НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Рада по вивченню продуктивних сил України

Нгуєн Куок Туан

УДК 331.5 (597)

РОЗРОБКА стратегії регулювання

зайнятості трудових ресурсів

(НА ПРИКЛАДІ МАТЕРІАЛІВ В’єТНАМУ)

Спеціальність 08.09.01 – Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Гродзинська Ірина Олександрівна,

Одеський державний економічний університет,

професор кафедри маркетингу та економіки туризму

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Заяць Тетяна Анатоліївна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Ярошенко Ганна Василівна, Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, вчений секретар.

Провідна установа:

Інститут економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем охорони праці та соціальної політики , м. Донецьк.

Захист відбудеться 7 липня 2003 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “4” червня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Бандур С.I.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасному періоді у В’єтнамі відбуваються трансформаційні процеси, які пов’язані з переорієнтацією економіки на ринкові відносини та супроводжуються низкою негативних тенденцій, зокрема зростанням безробіття.

Ринок праці В’єтнаму та його регіонів характеризується зниженням рівня зайнятості, зростанням довготривалого безробіття, неефективним використанням трудових ресурсів.

Методологічні та методичні проблеми такого багато–аспектного явища як зайнятість завжди займали значне місце у світовій економічній науці.

Питання зайнятості в науково-економічній літературі в різних контекстах досліджувало багато вчених, наприклад Бандур С.І., Богиня Д.П., Володимирський Е. О., Гродзинська І.О., Заславська Т. І., Заяць Т. А., Колот А. М., Котляр А. Е., Крижко І.Д., Куценко В.І., Лібанова Е. М., Мандибура В. О., Онікієнко В. В., Палій О. М., Саєнко Ю. І. та інші.

Серед в’єтнамських учених, які досліджували проблеми зайнятості: Буй Куанг Бінь, Во Суан Тієн, До Мiнь Кионг, Лє Тхє Зой, Нгуен Куок Тхай та інші.

Разом з тим, динамізм процесів зайнятості, зростання чисельності безробітних та соціально–слабозахищених груп населення, недоліки деяких компонентів політики зайнятості в територіальному розрізі, слабке узагальнення закордонного досвіду у вирішенні питань зайнятості, перетворюють практично кожне завдання регулювання сфери зайнятості в гостру, злободенну проблему.

До теперішнього часу недостатньо досліджені шляхи розв’язання проблем формування трудових ресурсів В’єтнаму в ринкових умовах господарювання, без чого практично неможливо запровадити ефективну систему регулювання зайнятості на усіх рівнях управління.

Ці проблеми до теперішнього часу не були об’єктом комплексного вивчення у В’єтнамі.

Актуальність та важливість досліджень вказаної проблеми для забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів В’єтнаму, їх недостатня розробленість та вивченість як у теорії, так і на практиці обумовили вибір теми та напрямок даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в межах комплексних планових тем науково-дослідного сектору ОДЕУ „Реструктуризація господарських систем у сфері підприємництва” (номер державної реєстрації 0100U005394) і кафедри управління трудовими ресурсами: „Формування і використання трудових ресурсів у регіоні та на підприємстві в умовах ринкової економіки” та „Розвиток підприємницького сектору як напрямок стабілізації зайнятості”, в межах яких дисертантом розроблено методологічні положення щодо стратегії регулювання розвитку підприємницького сектору і зайнятості трудових ресурсів.

Автор у співпраці з НДС ОДЕУ брав безпосередню участь у виконанні досліджень в рамках доручень Управління праці та соціальних питань облдержадміністрації Одеської області, Посольства В’єтнаму в Україні щодо розробки концептуальних положень та стратегії регулювання сфери зайнятості в умовах розвитку ринкових відносин до 2010 року (довiдка № 16 від 10.06.2002 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у теоретичному і методологічному обґрунтуванні стратегії регулювання зайнятості трудових ресурсів і розробці напрямків її реалізації у В’єтнамі та його регіонах. Для її досягнення в роботі поставлено і вирішувалися такі задачі:

- розробка методологічних та методичних засад регулювання зайнятості трудових ресурсів з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку В’єтнаму та ринкового механізму господарювання;

- поглиблення понятійного апарату, що використовується в науково-економічній літературі при визначенні категорій „зайнятість”, „трудові ресурси” і „ринок праці”;

- обґрунтування необхідності застосування стратегічного регулювання сфери зайнятості трудових ресурсів В’єтнаму та адаптації до ринкових умов;

- визначення передумов, особливостей і факторів впливу на регулювання зайнятості та формування трудових ресурсів В’єтнаму і його регіонів;

- оцінка ефективності сучасних регуляторів формування та використання трудових ресурсів;

- розробка стратегії регулювання зайнятості у регіоні Дунгкуок В’єтнаму.

Об’єктом дослідження є процеси регулювання зайнятості населення в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження обрана діюча система регулювання сфери зайнятості та соціального захисту населення на регіональному рівні.

Методи дослідження базуються на фундаментальних положеннях економічної та соціальної науки. В роботі використані методи економічного, логічного та порівняльного аналізу, систематизації і синтезу основних наукових концепцій та досвід практичного вирішення проблем зайнятості на регіональному рівні.

Широко застосовувалися для одержання структурних характеристик трудових ресурсів регіону Дунгкуок В’єтнаму статистичні та математико-статистичні методи, зокрема аналітичне групування, статистичні таблиці і графіки, аналіз рядів розподілу.

Для розробки пропозицій щодо регулювання зайнятості у ринковій економіці В’єтнаму та його регіонів використано методи системного соціологічного аналізу, експертної оцінки, структурно-функціонального та абстрактно-логічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні комплексної методології визначення напрямків стратегії регулювання зайнятості в регіоні Дунгкуок В’єтнаму.

Основні здобутки дисертанта, що містять наукову новизну, такі:

- поглиблено категоріальний апарат дослідження зайнятості в умовах розвитку ринку праці. Зайнятість населення розглядається як система різних видів та форм трудової діяльності, яка обрана на вільній основі, та не заперечена законом. Ця система, даючи засоби для життя та створюючи умови для їх отримання, спрямована на забезпечення збалансованості потреби населення в робочих місцях з їх наявністю, виходячи з професії, кваліфікації та режимів праці, з урахуванням потреб виробництва та трудових ресурсів;

- поглиблено методологічні основи ефективного використання трудових ресурсів та розроблено модель стратегічного регулювання їх зайнятості відповідно до соціально-економічних завдань розвитку економіки регіону Дунгкуок В’єтнаму на перспективний період, які на відміну від існуючих враховують вплив комплексу зовнішніх факторів та передбачають запровадження системи їх оперативного контролю і корегування;

- визначено основні чинники і особливості регулювання сфери зайнятості у регіоні Дунгкуок В’єтнаму впродовж перехідного періоду;

- на основі даних національних обстежень стану зайнятості та формування трудових ресурсів регіону Дунгкуок визначено соціально-економічну структуру населення, зайнятого в цьому регіоні, виявлено її особливості в інших регіонах В’єтнаму;

- розроблено методологічні засади та визначено систему показників для аналізу ефективності регулювання сфери зайнятості, які на відміну від існуючих передбачають застосування комплексного підходу до оцінки такої ефективності на регіональному, галузевому та державному рівнях;

- обґрунтовано основні принципи організації системи підготовки фахівців з вищою освітою, напрямки формування трудових ресурсів з урахуванням потреб ринкової економіки, з акцентом, на відміну від існуючих, на формування трудових ресурсів нового типу, де первинними якостями повинні бути висока мораль та культура;

- вперше розроблено стратегію регулювання зайнятості трудових ресурсів регіону Дунгкуок у В’єтнамі, яка характеризується системним підходом до визначення завдань, принципів, концепцій з урахуванням стратегії розвитку економіки В’єтнаму на перспективний період.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що реально можуть використовувати в органах Управління праці і зайнятості В’єтнаму і його регіонів. Їхнє впровадження в практику роботи організацій по управлінню ринком праці, зайнятості дозволить найбільш повно й ефективно використовувати трудові ресурси кожного регіону, що забезпечить поліпшення стану у сфері зайнятості В’єтнаму, а отже й в економіці країни. Науково-теоретичні та прикладні розробки автора можуть використовуватися органами Управління праці і зайнятості В’єтнаму. Це, зокрема, підтверджується успішним їх упровадженням у відділі управління освітою Посольства В’єтнаму (довідка №16 від 10.06.2002 р.) та на підприємстві ТОВ „Харпродукт” (довідка №7/1 від 10.01.2002 р.).

Теоретичні, методологічні і прикладні положення, висновки і рекомендації дисертації використовуються також при викладанні дисциплін „Управління трудовими ресурсами”, „Державне регулювання зайнятості”, „Управління ринком праці” Одеського державного економічного університету (довідка №10-14/136 від 17.02.2003 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем. Отримані результати є суто авторською розробкою методологічних та методичних підходів до розробки стратегії регулювання сфери зайнятості.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на ряді науково-практичних конференцій: підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (м. Одеса, 2000-2001 рр.); науково-методичній конференції „Проблеми багаторівневої підготовки спеціалістів у економічному вищому учбовому закладі” в ОДЕУ (м. Одеса, 2002 р.); на міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика перебудови економіки” в Черкаському державному технологічному університеті (м. Черкаси, 2002 р.).

Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи повною мірою викладені у 5-х одноосібних наукових працях (з них 4 – у наукових фахових виданнях України) та 2 - у співавторстві, загальним обсягом 3,7 друк. арк..

Структура та обсяг дисертації. Структурно дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 182 стор. Ілюстраційний матеріал дисертаційної роботи у форматі таблиць та малюнків викладено на 13 стор., із загальної кількості таблиць та малюнків лише 2 займають всю площу сторінки, список використаних джерел із 104 найменувань - на 8 стор., та додатків – 4 на 8 стор. Обсяг основного тексту становить 164 стор..

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі викладено теоретичні основи зайнятості трудових ресурсів. Узагальнено і доповнено методологічні положення регулювання цієї сфери. Обґрунтовано методологічні засади регулювання соціально-економічної сфери регіону, поглиблено наукові підходи до дослідження категорій зайнятості, вибору методів і розробки стратегії її регулювання та формування трудових ресурсів.

Подано визначення зайнятості як системи форм трудової діяльності, обраної на вільній основі, або іншої суспільної діяльності трудових ресурсів, що дає засоби для життя чи створює умови для їхнього одержання. Розкрито сутність категорій „повна”, „ефективна”, „раціональна зайнятість”.

На погляд дисертанта, категорію "трудові ресурси" варто визначати як інтегральну сукупність кількісних і якісних характеристик населення, що реалізуються у процесі праці. З цього випливає, що кількісні характеристики трудових ресурсів визначаються демографічними факторами, в той час як якісні – за рівнем освіти і кваліфікаційними здібностями, можливостями.

Під “регіоном” варто розуміти соціально-культурну, економічну, господарську, природно-ресурсну територіальну систему, якій властиві свої особливості життєдіяльності людей, їхні інтереси, ціннісні поняття й орієнтири, де сформувалася соціальна громадська організація.

Першочергове значення в регіональному регулюванні мають аспекти розробки стратегії регулювання зайнятості трудових ресурсів, формування фахівців з вищою освітою, підвищення ефективності використання робочої сили.

У роботі визначено, що пріоритетним завданням соціально-економічної політики В’єтнаму є вирішення соціальних проблем (стабілізація сфери зайнятості, скорочення безробіття, формування трудових ресурсів).

На основі критичного аналізу існуючих методів регулювання зайнятості доведено, що для ефективного використання економічних трудових ресурсів у промислових регіонах В'єтнаму необхідне посилення використання економічних методів та моделей, виходячи з досвіду України та з огляду на специфіку умов В'єтнаму.

Обґрунтовано, що на механізм регулювання зайнятості чинить вплив ряд демографічних, соціально-економічних, технологічних та інших факторів: нові соціально-економічні перетворення в умовах переходу до ринку; соціально-економічні відносини з приводу купівлі – продажу робочої сили; система загальної і професійно-кваліфікаційної освіти; система оплати праці і середня зарплата; витрати на підвищення кваліфікації і перенавчання; напрями і обсяги капітальних вкладень; розвиток нових технологій, умови їхнього впровадження та ін. Доведено, що ці фактори повинні бути враховані при розробці механізму регулювання сфери зайнятості в тому числі і при формуванні програми зайнятості трудових ресурсів В'єтнаму та його регіонів.

Дисертант дійшов висновку, що розвиток ринкових відносин у В'єтнамі об'єктивно вимагає адекватного розвитку інфраструктури ринку праці, ефективного функціонування всіх її складових. В роботі обґрунтовано необхідність системного підходу при розробці стратегії регулювання зайнятості трудових ресурсів у регіонах В'єтнаму та запропоновано модель розробки такої стратегії на рівні регіону, яка представляється на рис. 1.

Автором зроблено критичний огляд тенденцій розвитку системи формування трудових ресурсів – фахівців з вищою освітою у розвинених країнах і країнах СНД, визначено специфіку формування трудових ресурсів у нових умовах, запропоновано концептуальні підходи до формування трудових ресурсів / фахівців з вищою освітою / у В'єтнамі, що є складовими концептуальних положень формування багаторівневої системи підготовки і використання фахівців з урахуванням нових форм власності у регіоні Дунгкуок цієї країни.

У другому розділі дисертації розроблено методичні положення щодо регулювання зайнятості та використання трудових ресурсів. Зроблено висновок, що проблема визначення ефективності регулювання зайнятості у В'єтнамі та його регіонах, встановлення конкретних показників стабілізації цієї сфери на різних рівнях узагальнення є вкрай актуальною для В’єтнаму.

В зв’язку з цим, в роботі пропонується комплексна система показників оцінки ефективності державного регулювання зайнятості на рівні народного господарства, регіонів та галузей. В умовах ринкової економіки запропонована нами система показників ефективності регулювання допоможе Уряду В'єтнаму та регіональним органам максимально впливати на стабілізацію у сфері зайнятості з метою забезпечення стійкого розвитку цього процесу.

Вказані показники автором згруповані на економічні та соціальні. Економічні показники відображають основні економічні процеси. Зокрема, інвестиційні - характеризують рівень інвестування сфери зайнятості, що також відображає інтенсивність ділової та виробничої діяльності. Фінансові показники цієї групи дають можливість оцінити рівень забезпеченості сфери зайнятості бюджетними коштами, встановити фінансову самостійність, визначити характер потенційних складнощів в регулюванні сфери зайнятості.

Визначена система показників, їх групування та оцінка впливу тих чи інших факторів на зайнятість дозволяють комплексно підійти до розв’язання конкретних завдань регіонів.

На основі розроблених методичних підходів у роботі проведено всебічний аналіз стану сфери зайнятості, особливостей її формування та регулювання в регіонах В'єтнаму.

Дунгкуок – великий промисловий, перший нафто-хімічний регіон у В'єтнамі, який має об'єктивні труднощі для подальшого соціально-економічного розвитку. Рівень соціально-економічного розвитку даного регіону нижче середнього по В'єтнаму.

Особливістю трудових ресурсів цього регіону є низький рівень загальної і професійної освіти. У регіонах центру В'єтнаму 8,3 % дорослого населення не навчалися у школі. Значна частина економічно активного населення в південно-центральній частині В'єтнаму не має професійно-кваліфікаційної підготовки (рис.2). Одержало професійно - кваліфікаційну підготовку тільки 7,3 % економічно активного населення, у тому числі, 5,69% працівників має професійну підготовку на рівні технічних робітників чи середньої фахової освіти і 1,77 % - колезьку, вищу освіту й наукові ступені. (Для порівняння: у цілому по В'єтнаму 22% економічно активного населення має професійно - кваліфікаційну підготовку, у тому числі, 18% працівників одержали освіту на рівні технічних робітників або середню фахову освіту і 4 % - колезьку, вищу освіту й наукові ступені). Про це, зокрема, свідчить рис.3.

Особливості сфери зайнятості і формування трудових ресурсів у В'єтнамі полягають у наступному:

Ё

Ё

Ё

Таблиця 1

Рівень безробіття у В’єтнамі та його регіонах (%) |

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001

Усього по країні | 5,88 | 6,01 | 6,85 | 7,40 | 6,44 | 6,13

По регіонах

1. Рівнина Червоної ріки |

7,57 |

7,56 |

8,25 |

9,34 |

7,34 |

6,93

2. Північ-східний | 6,42 | 6,34 | 6,60 | 8,72 | 6,49 | 6,51

3. Північ-західний | 4,51 | 4,73 | 5,92 | 6,58 | 6,02 | 5,50

4. Північ-центральний | 6,96 | 6,68 | 7,26 | 8,62 | 6,87 | 6,51

5.Південно-центральне узбережжя | 5,57 | 5,42 | 6,67 | 7,07 | 6,31 | 5,92

6.Високогірний-центральний | 4,24 | 4,99 | 5,88 | 5,95 | 5,16 | 5,38

7. Південно – східний | 5,43 | 5.89 | 6.44 | 6,52 | 6,20 | 5,82

8. Рівнина ріки “9 драконів” | 4,73 | 4,72 | 6,35 | 6,53 | 6,15 | 5,93

По деяких містах 1. Ханой | 7,71 | 8,56 | 9,09 | 10,31 | 7,95 | 7,30

2. Дананг | 5,53 | 5,42 | 6,35 | 6,64 | 5,95 | 5,38

3. Хошімін | 5,68 | 6,13 | 6,76 | 7,04 | 6,48 | 5,93

Джерело: За даними економіко-інформаційної системи В’єтнаму на Web сторінці від 23.05.02 г.

У третьому розділі розроблено стратегію регулювання зайнятості в промисловому регіоні Дунгкуок. Її головна мета полягає у забезпеченні ефективної зайнятості населення, зниження рівня безробіття, підвищення рівня життя населення, забезпечення потреби регіону в кваліфікованих працівниках і підтримці структурної політики розвитку регіону. Поставлена мета досягається за допомогою розв’язання наступних завдань, головними з яких є:

- розробка принципів регулювання зайнятості, що з одного боку є основою подальшої розробки елементів стратегії, а з іншого є підставою для визначення мети стратегії;

- розробка основних напрямків політики регулювання зайнятості;

- розробка концептуальних положень стратегії, тобто цілеспрямованих заходів з регулювання зайнятості і також розробка та реалізація стратегічних змін у системі регулювання зайнятості.

Для досягнення стратегічної мети розроблено принципи, напрямки і концептуальні положення стратегії.

Основні принципи політики регулювання зайнятості в регіонах В'єтнаму автором розроблені в такий спосіб.

·

·

·

·

Розроблено варіанти напрямку політики регулювання зайнятості в регіоні Дунгкуок. У запропонованому варіанті форма регіонального регулювання – стратегічне регулювання; політика зайнятості – активна з пасивними елементами; методи впливу на зайнятість – адміністративні й економічні (табл. 2).

Таблиця 2

Напрямки політики регулювання зайнятості |

Діючий варіант | Розроблений варіант

1. Форма регіонального регулювання | - кон'юнктурна політика (антициклічне регулювання);

- елементи середньострокового регулювання | - стратегічне регулювання

2. Тип політики зайнятості | - активна, але нечітко сформульована політика;

- елементи пасивної політики | - активна політика (розробка програми зайнятості, професійного навчання і т.д.) з елементами пасивної політики, що розробляються як складова частина програми зайнятості

3. Методи впливу на зайнятість | - в основному адміністративні методи | - адміністративні й економічні методи

Центральною частиною розробленої стратегії є система концепцій, що складаються з цілеспрямованих заходів і програм. Обґрунтовано, що кожен можливий захід має основне значення і є необхідним в нових умовах господарювання В'єтнаму. Однак при виборі заходів необхідно враховувати їх першочерговість при впровадженні. Суть запропонованих нами заходів знайшла відображення в наступних складових стратегії:

- концептуальні положення розробки програми ефективного використання трудових ресурсів;

- концептуальні положення формування і розвитку інфраструктури ринку праці;

- концептуальні положення формування багаторівневої системи підготовки і використання фахівців з урахуванням нових форм власності;

- концептуальні положення розвитку професійного навчання і безупинного підвищення кваліфікації працівників;

- концептуальні положення формування мотиваційної основи забезпечення потреб у кваліфікованих кадрах.

1. Концептуальні положення розробки програми ефективного використання трудових ресурсів передбачають наступні основні заходи:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2. Концептуальні положення формування і розвитку інфраструктури ринку праці спрямовано на її удосконалювання. Центральне місце серед них є визначення умов, за яких всі елементи інфраструктури ринку праці складають єдине ціле і реалізують органічно властиві їм функції. Найважливішою проблемою становлення цілісної системи регулювання інфраструктури ринку праці є методологічна узгодженість усіх дій, пов'язаних з регулюванням ринку праці.

У якості основних конкретних заходів концепції виділено:

- створення основних елементів інфраструктури ринку праці: регіональна служба зайнятості; інформаційний центр зайнятості і ринку праці та центр професійного навчання;

- сприяння реалізації державної програми зайнятості;

- координація діяльності владних структур, організація управління зайнятістю і ринком праці, системою освіти, системою соціального захисту й органів, що здійснюють вироблення і реалізацію інвестиційної, структурної і податкової політики й ін.

3. У концептуальних положеннях формування багаторівневої системи підготовки і використання фахівців, з урахуванням нових форм власності, запропоновано принципи функціонування вищої школи у В'єтнамі.

Основні заходи концептуальних положень полягають у наступному:

- необхідно надати ВНЗ велику самостійність у розробці та затвердженні науково-обгрунтованих прогресивних форм і нормативів, спрямованих на зростання соціально-економічної ефективності, нормативів якості товарної продукції;

- ВНЗ повинен мати право самостійно в межах фінансових можливостей здійснювати виплату матеріальної допомоги, збільшувати розмір стипендій, фінансувати необхідні соціально-культурні заходи;

- ВНЗ зобов'язаний користуватися прогресивною системою оподатковування, що стимулює зростання його матеріальної, навчальної і наукової бази. Тощо.

4. Концептуальні положення розвитку професійного навчання і безупинного підвищення кваліфікації працівників спрямовані на вирішення питань забезпечення потреби регіону в кваліфікованих працівниках; формування якісних трудових ресурсів, що дозволяє ефективно використовувати інші виробничі ресурси, тобто сприяє розвитку економіки регіону, а також забезпеченню зайнятості в умовах високих вимог до якості трудових ресурсів, підвищенню доходів і соціальних потреб працівників.

Суть основних заходів полягає у наступному:

- створення сприятливих умов для безупинного підвищення кваліфікації працівників на підприємствах і установах усіх форм власності. У зв'язку з цим необхідно встановити загальні вимоги до якості трудових ресурсів різних категорій, спеціальностей і кваліфікації. На основі загальних вимог підприємства й установи самостійно розробляють програму навчання з огляду на їхню специфіку;

- розвиток системи шкіл професійного навчання, що готують технічних робітників і професійно-технічних працівників середнього та фахівців колезького рівня. Обґрунтовано що в ПР Дунгкуок є попит на кваліфікованих працівників, у тому числі фахівців провідних галузей, разом з тим спостерігається щорічно виїзд значної частини працівників;

- розвиток співробітництва з ВНЗ, у тому числі, з Данангським і Натранським університетами та Кийнонгським педагогічним університетом, розташованими в центральному регіоні В'єтнаму.

5. Концептуальні положення формування мотиваційної основи забезпечення потреб у кваліфікованих кадрах передбачають:

- проведення політики “поваги і заохочення фахівців”;

- заохочення студентів-відмінників.

Наступним етапом розробки стратегії регулювання зайнятості є обґрунтування додаткових заходів, що дозволять ефективно реалізувати розроблену стратегію, а саме:

Організаційне забезпечення реалізації стратегії в адміністрації регіону, Комітеті праці і соціальних проблем, службі зайнятості й інших інститутах інфраструктури ринку праці й системи професійного навчання.

Інформаційне забезпечення реалізації стратегії та прогнозування зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розробку і реалізацію стратегії.

Контрольна функція при реалізації стратегії є заключною частиною моделі стратегічного управління, яка передбачає контроль за ходом реалізації стратегії.

Запропоновано систему показників ефективності та контролю за виконанням стратегії регулювання зайнятості на рівні держави, регіону та галузі, основними із яких є:

- Рівень забезпечення зайнятості молодих працівників. Він повинний складати більше 90% для молодих фахівців, що зможуть працевлаштуватися в період від 6 місяців до 1 року, після закінчення навчання; для працівників із професійною підготовкою технічного рівня та з середньою фаховою освітою – близько 80%;

- Рівень забезпечення умов розвитку працівника. Двний показник повинен складати 90% задоволених умовами оплати праці і заохоченнями, 80% - умовами праці, 70% умовами підвищення кваліфікації і 55% - просуванням по роботі.

- Показники ефективності регулювання зайнятості. Їх суть викладено у додатку А дисертації. Та інші.

Результати перевірки вищеназваних показників засвідчують щодо їх можності забезпечити більш обґрунтоване рішення при розробці вказаної стратегії чи ії доповнення.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розроблено основи формування і нове розв'язання наукового завдання щодо теоретико-методологічних і методичних засад розробки стратегії регулювання зайнятості трудових ресурсів та запропоновано заходи по її удосконаленню на рівні регіону. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до оцінки ефективності регулювання зайнятості та впливу регіональних факторів на формування ринку праці, визначенні соціальна-економічної структури і динаміки населення за галузями, регіонами та держави, що має певне значення для подальшого розвитку наукових основ регіональної і соціально-економічної політики В'єтнаму.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки.

1. Економічне становище на сучасному етапі у В'єтнамі викликає необхідність орієнтації на створення ринкового середовища, яке б сприяло інноваційному характеру управління виробництвом, у тому числі, трудовими ресурсами, з урахуванням регіональних особливостей відтворення „людського фактору”, конкуренції між робітниками, довготермінових інвестицій у „людський капітал” та ін.

2. Структурні зрушення у сфері зайнятості, зміни в особистому факторі та підвищення ролі кваліфікованих кадрів для економіки В'єтнаму визначили перегляд принципів зайнятості, розробку альтернативних варіантів організації управління трудовими ресурсами з акцентом на гнучкі та індивідуальні форми праці, утворення системи безперервної освіти кадрів, удосконалення підготовки фахівців з вищою освітою.

3. Регулювання соціально-економічної сфери, зайнятості трудових ресурсів на рівні регіонів В'єтнаму є необхідним та новим ефективним елементом політики держави в умовах розвитку ринкових відносин, яке спрямовано на скорочення безробіття, стабілізацію зайнятості та економіки регіону.

4. Найбільша ефективність у регулюванні сфери зайнятості регіонів В'єтнаму досягається при використанні стратегічного регулювання, запропонованої моделі розробки стратегії з урахуванням територіальних особливостей. Як методи впливу на зайнятість необхідні більш бездоганні адміністративні й економічні методи. Потребує розвитку інфраструктура ринку праці, створення служби зайнятості й інформаційного центру зайнятості при Комітеті з праці і соціальних проблем В'єтнаму.

5. Розвиток ринкових важелів і стимулів господарювання, зміна соціально-економічного середовища у В'єтнамі має вплив на перерозподіл функцій та повноважень органів виконавчої влади щодо регулювання зайнятості, що потребує удосконалення системи техніко-економічних показників, які використовуються в управлінні трудовими ресурсами, та узгодженості соціально-економічної напруженості в окремих галузях, регіонах і в країні в цілому.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Нгуєн К.Т. Необхідність навчання і підвищення кваліфікації робітників у В’єтнамі // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. – Одеса: АТЗТ IРЕНТТ.-2000. -Вип. 6.-С.258-262.

2. Нгуен К.Т. Концепция развития профессионального обучения как важное направление стратегии регулирования занятости в регионе Дунгкуок, Вьетнам. // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практ. сб. – Одесса: ОНПУ.-2001.–Вып. 2 (14).–С.201-203.

3. Нгуєн К.Т. Забезпечення потреби в кваліфікованих робітниках у промислових регіонах В’єтнаму. // Вісник соціально-економічних досліджень: Збір. наук. пр. – Одеса: АТЗТ IРЕНТТ.-2001.-Вип. 10.–С.133-137.

4. Нгуен Куок Туан. К стратегии использования трудовых ресурсов в промышленном регионе Дунгкуок, Вьетнам. // Ринкова економіка: Сучасна теорія та практика управління: Зб. наук. пр. ОНУ ім. І. І. Мечникова – Одеса: Астропринт.-2002. -Т. 5.-Вип. 5.–C.376-385.

5. Нгуен К.Т. Теоретические аспекты разработки стратегии использования трудовых ресурсов в период реформирования єкономики: Препр. / Одесский государственный экономический университет.–Одесса: 2000.– 37 с.

6. Гродзинська I.О., Нгуєн К.Т., Новицький Н.В. Методичнi пiдходи до загальних критеріїв оцінювання знань бакалаврів у системi вищої освiти. // Матеріали наук.-практ. конф. “Проблеми багатоступеневої пiдготовки фахiвцiв в економiчному закладi.”. – Одеса: ОДЕУ.-2002. –С.21-22. Особистий внесок автора – запропоновано методичні положення щодо розробки концепції розвитку вищої школи В’єтнаму.

7. Гродзинская И.А., Нгуен К.Т. Методология формирования организационных систем управления экономикой. // Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика перебудови економіки.”.–Черкаси: ЧДТУ.-2002.-С.8-10. Особистий внесок автора – запропоновано методологічний підхід до групування факторів впливу щодо регулювання економіки.

АНОТАЦІЯ

Нгуєн Куок Туан. Розробка стратегії регулювання зайнятості трудових ресурсів (на прикладі матеріалів В'єтнаму) – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – „Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика”. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена актуальним проблемам регулювання зайнятості трудових ресурсів у В'єтнамі та його регіонах. Обґрунтовано, що розвиток багатоукладної економіки у В'єтнамі вимагає регулювання соціально-економічних проблем, у тому числі соціально-трудових, які ринковий механізм не може вирішити самостійно й ефективно. Розкрито соціально-економічну сутність зайнятості в умовах ринкових відносин, доведено значимість формування інфраструктури ринку праці, формування і використання трудових ресурсів при регулюванні зайнятості трудових ресурсів у сучасних умовах В'єтнаму і його регіонів. Розроблено модель розробки стратегії регулювання зайнятості регіону, на основі якої розробляється стратегія регулювання зайнятості у регіоні Дунгкуок, В'єтнам.

Пропозиції здобувача обговорено та ухвалено у відділі управління освітою Посольства В'єтнаму в Україні, використано на підприємстві ТОВ “Харпродукт”, використовуються у навчальному процесі Одеського державного економічного університету на кафедрі управління трудовими ресурсами.

Ключові слова: зайнятість, стратегія, трудові ресурси, регулювання, політика зайнятості, заходи, інфраструктура ринку праці, професійне навчання.

Аннотация

Нгуен Куок Туан. Разработка стратегии регулирования занятости трудовых ресурсов (на примере материалов Вьетнама) – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 – „Демография, экономика труда, социальная экономика и политика”. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена актуальным проблемам регулирования занятости трудовых ресурсов во Вьетнаме и его регионах. В диссертации обосновано, что развитие многоукладной экономики во Вьетнаме обусловливает необходимость регулирования социально-экономических проблем, в том числе социально-трудовых, которые рыночный механизм не может решить самостоятельно и эффективно (эффективное использование трудовых ресурсов, подготовка высококвалифицированных специалистов, регулирование рынка труда и т.п.).

Раскрыта социально-экономическая сущность занятости в условиях рыночных отношений, обоснованы значимость и необходимость развития инфраструктуры рынка труда, формирования и эффективного использования трудовых ресурсов в современных условиях Вьетнама и его регионов.

Обосновано, что становление инфраструктуры рынка труда и формирование качественных трудовых ресурсов, их эффективное использование должны быть одними из приоритетных направлений в стратегии регулирования занятости.

Проведена социально-экономическая оценка занятости трудовых ресурсов и системы ее регулирования. Разработаны методические основы анализа эффективности регулирования сферы занятости, которые в отличие от существующих характеризуются комплексным подходом к оценке эффективности на различных уровнях управления.

Разработана модель регулирования занятости региона, на основе которой разрабатывается стратегия регулирования этой сферы в регионе Дунгкуок, Вьетнам, которая отличается от существующих системным подходом к анализу факторов регулирования занятости и к определению целей, принципов, направлений и концептуальных положений его осуществления.

Определены цели, принципы и направления стратегии регулирования занятости региона Дунгкуок, Вьетнам. Разработаны целенаправленные мероприятия, обеспечивающие эффективность такого регулирования.

Предложения соискателя обсуждены и одобрены в отделе управления образования Посольства Вьетнама в Украине, использованы на ООО “Харпродукт” и в учебном процессе Одесского государственного экономического университета на кафедре управления трудовыми ресурсами.

Ключевые слова: занятость, стратегия, трудовые ресурсы, регулирование, политика занятости, мероприятия, инфраструктура рынка труда, профессиональное обучение.

SUMMARY

Nguyen Quoc Tuan. Developing the strategy of regulation of employment (on an example of Vietnam) - Manuscript.

A thesis on competition for the scientific degree of the candidate in Economics, speciality 08.09.01 - Demography, labour economics, social economics and policy. – Council for the Study of Productive Forces of the National Academy Sciences of Ukraine, Kуiv, 2003.

The thesis is dedicated to actual problems of regulation of employment in Vietnam and its regions. In the thesis it is justified, that the development of a multistructure economy in Vietnam assumes regulation of social and economic problems, including social and labour problems, which the market mechanism can not solve independently and effectively. The social and economic nature of employment in conditions of market relations is uncovered, the significance and necessity of formation of labour market infrastructure, formation and usage of labour forces at regulation of employment in modern conditions of Vietnam and its regions is approved. The model of developing the policy of regulation of employment in region is designed, on the basis of which one the policy of regulation of employment in Dungquoc region, Vietnam is worked out.

The main results of thesis are discussed and approved in department of management of education of Embassy of Vietnam in Ukraine, used at "Kharproduct" Com. Ltd. and on studied process of Odessa state economic university on department “Management of human sources”.

Key words: employment, strategy, labour forces, regulation, policy of employment, measures, infrastructure of a labour market, professional training.