КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Ніколаєва Наталія Борисівна
УДК 94(73)”17/19”:
[316.423.6:316.346.2-055.2:329]
ЖІНОЦТВО В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ ТА
ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ США
З КІНЦЯ XVIII СТ. ДО 1920 Р.
(ПРОБЛЕМА ДОСЯГНЕННЯ РІВНОПРАВНОСТІ)
Спеціальність 07.00.02 – Всесвітня історія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
КИЇВ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор
Гончар Борис Михайлович,
завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, старший науковий співробітник
Зленко Валентина Андріївна,
провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України
кандидат історичних наук, доцент
Мінгазутдінов Ігор Олександрович,
доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Провідна установа: Інститут історії України НАН України, м. Київ
Захист відбудеться 19 січня 2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий “14” грудня 2003 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат історичних наук, доцент Божко О. І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури (26 сторінок, 316 позицій). Загальний обсяг роботи становить 217 сторінoк.
Вступ. Актуальність дослідження. Серед актуальних проблем, які постали перед сучасною історичною наукою, особливе місце займають проблеми історії такої великої соціально-демографічної групи, як жіноцтво. Тим правовим становищем, яке жінки мають зараз, вони значною мірою завдячують активності своїх попередниць, спрямованій на подолання гендерної нерівноправності (поняття “гендер” означає соціокультурні розбіжності між статями).
Упродовж багатьох століть жінки не мали рівних із чоловіками прав і можливостей. Період з кінця XVIII ст. до початку ХХ ст. в Сполучених Штатах Америки ознаменувався кардинальними змінами у становищі жінок, які стали відігравати все більшу роль у соціально-економічному та політичному житті країни. Тоді ж було вироблено основні ознаки і принципи сучасної гендерної рівноправності. В середині ХІХ ст. виник суфражистський рух (рух за виборчі права для жінок), який став надзвичайно помітним явищем в історії США. Характер і основні напрями змін у соціально-економічному, юридичному та політичному становищі американок були нерозривно пов’язані з внутрішнім розвитком країни і складали систему історично обумовлених явищ та механізмів. Тому перед історичною наукою постає необхідність детального вивчення процесу трансформації прав жіноцтва в США, зокрема причин і особливостей цих змін, чинників формування більш рівноправного становища жінок.
Актуальність дослідження теми рівноправності американського жіноцтва посилюється також через підвищений інтерес суспільства до гендерних проблем в історії, викликаний зростаючим впливом жіноцтва на всі сфери життя суспільства як в США, так і в інших країнах світу. Аналіз заявленої в дисертації проблеми сприяє не лише більш глибокому розумінню статусу жінки в американському суспільстві в період від утворення США до початку ХХ ст., але й дозволяє краще осягнути сутність проблеми ролі та місця жінки в соціумі, причини і характер змін на користь розширення прав жінок.
Хронологічні рамки дисертаційної роботи охоплюють період від утворення Сполучених Штатів Америки наприкінці XVIII ст. до 1920 р., коли була прийнята ХІХ поправка до федеральної Конституції про надання жінкам політичних прав. Нижньою часовою межею було обрано утворення США, коли формувалися соціально-політичні інституції цієї держави. Верхньою часовою межею дослідження є 1920 рік, коли масштабний суфражистський рух за надання жіноцтву політичних прав, який тривав протягом кількох десятиліть, завершився успіхом, а американки досягли формальної рівноправності в багатьох сферах соціально-політичного життя.
Об’єктом дослідження є жіноцтво США в період від створення держави до 1920 р.
Предметом дослідження є еволюція становища жінок у соціально-економічному та політичному житті США в період від створення держави до 1920 року і соціально-політична активність американок, яка сприяла розширенню їх прав.
Метою роботи є об’єктивний аналіз процесу зростання рівноправності жінок у суспільстві, а також з’ясування причин і характеру змін у правах американок у соціально-економічній та політичній сферах у період від заснування США до 1920 року.
У відповідності з метою були поставлені такі завдання:
проаналізувати джерельну базу та стан наукової розробки проблеми рівноправності жіноцтва в соціально-економічному та політичному житті США з кінця XVIII ст. до 1920 р.;
визначити роль досліджуваного у дисертації періоду для розвитку проблеми рівноправності американських жінок;
розглянути правовий стан жіноцтва в соціально-економічному житті США та відмінності в юридичному статусі чоловіків і жінок на ранньому етапі існування США та в період до початку громадянської війни 1861-1865 рр.;
оцінити зміни у сфері жіночих прав та можливостей, що відбулись в умовах громадянської війни 1861-1865 рр. у США;
прослідкувати еволюцію статусу жіноцтва в соціально-економічному житті країни, в тому числі у сфері оплачуваної праці, та визначити причини змін в економічних та юридичних правах і становищі жінок;
висвітлити вплив соціальних стандартів мислення і поведінки на проблему жіночих прав і можливостей;
дослідити характер змін у соціально-економічному, юридичному та політичному статусі американських жінок;
визначити роль суфражистського руху в розширенні рівноправності американських жінок у політичній та соціально-економічній сферах життя;
виявити чинники формування соціально-економічного, юридичного та політичного статусу американських жінок.
Методологічною основою стали принципи історизму та об’єктивності, а також принцип багатофакторності. Для реалізації цих принципів використані загальні та спеціальні методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, аналізу та синтезу, логічний.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше в українській історіографії досліджено проблему рівноправності жіноцтва в Сполучених Штатах Америки на тлі соціально-економічної та політичної історії країни протягом тривалого періоду, тобто вивчено еволюцію отримання жінками прав у суспільстві. На основі аналізу широкого масиву оригінальних джерел та наукової літератури, вперше залучених до наукового обігу у вітчизняній історіографії, в роботі з’ясовуються суспільно-історичні явища та механізми, котрі впливали на рівноправність жіноцтва, простежується динаміка правового становища американок. Дістало подальший розвиток дослідження еволюції участі жінок, їх прав і можливостей у сфері оплачуваної праці. Підтверджено значення для статусу жінки в суспільстві соціальних стандартів мислення і поведінки. Проведено порівняльний аналіз гендерної рівноправності в періоди, обрані нижньою та верхньою межею дослідження. В результаті дослідження процесів, що відбувалися в американському суспільстві нового часу, вперше запропоновано комплексний підхід до визначення чинників, що впливали на трансформацію жіночих прав і можливостей, підтверджена залежність цієї трансформації від соціально-економічного і політичного розвитку держави. Вперше розроблено й обґрунтовано періодизацію процесу зростання рівноправності жіноцтва з кінця XVIII ст. до початку ХХ ст.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані при подальшому вивченні проблем всесвітньої історії, написанні узагальнюючих наукових праць, розробці навчальних курсів, проведенні наукових семінарів з історії США, а також при дослідженні гендерних проблем, соціально-політичної історії жіноцтва, у просвітницькій діяльності, зокрема, у подоланні патріархальних стереотипів суспільної свідомості.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднені в доповідях на п’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Жінка в державотворенні України (Теорія і практика)” (Київ, 2001 р.), 10-тій Міжнародній конференції “Мова і культура” (Київ, 2001 р.), 12-тій Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго “Мова і культура” (Київ, 2003 р.) і науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Україна і світ: Історія, сьогодення, майбутнє” (Київ, 2003 р.). За темою дисертації опубліковано 4 статті загальним обсягом 4 друкованих аркуші.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Історіографія проблеми та джерельна база дослідження” подано характеристику джерельної бази дисертації та визначено стан наукової розробки теми.
Джерельна база. В дисертаційному дослідженні використовувалось широке коло джерельних матеріалів, зокрема документи Конгресу США, суфражистського руху, мемуари, щоденники, тексти промов державних та партійних лідерів тощо.
Важливе значення для дослідження проблеми рівноправності жінки в суспільстві мають документи Конгресу – матеріали засідань Сенату та Палати представників. Вони роблять можливим з’ясувати роль та місце жінки в соціально-економічному та політичному житті країни та розглянути соціальні стандарти мислення та поведінки щодо статусу жінки в суспільстві. Використані у дисертації матеріали Сенату та Палати представників містять важливі статистичні дані стосовно жіноцтва США в досліджуваний період.
Документи американського суфражистського руху мають велику історичну цінність. Вони містять важливу інформацію з питань становища жінки в економічній, юридичній та політичній сферах життя, проявів дискримінації американок, боротьби суфражисток за жіночі права. В дисертаційному дослідженні використовується широке коло документів суфражистського руху: матеріали з’їздів, програмні документи суфражистських організацій, тексти виступів та звернень суфражистських лідерів. Вони дозволяють здійснити комплексний аналіз еволюції статусу жінки в соціально-економічному та політичному житті.
Великою інформативністю відрізняється таке джерело, як виданий у 1917 р. “Жіночий суфражистський щорічник”, у якому був зібраний фактичний матеріал щодо становища жінок у різних сферах життя та історії і успіхів суфражистського руху. Він надає можливість певною мірою дослідити еволюцію соціально-політичного статусу жінки кінця ХІХ – початку ХХ ст.
У дослідженні використано збірки документів з соціально-політичної історії США. Серед них найбільшу цінність для дослідження дисертаційної проблеми має “Коротка історія жіночого виборчого права”, яка містить документи стосовно проблеми жіночих прав не тільки політичного характеру, але й соціально-економічного та юридичного.
Останню групу джерел складають наративні документи: мемуари та щоденники. Такі матеріали, як автобіографічні праці лідера аболіціоністського руху Фредеріка Дугласа, мемуари відомої активістки робітничого руху Елізабет Герлі Флінн, щоденники американських жінок, які жили в ХІХ столітті, мають досить важливе значення для дослідження соціально-політичного становища жіноцтва, оскільки надають можливість більш глибоко зрозуміти проблеми правового статусу жінок у їх реалізації на побутовому рівні.
Отже, джерельна база є достатньо широкою для створення узагальнюючого дослідження проблеми соціально-економічної та політичної рівноправності жінок США в період від заснування держави до 1920 р.
Історіографія. У США жіноча проблематика потрапила в поле зору науковців доволі рано – вже в другій половині ХІХ ст., коли особливості суспільного розвитку зумовили зацікавлення цією темою.
У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. склалась “перша хвиля” жіночої історії (за аналогією з “першою хвилею” розвитку феміністського руху), науковими здобутками якої користуються і сучасні науковці. У цей період сформувався соціальний напрямок історії жіноцтва, особливе місце в якому посідало вивчення становища жінок у сфері праці. Автори цих досліджень з історії жіноцтва приділяли велику увагу розгляду питання гендерної дискримінації як важливого складника соціального буття. Цінність таких робіт полягає в зібраному їх авторами багатому фактичному матеріалі щодо становища жінок.
Поширення гендерних досліджень у США було безпосередньо пов’язане із суспільними процесами, зокрема із розвитком фемінізму та жіночих рухів. Суфражистський рух великою мірою вплинув на формування в американській історіографії жіночої проблематики. Серед праць з історії жіноцтва варто відзначити роботи, присвячені темі суфражистського руху та виборення жінками політичних прав. Самі суфражистки стали першими істориками свого руху. Праці з історії суфражизму почали з’являтись у другій половині ХІХ століття. На початку 80-х ХІХ ст. відомі суфражистські лідери Е.К.Стентон, С.Б.Ентоні, М.Д.Гейдж та І.Х.Харпер почали видавати шеститомну “Історію жіночого виборчого права”. Багатий фактичний матеріал, який висвітлює не лише проблеми історії суфражистського руху, але й соціально-економічні та юридичні аспекти історії жіноцтва США, міститься у праці “Жіноче виборче право і політика. Коротка історія суфражистського руху”, авторами якого були суфражистські лідери Н.Р.Шулер і К.Ч.Кетт. Ці праці стали першими фундаментальними дослідженнями з історії суфражизму. Їх цінність полягає у висвітленні не лише різноманітних аспектів діяльності суфражистського руху, але й соціально-економічного становища жінок у США. Особливе значення цих двох праць в тому, що їх авторами були не просто очевидці, а провідні учасниці руху. Незважаючи на певний суб’єктивізм, ці праці з історії суфражизму містять багато фактичних даних, а також самі можуть бути джерелом для вивчення ідеології руху.
На рубежі ХІХ – ХХ ст. з’явились праці, в яких розглядається становище американок у соціально-економічній та юридичній сферах. Ці праці часто створювались учасницями або прихильницями суфражистського руху і мали за мету пропагувати розширення прав американок, у першу чергу за допомогою прийняття поправки до Конституції США про надання жінкам політичної рівноправності. Попри помітну слабкість теоретичних узагальнень, ці праці містять значний фактичний матеріал, аналіз якого сприяє дослідженню прав і можливостей жінок у соціально-економічній сфері.
Серед дослідників історії жіноцтва були переважно жінки, і в їх працях помітне певне ідеологічне забарвлення феміністичного характеру, що привносило значну долю суб’єктивізму у висновки та оцінки авторів. Ця тенденція збереглась і в сучасній історіографії жіночої історії.
У середині 60-х років ХХ ст., значною мірою під впливом сплеску активності феміністського руху (так званої “другої хвилі” цього руху), в американській історіографії з’являється велика кількість досліджень з історії жіноцтва. Головними напрямками історії жіноцтва стала історія жіночого руху, особливо суфражистського, історія участі жінок в економічній і виробничій сфері та історія сім’ї. Значно поглибився аналітичний рівень таких праць. Особливістю історії жіноцтва було її виокремлене становище в американській історичній науці. Вона не була інтегрована в загальний курс історії, а існувала паралельно, як одна з допоміжних історичних дисциплін.
Характерною рисою історіографії жіночої проблематики на сучасному етапі стало створення узагальнюючих праць, присвячених історії жіноцтва США, а також поступова інтеграція історії жіноцтва в загальноісторичний контекст. Проте досі історія американського жіноцтва не набула достатньо ґрунтовного і об’єктивного осягнення як сама по собі, так і в контексті загальної історії. В американській історіографії також спостерігається недостатня увага дослідників до такого важливого питання, як становище жіноцтва США в юридичній сфері.
Окремо необхідно виділити праці істориків марксистського напрямку. Вони приділяли певну увагу жіночій проблематиці, але в них, як правило, домінує погляд на історію жіноцтва з соціально-класових або з соціально-расових позицій.
Радянська історіографія приділяла незначну увагу питанням з історії жіноцтва, певне відображення знайшли лише деякі окремі аспекти історії американського жіноцтва. Проблема статусу жінки в соціально-політичному житті США у вітчизняній історичній науці до теперішнього часу не була предметом окремого дослідження.
Таким чином, у дослідженнях з історії жіноцтва США проблема гендерної рівноправності в соціально-економічному, політичному та юридичному аспектах ще не знайшла достатньо повного відображення.
Другий розділ “Роль і місце жінки в соціально-економічному житті США з кінця XVIII ст. до середини ХІХ ст.” присвячений аналізу правового статусу жінок у соціально-економічній та юридичній сферах після утворення США та причинам і механізмам його зміни в період до початку громадянської війни 1861-1865 рр.
У розділі досліджується сукупність факторів, які визначали соціально-економічне та юридичне становище американок. Специфіка проблеми рівноправності жіноцтва в США полягає в тому, що її витоки походять із західноєвропейської традиції ставлення до жінки.
Законодавче оформлення становища жінки наслідувало європейську модель і базувалось на англійському звичаєвому праві та положеннях “Коментарів” Вільяма Блекстоуна, англійського юриста – реформатора англійського права у XVIII ст. Згідно з правовими нормами у США кінця XVIII – початку ХІХ ст., жінка після заміжжя потрапляла в повну правову та економічну залежність від свого чоловіка: для неї наступала так звана “громадянська смерть”. Чоловік фактично ставав її опікуном. Дружина не могла розпоряджатись власністю, укладати контракти, не могла подавати судовий позов або відповідати на нього. Лише самотні жінки – вдови та неодружені жінки старше 21 року – могли розпоряджатись майном, укладати угоди, робити і приймати подарунки, через повіреного виступати в ролі позивача і відповідати в суді. Законодавчі перетворення на користь поліпшення правового становища жінок розпочались із вирішення питання майнових прав заміжніх жінок. Починаючи з 40-х рр. ХІХ ст. у різних штатах поступово почали приймати так звані закони “про заміжніх жінок”, що надавали одруженим жінкам право контролювати власність у шлюбі, заповідати майно та розпоряджатись власною заробітною платою.
Особливу увагу в дослідженні приділено проблемі прав жінок, що пов’язані зі сферою економіки та виробництва. У процесі індустріалізації в першій половині ХІХ ст. жінки увійшли до сфери найманої праці й активно включились у виробничі відносини. В 1820 р. американки були зайняті в 75 видах промислових робіт. Хоча в 1840 р. загалом працювало за наймом 10% жінок, а в 1860 р. – 15%, в обробній промисловості жінки складали 50% робочої сили. Тому надзвичайно важливою для американок стала проблема гендерної дискримінації у сфері праці, яка проявлялась в диспропорції позицій – різниці у доступі чоловіків і жінок до оплачуваної роботи, до робочих місць, великому розриві у рівні заробітної плати тощо. Почала складатись тенденція фемінізації професій, які відзначались меншим престижем і нижчим рівнем заробітної плати.
У період, що розглядається в розділі, намітилась загальна тенденція до емансипації жінок та зменшення гендерного дисбалансу в правовому становищі, але при цьому зберігались чисельні прояви нерівноправності американок. Цей період можна виокремити як перший етап у вирішенні проблеми рівноправності американського жіноцтва.
У третьому розділі “Права і можливості жіноцтва в соціально-економічному житті країни з громадянської війни 1861-1865 рр. до 1920 р.” розглядається еволюція соціального статусу і правового становища жіноцтва під час громадянської війни 1861-1865 рр. та в останній третині ХІХ і на початку ХХ ст., визначаються причини і сутність позитивних змін на шляху до рівноправності американок.
Події періоду громадянської війни 1861-1865 рр. мали великий вплив на зростання суспільного статусу та соціально-економічної ролі жіноцтва. Умови воєнного часу спричинили нестачу чоловічої робочої сили, і жінки повинні були значною мірою виконувати економічні функції чоловіків. Протягом 1861-1865 рр. зросла кількість видів професійної зайнятості жінок.
Американські жінки зіграли велику роль у справі допомоги армії та фронту, зокрема у медичному обслуговуванні військ. Уперше в американській історії було запроваджено інститут жінок-медсестер. З метою допомоги фронту американки створювали організації, серед яких найзначнішою і найвідомішою була Санітарна комісія.
Зростання ролі жінки в економіці країни, розширення сфери використання жіночої праці та громадська активність зумовили підвищення соціального статусу жінки в американському суспільстві.
Зважаючи на те, що соціальний статус людини залежить в першу чергу від її матеріального статку, професійного престижу та освіти, детально аналізуються ці аспекти становища жіноцтва і простежується динаміка позитивних змін. Протягом останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. значно розширилась участь жінок в економічному житті країни, в першу чергу в сфері оплачуваної праці. Жінки в другому десятилітті ХХ ст., згідно з даними переписів, були представлені в переважній більшості видів професій, на відміну від першої половини ХІХ ст., коли вони могли працювати лише на обмеженій кількості робіт. На початку ХХ ст. формально жінки вже мали приблизно рівні з чоловіками можливості для отримання освіти.
Жінки вибороли право займатись престижними “чоловічими” професіями. З’явились жінки-юристи, лікарі, викладачі вищих навчальних закладів. Так, першою жінкою-адвокатом в 1869 р. стала Арабелла Менсфілд, а в 1879 р. Белва Локвуд стала першою жінкою-юристом, якій Верховний суд США надав право на адвокатську практику.
Наприкінці досліджуваного періоду у сфері професійної зайнятості чоловіки та жінки формально мали приблизно рівні можливості. У 1900 р. жінки були присутні в 295 з 303 зафіксованих переписом видах трудової зайнятості. Проте на тих видах робіт, які вимагали серйозної освіти і відзначались престижністю та високою заробітною платою, жінок працювало незрівнянно менше. У 1910 р. у професіях, які потребують високої кваліфікації, було зайнято 9,1% працюючих жінок, тоді як в промисловості – 22,5%. Зберігалась тенденція нерівної оплати праці за однакову роботу представників різних статей. Сформувалась тенденція фемінізації тих професій, які відрізняються меншим престижем або нижчим рівнем оплати праці.
Поліпшилось становище жінок в юридичній сфері. Майже в усіх штатах із тими чи іншими варіаціями були прийняті закони, які захищали майнові права заміжніх американок. Були впроваджені правові норми, які ліквідували “громадянську смерть” після одруження, і жінка стала самостійним суб’єктом правових відносин. Проте в різних штатах закони могли мати різні обмеження щодо прав жінок, не всюди був прийнятий повний комплекс законодавчих актів, котрі гарантували жінкам рівні з чоловіками права.
Наприкінці досліджуваного періоду формально питання прав жінок було вирішено, але американки ще не досягли реальної гендерної рівноправності.
Четвертий розділ “Політичні права жінок (ХІХ ст. – 1920 р.)” присвячений аналізу значення політичних прав для проблеми рівноправності жіноцтва в США та ролі суфражистського руху в процесі виборення рівності чоловіків і жінок у політичній та соціально-економічній сферах.
Фундамент для формування майбутнього суфражистського руху заклали жінки – учасниці аболіціоністського руху. Вони перші з американських жінок взяли участь у політичному житті країни і тим самим порушили повну чоловічу монополію на політичну сферу життя. Причиною виникнення суфражистського руху було як загалом нерівноправне становище жінок в суспільстві, так і постійна дискримінація їх у межах аболіціоністського руху.
В американській історіографії датою виникнення суфражистського руху вважається 1848 рік, коли відбувся перший з’їзд, присвячений правам жінок. Його організаторами були Елізабет Кеді Стентон та Лукреція Мотт.
Протягом періоду від утворення руху за права жінок в 1848 р. до початку громадянської війни в 1861 р. лідери руху виробили основні критерії рівноправності чоловіків і жінок: рівноправність політична, громадянська, економічна та юридична. До громадянської війни виборення політичних прав не було провідною і єдиною метою учасниць руху. У середині століття жінки виступали за загальну гендерну рівноправність, хоча приділяли велику увагу жіночому виборчому праву та організовували відповідні товариства. Уже після громадянської війни суфражистський рух розпочав цілеспрямовану боротьбу за прийняття поправки до Конституції США про надання жіноцтву права вибирати і бути обраними на політичних виборах.
Після громадянської війни було створено суфражистські організації загальнонаціонального рівня: в 1869 р. з’явились Національна жіноча суфражистська асоціація (НЖСА), яку створили Елізабет Кеді Стентон і Сьюзен Б. Ентоні, а також Американська жіноча суфражистська асоціація (АЖСА), серед лідерів якої були Люсі Стоун і Джулія Уорд Хоув. В 1890 р. ці організації об’єднались у Національну американську жіночу суфражистську асоціацію (НАЖСА). Головою НАЖСА наприкінці ХІХ ст. стала Сьюзен Б. Ентоні, а в ХХ ст. НАЖСА очолювали Анна Говард Шоу і Керрі Чепмен Кетт.
Ці організації протягом другої половини ХІХ – початку ХХ століття відіграли провідну роль у досягненні жінками політичної рівноправності через прийняття відповідних поправок спочатку до конституцій окремих штатів, а в 1920 р. – ХІХ поправки до федеральної Конституції, яка надавала жінкам виборчі права.
Суфражистський рух мав велике значення не тільки для виборення жіночого виборчого права, але й для розширення прав жінок в інших сферах життя, зокрема в юридичній, оскільки суфражистки спрямовували свої дії також і на вирішення цих питань. Суфражизм увійшов у систему історичних механізмів, котрі інтегровано впливали на зростання соціально-політичної, економічної та юридичної рівноправності жіноцтва.
Загалом у дисертації автор наголошує на необхідності цілісного, інтегрованого підходу до вивчення історичних процесів та причинно-наслідкових механізмів, що впливали на розвиток проблеми рівноправності американського жіноцтва.
У висновках підведені основні підсумки дослідження, які виносяться на захист:
У вітчизняній історичній науці питання становища жіноцтва в соціально-економічному та політичному житті США з кінця XVIII ст. до 1920 р. ще не знайшло належного висвітлення; джерельна база дисертаційної роботи є достатньо широкою і дозволяє комплексно дослідити проблему соціально-економічної та політичної рівноправності жінок США в період від створення держави до 1920 р.;
Обраний для дисертаційного дослідження період історії США від утворення держави наприкінці XVIII ст. до моменту прийняття ХІХ поправки до Конституції США в 1920 р. має надзвичайну важливість і особливу історичну значимість для проблеми рівноправності жіноцтва в країні. Протягом цього часу відбулась кардинальна трансформація правового статусу жінки в соціально-політичній сфері, що привело до переходу від майже повної нерівноправності, яка носила традиційний патріархальний характер, до набуття жінкою в більшості питань формально-юридичної рівноправності. Протягом досліджуваного періоду було закладено підвалини для того становища американських жінок, побудованого на засадах гендерної рівноправності, яке вони мають зараз;
Період від утворення Сполучених Штатів Америки до початку громадянської війни 1861-1865 рр. можна виокремити як перший етап у вирішенні проблеми рівноправності жіноцтва. Наприкінці XVIII ст. політичне, соціально-економічне та юридичне становище жінок характеризувалось відсутністю рівних із чоловіками прав. Це виявилося в тому, що жінки не мали політичних прав, не могли бути самостійним суб’єктом юридичних відносин та виявились виключеними з виробничих відносин або займали в них нерівноправні позиції. Проте в першій половині та середині ХІХ ст. розпочались позитивні зрушення у становищі жінок на шляху до рівноправності: американки в деяких штатах отримали право контролю над власністю у шлюбі; вони включались до сфери виробничих відносин, оволодівали деякими професіями, які раніше вважались “чоловічими”, поліпшилась також ситуація із жіночою освітою. У 1848 р. виник рух за права жінок, серед вимог якого особливе місце займали політичні права. У цей період намітилась тенденція до подолання нерівноправності американського жіноцтва в соціально-економічній та політичній сферах і почався етап переходу від нерівноправних патріархальних гендерних відносин до статусно рівних;
Громадянська війна 1861-1865 рр. стала важливим періодом у розвитку проблеми рівноправності жіноцтва в США. Через потреби воєнного часу відбулось зростання економічної ролі жінки та її суспільної активності. Американки відіграли життєво важливу роль у медичному обслуговуванні армії. Діяльність жінок протягом війни сприяла зміні традиційних патріархальних стереотипів суспільної свідомості про біологічно детерміновану розумову та фізичну нижчість жінки. Війна стала каталізатором зростання гендерної рівноправності та емансипації жінок. Суфражистський рух у результаті воєнних та повоєнних подій перейшов на якісно новий етап свого існування, коли з діяльності, спрямованої на загальне поліпшення правового становища американок, викристалізувався рух, спрямований на досягнення політичної рівноправності шляхом прийняття поправки до Конституції США про надання жінкам виборчих прав;
Новий етап у вирішенні проблеми гендерної рівноправності в США розпочався після проголошення війни між північними та південними штатами і завершився прийняттям в 1920 році поправки до федеральної Конституції США про надання жінкам виборчих прав. Протягом цього часу було вирішено питання політичних прав жінок; позитивна динаміка зрушень відбулась у сфері соціально-економічної та юридичної рівноправності американок. У більшості штатів заміжні жінки тією чи іншою мірою отримали юридичну дієздатність та право володіти і розпоряджатись власністю. Жіноча праця перетворилась на вагомий фактор соціального життя і набула масового характеру. Проте гендерна дискримінація в соціально-економічному житті ще мала місце, і хоча в політичній сфері жінки в 1920 році отримали лише право голосу на виборах, у подальшому необхідно було його утвердити на практиці;
Патріархальні соціальні стандарти мислення і поведінки стояли на заваді процесу подолання гендерної асиметрії і перетворення жінки на повноцінний суб’єкт соціально-економічних та політичних відносин. Суфражистки в 1848 р. проголосили рівність від народження представників обох статей, проте патріархальні стереотипи свідомості протягом ще тривалого періоду протидіяли процесу розширення жіночих прав. Це проявлялось у протидії чоловіків наданню жінкам політичних прав, у дискримінації в сфері праці тощо;
Позитивні зміни, котрі означали зростання рівноправності жіноцтва в політичній, соціально-економічній та юридичній сферах, відбувались повільно і носили еволюційний характер;
Значення суфражистського руху для отримання жіноцтвом США рівноправності полягає не тільки в його визначальній ролі у виборенні права голосу на виборах, тобто в досягненні політичної рівноправності. Суфражистки на різних етапах своєї діяльності боролись також за права жінок у соціально-економічній та юридичній сферах. Суфражистський рух відіграв велику роль у зростанні прав і можливостей жіноцтва в соціально-економічному житті, а також сприяв зміні соціальних стандартів мислення і поведінки, котрі обумовлювали нижчий у порівнянні з чоловіком статус жінки в суспільстві;
Трансформація правового становища жіноцтва в досліджуваний в дисертації період була тісно пов’язана з явищами та факторами соціально-політичного життя країни. Отримання юридичної дієздатності, зростання громадської активності та політичних прав, входження до сфери професійної, оплачуваної праці, розширення кордонів жіночої освіти і кола жіночих професій стали чинниками, що визначали загальну тенденцію емансипації жіноцтва як складової процесу модернізації суспільства. Детальне вивчення досягнень жіноцтва на шляху до рівноправності довело тісну взаємозалежність цих чинників між собою і вплив на них глибинних соціальних процесів та актуальних подій політичного життя країни.
Опубліковані праці за темою дисертаційного дослідження
Статті в провідних фахових наукових виданнях
Проблема професійної зайнятості жінок у США в останній третині ХІХ століття // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Історія. – Вип. 57. – К., 2001. – С. 68-72. – 0,5 др. аркуша.
Проблема політичної рівноправності жіноцтва і діяльність суфражистських організацій у США в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Історія. – Вип. 62. – К., 2002. – С. 74-78. – 0,5 др. аркуша.
Виникнення суфражистського руху в США: передумови і причини // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Історія. – Вип. 59-60. – К., 2002. – С. 54-58. – 0,5 др. аркуша.
Статті, які додатково відображають результати дослідження
Проблема рівноправності жінок в соціально-політичному житті: американський досвід ХІХ-ХХ століть // Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. – Київ, 2001. – Т. 23: Жінка в Україні. – С. 270-295. – 2,5 др. аркуші.
АНОТАЦІЯ
Ніколаєва Н. Б. Жіноцтво в соціально-економічному та політичному житті США з кінця XVIII ст. до 1920 р. (проблема досягнення рівноправності). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню соціального статусу та прав жінки в соціально-економічній, юридичній та політичній сферах у період від створення держави Сполучені Штати Америки до 1920 року. У праці розглядається правовий стан жіноцтва в соціально-політичному житті на ранньому етапі існування США. Досліджуються відмінності в юридичному статусі чоловіків та жінок. Простежується еволюція статусу жінки в соціально-економічному житті країни, в тому числі у сфері оплачуваної праці, та визначаються причини змін в економічних правах та становищі жінок. Визначається роль суфражистського руху в розширенні рівноправності американських жінок у політичній та соціально-економічній сферах життя. Висвітлюється вплив соціальних стандартів мислення і поведінки на проблему жіночих прав і можливостей та виявляються чинники формування соціально-економічного, юридичного та політичного статусу американських жінок.
Ключові слова: Сполучені Штати Америки (США), Конституція США, жінки в США, гендерна рівноправність, політичні та соціально-економічні права жінок, правовий статус жінки, суфражистський рух, жіноча праця, ХІХ поправка до Конституції США, громадянська війна в США 1861-1865 років.
АННОТАЦИЯ
Николаева Н. Б. Женщины в социально-экономической и политической жизни США с конца XVIII в. до 1920 г. (проблема достижения равноправия). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всемирная история. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2003.
Диссертация посвящена исследованию социального статуса и прав женщины в социально-экономической, юридической и политической сферах в период от создания государства Соединенные Штаты Америки до 1920 года. На основании широкого круга источников анализируется процесс расширения равноправия американских женщин в обществе и выясняются причины и характер изменений, которые наступили на протяжении изучаемого периода в сфере их социально-экономических и политических прав.
В исследовании рассматриваются права американок в социально-экономической и политической жизни на раннем этапе существования США. Отмечается, что в конце XVIII – начале XIX века политическое, социально-экономическое и юридическое положение женщин характеризовалось отсутствием равных с мужчинами прав. Это проявлялось в том, что женщины не имели политических прав, не могли быть самостоятельным субъектом юридических отношений и оказались исключенными из производственных отношений или занимали в них неравноправные позиции. Процесс позитивных изменений в положении женщин на пути к равноправию начался в первой половине – середине XIX века: американки в ряде штатов получили некоторые юридические права, включились в сферу производственных отношений, в 1848 году возникло движение за права женщин, среди требований которого особое место занимал вопрос о политическом равноправии.
В диссертации освещен вопрос влияния событий гражданской войны 1861-1865 годов на процесс расширения гендерного равноправия. Нужды военного времени привели к возрастанию экономической роли женщины и ее общественной активности. Суфражистское движение в результате военных и послевоенных событий перешло на качественно новый этап своего существования, когда началась борьба за принятие поправки к конституции об избирательных правах для женщин. Война послужила катализатором возрастания равноправия женщин и их эмансипации.
В работе детально исследована эволюция статуса женщины в социально-экономической и политической жизни США во второй половине XIX – начале ХХ века, когда постепенно была решена проблема политических прав женщин путем принятия вначале поправок к конституциям отдельных штатов, а потом – XIX поправки к федеральной Конституции и наблюдалась позитивная динамика изменений в социально-экономических и юридических правах американок. Определяются причины данных позитивных изменений в положении женщин.
В диссертации определяется роль суфражистского движения не только для достижения политического равноправия американских женщин, но и для улучшения их положения в экономической и юридической сфере, а также для изменения социальных стандартов мышления и поведения, которые обусловливали более низкий по сравнению с мужчинами статус женщины в обществе.
Особое внимание в работе уделяется исследованию и анализу причинно-следственных механизмов и взаимосвязи между собой явлений и факторов социально-политической жизни страны и процесса трансформации правового положения женщин. Показывается также влияние социальных стандартов мышления и поведения на проблему политического, юридического и социально-экономического равноправия американских женщин.
Ключевые слова: Соединенные Штаты Америки (США), Конституция США, женщины в США, гендерное равноправие, политические и социально-экономические права женщин, правовой статус женщины, женский труд, суфражистское движение, ХІХ поправка к Конституции США, гражданская война в США 1861-1865 годов.
SUMMARY
Nikolaeva N. B. Women in the Social, Economic and Political Life of the USA from the End of the XVIII Century to 1920 (the Problem of the Achievement of the Equality of Rights). – Manuscript.
The thesis for a candidate’s degree of historical sciences by speciality 07.00.02 – World History. – Kiev National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2003.
Dissertation is dedicated to research of the status of woman in the social, economical, judicial and political spheres in the period from the formation of the USA until 1920. In this work the legal status of women in the social and political life in the early period of the American history is considered. The distinction between the legal status of men and women is investigated. The evolution of woman’s status in the social and economic life of the country, including the sphere of the paid work, is retraced, and the causes of changes in the economic rights and condition of women are determined. The role of the suffrage movement in the broadening of the equality of the American women’s rights in the political, social, and economic spheres of life is determined. The impact of the social standards of thinking and conduct on the problem of the women’s rights and possibilities is considered, and determinative factors of forming social, economic, judicial, and political status of the American women are defined.
Key words: the United States of America (the USA), the USA Constitution, women in the USA, the gender equality of rights, political, social and economic rights of women, the legal status of women, the women’s work, the suffrage movement,
