Національний аграрний університет

НЕДВИГА Олексій Миколайович

УДК 619:618.14-002/.177-084:618.711:636.2

ОБгРУНТУВАННЯ Профілактики субінволюції і післяродового Ендометриту у корів корекцією

функції яєчників

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Харута Григорій Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Хомин Степан Петрович, Львівська державна

академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького,

завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння

с.-г. тварин ім. Г.В. Звєрєвої

– кандидат ветеринарних наук, доцент

Станішевський Євген Федорович, Одеський

державний аграрний університет, завідувач кафедри

акушерства і хірургії.

Провідна установа – Державний науково-дослідний контрольний інститут

ветеринарних препаратів і кормових добавок,

Міністерства аграрної політики України, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться “4” липня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.13 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41.

Автореферат розісланий “29” травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лакатош В.М.

Загальна характеристика РОБОТИ

Актуальність теми. У відновленні репродуктивної функції корів після родів важливе місце займає перебіг післяродового періоду. В цей час проходить зворотний розвиток (інволюція) статевих органів до стану, який передував вагітності, та йде підготовка до прояву стадії збудження статевого циклу і наступної вагітності.

Великий внесок у вивчення питань фізіології та патології родів і післяродового періоду, визначення поширення, механізмів розвитку, методів діагностики, профілактики і лікування акушерських хвороб внесли А.П. Студенцов, Д.Д. Логвинов, А.Г. Нежданов, В.С. Шипилов, Г.В. Звєрєва, С.П. Хомин, В.А. Яблонський, В.Й. Любецький, Г.М. Калиновський та інші вітчизняні і зарубіжні вчені. За даними авторів, найбільш розповсюдженими акушерськими хворобами є затримання посліду, субінволюція матки та гострий післяродовий ендометрит, які виникають у 10–90 % корів і призводять до значних економічних збитків. Саме тому, вивченню механізмів розвитку післяродових хвороб та їх профілактиці і лікуванню в сучасній акушерській науці надається вагоме значення.

Численними дослідженнями доведено, що розвиток патологій родів, субінволюції і післяродового ендометриту пов’язаний з порушеннями механізмів скорочення м’язів матки та впливом мікроорганізмів. Доведено, що ригідність матки залежить від морфофункціонального стану яєчників. Зокрема, виявлена залежність між концентрацією статевих гормонів і їх співвідношенням та функцією м’язів матки і перебігом післяродового періоду.

Однак залишаються маловивченими питання зв’язків між тривалістю лізису жовтого тіла вагітності у корів, розвитком фолікулів, станом ооцитів у везикулярних фолікулах та перебігом післяродового періоду. Тому вивчення механізмів розвитку субінволюції та післяродового ендометриту при порушенні функції яєчників є актуальним для обгрунтування патогенетичного лікування корів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету (номери державної реєстрації 0199U002432, 0101U003655).

Мета і задачі досліджень. Основною метою роботи було вивчення взаємозв’язків між перебігом післяродового періоду і морфофункціональним станом яєчників у корів та обгрунтування методів профілактики субінволюції і післяродового ендометриту.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: –

розробити методику прижиттєвого одержання ооцитів у корів та вивчити стан ооцитів, одержаних з везикулярних фолікулів корів із фізіологічним і патологічним перебігом післяродового періоду;–

вивчити показники лютео- і фолікулогенезу у корів з нормальним перебігом післяродового періоду та із субінволюцією і післяродовим ендометритом;–

визначити вплив функціонального стану яєчників на рівень прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів у післяродовий період; –

розробити доповнення до методів оцінки перебігу післяродового періоду за клінічними, сонографічними і ендокринними показниками;–

обгрунтувати й апробувати методи профілактики субінволюції матки, гострого післяродового ендометриту.

Об’єкт дослідження: зв’язки перебігу післяродового періоду з морфофункціональним станом яєчників у корів.

Предмет дослідження: розробка нових методів оцінки перебігу післяродового періоду у корів та профілактики розладів лютео-, фолікулогенезу, субінволюції і післяродового ендометриту.

Методи дослідження: клінічні, сонографічний, імуноферментний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені зв’язки між перебігом післяродового періоду та морфофункціональним станом яєчників у корів на основі досліджень часу лізису жовтого тіла вагітності, розвитку везикулярних фолікулів і стану ооцитів. На основі одержаних результатів доповнено метод контролю перебігу післяродового періоду та обгрунтовано патогенетичну профілактику субінволюції і післяродового ендометриту корекцією функції яєчників. Установлено, що профілактичне введення катозалу, естрофану і сурфагону коровам протягом 6–12 годин після народження телят позитивно впливає на скорочення зв’язок і м’язів матки, лізис жовтого тіла, розвиток везикулярних фолікулів та прискорює інволюційні процеси в статевих органах.

Практичне значення одержаних результатів. Доповнено метод контролю перебігу післяродового періоду в корів із урахуванням клінічних, сонографічних і ендокринних показників на 3-, 7-, 11- і 21-й дні після родів; розроблено і запропоновано для впровадження у виробництво метод профілактики субінволюції та післяродового ендометриту при сумнівному і несприятливому прогнозах щодо перебігу післяродового періоду із застосуванням катозалу, естрофану і сурфагону. Введення препаратів зменшує частоту субінволюції та ендометриту на 29,4 % і 29,5 % відповідно, в подальшому сприяє відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 93,3 % корів, підвищенню заплідненості на 24,1 % та зменшенню розмірів неплідності на 17,3 дня на одну тварину.

Результати досліджень увійшли до “Рекомендацій щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин” (Харута Г.Г., Подвалюк Д.В., … Недвига О.М. та ін. – Біла Церква, 2000. – 25 с.), які затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України; мультимедійних програм “Одержання ооцитів у корів”, “Сонографічний контроль показників фолікуло- і лютеогенезу в післяродовому періоді корів”. Матеріали дисертації використовуються при вивченні курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин” на факультеті ветеринарної медицини, зооінженерному факультеті та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті. Результати роботи впроваджені у ТОВ “Сухоліське” Білоцерківського району Київської області та ВАТ “Русь” Золотоніського району Черкаської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом освоєні методи дослідження корів (клінічні, сонографічний, імуноферментний), виконані експериментальні дослідження, проведено статистичну обробку результатів, їх аналіз та узагальнення, створено мультимедійні програми.

Апробація результатів дисертації проводилася на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 12–13 жовтня 2000 р.); на 2-му Національному семінарі з питань застосування сонографії у тваринництві за міжнародної участі (м. Біла Церква, 5 червня 2001 р.); на Міжнародному науково-практичному семінарі “Нові технології у тваринництві і ветеринарній медицині (с. Майське, 16–17 квітня 2002 р.); на науковій конференції докторантів і аспірантів “Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді“ (м. Біла Церква, 13–17 травня 2002 р.). Мультимедійні програми демонструвалися на виставці “Агро–2000” і були нагороджені дипломом першого ступеня.

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 6 статтях, що вийшли у “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (3), журналі “Ветеринарна медицина України” (2), журналі “Аграрні вісті” (1); методичних рекомендаціях щодо застосування сонографії в репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин (1). За результатами досліджень одержано патент “Спосіб контролю перебігу післяродового періоду у корів” (номер державної реєстрації 56047А).

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 149 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 34 таблицями і 16 рисунками. Список використаної літератури включає 307 джерел, у тому числі 101 – іноземних. У додатку наведено 6 документів.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНь

Матеріал і методи виконання роботи

Експериментальні дослідження проводились протягом 1999–2002 рр. у ДП “Навчально-дослідне господарство Білоцерківського державного аграрного університету”, ТОВ “Сухоліське” Білоцерківського району Київської області та у ВАТ “Русь” Золотоніського району Черкаської області. Досліди були проведені на 249 коровах української чорно-рябої і червоно-рябої молочної порід середнього віку та вгодованості, живою масою 500–550 кг. Раціони в господарствах, де утримувались тварини, були збалансовані за основними показниками.

Експериментальні дослідження виконувались в декілька етапів, схема проведення дослідів подана у табл. 1.

Таблиця 1 – Схема проведення дослідів

№№

етапів | Завдання | Методи дослідження | Терміни досліджень після родів та їх кратність, дні

1

2 |

Вивчення показників лютео- і фолікулогенезу, стану ооцитів у корів з нормальним і патологічним перебігом післяродового періоду

Визначення впливу препаратів на показники лютео- і фолікулогенезу та перебіг післяродового періоду у корів | Ректальне і сонографічне (за допомогою приладу УЗД “Scanner 100S” і вагінальної біопсійної насадки) дослідження яєчників і матки

Пункція везикулярних фолікулів

Визначення вмісту прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів імуноферментним методом

Візуальна оцінка секрету геніталій, ректальне дослідження яєчників і матки, діагностика субінволюції, ендометриту та інволюції

Сонографічне дослідження яєчників і матки |

З 1-го по 29-й

через день

9–11-й

7- і 21-й

1-, 3-, 7-, 11-, 21-й

11- і 21-й

Визначення оптимальних морфофункціональних показників яєчників для одержання ооцитів проводили на боєнському матеріалі яєчників корів чорно-рябої породи. Яєчники доставляли у лабораторію не пізніше 1,5–2-х годин після забою тварин у термосі в 0,9 %-му розчині NaCl з антибіотиками (100 ОД/мл бензилпеніциліну і 100 мкг/мл стрептоміцину сульфату) при температурі 30–37°С.

Виміри довжини, товщини і ширини яєчників проводили за допомогою циркуля та лінійки. За довжину брали розміри яєчника від крайніх точок овалу, ширину становила відстань між його боковими поверхнями, а товщину – від кривизни до воріт. Математичним методом вираховували суму розмірів яєчників. Оцінку якості жовтих тіл проводили за бальною системою (Харута Г.Г., 1995).

In vitro ооцити отримували шляхом пункції везикулярних фолікулів. Фолікулярну рідину, аспіровану із фолікула, поміщали в окрему чашку Петрі діаметром 40 мм і досліджували під мікроскопом МБС-10 при збільшенні 8?2. Морфологічну оцінку ооцитів проводили за методикою Г.В. Стефановича (1988), звертаючи увагу на стан кумулюсу і цитоплазми.

Прижиттєве одержання ооцитів у корів проводили за допомогою приладу ультразвукової дії ”Scanner 100 S”, секторного датчика та вагінальної біопсійної насадки згідно з технікою виконання, описаною в “Рекомендаціях щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин” (Харута Г.Г., Подвалюк Д.В., … Недвига О.М. та ін. – Біла Церква, 2000. – 25 с.).

Ректальне дослідження статевих органів корів при нормальному і патологічному перебігу післяродового періоду проводили починаючи з першого дня після родів. Після можливості пальпації яєчників визначали наявність жовтих тіл. Сонографічним методом підтверджували наявність жовтих тіл і визначали розміри яєчників, кількість, діаметр та об’єм везикулярних фолікулів. Сонографічне дослідження яєчників проводили за допомогою приладу УЗД ”Scanner 100 S” та вагінальної біопсійної насадки. При трансвагінальному ультразвуковому дослідженні яєчників підраховували кількість фолікулів, а за допомогою вимірювального блоку сканера визначали їх діаметри.

Визначення вмісту прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів проводили за допомогою імуноферментного аналізатора “Stat fax” та тест-систем “DSL – 10 –3900 Active”.

З метою визначенні впливу застосованих препаратів на лізис жовтих тіл вагітності, розвиток везикулярних фолікулів та перебіг післяродового періоду у корів за принципом аналогів було сформовано п’ять дослідних і одну контрольну групу (табл. 2). Препарати вводили коровам при народженні телят-гіпотрофіків, живих двієн, мертвих телят, порушенні динаміки виведення плода, затриманні посліду та інших ускладненнях родів протягом 6–12 годин після народження плода.

Діагностику затримання посліду, субінволюції та післяродового ендометриту проводили за допомогою вагінального і ректального досліджень згідно загальноприйнятих методик. Віддалені наслідки перебігу післяродового періоду визначали за проявом статевої циклічності та заплідненості протягом 90 днів після родів. Тільність встановлювали сонографічним дослідженням з 30-го дня після осіменіння.

Таблиця 2 – Схеми обробки тварин із сумнівним і несприятливим прогнозом

перебігу післяродового періоду

групи |

Кількість

тварин у групі | Препарати, дози, шлях введення і кратність

Перша | 17 | Аутомолозиво, 40 мл підшкірно, одноразово

Друга | 16 | Катозал, 15 мл одноразово, внутрішньом’язово

Третя | 16 | Естрофан, 2 мл одноразово, внутрішньом’язово

Четверта | 16 | Сурфагон, 10 мл одноразово, внутрішньом’язово

П’ята | 17 | катозал, 15 мл внутрішньом’язово, одноразово

Естрофан, 2 мл внутрішньом’язово, одноразово

Сурфагон, 10 мл внутрішньом’язово, одноразово

Шоста | 17 | Контроль (препарати не вводили)

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за И.А. Ойвиным (1960) з допомогою програмного забезпечення комп’ютера Pentium-166. Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф. Белоусова с соавт. (1982) та МСГ СРСР (1984).

Результати досліджень та їх аналіз

Установили, що яєчники ставали доступними для ректального дослідження через певні проміжки часу після родів, що залежало від скорочення мязів матки та зміни конфігурації й топографії геніталій. У здорових корів обидва яєчники пальпувались на 3-й день після родів. При патологічному перебігу післяродового періоду обидва яєчники були доступними для дослідження на 5-й день після родів у 65,2 % тварин, на 7-й – у 91,3 % і на 9-й день обидва яєчники пальпувалися у всіх корів.

При сонографічному дослідженні яєчників на екрані сканера фолікули візуалізувались у вигляді ехонегативних овальних або круглих зображень темного кольору, а жовті тіла відрізнялись від інших тканин яєчника більш темнішим забарвленням (рис. 1, 2).

При розвитку субінволюції та гострого післяродового ендометриту частота реєстрації жовтих тіл зростала на 36,8 %, а час їх зворотної регресії збільшувався до 9–15-ти днів після родів. Оскільки основним механізмом лізису жовтих тіл вважається виділення простагландинів слизовою оболонкою матки, можна припустити, що у хворих корів жовті

Рис. 1. Ехокартина яєчника Рис. 2. Ехокартина яєчника

корови з нормальним перебігом корови з патологічним перебігом

післяродового періоду на 7-й післяродового періоду на 7-й

день після родів: день після родів:

1 – яєчник; 2 – фолікули. 1 – яєчник; 2 – жовте тіло;

3 – фолікули.

тіла не повністю регресували через зниження у крові рівня простагландину F2, внаслідок порушень його секреції чи транспорту.

При визначенні сумарних розмірів яєчників, які включали довжину, ширину і товщину, встановили, що у здорових корів вони були вірогідно (Р<0,001; Р<0,01) більшими протягом 29-ти днів після родів. За нашими даними, це відбувалось за рахунок збільшення кількості та діаметра везикулярних фолікулів; встановлено прямий кореляційний зв’язок між розмірами яєчників та кількістю і об’ємом везикулярних фолікулів.

Кількість везикулярних фолікулів у яєчниках здорових корів була вірогідно (Р<0,001–Р<0,05) більшою до 23-го дня після родів. Найбільша кількість фолікулів у тварин з нормальним перебігом родів і післяродового періоду відмічалась на 11-й і 21-й дні після родів (9,5±1,00 та 10,0±0,67 відповідно). У хворих тварин подібних піків росту везикулярних фолікулів не спостерігалось, тобто хвилі фолікулогенезу не були чітко вираженими. Саме тому ці дні були запропоновані нами для контролю за кількістю фолікулів у яєчниках корів після родів.

Розвиток везикулярних фолікулів характеризує їх діаметр; при збільшенні діаметрів збільшується об’єм фолікулярної рідини і вміст статевих гормонів та відповідно ендокринна функція яєчників. У здорових корів середній діаметр везикулярних фолікулів був вірогідно (Р<0,01–Р<0,05) більшим до 19-го дня після отелення.

Відповідно і загальний об’єм везикулярних фолікулів у здорових корів був вірогідно (Р<0,001–Р<0,05) більшим до 25-го дня після родів. Найбільші значення загального об’єму везикулярних фолікулів у здорових тварин були відмічені на 11–13-й і 21–23-й дні після родів. Отже, в дані дні проходило збільшення об’єму фолікулярної рідини, що забезпечувало підвищення ендокринної функції гонад та сприяло нормальному перебігу післяродового періоду.

Підтвердженням цьому є рівень прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів на 7- і 21-й дні після родів. На 7-й день у хворих корів з жовтим тілом у яєчнику та зменшеною кількістю фолікулів П:Е співвідношення становило 20,4:1, тоді як у здорових – 5,6:1. Це відбувалось за рахунок збільшення концентрації прогестерону (1,02±0,27 проти 0,45±0,11 нмоль/л) та зменшення естрадіолу (0,05±0,01 проти 0,08±0,01 нмоль/л), що призводило до погіршення скоротливої функції матки. На 21-й день після родів у здорових корів П:Е співвідношення становило 3,4:1, а у хворих – 11,6:1, що відбувалось за рахунок вірогідного (Р<0,05) підвищення концентрації естрадіолу. Це підтверджує нашу думку про зв’язок кількості, діаметра і об’єму везикулярних фолікулів та концентрації естрогенів.

Літературних даних про вплив субінволюції та ендометриту на стан ооцитів ми не знайшли, тому нами була проведена розробка методу прижиттєвого одержання ооцитів у корів за допомогою приладу УЗД ”Scanner 100 S” та вагінальної біопсійної насадки.

Визначення впливу перебігу післяродового періоду на стан ооцитів проводили у корів шляхом порівняння їх якості у тварин з нормальним і патологічним (субінволюція, гострий післяродовий ендометрит) перебігом післяродового періоду. Підраховували кількість та проводили оцінку одержаних ооцитів. Встановили, що розвиток післяродових хвороб негативно впливає на стан ооцитів. У хворих тварин вихід ооцитів знижувався на 22,2 %, а частота їх дегенерації збільшувалася на 43,7 %. Зменшення виходу ооцитів може бути пов’язане з порушенням внутрішньофолікулярних процесів відокремлення ооцит-кумулюсних комплексів чи з їх дегенерацією аж до лізису. Вивчення цих явищ потребує подальших досліджень. Підвищення частоти дегенерації – ослизнення, розпушення чи відсутність клітин кумулюсу, зернистість цитоплазми – за даними літератури, пов’язується з негативним впливом лікарських препаратів та хворобами. У даному випадку ми вбачаємо зв’язок дегенерації ооцитів із субінволюцією та післяродовим ендометритом.

Виходячи з одержаних даних, нами запропоновано доповнення до діагностичних значень норми і патології перебігу післяродового періоду за клінічними, сонографічними і ендокринними показниками (табл. 3).

Таблиця 3 – Показники ректального, сонографічного і ендокринного

контролю перебігу післяродового періоду

Показники | Дні

контролю

після родів | Перебіг післяродового періоду

нормальний | патологічний

Строки можливого дослідження обох яєчників після родів | 3 | Пальпуються обидва яєчники | Яєчники не пальпуються або пальпується один із них

Наявність жовтого тіла у яєчнику | 7 | Відсутнє | Наявне

Кількість фолікулів у яєчниках | 11

21 | 9,51,00** (8-12)

10,00,67** (9-11) | 4,3±0,56 (2-6)

6,9±0,37 (6-8)

Середній діаметр фолікулів, мм | 11

21 | 5,10,48* (2-13)

5,30,56 (2-17) | 3,4±0,24 (2-8)

4,4±0,33 (2-9)

Сумарний розмір яєчника, мм | 11

21 | 77,61,64*** (70-83)

82,51,43*** (76-87) | 59,4±2,24 (42-66)

67,2±1,68 (55-74)

Загальний об’єм фолікулів, см3 | 11

21 | 1,430,12*** (1,12-1,62)

2,110,45** (1,46-3,24) | 0,14±0,05 (0,04-0,37)

0,60±0,10 (0,36-1,04)

П:Е співвідношення | 7

21 | 5,6 : 1

3,4 : 1 | 20,4 : 1

11,6 : 1

Примітка. * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р<0,001 між здоровими і хворими тваринами.

При нормальному перебігу післяродового періоду на 3-й день після родів пальпуються обидва яєчники, на 7-й день – в яєчниках жовті тіла відсутні, кількість везикулярних фолікулів на 11- і 21-й дні після отелення становить 8 і більше та 9 і більше відповідно, а їх сумарний об’єм на 11-й день складає 1,1 см3 і більше, на 21-й – 1,4 см3 і більше; сума розмірів яєчників на 11-й день досягає 70 мм і більше, а на 21-й – 76 мм і більше. П:Е співвідношення на 7-й день складає 5,6:1, а на 21-й – 3,4:1.

У корів із патологічним перебігом післяродового періоду на 3-й день після родів обидва яєчники не пальпувались, а на 7-й день у 43,5 % корів в одному з яєчників реєстрували жовте тіло. Показники фолікулогенезу були нижчими, ніж у здорових тварин.

Отже, встановлено зв’язки між перебігом післяродового періоду та функціональним станом яєчників і матки. При субінволюції матки та гострому післяродовому ендометриті відбувається зниження скоротливої функції матки, зростає частота персистенції жовтого тіла, гальмується розвиток везикулярних фолікулів та порушується П:Е співвідношення.

Тому постало завдання за рахунок корекції ендокринної взаємодії функції яєчників і матки профілактувати розвиток субінволюції та післяродового ендометриту. В основу розробки методів профілактики ми поклали принципи прискорення регресії жовтого тіла, стимуляції розвитку везикулярних фолікулів, підвищення обмінних процесів та поєднання дії препаратів.

Застосовані препарати позитивно впливали на показники фолікулогенезу (табл. 4).

Таблиця 4 – Показники фолікулогенезу при різних схемах обробки (n=30)

Групи корів | Дні контролю | Кількість фолікулів | Середній діаметр фолікулів, мм | Сумарні розміри яєчників, мм | Загальний об’єм фолікулів, см3

Перша | 11

21 | 5,2±0,65

5,6±0,76 | 3,0±0,24

3,8±0,36 | 58,8±1,85

65,3±1,34 | 0,12±0,03

0,30±0,09

Друга | 11

21 | 7,2±0,74

7,8±0,96* | 3,9±0,32

4,5±0,50 | 66,3±1,32**

72,1±1,54** | 0,41±0,10*

1,10±0,36*

Третя | 11

21 | 7,4±0,97

8,0±0,94* | 4,0±0,33

4,6±0,53 | 65,4±1,08**

71,5±1,61** | 0,46±0,07**

1,35±0,49*

Четверта | 11

21 | 5,6±1,30

6,8±0,74 | 3,3±0,31

4,0±0,32 | 59,3±1,82

65,3±1,51 | 0,19±0,07

0,39±0,05*

П’ята | 11

21 | 8,2±0,82*

8,8±0,82** | 4,7±0,36**

4,9±0,40* | 67,3±1,45***

74,9±0,92*** | 0,78±0,20**

1,51±0,42*

Шоста (контроль) | 11

21 | 4,8±0,74

5,2±0,55 | 3,1±0,25

3,5±0,27 | 57,7±0,70

63,9±1,02 | 0,10±0,03

0,17±0,04

Примітка. * – Р<0,05; ** – Р<0,01; *** – Р<0,001 відносно контрольної групи.

Загальною закономірністю було збільшення кількості везикулярних фолікулів, їх діаметра та розмірів яєчників у тварин дослідних груп. Порівняно з контролем, сумарні розміри яєчників у тварин вірогідно збільшувалися при застосуванні катозалу і естрофану (друга і третя групи) (Р<0,01) та комбінації препаратів (п’ята група) (Р<0,001). Це відбувалось за рахунок збільшення кількості, діаметра та об’єму везикулярних фолікулів.

При визначенні впливу вищеназваних препаратів на перебіг післяродового періоду (табл. 5) встановили, що на 3-й день після родів обидва яєчники пальпувались у 17,6 % – 41,2 % тварин. Кращі результати одержані при застосуванні естрофану в третій групі та використанні комбінації препаратів (п’ята група).

Завдяки вираженим лютеолітичним властивостям клопростенолу (синтетичного аналога простагландину F2), частота реєстрації жовтих тіл в яєчниках була найменшою в групах, де було застосовано естрофан як окремо, так і в комбінації (третя і п’ята дослідні групи). В інших групах жовті тіла реєструвалися у 18,8–28,2 % корів.

Частота виникнення субінволюції та ендометриту була найбільшою у контрольній групі, відповідно 58,8 % і 47,1 %. Застосування аутомолозива зменшувало виникнення субінволюції на 17,6 % та ендометриту – на 5,9 %. У корів четвертої групи субінволюція виникала у 50,0 % корів, а ендометрит – у 43,8 % тварин.

Таблиця 5 – Показники перебігу післяродового періоду

Групи корів | кіль-кість

тварин у групі | Можливість пальпації обох яєчників на 3-й день після родів | Наявність в яєчнику жовтого тіла на 7-й день після родів | Субінволюція | Ендометрит | Завершення інволюційних процесів на 21-й день після родів

n | % | n | % | n | % | n | % | n | %

Перша | 17 | 4 | 23,5 | 5 | 28,2 | 7 | 41,2 | 7 | 41,2 | 10 | 58,8

Друга | 16 | 4 | 25,0 | 3 | 18,8 | 6 | 37,5 | 6 | 37,5 | 10 | 62,5

Третя | 16 | 6 | 37,5 | 0– | 5 | 31,3 | 4 | 25,0 | 11 | 68,8

Четверта | 16 | 3 | 18,8 | 4 | 25,0 | 8 | 50,0 | 7 | 43,8 | 7 | 43,8

П’ята | 17 | 7 | 41,2 | 1 | 5,9 | 5 | 29,4 | 3 | 17,6 | 13 | 76,5*

Шоста | 17 | 3 | 17,6 | 5 | 28,2 | 10 | 58,8 | 8 | 47,1 | 7 | 41,2

Примітка. * – Р<0,05 відносно контрольної групи.

Кращі результати були одержані в групах, де застосовувалися естрофан і катозал (друга і третя група) – частота розвитку субінволюції зменшувалась на 21,3 % і 27,5 %, а ендометриту – на 9,6 % і 22,1 % відповідно. У тварин, яким ввели катозал, сурфагон і естрофан (п’ята група) субінволюція реєструвалась лише у 29,4 % корів, а ендометрит – у 17,6 % тварин, що в 2,0 і 2,7 рази менше відповідно до контролю.

Завдяки зменшенню частоти розвитку субінволюції та ендометриту інволюційні процеси в статевих органах краще проходили у корів, яким було застосовано комбінативне введення препаратів (п’ята група). На 21-й день після отелення у 13 (76,5 %) корів цієї групи за клінічними і сонографічними даними інволюція була завершеною, що на 35,3 % (Р<0,05) більше, ніж у контролі. Порівняно з контрольною (шостою) групою застосування аутомолозива (перша група) збільшувало кількість тварин із завершеною інволюцією на 17,6 %, катозалу – на 21,3 % і естрофану – на 27,6 %.

При сонографічному дослідженні матки із субінволюцією відмічали накопичення в її порожнині ехонегативного секрету, порожнина матки була збільшеною, в ній візуалізувалися карункули. Внаслідок стискування і ущільнення тканин секретом, стінки матки мали виражену ехопозитивність (рис. 3). У корів з ендометритом у порожнині матки відмічали накопичення ехонегативного ексудату темного кольору, з дифузно-розсіяними включеннями пластівців світлого кольору, що підвищувало ехогенність вмістимого (рис. 4).

Рис. 3. Ехокартина матки Рис. 4. Ехокартина матки

корови з субінволюцією корови з ендометритом

на 7-й день після родів: на 11-й день після родів:

1 – стінка матки; 2 – карункули; 1 – стінка матки; 2 – карункул;

3 – ехонегативний секрет. 3 – ехонегативний ексудат.

Отже, при застосуванні вищезазначених препаратів загальною закономірністю було покращання показників лізису жовтих тіл та розвитку везикулярних фолікулів і залежно від методу профілактики – певне зменшення частоти розвитку субінволюції й ендометриту та прискорення інволюційних процесів у статевих органах. Це в подальшому позитивно впливало на терміни прояву першої стадії збудження статевого циклу, заплідненість корів та показники відтворної функції.

За 60 днів після родів стадію збудження статевого циклу проявили по 68,6 % корів другої і третьої груп та 86,3 % – п’ятої, що на 37,5 % (Р<0,05) та 55,0 % (Р<0,01) більше порівняно з контролем. За 90 днів після родів спонтанну статеву охоту проявили 68,8 % тварин контрольної групи. В дослідних групах прояв стадії збудження статевого циклу було зареєстровано у 75,0 %–93,3 % корів. Найкраще статеву циклічність проявили тварини п’ятої, другої і третьої груп, що на 24,5 %, 18,7 % і 12,5 % більше порівняно з контролем.

До 60-го дня після отелення заплідненість була вищою в групах, де тваринам застосовували катозал (друга група), естрофан (третя група) і комбінацію препаратів (п’ята група) – на 24,7 %, 20,3 % і 31,8 % (Р<0,05) відповідно, порівняно з контрольною групою. За 90 днів після родів заплідненість корів контрольної групи становила 54,5 %. Заплідненість корів за цей час у дослідних групах становила 58,3 % – 78,6 %. Кращі результати були отримані в другій – п’ятій дослідних групах, що на 9,8 %, 14,7 %, 12,2 % і 24,1 % відповідно більше, ніж у контролі.

Терміни прояву статевої циклічності та заплідненості впливали на показники відтворної функції корів (табл. 6).

Таблиця 6 – Показники відтворної функції корів дослідних

і контрольної груп за 90 днів після родів

Групи корів |

кількість

тварин у групі | Інпеданс-

період, днів | Інтервал від отелення до запліднення, днів | Розміри неплідності, днів

Перша | 16 | 58,8±4,01 | 67,9±5,00 | 50,3±3,55

Друга | 16 | 45,6±4,23* | 55,4±5,96 | 40,6±5,57

Третя | 16 | 47,7±5,13* | 61,1±6,32 | 43,8±5,09

Четверта | 15 | 54,7±6,28 | 68,4±6,03 | 48,5±4,39

П’ята | 15 | 42,4±3,77** | 54,3±5,09 | 34,7±5,51*

Шоста | 16 | 65,1±6,02 | 68,7±8,33 | 52,0±3,91

Примітка. * – Р<0,05; ** – Р<0,01 – відносно контрольної групи.

Завдяки більш ранньому прояву першої стадії збудження статевого циклу після родів, інпеданс-період був вірогідно меншим у другій (Р<0,05), третій (Р<0,05) та п’ятій (Р<0,01) дослідних групах. Підвищення показників заплідненості в дослідних групах сприяло скороченню інтервалу від отелення до запліднення та зменшенню розмірів неплідності на одну тварину, відповідно з першої по п’яту групу на 1,7; 11,4; 8,2; 3,5 і 17,3 дні. Вірогідне (Р<0,05) зменшення розмірів неплідності було відмічено в п’ятій групі, де в комбінації застосовувались катозал, естрофан і сурфагон.

При визначенні економічної ефективності методів профілактики найкращі показники були одержані при застосуванні катозалу (друга група), естрофану (третя група), комбінації препаратів (п’ята група) та при використанні аутомолозива (перша група). Ефективність ветеринарних заходів на 1 гривню витрат у цих групах становила 9,57 грн; 9,11; 8,61 та 8,55 грн відповідно.

У ТОВ “Сухоліське” було проведено апробацію схеми з кращими результатами (одночасне введення катозалу, естрофану і сурфагону) та визначення профілактичного ефекту нового поєднання препаратів (застосування катозалу і естрофану). Було підтверджено ефективність профілактичного впливу одночасного введення катозалу, естрофану і сурфагону. Виключення з цієї схеми сурфагону призводило до зростання частоти субінволюції та ендометриту на 11,3 % і 4,6 % відповідно та в подальшому знижувало прояв статевої циклічності за 90 днів після родів на 3,6 %, заплідненість – на 3,9 %, кількість тільних корів зменшувалась на 5,6 %, а розміри неплідності збільшувались на 2,9 днів.

Отже, проведені дослідження дають підстави для твердження про те, що патологічний перебіг післяродового періоду з розвитком субінволюції та післяродового ендометриту відбувається за персистенції жовтих тіл вагітності та підвищення П:Е співвідношення, порушення процесів скорочення м’язів матки, розвитку везикулярних фолікулів. Встановлено збільшення кількості ооцитів з ознаками дегенерації у везикулярних фолікулах хворих на післяродові хвороби корів. Зменшення кількості та об’єму фолікулів призводить до зменшення вмісту естрадіолу в сироватці крові корів, що сприяє розвитку субінволюції й ендометриту та гальмує інволюційні процеси. ? подальшому зазначені зміни призводять до розвитку анафродизії, зниження заплідненості та збільшення розмірів неплідності.

При комбінованому застосуванні катозалу, естрофану і сурфагону було відмічено найбільший позитивний ефект щодо профілактики розладів лютео- і фолікулогенезу, розвитку післяродових ускладнень. На нашу думку, подібний вплив препаратів на організм корів пояснюється комплексом дії (лютеолітична, стимуляція фолікулогенезу та обмінних процесів у яєчниках), що знижує П:Е співвідношення та підвищує скоротливу функцію матки. В результаті чого зменшується частота розвитку субінволюції й ендометриту та прискорюються інволюційні процеси в статевих органах. Це надалі сприяє швидшому відновленню статевої циклічності, підвищенню заплідненості та зменшенню розмірів неплідності.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у доповненні системної оцінки клінічних, сонографічних і ендокринних показників фізіологічного і патологічного перебігу післяродового періоду у корів; обгрунтуванні методу профілактики субінволюції, гострого післяродового ендометриту у корів, в основу якого покладено прискорення регресії жовтого тіла вагітності, стимуляцію фолікулогенезу та обмінних процесів у яєчниках, введенням коровам протягом 6–12 годин після народження телят 15 мл катозалу, 2 мл естрофану і 10 мл сурфагону.

2. Розроблено методику прижиттєвого одержання ооцитів у корів з використанням приладу ультразвукової дії “Scanner 100 S” та вагінальної біопсійної насадки. Субінволюція та післяродовий ендометрит призводять до збільшення частоти дегенерації ооцитів на 43,7 %.

3. Контроль перебігу післяродового періоду у корів слід проводити з урахуванням морфофункціонального стану яєчників: ректальним дослідженням – на 3- і 7-й дні після родів визначати можливість пальпації обох яєчників та наявність у них жовтих тіл; сонографічним – на 11- і 21-й дні встановлювати кількість, діаметр, об’єм фолікулів та розміри яєчників; імуноферментним – на 7- і 21-й дні після родів визначати рівень прогестерону і естрадіолу в сироватці крові корів.

4. Встановлено зв’язки між перебігом післяродового періоду та морфофункціональним станом яєчників у корів. Розвиток субінволюції та післяродового ендометриту відбувається за зростання частоти персистенції жовтого тіла вагітності на 36,8 % і концентрації прогестерону, збільшення П:Е співвідношення; вірогідного (Р<0,01–Р<0,001) зменшення кількості і розмірів везикулярних фолікулів та вірогідного (Р<0,05) зниження концентрації естрадіолу на 21-й день після родів.

5. Застосування з профілактичною метою аутомолозива підшкірно одноразово у дозі 40 мл позитивно впливає на скорочення м’язів матки, що сприяє зменшенню частоти розвитку субінволюції та ендометриту на 17,6 % і 5,9 %, та подальшому прояву статевої циклічності за 90 днів після родів у 75,0 % корів, підвищенню заплідненості на 3,8 %, та зменшенню розмірів неплідності на 1,7 дні на одну тварину.

6. Одноразове внутрішньом’язове застосування коровам катозалу в дозі 15 мл протягом 6–12 годин після народження телят позитивно впливає на розвиток везикулярних фолікулів, скорочення м’язів матки, що забезпечує зменшення випадків субінволюції та ендометриту на 21,3 % і 9,6 %; подальше відновлення статевої циклічності за 90 днів після родів у 87,5 % корів, підвищення заплідненості на 9,8 % та зменшення розмірів неплідності на 11,4 дні на одну тварину.

7. Внутрішньом’язове введення коровам естрофану в дозі 2 мл одноразово протягом 6–12 годин після народження телят проявляє виражену лютеолітичну дію, сприяє скороченню м’язів матки, що зменшує частоту розвитку субінволюції й ендометриту на 27,5 % і 22,1 % відповідно, подальшому відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 81,3 % корів, підвищенню заплідненості на 14,7 % та зменшенню розміри неплідності на 8,2 дні на одну корову.

8. Внутрішньом’язове введення коровам сурфагону в дозі 10 мл (50 мкг) одноразово протягом 6–12 годин після народження плода позитивно впливає на розвиток фолікулів, що зменшує частоту субінволюції та ендометриту на 8,8 % і 3,3 % відповідно та в подальшому сприяє відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 80,0 % корів, підвищує заплідненість на 12,2 % та зменшує розміри неплідності на 3,5 дні на одну тварину.

9. Найефективнішим із застосованих медикаментозних методів профілактики післяродових хвороб у корів є одночасне введення катозалу в дозі 15 мл, естрофану – 2 мл і сурфагону – 10 мл, одноразово внутрішньом’язово протягом 6–12 годин після народження плода. Використання цієї комбінації препаратів позитивно впливає на скорочення м’язів матки, лізис жовтого тіла, розвиток везикулярних фолікулів, що сприяє зменшенню кількості випадків субінволюції та ендометриту на 29,4 % і 29,5 % відповідно, подальшому відновленню статевої циклічності за 90 днів після родів у 93,3 % корів, підвищенню заплідненості на 24,1 % та зменшенню розмірів неплідності на 17,3 дні (Р<0,05) на одну тварину.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою профілактики субінволюції і гострого післяродового ендометриту у корів при народженні телят-гіпотрофіків, живих двієн, мертвих телят, порушенні динаміки виведення плода, затриманні посліду та інших ускладненнях родів протягом 6–12 годин після народження телят проводити одноразове внутрішньом’язове введення катозалу в дозі 15 мл, естрофану – 2 мл та сурфагону – 10 мл (50 мкг).

2. Контроль перебігу післяродового періоду проводити з урахуванням клінічних, сонографічних та ендокринних показників на 3-, 7-, 11- і 21-й дні після родів.

3. Прижиттєве одержання ооцитів шляхом пункції везикулярних фолікулів у корів проводити згідно з описом техніки виконання, поданим у “Рекомендаціях щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин”, що затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, та мультимедійної програми “Одержання ооцитів у корів”.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Харута Г.Г., Недвига О.М., Ткаченко С.В. Визначення оптимальних морфофункціональних показників яєчників для одержання ооцитів у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.– Вип. 13, ч.1.– Біла Церква, 2000.– С. 155–159.

Здобувачем проведено експериментальні дослідження з визначення оптимальних показників яєчників для одержання ооцитів і узагальнено результати.

2. Харута Г.Г., Недвига О.М. одержання ооцитів у корів за допомогою приладу узд ”Scanner 100 s” і вагінальної біопсійної насадки // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.– Вип. 16.– Біла Церква, 2001.– С. 224–229.

Здобувачем проведено прижиттєве одержання ооцитів і узагальнено результати.

3. Недвига О.М., Харута Г.Г. Сонографічний контроль фолікуло- і лютеогенезу в післяродовому періоді корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 21. – Біла Церква, 2002.– С. 161–168.

Здобувач провів сонографічні дослідження і узагальнив результати.

4. Харута Г.Г., Недвига О.М. Профілактика розладів фолікуло- і лютеогенезу, субінволюції та післяродового ендометриту у корів // Вет. медицина України. – 2002.– № 7.– С. 40–41.

Здобувач провів експериментальні дослідження і узагальнив результати.

5. Харута Г.Г., Недвига О.М. Нові методи діагностики і профілактики післяродових хвороб і неплідності у корів // Аграрні вісті. – 2002. – № 3. – С. 13–14.

Здобувач провів експериментальні дослідження.

6. Недвига О.М. Статева циклічність і заплідненість корів при різних методах впливу на фолікуло- і лютеогенез після родів // Вет. медицина України. – 2003. –