імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

НАДЕН ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 343.575

СПЕЦІАЛЬНІ ВИДИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ В СФЕРІ ОБІГУ

НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ

РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор Баулін Юрій Васильович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінального права, член-кореспондент Академії правових наук України.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Даньшин Іван Мико-лайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінології та кримінально-вико-навчого права, член-кореспондент Академії правових наук України;

кандидат юридичних наук, професор Орлов Павло Іванович, Національний університет внутрішніх справ України, перший проректор з навчальної та методичної роботи.

Провідна організація:

Одеська національна юридична академія, кафедра кримінального права, Міністерства освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться 14 березня 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

Автореферат розісланий 11 лютого 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шепітько В.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Різке зростання протягом декількох останніх років питомої ваги так званих наркотичних злочинів Під наркотичними злочинами у цій роботі розуміються злочини, передбачені статтями 305-320 КК України. в загальній структурі злочинності в Україні поставило на порядок денний необхідність удосконалення і розвитку заходів, спрямованих на протидію їм. Назріла нагальна потреба критичної оцінки існуючого арсеналу правових засобів протидії незаконному обігу наркотичних засобів Тут і далі у цій роботі, якщо інше спеціально не застережене, під “наркотичними засобами” розуміються також і психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори., з тим, щоб їх дієвість була адекватною сучасному стану наркотичної злочинності.

Вітчизняне законодавство у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів традиційно дотримується підходу “загальної заборони”. Кримінальним кодексом України 2001 року (далі – КК України) криміналізовано практично всі дії, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, і встановлено досить сурові покарання за їх вчинення. Разом з тим, КК України передбачає й можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у сфері обігу наркотичних засобів, в разі їх подальшої позитивної посткримінальної поведінки. Така можливість передбачена, зокрема, частиною 4 статті 307, частиною 4 статті 309 та частиною 4 статті 311 КК України.

Відповідно до частини 4 статті 307 КК України “Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша статті 307, частина перша статті 309 цього Кодексу)”.

Згідно частини 4 статті 309 КК України “Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті”.

Відповідно до частини 4 статті 311 КК України “Особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті)”.

Саме існування у вітчизняному кримінальному законодавстві цитованих правових приписів вже дає підставу для висновку, що держава має на меті протидіяти незаконному обігу наркотичних засобів не лише шляхом репресивного впливу на осіб, які його здійснюють, а й шляхом їх кримінально-правового заохочення. При цьому, однак, практика правозастосування свідчить, що якщо перший шлях протидії наркотичній злочинності став превалюючим, то другий – ще досі не отримав свого належного розвитку. Практична незастосовність названих положень зумовила й відсутність відповідної статистики. Очевидно, що однією з причин досить нечастого застосування звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, є саме відсутність науково обгрунтованих висновків і рекомендацій для правозастосувача щодо застосування відповідних положень КК України.

Крім того, новий КК України 2001 року значно реформував як загальні положення про звільнення від кримінальної відповідальності, так і спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Враховуючи наведене, саме з урахуванням потреб науки та практики предметом дисертаційного дослідження і були обрані положення КК України про звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

Слід відзначити, що названі проблеми ще ніколи не були предметом окремого дисертаційного дослідження. При цьому, однак, деякі їх аспекти досліджування в працях Ю.В. Бауліна, А.О. Габіані, Е.Г. Гасанова, С.П. Гарницького, В.О. Глушкова, С.П. Дідківської, О.О. Дудорова, Л.В. Іногамової-Хегай, І.П. Лановенка, А.Н. Мико-ленко, Н.А. Мірошниченко, А.А. Музики, І.О. Никифорчина, І.Г. По-плавського, О.Я. Свєтлова, М.П. Селіванова, К.Я. Толпекіна, І.К. Туркевич, Є.В. Фесенка, М.С. Хруппи, Л.А. Хруслової та інших. В дисертаційному дослідженні автором використовувалися також роботи Г.Б. Віттенберга, Л.В. Головка, Т.Т. Дубініна, І.Е. Звеча-ровського, Л.М. Кривоченко, Н.Ф. Кузнецової, Р.А. Рашидова, В.В. Скибицького та інших криміналістів, присвячені загальним проблемам звільнення від кримінальної відповідальності. Використовувалися також загальнотеоретичні положення науки кримінального права, сформульовані у працях Л.В. Багрія-Шахматова, М.І. Бажанова, М.Й. Коржанського, В.М. Кудрявцева, П.С. Матишевського, В.О. Навроцького, М.І. Панова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, Ю.М. Ткачевського, С.С. Яценка та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 23 березня 2001 р. (протокол № 8). Робота виконана відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого права і системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883), над якою працює кафедра кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обгрунтованих висновків щодо місця і ролі звільнення від кримінальної відповідальності в системі правових засобів протидії наркотичній злочинності, передумов, підстав та кримінально-правових наслідків звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, а також вироблення на цьому підгрунті рекомендацій щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

Для досягнення названої мети автор поставила перед собою такі задачі:

1. Визначити місце звільнення від кримінальної відповідальності в системі правових засобів протидії наркотичній злочинності.

2. Дослідити механізм правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

3. Визначити та дослідити передумови і підстави передбачених КК України видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

4. Описати кримінально-правові наслідки названих видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

5. Обгрунтувати необхідність удосконалення чинного кримінального законодавства України в частині визначення передумов та підстав звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

Об’єктом дисертаційного дослідження є звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів як один з кримінально-правових засобів протидії наркотичній злочинності.

Предметом дослідження є положення чинного КК України, що регулюють таке звільнення, практика застосування названих положень, а також теоретичні дослідження в цій сфері.

Методи дослідження. В своїй роботі автор користувалася філософським (діалектичним), загально-науковими та спеціально-науковими методами дослідження. Зокрема, з використанням діалектичного методу пізнання, відповідно до якого всі предмети (явища) вивчаються в єдності та суперечності їх протилежностей, досліджувалося співвідношення покладення кримінальної відповідальності та звільнення від неї як двох протилежних, і, в той же час, односпрямованих кримінально-правових засобів протидії наркотичній злочинності. Широкого застосування отримав формально-догматичний метод, за допомогою якого була здійснена наукова обробка правового матеріалу: показане місце аналізованих видів звільнення від кримінальної відповідальності в їх системі, досліджено їх передумови і підстави тощо. Застосовуючи метод системного аналізу дисертант визначила місце звільнення від кримінальної відповідальності серед інших засобів протидії незаконному обігу наркотичних засобів. Застосування порівняльно-правового методу дозволило порівняти положення національного законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності з іноземним, а історичного та порівняльно-історичного – дослідити різні етапи розвитку законодавства України про звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, порівняти їх, та визначити сформовані тенденції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, перш за все, у тому, що дане дослідження є першим в Україні, в якому на монографічному рівні розглянуті проблеми звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. В ньому обгрунтовується низка положень, які, на думку автора, є новими для науки кримінального права, зокрема:

1. Шляхом аналізу системи заходів, спрямованих на протидію наркотичній злочинності, наведено додаткові аргументи на користь того, що кримінально правові засоби в ній мають субсидіарне значення і є “останнім засобом” у цій системі.

2. По-новому визначене місце спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів в системі видів звільнення від кримінальної відповідальності, досліджено їх окремі ознаки.

3. Вперше проаналізовано механізм правового регулювання спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

4. Розвинуто положення про те, що посткримінальне діяння особи є юридичним фактом, який змінює зміст існуючого кримінального правовідношення або шляхом заміни повноваження держави покласти на особу кримінальну відповідальність повноваженням звільнити її від такої, або шляхом наділення держави і першим, і другим повноваженням одночасно.

5. Наведені додаткові аргументи на користь двочленної структури будь-якої правової норми, у тому числі заохочувальних кримінально-правових норм, визначені їх гіпотези і диспозиції.

6. Отримало подальшого розвитку запропоноване у літературі виділення передумов та підстав звільнення від кримінальної відповідальності.

7. Обгрунтовані нові напрямки суттєвого розширення передумов звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів.

8. Вперше розкритий зміст кожної ознаки передбачених КК України підстав звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, показано мінімальний необхідний набір посткримінальних дій особи, який визнається підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

9. Вперше визначені кримінально-правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів для основних інститутів Загальної частини кримінального права.

10. Запропоновано удосконалення положень частини 4 статті 307, частини 4 статті 309 та частини 4 статті 311 КК України.

Практичне значення одержаних результатів. Дане дисертаційне дослідження, на думку автора, має як теоретичне, так і прикладне значення. Зокрема, як уявляється, воно могло б мати реалізацію у таких сферах:

1. у законотворенні – на думку автора, з прийняттям КК України 2001 року процес удосконалення вітчизняного кримінального законодавства не можна вважати завершеним. Тому окремі положення дисертації могли б бути використані для подальшого удосконалення положень КК України, що визначають передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів;

2. у правозастосуванні – для поліпшення практики застосування положень про звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів;

3. у наукових дослідженнях – як певний етап розвитку в пізнанні аналізованих кримінально-правових положень і як матеріал чи відправна точка для їх подальшого дослідження;

4. у навчально-педагогічній сфері – положення даного дослідження могли б бути використані в ході викладання студентам вищих юридичних навчальних закладів Особливої частини кримінального права України;

5. у правовиховній сфері – як засіб для підвищення рівня правової культури і правової свідомості населення і співробітників правоохоронних органів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення даного дослідження були викладені у наукових публікаціях автора та доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вченних (м. Харків, 2001 р.) та науково-теоретичному семінарі “Питання вдосконалення кримінального законодавства України та сфери його застосування” (м. Івано-Франківськ, 2002 р.). Окрім цього, робота пройшла обговорення та рецензування на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Окремі із сформульованих у ній підходів та положень використовувалися автором при проведенні занять зі студентами Східноукраїнського національного університету імені В. Даля (м. Луганськ).

Публікації. Результати даного дослідження відображені у шести наукових публікаціях дисертанта, у тому числі: чотирьох статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях, та тезах двох наукових повідомлень.

Структура роботи обумовлена метою, предметом і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, які разом містять 8 підрозділів, висновків (до кожного розділу та загальних висновків до всієї роботи) та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 199 сторінок, з них основного тексту 176 сторінок. Кількість використаних джерел – 243.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі міститься інформація, наведена вище при загальній характеристиці роботи.

Розділ перший “Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів: місце в системі засобів протидії наркотичній злочинності та механізм правового регулювання” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 1.1. “Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності як кримінально-правовий засіб протидії наркотичній злочинності”, перш за все, робиться висновок, що протидія наркотичній злочинності є одним з важливих завдань держави на сучасному етапі. Ефективне здійснення цього завдання передбачає використання широкого спектру заходів: економічного, соціального, медичного та іншого, у тому числі правового характеру. При цьому, правові заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів не можна зводити лише до кримінально-правових. Вони є значно більш широкими і включають також адміністративно-правові, цивільно-правові, процесуально-правові та інші заходи. Кримінально-правові засоби є останніми, крайніми (ultima ratio) в системі правових засобів протидії злочинності.

Протидія наркотичній злочинності правовими засобами здійснюється на трьох етапах: на першому – засобами адміністративного та цивільного права обмежується можливість вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів; на другому – засобами адміністративного та кримінально-процесуального права (права оперативно-розшукової діяльності) здійснюється припинення наркотичних злочинів, що вчиняються; на третьому – засобами кримінального права визначається відповідальність за їх вчинення. До кримінально-правових засобів протидії наркотичній злочинності дисертант відносить покладення кримінальної відповідальності (штрафний, репресивний засіб) та звільнення від кримінальної відповідальності (заохочувальний засіб).

Кримінальна відповідальність, як кримінально-правовий засіб протидії наркотичній злочинності, розглядається дисертантом у двох аспектах: як реальна (реальне зазнавання особою, яка вчинила наркотичний злочин, передбачених кримінальним законом і визначених судом правообмежень), і як потенційна (передбачені кримінальним законом правообмеження). При такому підході звільнення від кримінальної відповідальності – це завжди звільнення від потенційної, такої, що може настати у майбутньому відповідальності. Оскільки ж реальна кримінальна відповідальність настає з моменту набуття законної сили обвинувальним вироком суду, то звільнення від неї можливе у будь-який час до настання цього моменту. При цьому таке звільнення може бути здійснене як судом першої інстанції, так і апеляційною або касаційною інстанцією.

У підрозділі 1.2. “Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів в системі видів звільнення від кримінальної відповідальності” автор стверджує, що передбачені кримінальним законом підстави звільнення від кримінальної відповідальності є не механічним об’єднанням визначеної сукупності, а становлять собою певну систему. Їх системність дає змогу не лише проаналізувати інтегративні властивості, а й виділити ознаки, які дають можливість певним чином класифікувати види звільнення від кримінальної відповідальності.

Після цього на підставі дослідження різних ознак спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів дисертант робить висновок, що вони відносяться до спеціальних, імперативних, безумовних, суб’єктивних видів звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому одна з них (передбачена частиною 4 статті 309 КК України) не пов’язана із здачею предмета злочину, а дві інших (передбачені частиною 4 статті 307 та частиною 4 статті 311 КК України) пов’язані із здачею наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, що були предметом відповідного злочину, за вчинення якого особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Підрозділ 1.3. “Механізм правового регулювання спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів: норма та правовідношення” складається з двох пунктів. У пункті 1.3.1. “Нормативна основа спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів” розглядаються відповідні кримінально-правові норми про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Розглядаючи різні характеристики цих норм, автор приходить до висновку, що вони за своєю природою є імперативними заохочувальними кримінально-правовими нормами. Заохочення, яке вони містять, полягає у безумовному звільненні від кримінальної відповідальності у разі вчинення особою певних позитивних посткримінальних дій.

У цьому ж пункті розглядається й питання про структуру названих норм. Вступаючи в полеміку з тими криміналістами, які виділяють в структурі норми кримінального права три елементи, дисертант наводить додаткові аргументи на користь двочленності будь-якої правової норми, у тому числі й норми кримінального права. З таких позицій в структурі норм про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, що вчинили злочини в сфері обігу наркотичних засобів, виділяються гіпотеза (в якій описуються злочини, за вчинення яких особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та позитивні посткримінальні дії, що становлять підставу такого звільнення) та диспозиція (у якій встановлюється повноваження держави звільнити особу від кримінальної відповідальності).

У пункті 1.3.2. “Правовідносини, що складаються при спеціальних видах звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів” розглядається генеза правовідносин, що складаються між державою та особою, яка вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів, у зв’язку зі звільненням останньої від кримінальної відповідальності. Дисертант приходить до висновку, що вчинення особою злочину у сфері обігу наркотичних засобів є юридичним фактом, що породжує між цією особою та державою кримінальне правовідношення, в якому держава повноважна притягнути особу до кримінальної відповідальності. Здійснення цією особою протягом строку існування кримінального правовідношення позитивної посткримінальної поведінки також є юридичним фактом, який змінює зміст існуючого кримінального правовідношення: замінює повноваження держави притягнути особу до кримінальної відповідальності повноваженням звільнити її від такої. Проаналізовані права, обов’язки та повноваження, що належать суб’єктам даних правовідносин, і становлять його юридичний зміст.

Розділ 2 “Передумови, підстави та кримінально-правові наслідки спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів” складається з п’яти підрозділів. У підрозділі 2.1. “Передумови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності” дисертант звертає увагу на дискусійність в науці кримінального права питання про те, чим породжується звільнення особи від кримінальної відповідальності, та неоднозначність (а часто – і синонімічність) розуміння понять “передумова”, “підстава” та “умова” звільнення від кримінальної відповідальності. Автор стверджує, що необхідно розрізняти передумову звільнення від кримінальної відповідальності, якою є вчинення особою певного виду злочину; підставу звільнення від кримінальної відповідальності, а саме – посткримінальний юридичний факт, який змінює зміст кримінального правовідношення; та умови звільнення від кримінальної відповідальності, в якості яких виступають вимоги до наступної поведінки особи після постановлення рішення про її звільнення, від якої залежить остаточність такого звільнення.

В якості передумов спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів розглядаються названі в ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309 та ч. 4 ст. 311 злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Підставами такого звільнення є названі в тих же приписах позитивні посткримінальні дії особи, яка вчинила злочин. І оскільки аналізовані види звільнення від кримінальної відповідальності є остаточними, автор приходить до висновку, що умови звільнення від кримінальної відповідальності за названими статтями чинним КК України не передбачені.

У підрозділі 2.2. “Передумови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів” спершу коротко досліджується історія розвитку кримінального законодавства України в частині визначення передумов звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів. На підставі такого дослідження формулюється висновок про наявність певної тенденції до їх розширення, яка має бути продовжена і в майбутньому.

Далі дисертант переходить до детального аналізу тих злочинів, які є передумовою кожного спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Особлива увага при цьому звертається на відмежування даних злочинів від злочинів, які не становлять такої передумови. На підставі такого аналізу формулюються висновки подвійної спрямованості. По-перше, чітке визначення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів, за які особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, розглядається в якості важливої гарантії забезпечення права такої особи бути звільненою від кримінальної відповідальності. По-друге, з урахуванням порівняльного рівня суспільної небезпечності злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а також основних напрямків та принципів кримінально-правової політики держави, обгрунтовується висновок про необхідність суттєвого розширення передумов аналізованих видів звільнення від кримінальної відповідальності. Принаймні, до них мають бути віднесені контрабанда наркотичних засобів (ст. 305 КК), викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 308 КК), посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 КК), викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів чи заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 312 КК). Крім того, немає підстав не визнавати передумовами даних видів звільнення від кримінальної відповідальності кваліфіковані склади злочинів, передбачені частинами другими та третіми статей 307, 309 та 311 КК України.

У двох наступних підрозділах аналізуються окремі підстави звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому дисертант виходить з того, що кожна підстава спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів є складним юридичним фактом, який у кожному разі становлять дві дії особи: добровільна здача предмету злочину і вказання джерела його придбання; добровільна здача предмета злочину і сприяння у розкритті злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів; добровільне звернення по медичну допомогу і початок лікування від наркоманії. Тільки наявність у кожному разі обох дій і становить підставу звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, у підрозділі 2.3. “Добровільна здача наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та вказання джерела їх придбання або сприяння розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, як підстава звільнення від кримінальної відповідальності (частина 4 статті 307, частина 4 статті 311 КК України)” визначається, що добровільною здачею наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів слід вважати вчинену за власною волею особи, якій вони фактично належать, нею особисто або з використанням третіх осіб передачу їх у повному обсязі будь-яким способом під контроль публічної влади при усвідомленні такою особою можливості подальшого незаконного володіння такими речовинами.

Під вказанням джерела придбання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів слід розуміти повідомлення особою органу, який приймає рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності, того, чи вона сама виготовила чи виробила наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, чи придбала їх, чи стала їх незаконним володільцем в результаті вчинення розкрадання.

В свою чергу, сприяння у розкритті злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів слід розуміти як надання особою допомоги органам кримінального переслідування чи суду у збиранні фактичних даних, що можуть бути доказами у справі.

У підрозділі 2.4. “Звернення до лікувального закладу та початок лікування від наркоманії як підстава звільнення від кримінальної відповідальності (частина 4 статті 309)” визначається, що добровільним зверненням по медичну допомогу слід вважати вчинене особою на власний розсуд особисто чи через третіх осіб звернення будь-яким способом до лікувального закладу чи окремого лікаря з проханням провести лікування її від наркоманії при усвідомленні такою особою можливості подальшого нелікування цієї хвороби.

Початком лікування від наркоманії, за загальним правилом, слід вважати початок здійснення невідкладних лікувальних заходів для усунення залежності особи від наркотичних речовин. У тих же випадках, коли вжиття таких заходів не є необхідним, початком лікування від наркоманії слід вважати момент поставлення особи під нагляд наркотичного закладу чи початок здійснення амбулаторних лікувальних процедур.

Завершується другий розділ підрозділом 2.5. “Кримінально-правове значення звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів”, в якому дисертант доводить, що звільнення особи від кримінальної відповідальності має значення для багатьох інститутів Загальної частини кримінального права. Це значення може полягати як у сприятливих для особи кримінально-правових наслідках звільнення, так і в несприятливих наслідках.

Так, зокрема, сприятливі кримінально-правові наслідки такого звільнення полягають у тому, що до особи не застосовуються ті правообмеження, в яких полягає кримінальна відповідальність, і вона не має судимості; новий вчинений особою злочин не буде вважатися повторним; особа може бути повторно звільнена від кримінальної відповідальності за новий злочин, у тому числі й з аналізованих підстав; звільнення від кримінальної відповідальності за злочин, вчинений в період випробувального строку, призначеного особі на підставі ст.ст. 75, 79, 81 чи 83 КК, не перериває його.

Негативними кримінально-правовими наслідками звільнення особи від кримінальної відповідальності є те, що злочин, за який особа звільнена від відповідальності, перериває строки давності притягнення до кримінальної відповідальності та строки давності виконання обвинувального вироку, а також перериває строк судимості (за умови, що така особа раніше вчиняла злочин або була судимою).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових проблем спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Проведене єдине комплексне дослідження дозволило автору сформулювати наступні основні висновки, які мають теоретичне та прикладне значення:

1. Наявність у КК України спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини в сфері обігу наркотичних засобів, слугує меті кримінально-правової протидії таким злочинам специфічним методом – методом кримінально-правового заохочення у виді імперативного, безумовного та остаточного звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили певну позитивну посткримінальну поведінку.

2. Позитивність посткримінальної поведінки особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, полягає у тому, що з нелегального обігу виводяться наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, розкриваються джерела їх придбання та поліпшується доказова база у справах про злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів. Тим самим, по-перше, досягається зменшення можливості нелегального поширення наркотичних засобів, а, отже, звужується коло осіб, що їх споживають; по-друге, зменшується кількість злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та поліпшується їх розкриваність.

3. Держава повинна бути зацікавлена в якомога більш масштабному переведенні наркотичних засобів з нелегального обігу під контроль публічної влади, у зв’язку з чим повинні бути суттєво розширені передумови та підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Сказане, в першу чергу, стосується віднесення до передумов такого звільнення, принаймні, контрабанди наркотичних засобів (ст. 305 КК), викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 308 КК), посіву або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 КК), викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів чи заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 312 КК). Крім того, немає підстав не визнавати передумовами даних видів звільнення від кримінальної відповідальності кваліфіковані склади злочинів, передбачені частинами другими та третіми статей 307, 309 та 311 КК. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів, повинні тлумачитися за обсягом мінімально і, крім того, мають бути розширені за рахунок зняття обмежень на звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка здала наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великому чи особливо великому розмірі.

4. З урахуванням викладеного ч. 4 ст. 307 КК могла б бути викладена в такій редакції: “4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи прекурсори і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за їх контрабанду (стаття 305 цього Кодексу), виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (статті 307, 309, 311 цього Кодексу), викрадення, привласнення, вимагання чи заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (статті 308, 312 цього Кодексу), а також незаконний посів або вирощування, якщо предметом здачі були незаконно вирощувані снотворний мак чи конопля (стаття 310 цього Кодексу)”.

При цьому ст. 307 КК слід також доповнити частиною 5 такого змісту: “5. Особа, яка на підставі частини 4 цієї статті звільнена від кримінальної відповідальності за викрадення шляхом розбою чи вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, підлягає кримінальній відповідальності, якщо в названих її діях є склад іншого злочину”. У зв’язку з такими змінами, ч. 4 ст. 311 КК має бути виключена.

Частина 4 ст. 309 КК після слів “до лікувального закладу” має бути доповнена словами “або приватного лікаря”, після чого вона набуде такого виду: “4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу або приватного лікаря і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Наден О.В. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності за умови добровільної здачі наркотичних засобів: спірні питання // Право України. – 2001. - № 5. – С. 47-51.

2. Наден О.В. Щодо розширення передумов спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 12. – С. 78-81.

3. Наден О.В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів: питання правовідносин // Правова держава. – 2002. - № 4 – С.79-83.

4. Наден О.В. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів в системі підстав звільнення від кримінальної відповідальності // Влада. Людина. Закон. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2002. – № 12. – С. 110-114.

5. Наден О.В. Місце кримінально-правових засобів у системі правових заходів протидії наркотичній злочинності // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези доп. та наук. повідомл. учасників наук. конф. молодих учених / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. С. 144-147.

6. Наден О.В. Законодавче визначення передумов та підстав спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів // Матеріали засідання постійнодіючого науково-теоретичного семінару кафедри кримінального права і процесу Юридичного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника “Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності” (Тема: “Питання вдосконалення кримінального законодавства України та сфери його застосування”). Додаток до збірника наук. праць “Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України”. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. с. 23-31.

АНОТАЦІЇ

Наден О.В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2003.

Дисертація присвячена проблемам звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів. Розглядаються загальні питання механізму правового регулювання такого звільнення, досліджуються його передумови, підстави та кримінально-правові наслідки. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

Ключові слова: наркотичні засоби, психотропні речовини, аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин, прекурсори, звільнення від кримінальної відповідальності, спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, добровільна здача наркотичних засобів.

Наден Е.В. Специальные виды освобождения от уголовной ответственности за преступления в сфере незаконного обращения наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов и прекурсоров. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. Харьков, 2003.

Диссертация посвящена проблемам уголовно-правового противодействия преступлениям в сфере незаконного обращения наркотических средств, в частности такому уголовно-правовому средству, как освобождение от уголовной ответственности.

В разделе 1 исследуются теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности лица, совершившего преступление в сфере незаконного оборота наркотических средств. В подразделе 1.1. рассматриваются общие вопросы противодействия наркотической преступности и формулируется вывод о том, что уголовно-правовые средства являются крайним средством в системе правовых мер противодействия преступности. Далее автор приходит к выводу, что уголовно-правовыми средствами противодействия наркотической преступности являются возложение уголовной ответственности на лицо, совершившее преступление, и освобождение его от таковой (подраздел 1.1.). В подразделе 1.2. исследуется система предусмотренных действующим УК Украины оснований освобождения от уголовной ответственности и указывается место в этой системе специальных видов освобождения от уголовной ответственности, предусмотренных частью 4 статьи 307, частью 4 статьи 309 и частью 4 статьи 311 УК. Данные основания освобождения от уголовной ответственности характеризуются как специальные, императивные, безусловные и субъективные основания освобождения от уголовной ответственности. В подразделе 1.3. исследуются вопросы механизма правового регулирования специальных видов освобождения от уголовной ответственности за преступления в сфере незаконного обращения наркотических средств. В частности, в пункте 1.3.1. произведена характеристика уголовно-правовых норм, регулирующих такое освобождение, как разновидности поощрительных норм уголовного права и определена их структура. По мнению диссертанта, данные нормы состоят из двух элементов: гипотезы (описывающей предпосылку и основание освобождения от уголовной ответственности) и диспозиции (устанавливающей обязанность государства освободить лицо от уголовной ответственности при наличии предпосылок и оснований к этому). В пункте 1.3.2 анализируются правоотношения, складывающиеся между лицом, совершившим преступление в сфере незаконного обращения наркотических средств, и государством, как до, так и после возникновения основания для освобождения такого лица от уголовной ответственности.

В разделе 2 исследуются прикладные вопросы освобождения от уголовной ответственности лица, совершившего преступление в сфере незаконного обращения наркотических средств. В подразделе 2.1. на основе анализа высказанных в науке суждений и положений действующего УК Украины диссертант приходит к выводу о необходимости разграничения понятий “предпосылки”, “основания” и “условия” освобождения от уголовной ответственности. При этом под предпосылкой понимается совершенное лицом преступление, за которое оно подлежит освобождению от уголовной ответственности; под основанием – позитивное посткриминальное поведение лица, которое влечет освобождение его от уголовной ответственности; под условием – требование к дальнейшему (после освобождения) поведению лица, от соблюдения или несоблюдения которых зависит окончательность освобождения его от уголовной ответственности. В подразделе 2.2. исследуются предусмотренные действующим УК Украины предпосылки освобождения от уголовной ответственности, производится детальное описание их юридических признаков и в итоге формулируется вывод о необходимости дальнейшего их расширения. После этого исследуются основания освобождения от уголовной ответственности за преступления в сфере незаконного обращения наркотических средств. Так, в подразделе 2.3. определяются понятие и признаки добровольной сдачи наркотических средств, психотропных веществ, их аналогов и прекурсоров; содействия раскрытию преступлений, связанных с их незаконным обращением; указания источника их приобретения (часть 4 статьи 307, часть 4 статьи 311 УК Украины). В подразделе 2.4. определяются понятие и признаки добровольного обращения в медицинское заведение и начала лечения от наркомании как основания освобождения от уголовной ответственности (часть 4 статьи 309 УК Украины). Завершается раздел подразделом 2.5., в котором рассматривается уголовно-правовое значение освобождения лица от уголовной ответственности за преступление в сфере незаконного обращения наркотических средств. Утверждается, что для применения норм различных институтов Общей части уголовного права такое значение может быть позитивным либо негативным.

По итогам диссертационного исследования сформулированы выводы и предложения, касающиеся усовершенствования как уголовного законодательства Украины в части регулирования освобождения от уголовной ответственности лиц, совершивших преступления в сфере незаконного обращения наркотических средств, так и практики его применения.

Ключевые слова: наркотические средства, психотропные вещества, аналоги наркотических средств и психотропных веществ, прекурсоры, освобождение от уголовной ответственности, специальные виды освобождения от уголовной ответственности, добровольная сдача наркотических