ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ОЛІЙНИК ДМИТРО СЕМЕНОВИЧ

УДК 338.434

Фінансове забезпечення розвитку

сільськогосподарського виробництва

Спеціальність 08.04.01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті

при Міністерстві фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч

науки і техніки України

Василик Остап Дмитрович,

Державна фінансова академія,

ректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Крупка Михайло Іванович

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук

Колотуха Сергій Миколайович,

Уманський державний аграрний університет,

доцент кафедри фінансів.

Провідна установа: Київський національний економічний університет

МОН України, кафедра фінансів підприємств, м. Київ.

Захист відбудеться “_17 ” __грудня__ 2003 р. о _13.00.___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН( 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к.212)

Автореферат розісланий “_14 ” _____листопада_____ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Л.Жук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сільське господарство має вирішальне значення для економіки України, оскільки тут створюється біля третини валового внутрішнього продукту, ця галузь є сировинною базою переробної, харчової, легкої промисловості та інших галузей національної економіки. А з огляду на те, що продукція сільськогосподарського виробництва в основній своїй масі це товари повсякденного споживання, то за цією ознакою галузь є найбільш значимою у народногосподарському комплексі, оскільки забезпечує продовольчу безпеку держави. В сучасних умовах об’єктивно назріла необхідність виведення аграрної реформи на новий рівень та прискорення темпів її практичної реалізації. Найбільш важливими чинниками цього процесу є фінансове забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва.

Розв?язання проблеми фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників обумовлюється і необхідністю вирішення питання збалансування доходів та видатків сільських бюджетів, яких в Україні налічується понад 12 тисяч, і понад 90% з яких є дотаційними через неспроможність сільськогосподарських підприємств, як платників податків, забезпечити їх достатніми бюджетними ресурсами .

Незважаючи на величезний потенціал, сільське господарство України досі залишається неефективним та неконкурентоспроможним, а цілий ряд організаційних і фінансових проблем – нерозв’язаними. Потребує вдосконалення система державного регулювання підприємницької діяльності в сільському господарстві, в т.ч. використання державою переважно фінансових, а не адміністративних регулюючих важелів. На часі необхідність перебудови системи державної фінансової підтримки сільськогосподарських виробників та системи їх оподаткування. Невирішеність зазначених проблем стримує процес фінансової стабілізації, подальшого розвитку і зміцнення аграрного сектору економіки України, а також обумовлює актуальність обраної автором теми дисертаційної роботи.

Теоретичні та практичні положення фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств займають чільне місце у працях зарубіжних вчених, зокрема Брігхема Є., Вальтера С.Б., Зволинського В.П., Зонтова Є.Г., Іскандряна В.О., Лішанського М.Л., Маслової І.Б., Сітнікової В.І., Фісенко М.К., Хомякова Д.М., Штріве Л. та інші.

На сучасному етапі в Україні проблеми фінансів сільського господарства стали предметом досліджень багатьох вітчизняних науковців, зокрема:

Алексійчука В.М., Буковинського С.А., Брязгун Н.П., Василика О.Д., Брюховецького І.М., Даниленка А.І., Дем’яненка М.Я., Збарського В.К., Зайця В.М., Зіновчука В.В., Кириленка І.Г., Лайка П.П., Лютого І.О., Мессель-Веселяка В.Я., Рябоконя В.П., Осадця С.С., Підлісецького Г.М., Поддєрьогіна А.М., Полозенка Д.В., Саблука П.Т., Федосова В.М., Юрія С.І. тощо.

Водночас недостатньо вивченими залишаються питання фінансового забезпечення та фінансової підтримки підприємств в умовах реформування вітчизняного агропромислового сектора економіки, удосконалення бюджетної та кредитної їх підтримки, оподаткування, а також створення умов для активізації інвестиційних процесі. Мало, на наш погляд, приділено уваги дослідженню та запровадженню зарубіжного досвіду з питань регулювання та підтримки вітчизняного сільськогосподарського виробництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова наукової проблематики Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України 2000–2002 рр. і пов’язана з дослідженнями „Використання фінансово-кредитного механізму при вирівнюванні економічного потенціалу сільськогосподарських підприємств” – номер держреєстрації 0202U004341 (автором подані пропозиції щодо вдосконалення правових і організаційних засад фінансового забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва, “Проблеми та шляхи удосконалення фінансового механізму підтримки агропромислового комплексу в умовах трансформації економіки” – номер держреєстрації 0102U006346 (автором подані пропозиції щодо удосконалення методів фінансового забезпечення та державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження організації фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі та розробка пропозицій щодо вдосконалення її методів.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

дослідити теоретичні основи фінансового забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва та визначити особливості функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової трансформації;

розглянути фінансову діяльність сільськогосподарських підприємств і дослідити характерні риси їх фінансового забезпечення;

дослідити склад, структуру та динаміку фінансових ресурсів сільськогосподарських виробників;

вивчити сучасний стан кредитування сільськогосподарського виробництва та виявити можливості залучення кредитних та інвестиційних ресурсів у сільськогосподарське виробництво;

обґрунтувати необхідність запровадження ефективної системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;

узагальнити зарубіжний досвід фінансової підтримки сільського господарства і обґрунтувати можливості його впровадження в Україні;

розробити пропозиції щодо вдосконалення фінансових методів державного регулювання подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва.

Об’єкт дослідження – фінансова діяльність сільськогосподарських підприємств в умовах реформування аграрного сектора економіки та особливості формування фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств в Україні.

Предмет дослідження – фінансове забезпечення сільськогосподарського виробництва.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося з використанням діалектичного методу пізнання розвитку і взаємозалежності фінансових відносин в сільськогосподарському виробництві. У дослідженні використані методи: спостереження і узагальнення, єдність логічного та історичного підходів, аналіз і синтез, системний підхід, метод статистичних порівнянь, мікро- і макроекономічний аналіз.

Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України з питань регулювання агропромислового комплексу в Україні. Використано аналітичні і статистичні матеріали Міністерства агропромислової політики України, Національної Асоціації кредитних спілок України, НАК „Украгролізинг”, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Хмельницького головного фінансового управління облдержадміністрації, Світового банку і Міжнародного центру перспективних досліджень. Інформаційною базою роботи також є монографічні дослідження і статті зарубіжних та вітчизняних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів.

У дисертаційній роботі досліджено організацію фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, підсумком чого стало отримання таких нових наукових результатів:

– поглиблено теоретичне обґрунтування об’єктивної необхідності фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва, що зумовлено традиційними особливостями, а також зміною форм власності, станом зносу матеріально-технічної бази;

– доведено, що фінансова діяльність сільгосппідприємств в період реформування набрала тенденції розвитку, однак подальше їх функціонування потребує перегляду правових засад, запровадження механізму фінансового оздоровлення, удосконалення організаційних форм підприємництва;

– визначено, що власні фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі їх реформування не являються достатньою основою їх розвитку через зменшення обсягів виробництва, відсутність прогнозованого ринку збуту сільськогосподарської продукції, диспаритету цін між сільськогосподарською і промисловою продукцією споживачами якої є сільськогосподарські підприємства, ростом кількості збиткових підприємств;

– доведено необхідність створення умов для залучення кредитних ресурсів у сільськогосподарське виробництво та сприятливого клімату для використання внутрішніх і зовнішніх інвестицій шляхом запровадження ринку землі, підвищення гарантій повернення кредитних ресурсів та зменшення ризиків, а також розширення діяльності кредитної кооперації, кредитних спілок і запровадження іпотеки;

– обґрунтовано необхідність удосконалення системи оподаткування сільськогосподарських підприємств з метою створення рівних умов оподаткування з іншими суб’єктами господарювання, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва;

– на основі узагальнення зарубіжного досвіду запропоновано використання в Україні методів страхування ризиків та регулювання виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема зерна;

– запропоновано напрямки удосконалення державної фінансової підтримки сільськогосподарських виробників шляхом фінансування із державного бюджету загальнодержавних програм їх розвитку, а також залучення коштів місцевих бюджетів на реалізацію місцевих програм.

Практичне значення одержаних результатів.

Основні висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі органів державної влади, що здійснюють регулювання агропромислового виробництва, у процесі розробки та удосконалення нормативно правових актів у навчальному процесі науково-дослідними установами, а також органів місцевого самоврядування в практичних заходах фінансового оздоровлення сільгосппідприємств та розширення на цій основі доходної бази місцевих бюджетів.

Пропозиції автора щодо фінансового оздоровлення сільськогосподарських товаровиробників шляхом добровільного об’єднання земельних, матеріальних та фінансових ресурсів неефективних господарств з ефективно господарюючими формуваннями використовуються в практиці роботи управління сільського господарства та продовольства Хмельницької обласної державної адміністрації по реалізації заходів оздоровлення сільськогосподарських підприємстві, при визначенні фінансового ресурсу сільськогосподарської галузі та складанні загального ресурсного балансу області і формуванні планів соціально-економічного розвитку регіону на 2003 рік (довідка №61/11–81–14–10/2002 від 26.12.2002 р.).

Пропозиції автора щодо шляхів удосконалення правових та організаційних заходів бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні використані Міністерством фінансів України у ході доопрацювання Бюджетного кодексу України, а також під час підготовки проектів Державного бюджету України на 2002 та 2003 роки (довідка №31–012 від 15.01.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, де автором обґрунтовані теоретичні засади фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, виявлено їх особливості у період реформування та розроблені пропозиції щодо вдосконалення фінансових методів державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні.

Наукові результати дисертації є вкладом автора у розвиток теорії і практики фінансів, зокрема його складової – фінансів сільськогосподарських підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на науково-теоретичних конференціях „Проблеми соціально-економічного розвитку регіону та місцеві фінанси” ( м.Хмельницький, Хмельницький регіональний інститут управління та права, 2001), „Проблеми розвитку фінансової системи України” (Київ, НДФІ при Міністерстві фінансів України, 2002) та на міжнародній науково-практичній конференції „Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання” (Київ, 2001).

Публікації. За результатами дослідження видано 8 одноосібних друкованих праць загальним обсягом 3,9 д.а., в т.ч. 5 одноосібних публікацій обсягом 2,7 д.а. – у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3-х розділів, 10-ти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її повний обсяг становить 203 сторінки і включає 12 рисунків на 12-ти сторінках, 8 таблиць на 8-ми сторінках, додатків на 17-ти сторінках, списку використаних джерел із 144 найменувань на 13-ти сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи фінансового забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств” досліджено економічну сутність фінансів сільськогосподарських підприємств. Розглянуто практику становлення та розвитку фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та виявлені особливості фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації економіки.

Автором визначено, що фінанси сільськогосподарських підприємств являють собою систему грошових відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів з метою отримання прибутку. Сутність фінансів сільськогосподарських підприємств полягає в об’єктивній необхідності фінансового забезпечення їх діяльності, що зумовлено особливостями технологічного процесу, форм власності, мало прогнозованістю кон’юнктури ринку на сільськогосподарську продукцію.

Автором сформульовано принципи організації фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств до яких віднесено: визначення обсягу фінансових ресурсів, науково-обгрунтованого їх прогнозування, створення фінансових резервів, нормативно-правове забезпечення.

З’ясовано, що фінансова діяльність сільгосппідприємств у сучасних умовах складається з таких елементів, як планування джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів для забезпечення стабільного розвитку сільськогосподарського підприємства; аналізу фінансової звітності та визначення платоспроможності підприємства; контролю за формуванням та ефективним використанням фінансових ресурсів у процесі сільськогосподарського виробництва.

Зважаючи на специфічність сільськогосподарської галузі і дослідивши організацію фінансів сільськогосподарських виробників, автором виділені їх особливості як для сталої, так і для трансформаційної економіки.

До традиційних особливостей належать: наявність диференціальної ренти, зумовленої різною якістю ґрунтів; складність у прогнозуванні грошових потоків, через залежність від природного середовища; самовідтворення; сезонність, яка призводить до чіткого розмежування періодів здійснення значних витрат на поповнення насамперед оборотних коштів і отримання прибутків; тривалий виробничий цикл, який зумовлює тривалий строк окупності вкладених коштів.

Особливостями фінансів сільгоспвиробників, які притаманні трансформаційному періоду, є: різноманітність джерел формування власного капіталу та напрямів розподілу прибутку, що пов’язано зі зміною організаційно-правових форм господарювання, обмеженість можливостей запозичення фінансових ресурсів, нерозвиненість форм державної підтримки сільгоспвиробників.

Особливе місце у фінансовій діяльності сільгоспвиробників посідає питання формування ресурсної бази та організації розрахунків з контрагентами. Найбільш поширеними формами розрахунків серед сільгосппідприємств є: акредитивні, вексельні та авансові платежі. В сучасних умовах для поповнення оборотних коштів актуальним для сільськогосподарського виробництва є залучення кредитних ресурсів, а для оновлення основного капіталу – використання лізингу.

Дослідження фінансового забезпечення сільгосппідприємств засвідчує наступне: сільськогосподарські підприємства працюють за рахунок власних ресурсів, які на сьогодні за питомою вагою є значними однак недостатніми для самофінансування, а відтак не можуть бути джерелом розвитку; кредиторська заборгованість сільгоспвиробників формується переважно із заборгованості перед державою; банківське кредитування не відіграє суттєвої ролі у розвитку сільськогосподарської галузі, хоч на даний час намітились позитивні тенденції щодо зростання обсягів кредитування з боку вітчизняних комерційних банків, у тому числі і в частині пільгового кредитування.

Варто відзначити і роль держави у формуванні ресурсної бази сільськогосподарських підприємств. З 1991року сільгоспвиробники постійно отримували державну підтримку, яка забезпечувалась в наданні значних пільг сільгоспвиробникам та відшкодування із бюджетних окремих витрат. Тривалий час держава здійснювала підтримку сільгосппідприємств через списання боргів перед бюджетом та державними Фондами Однак маючи позитивне значення на початковому етапі налагодження сільськогосподарського виробництва України, як незалежної держави, зазначений важіль не призвів до покращення загалом фінансового становища у галузі. Протягом 1999-2000 рр. створювалося підґрунтя для паритетних стосунків між сільгоспвиробниками та державою, коли остання почала застосовувати ринкові методи: зміна в податковій системі, відшкодування частини процентної ставки, що мають сплачувати сільгосппідприємства за кредитами; відшкодування ПДВ на тваринницьку продукцію тощо. Законом України „Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001–2004 років” створено умови для виходу сільського господарського виробництва з кризи, проте незабезпечення в повному обсязі практичної реалізації норм зазначеного закону не дозволило суттєво покращити фінансове забезпечення сільськогосподарського виробництва.

У другому розділі “Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств” досліджено фінансове забезпечення сільськогосподарських виробників в Україні власними ресурсами. Основна увага приділена формам та методам залучення коштів на цілі розвитку сільськогосподарського виробництва, а також узагальненню зарубіжного досвіду фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва. Структуру фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств показано у таблиці № 1:

Таблиця №1

Структура джерел фінансування сільськогосподарського виробництва в Україні |

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2001 | 2002

Показники | млрдгрн. |

до ва-

лют-ного

балан-су, % | млрд.грн. |

до ва-

лют-ного

балан-су, % | млрдгрн. |

до ва-

лют-ного

балан-су, % | млрдгрн. |

до ва-

лют-ного

балан-су, % | млрдгрн. |

до ва-

лют-ного

балан-су, % | млрдгрн. |

до ва-

лют-ного

балан-су, %

Власні і прирівняні до них кошти | 89,4 | 92,8 | 83,9 | 89,1 | 76,4 | 87,0 | 68,0 | 85,9 | 41,5 | 71,4 | 37,5 | 70,2

в т.ч. кредитиі позики банків | 6,5 | 6,7 | 2,7 | 2,9 | 1,4 | 1,6 | 1,4 | 1,8 | 20,4 | 35,1 | 20,1 | 37,6

Позикові грошові кошти | 7,0 | 7,2 | 10,3 | 10,9 | 11,4 | 13,0 | 11,2 | 14,1 | 16,6 | 28,6 | 15,9 | 29,8

в т.ч. кредити і позики банків | 0,9 | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 0,5 | 0,6 | 0,4 | 0,5 | 1,5 | 2,6 | 1,8 | 3,4

Кредиторська заборгованісь | 6,1 | 6,3 | 9,6 | 10,2 | 10,9 | 12,4 | 10,8 | 13,6 | 15,1 | 26,0 | 14,1 | 26,4

Валюта балансу | 96,4 | 100,0 | 94,1 | 100,0 | 87,8 | 100,0 | 79,2 | 100,0 | 58,1 | 100 | 53,4 | 100

Джерело: зведені річні звіти підприємств Мін АПК (1996– 1999р.р.)

Держкомстату України (2001-2002р.р.)

Приведенні дані засвідчують стійку тенденцію зменшення власних та прирівняних до них коштів у сільськогосподарському виробництві. За абсолютними показниками відбулося скорочення таких ресурсів із 89,4 млрд. грн. у 1996 році до 37,5 млрд. грн. у 2002 році, а за питомою вагою у валютному балансі відповідно з 92,8% до 70,2%.

Водночас позикові кошти мають зростаючу тенденцію, проте в основі такого зростання є кредиторська заборгованість, а позики банків хоч і зросли з 1996 року по 2002 рік з 0,9 млрд.грн. до 1,8 млрд.грн. однак суттєвої ролі у фінансовому забезпеченні не відіграють.

Автором доведено, що власні фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств не забезпечують їх розширеного відтворення.

Особливістю фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні є відсутність можливостей використання прибутку як власного джерела фінансового ресурсу, спрямованого на розвиток і розширення виробничої діяльності, оскільки упродовж 1990–2002 років кількість прибуткових підприємств в аграрному секторі України скоротилася в 2 рази, а кількість збиткових зросла в 90 разів. Основними чинниками, що спричинили таку ситуацію, є зменшення виробництва валової продукції та диспаритет цін між продукцією сільськогосподарських підприємств і промисловою продукцією, споживачами якої є сільськогосподарські підприємства . Застосування занижених норм амортизації у вітчизняній практиці обумовило зменшення можливостей сільськогосподарських підприємств в оновленні основного капіталу.

Вивчення світового досвіду фінансового забезпечення підприємств аграрної сфери показує, що найпоширенішими в зарубіжних країнах формами й методами фінансової підтримки сільськогосподарських виробників є:

–

державне регулювання цін, податкове стимулювання, надання державних пільгових кредитів і субсидій тощо;

– кредитування аграрного сектора державними й приватними кооперативними кредитними установами – кредитними союзами, кооперативами, кооперативними банками; –

страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві, як за участю держави, коли компенсація втрат здійснюється переважно за рахунок державних коштів (Іспанія, США, Канада), так і приватними компаніями (Франція, ФРН).

Діяльність вітчизняних сільськогосподарських підприємств щодо залучення зовнішніх фінансових ресурсів, необхідних для успішного функціонування й розвитку аграрного виробництва характеризується:

– переважанням короткотермінових кредитів від приватних постачальників і комерційних банків у структурі зовнішнього фінансування аграрних підприємств;

– скороченням бюджетної підтримки сільського господарства поряд з переважним використанням „компенсаційно-витратного підходу” до виділення бюджетних коштів;–

незначною роллю інвестиційних ресурсів у фінансовому забезпеченні сільськогосподарських підприємств.

Визначено, що подальша активізація й розвиток інвестиційно-кредитного ринку для сільськогосподарських підприємств України стримуються через високі ризики неповернення коштів у зв’язку з:––

переважанням збиткових підприємств у галузі;––

відсутністю достатньої та ліквідної застави у позичальників; ––

відсутність системи захисту позикодавців;––

відсутністю розвинутих альтернативних комерційним банкам установ та їх об’єднань щодо надання сільгоспвиробникам кредитів.

Проблеми й особливості фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств доводять необхідність поєднання фінансових можливостей приватних і суспільних кредитно-фінансових інститутів, використання різноманітних державних програм, а також зміцнення власної ресурсної бази. Це сприятиме підвищенню фінансової стійкості сільськогосподарських виробників і розвитку аграрної галузі України та розширенню доходної бюджетної бази, особливо місцевих бюджетів.

У третьому розділі “Фінансові методи державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва” узагальнено вітчизняну практику функціонування сільськогосподарських підприємств розроблено пропозиції щодо вдосконалення фінансових методів державного регулювання розвитку в частині зміцнення державної підтримки; удосконалення податкового законодавства та активізації підприємницької діяльності в аграрній сфері, з метою покращення фінансового забезпечення щодо вдосконалення фінансових методів державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва.

Державне регулювання аграрного сектору представлено наступною схемою.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

правові основи

організаційна структура

система управління

ДЕРЖАВНЕ ЕКОНОМІЧНЕ

РЕГУЛЮВАННЯ

бюджетна підтримка

фінансово-кредитна політика

податкова політика

цінова політика

митно-тарифне регулювання |

ДЕРЖАВНЕ АДМІНІСТРАТИВНЕ

РЕГУЛЮВАННЯ

антимонопольна політика

ветеринарний та екологічний контроль

ліцензування

стандартизація

квотування експорту / імпорту тощо

Сільськогосподарський ринок

Споживачі | Сільськогосподарське виробництво | Соціальна

сфера села |

Світовий ринок

Сільськогосподарський ринок

попит, пропозиція, конкуренція

РИНКОВЕ САМОРЕГУЛЮВАННЯ

Схема 1. Система державного регулювання аграрного сектора

Для удосконалення правових та організаційних засад бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні обґрунтовано необхідність:–

законодавчого забезпечення, напрямів та форм державного регулювання й підтримки сільськогосподарського виробництва шляхом прийняття закону „ Про державне регулювання та підтримку сільськогосподарського виробництва” ;–

удосконалення системи бюджетної підтримки сільськогосподарських виробників через розмежування програм, що здійснюються на державному й місцевому рівнях. Зокрема, за рахунок коштів державного бюджету доцільно фінансувати загальнонаціональні програми довгострокового розвитку АПК, а за рахунок місцевих бюджетів – здійснювати підтримку сільськотоваровиробників для продовольчого забезпечення відповідної території.

Доведено, що вагомим інструментом державного регулювання виробничої сфери є податки. Ефективна податкова політика має визначатися не лише розмірами податкових ставок, а насамперед, відпо-відністю структури податків рівню розвитку сільськогосподарської галузі, а також враховувати закономірно-сті, що супроводжують цей розвиток.

Автором визначено, що податкова система запроваджена в аграрному секторі не сприяє покращенню їх фінансового стану: це обумовлено низкою вад і протиріч фіксованого сільськогосподарського податку, серед яких: –

сумнівність ефективності повної консолідації всіх податків і платежів в одному виді податку;–

так звана „натуралізація” податку, що ускладнює його адміністрування, сприяє поширенню негрошових розрахунків і зловживаннях на цій основі;

– негнучкість такої системи оподаткування, оскільки податки перестають бути інструментами регулювання;

– відсутність у підприємств потреби ведення повноцінного бухгалтерського обліку.

Зазначене вище дає підстави стверджувати, що система оподаткування сіль-ськогосподарських виробників має включати:

– податок на доходи фізичних осіб з диференціацією податкових ставок залежно від рівня доходу виробника та кількості працюючих, які є основними критеріями для оподаткування за спрощеною системою та загальною системою оподаткування;

– податок на прибуток юридичних осіб із запровадженням диференційованих ставок податку залежно від природних умов розміщення підприємств та податкових стимулів через звільнення виробника від сплати податку на період його становлення;–

земельний податок із застосуванням системи санкцій при порушеннях землеко-ристування, а також пільг шляхом звільнення від по-датку на період становлення підприємств та зниження ставок на період освоєння земель;–

непрямі податки.

З метою активізації підприємницької діяльності в аграрній сфері запропоновано впровадження програми „Фінансове оздоровлення сільськогосподарських товаровиробників”. Ця програма сприятиме відновленню платоспроможності та впорядкуванню господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема на основі об’єднання матеріальних та фінансових ресурсів неплатоспроможних підприємств та ефективно господарюючих підприємств.

Підвищення ефективності фінансової діяльності сільгоспвиробництва сприяла б і активізації розвитку страхової справи. Доведено, що з урахуванням специфіки сільськогосподарської галузі та великих ризиків, розвиток страхової справи можливий за участі держави у страхуванні ризиків сільськогосподарського виробництва.

Виявлено, що входження сільськогосподарських виробників на ринок кредитних ресурсів сприятиме формуванню та розвитку сільськогосподарських кредитних спілок, кредитних кооперативів і кооперативних банків. Узагальнений зарубіжний досвід вказує на необхідність створення в Україні кредитної кооперації, для утворення якої доцільно:

– визначити правовий статус, порядок створення та основні засади організації і кредитних кооперативів шляхом прийняття закону “Про кредитну кооперацію”;–

визначити, що становлення системи кредитної кооперації в Україні має відбуватись в три етапи: створення місцевих кредитних кооперативів, регіональних об’єднань кредитних кооперативів та центрального банку кооперативного кредиту.

Державна політика, спрямована на фінансову підтримку сільського господарства з використанням різних форм і методів, сприятиме створенню умов, за яких підприємства зможуть досягати поставлених цілей, а аграрний сектор стане джерелом нагромадження капіталу й базою для розширення внутрішнього та зовнішнього ринку в Україні.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є теоретичні узагальнення і розробка пропозицій із питань щодо вдосконалення методів фінансового забезпечення та державного регулювання з метою розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні. За результатами дослідження сформульовано такі висновки й пропозиції:

1. Структурна перебудова сільського господарства при трансформації економіки України та підвищення рівня його конкурентоспроможності неможливі без відповідного фінансового забезпечення.

2. Зважаючи на важливість і специфічність сільськогосподарської галузі поглиблено теоретичне обґрунтування необхідності фінансової підтримки і регулювання сільськогосподарського товаровиробництва в умовах реформування аграрного сектора економіки України, що зумовлено зміною форм власності, станом матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, недосконалістю амортизаційної політики та диспаритетом цін між продукцією сільського господарства та промисловості, особливостями технологічного процесу сільськогосподарського виробництва.

3. Бюджетна підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні потребує удосконалення правових та організаційних засад, зокрема:

– розмежування видатків на сільське господарство між державним та місцевими бюджетами. З державного бюджету пропонується здійснювати фінансування загальнонаціональних програм (селекція, протиепізоотія, ветеринарна справа, наукові дослідження, регулювання цін на зерно, участь у створенні центральних страхових фондів тощо); з місцевих бюджетів – програми на меліорацію та залучення до сільськогосподарських угіддя не використовуваних земель, програми підтримки високоефективних напрямів спеціалізації сільгоспвиробництва, пільгове кредитування товаровиробників з метою розширення виробництва тощо. З метою реалізації цих пропозицій необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України;

– законодавче закріплення принципів та форм державної підтримки регулювання сільськогосподарського виробництва. З цією метою пропонується прийняти закон України “Про державне регулювання та підтримку сільськогосподарського виробництва”, концепція якого запропонована автором.

4. На основі узагальнення зарубіжного досвіду запропоновано використання в Україні страхування ризиків сільськогосподарського виробництва за участю держави, а також державне регулювання цін на зернову продукцію.

5. У фінансовому забезпеченні сільськогосподарського товаровиробництва суттєву роль повинні відігравати кооперативні й кредитні установи, зокрема кредитні кооперативи, їх союзи та кооперативні банки. У зв’язку з цим необхідно створити сприятливі умови для розширення мережі таких установ та підвищення гарантій повернення запозичених фінансових ресурсів.

6. Відновленню платоспроможності й стабілізації фінансового стану сільськогосподарських виробників аграрного сектора сприятиме практичне впровадження запропонованої програми фінансового оздоровлення сільськогосподарських товаровиробників, в основу якої

покладено принцип об’єднання матеріальних і земельних ресурсів підприємств різного рівня ефективності господарювання.

7. Вагомим інструментом впливу держави на фінансове становище сільськогосподарських підприємств є податки. Запровадження фіксованого сільськогосподарського податку не дало позитивних результатів щодо активізації сільськогосподарського виробництва і підвищення його ефективності. Тому оподаткування сільськогосподарських підприємств доцільно здійснювати на загальних засадах із врахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва.

У роботі обґрунтована необхідність удосконалення системи оподаткування сільськогосподарських підприємств з метою створення рівних умов оподаткування з іншими господарюючими суб’єктами, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва.

Сформульовані у роботі пропозиції і рекомендації можуть бути базою подальших досліджень, зокрема для розвитку страхового ринку в сільськогосподарському виробництві; створення виробничих і торговельних кооперативів, кооперативів збуту сільськогосподарської продукції; формування інфраструктури продовольчого та земельного ринків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Олійник Д.С. Фінансова підтримка сільськогосподарського виробництва у зарубіжних країнах // Фінанси України. – 2002.– №6.– С.72-79. – 0,5 д.а.

2. Олійник Д.С. Аналіз і оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств в Україні // Наукові праці НДФІ.– 2002. – Вип.2 (17).– С.42-50. – 0,7 д.а.

3. Дмитро Олійник. Податки як інструмент регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва // Вісник податкової служби України. – 2002. – №36. – С. 50-53. – 0,4 д.а.

4. Олійник Д.С. Необхідність та напрями бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні // Наукові праці НДФІ.–2002.–Вип.4(19).–С.13-19.–0,6 д.а.

5. Олійник Д.С. Кредитна кооперація в сільському господарстві: досвід і шляхи розвитку в Україні // Фінанси України. – 2003. – №6. – С.102-109. –0,5 д.а.

Тези доповідей на конференціях:

6. Олійник Д.С. Проблеми розвитку кредитного ринку в аграрному секторі України – В кн..: Проблеми розвитку фінансової системи України: наук.-теорет.конф. – К.: НДФІ, 2002. – С.240-248. – 0,5 д.а.

7. Олійник Д.С. Місцеві бюджети в контексті бюджетної реформи – В кн..: Бюджетна реформа в Україні: наук.-практ.конф. – К.: НДФІ, 2001. – С.322-328. – 0,4 д.а.

8. Олійник Д.С. Проблеми соціально-економічного розвитку та місцеві фінанси. – К.: Українська академія державного управління при Президентові України, матеріали наук.-теорет.конф., ч.I., 2001. – С.147-150 – 0,3 д.а.

АНОТАЦІЯ

Олійник Д.С. “Фінансове забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – Фінанси, грошовий обіг і кредит. – Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2003.

У роботі досліджено економічну сутність фінансів сільськогосподарських підприємств. Розглянуто практику становлення і розвитку фінансового забезпечення сільськогосподарських виробників та виявлені особливості фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації економіки.

Автором дано оцінку фінансового забезпечення сільськогосподарських виробників в Україні власними ресурсами, а також досліджено форми й методи залучення коштів на цілі розвитку сільськогосподарського виробництва.

На основі вивчення зарубіжного досвіду та узагальнення вітчизняної практики функціонування сільськогосподарських підприємств автором розроблені пропозиції щодо вдосконалення фінансових методів державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва в частині зміцнення державної підтримки, удосконалення податкового законодавства для активізації підприємницької діяльності в аграрній сфері.

Ключові слова: сільське господарство, фінансові ресурси, кредитні ресурси, інвестиції, податки, державне регулювання.

АННОТАЦИЯ

Олейник Д.С. “Финансовое обеспечение развития сельскохозяйственного производства”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. – Финансы, денежное обращение и кредит. – Научно-исследовательский финансовый институт при Министерстве финансов Украины, Киев, 2003.

В диссертации научно обоснованы теоретические основы финансового обеспечения развития сельскохозяйственного производства. Диссертантом рассмотрена экономическая сущность финансов сельскохозяйственных предприятий, выявлены их традиционные особенности и особенности, присущие трансформационной экономике Украины, определены принципы и функции финансов сельскохозяйственных предприятий.

В работе исследовано формирование собственного капитала сельскохозяйственных производителей в Украине, его основные источники, а также формы и способы привлечения капитала на развитие сельскохозяйственного производства.

В исследовании проанализированы основные формы расчетов сельскохозяйственных предприятий. Сделаны выводы, что в условиях трансформационной экономики для пополнения оборотных средств сельскохозяйственных предприятий наиболее эффективным есть открытие традиционной или сезонной кредитной линии, а для обновления основных средств – использование лизинга. Также предложено использование факторинга при наличии значительной дебиторской задолженности.

Проведен анализ структуры кредиторской задолженности сельскохозяйственных предприятий. Определены основные проблемы финансового обеспечения предприятий сельского хозяйства.

С учетом мирового опыта финансового обеспечения аграрной сферы автором разработаны предложения по усовершенствованию финансовых методов государственного регулирования развития сельскохозяйственного производства в части укрепления государственной поддержки, усовершенствования налогового законодательства для активизации предпринимательской деятельности в аграрной сфере.

Обоснована необходимость взаимодействия частных и общественных финансово-кредитных институтов, использование разнообразных государственных и местных бюджетных программ, а также собственной ресурсной базы для повышения финансовой устойчивости сельскохозяйственных производителей.

Разработана Программа “Финансового оздоровления сельскохозяйственных товаропроизводителей”, направленная на стабилизацию финансового состояния производителей аграрного сектора, обновление платежной способности и упорядочивание хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий на основании добровольного объединения материальных и финансовых ресурсов неплатежеспособных и эффективно работающих предприятий.

Предложены рекомендации по созданию в Украине кредитной кооперации, а также кооперативных банков.

Ключевые слова: сельское хозяйство, финансовые ресурсы, кредитные ресурсы, инвестиции, налоги, государственное регулирование.

ANNOTATION

D. C. Oliynik "Funding provided to agricultural manufacture development ". – Manuscript

Dissertation for the degree of Candidate Doctor of Economy Science, Specialization 08.04.01 – Finance, Money Turnover and Credit. –Institute for Finance Research, Ministry of Finance of Ukraine, Kyiv, 2003.

It has been researched the main economical point of finance on the agriculture enterprises. Theoretical bases of finance on the agriculture enterprises are scientifically grounded in dissertation. The practice of formation and developing of financial support were examined and revealed the specification of the financial activity on the agriculture enterprises under the conditions of economical transformation.

The author gives an analytical estimation of funding provided to agricultural manufacturers in Ukraine by means of their own resources, and studied ways and methods of attracting funds aimed at developments of the agricultural manufacturing.

Based on the studied foreign experience and generalization of the home experience of agricultural enterprises, the author developed proposals as to improvement of financial methods of state regulation of the agricultural manufacture development as to strengthening of governmental support, optimization of tax law and intensification of business activities in the agricultural sphere.

The thesis have examined problems of becoming of finance on the agriculture enterprises in Ukraine and proposals their further reformation with account of both the international experience and the peculiarities of present stage of development of Ukraine economy have been elaborated.

Key words: agriculture, financial resources, credit resources, investments, taxes, state regulation.

Підписано до друку 10.11.2003 року. Формат 60х90 1/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Автор. арк. 0,8. Тираж 100 екз. Замовлення № 461

Видавництво та друк – Інформаційно-аналітичне митне управління Держмитслужби України

04215, м. Київ-215, вул. Світлицького, 28-А, блок Б.

Тел.: +380 44 462-90-00, 462-90-01 Факс: +380 44 462-90-02