МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Окландер Михайло Анатолійович

УДК 65.012.34

ФОРМУВАННЯ

ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.01 — “Економіка, організація і управління підприємствами”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ОДЕСА – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор

Редькін Олександр Семенович,

Одеський державний економічний університет,

професор кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: академік НАН України,

доктор економічних наук, професор

Амоша Олександр Іванович,

Інститут економіки промисловості НАН України,

директор

доктор економічних наук, професор

Мова Віктор Васильович,

Київський національний торговельно-економічний

університет Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри маркетингу

доктор економічних наук, професор

Бельтюков Євген Афанасійович

Одеський національний політехнічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки підприємств

Провідна установа: Київський національний економічний університет,

кафедра маркетингу, Міністерство освіти і науки

України, м. Київ.

Захист відбудеться 31.10.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий 11.09. 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доцент Ковальов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для реалізації стратегії сталого випереджаючого розвитку економіки України необхідно, щоб перетворення на мікрорівні постійно й органічно поєднувалась з адекватною політикою органів державної та місцевої влади. Економічна політика може бути результативною тільки тоді, коли вектор змін співпадає на всіх рівнях управління підприємствами. У цьому зв’язку актуальною є наукова проблема розробки теоретико-прикладних положень формування та підтримки логістичних механізмів адаптації підприємств до зовнішнього середовища. Її вирішення дозволить підвищити конкурентоспроможність підприємств та гармонізувати інтереси всіх суб’єктів ринкових відносин.

Необхідність проведення дослідження з фундаментальних теоретичних і науково-прикладних питань логістики викликана вимогою підготовки рекомендацій, які сприятимуть стимулюванню реформ на мікроекономічному рівні. Використання інструментів логістики дозволить покращити внутрішнє та сформувати сприятливе зовнішнє середовищє господарювання підприємств. В цілому формування логістичних систем призначено для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Отже, логістика повинна стати ринковим інструментом мікроекономічних систем.

Різні аспекти логістики як важеля підвищення конкурентоспроможності підприємств досліджували вчені України Амоша О.І., Войчак А.В., Гаркавенко С.С., Герасимчук В.Г., Долішній М.І., Заруба В.Я., Злупко С.М., Кальченко А.Г., Кардаш В.Я., Кредисов А.І., Крикавський Є.В., Кузьмін О.Є., Мова В.В., Орлов П.А., Павленко А.Ф., Павлов В.І., Перерва П.Г., Пилипчук В.П., Савельєв Є.В., Старостіна А.О., Штефанич Д.А. та ін. Вагомий внесок зробили економісти СНД Анікін Б.А., Карнаухов С.Б., Лавров О.М., Міротін Л.Б., Новіков С.О., Уваров С.О. і фахівці інших зарубіжних країн — Аакер Д., Баллоу Р., Бауерсокс Д., Болт Г.Дж., Бушер Дж., Друкер П., Клосс Д., Кльозе К, Котлер Ф., Левітт Т., Патора Р, Хелферіх O., Хескетт Дж. та ін.

Доцільність дослідження стосовно розвитку теорії логістики полягає в удосконаленні фундаментальної теоретичної бази цієї науки і логістичного підходу в цілому. Фундаментальні питання теоріі логістики розглядалися в роботі виключно щодо мікроекономічних систем. Існуючі наукові рішення ототожнюють логістичний підхід із системним підходом чи з методом раціоналізації процесу прийняття рішень у сфері підприємництва. У роботі сформульовано універсальні теоретико-методологічні основи логістичного підходу, який може бути використаний для вирішення різноманітних завдань управління підприємствами. Зокрема, запропоновано основи теорії кадрової логістики, тобто концептуальні та науково-методичні положення щодо організації та підвищення ефективності використання персоналу підприємств на методологічних засадах логістичного підходу.

У роботі зроблено спробу продовжити дослідження в теоретичному й прикладному аспектах логістики, розглядаючи її у взаємодії зі зовнішнім середовищем господарювання. Особливістю цієї роботи є те, що при розгляді теорії логістики досліджувались невирішені та дискусійні положення макромаркетингової підтримки логістичних систем підприємств. Доцільність таких розробок зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку економіки України існує необхідність у зростанні дієздатності держави за рахунок використання нових важелів та механізмів регулювання діяльності підприємств.

Спробу розвитку теорії логістики для формування універсальної методології логістики у вітчизняній економічній науці здійснено вперше. Така спроба обумовлена необхідністю реалізації стратегії сталого випереджаючого розвитку економіки України, що відповідним чином обумовило вибір теми, мету та завдання дослідження, сформувало структуру та зміст дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок досліджень пов’язаний з планом науково-дослідних робіт Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України. Дисертаційне дослідження проведено в межах теми “Реструктуризація господарських систем у сфері підприємництва” (номер державної реєстрації 0100U005394), яка виконувалась в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень університету, узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2000 – 2002 рр. Здобувач особисто виконав розділи “Логістика та організаційно-структурна побудова підприємств”, “Організація та ефективність кадрової роботи підприємств на основі методології логістики”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуально-методологічних положень формування і підтримки логістичних систем підприємств як наукового підгрунтя покращення результатів господарської діяльності.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:—

обгрунтувати причини актуальності логістики і виявити тенденцію зростання на українських підприємствах питомої ваги втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів у загальній сумі прибутку;—

довести відповідність логістики як методу господарської практики сучасним виробничим відносинам;—

удосконалити концепцію логістики з метою виявлення сутності логістичного підходу;—

обгрунтувати сутність логістичної політики в контексті вдосконалення класифікації логістичних витрат промислового підприємства та поглиблення теоретико-методологічних основ логістичного сервісу;—

удосконалити принципи побудови логістичних систем і сформулювати критерій ефективності її функціонування;—

визначити співввідношення логістики та мікро- і макромаркетингу, ідентифікувати і класифікувати логістичні потреби маркетингу підприємств;—

удосконалити класифікацію логістичних і маркетингових витрат підприємства та систему їх обліку;—

розробити основи теорії макромаркетингової підтримки функціонування логістичної системи підприємства;—

розробити концепцію формування маркетингової системи країни як інструменту покращення зовнішнього та внутрішнього середовищ логістики;—

обгрунтувати напрями розвитку інформаційних логістичних систем;—

розробити концептуальні та науково-методичні положення щодо організації та підвищення ефективності використання персоналу підприємств на методологічних засадах логістичного підходу.

Об'єкт дослідження. Процес використання логістики в управлінні підприємствами та її макромаркетингової підтримки.

Предмет дослідження. Сукупність концептуально-методологічних та науково-методичних положень, що є теоретичною основою для використання логістики в управлінні підприємствами та її макромаркетингової підтримки.

Методи дослідження. У роботі було використано наступні методи: економіко-математичного моделювання для розробки методики розрахунку агрегованого показника ефективності функціонування логістичних систем промислових підприємств; кореляційно-регресійного аналізу для моделювання впливу логістичних систем на результати господарської діяльності підприємств; аналізу динамічних рядів для виявлення тенденцій змін прибутку економіки України; індексний метод для розробки методики ефективності макромаркетингової підтримки логістичних систем підприємств; маркетингового аналізу — STEP- та SWOT-аналізу маркетингового середовища підприємств; маркетингового дослідження для розрахунку величини обсягу продаж товарів і послуг підприємствами; факторного аналізу (ланцюговий метод) для визначення тенденцій грошових надходжень; параметричний метод для позиціонування підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методологічних засад логістики та розробці науково-методичних положень макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств.

Найбільш вагомі наукові положення, що є теоретичною основою вирішеної в дисертації наукової проблеми.

Вперше розроблено:—

теоретичні положення на яких базується універсальна методологія логістики;—

наукові положення взаємовідносин логістики і маркетингу за рахунок співставлення змісту, комплексів та ідентифікації логістичних потреб маркетингу, що є фундаментом їх інтеграції в системі менеджменту підприємств;—

теоретичні положення співвідношення мікро- та макромаркетингових систем в контексті їх впливу на функціонування логістичних систем підприємств;—

теоретичні положення відповідності логістики та маркетингу сучасним виробничим відносинам та подвійного характеру маркетингу, який, з одного боку надає тривалості життєвому циклу товарного виробництва, а з іншого – його підриває;—

основи теорії кадрової логістики щодо підвищення ефективності використання персоналу підприємств на методологічних засадах логістичного підходу.

Удосконалено:—

категоріальний апарат, завдання логістики підприємств в частині формулювання методології логістичного підходу;—

принципи побудови логістичних систем в частині врахування специфіки методології логістики;—

критерій ефективності функціонування логістичних систем в частині враховування їх вкладу у результативність діяльності підприємств;—

концептуально-методологічний підхід макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств в частині адаптування класичних маркетингових понять до особливостей економічних систем надлокальних рівнів;—

концепцію маркетингової системи країни як інструменту покращення зовнішнього та внутрішнього середовищ логістики.

Дістали подальший розвиток:—

методологія обліку логістичних і маркетингових витрат підприємств за рахунок виділення їх в окрему статтю;—

система методів державного регулювання діяльності підприємств за рахунок включення до неї маркетингу як інструменту, що дозволяє формувати сприятливе зовнішнє середовище логістики;—

методологія формування логістичної політики підприємств за рахунок досягнення оптимальних пропорцій показників логістичних витрат і логістичного сервісу;—

методологія планування логістичної діяльності підприємств за рахунок взаємопов’язаного розгляду відповідних функцій;—

типологізація методологічних підходів до організаційно-структурної побудови підприємств за рахунок визначення їх впливу на різноманітні сфери його діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані наукові положення, що є теоретичним доробком дисертанта, дозволили отримати нові прикладні результати у вигляді методик, схем, алгоритмів. До них відносяться:

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання в діяльності підприємств, органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Застосування розробок та рекомендацій дозволить створити сприятливе зовнішнє середовище господарювання підприємств, оптимізувати організаційно-структурну побудову та логістичні витрати підприємств, покращити управління їх діяльністю та якість обслуговування клієнтів, підвищити ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, прискорити обіговість коштів підприємств.

Практична цінність одержаних результатів підтверджується тим, що вони пройшли експертизу і отримали позитивний відгук від Головного управління економіки Одеської обласної державної адміністрації (№ 882 від 10.09.2002 р.). Отримані акти впровадження результатів дисертаційного дослідження від Головного управління зовнішніх економічних зв’язків, торгівлі та туризму Одеської обласної державної адміністрації (№ 7-6/0349 від 02.09.2002 р.), відкритого акціонерного товариства “Мікрон” (№ 474/42 від 10.09.2002 р.), закритого акціонерного товариства “Зварювальні метали” (№ 750 від 04.09.2002 р.).

Розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Одеського державного економічного університету (№ 54-16/774А від 24.09.2002 р.) та Одеського національного політехнічного університету (№ 902/82-07 від 25.09.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані здобувачем особисто. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані ідеї або розробки, які є особистим внеском здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднено на Міжнародному науково-практичному семінарі “Міжнародна логістика і маркетинг у країнах з перехідною економікою” (Донецьк, 1996р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні” (Одеса, 1998 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 1998р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 1999р.), V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво в Україні: Проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2000р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства” (Харків, 2001р.), Всеукраїнській науковій конфереції “Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні” (Одеса, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти глобалізації” (Донецьк, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (Миколаїв, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (Київ, 2001р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформація, аналіз, прогноз — стратегічні важелі ефективного державного управління” (Київ, 2001р.), II Miedzynarodowa Konferencja naukowa “Partnerstwo Nauki i Praktyki w Turystyce: Fakty, Intencje, Potrzeby Rozwoju” (Bydgoszcz, Polska, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасного маркетингу” (Тернопіль, 2002р.), науково-практичних конференціях Одеського державного економічного університету (Одеса, 1993 – 2003рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 53 наукові праці загальним обсягом 48,2 д.а. Результати дисертації опубліковано в 4 монографіях, 19 статтях у наукових журналах, 18 статтях у збірниках наукових праць, 11 матеріалах і тезах конференцій, 1 навчальному посібнику.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 393 сторінки, у тому числі 42 таблиці, 48 рисунків, 12 додатків, список використаних джерел містить 259 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Стан наукової думки з питань теорії логістики в Україні.

Присвячено огляду стану наукової думки з питань теорії логістики, проаналізовані тенденції її розвитку, виділені та охарактеризовані етапи еволюції логістики, доведено актуальність використання логістики в удосконаленні виробничо-господарської діяльності підприємств України. Визначено коло невирішених та дискусійних питань, обрано напрямки подальшого наукового пошуку.

Впровадження логістичного підходу в діяльність українських підприємств передбачає вирішення трьох проблем: освоєння накопичених світовою наукою знань; введення їх у науковий обіг і процес викладання; адаптацію запозичених знань до економічних реалій держави. У результаті огляду фахової літератури констатовано, що фахівці тільки наближуються до вирішення першого завдання, хоча на момент появи суверенної України в теорії логістики вже був накопичений хоч і незначний, але все-таки певний багаж знань. У дисертації проаналізовано етапи розвитку теорії логістики. Кожний етап характеризується відповідними концептуальними підходами до формування систем товароруху.

Основні помилки, яких припускаються фахівці з логістики, розділено на три групи. Перша — підміна предмету дослідження. Замість того, щоб аналізувати і давати пропозиції щодо вдосконалення логістичної системи, розглядається сукупність її компонентів. Друга помилка — досить часто зустрічаються праці, в яких відсутнє глибоке розуміння суті логістики як інструменту ринкової економіки, що існує тільки у формі логістичних систем підприємств. Результатом такого нерозуміння є плутанина у тлумаченнях. Третя — оскільки матеріальний потік носить міжфункціональний синтетичний характер, то як різновиди логістики виділяють закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну, складську, інформаційну та інші види логістики. При цьому абсолютно незрозуміло, чим, скажімо, закупівельна логістика відрізняється від матеріально-технічного постачання чи розподільча логістика від збуту. Кожен із названих і неназваних компонентів логістики достатньо повно вивчений і описаний у спеціальній літературі. Новизна ж логістичного підходу полягає в системній інтеграції і координації, у розгляді механізмів їх взаємодії з метою досягнення потрібного результату. Тому більш коректно вести мову не про види логістики, а про її функціональні галузі.

Обґрунтовуючи актуальність використання принципів і методів логістики, враховано, що сучасне зовнішнє середовище господарювання вимагає адекватних підходів до управління системами, що реалізують операції з переміщення і зберігання товарно-матеріальних цінностей. У період з 1996 по 2001 рр. загальний прибуток підприємств зменшився на 4344 млн. дол. чи на 55,1%. Щорічно в середньому він скорочувався на 868,8 млн. дол. Крім того, за останні шість років у середньому 47% підприємств були збитковими (табл.1).

Таблиця 1

Аналіз динаміки прибутку підприємств України

Рік | Прибуток,

млн. дол. | Ланцюго-вий абсо-лютний приріст,

млн. дол. | Базисний абсолют-ний приріст,

млн. дол. | Ланцюго-вий темп росту,

% | Базисний темп росту,

% | Ланцюго-вий темп приросту,

% | Базисний темп приросту,

%

1996 | 7881 | - | 0,0 | - | 100,0 | - | 0,0

1997 | 7449 | -432 | -432 | 94,5 | 94,5 | -5,5 | -5,5

1998 | 1396 | -6053 | -6485 | 18,7 | 17,7 | -81,3 | -82,3

1999 | 1798 | 402 | -6083 | 128,8 | 22,8 | 28,8 | -77,2

2000 | 2561 | 763 | -5320 | 142,4 | 32,5 | 42,4 | -67,5

2001 | 3537 | 976 | -4344 | 138,1 | 44,9 | 38,1 | -55,1

Також виявлена тенденція зростання питомої ваги втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів у загальній сумі прибутку підприємств України. Якщо в 1996 р. згаданий показник складав 5,7%, то відповідно у 2000 р. — 8,2%. Це означає, що питома вага втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів підприємств росте швидше, ніж відповідна сума їх прибутку. Отже, попит задовольняється за рахунок все більше зростаючих логістичних витрат (табл.2).

Таблиця 2

Аналіз динаміки питомої ваги втрат прибутку внаслідок існування

матеріальних запасів у сумі прибутку підприємств України 1Примітка.

1 У таблицях автореферату деякі дані за 2001 рік відсутні, оскільки по 2000 р. включно відповідні статистичні показники формувалися згідно із Загальним класифікатором галузей народного господарства (ЗКГНГ). Починаючи з 2001 р., формування інформації здійснюється за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).

(у фактичних цінах; млн. грн.)

Показники | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Середньорічна вартість матеріальних запасів | 35979,5 | 46362,5 | 52026,5 | 59143 | 71464

Рентабельність виробництва, (%) | 2,3 | 2,0 | 0,5 | 0,9 | 1,6

Втрати прибутку внаслідок існування ма-теріальних запасів | 828 | 927 | 260 | 532 | 1143

Сума прибутку в економіці | 14418 | 13868 | 3419 | 7427 | 13933

Питома вага втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів у загальній сумі прибутку підприємств, (%) | 5,7 | 6,7 | 7,6 | 7,2 | 8,2

Таким чином, актуальність використання логістики на підприємствах України грунтується на двох обставинах. По-перше, результати аналізу динаміки прибутку економіки України, чисельності збиткових підприємств (організацій), питомої ваги втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів в господарському комплексі України, показали, що на національному ринку попит задовольняється зі все більш зростаючими логістичними витратами. Проблему оптимізації запасів підприємства покликана вирішувати логістика. По-друге, логістика, будучи ефективним інструментом господарської практики, повністю відповідає характеру виробничих відносин в Україні. Логістика є іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин. Формування логістичної системи призначено для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Інтерес до логістики обумовлений актуалізацією проблеми підвищення конкурентоспроможності в умовах ринку покупця.

Автор вважає, що до фундаментальних питань, які залишились дискусійними або невирішеними, відносяться визначення завдань, принципу, функцій, сфери відповідальності, форми організації логістики. Потрібно виявити компоненти і описати стратегії функціональних циклів логістичної системи підприємства; запропонувати критерій та методику розрахунку інтегрального показника ефективності її функціонування; скласти алгоритм та структуру процедури планування логістики на підприємстві; визначити основні типові завдання, які можуть бути вирішені при ефективному функціонуванні логістичних систем підприємств; інтерпретувати співввідношення логістики і маркетингу підприємств; ідентифікувати логістичні потреби маркетингу підприємств, сформулювати науково-методичні засади державної підтримки функціонування логістичних систем підприємств. І, накінець, підтвердити універсальний характер концепції і методології логістики можливістю використання логістичного підходу для оптимізації різноманітних завдань економічного розвитку підприємств, оскільки будь-який процес можна розглядати як потік, що вимагає оптимізації. Головною проблемою, яка вимагає досліджень у теорії логістики, є створення фундаментальної теоретичної бази цієї науки і методології логістичного підходу. Необхідно чітко і однозначно викласти теоретичні положення, які, з одного боку, будуть знаходитися у руслі системного підходу, а з другого — нададуть логістичному підходу свою специфічну особливість і унікальність.

Розділ 2. Логістична система підприємства та її категорії.

Автор викладає свій погляд на сутність концепції та методології логістики. Виділено компоненти і принципи побудови логістичної системи підприємства, сформульовано методологію логістичного підходу. Запропоновано форму організації логістичного менеджменту.

Концепція логістики підприємства — це образ мислення, філософія діяльності, згідно з якою слід уникати часткової оптимізації зведених разом логістичних функцій через виявлення реальних можливостей для їх балансу і забезпечення поставки товарів “точно вчасно”. Зусилля повинні бути спрямовані на оптимізацію логістики як інтегрованої функції управління матеріальним потоком підприємства. Концепція вимагає координації всіх систем руху та зберігання матеріалів і товарів. У результаті створюється логістична система підприємства — єдино можлива форма існування логістики як інтегрованої функції управління матеріальним потоком. Виявлено, що сутність і призначення концепції логістики полягає у впровадженні на підприємствах логістичних систем, потрібних для того, щоб матеріали і товари могли долати простір і час.

Метою логістики є сервіс — поставка товарів “точно вчасно”. Для досягнення вказаної мети слід забезпечити вирішення п’яти завдань: мінімум протиріч, мінімум запасів, максимум транспортної консолідації, контроль якості поступаючих ресурсів, підтримку життєвого циклу товару.

На думку здобувача, концепція логістики грунтується на принципі комплексності і синхронності, який проявляється в трьох теоретичних положеннях:

1. Розгляд руху і зберігання матеріалів, товарів, інформації від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матеріального й інформаційного потоків підприємства.

Матеріальний потік представляє собою рух та зберігання матеріалів і товарів, які починаються з транспортування від постачальників сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і закінчуються післяпродажним сервісом споживачів. Він є інтеграцією трьох логістичних функцій: постачання, підтримки виробництва, фізичного розподілу. Інформаційний потік являє собою рух та зберігання інформації. Він передує матеріальному потоку і є необхідним для координації логістичних функцій за рахунок виконання чотирьох функцій: продуктово-ринкового прогнозування; аналізу поточного стану; оперативно-календарного планування матеріального потоку; планування потреби в матеріалах. Логістичні функції складаються з логістичних операцій.

2. Упровадження логістичної системи підприємства — організаційно-управлінського механізму координації дій фахівців різних служб, що управляють матеріальним потоком.

Поняття “логістична система” автор трактує як організаційно-управлінський механізм, пов’язаний із досягненням потрібного рівня інтеграції логістичних функцій за рахунок організаційних перетворень у структурі управління (підрозділ логістики) та впровадженням управлінських процедур (операційних систем), основою яких є планування постачання, підтримки виробництва і фізичного розподілу як єдиного матеріального потоку.

3. Використання агрегованого показника ефективності функціонування логістичної системи підприємства, який, окрім витрат, пов’язаних з матеріальним потоком, ураховує втрати прибутку внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, обумовлених існуванням матеріальних запасів.

Запропоновано критерій ефективності функціонування логістичної системи підприємства, який полягає у максимізації прибутку на одиницю логістичних витрат при умові забезпечення потрібної якості сервісу, тобто 100% виконання договірних зобов’язань. Такий критерій обрано, виходячи з того, що логістична система є однією з підсистем системи управління підприємством. Ефективність діяльності підсистеми потрібно визначати залежно від вкладу в діяльність системи: чим менші витрати підсистеми за умов результативної роботи системи, тим більш ефективною слід вважати її роботу. На основі рекомендованого критерію запропонована методика розрахунку агрегованого показника ефективності функціонування логістичної системи (), який по суті є рентабельністю логістичних витрат. Загалом вона має такий вигляд:

, (1)

при =,

де П — прибуток від реалізації готової продукції;

В — логістичні витрати;

a — обсяг поставок готової продукції l виду z споживачеві, (l=), (z=);

b — попит на готову продукцію l виду z споживача, (l=), (z=).

В=В+В+В, (2)

де В — витрати руху матеріалів;

В — витрати на зберігання матеріалів;

В — втрати прибутку внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, обумовлених існуванням матеріальних запасів.

Головне в теорії логістики стимулювати філософію, що спонукає структури управління мислити і діяти системно у межах інтеграції логістичних можливостей і раціональної економії. Теорія логістики передбачає оптимізацію роботи системи, а не її складових частин і доводить, що ефективність логістичних функцій, які оцінюються автономно від взаємопов’язаних видів діяльності, істотно відрізняється від ефективності тих же функцій, що розглядаються як невід’ємна частина єдиного процесу. Отже, три процеси є проявом комплексності і синхронності в логістиці — виділення матеріального потоку як цілісного об’єкту управління; врахування інтегральних, а не локальних витрат, що супроводжують матеріальний потік; і побудова логістичної системи підприємства за чотирма принципами: узгодженість дій; націлення на інтегральну ефективність; функціональність взаємодії; досягнення синергічного ефекту.

Автор вважає, що для досягнення мети логістики у межах логістичної системи підприємства потрібна інтеграція у трьох напрямках. По-перше, у функціональних ланках логістики (фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання) компоненти логістичної системи, — місцезнаходження і розпланування, комунікація, транспорт, запаси, склади та упаковка, — повинні бути інтегровані на основі загальних витрат. По-друге, фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання повинні бути скоординовані в єдиний матеріальний потік. По-третє, логістична політика повинна бути взаємопов’язана з іншими частинами економічної політики підприємства. У відповідності до галузевої та відомчої належності підприємства логістика класифікується на промислову, сільськогосподарську, транспортну, будівельну, банківську, туристичну та ін.

Логістика є альтернативою прийомам адміністративно-командної економіки. У дисертації запропоновано схему типової організаційної структури відділу логістики промислового підприємства. В рамках запропонованої організації логістичного менеджменту підприємства інтегральна оптимізація досягається за рахунок координації заходів з раціоналізації тари, уніфікації вантажних одиниць, вибору оптимальних маршрутів переміщення, удосконаленні розташування і розпланування виробничих та складських комплексів, розрахунку оптимальної величини й інтервалу партії постачання, оптимізації рівня запасів, впровадження ефективних навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських технологій, формування раціональних господарських зв’язків тощо. За допомогою впровадження відділу логістики для підприємств з’являється можливість вишукувати резерви, що компенсують додаткові витрати на задоволення зростаючих запитів споживачів і підвищення якості їх обслуговування. Визначальним для прийняття рішення про створення відділу логістики є можливості, по-перше, ліквідації як дефіциту, так і надлишків товарно-матеріальних ресурсів і, по-друге, економії витрат на складські приміщення. В результаті, позитивний вплив від широкомасштабного поширення логістики в економічній системі держави полягатиме в тому, що питома вага сукупних запасів у валовому внутрішньому продукті буде скорочуватися.

Запропонована методологія логістики, таким чином полягає у слідуючому:

·

·

·

Розділ 3. Місце логістичного менеджменту в управлінні діяльністю підприємства.

Доведено, що логістична система націлена на постійне зниження запасів за умов підтримання потрібного рівня якості сервісу. Досліджено теоретичні засади логістичного сервісу та логістичних витрат, стратегії функціональних циклів і алгоритм планування логістичної системи. Виявлено, що логістичний підхід є передумовою впровадження на українських підприємствах інформаційних систем.

Мета логістичної політики — збалансувати рівень сервісу і величину логістичних витрат для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Виходячи з цього, автор дійшов висновку, що планування логістики грунтується на двох складових — логістичному сервісі та логістичних витратах. Запропоновано три тлумачення категорії “логістичний сервіс”: як функції; як рівня реалізації дій; як філософії менеджменту. Його стан характеризується трьома групами індикаторів: корисність; оперативність; якість. Проведено дослідження щодо визначення відносної важливості показників стану сервісу для підприємств. Запропонована концептуальна модель логістичного сервісу складається з чотирьох елементів: аудит; стандартизація; менеджмент; ревізія. Логістичними слід вважати витрати, повязані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. В основі класифікації логістичних витрат повинні знаходитись дві групи витрат: перша пов’язана з рухом, друга — із зберіганням.

Запропоновано три тлумачення категорії “логістичний цикл”: як концепції; як інтервалу часу; як конструкції, що складається з вузлів та ланок. Логістичний цикл складається з таких функціональних циклів: постачання; підтримки виробництва; фізичного розподілу. У рамках логістичної системи підприємства існує набір стратегій функціональних циклів. Універсальна модель планування логістичного циклу, як це видно з рис.1, складається з чотирьох процедур: планування поставок готової продукції; планування виробництва; планування потреби в матеріалах; техніко-економічне обгрунтування проектів. План логістики є складовою бізнес-плану, який узгоджує функціональні цілі інших основних аспектів діяльності підприємства з метою логістики. Його призначення полягає у сприянні виконанню бізнес-плану в частині, що стосується логістичних функцій — фізичного розподілу, підтримки виробництва, постачання.

Виділено передумови, об’єктивні та суб’єктивні причини актуальності використання стандартних інтегрованих програмних інформаційних систем підприємствами України. Крім того, визначено актуальність, цілі та переваги впровадження інформаційних систем в логістиці.

Прогнозування попиту Визначення поточного попиту Планування

запасів ГП

Ні Реалістично

Так

Рис.1. Алгоритм планування і функціонування логістичного циклу підприємства

Ефективним напрямком перетворень індустріальної економіки в інформаційну є впровадження інформаційних систем. Проте впровадження цих систем стримується тим, що організаційна структура управління більшості українських підприємств базується на методології функціонального підходу. Конструктивною альтернативою методології функціонального підходу є використання логістичного підходу. В контексті усунення недоліків функціонального підходу виникли чотири взаємопов’язані тенденції, які можна вважати проявом ідеології логістичного підходу, що спрямований на посилення міжфункціональної координації структурних підрозділів підприємств: об’єднання локальних функцій підприємства в інтегровані функції, тобто бізнес-процеси; скорочення загальної кількості функцій; структурування організацій на основі інтегрованих функцій; оптимізація бізнес-процесів в цілому. Співставлено вплив функціонального і логістичного підходів на різноманітні аспекти діяльності підприємств.

Розділ 4. Взаємодія логістичного менеджменту з маркетингом.

Визначено співвідношення логістики і маркетингу підприємства, їх спільність (“зони перехрещення”) та специфічність. Розглянуто взаємозв’язок логістики і макромаркетингу. Розроблено методичне забезпечення вибору пріоритетів в процесі здійснення селективної державної підтримки логістичних систем підприємств.

Маркетинг, менеджмент, інжиніринг, облік і аудит, інвестиції, інновації, фінанси та інші фактори складають внутрішнє середовище логістичної системи підприємства. Автор розглядає співвідношення логістики і маркетингу, оскільки саме ці дві підсистеми орієнтовані на споживача. На думку здобувача, доцільно вважати логістику і маркетинг самостійними концепціями, інтегрованими видами діяльності, науковими теоріями.

Логістика і маркетинг мають багато спільного. По-перше, концепції і логістики, і маркетингу — це образ мислення, філософія. По-друге, концепції і логістики, і маркетингу грунтуються на принципі комплексності і синхронності. По-третє, і логістика, і маркетинг — це образ дії, інтегровані функції економічних систем. По-четверте, і логістика, і маркетинг мають агреговані показники ефективності. По-п’яте, і логістика, і маркетинг існують тільки у формі систем, тобто мають системний характер. По-шосте, і логістика, і маркетинг — це міждисциплінарні науки. По-сьоме, концепції та методології і логістики, і маркетингу носять універсальний характер. По-восьме, і логістика, і маркетинг відповідають характеру існуючих виробничих відносин. По-дев’яте, логістика, як і маркетинг — це інструменти гармонізації відносин з узгодження інтересів держави, діячів ринку та населення.

Логістика і маркетинг мають певні відмінності. По-перше, універсалізм концепцій логістики і маркетингу здобувач тлумачить по-різному. Універсалізм концепції логістики проявляється у тому, що вона може використовуватися на підприємствах різної галузевої належності для оптимізації різноманітних ресурсопотокових процесів. Логістичні системи можуть бути сформовані тільки на мікроекономічному рівні. У той час як маркетингові системи можуть бути створені на макро- (підсистема системи управління уряду), мезо- (підсистема системи управління місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування) та мікрорівнях (підсистема системи управління підприємства). По-друге, логістика функціонує тільки в умовах планомірних зв’язків між виробництвом та споживанням. У той же час маркетингу властивий подвійний характер. Маркетинг — це діяльність, що властива як ринковим, так і планомірним формам зв’язків виробництва та споживання. З одного боку, маркетинг — це ринковий інструмент надання тривалості життєвому циклу товарного виробництва. З іншого, маркетинг підриває товарне виробництво, сприяючи становленню планомірної форми зв’язку.

На підприємстві логістична та маркетингова системи мають спільну зону — функцію фізичного розподілу (рис.2). З цієї точки зору канал фізичного розподілу може бути розділений на дві головні складові: маркетинговий канал і логістичний канал.

ЛОГІСТИКА МАРКЕТИНГ

Постачання Аналіз маркетингового

Фізичний середовища і розробка

розподіл стратегії маркетингу

Розробка товарної і

Підтримка цінової політики

виробництва

Просування

Рис.2. Схема співвідношення логістики і маркетингу підприємства

Авторське бачення взаємодії логістики та маркетингу на підприємстві представлене у вигляді схеми співвідношення маркетингового і логістичного комплексів. Комплекс логістики є складовою частиною комплексу маркетингу (рис.3).

Рис.3. Схема співвідношення комплексів логістики і маркетингу підприємства

Під науковим керівництвом здобувача проведено дослідження відносної важливості логістики в рамках комплексу маркетингу. Ефективність логістики обумовлює ефективність маркетингу. Тому конкурентоспроможність підприємств безпосередньо пов’язана з питаннями удосконалення логістичної та маркетингової діяльності. У роботі запропоновано перелік питань ситуаційного аналізу стану логістики на підприємстві.

На основі проведених досліджень виявлені логістичні потреби маркетингу, які класифіковані на два види: специфічні та універсальні. Названі логістичні потреби забезпечують активну підтримку маркетингу для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Для більш точного розрахунку ефективності логістичної та маркетингової діяльності автором запропоновано форми статистичної звітності логістичних та маркетингових витрат підприємства.

Здобувач констатує, що на логістику впливають вісім основних факторів зовнішнього середовища: ступінь конкурентності ринку; гео-ринковий; техніко-технологічний; паливно-енергетичний; соціально-економічний; структура логістичного ланцюга; тенденції розвитку сервісу; ступінь державного регулювання. З урахуванням цього необхідні моніторинг стану і оцінка їх впливу на ефективність функціонування логістичної системи підприємства. На протязі останнього десятиріччя найбільш помітні зміни серед факторів зовнішнього середовища логістики відбулися в структурі державного управління. При вивченні співвідношення логістики та маркетингу з поля зору фахівців звичайно випадає, що окрім мікромаркетингу є макромаркетинг, який істотно впливає на функціонування логістичної системи підприємства.

Автор розглянув вплив державної підтримки на функціонування логістичної системи підприємства за рахунок макромаркетингу. Під категорією “маркетингова діяльність органів державного управління та органів місцевого самоврядування” (макро- і мезомаркетинг) слід розуміти використання концепції, методології, технології маркетингу органами державної влади центрального та місцевого рівнів і органами місцевого самоврядування. Макромаркетингова діяльність має багатопланове значення: з економічної точки зору — це механізм економічної зацікавленості у згортанні виробництва одних і нарощуванні виробництва інших товарів. В результаті аналізу взаємодії мікро- та макромаркетингу з логістичним менеджментом підприємств запропонована класифікація співвідношення мікро- та макромаркетингу (табл.2).

Процес втілення маркетингу в діяльність органів державного управління та органів місцевого самоврядування вже почався. Автором запропоновано типову організаційну структуру, зміст роботи та функціональні обов’язки співробітників підрозділів маркетингу органів виконавчої влади, алгоритм технології макромаркетингу. Макромаркетинг створює сприятливі умови для формування і розвитку мезомаркетингу, а той, в свою чергу, — для мікромаркетингу. Такою є авторська концепція формування маркетингової системи країни, яка становить органічну єдність макро-, мезо- та мікромаркетингу.

Таблиця 2

Співвідношення мікромаркетингу та макромаркетингу

Концептуально-методологічні характеристики | Мікромаркетинг |

Макромаркетинг

(мезомаркетинг)

Рівень економічної системи, на якому застосовується концепція соціально-етичного маркетингу | ·

Сектор інституційної одиниці | ·

·

·

Передумови актуальності | ·

·

·

Особливості | ·

·

·

·

·

Сутність маркетингового підходу | ·

Тлумачення сутності маркетингового підходу | ·

Мета | Триєдина:

·

·

·

·

·

·

Тлумачення обміну | ·

Зміст | ·

·

·

·

·

·

·

Принцип | ·

Комплекс