МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

ОСОВСЬКИЙ ОЛЕГ АНТОНОВИЧ

УДК 334.72:338.24

ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Житомирському інженерно-технологічному інституті

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ПИЛА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, завідувач відділу проблем регіональної економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

СТЕЧЕНКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ

Університет туризму, економіки і права, завідувач кафедри менеджменту туризму і готельного господарства

кандидат економічних наук, доцент

УРМАНОВ ФАРИД ШАРИФОВИЧ

Інститут підприємництва та сучасних технологій, завідувач кафедри економіки та менеджменту, декан економічного факультету (м. Житомир)

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і розміщення харчової та переробної промисловості

Захист дисертації відбудеться “27” березня 2003р. о 14 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м.Київ, бул. Дружби народів, 28,
5-й поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (01103, м.Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх).

Автореферат розісланий “21” лютого 2003 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої

ради, д.е.н. Рудченко О.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Малий бізнес в умовах економічної кризи в країні при мінімальному рівні державної підтримки може створювати нові робочі місця, зменшуючи соціальну напругу в суспільстві, забезпечувати досить вагому частку бюджетних надходжень у вигляді податків, ризиково розробляти та впроваджувати нові зразки продукції та послуг.

Мале підприємництво – це одне з найбільш розповсюджених організаційних форм підприємництва, що дозволяє позитивно вирішувати економічні та соціальні проблеми. Але в регіонах мале підприємництво розвивається поки що нерівномірно в зв’язку із суперечливістю і неповнотою нормативно-правової бази, відсутністю фінансово-технічної підтримки, обтяжливою системою оподаткування, нерозвиненістю ринкової інфраструктури тощо.

Підприємництво в Україні набуло досить високих темпів розвитку на етапі переходу до нової системи господарювання, однак результати функціонування господарських структур є незрівнянно нижчими, ніж в інших країнах світу, і навіть порівняно з тими, що лише формують ринкову економіку. Важливим інструментом вирішення державних проблем є розробка регіональної стратегії розвитку підприємництва в тісному взаємозв'язку з проблемами соціально-економічного розвитку регіонів, задоволення потреб населення, комплексного розвитку територій. З цих позицій має бути сформульована мета і основні завдання регіональної стратегії розвитку підприємництва. Саме ці обставини визначили вибір теми дисертаційної роботи, обумовили її теоретичну та практичну спрямованість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з тематикою робіт, які виконуються в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зокрема з таких тем як:

- “Удосконалення методів економічного регулювання і форм підтримки розвитку малих підприємницьких структур на регіональному рівні” (номер державної реєстрації 0100U006627, 2000 р.). Автором здійснено розробку нових методичних підходів до організації системи підтримки розвитку малого підприємництва;

- “Аналіз поточного стану та пропозиції щодо подальшої реалізації регуляторної політики у сфері підприємництва” (0101U004800, 2001 р.) (розділ третій, стор. 41-46).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є опрацювання теоретичних та розробка методичних і практичних положень формування і реалізації стратегії розвитку малого підприємництва в регіоні.

Для виконання цієї мети було поставлено та вирішено такі завдання:

–

–

–

–

–

–

–

Предметом дослідження є сукупність теоретично-методологічних, методичних і практичних проблем формування та механізму реалізації стратегії розвитку малого підприємництва.

Об’єктом дослідження обрано суб’єктів підприємницької діяльності – підприємців та діючі малі підприємства різних форм власності та галузей економіки, які створені на території Житомирської області.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають фундаментальні положення економічної науки про суть та зміст підприємництва, регулювання процесів регіонального розвитку, творче осмислення досягнень вітчизняної економічної думки стосовно проблем стратегічного управління, становлення і розвитку малого підприємництва, державного регулювання підприємницької діяльності для забезпечення стабільного соціального-економічного розвитку регіону. При вирішенні завдань в дослідженні застосовувались різні наукові методи, зокрема, при оцінці рівня активності малих підприємств – метод економіко-статистичного аналізу; при обробці анкетних даних – метод експертних оцінок; при економічній оцінці малих підприємств – метод порівняльних коефіцієнтів; при розробці економетричної моделі – метод найменших квадратів.

Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні та прикладні результати:

вперше одержано:

– модель перспективного розвитку малого підприємництва в регіоні на основі комп’ютерної програми, яка базується на множинному кореляційно-регресійному аналізі факторів, що спричиняють прямий і опосередкований вплив на стан малого підприємництва та дозволяє спрогнозувати показники його розвитку;

– критерії оцінки малих підприємств в регіоні, суть яких полягає у поділі за певними ознаками сукупності існуючих та запропонованих показників, що характеризують діяльність малих підприємств і їх економічну ефективність;

– соціально-економічну оцінку структурно-динамічних зрушень в розвитку малого підприємництва на території Житомирської області, що дало можливість виявити основні тенденції та проблеми становлення малого підприємництва в адміністративних районах області в контексті формування ефективної регіональної політики у сфері малого підприємництва;

удосконалено механізм формування стратегії розвитку малого підприємництва, що полягає у зміні суті завдань та дій, які виконуються на всіх етапах її розробки. На відміну від існуючого, цей механізм формує стратегію більш прогнозованою та керованою;

дістали подальший розвиток практичні рекомендації щодо підвищення ролі місцевих органів управління в стимулюванні і підтримці розвитку малого підприємництва, зміст яких полягає у створенні сприятливого організаційно-правового і економічного середовища шляхом впровадження організаційно-фінансових механізмів підтримки малого підприємництва. На відміну від існуючих механізмів запропонована більш раціональна організація системи регіонального управління шляхом розподілу і перерозподілу повноважень та функцій.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційній роботі наукові результати створюють необхідні передумови для обґрунтування стратегії соціально-економічного розвитку малого підприємництва, розробки прогнозів, проектів та програм розвитку малих підприємств в сучасних умовах.

Висновки та пропозиції автора стосовно напрямів розвитку малого підприємництва і необхідних інституційних змін, а також методики оцінки ефективності розвитку малого підприємництва були використані під час розробки Комплексної програми підтримки розвитку малого підприємництва на 2001-2002 роки у Житомирській області (довідка Житомирської обласної державної адміністрації №01/925 від 22.07.2002). Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів “Основи підприємництва”, “Менеджмент малого бізнесу” (довідка Житомирського інженерно-технологічного інституту № 44-45/1496 від 26.07.2002).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною завершеною науковою працею.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (м. Ялта, 24-27 травня 2000 р.); на VII Міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Київ, 23-25 листопада 2000 р.); на Науково-практичній конференції “Соціально-економічний, науково-технічний та інвестиційний розвиток області з погляду молодих науковців” (м. Житомир, 17 травня 2002 р.).

Публікації. Результати наукового дослідження з розвитку малого підприємництва опубліковані в 6 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,6 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, 9 параграфів, висновків до розділів, загальних висновків по роботі, списку використаних джерел та 5 додатків. Дисертація викладена на 139 сторінках комп‘ютерного тексту, містить 19 таблиць, 20 рисунків. Наведений список використаних джерел містить 197 назв.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

Перший розділ “Теоретичні аспекти формування стратегії розвитку малого підприємництва” присвячений розгляду сутності понять малого підприємництва та особливостей його діяльності; стратегій, які формують на підприємствах та нормативно-правової бази з питань діяльності малого підприємництва.

Мале підприємництво як самостійний і незамінний елемент ринкової економіки є одним із дієвих важелів розв’язання таких економічних і соціальних завдань як сприяння структурній перебудові економіки; зміцнення економічної бази регіонів; швидке насичення ринку товарами та послугами; послаблення монополізму та розвиток конкуренції; впровадження досягнень науково-технічного прогресу; підвищення експортних можливостей країни; забезпечення зайнятості значної частини населення.

Можливість ефективного функціонування малих форм підприємництва визначається наступними їх перевагами у порівнянні із великими підприємствами: близькість до місцевих ринків і пристосування до вподобань і попиту клієнтури; виробництво невеликими партіями, що невигідно великим фірмам; відсутність зайвих ланок управління тощо.

Малому підприємництву в Україні властиві певні риси, які суттєво відрізняють його від підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме: низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі; поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності у зв'язку з неможливістю в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку; відсутність системи вивчення кон'юнктури ринку, самоорганізації та недостатня інфраструктура; практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки; недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців.

Взагалі, всі фактори впливу на формування стратегії можна розділити на зовнішні, які впливають на розвиток регіону в цілому, спрямовані макроекономічною політикою держави (в тому числі й стосовно розвитку підприємництва: чинне законодавство, система оподаткування, кредитування, ціноутворення тощо), та внутрішні, які формуються в регіоні та обумовлені чинним законодавством, що діє на регіональному рівні; наявним ресурсо-виробничим потенціалом; попитом на послуги підприємницьких структур, демографічною ситуацією в регіоні. Процес розробки та реалізації стратегії розвитку малих підприємств можна представити у вигляді схеми (рис. 1.).

Рис. 1. Процес розробки та реалізації стратегії малого підприємства

Формування стабільної нормативно-правової бази – найголовніша передумова ефективного розвитку малого підприємництва. Законодавство у цій сфері повинно становити єдину правову систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю нормативного регулювання підприємницької діяльності. Нині держава забезпечує стимулювання розвитку малого підприємництва в пріоритетних напрямах шляхом становлення сприятливого режиму оподаткування та звільнення від податку частини прибутку, що спрямовується на рефінансування малих підприємств, встановлення прискорених норм амортизації активної частини основних виробничих фондів.

У другому розділі “Сучасний рівень розвитку та регіональні фактори впливу на формування малого підприємництва Житомирської області” аналізуються економічні умови створення підприємств малого бізнесу, тенденції його розвитку в Житомирському регіоні.

Для визначення рівня активності підприємницької діяльності до уваги брались такі показники як: динаміка кількості малих підприємств, їх структура за видами економічної діяльності та в розрізі форм власності; обсяг виробленої та реалізованої продукції малими підприємствами та їх структура за видами економічної діяльності; обсяг та структура витрат на виробництво продукції малих підприємств за видами економічної діяльності.

За підсумками 2001 року в області функціонувало 3250 підприємств малого бізнесу, а це 70% суб’єктів підприємницької діяльності області, що виробляли продукцію і їх частка в загальній кількості по Україні поступово зростає (рис.2.).

Протягом 2001 року суб’єктами малого бізнесу вироблено продукції, виконано робіт, надано послуг на 389,7 млн. грн. – 10,8% загального обсягу виробництва по області (у 1999 році – 11,4%).

Рис. 2. Частка малих підприємств Житомирщини у загальній їх кількості по Україні (у %)

Внесок Житомирщини в обсяг виробленої продукції малого бізнесу України у 2001 році становив 1,7%. Це найвищий показник серед областей Поліської економічної зони (табл.1).

Таблиця 1

Обсяги виробництва продукції малого бізнесу (у діючих цінах)

Регіони | 2000 рік | 2001 рік | 2001 р. у %

до 2000 р.

млн. грн. | млн. грн. | %

Всього по Україні | 19432,7 | 23304,3 | 100,0 | 119,9

у тому числі по областях:

Волинська | 248,9 | 303,0 | 1,3 | 121,7

Житомирська | 319,3 | 389,7 | 1,7 | 122,0

Рівненська | 272,8 | 328,1 | 1,4 | 120,3

Чернігівська | 281,3 | 352,1 | 1,5 | 125,2

В структурі виробництва 2001 року понад 30,0% продукції – промислова і 22,0% – торговельна. Підприємствами недержавного сектора економіки вироблено майже 90% продукції, з яких три чверті – колективної форми власності.

Операційні витрати на виробництво продукції на малих підприємствах склали 431 млн. грн. або в розрахунку на 1 гривню виробленої продукції – 111 коп., що перевищило показник 1999 року на 13 копійок. Незважаючи що кількість підприємств все ж зростає, така “документальна” збитковість свідчить не інакше як про тіньовий режим функціонування досліджуваних структур. Рентабельними є лише підприємства, що здійснюють фінансову діяльність (10%), діють в сфері освіти (14,3%), охорони здоров’я (6,7%) та надання послуг (4,5%).

Продуктивність праці є одним із найважливіших показників, що характеризує рівень використання трудових ресурсів. Приведені дані (табл. 2) свідчать про те, що продуктивність праці в цілому на малих підприємствах значно нижча ніж на великих та середніх (на 23,1% в 2001 р.).

Таблиця 2

Порівняльна таблиця продуктивності праці на малих та великих підприємствах

(тис. грн. на 1 чол.)

Види економічної діяльності | Малі підприємства | Великі та середні підприємства

1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2001р.у % до 1999р. | 1999 р | 2000 р. | 2001 р. | 2001р.у % до 1999р.

Всього | 25,7 | 18,2 | 18,5 | 72,0 | 11,1 | 18,5 | 24,3 | в 2,2р.

Сільське та лісове господарство, мисливство | 5,2 | 6,4 | 5,3 | 102,0 | 3,3 | 4,7 | 5,6 | 169,7

Промисловість | 10,9 | 10,7 | 11,0 | 100,9 | 13,0 | 18,9 | 25,1 | 193,1

Будівництво | 6,2 | 6,3 | 9,3 | 150,0 | 6,2 | 8,4 | 12,0 | 193,5

Оптова, роздрібна торгівля, транспортними засобами, послуги з ремонту | 54,0 | 40,6 | 44,9 | 83,1 | 47,9 | 96,3 | 126,9 | в 2,6 р. б.

Готелі і ресторани | 11,1 | 10,0 | 13,1 | 118,0 | 9,2 | 14,5 | 17,5 | 190,2

Транспорт, зв’язок | 9,1 | 11,6 | 12,4 | 136,3 | 8,4 | 9,5 | 13,0 | 154,8

Фінансова діяльність | 17,9 | 10,1 | 10,4 | 58,1 | 9,5 | 10,1 | 7,8 | 82,1

Операції з нерухомістю | 8,4 | 6,6 | 8,4 | 100,0 | 5,1 | 8,2 | 7,7 | 151,0

Освіта | 3,9 | 4,5 | 6,0 | 153,8 | 3,2 | 4,4 | 5,0 | 156,2

Охорона здоров’я та соціальна допомога | 4,2 | 3,5 | 3,5 | 83,3 | 5,3 | 5,6 | 7,3 | 137,7

Колективні, громадські та особисті послуги | 2,3 | 3,1 | 4,3 | 187,0 | 17,5 | 7,1 | 8,1 | 46,3

Разом з тим слід відмітити високу продуктивність праці на деяких малих підприємствах. Так, малі підприємства, які займаються фінансовою діяльністю, мають продуктивність праці на третину вищу ніж на великих та середніх, підприємства освіти – на 20%.

Проведене нами анкетування 400 суб’єктів малого підприємництва різних районів області виявило специфічні проблеми, що заважають їх розвитку в регіоні. До них можна віднести низький попит на продукцію, складність отримання кредиту, різні дозволи (крім системи ліцензування), недостатність управлінських знань, слаборозвинутий ринок нерухомості і недосконалість (надмірність) податкової системи, яка й породжує тіньовий режим роботи підприємств малого бізнесу.

В третьому розділі “Формування регіональної стратегії розвитку малого підприємництва” визначені перспективи розвитку малого підприємництва в Житомирській області. Зокрема, розроблено методичні засади соціально-економічної оцінки регіонального розвитку малого підприємництва та формування стратегічної політики його розвитку і державної підтримки, що базуються на багатокритеріальному підході з визначенням критеріїв та показників такої оцінки. До таких критеріїв можна віднести: кількісний; економічної ефективності; галузевої зосередженості; інвестиційної активності; регіональної диференціації.

Для поліпшення соціально-економічного розвитку держави взагалі і регіону безпосередньо, потрібно належним чином розвинути мале підприємництво, функції якого тісно переплітаються із завданнями вищезгаданих економіко-географічних структур.

Стратегію та поетапність розвитку регіону можна представити у вигляді схеми (рис. 3.).

Рис. 3. Послідовність формування регіональної стратегії розвитку малого підприємництва

Формування стратегічної політики починається з аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток малого підприємництва. В даному випадку зовнішніми факторами виступають правовий, політичний, соціально-економічний, демографічний стан. До внутрішніх факторів можна віднести внутрішній стан підприємств, тенденції та резерви їх розвитку на даному етапі. Виявлення ступеня впливу цих факторів проводиться польовими методами досліджень, наприклад, анкетуванням малих підприємств та інших суб’єктів підприємницької діяльності.

Наступним кроком проводиться аналіз забезпечення потреб регіону в продукції та послугах малого підприємництва. Державна адміністрація визначає пріоритети у розвитку економіки в регіоні (на базі його реальних потреб в продуктах та послугах). Далі, дані про пріоритетні види діяльності доводяться до підприємців прямим (через засоби масової інформації, співбесіди, семінари тощо, повідомляється стратегія розвитку регіону, пріоритетні сторони діяльності) і непрямим (впровадження певних пільг щодо оподаткування, кредитування тощо) шляхами. Держава зацікавлює підприємця своїми пропозиціями стосовно участі у пріоритетних секторах господарювання, робить цей сектор “привабливим”. Після визначення потреб регіону в продукції та послугах і рекомендацій підприємцю про те, що саме така діяльність буде для нього найбільш оптимальною (прибутковою, забезпечить реалізацію місії, завдань певного етапу розвитку підприємця), сам підприємець визначається із родом своєї діяльності, причому вона може бути логічно прогнозована державними органами з точки зору підприємця щодо перспектив діяльності у пріоритетному секторі господарювання.

Місія малого підприємництва є сталою за весь стратегічний цикл, але може варіювати при наступному формуванні стратегії, особливо коли змінились певні обставини (зовнішні фактори, потреби в продукції та послугах).

Позитивні тенденції розвитку малого підприємництва в Житомирському регіоні визначаються перш за все спрощенням процедури оформлення об’єктів для ведення підприємницької діяльності та встановленням сприятливішого податкового клімату для організацій, насамперед пріоритетних сфер діяльності.

Прогноз змін у розвитку малого підприємництва можна проводити за допомогою економетричних моделей з урахуванням системи показників, що характеризують діяльність суб’єктів малого підприємництва.

Наступним кроком є пошук фінансового підґрунтя для реалізації стратегії, а саме обґрунтування необхідності залучення малого підприємництва до реалізації загальної стратегії розвитку регіону і безпосередньо соціально-економічної “вигідності” вкладення коштів у розвиток малого бізнесу.

На етапі вибору стратегії передбачається вивчення альтернатив, виявлення слабких і сильних сторін, які вплинуть на розвиток малого підприємництва в перспективі і залежно від реальної оцінки його стану в різних галузях економіки стратегічна альтернатива буде формуватись на базі трьох стратегій: стратегія зростання; стратегія обмеженого зростання; стратегія скорочення.

На основі такого аналізу буде формуватись програма підтримки і прогнозуватися подальший розвиток галузей економіки, розвиток малого підприємництва в них та можливість оптимального співіснування малого і середнього бізнесу з галузями, в яких вони будуть задіяні. Наступним етапом є безпосередня реалізація стратегії розвитку малого підприємництва, втілення програм підтримки малого бізнесу, вибору найдієвіших, залучення коштів.

Невід’ємним етапом у реалізації стратегії є стратегічний контроль, який планомірно координує дії учасників стратегії розвитку малого підприємництва від органів місцевого управління – до суб’єктів малого підприємництва. Контроль здійснюється протягом усього стратегічного циклу і результати його використовуються при подальшому стратегічному плануванні на наступний період.

У роботі подані методичні рекомендації та практичне їх впровадження стосовно розробки прогнозної моделі розвитку малого підприємництва у Житомирській області. Основним результуючим показником моделі з точки зору вирішення соціальних питань в регіоні, зокрема питань зайнятості, є середньооблікова чисельність працівників малих підприємств. Він залежить в основному від двох показників: кількості діючих малих підприємств (М) і фактичних асигнувань місцевого бюджету на підтримку малого підприємництва (А). Вивчення такої залежності базується на модельних засадах з використанням економетричного аналізу на основі програмного продукту системи MathCAD Pro 2000. Вибір такої системи обґрунтовано простотою природного відображення програмного продукту математичних структур, що використовуються в моделюванні (малий об’єм програм, доступність їх перевірки, вдалий інтерфейс).

Прогнозний аналіз на перспективу кількості малих підприємств, здійснимо за трендовою моделлю:

Mt = –118520,7+144802,3t 0,1 – 24419,87t 0,5 + 208,942158t 1,9 (1)

Прогнозний аналіз на перспективу середньооблікової чисельності працівників, зайнятих в малому підприємництві, здійснимо за трендом:

St = –26152640000+38561010000t 0,005 –14255390000t 0,02 +1847061000t 0,05 (2)

На рисунку 4 приведено графічне зображення основних результатів прогнозу.

Рис. 4. Фактичний стан та результати прогнозної моделі

Проведено економетричний аналіз показника середньооблікової чисельності працівників, зайнятих в малому підприємництві, за факторами: кількість малих підприємств, фактичні асигнування на підтримку малого підприємництва.

В процесі побудови моделі показника S, її специфікація визначається за формулою:

St = 4338,676 + 11,691115 Mt + 72,760635 At (3)

В нашій моделі коефіцієнт детермінації становить 90 %, що характеризує протягом 1996-2001 рр. середній вклад кількості малих підприємств і рівня асигнувань на підтримку малого підприємництва в середньооблікову чисельність працівників, зайнятих в малому підприємництві, тобто зміна результативного показника (S) в середньому на 90 % залежить від зміни факторів М та A і на 10– від зміни інших факторів. Такими іншими факторами є кількість великих і середніх підприємств, рівень заробітної плати на них тощо.

Окремий вклад фактора кількості малих підприємств в зміну середньооблікової чисельності їх працівників при умові незмінності рівня асигнувань становить в середньому 15,4 %, а вклад рівня асигнувань за умови незмінності кількості малих підприємств – 3,5 %.

Коефіцієнти еластичності моделі свідчать, що при збільшенні кількості малих підприємств на 1 % та незмінному рівні асигнувань, середньооблікова чисельність працюючих на малих підприємствах збільшувалась в середньому на 0,8 %; а збільшення (умовне) на 1 % рівня асигнувань при незмінній кількості підприємств приводила до зростання середньооблікової чисельності працюючих на малих підприємствах в середньому на 0,04 %.

Виходячи з проведеної моделі розвитку, результати нормативно-правової, фінансово-кредитної та організаційної підтримки малого підприємництва вже в найближчі пять років забезпечать зростання кількості малих підприємств більше як в 3 рази, а середньооблікової чисельності працюючих в малих підприємствах вдвічі, що дасть можливість підвищити рівень соціально-економічного розвитку регіону.

Ефективність діяльності малих підприємств значно покращується у разі сприятливого підприємницького клімату, інформаційної достатності та доступності дешевих кредитів. Асигнування на підтримку малого підприємництва мають надходити у розпорядження місцевих бюджетів і використовуватися згідно програми розвитку підприємництва в області, координованою місцевими органами влади і Фондом підтримки підприємництва. Підвищення ефективності реалізації програми підтримки підприємництва в області як шляху реалізації стратегії розвитку малого бізнесу прямо залежить від фінансування. Держава ж має розглядати для себе розвиток підприємництва як комерційний проект, що приносить досить високі прибутки та допомагає знизити витрати на усунення проблем розвитку регіонів, у разі використання підприємництва як засобу виконання багатьох завдань і досягнення цілей встановлених стратегічними планами.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми – запровадження стратегічних підходів в розробці рекомендацій щодо підтримки малого підприємництва та стратегії його розвитку в регіоні. Вона розкриває суть малого підприємництва, закономірності та умови для його становлення і розвитку, пропонує критерії оцінки малих підприємств в регіоні, модель перспективного розвитку малого підприємництва, удосконалює механізм формування його стратегії.

Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.

1. Ряд факторів суттєво впливають на результати діяльності малого підприємництва, зокрема: темпи та рівень інфляції – на покупну здатність та попит, податкова ставка – на перерозподіл доходів і зміну покупної здатності, рівень відсоткових ставок на капітал – на вигідність або невигідність інвестицій, рівень фактичного та прихованого безробіття – на покупну здатність населення, стабільність національної валюти по відношенню до долара США – на платоспроможність валюти.

2. Значне відхилення в умовах господарювання міст обласного підпорядкування та районах, які найбільше постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС підтвердили зведені результати діяльності малих підприємств в розрізі районів області.

3. Сукупність показників, яка характеризує діяльність малого підприємництва систематизована за 5 критеріями: кількісному; економічної ефективності; галузевої зосередженості; інвестиційної активності; регіональної диференціації і може використовуватись при розробці регіональної стратегії розвитку.

4. В основу економічного обґрунтування необхідності державного фінансування програми підтримки розвитку малого бізнесу покладена розроблена автором економіко-математична модель кореляційно-регресійної залежності впливу кількості діючих малих підприємств на зміну середньооблікової чисельності та зміни рівня асигнувань місцевого бюджету на підтримку та розвиток малого підприємництва.

5. Механізм формування стратегії розвитку малого підприємництва повинен в себе включати 6 етапів.

1) Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на розвиток малого підприємництва. Аналіз забезпечення потреб регіону в продукції і послугах малого підприємництва.

2) Визначення потреб регіону в продукції і послугах малого підприємництва. Визначення місії підприємництва у забезпеченні стратегічної мети регіону.

3) Виявлення та аналіз тенденцій розвитку малого підприємництва в регіоні. Визначення стратегічних альтернатив.

4) Прогноз можливих змін у розвитку малого підприємництва.

5) Вибір стратегії. Розробка механізму реалізації стратегії.

6) Управління реалізацією стратегії.

6. Визначено пріоритетні напрямки розвитку малого підприємництва в Житомирській області: переробка сільськогосподарської продукції та виробництво продовольчих товарів; видобуток каменю та виготовлення виробів із нього; переробка лісу і виробництво лісоматеріалів; виробництво будівельних матеріалів, надання будівельних послуг; виробництво товарів народного споживання.

7. Стратегічна альтернатива розвитку малого підприємництва в Житомирській області буде формуватись на базі трьох стратегій: зростання; обмеженого зростання; скорочення.

8. Систематична і осмислена діяльність у сфері підготовки кадрів, які б могли працювати на підприємствах у спеціальних зонах, на територіях пріоритетного розвитку та реалізовувати стратегію розвитку малого підприємництва в Житомирській області вимагає проведення навчання з підготовки та перепідготовки керівників і спеціалістів малих підприємств із застосуванням розробленої нами навчальної програми за сучасними методиками бізнес-планування, реструктуризації підприємств, діяльності на ринку інформації. Запровадження такого навчання дасть можливість формувати інфраструктуру підтримки малого підприємництва з використанням існуючого потенціалу регіону та залучити до співпраці широке коло наукових фахівців, практиків.

9. Реалізація стратегії розвитку малого підприємництва полягає в збільшенні кількості малих підприємств, підвищенні ефективності їх діяльності, збільшення їх питомої ваги в пріоритетних галузях господарювання, що дасть в кінцевому рахунку створити додану вартість в економіці України. Цьому сприяє програма підтримки малого бізнесу в області. Але задіяння цієї програми в повному обсязі неможливе з причини непостійності та неповноти фінансування. Вищеописані пропозиції дадуть змогу усунути ці негаразди. А це у свою чергу дасть можливість реалізувати малому бізнесу всі свої функції та сприятиме формуванню конкурентного середовища, пом'якшенню соціальної напруги, зменшенню рівня безробіття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

Статті у наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Тези доповідей

7.

8.

9.

АНОТАЦІЯ

Осовський О.А. Формування регіональної стратегії розвитку малого підприємництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробці науково-методичних основ формування та розвитку малого підприємництва. Об’єктом дослідження виступають суб’єкти підприємницької діяльності – підприємці та діючі малі підприємства різних форм власності та галузей економіки, які створені на території Житомирської області. Робота розкриває суть малого підприємництва, закономірності та умови для його становлення і розвитку в регіоні. Виявлені причини, які негативно вплинули на діяльність малого підприємництва регіону.

Удосконалений механізм формування стратегії розвитку малого підприємництва, що полягає у зміні суті завдань та дій, які виконуються на всіх етапах її розробки. В роботі запропоновані критерії оцінки малих підприємств, модель перспективного розвитку малого підприємництва, яка базується на використанні програмного продукту системи MathCAD Pro 2000. Запропоновані нові методичні підходи щодо впровадження організаційно-фінансових механізмів державної підтримки підприємництва, зміст яких полягає у створенні сприятливого організаційно-правового і економічного середовища для розвитку малого підприємництва.

Ключові слова: мале підприємництво, стратегія, бізнес, розвиток.

АННОТАЦИЯ

Осовский О.А. Формирование региональной стратегии развития малого предпринимательства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика. - Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины. Киев, 2003.

Диссертация посвящена разработке научно-методических основ формирования и развития малого предпринимательства. Объектом исследования выступают субъекты предпринимательской деятельности – предприниматели и действующие малые предприятия различных форм собственности и отраслей экономики, которые созданы на территории Житомирской области.

В работе раскрыта сущность малого предпринимательства, закономерности и условия для его развития, определены основные положения стратегического менеджмента в целом, а также разновидности стратегий, используемых в хозяйственной деятельности предприятий. Рассмотрены формы существования стратегии, а также условия ее разработки при моделировании экономических процессов в регионе. Исследованы региональные особенности деятельности субъектов малого предпринимательства. Установлено, что каждый из 23 районов и 4 городов области имеет свою природно-климатическую и географическую специфику, которая в том числе определяет специализацию и уровень экономического развития.

Определены причины, которые отрицательно воздействовали на деятельность малого предпринимательства региона. Уточнена методика исследования социально-экономических основ развития предпринимательских структур в региональной хозяйственной системе на базе комплексного подхода с обоснованием соответственных методов, принципов, факторов, форм информационно-аналитического и финансового обеспечения соответственных практических мероприятий.

Осуществлена социально-экономическая оценка структурно-динамических сдвигов в развитии малого предпринимательства на территории Житомирской области с учетом изменений в законодательстве, функциональной и территориальной структурах, что дало возможность обнаружить основные тенденции перспективного развития.

В соответствии со стратегией социально-экономического развития региона разработана схема процесса формирования стратегии развития малого предпринимательства. Этот процесс состоит из 6 этапов: анализа внешних и внутренних факторов, определения миссии предпринимательства в обеспечении стратегической цели, определение стратегических альтернатив, прогноза возможных изменений в развитии малого предпринимательства, выбора стратегии и механизма ее реализации, а также управления ее реализацией. Выделены критерии оценки деятельности малых предприятий в регионе: количественный, экономической эффективности, отраслевой сосредоточенности, инвестиционной активности, региональной дифференциации. Предложены новые методические подходы к внедрению организационно-финансовых механизмов государственной поддержки предпринимательства, содержание которых состоит в создании благоприятной организационно-правовой и экономической среды для развития малого предпринимательства.

Осуществлен прогноз развития малого предпринимательства на перспективу с помощью программного продукта компьютерной системы MathCAD Pro 2000, который показал возрастание численности малых предприятий и их факторное воздействие на среднегодовую численность работников малых предприятий совместно с показателем фактических ассигнований местного бюджета на поддержку и развитие малого предпринимательства.

Ключевые слова: малое предпринимательство, стратегия, бизнес, развитие.

ANNOTATION

Osovsky O.A. Formation of the regional strategy of small business development. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.10.01 – accommodation of productive forces and regional economy. – Institute for economic research under the Ministry of Economy and European integration issues of Ukraine. Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to scientific and methodic basis for small business formation and development. The object of research is the subjects of business activities – businessmen, small enterprises of different forms of property and branches of economy, which has been established on the territory of Zhitomir region.

The work reveals the essence, regularities and conditions for small business establishment and development in the region. The reasons, which negatively influenced the activity of small business in the region, are determined.

The mechanism of small business development strategy formation is improved. This improvement consists of changes in tasks and acts, carried out on all stages of strategy elaboration.

The valuation criteria for small enterprises activity, perspective model of small business development, which is based on program product MathCAD Pro 2000 are proposed.

New methodical approaches towards organizational and financial mechanisms of the state support of entrepreneurship inculcation are proposed. Their essence is in favorable organizational, legal and economic environment creation for small business development.

Key words: small business, strategy, business, development.