Технологічний університет Поділля (м. Хмельницький)

Овчиннікова Олена Русланівна

УДК 330.44:314.7

МОДЕЛІ І МЕТОДИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПОТЕНЦІЙНОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хмельницький – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Технологічному університеті Поділля Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Завгородня Тетяна Павлівна,

Технологічний університет Поділля, завідувач

кафедри автоматизованих систем та моделювання в економіці.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Костіна Ніна Іванівна,

Академія державної податкової служби України,

професор кафедри податкової політики та оподаткування;

кандидат економічних наук, доцент

Ющенко Надія Леонідівна,

Чернігівський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри економетрії, обліку і аудиту.

Провідна установа: Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра обчислювальної техніки та інформаційних систем в економіці та кафедра економічної кібернетики.

Захист відбудеться 23 вересня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 в Технологічному університеті Поділля за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, 3-й корпус, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Технологічного університету Поділля, 29016, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110.

Автореферат розісланий 15 серпня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Скринник Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність теми обумовлена специфікою сучасного етапу розвитку суспільства, що пов’язано із суттєвими змінами напрямків і масштабів внутрішніх та міждержавних міграційних переміщень населення. Міграційні переміщення, а саме структура міграційного потоку, впливають на статево-віковий склад населення, демоекономічний потенціал суспільства, стан ринку праці та процеси відтворення населення. Особливо важливою в таких умовах є проблема вивчення еміграції й імміграції працездатного населення, яка торкається питання не тільки функціонування вітчизняного ринку праці в умовах зростаючого безробіття і недостачі кваліфікованих фахівців, але і виходу України на світову арену, що приводить до якісних змін соціальних, культурно-етнічних, економічних міждержавних відносин.

Загальна тенденція розвитку міграційних процесів відображається в динамічності та інтенсивності цього суспільного явища під впливом зовнішнього середовища. Тому проблеми міграції населення справедливо привертають до себе увагу вчених, дослідників і управлінців.

Різні аспекти досліджуваної проблеми висвітлено у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: в галузі міграціології: О.У.Хомра, І.М.Прибиткова, Т.П.Петрова, В.В. Онікієнко, Е.М.Лібанова, О.В.Позняк, О.А.Малиновська, С.І. Пірожков, Л.Л.Рибаковський, Ж.А. Зайончковска, Б.С.Хорев, В.Н.Чапек, Д.І.Валентей, А.Я.Кваша, В.І.Перевєдєнцев, В.В. Покшишевський; в галузі економіко-математичного моделювання, кібернетики та застосування прикладної математики: Т.П. Завгородня, Б.М. Ігумнов, Н.І.Костіна, В.В. Вітлінський, А.П. Ротштейн, І.С.Ладенко, С.Бір, Є.С.Вентцель, Д.Бартоломью, Л.Заде, Т.Сааті, Р.Шеннон та ін.

Водночас в сучасних умовах процес вивчення міграції має здобути якісно новий рівень – зокрема, необхідна розробка нових підходів і методів дослідження міграційних переміщень, тобто створення мобільного, нетрудомісткого інструментарію вивчення цього процесу. Так, крім загальновідомих складностей, пов’язаних з виявленням факторів і причин міграції та трудомісткістю процесів збору вихідних даних про формування її потоків, набуває актуальності проблема обробки та аналізу зібраної інформації; моделювання та прогнозування поводження міграційної системи у часі. Оперативне дослідження міграційних процесів можливо тільки на базі сукупності економіко-математичних методів і моделей. Подібної постановки задачі організації дослідження міграційних процесів не ставилось.

Розробка структури системи математичних моделей в міграційних дослідженнях дозволить не лише оперативно оцінювати ситуацію, прогнозувати її подальший розвиток, ефективно управляти такими процесами, але й повинна диктувати методи збору і обробки інформації, що відобразиться на якості і своєчасності отримання необхідної інформації відповідно до цілей і задач досліджень.

З урахуванням вищевикладеного тема дисертаційного дослідження є актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький): в межах теми “Моделювання економічних систем” (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол № 2 від 28 грудня 1999 року).

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні економіко-математичних моделей та методів для забезпечення усього циклу організації робіт зі створення системи дослідження міграційних переміщень населення. Передбачається, що визначення динамічних цілей є основою для організації досліджень міграції населення, а результати моделювання є основою формування бази знань, які матимуть наукову й практичну значимість для дослідників.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та вирішені такі завдання:

1. Проаналізувати, узагальнити та дослідити сучасні тенденції розвитку міграційних процесів та методів їх дослідження.

2. Виявити особливості задач, що виникають при дослідженні міграційних процесів та підібрати комплекс моделей і методів, які дозволяють вивчити процеси міграції у відповідності з сформульованою системою динамічних цілей.

3. Обґрунтувати способи отримання необхідної інформації для моделювання з метою зменшення трудомісткості обстежень, що проводяться у відповідності з характером об’єкту дослідження.

4. Підібрати статистичні методи обробки соціологічної, експертної інформації, які дозволяють мінімізувати об’єми вихідної інформації та, одночасно, отримати результат обробки даних у вигляді середнього значення з допусками на відхилення.

5. Розробити методику визначення факторів впливу на бажання мігрувати, терміну їх дії та середніх оцінок ступеня впливу з допусками на відхилення, а також методику формування груп факторів в залежності від мети дослідження.

6. Обґрунтувати методику анкетування та прив’язки до конкретних умов досліджень з метою зменшення об’єму анкети соціологічного опитування, що дозволяє скоротити час на її заповнення та обробку при забезпеченні достатності та якості отриманої інформації.

7. Обґрунтувати комплекс методів та моделей, що дозволять мінімізувати кількість опитувань, а також підбір математичного апарату для аналізу статистичних даних на однорідність для перевірки можливості включення їх у загальну вибірку.

Об'єктом дослідження є система формування міграційних процесів.

Предметом дослідження є математичні моделі і методи для організації досліджень міграційних переміщень.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є загальнонауковий, аналітичний, індуктивний та дедуктивний методи, а також системний підхід і праці провідних вчених з міграційних досліджень, з економіко-математичного моделювання, економічної кібернетики та застосування прикладної математики. Для вирішення поставлених задач використовувались методи економічного аналізу, теорія стохастичних процесів, методи експертного опитування, методи соціологічних опитувань, методи нечіткої логіки, методи багатовимірного аналізу, методи обробки статистичної інформації.

Наукова новизна. Отримані в ході дослідження результати визначаються науковою новизною, що і складає предмет захисту:

уперше:

- сформульована концепція дослідження системи формування міграційних процесів у вигляді ієрархічної структури, провідним елементом якої є індивідуум;

- розроблено механізм організації дослідження міграційних переміщень на основі системи математичних моделей і методів;

- введено поняття міри міграційної готовності як комплексного показника, що характеризує ступінь готовності населення до міграції та обґрунтовано систему моделей і методів її визначення;

- запропоновані нетрадиційні методи одержання та обробки необхідної для моделювання соціологічної та статистичної інформації; доведена необхідність оперування інтервальними показниками при оцінюванні ймовірності міграції та ступеня впливу на неї факторів.

уточнено:

- поняття “потенційної міграції” як абстрактний міграційний потік, що складається з осіб, у яких виникає бажання міграції під впливом різних умов, факторів та особистих мотивів;

одержало подальший розвиток:

- застосування (комбінування) методів багатовимірного аналізу та експертного оцінювання для дослідження процесів міграції.

Практичне значення дослідження визначається появою нових методик та інструментарію дослідження міграційних процесів; можливостями скорочення трудомісткості отримання та обробки необхідної інформації за рахунок експертного оцінювання та нетрадиційних методів соціологічного опитування; розширення можливостей оперативного аналізу стану потенційної міграції щодо динамічних цілей та задач дослідження; відносною незалежністю досліджень наукових, статистичних та адміністративних організацій, які займаються міграційними дослідженнями. Запропоновані механізми організації досліджень міграційних процесів є реальним шляхом підвищення якості аналізу стану міграційної системи, моделювання та прогнозування розвитку міграції.

Запропоновані практичні рекомендації можуть бути використані державними статистичними органами при впровадженні комплексу заходів для удосконалювання процесів збору інформації про міграційні процеси; державними структурами України, зокрема Комітетом зі справ міграції, національностей і релігії та відповідних комісій Верховної Ради при розробці і прийнятті законодавчих актів в області міграції населення; місцевими структурами, що займаються міграційними дослідженнями.

Апробація і реалізація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи є складовою частиною тематики досліджень кафедри автоматизованих систем і моделювання в економіці інженерно-економічного факультету Технологічного університету Поділля з проблем моделювання соціально-економічних систем.

Викладені в дисертації розробки пройшли практичне випробування та впровадження в Хмельницькому обласному управлінні статистики (відділ демографічної статистики) та Хмельницькому обласному управлінні у справах міграції, національностей та релігії.

Результати дослідження використовувались автором при викладанні дисципліни “Економічна кібернетика”, проведенні практичних та лабораторних занять з курсів “Економетричне моделювання”, “Статистика”, керівництві науково-дослідною і дипломною роботою студентів. Положення, сформульовані в дисертації, можуть бути застосовані у процесі викладання таких дисциплін як “Кібернетичні основи побудови економічних систем”, “Математичні моделі трансформаційної економіки”, “Моделювання прийняття рішень в економіці”.

Основні положення й результати дослідження доповідались на 9 міжнародних конференціях та семінарах із проблем економіки, праці і математичного моделювання.

Результати дослідження знайшли своє відображення в 17 наукових працях, загальним обсягом –5,3 д.а. , з яких особисто автору належать 4,7 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 178 сторінок основного тексту, 30 рисунків, 21 таблицю. Список літератури складається з 219 назв на 18 сторінках, додатки розміщені на 63 сторінках.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми досліджень, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення результатів.

У першому розділі “Сучасний стан проблеми та концепція організації дослідження міграційних процесів” визначено основні поняття та терміни, що використовуються в міграційних дослідженнях, проаналізовано сучасний стан міграційних переміщень населення та стан досліджень даної проблеми.

Дослідження в даному розділі показали, що на кількість і якість міграційного потоку в Україні впливають, з одного боку, політичні й економічні перетворення, перехід до ринкових відносин, ріст безробіття і зниження життєвого рівня більшості громадян; з іншого боку – індивідуальні характеристики потенційних мігрантів. Очевидно, еміграція робочої сили в Україні найближчим часом суттєво не зменшиться, тому особливого значення набуває оцінка сучасного стану потенційної міграції населення (оскільки відношення кількості потенційних мігрантів до загальної чисельності населення певної території відображає міграційну сталість населення).

Під міграцією прийнято розуміти вид територіальних переміщень населення із зміною (або без зміни) постійного місця проживання. Причини міграцій можна поділити на економічні й позаекономічні (політичні, екологічні й інші). Однак дослідження показують, що найчастіше еміграція викликана бажанням закордонного працевлаштування, надіями на поліпшення матеріального становища. У роботі реалізовано підхід до організації дослідження потенційної міграції на прикладі економічної міграції. Під економічною міграцією розуміється безпосередньо трудові міграційні переміщення, а також стаціонарні міграції (іншими словами, переселення населення працездатного віку, що закінчується працевлаштуванням). За даними вітчизняних дослідників, даний вид міграції складає 75-90 % у загальному міграційному потоці.

Поняття потенційної міграції базується на процесі виникненні у індивідуума потреби у міграції і не завжди означає її дійсну реалізацію.

Облік міграції населення представляється більш складною проблемою у порівнянні з обліком природного руху населення, що обумовлено як специфікою організації самого обліку, так і недостатньо розробленою теорією міграційних переміщень населення, і, зокрема, потенційної міграції. Основними джерелами даних про обсяг, структуру і напрямок міграційних потоків є дані поточного обліку трудової міграції та дані вибіркових обстежень. Всі наявні підходи до оцінювання міграцій базуються на використанні детермінованих показників, таких як чисельність прибулих, вибулих, сальдо. Аналіз проведених в Україні соціологічних вибіркових досліджень виявив їх високу трудомісткість, що знижує оперативність дослідження. Таким чином, при аналізі міграції необхідно враховувати прогресуючу тенденцію до зниження якості міграційної статистики.

Аналіз міграційних моделей показав, що моделювання міграційних переміщень в основному здійснюється на макрорівні і базується лише на існуючій у дослідників інформації.

У роботі розроблена концепція міграційних досліджень, згідно з якою міграційна система є ієрархічною структурою, основним елементом якої є індивідуум як носій ідеї міграції різних соціально-економічних і особистих причин. Об'єднання людей у сім’ї є другим, більш укрупненим об'єктом досліджень у порівнянні з окремим елементом. Процеси створення сім’ї і її розвиток є фундаментом створення міграційних потоків на тлі соціально-економічного, правового, політичного, екологічного середовищ. Окремі члени суспільства, сім’ї, потрапляючи в ці середовища, і утворюють міграційні потоки. Представляючи міграційні процеси як цілісну систему таких процесів, важливо не тільки виділити в ній кількість елементів (наприклад, населення країни), блоків, підсистем, але і зв'язки між ними, тобто визначити структуру. Окремі елементи системи пов'язані з навколишнім середовищем, тобто більш могутньою системою, не тільки інформаційно, але й матеріально, духовно і, можливо, й іншими зв'язками. Тому елементи загальної системи на рівні окремої людини або осередку практично “пропускають” через себе результати своєї власної діяльності і вплив навколишнього середовища. Саме на цих двох рівнях приймаються рішення про міграцію, а зовнішнє середовище може відігравати роль системи типу “що виштовхує” із країни, регіону тощо, або “утримуючого” від міграції типу. Таким чином, можна стверджувати, що в системі діє два великих механізми управління: самоврядування на рівні елементів і осередків; державне, регіональне та інші види управління, що сприяє стримуванню або підсиленню потоків міграції. Тоді на рівні елементів і осередків міграційну систему можна розглядати в якості систем, у яких факт міграції є результатом розбіжності цілей управління загальної системи з цілями її окремих елементів.

Викладені вище концептуальні положення характеризують особливості загального підходу до вивчення подібних систем, який пропонується.

Запропонована система міграційних досліджень ґрунтується на класичній кібернетичній схемі управління економічними об’єктами. Під впливом зовнішнього середовища в об’єкті може формуватись потреба в міграції, яку в роботі запропоновано оцінювати мірою міграційної готовності (ММГ). ММГ як комплексний показник враховує сукупний вплив факторів та інших чинників, які визначають схильність до міграції. Спосіб визначення кількісної ММГ неоднозначний, визначається специфікою досліджень, тобто її наповненість змінюється в залежності від виявлених експертами чинників.

З огляду на вищесказане, на сучасному етапі економічного розвитку України усе більш важливого значення набуває розробка механізму фундаментальних досліджень причин і наслідків міграційних процесів, вивчення стану зовнішньої економічної міграції, оперативна оцінка потенційної міграції, а також створення умов для управління міграційними потоками.

Другий розділ “Моделювання міграційних переміщень населення” спрямований на реалізацію концепції у вигляді розробки ієрархічної схеми організації досліджень міграційних процесів, в якій для кожного рівня ієрархії аргументована система моделей і методів у відповідності з характером задач, що виникають в процесі дослідження (табл.1).

В роботі показано, що 1-й рівень дослідження характеризується розробкою і обґрунтуванням динамічних цілей або системи цілей дослідження міграційних процесів, які дозволяють відображати зв’язок результатів дослідження з фактором часу. На цьому ж етапі формулюється еталонний вектор показників з допусками на відхилення, які в процесі дослідження уточнюються.

Таблиця 1

Рівні та етапи дослідження міграційних процесів

№ | Рівні | Етапи | Математичні методи, що забезпечують дослідження

1 | Постановка задачі дослідження | - Формування мети дослідження;

- обґрунтування результуючого вектора показників;

- вибір інтервалу часу для дослідження. | - Експертні методи (дерево цілей, метод Дельфі, МАІ та ін.)

2 | Обґрунтування чинників міграції | - Виявлення факторів;

- об’єднання факторів в групи. | - Методи факторного аналізу;

- метод аналізу ієрархій.

3 | Розробка стохастичної моделі міграції | - Виділення станів системи;

- виділення зв’язків між станами;

- визначення типу стохастичного процесу. | - Стохастичні моделі;

- марківські дискретні процеси з неперервним часом;

- марківські дискретні процеси з дискретним часом.

4 | Збір та обробка статистичної інформації | - Обґрунтування методу збору необхідної інформації;

- обґрунтування об’єму необхідної інформації;

- виділення соціально-однорідних груп населення;

- проведення опитування;

- обробка результатів опитування. | - Методи багатовимірного аналізу (дискримінантний та кластерний аналіз);

- методи соціологічного опитування;

- бівес-оцінки;

- бутстреп-оцінки;

- методи нечіткої логіки.

5 | Безпосередньо моделювання | - Уточнення графів станів процесу;

- отримання розрахункового вектора показників;

- корегування інтервалу часу для повторного дослідження. | - Методи нечіткої логіки;

- методи багатовимірного аналізу;

- стохастичні моделі.

Для формулювання цілей міграційних досліджень необхідно використання експертних методів в сполученні з результатами обробки статистичної інформації. В дисертації відмічається, що на цьому етапі іноді доцільно розглядати і питання про інтервал часу між повторними дослідженнями міграційних процесів з вказаною метою. Інтервал часу між дослідженнями, які проводяться, може встановлюватися директивно державними органами, визначатись у відповідності з рекомендаціями експертів або визначатись результатами обробки поточної інформації про міграційні процеси.

На 2-му рівні в залежності від сформованих динамічних цілей за допомогою експертних методів проводиться виявлення факторів та об’єднання їх в групи. Оцінка дії факторів передбачає застосування кількісних і якісних показників, що можливо як методами факторного аналізу, так і методами експертних оцінок. Ступінь впливу та оцінку періоду дії запропоновано оцінювати середніми з допусками на відхилення. Крім оцінювання ступеня впливу явних факторів, важливо виявлення латентних (прихованих) факторів, які будуть уточнені при повторних дослідженнях. Ступінь впливу груп факторів на міграцію населення оцінюється взагалі постфактум, тобто після того, як було здійснено міграційне переміщення. Якщо прийняти спільну дію факторів певної групи за одиницю, то можна оцінити значення кожного фактора як середнє. Зважаючи на необхідність враховувати на входах і виходах системи допуски на відхилення, дію фактора позначимо як

,

де fвп – вектор оцінки ступеня впливу зовнішніх факторів на індивідуума;

fср – середні значення складових вектора fвп;

fср – вектор відхилень від середніх величин.

Таким чином, ступінь впливу факторів буде представлено трійкою чисел: середнім значенням й відхиленнями від нього. Що вужчим є інтервал, то більш визначеним є вплив цього фактора, і навпаки. Отже, інтервальні представлення впливу факторів є мірою якісної концентрації показника.

На 3-му рівні за результатами 2-х попередніх рівнів виділяються необхідні стани системи та будуються графи стохастичних процесів (моделі дослідження).

Загальну структуру демографічного процесу можна представити у вигляді графа (рис.1).

Рис. 1. Узагальнений граф станів та зв’язків демографічної системи;

де: S1-стабільне населення;

S2-потенційна міграція;

S3-міграція; S4-імміграція;

S5-народжуваність;

S6-смертність.

Доведено, що в залежності від мети дослідження та інформації, що є в наявності, міграційну систему можна представити як дискретний марківський процес з дискретним часом або з безперервним часом.

Для конкретної мети граф, представлений на рис. 1, модифікується. Наприклад, при дослідженні внутрішньої структури потоків потенційної міграції і виділенні на попередньому рівні дослідження 3 груп впливаючих факторів, граф буде мати вид процесу з поглинанням (рис.2).

Рис. 2. Граф для дослідження структури міграційного потоку;

де , , , - визначені стани потенційної міграції в залежності від груп впливаючих факторів;

Імовірності переходів в цьому випадку будуть знаходитись:

При необхідності врахування величини станів S4 і S5 система буде умовно відкритою (рис.2, пунктирні стрілки). Тоді рівняння, що зв'язують кількість елементів у станах у послідовні моменти часу, виходять з визначення умовних математичних сподівань:

або в матричній формі:

,

де: - вектор-рядок розподілу очікуваної кількості елементів по станах, відповідно в момент t і (t+1); - матриця імовірностей переходу ; - вектор-рядок кількості елементів, що надійшли в систему в момент t=0; B(t) – число елементів, що надійшли в систему в момент часу t.

Через те, що відомо для всіх t, це рівняння можна застосовувати для рекурентного обчислення очікуваних кількостей елементів по станах:

.

Імовірності не входять явно в цю формулу, але тому, що вони є доповненням сум елементів рядків матриць і , то залежить від їхнього значення. Якщо має "зручне" математичне вираження, тобто = const для всіх t або , тоді це вираження можна записати в більш простому вигляді:

,

за умови, що існує (I - одинична матриця). Ця умова має місце, якщо x не дорівнює якому-небудь із власних значень матриці P. Якщо елементи P ненегативні, і їхня сума строго менше 1, то власні значення P знаходяться між 0 і 1.

Для практичних розрахунків іноді зручно використовувати інше представлення , що ґрунтується на висновках матричної алгебри. Слід зазначити, що розглянута задача відноситься до розряду обчислювальних робіт, і при наявності стандартного програмного забезпечення не є проблемою.

Запропонований підхід до моделювання передбачає цілеспрямовано організувати і провести 4-й рівень дослідження. Особливістю організації цього етапу є комбінування існуючих методів збору та обробки інформації з експертними методами і нетрадиційними методами обробки статистичної інформації. Так, запропоновано застосування методу МАІ для подальшого виділення „соціально-однорідних” груп населення за цілями дослідження (рис.3). Кількість респондентів на цьому рівні визначається методами проведення соціологічного опитування. Після обробки результатів спостережень і виділення соціально-однорідних груп методами кластерного аналізу виконується аналіз та, при необхідності, проводиться доспостереження за тими групами респондентів, в яких їх кількість не досягає 8-20.

На 5-му рівні даний граф може видозмінитися, наприклад зміниться кількість груп дослідження за причинами виїзду.

Оскільки міграційні процеси являють собою систему, яку характеризують як кількісні, так і якісні чинники, то для її дослідження логічно використовувати методи нечітких множин. Розглянемо приклад використання нечіткої логіки при оцінці міри міграційної готовності. Вхідні змінні – це окремі показники, оцінювані експертами на основі інформації, отриманої зі статистичних органів (офіційні дані), або шляхом соціологічних опитувань населення (вибіркові дослідження). Вихідна змінна - міра міграційної готовності (ММГ), – це інтегральна оцінка якості міграційного потоку, тобто його складових елементів. ММГ може приймати значення в інтервалі від 0 до 1; причому 0 вказує на абсолютну неможливість виїзду за рубіж, а 1 – на абсолютну готовність до виїзду.

Рис. 3. Декомпозиція проблеми „бажання мігрувати” за групами чинників

Фрагмент ієрархічної бази знань, що пов'язує вихідну й вхідну змінні, можна записати в наступному виді:

ЯКЩО: вік людини вищий за середній;

І заробітна плата нижче середньої;

І освіта середня спеціальна;

І …,

ТО: імовірність виїзду за рубіж висока

(ММГ близька до одиниці).

Використання названих методів дослідження обґрунтовує методи збору необхідної інформації та підготовку до безпосереднього моделювання.

У третьому розділі “Система методів і моделей для організації досліджень міграційних процесів” розглядаються можливості практичного застосування методів багатовимірного аналізу, соціологічного вибіркового опитування та нечіткої логіки в міграційних дослідженнях.

Для отримання кількісних характеристик стохастичних процесів застосовуються різні види соціологічних опитувань. В дисертаційній роботі з метою зменшення об’ємів інформації та трудомісткості її обробки цей етап пропонується розбити на дві частини:

1) виділення соціально-однорідних груп в залежності від цілі дослідження;

2) проведення опитування з мінімальною кількістю респондентів.

Для вирішення першої задачі використовуються методи експертного оцінювання, дискримінантного та кластерного аналізу. Так, метою кластерного аналізу є утворення груп схожих між собою за причинами міграції респондентів (кластерів). Крім того, методи кластерного аналізу можуть використовуватися з метою стиску інформації, що є важливим чинником в умовах постійного збільшення й ускладнення потоків статистичних даних.

Якщо кожен об'єкт описується m ознаками, то він може бути представлений точкою в N-мірному просторі, а як міра близькості, наприклад, може використовуватися евклідова відстань між об'єктами :

,

де хіk ; xjk – координати точок у вигляді числових змінних або бальних оцінок експертів. Якщо вихідні ознаки є якісною характеристикою досліджуваної сукупності даних і безпосередньо числовими величинами не вимірюються, то використовується ранжування вихідних даних. В такому випадку пропонується використовувати в ролі міри подібності коефіцієнти кореляції: лінійний, коефіцієнт рангової кореляції (для даних, представлених у порядковій шкалі), або бісеріальний коефіцієнт кореляції Пірсона (для даних, вимірюваних за альтернативною шкалою).

Після одержання однорідних груп об’єктів (кластерів) пропонується застосувати методи дискримінантного аналізу. Наприклад, вважатимемо, що вже оцінена міра міграційної готовності. Побудувавши дискримінантну функцію, можна поділити об’єкти на дві групи (класи): власне тих, хто найбільш здатен до міграції, і тих, хто на цей момент взагалі не має бажання мігрувати. Тепер з’являється можливість новий об’єкт за цією функцією віднести до тієї або іншої групи. Класи, що розрізняються, можуть бути отримані в результаті експертного оцінювання або застосування методів кластерного аналізу.

У канонічному вигляді дискримінантна функція представляється так:

,

де х1,х2 ...хn– дискримінантні змінні.

Особливість цього методу полягає у необхідності обчислення середніх значень дискримінантної функції на кожному класі і . Як міру, що розділяє класи, обирають величину (константу дискримінації). При класифікації нового об'єкта для нього обчислюється значення дискримінантної функції, яке порівнюється з константою дискримінації і, в залежності від результату порівняння, новий об'єкт відноситься до одного з класів.

Вирішення другої задачі вперше запропоновано здійснювати за малими вибірками, а обробку інформації проводити нетрадиційними методами, такими як бівес-оцінки та бутстреп-оцінки. При такому підході кількість респондентів по соціально-однорідній групі вдається звести до 8-20 осіб. Принциповим моментом є те, що результати обробки опитування повинні мати вигляд трійки чисел: середня величина, верхнє та нижнє відхилення від неї.

Бівес-метод дозволяє визначити центр розподілу і величину відхилення в умовах, коли точний вид закону розподілу невідомий, але апріорно можна зробити припущення про його симетричність. Для бівес-оцінки () "внесок" даних числового ряду оцінюється біквадратними вагами , що розраховуються ітеративно в залежності від поточних значень і значення (). Шуканою величиною є :

,

де - значення, що спостерігаються; ; - біквадратна вага, яка визначається за формулою:

Постійна С – це параметр, за допомогою якого визначається, при яких відхиленнях вага в рівнянні перетворюється в нуль. Практично С = 6 або С = 9. Добуток вимірює припустиму варіацію щодо центра вимірів , а - відхилення в частках цієї міри.

Бівес-оцінка є стійкою оцінкою центра розподілу. Однак у випадку несиметричного розподілу відхилень від центру, зручно застосовувати бутстреп-оцінки, що базуються на використанні бутстреп-методу.

Для отримання міри міграційної готовності пропонується моделювання на основі нечіткої бази знань. Методи нечіткої логіки є альтернативою класичним методам аналізу систем. Їх зміст полягає в оперуванні нечіткими величинами, так званими лінгвістичними змінними, які в дійсності мають нечіткі границі визначень, а ступінь належності величини до нечіткого висловлювання визначається функцією приналежності. Аналітичну модель функції приналежності змінної х довільному нечіткому терму Т можна представити так:

,

де b і c – параметри настройки: b – координата максимуму функції, ; с – коефіцієнт концентрації – розтягнення функції.

Для нечіткого терма Т число b представляє собою значення змінної х, яке найбільше відповідає назві терма. На рис. 4. показано функцію приналежності для прикладу вихідної змінної. Як видно з графіків, терму "низький" найбільше відповідає значення вихідної змінної, міри міграційної готовності, рівне 0, що відображає повну невідповідність людини образу мігранта. Таким же чином побудовані функції приналежності для вхідних змінних.

Рис. 4. Функції приналежності вихідної змінної

Для моделювання міграційної готовності методами нечіткої логіки запропоновано використовувати як кількісні вхідні змінні, що є реальними статистичними даними, так і якісні, для опису яких використовують умовну шкалу оцінювання. Вихідний параметр представлено як багатокритеріальний вибір альтернатив з використанням правил нечіткого виведення (рис. 5).

Рис. 5. Схема логічного виведення міри міграційної готовності

Вихідна змінна "міра міграційної готовності" приймає значення з проміжку [0,1], але цю змінну можна також виразити за допомогою нечітких термів "висока", "вище за середню", "середня", "нижче за середню" й "низька". Для цього здійснюється перехід від неперервного інтервалу [0,1] до нечіткої множини:

,

де - функція приналежності проміжку значень змінної нечіткому терму di.

Визначення чіткого числа , яке відповідає нечіткій множині, здійснюється за формулою:

.

При імовірнісній інтерпретації ступенів приналежності дана формула може розглядатися як аналог математичного очікування дискретної випадкової величини.

В результаті дослідження отримано значення міри міграційної готовності для ранжування пріоритетності соціально-однорідних груп населення, які представляють першочерговий інтерес в плані більш детального визначення причин і способів міграції.

Для перевірки достовірності отриманих результатів застосовувались дані соціологічного обстеження економічної міграції Хмельниччини.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні структури економіко-математичних та описових методів для організації досліджень міграційних процесів населення.

До окремого кола наукових проблем можна віднести, по-перше, завдання вивчення, дослідження й осмислення міграційних відносин в Україні, по-друге, - осмислення практичних суспільних наслідків від реалізації державної міграційної політики. Це пояснюється тим, що держава, особливо на перехідному етапі, на якому нині перебуває Україна, має, безумовно, гостру потребу в науково-дослідному обґрунтуванні управлінських рішень. Як наслідок, необхідним є забезпечення державного управління і соціального регулювання України проектними механізмами і моделями, що повинні бути призначені і розраховані на вплив і контроль за міграційними процесами, їх розвитком, тенденціями і соціальними перспективами.

На підставі досліджень, проведених у дисертаційній роботі, були отримані такі результати:

1. Міграційні процеси являють собою складну ієрархічну структуру взаємозалежних елементів, причому зовнішнє середовище грає лише “стимулюючу” або “виштовхуючу” роль, а рішення про міграцію приймається на рівні індивідуума. Побудова моделей міграційних процесів повинна ґрунтуватися на вивченні основного елемента міграційної системи – людини.

2. Вивчення і прогнозування міграційних потоків можливо на основі так званої міри міграційної готовності (ММГ), що відображає готовність індивідуума до міграції і є характеристикою потенційної міграції населення.

3. Запропонована система моделей і методів міграції дає можливість визначити необхідні для економічного аналізу інструменти моделювання і прогнозування даного явища на основі існуючих даних та проведення соціологічних опитувань.

4. Показано необхідність виділення динамічних цілей проведення міграційних досліджень, визначення пріоритетності яких можливо за допомогою експертних методів. Запропоновано описувати процеси міграції за допомогою моделей марківських випадкових процесів; обґрунтована необхідність застосування методів нечіткої логіки в міграційних дослідженнях, а саме при багатокритеріальній оцінці міри міграційної готовності.

5. Запропоновано при визначенні факторів впливу та формуванні однорідних груп факторів застосовувати методи експертного опитування та методи багатовимірного аналізу, що дозволить зменшити обсяг необхідної інформації. Показано, що дія факторів є суб’єктивною, крім того, деякі фактори можуть приймати кількісне вираження, інші – тільки якісне, переведення якісних виражень в кількісні дані можливо методами нечіткої логіки. Підтверджена необхідність оперування трійками чисел (середні значення і відхилення) при аналітичних розрахунках в міграційних дослідженнях при визначенні терміну та ступеня дії фактору, прогнозування імовірностей міграцій, оскільки їх використання значно зменшує помилку прогнозів.

6. Обґрунтована структура системи міграційних досліджень, що дозволяє мінімізувати трудомісткість процесу соціологічних досліджень за рахунок зменшення обсягів вибірок і використання математичних методів, які дозволяють довести процеси дослідження до оперативного аналізу і моделювання міграційних переміщень.

7. Запропоновано проведення соціологічних обстежень за представниками соціально-однорідних груп. Визначення цих груп можливе експертами в залежності від часу дослідження та його мети. Відмічено, що зменшення об’єму вибірок значно зменшує трудомісткість проведення опитування. Показано, що використання методів розмноження вибірок приводить до якісної оцінки результатів соціологічних опитувань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Овчиннікова О.Р. Математичний підхід до вивчення міграційних процесів //Вісник ТУП. – Хмельницький, 1997. - №1. – С.68-74.

2. Овчиннікова О.Р. Сучасне становище еміграції робочої сили в Україні //Вісник ТУП. – Хмельницький, 1998. — №2. – С.96-100.

3. Овчиннікова О.Р. Трудова імміграція в Україну: сучасний стан та наслідки для вітчизняного ринку праці // Матеріали міжнародн. наук.-практ. семінару “Управління трудовими ресурсами на етапі ринкової трансформації економіки”. - Вісник ТУП. – Хмельницький, 1998. - № 6. – С.29-33.

4. Овчиннікова О.Р. Статистичне дослідження трудової міграції населення (на прикладi м. Хмельницького) // Приднiпровський науковий Вісник. – Економіка. – Дніпропетровськ, 1998. - №125(192). – С.93-96.

5. Овчиннікова О.Р. Проблеми управління міждержавними міграційними процесами на сучасному етапі // Матеріали міжнародн. наук.-практ. конференції “Проблеми і практика управління в економічних системам”. - Приднiпровський науковий Вiсник (Донбаський випуск). – Економіка. – Донецьк, 1998. - №108 (175). – С.54-57.

6. Овчиннікова О.Р. Проблеми вимушеної міграції в Україні (на прикладі Хмельницької області) // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. праць. – Вип. №5. – Київ: ”ФАДА ЛТД”. - 1999. – С.381-383.

7. Овчиннікова О.Р. Застосування факторного аналізу при дослідженні якісного складу міграційних потоків. // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. праць. Вип. № 8. - Спеціальне видання міжнародн. наук.-техн. журналу ВОТТП. – Київ:, “ФАДА ЛТД”. – 2000. – С.221-223.

8. Ткаченко Н.А., Овчиннікова О.Р. Вибіркові соціологічні дослідження трудової міграції міста Хмельницького // Спеціальний випуск з нагоди міжнародної конференції “Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи”. - Вісник ТУП. – Хмельницький., 2000. - № 6. - Ч.2., Економічні науки. – С.105- 109.

9. Овчиннікова О.Р. Проблеми управління зовнішньою міграцією робочої сили в Україні. // Наук. доповіді міжнародн. наук.-практ. конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. – Київ: РВПС, 2000. – С.68-72.

10. Овчиннікова О.Р. Визначення основних параметрів трудової міграції методом анкетного опитування (на прикладі м. Хмельницького) // “Зайнятість та ринок праці”: Міжвідомчий наук. зб. – Вип. 13. – Київ, 2000. – С.122-127.

11. Овчиннікова О.Р. Розробка системи управління міграційними процесами на основі моделі автоматичного управління // Вісник ТУП. - Хмельницький, 2001. - № 1. – Ч.2. - Економічні науки. – С.154-157.

12. Овчиннікова О.Р. Особливості сучасного регулювання міграційних процесів // Вісник Східноукраїнського національного університету. – Луганськ, 2001. - №8(42). – С.51-53.

13. Овчиннікова О.Р. Аналіз математичних моделей, що застосовуються при дослідженні міграційних процесів //Наук. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Зб. наук. праць за матеріалами ХІІІ міжнародн. наук.-практ. конференції. - Вип. ІІ. Економічні науки. - Чернівці:АНТ Лтд., 2002. – Ч.ІІ. – С. 186-190.

14. Овчиннікова О.Р. Використання нечіткої логіки в моделюванні демографічних (міграційних) процесів //Вісник ТУП. – Хмельницький, 2002. - №4. – С.79-83.

15. Овчиннікова О.Р. Концептуальний підхід до вивчення міграційних переміщень населення //“Економіка: проблеми теорії та практики”: Зб. наук. праць. – Вип. 132.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С.52-58.

16. Овчиннікова О.Р. Міграційні моделі – класифікація видів //Вісник ТУП. – Хмельницький, 2002. - № 2. – Ч.1., Економічні науки. – С. 22-30.

17. Григорук П.М., Овчиннікова О.Р. Дослідження міграційних переміщень населення методами факторного аналізу //Міжнародн. наук.-практ. конференція “Інформаційні технології в економіці та підприємництві: проблеми науки, практики та освіти”. – Донецьк, 2003. - кн. 2. - С. 71-79.

Особистий внесок здобувача в колективних працях:

У роботі (8) розроблені етапи проведення вибіркового дослідження мігрантів на прикладі м. Хмельницького.

У роботі (17) зроблено класифікацію факторів, що на сучасному етапі мають вплив на бажання мігрувати.

АНОТАЦІЯ

Овчиннікова О.Р. Моделі та методи для організації досліджень потенційної міграції населення. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання. Технологічний університет Поділля, м. Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню проблем застосування методів та моделей для організації досліджень міграційних переміщень населення.

На базі проведених досліджень розроблено структуру системи моделей та методів міграційних досліджень на основі використання теорії марківських процесів, факторного аналізу, дискримінантного аналізу, кластерного аналізу, методів нечіткої логіки, експертних опитувань та вибіркових соціологічних досліджень.

Доведено, що за допомогою запропонованого підходу до вибіркових соціологічних опитувань за малими вибірками можна отримувати необхідну для моделювання інформацію значно швидше, ніж традиційними методами.

Вперше в міграційних дослідженнях виділено та сформульовано механізм організації міграційних досліджень на основі економіко-математичного моделювання та зроблено наступні висновки:

§

§

Ключові слова: математичне моделювання, потенційна міграція, міра міграційної готовності, допуски на відхилення, система організації досліджень, методи розмноження малих вибірок.

АННОТАЦИЯ

Овчинникова Е.Р. Модели и методы для организации исследований потенциальной миграции населения. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – Экономико-математическое моделирование. Технологический университет Подолья, г. Хмельницкий, 2003.

Диссертация посвящена изучению проблем применения методов и моделей для организации исследований миграционных перемещений населения.

В работе исследована организация миграционных исследований на базе экономико-математических и описательных моделей в таких направлениях: исследование системы формирования процессов миграции; усовершенствование некоторых понятий и определений; подбор и обоснование моделей и методов для исследования миграционных процессов; обоснование и отбор методов сбора и обработки информации. На базе проведенных исследований разработана структура системы моделей и методов миграционных исследований на основе использования теории марковских процессов, факторного анализа, дискриминантного анализа, кластерного анализа, методов нечеткой логики, экспертных опросов и выборочных социологических исследований.

Доказано, что с помощью предложенного подхода к