НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Осаволюк Сергій Леонідович

УДК 339.72

РОЗВИТОК СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.05.01 –

світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

ПЛОТНІКОВ Олексій Віталійович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

КІСТЕРСЬКИЙ Леонід Леонідович,

Інститут міжнародного ділового співробітництва, директор

кандидат економічних наук, доцент

СОФІЩЕНКО Ірина Ярославівна,

Київський національний торговельно-економічний університет,

кафедра зовнішньоекономічної діяльності

Провідна установа - |

Київський національний економічний університет, кафедра міжнародного менеджменту

Захист відбудеться “23” грудня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ - 30, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ - 30, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий “17” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _________________________ Хахлюк А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з головних відзнак сучасного етапу розвитку світової цивілізації є глобалізація всіх сфер суспільного життя людини – культурної, інформаційної, економічної. Наслідки економічної глобалізації - поглиблення інтеграційних процесів, зростання ступеню інтернаціоналізації господарських систем, все більш тісний взаємозв’язок і взаємозалежність окремих національних економік та їх перетворення у єдиний світовий економічний простір - на сьогоднішній день є найважливішими факторами розвитку світової економіки.

Однією з складових частин глобалізації економіки та одним з найвищих етапів глобалізації як такої є глобалізація світового фінансового простору. А з огляду на те, що фінансові операції є відображенням та своєрідною квінтесенцією тих процесів, що відбуваються у реальному секторі економіки, ступінь інтеграції країни до світової економічної системи передусім визначається її інтеграцією до міжнародних фінансових ринків та участю у фінансовій глобалізації. Відповідно для країн, що прагнуть найскорішої інтеграції до світового господарського комплексу, вкрай необхідним є вивчення та аналіз особливостей розвитку фінансового ринку в сучасних умовах, тобто в умовах глобалізації – економічної в цілому та фінансової зокрема.

При цьому, незважаючи на дедалі більше звуження сфери застосування внутрішньої фінансової політики та обсягу повноважень національних регуляторних органів, на вибір суб’єктів міжнародного інвестиційного процесу щодо об’єкту інвестування значною мірою впливає цілісний образ держави в якості такого об’єкту. Тому велике значення для країни має ретельний вибір механізму інтеграції національної економіки до світового фінансового простору, створення необхідних для цього умов та впровадження сприятливої для залучення іноземних інвесторів зовнішньоекономічної та фінансової політики. І від того, наскільки швидко та якісно Україна буде включена до світового фінансового простору, залежить її частка у світових фінансових потоках, обсяг залучених до економіки інвестицій, а відповідно і скоріший вихід країни із виробничої та фінансової кризи.

Однак, окрім очевидних переваг для національних економік, глобалізаційні процеси супроводжуються і зростанням ризику виникнення нестабільності фінансового ринку, зокрема внаслідок поширення на внутрішню економічну систему тенденцій розвитку світової економіки в цілому.

Тому одним із головних завдань держави в умовах розвитку світової глобалізації є ефективне використання переваг від повномасштабної інтеграції до світової економіки та одночасне обмеження негативних наслідків такої інтеграції. Вирішення цього завдання можливе лише за умов повноцінного дослідження особливостей та тенденцій розвитку міжнародного фінансового ринку в умовах глобалізації, дослідження та аналізу впливу глобалізаційних процесів на розвиток як національних фінансових ринків, так і на розвиток світового фінансового простору в цілому, що і обумовлює важливість та актуальність теми дисертації. При цьому актуальність теми дисертації для вітчизняної економіки має не лише теоретичну, але й практичну значимість.

Загалом проблеми фінансової глобалізації та розвитку фінансових ринків знайшли широке відображення у роботах як іноземних, так і вітчизняних науковців.

З огляду на вищий рівень розвитку фінансових ринків провідних країн світу, особливу увагу глобалізаційним процесам та їх впливу на тенденції розвитку світового фінансового простору приділяли західні вчені, а саме Ж.-П.Аллегрет, В.Андреф, Б.Баді, Б.Балашши, Р.Болдвін, Є.С.Брезіс, С.Гофман, П.Зоідо-Лобатон, Б.Ейхенгрін, В.Енг, A.Комфорд, Я.Крегель, П.Кругман, Ф.А.Ліс, Л.Дж.Мауер, M.Обстфельд, К.Окіна, Г.Марковіц, Ф.Мартін, Л.Ніл, Е.К.Роуз, Ф.Рут, Дж.Т.Стюарт, П.Д.Сазерленд, A.M.Тейлор, Д.Тобін, М.Фельдстайн, Д.Френкель, Ч.Хоріока, У.Ф.Шарп, М.Шіракава, С.Шіратсука, С.Л.Шмуклер та ін-ші, які досить детально дослідили динаміку розвитку глобалізаційних процесів та їх взаємозв’язок із особливостями розвитку різних сегментів світової економіки.

В українській економічній літературі проблемам міжнародної економічної інтеграції та глобалізації, тенденціям та шляхам розвитку національних та міжнародних фінансових ринків присвячені роботи В.Г.Андрійчука, О.Г.Білоруса, В.С.Будкіна, І.В.Бураковського, А.С.Гальчинського, В.М.Гейця, М.А.Дудченка, Л.Л.Кістерського, А.І.Крєдісова, Д.Г.Лук’яненка, Ю.В.Макогона, В.Є.Новицького, Ю.М.Пахомова, О.В.Плотнікова, А.М.Поручника, О.І.Рогача, С.В.Сіденко, В.О.Степаненка, В.М.Федосова, А.С.Філіпенка, О.І.Шниркова та інших.

Серед російських науковців варто відзначити А.В.Анікіна, Т.А.Башкатова, О.Т.Богомолова, М.М.Богуславського, Ю.Ф.Борко, О.В.Буторіна, Л.У.Глухарева, В.Л.Іноземцева, В.П.Караваєва, В.Кузнецова, Л.Ф.Лебедєву, М.М.Максимова, Б.Пічугіна, П.І.Хвойника, Ю.С.Ширяєва, Ю.В.Шишкова, Ю.Щетинина та інших.

Проте, критичний аналіз праць іноземних та вітчизняних дослідників дозволяє зробити висновок про недостатнє висвітлення деяких аспектів окресленої проблематики, пов’язаних в першу чергу із дослідженням комплексу взаємозв’язків між процесами загальноекономічної глобалізації, фінансової глобалізації та новітніми тенденціями розвитку міжнародного фінансового ринку, особливостями впливу зазначених процесів на розвиток фінансового сектору вітчизняної економіки. Отже, незважаючи на велику кількість наукових праць, що спрямовані на дослідження різноманітних проблем сучасної глобалізації, недостатньо опрацьованими залишаються питання входження національної економіки до світового фінансового простору, можливість використання заходів державної політики, інноваційних фінансових інструментів в умовах ринкової трансформації економіки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень у рамках планової наукової теми відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України “Валютно-фінансові аспекти глобалізації світової економіки” (2001-2002 рр., номер державної реєстрації 11.93/03.01 0101У005097) та теми, що виконується на замовлення Міністерства науки і освіти України “Валютно-фінансовий аспект глобалізації світового господарства в контексті економічного розвитку України” (2003-2004 рр., номер державної реєстрації 01.03.01/003228 1.3.5.6 від 01.04.2003).

Внесок автора полягає у дослідженні теоретичних основ розвитку світового та національних фінансових ринків в умовах глобалізації та розробці практичних рекомендацій щодо оптимізації процесу інтеграції вітчизняної фінансової системи до світового фінансового простору.

Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи є дослідження та узагальнення особливостей, тенденцій та перспектив розвитку як загальносвітового, так і окремих національних фінансових ринків, в першу чергу ринків країн, що розвиваються та країн із перехідною економікою в умовах глобалізації світового економічного простору, а також розробка загальних рекомендацій щодо державної політики України в умовах інтеграції до світової економіки та під час включення до глобалізаційних процесів.

Для реалізації зазначеної мети в дисертації були поставлені наступні задачі:

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є глобальні світогосподарські процеси, що призводять до взаємної інтеграції та об’єднання національних економік.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти функціонування та розвитку світового фінансового ринку в умовах глобалізації економіки.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складають досягнення світової економічної думки, класичні та сучасні теорії міжнародних економічних відносин, дослідження міжнародних економічних та фінансових організацій, вітчизняна та міжнародна статистична звітність, чинне законодавство України. Під час роботи над дисертацією було використано інформацію періодичних видань, наукових публікацій, матеріали науково-практичних конференцій. В процесі проведення дослідження було застосовано основні емпіричні та теоретичні методи, при цьому базовим методом є системний підхід, за допомогою якого було досліджено методологічні основи глобалізаційних процесів в економіці, оцінено вплив глобалізації на окремі фінансові ринки, узагальнено зарубіжний досвід включення країни до світового фінансового простору та вироблено рекомендації щодо заходів державної політики при такому включенні. Різною мірою у дослідженні також використано історичний метод (для вивчення розвитку процесів глобалізації у хронологічній послідовності та чіткого визначення головних етапів такого розвитку), методи порівняння (для аналізу форм розвитку економічної та фінансової глобалізації на різних часових етапах, знаходження відмінностей та подібностей цих етапів), абстрагування (для відокремлення та аналізу основних тенденцій розвитку фінансової глобалізації), аналізу та синтезу (для визначення особливостей глобалізації фінансових ринків у межах загальноекономічної глобалізації, аналізу різних форм прояву глобалізаційних процесів в економіці), індукції та дедукції (для аналізу особливостей функціонування фінансових ринків в умовах глобалізації, оцінки позитивних і негативних наслідків залучення країни до глобалізаційних процесів).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у наступному:

-

-

-

-

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення і висновки, що є результатом дисертаційного дослідження, можуть послужити внеском у розвиток теорій глобалізації загалом і фінансової глобалізації зокрема, а також теорій розвитку світової валютно-фінансової системи. Окремі результати дослідження можуть бути використані при розробці як загальної стратегії, так і конкретних заходів фінансової політики держави щодо інтеграції до світового фінансового простору.

Висновки та практичні рекомендації, отримані в результаті дослідження, використовуються у науковій роботі відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, при викладанні курсів “Світові фінанси”, “Міжнародні валютно-кредитні відносини”, “Міжнародні фінанси” кафедрою міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, у роботі органів державної влади, зокрема Верховної Ради України та Міністерства закордонних справ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на двох наукових конференціях та семінарах: ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київ, 27 листопада 2001 р.); Міжнародній науковій конференції “Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації” (Київ, 4 червня 2002 року).

Окремі положення дисертації доповідалися і обговорювалися також під час фахового семінару щодо фінансових та інвестиційних послуг (Національний банк Греції, Афіни, Греція, 11-23 січня 2001 р.).

Публікації. За результатами дисертації видано 6 наукових праць загальним обсягом 1,23 а.а., з них: 4 одноосібні публікації у наукових фахових виданнях загальним обсягом 0,97 а.а. та 2 виступи на науково-практичних конференціях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 157 стор. і включає вступ, три розділи, висновки, список із 212 літературних джерел на 20 стор., 15 додатків на 19 стор., 27 таблиць на 10 стор.

Структура роботи відбита у такому змісті:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Основи аналізу процесу глобалізації економіки

1.1. Економічна сутність та головні етапи глобалізації

1.2. Основні форми розвитку економічної глобалізації

Висновки до Розділу 1

РОЗДІЛ 2. Особливості глобалізації фінансових ринків

2.1. Сучасні тенденції розвитку фінансової глобалізації

2.2. Інструменти фінансового ринку в умовах глобалізації

2.3. Перспективи розвитку фінансових ринків

Висновки до Розділу 2

РОЗДІЛ 3. Особливості функціонування фінансового ринку в умовах глобалізації

3.1. Міжнародні потоки капіталу в умовах глобалізації

3.2. Вплив глобалізації на стабільність світового фінансового ринку

3.3. Фінансовий ринок України в умовах глобалізації

Висновки до Розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено мету та завдання дисертаційного дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, їх зв’язок з науковими програмами.

Перший розділ присвячений загальному аналізу методологічних основ глобалізаційних процесів в економіці, визначенню економічної сутності, головних етапів та форм розвитку цих процесів.

Невідворотність глобалізації та вільного переміщення факторів виробництва була опосередковано обґрунтована ще у таких класичних теоріях міжнародної торгівлі, як теорія абсолютних переваг, теорія порівняльних переваг, теорія співвідношення факторів виробництва, які заклали підґрунтя ліберальної економіки. Згодом постулати цих теорій були розвинені в альтернативних теоріях міжнародної торгівлі та у теоріях руху факторів виробництва, зокрема руху капіталу.

З огляду на це на сьогоднішній день більшість економістів вважають господарську глобалізацію найбільш значущим соціально-економічним процесом кінця XX століття, що підтверджується і різноманітністю форм прояву глобалізації економіки, серед яких автор виділяє зростання міжнародної торгівлі та інвестицій, зростання розмірів світових фінансових ринків, ринків робочої сили та обсягів міграції, відчутне підвищення ролі транснаціональних корпорацій та міждержавних інституцій у світогосподарських процесах, загострення глобальної конкуренції. Окрім цього, автором показаний взаємозв’язок між різними видами глобалізації – інформаційної, культурної та економічної. Особливу увагу у розділі приділено висвітленню взаємозв’язку між процесами економічної глобалізації загалом та особливостями розвитку фінансових ринків, зокрема фінансових ринків слабо розвинених країн та країн, що розвиваються.

На підставі аналізу робіт іноземних та вітчизняних науковців автор визначає “глобалізацію” як загальний термін, що позначає все більш складний комплекс транскордонних взаємодій між фізичними особами, інституціями, ринками та державами і втілює у собі не лише переплетіння світогосподарських зв’язків між суб’єктами господарювання різних рівнів, але і взаємопроникнення технологічних, господарських та культурних процесів практично у всіх реґіонах світу.

Аналізуючи динаміку економічної глобалізації, автором було відзначено суперечливий характер впливу глобалізації на світовий господарський розвиток – одночасно із розширенням можливостей окремих країн щодо використання та оптимальної комбінації різноманітних ресурсів, глибшої участі у системі міжнародного поділу праці глобальні процеси значно загострюють конкурентну боротьбу як за ринки збуту, так і за фактори виробництва, спричиняють маніпулювання величезними фінансовими ресурсами, що становить реальну загрозу для країн з низькими і середніми доходами, адже призводить до зростання нерівномірності розвитку та доходів різних верств населення та різних країн (реґіонів), мінливості економічної активності в цілому та на фінансових ринках зокрема.

Відповідно головним завданням країн, що розвиваються, в тому числі і України, в процесі включення до глобалізованої світової економіки стає мінімізація ступеню вразливості від зовнішніх шоків та від зміни кон’юнктури світового ринку.

За підсумками проведеного в розділі дослідження було відзначено, що економічна глобалізація не є принципово новим явищем для людства і значною мірою сьогоднішні глобалізаційні процеси призводять до повернення ліберального режиму зовнішньоекономічної діяльності, що існував наприкінці 19 – на початку 20 століття. В той же час сучасному процесу глобалізації (інтеграції) притаманні власні особливості, серед яких в першу чергу варто відзначити посилення фінансової глобалізації.

У другому розділі дається визначення ролі глобалізації фінансових ринків у межах загальноекономічної глобалізації, проведений аналіз сучасних тенденцій та дана оцінка перспектив розвитку фінансової глобалізації, вивчено та систематизовано фінансові інструменти, що використовуються в умовах глобалізованого фінансового простору.

За аналогією із загальноглобалізаційними процесами, можна говорити про те, що фінансова глобалізація означає поступове об’єднання окремих національних фінансових ринків та їх перетворення у єдиний світовий фінансовий простір. Відповідно наслідками фінансової глобалізації є надзвичайне зростання міжнародних фінансових потоків, розвиток фінансового посередництва та послуг, виникнення нових інструментів, здатних забезпечити обслуговування зазначених процесів та мінімізувати ризик, притаманний міжнародним фінансовим операціям.

В той же час етапи розвитку фінансової глобалізації дещо відрізняються від етапів загальної глобалізації - на ступінь мобільності капіталу, а відтак на динаміку фінансової інтеграції в першу чергу впливали особливості валютного регулювання, тому етапи розвитку цього регулювання фактично співпадають із етапами розвитку глобалізаційних процесів у фінансовому секторі.

Задля повноцінного дослідження тенденцій фінансової глобалізації автором було проаналізовано показники, тенденції та особливості міжнародного руху капіталу, які найкраще відображають рівень міжнародної фінансової активності та відповідно ступінь світової фінансової глобалізації. За підсумками такого аналізу автором було зроблено припущення про можливість зростання мобільності міжнародних капіталів до того часу, поки світовій економіці не буде притаманна відносна рівномірність реґіонального розвитку (що в найближчі десятиліття малоймовірно).

З огляду на те, що процеси світової фінансової глобалізації та їх наслідки призвели до створення нових механізмів міжнародного руху капіталу, здатних обслуговувати зростаючі міждержавні фінансові потоки та забезпечити включення більшої кількості країн до світового фінансового простору, значна увага в розділі була приділена висвітленню динаміки зростання обсягів операцій з інноваційними фінансовими інструментами та аналізу можливості застосування цих інструментів українськими емітентами, в тому числі органами державної влади.

За підсумками аналізу тенденцій розвитку фінансових ринків було зроблено висновок, що поступово здійснення міжнародних фінансових операцій має зосередитись у єдиному глобальному торгівельному центрі із можливістю цілодобового проведення операцій у режимі реального часу, що вимагатиме запровадження відповідної ринкової інфраструктури, тобто створення інституцій із глобальними масштабами дії. В той же час основні міжнародні торгівельно-фінансові центри, що існують сьогодні, будуть функціонувати і в майбутньому. Однак їх значення для світового фінансового ринку буде суттєво змінено, а загальна кількість порівняно незначних торгівельних і фінансових центрів буде зменшуватись до певної межі.

В результаті проведеного у розділі дослідження було відзначено, що, незважаючи на помітні зміни у структурі та обсягах міжнародних потоків капіталу, спостерігається значна нерівномірність у розподілі інвестицій між реґіонами із різним ступенем розвитку, а можливість оперативного переміщення фінансових ресурсів за межі окремих країн призводить до зростання ризику розвитку глобальних фінансових криз. З огляду на це можна говорити про неоднаковий вплив міжнародної фінансової складової на економічний розвиток окремих груп країн, що зумовлює необхідність внесення важливих коректив у систему координації і регулювання міжнародних фінансових ринків. Однак, з урахуванням останніх статистичних даних було зроблено висновок про те, що в перспективі одним із найважливіших наслідків фінансової глобалізації має стати поступове вирівнювання обсягів інвестування та вартості фінансових активів в різних реґіонах.

У третьому розділі проаналізовано позитивні та негативні наслідки залучення країни до глобалізаційних процесів у фінансовому секторі, узагальнено зарубіжний досвід щодо подолання або мінімізації негативних наслідків такого залучення, проаналізовано вплив світової фінансової глобалізації на фінансовий ринок України та вироблено практичні рекомендації щодо законодавчих та фіскальних заходів державної політики, необхідних для найбільш ефективного включення України до світового фінансового простору.

Сучасний етап фінансової глобалізації відзначається появою значного обсягу вільних фінансових ресурсів та поступовим вирівнюванням розподілу цих ресурсів між країнами із різним ступенем розвитку. Тому в розділі з метою аналізу тенденцій міжнародного інвестування була розглянута структура міжнародного руху капіталів та динаміка зміни впливу цього руху на розвиток світового фінансового ринку, зокрема на рівень стабільності цього ринку.

На погляд автора, аналізуючи динаміку потоків капіталу, особливості їх географічного розподілу та зміну ролі ТНК у процесах міжнародного інвестування, можна дійти висновку, що на певному етапі розвитку глобалізації світової економіки та особливо внаслідок глобалізації світового фінансового простору природа міжнародного руху капіталу зазнала суттєвих змін. Наприклад, у порівнянні з першими етапами глобалізації інвестиції, спрямовані на розвиток виробництва у різних реґіонах світу, втратили свою вагу на користь міжнародної диверсифікації інвестиційного портфеля. Одним із доказів цього припущення є зростання частки розвинених країн у обсягах як вхідних, так і вихідних іноземних інвестицій.

З огляду на те, що в умовах глобалізованого світового фінансового ринку міжнародний рух капіталу відзначається високим ступенем мобільності та мінливості, що є одними із найважливіших чинників фінансової нестабільності, в даному розділі було відображено особливості та характеристики фінансових криз пост-Бретон-Вудського періоду як останнього періоду фінансової глобалізації. Особливого значення при цьому, з огляду на стан вітчизняної економіки, було приділено дослідженню стабільності фінансових ринків в країнах, що розвиваються та чіткому визначенню причин зростання фінансової нестабільності в процесі розвитку фінансової глобалізації. З’ясування таких причин дозволяє зробити висновок, що задля попередження виникнення кризових явищ в майбутньому очевидною є необхідність реформи світової фінансової системи, адже міжнародні фінансові інститути, створені після Другої Світової війни, не відповідають тим завданням, що постають перед ними в сучасних умовах.

Щодо вітчизняної економіки, то наведені в роботі порівняння та цифрові показники однозначно свідчать про повільний, але невідворотний процес її інтеграції до світової економічної системи. В той же час спостерігається відставання такої інтеграції у фінансовому секторі, що потребує негайної корекції економічної політики держави з метою збільшення обсягів іноземного інвестування та кредитування.

З метою виправлення ситуації та найскорішої інтеграції до глобалізованого світового фінансового простору автор пропонує вжити ряд заходів для пожвавлення вітчизняного фінансового ринку, до яких можна віднести як очевидно необхідне реформування фіскальної, страхової, пенсійної та інших складових фінансової системи країни, так і заходи загально ліберального характеру, спрямовані на пом’якшення умов доступу до вітчизняного ринку іноземних фінансових інституцій та доступу до міжнародних фінансових ринків вітчизняних позичальників та інвесторів.

ВИСНОВКИ

1. Економічна глобалізація на сьогоднішній день є головним фактором розвитку світової економіки. При цьому сучасні глобалізаційні процеси значною мірою призводять до повернення ліберального режиму зовнішньоекономічної діяльності, що існував наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

2. Випереджаючі темпи розвитку міжнародних фінансових ринків у порівнянні із реальним сектором світової економіки свідчать про випереджаючі темпи розвитку фінансової глобалізації у порівнянні з іншими видами економічної глобалізації.

3. Глобалізація сприяє розвитку фінансових ринків та вдосконаленню функціонування фінансової системи, призводить до спрощення залучення чи розміщення активів різними суб’єктами фінансового ринку. Однак ці переваги супроводжуються зростанням ступеню ризику фінансових операцій.

4. Внаслідок розвитку світової фінансової глобалізації міжнародна міграція капіталів серед інших факторів виробництва набула значення провідного чинника в процесі розвитку світової економіки, а іноземне інвестування стає невід’ємною та здебільшого визначною частиною внутрішніх економічних процесів більшості держав.

При цьому розподіл інвестиційних ресурсів між реґіонами із різним ступенем розвитку відзначається значною нерівномірністю, що свідчить про суперечливість та неоднозначність розгортання процесу глобалізації та неоднаковий вплив міжнародної фінансової складової на економічний розвиток окремих груп країн.

5. Етапи розвитку загальноекономічної глобалізації тісно корелюють із етапами фінансової глобалізації, які, в свою чергу, співпадають із етапами розвитку міжнародного валютного регулювання. Відповідно можна зробити висновок про зв’язок між рівнем глобалізованості країни та обраним цією країною режимом валютного регулювання.

6. Відзнаками останнього на сьогодні етапу фінансової глобалізації є зростання абсолютного обсягу інвестицій у країни, що розвиваються та поступове вирівнювання обсягів накопичених інвестицій у різних країнах. Однак зазначене вирівнювання відбувається переважно між країнами із приблизно однаковим ступенем розвитку, в той час як відносна частка інвестицій у країни, що розвиваються, зменшується, тобто ступінь залучення до глобалізації країн із різним рівнем економічного розвитку є різним. Відповідно різним є ефект, що отримують різні держави від участі у процесах глобалізації – цей ефект є тим більшим, чим вищим є рівень економічного розвитку країни.

Однак в перспективі одним із найважливіших наслідків фінансової глобалізації має стати поступове вирівнювання обсягів інвестування та вартості фінансових активів в різних реґіонах.

7. На певному етапі своєї еволюції фінансова глобалізація призводить до зростання рівня ризику, притаманного операціям на фінансовому ринку. Особливо ця ризикованість проявляється в початковий період фінансової лібералізації у країнах, що розвиваються. Відповідно, головним завданням таких країн є мінімізація ступеню вразливості від зовнішніх шоків та від зміни позицій іноземних інвесторів.

В той же час роль фінансової глобалізації зводиться переважно до створення інституційних та організаційних умов для поширення кризових явищ, виникнення яких обумовлено здебільшого об’єктивними макроекономічними чинниками в окремих країнах. Тому ризик фінансової нестабільності може бути суттєво знижений за допомогою раціональної макроекономічної політики на національному рівні, тісного міжнародного співробітництва та подальшого вдосконалення архітектури світової фінансової системи.

8. Не применшуючи значення внутрішніх факторів, можна стверджувати, що передумови та найважливіші характеристики більшості сучасних фінансових криз прямо пов’язані із змінами міжнародної фінансової системи, спричиненими глобалізацією. Однак збільшення рівня нестабільності відбуватиметься лише на певному перехідному етапі від однієї стадії глобалізації до іншої, адже теоретично у ідеальній глобалізованій системі потоки капіталів мають бути стабільними з огляду на єдність та однорідність фінансового простору.

9. Внаслідок надзвичайно високої ліквідності глобалізованого фінансового ринку міжнародний капітал має тенденцію до притоку у країни із найкращими макро-показниками. Але в той же час надлишок капіталу призводить до погіршення таких показників, зростання спекулятивних інвестицій та сприяє нестабільності національного фінансового ринку, тобто може стати безпосередньою причиною як фінансової кризи, так і наступної рецесії у реальному секторі національної економіки.

10. Розвиток глобалізації призводить до зростання економічної взаємозалежності різних країн.

11. На сучасному етапі рівень нестабільності світового фінансового ринку може бути суттєво знижений або навіть ліквідований в разі зниження рівня ризику, притаманного фінансовим операціям, що, в свою чергу, можливо в разі наявності відповідної інфраструктури, проведення чіткої фінансової політики на державному і міждержавному рівнях та забезпечення стабільності внутрішніх макроекономічних показників.

12. Зростання фінансових потоків та відповідні зміни у структурі цих потоків, спричинені фінансовою глобалізацією, зумовлюють зміни і у структурі фінансового ринку загалом, спрямовані на забезпечення можливості подальшого розвитку глобалізаційних процесів. В першу чергу йдеться про розширення різноманітності фінансового інструментарію.

Широке застосування міжнародних фінансових інструментів українськими емітентами є надзвичайно актуальним в умовах обмеженості фінансових ресурсів в Україні. При цьому досвід випуску міжнародних фінансових інструментів може бути корисним не тільки для українських підприємств, але і для Уряду та органів державної влади.

13. Не зважаючи на значний рівень загальної відкритості економіки та позитивну динаміку у подальшому включенні України до світового господарства, фінансовий сектор країни відзначається слабкою взаємодією із міжнародним фінансовим ринком. Відставання інтеграції до світової економіки у фінансовому секторі потребує негайної корекції економічної політики держави з метою збільшення обсягів іноземного інвестування та кредитування.

14. З метою завчасного виявлення та ліквідації передумов фінансової нестабільності в Україні доцільним є поєднання різноманітних заходів державного регулювання із лібералізацією та стимулюванням розвитку фінансового ринку.

15. Для отримання країною всіх переваг, притаманних глобалізаційним процесам, держава має створити сприятливі умови для повномасштабної інтеграції всіх сегментів вітчизняної економіки до світового економічного простору, в першу чергу шляхом розвитку вітчизняного законодавства та розбудови відповідної сучасним умовам ринкової інфраструктури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

В інших виданнях:

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Осаволюк С.Л. Розвиток світового фінансового ринку в умовах глобалізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2003.

В дисертації досліджено теоретичні та практичні аспекти функціонування та розвитку світового фінансового ринку в умовах економічної глобалізації. Систематизовано сучасні інструменти міжнародного фінансового ринку, обґрунтовано напрями їх застосування в країнах перехідної економіки. Досліджено вплив фінансової глобалізації на стабільність світового фінансового ринку. Розглянуто стан та перспективи залучення України до глобалізаційних процесів у фінансовому секторі, виявлено та класифіковано основні ризики, що притаманні такому залученню. Дисертація містить рекомендації щодо розробки як загальної стратегії, так і конкретних заходів фінансової політики держави під час інтеграції до світового фінансового простору.

Ключові слова: економічна глобалізація, фінансова глобалізація, світовий фінансовий ринок, міжнародні потоки капіталу, інструменти фінансового ринку.

АННОТАЦИЯ

Осаволюк С.Л. Развитие мирового финансового рынка в условиях глобализации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой ступени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию и обобщению особенностей, тенденций и перспектив развития как мирового, так и отдельных национальных рынков, в первую очередь рынков развивающихся стран и стран с переходной экономикой, в условиях глобализации международного экономического пространства, а также разработке общих рекомендаций относительно государственной политики Украины в условиях интеграции в мировую экономику.

В работе исследованы методологические основы глобализационных процессов в экономике, определена экономическая сущность, основные этапы и формы развития этих процессов.

Автором исследована динамика процесса мировой экономической глобализации, обобщены основные факторы и особенности этого процесса на различных этапах его развития; определены основные детерминанты развития экономической глобализации, систематизированы ее основные формы, отмечены факторы опережающего развития глобализации финансового сектора мировой экономики.

С точки зрения новых экономических реалий проведено исследование тенденций развития финансовой глобализации, систематизированы этапы этого развития, выявлена взаимосвязь глобализации финансовых рынков с особенностями развития мировой экономической системы в целом, в частности с особенностями международного разделения труда на различных этапах развития мировой экономики, с изменениями мировой валютной системы.

Дана систематизация инструментов международного финансового рынка, использование которых обусловлено в первую очередь глобализацией мирового финансового пространства, обоснованы возможности использования таких инструментов в странах переходной экономики. Определены и классифицированы перспективы развития международных финансовых рынков в условиях глобализации, выявлены факторы влияния новейших технологий и глобализации информационного пространства на особенности развития финансовых рынков.

Выявлены основные детерминанты функционирования и развития мирового финансового рынка в условиях глобализации, отмечены особенности развития финансовых рынков в странах с различным уровнем общеэкономического развития.

Исследованы и классифицированы основные формы осуществления иностранного инвестирования в условиях глобализованного финансового пространства, выявлены факторы изменения направления движения международных потоков капитала.

Исследовано влияние финансовой глобализации на стабильность мирового финансового рынка, систематизирован мировой опыт повышения финансовой стабильности, описаны возможные способы такого повышения в отечественных условиях, обобщены основные функции государства по предотвращению возникновения финансовых кризисов.

Исследовано состояние и перспективы интеграции Украины в мировое финансовое пространство, определены и классифицированы основные риски, присущие процессу такой интеграции для государства, на основе иностранного опыта обосновано применение средств национальной финансовой политики с целью снижения уровня соответствующих рисков, выработаны рекомендации относительно усовершенствования финансовой политики государства на пути к полноценной интеграции отечественного рынка в мировое финансовое пространство.

Ключевые слова: экономическая глобализация, финансовая глобализация, мировой финансовый рынок, международные потоки капитала, инструменты финансового рынка.

ANNOTATION

Osavolyuk S.L. The development of the world financial market in the terms of globalisation. – Manuscript.

The thesis for defending of the candidate of economic sciences academic degree. The speciality 08.05.01 – World Economy and International Economic Relations. – The Institute of World Economy and International Relations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.

The dissertation examines the theoretical and practical aspects of the world financial market functioning and development in the terms of economic globalisation. In this work modern financial market instruments are systematised and application methods of these instruments are founded. Financial globalisation impact on financial market stability is investigated. Current situation and future prospects of Ukraine’s participation in financial globalisation process are studied and main risks of such participation are discovered and classified. The dissertation contains proposals concerning state financial policy during integration to the world financial market.

Key words: economic globalisation, financial globalisation, world financial market, international capital flows, financial market instruments.