ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Пригодін Анатолій Васильович

УДК 619:616.99[636.7+836.8]

ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З ОСНОВНИМИ ПАРАЗИТАРНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ М’ЯСОЇДНИХ НА ТЕРИТОРІЇ М. ДОНЕЦЬКА

16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (м. Харків) та у Донецькій міській лікарні ветеринарної медицини.

Наукові керівники:

доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник 

Машкей Ігор Анатолійович  , Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач відділу паразитології

доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник Приходько Юрій Олександрович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Микитюк Володимир Васильович, Бєлгородська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри паразитології, епізоотології та ветсанекспертизи;

доктор ветеринарних наук, доцент Дахно Іван Степанович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри паразитології, пат анатомії і ветсанекспертизи

Провідна установа:

Одеський державний аграрний університет, кафедра епізоотології та паразитології, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса

Захист відбудеться „ 25 ” листопада 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою:

61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою:

61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83

Автореферат розісланий 22 жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук Бабкін А. Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епізоотичний стан з паразитарних захворювань домашніх тварин в умовах великих міст України залишається складним і має тенденцію до погіршення. Собаки і кішки є об’єктами значної практичної зацікавленості не лише для лікарів ветеринарної медицини, а в більшій мірі як джерело гельмінтоантропозоонозів. У розповсюдженні цих інвазій значну роль відіграють собаки-носії статевозрілих форм збудників, личинкові стадії яких спричиняють у сільськогосподарських тварин і людей такі захворювання як альвеококоз, ехінококоз, ценуроз та інші. Неконтрольоване збільшення кількості собак і котів, а також антисанітарний стан місць, де їх вигулюють (парків, скверів, дитячих майданчиків), безперечно впливають на розповсюдження різних паразитарних захворювань. Тварини, заражені паразитами, розсіюють навколо себе велику кількість інвазійних елементів, у зв’язку з цим навколишнє середовище в значній мірі забруднюється яйцями, личинками, проміжними хазяями та механічними переносниками інвазії.

Дослідниками зареєстровані паразитарні захворювання собак і кішок як в Україні (Луценко Л.І. із співавт., 1995; Галат В.Ф. із співавт., 1996), так і в країнах, що межують з нею: Росії (Клочков С.Д., 1995; Воличев А.Н., Горохов В.В., 1999); Білорусії (Слепньов Н.К. 1974); в Молдові (Бурей М.Л., Тєлємбуца Н.Н., 1985); в Румунії (Olteanu C., 1992). Опубліковані дані свідчать про неблагополуччя всіх регіонів, які межують з Україною, з паразитарних захворювань собак і кішок.

Близький контакт господарів з собаками і кішками, відсутність елементарних знань про небезпеку зараження збудниками паразитарних хвороб, спільних для людини і тварин, без сумніву впливають на збільшення захворюваності людей.

Основним методом боротьби з інвазійними захворюваннями є застосування протипаразитарних препаратів різноманітного походження, серед яких головну роль відіграють хіміко-фармацевтичні. Тому для науковців і практиків ветеринарної медицини постійно головною проблемою залишається визначення найбільш ефективних, економічно доцільних методів звільнення хворих тварин від збудників інвазії.

Зв’язок роботи з науковими планами і темами. Робота виконувалась відповідно до державних завдань: 08.03. Вивчити закономірності формування паразитоценозів сільськогосподарських тварин і теоретично обґрунтувати розробку високоефективних екологічно безпечних заходів боротьби (1996-2000 рр.), номер державної реєстрації 0197U0761; 10.02 (09). Розробити нові екологічно безпечні засоби захисту тварин від паразитів; 09.02. Розробити екологічно безпечні препарати і заходи боротьби з ектопаразитами тварин (2001-2005 рр.), номер державної реєстрації 0101U001612.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи заключалась у вивченні видового складу збудників основних паразитозів м’ясоїдних (собак, кішок, лисиць), розповсюдженні і особливостей епізоотології цих захворювань на території м. Донецька; пошуку економічно доцільних і ефективних засобів і способів лікування виявлених інвазій із врахуванням специфіки утримання тварин.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі:–

визначити видовий склад гельминтофауни м’ясоїдних на території Донецького регіону;–

вивчити особливості поширення паразитозів собак і кішок, які утримуються мешканцями м. Донецька;–

вивчити сезонну, вікову і в залежності від статі динаміку інвазування м’ясоїдних тварин збудниками паразитарних захворювань;– 

визначити переваги і економічну ефективність лікувально-профілактичних заходів при основних паразитарних захворюваннях собак і кішок в умовах м. Донецька.

Об’єкт дослідження. Собаки, кішки, лисиці, гельмінти, кліщі, комахи, токсоплазми, цистоізоспори, бабезії, атазол, панакур, вермітан-20, КПДМ-1, Байт, азідін, верібен.

Предмет дослідження. Поширення паразитозів, зараженість тварин, протипаразитарна дія хіміко-терапевтичних засобів, економічна ефективність їх застосування.

Методи досліджень. Роботу виконували із застосуванням загальноприйнятих у паразитології методів: гельмінтоскопічного (знаходження статевозрілих гельмінтів та члеників цестод у фекаліях), неповного гельмінтологічного розтину (з визначенням кількості та видового складу гельмінтів), овоскопічних (знаходження яєць гельмінтів та ооцист найпростіших з підрахунком інтенсивності та екстенсивності інвазії) і клінічних спостереженнь.

Для діагностики бабезіозу досліджували мазки периферичної крові, які фарбували по Романовському-Гімза.

Арахноентомози діагностували шляхом клінічного обстеження, а також мікроскопуванням зскрібків з шкіри і з слухових проходів. При дослідженні зразків навколишнього середовища використовували методи Н.А. Романенко (1968 г.). Ефективність антгельмінтиків визначали за загально прийнятими паразитологічними методиками з розрахунком екстенсефективності (ЕЕ) препаратів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні:– 

в умовах промислового мегаполісу (м. Донецьк) із врахуванням специфіки мешкання і утримання м’ясоїдних вивчена їх паразитофауни, яка представлена різними класами гельмінтів, простіших і членистоногих;– 

встановлена ступінь інвазування паразитами м’ясоїдних в залежності від породи, статі, віку і сезону року, а також від утримання і мешкання їх в різних стаціях міста (квартирні, безпритульні, здичавілі і дикі тварини);– 

визначені у всіх мікрорайонах м. Донецька місця навколишнього середовища контаміновані інвазійними елементами, які є постійним фактором підтримки паразитарних процесів серед м’ясоїдних;– 

розроблені методи застосування в місцях утримання собак інсектицидних принад для боротьби з мухами, як фактором розповсюдження інвазійних елементів паразитів;– 

при основних інвазійних захворюваннях м’ясоїдних розроблені оптимальні схеми застосування сучасних вітчизняних та імпортних проти паразитарних препаратів, показана висока ефективність та економічна доцільність їх використання;– 

розроблені заходи комплексної терапії, профілактики, боротьби з інвазійними захворюваннями м’ясоїдних, які викладені у двох методичних вказівках, затверджених Управлінням державної ветеринарної медицини Донецької держадміністрації і науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень визначені основні високоефективні, економічно вигідні для лікування протипаразитарні препарати, випробувані і запропоновані для впровадження в умовах лікарень ветеринарної медицини м. Донецька схеми їх застосування.

Розроблені методичні вказівки по застосуванню протипаразитарних препаратів для лікування і профілактики паразитарних захворювань м’ясоїдних тварин, призначені для лікарів ветеринарної медицини міських і районних ветеринарних лікарень м. Донецька, затверджені 25 січня 2002 р. начальником управління ветеринарної медицини Донецької обласної державної адміністрації.

Результати досліджень використані при розробці “Рекомендацій щодо заходів боротьби з інвазійними хворобами м’ясоїдних тварин”, схвалені і затверджені вченою радою ІЕКВМ УААН (протокол № 10, від 25.11.2002 р.), секцією ветеринарної медицини науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (протокол № , від 20.12.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто приймав участь в організації, проведенні науково-виробничих дослідів та розробці схем і методик досліджень. Самостійно виконав увесь обсяг експериментальних досліджень і клінічних спостережень, узагальнив первинні дані, які статистично обробив та проаналізував. Гельмінтокопроскопічні, гематологічні дослідження виконані разом із співробітниками обласної і міської державної лабораторії ветеринарної медицини м. Донецька. Визначення видів гельмінтів та членистоногих проведено разом з кандидатом біологічних наук Міщенко О.О., кандидатом ветеринарних наук Луценко Л.І.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини в 2000–2002 рр.; на міжнародній науково-практичній конференції “ІЕКВМ – 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки”(м. Харків, 2002), на ІІ конференції Міжнародної асоціації паразитоценологів, присвяченої 25-річниці паразитоценології (м. Луганськ, 7-10 жовтня 2003 року), на обласному та 2 районних семінарах-нарадах спеціалістів ветеринарної медицини Донецької області.

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 5 друкованих роботах, у тому числі: у одних рекомендаціях та 4 статтях (3 одноосібно), що опубліковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 150 сторінках комп’ютерного друку, містить вступ, огляд літератури і вибір напрямків досліджень, матеріали і методи досліджень, результати досліджень та їх аналіз, висновки, список використаних джерел. Робота ілюстрована 20 таблицями та 13 рисунками. Список використаної літератури налічує 147 джерел, із них: 99 вітчизняних, 48 іноземних.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1999-2001 рр. на базі Донецької обласної лабораторії ветеринарної медицини, районних ветеринарних станцій м. Донецька, у лабораторіях гельмінтології та арахноентомології ІЕКВМ УААН.

Вивчення питань епізоотології паразитарних захворювань м’ясоїдних проводили шляхом обстеження собак і кішок різних порід і вікових груп, які належали мешканцям міста та розпліднику службового собаківництва.

Головним показником при проведенні епізоотологічного обстеження була ураженість тварин гельмінтами, тобто екстенсивність інвазії (ЕІ). Відбирали проби фекалій індивідуально і проводили гельмінтокопроовоскопічні дослідження на нематодози – стандартизованим методом Г.А. Котельникова і В.М. Хренова (Котельников, 1991), на трематодози – методом Г.А. Котельникова і В.М. Вареничева, на цестодози – методом І.А. Щербовича.

При виявленні яєць гельмінтів встановлювали їх видову належність, визначали відсоток уражених тварин (ЕІ).

Інтенсивність гельмінтозної інвазії визначали шляхом підрахунку кількості яєць гельмінтів у одному грамі фекалій та підрахунком кількості гельмінтів при здійсненні неповних гельмінтологічних розтинів кишечників вимушено забитих та загиблих тварин. Всього обстежено 654 собаки, 311 кішок, неповним гельмінтологічним розтином піддано 275 собак, 115 кішок, 25 лисиць, 53 щура.

Для вивчення шляхів передачі збудників інвазії проводили дослідження проб із навколишнього середовища. З цією метою брали проби піску з дитячих майданчиків в мікрорайонах міста, проби землі, трави, піску з парків і скверів, де вигулюють собак мешканці міста; проби землі і трави із спеціальних вигульних майданчиків для собак. Дослідження велись за методом Н.А. Романенко (1968 р.) 2 рази на рік: осінню і пізньої весни. Всього обстежено 200 проб навколишнього середовища.

Для діагностики арахноентомозів, окрім клінічного обстеження, індивідуально брали зскрібки з демаркації місць ураження. В залежності від підозрюваного захворювання визначалась глибина зскрібка. При підозрі на демодекоз, саркоптоз- зскрібки брались глибокі до появи крові, при отодектозі- поверхневі з глибоких ділянок вушної раковини. Від кожної тварини бралось не менше трьох зскрібків, які оброблялись 10% розчином NaOH. Експозицію дії розчину, яка складала від 2 до 10 хвилин, визначали ступенем розм’якшення кірок. Розм’якшений зскрібок накривали покривним склом і досліджували під малим збільшенням мікроскопа. Кінцевий діагноз підтверджувався при виявленні паразитів або яєць збудників.

Вивчення ефективності таких антгельмінтних препаратів, як атазол, панакур та вермітан-20 проводили на 59 собаках та 36 кішках різних порід і вікових груп, спонтанно інвазованих гельмінтами. Окрім визначення в порівняльному аспекті антгельмінтної дії, визначали їх економічну ефективність. Антгельмінтну ефективність препаратів оцінювали через 10 діб після першого введення та 10 і 15 діб після повторного введення антгельмінтиків гельмінтокопроскопічними методами.

В умовах міської лікарні були випробувані схеми застосування інсектоакарицидів при різних захворюваннях м’ясоїдних.

У ході дослідження використовували неоцидол партії WM 905515 з терміном придатності до 05.2002 р., неостомазан серії № 0202 G 1, з терміном придатності до 02.2002 р., ектомін партії № 709084 з терміном придатності до 09.2002 р. Ці препарати застосовували при захворюваннях: афаніптероз, триходектоз, ліногнатоз, саркоптоз, демодекоз. У кішок в індивідуальних випадках застосовували концентровані розчини при отодектозі.

Для діагностики бабезіозу мазки периферійної крові фарбували за методом Романовського-Гімза.

Дію інсектицидів та інсектоакарицидів на комах та кліщах вивчали згідно методики для пестицидів (ВОЗ, 1972). При використанні концентратів емульсій препаратів або інсектицидів робочі розчини готували на основі діючої речовини.

Підрахунок економічної ефективності визначали за методикою Нікітіна Н.І., Бєлоусова Н.Ф., шляхом порівняння показників захворюваності, летальності, витрат праці та матеріалів в базовому та новому варіантах ветеринарних заходів. Порівняння варіантів проводили при аналогії всіх умов, окрім тих, що вивчаються (новий комплекс ветеринарних заходів, використання найбільш ефективних заходів та методів профілактики і лікування).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою комп’ютера IВМ РС/АТ, програми “Exсel-2000”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості розповсюдження, сезонна, вікова та в залежності від статі динаміка паразитозів собак і кішок в умовах м. Донецька. В результаті проведених досліджень у собак і кішок виявлено 7 видів нематод і 5 видів стьожкових гельмінтів: Toxocara canis, Werner, 1782; Toxocara mystax, Zeder, 1800; Toxocaris leonina, Von Zinstow, 1902; Ancylostoma caninum, Ercolani, 1859; Trichuris vulpis, Frolich, 1789; Uncinaria stenocephala, Railliet, 1884; Dirofilaria immitis, Leidy, 1856; Dipylidium caninum, Zinneaeus, 1758; Taenia pisiformis, Bloch, 1870; Taenia hydatigena, Pallas, 1766; Echinococcus granulosus, Batsch, 1786; Hydatigera taeniaformis, Batsch, 1786.

Дослідженням встановлено, що 38,4% обстежених собак уражені гельмінтами, дипілідіоз зареєстрований у 39,6%, токсаскароз – у 30,2%, токсокароз – у 21,9%, унцинаріоз – у 5,2%, трихуріоз – у 3,1%. Тварини, які утримувались в квартирах та регулярно два-три рази на добу вигулювались в парках і скверах, уражені гельмінтами на 40%, серед яких інвазованість токсокарами становила 35,5%, токсаскарісами – 20,1%, унцінаріями – 6%, трихурісами – 1,6%, анкілостомами – 4,5%, дипілідіями – 28%, теніями – 4%.

Екстенсивність інвазування собак приміської зони, які вільно утримуються на присадибних ділянках приватного сектору, становила 45%, причому як нематоди, так і цестоди виявлені в рівній мірі. У 55,2% уражених тварин реєструвалась змішана інвазія нематодами і цестодами в різних асоціаціях.

Гельмінтози у собак реєструються протягом всього року, пік захворюваності припадає на весняно-літній період (травень–червень). Встановлено, що більш схильні до зараження молоді собаки віком до 1 року (34%) та старше 5 років (39%). Суки хворіють частіше (51,8%), ніж кобелі (48,17%). Із обстежених нами 27 порід собак частіше інвазованими різними видами гельмінтів були ротвейлери, кавказькі вівчарки, пуделі, спанієлі, чау-чау, екстенсивність ураження яких складала від 18,75до 100,0.

Кішки, які утримуються в квартирах жителями міста, на 78,0% уражені гельмінтами, причому дипілідіями – 39,2%, токсокарами – 27,9%, токсаскарісами – 25,7%, унцинаріями – 7,2%. Частіше хворіють тварини віком старше п’яти років (45,4-50,0кошенята до одного року бувають інвазовані до 100,0

Сезонна, вікова та в залежності від статі динаміка ураженості тварин свідчить про те, що гельмінтози частіше виявлялись в літні місяці (червень-серпень). Встановлено, що кішки на 10,0% частіше заражались і хворіли, ніж коти.

Із обстежених шести порід кішок, персидські були інвазовані на 22,22сіамські – на 11,11у тварин інших порід інвазованість була незначною. Самий високий відсоток ураження гельмінтами відмічений у безпородних помісних особин (58,36

Вивчення основних джерел зараження собак гельмінтами. Всіх м’ясоїдних тварин міської популяції господарі щоденно вигулюють в парках, скверах, в мікрорайонах міста. Значна їх частина уражена гельмінтами, які з екскрементами виділяють у навколишнє середовище величезну кількість інвазійних елементів, тому нами проведено обстеження гельмінтокопроскопічними методами проб ґрунту, піску, трави, взятих з усіх мікрорайонів міста Донецьк.

При обстеженні 86 проб піску, взятих з дитячих майданчиків біля житлових будинків у різних мікрорайонах міста, а також проб ґрунту і трави із скверів і парків, де вигулюються собаки жителями, яйця нематод виявлені у 77,5%, цестод у 29,5%. Причому токсокари – 45%, токсаскаріси – 18%, унцинарії – 9,2%, анкілостоми – 3,2%, трихуріси – 1,4%, дипілідії – 21,2%, теніїди – 5,1%.

При подвірних забоях кролів і кіз у приватному секторі м. Донецька виявлено 82,6% кролів, уражених цистицерками пізіформними і 70,37% кіз, уражених цистицерками тенуікольними, які і є основним джерелом ураження м’ясоїдних теніями.

Вивчення гельмінтофауни диких тварин. Проведено неповні гельмінтологічні розтини бродячих 100 собак, 100 кішок, 17 лисиць, 53 пацюків. У бродячих собак виявлені слідуючі види гельмінтів: Toxocara canis, Toxascaris leonina, Trichuris vulpis, Ancylostoma caninum, Uncinaria stenocephala, Dirofilaria immitis, Dipylidium caninum, Taenia hydatigena, Taenia pisiformis, Echinococcus granulosus, Hydatigera taeniaformis. У бродячих кішок ураженість дипілідіями – 45%, токсаскарісами – 20%, токсокарами – 18%, унцинаріями – 5%, анкілостомами – 5 % і гідатігерами – 3%. У більшості обстежених тварин реєструвалась інвазованість двома-трьома видами гельмінтів. 99% безпритульних собак були інвазовані гельмінтами в змішаній формі, дипілідії зареєстровані у 87%, токсокари у 54% дорослих тварин, а у цуценят віком до 1 року у 99%, токсаскаріси у 27%, трихуріси у 30%, унцинарії у 8%, анкілостоми у 4%, дирофілярії у 1%, теніїди у 45% тварин, більша частина теніїди гідатигенні – 50%, теніїди пізіформні – 12%, ехінококи – 3%.

Неповними гельмінтологічними розтинами 17 відстрелених в приміській зоні лисиць виявлена їх ураженість такими видами: дипілідіями – 100%, токсокарами – 82,35%, токсаскарісами- 52,94%, унцинаріями – 35,29%, анкілостомами – 5,88%. Розтин 53 пацюків, відловлених на території міста, показав, що з них 27 (50,9%) інвазовані: у 20 (74%) виявлені токсаскаріси, у 3 (11,1%) – еймерії, а у 4 тварин (14,8%) – змішана інвазія.

Аналізуючи ураженість гельмінтами домашніх і диких безпритульних тварин відмічено, що їх інвазованість відрізняється лише інтенсивністю, а не видовим складом паразитів.

Визначення переваг і економічна ефективність лікувально-профілактичних заходів при гельмінтозах собак і кішок. Для того, щоб дати оцінку ефективності терапії гельмінтозів, нами проведені досліди по застосуванню антгельмінтних препаратів, що використовуються ветеринарними спеціалістами міста для лікування собак і кішок. Визначення антгельмінтної дії атазолу, панакуру та вермітану-20 здійснювали в умовах експерименту на собаках і кішках, спонтанно уражених токсокарами, токсаскарісами, унцинаріями, дипілідіями. Дослідним тваринам згодовували антгельмінтні препарати в дозах, рекомендованих фірмами-виробниками. Результати випробувань на собаках свідчать про те, що 100% терапевтичну ефективність проявили атазол, панакур і вермітан-20 при дипілідіозі собак, атазол – при токсаскарозі, а панакур і вермітан-20 при унцинаріозі. При токсокарозі вермітан-20 був ефективним на 94,7%, а панакур і атазол – 90%; при унцинаріозі атазол ефективний на 85%.

При дегельмінтизації інвазованих кішок 100% ефективність проявили: атазол при токсокарозі, токсаскарозі, унцинаріозі і дипілідіозі; вермітан-20 – при дипілідіозі та унцинаріозі; при токсокарозі і токсаскарозі кішок ефективність вермітану була 92%.

Панакур проявив 100% ефективність при всіх гельмінтозах собак, при токсокарозі та токсаскарозі – 92%.

Різниця в економічній ефективності всіх антгельмінтиків настільки незначна, що говорити за перевагу одного над іншим неможливо, тим більше, що терапевтична їх ефективність, приблизно, однакова.

Розповсюдження протозойних захворювань серед собак і кішок та лікувально-профілактичні заходи. Серед протозойних захворювань в м. Донецьку зареєстровано токсоплазмоз, бабезіоз і ізоспороз. За даними лабораторії ветеринарної медицини в 2000-2001 роках в місті зареєстровано 20 випадків токсоплазмозу у кішок. При цьому виявлено, що у 45% всіх досліджуваних тварин ніяких відхилень в клінічному стані не відмічено.

Найбільш розповсюдженим протозойним захворюванням є бабезіоз собак (піроплазмоз), кількість зареєстрованих випадків в 2000 році, в порівнянні з 1999 роком, збільшилась більше, ніж на 100%.

Ізоспороз собак і кішок зустрічається в 75% випадків. Знаходження ооцист ізоспор при дослідженнях, в більшості випадків, не було пов’язане з підозрою на ізоспороз. В 55% випадків ооцисти були виявлені у собак і кішок, яким проводився курс лікування при ентериті. Для лікування бабезіозу були випробувані препарати верібен в дозі 0,0785 г на 10 кг і 0,4 г на 10 кг і азідін в дозі 0,035 г на 10 кг. Крім того, застосували препарати симптоматичної терапії (серцеві препарати, вітаміни групи В, послаблюючі, загально зміцнюючі, гепатопротектори). При виникненні нервових явищ застосовували седативні препарати.

Аналіз проведених схем лікування свідчить про те, що названі препарати в застосованих дозах є токсичними і призводять до ряду ускладнень (тетанічні скорочення, судоми, неадекватна поведінка тварин, хронічні запори, гостра серцева і ниркова недостатність, блювота).

При лікуванні кішок, уражених токсоплазмами, застосовували хімкокцид (24 мг/кг) і хлорідін + сульфадімезін 0,33 мг/кг. Через 7 діб після проведеного курсу лікування у 100% випадків в пробах фекалій ооцист не було виявлено. Тваринам задавали препарат ще протягом 25 діб. В результаті установлено, що обидва методи являються ефективними при токсоплазмозі кішок.

Розповсюдження ектопаразитарних захворювань серед домашніх і диких м’ясоїдних. Ураженість арахноентомозами собак різних порід за нашими спостереженнями: пекінеси – 7,08%; помісі, ротвейлери, кавказькі вівчарки – 6,32%; чау-чау – 5,95%; пуделі і спанієлі – 5,57%; вівчарки, бульдоги – 4,78%; добермани, азіатські вівчарки – 4,46%. Собаки інших порід арахноентомозами хворіють рідше.

Арахноентомозами в значній мірі уражені кішки таких порід: європейська тигрова – 39,29%, персидська – 36,22%, сіамська колор-пойнт – 9,69%, на долю яких приходиться 85,2% всіх випадків захворювань.

Встановлено, що арахнози (отодектоз, демодекоз, нотоедроз) серед домашніх і диких м’ясоїдних реєструються рівномірно протягом року, в той час як ентомози (блохи, воші, пухоїди), переважно весною і восени. У собак і кішок блохи виявлені у 96% випадків, воші – у 2,5% і пухоїди – у 1,5%. У весняно-літній і осінньо-зимовий періоди у 31% собак реєстрували демодекоз, у 10% отодектоз і саркоптоз, у 1% нотоедроз. У кішок реєстрували отодектоз у 39,5%, нотоедроз у 5,7%, саркоптоз у 2,8%.

Встановлено, що демодекозом хворіють практично всі породи собак, але ступінь захворювання в залежності від породи різна: у вівчарок – 18%, бульдогів – 10%, безпородніх – 12%, інші породи – значно рідше. Серед диких тварин арахноентомози зареєстровані у 100% обстежених.

Основна різниця між домашніми, бродячими і дикими собаками полягає в інтенсивності і екстенсивності інвазії, причому у останніх вони значно вищі.

Лікувально-профілактичні заходи при ектопаразитарних захворюваннях собак і кішок. При лікуванні і профілактиці ектопаразитарних захворювань собак і кішок нами були випробувані неоцидол (1см3 на 1000 см3), ектомін (1 см3 на 1000 см3) і неостомазан (1 см3 на 200 см3). При лікуванні ентомозів застосовували загальноприйняту схему лікування: тварин обробляли два рази з інтервалом між обробками 10 діб. Встановлено, що всі випробувані препарати являються достатньо ефективними при афаніптерозі і ліногнатозі. Ефективність неоцидолу і неостомазану при афаніптерозі, триходектозі і ліногнатозі від 90% до 100%; ектоміну – 97,5–100%.

При арахнозах собак (саркоптоз і демодекоз) ефективність неоцидолу від 70% до 75%, ектоміну від 80% до 83,3%, неостомазану від 54,5% до 87,5%. При отодектозі і саркоптозі у кішок неоцидол проявив ефективність від 75% до 83,3%, ектомін - від 66,6% до 100% і неостомазан від 75% до 100%.

Боротьба з двокрилими комахами за допомогою принад. У розпліднику по утриманню службових собак (більше 100 тварин) нами проведений аналіз застосування для боротьби з мухами двох принад: вітчизняної КПДМ-1 (ІЕКВМ) і закордонної Байт (фірма Bayer). Принади застосовували у відповідності з настановами. Встановлено, що час початку дії обох дослідних принад був, приблизно, однаковим (КПДМ-1 – 2–2,5 години, а Байт – 3–4 години). Максимальна ефективність дії у КПДМ-1 спостерігалась через 5,5–6 годин, а у Байт – через 5– 5,5 годин. Тривалість дії КПДМ-1 була від 13 до 14 діб, а Байт – 9–10 діб. Вартість однієї обробки КПДМ-1 – дорівнює 18 грн. 60 коп., а Байт – 325 грн., що в 17,47 разів дорожче вітчизняної. Встановлено, що вітчизняна принада КПДМ-1 має високу економічну ефективність, є зручною і вигідною для боротьби з двокрилими комахами.

висновки

1. У дисертації наведені дані про видовий склад гельмінтофауни домашніх та диких м’ясоїдних на території м. Донецька, встановлена екстенсивність та інтенсивність інвазії тварин ендо- та ектопаразитами, визначена ефективність сучасних протипаразитарних препаратів, доведені переваги, економічна доцільність і зручність у застосуванні. Результати роботи дали можливість розробити рекомендації щодо заходів боротьби з інвазійними хворобами м’ясоїдних

2. У обстежених собак і кішок міської популяції зареєстровано 6 видів нематод: Toxocara canis, Toxocara mystax, Toxascaris leonina, Ancylostoma caninum, Trichuris vulpis, Uncinaria stenocephala і 3 види цестод: Dipylidium caninum, Taenia pisiformis, Taenia hydatigena. Екстенсивність інвазії міської популяції собак залежала від умов утримання і годівлі. Квартирні собаки інвазовані на 40% як одним, так і декількома видами гельмінтів, серед яких токсокари складають 36,5%, токсаскаріси – 20,4%, унцинарії – 6%, трихуріси – 1,6%, анкілостоми – 4,5%, дипілідії – 28%, тенії – 4,0%. Собаки, які утримуються в приватних садибах, уражені гельмінтами на 45% в рівній мірі як нематодами, так і цестодами. Домашні кішки інвазовані на 78%, в тому числі дипилідіями - 39%, токсокарами - 17%, токсаскарісами - 14%, унцинаріями - 3%.

3. У диких м’ясоїдних тварин визначено 7 видів нематод: Toxocara canis, Toxocara mystax, Toxascaris leonina, Ancylostoma caninum, Trichuris vulpis, Uncinaria stenocephala, Dirofilaria immitis і 5 видів цестод: Dipylidium caninum, Taenia pisiformis, Taenia hydatigena, Echinococcus granulosus, Hydatigera taeniaformis. Загальна екстенсивність інвазування вищеназваних собак цими гельмінтами 99%, із них дипілідіоз реєструвався у 87%, теніози – у 45% (гідатигенний – 50%, пізіформний – 12%), ехінококоз – 38%, токсокароз – 54%, токсаскароз – 27%, трихуріоз у 30%, унцинаріоз у 8%, анкілостомоз у 4%, дірофіляріоз – у 1% тварин. За результатами неповних гельмінтологічних розтинів у бродячих кішок дипілідіоз виявлено у 45%, токсаскароз – у 20%, токсокароз – у 18%, унцинаріоз у 5%, анкілостомоз у 5% і гідатігероз – 3%. У відстріляних диких м’ясоїдних (лисиць) дипілідії виявлені у 100%, токсокари у 82,35 %, токсаскаріси – у 52,94%, унцинарії – у 35,29% і анкілостоми – у 5,88%.

4. Екстенсивність ураження м’ясоїдних паразитами залежить від статі та віку тварин і сезону року. В середньому інвазованість сук гельмінтами була 51,83%, кобелів – 48,1%. Найвища ураженість паразитичними червами відмічалась у собак у віці до 1 року і старше 5 років – 34% і 39%,відповідно. Протягом року пік інвазії спостерігали у травні – 17,8% і червні – 16,28%, найнижча інвазованість була у квітні – 10,82%.

Кішки інвазовані гельмінтами на 55,29%, коти на 44,71%. Тварини старше 5 років уражені гельмінтами на 37,02%, молоді у віці до 1 року – на 35,2%, а від 1 до 5 років – на 27,96%. Вища інвазованість у кішок зареєстрована у травні-червні – 20,51% і 15,38%, відповідно.

5. Проби навколишнього середовища (пісок, ґрунт, трава), взяті в місцях вигулів собак і кішок в усіх мікрорайонах м. Донецька, контаміновані інвазійними елементами нематод на 77,5% і цестод на 29,5%. Із нематод токсокари складають 45%, токсаскаріси – 18%, унцинарії – 9,2%, анкілостоми – 3,1%, трихуріси – 1,4%; із цестод дипілідії виявлені у 21,2%, теніїди – у 5,1% досліджуваних проб.

6. При спонтанних гельмінтозах шлунково–кишкового тракту собак високу (85-100%) терапевтичну ефективність проявили похідні бензімідазолів: альбендазол (атазол, вермітан-20) і фенбендазол (панакур-гранулят 22,2%).

При основних гельмінтозах котів (токсокарозі, токсаскарозі, унцинаріозі, дипілідіозі) ефективність препаратів становила 92-100%.

7. У м’ясоїдних тварин відмічено 8 видів паразитичних членистоногих, які представлені кліщами: Otodectes cynotic, Demodex canis, Sarcoptes canis, Notoedres cati; блохами: Ctenocephalides canis, C. felis; вошами: Linognathus setotus; волосоїдами: Trichodectes canis.

Ураженість собак і котів збудниками арахнозів, приблизно, однакова протягом всього року, в той час як комахами (ктеноцефалідоз, ліногнатоз, триходектоз) – переважно весною і осінню. Найвища ступінь ураженості арахнозами виявлена у собак таких порід: ротвейлери, кавказькі вівчарки – 6,32%, чау-чау – 5,95%, спанієлі, пуделі – 5,57%, вівчарки, боксери, бульдоги, доберман-пінчери – 4,46–4,83%. Кішки уражені кліщами (отодектоз, саркоптоз, нотоедроз), вошами (ліногнатоз) та блохами (афаніптероз) на 100,0причому ці захворювання реєструються у кішок таких масових порід, як європейська тигрова (домашня)- 39,29%, персидська – 36,22%, сіамська колор-поінт – 9,69%, що складає 85,2% від усіх виявлених випадків арахноентомозів.

8. При лікуванні собак і кішок, інвазованих збудниками арахноентомозів (ліногнатоз, ктеноцефалідоз, отодектоз, нотоедроз, саркоптоз, демодекоз) терапевтичну ефективність в дозах, рекомендованих фірмами-виробниками проявили: ектомін – 89,58%, неостомазан – 83,64%, неоцидол – 83,24%. При цьому строки і схеми лікування індивідуальні для кожного захворювання.

9. При клінічному, гематологічному і копроскопічному обстеженні в 2000-2002 роках у м. Донецьку встановлене значне розповсюдження серед м’ясоїдних протозойних інвазій: бабезіозу, токсоплазмозу, цистоізоспорозу.

При лікуванні бабезіозу собак і кішок високий терапевтичний ефект проявили азідін і верібен, а при токсоплазмозі кішок – хімкокцид і хлоридін+сульфадимезин. Всі ці препарати, за нашими спостереженнями, токсичні і вимагають проведення симптоматичного лікування .

10. З метою масового знищення мух у місцях утримання тварин, як фактора перенесення інвазійних елементів, розроблені і випробувані схеми застосування інсектицидних вітчизняної принади КПДМ-1 і закордонного препарату Bait granulat. Встановлено, що довготривалість дії КПДМ-1 – 14 діб, а Bait granulat – 10 діб, вартість обробки складала 17,47 і 325 грн., відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Визначена епізоотологічна ситуація з основних паразитарних захворювань (гельмінтози, протозоози, арахноентомози) м’ясоїдних тварин (собаки, кішки) мегаполісу Донецька, яка використовується для розробки протипаразитарних заходів.

Розроблені методичні вказівки щодо застосування протипаразитарних препаратів для лікування і профілактики паразитарних захворювань м’ясоїдних тварин, призначених для лікарів ветеринарної медицини міських і районних лікарень м. Донецька, затверджених 25 січня 2002 р. начальником управління державної ветеринарної медицини Донецької держадміністрації.

Розроблені рекомендації щодо заходів боротьби з інвазійними хворобами м’ясоїдних тварин (методичні вказівки), рекомендовані методичною комісією ІЕКВМ УААН, протокол № 10 від 25 листопада 2002 року, затверджені на засіданні науково-методичної ради Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, протокол № 2 від 20 грудня 2002 р.

Для знищення зоофільних мух в місцях утримання собак рекомендовано використовувати принаду КПДМ-1, що розроблена ІЕКВМ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пригодін А.В. Боротьба з гельмінтозами тварин: економічні та терапевтичні аспекти // Ветеринарна медицина України.– 2002.– № 4.– С.40–42.

2. Пригодін А.В. Боротьба з мухами в умовах промислових комплексів за допомогою принад з атрактантами і статевими феромонами // Ветеринарна медицина України.– 2002.– № 5.– С.36

3. Пригодін А.В. Лікувально-профілактичні заходи щодо протозойних захворювань у собак // Ветеринарна медицина України.– 2002.– № 8.– С.37–38.

4. Рекомендації щодо заходів боротьби з інвазійними хворобами м’ясоїдних тварин: Методичні вказівки / П.І. Вербицький, І.А. Машкей, Ю.О. Приходько, Л.І.  Луценко, А.М. Машкей, С.В. Павленко, А.В. Пригодін.– Х., 2002.– 45с.

5.Особливості епізоотології гельмінтозів м’ясоїдних в умовах великих промислових міст України/ В.С.Шеховцов, Л.І.Луценко, С.В.Павленко, А.В.Пригодін, П.А.Руденко, С.М.Тресницький// Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. – Луганськ, 2003. – № /43, т. 2: Ветеринарні науки. – С .

40результатів отримано здобувачем, який проводив досліди по визначенню розповсюдження паразитарних захворювань м’ясоїдних тварин у м. Донецьк.

Пригодін А.В. Особливості поширення та заходи боротьби з основними паразитарними захворюваннями м’ясоїдних на території м. Донецька – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2003.

Визначена епізоотологічна ситуація з основних паразитарних захворювань собак і кішок. У собак і кішок зареєстровано 12 видів гельмінтів, з них 7 видів нематод (Toxocara canis, Toxocara mystax, Toxascaris leonina, Ancylostoma caninum, Trichuris vulpis, Uncinaria stenocephala, Dirofilaria immitis) і 5 видів цестод (Dipylidium caninum, Taenia pisiformis, Taenia hydatigena, Echinococcus granulosus, Hydatigera taeniaformis). Арахноентомозами уражені як собаки, так і кішки, які утримуються в домашніх умовах в різній мірі від 7,08% до 4,46% в залежності від породи собак і від 9,69% до 39,29% кішок. Дикі м’ясоїдні уражені на 100%.

Вивчена перевага і економічна ефективність антгельмінтиків широкого спектру дії при основних гельмінтозах м’ясоїдних; процистоцидних препаратів при бабезіозі і токсоплазмозі та інсектоакарицидів при арахноентомозах. Визначена економічна доцільність застосування протипаразитарних препаратів при проведенні лікувальних та лікувально-профілактичних заходів. Для боротьби з мухами визначено, що вітчизняна принада КПДМ-1 найбільш ефективна і в 17,47 разів дешевша, ніж закордонні принади фірми “Байт”.

Ключові слова: собаки, кішки, гельмінтози, арахноентомози, протипаразитарні препарати.

Пригодин А.В. Особенности распространения и меры борьбы с основными паразитарными заболеваниями плотоядных на территории г. Донецка. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.11 – паразитология, гельминтология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2003.

Изучена эпизоотология основных паразитарных заболеваний собак и кошек г. Донецка. Установлено у собак и кошек 12 видов гельминтов, в том числе 7 видов нематод и 5 видов цестод; 30% животных поражены гельминтами, из них дипилидиозом – 52%, токсаскариозом – 38% и токсокарозом 10%. Собаки, которые свободно содержатся во дворах, поражены гельминтами на 45%, причем, как нематодами так и цестодами в равной степени. При гельминтокопроскопическом обследовании кошек, содержащихся в квартирах, установлена зараженность 78% животных: дипилидиями – 39%, токсокарами –17%, токсаскарисами – 14% и унцинариями – 3%.

При обследовании 86 проб песка, взятых с детских площадок, а также проб земли и травы из скверов и парков, установлена обсемененность яйцами нематод на 77,5%, цестод – 29,5%.

При обследовании бродячих животных выявлено, что все они поражены гельминтами.

Из наиболее восприимчивых к гельминтозам пород собак следует отметить ротвейлеров, кавказских овчарок, спаниелей, чау-чау, а также помеси. Среди кошек поражаются больше всего европейская тигровая и персидские, наиболее подвержены гельминтозным заболеваниям животные в возрасте до 1 года и старше 5 лет. Суки болеют гельминтозами чаще, чем кобели. Наиболее часто гельминтозы проявляются у животных в весенне-летний период (май-июнь).

Поражение арахноэнтомозами собак разных пород составила: пекинесы - 7,08%; помеси, ротвейлеры, кавказские овчарки – 6,32%; чау-чау – 5,95; пудели и спаниели – 5,5%; овчарки, бульдоги – 4,78%; доберманы – 4,46%; собаки остальных пород арахноэнтомозами болеют реже.

Среди массовых пород кошек арахноэнтомозами поражены европейская тигровая – 39,29%, персидская 36,22% и сиамская колор-поинт – 9,69%, на долю которых приходится 85,2% всех случаев заболевания.

Арахнозы среди собак, кошек и диких животных регистрируются равномерно в течение всего года, а энтомозы, преимущественно, весной и осенью.

Среди диких животных арахноэнтомозы распространены в 100% случаев. Основное различие между домашними, бродячими и дикими животными заключается в интенсивности и экстенсивности инвазии, у последних они выше.

При изучении преимущества и экономической эффективности антгельминтных препаратов атазола, панакура и вермитана установлено, что 100% эффективность проявили все 3 препарата при дипилидиозе; 100% проявил атазол при токсаскариозе, а панакур и вермитан при унцинариозе. Вермитан-20 показал 100% эффективность при унцинариозе и дипилидиозе, а при токсакарозе и токсаскариозе – 92% у кошек.

При изучении протозооцидного действия беренила, азидина и верибена установлено их токсическое действие на нервную систему животного. Установлено, что лечение собак при бабезиозе выгодно и сравнительно недорого, лечение кошек при токсоплазмозе экономически невыгодно. При арахноэнтомозах собак и кошек хорошую эффективность показали неоцидол, эктомин и неостомозан. Экономическая целесообразность применения инсектоакарицидов зависит от финансовой возможности владельцев. При борьбе с мухами установлено, что приманка КПДМ-1 наиболее эффективна и экономически недорога в (17,47 раза), чем приманка Байт.

Ключевые слова: собаки, кошки, гельминтозы, арахноэнтомозы, противопаразитарные препараты.

Рrigodin A.V. The specific spreading features and protective measures for the main parasitic diseases in carnivores on the territory of Donetsk – Manuscript.

The dissertation for the academic degree of Candidate of Veterinary Sciences, speciality 16.00.11 – Parasitology, Helminthology. – The Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kharkov, 2003.

The epizootic situation regarding main parasitic diseases of dogs and cats was defined. Twelve species of helminthes, among them 7 nematodes (Toxocara canis, Toxocara mystax, Toxascaris leonina, Ancylostoma caninum, Trichuris vulpis, Uncinaria stenocephala, Dirofilaria immitis) and 5 cestodes (Dipylidium caninum, Taenia pisiformis, Taenia hydatigena, Echinococcus granulosus, Hydatigera taeniaformis) were registered in dogs and cats. Dogs and cats keeping under the home conditions are infected with arachnoentomoses in different measure from 7.08% to 4.46% depending on the breed of dogs, and from 9.69% to 39.29% of cats. Wild carnivorous are infected on 100%.

The advantage and economic efficiency of broad-spectrum anthelminthics at main helminthoses of carnivorous, protistocides at babesiosis and toxoplasmosis, and insectoacaricides at arachnoentomoses were studied. The economic expediency of the use of antiparasitic preparations to the carry out of the curative and curatively-preventive methods was studied. It was defined that the home bait KPDM-1 is more effective to the control against flies and in 17,47 times cheaper than the foreign baits by