КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ПЕРМІНОВА АЛЛА ВІКТОРІВНА

УДК [811.111’255.4]

ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ СЕНСОРНОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКИХ ВІРШОВИХ ПЕРЕКЛАДАХ

Спеціальність 10.02.16 – перекладознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Михайленко Валерій Васильович,

завідувач кафедри англійської мови

факультету романо-германської філології

Чернівецького національного

університету імені Юрія Федьковича

Офіційні опоненти : доктор філологічних наук, професор

Швачко Світлана Олексіївна,

професор кафедри перекладу

Сумського державного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Дзера Оксана Василівна,

доцент кафедри перекладознавства

і контрастивної лінгвістики

імені Григорія Кочура

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Провідна установа Запорізький державний університет Міністерство освіти і науки України, кафедра теорії і практики перекладу.

Захист відбудеться “28” березня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий “21” лютого 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент Смущинська І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена визначенню особливостей відтворення семантики англійських сенсоризмів в українських віршових перекладах.

Сенсорна лексика є вагомим компонентом мовних картин світу, оскільки саме на основі чуттєвої інформації про світ відбувається концептуалізація дійсності на площині тієї чи іншої мови. Сенсорні концепти є ізоморфними одиницями, вербалізація яких, звичайно, здійснюється згідно з етномовними парадигматичними принципами, що може призвести до виникнення певних труднощів при перекладі.

Сенсорна лексика є одним з основних засобів репрезентації авторської мовної картини світу. Найвищу частотність уживання сенсоризми мають у структурі віршових творів, оскільки краса поетичного слова розкривається у високій концентрації сенсорних образів. Завдяки універсальності концептуальної сфери чуттєвого сприйняття, сенсорна лексика в контексті віршового твору слугує тим семантичним знаменником, до якого можна звести мовні картини світу, що уособлюють автори оригіналу та цільового тексту. Це дозволить виявити дивергентні та конвергентні характеристики мов, задіяних у процес перекладу, а також визначити способи досягнення адекватності при відтворенні сенсорного пласту лексики у структурі цільового тексту.

Актуальність роботи зумовлена зростанням інтересу до перекладацьких аспектів аналізу лексичних одиниць, зокрема можливостей відтворення їхнього семантичного обсягу засобами цільової мови. У межах сучасних парадигм теорії художнього перекладу особлива увага приділяється використанню результатів контрастивних досліджень, які дають об’ємне уявлення про кореляції мовних картин світу, сприяючи досягненню адекватності у перекладі. Однак, лексико-семантичне поле (далі – ЛСП) сенсоризмів як сукупність п’яти мікрополів досі не виступало об’єктом перекладознавчих досліджень через гетерогенність та складність багаторівневих зв’язків як на рівні мікропольових ядер, так і периферій. Більшість учених, наукові пошуки яких розгортаються у межах сенсорного пласту лексики, зосереджують свою увагу на аналізі лише окремо взятого лексико-семантичного мікрополя (далі – ЛСМП) (В.Дятчук, Л.Єрасова, А.Куценко, О.Скворцова) або певних лексико-семантичних груп сенсоризмів (І.Ковальська, Л.Кудрєватих). Тому залишається актуальним як проблема дослідження способів відтворення сенсорної лексики у художньому перекладі, зокрема віршовому, так і питання контрастивного аналізу семантичної структури цього ЛСП у системах сучасних англійської та української мов.

Актуальність такого дослідження також визначається сучасними вимогами до художнього перекладу, де наголошується на необхідності передачі не лише мегаобразу оригіналу, але і кожного його мікрообразу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація входить до плану науково-пошукової роботи кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: “Формальний і змістовий аналіз тексту (англійська мова)” (номер державної реєстрації 0199UОО1871). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича від 27.09.2001р. (протокол № 6). Проблеми, висвітлені у роботі, повністю вписуються у комплексну наукову тему “Теоретичні основи вдосконалення практики перекладу і двомовної лексикографії”, яку плідно розробляють науковці в Україні під керівництвом доктора філологічних наук, професора О.І. Чередниченка.

Об’єкт дослідження – сенсорна лексика в системах сучасних англійської та української мов та текстах оригіналу і перекладу, а предметом аналізу є специфіка відтворення семантики англійських сенсоризмів в українських віршових перекладах.

Матеріалом дослідження послужили твори англомовних поетів Емілі Дікінсон, Сільвії Плат, Томаса Еліота та їхні переклади українською мовою, які здійснили Марія Габлевич, Оксана Забужко, Віталій Коротич, Григорій Кочур, Олександр Мокровольський, Дмитро Павличко, Максим Стріха та ін. Для аналізу було відібрано 112 поетичних творів обсягом 14120 слововживань в оригіналі та 13680 – у перекладі, сенсорність яких становить 1165 слововживань в оригіналі та 1135 – у перекладі.

Мета дисертації полягає у виявленні особливостей відтворення семантики сенсоризмів при перекладі англомовної поезії українською мовою на основі контрастивного аналізу конвергентних та дивергентних рис їхньої семантичної структури у системах сучасних англійської та української мов.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

розробити концепцію сенсорності віршового твору як перекладознавчої категорії;

випрацювати та обґрунтувати алгоритм контрастивного аналізу семантичної структури сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов та текстах оригіналу і перекладу;

встановити коефіцієнт відповідності (конвергентності) семантем домінант п’яти мікрополів чуттєвого сприйняття у системах сучасних англійської та української мов з метою виявлення площини накладання картин світу, представлених у відповідних системах;

визначити зв’язок між дивергентністю мовних систем та трансформаціями у перекладі;

виділити основні способи відтворення семантики сенсоризмів у перекладах англомовної поезії українською мовою;

встановити особливості передачі авторської картини світу у структурі цільового тексту;

з’ясувати вплив особливостей перекладацького стилю авторів цільових текстів на відображення авторської мовної картини світу у перекладі.

Методологічну основу дослідження становлять праці теоретиків художнього перекладу (О.Гайнічеру, Г.Гачечиладзе, Р.Зорівчак, О.Івасюк, В.Карабана, С.Ковганюка, В.Коптілова, М.Новікової, В.Радчука, О.Чередниченка, О.Швейцера), та праці вчених про структуру ЛСП сенсоризмів і його сегментів (О.Волошиної, В.Дятчука, Л.Єрасової, І.Ковальської, А.Куценко, Н.Пелевіної, О.Потебні, Л.Соболєвої).

Результати аналізу позицій, розроблених у цих працях, зумовили вибір таких методів дослідження: метод компонентного аналізу при дослідженні словникових дефініцій сенсорних домінант; метод статистичного аналізу, націлений на виявлення кількісних та якісних закономірностей типологічного характеру в системах сучасних української та англійської мов і мовлення; метод контекстуального аналізу, до якого вдаємося, досліджуючи функціонування сенсорної лексики в структурі першоджерела та цільового тексту; метод зіставного лінгвостилістичного та перекладознавчого аналізу. У процесі зіставного аналізу ми також використали метод накладання структур першоджерела та цільового тексту з метою виявлення та класифікації перекладацьких трансформацій.

Наукова новизна дисертації полягає у:

першій спробі комплексного дослідження способів відтворення семантики англійських сенсоризмів в українських віршових перекладах;

перенесенні елементів статистичного аналізу лексичної семантики у сферу перекладознавчих досліджень;

першому всебічному аналізі українських перекладів поетичних творів Емілі Дікінсон, Сільвії Плат, Томаса Еліота, що передбачає визначення особливостей перекладацького стилю авторів цільових текстів;

поєднанні мовознавчих, літературознавчих та герменевтичних підходів для випрацювання методів контрастивного аналізу семантики сенсоризмів у текстах оригіналу і перекладу.

Теоретична значущість роботи полягає у відкритті нових перспектив розвитку перекладознавства, критики перекладу та перекладної лексикографії. Екстраполяція елементів статистичного дослідження лексичної семантики на рівень перекладознавчих студій дозволяє досягти вищого ступеня об’єктивності при порівнянні систем мов оригіналу і перекладу у статиці (встановлення відповідностей в обсязі та характері смислової структури слів, ієрархії їх співзначень стилістичних функцій і конотацій) та у динаміці – синтагматичній реалізації на площині першоджерела і цільового тексту. Певним внеском у розвиток перекладної лексикографії є запропонована нами методика порівняння семантичних парадигм сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов на основі компонентного аналізу їхніх семантем, яку можна використовувати при укладанні двомовних словників, оскільки вона дозволяє досягти високого рівня об’єктивності у відображенні мовної картини світу на лексикографічному рівні.

Практична цінність дисертації випливає з можливостей використання її матеріалів при розробці та викладанні теоретичних і практичних курсів з теорії і практики перекладу, лексикології, контрастивної лінгвістики, лінгвістики тексту, а також при написанні дипломних та курсових робіт.

На захист виносяться такі положення:

Сенсорна лексика є одним з основних засобів репрезентації мовної картини світу. У межах семантичних парадигм сенсорних домінант наявні як універсальні, так і етноспецифічні компоненти, диференціація яких є необхідною умовою для досягнення адекватності у перекладі.

Домінуючим способом відтворення семантики англійських сенсоризмів в українських віршових перекладах є добір часткових (асиметричних) еквівалентів. Асиметричність еквівалентів пояснюємо дивергентними рисами задіяних у процес перекладу мовних та версифікаційних систем, відмінностями у поетичних традиціях, а також особливостями перекладацького стилю авторів цільових текстів. Відсутність симетрії (дивергентність) між співвідносними сенсорними лексемами в системах зіставлюваних мов стає причиною перекладацьких трансформацій, що визначають кут розходження не тільки між структурами першоджерела та цільового тексту, але і між двома мовними картинами світу, які уособлюють автор і перекладач.

Більшість виділених у роботі міжмовних відповідностей перебувають у відношеннях гіпо-гіперонімічної кореляції та міжмовної синонімії. Цей факт зумовлює такі трансформації при перекладі англійських сенсоризмів українською мовою, як смисловий розвиток та гіпо-гіперонімічне перейменування.

Найбільший діапазон перекладних відповідників мають домінанти сенсорних мікрополів, що пояснюється необхідністю контекстуальної диференціації їхніх містких семантичних структур.

Коефіцієнт конвергентності сенсорних мікрополів (Kс) встановлює площину накладання мовних картин світу та пояснює існування міжмовних еквівалентів, що сприяють досягненню високого ступеня адекватності у перекладі. Середній показник коефіцієнта конвергентності ЛСП сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов становить 46% і свідчить про перевагу етноспецифічного над універсальним у їхніх структурах.

На площині перекладів коефіцієнт реалізації потенціалу конвергентності систем сучасної англійської та української мов (Kr) перевищує очікувані результати в середньому на 40%. Виявляємо таку закономірність: чим вищий ступінь конвергентності міжмовних мікрополів, тим меншими є розбіжності між емпіричними та теоретичними даними. Кількісна перевага емпіричних даних над теоретичними даними, отриманими в результаті контрастивного аналізу ЛСП сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов, є свідченням сучасних процесів міжмовної інтеграції, семантичної інтерференції, які не встигають фіксувати тлумачні та двомовні словники. Каталізатором вищезазначених процесів виступає переклад.

Апробація роботи і публікації. Основні положення роботи виносилися на обговорення на Міжнародній науково-практичній конференції “Гуманітарна освіта – фактор світової інтеграції” (Чернівці, жовтень 1997), Міжнародній конференції, присвяченій проблемам культурної інтеграції (Лок Хевен, Пенсильванія, США, жовтень 1999), ІІ Міжнародній конференції “Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, лютий 2001), ІІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Гурзуф, травень 2002).

Результати роботи висвітлені в одинадцяти наукових публікаціях (восьми статтях у збірниках наукових праць, сім з яких виконані самостійно, та трьох публікаціях у матеріалах і тезах конференцій). Одна стаття (8) написана у співавторстві з керівником дисертаційного дослідження Михайленком В.В., к.ф.н.,доц., у якій особистим внеском здобувача є контрастивне порівняння семантики сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов, а також у структурі поетичних творів Емілі Дікінсон та перекладах українською мовою.

Мета та завдання дослідження зумовили таку структуру роботи: Вступ, два розділи, Висновки, Бібліографія, Додаток А (“Семантичні парадигми сенсорних домінант у системах сучасних української та англійської мов”), Додаток Б (“Семантична кореляція сенсоризмів у текстах мови оригіналу (МО) та мови перекладу (МП)”; Додаток В (“Переклади поезії Емілі Дікінсон (з неперекладеного)”). Загальний обсяг дисертації 234 сторінки (з них 180 сторінок основного тексту). Список використаних джерел охоплює 241 позицію.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовані актуальність, новизна теми, зв’язок з науковими програмами, планами і темами кафедри; окреслені об’єкт, матеріал, мета та завдання роботи; викладені методологічні засади, визначені теоретична та практична цінність дисертації, сформульовані основні положення, що виносяться на захист; вказано на апробацію дослідження.

Перший розділ “Переклад сенсорної лексики як синтез мовних картин світу” присвячено визначенню універсального та етноспецифічного у сенсорному сегменті англійської та української мовних картин світу. У розділі окреслено основні напрями вивчення сенсорного пласту лексики, зроблено наголос на аналізові сенсорної лексики в контексті перекладознавчого русла контрастивних студій, досліджено особливості взаємопересічення мовних картин світу у перекладі, розкрито особливості досягнення адекватності у віршовому перекладі, розроблено та обґрунтовано алгоритм проведеного в роботі дослідження; здійснено контрастивний з елементами статистичного аналіз різномовних ЛСП сенсоризмів з метою визначення впливу їхніх конвергентних та дивергентних характеристик на адекватність перекладу.

Серед напрямів вивчення сенсорного пласту лексики виділяємо такі: дослідження особливостей відтворення семантики окремих складових ЛСП сенсоризмів при перекладі художнього тексту (І.Ковальська); використання сенсорної лексики як ілюстративного матеріалу для перекладознавчих положень та інтегрального опису мовної системи (Ю.Апресян, Ю.Найда, Дж.Кетфорд, О.Потебня, Р.Якобсон та ін); окреслення принципів її систематизації у мові та функціонування у мовленні (О.Волошина, В.Дятчук, О.Скворцова); дослідження сенсорної лексики як складової частини образної мовної картини світу (Ю.Апресян, О.Волошина, К.Рахіліна, Н.Сукаленко); контрастивне дослідження сенсорних мікрополів (Л.Єрасова, А.Куценко, І.Ковальська); дослідження історії розвитку семантичної структури окремих груп сенсоризмів (Л.Кудрєватих); психолінгвістичний аналіз сенсорної лексики (А.Вєжбіцька, Л.Соболєва). Концепції, розроблені вітчизняними та зарубіжними науковцями, що визначають статус сенсорної лексики у мові та особливості її функціонування у мовленні, слугують підґрунтям для перекладознавчих досліджень ЛСП сенсоризмів.

Сучасне перекладознавство як наука, одним із завдань якої є встановлення принципів декодування та кодування вербального матеріалу при переході від однієї мовної картини світу до іншої, плідно використовує методи контрастивного дослідження. Метою перекладознавчого напряму контрастивних досліджень є визначення функціонально-семантичної відповідності та ступеня еквівалентності засобів двох зіставлюваних мов, яке передбачає встановлення зв’язків між відповідними ЛСП. Однією з основних характеристик ЛСП є дифузність, яка виявляється як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях, оскільки одна і та ж лексична одиниця може входити як до складу декількох мікрополів одного поля (наприклад, “bitter taste”, “bitter smell” – “гіркий смак”, “гіркий запах”), так і різних полів (“bitter pain” – “гіркий/різкий біль”). Ступінь дифузності ЛСП у системах різних мов визначається особливостями відповідних мовних картин світу, де зафіксована своєрідність дискретизації реальної дійсності носіями цих мов. Поняття мовної картини світу тлумачимо як сукупність уявлень про навколишній світ, що відображають певний спосіб сприйняття та організації (концептуалізації) дійсності на вербальному рівні носіями тієї чи іншої мови. Національно-мовна картина світу є своєрідним архівом когнітивних образів (архетипів), які є позачасовим та позапросторовим тлом поетичного світу автора твору.

Сенсорна лексика складає основу автосемантичних металогічних образів віршового твору. Мову віршового твору ми розглядаємо як перекладознавчу категорію, що є маніфестацією емоційно-естетичного осмислення мовної картини світу. Віршова мова – це система, що найповніше розкривається у взаємодії усталеного та індивідуально-авторського в мовних засобах МО та МП. Їй притаманні неповторність та динамізм. Еквівалентність у віршовому перекладі є асиметричною, тобто досягається шляхом добору часткових відповідників.

Незважаючи на універсальність принципів вербального відображення концептуальної сфери чуттєвого сприйняття різними мовами, констатувати адекватність семантики сенсоризмів-корелятів можна, на нашу думку, лише після проведення контрастивного аналізу їхніх семантем у системах англійської та української мов за допомогою методів статистичного дослідження. Алгоритм здійсненого аналізу нараховує шість кроків: 1)компонентний аналіз семантичних парадигм (семантем) сенсорних домінант на основі словникових дефініцій; 2) обчислення семантичної ваги (W) кожної рубрики (семеми) у словниковій дефініції за формулою:

W = (1.1)

де n – кількість рубрик у словниковій дефініції; r – індекс рубрики, вагу якої обчислюємо; 3) обчислення та порівняння коефіцієнтів сенсорності (Ks) кожної парадигми за формулою:

KS = (1.2)

де SWS – сума величин семантичної ваги сенсорних семем; SW – сума величин семантичної ваги усіх компонентів семантеми; 4) виявлення конвергентних та дивергентних ознак семантичної структури сенсоризмів-корелятів; 5)обчислення коефіцієнтів конвергентності (Kc) семантичного континууму сенсоризмів у системах двох мов по кожному мікрополю за формулою:

(1.3)

де Sс – сума величин семантичної ваги компонентів, які наявні у структурах домінант у двох мовах; S1 та S2 – суми величин семантичної ваги усіх компонентів, що входять до складу семантем домінант у системах двох порівнюваних мов; 6) зіставний аналіз отриманих даних, на основі якого здійснюється прогнозування проблем, які можуть виникнути при перекладі англійської сенсорної лексики українською мовою.

Формалізація процесу дослідження сенсорної лексики у системах сучасних української та англійської мов сприяє досягненню більшого ступеня об’єктивності у тлумаченні відповідних мовних картин світу. Так, обчислення коефіцієнта конвергентності семантики сенсоризмів дозволяє встановити площину накладання відповідних мовних картин світу. Середній показник коефіцієнта конвергентності ЛСП сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов становить 46% і свідчить про перевагу етноспецифічого над універсальним у їхніх структурах. Найбільшу кількість спільних семантичних характеристик виявляють одоризми (Kc = 62%) та зорові сенсоризми (Kc = 54%). Найменш пов’язаними є різномовні домінанти мікрополів дотику (Kc = 35%) та слуху (Kc = 35%).

Про конвергентність ЛСП сенсоризмів у системах сучасних англійської та української мов свідчать такі спостереження:

сенсорна лексика в системах зіставлюваних мов утворює п’ять ЛСМП, кожне з яких є макроструктурою, де виділяємо ядерні та периферійні елементи. Ядерні елементи семантем сенсорних домінант проектуються на синтагматичну вісь мови і складають основу семантичної класифікації сенсорної лексики;

у межах семантем іменникових домінант сенсорних мікрополів спільною для двох мов є наявність таких семантичних множників: “здатність відчувати”, “чуття”, “якість”, “відчуття”, “дія на органи чуття”. У семантичних парадигмах дієслівних домінант конвергентними є такі ядерні компоненти: “відчувати”, “діяти на органи чуття”, “мати здатність сприймати”, “сприймати”;

найбільш містким серед п’яти сенсорних мікрополів у двох мовах є ЛСМП зорового сприйняття, оскільки у відповідній поняттєвій сфері закладено основний об’єм чуттєвої інформації про навколишній світ;

Дивергентність сенсорики в українській та англійській мовних картинах світу розкривається у:

семантичному обсязі сенсорних одиниць: семантичні парадигми домінант п’яти ЛСМП сенсоризмів у системі сучасної англійської мови є місткішими ніж семантеми відповідних домінант у системі української мови;

семному та семемному наборі сенсорних семантем: на відміну від семантичних парадигм українських відповідників англійські сенсоризми є гіперсемантизованими одиницями. Якщо субстантивні, процесуальні та якісні аспекти чуттєвого сприйняття у системі сучасної англійської мови переважно виражаються однією словоформою (to/a touch, to/a smell, to/a taste), то синтетичний характер української мови запобігає утворенню таких еквіполентних семантичних вузлів;

способах семантичної диференціації сенсорних домінант: на відміну від англійської мови у системі української мови така диференціація здебільшого здійснюється флективно. У процесі дериваційного утворення українських сенсорних словоформ обсяг денотації/конотації кожної новоутвореної одиниці звужується;

відсотковому співвідношенні сенсорних семем: у середньому сенсорність домінант ЛСП сенсоризмів у системі сучасної української мови на 30% вища, ніж в англійській мові. Однак спільним є те, що в обох мовах найбільшу сенсорність мають ЛСМП одоризмів та смаку.

Наявність етноспецифічних (дивергентних) одиниць у національно-мовних картинах світу передбачає і робить закономірною наявність перекладацьких (мовних) трансформацій у цільових текстах. Іншою причиною таких трансформацій є відсутність симетрії між співвідносними сенсорними семантемами у системах зіставлюваних мов, що визначає кут розходження не тільки між структурами першоджерела та цільового тексту, але і між двома мовними картинами світу, які уособлюють автор і перекладач.

Отже, проведений у першому розділі дисертації контрастивний аналіз дав змогу закласти основу для другого етапу дослідження – виявлення особливостей відтворення сенсорної лексики в українських перекладах англомовної поезії.

У другому розділі “Способи відтворення семантики сенсоризмів у перекладі англомовної поезії українською мовою” досліджуються способи, до яких вдаються українські перекладачі, відтворюючи сенсорний пласт лексики у структурі поетичних творів Емілі Дікінсон, Томаса Еліота, Сільвії Плат. Особлива увага приділяється виявленню впливу об’єктивних (часткової конвергентності семантики сенсоризмів-корелятів) та суб’єктивних (особливостей перекладацького стилю авторів цільових текстів) факторів на адекватне відтворення авторської мовної картини світу у віршовому перекладі.

Знайомство української читацької аудиторії з поетичними творами Емілі Дікінсон, Томаса Еліота, Сільвії Плат відбулося завдяки сучасним майстрам віршового перекладу: Марії Габлевич, Оксані Забужко, Віталію Коротичу, Григорію Кочуру, Олександру Мокровольському, Дмитрові Павличку, Максиму Стрісі та ін. Більшість митців українського поетичного слова звертаються до творів усіх трьох англомовних авторів, тому зіставний аналіз першоджерел та цільових текстів дозволяє виявити те спільне, що об’єднує усі твори того чи іншого перекладача з одного боку (особливості перекладацького стилю), а з іншого – з’ясувати вплив особливостей авторської мовної картини світу на вибір перекладачами способів вирішення певних проблем, що виникають у процесі перекладу (перекладацькі трансформації).

Перекладаючи поезію Сільвії Плат, Марія Габлевич досягає високого рівня перекладацького відособлення, що сприяє адекватному відтворенню оригіналу. Її переклади поезій Емілі Дікінсон відрізняються більшою творчою розкутістю і, відповідно, певною причетністю до того, про що йдеться у першоджерелі. А от тексти її перекладів поезії Томаса Еліота відзначаються більшою експресивністю, чіткістю висловлювань, вищим ступенем сенсорної насиченості, ніж в оригіналі: “Inside my brain a dull tom-tom begins // Absurdly hammering a prelude of its own, // Capricious monotone” – “Я чую, як тупий тамтам // Вгризається у мозок і молотить // свою прелюдію там, // Химерно-монотонну”. Вищий ступінь експресивності досягається шляхом введення конотативного компонента у семантичну структуру оцінно-нейтральних лексичних одиниць, напр.: “Cry like a parrot” – “Варнякаю, як какаду”. Ефект чіткості, семантичної прозорості висловлювання досягається шляхом контекстуальної диференціації гіперсемантизованих одиниць.

Особливістю перекладацького стилю Оксани Забужко є металогізація сенсорної тканини віршового твору, що виявляється у додаванні у текст перекладу вишуканих метафор, які сприяють збільшенню образної та сенсорної концентрації цільових текстів. Її варіанти перекладів таких слів та словосполучень як “shadowy thing” – “істота, зіткана з тіней”, “blind to the world” – “чернечо-сліпий до світу”, “moonwhite face and ill” – “обличчя місячнохворе”, “stare all around” – “оскліти поглядом” є чудовими перекладацькими знахідками, які увиразнюють авторські настрої, додаючи оригінальним віршам витонченості, яскравості. Однак, це ще раз свідчить про так званий “творчий двобій” перекладача з автором оригіналу.

Олександру Мокровольському вдається зберегти гармонію форми і змісту текстів оригіналу, вміло відтворити ритмомелодику першоджерела. Особливо влучно перекладач добирає відповідники фонетичним засобам створення художньої образності. Він примушує читача вийти за межі власного соціокультурного контексту і зануритись у світ американської поезії. Така перекладацька стратегія Олександра Мокровольського виявляється у свідомому порушенні дериваційних норм українського словотвору і відповідно створенні сенсорних неологізмів, що нерідко межують з калькою: “Nudgers and shovers // inspite of ourselves. // Our kind multiplies” – “Пхальники й штовхальники //Мимоволі // Наш рід множиться”.

Особливістю перекладацького стилю Дмитра Павличка є переклад на рівні мегаконтексту, основна мета якого полягає у відтворенні авторської мовної картини світу. Амплітуда коливань еквівалентності у цільових текстах сягає як максимального відхилення від лексичної структури оригіналу, так і максимального наближення до неї. Найбільшої точності український перекладач досягає, працюючи над творами, що зачіпають теми Вічності, Бога і земної слави: “Fame is a bee. // It has a song – it has a sting – // Ah, too, it has a wing – “Слава як бджола // вона бреньклива – Вона має жало – // Ах – має також крила”.

Майже бездоганними видаються переклади поезії Емілі Дікінсон, здійснені Григорієм Кочуром. Вони можуть слугувати прекрасним матеріалом для контрастивних досліджень лексичної семантики у перекладознавчому руслі. Сенсорика першоджерел завжди відтворюється перекладачем на найвищому рівні еквівалентності, що, звичайно, не передбачає уникнення певних модифікацій несенсорних фрагментів оригіналу, зокрема за допомогою антонімічного перекладу: “His venerable hand to take – // And warming in our own – // A passage back – or two – to make // To times when he – was young” – “Його велебну руку взяти // Зогріти трохи у своїй // Ступити крок чи два в епоху // Коли він був ще нестарий”.

Високим рівнем адекватності відзначаються переклади Максима Стріхи. Трансформації, до яких вдається перекладач, практично завжди є виправданими і доречними. Прикладом таких трансформацій є компресія на синтагматичному рівні, напр.: “Wipe your hand across your mouth”– “утрися”.

Перекладацький стиль Віталія Коротича проявляється у великій кількості суб’єктивно-авторських трансформацій, у яких перекладач висловлює своє ставлення до того, про що йдеться в оригіналі. У перекладі рядків із вірша Томаса Еліота “Пісня кохання Дж.Альфреда Пруфрока” – “In the room the women come and go // talking of Michelengelo” – “Жінки базікають: за теревенів тло // Їм служить Мікеланджело” – відбувається конденсація емоційно-експресивного елементу змісту, спричинена декомпресією, логічним розвитком та конотативною контекстуалізацією лексичної одиниці “talking”.

Усвідомлення того, що сенсорна лексика відображає основні світоглядницькі принципи кожного з поетів, дозволяє перекладачам досягти мінімального відсотка спотворення авторської картини світу. Основною рисою мовної картини світу Емілі Дікінсон є герметичність, яку необхідно зберегти у перекладі її віршів. Кожне з п’яти чуттів поетичного виміру авторки, існуючи майже автономно від інших сфер у сенсорному вакуумі її “его”, є, водночас, макрочуттям, квінтенсованою енергією усього пізнавального апарату людини. Нерідко сенсорика в поезії Емілі Дікінсон існує на рівні позатексту та лише імпліковано присутня на синтагматичному рівні. Тоді перекладачі вдаються до різних експлікаційних засобів, зокрема до декомпресії.

Для осягнення поетичної картини світу Томаса Еліота визначальною є категорія множинності значення кожного символу в структурі його творів. Намагання поета вийти у “позачуттєвий” філософський вимір пояснює найнижчий відсоток сенсорної лексики в його поезії (6%). Спільною рисою перекладів поезії Томаса Еліота українською мовою, здійснених різними перекладачами, є значно вищий, ніж в оригіналі, ступінь метафоричності. Введення у структуру цільових текстів сенсорних метафор, пояснюємо прагненням перекладачів здійснити прагматичну адаптацію до українського менталітету, української поетичної традиції, якій притаманний вищий ступінь образності, сенсорності, декоративності. Але в окремих випадках така адаптація спотворює авторську картину світу, порушує гармонію форми та змісту оригіналу. Синтетичний характер української мови спонукає українських перекладачів вирішувати проблему гіперсемантизації англійських сенсоризмів флективно. У перекладі сенсорного пласта лексики поезії Сільвії Плат автори цільових текстів часто додають зменшувально-пестливі суфікси на кшталт -енько, -ечко, що є невід’ємним компонентом української поетичної традиції. Однак, конотація, яка стоїть за цими суфіксами, зовсім не притаманна поезії Сільвії Плат. Зменшувально-пестливі суфікси свідчать про те, що слово є реалією української культури. Отже, мовна картина світу передається неадекватно.

Контрастивний аналіз лексичної семантики, здійснений за допомогою методу накладання структур оригіналу та перекладу, набуває особливої складності у контексті віршового твору, оскільки поетичний простір може служити засобом синкретизму компонентів містких семантем сенсорних домінант. Поезія відрізняється від інших витворів словесного мистецтва гіперсемантизацією вербальних одиниць, тому для їхньої моносемізації перекладачеві необхідно володіти фоновим знанням як соціокультурного, мовного середовища, у межах якого створювався поетичний текст, так і особливостей світогляду автора (авторської мовної картини світу).

Алгоритм контрастивного аналізу семантики сенсоризмів у текстах оригіналу і перекладу складається з шести кроків: 1) визначення загального лексичного обсягу оригіналу та порівняння отриманої величини з лексичним обсягом перекладу; 2) визначення величини похибки вибірки за формулою (В.С. Перебийніс):

= (2.1)

де Zp – константа = 1,96; N – загальний обсяг вибірки; p – відносна частота сенсорних лексем. Обсяг вибірки вважається достатнім за умови, що величина < 33%; 3) обчислення коефіцієнтів сенсорності оригіналу та перекладу за формулою:

Ks = (2.2)

де N – загальний обсяг вибірки; p – частота сенсорних лексем; 4)інвентаризація усіх сенсорних слововживань по кожному із ЛСМП чуттєвого сприйняття та порівняння їх з перекладними парадигмами сенсорних одиниць оригіналу, утворених в результаті накладання поетичних структур текстів оригіналу та перекладу і компонентного аналізу дефініцій Словника української мови (СУМ) та англо-українського словника М.І.Балли; 5) визначення семантичної ваги кожного відповідника у перекладній парадигмі за формулою:

= (2.3)

де– кількість відповідників у перекладній парадигмі; – індекс відповідника, вагу якого обчислюємо; 6) обчислення середньої семантичної ваги перекладних відповідників по кожному з мікрополів та коефіцієнтів реалізації мовного потенціалу (Kr) за формулою:

Kr = (2.4)

де - середня семантична вага перекладних відповідників; – коефіцієнт конвергентності.

Формалізація дослідження, проведеного у другому розділі, не тільки дозволила досягти більшої об’єктивності у тлумаченні авторських мовних картин світу, але і пояснити та класифікувати трансформації у структурі цільових текстів.

Усі виділені нами модифікації сенсорного континууму творів англомовних авторів у структурі українських віршових перекладів поділяємо на синтагматичні та парадигматичні. До перших належать такі трансформації:

– лінійна редукція (компресія) за рахунок вилучення сенсорно маркованих / немаркованих лексичних одиниць оригіналу із тексту перекладу (некомпенсована/компенсована (локально/дистантно)), наприклад, “I shut my eyes – and grope as well // ‘T was Lighter – to be Blind” –“Навпомацки іду – сліпа // Ясніше – буть сліпим”; “To set the sight on fire in my eye” – “Мені займеться зір”;

– лінійне розширення (декомпресія) за рахунок додавання сенсорно маркованих / немаркованих лексичних одиниць у текст перекладу: а) додавання задля збереження ритмомелодики: “Looking into the heart of light, the silence...”– “В серце світла дивився, дивився у тишу; б) додавання з метою відтворення та увиразнення імплікованої сенсорики (лексична конденсація сенсорності цільового тексту), наприклад, “To own it – touch it – // Prove the feet – that made it mine...”– Моя. На вигляд – дотик – запах // Упевнюсь: це – для мене!”;

– синтагматична перестановка сенсорних одиниць (пермутація), наприклад, “And through the spaces of the dark // Midnight shakes the memory”– “І скрізь по всіх просторах ночі // Тьма трусить, трусить пам’ять”.

Трансформації на синтагматичному рівні передбачають зміни семантичної структури сенсорної лексики на парадигматичному рівні, серед яких виділяємо такі:

семантична централізація сенсорної одиниці зі зсувом убік до домінанти мікрополя: “This withered roots of knots of hair//Stilted below and gashed with eyes” – “Ці коси сплутані й зів’ялі//Опалі і протяті зором.”;

семантичний зсув у напрямку периферії мікрополя: “And even when it dies – to pass // In Odors so divine” –“І – вже померши – наокруг// Парфумів чути злет”;

міжмікропольові заміни: “Untouched by Mornings // And untouched by Noon...” – “Куди не зазирнуть ні смерки, ні світання...”;

гіперонімічне перейменування: “sunlight plays its blades”– “світло лезами виграє”;

звуження денотативного компонента сенсоризма: “the sound of the rock” – “голосок води у скелі”, “stale air // Fusty remembrances” – “затхлий дух, // ядушно-застійні спогади”.

введення додаткової конотації: “minor lights” – “світелечко”, “chatter” – “варнякання”;

повна та часткова десенсоризація сенсорних термінів: “cold pews” – “кам'яні лави”, “make visible” – “віддати на поталу”;

сенсоризація чуттєво немаркованих одиниць: “muddy feet” – “брунатні підошви”, “reconsidered” – “схололий”;

смисловий розвиток: “Faces whiten to a sheet...” – “Полотніють обличчя...”;

семантичне зрощення (синтез) сенсорних елементів: “The truth must dazzle gradually // Or even may be blind...” – “Так правда йде шляхом кружним // Чи осліпляє їх.”;

семантичне розщеплення сенсорної одиниці: “The rattle of the bones” – “Кісток глухе тарахкотіння”, “nectar” – “солодкий напій”, “Beneath the music from a further room” – “У глибині кімнат крізь клавіш безнадію” та ін.

Більшість вищезгаданих трансформацій допомагають перекладачам максимально зменшити розходження між цільовим текстом і першоджерелом, здійснити високоякісне перенесення сенсорної тканини оригіналу у структуру українського віршового перекладу і при цьому не деформувати модель світу своєї мови.

Беручи до уваги співвідношення об’єктивного та суб’єктивного, перекладацькі трансформації також поділямо на мовні (спричинені дивергентними характеристиками МО та МП, “опором іншомовного матеріалу”), мовленнєві (обумовлені особливостями поетичного контексту) та авторські трансформації, які є результатом непідкорення особистості перекладача іншомовному автору, так званого “творчого двобою”. Сукупність індивідуально-авторських трансформацій, до яких вдається той чи інший перекладач у різних перекладених ним творах, дає підстави говорити про особливості його індивідуального перекладацького стилю. Деякі перекладачі випрацьовують певний арсенал перекладацьких кліше, які вирізняють їхній стиль з-поміж інших. Так, у металогічних перекладах, здійснених Олегом Зуєвським, такою сенсорною константою є периферійний елемент ЛСМП смакового сприйняття “трунок”, який виступає контекстуальним відповідником таких смакових сенсоризмів оригіналу як “liquor”, “nutriment” тощо, як у перекладі таких рядків Емілі Дікінсон: “...Is sweetest nutriment to him //his best Norwegian Wines.” – “Що найсолодший трунок той – // Норвегії вино.”

Отже, наявність трансформацій у віршовому перекладі свідчить про те, що інтерпретаційна діяльність перекладача полягає в експлікації імпліцитного, піднятті на поверхню глибинного, увиразненні завуальованого, доланні міжмовної дивергентності.

Виконане дослідження дозволяє зробити такі висновки:

Комплексне дослідження способів відтворення семантики англійських сенсоризмів в українських віршових перекладах із використанням елементів контрастивного та статистичного аналізу уможливлює виявлення універсальних та етноспецифічних, конвергентних та дивергентних характеристик різномовних сенсоризмів-корелятів, що, у свою чергу, допомагає розкрити природу перекладацьких трансформацій у структурі текстів МП.

2.Основною дивергентною ознакою англійських сенсоризмів у порівнянні з українськими відповідниками є значно більший обсяг їхніх семантем. Це зумовлює необхідність семантичної диференціації окремих компонентів у перекладних парадигмах, представлених авторами двомовних словників та контекстуалізації у структурі україномовних цільових текстів.

3.У результаті контрастивного аналізу семантичної структури сенсоризмів у системах мови і мовлення виявлено дві основні позитивні кореляції:

а) чим більша кількість компонентів входить до складу семантичних парадигм домінант того чи іншого мікрополя, чим вищий показник їхньої парадигматичної ваги, тим вища частота синтагматичної реалізації термінів, що позначають даний вид чуттєвого сприйняття дійсності у англомовному та україномовному текстах.

б) чим вищий ступінь конвергентності міжмовних мікрополів, тим менше розходження між емпіричними та теоретичними даними. Найбільшу відповідність спостерігаємо при відтворенні системи одоризмів у цільових текстах (Kr =113%), що відображає найвищий показник конвергентності лексико-семантичного мікропля “нюх” у системах двох мов (Kc = 62%).

4. Намагаючись якомога ближче підійти до оригіналу, з максимальною точністю відтворити металогічні образи, які створює сенсорна лексика у структурі віршового твору, перекладачі надають перевагу синтагматичним маніфестаціям ядерних компонентів перекладних парадигм, чому сприяє їхня семантична прозорість. Незважаючи на це, перекладацькі трансформації досить часто є неминучими. Серед них виділяємо мовні, мовленнєві, суб’єктивно-авторські, які у свою чергу поділяємо на синтагматичні та парадигматичні.

5.Трансформаційна насиченість перекладу є індикатором перекладацького стилю авторів цільових текстів. Найбільшу кількість трансформацій виявлено у перекладах Віталія Коротича та Марії Габлевич, які прагнуть досягти у цільовому тексті більшої чіткості, експресивності висловлювання, ніж в оригіналі.

6. Віршовий переклад є синтезом мовних картин світу. Результатом цього синтезу може бути як їхнє гармонійне поєднання (переклади Григорія Кочура та Максима Стріхи), так і зсув або у бік американського світосприйняття (переклади Олександра Мокровольського), або українського (стилізація) (переклади Дмитра Павличка та Оксани Забужко). За стилізацією стоїть прагнення перекладачів адаптувати американську поетичну ментальність до української з метою створення перекладів, суголосних настроям сучасної україномовної читацької аудиторії.

7. Нерідко перекладацькі трансформації обумовлені дивергентними рисами англійської (американської) та української поетичних традицій. Найбільшу відповідність українській поетичній традиції спостерігаємо в поезії Емілі Дікінсон. Ритмомелодика її творів є близькою українським перекладачам, що дозволяє їм майстерно відтворити особливості стилю, світосприйняття американської авторки.

8. При перекладі сенсорного пласта лексики потрібно максимально враховувати конвергентні та дивергентні характеристики двох мов та їхні поетичні традиції, намагаючись відтворити гармонію форми та змісту оригіналу з метою створення цілісного витвору мистецтва, який би прижився на українському поетичному ґрунті, долучив би ортодоксальність авторського світосприйняття до скарбниці української культури.

9. Подальше розширення предмета дослідження дасть змогу розглянути сенсорну лексику як перекладознавчу проблему в усій складності семантико-стилістичних, фонетичних, морфологічних та синтаксичних зв’язків, з’ясувати особливості відтворення семантичного взаємопересічення мікрополів сенсоризмів на площині англо-українських перекладів, дослідити синтаксис віршових перекладів як одну з визначальних категорій перекладацького стилю.

Основні положення дисертації відображено у таких публікаціях:

1.Пермінова А.В. Принципи виділення лексико-семантичного поля сенсоризмів у закритому тексті // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія: Збірник наукових праць. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – Вип.15(4).– С.59 - 63.

2.Пермінова А.В. Функція слухових сенсоризмів у створенні образів чуттєвого сприйняття // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія: Збірник наукових праць. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – Вип. 41(6).– С.199 - 202.

3.Perminova A.V. The Correlation between Language Competence and Performance in the Texts of Original and Translation // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія: Збірник наукових праць. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип.72. – С.119 -124.

4. Пермінова А.В. Парадигматичний аналіз поля “чуттєве сприйняття” на основі декількох словників сучасної англійської мови // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська