КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

ПЕНЧУК Інна Леонідівна

УДК 070: 477.64. 654.17:654.19:316

РЕГІОНАЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ

Спеціальність 10.01.08 – журналістика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: Лизанчук Василь Васильович,

доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри радіомовлення і телебачення

Львівського національного університету

імені Івана Франка.

Офіційні опоненти: Іванов Валерій Феліксович,

доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри організації масовоінформаційної

діяльності Інституту журналістики

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка.

Демченко Володимир Дмитрович,

доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри журналістики

Дніпропетровського національного університету

Провідна установа: Українська акдемія друкарства імені Івана Федорова.

Захист дисертації відбудеться “08” грудня 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, Київ-119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “07” листопада 2003 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. М. Сидоренко

доктор філологічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена складними процесами українського державотворення, динамічними змінами в суспільно-політичному та соціально-економічному житті країни, які потребують утвердження національної свідомості українців, усіх громадян України. Саме становлення національної держави виявило постійне зацікавлення науковців, журналістів і громадськості до нової проблеми - формування національної свідомості молоді, яка є фактором оновлення суспільства. Оскільки ефективність впливу телебачення і радіомовлення на формування національної свідомості молоді з огляду на сучасні обставини становить особливий обєкт зацікавлення, то є необхідним вивчення засобів досягнення цього впливу.

Актуальність дослідження цієї складної теми визначається. й тим, що вона внаслідок значного ідеологічного тиску тривалий час досліджувалася в іншому контексті.

На науковому рівні проблема формування національної свідомості українців вивчалася лише науковцями західної української діаспори, але результати їхніх досліджень ігнорувалися офіційною радянською наукою. Тому ці проблеми вимагають подальшого вивчення, визначення найбільш істотних чинників формування національної свідомості молоді, їх регіональних особливостей.

Аналіз регіональної аудіовізуальної системи мовлення дозволяє внести додаткові корективи до існуючого визначення поняття “регіон” і похідні від цієї дефініції. Поняття “регіон” (від лат regio – округ) – територія, що характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-географічних, економічних тощо). Вважаємо недоцільним обмеження цієї дефініції щодо віднесення її до числа фізико-географічних чи політико-адміністративних одиниць. Регіон – це частина країни, тому має спільні для всієї держави мову, звичаї, традиції, історію, культуру, риси народного господарства, але кожен регіон має тільки йому властиві окремі риси: географію, демографічний склад населення, мовні, релігійні, світоглядні особливості.

Разом із тим акцентуємо увагу на особливій ролі Запорізького регіону в історії сучасної України. Виходимо з того, що

- це історичний центр українсько-козацької нації з власним адміністративним устроєм, з якого постала держава часів Богдана Хмельницького;

- це виховний центр, у якому на основі народної педагогіки склалася козацька система виховання, тут вона перевірялася на практиці і удосконалювалася. Вихованці складали особливу спільність національно свідомої молоді з державотворчим мисленням – козацтво, яке активно впливало на формування політичних, економічних, соціально-культурних перетворень у державі;

- “козацький елемент” життя був постійним у національній свідомості українця; географічні карти середньовічної Європи землю русинів-українців називали Русь, Україна, або Країна козаків, історія Козацької республіки вивчалася в школах Франції ХІХ століття;

- населення регіону було монолітним, воно складалося з вільних людей, переважно з чоловіків - козаків зимівників, і специфічним: майже відсутні жінки, діти, старі люди;

- у регіоні були відсутні міста і міське населення.

Завдяки цій винятковій ролі козацтво і Запорізький регіон були мішенню номер один за часів царизму і тоталітаризму.

Проблемність і специфічність Запорізького регіону обумовлюють актуальність дослідження впливу на формування основного змісту і форм національної свідомості молоді; підвищення ролі регіонального телебачення і радіомовлення у формуваннї національної свідомості молодіжної аудиторії; необхідності вивчення процесів відродження історичної памяті, національної культури, традицій, релігії, моралі засобами регіонального телебачення і радіомовлення; їхнього впливу на формування національної свідомості молодіжної аудиторії.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами Львівського національного університету імені Івана Франка очевидний, адже тематично повязаний із комплексною науковою програмою “Електронні засоби масової інформації і проблеми формування українського державотворчого мислення”, що розробляється впродовж останнього часу на кафедрі радіомовлення і телебачення.

Опрацювання даної теми повязане з державними освітніми програмами, оскільки вони допомагають перебудувати роботу регіонального телебачення і радіомовлення під кутом зору тих норм, котрі закладені в Конституції України, в Законі України “Про телебачення і радіомовлення”.

Матеріали дослідження узгоджуються з регіональними та державними планами у галузі виховної роботи, пропаганди української культури, духовних цінностей.

Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні, узагальненні, концептуальному визначенні оптимальних умов впливу регіонального телебачення і радіомовлення на формування національної свідомості молоді. Відповідно до цієї мети дослідження розвязує наступні завдання:

- на основі аналізу наукової літератури з досліджуваної теми уточнити поняття національна свідомість;

- описати механізм виникнення, становлення, розвитку та відродження національної свідомості;

- обєктивно оцінити національне минуле, проаналізувати в історичному контексті динаміку російщення в Запорізькому регіоні, виокремити чинники понівечення національної свідомості українців;

- визначити місце й роль регіонального телебачення і радіомовлення у процесі формування складових частин національної свідомості молоді;

- проаналізувати зміст і форми програм регіонального телебачення та радіомовлення, їхню роль у системі формування національної свідомості;

- розробити рекомендації для телерадіожурналістів регіональних ЗМІ зі створення ефективної моделі телерадіопередач формування національної свідомості молоді.

Обєктом дослідження стала система телебачення та радіомовлення Запорізького регіону у контексті формування національної свідомості молоді через призму передач (від інформаційних до літературно-художніх та музичних). Телевізійна та радіопродукція міських державних і приватних редакцій Бердянська, Запоріжжя, Мелітополя за період з 1991 до 2002 року; творчість журналістів, чиї програми найбільше впливають на формування національної свідомості молодіжної аудиторії.

Національна свідомість і національна самосвідомість у соціально-філософських аспектах, як комплекс наукових понять, як природо-біологічна, етнічна й соціальна інституція; система чинників, які формують національну свідомість.

Предметом наукового аналізу став вплив регіонального телебачення і радіомовлення на формування національної свідомості молоді; динаміка та еволюція діяльності за сучасних умов; дослідження нових принципів, напрямків, жанрів, форм і методів у системі регіонального телебачення і радіо, які сприяють ефективності формування національної свідомості молоді.

Необхідно підкреслити, що автор не має претензій на вичерпність ним дослідження всього багатоманітного комплексу питань із цієї непростої теми.

Методи дослідження. Специфікою теми зумовлено комплексний підхід до вибору методів дослідження: комплексно-аналітичний, системно-хронологічний, проблемно-тематичний, прогностичний, порівняльно-описовий і жанрово-стилістичний.

Ступінь наукової розробки проблеми.

Незважаючи на те, що протягом останнього десятиріччя в Україні зявилося багато праць, присвячених дослідженню національної свідомості, проблема залишається відкритою і невичерпаною; питання про регіональні чинники понівеченості національної свідомості українців неопрацьовані. Автор досліджує поняття національна свідомість, а також процеси зародження, становлення та розвитку національної свідомості українців Запорізького регіону.

Історіографія обраної автором теми складна і неоднорідна, що викликано багатогранністю проблем, чисельністю наукової літератури, а також протилежністю наукових оцінок. Усю наявну літературу за напрямками та змістом можна розділити на кілька основних груп.

Це праці зарубіжних філософів різних напрямків, які вивчали проблематику національної свідомості, серед них необхідно виокремити Г. Гегеля, Й. Гердера, М. Монтеня, Б. Рассела, Е. Сміта, А. Тойнбі. Теоретична база дослідження збагачена ідеями українських авторів ХІХ – початку ХХ ст., які працювали над національною проблематикою: В. Антоновича, М. Грушевського, М. Драгоманова, М. Костомарова, М. Міхновського, І. Франка.

У роботах радянських дослідників національне питання розглядалося як одна з важливих форм ідеологічної боротьби; обґрунтовувалося поняття “радянського народу” як нової історичної спільності, розвивалася теорія про неминучість злиття націй, позитивним і прогресивним явищем визнавалася мовна та етнічна асиміляція неросійських народів на їхніх етнічних землях; справедливим рішенням національного питання вважався національно-російський білінгвізм. Проблема російщення українців у повоєнній радянській науці не досліджувалася

Важливим науковим доробком дослідження проблеми виникнення, становлення та розвитку національної свідомості українців є праці українського зарубіжжя: Д. Донцова, Ю. Липи, В. Липинського. Процеси нівечення національної свідомості українців стали обєктом досліджень О. Бочковського, П. Голубенка, М. Демковича-Добрянського, І. Клейнера, І. Майстренка, М. Шлемкевича.

Вагомими є ґрунтовні розвідки, присвячені вивченню комплексу національної меншовартості – “малоросійства”, Є. Маланюка та І. Лисяка-Рудницького; процес російщення українців дослідили Д. Коляска, І. Огієнко, Л. Полтава, Р. Смаль-Стоцький. Система російщення українців, її згубний вплив на формування національної свідомості стала центром уваги дисидентів: І. Дзюби, І. Геля (С. Говерлі), С. Хмари (М. Сагайдака).

Значний внесок у дослідження проблеми формування національної свідомості сучасних українців належить Ю. Бадзьо, Г. Касьянову, Л. Костенко, Ю. Римаренку.

Важливе місце у дослідженні процесу формування української національної свідомості посідають педагогічні розвідки Г. Ващенка, О. Вишневського, К. Ушинського.

При розробці питань із теорії журналістики автор спиралася на дослідження, ідеї та аналіз Т. Волошенюк, В. Здоровеги, В. Іванова, О. Кузнецової, В. Лизанчука, В. Миронченка, А. Москаленка, Г. Почепцова, В. Різуна, Н. Сидоренко, Б. Чернякова, А. Чічановського, В. Шкляра; зверталася до праць з психології та естетики мовної творчості, вивчала роботи, які аналізують поетику публіцистичного тексту, його структуру, культуру мови, редакторсько-стилістичний аспект проблеми, особливості майстерності телевізійних і радіопередач (М. Бахтін, Т. Васильєва, А.Єрмоленко, О. Зінченко, А. Капелюшний, А. Мамалига, І. Морозова, Г. Почепцов, В. Різун, В. Шкляр, О. Сербенська, О. Смирнов). Для розуміння особливостей впливу на аудиторію інформації та емоційно-образних впливів на людину було залучено роботи С. Кара  Мурзи, А. Миронова, А. Морозова, Б. Потятиника, В. Сергеєчової, Ю. Чуфаровського, Г. Шиллера. У дисертації при необхідності враховувався досвід закордонного телевізійного та радіомовлення Ф. Стенлі, К. Джона, Фонду незалежного мовлення, оскільки особливості, проблеми функціонування регіональних теле- і радіоорганізацій дуже мало досліджені.

Ґрунтовного дослідження регіонального телебачення і радіомовлення у контексті формування національної свідомості молоді ще немає. Цю прогалину компенсували глибоко аналітичні, фахові студії В. Здоровеги, В. Лизанчука, В. Миронченка, А. Москаленка, Г. Почепцова, В. Різуна, А. Чічановського, В. Шкляра. Однак дослідження доводить, що відсутній комплексний аналіз роботи регіонального телебачення і радіомовлення у контексті формування національної свідомості молоді і тому потребує нагальної розробки.

Джерельна база дослідження. До числа основних джерел даної роботи належать тексти радіотелепрограм, редакційні, історичні документи. Змістове ядро дисертації складають дослідження теоретико-журналістських, філологічних аспектів діяльності обласної телерадіокомпанії. Усього було проаналізовано понад 300 текстів передач, які лунали в ефірі (прямий ефір, звукозапис, мікрофонні папки). Автор використав також спогади колишніх працівників Запорізької держтелерадіокомпанії. Значна частина опрацьованих джерел, особливо архівних, до самого тексту дисертації не увійшла, була відібрана інформація, яка дала можливість комплексно вивчити і дослідити обрану тему, дозволила зробити висновки про специфіку програм обласного радіо й телебачення, особливості форм, жанрів, систему зображувальних засобів.

Матеріалами дослідження стали спеціальні соціологічні опитування молодіжної аудиторії, які проводилися для визначення ефективності впливу програм радіо на формування національної свідомості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає перш за все у тому, що в роботі вперше комплексно досліджується Запорізьке регіональне телебачення і радіомовлення у контексті формування національної свідомості молоді. Дослідження охопило практично всі сторони життєдіяльності регіональних телерадіоорганізацій: правові, кадрові, організаційні; особливості роботи журналістів, ді-джеїв, проблеми їхньої творчості. Комплексний підхід дозволив провести філологічний аналіз текстів молодіжних телерадіопередач.

Без аналізу історичних, правових, організаційних аспектів неможливо було б зрозуміти жанрове різноманіття, специфіку, стилістичні та інші особливості програм, проаналізувати розвиток регіональної журналістики. Робота в цілому носить науковий характер. Крім того, на прикладі Запорізького регіону показано вплив руйнації національної свідомості на духовно-психологічні та соціальні параметри суспільства; функціонування та розвиток мови в параметрах елітарного мислення та масового вжитку.

Досліджується поняття “російськомовне населення” під статистичним, культурологічним, соціолінгвістичним, соціопсихологічним і мотиваційним кутом зору – тобто показано його масштаби, регіональну локалізацію, якісне наповнення, діапазон виявів і градації, ситуаційну зумовленість, вплив на якість українства. Розглядаються явища вимушеної російськомовності, коли люди, які добре володіють мовою і хотіли б нею користуватися, не можуть цього зробити, а також комунікативна криза.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи зумовлюється його актуальністю і науковою новизною, а також окреслюється результатами проведеної роботи. Висновки й узагальнення дослідження можуть бути використані журналістами, істориками, політологами для викладання загальних курсів, повязаних із історією та теорією журналістики, а також у практичній діяльності працівників телерадіомовлення при організації та плануванні передач, у визначенні концепції мовлення аудіовізуальних ЗМІ, у діяльності державних, політичних органів, громадських організацій при розробці конкретних планів і методів впливу на розвиток формування національної свідомості молоді, у розробці та здійсненні заходів із національного відродження України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, автореферат й опубліковані статті, в яких викладено основні положення дисертації, виконані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Головні висновки і положення дисертації апробовані автором у наукових публікаціях, доповідях і повідомленнях на міжнародних конференціях: “Українська журналістика сьогодення у світовому інформаційному просторі (співвідношення глобального, загальнонаціонального та регіонального)” (Дніпропетровськ, 2001), “Видавнича галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи” (Київ, 2002), на міжнародній конференції, присвяченій 70-річчю філологічного факультету Запорізького державного університету (Запоріжжя, 2001), на науково-практичній конференції “Українське слово на Півдні України: традиції, конфлікти, новації” (Запоріжжя, 2002), на міжнародній науковій конференції “Міжкультурні комунікації: діалог і співпраця” (Алушта, 2003), щорічних звітно-наукових конференція викладачів факультету журналістики Львівського національного університету та Запорізького державного університету (2001-2003); у процесі творчої співпраці з журналістами регіонального радіо й телебачення; у викладанні фундаментальних курсів “Радіожурналістика”, “Тележурналістика”, спецкурсів “Радіожурналістика: засади функціонування” на факультеті журналістики у Запорізькому державному університеті.

Публікації. Основні результати дослідження викладені у шести наукових статтях, вміщених у наукових збірниках і фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять 9 підрозділів, висновків (разом сторінок), списку використаних джерел (369 позицій) та 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і основні завдання, предмет і обєкт наукового пошуку, зазначено обрані методи дослідження, описано джерельну базу й аргументовано наукову новизну.

Перший розділ “Національна свідомість: її сутність, історичний аспект і сучасний стан в Україні” складається з трьох підрозділів, у межіх яких висвітлюється сумарний досвід вивчення проблеми, еволюція теоретичних поглядів учених, представників різних філософських шкіл, на поняття “національна свідомість”.

У підрозділі 1.1. (“Поняття національної свідомості”) узагальнено погляди науковців на сутність поняття “національна свідомість”; питання проаналізовано у такому напрямку: “етнічна самосвідомість” – “етнос” – “ідея” – “ідеологія” – “національна самосвідомість” – “народ” – “національна свідомість” – “нація”, що дало змогу сформулювати дефініцію поняття “національна свідомість”.

Аналіз національної свідомості як процесу дозволив зробити висновок, що національна свідомість розвинулася із етносу, який самоусвідомився. Зроблено висновок, що шляхи обєктивації національної свідомості є внутрішні та зовнішні.

Внутрішні: самопізнання своєї сутності, самооцінка своїх можливостей, самовизначення себе в соціумі, самоактуалізація на індивідуальному та груповому рівнях. Зовнішні: утвердження у масовій свідомості думки про безумовну реальність і перспективність побудови незалежної держави як єдино можливої форми задоволення життєвих потреб кожного. Визначено два етапи цього явища.

Перший етап: етнічна самоідентифікація людини, розвиток національної “Я - концепції” як подолання спотвореної уніфікацією людської індивідуальності. На цьому етапі необхідно стимулювати усвідомлення людиною свого минулого, сьогодення і очікувань, повязаних з майбуттям; необхідно відродити память народу, національну свідомість всіх етносів, які живуть в Україні.

Другий етап: процес самовизначення людини в системі “Я – нація – держава - людство” через розбудову національної школи, культури.

Дисертант показав інструментальне значення у формуванні національної свідомості молоді континуїтетів рідної мови, релігії, культури, традицій (міфи, символи).

У підрозділі 1.2. (“Виникнення, становлення та розвиток національної свідомості”) проаналізовано еволюцію поняття “національна свідомість”, проблему розвитку та формування національної свідомості, схарактеризовано зміст і сутність цього явища. У дослідженні показано, що національна свідомість українців формувалася протягом тисячоліття, проходячи етапи виникнення, становлення (конкретизації), формування (розвитку), реалізації.

Досліджено унікальні особливості становлення національної свідомості українців; стадії розвитку: уповільнення, гальмування, відродження, спади, кризи, стагнації.

У дисертації подано систему ціннісних орієнтирів. Автор доводить що дискретність (лат. discretus – роздільний, перервний) не властива українській національній свідомості, визначаючи етап уповільнення (гальмування) і прискорення розвитку.

Показано особливу роль у етногенезі та націогенезі інтелекту (інтелігенції, еліті), зусилля якої спрямовувалися на виховання національної свідомості молоді.

Досліджено особливості лицарсько-козацького ставлення до життя, пасіонарність запоріжців, систему формування національної свідомості у козацькій педагогіці; чинники, які впливають на формування національної свідомості молоді. Подано спробу проаналізувати зміни у національній самосвідомості населення регіону.

Досліджено важливе надбанням національної педагогічної школи - систему козацького виховання, яка склалася в Україні; глибоко національна за своїм духом система освіти, створювала власні духовні цінності, не цураючись досягнень європейської науки. Доведено, що саме завдяки набуткам козацької педагогіки рівень національної свідомості козацьких нащадків за часів російського імперіалізму залишався високим, що дало вагомий внесок у здійснення національного відродження.

Стосовно дефініції національне відродження зауважимо, що тільки першу (академічну) фазу національного відродження пройдено до кінця, культурна й політична фази були загальмовані, тому необхідна термінова мобілізація всієї інтелектуальної української творчої еліти, щоб друга і третя фази відродження нації стали доконаним фактом.

Сьогодні нова хвиля національного відродження спонукає носіїв національної свідомості - працівників регіонального телебачення та радіомовлення звернутися до вивчення педагогіки козацької доби, щоб використати у своїй роботі набутки козацької системи виховання національної свідомості молодих українців, адже в Україні у вихованні молоді, створеному самим народом і заснованому на народних основах, утвердилися кращі здобутки української нації.

Для формування національної свідомості молоді засобами телебачення та радіомовлення журналістам необхідно не тільки мати уявлення про цінності національної свідомості, знати не тільки шляхи формування національної свідомості українця, але й регіональні особливості та причини понівечення національної свідомості деякої частини громадян України.

У підрозділі 1.3. (“Чинники понівечення національної свідомості українців”) досліджено процес понівечення національної свідомості українців, визначено ряд політичних, економічних та культурних чинників, які здійснювалися через лінгвоцид, примусову і глобальну етнічну дифузію (від лат. diffusio - розтікання), асиміляцію, етноцид. Аналізуючи наслідки лінгвоциду та етноциду у Запорізькому регіоні, маємо усі підстави стверджувати, що Олександрівськ – місто, штучно створене за канонами російського імперіалізму; а Запоріжжя, його населення – результат соціальних експериментів радянського тоталітарного режиму.

Якщо протягом століть соціальний тип людини змінювався дуже повільно, то в середині ХХ століття в Україні відбулися різкі зміни, які привели до появи ознак виснаження; розриву між поколіннями, до навіювання думки про безперспективність української нації привело до етнічної ентропії безповоротного процесу втрати етнічної енергії; національної анестезії, що породило послаблення імунного захисту перед загрозою спланованої асиміляції. Досліджуючи чинники нівечення національної свідомості при створенні “нової радянської людини”, питання понівеченості національної свідомості українців Запоріжжя, автор дисертації доводить, що серед соціальної і політичної апатії, виникло щось на зразок антикомуністичного братства пригноблених і солідарності.

У “зразковому соціалістичному” місті було створено нову псевдоінтелігенцію, а українська національна свідомість зазнала системної кризи: убивство рідної мови, чужий українській ментальності спосіб життя спотворили свідомість козацьких нащадків, призвели до бездуховності, моральної деградації, національного забуття, породили комунікативну кризу; повзуче російщення у постколоніальний період призвело до комунікативної катастрофи.

У дисертації проаналізовано деякі аспекти впливу засобів масової інформації (телебачення, радіо) на формування та нівечення національної свідомості аудиторії та самих журналістів за часів тоталітарного режиму.

У другому розділі “Регіональне телебачення і радіомовлення в системі національного виховання молоді” національного виховання молоді” порушені проблеми функціонування регіонального телебачення і радіомовлення.

У підрозділі 2.1. (“Найважливіші умови формування національної свідомості особистості”) проаналізовано найважливіші умови формування національної свідомості молоді: систематичність і цілеспрямованість.

Автор доводить, що телебачення і радіо нині є наймогутнішими інституціями суспільства, які тотально впливають на національну свідомість молоді, а працівники телебачення та радіо мають виконувати роль репрезентанта нації. Використовуючи кращі набутки козацької системи виховання, регіональне телерадіомовлення зможе позитивно впливати на формування національної свідомості молоді, враховуючи наслідки понівеченості характерів українців тоталітаризмом, працюючи над вихованням журналістів, ді-джеїв, проблеми їхньої творчості.

У підрозділі 2.2. (Особливості функціонування регіонального телебачення і радіомовлення в інформаційному просторі України). Досліджуючи особливості функціонування регіонального телебачення і радіомовлення в інформаційному просторі України, автор доводить, що усі приватні телерадіоорганізації належать проросійському капіталу і їхня робота спрямована на пробудження ностальгії у інтернаціонального російськомовного населення. Оскільки молодь не цікавить рекламодавців, то тільки три радіостанції працюють на молодіжну аудиторію (“Запоріжжя-FM”, “Шансон”, “Юніверс”). Аналізується залежність ЗМІ від правового забезпечення в державі, в регіоні.

У підрозділі 2.3. (“Тематична наповненість теле- і радіопередач Запорізького регіону”) досліджено тематичну наповненість регіональних теле- і радіопередач, проаналізовано програми національних ЗМІ, які плекають національні ідеали. Дається проблемно-тематична характеристика теле і радіо програм, використовуються такі питання, як обрання теми, проблеми, основні рубрики, їхній вплив на виховання національної свідомості молоді. Значне місце відведено жанровим проблемам, які ще не розглядалися дослідниками. Дисертація містить матеріали з історії телерадіомовлення Запорізького краю.

Третій розділ – “Концепція позитивного впливу регіонального телебачення і радіомовлення на формування національної свідомості молодого покоління” – Аналізує, як регіональні радіо й телебачення допомагають утверджувати національну самобутність, кристалізувати національну ідею, представляти образ нації і народу, формувати про нього думку.

У підрозділі 3.1. (“Україномовне інформаційне середовище як фактор національної самоідентифікації”) розглядається проблема україномовного інформаційного середовища як фактора формування національної свідомості молоді; аналізується ставлення молодіжної аудиторії до української мови; подаються матеріали, в яких аналізуються україномовні програми на регіональному телебаченні та радіо.

Автор доводить, що в Запорізькому регіоні порушуються мовні конституційні права українців: за добу на пяти приватних каналах FM-радіо лунає 105 хвилин україномовної продукції; на чотирьох приватних телеканалах за добу подається 80 хвилин україномовної інформації.

На основі аналізу програм телебачення і радіо, дослідження наводить зібраний негативний мовний матеріал, систематизуючи мовні помилки, вказує на основні причини породження ненормативних одиниць: низький освітній рівень журналістів і ді-джеїв; незнання норм сучасної літературної мови; потужний вплив російської мови.

У підрозділі 3.2. (“Пропаганда національних ідеалів – домінанта ціннісних орієнтирів для молоді”) визначається дефініція поняття “ідеал” – найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їх діяльністю. Дослідження аналізує основні психолого- педагогічні чинники, які формують культуру сприймання теле- і радіопередач і називає ряд причин, які перешкоджають пропаганді національних ідеалів засобами регіонального телерадіопростору.

У підрозділі 3.3. (“Усвідомлення теле- і радіожурналістами особистої відповідальності за створення привабливого образу України”) доводить необхідність усвідомлення теле- і радіожурналістами особистої відповідальності за створення позитивного звукового образу України.

Дослідження показує, що розвиток ЗМІ залежить від кадрового складу, кваліфікації працівників, їхньої підготовки. Кадрові проблеми не часто аналізуються у наукових дослідженнях, тому цьому питанню присвячено один із параграфів. Проаналізовано особливості умов роботи україномовного журналіста, ді-джея в російськомовному регіоні, що раніше не досліджувалося. Досліджено творчі проблеми регіональних ЗМІ, значне місце відведено проблемам молодіжних інтерактивних і гумористичних передач.

У “Висновках” узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення дисертації.

1. Національна свідомість – це сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, які є визначальними для піднесення особистості ло національної спільноти українців; це результат свідомого раціонального вибору людини, це не тільки усвідомлення людиною самої себе як носія національної свідомості, а й готовність до чину заради держави. Національна свідомість – показник розвитку нації.

2. Продуцентом національної свідомості є еліта, яка здатна осмислити засадничі інтереси етнічної групи, теоретично обґрунтувати їх, раціонально сформулювати і публічно висловити. Приналежність до еліти зумовлюється духовним потенціалом особи, її вольовими та іншими якостями. Українська еліта, носій національної свідомості, упродовж тисячоліття свої зусилля спрямовувала на виховання національно свідомої молоді.

3. На основі народної педагогіки завдяки таким чинникам як мова, родинне виховання, релігія, культура, засоби масової комунікації за сприяння національно свідомого інтелекту в Україні постала козацька педагогіка – система формування національної свідомості молоді, яка свої зусилля (духовну зрілість і мудрість) спрямовувала на виховання лицарсько-козацького ставлення до життя.

4. Система козацького виховання, яка склалася в Україні, глибоко національна за своїм духом система освіти, створювала власні духовні цінності, не цураючись досягнень європейської науки. Завдяки набуткам козацької педагогіки рівень національної свідомості козацьких нащадків за часів російського імперіалізму залишався високим і це дало вагомий внесок у здійснення національного відродження.

5. Політика російщення України особливо активно запроваджувалася в Запорізькому регіоні, що мало глибоке історичне коріння і могло здійснюватися лише за умов відсутності незалежної української держави.

6. Телебачення і радіо нині є наймогутнішими інституціями суспільства, які тотально впливають на національну свідомість молоді, а працівники телебачення та радіо - репрезентанти нації. Використовуючи кращі набутки козацької системи виховання, регіональне телерадіомовлення позитивно впливає на формування національної свідомості молоді, враховуючи наслідки понівеченості характерів українців тоталітаризмом.

7. Працюючи над вихованням національної свідомості молоді, регіональні радіо й телебачення, незалежно від структури компанії, повинні вписуватися в інформаційний простір України, доповнюючи його систему.

8. При підготовці передач економічного, бізнесового та юридичного плану враховувати інтереси молодіжної аудиторії.

9. Пропагуючи національні ідеали як домінанту ціннісних орієнтирів для молоді, акцентувати на необхідності плекати рідну мову, історію, культурні традиції, звичаї та обряди.

10. Причини, які перешкоджають пропаганді національних ідеалів засобами регіонального телерадіопростору:

відсутність у частини журналістів української національної свідомості;

недостатня сума фахових знань, а також знань із українознавства;

відсутність в Інтернеті цікавих матеріалів з українознавства;

небажання прикласти зайвих зусиль, бо в Інтернеті легко знайти матеріали з російської та світової історії;

відсутність морального та матеріального стимулювання роботи з формування національної свідомості молоді.

11. Запорізький регіон відчуває велику потребу в наявності журналістів, які б мали розуміння цінностей, знали цінності своєї аудиторії, мали уявлення про шляхи формування національної свідомості молодого українця.

12. Ді-джеям молодіжного телерадіоефіру варто врахувати, що молодіжну аудиторію підкорює інтелектуал із швидким розумом, кмітливістю; людина спостережлива, небайдужа, пряма, щира, обєктивна, смілива – сильна особистість з розвиненим почуттям гумору; з приємним, добре поставленим голосом, чіткою дикцією; із доступною мовою, але багатим словниковим запасом і знанням іноземних мов.

13. Важливо, щоб продукт праці такого журналіста відзначався новизною, оригінальністю, ефективністю та довершеністю, “родзинкою”, неповторним іміджем, тому робота над шліфуванням власних здібностей не повинна припинятися. надійністю, старанністю.

14. Необхідне натхнення – особливий духовний стан виступаючого перед мікрофоном, вид “чистого” психосинтетичного впливу. Натхнення ведучих, авторів притягує слухача, створює сприятливий мікроклімат на самій станції. Радіопередача, побудована на натхненні, несе духовну енергію колективу, ефективно впливає на усі соціальні верстви населення і привертає молодь.

15. Зважаючи на низький освітній рівень ведучих україномовних інформаційних програм, відсутність фахової підготовки, недостатній словниковий запас людей, які нещодавно почали говорити державною мовою, пропонуємо деякі зауваги до мовного оформлення регіонального ефіру:

- білінгвізм на даному етапі неприпустимий: журналіст повинен готувати і читати новини однією мовою (українською чи російською);

- готувати і редагувати україномовні новини повинні досвідчені журналісти, мовники;

- із усіма інформаційниками необхідно проводити заняття із удосконалення мовних навичок;

- необхідна посада консультанта, який аналізував би мовні помилки журналістів;

- державній телерадіокомпанії не варто продовжувати використання мовного стилю радянських часів на фоні різкого зростання психологічного несприйняття молоддю забюрократизованої мови недавнього тоталітарного минулого.

- вживати питомі українські слова замість іноземних відповідників;

- неприпустимим є вживання сленгу у випусках новин.

16. Національно свідомі журналісти-професіонали, передаючи свій досвід молодим колегам, виховуючи у них національну свідомість, прищеплюючи їм уміння культивувати національні ідеали засобами мас-медіа, повинні звернути увагу на такі моменти:

- поєднання вивчення, дослідження, переосмислення нашого минулого з сучасним світосприйняттям урбанізованого українця;

- ширше використовувати новітні технології у пропаганді урбаністичних форм культури;

- необхідність чіткої, однозначної уніфікація національної міфотворчості;

- плекати у молоді культ національних героїв, показувати красу, шляхетність, інтелект велетів духу в історії державотворення, в науці, культурі.

Вважаємо за необхідне запровадити періодичні атестації працівників телерадіоорганізацій із видачею довідок (ліцензій) на право професійно займатися журналістикою.

Ставляться завдання подальшого дослідження у цій галузі.

Список опублікованих праць автора за темою дисертації

1. Пенчук І. Формування ментальності нації крізь призму радіомовлення (на матеріалах радіостанцій м. Запоріжжя). // Ex professo: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: В. Демченко. – Вип. 3 – Вид-во Дніпропетр. Ун-ту, 2001. - С. 179 – 185.

2. Пенчук І. Україномовне інформаційне середовище як фактор формування національної свідомості. // Поліграфія і видавнича справа: Наук.-техн. зб. / Ред. С.М.Гунько. – Львів: 2002. – С. 230-234.

3. Пенчук І. Сучасне регіональне радіо: проблеми…// Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Вип. 1. / Головний редактор Толок В. О. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. – С. 107 – 110.

4. Пенчук І. З досвіду дослідження впливу аудіовізуальних та друкованих ЗМІ на формування молодіжної аудиторії. // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. – Вип. 2. - / Головний редактор Толок В. О. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. – С. 72 – 74.

5. Пенчук І. Л. Виховання національної свідомості на прикладі програми Ганни Черкаської “Історичний календар” (Запорізька обласна телерадіокомпанія). // Телевізійна й радіожурналістика. / Зб. наук.-метод. праць. – Львів: Ред. – вид. відділ Львів. ун-ту, 2002. – Вип. 4. - С. 29 - 32.

6. Печук І. Л. Історико-культурологічні передачі регіонального телерадіомовлення як фактор формування національної свідомості молоді.// Культура народов Причерноморья. / Научный журнал. - №37. – Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И.Вернадского, 2003. – С.304-308.

АНОТАЦІЯ

Пенчук І. Л. Регіональне телебачення і радіомовлення у контексті формування національної свідомості молоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 – Журналістика. – Інститут журналістики. – Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню формування національної свідомості молоді засобами регіонального телебачення і радіомовлення. Автор досліджує поняття національна свідомість, систематизує визначення, наявні на даний час у науковій літературі; висвітлює процес зародження, становлення і розвитку національної свідомості українців; досліджує чинники понівечення національної свідомості українців, вплив на національну свідомість українців політики російщення, яка мала глибоке історичне коріння і могла здійснюватися лише за умов колоніальної залежності та бездержавності України.

Наголошуючи на державотворчій спрямованості національної свідомості, автор аналізує умови формування національної свідомості особистості та роль регіонального телебачення і радіомовлення у формуванні національної свідомості молоді. Дисертаційне дослідження дає підстави стверджувати, що важливий чинник державної молодіжної політики - інформаційно-пропагандистська діяльність регіонального телебачення і радіомовлення.

Реалії незалежної України вимагають принципового підходу до створення україномовного середовища в інформаційному просторі регіонів, до пропаганди національних ідеалів, нових концептуальних підходів до інформаційної політики.

Автор пропонує рекомендації для телерадіожурналістів регіональних ЗМІ зі створення ефективної моделі формування національної свідомості молоді. Ключові слова: ЗМІ, телебачення, радіомовлення, національна свідомість, духовність, національний ідеал, українська мова, російщення, культура, патріотизм, виховання.

АННОТАЦИЯ

Пенчук И. Л. Региональное телевидение и радиовещание в контексте формирования национального сознания молодёжи. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08. – Журналистика. – Институт журналистики. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию процесса формирования национального сознанияі молодёжи средствами регионального телевидения и радиовещания.

Автор исследует понятие национальное сознание, систематизирует его определения, существующие в данное время в научной литературе; освещает процесс зарождения, становления и развития национального сознания украинцев.

Анализируются факторы негативного влияния на формирование национального сознания украинцев политики русификации, которая имела глубокие исторические корни и могла осуществляться лишь в условиях колониальной зависимости и при отсутствии украинского государства.

Исследование показало, что изменения национального состава и языковой структуры населения Запорожского региона не были благоприятны для украинцев и стали причиной ассимиляции украинцев, превращение их в национальное меньшинство на своей исторической Родине.

Акцентируя внимание на державотворческой направленности национального сознания, автор анализирует процесс формирования национального сознания молодёжи с помощью регионального телевидения и радиовещания.

Диссертационное исследование даёт основание утверждать, что информационно-пропагандистская деятельность регионального телевидения и радиовещания - важная составная государственной молодёжной политики.

Реалии независимой Украины требуют принципиального подхода к созданию украиноязычной среды в информационном поле регионов, к пропаганде национальных идеалов, новых концептуальных подходов в информационной политике.

Автор предлагает рекомендации телерадиожурналистам региональных СМИ по созданию эффективной модели формирования национального сознания молодёжи.

Ключевые слова: СМИ, телевидение, радиовещание, национальное сознание, духовность, национальный идеал, русификация, культура, патриотизм, воспитание.

ANNOTATION

Penchuk I.L. Regional television and broadcasting in the context of the national youth consciousness formation. Manuscript.

The dissertation on receiving the scientific degree of the candidate of philological sciences in speciality 10.01.08. – Journalism. – Institute of journalism. Kiev National University of Taras Shevchenko. – Kiev, 2003.

The dissertation is devoted to the research of the process of formation of the national youth consciousness by means of regional television and broadcasting.

The author investigates the notion of the national consciousness, systematises its definitions in the scientific literature; throws the light to the process of origin, formation and development of the self-consciousness of the Ukrainian.

The particular role of Zaporizhzhya region in the history of the present-day Ukraine is paid much attention to as it is a historical centre of the Ukrainian and kozak nation with its own administrative system from which the state of the times of Bohdan Khmelnitsky arose.

The author analyses the influence of the kozak's system of upbringing, the pupils of which formed a special community of the nationally conscious youth with the stable way of thinking. The very kozak's community made an active influence on the formation of political, economic, social and cultural changes in the state. The investigation shows that due to this system of upbringing "the kozak element" of life was constant in the national consciousness of the Ukrainian people. Yet the kozak system was the precondition of developing the Ukrainian intellectual elite who directed its efforts to upbringing of the national youth consciousness.

The author of the dissertation investigates the mechanism of changing in the national and linguistic structure of Zaporizhzhya region population basing on the census statistics of XVIII - XX centuries and the reasons that caused these changes.

The formation of the national consciousness of the Ukrainian is badly influenced by the politics of Russification which had deep historical roots and could exist only under the conditions of colonial dependence and absence of the Ukrainian state. The research showed that the changes of the national and linguistic structure of Zaporizhzhya region population were not favourable for the Ukrainian and became the reason of their transformation into the national minority on the territory of their historical native land.

Paying attention to the state-creating tendency of national consciousness the author analyses the process of the formation of national youth consciousness by means of regional television and broadcasting. The results of the research give the ground to affirm that informational propagandistic activity of regional television and broadcasting is an important component of the national youth consciousness.

Realias of the independent Ukraine require a new approach to the creation of the Ukrainian-speaking environment in the informational field of regions as well as to the propaganda of national ideals of new conceptual approaches in the informational policy.

The author offers some recommendations to journalists of television and broadcasting of regional Mass Media in the creation of the effective model of national youth consciousness formation.

Key words: Mass Media, television, broadcasting, national consciousness, spirituality, national ideal, upbringing, Russification, culture, patriotism.