Харківський національний унІверситет

імені В.Н. Каразіна

Піщікова катерина Володимирівна

УДК 811.111'27

стратегії домінування в аргументативному дискурсі: гендерний аналіз

(на матеріалі англійської мови)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Мартинюк Алла Петрівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра перекладу та англійської мови, доцент

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна, Сумський державний університет, кафедра перекладу, професор

кандидат філологічних наук, доцент Олікова Марія Олександрівна, Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра англійської філології, доцент

Провідна установа: Донецький національний університет, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк

Захист відбудеться “27” лютого 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “24” січня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Солощук Л.В.

Загальна характеристика роботи

Реферована робота присвячена комплексному гендерному аналізу стратегій домінування в аргументативному дискурсі в межах синергетичного підходу. У термінах синергетики мова постає як адаптивна система, що самоорганізується, реорганізує свою внутрішню структуру та виробляє принципи гармонійного співіснування із зовнішнім світом у процесі розвитку (О.М. Леонтьєв, Ю.С. Степанов, Є.В. Сидоров, О.В. Тарасова).

На сучасному етапі розвитку лінгвістики не розроблена адекватна методика дослідження мовленнєвої поведінки людини. У синергетичній парадигмі таку роль бере на себе “комунікативна теорія акомодації” (Н. Купланд, Дж. Купланд, Г. Джілс, К. Кенвуд). Ця теорія пропонує модель, що дозволяє пояснити складну взаємодію мови, мовленнєвої діяльності, різних аспектів людської індивідуальності і конкретних цілей міжсуб'єктної взаємодії. У даній роботі інструментарій та принципи аналізу теорії акомодації використовуються для дослідження закономірностей міжсуб'єктної взаємодії в аргументативному дискурсі, орієнтованої на досягнення домінування, що виявляється у прагненні комунікантів контролювати розвиток мовленнєвої взаємодії.

Сучасний підхід до вивчення аргументативного дискурсу ґрунтується на визначенні аргументації не тільки з точки зору логіки, а й комунікативної діяльності, що складається з вербального, невербального й екстралінгвального компонентів (А.Д. Бєлова, В.І. Кирилов, А.О. Старченко). Гендерний параметр додає роботі особливої актуальності і значущості, тому що тема домінування є центральною в контексті гендерних відносин мовців. “Гендер” як соціальне поняття відображає відносини нерівності, ієрархії, влади, домінування однієї складової опозиції “чоловіче – жіноче” над іншою (А.В. Кириліна).

Актуальність теми даного дослідження визначається загальною антропоцентричною тенденцією в сучасній лінгвістиці, що спричинила необхідність розвитку міждисциплінарної парадигми досліджень аргументативного дискурсу. Антропоцентричний підхід визначає орієнтацію на вивчення аргументативних текстів з огляду на мовленнєву взаємодію комунікантів.

У зв'язку з цим, по-перше, назріла необхідність розробки операційної моделі аналізу дискурсу, що інтегрує два рівні мовленнєвої взаємодії: мікрорівень формальних і змістовних аспектів інтеракції, реалізованих одиницями мовлення, а також макрорівень соціокультурних і когнітивних вимірів, які зумовлюють мовленнєву поведінку людини.

По-друге, актуальним є визначення гендерних аспектів реалізації мовленнєвих стратегій домінування, тому що будь-які спроби лінгвістів, соціологів, антропологів впроваджувати комплексні моделі аналізу, що ґрунтуються на макроконтекстуальних параметрах, не вирішують питання використання мови для реалізації влади й ієрархії без урахування гендерного чиннику.

По-третє, в лінгвістичних студіях гостро стоїть питання визначення місця гендера серед інших соціальних чинників, що впливають на розвиток мовленнєвої взаємодії. Усе це зумовило необхідність вирішення у роботі наукового завдання – дослідження гендерно забарвлених мовленнєвих стратегій і тактик домінування в аргументативному дискурсі.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що здійснюються на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, об'єднаних у межах теми “Системний опис і методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності”, номер державної реєстрації № 0100U003310.

Метою даного дослідження є вивчення гендерно зумовлених характеристик мовленнєвих стратегій і тактик домінування в аргументативному дискурсі шкільних дебатів на матеріалі сучасної американської англійської мови.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

· у межах синергетичного підходу адаптувати системну модель аналізу дискурсу та мовленнєвих стратегій, виробити інструментарій і методику дослідження гендерної мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі та застосувати її для вивчення мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі з урахуванням взаємного впливу мікро- і макрорівнів мовленнєво-розумової діяльності;

· експериментально верифікувати інтерактивність гендерного чинника у конфліктній і соціально значимій комунікативній ситуації спілкування, орієнтованій на широку публіку;

· виявити характерні риси сучасних американських шкільних публічних дебатів і перехресного опитування як окремого випадку аргументативного дискурсу;

· розробити класифікацію тактичних мовленнєвих ходів для реалізації домінування на формальному і змістовному рівнях;

· на основі розробленої класифікації визначити гендерно зумовлені стратегії і тактики домінування в мовленнєвій інтеракції.

Об'єктом даного дослідження є сучасний англомовний аргументативний дискурс шкільних дебатів як складна комунікативна діяльність, що характеризується високим ступенем динамізму, конфліктності, формалізованості, орієнтованістю на переконання аудиторії, діалогічністю.

Предметом даного дослідження є гендерні аспекти використання мовленнєвих стратегій домінування в сучасних американських публічних шкільних дебатах, зокрема, в перехресному опитуванні. В евристичному плані фокусування аналізу на шкільних дебатах дає можливість контролю над соціолінгвістичними чинниками дискурсу, такими як вік, соціальний статус, рівень освіти комунікантів тощо. Таким чином, у даній комунікативній ситуації всі соціальні чинники дискурсу є сталими, єдиною перемінною є гендерний чинник. Це свідчить, що встановлені у роботі комунікативні закономірності пов'язані в першу чергу саме з гендерною приналежністю комунікантів.

Методологічною основою дослідження є синергетичний підхід, що забезпечує дотримання таких ключових принципів сучасного мовознавства, як експансіонізм, експланаторність, антропоцентричність, функціоналізм (О.С. Кубрякова, О.О. Селіванова). Експансіонізм синергетичного підходу реалізується в міждисциплінарній спрямованості розроблених на його основі теорій, що дозволяє перебороти науковий редукціонізм і підвищує їхню експланаторність. Антропоцентризм синергетичного підходу полягає в його орієнтованості на людину в міжсуб'єктній взаємодії і розгляді номінативної підсистеми мовлення як фіксованої сукупності людських знань, досвіду, культури. Функціоналізм полягає в спрямованості аналізу на визначення закономірностей функціонування мовлення в контексті, у застосуванні методів, що дозволяють описати механізми, за допомогою яких реалізується адекватна мовленнєва поведінка індивідів, зокрема, максимізація ефективності і мінімізація соціальної напруги.

Методи дослідження відповідають поставленим завданням. Метод орфографічного транскрибування дозволив оформити досліджувані усні тексти в письмовому вигляді. При цьому були зафіксовані висловлення, їхня послідовність, перебивання, інтонаційні акценти, особливості вимови, сторонні шуми. До транскрибованих текстів був застосований метод аналізу мовлення (конверсаційний аналіз), для якого були розроблені дві групи мовленнєвих ходів відповідно до тактик установлення формального і змістовного домінування. При описі отриманих результатів використовувався так званий “метод спостереження й участі”, що дозволяє дослідникові інтерпретувати аналізований матеріал з урахуванням досвіду, подібного до того, яким володіють учасники інтеракції.

Дослідження проведене на матеріалі сучасної американської англійської мови. За емпіричний матеріал слугували зібрані автором відео- й аудіозаписи публічних дискусій, а саме, фінали і півфінали національних шкільних дебатних турнірів серед американських старшокласників 1998 року. Загальний обсяг оброблених текстів склав 192 хвилини звучання, у цілому 2 784 предикації.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці:

·

· як матеріал гендерного аналізу використано “живе” мовлення;

· визначені характеристики мовленнєвої ситуації шкільних дебатів, а також мовленнєвої події перехресного опитування як окремого прояву аргументативного дискурсу;

· проаналізовані тактичні мовленнєві ходи, що складають стратегію домінування, і вироблено їхню класифікацію за ознакою контролю над формальною/змістовною стороною мовленнєвої взаємодії;

· досліджена гендерна специфіка реалізації стратегій домінування, а саме стабільність у виборі тактичних мовленнєвих ходів юнаків і маневреність у мовленнєвій поведінці дівчат.

Отримані результати можуть бути підсумовані в наступних положеннях, що виносяться на захист:

1. Адаптація синергетичної моделі мовленнєвої взаємодії, зокрема техніки міжсуб'єктного контролю, розробленої в межах теорії акомодації, є продуктивною операційною моделлю аналізу гендерної мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі.

2. Гендер є базовим соціальним чинником, контекстуальні прояви якого зумовлені його взаємодією з іншими соціальними чинниками. В досліджуваній мовленнєвій інтеракції гендер є результатом взаємодії позиційних ролей учасників дебатів та соціальних стереотипних приписань.

3. Мовленнєва ситуація шкільних дебатів як окремий випадок аргументативного дискурсу характеризується високим ступенем формалізації і конфліктності, орієнтованістю на аудиторію і неможливістю досягнення компромісу.

4. Досягнення домінування в конфліктній мовленнєвій взаємодії здійснюється стратегіями і тактиками домінування. Тактичні ходи встановлення мовленнєвого домінування в аргументативному дискурсі класифікуються за принципом експлікованої і імплікованої “загрози лицю” комуніканта і визначаються, відповідно, як формальні і змістовні.

5. Закономірності у використанні мовленнєвих тактик формального і змістовного домінування юнаками і дівчатами в публічних дебатах істотно різняться і полягають у наступному:

5.1. мовленнєва поведінка юнаків характеризується більшою стабільністю і впевненістю, а мовленнєва поведінка дівчат більш маневрена й істотно залежить від статі опонента;

5.2. комуніканти-юнаки використовують переважно формальні тактичні ходи утримання ініціативи говоріння незалежно від статі опонента; в усіх типах пар комунікантів дівчата віддають перевагу тактичним ходам змістовного домінування; в змішаних парах комуніканти-дівчата також широко використовують формальні тактичні ходи експлікованого перехоплення ініціативи мовлення.

6. Виявлені гендерні аспекти мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі пояснюються впливом соціальних стереотипних установок на мовленнєву поведінку, а саме, позиційних рольових приписань ситуації публічних дебатів і гендерних рольових приписань, що визначають очікувану “фемінінну” і “маскулінну” мовленнєву поведінку в американському лінгво-культурному соціумі. Стабільність мовленнєвої поведінки юнаків викликана повною кореляцією “маскулінних” стереотипних приписань і рольових приписань публічної дискусії. Маневреність мовленнєвої поведінки дівчат, а також висока конфліктність мовленнєвої взаємодії в змішаних парах комунікантів зумовлюється розбіжністю “фемінінних” рольових приписань і рольових приписань публічної дискусії. Таким чином, динаміка гендерної взаємодії на мікрорівні інтеракції відбиває динаміку гендерної взаємодії на соціальному макрорівні.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона робить внесок у розвиток вітчизняної гендерної лінгвістики та теорії аргументації. Запропонований у дослідженні аналіз стратегій домінування сприяє розробці, адаптації і застосуванню синергетичних моделей опису мовленнєвої взаємодії та стратегій мовленнєвого домінування в різних ситуативних контекстах.

Практична цінність роботи полягає в тому, що основні положення дисертації можуть знайти застосування в навчальних курсах з практики англійської мови, у курсі загального мовознавства (розділ „Мова і мовлення”), стилістики (розділ „Стилі і жанри”), основ теорії мовленнєвої комунікації, у спецкурсах з соціо- і прагмалінгвістики, гендерної лінгвістики, у розробці комунікативних методів викладання англійської мови й у подальших наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Особистий внесок дисертанта полягає в наступному: у межах синергетичного підходу адаптовано і застосовано модель, що системно описує мовленнєву взаємодію в аргументативному дискурсі; експериментально верифіковано інтерактивність гендера в аргументативному дискурсі, зокрема, виявлено відмінні риси сучасних американських шкільних публічних дебатів і перехресного опитування як окремого випадку аргументативного дискурсу, розроблено інструментарій і методику дослідження гендерної мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі, створено класифікацію тактичних ходів домінування на формальному і змістовному рівнях, визначено гендерно зумовлені стратегії і тактики встановлення домінування в мовленнєвій взаємодії. Конкретний персональний внесок здобувача до наукових праць, опублікованих в співавторстві, полягає в збиранні та аналізі оригінального емпіричного матеріалу.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені в даній роботі, обговорювалися на щорічних засіданнях кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (1999 - 2002) та міжкафедральних наукових семінарах (2002), на щорічних науково-практичних конференціях факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (1997 - 2002), на Першій та Другій міжнародних конференціях “Гендер: мова, культура, комунікація” (Москва, 25.11-26.11.1999, МДЛУ; Москва, 22.11-23.11.2001, МДЛУ), міжнародній конференції “Gender – Sprache – Kommunikation – Kultur” (28.04 - 1.05.2001, Institut fur Slawistik Friedrich Schiller-Universitдt Jena, Німеччина).

Публікації. Основні положення даної дисертаційної роботи відбито в 6 статтях (з них 5 у фахових виданнях України) і у трьох збірках матеріалів і тез міжнародних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку літератури, 23 діаграм і одного додатка. Загальний обсяг – 210 стор., обсяг основного тексту – 170 стор., список літератури нараховує 247 позицій.

У вступі розкривається сутність роботи, її актуальність, ступінь вивченості досліджуваної проблеми, зв'язок з науковими темами, мета і завдання дослідження, його об'єкт, предмет, методологічна основа і методи, матеріал, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, апробація і публікації за темою дослідження.

У першому розділі роботи проводиться критичний огляд і теоретичне узагальнення існуючих теоретико-методологічних підходів до вивчення мовлення, а також проводиться аналіз гендерних аспектів мовленнєвої взаємодії. Роз'яснюються основні терміни і поняття, використані у дослідженні для опису мовлення і мовленнєвої взаємодії. У межах синергетичної парадигми розроблюється операційна модель вивчення мовленнєвої взаємодії. Накреслюються шляхи застосування теорії акомодації у вивченні гендерних аспектів мовленнєвої взаємодії.

У другому розділі проводиться експериментальний аналіз гендерної мовленнєвої взаємодії в аргументативному ситуативному контексті, уточнюється сутність аргументації як базової категорії аргументативного дискурсу, виділяються особливості шкільних дебатів як окремого випадку аргументативного дискурсу. У цьому розділі також визначається методика дослідження і основні параметри дослідження, що ґрунтуються на розмежуванні тактичних ходів формального і змістовного домінування.

У третьому розділі міститься експериментальний аналіз гендерної мовленнєвої взаємодії в перехресному опитуванні, наводяться отримані результати і пропонується їхня інтерпретація.

Висновки узагальнюють результати дослідження.

У додатках наведена ілюстративна добірка транскрибованих текстів перехресного опитування в різних типах пар комунікантів.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження гендерної мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі” визначені основні терміни та поняття, які використано в роботі. З огляду на соціальну зумовленість мовленнєвої взаємодії під дискурсом розуміємо реалізацію мовлення в контексті міжособистісних і соціальних відносин, підпорядковану певним цілям. При цьому дискурс розуміємо не тільки як форму використання мовлення, а й як тип соціальної взаємодії (Г.Г. Почепцов (мол.), Ю.С. Степанов, D. Schiffrin).

Необхідність розробки і застосування інтегративної наукової парадигми зумовила вибір синергетичної теорії, спрямованої на пояснення самоорганізації складних систем, як теоретико-методологічної бази роботи. Мовленнєва діяльність у термінах синергетики є комплексною незамкнутою системою, зв'язок якої з навколишнім середовищем є основним джерелом мотивації мовленнєвих дій індивіда. Ключовою складовою людського спілкування є здатність індивіда “підстроювати” свою мовленнєву поведінку під незліченну безліч партнерів по комунікації і контекстів її протікання.

Важливим елементом мовлення є його контекст, що носить системний характер. Контекст необхідно розглядати не тільки як об'єктивно задану одиницю, але і як інтерсуб'єктивно сконструйований простір. У даній роботі використовується модель опису системних характеристик мовлення і його контексту, яка акцентує тісний зв'язок мікро-, макро- і мета контекстів (О.В. Тарасова). Мікроконтекст – це контекст міжсуб'єктного спілкування, що характеризує того, хто говорить, як конкретну мовну особистість, яка реалізує певні комунікативні інтенції. Макроконтекст – це більш широкий соціокультурний контекст, що характеризує того, хто говорить, як представника свого соціуму і своєї культури, що диктує певні правила, норми і значення. Метаконтекст – це контекст думки і знання, певна концептуальна картина світу, що склалася в даному соціумі. Таким чином, закономірності, виявлені на мікрорівні, можуть бути співвіднесені із закономірностями й установками, що існують на макрорівні.

Мовленнєва ситуація – це найширший контекст мовленнєвої діяльності, що відповідає певним когнітивним схемам чи сценаріям. Досліджувана мовленнєва ситуація публічних шкільних дебатів серед американських старшокласників належить до сфери аргументативного дискурсу, вона підпорядкована меті ствердження певної позиції і спростування їй протилежної позиції за допомогою аргументації. Особливістю дискурсивної аргументації є її високий динамізм і установка на переконливість. Останнє веде до використання широкого діапазону мовленнєвих ходів, пов'язаних з інтерпретацією висловлень і з нав'язуванням певної позиції опоненту. Як окремий випадок аргументативного дискурсу шкільні дебати характеризуються високим у порівнянні з іншими ситуаціями ступенем формалізації і конфліктності, неприпустимістю компромісу і орієнтованістю на аудиторію.

Більш вузьким контекстом є мовленнєва подія – внутрішньо зв'язаний комунікативний епізод, у даному випадку це так зване перехресне опитування між двома учасниками. На час кожного туру перехресного опитування тривалістю 6 хвилин призначається один запитувач і один опонент, заздалегідь задана послідовність говоріння і тема дебатів. У досліджуваній події встановлення домінування як ціль інтеракції задається правилами дебатів, реалізація гендерно забарвлених стратегій домінування здійснюється за допомогою різних мовленнєвих засобів.

При аналізі мовлення ключовим видається питання про одиниці аналізу. Мінімальною одиницею, з якої складаються мовленнєві події, є мовленнєвий хід як інструмент реалізації тієї чи іншої мовленнєвої тактики, який дозволяє врахувати діалогічність елементів мовленнєвої взаємодії (О.С. Ісерс, А.Н. Баранов, Г.Ю. Крейдлін). Мовленнєвий хід прийнятий нами за загальний термін, що називає різні мовленнєві дії, у розглянутій ситуації це, наприклад, перебивання і питання. Особливість мовленнєвого ходу як одиниці мовлення полягає в його “реляційному” (відносному) характері, іншими словами, функціональна роль кожного мовленнєвого ходу у межах загальної мовленнєвої стратегії визначається щодо попереднього і наступного ходів.

Методика даного дослідження ґрунтується на теорії акомодації і, зокрема, техніці міжсуб'єктного контролю (Н. Купланд, Дж. Купланд, Г. Джілс, К. Кенвуд). Вона виходить з того, що мовець співвідносить свої дії з діями співрозмовника, його реакціями, мовленнєвими особливостями, реалізованими співрозмовником стереотипними установками. При конфліктній мовленнєвій взаємодії мовець може дотримуватися стратегії мовленнєвої компліментарності (чи взаємного доповнення), спрямованої на те, щоб підкреслити рольові розходження, що існують між співрозмовниками. Негативний міжсуб'єктний контроль – це техніка, використовувана комунікантами для регулювання позиційної рольової поведінки співрозмовника шляхом ненадання співрозмовникові можливості змінити стереотипне рольове приписання, реалізоване в даній інтеракції, тобто комуніканти використовують мовленнєві засоби для встановлення контролю над позиційною роллю співрозмовника. Негативний міжсуб'єктний контроль реалізується через довготривалість і перехоплення ініціативи говоріння, а також через маніпулювання змістом мовленнєвої інтеракції.

Гендер є системною характеристикою соціального порядку, що постійно відтворюється як у структурах свідомості, так і в структурах міжсуб'єктної взаємодії. Ключовим для даного дослідження стало розуміння гендера як інтерактивного досягнення, тобто результату, до якого може приводити конкретна мовленнєва взаємодія, і категорії, що взаємодіє з іншими соціальними параметрами, такими як вік, статус, національність і т.д., і знаходиться у взаємній залежності від них (H. Kotthoff, R. Wodak). Це комплексне визначення гендера дозволяє перебороти як релятивістське твердження про його повну довільність, так і ранні структуралістські положення про бінарність цієї категорії.

Гендер є соціально зумовленою категорією, співвіднесеною з інтерсуб'єктивною типіфікацією, що формує культурно зумовлені очікування мовця (А.В. Кириліна, D. Cameron). Ключовим в аналізі гендерної взаємодії є поняття “стереотипне рольове приписання”. Стереотипи за своєю природою оцінні і контекстуально зумовлені (О.Л. Бєссонова). Через те, що кожен індивід є одночасно представником декількох соціальних груп (вікової, професійної, гендерної і т.п.), його “поведінковий арсенал” містить кілька стереотипних установок. Вибір певної установки або сукупності установок у кожній конкретній мовленнєвій ситуації зумовлюється цілим набором чинників.

У теорії акомодації виділяються три групи таких чинників: соціальні, ситуативні й особистісні. Останні два чинники відносяться до безпосереднього міжсуб'єктного контексту: це індивідуальні характеристики комуніканта, при цьому мовленнєва компетенція індивіда, його мета і завдання у даній інтеракції є чинниками, що визначають мовленнєву поведінку і мовця, і його співрозмовника. У процесі мовленнєвої взаємодії мовець “підстроюється” під співрозмовника, а саме, враховує, до якої соціальної і демографічної групи належить співрозмовник, які мовленнєві засоби він використовує і як реагує на висловлення.

У другому розділі “Матеріал та методика дослідження гендерної мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі” визначена специфіка досліджуваного матеріалу і викладена методика дослідження, що ґрунтується на так званому якісному підході, який широко застосовується в гуманітарних і соціальних науках останніх десятиліть.

Досліджувана мовленнєва ситуація шкільних дебатів належить до аргументативного дискурсу і спрямована на ствердження певної позиції та спростування їй протилежної позиції за допомогою аргументації. Аргументацію визначаємо як комплексне явище, яке складається з вербального, невербального і екстралінгвального аспектів (А.Д. Бєлова); таке розуміння надає нам можливість виділити статусні та рольові характеристики аргументації. В аргументативному дискурсі, як правило, зберігається постійна структура: твердження – контртвердження, або контраргумент – контр-контраргумент та, можливо, повтор твердження (H. Gruber).

Ситуація дебатів в цілому спрямована на встановлення переваги над опонентом в очах аудиторії, таким чином, можна говорити про аргументативну риторику як про мистецтво впливати на аудиторію. Справжнім адресатом учасників дебатів є не співрозмовник (у даному випадку його краще назвати опонентом), а аудиторія, й у першу чергу судді. У цьому зв'язку метою дебатів є не досягнення консенсусу, а демонстрація переваги. Особливістю мовленнєвої ситуації шкільних дебатів є неприпустимість досягнення компромісу, а також високий рівень формалізації: мовленнєва взаємодія регулюється строгими правилами щодо часу та послідовності говоріння. Теми для обговорення та позиції „за” чи „проти” розподіляються між учасниками заздалегідь методом жеребкування.

Мовленнєва подія перехресного опитування відбувається після промови одного із учасників дебатів, яка і відіграє роль твердження в загальній структурі аргументації. Таким чином, запитання та відповідь учасників перехресного опитування є відповідно контраргументом та контр-контраргументом. Перехресне опитування використовується комунікантами для того, щоб прояснити фактичні деталі та вистроїти лінію аргументації на свою користь.

Нами були використані аудіо та відео записи шкільних дебатних турнірів (вік учасників – 14-17 років), а саме фінали та на півфінали американських національних турнірів 1998 року. Проаналізований матеріал був підібраний таким чином, щоб загальна кількість комунікантів-дівчат та комунікантів-юнаків була рівною. Ми розглядали одностатеві та змішані пари і в цілому виділили чотири типа пар комунікантів: юнак-юнак, дівчинка-дівчинка, юнак-дівчинка, дівчинка-юнак, було проаналізовано по вісім турів перехресного опитування в кожному типі пар (в цілому 32 тура).

У результаті проведеного лінгвістичного аналізу транскрибованого тексту нами виокремлені мовленнєві ходи, характерні для стратегії домінування у межах дебатів як мовленнєвої ситуації. Одержаний інвентар мовленнєвих ходів розподілено на дві групи у залежності від того, використовуються вони для встановлення контролю над формальною стороною висловлення чи над змістовною.

Формальне домінування у мовленні встановлюється за допомогою контролю над параметром часу говоріння, а саме, чим довше висловлення, тим довше мовець утримує ініціативу говоріння і домінує в інтеракції. Змістовне домінування припускає маніпулювання змістом висловлень, що прозвучали в ході інтеракції. Подібний поділ тактичних ходів є умовною аналітичною схемою, що сприяє розумінню структури мовленнєвої взаємодії.

За нашими даними до тактичних ходів формального домінування належать тривалість говоріння, співвідношення тривалості відповіді і питання, ініціатива говоріння (кількість питань, ініціація нової теми в питанні), обмежуюче питання (питання, що не передбачає розгорнутої відповіді), перебивання, накладення (одночасне говоріння комунікантів), блокування (ініціація відповіді або питання одразу після завершення звучання висловлення опонента). При цьому тривалість та ініціатива говоріння, а також обмежуюче питання є ходами, спрямованими на утримання ініціативи говоріння, а перебивання, накладення і блокування є ходами експліцитного перехоплення ініціативи.

Змістовне домінування базується на взаємодії власних та чужих висловлень, яка стимулює творення експресивних та оціночних конотацій, монтаж синтаксичних структур, перетворення об'єктивної інформації в модальну, розвиток діалогічної тактики. До тактичних ходів змістовного домінування належать опозиційне риторичне питання, протиставне питання, силогізм-пастка. Опозиційне риторичне питання по суті є розгорнутим викладом точки зору того, хто запитує, воно „проектує” відповідь, що суперечить позиції опонента: “

Don't you think that if your expression would lead to violence or advocate violence or other things of that nature that are harmful for the domestic order, it should be restricted?”

Протиставне питання є непрямим цитуванням висловлення опонента, що подає його у невигідному світлі:“

… so order in this society isn't preserved simply because sometimes the 1st Amendment isn't curtailed, right?”

Силогізм-пастка є серією питань (рядки 1-3, 5, 7, 9), ціль яких полягає в тому, щоб заставити опонента сформулювати висловлення, яке легко спростувати (рядок 10):

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 You have said that girls usually are more interested in literature or biology, whereas boys in mathematics or physics. What if a boy is much more interested in literature? Does he need a special boys' class? Well, he can do literature after school. Why do students go to high school? Isn't it to study? Yes. Why study after school then? ((SILENCE)) Why not study at home anyway? Well, he certainly can. Then why bother about reforming schools and introducing new classes at all?

В цілому, тактичні мовленнєві ходи утримання ініціативи говоріння містять низьку „загрозу лицю” комуніканта, а тактичні мовленнєві ходи експлікованого перехвату ініціативи містять високу „загрозу лицю” комуніканта. Всі тактичні мовленнєві ходи змістовного домінування характеризуються низькою „загрозою лицю” комуніканта.

У третьому розділі “Експериментальний аналіз гендерної мовленнєвої взаємодії в перехресному опитуванні” викладаються результати проведеного дослідження матеріалу. Наведені нижче діаграми ілюструють результати аналізу використання тактичних ходів формального домінування, а саме, тривалості говоріння у всіх типах пар комунікантів (діаграма 1), а також використання перебивань, накладень і блокувань (діаграма 2). Для контрасту у діаграмі 3 результатів аналізу використання ходів змістовного домінування наведено також такий широко вживаний хід як запит інформації, який не відноситься до ходів змістовного домінування.

Відповідно до отриманих експериментальних результатів були виділені наступні гендерно зумовлені особливості використання стратегій домінування у публічних шкільних дебатах:

·

· Мовленнєва поведінка дівчат характеризується більш низькою загальною тривалістю говоріння: найбільш низька тривалість зафіксована у дівчат в парі юнак-дівчина (183 предикації) (див. діаграму 1). Мовці-дівчата використовують велику кількість коротких питань, тематично більш різноманітних, ніж питання, що задаються юнаками (у парі дівчина-дівчина було зафіксовано максимальний відсоток нових тем від загальної кількості питань – 88%). Дівчата активно використовують тактику змістовного домінування: в парах дівчина-дівчина і дівчина-юнак відсоток нестратегічних питань „запит інформації” складає всього 42,2% та 49,9% відповідно; пор.: у парі юнак-юнак цей відсоток складає 72% (див. діаграму 3).

· Отриману закономірність у використанні тактичних ходів формального домінування можна узагальнити як більшу стабільність у мовленнєвій поведінці юнаків і більшу маневреність у мовленнєвій поведінці дівчат, що досягається за рахунок більш різноманітного набору тактичних мовленнєвих ходів, як формальних, так і змістовних.

При порівнянні результатів дослідження використання ходів формального домінування для всіх типів пар комунікантів спостерігаються істотні розходження в мовленнєвій поведінці учасників дебатів в одностатевих і змішаних парах:

·

· У змішаних парах комунікантів загальна тривалість говоріння нижча, а тривалість говоріння того, хто запитує, більша чи рівна тривалості говоріння того, хто відповідає (див. діаграму 1). В парі юнак-дівчина тривалість говоріння юнака на 10% більше тривалості говоріння дівчини. У змішаній парі юнаки виявляють тенденцію до некоректного узурпування часу говоріння опонента, а дівчата широко використовують тактичні ходи експліцитного перехоплення ініціативи, не властиві їхній поведінці в одностатевих парах комунікантів, зокрема, обмежуюче питання з метою утримання контролю над часом говоріння (пор.: у парі дівчина-дівчина це 50% від загальної кількості питань, а у парі дівчина-юнак – 74,3%) та перебивання, накладення і блокування: максимальну кількість цих ходів (140) зафіксовано для дівчини в парі дівчина-юнак (див. діаграму 2).

Винайдені закономірності свідчать про велике значення, яке має чинник адресата, що зумовлює “підстроювання” мовця, добровільне чи змушене, під поведінку співрозмовника і під його реакції на запропоноване висловлення. У змішаних парах комунікантів поведінка юнаків, спрямована на обмеження можливостей реалізації дівчатами “переключення на позиційну роль”, провокує з боку дівчат використання нетипових для їх мовленнєвої поведінки експліцитно агресивних ходів, що містять максимальний ступінь “загрози лицю” комуніканта. Таким чином, саме гендерний чинник зумовлює мовленнєву поведінку дівчат у змішаних парах.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і експериментальний аналіз гендерних аспектів реалізації стратегій домінування в аргументативному дискурсі. У межах синергетичного підходу мовленнєва взаємодія розглядається як відкрита адаптивна система, що здатна самоорганізуватися. Це дозволяє застосувати інтегративну модель аналізу, що враховує всі ключові характеристики мовлення, такі як системність, інтерактивність і стратегічна орієнтованість з огляду на такі методологічні принципи сучасного мовознавства, як експансіонізм, експланаторність, антропоцентризм і функціоналізм. Застосування поняття техніки міжсуб'єктного контролю в межах синергетики дозволяє описати і пояснити функціонування механізму домінування в конфліктній мовленнєвій взаємодії.

У термінах теорії акомодації гендер визначається як соціальне стереотипне приписання, а його відтворення в мовленнєвій інтеракції зумовлене як сукупним впливом інших соціальних чинників, так і специфікою позиційних ролей мовців.

Аргументативний дискурс шкільних дебатів є мовленнєвою ситуацією, в якій встановлення домінування є першочерговою ціллю мовленнєвої взаємодії. Його специфічними характеристиками є високий ступінь формалізації і конфліктності, орієнтованість на аудиторію і неможливість досягнення компромісу.

Стратегія домінування складається з формальних та змістовних тактичних мовленнєвих ходів. Формальне домінування досягається узурпуванням часу говоріння, при цьому формальні тактичні ходи експліцитного перехоплення ініціативи, такі як перебивання, накладення та блокування, створюють “сильну”, експліковану “загрозу лицю” комуніканта. Змістовне домінування припускає маніпулювання змістом висловлювань опонента і характеризується “слабкою”, імплікованою “загрозою лицю” комуніканта. Такий розподіл дозволяє оцінити ступінь конфліктності мовленнєвої взаємодії в різних типах пар комунікантів.

На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що закономірності у використанні мовленнєвих тактик формального і змістовного домінування є гендерно зумовленими. Стабільність мовленнєвої поведінки юнаків проявляється у використанні переважно формальних тактичних ходів утримання ініціативи говоріння незалежно від статі опонента. Мовленнєва поведінка дівчат визначається високою маневреністю: в цілому, дівчата здійснюють більше роботи по “підстроюванню” до мовленнєвої поведінки і комунікативних цілей співрозмовника протилежної статі. Загалом, комуніканти-дівчата віддають перевагу тактичним ходам змістовного домінування, але в змішаних парах комунікантів вони також широко використовують формальні тактичні ходи експліцитного перехоплення ініціативи, які не є типовими для їх мовленнєвої поведінки.

Маневреність у використанні тактичних ходів дівчатами пояснюється тим, що в їхньому поведінковому арсеналі знаходяться рольові приписання декількох видів: як традиційні гендерні приписання, так і приписання, зумовлені задачами комунікативної ситуації. З іншого боку, повна кореляція між “маскулінним” стереотипним приписанням і позиційними ролями публічної дискусії виявляється у стабільності характеристик мовленнєвої поведінки юнаків.

Винайдена конфігурація міжгендерної мовленнєвої взаємодії у публічних дебатах зумовлюється, на нашу думку, макрорівнем соціальних взаємин, зокрема, рівнем соціальних стереотипних приписань. Гендерні стереотипні приписання традиційних “фемінінних” і “маскулінних” ролей в американському соціумі зумовлюють кореляцію “фемінінного” із тривіальним і “маскулінного” із соціально значимим. В контексті досліджуваної мовленнєвої ситуації міжгендерний мовленнєвий конфлікт виникає внаслідок невідповідності “фемінінних” стереотипних установок і позиційних ролей, що реалізуються дівчатами в публічних дебатах.

Дане дослідження відкриває нові наукові перспективи у галузі вивчення гендерних аспектів мовленнєвої взаємодії в аргументативному дискурсі, а також може слугувати основою для подальших досліджень гендерної, соціо- та прагмалінгвістики. Отримані результати засвідчують плідність застосування теорії акомодації до вивчення мовленнєвої взаємодії. Синергетичний підхід є перспективним для аналізу інших типів дискурсів. Основні положення даної роботи можуть слугувати підґрунтям при дослідженні невербальних аспектів мовленнєвої взаємодії, а також в аналізі міжкультурної мовленнєвої взаємодії.

Основні положення дисертації повністю відбито у таких публікаціях:

1. Мартынюк А.П., Пищикова Е.В. Формирование коммуникативных стратегий полов // Вісник Харківського державного університету. – 1998. – № 406. – C. 95-100.

2. Мартинюк А.П., Піщікова К.В. Гендерні комунікативні стратегії в дискусії // Вісник Харківського державного університету. – 1999. – № 424. – C. 81-85.

3. Мартынюк А.П., Пищикова Е.В. Сравнительный анализ гендерной стратегической ориентации (на материале английского и русского языка) // Вісник Харківського державного університету. – 1999. – № 435.– C. 91-97.

4. Пищикова Е.В. Гендерные аспекты эксплицитного доминирования в дискуссии // Вестник Международного славянского университета (г.Харьков). – 2001. – Т.4, № 6. – C. 11-15.

5. Пищикова Е.В. Теоретико-методологические особенности анализа речи // Вестник Международного славянского университета (г.Харьков). – 2002. – Т.5, № 1. – C. 6-8.

6. Pishchikova K. Gender Difference and Intertextuality: Comparative Analysis of Strategic Questioning for Ukrainian and American Debaters // Wiener Slawistischer Almanach. – 2002. – B. 55. – S. 145-152.

7. Pishchikova K. Gender Communicative Strategies in Debate // Proc. the First International Conf. “Gender: Language, Culture, Communication“. – Moscow: Moscow State Linguistic University. – 1999. – P. 137-138.

8. Pishchikova K. Gender Communicative Strategies in Debate: Comparative Analysis for Ukrainian and American Debaters // Gender-forschung in der Slawistik: Beitrдge der Konferenz „Gender – Sprache – Kommunikation – Kultur“. – Jena: Institut fьr Slawistik. – Jena: Friedrich Schiller-Universitдt. – 2001. – S. 25-26.

9. Пищикова Е.В. Статусные аспекты гендера в дискуссии // Труды Второй междунар. конф. “Гендер: язык, культура, коммуникация”. – Москва: МГЛУ. – 2001. – C. 87-88.

Анотація

Піщікова К.В. Стратегії домінування в аргументативному дискурсі: гендерний аналіз (на матеріалі англійської мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

У дисертації вивчаються гендерні аспекти стратегій домінування в аргументативному дискурсі у межах синергетичного підходу на матеріалі сучасної англійської мови. Для дослідження гендерних закономірностей конфліктної формалізованої мовленнєвої взаємодії, що спрямована на встановлення комунікантами контролю над інтеракцією і виключає можливість досягнення компромісу, був використаний інструментарій та принципи дослідження теорії акомодації, а саме техніка міжсуб'єктного контролю. Стратегії домінування в конфліктній мовленнєвій взаємодії складаються з мовленнєвих тактик, які класифіковано за принципом “сильної”, або експлікованої, та “слабкої”, або імплікованої “загрози лицю” комуніканта та визначено як формальні та змістовні тактичні мовленнєві ходи. Гендерно диференційоване використання стратегій і тактик домінування, що було виявлене під час аналізу, полягає у більшій стабільності та впевненості мовленнєвої поведінки юнаків та більшій маневреності мовленнєвої поведінки дівчат. Юнаки ширше використовують формальні тактичні мовленнєві ходи, спрямовані на втримання ініціативи говоріння незалежно від статі опонента. Дівчата більше використовують змістовні тактичні мовленнєві ходи, проте в змішаних парах комунікантів вони також широко використовують формальні тактичні мовленнєві ходи, спрямовані на перехоплення ініціативи. Виявлені закономірності пояснюються впливом соціальних гендерних стереотипних приписань і позиційних ролевих приписань публічної дискусії та конфліктом між ними.

Ключові слова: синергетика, аргументативний дискурс, гендер, мовленнєва взаємодія, стратегії й тактики мовленнєвого домінування, публічні дебати.

Аннотация

Пищикова Е.В. Стратегии доминирования в аргументативном дискурсе: гендерный анализ (на материале английского языка). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2003.

В данной работе предпринято комплексное изучение стратегий доминирования в аргументативном дискурсе в рамках синергетического подхода на материале современной английской речи. Аргументативный дискурс рассматривается в качестве сложной коммуникативной деятельности, сочетающей в себе вербальный, невербальный и экстралингвистический уровни. В качестве частного случая аргументативного дискурса рассматривается речевая ситуация американских публичных школьных дебатов, а в качестве речевого события для анализа выбран перекрестный опрос. Предложенная постановка вопросов