НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Науково-дослідний економічний інститут
Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції України
Пічик Катерина Валеріївна
УДК: 338.27:45.621
науково-методичні основи прогнозування ринку устаткування
(на прикладі верстатобудування України)
Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ-2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
Науковий
керівник: | Пашута Микола Тимофійович – доктор економічних наук, професор, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, головний науковий співробітник
Офіційні опоненти: |
Грузнов Іван Іванович, доктор економічних наук, професор,
Одеський національний політехнічний університет, професор кафедри економіки підприємства
Клюка Юрій Борисович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник,
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, провідний науковий співробітник відділу проблем програмно-цільового управління, науково-технологічної та інноваційної політики
Провідна організація: | Інститут економіки НАН України,
відділ промислового потенціалу
Захист відбудеться "12" червня 2003 року о 1630 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м.Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01103, м.Київ-103, бульвар Дружби народів, 28, 1-й поверх.
Автореферат розісланий " 30 " квітня 2003 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук О.Ю. Рудченко
загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Формування ринкових відносин зумовило глибокі зрушення в економіці України. На сьогоднішній день, в забезпеченні належного стану основного капіталу, що є основною передумовою для виготовлення конкурентоспроможної продукції в умовах ринку, важливу роль відіграє верстатобудування як підгалузь, яка виготовляє засоби виробництва для машинобудування, а також обладнання для ремонтно-експлуатаційних потреб галузей економіки.
Не зважаючи на нелегке фінансове і економічне становище, Україна ще має наукоємні та високотехнологічні виробництва, які зарекомендували себе не тільки на внутрішньому, а й на міжнародних ринках. Світові тенденції свідчать, що все зростаюча номенклатура i кількість типорозмірів спеціалізованих та багатофункціональних верстатів призвели до того, що жодна країна не може задовольнити свої потреби у цій техніці за рахунок власного виробництва.
Актуальність теми обумовлена тим, що, по-перше, продукція верстатобудування є об'єктом широкого обміну у міжнародній торгівлі. А, отже, ця підгалузь виробляє продукцію, яка є не тільки основою розвитку машинобудування, базою переходу на інноваційну модель розвитку економіки та технологічної незалежності України, але й потенційним напрямком виходу на світовий ринок.
По-друге, багатогранна економічна політика України потребує значного арсеналу важелів для впливу на хід її реалізації. Тобто, в країні повинна діяти система державного прогнозування, плануван-ня і розробки програм, усі елементи якої повинні бути взаємоув'язані за цілями, ресурсами і термінами виконання. Система прогнозування, планування і розробки програм еко-номічного і соціального розвитку України та її регіонів повинна стати найважливішою складовою частиною загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку і діє-вим інструментом реалізації економічної політики держави. З цією метою Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про державне про-гнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".
Цим Законом зазначено необхідність розробки прогнозів та програм розвитку галузей на середньостроковий період. Одним з напрямів розробки таких прогнозів є оцінка задоволення потреб в основних видах продукції та послуг, які виробляються підприємствами промисловості, а також кон’юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках основних видів товарів та послуг. Отже, прогнозування ринку продукції верстатобудування повністю відповідає духові Закону про державне прогнозування.
Питанням прогнозування та обґрунтуванню методичних основ розробки прогнозів присвячена значна кількість праць в світовій економічній науці. Спираючись на результати досліджень в цій багатогранній та складній сфері, необхідне кількісне визначення внутрішнього та зовнішнього ринків в продукції верстатобудування з орієнтацією виробництва на їх задоволення. Це вимагає вивчення стану розвитку підгалузі, проведення аналізу ринків, формування системи показників, розробки моделі, а також обґрунтування прогнозу ринку продукції верстатобудування.
Все викладене вище і визначає актуальність та важливість цієї проблеми, що й зумовило обрання даної теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов’язане з планом НДР Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України протягом 2000–2001 рр. по темах: “Аналіз та прогноз розвитку ринку промислової продукції та її конкурентоспроможності” (том “Машинобудування та металообробка”) (№ держреєстрації 0100U006053), „Дослідження тенденцій ринків промислової продукції та прогноз їх розвитку” (№ 0101U004907), “Дослідження тенденцій розвитку галузей промисловості та зміни цін продукції машинобудування на внутрішньому та зовнішньому ринку” (№ 0101U004908). Особистий внесок автора полягає в аналізі стану внутрішнього та зовнішнього ринків устаткування, дослідженні тенденцій їх розвитку; оцінці конкуренто- та експортоспроможності вітчизняних верстатів; вивченні питань інноваційної діяльності в підгалузі; визначенні цін на продукцію верстатобудування по укрупнених технологічних групах.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних та практичних рекомендацій щодо визначення внутрішнього і зовнішнього ринків продукції верстатобудування, а також ефективного використання потенціалу підгалузі та забезпечення її розвитку в Україні.
Досягнення поставленої мети обумовило такі основні завдання:
-
проведення аналізу сучасного стану функціонування верстатобудування України і виявлення впливу на розвиток ринку продукції підгалузі;
-
визначення специфіки ринку продукції верстатобудування та шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняного устаткування;
-
визначення напрямів використання продукції верстатобудування;
-
формування та обґрунтування системи первинних та агрегованих показників;
-
розробка моделі середньострокового прогнозування внутрішнього ринку верстатного устаткування за напрямами його використання та на експорт;
-
обґрунтування прогнозу ринку продукції верстатобудування на середньостроковий період;
-
обґрунтування економічного ефекту та соціально-економічних наслідків розвитку верстатобудування України.
Об'єктом дослідження є підгалузь верстатобудування України та ринок її продукції.
Предметом дослідження виступають теоретичні методичні та практичні питання щодо прогнозування ринку продукції верстатобудування та його розвитку.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наступних основних положеннях:
одержано вперше:
-
розроблено модель середньострокового прогнозування внутрішнього ринку устаткування для верстатобудування (на основі системи показників в розрізі напрямків споживання устаткування) та на експорт на підставі якої обґрунтовано прогноз потенційного внутрішнього і зовнішнього ринків продукції верстатобудування;
-
запропоновано програму для автоматизації розрахунків потреби в устаткуванні за напрямками його використання та ринку продукції верстатобудування на базі Microsoft Excel 2000, що дає змогу забезпечити високу якість та рівень прогнозування, швидко корегувати розрахунки та графічні зображення результатів дослідження;
удосконалено:
-
визначення поняття устаткування підгалузі верстатобудування, під яким розуміються металорізальні та деревообробні верстати, ковальсько-пресове обладнання, оснастка та інструмент, машини для обробки інших матеріалів, машини для металургії (ливарні) та зварювальні, які використовуються як знаряддя праці і входять до складу основних фондів, яке на відміну від діючого більш повно відображає всі виробництва та види економічної діяльності в підгалузі;
-
методику розрахунку потреби в продукції верстатобудування в умовах перехідної економіки, яка полягає в встановленні залежності парку устаткування від машиноємності продукції (кількості нормо-годин, відпрацьованих верстатами), на основі якої було визначено ринок продукції верстатобудування в розрізі укрупнених технологічних груп та виявлено надлишкові потужності на підприємствах підгалузі;
отримало подальший розвиток:
-
застосування системи первинних показників (машиноємність, нормо-година тощо) для визначення парку устаткування, яка є основою формування моделі середньострокового прогнозування;
-
науково-узагальнені, систематизовані та класифіковані норми та нормативи, як агреговані показники потреби в продукції верстатобудування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в застосуванні моделі середньострокового прогнозування потенційного ринку устаткування, адаптованої до умов перехідної економіки України, яка може бути використана на рівні підприємства, підгалузі, галузі та економіки в цілому. У відповідності з моделлю розроблено прогноз потенційного ринку продукції верстатобудування на середньостроковий період та встановлено його невідповідність реальному ринку обладнання, що пов’язано з недостатнім інвестуванням на оновлення основних фондів. Визначено обсяги експорту вітчизняних верстатів на середньострокову перспективу, а також необхідний випуск продукції верстатобудування. Обґрунтовано економічний ефект та соціально-економічні наслідки розвитку верстатобудування України.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід щодо розробки моделі середньострокового прогнозування потенційного ринку устаткування підгалузі верстатобудування України.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені та знайшли позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Инновационный менеджмент: проблемы формирования в условиях переходной экономики” (Київ, 2001 р.), “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (Миколаїв, 2001 р.), а також науково-практичній конференції “Актуальні проблеми корпоративного управління в Україні” (Київ-Львів, 2002 р.).
Публікації. Основні положення роботи були викладені в 9 публікаціях (7 - у фахових виданнях), загальним обсягом 7,3 д.а., із яких 7 є одноосібними (5 - у фахових виданнях) обсягом 6,4 д.а.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 178 сторінок, містить 32 формули, 49 таблиць, 16 рисунків, перелік використаних джерел з 111 найменувань, 4 додатки.
основні положення дисертаційної роботи
В першому розділі дисертації „Місце і роль верстатобудування в економіці держави” висвітлено теоретичні основи ринку та розглянуті його структурні елементи. Наведені визначення понять: ринок, кон’юнктура ринку, промисловий ринок, ринок технологічного устаткування та ін.
Особлива увага приділена розгляду ринку технологічного устаткування - це сукупність підприємств (фірм), що взаємодіють у процесі продажу (здачі в оренду), постачання, купівлі такого обладнання, до якого належить продукція верстатобудування.
В роботі проаналізовані особливості ринку устаткування та попиту на нього. Ці особливості обумовлюють прийняття багатьох управлінських рішень, зокрема у відношенні стратегії ціноутворення, просування продукції, тощо. Попит на устаткування може бути визначений як: вторинний; нееластичний; нестійкий; парний. Також виділено ряд факторів, які впливають на попит.
Розглянуто таке важливе питання як класифікація устаткування. У відповідності з критеріями класифікації виділені такі класи устаткування: 1) основне обладнання; 2) додаткове устаткування; 3) допоміжне устаткування; 4) деталі і компоненти.
Значне місце в роботі відведено аналізу функціонування верстатобудування – провідної підгалузі, яка призначена, в першу чергу, для забезпечення підгалузей машинобудування засобами виробництва та інструментом.
В роботі наведено визначення терміну устаткування підгалузі верстатобудування - це металорізальні та деревообробні верстати, ковальсько-пресове обладнання, оснастка та інструмент, машини для обробки інших матеріалів, ливарні та зварювальні машини, які використовуються як знаряддя праці і входять до складу основних фондів.
Саме це устаткування визначає виробничу потужність та обсяги випуску продукції машинобудування, його технічний рівень. Крім цього верстатобудування забезпечує засобами виробництва ремонтно-експлуатаційні служби більшості галузей економіки.
Відзначено, що з переходом на нову систему класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) верстатобудування було поділено на декілька підсекцій. Верстатобудування відноситься до секції D – обробна промисловість і займає дві підсекції: DK - виробництво машин і устаткування; DL - виробництво електричного і електронного устаткування.
Визначальною особливістю підгалузі є багатономенклатурний характер виробництва. Слід відмітити, що всі країни світу, які включали інноваційну складову у пріоритети свого довгострокового розвитку, значну увагу приділяли розвитку виробництва власної верстатної техніки.
В Україні верстатобудування достатньо розвинуто i по рівню виробництва продукції до 1991 році займало 11 місце в світі. На жаль, сьогодні підприємства підгалузі працюють у надзвичайно тяжких умовах. Підгалузь підтримується, головним чином, за рахунок експорту.
В Україні за попередній період накопичено величезний потенціал, який при реструктуризації виробництва використовується вкрай незадовільно. Виробничих потужностей підгалузі достатньо для щорічного випуску 37,5 тис. шт. металорізальних та 14,0 тис. шт. деревообробних верстатів, 10,5 тис. шт. ковальсько-пресового устаткування, 9,5 тис. шт. ливарних машин. Виробництво верстатів в Україні в 1990р. складало по укрупнених технологічних групах: металорізальні верстати – 37033 шт.; ковальсько-пресове обладнання – 10858 шт.; деревообробні верстати – 8248 шт.; устаткування для ливарного виробництва – 428 шт., а вже в 2001 відповідно лише 1452 шт.; 404 шт.; 1911 шт.; 86 шт.
Як видно з наведених даних, після 1990 року виробничі потужності підприємств верстатобудування використовувались не повною мірою. Обсяг виробництва продукції з 1990 р. до 2001 р. скоротився майже в 16 разів, і лише в 2001 р. намітилися позитивні зрушення. Відбулися зміни і у структурі випуску цієї продукції. Зменшилася питома вага металорізальних верстатів з 65,6 до 37,7% та ковальсько-пресового обладнання з 19,2 до 10,5%, в той же час значно виросла частка деревообробного з 14,6 до 49,6% та ливарного устаткування – 0,7 до 2,2%.
Внутрішній ринок продукції верстатобудування формується за рахунок реалізованої вітчизняної продукції та імпортованої з інших країн. Враховуючи, що імпорт продукції верстатобудування в 2001 році складав 605 шт., а реалізація вітчизняної продукції 3797 шт., то внутрішній ринок продукції верстатобудування України в 2001 році дорівнював 4402 верстати.
Зростає експорт продукції верстатобудування: з 70 млн. грн. в 1997 р. до 120,3 млн. грн. в 2001 р. Продукція експортується більш як у 100 країн світу, в тому числі технологічно розвинені Японію, Німеччину та інші.
З метою збереження та розвитку верстатобудування України виділилися пріоритети: 1) збереження та розвиток виробництва експортної продукції на головних підприємствах-експортерах; 2) розвиток виробництва продукції верстатобудування для забезпечення внутрішнього ринку, і в першу чергу створення бази для реалізації програм розвитку пріоритетних галузей України; 3) підвищення технічного рівня та якості продукції. Їх здійснення дозволить збільшити додаткове надходження валютних коштів та робочі місця, завантажити виробничі потужності, зберегти основну спеціалізацію підприємств, що випускають наукомістку продукцію.
Впродовж останніх років, завдяки своєчасно прийнятим цільовим комплексним науково-технічним програмам, розроблені та поставлені на виробництво більше 150 нових видів продукції, що значно розширило її номенклатуру, зробило верстатобудування більш сприятливим для розвитку машинобудування країни в умовах незалежності.
У другому розділі „Удосконалення показників та розробка моделі середньострокового прогнозування потенційного ринку продукції верстатобудування” проаналізовано, сформовано та обґрунтовано систему первинних та агрегованих показників. На їх основі розроблено модель середньострокового прогнозування.
На основі вивчення існуючих моделей прогнозування ринку устаткування виявлені недоліки, які потребують врахування, а саме: структури економіки; обсягів робіт, їх машиноємності; інноваційної діяльності; ув'язування шуканої величини перспективної потреби з галузевими показниками виробництва та інвестування.
Аналіз існуючих методів прогнозування (враховуючи мету й завдання прогнозу, період, на який він формується, специфіку об'єкта прогнозування) дозволив вибрати за основний – нормативний метод, який полягає в регулюванні пропорцій, витрат і результатів діяльності виробничих і невиробничих ланок, обґрунтуванні показників з допомогою технічних, техніко-економічних, економічних та інших нормативів. Для прогнозування зовнішнього ринку устаткування важливе значення має метод прямого рахунку.
У зв’язку з переходом до ринкової економіки відмовилися від багатьох елементів командної системи. Не дивлячись на це, на наш погляд, для визначення потреби в устаткуванні зберігається актуальність використання норм та нормативів. Виходячи з цього, виникла необхідність в уточненні понять норм потреби в устаткуванні по кожному з напрямів його використання, а саме:
парку устаткування - це кількість устаткування, необхідна для виробництва протягом року продукції (роботи) установленої якості (для устаткування основного виробництва) чи для забезпечення своєчасного і якісного обслуговування основного виробництва (для устаткування допоміжно-обслуговувальних виробництв) і умовах, що відповідають планованому рівню його технології й організації;
для заміни зношеного - це питома кількість, устаткування, необхідного для поповнення устаткування, що вибуває з парку в зв'язку з фізичним і моральним зносом, а також складу й обсягів робіт випадкового характеру (усунення аварій, ліквідація сніжних заметів, виправлення ушкоджень);
для ремонту виробничих об'єктів - це питома кількість устаткування, необхідного для виконання робіт по ремонту об'єктів даного виду чи визначених його груп;
в резерві устаткування – питома кількість устаткування, яке приходиться на одиницю працюючого, для забезпечення безперебійного функціонування виробничого процесу у випадках виходу устаткування з ладу, зміни умов виробництва або ремонту;
для комплектування продукції машинобудування – питома кількість обладнання, необхідного для комплектування одиниці випуску продукції машинобудування;
для комплектування об'єктів інвестування – це питома кількість устаткування, необхідного для комплектування об'єктів, намічених для будівництва в плановому періоді;
для створення обмінного фонду – питома кількість устаткування, встановленого на одиницю обладнання що ремонтується на спеціалізованих ремонтних підприємствах, забезпечує зі здачею в капітальний ремонт видачу такої само кількості капітально відремонтованого устаткування.
З загального переліку потреби в устаткуванні відібрані ті, які необхідні для продукції верстатобудування: формування парку; проведення ремонту виробничих об’єктів (11% від розміру парку устаткування); заміна зношеного (7,2%); створення обмінного фонду (0,3%); комплектування об’єктів інвестування (10,2%).
При формуванні моделі прогнозування визначаються вихідні (первинні) показники, на основі яких формуються норми та нормативи, як агреговані показники для визначення ринку устаткування. У своєму поєднанні ці показники представляють модель для визначення ринку.
Потенційний ринок устаткування для верстатобудування визначається як сума потреб по напрямках використання:
(1)
свою чергу потреби в устаткуванні по напрямках його використання розраховуються по формулах:
·
парк устаткування
(2)
де:
П парк – парк і-го устаткування в j-ї підгалузі в t-му році, шт.;
О t j – обсяг виробництва продукції j-ї підгалузі в t-му році, нормо-год.;
к t i j - питома потреба i-го виду устаткування в розрахунку на одиницю продукції j-й підгалузі в t-му році;
ф t i j — середньогалузевий плановий річний фонд часу i-го виду устаткування в j-й підгалузі і t-му році , нормо-год./шт.;
к зу — коефіцієнт завантаження устаткування;
·
заміна зношеного
(3)
де:
Пзам - потреба в устаткуванні для заміни зношеного, шт.;
Нзам - норма потреби в устаткуванні для заміни зношеного;
П0парк – наявний парк устаткування, шт.;
·
ремонт виробничих об'єктів
(4)
де:
П рем – потреба в устаткуванні для ремонту виробничих об'єктів, шт.;
К і j – кількість відпрацьованих устаткуванням нормо-год.;
к зу — коефіцієнт завантаження устаткування;
ф ti j– річний фонд часу роботи устаткування, нормо-год./шт.;
·
комплектування об'єктів інвестування
(5)
де:
П інв i j - потреба j-ої підгалузі в і-му устаткуванні для комплектування об'єктів інвестування, шт.;
Ч інв і j – частка інвестицій в i-те устаткування j-ї підгалузі в t-му році в загальному обсязі;
І t і j — обсяг інвестицій промислово-виробничого призначення в i-те устаткування в t-ом періоді, тис. грн.;
Ц і – середня ціна одиниці устаткування, тис. грн./шт.;
с — питома вага інвестицій яка виділяється на монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
·
створення обмінного фонду
(6)
де:
П о.ф – потреба в устаткуванні для створення обмінного фонду, шт.;
Н о.ф – норма потреби в устаткуванні для створення обмінного фонду;
Т і j – кількість устаткування і-го виду, що ремонтується за рік на спеціалізованих ремонтних підприємствах, шт.
На основі системи показників розроблена модель прогнозування ринку продукції верстатобудування, яка представлена в графічному вигляді на рис. 1.
Рис. 1. Модель зв’язків показників які формують потребу в устаткуванні, за напрямками споживання - потенційний ринок продукції верстатобудування.
В третьому розділі дисертаційної роботи „Прогноз ринку устаткування для підприємств верстатобудування” проведені відповідні розрахунки на середньостроковий період та їх обґрунтування. Розрахунки базуються на даних підприємств підгалузі.
У відповідності до моделі потреба в устаткуванні за напрямками споживання наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.
Потреба в верстатах за напрямками споживання (штук)
Назва показника | Роки | 2007 р. у % до 2003 р.
Факт | Прогноз
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007
Парк устаткування | 64347 | 63780 | 65612 | 67095 | 68717 | 70116 | 109,9
Заміна зношених | 2115 | 4621 | 5150 | 5676 | 5814 | 6055 | 131,0
Проведення ремонту виробничих об’єктів | 6210 | 7044 | 7364 | 7530 | 7711 | 7973 | 113,2
Комплектування об’єктів інвестування | 5893 | 6482 | 6764 | 7145 | 7535 | 8094 | 125,5
Створення обмінного фонду | 183 | 181 | 167 | 168 | 168 | 171 | 94,5
Збільшення випуску продукції викликає необхідність у розширенні парку устаткування. За п’ять років (2003 – 2007 рр.) темпи росту верстатного парку складають відповідно по кожній групі обладнання: металорізальні верстати – 10,6%; ковальсько-пресове устаткування – 9,9%; ливарні машини – 8%; деревообробні верстати – 6,4%.
Необхідно також зауважити, що на темпи росту вагомий вплив має питома потреба в роботі певної технологічної групи устаткування. Так, перші три групи верстатів є основним обладнанням, а деревообробні являються для верстатобудівної підгалузі допоміжним. У зв’язку із зростанням верстатного парку збільшується кількість обслуговуючого устаткування, а також потреба в заміні зношених верстатів.
На основі запропонованої моделі визначили загальну потребу в устаткуванні, тобто кількість верстатів, яка необхідна для випуску продукції, виконання встановленого обсягу робіт, забезпечення безперебійного функціонування виробничого процесу. На підставі цих даних визначаємо кількість верстатів, яку необхідно додатково виготовити для забезпечення потреб підгалузі, що складає потенційний ринок обладнання (таблиця 2.).
Таблиця 2.
Потенційний ринок устаткування для верстатобудівної підгалузі України (штук)
Назва показника | Роки | 2007 р. у % до 2003 р.
2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007
Всього | 12619 | 13666 | 15904 | 15320 | 15980 | 126,6
Металорізальні верстати | 9020 | 10762 | 12434 | 11187 | 11829 | 131,1
У % до попереднього періоду | х | 119,3 | 115,5 | 90,0 | 105,7 | х
Ковальсько-пресове устаткування | 1642 | 1628 | 1651 | 2091 | 1994 | 121,4
У % до попереднього періоду | х | 99,1 | 101,4 | 126,7 | 95,4 | х
Ливарні машини | 2017 | 1210 | 1373 | 1422 | 1514 | 75,1
У % до попереднього періоду | х | 60,0 | 113,5 | 103,6 | 106,5 | х
Деревообробні верстати | 551 | 573 | 584 | 620 | 643 | 116,7
У % до попереднього періоду | х | 104,0 | 101,9 | 106,2 | 103,7 | х
Крім потреб в продукції верстатобудування внутрішнього ринку підгалузі, визначаємо обсяги експорту устаткування. Аналіз структури експорту показав, що значна його частина – продукція верстатобудування. Найбільшими експортерами є підприємства ВАТ “Шлiфверст” (м. Лубни), ВАТ “Запорiжабразив”, ВАТ “Дніпропетровський верстатобудівний завод”, ВАТ “Полтавський алмазний завод”, ВАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” та ін.
Як видно з таблиці 3. експорт продукції верстатобудування збільшується і в грошовому, і в кількісному вимірах.
Таблиця 3.
Прогноз експорту продукції верстатобудування
Назва показника | Роки | 2007 р. у % до 2003 р.
Факт | Прогноз
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007
Експорт верстатів, шт. | 967 | 1089 | 1228 | 1394 | 1590 | 1827 | 167,8
У % до попереднього періоду | х | 112,6 | 112,8 | 113,5 | 114,1 | 114,9 | х
Експорт продукції верстатобудування, тис. дол. США | 9649,3 | 11212,5 | 13071,1 | 15273,2 | 17902,6 | 21038,1 | 187,6
У % до попереднього періоду | х | 116,2 | 116,6 | 116,6 | 117,2 | 117,5 | х
До того ж необхідно зауважити, що темпи росту експорту в грошовому вимірі складають: 16,6%; 16,6%; 17,2% та 17,5%, а в кількісному відповідно лише: 12,8%; 13,5%; 14,1% та 14,9%. Це пов’язано з тим, що поступово збільшується ціна продукції.
На підставі даних про потенційний ринок устаткування для верстатобудування України та на експорт визначено загальну кількість верстатів, яку необхідно виготовити, а отже потенційний ринок продукції верстатобудування (рис. 2.).
Рис. 2. Потенційний ринок продукції верстатобудування
Виходячи з того, що виробничих потужностей підгалузі достатньо для щорічного випуску 34,5 тис. шт. металорізальних, 14,0 тис. шт. деревообробних верстатів, 10,5 тис. шт. ковальсько-пресового устаткування, 9,5 тис. шт. ливарних машин, то потреба може бути повністю задоволена за рахунок власного виробництва. Наявні потужності завантажені недостатньо, середній по підгалузі коефіцієнт використання виробничих потужностей складає 18-25% і лише на деяких заводах досягає 55-60%.
Необхідно відмітити, що зростання парку устаткування обов’язково пов’язане з збільшенням кількості робочих місць. Необхідна чисельність промислово-виробничого персоналу для забезпечення прогнозованих обсягів виробництва повинна зрости з 48,5 тис. осіб в 2003 р. до 53,3 тис. осіб в 2007 р., тобто на 4,8 тис. осіб або 10%.
Важливими показниками економічної ефективності діяльності підприємств підгалузі є коефіцієнти експортної орієнтації, імпортної залежності та ефективності експортно-імпортних операцій по продукції верстатобудування, які складають відповідно від 7,9, до 10,3; 3,4 - 2,6; 2,3, до 4. Це вказує на те, що верстати вітчизняного виробництва є конкурентоспроможними та користуються попитом на світовому ринку продукції верстатобудування.
Аналіз показників економічної ефективності інноваційних проектів підтверджує доцільність їх реалізації з економічної точки зору. Питомі витрати дорівнюють 0,55, а коефіцієнт рентабельності - 1,81, що свідчить про позитивне співвідношення очікуваних результатів та витрат. За оцінками економістів загальний обсяг витрат, необхідних для реалізації інноваційних проектів, становить 91,3 млн. грн., з яких 33,7 млн. грн. - бюджетні кошти. Інтегральний економічний ефект становитиме 73,8 млн. грн., що у 2,2 рази перевищує заплановані асигнування.
Найважливішим, на наш погляд, показником економічної ефективності діяльності підприємства є прибуток. На основі даних попередніх років встановлено, що норма прибутку на підприємствах верстатобудування складає 20-25% від обсягу реалізації. Виходячи з цих даних, зпрогнозовано норму прибутку та його обсяги на майбутній період. Він зросте з 120,2 млн. грн. в 2003 р. до 179,5 млн. грн. в 2007 р., тобто на 49,4%. За п’ять років підприємствами верстатобудування України може бути отримано 775,8 млн. грн. прибутку. Необхідно вказати на зростання норми прибутку. Це пов’язано з активізацією інноваційної діяльності на підприємствах верстатобудування, впровадженням нововведень у виробництво, випуском принципово нової продукції на ринок та дає підставу прогнозувати збільшення норми прибутку з 22 до 30% від обсягів реалізації.
Із зростанням прибутку збільшується його обсяг в розрахунку на один верстат парку та на одну особу промислово-виробничого персоналу. Темпи росту 2007 р. по відношенню до 2003 р. складають 35,8 та 35,9% відповідно.
Піднесення верстатобудування України, як технічної та технологічної бази машинобудування, має вплив як на економічні показники розвитку держави, так і на соціальну сферу. Це підтверджують аналіз та прогноз функціонування підгалузі, яка зможе надати імпульсу до прискореного впровадження інноваційної моделі розвитку економіки України.
Висновки
Дисертаційна робота присвячена аналізу теоретичних, методичних та практичних питань прогнозування ринку продукції верстатобудування, розробці моделі середньострокового прогнозування та обґрунтуванню прогнозу потенційного ринку устаткування підгалузі верстатобудування України, що дало змогу зробити наступні висновки:
1.
Визначальною особливістю верстатобудування є багатономенклатурний характер виробництва. Впровадження Класифікатора видів економічної діяльності, викликало необхідність уточнення поняття устаткування підгалузі верстатобудування, в якому більш повно відображені діючі виробництва продукції цієї підгалузі.
2.
Перехід до ринку зумовив зміни багатьох елементів економіки, притаманних командній системі. Не дивлячись на це, для визначення потреби в устаткуванні зберігається актуальність використання норм та нормативів з пристосуванням їх до ринкових умов.
3.
На основі аналізу застосовуваних моделей прогнозування потреби в устаткуванні встановлено, що вони не враховують: зміну структури економіки; обсягів робіт і їх трудомісткості та машиноємності при виробництві кінцевої продукції; інновації в техніці, технології й організації виробництва, які планується здійснити в галузях-споживачах; ув'язування перспективної потреби з галузевими показниками виробництва та інвестування.
4.
В дисертації запропоновано методику, яка передбачає розрахунки потенційного внутрішнього ринку продукції верстатобудування. На основі вказаної методики розроблено модель середньострокового прогнозування ринку устаткування для верстатобудування, яка включає показники та формули для розрахунку норм та потреби в устаткуванні за різними напрямками його споживання.
5.
Розроблено програму на базі Microsoft Excel, яка дозволяє підвищити якість прогнозування та планування потреби в устаткуванні як на рівні підприємства (де отримані результати будуть найбільш точними), так і на всіх більш високих рівнях управління економікою (підгалузь, галузь), а також ринку продукції верстатобудування.
6.
Важливим для забезпечення успішного експортування продукції є врахування факторів, що впливають на нього. Виявлені фактори можна об’єднати в групи по рівню їх впливу на ефективність експорту: а) якість, надійність, сервіс; б) ім’я фірми та ціна виробів; в) удосконалення виробництва, як запорука підвищення якості.
7.
З метою створення сприятливих умов для вітчизняних виробників продукції верстатобудування та забезпечення їх економічних інтересів необхідно: проводити бізнес-форуми, конференції, зустрічі, що сприяло б створенню позитивного іміджу України; на державному рівні створювати представництва вітчизняних верстатобудівних підприємств та приймати участь в тендерах зарубіжних країн, вживати заходів щодо недопущення вивезення унікального незадіяного устаткування з України.
8.
Дослідження дозволило зробити висновок, що потенційний ринок устаткування не відповідає реальному, тобто потреба в ньому перевищує попит. За даними опитування керівників заводів вони не можуть придбати потрібне їм устаткування, що пов’язано з незадовільним фінансовим станом багатьох підприємств підгалузі. Тобто, реальний ринок продукції верстатобудування, забезпечений платоспроможним попитом, складає 30-35% від потенційного. Це підтверджується порівнянням необхідного обсягу інвестицій в устаткування з запланованим. Дефіцит інвестицій складатиме: в 2003 р. – 221,0 млн. грн., в 2005 р. – 345,2 млн. грн., а в 2007 р. – 263,4 млн. грн., або 32-41%.
9.
Для задоволення потреб верстатобудівної підгалузі та експорту потенційний ринок продукції верстатобудування зросте з 13708 шт. в 2003 р. до 17807 шт. в 2007 р. Це дозволить збільшити коефіцієнт завантаження виробничих потужностей профільною продукцією на 20–26%.
Список опублікованих праць
в наукових фахових виданнях:
1.
Пічик К.В. Верстатобудування як фактор розвитку машинобудування та підвищення його потенціалу. // Збірник наукових праць. “Формування ринкових відносин в Україні” Випуск 12. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, К., - 2001. – с. 152-158.
2.
Пічик К.В. Стандартизація, сертифікація, системи якості як інструменти підвищення конкурентоспроможності продукції верстатобудування.// Збірник наукових праць. “Формування ринкових відносин в Україні” Випуск 14. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, К.,-2001.-с. 114-119.
3.
Пічик К.В. Інноваційний шлях розвитку машинобудування. // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки” №7. Київ ЦНТЕІ Міністерства освіти і науки України, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, К., - 2002. – с. 44-52.
4.
Пічик К.В. Верстатобудування як складова експортного потенціалу України. //Збірник наукових праць. “Формування ринкових відносин в Україні” Випуск 17. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, К., - 2002. - с. 50-55.
5.
Пічик К.В. Оцінка моделей, методів та показників визначення потреби в устаткуванні. //Журнал “Економіст” №8., Колегіум, К., - 2002. - с. 54-56
6.
Пашута М.Т., Пічик К.В. Прогнозування попиту на устаткування в умовах інноваційного розвитку економіки. // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки” №10. Київ ЦНТЕІ Міністерства освіти і науки України, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, К., - 2002. – с. 50-58.
Дисертанту належить розробка щодо застосування машиноємності виробничої програми в формулі визначення парку устаткування.
7.
Пашута М.Т., Пічик К.В. Модель прогнозування попиту на устаткування в умовах інноваційного розвитку економіки. // Міжгалузевий науково-технічний журнал “Проблеми науки” №12. Київ ЦНТЕІ Міністерства освіти і науки України, Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, К., - 2002. – с. 51-57.
Дисертантом розроблена модель середньострокового прогнозування ринку устаткування.
в інших виданнях:
8.
Пічик К.В. Цільові комплексні програми як фактор розвитку верстатобудування України. Матеріали науково-практичної конференції „Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності”. // Миколаїв: МРЦПБ.- „Олді-плюс”. – 2001. – с. 72-78.
9.
Пічик К.В. Верстатобудування як складова інноваційного потенціалу. Наукові праці МАУП / Редкол.: М.Ф. Головатий (голов. ред.) та ін. – К.: МАУП, 2002. – с. 80-83.
анотаціЇ
Пічик К.В. Науково-методичні основи прогнозування ринку устаткування (на прикладі верстатобудування України). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 – економіка промисловості. - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. – Київ, 2003.
Дисертаційне дослідження присвячено удосконаленню методики здійснення середньострокового прогнозування ринку продукції верстатобудування у відповідності до умов переходу України на інноваційну модель розвитку. Проаналізовані особливості промислового ринку. а саме ринку технологічного устаткування, до якого відноситься продукція верстатобудування та специфіку попиту на неї. Розглянуто сучасний стан функціонування верстатобудівної підгалузі. Розроблено модель середньострокового прогнозування ринку устаткування підгалузі верстатобудування. На підставі запропонованої моделі визначено потенційний внутрішній ринок на основі розрахованої потреби за напрямками споживання: формування парку; заміна зношеного; створення обмінного фонду; комплектування об’єктів інвестування та на експорт. Визначено невідповідність між потенційним та реальним ринком продукції верстатобудування у підгалузі. Означені шляхи створення сприятливих умов інноваційної діяльності вітчизняних виробників верстатної техніки.
Ключові слова: верстатобудування, устаткування, ринок продукції, потреба, попит, модель прогнозування, норма, норматив, конкурентоспроможність, інноваційна діяльність.
Пичик Е.В. Научно-методические основы прогнозирования рынка оборудования (на примере станкостроения Украины). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 – экономика промышленности. - Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины. – Киев, 2003.
В диссертационной работе проанализированы особенности промышленного рынка, а именно рынка технологического оборудования к которому относится продукция станкостроения. Приведена классификация оборудования, и специфика спроса на него.
Изучено современное состояние функционирования станкостроительной подотрасли Украины. Несмотря на тяжелое финансовое и экономическое состояние, Украина все еще имеет высокотехнологические производства, которые зарекомендовали себя не только на внутреннем, но и международном рынках. Мировые тенденции свидетельствуют, что номенклатура и количество типоразмеров специализированных и многофункциональных станков привели к тому, что ни одна страна не может удовлетворить свои потребности за счет собственного производства. Станкостроение Украины является не только основой развития машиностроения, базой перехода на инновационную модель развития экономики и технологической независимости, но и потенциальным направлением выхода на мировой рынок.
В диссертационном исследовании проанализированы существующие показатели и модели прогнозирования рынка оборудования. На основе анализа определены направления, которые не учитываются существующими моделями, а именно: изменения структуры экономики; объемов работ, их трудоемкости и машиноемкости; инноваций в технике, технологии, организации производства; согласование искомой величины перспективной потребности с отраслевыми показателями производства и инвестирования.
Проведено усовершенствование методики среднесрочного прогнозирования рынка продукции станкостроения в соответствии с условиями перехода Украины на инновационную модель развития. В основу методики положен нормативный метод прогнозирования. Ее использование совместно с разработанной моделью и программой на безе Microsoft Excel позволит более качественно прогнозировать и планировать потребность в оборудовании как на уровне предприятия (где полученные результаты будут наиболее точными), так и на более высоких уровнях управления экономикой (подотрасль, отрасль), а также рынок продукции станкостроения. Внедрение программы позволит обосновывать прогноз на среднесрочную перспективу с возможностью уточнения данных на год, полгода, квартал, месяц, а, кроме того, быстро редактировать расчеты и графическое представление результатов.
В основу разработанной модели среднесрочного прогнозирования потенциального рынка оборудования подотрасли станкостроения положена система первичных показателей (машиноемкость, нормо-час и т.д.), а также норм и нормативов, как агрегированных показателей.
На основе предложенной модели определен потенциальный внутренний рынок на основе рассчитанной потребности по направлениям потребления: формирование парка; замена изношенного; создание обменного фонда; комплектование объектов инвестирования и на экспорт в разрезе укрупненных технологических групп оборудования.
Определено несоответствие между потенциальным и реальным рынком продукции станкостроения в подотрасли, что связано с недостаточным финансированием на обновление основных фондов. Приведено определение экономического эффекта и социально-экономических последствий развития станкостроения Украины. Намечены пути создания благоприятных условий инновационной деятельности отечественных производителей продукции станкостроения.
Ключевые слова: станкостроение, оборудование, рынок продукции, потребность, спрос, модель прогнозирования, норма, норматив, конкурентоспособность, инновационная деятельность.
Pichik K. Scientific - methodical bases of the forecast of the market equipment (on an example of the machine-tool industry of Ukraine). - Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.07.01 - industrial economy. - Research economic institute of Ministry of Economy and on European integration of Ukraine. - Kiev, 2003.
Dissertation the research is devoted to improvement of a technique of realization of intermediate term forecasting of volumes of production of machine-tool construction according to conditions of transition of Ukraine to the market attitudes. The modern condition machine-tool constructing sub department was analyzed. On the basis of offered model the requirement of a home market on directions of consumption is designed: formation of park; replacement worn out; creation of an exchange fund; acquisition of objects of investment and on export. The
