АВТОРЕФЕРАТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
ПЕРВАЧУК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 632.51:632.934:633.34
ШКОДОЧИННІСТЬ БУР’ЯНІВ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СОЇ ВІД НИХ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
06.01.13 - гербологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук.
Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор Борона Володимир Пантелейович, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії гербології.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Жеребко Володимир Михайлович, Національний аграрний університет, професор кафедри хімічного захисту рослин ;
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Дерев”янський Віктор Петрович, Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція, завідувач лабораторії сої.
Провідна установа – Уманська державна аграрна академія, Міністерства аграрної політики України, кафедра мікробіології, біохімії і фізіології рослин,
м. Умань.
Захист відбудеться _4 червня_2003 р. о __12_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 41.
Автореферат розісланий _22 квітня_2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Косолап М.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Грунтово-кліматичні умови Лісостепу України дають можливість отримувати стабільні врожаї такої культури, як соя. Її білок збалансований за амінокислотним складом, має високе засвоювання організмом та низьку собівартість.
Соя наділена низькою конкурентною здатністю проти бур’янів. Проведення лише агротехнічних заходів не забезпечує суттєвого зменшення їх кількості у посівах. Тому, для більш ефективного знищення бур’янів виникає необхідність у застосуванні гербіцидів.
Сучасні гербіциди наділені переважно вузьким спектром дії на видовий склад бур’янів. Лише деяка частина препаратів ефективно діє на малорічні однодольні та цілий ряд дводольних видів, але повного їх знищення, особливо в умовах змішаної забур’яненості, не досягається. Розширення спектру дії гербіцидів можна досягнути шляхом змішування окремих препаратів безпосередньо перед їх внесенням. Отже, актуальним є вивчення конкурентного взаємовпливу в агрофітоценозі сої та біологічної ефективності нових гербіцидів при роздільному та сумісному їх використанні з розробкою нових гербіцидних композицій, які проявляли б синергізм та високу вибірковість до культури. Все це зумовило вибір теми дисертаційної роботи і визначило основні напрямки досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалась у 1998–2000 роках в лабораторії боротьби з бур’янами Інституту кормів УААН згідно завдання “Розробити та впровадити зональні біоекономічні моделі інтегрованої боротьби з бур’янами на посівах кормових та зернофуражних культур, які забезпечать зменшення забур’яненості на 90–95 % та підвищення продуктивності на 22–25 %”. Номер державної реєстрації 0196 U 018126.
Мета і завдання досліджень полягають у вивченні конкурентного взаємовпливу бур’янів і культурних рослин в агрофітоценозах сої і розробці способів розширення спектру дії сучасних гербіцидів. Також необхідно встановити особливості формування забур’яненості посівів залежно від видів і норм гербіцидів при внесенні окремо і в бакових сумішах та їх вплив на продуктивність посівів сої і якість урожаю. На основі одержаних результатів розробити екологічно безпечні та економічно доцільні способи хімічного прополювання посівів сої в Лісостепу України.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
- з’ясувати закономірності формування видового складу бур’янової рослинності;
- вивчити особливості конкурентного взаємовпливу компонентів агрофітоценозу сої в залежності від строків появи бур’янів;
- встановити вплив строків знищення бур’янів на продуктивність сої;
- визначити критичний період шкодочинності бур’янів;
- вивчити вплив гербіцидів і їх сумішей на рівень забур’яненості посівів сої та видовий склад бур’янів;
- дослідити вплив гербіцидів на формування структури посівів, урожайність та якість зерна сої;
- дати економічну та енергетичну оцінку використання гербіцидів;
- науково обґрунтувати рекомендації по застосуванню окремих гербіцидів або їх композицій для хімічного прополювання посівів сої.
Об’єкт досліджень – забур’яненість посівів сої.
Предмет досліджень – шкодочинність бур’янів та заходи захисту сої від них.
Методи досліджень:
- польовий - для визначення біологічної ефективності дії гербіцидів;
- аналітичний – для визначення якісних показників урожаю сої;
- статистичний – для оцінки вірогідності отриманих результатів;
- розрахунковий – для встановлення енергетичної та економічної ефективності застосування гербіцидів.
Наукова новизна одержаних результатів. Виконані всебічні дослідження по формуванню видового складу бур’янової рослинності та вивчені особливості конкурентного взаємовпливу культури і бур’янів в агрофітоценозі сої.
Визначена біологічна ефективність ґрунтових і післясходових гербіцидів, які мають різний спектр і механізм дії. Розроблені оптимальні співвідношення гербіцидних композицій, які за змішаної забур’яненості наділені широким спектром дії та високою селективністю до культури.
Встановлено, що гербіциди та їх суміші не впливають на якісні показники урожаю сої.
Визначена економічна та енергетична ефективність застосування гербіцидів та їх сумішей.
Практична цінність роботи. Встановлені критичні періоди шкодочинності бур’янів. В залежності від видового складу бур’янів визначені норми та строки застосування гербіцидів і їх сумішей. За змішаної забур’яненості рекомендовані нові гербіцидні композиції, які забезпечують захист культури від бур’янів протягом вегетації.
На основі проведених нами державних випробувань, до “Переліку пестицидів...”, дозволених для використання на посівах сої, занесено новий гербіцид Селект, 12 % к.е.
Результати досліджень були впроваджені в ТОВ “Прогрес” Бершадського району та в ОП “Прогрес ” Вінницького району Вінницької області на площі 100 га.
Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались автором та обговорювались на засіданнях лабораторії боротьби з бур’янами (1998-2000 рр.), на міжнародній науково – практичній конференції “Защита растений на рубеже ХХІ века” (Мінськ, 2001), республіканській конференції “Особливості забур’янення посівів і захист від бур’янів у сучасних умовах” (Київ, 2000), третій Всеукраїнській конференції “Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі” (Вінниця, 2000), засіданнях Вченої Ради Інституту кормів (Вінниця, 1998, 1999, 2000, 2001).
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 7 статей, в тому числі 4 статті у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові.
Структура і обсяг роботи. Робота складається із вступу, 5-и розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку літературних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 149 сторінок, включає 19 таблиць, 9 рисунків, 20 додатків, список літературних джерел складається із 212 позицій.
Зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено мету та завдання, висвітлено новизну, практичну цінність, апробацію та наведено обсяг публікацій.
В огляді використаної літератури наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по даній тематиці. На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення конкурентного взаємовпливу бур’янів і культури в агрофітоценозі сої та способу знищення бур’янової рослинності за допомогою гербіцидів.
Умови та методика проведення досліджень
Польові дослідження проводили протягом 1998–2000 років у дослідному господарстві “Бохоницьке” Інституту кормів УААН. Ґрунтовий покрив господарства - сірі лісові середньосуглинкові ґрунти. В орному шарі вони містять гумусу (за Тюріним) 2,1–2,4, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 9,0–11,2 мг на 100 г грунту, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чириковим) відповідно - 12,1–14,2 та 8,1–11,6 мг на 100 г грунту. Гідролітична кислотність становить 2,81–3,87 мг на 100 г грунту, сума ввібраних основ - 13,3–13,8 мг.екв на 100 г грунту, рН сольової витяжки - 5,2–5,4. Ґрунтоутворююча порода – лес. Рельєф рівний.
За роки досліджень погодні умови відрізнялись як за температурним режимом, так і за вологозабезпеченістю, що суттєво впливало на формування забур’яненості та урожайності сої. У цілому ж метеорологічні умови за час проведення досліджень були сприятливими для росту та розвитку культури і бур’янів, а також добре відобразили мінливість погодних умов у Лісостепу України.
У дослідах висівали ранньостиглий сорт сої Київська – 27. Попередником був ярий ячмінь. Посів проводили у першій – другій декадах травня широкорядним способом, з міжряддями 45 см, норма висіву схожого насіння – 600 тис. шт./га. Основний обробіток грунту складався з двох лущінь стерні та оранки на глибину 22-25 см. Ранньою весною проводили закриття вологи важкими зубовими боронами. Передпосівний обробіток грунту складався із культивації з боронуванням (УСМК – 5,4А) на глибину загортання насіння (2-3 см).
Польові досліди проводили за загальноприйнятими методиками (Б.А.Доспєхов, 1985).
Спостереження проводили в чотирьох польових дослідах. Повторність дослідів - чотириразова, площа посівної ділянки була 38 м2, облікової – 25 м 2. Конкурентний взаємовплив бур’янів та сої вивчали в шестиразовому повторенні, площа облікової ділянки - 4 м2.
Облік урожайності зерна сої проводили поділяночно, методом суцільного збору облікових ділянок комбайном Sampo 250. Вміст азоту та фосфору визначали фотометричним методом на автоматичному аналізаторі “Контіфло”. Вміст калію - на полум’яному фотометрі методом емісії за “Руководством по анализам кормов” (1982). Визначення вмісту жиру проводили методом знежиреного залишку за Сокслетом.
Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу (Б.А.Доспєхов, 1985).
ВИВЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ВЗАЄМОВПЛИВУ
В АГРОфітоЦЕНОЗІ СОЇ
Формування видового складу бур’янів у соєвому агрофітоценозі. У 1998–2000 роках в центральному Лісостепу України ми вивчали процес формування видового складу бур’янів у соєвому агрофітоценозі. Домінуючими засмічувачами посівів були однорічні види бур’янів. У середньому за три роки на 1 м2 нараховували 233 бур’яни, серед яких кількість однорічних злакових та дводольних видів була майже однакова - 50,5 % та 49,5 % відповідно (рис. 1). Злакові бур’яни були представлені мишієм сизим (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.)- 83,9 та курячим просом (Echinochloa cruss galli (L.) Pal. Beauv.)- 33,8 шт./м2. Переважаючими представниками двосім’ядольних бур’янів були лобода біла (Chenopodium album L.) – 52,1 шт./м2 та ромашка непахуча (Matricaria inodora L.) – 28,3 шт./м2. Талабану польового (Thlaspi arvensis L.) нараховували 9,3 шт/м2, галінсоги дрібноквіткової (Galinsoga parviflora Cav.) – 7,5, щириці звичайної (Amaranthus retroflexus L.) – 6,1 шт/м2. Із багаторічних видів бур’янів зустрічались поодинокі екземпляри осоту рожевого (Cirsium arvense (L.) Scop.) та берізки польової (Convolvulus arvensis L.).
Формування видового різноманіття бур’янової рослинності в посівах сої залежало, в першу чергу, від погодно-кліматичних умов регіону досліду. При раптовому підвищенні температури та наявності доступної вологи спостерігали одночасну появу ранніх та пізніх ярих видів бур’янів. Тоді, як в умовах прохолодної весни спостерігали кілька “хвиль” появи їх сходів. Зокрема, у 1999 році, коли температура повітря у першій та другій декадах травня була на 3,6 °С нижчою від норми, спочатку з’явились озимі та ранні ярі бур’яни, а при настанні теплого періоду переважали пізні ярі види.
Рис. 1. Структура видового складу бур’янів агрофітоценозу сої,
(у середньому за 1998 – 2000 рр.)
Рівень забур’яненості посівів та урожайності сої під впливом різних строків конкуренції з бур’янами. Різні строки появи сходів бур’янів не однаково впливають на посіви сої та її урожайність. Отримані результати свідчать, що чим раніше з’являлись сходи бур'янів у посівах, тим більшою була їх кількість та маса на час збирання урожаю (табл. 1).
Так, якщо бур’яни знаходились у посівах протягом вегетації культури, перед збиранням сої їх нараховували 192 шт./м2, а сира маса була 1007 г/м2. Із збільшенням проміжку часу між появою сходів сої і бур’янів кількість останніх істотно зменшувалась. Так, при появі сходів бур’янів у посівах через 30 днів після сходів культури і пізніше конкурентноздатність сої зросла, а кількість та маса бур'янів становили 1–9 шт./м2 та 2–57 г/м2.
Таблиця 1 - Вплив строків появи сходів бур’янів на рівень забур’яненості та
урожайності сої (у середньому за 1998-2000 рр.)
Варіанти | Поява бур’янів
після сходів сої
через, днів |
Показники
забур’яненості | Урожайність сої | шт./м2 | г/м2 | ц/га | - до контролю, % | 1 | Бур’яни відсутні в
посівах (контроль) | 0 | 0 | 22,3 | - | 2 | Протягом
вегетації | 192 | 1007 | 8,8 | 61 | 3 | 5 | 103 | 633 | 11,5 | 48 | 4 | 10 | 59 | 350 | 12,4 | 44 | 5 | 15 | 31 | 227 | 13,7 | 39 | 6 | 20 | 19 | 150 | 15,7 | 30 | 7 | 25 | 13 | 90 | 17,3 | 22 | 8 | 30 | 9 | 57 | 18,9 | 15 | 9 | 35 | 6 | 38 | 20,0 | 10 | 10 | 40 | 3 | 12 | 20,6 | 8 | 11 | 45 | 1 | 5 | 21,3 | 4 | 12 | 50 | 1 | 2 | 22,0 | 1 | НІР 0,5, ц/га | 0,5-0,7 |
Аналіз даних урожайності (табл. 1) свідчить, що чим пізніше бур’яни з’являлись у посівах сої, тим меншим був їх вплив на культуру і, відповідно, меншими були втрати врожаю. Так, за їх повної відсутності у посівах урожайність сої становила 22,3 ц/га, а при сумісній вегетації бур’янів і сої вона зменшувалась на 13,5 ц/га, або на 61 % у порівнянні з чистим контролем. Незначні втрати зерна сої були у тому випадку, коли посіви підтримували у чистому стані більше 30 днів – вони не перевищували 10 %. Мінімальними (1%) втрати урожаю були при з’явленні бур’янів через 50 днів після сходів культури.
Таким чином, найбільшої шкоди посівам сої завдають ті бур’яни, які проростають до появи сходів культури, разом із ними та протягом перших 20-30 днів її вегетації. Шкідлива дія бур’янів, які сходять через 45 днів і пізніше, суттєво знижується за рахунок посилення конкурентної активності сої. Звідси випливає, що критичний період конкурентного взаємовпливу сої і бур’янів закінчується на 45-50 день вегетації і на користь культури.
Шкідливість бур’янів в залежності від строків їх знищення. Відомо, що сходи бур’янів з’являються нерівномірно – це обумовлено їхніми біологічними особливостями.
Згідно схеми досліду бур’яни виполювали в посівах протягом перших 55 днів після сходів сої з інтервалом у 5 днів. Завдяки цьому створювались умови, за яких бур’яни перебували у посівах протягом різних проміжків часу, що дало можливість виявити критичний період конкуренції їх з культурою.
У дослідах бур’яни сходили дещо раніше, ніж культура або разом з нею. На початкових стадіях розвитку надземна вегетативна маса сої збільшувалась повільно і бур’яни не відчували конкурентного впливу з її боку. Інтенсивне наростання вегетативної маси бур’янів розпочиналось через 20 днів після сходів сої. Через 50 днів вегетації інтенсивність наростання зеленої маси бур’янів зменшилась (табл. 2).
Шкода, яку бур’яни завдавали сої, залежала від тривалості їх перебування у посівах культури. Так, якщо вони знаходились у посіві протягом перших 5 – 25 днів, а потім їх знищували впродовж вегетації, то втрати зерна сої становили
Таблиця 2 - Вплив строків знищення бур’янів на забур’яненість та
урожайність сої (у середньому за 1998-2000 рр.)
Строки знищення бур’янів
після сходів сої, днів | Показники забур'яненості | Урожайність сої | Сира маса бур’янів, г/м2 | - до контролю 2, % | ц/га | - до контролю 1, ц/га | Бур’яни відсутні в посівах
(контроль 1) | - | - | 22,2 | 0
Бур’яни знаходяться в посівах протягом вегетації (контроль 2) | 670 | 0 | 8,9 | 13,3 | 5 | 50 | 93 | 22,0 | 0,2 | 10 | 60 | 91 | 21,9 | 0,3 | 15 | 80 | 88 | 21,7 | 0,5 | 20 | 100 | 85 | 21,6 | 0,6 | 25 | 170 | 75 | 21,2 | 1,0 | 30 | 250 | 63 | 19,6 | 2,6 | 35 | 320 | 52 | 18,0 | 4,2 | 40 | 370 | 45 | 16,1 | 6,1 | 45 | 430 | 36 | 14,7 | 7,5 | 50 | 480 | 28 | 13,3 | 8,9 | 55 | 510 | 24 | 12,2 | 10,0 | Нір 05, ц/га | 0,8-1,2 | 0,2 – 0,6 ц/га (0,9 – 2,7 %) (табл. 2). Суттєве зниження урожайності (на 2,6 – 4,2 ц/га) спостерігали у варіантах, де бур’яни знаходились 30 – 35 днів. При збільшенні терміну перебування бур’янів у ценозі до 50-55 днів втрати урожаю зростали до 8,9–10,0 ц/га. Якщо ж бур’яни перебували в посівах протягом всього періоду вегетації, то урожайність зменшувалась на 13,3 ц/га (60 %).
Результати досліду свідчать, що при сумісному розвитку бур’янів та культури більше 25 – 30 днів урожайність сої суттєво знижується. Тому можна стверджувати, що критичний період у конкурентних відносинах настає в цей час. Для того, щоб запобігти значним втратам урожаю заходи боротьби з бур’янами необхідно провести до настання цього періоду.
Одержані результати свідчать, що гербокритичний період у посівах сої настає на 25–30 день вегетації культури, а закінчується - на 45-50 день. Для того, щоб звести негативний вплив бур’янів на культуру до мінімуму, необхідно забезпечити чистоту посівів сої протягом перших 45 днів її вегетації. Боротьбу з бур’янами необхідно провести до настання критичного періоду конкуренції між ними і соєю. Більш пізнє їх знищення вже не компенсує втрат, заподіяних ними культурі.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ
ТА ЇХ СУМІШЕЙ У ПОСІВАХ СОЇ
Вплив ґрунтових гербіцидів на забур’яненість посівів сої. Забур’янення посівів сої у найбільшій мірі знижує її урожайність. У польових дослідах вивчали селективність до рослин сої та фітотоксичний вплив на видовий склад бур’янів грунтових гербіцидів трофі 90% к.е. (2,0 л/га) та рейсер 25 % к.е. (0,75, 1,0 і 2,0 л/га) як окремо, так і у бакових сумішах та в поєднанні трофі з післясходовою обробкою галаксі топом 47,1 % в.р.к. (1,5 л/га). Застосування на посівах сої трофі в суміші з рейсером, а також при роздільному внесенні із галаксі топом було ефективнішим за дію кожного, окремо взятого, препарату (табл. 3).
Найбільш чітко гербіцидна активність препаратів, їх сумішей і способів внесення помітна по наростанню маси бур’янів. Облік проведений перед збиранням врожаю показав, що при роздільному внесенні гербіцидів найменша маса бур’янів була на ділянках де використали трофі (2,0 л/га). Найвищу ефективність проявила суміш гербіцидів трофі з рейсером по 1,0 л/га. Із зменшенням норм внесення цих препаратів кількість бур’янів та їх маса зростала.
В умовах недостатнього зволоження гербіцидна активність препаратів знижувалась, а при оптимальному зволоженні їх дія на бур’яни значно підвищувалася. Ефективність дії трофі та рейсеру залежала від видового складу бур’янів. Однак, трофі краще діяв на злакові бур’яни, особливо куряче просо, а рейсер - на
Таблиця 3 - Вплив ґрунтових гербіцидів на забур’янення посівів сої
(у середньому за 1998-2000 рр.)
Варіанти
досліду | Норма витрати препарату, л/га | Кількість бур’янів, шт./м2, %
через місяць після обприскування | через 60 днів після обприскування | перед
збиранням сої
всього | в т. ч. злаків | в т.ч. дводольних | всього | злакових | дводольних | всього | сира маса, г/м2
1. Контроль 1
(приро-дне забур’янення) | 0 | 370*
0** | 227
0 | 143
0 | 135
0 | 91
0 | 44
0 | 133
0 | 840
0
2. Контроль 2 (ручні
прополювання) | 0 | 100** | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100**
3. Трофі | 2,0 | 92 | 92 | 93 | 90 | 89 | 93 | 91 | 92
4. Рейсер | 0,75 | 63 | 48 | 87 | 61 | 55 | 75 | 65 | 67
5. Рейсер | 1,0 | 68 | 50 | 96 | 75 | 66 | 89 | 77 | 70
6. Рейсер | 2,0 | 74 | 59 | 98 | 81 | 76 | 93 | 85 | 80
7. Трофі +
рейсер | 0,75+0,75 | 87 | 80 | 97 | 89 | 86 | 95 | 92 | 83
8. Трофі +
рейсер | 0,75+1,0 | 86 | 78 | 98 | 93 | 90 | 98 | 95 | 91
9. Трофі +
рейсер | 1,0+
1,0 | 91 | 86 | 97 | 96 | 94 | 98 | 96 | 95
10. Трофі +
галаксі топ | 1,0+
1,5 | 92 | 91 | 95 | 85 | 81 | 93 | 87 | 83
11. Трофі +
галаксі топ | 1,5+
1,5 | 92 | 89 | 97 | 93 | 91 | 98 | 95 | 89
Примітка: *- кількість та маса бур'янів, шт., г/м2
**- загибель бур’янів та зменшення їх сирої маси, %
двосім’ядольні. Ефективність бакових сумішей трофі з рейсером не залежала від гідротермічних умов. Вони знищували бур’яни протягом всього вегетаційного періоду. Використання трофі (2,0 л/га), бакових сумішей трофі (0,75-1,0 л/га) з рейсером (0,75-1,0 л/га) та роздільного внесення трофі (1,0-1,5 л/га) з галаксі топом (1,5 л/га) на час збирання врожаю, зменшувало загальну кількість бур’янів на 91 –96 % в порівнянні з контрольним варіантом.
Ефективність післясходового застосування гербіцидів на посівах сої. В останні роки все більшого поширення набуває стратегія використання гербіцидів у післясходовий період. Тому ми вивчали ефективність дії протизлакових гербіцидів селект 12% к.е. (0,8-1,0 л/га), шогун 10% к.е. (0,8-1,0 л/га) та поаст 20% к.е. (2,0 л/га), а проти двосім’ядольних бур’янів використовували галаксі топ 47,1% к.е. (1,5-2,5 л/га) та хармоні 75% к.е. (8 г/га).
Гербіцидна активність селекту по відношенню до злакових бур’янів склала 97 %, а шогуну - 94 %. Використання даних препаратів дало змогу знизити рівень забур’яненості на 70 – 74 %, а масу бур’янів – на 49 – 51 % (табл. 4).
Таблиця 4 - Вплив післясходових гербіцидів на забур’янення посівів сої
(у середньому за 1998-2000 рр.)
Варіанти
досліду |
Норма витрати препарату, л,г/га | Кількість бур’янів, шт./м2
перед внесенням гербіцидів | через місяць після
внесення гербіцидів | перед збиранням сої
всього | в т. ч.
злаків | всього | злаків | дводольних | всього | сира маса, г/м2
Контроль 1 (без
гербіцидів і
ручних
прополювань) | 0 | 224* | 105 | 212
0** | 109
0 | 103
0 | 116
0 | 670
0
Контроль 2
(ручні
прополювання) | 0 | 0 | 0 | 100** | 100 | 100 | 100 | 100
Галаксі топ + поаст | 1,5+2,0 | 237 | 117 | 84 | 87 | 81 | 89 | 77
Галаксі топ + поаст | 2,0+2,0 | 246 | 121 | 84 | 81 | 87 | 91 | 80
Галаксі топ + поаст | 2,5+2,0 | 223 | 104 | 90 | 89 | 90 | 93 | 87
Галаксі топ + поаст + галаксі топ через 2 тижні | 1,5+2,0+1,5 | 250 | 141 | 90 | 90 | 91 | 97 | 90
Галаксі топ +
селект | 2,0+0,8 | 200 | 85 | 89 | 93 | 85 | 91 | 81
Галаксі топ +
селект | 2,0+1,0 | 288 | 150 | 85 | 87 | 83 | 95 | 84
Галаксі топ +
шогун | 2,0+0,8 | 205 | 118 | 74 | 71 | 79 | 77 | 67
Галаксі топ +
шогун | 2,0+0,9 | 246 | 157 | 82 | 84 | 79 | 85 | 71
Галаксі топ +
шогун | 2,0+1,0 | 264 | 136 | 90 | 96 | 82 | 95 | 87
Галаксі топ | 2,0 | 226 | 123 | 42 | 11 | 90 | 64 | 35
Галаксі топ +
галаксі
топ через 2 тижні | 1,5+1,5 | 234 | 119 | 53 | 19 | 97 | 59 | 49
Селект | 1,0 | 253 | 117 | 62 | 97 | 26 | 74 | 51
Шогун | 1,0 | 222 | 102 | 71 | 94 | 48 | 70 | 49
Хармоні | 8,0 | 72 | 24 | 59 | - | 84 | 66 | 65
Хармоні + селект | 8,0+1,0 | 53 | 27 | 90 | 96 | 85 | 86 | 86
Примітка: *- кількість та маса бур'янів, шт., г/м2
** - зменшення кількості та сирої маси бур’янів у порівнянні з
контролем 1, %
Застосування галаксі топу в нормі 2,0 л/га сприяло зменшенню загальної забур’яненості посівів на 64 %, причому двосім’ядольні бур’яни гинули на 90 %. Коли в посівах сої з’являлися нові сходи бур’янів більш повне їх знищення досягалось послідовним внесенням галаксі топу в два строки. Першу обробку посівів проводили у фазу 2 – 3 справжніх листків у культури, а наступну – через два тижні. Використання галаксі топу за таких умов забезпечило загибель 97% бур’янів на ранніх фазах їх розвитку. Щириця звичайна, талабан польовий та ромашка непахуча знищувались цим препаратом майже повністю. Середню чутливість до галаксі топу проявляла лобода біла.
Перспективним гербіцидом для боротьби із широколистяними бур’янами у посівах сої є хармоні. При застосуванні його з нормою витрати 8 г/га загальний рівень забур’яненості знижувався на 66 %, а маса бур’янів на 65 % у порівнянні з контролем. Кількість двосім’ядольних бур’янів зменшувалась на 84 %. Загибель бур’янів при його внесенні наставала протягом одного – трьох тижнів.
Біологічна ефективність післясходових гербіцидів внесених окремо має вузький спектр дії на видовий склад бур’янів. Для надійного захисту від бур’янів доцільно застосовувати суміші гербіцидів з різним спектром дії. Тому ми вивчали ефективність галаксі топу та хармоні в бакових сумішах з протизлаковими гербіцидами. При внесенні галаксі топу (2,0–2,5 л/га) з поастом (2,0 л/га) загибель бур’янів становила 91-93%, причому двосім’ядольні види гинули на 87–90 %, а злаки на 81–89 %. Обробка посівів галаксі топом (1,5 л/га) з поастом (2,0 л/га) та повторно галаксі топом (1,5 л/га) через 2 тижні, забезпечила загибель 90% бур’янів, причому двосім’ядольні знищували на 91 %. На час збирання врожаю чисельність бур’янів зменшилась на 97 %, а їх маса склала 66 г/м2, або на 90 % менше, ніж у контролі.
Використання сумішей галаксі топу (2,0 л/га) з селектом (0,8 та 1,0 л/га) забезпечувало зниження рівня загального забур’янення на 91–95 %, а маса бур'янів, які залишились у посівах зменшувалась на 81–84 %. Внесення суміші галаксі топу (2,0 л/га) з шогуном (0,8–1,0 л/га) забезпечило зменшення кількості бур’янів на 77–95 %, а їх маси - на 67–87 %.
Використання бакової суміші хармоні (8 г/га) з селектом (1,0 л/га) забезпечило загибель 86 % всіх бур’янів протягом вегетації культури, зменшуючи сиру масу тих, які залишились на 86 %.
Вплив гербіцидів на густоту стояння сої. Обліки густоти стояння рослин сої, проведені у фазу повних сходів та перед збиранням врожаю, свідчать, що ці показники різняться між собою. В більшій мірі це було спричинено погодними умовами.
Грунтові гербіциди та їх суміші суттєво не зменшували густоту стеблостою культури. Спостерігалась лише незначна тенденція до її зменшення.
Післясходові гербіциди та їх бакові суміші наділені високою селективністю щодо культури і не виявляють негативного впливу на густоту її стеблостою.
Вплив ґрунтових гербіцидів на урожайність сої. Зменшення рівня забур’яненості при застосуванні досходових гербіцидів створювало сприятливі умови для росту і розвитку сої та формування урожайності на 4,4 – 9,4 ц/га більшої ніж у контрольному варіанті (табл. 5).
Максимальний ріст продуктивності досягається при застосуванні трофі з нормою витрати 2,0 л/га, суміші трофі 1,0 л/га + рейсер 1,0 л/га, або при поєднанні досходового внесення трофі 1,5 л/га з обробкою посівів галаксі топом (1,5 л/га) у післясходовий період.
Таблиця 5 - Вплив ґрунтових гербіцидів на урожайність зерна сої
Варіанти досліду | Норма витрати препарату, л/га | Урожайність сої, ц/га | 1998 рік | 1999 рік | 2000 рік | середня | + до контролю 1 | ц/га | % | Контроль 1 (без гербіцидів і ручних прополювань) | 0 | 4,9 | 10,7 | 11,2 | 8,9 | 0 | 0 | Контроль 2 (ручні
прополювання) | 0 | 21,7 | 19,1 | 23,1 | 21,3 | 12,4 | 139 | Трофі | 1,0 | 16,0 | 15,0 | 17,6 | 16,2 | 7,3 | 82 | Трофі | 2,0 | 19,5 | 15,4 | 18,7 | 17,9 | 9,0 | 101
Рейсер | 0,75 | 10,1 | 12,7 | 17,0 | 13,3 | 4,4 | 49 | Рейсер | 1,0 | 11,9 | 13,5 | 17,8 | 14,4 | 5,5 | 62 | Рейсер | 2,0 | 16,5 | 14,3 | 18,2 | 16,0 | 7,1 | 80 | Трофі + рейсер | 0,75+0,75 | 16,0 | 15,0 | 16,9 | 16,0 | 7,1 | 80 | Трофі + рейсер | 1,0+0,75 |
16,8 | 15,4 | 18,0 | 16,7 | 7,8 | 88 | Трофі + рейсер | 1,0+1,0 |
17,6 | 16,0 | 18,6 | 17,4 | 8,5 | 96 | Трофі + галаксі топ |
1,0+1,5 |
17,1 | 16,2 | 17,6 | 17,0 | 8,1 | 91 | Трофі + галаксі топ
г | 1,5+1,5 |
19,1 | 17,3 | 18,5 | 18,3 | 9,4 | 106 | Нір 05 | 0,3 | 0,7 | 1,2 |
Урожайність сої при застосуванні післясходових гербіцидів. Використання післясходових гербіцидів та їх композицій підвищує урожайність культури на 3,0 – 10,5 ц/га (табл. 6). Використання окремих препаратів у порівнянні з їх сумішами, в меншій мірі сприяло росту урожайності культури.
Аналіз результатів досліджень свідчить, що при використанні гербіцидних композицій урожайність підвищувалась на 6,5 – 10,5 ц/га. Тому, в умовах змішаного забур’янення, кращими виявилися слідуючі суміші післясходових гербіцидів: галаксі топ (2,0 л/га) + селект (1,0 л/га), галаксі топ (2,0 л/га) + шогун (1,0 л/га), галаксі топ (1,5 л/га) + поаст (2,0 л/га) + галаксі топ (1,5 л/га) через 2 тижні.
Таблиця 6 - Вплив післясходових гербіцидів на урожайність зерна сої
Варіанти досліду | Норма витрати препарату, л, г/га | Урожайність сої, ц/га | 1998 рік | 1999 рік | 2000 рік | середня | + до
контролю 1 | ц/га | % | Контроль 1 ( без гербіцидів і ручних
прополювань ) |
- |
4,9 | 10,6 | 11,7 | 9,1 | 0 | 0 | Контроль 2 (ручні прополювання) | - | 23,8 | 22,2 | 23,1 | 23,0 | 13,9 | 153 | Галаксі топ + поаст | 1,5+2,0 | 15,2 | 14,6 | 16,9 | 15,6 | 6,5 | 70 | Галаксі топ + поаст | 2,0+2,0 | 16,1 | 15,3 | 17,7 | 16,4 | 7,3 | 80 | Галаксі топ + поаст | 2,5+2,0 | 17,9 | 16,9 | 18,6 | 17,8 | 8,7 | 96 | Галаксі топ + поаст + галаксі топ через 2
тижні | 1,5 + 2,0 +1,5 | 19,6 | 17,5 | 19,4 | 18,8 | 9,7 | 107 | Галаксі топ + селект | 2,0+0,8 | 16,7 | 18,5 | 18,2 | 17,8 | 8,7 | 96 | Галаксі топ + селект | 2,0+1,0 | 20,3 | 19,3 | 19,1 | 19,6 | 10,5 | 115 | Галаксі топ + шогун | 2,0+0,8 | 15,9 | 16,3 | 17,6 | 16,6 | 7,5 | 82 | Галаксі топ + шогун | 2,0+0,9 | 17,6 | 17,3 | 17,6 | 17,5 | 8,4 | 92 | Галаксі топ + шогун | 2,0+1,0 | 20,2 | 18,4 | 18,6 | 19,1 | 10,0 | 110 | Галаксі топ | 2,0 | 10,0 | 12,4 | 14,0 | 12,1 | 3,0 | 33 | Галаксі топ + галаксі топ через 2 тижні | 1,5 +1,5 | 12,5 | 14,7 | 14,7 | 14,0 | 4,9 | 54 | Селект | 1,0 | 10,7 | 14,6 | 15,2 | 13,5 | 4,4 | 48 | Шогун | 1,0 | 10,1 | 13,7 | 14,1 | 12,6 | 3,5 | 38 | Хармоні* | 8,0 | - | 16,0 | 16,6 | 16,3 | 7,2 | 66 | Хармоні + селект* | 8,0 +1,0 | - | 17,3 | 17,2 | 17,3 | 8,2 | 77 | Нір 05, ц/га | 0,3 | 1,0 | 0,5 | Примітка: * - дані за 1999-2000 роки.
Вплив гербіцидів на якість зерна сої. Для визначення вмісту протеїну, жиру, азоту, фосфору та калію в зерні сої, а також визначення посівних якостей насіння проводили лабораторні аналізи. У результаті досліджень було встановлено, що гербіциди не виявляли негативного впливу на основні якісні показники. Так, вміст жиру та азоту в зразках сої суттєво не відрізнявся від контрольного варіанту, де культуру вирощували без застосування гербіцидів.
На вмісту фосфору в зерні сої гербіциди не виявляли негативного впливу на фосфорний обмін, але його частка в незначній мірі зростала. Подібні результати аналізів отримані по вмісту калію у зерні сої при застосуванні гербіцидів. Визначення посівних якостей насіння показало, що використання гербіцидів на посівах сої не має негативного впливу на масу 1000 зерен та їх схожість.
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ
ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ СОЇ
За економічними показниками найбільш ефективним заходом хімічного захисту посівів сої від бур’янів у досходовий період було застосування гербіциду трофі (2,0 л/га). Додатковий прибуток склав 958,5 грн./га, рівень рентабельності – 789%. При використанні післясходових гербіцидів найбільший умовно чистий прибуток (891,41 грн./га) було отримано у варіанті із застосуванням суміші галакси топу (2,0 га) з селектом (1,0 л/га).
Енергетичний аналіз застосування гербіцидів показав їх високу ефективність і за енергетичними показниками, менш залежних від кон’юнктури ринку. При внесенні трофі (2,0 л/га) Кее становив 16,1, а при застосуванні галаксі топу (2,0 л/га) з селектом (1,0 л/га), хармоні (8 г/га) з селектом (1,0 л/га), галаксі топу (2,0 л/га) з шогуном (1,0 л/га) Кее становив, відповідно 27,1; 48,2 та 26,1.
Використання гербіцидів є економічно та енергетично доцільним способом боротьби з бур’янами.
Висновки
1. В агрофітоценозах сої зони Лісостепу України формується змішаний тип забур’яненості. Середня чисельність бур’янів становила 233 шт./м2. Співвідношення рослин однодольних та дводольних видів бур’янів представлене, в середньому, як 1:1. Серед однодольних видів домінував мишій сизий (Setaria glauca), а із дводольних переважали лобода біла (Chenopodium album) та ромашка непахуча (Matricaria inodora).
2. Соя наділена низькою конкурентною здатністю проти бур’янів, що призводить до зменшення її продуктивності в 2,0 – 2,5 рази. Гербакритичний період настає на 25 – 30 день вегетації культури, а закінчується – на 45-50 день. Тому протягом перших 25-30 днів вегетації посіви сої повинні бути звільнені від бур’янової рослинності. Знищення бур’янів в більш пізні строки не компенсує втрат завданих культурі.
3. Враховуючи високий рівень забур’яненості та низьку конкурентну активність рослин сої, застосування гербіцидів залишається одним з важливих елементів інтенсивної технології її вирощування. Серед препаратів ґрунтової дії високу гербіцидну активність проти однорічних бур’янів виявив трофі в нормі 2,0 л/га. Суттєвого розширення спектру дії досягається досходовим внесенням бакової суміші трофі (1,0 л/га) з рейсером (0,75 – 1,0 л/га). Посилюється гербіцидна активність при комбінованому використанні гербіцидів, коли трофі (1,5 л/га) вносять після посіву, а галаксі топ (1,5 л/га) – по сходах сої та бур’янів. Бур’яни при цьому гинуть на 90 – 96 %.
4. Нові післясходові гербіциди селект, 12 % к.е. (1,0 л/га) та шогун, 10 % к.е. (1,0 л/га) ефективно знищують лише злакові бур’яни, а хармоні, 75 % в.г. (8 г/га) і галаксі топ, 47,1
