КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПАВЛЮК Олена Олегівна

УДК: 811.133.1’23’37

КАТЕГОРИЗАЦІЯ НЕГАТИВНИХ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ

У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

Спеціальність 10.02.05 – романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі романської філології Запорізького державного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент

ЛАСКА Ігор Васильович

Київський міжнародний університет,

кафедра романської філології,

завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ПОМІРКО Роман Семенович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, кафедра французької

філології, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент

САЄНКО Сергій Григорович,

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, кафедра теорії та

практики перекладу романських мов,

доцент

Провідна установа Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, кафедра

французької мови, Міністерство

освіти і науки України, м. Чернівці

Захист відбудеться “19” грудня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розіслано “17” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А.Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку мовознавства активно використовується когнітивний підхід до вивчення мовних явищ, які розглядаються як відображення структур людської свідомості, мислення, пізнання. Одним із актуальних завдань когнітивної лінгвістики є моделювання мовної картини світу та її окремих фрагментів. Увага науковців зосереджується на мовних засобах, що експлікують ка-ртину світу, серед яких значну роль відіграє лексика.

Мовні засоби, що інтерпретують картину світу, розглядаються в дослідженнях останніх десятиріч. Вивчення національної мовної картини світу допомагає виявити особливості сприйняття оточуючої дійсності та її відтворення мовною спільнотою в лексичній семантиці як системі. Ця проблема висвітлюється в роботах Ю.Д.Апресяна, Н.Д.Арутюнової, Р.А.Брутяна, Т.В.Булигіної, Ю.М.Караулова, О.С.Кубрякової, Н.В.Лобур, В.І.Постовалової, Є.В.Рахіліної, Б.О.Серебреникова, Н.І.Сукаленко, В.М.Телії, О.В.Урисон, Н.Ю.Шведової, О.Д.Шмельова.

Дослідження різних груп лексики сприяє збагаченню лінгвістичної теорії та формуванню нашого уявлення про мовну картину світу. Для повнішого її опису необхідне вивчення окремих фрагментів мовної картини світу, один із яких складають назви негативних моральних якостей людини. Досвід людства в пізнанні моральних якостей людини, як і будь-якого іншого фрагмента картини світу, закріплюється в мовних одиницях. Аналіз цього фрагмента французької мовної картини світу є важливим не тільки для лінгвістичних студій, але й сприяє вивченню зв’язків між мовою та мисленням, зокрема визначенню специфіки вираження картини світу мовними засобами. Використання в нашій роботі концептуаль-ного аналізу дозволяє виявити семантичні особливості лексики, що стосується сфери моралі й етики, зокрема тієї лексики, яка формує мовну ділянку негативних моральних якостей людини. Отже, дослідження найменувань негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу вписується в коло проблем когнітивної лінгвістики, у той її напрям, який пов’язаний з вивченням мовної картини світу, з подальшим застосуванням та удосконаленням методики концептуального аналізу лексичної семантики.

Актуальність роботи визначається тенденціями розвитку сучасної лінгвістики, а саме її спрямованістю до вивчення проблем когнітивної семантики, загальнокультурним значенням концептів негативних моральних якостей людини, практичною необхідністю дослідження категоризації негативних моральних якостей людини, яке сприяє формуванню уявлення про створюваний аналізованими назвами фрагмент французької мовної картини світу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри романської філології Запорізького державного університету. Тема дисертації вписується в кафедральну наукову тему “Функціонально-семантичний, комунікативний та соціокультурний аспекти мовних одиниць”, затверджену Радою факультету іноземної філології ЗДУ, протокол №4 від 21.12.2000 року.

Мета роботи полягає у виявленні особливостей категоризації негативних моральних якостей людини, визначенні їх концептуального змісту на прикладі реконструкції концептів AVARICE (жадібність), PRODIGALITЙ (?арнотратність), EGOЇSME (егоїзм), JALOUSIE (ревнощі), VANITЙ (?арнославність), PARESSE (лінощі) у французькій мовній картині світу, зафіксованій словниковим і текстовим матеріалом.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- уточнити зміст і зв’язок понять категоризації, концепту, мовної картини світу;

- установити корпус найменувань негативних моральних якостей людини, які представляють концепти AVARICE, PRODIGALITЙ, ЙGOЇSME, JALOUSIE, VANITЙ, PARESSE, на основі французьких лексикографічних джерел;

- побудувати фрейми негативних моральних якостей людини avarice, prodigalitй, vanitй, йgoпsme, jalousie, paresse за даними словникових дефініцій;

- розширити контури аналізованих концептів, побудованих на лексикографічному матеріалі, даними сполучуваності назв негативних моральних якостей людини avarice, prodigalitй, vanitй, йgoпsme, jalousie, paresse в текстах сучасної французької художньої літератури;

- визначити словотвірні парадигми назв негативних моральних якостей людини;

- виявити мовні засоби інтенсифікації міри прояву якості в найменуваннях негативних моральних якостей людини;

- установити різновиди конотацій у семантичній структурі найменувань негативних моральних якостей людини;

- визначити способи метафоричної номінації в аналізованій тематичній групі лексики.

Об’єкт дослідження – явище категоризації негативних моральних якостей людини, що являють собою певний фрагмент французької мовної картини світу.

Предметом дослідження є лексеми, що позначають негативні моральні якості людини в мові та мовленні. Через обмеження обсягу дисертації в роботі розглядаються лише групи назв з домінантами avarice, prodigalitй, йgoпsme, jalousie, vanitй, paresse. Вибір зазначених якостей пояснюється прагненням якнайповніше описати фрагмент “негативні моральні якості людини” у французькій мовній картині світу за характером моральних ставлень, які відповідають сучасним нормам етики та моралі: до себе та інших (jalousie, йgoпsme, vanitй), до праці (paresse), до грошей і власності (avarice, prodigalitй).

Матеріал дослідження. Суцільна вибірка найменувань негативних моральних якостей людини та їх спільнокореневих утворень, вжитих у вільному та зв’язаному значеннях, здійснювалась на основі синонімічних і тлумачних словників з використанням лексикографічних дефініцій цих назв, що містять різного роду вказівки на негативну моральну якість (загальний обсяг вибірки понад 1200 одиниць). Дані про сполучуваність імен досліджуваних концептів, що відображають вживання аналізованих найменувань, та фразеологічні звороти, що передають уявлення французів про досліджуваний фрагмент мовної картини світу, в обсязі понад 1100 вільних конструкцій та фразеологізмів, було отримано з 76 творів французької художньої літератури ХІХ-ХХ століть та фразеологічних словників сучасної французької мови. У роботі аналізувались приклади вживання назв негативних моральних якостей у контекстах, що відображають як авторське мовлення, так і мовлення персонажів художніх творів.

Методи дослідження. У роботі використовуються такі методи: метод лінгвістичного спостереження; метод аналізу словникових дефініцій – для виявлення специфіки мовних засобів реалізації концептів; описовий метод – для класифікації та встановлення особливостей назв негативних моральних якостей людини; метод концептуального аналізу, що, з одного боку, спрямований на визначення мовного вираження концептів негативних моральних якостей людини, а з другого, – на реконструкцію концептів і фрагмента мовної картини світу, представленого назвами негативних моральних якостей людини; метод контекстуально-інтерпретаційного аналізу – у дослідженні засобів інтенсифікації міри прояву якості в найменуваннях негативних моральних якостей людини та метафоричної номінації в аналізованій тематичній групі лексики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше проведено комплексний аналіз найменувань негативних моральних якостей людини у французькій мові шляхом дослідження категоризації цих якостей, відображеної в мові та мовленні. Новизна роботи визначається мовним матеріалом, відібраним з французьких тлумачних і фразеологічних словників та творів французької художньої літератури, та результатами дослідження. Вперше за допомогою побудови фреймів негативних моральних якостей людини на основі лексикографічних праць та на матеріалі художніх творів сучасної французької літератури представлена реконструкція концептів таких негативних моральних якостей людини, як avarice, prodigalitй, йgoпsme, jalousie, vanitй, paresse, що являють собою певний фрагмент французької мовної картини світу. Здійснений у роботі семантичний аналіз назв негативних моральних якостей людини та дослідження вербалізованих ними концептів дозволили відтворити відповідний фрагмент французької мовної картини світу.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вивчення найменувань негативних моральних якостей людини, які являють собою певний фрагмент мовної картини світу, сприяє розвитку теорії категоризації та когнітивної семантики. Аналіз назв негативних моральних якостей людини дозволив не тільки описати важливий фрагмент мовної картини світу, але й установити взаємозв’язок мови та менталітету французької нації. Висновки роботи, що відображають засоби категоризації негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу, сприятимуть всебічному вивченню лексичної системи сучасної французької мови, зокрема, такого важливого її компонента, як найменування негативних моральних якостей людини.

Практичне значення дослідження визначається тим, що його матеріали та одержані результати можуть бути використані при читанні вузівських курсів лексикології сучасної французької мови (розділи “Лексична семантика”, “Слово в лексичній системі французької мови”, “Фразеологія”), лінгвістичного аналізу художнього тексту (розділ “Лексика та фразеологія”), стилістики французької мови (розділ “Стилістичне використання лексико-фразеологічних засобів мови”); у спецкурсах та спецсемінарах із лексичної семантики; під час написання курсових і дипломних робіт із лексичної семантики, а також у лексикографічній практиці й у процесі практичного оволодіння французькою мовою.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження було висвітлено в доповідях на Міжнародній науковій конференції “Спадщина акад. В.І.Борковського і сучасна філологія на межі тисячоліть” (Львів, 2000), Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 2001, 2002, 2003), Всеукраїнській науковій конференції “Поетика художнього твору” (Запоріжжя, 2000) та на звітних наукових конференціях викладачів і студентів Запорізького державного університету (1999, 2000, 2001).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в одинадцяти публікаціях, дев’ять з яких надруковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Мета і завдання дослідження визначили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (311 позицій), списку використаних лексикографічних джерел (14 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (76 позицій), додатка. Загальний обсяг роботи – 229 стор., основний текст дисертації складає 189 стор.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження; сформульовано мету й завдання роботи; визначено її об’єкт і предмет, матеріал і методи дослідження, його теоретичне й практичне значення, наукову новизну; сформульовано основні положення, що виносяться на захист; наведено інформацію про апробацію роботи та публікації, структуру й обсяг роботи; вказано джерела фактичного матеріалу.

У першому розділі розглянуто поняття картина світу, мовна і концептуальна картини світу та питання їх співвідношення, фрагмент мовної картини світу, наївна картина світу, категоризація, концепт.

У другому розділі на матеріалі словникових дефініцій шляхом побудови фреймів негативних моральних якостей (avarice, prodigalitй, йgoпsme, jalousie, vanitй, paresse) реконструйовано відповідні концепти; контури аналізованих концептів розширено й уточнено за рахунок даних сполучуваності досліджуваних слів на матеріалі текстів французької художньої літератури ХІХ-ХХ ст.

У третьому розділі проаналізовано словотвірні парадигми найменувань негативних моральних якостей людини; досліджено мовні засоби інтенсифікації міри прояву моральної якості в назвах негативних моральних якостей людини; розглянуто основні компоненти конотації семантичної структури досліджуваних найменувань; розкрито роль метафоричної номінації як засобу категоризації негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу.

У висновках підсумовано результати проведеного дослідження й розглянуто перспективи подальших наукових розробок. Одержані висновки підтвердили основні положення, що виносяться на захист.

У додатку подано схеми фреймів аналізованих негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ І. “Картина світу як відображення ментальності народу”. Когнітивний підхід до мовних явищ дозволяє визначити, як взаємодіють з мовою людська свідомість, мислення та пізнання. Завдяки наявності в мові одиниць, що називають конкретні або абстрактні поняття, вона фіксує й певним чином організує знання людини про об’єктивний світ і закріплює їх у людській свідомості. В інтерпретації таких учених, як В.фон Гумбольдт, Л.Вайсгербер, О.С.Кубрякова, Б.М.Серебреніков, В.М.Телія, Г.В.Колшанський, Г.А.Уфімцева, Ю.Д.Апресян, Н.Ю.Шведова, Ю.М.Караулов, Г.А.Брутян, Н.К.Рябцева, концептуальна картина світу має первинний характер, оскільки відображає наслідки свідомої пізнавальної діяльності людини. Мовна картина світу вторинна по відношенню до концептуальної. Під мовною картиною світу в роботі розуміється “вироблене багатовіковим досвідом народу здійснюване засобами мовних номінацій зображення всього наявного як цілісного й багатокомпонентного світу, у своїй структурі й у осмислюваних мовою зв’язках своїх частин, що представляє, по-перше, людину, її матеріальну й духовну життєдіяльність і, по-друге, все те, що її оточує: простір і час, живу й неживу природу, галузь створених людиною міфів і соціум” (Н.Ю.Шведова).

Кожна національна спільнота, засвоюючи знання про світ, відбиває його через призму рідної мови, тобто створює свою мовну картину світу. Мовні картини світу розрізняються національним елементом. Національні особливості мовної картини світу постають у наявності чи відсутності певних найменувань у структурі лексичних угруповань, у побудові словотвірних парадигм, у конотації семантичної структури слова, в образних засобах мови, зокрема в метафорі.

Наївна картина світу віддзеркалює донаукові уявлення людства. Вона в багатьох істотних деталях відрізняється від наукової картини світу. Наївна картина світу, що реконструюється виключно на основі мовних даних, показує, як мова віддзеркалює світ. Антропоцентризм у мовній картині світу виявляється в тому, що будь-які об’єкти описуються насамперед для того, щоб визначити їх роль у житті людини, місце в її життєдіяльності, функції для розвитку та удосконалення людської особистості. Антропоцентричний підхід характеризується тим, що саме людина стає основою в аналізі та інтерпретації тих або інших явищ, залучається до цього аналізу, визначаючи його перспективи й кінцеву мету.

Категоризація безпосередньо пов’язана з мовною картиною світу, що відображає об’єктивну дійсність. Це – одна з пізнавальних форм мислення людини, що стає основою для здійснення класифікації, головного засобу “надати сприйнятому світові упорядкованого характеру, систематизувати якось те, що спостерігається, і побачити в ньому подібність одних явищ на противагу відмінності інших” (О.С.Кубрякова). Категоризація об’єктивної дійсності віддзеркалюється в мові словниковими дефініціями. Контексти вживання слів у художній літературі допомагають побачити, як відображається категоризація в мовленні.

Під концептом у роботі розуміється зміст досвіду й знання, зміст результатів усієї людської діяльності й процесів пізнання світу (О.С.Кубрякова). За уявленнями про об’єкти та їхні ознаки стоять різні структури знання, а отже, різні концепти. Концепт не є даним, він вибудовується на основі лексикографічних тлумачень та сполучуваності слів, реалізується в змісті лексичних одиниць, фразеологічних зворотів, у системі метафор та стійких порівнянь. У семантиці назв негативних моральних якостей людини відбиваються членування, категоризація тієї частини континууму, що стосується безпосередньо моральної сфери людини й формування її емоційно-оцінного ставлення до світу. Назви негативних моральних якостей людини, що відображають ментальність французького народу, розкривають особливості його психології; тому вони становлять значний інтерес для вивчення мовної картини світу в плані моралі й етики.

Розділ II. “Когнітивні структури в семантиці назв негативних моральних якостей у французькій мовній картині світу”. Аналізовані в роботі назви негативних моральних якостей розподіляються на три тематичні підгрупи: 1) “ставлення до себе та інших людей” йgoпsme m, vanitй f, jalousie f; 2) “ставлення до праці” ladrerie f, paresse f; 3) “ставлення до грошей і власності” avarice f, prodigalitй f. У межах розглянутих тематичних підгруп назви негативних моральних якостей людини входять до концептуальних класів в залежності від лексико-граматичних та словотворчих особливостей. Аналізовані найменування розподіляються за концептуальними класами, під якими в роботі розуміються “групування слів за певним принципом, що піддається експлікації” (Р.М.Фрумкіна): назви негативних моральних якостей; назви ознак за моральною якістю; назви осіб, носіїв цих якостей; назви дій, що характеризують прояв якостей; назви ознак дій. Цей розподіл має допоміжний характер і спрямований на досягнення більш детального спостереження над категоризацією аналізованих якостей. У розділі описано шість концептуальних класів назв негативних моральних якостей людини: avarice, prodigalitй, jalousie, йgoпsme, vanitй, paresse, а також шість класів назв ознак людини за негативною моральною якістю: avare, prodigue, jalouх, egoпste, vaniteux, paresseux.

Розглянемо приклад реконструкції концепту GOЇSME на матеріалі лексикографічних джерел та художніх текстів. Серед прикметників центральне місце посідає лексема йgoпste. Вона об’єднує найбільше рис, типових для носія цієї якості, і є нейтральною у стилістичному відношенні. Інші лексеми цього класу відрізняються відтінками значення, стилістичною забарвленістю чи обома ознаками водночас. Виділення в концептуальному класі назв ознак за якістю декількох підкласів базується на наявності в суб’єктів якості загальних ознак, рис. Забагато говорити про себе властиво суб’єктам з ознаками йgoпste, йgocentrique, йgocentriste, йgoпstique, йgotiste, йgotique. Носії якості проявляють себелюбність, зайнятість своєю персоною – йgoпste, йgocentrique, йgocentriste, йgoпstique, personnel. Мають тенденцію ставити себе в центр Всесвіту, підпорядковують інтереси оточуючих своїм власним інтересам суб’єкти з ознаками йgoпste, йgoпstique, йgocentriste, йgocentrique. Перебільшують значущість своєї особистості, культивують своє “Я” – йgotiste, йgotique. Захоплюються собою – narcissique, narcissien, narcissiste. Проявляють байдужість, нечуйні до оточуючих – йgoпste, ?utiste, autistique, insensible, indiffйrent, individualiste.

Серед іменників, що називають моральну якість, найбільш повно й узагальнено її характеризує лексема йgoпsme; вона об’єднує найбільшу кількість ознак, типових для прояву цієї якості, та є нейтральною у стилістичному відношенні. Інші лексеми цього класу відрізняються приналежністю до різних стилів мови, семантичними відтінками, експресивним забарвленням. У концептуальному класі назв негативних моральних якостей виділяються такі підкласи на основі наявності в найменуваннях схожих ознак, що характеризують прояв цієї якості. Надмірна любов до себе в носіїв моральної якості – йgoпsme, amour de soi, amour de soi-mкme, pйj. individualisme, amour-propre, йgoпtй, personnalisme. “Я” (ego) в назвах підкреслює перебільшення своєї значущості – йgoпsme, йgocentrisme, йgotisme. Зосередженість на собі, розгляд усього, виходячи з власних інтересів, – йgocentrisme, йgoпsme. Надзвичайна увага до себе – йgoпsme, йgocentrisme, йgotisme, narcissisme. Співвіднесення всього з собою, задоволення своїх інтересів на шкоду інтересам інших – йgoпsme, йgocentrisme, йgotisme, individualisme, autisme. Замилування собою, культ своєї особистості – аutolвtrie, narcissisme. Зайнятість собою, власними переживаннями, замкнутість у своєму світі, відсутність інтересу, чуйності до інших – personnalitй, autisme. Тенденція триматися осторонь від людей – individualisme. Підкреслена байдужість до оточуючих – insensibilitй, indiffйrence а autrui.

У нашому дослідженні фрейм негативної моральної якості об’єднує всі можливі ознаки цієї якості, варіанти поведінки її носія, отже, – це процедурний спосіб представлення стереотипного знання, що позначає реальну когнітивну структуру й засіб подання цієї структури. Фрейм негативної моральної якості йgoпsme, побудований на основі словникових даних, зумовлюється семантичними особливостями іменників та прикметників аналізованих класів і припускає наявність таких компонентів і параметрів.

Суб’єкт якості, який надмірно любить себе, одночасно є й об’єктом якості, тому що вона виявляється стосовно до себе (порівняйте amour-propre, amour de soi-mкme). Якість характеризується спрямованістю на себе. Прототипні риси суб’єкта якості – це піклування про гарну репутацію в соціальній групі, до якої він належить: amour-propre; самозамилування, захоплення самим собою: narcissisme; зайнятість собою та байдужість до інших: personnalitй; байдужість до оточуючих: indiffйrence.

Непрямими, чи додатковими, об’єктами є оточуючі суб’єкта особи, що якимось чином пов’язані з носієм якості й побіжно відчувають на собі прояви цієї якості, оскільки суб’єкт їх не любить або любить недостатньо.

Суб’єктами оцінки є прямі свідки, які спостерігають прояв якості, присутні в ситуації прояву якості чи є об’єктами прояву цієї якості. Абстрактним суб’єктом оцінки є суспільство в цілому. За їх оцінками, розглянута моральна якість викликає: осуд за схильність носія якості ставити себе в центр Всесвіту; засудження соціальних вчинків егоїста, егоцентриста; осуд перебільшеного почуття своєї значущості; неприйняття нечуйності, неуважності, байдужості до оточуючих; часто – саме до суб’єкта оцінки.

Маніфестація якості може проявлятися: 1) як ненавмисна, неконтрольована; 2) як навмисна, контрольована, з використанням оточуючих заради своєї користі, у своїх цілях, інтересах. Її зовнішні прояви: носій якості перебільшує свою значущість (йgoпsme, йgotisme, йgocentrisme); займається самомилуванням, захоплюється самим собою (narcissisme, autolвtrie); займається собою й проявляє байдужість до інших (insensibilitй, indiffйrence).

Інтенсифікація характеризує міру прояву ознаки за моральною якістю: personnel, йgoпste, йgotiste, йgocentriste.

Аспектуалізація спостерігається як в окремих проявах якості (йgoпsterie), так і в її постійному вираженні (йgocentrisme, йgoпsme, йgotisme).

Рамка спостереження включає видимі прояви (autisme, autolвtrie); приховану пристрасть, з якою часто борються, тому що вона табуйована суспільством (narcissisme); хворобливий стан психіки (autisme, narcissisme); порок носія якості (personnalitй).

Моральна якість виявляється в статиці (autolвtrie, indiffйrence), але за певних обставин можливі її прояви й у динаміці (йgoпsme, йgoпsterie).

Контури концепту EGOЇSME, що зафіксовані в словнику, було розширено даними сполучуваності імені цього концепту у вільних та стійких словосполученнях. Словникові статті Le Grand Robert de la langue franзaise. Dictionnaire alphabйtique et analogique de la langue franзaise de Paul Robert (V.3, p.822-823) та Trйsor de la langue franзaise. Dictionnaire de la langue du XIX-e et XХ-e siecle publiй sous la direction de Paul Imbs (V.7, p.789-790) містять вирази, які допомагають охарактеризувати концепт цієї моральної якості у французькій мовній картині світу. Підкреслюється, що егоїсти всі за себе й лише один Господь за всіх (Chacun pour soi et Dieu pour tous), що це одна з головних вад людини (L’йgoпsme est une vice presque gйnйrale). З цією якістю пов’язані корисливі розрахунки, грубість: les calculs, la muflerie de l’йgoпsme. Словосполучення l’inconscience de l’йgoпsme “підсвідомість егоїзму” вказує на неконтрольованість проявів цієї якості. У фразеологічній одиниці s’йlever au-dessus de l’йgoпsme “піднятися над егоїзмом”, “бути вище егоїзму” підкреслюється щось низьке в цій якості й те, що її носій намагається свій егоїзм подолати або, як у s’йvader de l’йgoпsme, втекти від нього. У фразеологічному звороті lutter contre l’йgoпsme підкреслюється, що ця якість виступає ворогом своєму носію, який з нею бореться. Егоїзм засліплює свого носія – кtre avеuglй par l’йgoпsme, прищеплює йому нечулість – кtre cuirassй d’йgoпsme – і несе йому певну загрозу – sombrer dans l’йgoпsme: в егоїзмі, як у воді, можна потонути. Якість концептуалізується як безодня, пустеля, вир: un abоme, un dйsert, un gouffre d’йgoпsme. Уявлення про якість як про простір дають також фразеологізми кtre enfermй, isolй, murй dans son йgoпsme, у яких зафіксовано, що егоїзм ізолює, відокремлює носія якості від оточуючих, будуючи глуху стіну між ними (les cloisons de l’йgoпsme); суб’єкт може ховатися в егоїзмі (se rйfugier dans son йgoпsme). Словосполучення un йgoпsme aride, dessйchant, йtroit, froid, profond, stйrile; un solide йgoпsme дають уявлення про якість як щось досить велике за обсягом, безплідне, сухе, холодне, глибоке. Епітети “грубий”, “мерзенний”, “дикий”, “жорстокий”, “невмолимий”, “дурний”, “нікчемний”, “ниций” у словосполученнях un йgoпsme brutal (exйcrable, farouche, fйroce, implacable, monstrueux, odieux, sot, vil) підкреслюють неприємність цієї якості для оточуючих, несуть негативну оцінку й осудну експресію. Епітети “блаженний”, “задоволений”, “чудовий”, “витончений” (un йgoпsme bйat, satisfait, superbe, raffinй) посилюють значення, вказують на інтенсифікацію міри прояву моральної якості. Бачення цієї якості французами неоднозначне: від розкішного егоїзму (le splendide йgoпsme) до потворного (monstre d’йgoпsme). Розрізняється егоїзм за віковими, соціальними й індивідуальними ознаками: l’йgoпsme des enfants, des vieillards, йgoпsme familial, йgoпsme de classe.

Художні твори сучасної французької літератури значно розширюють обсяг аналізованого концепту. Егоїзм концептуалізується як рослина, що дає плоди, які вирощують і потім збирають: Elles recueillaient enfin le fruit de l'йgoпsme qu'elles avaient elles-mкmes cultivй (H. de Balzac. Illusions perdues).

Ця моральна якість уявляється носіям мови як отрута, яка несе небезпеку для дружби, а епітет effroyable додає негативну оцінність; крім того, егоїзм звинувачується: Toute vanitй de ce genre accuse un effroyable йgoпsme, et l'йgoпsme est le poison de l'amitiй (H. de Balzac. Illusions perdues).

Як дикому звіру, цій якості приписується жорстокість, немилосердя: des fйrocitйs d'йgoпsme (Ed. et J. de Goncourt. Germinie Lacerteux).

Егоїзм асоціюється з нерухомістю, в яку затягує носія якості, що дає уявлення про егоїзм як про простір; і в цьому за впливом на суб’єкта якості егоїзм подібний до лінощів: L'autre baisse la tкte d'une maniиre imperceptible, en forme d'acquiescement, et se replonge ensuite dans l'immobilitй de son йgoпsme (C.de Lautreamont. Les Chants de Maldoror). Просторове уявлення про цю якість дає також контекст, у якому егоїзм концептуалізується як цілий світ: Il avait changй ce monde d’йgoпsme... (J.Giraudoux. Bella).

Художній контекст відображає персоніфікацію якості: егоїзм подається як жива істота, що може бути задушена: Cettе peinture inspirait une priиre, recommandait le pardon, йtouffait l'йgoпsme, rйveillait toutes les vertus endormies (H. de Balzac. La peau de chagrin).

Стереотипне уявлення про егоїста дає вислів, з якого видно, що егоїсту треба зробити велике зусилля, щоб зацікавитися іншими, що йому властива повна байдужність до оточуючих; негативну оцінку цієї якості підкреслює прислівник terriblement: J'aimerais danser, chanter, car, tu sais, Jean-Louis, je suis terriblement йgoпste. Je dois faire un gros effort pour m'intйresser aux autres et mкme а la souffrance de Gйrard, qui m'est un peu indiffйrente (A.Salacrou. Histoire de rire suivi de. La terre est ronde).

У наступному контексті стверджується, що егоїстичним натурам властиво бути щасливими: Pourquoi pauvre? Il est trиs heureux comme tous les йgoпstes et il deviendra tout de mкme un trиs grand roi (J.Anouilh. L'Alouette). Прототипом егоїста є його найкращий представник – король: En vйritй, les rois sont les plus йgoпstes de tous les кtres (Cl.Tillier. Mon oncle Benjamin).

Егоїзм може мати втіхи, насолоди: L'йgoпsme de M. Leuwen eut une jouissance qui l'attacha un peu а son fils (Stendhal. Lucien Leuwen). Особистий добробут – гріх егоїзму: Ce ne serait rien que le salut individuel fыt un pйchй d'йgoпsme, s'il eыt йtй seulement possible (R.Rolland. L'вme enchantйe).

Ця якість має вплив на свого носія, вона розслаблює його: Aprиs tout quand l'йgoпsme nous relвche un peu... (Cйline. Voyage au bout de la nuit).

Контексти, в яких вживається назва цієї якості, передають негативне ставлення до егоїзму з боку оточуючих: Sonia en arrive а stigmatiser mon йgoпsme sordide (P. Daninos. Tout Sonia); – Que voulez-vous que j'y fasse? rйpliqua sиchement Benjamin, offensй de tant d'йgoпsme (Cl.Tillier. Mon oncle Benjamin); Et il brыlait d'indignation contre l'abominable йgoпsme...(R.Rolland. L'вme enchantйe).

Якщо людині властивий егоїзм, то його носій нерідко має ряд інших вад; тому егоїсти згадуються в контекстах разом з людьми, яким властиві інші негативні якості, а егоїзм називається в одному ряду з іншими негативними якостями. Так, егоїсти згадуються разом з “короткозорими”, безтурботними, вкрай байдужими людьми: Il trouvait qu'elle faisait comme les autres de ce temps, les йgoпstes, les myopes, les insouciants, les: “Aprиs moi le dйluge!” – tous ceux qu'il maudissait (R.Rolland. L'вme enchantйe). Егоїзм проявляється в людині поряд з кар’єризмом, байдужістю, презирством, агресивністю до оточуючих, авторитаризмом тощо: Ton arrivisme. Ton exigence. Ton йgoпsme. Ton indiffйrence. Ton mйpris. Ton agressivitй. Ton autoritarisme. Tes doutes quant а son talent, а la drogue, а son courage (Fr.Dorin. Les corbeaux et les renardes).

Концепт EGOПSME, реконструйований за даними словникових дефініцій, подає цю негативну моральну якість із більш наукової (психологічної, етичної) точки зору, ніж за матеріалами мовленнєвого вжитку.

За оцінками прямих свідків та суспільства в цілому, егоїзм викликає осуд. Концепт EGOПSME у французькій мовній картині світу пов’язується з концептом AVARICE, бо користолюбство, зажерливість є проявами егоїзму в сфері ставлення людей до матеріальних благ. Людський егоїзм пов’язаний також із марнославством, яке являє собою перебільшену форму себелюбства: так, amour-propre своїми різними значеннями входить до концептуальних класів назв негативних моральних якостей людини, що представляють концепти ЙGOПSME і VANITЙ. Як свідчать художні контексти, егоїзм співіснує в людині з кар’єризмом, авторитаризмом, агресивністю, презирством до людей, непорядністю. Таким чином, егоїзм притягує до себе інші негативні людські якості.

Контексти художніх творів засвідчують, що концепт ЙGOПSME за значенням, місцем у системі моральних якостей, поширенням у людей різних соціальних груп та вікових категорій посідає важливе місце у французькій мовній картині світу. Засоби семантичного вираження концепту ЙGOПSME свідчать про те, що в художніх текстах представлено всі семантичні ознаки, що входять до складу концепту, реконструйованого на матеріалі лексикографічних дефініцій. У той же час концепт, проаналізований за текстовими матеріалами, є більш насиченим у якісному відношенні.

Розділ ІІІ. “Структурні та семантичні особливості назв негативних моральних якостей людини у французькій мові”. У розділі розглядаються словотвірні парадигми назв негативних моральних якостей людини й відзначається, що серед аналізованої лексики представлено непохідні (avare) і похідні слова (entкtement). Назви негативних моральних якостей утворюються морфологічним способом: crвnerie (суфіксальний різновид), inaction (префіксальний різновид), lйsine (безафіксний різновид). Найменування негативних моральних якостей також можуть утворюватися словоскладанням (йgocentrisme, tranche-montagne), конверсією (йgoпste, fanfaron, vantard), лексико-синтаксичним (grippe-sou) і синтаксичним (amour de soi) способами.

Назви негативних моральних якостей можуть мати різні за обсягом словотвірні парадигми: п’ятичленні (prodigalitй n, prodigue adj, prodigue n, prodiguer v, prodigieusement adv), чотиричленні (vаnitй n, vaniteux,-se adj, vaniteux,-se n, vaniteusement adv), тричленні (faraud,-e n, faraud, -e adj, farauderie n f), двочленні (grigou n, grigouterie n f). Окремо стоять слова, що не утворюють словотвірних парадигм: amour-propre, forfanterie, rat, tartarin, pisse-vinaigre, Tarasconnais, thurifйraire тощо. Лакуни в дериваційній системі пояснюються наявністю синонімів, експресивним характером найменування (tranche-montagne), переносним характером лексичного значення (pou), особливостями словотвірної структури (grippe-sol), переходом антропоніма до групи загальних імен (harpagon), синтаксичним способом творення (amour de soi), наявністю фразеологічних зв’язків (faire du plat).

Назви негативних моральних якостей, як і їх оцінка, розрізнюються мірою прояву якості. Розглянутий матеріал дозволяє стверджувати, що інтенсифікаторами для іменників є якісні прикметники: avarice sordide (Stendhal. La Chartreuse de Parme), mon йgoпsme sordide (P.Daninos. Tout Sonia). Інтенсифікація ознаки за моральною якістю здійснюється за допомогою прислівників: Je suis jalouse, horriblement jalouse, jalouse comme une bкte (G.Bernanos. Journal d'un curй de campagne).

Ступені порівняння прикметників як морфологічний засіб вираження градації міри прояву якості, виступають інтенсифікаторами негативної моральної якості, а саме: а) вищий ступінь: L’homme est imparfait. Il est parfois plus ou moins hypocrite (H. de Balzac. Le pиre Goriot); б) найвищий ступінь: En vйritй, les rois sont les plus йgoпstes de tous les кtres (Cl.Tillier. Mon oncle Benjamin); в) вищий і найвищий ступені одночасно: Tu es habile, Faustina, mais le Frиre Jйrфme est encore plus habile que la plus habile des femmes (A.Salacrou. Histoire de rire suivi de. La terre est ronde).

Інтенсифікація може здійснюватися за допомогою синтаксичної конструкції si…que…, наприклад: Ta vanitй, mon cher poиte, est si grande que tu en mets jusque dans ton amitiй! s'йcria Fulgence (H. de Balzac. Illusions perdues).

Метафора та стійке порівняння також стають засобами інтенсифікації, наприклад, метафора, що презентує якість як місцевість, якою пролягає дорога, де йде носій цієї моральної якості: Vous marchez maintenant dans la route de la haute ambition (Stendhal. Lucien Leuwen). Ледачу людину французи порівнюють з вужем, ящіркою, слимаком, равликом: paresseux comme une couleuvre (DEL), comme un lйzard (DEL), comme (un) loir (DEL), comme une limace (ФУФС).

Як інтенсифікатори міри прояву негативної якості використовуються фігури мовлення, серед яких представлені: а) антитеза: Si tu ne deviens pas hypocrite, lui disait-il, peut-кtre tu seras un homme (Stendal. La Chartreuse de Parme); б) градація: Ah, com elle jugeait sa mиre, aujourd'hui! Incomprйhension, sйcheresse, йgoпsme! (R.Martin du Gard. Les Thibault). Je suis jalouse, horriblement jalouse, jalouse comme une bкte (G.Bernanos. Journal d'un curй de campagne); в) реприза: C'est la jalousie qui te dresse contre nous! Tu es jalouse! Jalouse! Tu ne songes qu'а une chose: pouvoir me garder йgoпstement prиs de toi! (R.Martin du Gard. Les Thibault). Як підсилювач міри прояву негативної моральної якості людини виступає також коментар.

Засобами інтенсифікації виступають фразеологізми: avoir toujours les mains dans ses poches “завжди тримати руки в кишенях”, тобто байдикувати (ФРФС), faire la roue величатися, пишатися (ФРФС). Прислів’я l’avare et le cochon ne sont bons qu’aprиs leur mort вживають, коли йде мова про дуже жадібну людину (TLF).

У цьому розділі розглядається місце оцінного, експресивного, образного, стилістичного, культурно-національного та власне мовного компонентів конотації семантичної структури аналізованих найменувань. Мовний компонент включає інформацію про запозичення (farniente, snob), архаїзми (rapiat, nonchaloir), неологізми (flemmardise, snobinard), терміни (narcissisme, йgotisme, йgocentrisme). Культурно-національний компонент конотації відображає самобутні риси французького народу. Культурно-національна конотація притаманна: а) назвам людини за професіями та родом діяльності: thurifйraire 1) церков. носій кадила (в різних культах), 2) перен., літер. підлесник, хто хвалить; б) найменуванням носіїв негативних моральних якостей за іменами персонажів художніх творів: tartuf(f)e “лицемірна людина”; tartarin “хвастлива, брехлива людина”; harpagon “жадібна людина”; в) етнічним назвам: Gascon – 1) мешканець Гасконі, древньої провінції Франції; 2) перен., пейорат., заст. хто має риси, властиві мешканцям цієї місцевості (хвастощі); культурно-національний компонент конотації розвинувся також у назвах Marseillais, Tarasconnais.

Детальна класифікація сполучуваності слів, що називають негативні моральні якості людини, уможливлює виділення груп метафор, характерних для цих найменувань:

1. Антропоморфна метафора. Внаслідок персоніфікації марнославність може розмовляти, що проявляється в її здатності спілкуватися зі своїм носієм: Cette grвce, ce changement, йtonnant chez cette femme si fiиre, c'йtait votre mйrite qui en йtait l'auteur, lui disait la vani-tй. ... Mais Lucien restait froid а ces compliments de la vanitй (Stendhal. Lucien Leuwen). Марнославність може виступати агенсом дії та впливати на носія якості, наприклад, примушувати його виконувати певні дії: La vanitй le conduisait au spectacle… (Stendhal. Chartreuse de Parme); La vanitй eыt forcй Julien а le suivre (Stendhal. Le rouge et le noir).

2. Анімальна метафора. У світі тварин людина завжди бачить щось знайоме, знаходить риси, спільні зі своїм світом. Так, людську затятість порівнюють зі впертістю мула, ослиці: Je me suis heurtй а un entкtement de mulet...(G.de Maupassant. Mont-Oriol); —Vraiment, vous кtes tкtu. —Vous me traitez de bourrique, par-dessus le marchй (E.Ionesque. Rhinoseros).

3. Рослинна метафора. Моральну якість порівнюють з рослиною, яку можна вирощувати: Mйditerranйen, cultivant un orgueil espagnol (S.de Beauvoir. La force des choses). Fidиle aux prйceptes de ses ancкtres, il affichait un dйdain total pour le travail, cultivait l’oisivetй et vivait de la rente que lui octroyait sa belle-mиre (A.Jardin. Fanfan).

4. Топографічна, просторова метафора. Негативні моральні якості можуть знаходитись у певному місці відносно людини або в ній самій. Гордовитість міститься в серці й звідти керує своїм носієм: Bientфt il domina l'orgueil qui, depuis qu'elle se connaissait, rйgnait seul dans son cњur (Stendhal. Le rouge et le noir). У лінощі, як у водоймище, можна пірнути: Plongй dans une inexprimable paresse jetant un livre dans un mot au nez de gens qui ne savaient pas mettre un mot dans leurs livres (H. de Balzac. La peau de chagrin).

5. Деструктивна метафора. З одного боку, негативні моральні якості уявляються шкідливими, небезпечними для людини. Ревнощі розривають, знищують свого носія: La jalousie la dйvore (H. de Balzac. Le pиre Goriot). Суб’єкт якості може померти від амбіційності та гордовитості: Tout ce que tu dis est vrai; je mourais d'ambition et d'orgueil (Stendhal. Lucien Leuwen); від ревнощів: Je mourrais de chagrin, de jalousie, de mille maux (H. de Balzac. Illusions Perdues). З другого боку, якостям як частинам живого організму або організму в цілому притаманна фізична, моральна й емоційна вразливість: Mais je vais tвcher de m'expliquer sans blesser l'amour-propre de qui que ce soit (Cl.Tillier. Mon oncle Benjamin); Ce n'йtait pourtant plus l'orgueil blessй des premiers temps, la jalousie qui veut se venger (R.Rolland. L'вme enchantйe). Розглянутий мовний матеріал свідчить, що найбільш уразливими серед негативних моральних якостей людини є vanitй, orgueil, jalousie, amour-propre.

6. Предметна метафора (реїфікація). Якості, набуваючи ознак предметів, можуть виконувати характерні для них дії. Так, ревнощі, спонукаючи носія до дій, можуть, подібно до загостреної палиці, вколоти людину: Aiguillonnй par la jalousie, je partis а leur recherche et m'йloignai de la Jeep (A.Jardin. Fanfan).

7. Рідинна метафора. Якості,