Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Пасько Оксана Олексіївна

УДК 616.311.2-002+616.314.17-008.1-08545411

ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИЦІЇ ДЕКСАМЕТАЗОНУ ТА АНТИОКСИДАНТІВ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ

ЗАПАЛЬНИХ ХВОРОБ ПАРОДОНТА

14.01.22 – Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім.Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник кандидат медичних наук, доцент Зубачик Володимир Михайлович - завідувач кафедри терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна - завідувач кафедри стоматології дитячого віку Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України;

доктор медичних наук, доцент Герелюк Віталій Іванович - завідувач кафедри терапевтичної стоматології Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України.

Провідна установа

Національний медичний університет ім.акад.О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, м.Київ.

Захист відбудеться 28 листопада 2003 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті ім.Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6.

Автореферат розісланий 27 жовтня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед захворювань порожнини рота особливу увагу привертають хвороби пародонта. Слід відзначити, що останнім часом зростає частота захворювань пародонта . Тенденція такого зростання пояснюється суттєвим впливом негативних зовнішніх чинників, порушеннями екології, дією різних місцевих подразників (Борисенко А.В., 1992; Барер Г.М., Лемецкая Т.И., 1996; Вишняк Г.М., Гордієнко В.М., 1999). Все це призводить до зниження резистентності тканин пародонта і сприяє розвитку тих чи інших його захворювань.

У комплексному лікуванні хворих на різні клінічні форми гінгівіту та пародонтиту надзвичайно важливим є медикаментний вплив на патологічне вогнище у пародонті з метою фармакологічної корекції запального процесу (Борисенко А.В., Вишняк Г.М., 1999; Герелюк В.І., 2000).

Сучасна стоматологія має у своєму арсеналі велику кількість медикаментних препаратів, які є ефективними при лікуванні пацієнтів із запальними хворобами пародонта. Завдяки високій біологічній активності широке розповсюдження отримали неспецифічні антимікробні, протизапальні та інші препарати. Проте клінічні спостереження свідчать, що вказані засоби не завжди дають позитивний клінічний ефект. Зокрема, застосування антибіотиків не чинить очікуваної бактерицидної дії на мікрофлору порожнини рота або дає тільки тимчасовий ефект, що припиняється після відміни препарату, а протизапальні лікарські речовини, за окремим винятком , можуть гальмувати репаративні процеси у тканинах пародонта (Чучмай Г.С., 1987; Данилевський Н.Ф., 1995; Заболотний Т.Д., 1995; Бучковська А.Ю., 1995). Виходячи з цього, стає очевидною актуальність опрацювання і впровадження у клініку кортикостероїдів, які мають виражену протизапальну, десенсибілізуючу дію. Частіше застосовують синтетичні глюкокортикостероїди, зокрема дексаметазон, який покращує мікроциркуляцію у тканинах і знижує проникність судин (Гриненко Г.С., Алтухова Л.Б., 1992). Висока стабільність препарату обумовлює його застосування у складі лікарських форм.

Зважаючи на значне посилення процесів перекисного окислення ліпідів при запаленні тканин пародонта, доцільно поєднати у складі композиції лікарських засобів антиоксиданти та протизапальні препарати. Це дозволяє впливати на основні ланки патологічного процесу. (Чучмай Г.С., 1990; Борисенко А.В., 1997; Кухта С.Й., Бучковська А.Ю., 1999; Смоляр Н.І. і співавт., 2000; Герелюк В.І., 2000; Зубачик В.М. і співавт., 2001).

Результати останніх досліджень довели високу ефективність препаратів з антиоксидантною дією при лікуванні пацієнтів із запальними хворобами пародонта (Байкова Л.А. і співавт., 1989; Федоров В.И., 1989). Застосування антиоксидантів для лікування хворих на гінгівіт та пародонтит донедавна становило незначну частину серед усіх методів впливу на патогенез захворювання (Чучмай Г.С. і співавт., 1996; Тимочко М.Ф. і співавт., 1995; Синиця В.В., 2001).

Важлива роль мікробного фактора в етіопатогенезі запальних захворювань пародонта, дані про зниження загальної та місцевої резистентності організму при цій патології є обґрунтуванням для включення до складу лікувальних форм антисептиків (Заболотний Т.Д. 1995; Смоляр Н.І., Гірчак Г.В., 1999; Борисенко А.В. та співавт., 1999; Герелюк В.І., 2000).

Найважливішою і суттєвою у пародонтології є проблема виявлення і уточнення причин, яка розкриває механізм виникнення захворювань пародонта. Це можливо при поглибленому вивченні тонких структур основного субстрату і процесів в них із використанням електронно-мікроскопічних методів дослідження (Гриновець В.С., 1998; Зубачик і співавт., 2000).

Аналізуючи результати ефективності сучасних методів лікування хворих на гінгівіт та пародонтит, обов’язковим є зв’язок між патологічними процесами в тканинах пародонта і загальним станом організму, впливом навколишнього середовища і екологічних порушень на частоту, характер, перебіг захворювання, а також на вибір і правильне та раціональне застосування лікарської форми для лікування того чи іншого захворювання. Доцільно застосовувати медикаментну композицію дексаметазону та антиоксидантів у комплексному лікуванні хворих на запальні процеси пародонта. Це дасть змогу впровадити у практичну стоматологію новий та ефективний спосіб впливу на патогенез запального процесу в пародонті при лікуванні хворих на різні форми гінгівіту та пародонтиту.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної теми кафедри терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького „Стан антиоксидантної системи при запальних захворюваннях пародонта та її фармакологічна корекція” (Державна реєстрація № 0197 U 000748, інв. № 30. 00. 004-95 ).

Мета і задачі дослідження. Підвищення ефективності комплексного лікування хворих на запальні хвороби пародонта із застосуванням композиції дексаметазону та антиоксидантів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

1. Встановити можливість комбінованого застосування дексаметазону з антиоксидантами.

2. Дослідити фізико-хімічні, мікробіологічні властивості композиції із вмістом дексаметазону та антиоксидантів.

3. Запропонувати раціональну лікарську форму медикаментної композиції.

4. Провести ультраструктурні дослідження слизової оболонки ясен перед і під час лікування композицією дексаметазону та антиоксидантів.

5. Оцінити ефективність комплексного лікування хворих на гінгівіт та пародонтит і випрацювати практичні рекомендації до застосування медикаментної композиції.

6. Провести маркетингове дослідження пасти на підставі дексаметазону та антиоксидантів.

Об’єкт дослідження – запальний процес у тканинах пародонта хворих на гінгівіт та пародонтит.

Предмет дослідження – вплив дексаметазону та антиоксидантів у складі медикаментної композиції на перебіг запального процесу в тканинах пародонта.

Методи дослідження – для досягнення поставленої мети використано клінічні, фізико-хімічні, біофармацевтичні, мікробіологічні, електронно-мікроскопічні, маркетингові методи дослідження. Із клінічних методів проводили стоматологічне обстеження пацієнтів, застосовуючи загальноуживані методи, рентгенологічну та індексну оцінку стану тканин пародонта. Для дослідження ультраструктурних особливостей ясен використано електронний мікроскоп УЕМВ-100.

Підбір оптимального складу лікарської композиції і вивчення її технологічних властивостей проводили з допомогою фізико-хімічних та біофармацевтичних досліджень.

Мікробіологічні дослідження протимікробного впливу запропонованої композиції дексаметазону та антиоксидантів проведено на культурах мікроорганізмів, які представляють спектр мікрофлори порожнини рота хворих на гінгівіт та пародонтит. Антибактерійну дію визначали з допомогою методу серійних розведень у рідинних середовищах та методом дисків на твердих середовищах.

Маркетинг здійснювали на основі цін фармацевтичних фірм посередників, вивчаючи ринок запропонованої пасти і встановлюючи її ціну.

Статистичний аналіз результатів клінічних та лабораторних досліджень виконували на комп’ютері типу Pentium-II, використовуючи офісне програмне забезпечення, а саме програму статистичного аналізу MS Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в стоматологічній практиці опрацьовано медикаментну композицію на підставі дексаметазону та антиоксидантів. Запропоновано та впроваджено оптимальну лікарську форму і метод її застосування у хворих на запальні хвороби пародонта. Подальший розвиток дістали електронно-мікроскопічні та мікробіологічні дослідження. Виявлено взаємопотенціюючий ефект застосування дексаметазону та антиоксидантів у складі композиції. Обґрунтовано доцільність проведення маркетингового дослідження лікарських засобів для розпрацювання композиції та ширшого впровадження у практичну охорону здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів. Створено медикаментну композицію, розпрацьовано метод і показання до її застосування у клініці терапевтичної стоматології під час лікування хворих на гінгівіт та пародонтит з метою ліквідації запального процесу в пародонті. Показано, що місцеве застосування поєднаних лікарських засобів, дія яких спрямована на основні ланки патогенезу запального процесу в пародонті, є ефективним під час лікування обстеженої групи хворих. Це істотно знижує загальне медикаментне навантаження на організм. Запропонована лікарська композиція проста у виготовленні, недорога і може застосовуватися у всіх стоматологічних лікувальних закладах терапевтичного профілю.

Результати проведених наукових досліджень впроваджено у практику терапевтичних відділів стоматологічної поліклініки Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького, обласної стоматологічної поліклініки м.Тернополя, районної стоматологічної поліклініки м.Мукачево Закарпатської області, районних стоматологічних поліклінік м.Стрия, м.Новояворівська, м.Яворова, м.Жидачева, м.Миколаєва Львівської області про що свідчать акти впровадження, які наведені в додатках. Основні наукові та практичні положення дисертації використовують у лекціях та під час практичних занять викладачі та студенти на кафедрі терапевтичної стоматології Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автор опрацювала наукову літературу з вибраної проблеми, провела інформаційний пошук, опанувала необхідні методи досліджень, виконала клінічні та лабораторні дослідження, оцінила ефективність лікування хворих на гінгівіт та пародонтит, узагальнила результати досліджень і провела статистико-математичний аналіз цифрового матеріалу. Лабораторні дослідження дисертант провела спільно із співробітниками ЛДМУ ім.Данила Галицького, зокрема консультували: мікробіологічну частину роботи – доц.Швайдецька Г.В., морфологічні дослідження – доц.Ковалишин В.І., біофармацевтичні дослідження – канд.мед.наук асистент Михайлик С.С., маркетингове дослідження – канд.фарм.наук доц. Громовик Б.П.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації викладено: на Міжнародній науковій конференції „Сучасні проблеми стоматології” (Львів, 1996); Міжнародному медичному конгресі молодих вчених (Тернопіль, 1997); Міжнародній стоматологічній конференції ГалМед (Львів, 1997); засіданні Асоціації стоматологів Львівщини (Львів, 1998); І-му з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999); Ювілейній підсумковій науковій конференції студентів і молодих вчених, присвяченій 100-річчю Одеського державного медичного університету (Одеса, 2000); IV Міжнародній конференції „Біоматеріали в стоматології” (Польща, Катовіце, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових праць, серед них 4 роботи у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 14 - збірниках наукових праць та матеріалах конференцій. Видано інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 169 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, семи розділів, висновків, списку літератури, додатку. Праця ілюстрована 25 рисунками та 20 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети клінічно обстежено 110 хворих із запальними захворюваннями пародонта. У 61 хворого було діагностовано гінгівіт, у 49 – генералізований пародонтит. Усі хворі, залежно від застосованого лікування, поділені на основну та групу порівняння. В основній групі (72 хворих) місцево застосовували композицію дексаметазону та антиоксидантів. У групі порівняння (38 пацієнтів) проводили лікування із використанням антибактерійних засобів. Стан пародонта визначали з допомогою пародонтальних індексів РМА, ПІ, проби Шиллера-Писарева. Гігієнічний стан порожнини рота визначали методом Ю.Федорова-В.Володкіної. Із метою диференційної діагностики проводили рентгенологічне дослідження з допомогою внутрішньоротової короткофокусної рентгенографії. При встановленні діагнозу використовували міжнародну класифікацію стоматологічних хвороб на підставі МКХ-10 (1997) з врахуванням загальновживаного ступеню тяжкості .

Клінічній апробації композиції із вмістом дексаметазону передувало біофармацевтичне, фізико-хімічне, мікробіологічне, електронно-мікроскопічне та маркетингове дослідження.

Для опрацювання складу та технології виготовлення лікарської форми у вигляді пасти використовували такі препарати: дексаметазон, вітамін Е, обліпихова олія, хлоргексидин, метилурацил, цинку оксид, метилцелюлоза і колаген волокнистий.

Визначення структурно-механічних показників лікарської форми проводили з допомогою ротаційного віскозиметра „Реотест 2.1” з конусно-пластинчатим вимірювальним пристроєм; рН пасти визначали методом Грецького В.І. у момент виготовлення пасти та через 6 місяців з допомогою рН meter 240 CORNING p.

Дослідження інтенсивності вивільнення дексаметазону з пасти і вплив основ на швидкість вивільнення лікарського засобу проводили у дослідах “in vitro” шляхом діалізу методом Л.Кровчинського. Роль напівпроникної мембрани виконував пергаментний папір.

Мікробіологічні дослідження проводили з метою визначення антимікробної дії лікувальної композиції; сумісності основного антибактерійного компонента лікувальної композиції хлоргексидину біглюконату з іншими складниками – дексаметазоном, метилурацилом. Досліди проводили на культурах музейних та свіжовиділених штамів мікроорганізмів. Бактерицидну дію визначали методом серійних розведень у рідких середовищах (цукровий бульйон), бактеріостатичну – методом дисків на твердих середовищах (м’ясо-пептонний агар, кров’яний агар, агар Сабуро) (Бриан Л.Е., 1984; Кривошеин Ю.С., 1986).

Ультраструктурні дослідження біоптатів ясен проводили у хворих на гінгівіт перед лікуванням, на етапах його проведення і у віддалені терміни. Результати дослідження порівнювали з показниками електронно-мікроскопічних досліджень пародонта в нормі.

Проводили маркетингове дослідження пропонованої композиції дексаметазону та антиоксидантів. Метою було вивчення ринку складників (сировинних джерел) запропонованої пасти, а також їх пошук. Під час аналізу пропозицій складників пасти використано середні розрахункові ціни кожного найменування препарату, отриманих на підставі цін фармацевтичних фірм-посередників. Джерелами інформації служили цінники спеціалізованих фармацевтичних видань – газети „Еженедельник”, „Аптека” і журнал „Провизор”, а також ділові щотижневики – „Галицькі контракти” та „Бизнес”. Для порівняння цінової кон’юктури препаратів-аналогів вичислювали коефіцієнт ліквідності ціни. У дослідженні визначали можливі ціни опрацьованої пасти з метою її майбутнього позиціонування на ринку.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили стандартним методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Клінічному застосуванню лікарської композиції передувало дослідження складу, взаємовідношення компонентів та її властивостей. Аналіз фізико-хімічних досліджень показав, що ефективна в’язкість у більшості структурованих систем зменшується при підвищенні температури. Для досліджуваної пасти така закономірність властива тільки при підвищенні температури до 37?С, а дальше в’язкість – зростає. Така особливість пасти зумовлена наявністю в ній гелю метилцелюлози, який при підвищенні температури швидко втрачає воду і утворює щільну плівку.

Консистентні властивості пасти суттєво впливають на терміни зберігання, стабільність, дію лікарської форми після нанесення на вогнище запалення, на технологію їх виготовлення. Паста відноситься до в’язко-пластичних систем. Довгі макромолекули метилцелюлози утворюють просторові структурні сітки коагуляційної природи, які зв’язують значну кількість розчинника. Із збільшенням напруги зсуву, структура щораз більше руйнується і зменшується в’язкість системи. В момент виготовлення пасти і через 6 місяців її рН не змінюється і становить рН=7,7. Одержана паста представляє комбіновану систему. Це однорідна маса густої консистенції, світло-жовтого кольору із слабким специфічним запахом. Отже, паста стабільна і не розшаровується під час прикладення до неї напруги деформації, а при підвищенні температури утворює плівку, яка добре втримується на слизовій оболонці порожнини рота.

У дослідах „in vitro” досліджено, що з пасти за 12 год вивільнюється 99,8% натрію дексаметазонфосфату. Терапевтична концентрація настає через 15 хв. і впродовж 3 год. вивільнюється 66,6% активної речовини, а решта – майже рівномірно в проміжок часу від 3 до 12 год., завдяки чому досягається пролонгування дії дексаметазону. Це дає змогу досягнути позитивного лікувального ефекту у вогнищі запалення.

Внаслідок мікробіологічних досліджень з’ясовано, що xлоргексидин у концентраціях 0,1%, 0,05%, 0,025% у водному розчині діє бактерицидно на всі культури мікроорганізмів, з якими проводили дослідження: Staphylococcus aureus 209-P, Escherichia coli 25922 (F-50), свіжовиділені штами Streptococcus haemolyticus та Candida albicans. При концентрації 0,025% хлоргексидин не чинить бактерицидної дії лише на культуру Esherichia coli 25922 (F-50), а при концентрації 0,00625% впливає бактерицидно лише на культуру Streptococcus haemolyticus. Це свідчить про достатню антисептичну дію досліджуваної композиції дексаметазону і антиоксидантів при лікуванні запальних захворювань пародонта. При цьому дексаметазон, вітамін Е, метилурацил не виявляють самостійної антимікробної активності. Окрім цього, компоненти не пригнічуються антимікробними властивостями хлоргексидину, що є важливим і вказує на цілість композиції. Таким чином, хлоргексидин, що входить до складу медикаментної композиції, має високу антимікробну дію і широкий діапазон активності.

Бактерицидний вплив медикаментної композиції дексаметазону розповсюджується у першому та другому серійних розведеннях на усі чотири штами мікробних культур, на яких проводили вивчення антимікробної дії препарату. У третьому серійному розведенні бактерицидна дія композиції зберігається лише щодо Streptococcus haemolyticus та Candida albicans. У четвертому та п’ятому серійних розведеннях пропонована медикаментна композиція бактерицидної дії не чинить на жоден із штамів мікроорганізмів. Результати досліджень свідчать, що бактерицидна дія композиції зберігається як мінімум 48 год, залишаючись на тому ж рівні, що і у свіжовиготовленої.

Ми порівнювали антимікробну активність пропонованої медикаментної композиції дексаметазону та антиоксидантів шляхом визначення бактеріостатичної дії препаратів методом дисків, що дало змогу визначити зони пригнічення росту мікробних культур.

Із наведеного випливає, що антимікробний спектр дії медикаментної композиції дексаметазону та антиоксидантів аналогічний до спектру дії самого хлоргексидину, який в її складі не втрачає своєї активності. Стверджено бактерицидний та бактеріостатичний вплив композиції на більшість видів мікроорганізмів, які знаходяться в пародонтальних кишенях

Ґрунтуючись на результатах фізико-хімічних і біофармацевтичних досліджень, розпрацьовано склад лікарської форми, компоненти якої були підібрані оптимально :

Розчину натрію дексаметазонфосфату | 0,4% | 2,5 мл

Розчину хлоргексидину біглюконату | 0,05% | 5 мл

Олії обліпихової | 5,0 г

Олійного розчину вітаміну Е | 30% | 2,5 г

Метил урацилу | 3,0 г

Цинку оксиду | 34,0 г

Метилцелюлози | 3,0 г

Колагену волокнистого | 100г

Ультраструктурні дослідження слизової оболонки ясен хворих на хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт виявили, що епітелій є витончений і часто представлений лише розволокненими або компактними масами фібриноїду, преципітатами та коагулятами, що насичені колоніями бактерій. У сполучній тканині ясен хворих на гіпертрофічний гінгівіт просвіти гемокапілярів невеликого діаметра заповнені гіперагрегатами еритроцитів, лапатими масами плазми крові. Клітинні елементи сполучної тканини дезорганізовані, їхня цитоплазма має підвищений вміст аутофаголізосом. Ядра набувають неправильної форми з дезорганізованими ядерцями.

При ультраструктурному дослідженні біоптатів слизової оболонки ясен безпосередньо після лікування композицією дексаметазону при гіпертрофічному гінгівіті виявили відновлення клітинних і неклітинних структур у всіх верствах епітелію та сполучної тканини, появу регенерації клітин. У хворих на хронічний генералізований катаральний гінгівіт – епітелій ясен з боку ротової порожнини, представляють клітини рогового шару, нижче якого – клітини зернистого, остистого та базального верств. Особливості електронно-мікроскопічної характеристики сполучної тканинної пластинки ясенних сосочків, її клітинних і неклітинних структур безперечно мають відношення до утворення фізіологічного зубоепітеліального з’єднання та протидії росту епітелію ясен. Це в певній мірі розкриває взаємозв’язок особливостей структури і функції слизової оболонки ясен, зокрема ясенних (міжзубних) сосочків. При генералізованому катаральному гінгівіті епітелій вже сформований і клітини зернистого, остистого і базального шарів мають велике ядерно-цитоплазматичне співвідношення.

Ультраструктурне дослідження слизової оболонки при катаральному та гіпертрофічному гінгівіті після лікування композицією дексаметазону показали, що препарат стимулює регенераційні процеси, новоутворення кровоносних капілярів ясен. Це сприяє відновленню кровообігу та покращанню трофіки тканин пародонта

Ефективність комплексного лікування хворих на гінгівіт та генералізований пародонтит оцінювали з допомогою клінічних критеріїв, морфологічних тестів безпосередньо після лікування та у віддалені терміни. Затухання запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта свідчили про позитивні результати. Незадовільним вважали результати, які відображали стан тканин пародонта без суттєвих змін після проведеного лікування.

Висока клінічна ефективність застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів у комплексному лікуванні хворих на катаральний, гіпертрофічний гінгівіт та генералізований пародонтит підтверджена індексними та клінічними показниками.

У хворих на катаральний гінгівіт легкого ступеня внаслідок проведеного лікування композицією дексаметазону та антиоксидантів вже на друге відвідування було ліквідовано кривавлення та болючість ясен. Через два сеанси після накладання пасти ясна набували рожевого кольору, ставали щільнішими, відновлювалася їх архітектоніка. Величина папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (ПМА) в основній групі зменшувалася від 24,0±1,23% до 1,5±0,09% (р<0,01) після лікування, у контрольній групі від 20,5±1,28% до 1,7±0,12% (р<0,01) після проведеного лікування. Стійкість капілярів ясен до дії пониженого тиску під впливом лікування в основній групі хворих виросла на нижній щелепі від 37,2±1,92 с до 47,2±2,36 с (р<0,05). У контрольній групі цей показник змінювався від 30,4±1,52 с до 47,2±2,36 с (р<0,05).

При середньому ступеню катарального гінгівіту ліквідацію запального процесу в основній групі спостерігали вже через два сеанси. Термін лікування скоротився на 1,53±0,12 (р<0,05). Ефективність лікування підтверджена математичною оцінкою індексної зміни показників. Показник ПМА в основній групі перед лікуванням становив 37,0±1,85%, у контрольній – 32,5±1,63%. Після лікування в основній групі індекс ПМА – 2,9±0,15% (р<0,001), у контрольній – 4,2±0,12% (р<0,001) після лікування. В основній групі час утворення вакуум-гематоми нормалізувався і досягав на нижній щелепі 44,0±2,23 с проти 28,0±1,81 с (p<0,001) перед лікуванням, а в групі контролю цей показник становив 39,9±2,08 с проти 23,0±1,15 с перед лікуванням.

У хворих на катаральний гінгівіт важкого ступеня при огляді ясна гіперемійовані, набряклі, настало потовщення ясенного краю. Після проведеної терапії термін лікування скоротився на 2,34±0,16 сеанса. Із позитивними клінічними результатами відзначено нормалізацію показників індексу ПМА з 68,6±4,12% до 5,6±0,28% (р<0,001) в основній групі та з 65,0±3,86% до 5,0±0,23% у контрольній групі (р<0,05). Під впливом лікування покращувався стан мікроциркуляційного русла пародонтальних тканин. Стійкість капілярів ясен до дії пониженого тиску в основній групі зросла від 21,4±1,16 с до 43,2±2,18 с (р<0,001), в контрольній групі – від 23,0±1,23 с до 41,0±2,14 с (р<0,001) після закінчення курсу лікування.

Для гіпертрофічного гінгівіту легкого ступеня характерна гіперплазія ясенних сосочків з різковираженим ціанозом, пастозність, рихлість тканин, біль при пальпації, кривавлення ясен. Ясенні сосочки покриті грануляціями, набряклі, мають округлу форму. Ясенний край потовщений у вигляді валика. Місцеве лікування 8 хворих на гіпертрофічний гінгівіт (набрякова форма) починали з видалення зубних відкладень, медикаментної санації 0,05% розчином хлоргексидину. На ясна накладали медикаментну композицію дексаметазону та антиоксидантів з метою пригнічення запального процесу. Наступним необхідним етапом лікування була поверхнева склерозуюча терапія, яка спрямована на припинення процесів інфільтрації, проліферації і стимуляції фіброгенезу. Із метою склерозування застосовували ваготіл.

Покращання клінічного стану ми спостерігали вже через 3 сеанси. Нормалізувалися показники індексу ПМА з 65,5±3,93% до 5,4±0,32% (р<0,001) в основній групі та з 64,0±3,51% до 5,0±0,23% у контрольній групі (р<0,001). Стійкість капілярів ясен до дії пониженого тиску в основній групі зросла від 19,9±1,19 с до 42,2±2,11 с (р<0,001) після закінчення курсу лікування. Після проведення медикаментного лікування хворим призначали фізіотерапевтичні процедури – електрофорез з вітаміном С та 10% розчином хлористого кальцію для пригнічення проліфераційних процесів.

Тривалість лікування хворих на гіпертрофічний гінгівіт основної групи становила від 3 до 5 сеансів, а контрольної – до 9 сеансів. Під впливом лікування істотно покращувався стан мікроциркуляційного русла пародонтальних тканин. В основній групі у хворих з гіпертрофічним гінгівітом стійкість капілярів ясен до дії пониженого тиску на нижній щелепі зросла від 20,4±1,22 с до 44,2±2,21 с (р<0,001), у контрольній групі від 23,0±1,15 с до 41,0±2,14 с після закінчення курсу лікування. Показник індексу ПМА перед лікуванням в основній групі становив 69,6±4,23%, в контрольній – 68,0±4,06%. Після проведеного курсу терапії індекс ПМА в основній групі змінився до 5,5±0,37% (р<0,001), в контрольній – до 6,0±0,43% (р<0,001). Гінгівогліфіка нормалізувалася і показники гігієнічного індексу Ю.Федорова-В.Володкіної змінилися від 2,9±0,15 бала до 1,5±0,09 бала в основній групі (р<0,05) та від 3,0±0,17 бала до 1,6±0,09 бала у контрольній (р<0,05).

Результати лікування хворих з різними ступенями тяжкості катарального та гіпертрофічного гінгівіту свідчать про ремісію, досягнену внаслідок місцевого застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів. Перебіг захворювання, тривалість лікування, зміна індексних показників стану тканин пародонта свідчать про швидку ліквідацію симптомів запалення та нормалізацію індексних показників після лікування.

Віддалені наслідки лікування вивчено через шість місяців у 40 хворих, які пройшли комплексне лікування протизапальної терапії.

У хворих з катаральним гінгівітом легкого ступеня важкості (12 осіб) отримані результати свідчать про стабілізацію процесу.

При обстеженні 12 хворих катаральним гінгівітом середнього ступеня тяжкості виявлено стабілізацію процесу у 5 із 7 хворих основної групи, а у групі порівняння – у 2 хворих із 5. Показник ПМА дорівнював 3,2±0,21% в основній групі, а в контрольній він становив 5,2±0,32% (р<0,05). Показник гігієнічного індексу Ю.Федорова–В.Володкіною становив 1,2±0,06 бала в основній групі та 1,5±0,09 бала у контрольній групі (р<0,05).

При повторному обстеженні 6-ти хворих, яких лікували з приводу важкого ступеня катарального гінгівіту та гіпертрофічного гінгівіту (8 осіб), негативні результати спостерігали лише у 2 хворих основної групи з важким ступенем гіпертрофічного гінгівіту. Динаміка цифрових показників гігієнічного індексу свідчить на користь застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів. Показники гігієнічного індексу Ю.Федорова-В.Володкіної в основній групі становили 1,5±0,09 бала, у контрольній – 1,7±0,09 бала. В основній групі показник індексу ПМА становив 7,8±0,46%, а в групі контролю – 9,2±0,53%.

Клінічно-лабораторне обстеження проведено через рік. Результати дослідження пародонтального статусу свідчать, що найбільша кількість хворих зі стабілізацією запального процесу зафіксована в основній групі – 64,29%. В осіб контрольної групи стійка ремісія настала у 25% хворих. Патологічний процес загострився у 10,7% хворих основної групи. У контрольній групі цей показник склав 41,7%. Через 12 місяців після лікування хворих з катаральним гінгівітом середнього ступеня тяжкості із застосуванням композиції дексаметазону з антиоксидантами показник індексу ПМА дорівнював 3,6±0,23% (р<0,05), а в групі порівняння становив 6,5±0,38% (р<0,05). Індекс гігієни Ю.Федорова-В.Володкіної в основній групі становив 1,4±0,01 бала, у контрольній – 1,7–0,01 бала.

Через рік у пацієнтів з важким ступенем катарального гінгівіту після проведеної протизапальної терапії дещо відрізнялися результати обстеження основної та контрольної груп. Показники індексу ПМА в основній групі становили 8,1±0,46% (р<0,05), у групі контролю – 11,9±0,34 (р<0,05). При застосуванні цієї композиції у комплексному лікуванні хворих покращувався гігієнічний стан ротової порожнини. Гігієнічний індекс Ю.Федорова-В.Володкіної нижчий в основній групі (1,49±0,01 бала) у відношенні до контрольної (1,89±0,01 бала). Показники швидкості утворення вакуум-гематоми в основній групі становили 39,9±1,68 с, а в контрольній – 31,0±2,5 с (р<0,05).

Лікування хворих на генералізований пародонтит легкого ступеня тяжкості проводили комплексно, із застосуванням етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії. При першому відвідуванні після усунення подразнюючих чинників, зубних відкладень, проводили антисептичну санацію пародонтальних кишень 0,05% розчином хлоргексидину. На ясна накладали лікарську композицію дексаметазону та антиоксидантів і цим медикаментним препаратом виповнювали пародонтальні кишені.

У друге відвідування у цих хворих зменшувався набряк, кривавлення, біль. На цьому етапі лікування проводили кюретаж. Після антисептичної санації пародонтальних кишень їх виповнювали пастою дексаметазону та антиоксидантів і покривали пародонтальною пов’язкою із репіну.

На підставі клінічних спостережень можна стверджувати про переваги проведеної комплексної терапії генералізованого пародонтиту із застосуванням композиції дексаметазону та антиоксидантів над загальноприйнятими методами лікування. Ефективність нашого препарату у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту легкого ступеня тяжкості підтверджується тривалістю проведеного курсу лікування. Під впливом лікування статистично істотно знижувався індекс Ю.Федорова–В.Володкіної, що підтверджує покращання гігієнічного стану зубів. Величина індексу Ю.Федорова – В.Володкіної за період проведення терапевтичних заходів зменшилася від 2,7±0,17 бала до 1,1±0,06 бала та від 3,0±0,15 бала до 1,4±0,08 бала (р<0,05). Після проведеного лікування індекс A. Russela знизився в основній групі до 0,2±0,01, а в контрольній – 0,4±0,1. Показники стійкості капілярів ясен до від’ємного тиску свідчать про зміну резистентності судин пародонта. Після лікування вони змінилися в основній групі від 23,0±1,19 с до 39,9±1,99 с (р<0,01), у контрольній групі – від 24,0±1,2 с до 42±2,52 с (р<0,01). У хворих зменшилася глибина пародонтальних кишень (3,7±0,21 мм перед лікуванням та 2,1±0,16 мм після лікування).

Для контрольного огляду через 6 місяців після закінчення курсу лікування прийшли 27 хворих, із них позитивні результати в основній групі у 15 із 18 хворих, а у контрольній – 7 із 12 хворих.

Клінічні спостереження підтверджені індексними показниками. Індекс A. Russela через шість місяців після завершення лікування в основній групі змінився від 0,28±0,01 до 0,38±0,02 (р<0,05). У контрольній групі відзначена різниця індексу A. Russela – від 0,38±0,2 до 0,59±0,03 (р<0,05). Показники гігієнічного індексу залишалися в основній групі 1,3±0,06 бала, в контрольній групі збільшилися до 1,6±0,07 бала. Рентгенологічно спостерігали ущільнення кортикальної пластинки, відсутність змін ширини періодонтальної щілини.

Аналізуючи результати комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит із застосуванням композиції дексаметазону та антиоксидантів, спостерігаємо виражену тенденцію до тривалої клінічно-рентгенологічної стабілізації.

Результати дослідження пародонтального статусу через 12 місяців після закінчення терапії свідчать, що в основній групі патологічний процес в пародонті наростав у 10,71% випадків. У контрольній групі це показник склав 41,67%. Рентгенологічно у хворих виявляли ущільнення альвеолярного краю кістки, збільшення чіткості компактної пластинки міжальвеолярних перегородок, ліквідацію вогнищ остеопорозу. Зіставлення показників індексу A. Russela через 12 місяців після лікування змінилося від 0,29±0,01 до 0,39±0,02 (р<0,05) в основній групі та від 0,4±0,02 до 0,90±0,04 у контрольній групі (р<0,01). Відповідно ці зміни привели до підвищення індексу Ю.Федорова–В.Володкіної від 1,38±0,18 бала до 1,88±0,11 бала (р<0,05). Показники стійкості капілярів після проведеного лікування знизилися в основній групі до 42,5±2,53 с, а в контрольній – до 34,6±1,87 с.

Після проведеного лікування хворих композицією дексаметазону та антиоксидантів, а також віддалених результатів встановлено ефективність застосування цієї лікарської форми у комплексному лікуванні хвороб пародонта. Впровадження у практичну стоматологію композиції дексаметазону та антиоксидантів дозволить скоротити кількість сеансів лікування і досягнути стійкої ремісії патологічного процесу в пародонті.

Маркетинговим дослідженням визначена перспективна вартість опрацьованої пасти, виходячи із середньорічної ціни кожного інгредієнта. На підставі маркетингового дослідження встановлено прогнозовану вартість опрацьованої пасти (2,93 грн), що вказує на її пряму доступність для споживача.

Аналіз динаміки цінової кон’юктури показав, що ринкові пропозиції препаратів - аналогів характеризуються не завжди допустимими значеннями коефіцієнтів ліквідності ціни. Це пояснюється різними підходами до системи ціноутворення, як у різних країнах, так і різних фармацевтичних фірмах однієї країни. Тобто ціна пасти при її комерційному виробництві буде визначатися маркетинговою ціновою політикою конкретного фармацевтичного виробника. Виробник в ціну препарату вкладає і певний відсоток прибутку. Тому ймовірність продажу препарату вартістю понад 17 грн дорівнює 95% і чим ближче ціна препарату до 4,70 грн (середня зважена ціна однієї пасти в аптеці), тим краще він буде реалізовуватися. Виготовлення в аптечних умовах запропонованої лікарської композиції є конкурентноздатною на вітчизняному ринку. Отже, застосування пасти у комерційному виробництві відбуватиметься завдяки зростанню обсягу виробництва і збуту.

Застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів дозволяє оптимізувати ефективність лікування гінгівіту та генералізованого пародонтиту, враховуючи характер перебігу патологічного процесу в тканинах пародонту.

Результати фізико-хімічних, біофармацевтичних, мікробіологічних електронно-мікроскопічних, клінічних і маркетингового досліджень дозволили зробити наступні висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і вирішено наукове завдання, яке полягає в удосконаленні комплексного лікування хворих на гінгівіт і пародонтит. Поставлене наукове завдання вирішено обґрунтуванням доцільності застосування та впровадження у комплекс лікувальних заходів опрацьованої композиції дексаметазону та антиоксидантів. Застосування цієї композиції у комплексному лікуванні хвороб пародонта зменшує кількість сеансів лікування хворих, приводить до стійкої ремісії у віддалені терміни.

1. Опрацьовано нову лікарську форму дексаметазону та антиоксидантів для застосування у стоматологічній практиці та запропоновано новий спосіб комплексного лікування хворих на гінгівіт та генералізований пародонтит.

2. На підставі фізико-хімічних досліджень встановлено, що композиція дексаметазону та антиоксидантів є стабільною, не розшаровується при прикладенні до неї напруги деформації, а при підвищенні температури утворює плівку, яка добре втримується на слизовій оболонці ротової порожнини. У момент виготовлення рН становить 7,7 і не змінюється впродовж 6 місяців. Отже, під час зберігання впродовж шести місяців фізико-хімічні показники залишаються у межах норми.

3. Мікробіологічними дослідженнями на стандартних і свіжовиділених із вогнища запалення мікроорганізмах визначено, що лікарська форма має антисептичний вплив внаслідок вмісту хлоргексидину; антимікробної активності дексаметазону та метилурацилу не виявлено.

4. Ультраструктурні дослідження слизової оболонки ясен під час лікування гінгівіту пастою дексаметазону та антиоксидантів показали, що ця композиція стимулює регенераційні та білковосинтетичні процеси, новоутворення кровоносних капілярів ясен, що має суттєве значення у відновленні кровообігу та покращанні трофіки тканин пародонта.

5. Ефективність застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів безпосередньо після проведеної терапії запальних захворювань пародонта виявляє скорочення курсу лікування в 1,5-2 рази у порівнянні з контролем. Віддалені результати диспансерного спостереження впродовж 1 року свідчать, що комплексне лікування підвищує стабілізацію процесу 64,29% проти 25% осіб, які отримали медикаментне лікування. Застосування композиції дозволяє зменшити кількість відвідувань. Результати досліджень вказують на ефективність застосування цієї композиції при лікуванні хворих на гінгівіт та пародонтит.

6. Пропонована композиція є ефективною у лікуванні запальних хвороб пародонта, а метод застосування композиції нескладний й загальнодоступний для всіх рівнів організації стоматологічної допомоги населенню. Маркетинговими дослідженнями вичислення можливої ціни запропонованої пасти для майбутнього позиціонування на ринку встановлено, що її інградієнти представлені достатньо на вітчизняному ринку.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зубачик В.М., Бісярін Ю.В., Пасько О.О. Електронно-мікроскопічні дослідження порушення мембранно-десмосомальних міжклітинних контактів в епітелію ясен при пародонтиті // Асta Medica Leopoliensia. - 2000. - №2. - С.31-34.

2. Завербна Л.В., Пасько О.О., Коваленко О.М. Морфологічні зміни слизової оболонки альвеолярного паростка у хворих, що зазнали впливу високих доз радіаціїї // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2000. - Вип.9. - С.602-606.

3. Пасько О.А. Маркетинговое исследование стоматологической композиции из дексаметазоном и антиоксиданта // Современная стоматология. - 2002. -№1. - С.10-13.

4. Пасько О.О. Ультраструктурні зміни в тканинах пародонту при лікуванні композицією з дексаметазоном // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - №1. - С.24-27.

5. Гисик І.С., Пасько О.О. Застосування дексаметазону в комплексному лікуванні запальних захворювань пародонту // Стоматологічні новини. - Львів, 1994. - С.4-5.

6. Пасько О.О., Сулим Ю.В., Кісців Н.В. Місцеве застосування дексаметазону в комплексному лікуванні гінгівіту // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1995. - С. 24.

7. Остащенко Т.М., Михайлик С.С., Пасько О.О. Розробка складу пасти з дексаметазоном для комплексної терапії захворювань пародонту // Досягнення сучасної фармації - в медичну практику. - Харків, 1996. - С.115-116.

8. Різник С.С., Гриник Б.С., Пасько О.О. Застосування остеотропних антибіотиків та антиоксидантів в комплексному лікуванні пародонтиту // Сучасні проблеми стоматології. - Львів, 1996. - С.80-81.

9. Різник С.., Гриник Б.., Пасько О. Стимуляція регенерації тканин пародонта при генералізованому пародонтиті // Стоматологічні новини. Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1996. - С.37.

10. Кухта С., Цвих Л., Бібик С., Гриник Б., Зубачик В., Різник С., Гриновець В., Демчина В., Денега І., Пасько О., Ріпецька О., Свистун О., Синиця В., Сулим Ю. Стан антиоксидантної системи при запальних захворюваннях та її фармакологічна корекція // Матеріали науково-практичної конференції „Нові методики та технології в стоматології”. - Львів, 1997. - С.33.

11. Пасько О.О., Ковалишин В.І. Ультраструктурний контроль лікування генералізованого катарального гінгівіту пастою з дексаметазоном та вітаміном Е // Стоматологічні новини. - Львів, 1997. - С.15.

12. Кухта С.О., Бучковська А.Ю., Ріпецька О.Р., Пасько О.О. Клінічні та експериментальні дослідження ефективності медикаментозних композицій у профілактиці і лікуванні гінгівіту // Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1998. - С.87.

13. Пасько О.О. Зміни ультраструктури ясен у хворих набряковою формою гіпертрофічного гінгівіту при лікуванні пастою з дексаметазоном та вітаміном Е // Актуальні проблеми стоматології. - Львів, 1998. - С.116.

14. Кухта С.Й., Пасько О.О. Ультраструктурні зміни ясен у хворих на генералізований катаральний гінгівіт внаслідок лікування композицією з дексаметазону та вітаміну Е // Матеріали І-го з’їзду Асоціації стоматологів України. - Київ, 1999. - С.230-231.

15. Пасько О.О. Метод місцевого лікування гінгівітів та пародонтитів за допомогою профілактичної пасти // Інформаційний лист. Випуск 1 з проблеми Стоматологія. – Київ, 1999. – 2 с.

16. Пасько О.О. Віддалені результати комплексного лікування хворих на хронічний генералізований катаральний гінгівіт пастою з дексаметазоном // Тези доповідей Ювілейної підсумкової наукової конференції студентів і молодих учених „100 років Одеському державному медичному університету”. - Одеський медуніверситет, 2000. - С.133.

17. Пасько О.О., Різник С.С., Кордис М.С., Іськів О.П. Лікування хронічних періодонтитів композицією дексавіт // IX Конгрес Світової Федерації українських лікарських товариств. Тези доповідей. - Луганськ-Київ-Чікаго, 2002. - С.486.

18. Пасько О.О. Застосування дексаметазону в складі пасти з пролонгуючим ефектом у комплексному лікуванні пародонтиту // Вісник стоматології. - 2003. - №5. - С.211-212.

19. Pasko О. Application of the dexametazone and antioxidants composition in complex treatment of the inflammatory periodontal diseases manuscript Stomatologia XXI Wieku // Lublin, 2003. - P.35.

АНОТАЦІЯ

Пасько О.О. Застосування композиції дексаметазону та антиоксидантів в комплексному лікуванні запальних хвороб пародонта. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. - Львівський національний медичний університет ім.Данила Галицького, Львів, 2003.

У науковій роботі теоретично узагальнено і вирішено наукове завдання, яке полягає в удосконаленні комплексного лікування