Технологічний університет Поділля

Пилипяк Олександр Валерійович

УДК 330.322:338.26:658.23

Стратегічні аспекти планування реальних інвестицій на промислових підприємствах

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація

та управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Хмельницький - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Технологічному університеті Поділля Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький)

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Орлов Олівер Олексійович,

Технологічний університет Поділля

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор

Лапко Олена Олександрівна,

Інститут економічного прогнозування НАН України,

завідувач відділу технологічного прогнозування

та інноваційної політики

кандидат економічних наук, доцент

Хрущ Ніла Анатоліївна,

Технологічний університет Поділля

Міністерства освіти і науки України

доцент кафедри обліку і аудиту (м. Хмельницький)

Провідна установа Одеський національний політехнічний університет,

кафедра економіки і підприємництва

Захист відбудеться 15.04.2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Технологічного університету Поділля Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький,

вул. Інститутська 11, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Технологічного

університету Поділля Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110.

Автореферат розісланий 14.03. 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Скринник Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Поступова трансформація економіки України у ринково орієнтовану державу супроводжується глибокими змінами на всіх рівнях національного господар-ського комплексу, і зокрема, – на рівні промислових підприємств. І це цілком зрозуміло, адже роз-виток промисловості у всіх країнах уособлює конкурентоспроможність держави, її авторитет та значущість на міжнародній політитико-економічній арені.

Стала приділятися увага таким факторам розвитку, які в умовах адміністративно-командної економіки та на початкових етапах ринкових перетворень просто не могли бути задіяні належним чином. З іншого боку, такі реалії сьогодення як нестабільність платоспроможного попиту підпри-ємств і населення, непередбачуваність ринкової кон'юнктури, незадовільні структурні зрушення у промисловості та інших галузях, красномовно свідчать, що має бути вироблений принципово но-вий шлях розвитку, шлях, який буде засвідчувати сталість і водночас незрушність ринкового по-ступу, навіть незважаючи на всі труднощі становлення нових економічних відносин.

Такий шлях розвитку, безперечно, має ґрунтуватися на чіткому розумінні своїх пріоритетів, прагнень, слабких та сильних місць і подальшому виробленні відповідної стратегії поведінки. Особливо актуальним стає розвиток нових механізмів планування у сфері реального інвестування на якісно новому підґрунті. Забезпечити такий розвиток покликане стратегічне планування реаль-них інвестицій.

Із зарубіжних фахівців окремими аспектами проблеми стратегічного планування реальних ін-вестицій займалися: Р. Акофф, И. Ансофф, Ю. Блех, В. Боултон, Е. Бригхем, М. Бромвич, С. Келі-сон, С. Керто, Е. Каст, Г. Минцберг, Дж. Пирс, Р. Робинсон, Л. Рю, В. Саладин, Я. Хонко, А. Чанд-лер та інші.

В нашій економічній літературі, особливо якщо розглядати її у ретроспективі, також значна уваги приділена дослідженню важливих питань стратегічного планування реальних інвестицій, про що свідчать праці, зокрема: І. Бланка, О. Будника, О. Вартанової, Н. Гуляєвої, А. Загороднього, Є. Зенченко, Ю. Лімонова, А. Наливайка, А. Пересади, О. Пономаренко. Але системний розгляд цього питання з урахуванням таких аспектів як розробка взаємопов'язаних етапів дослідження стратегії, джерела і механізм фінансування, оцінка ефективності тощо, не одержав належного рі-вня розвитку. Останнім же часом з огляду на досвід зарубіжних фірм, що показали на власному прикладі необхідність розробки стратегії, даній проблемі почали приділяти увагу і наші підприєм-ства. Це зумовлює не лише потребу у теоретичному осмисленні змісту, а й ставить на порядок денний питання розробки науково обґрунтованої стратегії реального інвестування та поступове втілення її у життя. Таким чином, наукова і практична актуальність зазначених проблем зумовили вибір теми дисертації, визначили мету та основні завдання, об'єкт та предмет дослідження. Резуль-тати досліджень, викладені у роботі, підтверджують необхідність їх подальшого ґрунтовного продовження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з пла-ном науково-дослідних робіт Технологічного університету Поділля Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький) в межах теми “Дослідження проблем управління макро- і мікроеконо-мічними процесами в умовах становлення ринкових відносин” (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол №3 від 17 червня 1996 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного планування реальних ін-вестицій на промислових підприємствах на етапі формування ринкових відносин.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних наукових завдань:

· провести комплексне дослідження підходів щодо визначення поняття та суті реальних інвестицій;

· сформувати основні класифікаційні ознаки реальних інвестицій;

· виявити особливості та основні тенденції практики реалізації інвестиційних можливостей в умовах ринкового поступу;

· дослідити фактори, що впливають на процес формування стратегії реального інвестування;

· створити загальну схему стратегічного планування реальних інвестицій;

· визначити найбільш ефективні шляхи реалізації стратегічних цілей реального інвестування;

· дослідити критерії оцінки стратегії реального інвестування;

· удосконалити процес прийняття преферентивних рішень щодо здійснення значних та масштабних реальних інвестицій;

· удосконалити методику визначення майбутніх чистих грошових потоків на основі теорії ймовірностей;

· розробити рекомендації щодо удосконалення методів фінансової оцінки реальних інвестицій.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процеси використання реальних ін-вестицій для визначення альтернатив стратегічного інвестиційного розвитку промислових підпри-ємств. Предметом дослідження є сукупність форм, методів та важелів економічного характеру для розробки стратегії реального інвестування.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основи дисертації становлять фундамен-тальні положення теорії ринкової економіки, інвестиційної теорії та стратегічного управління промисловим підприємством, наукові положення і розробки провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі теорії та практики стратегічного планування.

У роботі використано такі методи дослідження: діалектичним методом досліджувалась еко-номічна природа категорій “інвестиція” та “реальна інвестиція”; методами узагальнення і порів-няння здійснювався аналіз джерел фінансування реальних інвестицій; методами статистичного ана-лізу визначалися основні тенденції динаміки досліджуваних показників; історичним методом досліджувався генезис системи “планування – стратегічне планування” реальних інвестицій у сві-товій та вітчизняній науці та практиці; методами системного, цільового підходів, опитування було здійснено розробку основних етапів стратегії реального інвестування; економіко-математичними методами було досліджено пріоритетність окремих напрямків розробки реальних інвестицій, а та-кож удосконалено методику визначення майбутніх чистих грошових потоків.

Інформаційна база дослідження ґрунтується на законодавчих та нормативних актах Верхов-ної Ради України та Кабінету Міністрів України, матеріалах Державного комітету статистики України, статистичних даних і матеріалах промислових підприємств, періодичній літературі.

Визначення таких показників як: взаємна кореляційна функція, нормовані вектори пріорите-тів матриць попарних порівнянь, було здійснено за допомогою MS Excel 2000 for Windows, стати-стичного пакету STATGRAPHICS та програмного середовища Mathcad 2000 for Professional.

Наукова новизна одержаних результатів. Основними науковими результатами дисертацій-ної роботи є теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування реальних інвестицій для динамічного та адекватного зовнішнім умовам розвитку промислових підприємств. При цьому автором було отримано наступні наукові результати:

· уточнено визначення інвестицій, що наведено у Законі України “Про інвестиційну діяль-ність” від 18 вересні 1991 р.;

· запропоновано визначення реальних інвестицій, що трактує їх не тільки з відтворювальної точки зору, а й з фінансової, а також з точки зору забезпечення конкурентоспроможності підпри-ємства;

· систематизовано та розкрито основні класифікаційні ознаки реальних інвестицій, які всебі-чно відображають їх можливі прояви в економічній діяльності промислових підприємств;

· розроблено загальну схему стратегічного управління реальними інвестиціями з позицій системного підходу;

· вперше запропоновано для розробки найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей реального інвестування використовувати стратегічний цільовий та стратегічний деталізова-ний плани, у яких знаходять своє відображення найважливіші характеристики стратегічного плану-вання реальних інвестицій;

· розроблено методику попередньої оцінки стратегії реального інвестування, яка базується на критеріях: імовірність здійснення фінансування стратегії у повному обсязі, загальний рівень інвес-тиційного ризику та загальний рівень прибутковості;

· запропоновано для визначення пріоритетності напрямків розробки реальних інвестицій використовувати трирівневу декомпозиційну схему та здійснювати розрахунок пріоритетів на ос-нові методу аналізу ієрархій;

· удосконалено методику розрахунку майбутніх чистих грошових потоків на основі елементів теорії ймовірностей, яка враховує екзогенні та ендогенні імовірнісні характеристики і базується на можливих значеннях фінансового результату від операційної діяльності;

· запропоновано при визначенні показників ефективності реальних інвестицій, дисконтувати майбутні чисті грошові потоки за півріччями, підводячи знаменник формули складного відмотку до усереднених дробових величин.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці науково-методичних положень щодо вдосконалення стратегічного планування реальних інвестицій в умовах ринкового поступу. Запропоновані результати дозволяють істотно активізувати стратегічний процес реального інвестування на промислових підприємствах.

Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності ВАТ “Термопла-ставтомат” (м. Хмельницький) (акт впровадження від 12.09.2002р.) та ВАТ “Темп” (м. Хмельницький) (акт впровадження від 19.09.2002р.). Окремі теоретичні положення та практичні рекомендації прове-деного дослідження використовуються автором в навчальному процесі при викладанні таких дис-циплін як “Планування діяльності підприємства”, “Проектний аналіз”, а також в курсовому та ди-пломному проектуванні студентів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою пра-цею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування теоретичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо здійснення стратегічного планування реальних інвестицій на про-мислових підприємствах.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідалися на: Міжна-родній науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційного менеджменту в Україні” (м. Київ, 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки” (м. Алушта, 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки” (м. Київ, 2001р.).

Публікації. За результатами дослідження у фахових виданнях опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,2 друкованих аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 200 сторінок, у тому числі: 34 таблиці, 35 рисунків, список використаних джерел, що містить 157 найменувань, 11 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Сформульовано мету і завдання дослідження у відповідності з обраною темою. Визначені об’єкт та предмет дослідження, а також наведено методи та інформаційну базу дослідження. Ви-світлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення. Відзначено ступінь апробації та впровадження в економічну практику основних результатів дослідження. Розкрито особистий внесок здобувача та наведені дані про структуру і обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Реальні інвестиції як основна структурна частина інвестицій про-мислових підприємств” досліджено підходи щодо поняття “інвестиція” та “реальна інвестиція”. Показано, що на сьогоднішній день серед вітчизняних та зарубіжних фахівці існує значна кіль-кість дефініцій трактування їх суті. Розмаїття визначень даних понять, у першу чергу, поясню-ється тим, що інвестиції є складним синтетичним поняттям, що надає їх економічній природі бага-тогранність прояву у самих різних напрямах діяльності промислових підприємств. Зокрема, інвес-тиції можна розглядати з ресурсної та витратної точок зору, причому їх економічна суть є діалек-тично сталою.

Одне з найкращих визначень інвестицій наведено у Законі України “Про інвестиційну діяль-ність” від 18 вересня 1991р., оскільки враховує динамічний характер інвестицій і дає вже певну їх класифікацію. Але у той же час воно не позбавлене деяких істотних недоліків, враховуючи які ін-вестиції можна визначити як систему економічних та інших відносин з приводу кругообігу варто-сті, що авансована у вигляді грошових, майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти підпри-ємницької діяльності з метою отримання позитивних результатів.

Вельми суперечливим є ставлення науковців до суті реальних інвестицій. Один із центральних моментів цієї суперечливості полягає у відношенні до оборотних і нематеріальних активів як об’єкту реальних інвестицій. Запропоновано визначення, яке трактує реальні інвестиції не тільки з точки зору відтворювальної функції, а й з фінансової, а також з точки зору забезпечення конку-рентоспроможності: реальні інвестиції – це стратегічна відповідь підприємства на фактор зовніш-ніх можливостей за допомогою акумуляції грошових, майнових та інтелектуальних цінностей з наступним їх спрямуванням на оновлення і розширення основних фондів, що підлягають амортизації.

Реальні інвестиції можна розглядати з трьох підходів:1) капітальні вкладення; 2) капітальні інвестиції; 3) інвестиції в основний капітал. Характерно, що з погляду усіх наведених підходів ре-альні інвестиції є сталою категорією, оскільки передбачають вкладення в основні фонди. І у цьому відношенні вони тотожні інвестиціям в основний капітал – показнику, що був введений Держав-ним комітетом статистики України у 1996р.

Оскільки реальні інвестиції на промислових підприємствах характеризуються всебічним про-явом, що пов’язано, про це вже зазначалося вище, із складною економічною природою цього по-няття, то постає важливе питання здійснення їх класифікації. Виділено 15 класифікаційних ознак реальних інвестицій.

У дисертації підкреслюється стратегічна націленість реальних інвестицій, їх властивість здій-снювати свій вплив на фінансово-господарські показники суб’єктів господарювання тривалий час. У цьому аспекті не можна не погодитися з тими, хто вважає інвестиційні рішення – одними із найскладніших і найбільш відповідальних у господарській практиці. Але як показав проведений аналіз, наші керівники не до кінця розуміють всю значущість реальних інвестицій. В результаті на сьогоднішній день в Україні триває період складних, а часом навіть таких, що важко пояснити з економічної точки зору, структурних зрушень у сфері реального інвестування. Так, якщо у 1990р. квадратичний коефіцієнт варіації реальних інвестицій – у даному випадку – діапазон коливання обсягів реальних інвестицій на душу населення по регіонах, складав 23,2%, то у 1996р. – вже 36,8%. У 2000р. він зріс до 44,0%.

Щодо основної тенденції у сфері реального інвестування, то нами було складено прогноз на основі скорегованих, за допомогою методу зважених асиметричних фільтрів, значень темпів зрос-тання інвестицій в основний капітал (рис. 2) і він є вельми показовим.

Однією із найбільших і водночас складних проблем, що на сьогодення стоїть перед промис-ловими підприємствами є проблема пошуку ефективних джерел фінансування. Проаналізувавши такі джерела як фонд амортизаційних відрахувань, чистий прибуток, довгострокові банківські кредити та відносно новітню, як для вітчизняної практики господарювання, форму фінансування – лізинг, ми прийшли до висновку, що в Україні в цілому та у промисловості зокрема, основним джерелом фінансування реальних інвестицій є амортизаційний фонд. Також з 1999р. істотно зро-сла значущість довгострокового банківського кредитування. Загалом, здійснюючи аналіз джерел та особливостей інвестиційної діяльності промислових підприємств, ми прийшли до висновку, що довгострокові та середньострокові кредити, як джерело фінансування реальних інвестицій, будуть привабливими лише у тому разі, якщо будуть належним чином співвідноситись із динамікою при-бутку. Має виконуватись нерівність: , де – темпи зростання прибутку підприємств, %; – темпи зростання позикового відсотку за довгостроковими і середньостроковими кредитами, %. В іншому разі, можна сказати, що фінансова система держави відіграє антистимулююче або просто індиферентне значення у відношенні до реальних, і не тільки реальних, інвестицій. Згідно наших підрахунків дане співвідношення у 1995-2000рр. в середньому склало 1,2. Що стосується такого джерела реальних інвестицій як чистий прибуток, то у відповід-ності з побудованими кореляційними полями, фактична значущість даного джерела важко підда-ється визначенню, хоча, безперечно, вона є істотною, про що зокрема свідчить динаміка середньої частки прибутку в інвестиціях в основний капітал.

Дослідження, проведене у першому розділі, показало: реальні інвестиції є невід’ємною і важ-ливою структурною частиною інвестицій промислових підприємств, що у свою чергу зумовлює необхідність їх включення у загальнофірмовий стратегічний план. Для чого необхідно розробити ґрунтовну та адекватну зовнішнім та внутрішнім умовам стратегію реального інвестування.

У другому розділі “Теоретико-методологічні засади стратегічного планування реальних інвестицій” розглянуто місце стратегії реального інвестування в організаційно-ієрархічному про-сторі стратегій промислового підприємства. Показано, що стратегія реального інвестування розро-бляється на функціональному рівні ієрархії.

Вельми важливим є розуміння стратегії реального інвестування в концептуальному та мето-дологічному базисах. Так, в концептуальному базисі під стратегією реального інвестування під-приємства слід розуміти процес формування системи довгострокових цілей капіталовкладення в основні виробничі та невиробничі активи довгострокового користування, а також вибір найбільш ефективних шляхів досягнення цих цілей. У методологічному базисі стратегія реального інвесту-вання являє собою з’ясування можливостей виробничого й частково соціального розвитку підпри-ємства на базі всебічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища; здійснення комплексу розрахунків відносного рівня капіталовкладень; визначення прерогативних напрямків розподілу інвестицій. Отже, можна сказати, що стратегія реального інвестування, головним чином, націлена на підтримку на необхідному рівні капіталомісткості. Саме цей критерій має бути одним із “фо-рмальних центрів пріоритетності” стратегічного планування реальних інвестицій.

Процес стратегічного планування реальних інвестицій знаходиться під безпосереднім впли-вом цілої низки факторів як ендогенного, так і екзогенного характерів. Обґрунтовано, що базо-вими факторами впливу на формування стратегії реального інвестування є: стадія життєвого ци-клу підприємства; відношення інвестора до величини інвестиційного ризику; інвестиційна при-вабливість підприємства; кон’юнктура інвестиційного ринку.

У другому розділі дисертації на засадах стратегічного управління і низці особливостей фор-мування стратегії реального інвестування в межах стратегічного управління, розроблено загальну схему стратегічного управління реальними інвестиціями, яка складається із взаємопов’язаних етапів.

За окремими етапами загальної схеми стратегічного управління реальними інвестиціями запропоновано низку пропозицій. Зокрема, для удосконалення формування системи стратегічних цілей реального інвестування автор вважає за доцільне розробляти стратегічний цільовий та стратегічний деталізований плани. Так, стратегічний цільовий план розробляється вищим керівництвом підприємства терміном на 5-10 років за:

· агрегованим рівнем;

· диференційованим рівнем;

· адресним рівнем;

· деталізованим рівнем.

Даний план відображає такі основні характеристики як: основна та допоміжні стратегічні цілі реального інвестування, коефіцієнт значущості основної цілі, орієнтовний рік початку здійснення заходів спрямованих на досягнення основної цілі, шляхи досягнення основної цілі, орієнтовна за-гальна величина інвестицій для досягнення основної цілі.

Даний план відображає такі основні характеристики як: основна та допоміжні стратегічні цілі реального інвестування, коефіцієнт значущості основної цілі, орієнтовний рік початку здійснення заходів спрямованих на досягнення основної цілі, шляхи досягнення основної цілі, орієнтовна загальна величина інвестицій для досягнення основної цілі.

Що стосується стратегічного деталізованого плану реального інвестування, то його слід роз-робляти на відносно недалеку перспективу – 2-3 роки. Він має передбачати зміни у потужності підприємства і може складатися у розрізі зовнішніх і внутрішніх інвестицій; інвестицій виробни-чого та невиробничого призначення, а також у розрізі технологічної структури реальних інвести-цій. Важливою особливістю даного плану є його здатність включати в себе як характеристики за-планованого інвестиційного процесу, так і фінансово-економічні та організаційні характеристики окремих об’єктів реального інвестування.

Доцільність та необхідність розробки стратегічного цільового та стратегічного деталізованого планів підтверджується результатами всебічного та ґрунтовного дослідження особливостей прак-тики планування на таких промислових об’єднаннях як ВАТ “Термопластавтомат” і ВАТ “Темп”.

Також з метою удосконалення стратегічного планування реальних інвестицій автором запро-поновано методику попередньої оцінки стратегії реального інвестування. Розроблена методика ба-зується на таких критеріях: імовірність здійснення фінансування стратегії у повному обсязі; загаль-ний рівень ризику та загальний рівень прибутковості. Отримані результати попередньої оцінки стратегії пропонується представляти за допомогою восьмисекторної схеми, наприклад, у вигляді кулі розташованої у відповідному секторі (рис. 4).

Слід взяти до уваги, що для схильних до ризику інвесторів більш бажаними секторами будуть I та II, оскільки схиляючись до ризикових рішень, вони вимагатимуть додаткової компенсації; для інвесторів, що не схильні ризикувати – III та IV сектори даної схеми. І нарешті, будь-який інвестор розглядатиме можливість попадання результату у V, VI, VII та VIII сектори як негативну, оскільки у такому разі стратегія реального інвестування, швидше за все, так і залишиться проектом “на папері” і не буде реалізованою у повному чи-то навіть можливо мінімально допустимому обсязі.

У третьому розділі “Практичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного плану-вання реальних інвестицій в умовах невизначеності” показано, що в сучасних умовах господа-рювання будь-які ситуації, що потребують прийняття обґрунтованого управлінського рішення, мі-стять істотну, а іноді і вельми значну кількість різноманітних невизначеностей. Таким чином, має місце об’єктивна необхідність врахування фактору невизначеності і при здійсненні стратегічного планування реальних інвестицій. З цією метою запропоновано розділити всю наявну статистико-аналітичну інформацію між чотирма нечіткими множинами невизначеностей, а саме: множина не-визначеностей природи Н1, множина невизначеностей акторів Н2, множина невизначеностей, що пов’язані із внутріфірмовим середовищем Н3 та множина невизначеностей цілей Н4. Подальше врахування невизначеностей полягає в обґрунтуванні функції належності кожної із них. Очевидно, що швидше за все буде виконуватися така нерівність:

(1)

де – множина усіх подій, що так чи інакше можуть вплинути на результативність діяльності підприємства і які носять як випадковий, так і закономірний характер.

Вплив фактору невизначеності для підприємств також проявляється в ускладненні вибору альтернатив реальних інвестицій через труднощі обґрунтування скринінгових і особливо префере-нтивних рішень. В дисертаційні роботі запропонований підхід щодо удосконалення прийняття пре-ферентивних інвестиційних рішень. Він полягає у тому, що ґрунтовна розробка реальних інвести-цій, а саме результати такої розробки є безпосередньою інформаційною основою преферентивних рішень, здійснюється на основі розробленої трирівневої декомпозиційної схеми (рис. 5) за допомо-гою методу аналізу ієрархій. Запропонований підхід передбачає структурування задачі оптимізації у вигляді ієрархії, що складається з таких трьох рівнів: 1) загальна мета; 2) критерії, які забезпечують досяг-нення мети; 3) перелік напрямків розробки реальних інвестицій.

Щодо виділення окремих на-прямків процесу всебічної розробки реальних інвестицій, то у цьому пи-танні немає одностайності поглядів, і це закономірно, адже навіть у най-простішому випадку об'єкт аналізу – складний технічний пристрій, що вже казати про значні й масштабні інвестиційні проекти. На нашу думку, як для переважної більшості реальних інвестицій, основні напрямки процесу всебічної розробки інвестиційних альтернатив обов’язково мають включати: фінансову, економічну, технічну, комерційну, соціальну та в деяких випадках екологічну розробки.

Однією із найбільших проблем при розробці реальних інвестицій є визначення майбутніх чис-тих грошових потоків. За запропонованою методикою розрахунок майбутніх чистих грошових по-токів для фінансової оцінки базується на елементах теорії ймовірностей. Вибір даної теорії для розрахунку майбутніх чистих грошових потоків у першу чергу обґрунтований з міркувань враху-вання фактору невизначеності. Особливістю даної методики є те, що вона враховує як екзогенні, так і ендогенні імовірнісні характеристики та базується на бажаних значеннях фінансового резуль-тату від операційної діяльності. Розрахунок майбутніх чистих грошових потоків згідно даної ме-тодиці ведеться у декілька етапів:

1. Здійснення розподілу імовірностей настання можливих значень кон'юнктури споживчого та інших ринків , де значення кон'юнктури ринків. При цьому завжди має виконуватися рівність: .

2. Розподіл - того значення фінансового результату від операційної діяльності на кожен рік життєвого циклу інвестиції , де , n – життєвий цикл інвестиції, років.

3. Визначення величини сумарного фінансового результату від операційної діяльності для - того значення фінансового результату.

4. Розподіл імовірностей настання внутріфірмових умов , необхідних для отримання - того значення сумарного фінансового результату при певному значенні кон'юнктури ринків .

5. Розрахунок сполученої імовірності настання внутріфірмових умов , необхідних для отримання - того значення сумарного фінансового результату при к- тому значенні кон'юнктури ринків .

6. Розрахунок математичного сподівання фінансового результату від операційної діяльності для кожного року життєвого циклу інвестиції.

7. Розрахунок майбутнього чистого грошового потоку на кожен рік життєвого циклу інвестиції.

Найбільш складним і відповідальним моментом у розрахунку майбутнього чистого грошового потоку є перших п’ять етапів даної методики (табл. 1).

Розглянемо більш детально усі значення фінансового результату від операційної діяльності, що представлені у табл. 1: – максимальний фінансовий результат від операційної діяльності у році ; – оптимальний фінансовий результат у році ; – відповідно, нормальний фінансовий результат у році ; – мінімальний фінансовий результат у році .

Визначення імовірнісних характеристик та можливих значень фінансового результату на ко-жен рік життєвого циклу інвестиції має низку особливостей.

1. В якості можливих значень фінансового результату необхідно підбирати ті значення, які є прийнятними для інвестора в межах конкретного капіталовкладення.

Наприклад, оптимальний фінансовий результат – це не прогнозний рівень фінансового результату у році , а значення яке інвестор вважає оптимальним в результаті реалізації реальної інвестиції; – фінансовий результат, який у перспективі дозволить інвестору покрити усі затрати і залишитися на рівні беззбитковості. Для спрощення розрахунків можна виходити із припущення, що для різних значень кон'юнктури: , а також будуть рівнозначні.

Таблиця 1

Розподіл значень фінансового результату від операційної діяльності та імовірностей його отримання

Можливі значення кон'юнктури споживчого та інших ринків | Імовірність настання певного значення кон'юнктури ринків | Можливі значення фінансового результату на кожен рік життєвого циклу проекту , що відповідають значенням кон'юнктури ринків к, тис. грн. | Імовірність настання внутріфірмрвих умов, необхідних для отримання -того значення фінансового результату при к-тому значенні кон'юнктури | Сполучена імовірність

1-й рік | 2-й рік | … n-й рік | сума

…

Висока | …

…

Середня | …

…

Низька | …

…

2. Імовірність настання внутріфірмових умов визначається виходячи з таких факторів як: рівень організації виробничого процесу; рівень озброєності передовими технологіями; стан парку основного виробничого обладнання; кваліфікаційні характеристики персоналу тощо. Наприклад, оптимальний фінансовий результат є характерним як для високого значення кон'юнктури, так і для середнього значення, але імовірність настання внутріфірмових умов буде різною, оскільки отримати оптимальний фінансовий результат у разі високого значення кон'юнктури, безумовно, більш імовірно, ніж у разі середнього її значення.

3. Імовірність настання внутріфірмових умов, необхідних для отримання фінансового

результату, визначається для кожного значення кон'юнктури окремо. Так, у випадку якщо , то і це значить, що при високому значенні кон'юнктури інвестор оцінює імовірність отримання сумарного максимального фінансового результату більш низько, ніж імовірність отримання сумарного оптимального фінансового результату.

4. Сполучена імовірність визначається після отримання всіх ключових параметрів: ,,,. В результаті розрахунків має виконуватися рівність: .

Виходячи з табл. 1, розраховуємо математичне сподівання майбутнього фінансового резуль-тату від операційної діяльності на кожен рік :

. (2)

На останньому етапі запропонованої методики розраховуємо майбутні чисті грошові потоки:

, (3)

де – ставка оподаткування прибутку, %; – величина амортизаційних відрахувань у році , тис. грн.

У третьому розділі дисертаційної роботи також запропоновано здійснювати дисконтування майбутніх чистих грошових потоків за півріччями, підводячи знаменник формули складного від-сотку не до цілих чисел: , а до усереднених дробових значень, причому з міркувань економічної коректності, сума цих значень за півріччями має дорівнювати одиниці. Розроблений підхід більш відповідає концепції грошей у часі, оскільки дає можливість варіювати коефіцієнт дис-контування не змінюючи ставки дисконтування, яка в сучасних умовах невизначеності важко під-дається прогнозуванню. Так, наприклад, з нашої точки зору, доцільно, а також вельми зручно для здійснення різноманітних інвестиційних розрахунків, якщо усереднені дробові значення за пер-шим та другим півріччями року будуть такі: .

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у розробці теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного планування реальних інвестицій на промислових підприємствах.

1. Як показав аналіз джерел існує значна кількість дефініцій трактування суті інвестицій. Одне з найкращих визначень інвестицій, на наш погляд, приведено у Законі України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991р. Але в той же час, воно не позбавлене низки недолі-ків, які істотно знижують цінність цього важливого поняття. Пропонується трактувати інвестиції як систему економічних та інших відносин з приводу кругообігу вартості, що авансована у вигляді грошових, майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти підприємницької та інших видів дія-льності з метою отримання позитивних результатів.

2. Вельми суперечливим є ставлення науковців до поняття “реальна інвестиція”. Запропоно-вано визначення, яке трактує реальні інвестиції не тільки з точки зору відтворювальної функції, а й з фінансової, а також з позицій забезпечення конкурентоспроможності підприємства: реальні ін-вестиції – це стратегічна відповідь, яку дає підприємство на фактор зовнішніх можливостей за до-помогою акумуляції грошових та майнових засобів з наступним їх спрямуванням на оновлення й розширення основних фондів, що підлягають амортизації.

3. Реальні інвестиції характеризуються різноманіттям прояву у самих різних напрямках виробничої, фінансової та інших видів діяльності. Оскільки ознак за якими можна класифікувати реальні інвестиції є дуже багато, з певним ступенем деталізації сформовано 15 ознак, а також здій-снено їх характеристику.

4. Виходячи з основних засад стратегічного планування, і зокрема, – деяких особливостей формування стратегії реального інвестування в межах стратегічного управління реальними інвес-тиціями, розроблено загальну схему стратегічного управління реальними інвестиціями.

5. В дисертації вперше запропоновано для промислових підприємств розробляти стратегічний цільовий та стратегічний деталізований плани. Такий підхід дасть змогу істотно підвищити ефек-тивність стратегічного планування реальних інвестицій на промислових підприємствах.

6. Проведений аналіз щодо вибору критерію оцінки стратегії реального інвестування показав, що існує розбіжність поглядів на вагомість того чи іншого критерію оцінки. Запропоновано здійс-нювати оцінку стратегії реального інвестування на основі таких критеріїв як: імовірність здійс-нення фінансування стратегії у повному обсязі; загальний рівень ризику; загальний рівень прибут-ковості.

7. Значна мінливість зовнішнього середовища та невисока передбачуваність характеристик внутрішнього, створили об’єктивну необхідність врахування фактору невизначеності при здійс-ненні стратегічного планування реальних інвестицій.

8. В економічній літературі існує багато підходів щодо виділення окремих напрямків розро-бки, а також методів ґрунтовного дослідження інвестиційних альтернатив. Для визначення пріори-тетності здійснення окремих напрямків розробки можна скористатися методом аналізу ієрархій, який є продуктом системного підходу до розв’язання складних питань. Запропоновано трирівневу деком-позиційну схему, що дозволяє визначати пріоритетність окремих напрямків розробки інвестицій-них альтернатив. Перевагою такої схеми є її структурна простота, а отже, можливість включення будь-якого критерію, що в сьогоднішніх умовах інвестиційної скрути, а також невизначеності, пе-реважній більшості промислових підприємств забезпечує оптимізацію преферентивних рішень за витратною складовою.

9. Однією з найбільших проблем при розробці значних та масштабних реальних інвестицій є визначення майбутніх чистих грошових потоків. Згідно запропонованої методики, розрахунок майбутніх грошових потоків для подальшої фінансової оцінки базується на елементах теорії ймо-вірностей. Методика враховує як екзогенні, так і ендогенні імовірнісні характеристики.

10. Вельми складним і актуальним є питання фінансової оцінки реальних інвестицій. Най-більш адекватну оцінку забезпечує підхід, при якому враховується концепція грошей у часі. Про-понується визначати показники ефективності реальних інвестицій шляхом дисконтування майбут-ніх чистих грошових потоків за півріччями варіюючи степінь чисельника формули складного від-сотку певними усередненими дробовими величинами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пилипяк О.В. Дисконтирование чистых денежных потоков как предварительный этап оце-нки эффективности инвестиций // Вісник ТУП: економічні науки.- Ч.2.- 2000.- № 4.- С.122-127.

2. Пилипяк О.В. Инвестиционная привлекательность предприятий как существенный крите-рий экономического развития // Проблемы инвестиционного менеджмента в Украине: Сб. науч. тр. Приложение № 2 (7) к научному журналу “Персонал”, К.: МАУП, 2000.- № 1 (55).- С.84-86.

3. Пилипяк О.В. Загальноекономічні засади попередньої оцінки стратегії реального інвесту-вання // Вісник ТУП: економічні науки.- Ч.2.- 2002.-№ 4.- С.144-147.

4. Пилипяк О.В. Регіональні та галузеві тенденції інвестицій в основний капітал в Україні // Сіверянський літопис.- 2001- № 3.- С.130-132.

5. Пилипяк О.В. Деякі економічні аспекти структурних зрушень інвестицій в основний капі-тал // Фінанси України.- 2002- №11.- С.90-94.

6. Пилипяк О.В. Фінансові аспекти аналізу ефективності інноваційних проектів // Інновацій-ний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки: Зб. наук. пр. Вип. 3.- К.: МАУП, 2002.- С.229-231.

Анотація

Пилипяк О.В. Стратегічні аспекти планування реальних інвестицій на промислових підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – Економіка, організація і управління підприємствами. Технологічний університет По-ділля, Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та розробці практичних реко-мендацій щодо вдосконалення процесу розробки стратегії реального інвестування на промислових підприємствах. Проведено комплексне дослідження підходів щодо визначення суті реальних інве-стицій. Сформовано класифікаційні ознаки реальних інвестицій, а також виконано аналіз стану процесу реального інвестування на промислових підприємствах та виявлено основні тенденції його розвитку. Досліджено теоретичні засади стратегічного планування реальних інвестицій. Як результат, запропоновано для розробки найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей реального інвестування використовувати стратегічний цільовий та стратегічний деталізований план. Для попередньої оцінки стратегії реального інвестування розроблено триетапну методику.

Показана необхідність ґрунтовного дослідження пріоритетності напрямків розробки значних і масштабних реальних інвестицій та запропоновано трирівневу декомпозиційну схему, що дозво-ляє здійснювати розрахунок пріоритетів окремих напрямків на основі методу аналізу ієрархій. Проведене дослідження дало змогу удосконалити методику розрахунку майбутніх чистих грошо-вих потоків на основі елементів теорії ймовірностей, а також запропонувати новий підхід у диско-нтуванні цих потоків.

Ключові слова: промислове підприємство, реальні інвестиції, стратегія реального інвесту-вання, майбутні чисті грошові потоки, дисконтування.

Summary

Pylypyak O.V. Strategic aspects of real investments planning at the industrial enterprises. – Manuscript.

The thesis is for obtaining the economic sciences scientific degree on specialty 08.06.01. – Eco-nomics, organization and management of enterprises.

Technological University of Podillya, Khmelnytsky, 2003.

This thesis is dedicated to the substantiation of theoretical statements and practical recommendations on the improvement of the elaboration process of the real investment strategy at the industrial enterprises. The complex research of the approaches to the definitions of real investments has been worked out. The classifying features of real investments are formed, also the analysis of the process stage of real invest-ments has been made and the main tendencies of its development are discovered. The theoretical aspects of real investment strategic planning are researched. As the result, the most effective ways in the strategic goals investment are suggested in order to use the strategic objective and strategic detailed outline. For the previous evaluation of real investment strategies the three-staged methodology is worked out. The neof substantiated research of the leading trends of the elaboration of considerable and vast invest-ments is presented. The three-staged decomposed scheme allowing to carry out the calculation of the separate directions priorities on the basis of the hierarchical analysis method is suggested. This research improved the methods of future net money currents on the basement of elements of the theory of proband also the new approach to the discount of these currents is suggested.

Key words: industrial enterprises, real investments, real investment strategy, future net money currents, discounting.

Аннотация

Пилипяк О.В. Стратегические аспекты планирования реальных инвестиций на про-мышленных предприятиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями.

Технологический университет Подолья, Хмельницкий, 2003.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических положений и разработке практических рекомендаций по совершенствованию формулирования стратегии реального инвестирования на промышленных предприятиях. Проведено комплексное исследование подходов по определению сущности реальных инвестиций. Показано, что отношение экономистов к понятию “реальная ин-вестиция” весьма двойственное. Эта двойственность состоит, с одной стороны, в отношении к оборотным активам как объекту реальных инвестиций, а с другой, в отношении к нематериальным активам как их возможной структурной составляющей.

В диссертационной работе сформированы классификационные признаки реальных инвести-ций, а также дана характеристика наиболее существенным из них, в частности: инвестициям в ка-питальное строительство, инвестициям в расширение и реконструкцию, инвестициям в техниче-ское перевооружение, инвестициям, направленным на поддержку существующих мощностей; оте-чественным и иностранным инвестициям.

Выполнен анализ состояния процесса реального инвестирования на промышленных предпри-ятиях, который показал, что, начиная с 1997-98гг. процесс реального инвестирования существенно активизировался. Также с помощью метода взвешенных асимметричных фильтров выявлены ос-новные тенденции развития процесса реального инвестирования, а также на основе функции пара-болы третьего порядка сделан прогноз инвестиций в основной капитал на 2001-2004гг.

Исследованы теоретические основы стратегического планирования реальных инвестиций и предложено для разработки наиболее эффективных путей реализации стратегических целей ре-ального инвестирования использовать стратегический целевой и стратегический детализованный планы. Также предложено для предварительной оценки разработанной стратегии реального инве-стирования методику, которая базируется на следующих критериях: вероятность проведения фи-нансирования стратеги в полном объеме, общий уровень инвестиционного риска, общий уровень прибыльности. Результат этой оценки предложено представлять с помощью специальной восьми-секторной схемы.

Обоснована необходимость исследования приоритетности направлений разработки реальных инвестиций. Предложена трёхуровневая декомпозиционная схема, которая позволяет производить расчет приоритетов отдельных направлений на базе метода анализа иерархий. Бесспорное пре-имущество данной схемы – ее простота, возможность беспрепятственно включать новые элементы. Кроме того, преимущество предложенного подхода состоит в возможности значительно расширить анализ, включить в него практически все входы. При этом финансовые затраты на про-ведение исследования приоритетности отдельных направлений весьма незначительные, а резуль-тат, как правило, близок к оптимальному.

Проведенное исследование также позволило усовершенствовать методику расчета будущих чистых денежных потоков на основе теории вероятностей. Выбор данной теории для расчета бу-дущих