ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГIЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

Кiрсанова Валентина Василiвна

УДК 633.18: 631.52

ГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛIЗ ГОСПОДАРЧО-КОРИСНИХ ОЗНАК РИСУ

В РIЗНИХ ЕКОЛОГIЧНИХ УМОВАХ

03.00.15

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Херсон - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному сiльськогосподарському iнституті, м. Одеса

Науковий керівник: Корлюк Сергiй Сергiйович, кандидат бiологiчних наук, доцент,

Одеський державний сiльськогосподарський iнститут, ректор

Офіційниі опоненти:

Орлюк Анатолiй Павлович, доктор бiологiчних наук, професор кафедри рослинництва

Херсонського аграрного унiверситету, Лауреат державної премiї України в галузi науки i технологiї

Хангiльдiн Вiлi Васiкович, кандидат бiологiчних наук, старший науковий спiвробiтник

вiддiлу генетики та цитологiї рослин Селекцiйно-генетичного iнституту Української академiї аграрних наук

Провідна установа:Iнститут фiзiологiї рослин i генетики НАН України (м. Київ), вiддiл експериментального мутагенезу

Захист відбудеться 22 грудня 1998 р. 0 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному педагогічному університеті за адресою: м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного педагогічного університету за адресою: м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розісланий 21 листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Губченко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Рис - одна з найбiльш важливих зернових

культур, цiнний дiєтичний продукт для людини. У вирiшеннi пробле

ми збiльшення виробництва зерна рису важлива роль належить сортам

як фактору, що забезпечує високi й якiснi врожаї в рiзних еколо

гiчних умовах. Тому розробка методiв пiдвищення ефективностi се

лекцiйного процессу є актуальною задачею генетичних дослiджень.

Розробка ефективної стратегiї i тактики ведення селекцiйного

процесу: добiр батькiвських форм для схрещування, визначення типу

та напрямку добору з гiбридних популяцiй можлива на основi гене

тичного аналiзу господарчо-корисних ознак.

Поряд з продуктивнiстю та її складовими ознаками у селекцiй

нiй роботi велика увага придiлятється створенню довгозерних сор

тiв рису, що мають вузьку i тонку зернiвку. Вiд розмiрiв зернiвки

залежить цiна на рис, товарнi якостi сорту. На сьогоднi накопиче

но досить суперечливi вiдомостi про успадкування довжини зернiв

ки. Тому є актуальним з'ясування закономiрностей успадкування

довжини i ширини зернiвки. Важливе значення має також з'ясування

спадковостi цих ознак у рiзних екологiчних умовах, що дозволяє

селекцiонеру планувати добiр конкретних генотипiв у даних умовах.

Мета i завдання дослiджень. Метою дослiдження встановлення

генетичної системи контролю, генетичних кореляцiйних зв'язкiв i

успадкування господарчо-корисних ознак та розробки стратегiї i

тактики пiдбору батькiвських форм для схрещування, добору з гiб

ридних популяцiй на продуктивнiсть та технологiчнi якостi зерна.

n вивчити спадковiсть господарчо-корисних ознак в системi дiа

лельних схрещувань у рiзних екологiчних умовах; n визначити за

гальну i специфiчну комбiнацiйну здатнiсть семи селекцiйно-цiнних

ознак у рiзних екологiчних умовах; n провести парний гiбридоло

гiчний аналiз популяцiй F2 ознак довжини i ширини зернiвки: n

встановити генетичний кореляцiйний зв'язок мiж довжиною зернiвки

й iншими господарсько-цiнними ознаками. n визначити перспективнi

генотипи для схрещувань та методи добору з гiбридних популяцiй.

Наукова новизна. Вперше проведено комплексне порiвняльне

вивчення закономiрностей успадкування довжини i ширини зернiвки в

рiзних екологiчних умовах у системi дiалельних схрещувань i гiб

рiдологiчним аналiзом гiбридiв F2. Виявлено варiанти i ефекти ЗКС

i СКС лiнiй i запропоновано рекомендацiї щодо їх використання в

селекцiйнiй роботi; визначено генетичну кореляцiйну залежнiсть

мiж господарчо-корисними ознаками та довжиною i шириною зернiвки.

Створено вихiдний матерiал для селекцiї з ознак якостi зерна.

Практична цiннiсть роботи. На гiбридах F1 i F2, якi одержано

за повними дiалельними схемами схрещування, за методами Грiфiнга

i Хеймана визначено закономiрностi спадковостi господарчо-корис

них ознак рису в рiзних екологiчних умовах. Встановлено, що дов

жина i ширина зернiвок мають слабку генетичну мiнливiсть. Доведе

но, що довжина зернiвки контролюється системою генiв, якi прояв

ляють адитивну дiю. Проявляється неповне або часткове домiнування

цiєї ознаки, коефiцiєнти якого змiнюються вiд 0,64 до 0,76, а у

деяких гiбридiв - вiд 0,18 до 0,22, що свiдчить про асиметричний

характер розподiлу генiв з домiнантними i рецесивними ефектами

прояву.

Встановлено генетичнi кореляцiйнi зв'язки мiж довжиною i ши

риною зернiвки й iншими ознаками. Виявлено варiанти й ефекти за

гальної та специфiчної комбiнацiйної здатностi сортiв у системi

гiбридних комбiнацiй, вирощених у рiзних екологiчних умовах, що

дозволяє проводити добiр батькiвських пар для гiбридизацiї та

вести цiлеспрямовану селекцiю нових сортiв за розмiрами i формами

зернiвок. Насiння дванадцяти гiбридних популяцiй передано у вiд

дiли селекцiї ВНДI рису i Дослiдної станцiї рису УААН, а 47 лiнiй

уже випробувано в контрольному розсаднику i 2 - проходять кон

курсне випробовування.

Апробацiя роботи. Результати дослiджень доповiдались у вiд

дiлi генетики ВНДI рису (1989 р.), на Мiжнароднiй конференцiї мо

лодих вчених i фахiвцiв з рису (1989-1991 рр.), на Всесоюзнiй

конференцiї молодих вчених i фахiвцiв (м. Одеса, 1991 р.).

Публiкацiя результатiв дослiджень. Основнi положення дисер

тацiї опублiковано в десяти наукових статтях.

Обсяг i структура дисертацiї. Дисертацiя складається з всту

пу, результатiв дослiдiв, висновкiв, пропозицiй, списку лiтерату

ри i додаткiв. Текстова частина дисертацiї викладена на 123 сто

рiнках друкарського тексту, мiстить 24 таблицi, 16 малюнкiв. Спи

сок лiтератури включає 247 найменувань, у тому числi 192 - iншо

мовних джерела.

Умови, матерiал i методика проведення дослiджень. Експери

ментальна частина роботи виконувалась у 1989-1997 роках на експе

риментальнiй зрощувальнiй дiлянцi Всеросiйського науководослiдно

го iнституту рису i на полях Кiлiйського опорного пункту Ук

раїнської дослiдної станцiї рису УААН, який розташований у запла

вi дельтової зони рiчки Дунай. Селекцiйну роботу з гiбридними по

пуляцiями проведено на Скадовськiй дослiднiй станцiї рису в 1993

- 1997 роках

Експериментальна зрощувальна дiлянка ВНДI рису розташована

на лучно-чорноземних грунтах. Для Придунайської низовини харак

тернi карбонатнi пiвденнi чорноземи.

Краснодарський край, а також Кiлiйський район Одеської об

ластi характеризуються помiрно-континентальним клiматом з корот

кою i теплою зимою i тривалим жарким лiтом. Агрохiмiчнi i фiзичнi

властивостi грунтiв i метеорологiчнi умови цих зон сприятливi для

вирощування рису.

Як вихiдний матерiал було взято сорти та номери рису з ко

лекцiї ВНДI рису. У дослiдах з вивчення мiнливостi генетичних па

раметрiв, що характеризують успадкування i комбiнацiйну здатнiсть

таких ознак, як довжина i ширина зернiвки, висота рослин, довжина

волотi, кiлькiсть i маса зерна на головнiй волотi та кiлькiсть

пустих зерен на головнiй волотi ( в %), було використано двi дiа

лельнi схеми 4х4, рослини для яких вирощувались у рiзних еколо

гiчних умовах (м. Краснодар, м. Кiлiя). Як батькiвськi компоненти

було використано сорти Анао, ДРС, Кубань3, Прикубанський i

Слав'янець.

Для роботи було взято круглозерний сорто-зразок Анао, сорт

Слав'янець, для якого характерне округле зерно, сорт Прикубансь

кий з подовженою формою зернiвки i довгастозерний сорто-зразок

ДРС та їх гiбриди. Дослiднi сорти також вiдрiзняються за iншими

ознаками.

У дiалельнiй схемi № 2 сорт Слав'янець з округлою формою

зернiвки було замiненино на сорт Кубань-3, для якого також харак

терна округла форма зернiвки. Замiна одного сорту на другий доз

волило визначити вплив конкретного генотипу на прояв ознак, що

вивчались.

Ми також вивчали успадкування довжини i ширини зернiвки гiб

ридами F2 у шести комбiнацiях схрещування: ДРС х Прикубанський,

ДРС х Слав'янець, Слав'янець х Анао, Кубань-3 х Прикубанський,

Кубань-3 х ДРС, ДРС х Анао.

Генетичний кореляцiйний зв'язок мiж довжиною й iншими госпо

дарсько-цiнними ознаками рису визначали за середнiми ознак для

32-х зразкiв - районованих сортiв i зразкiв з колекцiї ВНДI рису,

якi за формою зернiвки роздiлили на чотири групи: кругла зернiв

ка, округла зернiвка, видовжена зернiвка i довгаста зернiвка.

З метою одержання гiбридного насiння батькiвськi форми виро

щували у вегетацiйних посудинах. за загальноприйнятою в рисосiв

ництвi методикою (Сметанiн, Дзюба, Апрод, 1972; Зеленський,

1985).

Для проведення гiбридизацiї використанио метод обрiзування

квiткових лусок при пневматичному способi кастрацiї - усуненнi

пилякiв (Лось, 1987).

В осiнньо-зимовий перiод 1989-1990 рр. у примiщеннi штучного

клiмату проводили вирощування частини гiбридного насiння з метою

подальшого вивчення F1 i F2.

Навеснi 1990 року в умовах Придунайської низовини у вегета

цiйних посудинах було висiяно насiння батькiвських форм i гiбри

дiв F1 i F2, рослини з яких були в подальшому висадженi в полi у

фазi кущiння.

В умовах Краснодара в поло були висiяно та вирощено бать

кiвськi форми i гiбриди на дiлянках 1-2 м2. У фазi повної стиг

лостi збирали з кожної дiлянки всi рослини, визначали висоту рос

лин, а також параметри головної волотї кожної рослини.

Довжину i ширину зернiвок вимiрювали за допомогою прилада

для визначення лiнiйних розмiрiв зернiвки з точнiстю +0,05 мм. У

кожної волотi вимiрювали по 10 зернiвок, якi брали з верхньої її

частини. Експериментальнi данi були обробленi на ПЕОМ рiзними ме

тодами бiометричної статистики.

Орлюк Анатолiй Павлович, доктор бiологiчних наук за

спецiальнiстю 03.00.15 - генетика, професор кафедри рослинництва

Херсонського аграрного унiверситету,

Хангiльдiн Вiлi Васiкович, кандидат бiологiчних наук за

спецiальнiстю 03.00.15 - генетика, старший науковий спiвробiтник

вiддiлу генетики та цитологiї рослин Селекцiйно-генетичного

iнституту Української академiї аграрних наук

НАН України (м. Київ), Iнститут фiзiологiї рослин i

генетики вiддiл експериментального мутагенезу

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ

Вплив екологiчних умов на параметри загальної та

специфiчної комбiнацiйної здатностi.

Вiдомо, що оцiнка i добiр дослiджуваного матерiалу за комбi

нацiйною здатнiстю має важливе значення у визначеннi селекцiйної

стратегiї; добiр батькiвських форм для схрещування та способiв

проведення добору з гiбридних популяцiй. Стабiльнiсть параметрiв

комбiнацiйної здатностi в залежностi вiд екологiчних умов визна

чає стабiльнiсть генетичних формул, що контролюють кiлькiснi оз

наки i, вiдповiдно, стiйкiсть реалiзацiї селекцiйних програм для

дiапазону екологiчних умов.

Нами вивчено ЗКЗ i СКЗ семи ознак на прикладi гiбридiв F1,

одержаних за двома повними дiалельними схемами i вирощених у рiз

них екологiчних умовах (Таблиця 1).

Результати дисперсiйного аналiзу вказують на наявнiсть дос

товiрних вiдмiнностей мiж гiбридами F1 за вивченими ознаками та

за ефектами варiанси ЗКЗ i СКЗ батькiвських форм.

Для комбiнацiйної здатностi довжини зернiвки властиве пере

вищення ЗКЗ над варiансою СКЗ в усiх варiантах дослiду. Отже, го

ловна роль у детермiнацiї ознаки належить адитивним ефектам

взаємодiї генiв. Переважання адитивних ефектiв у визначеннi вели

чини ознаки дозволяє рекомендувати добiр за фенотипом.

ЗКЗ i СКЗ за довжиною зернiвки при змiнi екологiчних умов

вирощування вiдносно стабiльнi, за вийнятком гiбридних комбiнацiй

з сортом Анао. Ефекти ЗКЗ ширина зернiвки вiдносно стабiльнi. У

рiзних

Таблиця 1.

Оцiнки ЗКС, варiанси ЗКС та СКЗ у наборi сортiв рису в залежностi

вiд екологiчних умов

-------------T-T---------------------T---------------------T---------------------T------

¦ ¦ ¦Довжина зернiвки ¦ Ширина зернiвки ¦ Маса головної волотi¦

¦Сорти ¦ +-------T-------------+------T--------------+------T--------------+

¦ ¦ ¦ Ефекти¦ Варiанси ¦Ефекти¦ Варiанси ¦Ефекти¦ Варiанси ¦

¦ ¦ ¦ +-------------+ +------T-------+ +------T-------+

¦ ¦ ¦ ЗКЗ ¦ ЗКЗ СКЗ ¦ ЗКЗ ¦ ЗКЗ ¦ СКЗ ¦ ЗКЗ ¦ ЗКЗ ¦ СКЗ ¦

+------------+-+-------+-------------+------+------+-------+------+------+-------+

¦ ПРИДУНАЙСЬКА НИЗИНА ¦

+------------T-T-------T-----T-------T------T------T-------T------T------T-------+

¦1. ДРС ¦а¦ 0,756 ¦0,571¦ 0,051 ¦-0,355¦ 0,126¦ 0,001 ¦-0,165¦ 0,026¦ 0,058 ¦

¦ ¦б¦ 0,718 ¦0,516¦ 0,048 ¦-0,338¦ 0,114¦ 0,006 ¦-0,301¦ 0,089¦ 0,152 ¦

¦2. Прику- ¦а¦ 0,383 ¦0,146¦ 0,197 ¦ 0,022¦ 0,001¦ 0,003 ¦ 0,092¦ 0,007¦ 0,016 ¦

¦ банський ¦б¦ 0,414 ¦0,197¦ 0,062 ¦ 0,011¦ 0,001¦ 0,007 ¦ 0,452¦ 0,203¦ 0,263 ¦

¦3. Кубань-3 ¦а¦-0,698 ¦0,363¦ 0,195 ¦ 0,191¦ 0,036¦ 0,005 ¦ 0,388¦ 0,149¦ 0,076 ¦

¦ ¦б¦-0,551 ¦0,304¦ 0,143 ¦ 0,120¦ 0,014¦ 0,001 ¦ 0,145¦ 0,020¦ 0,035 ¦

¦4. Анао ¦а¦-0,535 ¦0,286¦ 0,255 ¦ 0,142¦ 0,020¦ 0,007 ¦-0,315¦ 0,098¦ 0,056 ¦

¦ ¦б¦-0,611 ¦0,373¦ 0,200 ¦ 0,207¦ 0,043¦ 0,002 ¦-0,296¦ 0,087¦ 0,243 ¦

+------------+-+-------+-----+-------+------+------+-------+------+------+-------+

¦ КРАСНОДАРСЬКИЙ КРАЙ ¦

+------------T-T-------T-----T-------T------T------T-------T------T------T-------+

¦1. ДРС ¦в¦ 0,670 ¦0,449¦ 0,073 ¦-0,313¦ 0,098¦ 0,001 ¦-0,106¦ 0,010¦ 0,139 ¦

¦ ¦г¦ 0,793 ¦0,629¦ 0,015 ¦-0,329¦ 0,109¦ 0,005 ¦-0,075¦ 0,005¦ 0,122 ¦

¦2. Прику- ¦в¦ 0,393 ¦0,155¦ 0,128 ¦-0,011¦ 0,001¦ 0,007 ¦ 0,181¦ 0,032¦ 0,166 ¦

¦банський ¦г¦ 0,283 ¦0,080¦ 0,211 ¦-0,013¦ 0,002¦ 0,006 ¦ 0,424¦ 0,179¦ 0,397 ¦

¦3. Слав'я- ¦в¦-0,341 ¦0,116¦ 0,054 ¦ 0,178¦ 0,032¦ 0,008 ¦ 0,162¦ 0,025¦ 0,126 ¦

¦ нець ¦г¦-0,411 ¦0,189¦ 0,182 ¦ 0,160¦ 0,026¦ 0,001 ¦-0,038¦ 0,007¦ 0,041 ¦

¦4. Анао ¦в¦ 0,723 ¦0,522¦ 0,196 ¦ 0,146¦ 0,021¦ 0,003 ¦-0,238¦ 0,056¦ 0,103 ¦

¦ ¦г¦-0,664 ¦0,441¦ 0,195 ¦ 0,183¦ 0,034¦ 0,002 ¦-0,311¦ 0,096¦ 0,387 ¦

L------------+-+-------+-----+-------+------+------+-------+------+------+--------

Продовження таблицi 1.

-------------T-T-------------------T--------------------T----------------------T---------------------¬

¦Сорти ¦ ¦Зерен з головної ¦ Пустозернiсть ¦ Висота рослин ¦Довж. головн.волотi ¦

¦ти ¦ ¦ волотi ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ +------T------------+------T-------------+-------T--------------+------T--------------+

¦ ¦ ¦Ефекти¦Варiанси ¦Ефекти¦Варiанси ¦Ефекти ¦ Варiанси ¦Ефекти¦ Варiанси ¦

¦ ¦ ¦ +------------+ +------T------+ +-------T------+ +------T-------+

¦ ¦ ¦ ЗКЗ¦ ЗКЗ СКЗ ¦ ЗКЗ ¦ ЗКЗ ¦ СКЗ ¦ ЗКЗ ¦ ЗКЗ ¦СКЗ ¦ ЗКЗ ¦ ЗКЗ ¦ СКЗ ¦

+------------+-+------+------------+------+------+------+-------+-------+------+------+------+-------+

¦ ¦ ¦ ПРИДУНАЙСЬКА НИЗИНА ¦

+------------+-+------T------T-----T-------------T------T-------T-------T------T------T------T-------+

¦1. ДРС ¦а¦ -1,51¦ -1,7 ¦276,6¦ 3,59 ¦ 6,63 ¦42,04 ¦ 8,18 ¦66,82 ¦57,99 ¦ 2,41 ¦ 5,808¦0,418 ¦

¦ ¦б¦ -6,63¦ 42,8 ¦146,2¦ 3,12 ¦ 9,58 ¦17,34 ¦ 4,403 ¦19,34 ¦59,99 ¦ 1,84 ¦ 3,49 ¦1,097 ¦

¦2. Прику- ¦а¦ -0,41¦ -3,9 ¦144,1¦ 3,01 ¦ 3,93 ¦42,08 ¦-1,42 ¦ 1,96 ¦61,88 ¦-1,096¦ 1,104¦0,369 ¦

¦ банський¦б¦ 5,64¦ 30,6 ¦156,9¦-1,58 ¦ 2,33 ¦ 9,38 ¦ 0,728 ¦ 0,485 ¦42,21 ¦ 0,572¦ 0,317¦2,58 ¦

¦3. Кубань-3 ¦а¦ 16,12¦256,0 ¦ 77,5¦-5,53 ¦ 31,00¦ 1,01 ¦ 0,191 ¦-0,02 ¦33,22 ¦-0,568¦ 0,312¦1,352 ¦

¦ ¦б¦ 14,64¦213,2 ¦155,7¦-4,19 ¦ 17,44¦ 1,01 ¦-1,28 ¦-1,588 ¦30,274¦-2,515¦ 6,32 ¦0,354 ¦

¦4. Анао ¦а¦-14,19¦197,4 ¦124,7¦ 0,971¦ 0,832¦ 4,08 ¦-6,95 ¦48,20 ¦53,08 ¦-0,788¦ 0,609¦2,100 ¦

+------------+-+------+------+-----+------+------+------+-------+-------+------+------+------+-------+

¦ КРАСНОДАРСЬКИЙ КРАЙ ¦

+------------T-T------T------T-----T------T------T------T-------T-------T------T------T------T-------+

¦ ¦б¦-13,65¦185,1 ¦ 99,5¦ 2,65 ¦ 6,87 ¦ 19,29¦ -3,85 ¦ 14,80 ¦128,93¦ 0,072¦-0,005¦3,618 ¦

¦1. ДРС ¦в¦ 2,28¦ 3,9 ¦399,6¦ 2,08 ¦ 4,30 ¦ 27,90¦ 4,981¦ 24,78 ¦ 55,60¦ 1,869¦ 3,49 ¦0,912 ¦

¦ ¦г¦ -0,65¦ -0,7 ¦196,9¦ 2,16 ¦ 4,56 ¦ 36,17¦ 3,419¦ 11,63 ¦ 48,72¦ 2,480¦ 6,134¦1,33 ¦

¦2. Прику- ¦в¦ -2,87¦ 4,7 ¦350,5¦ 2,159¦ 4,62 ¦ 35,14¦ -1,631¦ 2,625¦ 53,39¦-1,219¦ 1,474¦0,495 ¦

¦банський ¦г¦ 6,98¦ 47,6 ¦290,8¦ 0,871¦ 0,66 ¦ 34,60¦ 0,094¦ -0,049¦135,09¦-0,428¦ 0,176¦7,23 ¦

¦3. Слав'я- ¦в¦ 4,04¦ 14,9 ¦109,7¦-3,57 ¦12,71 ¦ 3,07¦ 3,769¦ 14,17 ¦ 20,39¦ 0,725¦ 0,514¦0,314 ¦

¦ нець ¦г¦ 1,13¦ 0,1 ¦104,7¦-3,55 ¦12,48 ¦ 51,99¦ 1,025¦ 0,993¦ 25,49¦-1,397¦ 1,944¦3,041 ¦

¦4. Анао ¦в¦ -3,84¦ 13,3 ¦203,4¦-0,67 ¦0,407 ¦ 5,005¦ -7,119¦ 50,64¦ 59,40¦-1,375¦ 1,879¦0,558 ¦

¦ ¦г¦ -7,46¦ 54,4 ¦511,3¦ 0,515¦0,168 ¦ 57,04¦ -4,537¦ 20,53¦159,73¦-0,653¦ 0,419¦7,123 ¦

L------------+-+------+------+-----+------+------+------+-------+-------+------+------+------+--------

дiалельних схемах i в рiзних екологiчних умовах ЗКЗ ширини зер

нiвки одних i тих же сортiв мало вiдрiзняється одина вiд другої,

за вийнятком сорту Прикубанський. СКЗ ширини зернiвки деяких сор

тiв варiюють у залежностi вiд мiсця вирощування.

Варiанси ЗКЗ значно перевищують варiанси СКЗ. Це вказує на

те, що детермiнацiя ширини зернiвки рису, в основному, визна

чається адитивними ефектами генiв.

Було вивчено ефекти ЗКЗ i константи СКЗ за масою зерна го

ловної волотi. В усiх варiантах дослiду для бiльшостi сортiв ва

рiанси i ефекти ЗКЗ меншi, нiж СКЗ. Отже, при успадкуваннi маси

зерна головної волотi основну роль для кожного гiбриду вiдiграють

гени з домiнантними ефектами.

За ознакою число зерен головної волотi в усiх варiантах дос

лiду для бiльшостi сортiв варiанси СКЗ бiльшi, нiж варiанси ЗКЗ.

Отже, при успадкуваннi ознаки число зерен головної волотi основна

роль для кожного гiбриду належить неадитивним ефектам взаємодiї

генiв.

Константи СКЗ i ефекти ЗКЗ числа зерен головної волотi варi

юють у залежностi вiд умов вирощування. Такiй ознацi, як число

зерен головної волотi при селекцiї рису, надають особливої уваги,

тому що вона безпосередньо визначає продуктивнiсть рослин. Тому,

використовуючи варiанси СКЗ, можна добирати батькiвськi форми для

гiбридизацiї при виведеннi нових сортiв рису. Найбiльш висока ЗКЗ

за цiєю ознакою встановлена для сорту Слав'янець. Ця властивiсть

Слав'янця проявляється стабiльно в рiзних екологiчних умовах. У

сорту Прикубанський також виявлено високу ЗКЗ за кiлькiстю зерен

в волотi, проте у нього вона значно варiює в залежностi вiд умов.

При дослiдженнi комбiнацiйної здатностi за кiлькiстю пустих

зерен головної волотi у бiльшостi сортiв спостерiгалась бiльш ви

сока варiанса СКЗ у порiвняннi з варiансою ЗКЗ, що свiдчить про

головну роль неадитивних ефектiв при успадкуваннi ознаки. Для

цiєї ознаки властива варiабельнiсть ЗКЗ i СКЗ у залежностi вiд

умов вирощування.

За висотою рослин у бiльшостi вивчених сортiв варiанси СКЗ

меншi, нiж ЗКЗ. Отже, при успадкуваннi висоти рослин основну роль

вiдiграють гени з неадитивними ефектами.

Для бiльшостi сортiв у всiх варiантах дослiду характерна

мiнливiсть СКЗ за висотою рослин у залежностi вiд мiсця вирощу

вання. Ефекти ЗКЗ вiдносно стабiльнi в залежностi вiд екологiчних

умов, за вийнятком сорту Прикубанський, у якого ЗКЗ за висотою

рослин варiює вiд позитивної до вiд'ємної величини в залежностi

вiд екологiчних умов. Оскiльки бiльшу селекцiйну цiннiсть мають

низькорослi сорти, то при створеннi нових сортiв джерелом низко

рослостi можуть служити сорти Слав'янець i Анао, яким властивi

низькi значення ефектiв ЗКЗ (0,19... - 1,31; -3,9...6,9).

Константа СКЗ довжини волотi варiює в залежностi вiд умов

вирощування майже в усiх варiантах дослiду. Ефекти ЗКЗ довжини

волотi також змiнюються в залежностi вiд умов вирощування в усiх

варiантах дослiду.

Для бiльшостi сортiв варiанси СКЗ бiльшi вiд варiанс ЗКЗ, за

вийнятком сорту Прикубанський, який вирощувався в умовах Красно

дарського краю. Ця особливiсть характерна для двох дiалельних

схем, що свiдчить про головну роль неадитивних ефектiв при успад

куваннi ознаки.

Аналiз ефектiв ЗКЗ деяких кiлькiсних ознак сортозразкiв рису

показує, що за довжиною i шириною зернiвок спостерiгалася ста

бiльнiсть у залежностi вiд екологiчних умов. За такими ознаками,

як висота рослин, довжина волотi, маса зерна головної волотi,

число зерен головної волотi та кiлькiсть пустих зерен спостерiга

лась суттєва варiабельнiсть для ЗКЗ i СКЗ в рiзних екологiчних

зонах.

Стабiльнiсть ЗКЗ i СКЗ довжини i ширини зернiвки рису вказує

на перспективнiсть проведення добору за розмiром зернiвок. Для

iнших ознак характерна суттєва мiнливiсть у залежностi вiд умов

вирощування.

Отже, прояв адитивних i неадитивних дiй генiв пiдтверджуєть

ся модифiкацiйним впливом чинникiв середовища. Однак, при дослiд

женнi варiабельних ознак у деяких генотипiв спостерiгається пере

визначення генетичної формули, а в iнших - генетична система про

яву ознаки залишається стабiльною. Так, наприклад, сорт

Слав'янець незалежно вiд екологiчних умов вiдрiзняється високою

варiансою ЗКЗ за числом зерен у волотi, масою зерна в неї i низь

кими ефектами ЗКЗ за висотою рослин i кiлькiстю пустих зерен го

ловної волотi. Внаслiдок цього сорт Слав'янець може слугувати ви

хiдним матерiалом у селекцiї на стабiльну врожайнiсть.

Сортозразок ДРС вiдзначається високою ЗКЗ за довжиною зер

нiвки в усiх варiантах дослiду, однак за масою зерна головної во

лотi ЗКЗ вiд'ємна.

Сорт Прикубанський вiдзначається високою ЗКЗ за масою зерна

головної волотi в усiх варiантах дослiду. Але за iншими ознаками,

крiм довжини i ширини зернiвки, ЗКЗ сорту суттєво варiює в залеж

ностi вiд екологiчних умов.

Для сорту Кубань-3 характерна варiабельнiсть ЗКЗ вивчених

ознак, за вийнятком довжини i ширини зернiвки, в залежностi вiд

екологiчних умов.

Сортозразок Анао вiдрiзняється вiд'ємною ЗКЗ за масою зерна

i кiлькiстю зерен. Якщо навiть врахувати вiд'ємну величину ефекту

ЗКЗ за ознакою висоти рослин, використання сортозразка Анао не

бажано.

Таким чином, з усiх вивчених сортiв за ЗКЗ i СКЗ рiзних оз

нак сорт Слав'янець доцiльно використовувати в гiбридiзацiї для

одержання високої врожайностi, а сортозразок ДРС - як донор дов

гозернистостi.

Динамiка генетичних параметрiв кiлькiсних

ознак рису в рiзних екологiчних умовах

Генетичну систему контролю кiлькiсних ознак та стабiльнiсть

їх генетичних формул дозволяє планувати подальший напрям, страте

гiю i тактику селекцiйного процесу.

У зв'язку з цим було проведено генетичний аналiз (за методом

Джинкса i Хеймана) середнiх значень ознаки гiбридних комбiнацiй,

одержаних за двома дiалельними схемами в м. Кiлiї i в м. Красно

дарi (табл. 2,.3).

Довжина зернiвки контролюється системою генiв, якi проявля

ють адитивно-домiнантну взаємодiю з переважанням адитивної дiї

генiв, що пiдтверджує попереднi результати аналiзу на комбiнацiй

ну здатнiсть (табл.2).

Значення H1/D у дослiдному матерiалi коливалась вiд 0,64 до

0,76, що вказує на неповне домiнування ознаки. Вiдмiнностi мiж

параметрами Н1 та Н2 суттєвi i свiдчать про асиметрiю в розподiлi

генiв за домiнантними i рецесивними ефектами. Позитивний знак F

вказує на переважання числа домiнантних алелiв над рецесивними в

наборi сортозразкiв, якi вивчалися. Збiльшення довжини зернiвки

пов'язано з домiнантними генами, а зменшення - з рецесивними. Ге

нетична обумовленiсть довжини зернiвки вiдносно стабiльна в рiз

них екологiчних умовах. Дiалельний аналiз гiбридiв та їх бать

кiвських форм показав перевагу адитивної дiї в генетичному конт

ролi ширини зернiвки.

Домiнантнi та рецесивнi гени, якi визначають ознаку алеля,

розподiленi мiж батькiвськими сортозразками неравномiрно.

Для генетичних параметрiв ширини зернiвки характерна варiа

бельнiсть у залежностi вiд екологiчних умов середовища. Величина

D (адитивнiсть) бiльш варiабельна в порiвняннi з величиною домi

нантних ефектiв H1 i H2. Параметр F також мiнливий .

Висота рослин контролюється адитивно-домiнантною системою з

переважанням зверхдомiнування. Домiнантнi та рецесивнi алелi, якi

визначають ознаку, розподiленi мiж батькiвськими сортами нерiвно

мiрно. У визначенiй групi сортозразкiв число домiнантних алелей

перевищує число рецесивних.

Оцiнка генетичних компонентiв висоти рослин показує мiнли

вiсть цих параметрiв у залежностi вiд екологiчних умов вирощуван

ня (табл.3).

Довжина волотi сортiв, що вивчались, обумовлена домiнантними

Таблиця 2.

Генетичнi параметри батькiвських форм та їх гiбридiв

у рiзних екологiчних умовах

---------T--------------------------T----------------------------¬

+- ¦ К i л i я ¦ К р а с н о д а р ¦

¦Гене +-------------T------------+-------------T--------------+

¦тичнi ¦ Схема 1 ¦ Схема 2 ¦ Схема 1 ¦ Схема 2 ¦

¦пара +------T------+------T-----+-----T-------+------T-------+

¦метри ¦ Дов- ¦ Ши- ¦ Дов- ¦Ши- ¦ Дов-¦ Ши- ¦ Дов- ¦ Ши- ¦

¦ ¦ жи- ¦ рина ¦ жи- ¦рина ¦ жи ¦ рина ¦ жи ¦ рина ¦

¦ ¦ на ¦ зерн.¦ на ¦зерн.¦ на ¦ зерн. ¦ на ¦ зерн. ¦

¦ ¦ зерн.¦ ¦ зерн.¦зерн.¦ ¦ зерн. ¦ ¦ ¦

+--------+------+------+------+-----+-----+-------+------+-------+

¦D ¦ 3,4 ¦ 0,194¦ 3,26 ¦0,209¦ 3,35¦ 0,296 ¦ 3,06 ¦ 0,304 ¦

¦H1 ¦ 1,99 ¦ 0,029¦ 1,40 ¦0,035¦ 1,39¦ 0,0266¦ 1,52 ¦ 0,0307¦

¦H2 ¦ 1,4 ¦ 0,024¦ 1,06 ¦0,031¦ 1,04¦ 0,022 ¦ 1,13 ¦ 0,0227¦

¦F ¦ 2,17 ¦-0,04 ¦ 1,94 ¦0,01 ¦ 1,85¦ 0,07 ¦ 1,69 ¦ 0,09 ¦

¦ ¦ 0,76 ¦ 0,38 ¦ 0,66 ¦0,17 ¦ 0,54¦ 0,30 ¦ 0,704¦ 0,32 ¦

¦ ¦ 0,54 ¦ 0,17 ¦ 1,38 ¦0,99 ¦ 1,20¦-0,002 ¦ 0,65 ¦ 0,13 ¦

¦ ¦ 0,18 ¦ 0,21 ¦ 0,19 ¦0,22 ¦ 0,18¦ 0,21 ¦ 0,21 ¦ 0,18 ¦

¦ ¦-0,66 ¦ 0,95 ¦-0,874¦0,571¦-0,65¦ 0,02 ¦-0,812¦-0,34 ¦

¦ ¦ 0,58 ¦ 0,15 ¦ 0,43 ¦0,41 ¦ 0,41¦ 0,09 ¦ 0,495¦ 0,101 ¦

L--------+------+------+------+-----+-----+-------+------+--------

ефектами генiв. Домiнантнi та рецесивни алелi, якi визначають оз

наку, розподiленi мiж батькiвськими сортами нерiвномiрно. В умо

вах Придунайської низини для схеми № 2 характерне неповне домiну

вання. Звiдси випливає, що генетична обумовленiсть даної ознаки

суттєво змiнюється в рiзних екологiчних умовах (табл.3).

Таким чином, результати генетичного аналiзу за Хейманом

пiдтверджують попереднi висновки аналiзу за Грiфiнгом. Ознаки

якостi зерна контролюються адитивними генами, а генетичнi формули

не перевизначаються при змiнi екологiчних умов. Сорт ДРС має най

бiльшу кiлькiсть генiв з плюсовим ефектом довжини зернiвки.

Таблиця 3.

Генетичнi параметри батькiвських форм

у рiзних екологiчних умовах

-----------T--------------------------------------------------------¬

¦Генети ¦ К i л i я К р а с н о д а р ¦

¦чнi +-------------T------------------------------------------+

¦пара ¦ Схема 1 ¦ Схема 2 Схема 1 Схема 2 ¦

¦метри +------T------+------T------T------T-------T------T------+

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ Висо-¦ Дов- ¦Висо ¦Дов- ¦Висо- ¦ Дов- ¦Висо- ¦ Дов- ¦

¦ ¦ та ¦ жина ¦-та ¦жина ¦та ¦ жина ¦та ¦ жина ¦

¦ ¦ рос- ¦ воло-¦рос- ¦воло- ¦рос- ¦ воло- ¦рос- ¦ воло-¦

¦ ¦ лин ¦ тi ¦лин ¦тi ¦лин ¦ тi ¦лин ¦ тi ¦

+----------+------+------+------+------+------+-------+------+------+

¦1 ¦ 2 ¦ 3 ¦4 ¦ 5 ¦6 ¦ 7 ¦8 ¦9 ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦D ¦ 186,3¦ 15,1¦ 289,3¦ 18,0¦ 250,1¦ 14,24¦453,0 ¦10,3 ¦

¦H1 ¦ 654,3¦ 15,8¦ 616,3¦ 11,7¦ 923,5¦ 25,4 ¦1050,0¦38,6 ¦

¦1 ¦ 2 ¦ 3 ¦ 4 ¦ 5 ¦ 6 ¦ 7 ¦8 ¦9 ¦

¦H2 ¦ 592,6¦ 14,0¦ 553,0¦ 9,16¦ 818,1¦ 21,5 ¦827,0 ¦30,3 ¦

¦F ¦ 92,6 ¦ 6,6¦ 229,9¦ 10,4 ¦ 308,4¦ 4,57 ¦671,7 ¦7,0 ¦

¦ ¦ 3,51 ¦ 1,05¦ 2,13 ¦ 0,625¦ 3,68 ¦ 1,79 ¦2,41 ¦3,74 ¦

¦ ¦ 1,87 ¦ 1,02¦ 1,46 ¦ 0,791¦ 1,92 ¦ 1,33 ¦1,55 ¦1,93 ¦

¦ ¦ 2,91 ¦ 2,87¦ 2,91 ¦ 1,95 ¦ 2,93 ¦ 2,43 ¦1,25 ¦5,62 ¦

¦ ¦-0,976¦ -0,87¦-0,95 ¦-0,89 ¦-0,988¦-0,55 ¦-0,84 ¦-0,84 ¦

¦ ¦ 0,23 ¦ 0,22¦ - ¦- ¦ 0,22 ¦ 0,21 ¦ - ¦ - ¦

L----------+------+------+------+------+------+-------+------+-------

ГIБРИДОЛОГIЧНИЙ АНАЛIЗ ДОВЖИНИ I ШИРИНИ

ЗЕРНIВОК РИСУ

За даними одних авторiв довжина зернiвки успадковується мо

ногенно з неповним домiнуванням, на думку iнших - двома парами

основних генiв. Є також вiдомостi про полiгенний контроль з ади

тивним ефектом. Внаслiдок цього стає очевидною необхiднiсть про

ведення дослiджень, якi дозволили б з'ясувати, яка генетична сис

тема обумовлює рiзноманiтнiсть генотипiв за довжиною зернiвки.

Парний гiбридологiчний аналiз за довжиною i шириною зернiвки

проводили пiсля вирощування F2 шести реципрокних гiбридiв у двох

рiзних екологiчних мiсцях.

При схрещуваннi зразкiв з довгастою i округлою формою зер

нiвки гiбриди, як правило, займають промiжне положення мiж бать

кiвськими формами. Однак спостерiгались i рослини з округлою зер

нiвкою, а також i довгастозернi форми.

Для гiбридних популяцiй з участю сорта Анао характерне роз

щеплення на два класи. Фактична частота появи короткозерних форм

точно вiдповiдає теоретично очiкуванiй при моногеннiй рiзницi мiж

батькiвськими формами (табл.4).

Таблиця 4.

Розщеплення за довжиною зернiвки

гiбридних популяцiй F2

--------------------T------T--------------------T-------T------------¬

¦ Комбiнацiя ¦Всього¦ Розщеплення ¦ Х2 ¦ Р0,05 ¦

¦ ¦ +-------T------------+ ¦ ¦

¦ схрещування ¦рослин¦округлi¦ просовиднi ¦ ¦ ¦

+-------------------+------+-------+------------+-------+------------+

¦ Анао ? ДРС ¦ 90 ¦ 66 ¦ 24 ¦ 0,13 ¦ 0,75-0,50 ¦

¦ ДРС ? Анао ¦ 77 ¦ 58 ¦ 19 ¦ 0,004¦ 0,99 ¦

¦ Анао ? Слав'янець ¦ 99 ¦ 73 ¦ 26 ¦ 0,06 ¦ 0,90-0,75 ¦

¦ Слав'янець ? Анао ¦ 100 ¦ 25 ¦ 75 ¦ 0 ¦ 0,99 ¦

L-------------------+------+-------+------------+-------+-------------

Х2 - у розрахунку для теоретично очiкуваного розщеплення 3:1.

Таким чином, розщеплення за довжиною зернiвки рису гiбридних

популяцiй з участю сорту Анао має моногенний характер з домiну

ванням довгастозерних форм над короткою зернiвкою. При схрещуван

нi сортозразкiв з овальною зернiвкою з довгастозерними зразками

контроль за фенотипною реалiзацiєю довжини зернiвок здiйснює ве

лике число генiв, кожен з яких вносить у варiабельнiсть ознаки

невеликий, приблизно однаковий, внесок, тобто успадковується по

лiгенно.

Довжина зернiвки рису досить константна ознака. Отже, супе

речливi лiтературнi данi про спадковiсть довжини зернiвок рису

обумовленi бiльшою рiзноманiтнiстю сортозразкiв рису за довжиною

зернiвок. Ширина зернiвки також успадковується полiгенно.

ГЕНЕТИЧНI КОРЕЛЯЦIЙНI ЗВ'ЯЗКИ МIЖ ГОСПОДАРЧО-

КОРИСНИМИ ОЗНАКАМИ РИСУ

Генетичний кореляцiйний взаємозв'язок мiж ознаками, що конт

ролюють продуктивнiсть рослин рису, був вивчений за середнiми

значенням ознак на 32 колекцiйних зразках, пiдiбраних за рiзною

продуктивнiстю i розмiрами зернiвок.

Кiлькiсть колоскiв у головнiй волотi змiнювалася вiд 78,5 до

228,6 шт. Число зерен у волотi коливалось вiд 73,1 до 204,3 шт.

Маса зерна з волотi змiнювалась вiд 1,7 до 5,29 г., довжина ко

лоскiв - вiд 3,54 до 7,95 мм. Цi показники свiдчать про значну

мiнливiсть ознак i вiдмiннiсть мiж зразками, якi вивчались.

Аналiз значень коефiцiєнтiв кореляцiї мiж ознаками показує,

що висока позитивна кореляцiя спостерiгається мiж кiлькiстю ко

лоскiв з головної волотi та кiлькiстю зернин з волотi (0,92); мiж

кiлькiстю зернин з головної волотi та масою зерна з волотi

(0,74); мiж довжиною зернiвки i масою 1000 зернiвок (0,80). Зна

чення кореляцiйного взаємозв'язку визначенi мiж кiлькiстю колос

кiв з головної волотi та масою зерна з головної волотi (0,61);

кiлькiстю колоскiв з головної волотi i масою 1000 зернiвок

(0,58); кiлькiстю колоскiв з головної волотi та довжиною зернiвок

(0,64); кiлькiстю колоскiв з головної волотi та шириною зернiвок

(0,56); масою зерна з головної волотi та шириною зернiвок (0,53).

Кiлькiсть колоскiв з головної волотi має слабкий взаємозв'язок з

такими ознаками, як пустозернiсть (0,43), i плiвчастiсть (0,26).

Слабка кореляцiя встановлена мiж кiлькiстю зернин з головної во

лотi та плiвчастiстю (0,25), пустозернiстю i плiвчастiстю (0,09),

пустозернiстю i шириною зернiвок (0,12). Негативнi значення кое

фiцiєнтiв кореляцiї виявлено мiж ознаками: кiлькiстю зернин го

ловної волотi та масою 1000 зернин (-0,55); кiлькiстю зернин з

головної волотi та довжиною зернiвок (-0,63); пустозернiстю i ма

сою зерна з волотi (-0,15); пустозернiстю i масою 1000 зернин

(-0,23); пустозернiстю i довжиною зернiвак (0,23) та iн.

Таким чином, в селекцiйнiй роботi на високу продуктивнiсть

слiд вести добiр форм з високою кiлькiстю зерен з головної волотi

та широкою зернiвкою, якi мають високi кореляцiйнi зв'язки з по

казником маси зерна з головної волотi.

В И С Н О В К И

1. Ефекти ЗКЗ довжини i ширини зернiвок рису вiдносно ста

бiльнi в залежностi вiд екологiчних умов, що дозволяє застосову

вати спiльну селекцiйну стратегiю для рiзних зон. За ознаками ви

сота рослин, довжина волотi, маса зерна головної волотi спостерi

галась варiабельнiсть показникiв комбiнацiйної здатностi в залеж

ностi вiд екологiчних умов.

2. Виявлено, що довжина i ширина зернiвок рису контролюється

адитивно-домiнантною генетичною системою з переважанням генiв з

адитивною дiєю. Тому добiр з цих ознак можна проводити вже в F2

поколiннi i безпосередньо за фенотипами. У рiзних екологiчних

умовах ознака контролюється iдентичними спектрами генiв.

3. У генетичному контролi висоти рослин рису встановлено до

мiнування i асиметричний розподiл домiнантних i рецесивних алелiв

у батькiвських форм. Оцiнка компонентiв генетичної варiанси дов

жини волотi показує суттєву мiнливiсть генетичних параметрiв в

рiзних екологiчних умовах.

4. У результатi парного гiбридологiчного аналiзу гiбридних

популяцiй F2 встановлено, що розщеплення за формою зернiвки рису

в гiбридних популяцiях круглозерного сорту Анао мало моногенний

характер з домiнуванням округлої форми над круглою. При схрещу

ваннi сортозразкiв округлої форми зернiвки з довгастозерними

зразками довжина зернiвки успадковується полiгенно.

5. Мiж довжиною зернiвки гiбридних популяцiй F2, вирощених у

Краснодарському краї i в Придунайськiй низовинi, вiдсутня рiзни

ця. Довжина зернiвки рису досить константна ознака. Для ширини

зернiвки встановлено полiгенний тип успаткування.

6. Для бiльшостi популяцiй F2 характернi статистично незна

чимi коефiцiєнти кореляцiї мiж довжиною i шириною зернiвок, що

створює можливiсть незалежних напрямiв у селекцiї на вказанi оз

наки. Проте в гiбридних популяцiях з участю круглозерного сортоз

разка Анао спостерiгається високий коефiцiєнт кореляцiї мiж дов

жиною i шириною зернiвок, що обумовлено в даному випадку моноген

ним успадкуванням круглозерностi.

7. У селекцiйнiй роботi на високу продуктивнiсть слiд вести

добiр форм з високою кiлькiстю зерен з головної волотi та широкою

зернiвкою, якi мають високi кореляцiйнi зв'язки з показником маси

зерна з головної волотi.

8. За результатами генетичного аналiзу сорт Слав'янець до

цiльно використовувати при селекцiї на врожайнiсть, а ДРС - як

донор довгозеностi.

9. Результати доборiв, проведених з гiбридних популяцiй,

пiдтвердили результативнiсть розробленої на основi генетичного

аналiзу селекцiйної стратегiї.

ПРОПОЗИЦIЇ ДЛЯ СЕЛЕКЦIЇ

1. При доборi батькiвських пар для гiбридизацiї необхiдно

враховувати характер спадковостi довжини i ширини зернiвок. При

цьому напрям гiбридизацiї не має значення при одержаннi F1.

2. Iдентифiкацiю гiбридiв F1 за гетерозиготнiстю слiд прове

дити за розмiром зернiвок, оскiльки вони мають промiжнi розмiри

мiж батькiвськими формами.

3. Добiр довгастозерних форм доцiльно починати в F2 з нас

тупною оцiнкою їх у потомках.

4. При доборi довгастозерних форм рису необхiдно враховувати

стабiльнiсть довжини зернiвки i вiдносну варiабельнiсть ширини

зернiвки. У рiзних екологiчних умовах можливi змiни у спiввiдно

шеннi мiж довжиною i шириною зернiвок за рахунок мiнливостi шири

ни.

5. При доборi рослин на полiпшення волотi необхiднi гнучкi

селекцiйнi технологiї в рiзних зонах рисосiяння з застосуванням

своїх систем добору, оскiльки в рiзних умовах середовища вiдбу

вається перерозподiл генетичних формул певної ознаки.

ПУБЛIКАЦIЇ

Основнi науковi результати дисертацiї були опублiкованi

в слiдуючих виданнях

------T---------------------------------------------------------¬

¦Збiрн¦1. Кiрсанова В.В., Герасименко В.П. Генетичнi параметри¦

¦ик ¦висоти рослин та довжини волотi рису в рiзних умовах се ¦

¦науко¦редовища.//Шляхи пiдвищення врожайностi сiльськогоспо ¦

¦вих ¦дарських культур в умовах пiвдня України.- Київ,¦

¦праць¦1996.-С.12-13. ¦

¦Збiрн¦2. Герасименко В.П., Кiрсанова В.В. Комбiнативна здiб ¦

¦ик ¦нiсть довжини та ширини зерна рису в рiзноманiтних умовах¦

¦науко¦середовища//Шляхи пiдвищення врожайностi сiльськогоспо ¦

¦вих ¦дарських культур в умовах пiвдня України.- Київ,¦

¦праць¦1996.-С.10-11. ¦

¦Збiрн¦3. Кiрсанова В.В., Корлюк С.С., Герасименко В.П. Гiбридо ¦

¦ик ¦логiчний аналiз довжини i ширини зернiвок рису// Аграрний¦

¦науко¦вiсник Причорномор'я. Бiологiчнi та сiльськогосподарськi¦

¦вих ¦науки. (Випуск №2). - Одеса, 1998.- С.100-103. ¦

¦праць¦ ¦

¦Тези ¦4. Кирсанова В.В. Закономерности наследования размеров¦

¦допов¦зерновки риса в первом поколении//Материалы Всесоюзной¦

¦iдей ¦конференции молодых ученых и специалистов.-Краснодар.-¦

¦ ¦1990.-С.11. ¦

¦Тези ¦5. Кирсанова В.В. Наследование размеров зерновок у гибри ¦

¦допов¦да риса Прикубанский х Анао//Тезисы Всесоюзной конферен ¦

¦iдей ¦ции молодых ученых, посвященной 60-летию академика ВАСХ ¦

¦ ¦НИЛ Е.П.Альошина.-Краснодар.-1991.-С.24. ¦

¦Тези ¦6. Кирсанова В.В. Корреляционная связь между размерами¦

¦допов¦зерновок и другими признаками у растений риса//Современ ¦

¦iдей ¦ные проблемы генетики и селекции сельскохозяйственных¦

¦ ¦растений.-Одеса.-1991.-С.21. ¦

¦Тези ¦7. Кирсанова В.В. Влияние томатозида на размери зерновок¦

¦допов¦у гибридов риса//Тезисы Международной конференции молодых¦

¦iдей ¦ученых рисоводов, посвященной 5-летию Краснодарского био ¦

¦ ¦технологического центра.-Краснодар.- 1992. ¦

¦ ¦ ¦

¦Журн ¦8. Кирсанова В.В. Динамика генетических параметров длины¦

¦ал ¦зерновки риса//Таврiйський науковий вiсник.-Херсон,¦

¦ ¦1996.- В.1.-Ч.4.-С.825-828. ¦

¦Журн ¦9. Кирсанова В.В. Оценка комбинационной способности висо ¦

¦ал ¦ты растений и длины метелки риса//Таврiйський науковий¦

¦ ¦вiсник. Херсон, 1996-В.1.-Ч.1.-С.829-832. ¦

¦Журн ¦10. Кирсанова В.В. Влияние экологических условий на пара ¦

¦ал ¦метри общей и специфической комбинационной способности по¦

¦ ¦массе зерна и по числу зерен главной метелки риса//Тав ¦

¦ ¦рiйський науковий вiсник.-Херсон, 1996.- В.1.-Ч.4.-С.823.¦

L-----+----------------------------------------------------------

Анотацiя

Кiрсанова В.В. Генетичний аналiз господарчо-корисних ознак у

рису в рiзних екологiчних умовах. Рукопис. Дисертацiя на здобуття

наукового ступеня кандидата бiологiчних наук, 03.00.15 - генети

ка. Херсонський педагогiчний унiверситет Мiнiстерства освiти Ук

раїни, 1998р.

Проведено комплексне порiвняльне вивчення закономiрностей

успадкування довжини i ширини зернiвки в рiзних екологiчних умо

вах в системi дiалельних схрещувань i гiбридологiчним аналiзом

гiбридiв F1. Виявлено варiанти i ефекти ЗКС i СКС лiнiй i запро

понованi рекомендацiї щодо їх використання. Визначено кореляцiйну

залежнiсть мiж господарсько-цiнними ознаками та довжиною i шири

ною зернiвки. Ключовi слова: генетичний аналiз, кореляцiя, рис,

зернiвка

Аннотация

Кирсанова В.В. Генетический анализ хозяйственно-полезных

признаков у риса в различных экологических условиях. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических

наук, 03.00.15 - генетика, Херсонский государственный педагоги

ческий университет Министерства образования Украины, 1998г.

Проведено комплексное сравнительное изучение закономерностей

наследования длины и ширины зерновки в различных экологических

условиях в системе диаллельных скрещиваний и гибридологическим

анализом гибридов F1. Установлены вариансы и эффекты ОКС и СКС

линий и предложены рекомендации их использования. Определена кор

реляционная связь между хозяйственными признаками и длиной и ши

риной зерновки. Ключевые слова: генетический анализ, корреляция,

рис, зерновка

S u m m a r y

Kirsanova V.V. genetic analysis of rice under various ecolo

gical conditions. Manuscript. Thesis for biological sciences can

didate degree, 03.00.15 - genetics. Kherson state pedagogical

universitytitute, 1998.

Complex comparative study of regularity of grain and width

heredity under various ecological conditions in the diallel cross

system and by hybridological analysis of F1 hybrids been conduc

ted.

The variants and effect of OKS and SKS lines are established

and their use recommendations are suggested. The correlation re

lationship between economically useful traits and grain length

and width is determined. Keywords: genetic analysis, correlation,

rice, grain.