БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 636.1:619:616.72–002

ПЕРЕДЕРА РОМАН ВІКТОРОВИЧ

ДИНАМИКА МАКРО- І МІКРОЕЛЕМЕНТІВ, АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ КРОВІ ТА СИНОВІЇ В ПАТОГЕНЕЗІ АСЕПТИЧНИХ АРТРИТІВ У КОНЕЙ ТА ПРИ ЇХ ЛІКУВАННІ

16.00.05 – ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Іздепський Віталій Йосипович,

Полтавська державна аграрна академія,

завідувач кафедри хірургії та акушерства

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Березкін Олександр Георгійович,

Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена

НАН України, завідувач лабораторії

кандидат ветеринарних наук, доцент

Сухонос Віктор Петрович,

Національний аграрний університет, кафедра хірургії.

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім С.З.Гжицького Міністерства аграрної

політики України, кафедра хірургії, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться 19.03.2004 р. о 12-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою 09111, м. Біла Церква, вул. Ставищенська, 126; навчальний корпус №8, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий 12.02. 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, канд. вет. наук Стадник П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток фермерських господарств і кінного спорту потребує уваги до галузі конярства як важливої складової агропромислового комплексу України, можливості й резерви якої використовуються недостатньо. Великої шкоди коням продовжують завдавати незаразні хвороби, особливо хірургічні. Хворі тварини на тривалий час втрачають працездатність, знижуються їхня господарська цінність та спортивні показники.

Найбільш частою хірургічною патологією в коней є хвороби опорно-рухового апарату, перше місце серед яких займають захворювання суглобів.

Розповсюдження патології суглобів у коней висвітлене в доступній літературі в 40–70-х роках, коли цей вид тварин відігравав важливу роль в армії та сільському господарстві (Іванов Н.А., 1937; Шакалов К.І., 1950; Оливков Б.М., 1954; Никаноров В.А., 1955; Поваженко І.О., 1966; Бурденюк А.Ф., 1968; Власенко В.М.,1976). Відтоді вивчення цього питання припинилось. Цим можна пояснити недостатню на сьогодні ефективність терапевтичних заходів при хворобах суглобів. Лише на початку 90-х років вивчення патології суглобів у сільськогосподарських тварин було відновлене (Тихонюк Л.А., 1986; Рублен- ко М.В., 1990; Іздепський В.Й., 1993; Рубленко С.В., 1997 та ін.). Але ці дослідження виконані на поголів'ї великої рогатої худоби та свиней. Стосовно артритів у коней інформація і сьогодні залишається мінімальною (Іздепський В.Й., 1998; Стоцький О.Г., 1999; Замазій А.А., 2002).

Функціонування суглоба як органа забезпечують такі компоненти, як суглобовий хрящ, синовіальна оболонка та синовіальна рідина, які підтримують оптимальні біофізичні умови для руху сполучених кісток, їхню амортизацію та здійснюють обмінні процеси між порожниною суглоба і судинами. Стан синовіального середовища відіграє важливу роль у перебігу та наслідках різних захворювань. Причому, саме синовіальна рідина найпершою реагує навіть на незначні порушення структури і функції суглоба.

У патогенезі артритів коней вивчені їхні клініко-морфологічні особливості (Никаноров В.А., 1955; Поваженко І.О., 1966; Калашник К.І., 1990), деякі аспекти білкового і ліпідного обміну та протеїназно-інгібіторного потенціалу (Стоцький О.Г., 1999), факторів неспецифічної резистентності (Замазій А.А., 2003) крові та синовіальної рідини. Проте поза увагою клініцистів залишаються зміни мінерального обміну і показників антиоксидантної активності. Тому вважаємо, що подальше вивчення ролі синовії при запальних процесах розширить уявлення про патогенез артритів і допоможе знайти нові ефективні способи їх лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана відповідно до тематики науково-дослідної роботи і програми підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через аспірантуру кафедри хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії.

Мета роботи – вивчити показники макро- і мікроелементного та антиоксидантного обміну сироватки крові і синовіальної рідини в динаміці асептичних артритів у коней і при застосуванні патогенетично обґрунтованих методів їх терапії.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

а) за результатами досліджень синовії та сироватки крові вивчити вікову динаміку показників макро- і мікроелементного складу та антиоксидантної активності у клінічно здорових тварин;

б) визначити динаміку зазначених показників у патогенезі експериментальних асептичних артритів;

в) опрацювати та експериментально обгрунтувати ефективність патогене- тичних методів лікування коней з асептичними артритами;

г) визначити прогностичне значення макро- і мікроелементного та анти-оксидантного статусу в перебігу асептичних артритів та при їх лікуванні.

Об’єкт дослідження – обмін речовин та показники антиоксидантного статусу в клінічно здорових коней та хворих на експериментальний асептичний артрит.

Предмет дослідження – мінеральний обмін, церулоплазмін, малоновий діальдегід у синовіальній рідині та сироватці крові.

Методи досліджень – клінічні, мікроскопічні (визначення кількості еритроцитів і лейкоцитів, лейкограма), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, загальний кальцій, неорганічний фосфор, магній, церулоплазмін, індекс АОА, МДА), атомно-абсорбційні (мідь, цинк, залізо, кобальт, марганець).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному й експериментальному обгрунтуванні окремих механізмів розвитку запальних процесів суглобів у коней та ефективних методів їх лікування. Отримано нові дані щодо вікової динаміки вмісту макро- (кальцію, фосфору та магнію) і мікроелементів (заліза, міді, цинку, кобальту та марганцю), церулоплазміну, малонового діальдегіду та індексу антиоксидантної активності синовіальної рідини і сироватки крові у клінічно здорових коней та їх зміни при перебігу експериментальних асептичних артритів. На основі одержаних результатів була проведена порівняльна ефективність науково обґрунтованих патогенетичних методів лікування експериментальних асептичних артритів у коней.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження розкривають нові механізми розвитку запальних процесів суглобів у коней та обгрунтовують ефективність методів їх лікування. Розроблені, апробовані й експериментально обгрунтовані два методи лікування асептичного артриту шляхом зовнішнього застосування: а) компресу полтавського бішофіту з ди-
мексидом (із розрахунку 15%) з додаванням новокаїну (0,5 г в 100 мл); б) електрофорезу цього комплексного препарату. Доведена прогностична цінність визначення активності церулоплазміну сироватки крові та синовіальної рідини при лікуванні асептичних артритів у коней.

Одержані експериментальні результати використовуються в науково-дослідній роботі та навчальному процесі на кафедрі хірургії та акушерства
Полтавської ДАА, кафедрі ветеринарної хірургії Білоцерківського ДАУ, кафедрі хірургії та акушерства сільськогосподарських тварин і в проблемній лабораторії фізіології та функціональної морфології продуктивних тварин Дніпропетровського ДАУ, кафедрі незаразної патології ІПНКСВМ при Білоцерківському ДАУ, кафедрі акушерства і хірургії Сумського НАУ, кафедрі хірургії Харків- ської ДЗВА, кафедрі акушерства, терапії та хірургії Державного агроекологічного університету (м. Житомир).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літератури з проблеми, виконано весь обсяг клініко-експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми ветеринарного обслуговування свійських тварин” (м. Київ, 19–21 вересня 2001 р.), "Досягнення й перспективи розвитку ветеринарної науки" (м. Полтава, 19–20 вересня 2002 р.), науково-практичній конференції "200 років Полтавській аграрній науці" (м. Полтава, 27–28 березня 2002 р.), IV науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 4–5 червня 2003 р.), а також заслуховувалися на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії (2000– 2003 рр.) та засіданнях науково-технічної ради ім. О.В. Квасницького факультету ветеринарної медицини ПДАА (2000–2003 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових статей, у тому числі 7 – у фахових виданнях: "Віснику Полтавського державної аграрної академії" (2), "Віснику Білоцерківського державного аграрного університету" (2), "Науковому віснику Національного аграрного університету" (1), “Віснику Сумського державного аграрного університету” (1), журналі “Ветеринарна медицина України” (1), а також у журналі "Коневодство и конный спорт" (Росія) – 1 та у “Збірнику наукових праць Полтавської державної аграрної академії” – 1.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів і методів досліджень, результати власних досліджень, які викладені у трьох розділах, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 135 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями та 26 рисунками. Список використаних джерел включає 300 найменувань, у тому числі 51 – із далекого зарубіжжя. У додатку наведено 5 документів.

Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Клініко-експериментальні дослідження проводились у господарствах різних форм власності Полтавської області, на кафедрі хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії, у Полтавській державній обласній лабораторії ветеринарної медицини. За період із 2000 по 2003 рік було клінічно обстежено 593 коней різних вікових груп і порід. У результаті цього було виявлено 12,4 % тварин із хірургічними захворюваннями в ділянці кінцівок, серед яких хвороби суглобів запального характеру складали 24,7 %.

Для більш детального вивчення показників мінерального обміну та антиоксидантного захисту в здорових тканинах суглоба та при асептичних запальних процесах дослідження проводилися за нижчеподаним планом.

На першому етапі вивчали вікові зміни макро- (кальцій, фосфор, магній) і мікроелементного (мідь, залізо, цинк, марганець, кобальт) складу, показників антиоксидантного захисту (церулоплазмін, індекс АОА) та інтенсивності ПОЛ (малоновий діальдегід) у синовіальній рідині та сироватці крові клінічно здорових коней, яких було розділено на 5 вікових груп – тварини до 3-х місяців, 3–6, 6–12, 12–24 та старше 24-х місяців.

Другий етап досліджень полягав у вивченні особливостей перебігу асептичних артритів у коней. Для цього була сформована група тварин 1,5–2-річного віку в кількості 12 голів, у яких був експериментально спричинений асептичний запальний процес шляхом уведення в порожнину тарзального суглоба 6–10 мл 10 %-ного розчину натрію хлориду та 1–2 крапель терпентинової олії. Клінічне обстеження тварин включало дослідження загального стану та місцеве обстеження суглоба. При цьому звертали увагу на його об’єм, болючість, температуру та флуктуацію синовіальних виворотів.

Третій етап роботи полягав в експериментальному обгрунтуванні лікувальної ефективності полтавського бішофіту, димексиду та новокаїну при асептичному артриті. Для цього було сформовано контрольну та дослідну групи по 5 тварин. Перед уведенням подразливих речовин досліджували проби крові та синовіальної рідини, показники яких вважали вихідними даними здорових тварин. Хворим тваринам першої групи на третю добу перебігу запального процесу застосовували аплікації полтавського бішофіту з димексидом (із розрахунку 15% ) та додаванням новокаїну (0,5 г в 100 мл). Тваринам другої групи проводили електрофорез вищезгаданого комплексного препарату. Накладання електродів – діагонально-поперечне (дорсо-латеральний та плантарно-медіальний або дорсо-медіальний та плантарно-латеральний вивороти синовіальної оболонки). Інтенсивність струму – 0,3–0,5 мА, тривалість процедури – 15–20 хв.

Клінічне обстеження тварин, місцеве обстеження уражених суглобів та лікувальні процедури проводили через кожну добу до одужання тварин. Для визначення лікувальної ефективності досліджували проби крові тварин та синовіальної рідини на 9-у, 12- і 18-у добу (за аналогічними показниками другого етапу роботи).

Матеріалом для біохімічних досліджень були сироватка крові та синовіальна рідина, яку отримували шляхом пункції дорсолатерального вивороту тарзального суглоба. Ці показники визначали у здорових тварин віком до 3-х, 3–6, 6–12, 12–24-х місяців і старше та в експериментально хворих – на 3-ю, 6-у, 9-, 12- та 18-у добу від початку захворювання.

Уміст загального кальцію, неорганічного фосфору та магнію визначали фотометричним методом за допомогою тест-наборів фірм “Simko Ltd” (м. Львів) та “FILISIT” (м. Дніпропетровськ), кількість мікроелементів – атомно-абсорбцій-ною спектрофотометрією. Уміст церулоплазміну, як основного позаклітинного антиоксиданту, визначали методом Ревіна (1985), уміст малонового діальдегіду, як кінцевого продукту ПОЛ, – у тесті з тіобарбітуровою кислотою (ТБК) за Л.І.Андрєєвою та ін. (1988), індекс антиоксидантної активності – за модифікованою методикою В.Б. Мартинюка із співавт. (1991). Отриманий цифровий матеріал статистично оброблений за допомогою комп’ютерної програми “Microsoft Excel”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вікова динаміка деяких показників мінерального обміну та антиоксидантного статусу сироватки і синовіальної рідини

Концентрація загального кальцію в сироватці крові та синовіальній рідині 3–6-ти і старше 24–місячних тварин була вищою, порівняно з іншими віковими групами (табл. 1).

Співвідношення вмісту загального кальцію в синовіальній рідини до вмісту в сироватці крові лошат до 3-х місяців становить 1 : 1,8, у віці з 3-х до 24-х місяців – 1 : 1,2–1 : 1,4, у коней старше 2-х років – майже 1 : 1.

Концентрація неорганічного фосфору в синовії 1–2-річних тварин була нижчою. Співвідношення концентрації елементу в лошат до 3-х місяців становило 1 : 1,3, у 2-річному віці – 1 : 1,6–1 : 1,7, у старших тварин – 1 : 1.

Кількість магнію в сироватці крові і синовіальній рідині у лошат до 3-х місяців була найменшою. В подальшому його концентрація вірогідно збільшилась у синовії (р<0,01). У сироватці крові спостерігалася тенденція до його зростання у 3–6-місячному віці, а надалі залишалася незмінною.

Кількість міді в сироватці крові та синовії з віком тварин зменшується. Якщо в 6–12-місячному віці її концентрація в сироватці зменшилась в 1,6 рази (р<0,01), то в коней, старших 2-х років, – удвічі (р<0,001), порівняно з тваринами до 3-х місяців. У синовіальній рідині цих вікових груп уміст її зменшився відпо- відно в 1,7 ( р<0,1) та в 2,5 рази (р<0,01).

Таблиця 1 – Вікові зміни мінерального складу сироватки крові та синовії

Показники | Вік, міс.

до 3-х | 3–6 | 6–12 | 12–24 | старше 24

Кальцій,

ммоль/л | 3,440,28 | 3,560,23 | 2,690,71 | 2,670,31? | 3,120,36

1,910,22 | 2,950,19? | 1,830,35 | 1,880,41 | 2,860,99

Фосфор,

ммоль/л | 2,580,21 | 3,200,40 | 1,960,38 | 1,890,26 | 1,380,21*

2,010,24 | 2,060,26 | 1,230,34 | 1,120,29? | 1,360,40

Магній,

ммоль/л | 0,580,14 | 0,770,15 | 0,730,06 | 0,70,11 | 0,740,1

0,460,04 | 0,620,04? | 0,650,07? | 0,570,11 | 0,610,07

Мідь,

мкмоль/л | 23,62,6 | 17,81,63 | 14,72,1? | 13,12,35? | 12,41,67*

4,830,81 | 4,10,67 | 2,90,58 | 2,10,63? | 1,90,54?

Цинк,

мкмоль/л | 12,340,83 | 10,470,9 | 9,880,64? | 9,240,73? | 9,20,67?

5,750,15 | 4,480,11* | 3,910,17* | 3,860,23* | 3,820,18*

Залізо,

мкмоль/л | 29,360,51 | 27,420,48? | 25,150,96* | 24,231,3* | 23,270,84*

29,020,45 | 27,070,62? | 24,430,87* | 23,550,72* | 22,11,14*

Кобальт,

мкмоль/л | 0,420,08 | 0,440,09 | 0,410,06 | 0,390,08 | 0,250,05

0,350,05 | 0,40,06 | 0,330,08 | 0,380,08 | 0,170,06?

Марганець,

мкмоль/л | 1,180,25 | 1,380,22 | 1,270,15 | 1,250,25 | 1,420,18

0,940,14 | 0,910,08 | 0,830,06 | 0,850,05 | 0,80,12

Примітки: а) чисельник – сироватка крові, знаменник – синовіальна рідина;

б) ?– р <0,05; ? – р <0,01; * – р <0,001, порівняно із 3-місячними тваринами

Уміст цинку в цих біологічних субстратах із віком тварин також поступово знижувався. У віці 6–12 місяців він знизився на 20 % (р<0,05), а у тварин, старших 2-х років, – на 25 % (р<0,01), порівняно із 3-місячними. У синовіальній рідині коней 6–12-місячного віку концентрація цинку зменшилася на 32 % (р<0,001), а у тварин, старших 2-х років, – на 34 % (р<0,001). Відповідно співвідношення вмісту цинку в сироватці крові до синовії було найменшим у межах до тримісячного віку, а потім залишалося стабільним (2,38–2,53:1).

Концентрація заліза в сироватці крові та синовіальній рідині з віком тварин також зменшувалася. У коней 6–12-місячного віку в сироватці крові вона знизилася на 14% (р<0,001), у старших 2-х років – на 20 % (р<0,001), у синовіальній рідині – відповідно на 16 % (р<0,001) та 27% (р<0,001), порівняно із 3-місячними тваринами. Варто зазначити, що вміст заліза в сироватці крові і синовії не відрізнявся.

Уміст кобальту в синовіальній рідині тварин, старших 2-х років, знизився на 50% (р<0,01), а в сироватці – на 36 %, але це зменшення було невірогідним.

Співвідношення вмісту мікроелементів синовії до сироватки в різних вікових групах змінювалося по міді в межах 1 : 4–1 : 6,5, цинку – 1 : 2–1 : 2,5, а заліза й кобальту – близько 1:1. Вміст марганцю в обох субстратах у коней різних вікових груп не змінювався.

Виявлені вікові зміни мікроелементів у синовіальній рідині зумовлені формуванням тканинних структур суглоба в молодих тварин, а також змінами проникнення їх компонентів через гемосиновіальний бар’єр.

Для стабілізації ПОЛ в організмі існують системи антиоксидантного захисту, завдяки яким концентрація активних форм кисню та продуктів ліпопероксидації підтримуються на стабільному і безпечному для клітин рівні. Основними показниками, які характеризують стан цієї системи в цілому, є загальна антиоксидантна активність та малоновий діальдегід, як кінцевий продукт ПОЛ. Не менш важливим показником є також активність церуло-
плазміну, який бере участь в інактивації вільних радикалів у плазмі крові.

Нами виявлено, що концентрація церулоплазміну у сироватці крові і синовіальній рідині коней з віком тварин поступово знижується (табл. 2). Якщо у віці до 3-х місяців кількість церулоплазміну в сироватці крові становила 5,20,41 ммоль/л, то в 6–12 місяців вона зменшилась удвічі (р<0,01), а у тварин, старших 2-х років, була меншою у 2,6 рази (р<0,001). У синовіальній рідині тварин 6–12-місячного віку концентрація металоферменту зменшилась в 1,5 рази, а у тварин, старших 2-х років, – у 2,5 рази (р<0,01).

Таблиця 2 – Вікові зміни показників антиоксидантної системи сироватки крові та синовії в коней

Показники | Вік, міс.

До 3-х | 3–6 | 6–12 | 12–24 | Старші 24

Церулоплазмін,

ммоль/л | 5,2±0,41 | 4,79±1,67 | 2,67±0,55? | 2,46±0,43? | 2,01±0,18*

0,99±0,15 | 0,7±0,12 | 0,68±0,04 | 0,64±0,17 | 0,4±0,08?

Індекс АОА,

ум. од. | 1,20,13 | 1,320,04 | 1,260,08 | 1,140,15 | 1,160,14

1,220,09 | 1,300,03 | 1,250,07 | 1,390,08 | 1,480,04?

МДА,

мкмоль/л | 10,630,31 | 10,540,25 | 9,270,16* | 8,890,2* | 7,680,14*

4,120,11 | 4,640,14? | 3,220,09* | 3,380,13* | 2,350,08*

Примітки: а) чисельник – сироватка крові, знаменник – синовіальна рідина;

б) ? – р <0,05; ? – р <0,01; * –р <0,001, порівняно із 3-місячними тваринами

Уміст МДА в сироватці крові та синовіальній рідині з віком тварин поступово знижувався. Якщо в лошат до 6-ти місяців концентрація його в сироватці становила 10,630,31–10,540,25 мкмоль/л, то вже у тварин віком від 6-ти місяців до 2-х років вона коливалась у межах 8,890,2–9,270,16 мкмоль/л. У коней, старших 2-х років, уміст МДА в сироватці крові, порівняно із 6-місячними тваринами, був менший на 28 % (р<0,001)

У синовіальній рідині лошат віком до 6-ти місяців концентрація МДА була в межах 4,120,11–4,640,14 мкмоль/л, у тварин 6–24-місячного віку вірогідно зменшувалася до 3,220,09–2,350,08 (р<0,001). У лошат до 6-ти місяців уміст малонового діальдегіду в сироватці крові був у 2,3–2,5, від 6-ти до 24-х – у 2,6–2,9, а у старших 2-х років – у 3,3 рази вищим, ніж у синовіальній рідині.

Індекс антиоксидантної активності (АОА) характеризує загальні антирадикальні властивості біологічного субстрату. У сироватці крові коней різного віку індекс АОА коливався в межах 1,14–1,32, однак ці зміни були невірогідними (табл. 2). У синовіальній рідині зміни індексу АОА мали протилежну спрямованість, порівняно зі змінами МДА. Якщо кількість МДА зменшувалася, то в лошат, старших року, індекс поступово зростав і у тварин старших 2-х років він становив 1,480,04 (р<0,01). З віком тварин змінюється співвідношення індексу АОА синовії до сироватки: у тварин до року цей показник становить близько 1 : 1, у старших – 1 : 0,8.

Таким чином, виявлена нами низька антиоксидантна активність синовіальної рідини та підвищене накопичення малонового діальдегіду в ранньому віці тварин свідчать про недостатньо сформовану систему антирадикального захисту цього субстрату.

Динаміка змін макро- і мікроелементів та показників антиоксидантної

активності при асептичному артриті в коней

Через 3 доби після введення гострих подразливих речовин у порожнину заплесневого суглоба тварини були дещо пригніченими, хвору кінцівку тримали напівзігнутою, частково спираючись на зачіп. Під час руху спостерігалась сильна кульгавість опертої кінцівки. При місцевому дослідженні виявляли збільшення суглоба, підвищення температури, болючість, синовіальні вивороти були виповнені, флуктуючі.

На 6-у добу захворювання спостерігалися здебільшого подібні ознаки хвороби. Тварини були пригнічені, більшість часу лежали, неохоче підводилися. Місцево об’єм суглоба не змінився. Виявляли яскраво виражену флуктуацію виворотів, болючість суглоба і підвищення місцевої температури. При пункції виділялася значна кількість каламутної синовії, яка мала рідку консистенцію, темно-жовтий колір і містила домішки фібрину.

З 9-ї доби захворювання виявляли поступове покращання загального стану коней. Тварини стали більш рухливими, кульгавість була середнього ступеня. Місцево виявляли зменшення суглоба в об’ємі, припухлість дещо зменшилася, болючість і температура знизились. Синовія була темно-жовтого кольору з незначним помутнінням.

На 18-ту добу захворювання спостерігали значне покращання загального стану тварин. Кульгавість у більшості коней зникла, але виявлялася при тривалому стоянні та значному навантаженні. При місцевому дослідженні об’єм суглоба ще був збільшений, тканини його ущільнились, болючість була відсутня, місцева температура – у межах норми. При пункції суглоба виділялась незначна кількість синовії світло-жовтого кольору, без пластівців фібрину. При подальшому обстеженні в 67 % тварин виявляли ускладнення у вигляді фіброзитів.

Розвиток запалення спричинив зміни вмісту макро- і мікроелементів у сироватці крові та синовіальній рідині коней (табл. 3).

Кількість загального кальцію та неорганічного фосфору в синовіальній рідині була збільшена (відповідно р<0,001 та <0,05), уміст магнію, навпаки, зменшувався (р<0,01). У сироватці крові, за винятком неорганічного фосфору, кількість якого не змінювалася, виявляли подібну картину.

Таблиця 3 – Зміни мінерального складу сироватки та синовії при асептичному синовіті в коней (n=12)

Показники | Клінічно здорові | Перебіг хвороби (доба)

3-а | 6-а | 9-а | 12-а | 18-а

Кальцій,

ммоль/л | 2,5±0,12 | 2,74±0,1 | 3,16±0,14? | 3,38±0,14* | 3,42±0,18* | 3,21±0,15?

1,68±0,06 | 1,93±0,13 | 2,26±0,08* | 2,34±0,1* | 1,97±0,11? | 1,71±0,1

Фосфор,

ммоль/л | 1,91±0,12 | 1,84±0,12 | 1,96±0,2 | 1,93±0,16 | 2,15±0,23 | 1,98±0,14

1,14±0,14 | 1,42±0,12 | 1,64±0,19? | 1,59±0,16? | 1,37±0,13 | 1,08±0,1

Магній,

ммоль/л | 0,74±0,04 | 0,61±0,06 | 0,58±0,07? | 0,56±0,06? | 0,68±0,04 | 0,75±0,05

0,65±0,05 | 0,49±0,08 | 0,45±0,05? | 0,44±0,06? | 0,52±0,03? | 0,64±0,08

Мідь,

мкмоль/л | 13,3±1,4 | 18,7±1,9? | 20,2±2,43? | 19,4±2,21? | 18,1±2,37 | 15,8±1,8

2,4±0,31 | 4,6±0,46? | 9,5±0,63* | 8,7±0,59* | 5,0±0,61? | 3,1±0,34

Цинк,

мкмоль/л | 9,58±0,37 | 10,33±0,25 | 11,96±0,41* | 14,4±0,33* | 13,9±0,29* | 11,8±0,25*

3,64±0,27 | 4,53±0,46 | 7,44±0,38* | 9,1±0,61* | 9,3±0,54* | 8,6±0,32*

Залізо,

мкмоль/л | 23,4±1,45 | 24,6±1,33 | 25,0±1,24 | 25,2±1,63 | 24,8±1,51 | 24,2±1,23

22,8±1,63 | 38,1±1,9* | 76,4±2,7* | 109,5±3,4* | 82,6±1,86* | 51,1±1,54*

Кобальт,

мкмоль/л | 0,43±0,03 | 0,48±0,05 | 0,56±0,07 | 0,54±0,11 | 0,61±0,08? | 0,53±0,06

0,41±0,04 | 0,68±0,07? | 0,95±0,06* | 0,87±0,06* | 0,88±0,04* | 0,73±0,1?

Марганець,

мкмоль/л | 1,19±0,13 | 1,22±0,13 | 1,13±0,09 | 1,14±0,16 | 1,18±0,21 | 1,21±0,09

0,88±0,04 | 0,82±0,05 | 0,75±0,03? | 0,78±0,05 | 0,79±0,04 | 0,83±0,06

Примітки: а) чисельник – сироватка крові, знаменник – синовіальна рідина;

б) ? – р <0,05; ? – р <0,01; * – р <0,001

Запальна реакція в суглобі призводила до різкого зростання концентрації більшості мікроелементів. Так, уміст міді в синовіальній рідині на 6-у добу зріс у 4 рази (р <0,001), а в сироватці крові – лише в 1,5 рази (р<0,05). Концентрація цинку в сироватці збільшувалася до 9-ї, а в синовії – до 12-ї доби запального процесу і перевищувала показники клінічно здорових тварин в 1,5 (р<0,001) та 2,5 рази (р<0,001) відповідно.

Якщо в сироватці крові вміст заліза та кобальту істотно не змінювався протягом усього терміну спостереження, то в синовіальній рідині концентрація їх на 9-у добу підвищилась у 5 та 2 рази відповідно (р<0,001). Найбільше кобальту в синовії було на 6-у добу хвороби.

Уміст марганцю в сироватці крові не змінювався, а в синовіальній рідині незначно знижувався (р<0,05) на 6-у добу, тобто його зміни були протилежними змінам умісту інших мікроелементів.

На 18-у добу запального процесу спостерігалася тенденція до нормалізації вмісту всіх елементів: особливо помітно – макроелементів (кальцію, фос-
фору, магнію) і міді, лише частково – заліза, уміст якого був вірогідно більшим, ніж у клінічно здорових коней. Вміст цинку і кобальту залишався підвищеним.

Також слід зазначити, що співвідношення загального кальцію та магнію в синовії до їх вмісту в сироватці в пік запального процесу не змінювалось, а неорганічного фосфору становило 1 : 1,2.

При визначенні співвідношення мікроелементів у досліджуваних субстратах характерні зміни спостерігались щодо вмісту заліза та кобальту. Зокрема, вміст цих елементів у синовії перевищував показники в сироватці крові у 4 та 1,7 рази відповідно. Співвідношення концентрації міді в синовії до його вмісту в сироватці при запаленні становило 1 : 2, цинку – 1 : 1,6, марганцю – не змінювалося.

Розвиток асептичного запального процесу супроводжувався зміною ін-
дексу АОА як у сироватці крові, так і в синовіальній рідині (табл. 4). Уже на 3-ю добу цей показник у синовіальній рідині зменшився на 10% (р<0,05), 6-у на 26% (р<0,001), порівняно з клінічно здоровими тваринами. Із 9-ї доби виявляли поступове збільшення індексу антиоксиданої активності, який на 18-у добу запального процесу складав 1,29±0,05.

При дослідженні сироватки крові спостерігались подібні зміни, але індекс АОА вірогідно зменшувався лише на 6-у добу запалення (р<0,05) і становив 0,8±0,02. У подальшому, із затуханням запальної реакції, він поступово підвищувався і вже на 18-у добу дорівнював показнику клінічно здорових тварин.

Асептичне запалення в суглобі супроводжується значною зміною рівня діальдегіду в синовії та меншою мірою – у сироватці крові. Так, на початку запального процесу (3-я доба) уміст малонового діальдегіду в синовіальній рідині вірогідно збільшувався і становив 6,07±0,1 мкмоль/л (р<0,001). Подальша реакція організму на травму характеризується підвищенням цього показника, який уже на 6-у добу складав 9,21±0,14 мкмоль/л. Зменшення запальної реакції зумовлює наближення МДА до показника клінічно здорових тварин (3,04±0,08 мкмоль/л на 18-й день). У сироватці крові при запальному процесі виявляли незначні зміни вмісту МДА. Зокрема, кількість діальдегіду вірогідно збільшилася лише на 6-у добу і становила 16,10,68 мкмоль/л (р<0,05), а в подальшому вона поступово знижувалася.

Таблиця 4 – Зміни антиоксидантної системи сироватки крові та синовії при асептичному синовіті в коней

Показники | Клінічно

здорові | Перебіг хвороби (доба)

3-а | 6-а | 9-а | 12-а | 18-а

Церулопл. (ммоль/л) | 2,37±0,26 | 2,9±0,24? | 3,31±0,31? | 3,19±0,34? | 2,8 ±0,42 | 2,59±0,28

0,58±0,13 | 1,74±0,2* | 2,81±0,44* | 2,57±0,21* | 1,83±0,23* | 0,86±0,12?

Інд. АОА | 0,91±0,03 | 0,86±0,04 | 0,8±0,02? | 0,84±0,04 | 0,87±0,03 | 0,92±0,02

1,32±0,04 | 1,18±0,05? | 0,98±0,04* | 1,02±0,06? | 1,14±0,05? | 1,29±0,05

МДА

(мкмоль/л) | 13,4±0,2 | 14,3±0,44 | 16,1±0,68? | 15,48±0,6 | 14,87±0,42 | 13,45±0,3

2,84±0,11 | 6,07±0,1* | 9,21±0,14* | 7,44±0,12* | 4,31±0,11* | 3,04±0,08

Примітки: а) чисельник – сироватка крові, знаменник – синовіальна рідина;

б)? – р <0,05; ? – р <0,01; * – р <0,001

Вміст церулоплазміну в синовіальній рідині клінічно здорових тварин у чотири рази менший, ніж у сироватці (0,58±0,13 проти 2,37±0,26 ммоль/л; р0,001). Розвиток експериментального асептичного процесу супроводжується підвищенням умісту церулоплазміну, особливо в синовіальній рідині. Кількість металоферменту вірогідно зросла за перші 3 доби втричі, порівняно з клінічно здоровими тваринами (р<0,001), і в подальшому також підвищувалася – на 6-у добу кількість його збільшилася ще на 38 % (2,81±0,44 ммоль/л). Висока концентрація церулоплазміну в синовії зберігалася до 9-ї доби хвороби. У процесі затухання запальної реакції спостерігалось зменшення мідьоксидази, але навіть на 18-у добу, коли клінічні ознаки запалення були слабо виражені, кількість церулоплазміну перевищувала показник клінічно здорових тварин на 33% і складала 0,86±0,12 ммоль/л.

Визначення церулоплазміну в сироватці крові показало, що в динаміці експериментального асептичного синовіту відбуваються подібні зміни, але менш інтен-
сивні. Так, уміст металоферменту вірогідно збільшувався лише на 6-у добу (+ 30,0 %; р<0,01). Із 9-ї доби запального процесу спостерігалось поступове зниження вмісту церулоплазміну, кількість якого на 18-у добу складала 2,59±0,28 ммоль/л.

Таким чином, нами виявлено, що асептичний запальний процес у суглобі супроводжується різким підвищенням концентрації мінеральних сполук, церулоплазміну, зменшенням антиоксидантної активності та збільшенням продуктів ПОЛ синовіальної рідини, що свідчить про доцільність використання при лікуванні артритів препаратів з антиоксидантною дією.

Експериментальне обгрунтування різних методів лікування

асептичних артритів у коней

При застосуванні бішофіту полтавського з димексидом та новокаїном спостерігалося поступове покращення загального стану коней обох груп. Через шість днів лікування тварини впевненіше опирались на ушкоджену кінцівку, стали рухливішими, зникала кульгавість. При місцевому дослідженні в коней другої групи виявляли більш помітне зменшення суглоба в об’ємі, зниження місцевої температури та болючості, ніж у тварин першої групи.

У період із 9-ї по 12-у добу лікування у тварин другої групи виявляли ознаки клінічного одужання. Зокрема, загальний стан коней нормалізувався, кульгавість остаточно зникла. Суглоб не збільшений, пунктат синовії прозорий, світло-солом’яного кольору, без пластівців фібрину. У тварин першої групи ознаки одужання спостерігали на 11–14-у добу лікування.

Крім клінічних, проводили біохімічні дослідження сироватки крові та синовіальної рідини з метою визначення мінерального складу її у зв’язку із застосуванням комплексного препарату на основі бішофіту (табл. 5).

При застосуванні зазначених препаратів виявляли зростання в синовіальній рідині концентрації загального кальцію, неорганічного фосфору та, особливо, магнію, яка з розвитком запального процесу знижувалася. При цьому у тварин другої групи, яким протягом усього періоду лікування застосовували електрофорез, уміст цих елементів незначно перевищував показники тварин першої групи. Такі зміни, на нашу думку, пов’язані із проникненням макроелементів у синовіальну рідину при застосуванні полтавського бішофіту як основного носія магнію та інших мінеральних сполук.

Лікувальні процедури приводили до змін мікроелементного складу сироватки крові та синовіальної рідини. При цьому спостерігали поступове зниження концентрації міді, що зумовлено, очевидно, зменшенням мідевмісних ферментів (церулоплазміну). Уміст цинку при лікуванні продовжував зростати, але вже після 6–9-ї доби дослідження почав зменшуватися. З 9-го тижня сповільнилося також накопичення заліза та кобальту.

Якщо концентрація марганцю в патогенезі запального процесу знижується, то електрофоретичне застосування препарату сприяло вірогідному зростанню його в синовіальній рідині, порівняно з невірогідним підвищенням його при застосуванні компресу.

Таблиця 5 – Мінеральний склад сироватки крові та синовіальної рідини при лікуванні асептичних артритів у коней

Показники | Клінічно

здоровіГр. тв. | Термін дослідження, доба

3-я | 6-а | 9-а | 12-а | 18-а

Загальний

кальцій, ммоль/л | 2,440,09 | 1 | 2,750,06? | 3,040,1* | 3,090,11* | 2,960,08* | 2,670,07

1,970,08? | 2,360,11* | 2,290,09* | 2,210,08* | 2,090,11?

1,710,08 | 2 | 2,720,07? | 3,130,09* | 3,110,1* | 2,890,11? | 2,510,08

1,950,05? | 2,410,1* | 2,350,05* | 2,180,12? | 1,990,09?

Неорган.

фосфор, ммоль/л | 1,980,06 | 1 | 1,910,05 | 2,10,07 | 2,020,06 | 1,960,07 | 1,990,09

1,510,07? | 1,670,06* | 1,630,07* | 1,490,04* | 1,280,06

1,220,05 | 2 | 1,880,06 | 2,160,05 | 2,110,06 | 2,050,04 | 1,970,08

1,460,05? | 1,710,06* | 1,740,05* | 1,530,05* | 1,320,05

Магній, ммоль/л | 0,720,06 | 1 | 0,580,07 | 0,650,06 | 0,730,08 | 0,790,05 | 0,730,09

0,470,04? | 0,560,05 | 0,670,05 | 0,750,04 | 0,660,05

0,620,05 | 2 | 0,60,05 | 0,690,04 | 0,780,06 | 0,890,06 | 0,760,08

0,480,05? | 0,610,05 | 0,740,07 | 0,870,03 | 0,690,04

Мідь, мкмоль/л | 13,752,1 | 1 | 18,931,01? | 18,641,5 | 16,761,4 | 16,181,1 | 15,051,8

4,940,23* | 5,670,32* | 4,80,2* | 4,140,37? | 2,910,29

2,350,32 | 2 | 19,171,26? | 18,511,3 | 16,331,5 | 15,421,3 | 14,211,4

5,160,29* | 5,230,26* | 4,410,22* | 3,360,51 | 2,810,44

Цинк, мкмоль/л | 9,640,31 | 1 | 10,350,22 | 13,160,34* | 12,860,29* | 12,050,36* | 10,780,3?

4,540,34? | 8,310,29* | 9,110,22* | 8,010,34* | 6,450,25*

3,620,23 | 2 | 10,410,26 | 13,820,37* | 12,510,23* | 11,670,42? | 10,040,25

4,610,38? | 9,290,31* | 8,570,31* | 6,880,27* | 5,760,19*

Залізо, мкмоль/л | 22,651,72 | 1 | 24,911,84 | 25,981,58 | 25,761,83 | 24,341,63 | 24,831,54

39,281,47* | 49,431,63* | 46,341,47* | 40,631,36* | 31,421,4*

21,951,38 | 2 | 24,731,65 | 25,441,77 | 24,251,69 | 25,721,51 | 23,651,47

38,191,41* | 45,711,56* | 41,451,32* | 35,121,31* | 26,81,44?

Кобальт, мкмоль/л | 0,450,04 | 1 | 0,50,06 | 0,530,04 | 0,540,07 | 0,490,06 | 0,510,05

0,680,04* | 0,730,06* | 0,710,04* | 0,650,07? | 0,60,05?

0,420,03 | 2 | 0,520,05 | 0,530,05 | 0,510,04 | 0,520,08 | 0,470,04

0,660,05* | 0,690,04* | 0,640,06? | 0,580,05? | 0,550,04?

Маргнець,

мкмоль/л | 1,230,09 | 1 | 1,220,1 | 1,230,08 | 1,250,11 | 1,260,06 | 1,250,08

0,830,04 | 0,840,05 | 0,860,04 | 0,870,04 | 0,890,03

0,870,03 | 2 | 1,210,12 | 1,250,07 | 1,250,09 | 1,270,1 | 1,260,09

0,810,03 | 0,860,03 | 0,890,05 | 0,90,06 | 0,930,04

Примітки: а) чисельник – сироватка крові, знаменник – синовіальна рідина;

б)? – р <0,05; ? – р <0,01; * – р <0,001, порівняно з клінічно здоровими тваринами

Застосування полтавського бішофіту з димексидом і новокаїном сприяло збільшенню індексу антиоксидантної активності та зменшенню концентрації малонового діальдегіду в синовіальній рідині. При цьому у тварин другої групи вміст МДА на 12-ту добу дослідження був вірогідно (р<0,05) нижчим, ніж у тварин першої групи, що свідчить про кращу лікувальну ефективність електрофорезу комплексного препарату, порівняно з його аплікацією (табл. 6).

Таблиця 6 – Зміни показників перекисного окиснення ліпідів при лікуванні різними способами асептичних артритів у коней

Показ-

ники | Клінічно

здорові | Гр.

тв. | Термін дослідження, доба

3-я | 6-а | 9-а | 12-а | 18-а

Інд АОА,

ум.од | 0,890,03 | 1 | 0,850,04 | 0,850,03 | 0,870,04 | 0,890,03 | 0,880,02

1,150,04? | 1,160,03? | 1,190,04? | 1,230,04 | 1,280,03

1,290,02 | 2 | 0,860,03 | 0,870,05 | 0,890,02 | 0,910,04 | 0,90,04

1,130,04? | 1,170,05? | 1,210,05 | 1,280,03 | 1,30,04

МДА, мкмоль/л | 13,480,26 | 1 | 14,570,47 | 13,810,33 | 13,230,37 | 13,050,26 | 13,110,21

6,090,18* | 6,160,27* | 5,280,14* | 3,370,11? | 2,850,13

2,850,14 | 2 | 14,630,51 | 13,720,42 | 13,160,29 | 12,740,34 | 12,960,18

6,120,23* | 6,070,21* | 4,530,2* | 2,940,15 | 2,640,1

Церулопл., ммоль/л | 2,340,21 | 1 | 2,960,17? | 2,880,15 | 2,690,18 | 2,50,12 | 2,450,2

1,810,17* | 1,590,2? | 1,340,18? | 1,180,14? | 0,830,12

0,590,16 | 2 | 2,970,14? | 2,830,22 | 2,580,13 | 2,420,15 | 2,440,17

1,830,12* | 1,460,23? | 1,090,15? | 0,770,11 | 0,610,15

Примітки: а) чисельник – сироватка крові, знаменник – синовіальна рідина;

б) ? – р <0,05; ? – р <0,01; * – р <0,001, порівняно з клінічно здоровими тваринами

Концентрація гострофазного білка (церулоплазміну) у синовії при лікуванні коней з асептичними артритами знижувалася в обох групах тварин, але більшою мірою – у другій, що свідчить про поступове затухання запальної реакції в тканинах суглоба.

Отже, зовнішнє застосування бішофіт-димексид-новокаїнового розчину, як комплексного препарату з протизапальним, аналгетичним, імуностимулювальним та високими пенетруючими властивостями, позитивно вплинуло на патогенез захворювання (підвищення загальної АОА, зниження рівня кінцевого продукту ПОЛ – малонового діальдегіду) та супроводжувалося тимчасовим накопиченням мінеральних сполук, що сприяло підвищенню інтенсивності ферментативних процесів уже на початку запального процесу. При цьому застосування електрофорезу дозволило скоротити термін лікування на 1–2 доби, порівняно з використанням аплікацій.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі досліджено вікову динаміку макро- і мікроелементного складу та антиоксидантної системи сироватки крові і синовіальної рідини в коней. Показано роль цих показників у патогенезі експериментальних асептичних артритів. Розроблено й експериментально обґрунтовано комплексний метод лікування асептичних артритів із застосуванням препарату, який володіє протизапальною, аналгетичною та антиоксидантною дією і створений на основі полтавського бішофіту.

2. Хвороби кінцівок серед обстеженого поголів’я коней становлять 12,4%, 24,7 % із них складають асептичні артрити, у тому числі запалення тарзального суглоба – 44,5 %, карпального – 22,2, суглобів пальця – 33,3%.

3. Вікові зміни макроелементного складу сироватки крові та синовії проявляються зниженням загального кальцію (р0,05) у 6-місячних тварин (відповідно на 24% та 38%) із подальшим його зростанням у 24-місячних. Концентрація неорганічного фосфору знижується – відповідно на 40–57% та 34–46%. Кількість магнію в синовії і сироватці крові стабілізується в лошат із 3–6-місячного віку.

4. Зміни мікроелементного складу сироватки крові та синовії в коней дворічного віку проявлялися зниженням концентрації міді – відповідно у 2 (р0,001) і 2,5 рази (р0,01); цинку – на 25 і 34% (р0,01); заліза – на 20 і 27% (р0,001), порівняно з лошатами 3-місячного віку. Концентрація кобальту в коней до 2-х років у сироватці крові та синовіальній рідині