УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН УААН

ПРОСЯНИЙ СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ

УДК: 636.082.11/455

ОСОБЛИВОСТІ ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТВАРИН РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЧОРНО-РЯБОЇ ПОРОДИ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький

Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту

розведення і генетики тварин УААН

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Антоненко Вадим Іванович, завідувач відділу державних селекційних програм Інституту розведення і генетики тварин УААН;

- кандидат біологічних наук, доцент Журавель Михайло Петрович, доцент кафедри розведення сільськогосподарських тварин Національного аграрного університету.

Провідна установа: Державний агроекологічний університет Міністерства

аграрної політики України, кафедра розведення і

генетики тварин, м. Житомир

Захист відбудеться “14” травня 2003 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН; 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “8” квітня 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Знання біологічних закономірностей розвитку на всіх етапах онтогенезу необхідні не тільки біологам, але й практикам-тваринникам, спеціалістам для розробки науково обгрунтованих рекомендацій щодо підвищення продуктивності тварин, ефективного відтворення, розробки технологій по утриманню, годівлі та вирощуванню сільськогосподарських тварин, спрямованого вирощування молодняку (П.Р. Свєтлов, 1966; В.Н. Нікітін, 1967; В.М. Чекішев, 1974; Л.П. Тєльцов, І.Р. Шашанов, 1993; Л.П. Тєльцов, І.Р. Шашанов, П.А. Ільїн, 1996; Л.П. Тєльцов, 1997). Вивченню морфологічних, біохімічних, імунологічних, мікробіологічних показників розвитку плодів, провізорних органів, матки, навколоплідних рідин присвячені роботи цілого ряду вчених (Е. М. Беркович, 1948; Г.А. Шмідт, 1954; К.Б. Свєчин, 1956, 1961, 1976; Р.Х. Кармолієв, 1960; Ф.М. Мухамедгалієв, 1964; П.А. Емельяненко, 1975; К.М. Курносов, 1976; О.В. Яблонська, 1987; Zhang Wen Chang, Nakao Toshihiko, Maigoshi Masaharu et al., 1997; М.І. Шевченко, 1999, 2001 та інші). В цих роботах не ставилось за мету вивчити вплив генотипу тварин на особливості росту та розвитку плодів і їх внутрішніх органів та на біохімічні, імунологічні показники. Слід відзначити, що вищезгадані показники не досліджувались у тварин української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. У зв’язку з цим, виникла необхідність вивчити морфологічні, біохімічні, імунологічні, мікробіологічні показники плодів, структур, що їх оточують та матерів української чорно-рябої молочної породи, проаналізувати їхню залежність від частки спадковості за голштинською породою, що і визначає актуальність теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Подільської державної аграрно-технічної академії за темою: “Становлення та формування неспецифічного імунітету у великої рогатої худоби по періодах відтворної функції, його змін під впливом факторів середовища, в тому числі екологічних факторів”(№ держреєстрації 0196U016335).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було встановити онтогенетичні закономірності індивідуального розвитку плодів корів чорно-рябої худоби різних генотипів. Для реалізації мети необхідно було дослідити:

-

-

-

-

-

-

-

Об'єкт дослідження. Тільні корови чорно-рябої породи різних генотипів.

Предмет дослідження. Матки, алантоїсні та амніотичні рідини, плоди, внутрішні органи плодів, кров плодів та їхніх матерів.

Методи дослідження. Морфологічні – визначення маси та довжини плода, маси, довжини та ширини матки, кількості алантоїсної та амніотичної рідин. Хімічні – дослідження хімічного складу плодів, крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідинах. Імунологічні – вивчення імуноглобулінів класів G та М, лізоциму, лізоцимної та бактерицидної активності у крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідинах корів. Мікробіологічні – виявлення присутності мікроорганізмів в алантоїсних і амніотичних рідинах корів. Біометричні – визначення середніх величин, їхніх похибок, коефіцієнтів варіації, критеріїв вірогідності за Г.Ф. Лакіним (1990) та Н. Бейлі (1963).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вікову динаміку лінійного росту та росту маси плодів і маток корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою крові голштинів, досліджено динаміку зміни об’єму навколоплідних рідин. Вперше отримана нова інформація про рівень хімічних та імунологічних показників у плодів, крові плодів та їх матерів, алантоїсних і амніотичних рідинах, одержаних від корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою крові голштинів. Проведено поглиблене дослідження мікробного складу алантоїсних та амніотичних рідин корів. Вперше проведено порівняльний аналіз морфологічних, хімічних та імунологічних показників у корів чорно-рябої породи і в тварин з різною часткою крові за голштинською породою, прослідковано динаміку їх змін упродовж тільності.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено закономірності росту і розвитку тварин різних генотипів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи, які дають можливість моделювати ріст і розвиток тварин для забезпечення оптимальних показників у постембріональний період, прогнозувати молочні і м’ясні якості тварин на основі біологічних тестів та корегувати норми годівлі у період тільності. Впровадження результатів наукових досліджень здійснюється з 2000 року на масиві тварин молочної чорно-рябої худоби у господарствах Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (Акт впровадження від 10 січня 2002 року).

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано вихідні дані, статистично проаналізовано, описано й узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено в доповідях на міжнародній конференції “50 років від дня заснувння зооінженерного факультету Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З. Гжицького” (Львів, 1999), Всеукраїнській науково-виробничій конференції “Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподар-ських тварин у реформованих підприємствах” (Черкаси, 2000), міжнародній ювілейній науково-практичній конференції “Теоретичні основи і практичне використання методу штучного осіменіння та кріоконсервації гамет в селекції тварин” (Київ, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті” (Суми, 2001), науково-виробничій конференції “Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (Київ, 2002), науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії (Кам’янець-Подільський, 2002), міжнародній науково-виробничій конференції “Інтенсифікація виробництва продуктів тваринництва” (Жодіно, 2002), на розширеному засіданні кафедр Подільської державної аграрно-технічної академії.

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в міжвідомчих наукових збірниках, матеріалах конференцій та журналах. Всього за темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, в тому числі у фахових виданнях – 9.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена на 205 сторінках машинописного тексту, сладається із вступу, огляду літератури, методики і матеріалу досліджень, власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків; включає 46 таблиць, один рисунок, 457 літературних джерел, з них 147 іноземними мовами.

МЕТОДИКА І МАТЕРІАЛ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалася на факультеті ветеринарної медицини та зооінженерному факультеті Подільської державної аграрно-технічної академії з 1997 по 2002 рік. Досліди були проведені на базі ВАТ “Мукшанське” Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Схема науково-виробничого досліду наведена в таблиці 1.

1. Схема науково-виробничого досліду

№ з/п | Порода, породне поєднання | Група тварин | Кількість тварин

1 | Чорно-ряба (контрольна) | І | 15

2 | 5/8 чорно-рябої х 3/8 голштинської | ІІ | 15

3 | 7/16 чорно-рябої х 9/16 голштинської | ІІІ | 15

4 | 5/16 чорно-рябої х 11/16 голштинської | ІV | 15

5 | Українська чорно-ряба молочна | ІІ+ІІІ+ІV | 45

З таблиці видно, що матеріалом для досліду були 60 корів різних генотипів чорно-рябої худоби. З них за принципом аналогів було сформовано чотири групи тварин по 15 голів у кожній з розрахунком отримання від них плодів для формування слідуючи дослідних груп: І (контрольна) – плоди чистопородні чорно-рябі, ІІ (дослідна) – плоди генотипу 5/8 чорно-рябої (Ч) х 3/8 голштинської (Г); ІІІ (дослідна) – плоди генотипу 7/16 Ч х 9/16 Г, ІV (дослідна) – плоди генотипу 5/16 Ч х 11/16 Г; V група включала тварин ІІ, ІІІ і ІV дослідних груп.

Умови годівлі, утримання та догляду для тварин усіх груп відповідали зоогігієнічним нормативам і були ідентичними. При досягненні запланованої тривалості тільності з кожної групи забивали по 5 голів на третьому місяці тільності, 5 – на п’ятому місяці тільності і 5 – на сьомому місяці тільності. Усіх тварин перед забоєм витримували на 24-годинній голодній дієті. Кров для досліджень брали з яремної вени. Забій проводили звичайним методом на Кам’янець-Подільському м’ясокомбінаті. Матки з плодами відбирали в спеціально змонтований дерев’яний контейнер, що виключало дію зовнішніх факторів, і одразу ж доставляли автотранспортом у наукову лабораторію ветеринарного факультету Подільської державної аграрно-технічної академії. Перед транспортуванням для попередження витікання навколоплідних вод на шийку матки накладали лігатуру.

Схема досліджень наведена на рисунку 1.

Рис. 1. Схема досліджень

Спочатку вивчали морфологічні показники маток з вмістимим. Масу маток з вмістимим, плодів та їх органів визначали шляхом індивідуального зважування. Для характеристики лінійного росту визначали мірною стрічкою довжину матки по великій кривизні, ширину матки і довжину плода від голови до кореня хвоста. Кількість алантоїсної та амніотичної рідин визначали при допомозі мірного циліндру.

У крові корів, їх плодів, алантоїсних і амніотичних водах, м’ясному фарші з плодів визначали вміст вологи і сухої речовини шляхом висушування, азоту – за К’єльдалем, білка – методом перерахунку азоту в білок, жиру – методом екстракції в апараті Соксклета, “сирої” золи – спалюванням проб у муфельній печі з послідуючим зважуванням, фосфор – фотометричним ванадієвомолібдат-ним методом, кальцій – комплексонометричнимметодом. Валову енергію плодів встановлювали розрахунковим методом на підставі їх хімічного складу. Бактерицидну активність досліджували за методом Н.Н. Максим’юка та Л.Я. Телішевської (1995), лізоцимну активність – методом, описаним Х.Я. Грантом, Л.М. Яворським, І.А. Блумбергом (1973), імуноглобуліни – методом радіальної імунодифузії. Таксономічну ідентифікацію мікроорганізмів навколоплідних рідин проводили з врахуванням даних мікроскопії, їх культуральних та біохімічних властивостей за методикою Берджі (1997). Біометричну обробку результатів досліджень проводили за методиками Г.Ф. Лакіна (1990), Н. Бейлі (1963) та пакету прикладних програм Microsoft office 1997 (Exell, Biom).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка росту маси, лінійного росту та органів плодів

чорно-рябої породи різних генотипів

Жива маса та лінійний ріст тварин є об’єктивним інтегруючим показником росту та розвитку організму. У результаті проведених досліджень встановлено, що маса плодів з 3- до 5-місячного віку збільшилась в 13,42-14,58 раза, а за період від 3- до 7-місячного віку – в 51,03-56,28 раза (табл. 2). Маса плодів та інтенсивність їх росту була значно більшою у тварин з часткою спадковості голштинської породи. Зі збільшенням частки спадковості у плодів голштинської породи маса плодів зростала.

2. Динаміка росту маси плодів чорно-рябої породи різних генотипів

Вік плодів, міс | ??????-?????? ?????-??? | Група тварин (n = 5) | ?????????? ?????-???? ???????

(n = 15)

? | ?? | ??? | ?V

3 | ? ± m, ?

Cv,% | 169,6±9,9

11,72 | 173,4±4,4

5,07 | 174,4±7,7

8,81 | 184,4±1,9

2,05 | 177,4±2,83

6,17

5 | ? ± m, ?

Cv,% | 2276,0±62,1

14,56 | 2528,0±155,7

12,32 | 2524,0±57,7

4,57 | 2568,0±65,6

5,11 | 2540,1±49,6

7,56

7 | ? ± m, ?

Cv,% | 8654,0±271,3

6,27 | 9480,0±326,7

6,89 | 9816,0±258,7

5,27 | 10078,0±506,3

5,11 | 9791,3±192,6

7,61

Інтенсивність росту маси плодів з 3- до 5- місячного віку в порівнянні з інтенсивністю росту їх у період від 5- до 7-місячного віку була в 3,53-3,89 раза вищою. За інтенсивністю росту довжини плодів у проміжку між 3- і 5- та 5- і 7-місячним віком істотної різниці не встановлено. За період від 3- до 7-місячного віку довжина плодів збільшилась у 4,15-4,28 раза. Зі збільшенням частки спадковості за голштинською породою довжина плода також збільшується. Аналіз вікової динаміки маси внутрішніх органів плодів чорно-рябої худоби показує, що вони в ембріональний період ростуть нерівномірно. Найінтенсивніше їх ріст відбувається у період від 3- до 5-місячного віку. Інтенсивність росту внутрішніх органів плодів у період від 5- до 7-місячного віку була в 1,33-4,26 раза нижчою порівняно з періодом від 3- до 5-місячного віку. До 7-місячного віку в плодів найінтенсивніше ростуть селезінка (збільшення маси в 57,56-66,56 раза залежно від генотипу), кишечник (51,24-54,36), нирки (39,70-40,10), із меншою інтенсивністю ростуть серце (27,00-32,63), печінка (28,89-30,98) і легені (23,87-26,65), що можна пояснити їх різним функціональним навантаженням зразу ж після народження. Встановлена закономірність щодо збільшення маси внутрішніх органів плодів у зв’язку із зростанням частки кровності за голштинською породою.

Закономірності розвитку матки тільних корів чорно-рябої худоби

різних генотипів

Результати наших досліджень свідчать, що маса матки у корів з 3 до 5 місяців тільності збільшилась залежно від групи в 5,03-5,51 раза, з 5 до 7 місяців тільності – в 2,37-2,51, а за період від 3 до 7 місяців тільності – в 12,08-12,63 раза (табл. 3).

3. Динаміка маси матки у корів чорно-рябої породи

різних генотипів, M ± m, кг

Місяць тільності | Група тварин (n = 5) | Українська чорно-ряба молочна (n=15)

І | ІІ | ІІІ | ІV

3 | 1,990,09 | 2,280,10 | 2,150,06 | 2,360,10 | 2,260,05

5 | 10,600,17 | 11,470,87 | 11,080,19 | 12,020,59 | 11,520,31

7 | 26,040,62 | 29,800,54 | 27,160,42 | 28,470,49 | 28,140,30

Інтенсивність збільшення маси матки у корів від 3 до 5 місяців тільності порівняно з періодом від 5 до 7 місяців тільності була в 2,00-2,32 раза вищою. Довжина матки у корів за період від 3 до 5 місяців тільності збільшується в 1,74-1,78 раза, з 5 до 7 місяців тільності – в 1,95-2,03 раза, а за період від 3 до 7 місяців – в 3,37-3,60 раза. Інтенсивність збільшення матки в довжину за період від 5 до 7 місяців тільності корів була вищою в 1,12-1,16 раза в порівнянні з періодом від 3 до 5 місяців тільності. Ширина матки у корів за період від 3 до 5 місяців тільності збільшується в 2,57-2,64 раза, а з 3 до 7 місяців – в 3,93-4,14 раза. Інтенсивність збільшення матки в ширину з 3 до 5 місяців тільності була вищою в 1,64-1,69 раза у порівнянні з періодом від 5 до 7 місяців. Спостерігається закономірна тенденція щодо збільшення маси, довжини та ширини матки у зв’язку зі збільшенням частки крові за голштинською породою впродовж досліджуваного періоду тільності.

Аналізуючи результати проведених нами досліджень можна відзначити, що за період від 3 до 5 місяців тільності кількість алантоїсної та амніотичної рідин у корів збільшилась відповідно в 2,89-3,88 і 5,58-6,31 раза; з 5 до 7 місяців тільності – в 1,36-1,65 і 1,26-1,60 раза, а за період від 3 до 7 місяців тільності – в 4,33-5,67 і 7,06-10,12 раза. Інтенсивність збільшення кількості алантоїсної та амніотичної рідин за період від 3 до 5 місяців тільності була вищою, залежно від групи, відповідно в 1,75-2,85 і 3,69-4,44 раза, ніж за проміжок часу від 5 до 7 місяців тільності.

Високі коефіцієнти варіації свідчать про значну індивідуальну мінливість за кількістю алантоїсної та амніотичної рідини у тварин як дослідних, так і контрольної груп упродовж тільності.

Вікова динаміка хімічного складу плодів різних генотипів

чорно-рябої худоби

Хімічний склад плодів різних генотипів чорно-рябої худоби упродовж тільності зазнає значних змін (табл. 4). У середніх пробах плодів 7-місячного віку

4. Хімічний склад плодів чорно-рябої худоби різних генотипів, (%)

Показ-ник | Група тварин (n = 5) | Українська чорно-ряба молочна(n=15)

І | ІІ | ІІІ | ІV

З місяці

Волога | 90,380±0,049 | 90,383±0,083 | 90,524±0,053 | 90,653±0,041 | 90,520±0,042

Суха ре-човина |

9,620±0,049 |

9,617±0,83 |

9,476±0,53 |

9,347±0,041 |

9,480±0,042

Жир | 0,646±0,025 | 0,691±0,020 | 0,674±0,007 | 0,653±0,009 | 0,673±0,008

Азот | 1,111±0,011 | 1,087±0,018 | 1,072±0,029 | 1,102±0,016 | 1,087±0,011

Білок | 6,949±0,069 | 6,796±0,111 | 6,702±0,184 | 6,884±0,096 | 6,794±0,068

БЕР | 0,777±0,079 | 0,914±0,128 | 0,890±0,210 | 0,624±0,132 | 0,810±0,086

Зола | 1,247±0,043 | 1,215±0,010 | 1,210±0,010 | 1,186±0,006 | 1,203±0,006

Кальцій | 0,078±0,004 | 0,072±0,008 | 0,107±0,009 | 0,093±0,009 | 0,091±0,006

Фосфор | 0,042±0,004 | 0,044±0,004 | 0,057±0,006 | 0,047±0,004 | 0,049±0,003

5 місяців

Волога | 86,916±0,074 | 86,777±0,027 | 86,912±0,026 | 86,890±0,142 | 86,860±0,044

Суха ре-човина |

13,084±0,074 |

13,223±0,027 |

13,088±0,026 |

13,110±0,142 |

13,140±0,044

Жир | 1,269±0,034 | 1,315±0,037 | 1,167±0,024 | 1,255±0,047 | 1,245±0,024

Азот | 1,500±0,009 | 1,462±0,009 | 1,485±0,013 | 1,474±0,018 | 1,474±0,007

Білок | 9,377±0,056 | 9,140±0,055 | 9,278±0,080 | 9,212±0,115 | 9,210±0,044

БЕР | 0,202±0,054 | 0,274±0,041 | 0,224±0,042 | 0,284±0,065 | 0,261±0,025

Зола | 2,237±0,046 | 2,494±0,026 | 2,421±0,035 | 2,358±0,034 | 2,424±0,021

Кальцій | 0,078±0,004 | 0,072±0,008 | 0,107±0,009 | 0,093±0,009 | 0,091±0,006

Фосфор | 0,042±0,004 | 0,044±0,004 | 0,057±0,006 | 0,047±0,004 | 0,049±0,003

7 місяців

Волога | 84,018±0,032 | 84,038±0,039 | 83,922±0,042 | 84,022±0,096 | 83,994±0,034

Суха ре-човина |

15,982±0,032 |

15,962±0,039 |

16,078±0,042 |

15,978±0,096 |

16,006±0,034

Жир | 2,356±0,039 | 2,290±0,030 | 2,312±0,005 | 2,309±0,038 | 2,304±0,014

Азот | 1,638±0,010 | 1,648±0,010 | 1,666±0,025 | 1,643±0,017 | 1,604±0,035

Білок | 10,238±0,065 | 10,301±0,064 | 10,413±0,156 | 10,269±0,104 | 10,328±0,057

БЕР | 0,522±0,077 | 0,461±0,061 | 0,448±0,170 | 0,524±0,085 | 0,478±0,056

Зола | 2,868±0,037 | 2,910±0,021 | 2,905±0,027 | 2,876±0,042 | 2,897±0,016

Кальцій | 0,093±0,005 | 0,088±0,005 | 0,089±0,005 | 0,089±0,009 | 0,089±0,003

Фосфор | 0,047±0,003 | 0,050±0,003 | 0,051±0,005 | 0,049±0,004 | 0,050±0,002

порівняно з 3-місячним віком вологи було менше на 6,345-6,631%, безазотних екстрактивних речовин (БЕР) – на 0,100-0,453%, але більше сухої речовини – на 6,345-6,631%, жиру – на 1,599-1,770, білка – 3,289-3,711, золи – 1,621-1,695, кальцію – 0,245-0,376 і фосфору – на 0,152-0,229% при статистично вірогідній різниці (Р<0,001). За хімічним складом абсолютно сухої речовини 7-місячні плоди переважали 3- і 5-місячних за більшістю досліджуваних показників. Зокрема, вміст жиру збільшився з 3- до 7-місячного віку плодів, в 2,00-2,17 раза, кальцію – в 1,30-1,70, фосфору – 1,48-1,57, золи – 1,41-1,47 раза ,а вміст білка – зменшився в 1,09-1,14 раза при високій статистично вірогідній різниці між зазначеними вище групами (Р<0,01; Р<0,001). Вміст БЕР у абсолютно сухій речовині плодів різко зменшився до 5-місячного віку, а в 7-місячному віці порівняно з 5-місячним віком відбулися незначні зміни. За хімічним складом у досліджувані вікові періоди тільності різниця між плодами чорно-рябої і української чорно-рябої молочної породи переважно була статистично невірогідною.

Нашими дослідженнями встановлено, що у плодів різних генотипів валова енергія була різною (табл. 5).

5. Валова енергія плодів чорно-рябої худоби різних генотипів, M±m, кДж

Валова енергія плодів | Група тварин (n = 5) | Українська чорно-ряба молочна

(n=15)

І | ІІ | ІІІ | ІV

3 місяці

Всього

На 1 кг живої маси | 280,4±16,5

1649,4 | 289,3±8,0

1549,1 | 285,9±11,8

1587,4 | 298,1±36,0

1620,1 | 291,1±4,3

1582,1

5 місяців

Всього

На 1 кг живої маси | 5090,9±155,1

2236,7 | 5622,9±336,1

2224,2 | 5505,6±121,5

2181,3 | 5692,2±182,9

2216,6 | 5606,6±112,8

2207,3

7 місяців

Всього

На 1 кг живої маси | 24947,3±779,3

2882,7 | 27086,7±937,4

2857,2 | 28306,3±722,4

2883,7 | 28955,7±1630,7

2873,2 | 28116,2±593,9

2871,6

Загалом відбувається поступове статистично вірогідне (Р<0,001) зростання валової енергії з 3- до 5-місячного віку плодів як в цілому, так і в розрахунку на 1 кг їх маси, залежно від групи, відповідно в 18,16-19,44 і 1,36-1,44 раза, з 5- до 7-місячного віку – в 4,82-5,14 і 1,28-1,32 раза, а з 3- до 7-місячного віку – в 88,97-99,01 і 1,75-1,84 раза. За валовою енергією різниця між різними генотипами плодів упродовж досліджуваного періоду тільності набуває статистично вірогідних значень.

Хімічний склад крові матерів і плодів чорно-рябої худоби різних

генотипів

З 3- до 5-місячного періоду тільності у крові корів вміст вологи зменшується, а сухої речовини збільшується відповідно по групах на 0,091-0,346%. З 5- до 7-місячного періоду тільності відбулось збільшення в крові вмісту БЕР в залежності від групи в 1,42-3,87 раза (Р<0,001). За іншими показниками суттєвої різниці за вказані вікові періоди не встановлено. Аналіз хімічного складу абсолютно сухої речовини крові матерів плодів різних генотипів показує, що практично в усі досліджувані вікові періоди тільності вміст жиру, золи, кальцію та фосфору не зазнавав істотних змін. У 3- та 5-місячному періоді тільності вміст білка в крові матерів був майже однаковим, проте, на 7 місяці тільності, за винятком тварин ІV групи, його вміст відповідно зменшився в 1,04-1,09 раза (Р<0,001). Вміст БЕР у тварин на 7 місяці тільності у порівнянні з тваринами на 3-му місяці збільшився, залежно від групи, в 1,19-3,75 раза (Р<0,001). Між тим, прилиття крові голштинської породи тваринам чорно-рябої породи практично не вплинуло на величину у крові більшості досліджуваних нами хімічних показників.

Аналіз хімічного складу крові плодів різних генотипів показує, що впродовж досліджуваного періоду тільності суттєвої різниці між ними за вмістом жиру, білка, БЕР, золи, кальцію та фосфору не встановлено. З 3- до 5-місячного віку вміст вологи в крові плодів зменшується, залежно від групи тварин, на 2,392-2,590%, а жиру – збільшується на 0,008-0,009, білка – на 2,315-2,524 та золи – на 0,181-0,196%, при статистично вірогідній різниці (Р<0,001). За вмістом БЕР між плодами 3- та 5-місячного віку суттєвої різниці не встановлено. З 5- до 7-місячного віку у крові плодів зменшується кількість вологи – відповідно по групах, на 2,575-2,708% та збільшується кількість сухих речовин – на 2,575-2,708, жиру – 0,019-0,021, білка – 1,443-1,993, БЕР – 0,607-1,150 і золи – на 0,057-0,087% при статистично вірогідній різниці між вищезазначеними показниками (Р<0,001). Вміст кальцію і фосфору у золі крові 3-7-місячних плодів мав переважно незначні статистично невірогідні коливання у зв’язку з генотипом тварин. Суттєвої різниці між віковими групами тварин за вмістом в їх крові кальцію та фосфору не виявлено. Наші дослідження показують, що в крові плодів на 3-му місяці тільності вміст сухої речовини, жиру, білка та золи був значно статистично вірогідно меншим, ніж у крові їх матерів залежно від групи – відповідно в 1,73-1,76 раза, 11,25-15,00; 1,78-1,82 та 1,21-1,24 раза. За вмістом БЕР, особливо у І групі, різниця була несуттєва, а за вмістом вологи, кальцію і фосфору, навпаки, 3-місячні плоди переважали своїх матерів, залежно від групи, відповідно в 1,07-1,08 раза, 1,39-1,84 і 1,50-1,97 раза. З розвитком тільності різниця за вищезгаданими показниками у крові плодів та їх матерів поступово нівелюється і на 7 місяці тільності плоди поступалися матерям за вмістом сухої речовини, жиру і білка, залежно від групи, відповідно в 1,08-1,15 раза, 1,50-1,61 і 1,13-1,16 раза та переважали за вмістом вологи, золи, кальцію і фосфору відповідно в 1,01-1,02 раза, 1,06-1,13; 1,65-1,73 і 1,62-1,92 раза. За вмістом БЕР суттєвої різниці між матерями та їх плодами на 7 місяці тільності не спостерігалося.

Динаміка хімічного складу абсолютно сухої речовини крові 3-7-місячних плодів зовсім інша. Впродовж цього періоду у їх крові збільшується вміст жиру, залежно від групи на 0,179-0,204% та зменшується вміст золи на 1,197-1,286%. Вміст білка до 5-місячного віку плодів збільшується залежно від групи, на 1,828-2,980%, а до 7-місячного віку знову зменшується – на 3,087-5,370%. Вміст БЕР до 5-місячного віку плодів зменшується на 1,416-2,328%, а до 7-місячного віку різко збільшується на 3,581-5,975%. Різниця була статистично вірогідною (Р<0,001). Виявлено, що з 3 до 7-місячного віку плодів вміст кальцію та фосфору у абсолютно сухій речовині зменшується відповідно на 0,196-0,591% і 0,135-0,284% залежно від досліджуваних груп. В абсолютно сухій речовині крові 3-місячних плодів було менше жиру і білка, ніж в крові їх матерів відповідно в 6,31-7,97 раза і 1,03-1,05 раза, але було більше БЕР, золи, кальцію і фосфору відповідно в 1,20-2,16 раза, 1,41-1,43; 2,40-3,26 і 2,37-2,93 раза. На 7 місяці тільності у абсолютно сухій речовині крові плодів та їх матерів вміст білка та БЕР був практично на одному рівні. За вмістом жиру кров матерів мала перевагу над кров’ю плодів залежно від групи в 1,31-1,43 раза, а за вмістом золи, кальцію і фосфору, навпаки, поступались – відповідно в 1,22-1,24; 1,88-1,95 і 1,79-2,14 раза.

Хімічний склад алантоїсної та амніотичної рідин

Аналізуючи хімічний склад навколоплідних рідин можна відзначити, що з 3 до 7 місяців тільності за вмістом сухої речовини, вологи, жиру, золи, кальцію в амніотичній рідині тільних корів між тваринами з різною часткою голштинської породи і чистопородних чорно-рябих тварин істотної різниці не спостерігається. За вмістом білка, БЕР та фосфору різниця між групами набуває статистично вірогідних значень. При зростанні тривалості тільності (від 3 до 7 місяця) в амніотичній рідині у всіх досліджуваних груп тварин зменшувався вміст вологи і збільшувався вміст, жиру, білка, БЕР, кальцію та фосфору – відповідно на 0,496-0,623%, 0,049-0,074, 0,230-0,391, 0,030-0,285, 0-0,008, 0,001-0,006%, і майже незмінним був вміст золи. В абсолютній більшості випадків різниця набуває високих статистично вірогідних значень (Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001). Наші дослідження показують, що на 3 місяці тільності в амніотичній рідині було більше вологи і менше сухої речовини, ніж у крові матерів та їх плодів, залежно від групи тваринє, відповідно на 7,029-7,310 і 6,189-6,304%. За вмістом білка, золи, кальцію і фосфору амніотична рідина поступалась крові матерів та їх плодів, залежно від генотипу тварин, відповідно на 12,716-12,993%; 0,305-0,321; 0,031-0,047; 0,021-0,023 і 6,567-6,816; 0,171-0,191; 0,056-0,090; 0,036-0,051%. За вмістом жиру і БЕР амніотична рідина, навпаки, переважала кров матерів та їх плодів, залежно від групи тварин, відповідно на 0,109-0,122%; 0,296-0,546 і 0,150-0,164; 0,403-0,626%. Подібна закономірність спостерігається також на 7 місяці тільності (за винятком БЕР).

При аналізі хімічного складу абсолютно сухої речовини амніотичної рідини корів-матерів встановлено, що з 3 по 7 місяці тільності відбувається статистично вірогідне зростання вмісту жиру, білка, кальцію та фосфору і зменшення БЕР та золи, залежно від групи, відповідно на 0,254-0,846%, 4,442-7,656, 0-0,008, 0,001-0,006% і 1,940-5,729, 2,678-3,348%.

На 3 місяці тільності за вмістом у абсолютно сухій речовині амніотичної рідини жиру, БЕР, золи, кальцію і фосфору статистично вірогідна перевага над аналогічними показниками крові матерів та їх плодів, залежно від групи, відповідно становить 6,317-6,881 і 6,579-7,146%; 31,073-36,259 і 29,671-35,609; 12,916-13,727 і 10,870-11,640; 1,150-1,546 і 0,626-0,952; 0,554-1,077 і 0,210-0,734%, а за вмістом білка, навпаки, поступається – відповідно на 50,847-55,149 і 47,571-51,638%. На 7 місяці тільності за вмістом жиру, БЕР, золи, кальцію і фосфору амніотична рідина корів мала перевагу над кров’ю матерів та плодів, залежно від групи, відповідно на 7,102-7,265 і 7,202-7,379%; 24,003-29,415 і 25,321-30,190; 10,393-10,641 і 9,349-9,532; 0,888-1,396 і 0,567-1,084; 0,342-0,874 і 0,182-0,689%, а за вмістом білка кров плодів та їх матерів мала перевагу над амніотичною рідиною відповідно на 42,024-46,917 і 41,648-47,105%.

Упродовж тільності встановлена деяка різниця за вмістом основних хімічних речовин в алантоїсній рідині тільних корів між контрольними та дослідними групами тварин, але статистично вірогідних значень вона набуває лише за вмістом жиру і золи на 3; білка, кальцію і фосфору – на 5, фосфору – на 7 місяцях тільності. Встановлено суттєву різницю за вмістом основних хімічних речовин в алантоїсній рідині корів у різні вікові періоди тільності. З 3- до 7-місячної тільності корів в алантоїсній рідині тварин залежно від групи вміст вологи зменшувався, а сухої речовини збільшувався – відповідно на 0,350-0,425% (Р<0,001). За цей самий період вміст жиру, білка, БЕР та золи збільшувався, залежно від групи, відповідно на 0,011-0,014%; 0,061-0,077; 0,217-0,255; 0,023-0,102% при високій статистично вірогідній різниці між згаданими віковими періодами (Р<0,05; Р<0,01; Р<0,001).

При зростанні строків тільності, вміст кальцію в золі алантоїсної рідини у тварин І, ІІ, ІІІ груп та корів з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи до 5-місячної тільності знижується і до 7-місячної тільності знову зростає, а у тварин ІV групи впродовж тільності зростає. Вміст фосфору в золі алантоїсної рідини у тварин ІІ, ІІІ груп і корів з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи з 3 до 7 місяців тільності постійно збільшувався, а у тварин І і ІV груп – залишався майже незмінним. З 3 до 7 місяців тільності в абсолютно сухій речовині алантоїсної рідини, залежно від групи, збільшувався вміст жиру на 0,614-0,913%, білка – 0,193-0,525, БЕР – 15,082-16,571% і водночас знижується вміст золи на 14,772-17,886%, кальцію – на 0,064-0,339% при високій статистично вірогідній різниці у більшості випадків (P<0,001). Динаміка зміни рівня кальцію та фосфору в абсолютно сухій речовині алантоїсної рідини впродовж тільності залежно від досліджуваних груп має значні відмінності. В цілому з 3 по 7 місяці тільності встановлена деяка різниця за вмістом основних хімічних речовин у абсолютно сухій речовині алантоїсної рідини між контрольними та дослідними групами тварин, проте статистично вірогідних значень вона набуває лише за вмістом жиру, кальцію і фосфору.

Особливості імунологічних взаємовідносин матері і плода

Нами виявлено, що на імунологічні показники крові плодів суттєво впливає їх вік та генотип. Бактерицидна активність сироватки крові плодів до 7-місячного віку тільності виявлялась лише за деякими пробами і на низькому рівні. Кількість лізоциму у сироватці крові плодів з 3- до 5-місячного віку зросла по контрольній групі в 1,19 раза, а в цілому у тварин української чорно-рябої молочної породи – в 1,32 раза і з 5 до 7 місячного віку зменшилась відповідно в 1,17 та 1,24 раза при статистично вірогідній різниці (Р<0,001) між згаданими віковими періодами тільності. Пік рівня лізоциму в сироватці крові плодів незалежно від груп припадає на 5-місячний вік. Найвищий рівень Іg M мали сироватки крові 5-місячних плодів як у контрольній, так і у дослідних групах. Вони переважали за цим показником 3-місячних плодів в 1,24-1,52 раза і 7-місячних плодів – в 1,11-1,27 раза. Можна припустити, що синтез Іg M у сироватці крові плодів проходить нерівномірно і з певною періодичністю. У крові плодів усіх вікових груп Іg G переважно відсутні, хоча зі збільшенням віку плода кількість позитивних проб зростає приблизно вдвічі. Впродовж тільності спостерігається тенденція щодо збільшення вмісту лізоциму та рівня лізоцимної активності сироватки крові у зв’язку зі зростанням кровності за голштинською породою. У плодів 5-7-місячного віку з часткою крові голштинської породи вміст лізоциму статистично вірогідно більший, ніж у чорно-рябих чистопородних плодів. За бактерицидною активністю та рівнями імуноглобулінів класів G і М переважно суттєвої різниці між різними генотипами тварин не встановлено.

У сироватці крові тільних матерів загальною закономірністю є те, що вміст лізоциму, імуноглобулінів G та М, а також рівень бактерицидної та лізоцимної активності були набагато вищими, ніж у сироватках крові їх плодів. Відбувається поступове статистично вірогідне збільшення вмісту лізоциму в сироватці крові корів у період з 3 до 5 і з 5 до 7 місяців тільності залежно від груп, відповідно в 1,01-1,24 і 1,16-1,34 раза. Цей показник у сироватці крові матерів на 3-му місяці тільності був вищим у порівнянні з їх плодами залежно від групи в 4,08- 4,86 раза, на 5 – в 3,45-4,32 та на 7 місяці тільності – в 4,99-6,69 раза. Ця різниця була високо статистично вірогідною (Р<0,001). Рівень бактерицидної активності сироватки крові корів-матерів з 3 до 5 місяців тільності різко зростав (в 1,05-1,29 раза). Несуттєве зниження спостерігалось на 7 місяці тільності – в 1,002-1,100 раза. Статистично вірогідних змін за динамікою вмісту Іg G у сироватці крові корів з 3 до 7 місяців тільності як по контрольних, так й дослідних групах не виявлено. З 3 по 5 місяці тільності у крові корів-матерів відбувається зростання рівня Іg M в 1,01-1,08 раза, а з 5 по 7 місяці тільності виявлено деяке зменшення його кількості в 1,02-1,13 раза. Встановлено, що в сироватці крові корів-матерів вміст Іg М був значно більшим, ніж у сироватці крові їх плодів – в 4,89-6,69 раза на 3 місяці тільності, в 4,09-4,71 раза – на 5 і в 4,59-5,08 раза – на 7 місяці тільності. За вмістом Іg G упродовж досліджуваного періоду тільності різниця була ще більшою на користь матерів. На відміну від плодів, у материнському кровотоці домінують імуноглобуліни класу G. За рівнем бактерицидної та лізоцимної активності, а також вмістом імуноглобулінів класів G і М статистично вірогідної різниці між групами тварин з різними генотипами плодів виявлено не було.

Алантоїсні та амніотичні рідини тільних корів загалом бідні на фактори імунітету. Упродовж досліджуваного періоду тільності з 15 проб алантоїсних рідин контрольної групи лише 2 були позитивними на бактерицидну активність (13,33%), а з 45 проб дослідних груп тварин – 17 (37,78%). У цих самих тварин впродовж цього періоду Іg G та Іg М були виявлені відповідно – в 3 і 4 пробах з 45 (6,67% і 8,89%) дослідних груп і взагалі не виявлені у тварин контрольної групи. Бактерицидна активність амніотичної рідини за цей проміжок тільності незалежно від груп теж була досить низькою і мала непостійно прояв у 26,67% випадках у контрольній групі і у 35,56% в групах корів-матерів з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи. При дослідженні амніотичної рідини корів з генотипом плодів чорно-рябої молочної породи Іg G та Ig М були відсутні, а в тварин з генотипом плодів української чорно-рябої молочної породи виявлені малі їх кількості залежно від групи відповідно в 0-13,33 і 6,67-13,33% проб. В алантоїсній та амніотичній рідинах ми постійно виявляли лише лізоцим. Пік рівня лізоциму в алантоїсних і амніотичних рідинах встановлено в тварин усіх груп на 5 місяці тільності. Вони переважали тварин на 3 місяці тільності залежно від групи – в 1,05-1,17 і 1,06-1,17 раза і на 7 місяці тільності – в 1,004-1,17 і 1,01-1,12 раза. Вміст лізоциму в алантоїсній рідині тварин на 3 місяці тільності був більшим, ніж у сироватці крові цих корів та їх плодів відповідно по групах в 2,33-2,63 і 10,60-11,48 раза; на 5 місяці тільності – в 2,13-2,69 і 8,56-11,00 і на 7 місяці тільності – в 1,74-1,98 і 9,82-12,39 раза. Різниця за цими показниками є статистично вірогідною (Р<0,001).

На відміну від амніотичної рідини, сироватка крові корів у 5-місячному періоді тільності та їх плодів статистично вірогідно (Р<0,001) містить менше лізоциму – відповідно в 2,27-2,58 і 8,66-10,90 раза та на 7 місяці тільності – в 1,74-1,98 і 9,82-12,39 раза. Рівень лізоцимної активності алантоїсної та амніотичної рідин у більшості випадків практично співпадали. Спостерігається тенденція незалежно від досліджуваного місяця тільності щодо збільшення вмісту лізоциму навколоплодових рідин із зростанням частки крові голштинської породи.

Видовий спектр мікрофлори навколоплодових вод чорно-рябої

худоби різних генотипів

Одержані нами результати досліджень свідчать, що як в амніотичній, так й алантоїсній рідинах можна виявити мікроорганізми. Контамінація мікроорганіз-мами амніотичної рідини збільшується по мірі розвитку тільності. Відносно алантоїсної рідини такої закономірності не спостерігається. Видовий склад мікрофлори характеризувався наявністю сапрофітної та умовно-патогенної мікрофлори у навколоплідних водах. В алантоїсній рідині корів на 3-7 місяцях тільності у контамінованих мікроорганізмами пробах на кокові форми припадає 60%, на бацилярні форми 20% і, також, в одному випадку (20%) виявлено Proteus vulgaris. В амніотичній рідині – відповідно на кокові форми припадає 55,56%, на бацилярні – 22,22% і на мікроорганізми з роду протея – 22,22%. Амніотичні рідини тільних корів значно частіше забруднені мікроорганізмами ніж алантоїсні – відповідно у 8,33 і 15% випадків. Суттєвої різниці між контрольними і дослідними групами