ЛЬВIВСЬКИЙ НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

IМЕНI ІВАНА ФРАНКА

Пташник Стефанія Богданівна

УДК [311.112.2'37'373.7'42]:070(043)

CТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНI ОСОБЛИВОСТI

ФРАЗЕОЛОГIЧНИХ МОДИФIКАЦIЙ

ТА ЇХНI ФУНКЦIЇ В НIМЕЦЬКОМУ ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТI

10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Львів – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Львівського національного університету імені Iвана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент

Буйницька Тетяна Олексіївна,

Львівський національний університет

імені Iвана Франка,

доцент кафедри німецької філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Баран Ярослав Андрійович

Iвано-Франківський національний

технічний університет нафти і газу,

завідувач кафедри німецької та французької мов.

кандидат філологічних наук, доцент

Жовнірук Зоряна Львівна,

Львівський національний університет

імені Iвана Франка, завідувач кафедри

іноземних мов для природничих факультетів.

Провідна установа Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра німецької філології,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “5” березня 2003 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К35.051.15 у Львівському національному університеті імені Iвана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Iвана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий “4” лютого 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шпак О.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню фразеологічних модифікацій (ФМ) як оказіонального явища на рівні мовлення та їхніх функцій у німецькому газетному тексті.

Iнтерес лінгвістів до проблеми фразеології у тексті, зокрема до ФМ, спостерігається з кінця 70-х і особливо з початку 80-х років 20-го століття: учені особливо звертають увагу на функціонування фразеологічних одиниць (ФО) у мовленні, важливими стають дослідження з точки зору лінгвостилістики та лінгвістики тексту.

Вивчення фразеологічних модифікацій здійснювалося в контексті досліджень функцій ФО у мовленні, які проводилися на основі зафіксованих у письмовій формі німецьких текстів різних стилів та жанрів такими насамперед вченими, як І.I.Чернишова, І.А.Щукіна, Л.М.Болдирєва, Н.П.Щербань, А.П. Кондратьєв, Я.А. Баран, Е.Лабно-Фалецька (E. Labno-Falecka), Х.Пальм (Ch. Palm), Б.-M.Швайцер (B.-M. Shwеіzer), Г.Ґрассеґґер (H. Grassegger), А.Геммі (A. Hemmi), П.Кюн (P. Kuhn), С.Ельзпас (S. Elspass), Г.Бурґер (H. Burger), Е.Рехтзіґель (E. Rechtsiegel), Б.Вотяк (B. Wotjak), Ґ.Ґресяно (G. Greciano). Для праць згаданих авторів характерним є те, що в них насамперед вивчаються ФО у системі мови, а ФМ розглядаються лише як один із аспектів функціонування сталих зворотів. Подібне спостерігається також у роботах, що базуються на матеріалі інших мов.

Незважаючи на інтенсивні дослідження з фразеології за останні десятиліття, можна констатувати відсутність праць, в яких всебічно розглядалися би проблеми ФМ. Найбільший недолік майже всіх публікацій полягає в тому, що фразеологічні модифікації не виділяли як окреме явище, а вивчали лише як один із аспектів їх текстового функціонування. У працях В.Коллера (W. Koller), Л.М.Болдирєвої, Н.П.Щербань та Ґ.Ґресяно ФМ присвяченo лише окремі підрозділи, які скеровані на вивчення фразеології у мовленні. Ці дослідження проводилися на кількісно незначному корпусі прикладів (див. також роботи І.І.Чернишової, В.Фляйшера (W. Fleischer), К.Кункель (K. Kunkel)). Такий аналіз звичайно базувався на текстах певного жанру, в якому ФМ зустрічаються дуже часто. Крім того, автори переважно беруть до уваги не повний фразеологічний склад німецької мови, а обмежуються одним чи кількома фразеологічними класами.

Запропонована дисертаційна робота, яка базується на сучасній теорії фразеології, зокрема на працях Г. Бурґера, Д.О. Добровольського, В. Фляйшера, Б. Вотяк, І.І. Чернишової, Я. А. Барана та ін., – це перше комплексне дослідження фразеологічних модифікацій як специфічного явища фразеології, здійснене на широкому текстовому матеріалі німецьких газет. Основоположним тут виступає розуміння фразеологізмів як різноструктурних стійких полілексичних одиниць. Актуальність дисертації зумовлена потребою дати чітке визначення поняття фразеологічних модифікацій, описати механізми модифікування та семантичні процеси, що виникають при цьому, по-новому підійти до їхньої типології, а також дослідити особливості функціонування ФМ у газетних текстах різних жанрів та різної тематики.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка “Лінгвостилістичне дослідження текстів різних функціональних стилів та проблеми лінгвістики тексту”.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у розкритті комплексного та різноаспектного характеру ФМ, у доведенні того, що модифікації – не мовна аномалія, а характерний вияв структурних і семантичних властивостей фразеологічної системи на рівні мовлення. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію низки дослідницьких завдань: 1) окреслити поняття фразеологічних модифікацій та відмежувати їх від варіантів та узуальних змін форматива; 2) встановити структурні моделі та характер семантичних зміщень при модифікуванні фразеологізмів; 3) виявити шляхи узуалізації ФМ; 4) дослідити інтенціональні мотиви модифікування ФО та прагматичний ефект цього процесу в газетному тексті; 5) проаналізувати текстотвірний потенціал фразеологічних модифікацій у мові преси.

Об`єкт дослідження: структурні та семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті.

Предмет дослідження: фразеологічні модифікації усіх типів, які зустрічаються у мові німецької друкованої преси.

Методи досліджень: описовий та структурний методи використовувалися для характеристики модифікаційних чинників, семантичний – для аналізу зміщення значень фразеологізмів, метод функціонального та текстового аналізу – для вивчення текстотвірного потенціалу ФМ, прагматичний метод – для аналізу авторської інтенції модифікування; як допоміжний використано також метод кількісної обробки результатів.

Матеріалом дослідження слугувала німецька періодика 1996 – 2001 років різного політичного спрямування з тематичною розмаїтістю статей (політика, економіка, культура, спорт тощо): Die Woche, die tageszeitung, Suddeutsche Zeitung, Die Zeit, Der Spiegel, Berliner Zeitung, Mannheimer Morgen, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Frankfurter Rundschau. На основі названих джерел зібрано 3000 прикладів фразеологічних модифікацій: понад 500 прикладів – методом суцільної вибірки та біля 2500 прикладів – машинним способом.

Вибір саме газетних текстів для аналізу обумовлено тим, що газетна лексика і газетний матеріал демонструють сучасний міжрегіональний узус німецької мови, характеризуються тематичною, стилістичною та авторською різноманітністю. Це дає можливість зібрати репрезентативний корпус прикладів. Дослідження охоплює всі публіцистичні жанри: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні (розважальні).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі одержано такі нові результати:

1. Вперше розглянуто фразеологічні модифікації як окреме явище, як один із способів вживання ФО у мовленні, подано теоретичне окреслення ФМ та відмежовано їх від суміжних мовних явищ.

2. Проведено детальний аналіз семантичних зміщень при структурному модифікуванні та встановлено семантичну типологію модифікацій ФО.

3. Вперше запропоновано багатоаспектний аналіз прагматичних та текстотвірних функцій ФМ у газетному тексті

4. Встановлено, що фразеологічні модифікації – не порушення норм вживання фразеологізмів, а такі оказіональні семантичні та структурні перетворення ФО, які автор (мовець) застосовує з певною інтенцією для конкретного тексту.

5. Доведено, що здатність фразеологізмів до модифікування закладена в самій мовній системі та випливає як із конститутивних (полілексичність, стійкість), так і з факультативних (ідіоматичність, образність, мотивованість) властивостей ФО.

6. Показано, що функціонально-семантична палітра модифікаційних можливостей ФО дуже широка, однак виділено обмежену кількість прийомів модифікування, що застосовуються до ФО усіх типів.

7. Встановлено, що модифікування фразеологізмів не завжди супроводжується змінами денотативного значення фразеологічного базиса, а семантичні процеси при модифікуванні форматива є комплексними і різнорідними, які однак піддаються процесам типологізації.

8. Доведено, що оказіональність як характеристика модифікацій ФО може втрачатися при частому вживанні певної моделі, внаслідок чого ФМ набувають статусу узуальних фразеологічних одиниць і поповнюють мовний лексикон.

9. Показано, що функціональний потенціал фразеологічних модифікацій великою мірою виявляється у текстотворенні як на поверхні тексту, так і в його семантиці.

10. Обґрунтовано, що фразеологічні модифікації – важливий і широкий засіб прагматичного впливу на читача, що відповідає основній меті усіх мас-медіа.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень мають теоретичний характер. Їх можна використати при подальшому вивченні ФМ у комунікації та при дослідженні динаміки фразеологічної системи, при читанні лекцій і спеціальних курсів із німецької лексикології, фразеології, стилістики та лінгвістики тексту. Вони можуть також знайти застосування у таких прикладних сферах, як лексикографія та фразеографія.

Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертації одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідалися та обговорювалися на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Iвана Франка (1996-2000), на міжнародній конференції “Викладання німецької мови – міжкультуральний аспект” (Львів, 1997 р.), міжнародній конференції “Проблемы семантического описания единиц языка и речи” (Мінськ, 1999, Біларусь), міжнародній конференції ”Berliner Linguistik – Tage. 9. Tagung der Gesellschaft fьr Sprache und Sprachen (GESUS e. V.)” (Берлін, 2000, Німеччина), міжнародній конференції германістів (Львів, 2000), міжнародному конгресі германістів (Kaрпач, 2001, Польща), а також у рамках Колоквіума колегії градуйованих (Graduiertenkolleg) Гайдельберзького університету (Оберфльокенбах, 2002, Німеччина).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 2 працях [1, 2] у фахових виданнях з переліку ВАК України та в 2 працях [3, 4] в іноземних журналах, які ВАК України дозволив зарахувати як фахові, а також додатково висвітлені у 3 матеріалах і тезах міжнародних конференцій [5-7].

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, а також 2 рисунків і 2 таблиць, що містяться всередині тексту, і викладена на 200 сторінках машинописного тексту. Список використаних літературних джерел містить 220 найменувань і займає 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми та вибір матеріалу дослідження, показано зв`язок роботи з науковими темами, виділено мету, завдання дослідження та методи їх розв`язувань, вказано наукову новизну результатів, їх апробацію, практичне значення, кількість публікацій та структуру дисертації.

Перший розділ “До теорії фразеології та фразеологічних модифікацій” присвячений основним питанням фразеології у системі мови та на рівні мовлення. У ньому простежуєтьcя еволюція поглядів на фразеологічну одиницю, описано основні властивості ФО, подано їхню класифікацію, окреслено поняття оказіонального та узуального вживання фразеології, відмежовано ФМ від подібних мовних явищ та визначено поняття фразеологічної модифікації.

На основі узагальнення результатів таких вчених, як I.I.Чернишова, Д.О.Добровольський, В.Фляйшер, Г.Бурґер, запропоновано широке розуміння фразеології, до складу якої зараховано повністю, частково або слабо ідіоматичні стійкі словосполучення та вирази (верхня квантитативна межа структури – одне речення). Як гіперонім для позначення цих одиниць усіх типів використано терміни фразеологізм або фразеологічна одиниця.

У дисертації представлено вичерпний огляд існуючих класифікацій фразеологізмів, запропоновано власну структурно-семантичну типологію ФО, яка найбільш доцільна для цього дослідження в якості термінологічного апарату. При цьому виділено такі класи фразеологізмів:

1) ФО зі структурою словосполучення (вербальні та номінальні ідіоми, фразеологічні порівняння, парні словосполучення, модельні утворення, аналітичні форми дієслова, онімічні фразеологізми та ін.); поділ на підкласи здійснено за структурними особливостями та ступенем ідіоматичності фразеологічних одиниць;

2) ФО зі структурою речення (прислів?я, приказки, модальні вислови, крилаті вирази тощо); поділ на підкласи здійснено за особливостями семантики та функціонального навантаження у комунікації;

3) цитати, які за структурою можуть відповідати і фразеологічним реченням, і словосполученням, але відрізняються від попередніх класів наявністю ідентифікованого авторства.

Вибір широкого підходу до фразеологічних явищ обумовлений тим, що фразеологізми всіх типів можуть модифікуватися за аналогічними моделями, а також виявляють подібні властивості при інтегруванні у реченні.

Говорячи про вживання ФО у мовленні, ми розрізняємо узуальне вживання, можливості якого передбачені даними словника, та оказіональне вживанням ФО, яке в цій праці визначено як утворення для одного конкретного тексту. Фразеологічні модифікації демонструють саме оказіональне вживання фразеологізмів.

Під фразеологічними модифікаціями розуміємо такі оказіональні перетворення семантики та/або структури ФО, які автор застосовує з певною інтенцією, і які виходять за рамки тих змін форматива, котрі необхідні для морфо-синтаксичної інтеграції фразеологізма у реченні.

Услід за сучасними фразеологами (Д.О.Добровольський, Р.П.Зорівчак, В.Фляйшер, Й.Коргонен (J. Korhonen), К.Кункель, Г.Бурґер та ін.) ми дотримуємося точки зору, що здатність фразеологізмів до модифікування закладена у самій мовній системі і випливає як із конститутивних (полілексичність, стійкість), так і з факультативних (ідіоматичність, образність, мотивованість) властивостей ФО. Так, полілексичність є передумовою для змін компонентного складу, стійкість – для варіювання, ідіоматичність та семантична подільність – для подвійного прочитання виразу, образність – для розбудови закладеного у ФО образу. Тому модифікування розглядається нами як один із засобів нормативного вживання фразеології у тексті.

Утворення фразеологічної модифікації часто супроводжується перетвореннями форматива (наприклад, заміна компонента, випущення чи додавання лексем тощо). Однак структурна зміна не є обов?язковим критерієм ФМ. Модифікування може відбуватися внаслідок специфічної інтеграції фразеологізмів у контексті, що веде до актуалізації фразеологічного та прямого значення виразу, тобто до зміщень виключно на рівні семантики.

Важлива проблема вивчення фразеологічних модифікацій – це ідентифікація вихідної фразеологічної одиниці, яка послужила основою для утворення ФМ. Таку ФО позначаємо як фразеологічний базис (ФБ). Дослідження грунтується головним чином на словниках сучасної німецької мови.

ФМ – одиниці мовлення (тексту), котрі створюються оказіонально і, як правило, не піддаються лексикографічній кодифікації. На підставі оказіональності відмежовано модифікації від узуальних змін форматива ФО, які необхідні для морфо-синтаксичної інтеграції виразу у реченні (зміна числа іменникового компонента в іменникових ФО, пасивізація дієслова, зміна способу дії), а також від узуальної реалізації валентності ФО. З аналізу виключена також експансія аналітичних форм дієслова шляхом приєднання означення до іменникового конституента, оскільки такі зміни у фразеологізмів саме цього класу розглядаються як узуальні. Наприклад: einen schnellen/grausigen/beispielhaften EntschluЯ fassen і т.д.

ФМ як оказіональні утворення відрізняються від варіантів ФО типу kein Haar/kein Hдrchen krьmmen, що є одиницями мовної системи.

Другий розділ дисертації “Особливості модифікування фразеологічних одиниць” містить детальний опис механізмів модифікування ФО та їхніх особливостей. Проаналізовано семантичні процеси, що зумовлені структурним модифікуванням, та запропоновано типологію ФМ за семантичними критеріями.

Фразеологічні модифікації – явище гетерогенне, оскільки йдеться про видозміну одиниць із різною структурою та різними семантичними характеристиками. Тим не менше, модифікування ФО відбувається не довільно, а з певними закономірностями. Підставою для утворення ФМ слугують два процеси: з одного боку – це видозміна структури фразеологічної одиниці, а з другого – специфічна зміна, що зумовлена інтенцією автора з метою інтеграції ФО у контекст, мотивує певні зміни семантики стійких висловлювань. На основі названих вище двох процесів виділяємо два типи фразеологічних модифікацій:

1) Структурні, які характеризуються зміною форматива:

Zur Entleihe von Gerдten, zur Buchung von Schnittplдtzen oder zur Vertonung von Beitrдgen werden Nutzerkarteien eingerichtet. Die Vergabe funktioniert letztendlich nach dem “Schlangenprinzip”. Wer zuerst kommt, produziert zuerst. (taz, 12.03.96, S. 21, Medien)

ФБ: <Wer zuerst kommt, mahlt zuerst> – wer zuerst kommt, ist zuerst an der Reihe; wer spater kommt, hat keine Ansprьche mehr (DU 11, S. 836)

Текстовий приклад демонструє прийом субституції (заміна компонента ФО іншим словом).

2) Контекстуальні, коли форматив ФО залишається без змін, а оказіональність вживання виявляється внаслідок специфічної інтеграції у контекст:

Annas Bruder Josef sich an einem heiЯen Tag frech ьber den Zaun ins Bad mogelt, werfen ihn die Einheimischen zur Strafe ins Wasser – samt Kleidern und Fahrrad. Wie begossene Pudel ziehen die beiden Geschwister danach ab, begleitet vom Spott der Dorfkinder. (DW, 11.12.98, S. 33, Gesellschaft)

ФБ: <wie ein begossener Pudel> – kleinlaut, beschamt (DU 11, S. 559)

У цьому випадку відбувається одночасна реалізація прямого та фразеологічного значень виразу.

В розділі визначено основні прийоми структурних модифікацій, до яких відносимо субституцію, експансію, редукцію, контамінацію, граматичні модифікації та модифікації, що віртуально закладені в актантах. Шляхом аналізу прикладів, зібраних методом суцільної вибірки, виявлено, що найчастіше застосовується прийом субституції.

Серед контекстуальних модифікацій виявлено три основні чинники:

(а) актуалізація фразеологічного значення ФО з одночасною співасоціацією з прямим значенням зворота чи його конституентів;

(б) домінантна актуалізація фразеологічного значення, при якій модифікація корелює з контекстом відповідно до прямого значення зворота чи конституента;

(в) одночасна реалізація прямого та фразеологічного значень ФО чи її конституентів.

У мовленні нерідко зустрічається комбінація прийомів модифікацій. У таких випадках можуть поєднуватися між собою як два чи більше механізмів структурного модифікування, так і структурні прийоми з контекстуальними, створюючи мішані модифікації. У наступному прикладі наявні зміна граматичного числа (Stein – Steine) та контекстуальне модифікування за рахунок кореляції Steine – Brecher – hinwegrollen.

Eigentlich sind die Steine des AnstoЯes zu klein fьr die gewaltigen Brecher der Empцrung, die gegenwдrtig ьber sie hinwegrollen. (DZ, 20.09.96, S. 9, Politik)

ФБ: <der Stein des AnstoЯes> – die Ursache eines Дrgernisses (DU 11, S. 687)

У кількісному відношенні структурні модифікації домінують над контекстуальними. Загальну картину кількісного розподілу модифікацій у корпусі з 512 прикладів, зібраних способом суцільної вибірки, демонструє наступна таблиця:

Таблиця 1

Застосування прийомів фразеологічних модифікацій

Прийом модифікування |

Абсолютна кількість випадків ФМ |

Відносна кількість випадків ФМ (у відсотках)

Структурні модифікації:

Субституція | 221 | 33,49

Експансія | 130 | 19,70

Редукція | 105 | 15,92

Контамінація | 7 | 1,06

Координація | 18 | 2,72

Морфологічні модифікації | 26 | 3,93

Синтаксичне переоформлення | 57 | 8,64

Модифікації в екстерному потенціалі актантів |

4 |

0,61

Усього: |

568 |

86,07

Контекстуальні модифікації:

Домінантна актуалізація прямого значення з натяком на фразеологічне значення зворота |

13 |

1,96

Домінантна актуалізація фразеологічного значення + кореляція з контекстом відповідно до прямого значення зворота чи конституанта |

71 |

10,76

Актуалізація прямого та фразеологічного значення |

8 |

1,21

Усього: |

92 |

13,93

Загальна кількість: |

660 |

100

Те, що сумарна кількість випадків ФМ (660) перевищує кількість прикладів (512), зумовлено тим, що в деяких прикладах зустрічаються два або й більше прийомів модифікування одночасно.

У цьому ж розділі прослідковано семантичні процеси, які відбуваються внаслідок структурного модифікування ФО. Тут можна констатувати три типи семантичних результатів: (а) повне збереження денотативного значення ФБ; (б) збереження частини денотативного значення ФБ; (в) деактивація денотативного значення базисного фразеологізма.

Повне збереження денотативного значення у більшості випадків супроводжується додатковими семантичними ефектами (інтенсифікація, послаблення, спеціалізація значення, додаткова конотація тощо).

Jahrelang wurde bei BMW alles diskret hinter gepolsterten Tьren geregelt. Krach um die Fьhrung [...] waren bei BMW undenkbar. (Spiegel, 10.05.99, S. 84, Wirtschaft)

ФБ: <hinter verschlossenen Turen> – geheim (DU 11, S. 742)

Модифікація зі збереженням денотативного значення вказує, що переговори велися не просто таємно (‚geheim‘) згідно зі значенням фразеологічного базиса hinter verschlossenen Tьren, а “дуже таємно”, оскільки субституент gepolstert викликає асоціацію з надзвичайно щільними дверима, які не пропустять жодного звуку, жодної, навіть найменшої інформації. Інтенсифікація значення відбувається за рахунок інтенсифікації образу.

Модифікація ФО зі збереженням частини денотативного значення є найпопулярнішим семантичним ефектом. Збережені елементи значення, як правило, доповнюються прямим або переносним значенням вільних лексем чи фразеологізмів, причетних до модифікації. Рідше відбувається зміщення окремого значеннєвого аспекта (антонімізація, зміна видового значення).

[...] Bald wird es eine Kanzlerin geben! Ach, ein Jahrzehnt ist es her, das manche Sozialdemokratin so schwдrmte. Damals hatte die SPD gerade die Quote beschlossen, gejagt von den Grьnen. Die Frauen waren in Hochstimmung, und die Trauben hingen tief. (DW, 18.12.98, S. 26, Gesellschaft)

ФБ: <jmdm./dem Fuchs hangen die Trauben zu hoch/sind die Trauben zu sauer> – jmd. tut so, als wolle er etwas nicht haben, das er in Wirklichkeit doch mцchte, aber nicht erreichen kann (DU 11, S. 733).

У цьому прикладі прислівник hoch замінюється антонімом tief і опускається частка zu. Тут зберігається лише частина первинного фразеологічного значення ‚etwas wird begehrt, etwas will erreicht werden’. Завдяки контексту стає зрозумілим, що в даному випадку об?єктом пожадань є влада, місце в уряді чи Бундестазі. ФБ виражає неможливість досягнути того, чого прагнеться, і саме цей компонент значення зазнає антонімізації. Таким чином, значення субституйованого виразу можна парафразувати як ‚die Macht, die man haben wollte, war erreichbar’.

Модифікація ФО з деактивацією фразеологічного значення спостерігається у тих випадках, коли автор використовує ФО як базову модель для нового формулювання. Значення ФМ постає на основі складових лексем, а сам фразеологічний базис відіграє роль конотативного фону:

Demokratie lebt nicht vom Plebiszit allein (DZ, 29.04.98, S. 9, Politik)

ФБ: <der Mensch lebt nicht vom Brot allein> – die Menschen haben nicht nur materielle Bedurfnisse (DU 11, S. 484)

Збережена синтаксична структура та частина конституентів cвідчать про те, що перед нами модифікація відомого фразеологізма. Однак денотативне значення ФБ не є важливим для розуміння нового виразу, оскільки значення модифікації конституюється значеннями його складових лексем. Для сприйняття таких ФМ потрібно лише знати про існування ФБ, тому що без нього, як фонового елемента, заголовок статті “Demokratie lebt nicht vom Plebiszit allein” не мав би створеного підтекстом іронічного звучання.

Оказіональність фразеологічних модифікацій – це характеристика, про яку можна вести мову на синхронному рівні. В діахронії співвідношення між оказіональністю та узуальністю може зміщуватися. У ряді випадків модифікації можуть втрачати свою оказіональність і ставати узуальними мовними одиницями, якщо вдале модифіковане формулювання підхоплено і вже неодноразово застосовано іншими продуцентами. Таким чином, ФМ мають безпосередній вплив на фразеологічну систему і виступають вагомим засобом фразеологічної деривації. На це зокрема звертають увагу у своїх працях В.Фляйшер та С.Н.Денисенко.

У розділі прослідковано також шляхи узуалізації модифікацій, наведено приклади потенційних “кандидатів” для кодифікації, якими є ФМ, утворені шляхом розбудови образу, субституйовані або редуковані фразеологізми. Так, у зібраному для аналізу корпусі модифікацій зафіксовано 65 прикладів новоутвореної ФО jmdn. mit ins/in das Boot nehmen та 88 прикладів ФО jmdn. [mit] ins/in das Boot holen, які постали як модифікації за рахунок розбудови образу ФБ in einem Boot sitzen. Шляхом зміни компонентного складу ФБ Licht am Ende des Tunnels sehen утворена редукована форма Licht am Ende des Tunnels: у дисертаційному корпусі наявний 21 приклад уживання деривата без дієслівного конституента sehen, що свідчить про можливість його пререходу до фразеологічної системи.

У третьому розділі “Текстотвірні та прагматичні функції фразеологічних модифікацій” здійснено багатоаспектний аналіз функціонування ФМ у газетному тексті. Показано роль ФМ у текстотворенні, проаналізовано прагматичні функції ФМ у співвідношенні “автор – реципієнт”.

Релевантними для текстотворення є полілексичність ФО, їх здатність реалізувати як пряме, так і фразеологічне значення, потенційна варіабельність компонентного складу ФБ. На підставі полілексичності ФО окремі конституенти можуть виокремлюватися в тексті і виступати засобами структурування тексту, не втрачаючи свого фразеологічного значення. Ті фразеологізми, в яких можливі два прочитання (пряме і фразеологічне) виявляють здатність до подвійної актуалізації значень, на підставі чого ФМ можуть виконувати певні текстотвірні функції.

У розділі проаналізовано наступні текстотвірні функції фразеологічних модифікацій: 1) тематичне структурування тексту; 2) контекстуальне пристосування ФО; 3) компресія тексту; 4) інформаційна компресія; 5) забезпечення когерентності тексту.

На підставі аналізу встановлено, що автор тексту цілеспрямовано розміщує ФМ у певних позиціях газетної статті з метою створення аргументативної структури. В залежності від позиції ФМ служать для впровадження, розвитку, завершення теми чи підтеми, для тематичного обрамлення або координування аргументації. Такими ключовими позиціями ФМ у тексті є заголовок, експозиція, злам двох абзаців, початок тексту, завершення абзаца або тексту.

ФМ є також одним із засобів “мовної економії”. Вони здатні ущільнювати текст, оскільки вміщують у короткому формулюванні більше інформації, ніж це здатні виразити самі ФО чи вільні словосполучення. Найчастіше така компресія відбувається завдяки актуалізації прямого і фразеологічного значень стійких словосполучень та виразів. Зберігаючи номінативні, конотативні та образні властивості вихідних фразеологізмів, ФМ здатні інтегрувати додаткові значеннєві нюанси, а також розбудовувати первісний (узуальний) образ.

Проведений аналіз ФМ у газетному тексті засвідчив, що одна з найважливіших функцій ФМ полягає у пристосуванні узуального фразеологізма до конкретного контексту. Таке пристосування може відбуватися як у тематичному, так і в граматичному планах, і дозволяє продуценту з обмеженої кількості фразеологізмів даної мови творити необмежену кількість модифікацій.

При вивченні ролі модифікацій у текстотворенні було виявлено, що ФМ мають велике значення для забезпечення когерентноті тексту. Як елементи ланцюжкiв семантичної iзотопiї, модифікації створюють тематичну зв’язність тексту, навіть при різній тематиці окремих його відтинків. Завдяки участі у рекуренції ФМ сприяють структурній когерентності тексту.

Текстотвірний потенціал ФМ демонструє приклад газетного iнтерв’ю з президентом Ради ЄС Вольфгангом Шюсселем:

DW: “Herr Ratsprдsident, Sie haben eine “phantasievolle” EU-Ratsprдsidentschaft angekьndigt, und zum Amtsantritt ihren AuЯenminister-Kollegen Jogging-Schuhe in den цsterreichischen Nationalfarben geschenkt. Wollten Sie ihnen Beine machen?

Schьssel: “Das war als Symbol gedacht, dass die EU fitter werden muss. [...] Europa wдchst langsam in seine Schuhe hinein. [...] Vor allem bei der gemeinsamen AuЯen- und Sicherheitspolitik mьssen wir noch erheblich besser werden”.

DW: [...] Im Kosovo-Konflikt etwa hat man den Eindruck, dass die AuЯenminister Ihre Laufschuhe eher dazu benutzen, um in 15 Richtungen auseinander zu rennen – wie in Bosnien. (DW, 7.08.98, S.33).

ФБ: <j-m [lange] Beine machen> – тут: jmdn. antreiben, sich schneller zu bewegen (DU 11, S. 92)

ФМ утворюється за рахунок подвійної актуалізації компонента Beine, його специфiчної iнтеграцiї в контекстi (контекстуально-семантичний тип модифiкацiй). Внаслідок кореляції з лексемою Jogging-Schuhe у наступному сегменті актуалізовано нефразеологічне значення цього компонента, так що Beine та Jogging-Schuhe виступають елементами одного ланцюжка семантичної ізотопії. Текстотвiрна функцiя ФМ не вичерпується тим, що ФМ бере участь у поєднаннi двох речень: лексема fitter корелює iз Jogging-Schuhe і продовжує ланцюжок семантичної ізотопії. У модифікуванні беруть участь висловлювання, котрі знаходяться на відстані кількох речень одне від одного, обрамлюючи декілька сегментів тексту. Завдяки виразу Europa wдchst langsam in seine Schuhe hinein породжується ще й асоціація з ФО den Kinderschuhen entwachsen – ‚erwachsen werden‘. Та ж лексема Schuhe зазнає часткової рекуренції в коментарi кореспондента за рахунок вживання композита Laufschuhe. Метафоричний образ полiлексичного фразеологiчного звороту jmdm. Beine machen розчленовується в процесі розвитку теми, стаючи основним лейтмотивом проаналізованого вiдтинку тексту. Повна чи часткова експлiцитна або iмплiцитна рекуренцiя компонента ФО служить для забезпечення когерентностi тексту.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що модифікації є вагомим засобом впливу на реципієнта. Найважливішими серед прагматичних функцій ФМ є наступні: 1) заохочення читача; 2) фокусування його уваги; 3) неоднозначність формулювання (завуальовування); 4) вираження авторської оцінки; 5) прагматичний ефект несподіванки; 6) викликання метамовних рефлексій у читача.

Вирази, які містять ФМ, сприймаються як щось нове, несподіване, і цим, в першу чергу, пояснюється прагматичний потенціал модифікацій. Будучи експресивними одиницями мовлення, ФМ мають здатність викликати інтерес читача, фокусувати його увагу. З іншого боку, вони можуть “завуальовувати” інформацію і дозволяють журналісту надати виразу певної нечіткості, неоднозначності, заохочуюючи читача до власних висновків та інтерпретацій.

Особливий прагматичний потенціал ФМ полягає у додаткових конотаціях, у вираженні авторської оцінки стосовно предмету статті та ін. Читач сприймає модифікації як натяк на знайомий вираз, а неочікувана форма вражає його та спонукає до участі у мовній грі.

Der ehemalige Arbeiterstaat ist eine sogenannte “hackende Kultur”, erkennbar am Kahlschlag. Frьher lebte er von Bauern und Arbeitern, heute von der Hand in den Mund und hat sich die Erde noch nicht durch die Fernbedienung unterworfen. Diese Kultur erhielt schleunigst Know-how, verlor aber Know-why. (DW, 9.10.98, S. 45, Modernes Leben)

ФБ: <von der Hand in den Mund leben> – die Einnahmen sofort fur Lebensbedьrfnisse wieder ausgeben (DU 11, S. 306)

Прагматично ефективним у процитованому прикладі є – безперечно використане з іронічною інтенцією – співставлення словосполучень von Bauern und Arbeitern та von der Hand in den Mund, яких об?єднує координуюче дієслово leben, бо контраст між узуальним та актуальним оточенням є різким і несподіваним. Мова йде про колишню НДР, де в рамках соціалістичної ідеології робітники і селяни на офіційному рівні та в деклараціях мали високий статус. Натомість фразеологізм von der Hand in den Mund leben із його значенням злиденного існування створює прагматичний контраст до попереднього словосполучення, що сприяє посиленню авторської аргументації та впливу на читача. Вихід за рамки звичного спричинює так званий “Aha- Effekt”.

Кожна із відзначених текстотвірних функцій ФМ 1) – 6) розглядається у розділі окремо. Водночас тут показано, що у конкретному тексті наявна стилістична конвергенція, оскільки фразеологічні модифікації – поліфункціональні.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження фразеологічних модифікацій усіх структурних та семантичних типів у німецькому газетному тексті дало змогу дійти наступних висновків:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

АНОТАЦIЇ

Пташник С.Б. Структурно-семантичні особливості фразеологічних модифікацій та їхні функції в німецькому газетному тексті. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. Львівський національний університет імені Iвана Франка, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню фразеологічних модифікацій (ФМ) як оказіонального явища на рівні мовлення та їхніх функцій у німецькому газетному тексті. У роботі окреслено фразеологічні модифікації як один із способів інтенціонального нормативного вживання фразеології та відмежовано ФМ від суміжних мовних явищ. На матеріалах сучасної німецької друкованої преси проаналізовано моделі модифікування фразеологізмів за рахунок зміни форматива (структурні ФМ) або шляхом специфічної інтеграції у контексті (контекстуальні ФМ). Прослідковано зміщення семантики фразеологічних модифікацій та здійснено типологію структурних модифікацій за семантичним критерієм, за яким можна виділити такі типи: (а) ФМ із повним збереженням денотативного значення; (б) ФМ із збереженням частини денотативного значення; (в) ФМ з деактивацією денотативного значення.

Фразеологічні модифікації представлено також як засіб фразеологічної деривації, вказано на їхню роль у збагаченні мовного лексикону та прослідковано шляхи узуалізації новоутворених одиниць.

У дисертації проаналізовано функції ФМ у плані текстотворення, тобто їх значення для тематичного структурування тексту, забезпечення зв?язності, компресії інформації та ін. Описано прагматичний потенціал модифікацій в констеляції “продуцент – реципієнт” як ефективний засіб впливу на читача, який дозволяє фокусувати його увагу, заохочувати до прочитання статті, екпресивно виражати авторську оцінку.

Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна модифікація, оказіональність, авторська інтенція, газетний текст, фразеологічна деривація, узуалізація, лінгвостилістичні засоби, прагматичні функції, текстотворення.

Пташник С.Б. Структурно-семантические особенности фразеологических модификаций и их функции в немецком газетном тексте. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские язики. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2002.

Диссертация посвящена изучению фразеологических модификаций (ФМ) как окказионального явления на уровне речи и их функций в немецком газетном тексте. В данной работе фразеологические модификации определены как один из способов интенционального нормативного употребления фразеологии и отграничены от смежных языковых явлений. На материале современной немецкой печатной прессы проанализированы модели модифицирования фразеологизмов за счет изменения форматива (структурные ФМ) или же специфической интеграции в контексте (контекстуальные ФМ). Прослежены семантические смещения фразеологических модификаций и предложена типология структурных модификаций по семантическому критерию, согласно которому можно выделить следующие типы: (а) ФМ с полным сохранением денотативного значения; (б) ФМ с сохранением части денотативного значения; (в) ФМ с деактивацией денотативного значения.

Фразеологические модификации рассмотрены также как средство фразеологической деривации, определена их роль в обогащении языкового лексикона и установлены пути их узуализации.

В дисертации проанализированы функции ФМ в плане текстообразования, то есть их значение для тематического структурирования текста, для текстовой связности, компрессии информации и др. Описан прагматический потенциал модификаций в соотношении “продуцент – реципиент” как эффективное средство влияния на читателя, которое позволяет сфокусировать его внимание, побудить к прочтению статьи, а также экпсрессивно выразить авторскую оценку.

Ключевые слова: фразеологизм, фразеологическая модификация, окказиональность, авторская интенция, газетный текст, фразеологическая деривация, узуализация, лингвостилистические средства, прагматические функции, текстообразование.

Ptashnyk S.B. Structural and Semantic Properties of Phraseological Modifications and Their Functions in German Newspaper Texts. – Manuscript. A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10.02.04 – Germanic Languages. Lґviv Ivan Franko National University, Lґviv, 2002.

The dissertation is concerned with the study of the phraseological modifications as an occasional phenomenon on the level of speech and their functions in German newspaper texts.

In the introduction, a short synopsis of recent research on phraseology in communication is given. Some information on the