Донецька державна академія управління

Постніков Сергій Володимирович

УДК 338.432+477.62

Стратегічне державне управління формуванням

агропромислового комплексу регіону

Спеціальність 25.00.05 – Галузеве управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк)

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент, ст. науковий співробітник, Вісящев Володимир Андрійович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, заступник завідувача кафедри управління проектами в підприємництві (м.Донецьк)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Інститут економіки промисловості НАН України, головний науковий співробітник відділу проблем регіональної економіки (м.Донецьк)

кандидат економічних наук, доцент Попов Володимир Миколайович, Луганський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри менеджменту та права (м.Луганськ)

Провідна установа - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем економічної стратегії, прогнозування і регулювання економіки (м.Київ)

Захист відбудеться "23" квітня 2003р. о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .107.01 Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий "21" березня 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішим завданням будь-якої економічної системи є найбільш повне задоволення потреб населення в товарах та послугах. Якщо ця умова виконується, економіка країни може вважатися дієздатною, якщо ні, – потрібна радикальна зміна існуючих економічних відносин, заміна однієї економічної системи іншою, більш ефективною. Саме в такому стані опинилася Україна на початку 90-х років, коли здобула державну самостійність, відмовилася від адміністративно-командної політико-економічної системи і перейшла на ринкові засади господарювання.

Доводиться констатувати, що в Україні перехід до ринкових відносин невиправдано затягся. У ході економічних перетворень усі структури управління сільським господарством та іншими галузями народного господарства перебувають в стані безупинної реорганізації, і без чіткої стратегії і підтримки держави на всіх рівнях, у т.ч. галузевому, гальмується процес виходу економіки з кризи і поліпшення соціальної обстановки в країні.

Організаційно-управлінська реформа в агропромисловому комплексі, формування нових підходів до використання підприємницького, виробничого, фінансового і трудового потенціалу товаровиробників, поглиблення підходів до узгодження їх економічної поведінки на взаємовигідних умовах є об'єктивною умовою ефективного і раціонального розвитку сільського господарства Донецького регіону. Всім цим обумовлюється високий ступінь актуальності теми дисертаційної роботи.

Перехід країни на ринкові відносини ініціював створення великої кількості наукових праць, присвячених проблемам державного управління АПК в цілому і структурних перетворень в окремих галузях. Наукова розробка структурних зрушень пов'язана з пошуком шляхів виходу з кризи і створення багатоукладної економіки в агропромисловому комплексі країни. Значний науковий і практичний внесок у вирішення цих проблем внесли праці В.Г.Андрійчука, П.П.Борщевського, П.І.Гайдуцького, В.М.Геєця, М.І.Долішнього, Р.А.Іванухи, А.М.Кандиби, М.В.Кузубова, М.Г.Лобаса, І.І.Лукінова, В.М.Малеса, В.Я.Месель-Веселяка, І.Р.Михасюка, Л.В.Молдавана, О.М.Онищенко, Б.И.Пасхавера, М.Д. Прокопенко, П.П.Руснака, П.Т.Саблука, В.О.Точиліна, В.М.Трегобчука, Л.О.Шепотько, О.М.Шпичака, А.Е.Юзефовича, В.В.Юрчишина та інших.

Однак необхідно відзначити, що ступінь теоретичної розробки даної проблеми вимагає подальшого поглибленого дослідження й аналізу в зв'язку з тим, що ряд питань мають дискусійний характер і вимагають наукового обґрунтування і практичного підтвердження. Огляд наукових праць з даної проблеми свідчить про те, що комплексний аналіз здійснюється в основному за напрямками: управління розробкою галузевої структури, територіальним розміщенням виробництва і досить відокремлено - управління реорганізацією форм власності і перетворенням організаційно-правових форм господарювання на селі.

Існують різні підходи до вибору напрямків державного управління розвитком підприємництва в сільському господарстві. Дослідження стану проблеми в науковій і практичній діяльності підтвердило, що питання наукового підходу щодо управління процесами вибору й обґрунтування тих чи інших організаційно-правових форм в конкретному регіоні вивчене недостатньо. Використання економіко-математичного апарату для проектування розвитку організаційно-правових форм дозволить з більшим ступенем точності підійти до проблеми управління реорганізацією села в цілому. Це дасть можливість більш ефективно оцінити поточний стан керованої системи, сформулювати обмеження і критерії для ухвалення рішення, виявити альтернативні варіанти розвитку підприємництва в сільському господарстві, оцінити й економічно обґрунтувати застосування тієї чи іншої моделі розвитку, що дозволить забезпечити ефективне державне управління процесами реорганізації організаційно-виробничої структури сільськогосподарської галузі Донецької області.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлюється також і тим, що ряд питань методичного і теоретичного характеру, які стосуються стратегії державного управління формуванням АПК при переході до ринкових відносин, вітчизняною наукою розроблені недостатньо і тому потрібна їх подальша розробка. Особливо потребують дослідження питання галузевого управління процесами реформування організаційно-правової і виробничої структури сільського господарства промислового регіону.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління і є складовою держбюджетної теми "Формування внутрішнього та зовнішнього середовища в регіоні для розвитку ефективного підприємництва" (№ державної реєстрації 0100U003073), в якій автором досліджено напрямки удосконалення державного управління організаційно-економічним механізмом агропромислового комплексу Донецької області.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в створенні стратегії державного управління формуванням агропромислового комплексу (АПК) великого промислового регіону і механізму її реалізації в державному управлінні процесами розвитку потенціалу агропромислового комплексу як гнучкої організаційно-виробничої системи.

Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних задач:

аналізу і узагальнення наукових праць за темою і визначення правової основи державного управління реорганізацією сільського господарства в умовах ринкової економіки;

побудови і аналізу динаміки соціально-економічних показників і факторів розвитку агропромислового комплексу Донецького регіону;

визначення економічних умов ефективного державного управління потенціалом сільськогосподарських товаровиробників регіону;

розробки методики моделювання структури підприємництва і формування пропорцій розвитку АПК Донецького регіону;

побудови ефективних організаційно - виробничих моделей підприємництва в сфері виробництва і реалізації продукції АПК регіону для прийняття рішень на державному рівні;

розробки рекомендацій з удосконалення державного управління організаційно-економічним потенціалом АПК регіону і механізму їх реалізації;

оцінки ефективності впровадження запропонованих рекомендацій.

Об'єктом дослідження є державне управління агропромисловим комплексом України.

Предметом дослідження є стратегічне державне управління формуванням агропромислового комплексу регіону.

Методи дослідження. Вивчення проблеми здійснено методами системного і комплексного дослідження економічних процесів, аналізу й синтезу. При побудові моделей використовувалися економіко-математичні методи моделювання і методи математичної статистики. Визначення пріоритетності оптимізаційних задач здійснене на полікритеріальних засадах застосуванням методу бальних оцінок. Пошук компромісних моделей здійснювався на основі методу послідовних поступок.

Як джерела інформації використані статистичні збірники і бюлетені Державного комітету статистики України, аналітичні огляди офіційних органів і незалежних фахівців, фінансово-економічна документація сільськогосподарських товаровиробників.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає у вирішенні нової наукової задачі стратегічного державного управління перетворенням застарілих організаційно-виробничих форм на сучасні у сільському господарстві великого промислового регіону.

Вперше отримано такі наукові результати:

надано методику побудови моделі організаційно-виробничої структури сільського господарства регіону, яка робить можливим впорядкування виробничої структури сільського господарства з урахуванням організаційно-правової приналежності товаровиробників;

створено економіко-математичну модель, яка дає змогу державі прогнозувати розвиток сільського господарства регіону за різними групами сільськогосподарських товаровиробників з великим ступенем надійності, оскільки надає кількісні і якісні параметри оптимізованої системи;

визначено і науково обґрунтовано напрямки спеціалізації окремих груп товаровиробників на виробництві певних видів сільськогосподарської продукції, завдяки чому вперше отримано можливість державі регулювати розвиток галузі з урахуванням ефективного світового досвіду.

Вдосконалено окремі наукові доробки, зокрема:

запропоновано двохетапну схему реалізації системи економіко-математичних моделей побудови організаційно-виробничої моделі сільського господарства регіону, що відрізняється від інших наукових підходів цілями і задачами кожного етапу, способами взаємозв'язку етапів, підбором комплексу критеріїв;

надано рекомендації з удосконалення державного управління організаційно - економічним потенціалом АПК Донецького регіону і розроблено механізм їх реалізації.

Подальший розвиток отримали:

методи адаптації ефективного світового досвіду державного управління АПК в умовах перехідної економіки України та з’ясування потреби коригування законодавства з більш повним відтворенням в ньому ринкових механізмів господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонована в дисертаційній роботі концепція побудови організаційно-виробничої моделі розвитку підприємництва в сільському господарстві Донецького регіону дозволяє сформувати державну стратегію ринкового розвитку АПК регіону, удосконалити систему аналізу і прийняття державних управлінських рішень на регіональному рівні в даній галузі, що створює передумови підвищення ефективності державного управління і подолання кризи в агропромисловому комплексі. Рекомендації підготовлені до використання фахівцями центру реформування сільського господарства в складі головного управління сільського господарства і продовольства обласної держадміністрації і відділів реформування сільського господарства в складі управлінь сільського господарства і продовольства районних держадміністрацій.

Вирішення даної проблеми дозволить державним органам влади зорієнтувати на ринкові засади розвиток сільського господарства регіону, допомогти суб'єктам господарської діяльності – сільськогосподарським товаровиробникам у правильному виборі своєї організаційно-правової і виробничої структури.

Запропоновані рекомендації з удосконалення державного управління організаційно-економічним потенціалом АПК Донецького регіону і механізм їх реалізації, а також методика побудови організаційно-виробничої моделі сільського господарства регіону прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Донецької обласної державної адміністрації для розробки державної програми розвитку підприємництва в сільському господарстві Донецької області; використані на обласному і районних рівнях при підготовці стратегії формування АПК як складової частини програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року (довідка №01/441-32 від 21.10.2002р).

За особистою участю автора і на підставі розробленої методики і рекомендацій створене й успішно функціонує сільськогосподарське закрите акціонерне товариство “Радон-Дальній” (Мар’їнський р-н, Донецької обл.) (акт впровадження №2/14 від 27.01.2000р).

Розроблений механізм державного управління процесом побудови організаційно-виробничої структури сільського господарства регіону має достатній ступінь універсальності і може використовуватися в інших регіонах України з урахуванням їх стану і особливостей функціонування.

Теоретичні положення, що розроблені в дисертації, можуть бути використані вищим навчальним закладом для методичного забезпечення дисциплін з державного управління, управління проектами організації підприємництва.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком.

Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації, щодо створення і функціонування в Україні і її регіонах системи державного регулювання процесу реформування агропромислового комплексу.

Особистий внесок автора у спільних роботах наведено у переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати досліджень за темою дисертації доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: V,VІ,VІІ конференції професорсько-викладацького складу Донецької державної академії управління за підсумками науково-дослідної роботи (м.Донецьк, 2000р., 2001р., 2002р.); Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми реформування економіки та трансформування суспільства України в перехідний період" (м.Краматорськ, 2002р.); Міжнародна науково-практична конференція "Молодь та держава" (м.Авдіївка, 2002р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 7 роботах, з яких 3 статті в наукових журналах, 4 статті в наукових збірниках. Загальний обсяг публікацій 4,8 д.а., з яких автору належить 4,5 д.а.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 156 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 27 таблиць і 16 малюнків на 43 сторінках, список використаних джерел, що складається з 155 найменувань на 14 сторінках, 18 додатків на 52 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Формування агропромислового комплексу в системі державного і регіонального управління економікою

У першому розділі проаналізовано етапи та методи формування агропромислового комплексу в системі державного управління економікою. На основі аналізу специфіки законодавства України в галузі сільського господарства, порівняння основних положень зарубіжного і вітчизняного законодавства, виявлених подібностей і різниць, зроблені висновки, що в цілому Україна йде шляхом реформ і перетворень у відношенні державного регулювання АПК, застосування ринкових організаційно-правових форм підприємництва в сільському господарстві тощо. Однак держава знаходиться на початковому етапі розвитку ринкових відносин в економіці. Основними невирішеними питаннями є розробка ефективної системи державної підтримки, побудова протекціоністської політики захисту сільськогосподарських товаровиробників, формування пільгового оподатковування, розвиток ринку сільськогосподарської продукції та землі, розвиток доступної системи кредитування тощо. В умовах діючого правового поля в дисертаційній роботі вирішуються питання ефективного застосування сучасних організаційно-правових форм організації підприємницької діяльності в агропромисловому комплексі Донецького регіону з урахуванням можливостей використання закордонного досвіду, адаптованого до українських умов.

Огляд робіт сучасних вчених, в яких досліджуються різні аспекти проблеми управління формуванням АПК, показав, що існує низка невирішених теоретичних питань. Нових підходів вимагає управління структурною перебудовою агропромислового комплексу, удосконалення його організаційно-виробничої структури, використання управлінських можливостей органів самоврядування обласного і районного рівнів. Наявність різних підходів вирішення досліджуваної проблеми визначається специфікою пошуку ефективних шляхів і методів, що спрямовані на використання методів прогнозування і планування організаційно-виробничої структури АПК.

Проблема стратегічного державного управління формуванням оптимальних пропорцій розвитку АПК складна і багатогранна. Вона тісно пов'язана з процесами управління розвитком суспільного виробництва в умовах здійснення економічних реформ, що трансформують відносини власності в агропромисловому виробництві.

Здійснення державного управління повинно спрямовуватися на структурну перебудову агропромислового комплексу, удосконалення його функціонально компонентної і територіальної структури, збалансований розвиток всіх галузей, створення нормальних економічних умов для розширеного відтворення у всіх його сферах. Варто підкреслити, що аграрна наука вже розробила основні теоретичні положення регулювання економіки сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах, стратегію і тактику здійснення економічних реформ і комплекс заходів, спрямованих на підвищення продуктивності й економічної ефективності використання підприємницького потенціалу. Але з погляду практичних потреб недостатньо повно вирішена задача державного управління процесами перетворення вже існуючих організаційно-правових форм і формування оптимальної виробничої структури сільського господарства великого промислового регіону, а для знаходження оптимальних рішень недостатньо використовуються сучасні методи економіко-математичного моделювання. Регіони України мають свої історичні, соціально-економічні й екологічні умови, що вносять істотні корективи в реалізацію аграрної політики і здійснення реформи.

Розділ 2. Науково-методичні основи стратегічного управління розвитком агропромислового комплексу регіону в ринкових умовах

Для подолання виявлених недоліків у науковій розробці стратегії державного управління формуванням АПК у другому розділі розроблено механізм моделювання, підібрано економіко-математичний апарат, побудовано моделі розвитку підприємництва сільського господарства регіону.

Очевидно, що складність структури обласних агропромислових комплексів не дозволяє досить повно вирішувати всі необхідні питання моделювання в межах єдиної економіко-математичної моделі. Тому об'єкт описано за допомогою системи економіко-математичних моделей (рис. 1), що реалізується поетапно.

Перший етап

Економіко-математична модель розвитку сільського господарства регіону

Прогнозування розвитку сільського господарства регіону

1. Визначення основних пропорцій сільського господарства регіону | 2. Визначення параметрів розвитку спеціалізованих підкомплексів

Другий етап

Економіко-математичні моделі розвитку організаційно-виробничої структури сільського господарства регіону

Вирішення задач оптимізації моделей з використанням комплексу критеріїв оптимізації

Рослинницькі

підкомплекси | Тваринницькі

підкомплекси

1. Визначення розмірів галузі і підкомплексів | 2. Визначення кількості й асортименту кінцевих продуктів | 3. Визначення пропорцій розвитку форм підприємництва сільського господарства | 4. Визначення показників побудованих моделей

Рис. 1. Схема реалізації системи економіко-математичних моделей регіонального АПК

На першому етапі методом динамічних рядів із застосуванням інтервалів прогнозних значень розроблено прогноз розвитку сільського господарства регіону, що дозволяє визначити основні пропорції сільського господарства і його спеціалізованих підкомплексів. На другому етапі будуються оптимальні організаційно-виробничі моделі сільського господарства Донецької області, що являють собою систему з упорядкуванням її елементів за організаційно-правовими формами і виробничою структурою. Побудова оптимізаційних економічних задач другого етапу ґрунтується на вихідній інформації, отриманій при реалізації задач першого етапу. Цим забезпечується інформаційна і логічна наступність задач першого і другого етапів моделювання. Склад змінних величин економіко-математичної задачі розвитку регіонального сільського господарства носить макроекономічний характер. Оптимізаційні моделі будуються з комплексу критеріїв максимуму прибутку, максимуму валової продукції, максимуму рентабельності виробництва, мінімуму витрат живої праці.

1. Побудова моделі за критерієм максимуму прибутку

j w

F = pulvul max.

l=1 u=1

2. Побудова моделі за критерієм максимуму валової продукції

j w

F = culvul max.

l=1 u=1

3. Побудова моделі за критерієм максимуму рентабельності виробництва

j w

pulvul

l=1 u=1

F = j w max.

zulvul

l=1 u=1

4. Побудова моделі за критерієм мінімуму трудових витрат

j w

F = bulтрудvul min.

l=1 u=1

Система обмежень і умов у системі нерівностей об'єднані в основні групи:

1. Обмеження по земельних ресурсах і ресурсах тварин і птахів:

w

: bulivul Bi (i=1,s) - обмеження по ресурсах,

u=1

j w

: bulivul B зем.фонд. - обмеження по земельному фонду.

l=1 u=1

2. Обмеження по трудових ресурсах

j w

: bulтруд (сul vul) Bтруд.

l=1 u=1

3. Обмеження по наявності основних виробничих фондів

j w

: fuli(сul vul) Fi.

l=1 u=1

4. Обмеження по виробництву і використанню кормових культур

j w j w

: kuli vul К , де К = dl vul .

l=1 u=1 l=1 u=1

5. Обмеження по виробництву сільськогосподарської продукції

hl vl ql .

6. Обмеження незаперечності

vul 0; u 0; сul 0; zul 0.

Для запису економіко-математичної моделі використано наступні показники:

L - вид виробленої сільськогосподарської продукції;

j - число видів сільськогосподарської продукції;

I - вид виділюваних ресурсів;

s - число видів виділюваних ресурсів;

U - група сільськогосподарських товаровиробників: сільськогосподарські підприємства (СГП), особисті підсобні господарства (ОПГ), фермерські господарства (ФГ);

w - число груп сільськогосподарських товаровиробників;

C - вартість валової продукції;

Р - валовий прибуток;

R - рентабельність виробництва;

Zt - витрати живої праці;

cul - ціна одиниці продукції L виду по U групі;

zul - витрати на виробництво одиниці продукції L виду по U групі;

pul - прибуток від виробництва і реалізації одиниці продукції L виду по U групі сільгоспвиробників;

vul - обсяг виробництва L виду продукції по кожній U групі сільськогосподарських підприємств;

Bi - обсяг наявних ресурсів I виду ;

B зем.фонд. - загальний земельний фонд, використовуваний у сільськогосподарському виробництві;

buli - обсяг споживання I виду ресурсів при виробництві одиниці L виду продукції в U групі;

Bтруд. - наявність трудових ресурсів;

bulтруд - обсяги споживання трудових ресурсів при виробництві одиниці L виду продукції в U групі;

Fi - наявність основних виробничих фондів I-гo виду;

fuli - використання основних виробничих фондів I-гo виду на виробництво L виду сільськогосподарської продукції по U групі сільгоспвиробників;

К - обсяг виробництва кормових культур у кормових одиницях;

kuli - норма витрати кормових культур на виробництво одиниці L продукції по U групі;

dl - кормова цінність L виду кормових культур;

vl - обсяг виробництва L виду продукції по регіону;

hl - нижня межа виробництва L виду продукції по регіону;

ql - верхня межа виробництва L виду продукції по регіону.

В результаті вирішення задач оптимізації побудовані організаційно-виробничі моделі і визначені їх показники, що підтверджують перевагу оптимізованих моделей над реальною. Для оцінки коректності розроблених моделей побудовано двоїсті моделі і знайдені їх оптимальні плани. Двоїсті пари виконують умови основних теорем подвійності. Прямі моделі розраховані коректно і точки оптимуму визначені вірно.

Розділ 3. Стратегічне державне управління формуванням агропромислового комплексу регіону

У третьому розділі містяться розрахунки й обґрунтування стратегії державного управління формуванням АПК, організаційно-економічного забезпечення стратегії розвитку АПК на підставі економіко-математичного моделювання і пошуку компромісного варіанту організаційно-виробничої структури АПК Донецької області, сформульовано рекомендації з удосконалення державного управління формуванням АПК регіону і розроблено механізм їхнього впровадження.

Для оцінки ефективності оптимальних моделей, розрахованих за різними критеріями, використані методи відносної ефективності Р.Мантойффеля, В.Вармуса та О.М. Онищенко. На підставі отриманих даних ефективності зроблені висновки, що всі запропоновані показники у всіх випадках обумовили однаковий порядок розподілу місць серед моделей. Ієрархія критеріїв виглядає так: критерій максимуму прибутку, критерій максимуму рентабельності виробництва, критерій максимуму валового доходу, критерій мінімуму витрат живої праці.

Оскільки, вирішуючи оптимізаційні задачі за декількома критеріями, неможливо одержати оптимальне рішення в одній точці, було знайдене компромісне рішення методом послідовних поступок. Показники сформованої компромісної моделі організаційно-виробничої структури сільського господарства Донецької області перевищують показники реальної економічної системи за 2000р. за основними показниками: валовий прибуток – -8,4 млн.грн. (факт) і 222,7 млн.грн. (модель), рівень рентабельності виробництва – -3,8% (факт) і 21,73% (модель), валовий доход 1138,4 млн.грн. (факт) і 1243,9 млн.грн. (модель), витрати живої праці - 752,5 млн.чол.год. (факт) і 547,9 млн.чол.год. (модель). Це свідчить про перевагу компромісної оптимальної організаційно-виробничої моделі (табл.1) і доцільність впровадження результатів оптимізації в реальну економічну систему.

За результатами побудови оптимальної моделі сформульовані рекомендації з державного управління формуванням організаційно-виробничої структури сільського господарства Донецької області. Сутність рекомендацій полягає в переорієнтації індивідуальних виробничих планів сільськогосподарських товаровиробників регіону в залежності від їхньої організаційно-правової належності для досягнення показників оптимальної моделі сільського господарства в регіоні. Рекомендації застосовані в державній програмі розвитку підприємництва в АПК як складової частини програми науково-технічного розвитку Донецької області.

Для прискорення процесу реорганізації сільського господарства України треба розробити і впровадити механізм державного управління розвитком організаційно-правових відносин суб'єктів господарювання на землі. Держава повинна регулювати процес реорганізації сільського господарства і формування певної організаційно-виробничої структури, використовуючи існуючі органи управління.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика реальної та оптимальної організаційно-виробничої моделі сільського господарства Донецької області

Вид / Групи

продукції виробників | Од.

вим. | Оптимальна модель | Реальна модель

СГП | ОПГ | ФГ | СГП | ОПГ | ФГ

Рослинництво

Зернові | тис.т | 1438,2 | 0,0 | 0,0 | 892,9 | 76,8 | 32,5

Насіння соняшника | тис.т | 300,3 | 0,6 | 0,0 | 259,0 | 45,1 | 15,8

Цукрові буряки | тис.т | 34,5 | 0,0 | 36,3 | 23,8 | 1,3 | 2,1

Картопля | тис.т | 0,0 | 402,6 | 0,0 | 7,3 | 372,4 | 0,5

Овочі | тис.т | 27,1 | 340,0 | 0,2 | 98,9 | 227,5 | 2,4

Баштанні | тис.т | 32,0 | 0,0 | 0,0 | 23,7 | 5,0 | 1,2

Плодово-ягідні | тис.т | 0,0 | 172,1 | 0,0 | 0,9 | 105,3 | 0,0

Кормові культури | тис.т | 2646,2 | 0,4 | 0,3 | 1729,1 | 128,3 | 1,9

Тваринництво

М'ясо усіх видів | тис.т | 0,6 | 100,4 | 0,0 | 19,3 | 63,7 | 0,5

Молоко | тис.т | 0,959 | 462,2 | 0,2 | 228,1 | 263,6 | 2,8

Яйця | тис.од. | 441400 | 0 | 0 | 408100 | 238600 | 1300

Вовна | тис.т | 0,089 | 0,038 | 0,000 | 0,118 | 0,033 | 0,001

Державне управління в цьому напрямку повинно ґрунтуватися на наступних принципах:

державне управління повинно бути неодмінним елементом становлення і розвитку ринкових відносин в АПК;

законодавчі і виконавчі органи повинні мати дієві державні важелі управління;

аграрна політика повинна використовувати світовий і вітчизняний досвід, особливості власного розвитку, стратегію подальшого розвитку держави;

планування і прогнозування економіко-правових перетворень повинно ґрунтуватися на чітких економічних розрахунках.

Впровадження програми формування організаційно-виробничої структури АПК Донецької області вимагає адекватних кроків у реформуванні органів держуправління. Органи Головного управління сільського господарства і продовольства Донецької обласної державної адміністрації і управлінь (відділів) сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій повинні стати ключовими ланками в механізмі впровадження рекомендацій і формування державної програми. Безпосередніми виконавцями державної програми повинні бути обласний центр реформування сільського господарства головного управління сільського господарства і продовольства і відділи реформування сільського господарства районних управлінь сільського господарства (рис. 2, 3).

Для реалізації проекту формування оптимальної організаційно-виробничої структури регіону залучаються фахівці управлінь і відділів сільського господарства і продовольства, управління економіки обласної і районних державних адміністрацій, а також підприємці, керівники, фахівці, представники сільськогосподарських виробників. Механізм їх взаємодії відображено на схемі (рис. 4).

Рис. 2. Структура обласного центру реформування сільського господарства

Рис. 3. Структура районного відділу реформування сільського господарства

Практична цінність механізму реалізації рекомендацій полягає в удосконаленні державного управління процесами формування агропромислового комплексу регіону з метою підвищення його соціально-економічної ефективності.

Рис. 4. Схема реалізації проекту

ВИСНОВКИ

За результатами виконання наукового дослідження можна зробити наступні висновки.

1. В результаті систематизації й узагальнення наукових праць за темою дисертаційного дослідження і визначення правової основи управління реорганізацією сільського господарства в умовах ринкової економіки встановлено, що наукові підходи до створення стратегії державного управління формуванням агропромислового комплексу на регіональному рівні потребують подальшого дослідження.

2. На підставі аналізу динаміки соціально-економічних показників і факторів розвитку агропромислового комплексу Донецької області встановлено, що є резерви підвищення ефективності державного управління сільським господарством шляхом цілеспрямованого впливу органів державного управління обласного і районних рівнів на організаційно-виробничу структуру АПК.

3. Дослідження висвітлило суттєву важливість пошуку ефективних механізмів державного управління реформуванням АПК і розробки такої методики моделювання організаційно-виробничої структури сільського господарства регіону, яка б дала державним органам влади змогу впорядкувати виробничу структуру сільського господарства з урахуванням організаційно-правової приналежності сільськогосподарських товаровиробників.

4. Принципово важливим у ринкових умовах з невизначеними параметрами зовнішнього середовища є прогнозування та моделювання на державному рівні розвитку сільського господарства регіону за різними групами товаровиробників та з наданням кількісних і якісних параметрів оптимізованої системи. Запропонована у дисертації організаційно-виробнича модель дозволяє вирішувати ці задачі з великим ступенем надійності.

5. В науці значне місце знайшли розробки проблеми спеціалізації виробництва як засіб підвищення його ефективності. Дисертаційне дослідження на прикладі АПК Донецького регіону дозволило визначити і обґрунтувати напрямки спеціалізації різних груп товаровиробників на виробництві сільськогосподарської продукції, що дає змогу державним органам влади регулювати розвиток галузі сільського господарства регіону, використовуючи світовий досвід.

6. Реалізація запропонованих в дисертації економіко-математичних моделей розробки оптимальної організаційно-виробничої структури сільського господарства регіону, яка має власні етапи, їх упорядкований взаємозв’язок, а також комплекс оцінювальних критеріїв, приведе до найбільш ефективних результатів, якщо вона буде здійснюватися в два етапи, тобто коли на першому етапі прогнозуються основні показники розвитку галузі, а на другому вирішуються оптимізаційні задачі.

7. Реорганізація державного управління формуванням АПК неможлива без використання ефективного світового досвіду, тому потрібні належні механізми його адаптації до вітчизняних умов, а також відповідне коригування законодавства з урахуванням ринкових методів регулювання цієї галузі.

8. Використання визначених в дисертації механізму реалізації державної стратегії формування АПК регіону, а також рекомендацій з удосконалення державного управління організаційно-економічним потенціалом агропромислового комплексу Донецької області підвищать його соціально-економічну ефективність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

Особистий внесок автора: аналіз закордонного досвіду організації підприємництва в сільському господарстві і визначення умов його адаптації в Україні.

6.

Особистий внесок автора: виявлення організаційно-правових передумов створення ефективних форм господарювання в АПК України.

7.

АНОТАЦІЯ

Постніков С.В. Стратегічне державне управління формуванням агропромислового комплексу регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.05 - Галузеве управління. - Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2003.

Досліджені підходи до розробки стратегії галузевого управління формуванням агропромислового комплексу регіону на державному рівні.

Розроблена методика побудови організаційно-виробничої моделі сільського господарства регіону, запропонована схема її реалізації. Побудовані оптимальні організаційно-виробничі моделі і надана оцінка їх ефективності.

Розроблені рекомендації з удосконалення стратегічного державного управління формуванням АПК Донецької області і запропонований механізм їх реалізації.

Ключові слова: галузеве управління, державне управління, стратегічне управління, агропромисловий комплекс, організаційно-виробнича модель, оптимальна модель.

АННОТАЦИЯ

Постников С.В. Стратегическое государственное управление формированием агропромышленного комплекса региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.05 - Отраслевое управление. - Донецкая государственная академия управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2003.

Исследованы подходы к разработке стратегии отраслевого управления формированием агропромышленного комплекса региона на государственном уровне. Определены механизмы государственного управления агропромышленной сферой экономики Украины. Установлено, что с точки зрения практических потребностей недостаточно полно решена проблема государственного управления процессами преобразования организационно-правовых форм сельскохозяйственных товаропроизводителей и формирования оптимальной организационно-производственной структуры отрасли. Недостаточно используются современные методы экономико-математического моделирования для государственного управления формированием оптимальных пропорций АПК.

Представлен комплексный анализ динамики социально-экономических показателей и факторов развития АПК Донецкой области, определены экономические условия эффективного отраслевого управления сельским хозяйством региона.

Разработана методика построения организационно-производственной модели сельского хозяйства региона, предложена двухэтапная схема ее реализации. На первом этапе определяются основные пропорции развития сельского хозяйства и его специализированных подкомплексов, на втором – оптимизируется организационно-производственная структура сельского хозяйства региона. Решение задач оптимизации организационно-производственных моделей осуществлено с использованием комплекса критериев, который включает максимум прибыли, максимум валовой продукции, максимум рентабельности производства, минимум затрат живого труда.

По разработанной методике построены оптимальные организационно-производственные модели, даны оценки их экономической эффективности и определены направления развития организационно-производственной структуры сельского хозяйства региона.

Разработаны рекомендации по усовершенствованию стратегического государственного управления формированием АПК Донецкой области и предложен механизм их реализации. Реализация проекта рекомендаций на уровне области должна быть возложена на областной центр реформирования сельского хозяйства Главного управления сельского хозяйства и продовольствия и Главное управление экономики областной государственной администрации, на уровне района - отдел реформирования сельского хозяйства Управления сельского хозяйства и продовольствия и Управление экономики районной государственной администрации.

Ключевые слова: отраслевое управление, государственное управление, стратегическое управление, агропромышленный комплекс, организационно-производственная модель, оптимальная модель.

ANNOTATION

Postnikov S.V. Strategic state management by formation of the region agriculture. Manuscript.

The thesis for Candidate’s Degree in State management on speciality 25.00.05- Sectoral management - Donetsk state academy of management of the Ministry of education and a science of Ukraine, Donetsk, 2003.

The method of sectoral management strategy construction by agriculture formation at a state level are investigated.

The technique of construction of the organisational and industrial simulation of the region agriculture is developed, the scheme of its realisation is offered. The optimal organisational and industrial simulations are constructed and the estimations of their efficiency are given.

The recommendations for the improvement of strategic state management of the formation of the Donetsk region agriculture are developed and the mechanism of their realisation is offered.

Key words: sectoral management, state management, strategic management, agriculture, organisational and industrial simulation, optimum simulation.