Херсонський державний аграрний університет

попов віктор миколайович

удк 636.4.082.11

Продуктивність свиней української степової білої породи при чистопородному розведенні та схрещуванні

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2003

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства, УААН

Науковий керівник – Коваленко Віталій Петрович – доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кориспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин, проректор з наукової роботи Херсонського державного аграрного університету.

Офіційний опонент – Агапова Євгенія Михайлівна – доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії Одеського державного аграрного університету.

Офіційний опонент – Калиниченко Галина Іванівна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету.

Провідна установа – Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра розведення сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Дніпропетровськ.

Захист дисертації відбудеться “_25_”__листопада__2003 р. о__10_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006 Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 118, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус).

Автореферат розісланий “_24_”_жовтня__2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Раціональне використання  в Україні перспективного генофонду свиней вітчизняної і зарубіжної селекції є одним з резервів інтенсифікації галузі. Це вимагає комплексного вивчення  продуктивних і племінних якостей тварин за основними господарсько-корисними ознаками обґрунтування  обсягів чистопородного розведення, схрещування  і гібридизації (Рибалко В.П., Березовський М.Д., Буркат В.П., 1999). Українська степова біла порода, одна з перших вітчизняних порід, створена академіком М.Ф.Івановим у 1934 році, і найбільш поширена в умовах південного регіону України. Універсальний напрям продуктивності тварин цієї породи сприяє широкому використанню її в схрещуванні.

Виникла необхідність вивчити оптимальні варіанти поєднання  свиней української степової білої породи із спеціалізованими м’ясними породами при їх використанні  як простої (в двопорідних варіантах) так і складної материнської форми (в трипорідних варіантах схрещування). Необхідно відмітити, що практично не вивчені показники якості м’яса і стресостійкість тварин української степової білої породи та її помісей з спеціалізованими м’ясними породами та великою чорною.

Тому актуальним є проведення експериментальних досліджень, спрямованих на комплексне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м’ясних якостей, стресостійкості тварин української степової білої породи удосконалених ліній при чистопорідному розведенні та дво- і трипорідному схрещуванні з породами дюрок, ландрас, великої чорної.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконана у відповідності НТП „Наукове забезпечення  сталого розвитку галузей тваринництва” за темою: “Розробити методи створення  високопродуктивних гібридів свиней з досягненням 100 кг за 165-175 діб (1996-2000 рр. № державної реєстрації 0197V013653)”, “Розробити нові селекційно-генетичні параметри з метою поліпшення  існуючих та створення  нових генотипів свиней в південному регіоні України на базі удосконалення  методів оцінки, використовування  сучасних досліджень популяційної генетики, та прогнозування  результатів підбору та добору на рівні імуногенетичних маркерів (2001-2005 рр. № державної реєстрації 0101V007389)”.

Мета і завдання  досліджень. Метою досліджень було вивчення  репродуктивних, відгодівельних, м’ясних  якостей удосконалених ліній свиней української степової білої породи у чистопорідному розведенні та при використанні їх у дво- і трипорідному схрещуванні з кнурами скоростиглих і спеціалізованих м’ясних порід.

Для  досягнення мети були поставлені наступні завдання:

· провести оцінку лінії та родин української степової білої породи за власною продуктивністю у внутрішньолінійному розведенні;

· вивчити загальну та специфічну комбінаційну здатність за репродуктивними ознаками у міжлінійному підборі;

· провести порівняльну оцінку енергії росту, розвитку та відгодівельних якостей тварин різних поєднань;

· оцінити  кість м’яса й сала тварин різних поєднань;

· вивчити стресостійкість та резистентність дослідного молодняка;

· проаналізувати інтер’єрні показники свиней різних породних поєднань;

· визначити економічну ефективність використання  генотипів свиней які вивчалися у системі схрещування півдня  України.

Об’єкт дослідження. Об’єктом досліджень були свиноматки української степової білої породи та помісний молодняк, отриманий від їх поєднання  з кнурами великої чорної та м’ясних порід (дюрок і ландрас).

Предмет дослідження. Вивчався  вплив внутрішньопорідної селекції на підвищення продуктивності свиноматок та ефективність схрещування з кнурами великої чорної, дюрок, ландрас порід, їх стресостійкість.

Методи дослідження. Під час проведення  експериментів використані сучасні загальноприйняті у зоотехнії методи отримання даних, їх аналізу і синтезу з проблем розведення  та відтворення  тварин: зважування, вимірювання, гематологічний, біологічний та статистичний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснена комплексна оцінка репродуктивних, відгодівельних  якостей сучасних генотипів свиней української степової білої породи, відселекціонованих на підвищення  м’ясних якостей. Доведена доцільність використання  ліній і родин української степової білої породи як материнської форми у дво- і трипорідному схрещуванні із спеціалізованими м’ясними і скоростиглими породами ландрас, дюрок та великою чорною породою, як проміжною батьківською формою. Отримано нові дані щодо інтенсивності росту, відгодівельних та забійних  якостей тварин, що вивчаються, деяких біохімічних показників крові, морфологічних та фізико-хімічних показників м’язової та жирової тканин. Вперше визначено показники комбінаційної здатності (загальної та специфічної) ліній і родин за репродуктивними ознаками. Вперше встановлено показники рівномірності і напруги, параметри кінетичної і експоненційної швидкості росту чистопорідних і помісних тварин. Вперше вивчена стресочутливість досліджуваних генотипів, встановлено більшу стійкість до стресів чистопорідних тварин української степової білої породи, що підтверджує доцільність їх використання  у породно-лінійному схрещуванні і пристосованості породи до умов півдня України.

Практичне значення  одержаних результатів. За рахунок використання  кращих варіантів дво-, і трипорідного схрещування, порівняно з чистопорідним розведенням підвищуються середньодобові прирости на 45...61 г, зменшується вік досягнення живої маси 100 кг на 8...12 діб, знижуються витрати кормів на 1 кг приросту на 0,04...0,10 корм. од. Економічна ефективність від впровадження  у виробництво помісних свиней на двопорідній основі складає з розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняка – 21,37 тис. грн., а для  трипорідного – 22,2 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень,  які одержані здобувачем особисто під час виконання  наукової тематики (проведення  експерименту, закладання  дослідів, виконання  аналітичної роботи). Уточнення  окремих теоретичних положень проведено разом з науковим керівником  членом-кореспондентом УААН,  професором,  доктором сільськогосподарських наук Коваленком  В.П. У загальному обсязі виконаних робіт частка автора становить 90%.

Апробація  результатів дисертації. Основні положення  дисертаційної роботи доповідались на ІХ міжнародній науково-виробничій конференції “Актуальные проблемы развития  отрасли свиноводства” (м. Миколаїв, 2002 р), на міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво України: селекція , технологія , ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів”, (м. Суми, 2002 р), на обласних нарадах і семінарах (м. Херсон, 1999-2000 рр., м. Генічеськ, 2002 р). У повному обсязі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні відділу свинарства Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія -Нова” (смт. Асканія-Нова, 2003 р) .

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 6 друкованих працях, 5 з  яких – у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура і об’єм роботи. Дисертаційна робота викладена на 131 сторінках комп’ютерного тексту і складається  з таких розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 24 таблиці та 8 рисунків. Список використаних літературних джерел включає 147 найменувань, 13 з  яких – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ і МЕТОДИка власних ДОСЛІДЖЕНь

Експериментальні дослідження  проводились в умовах акціонерного товариства закритого типу (АТЗТ) „Волна” Генічеського району Херсонської області і відділу свинарства Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” протягом 1997....2002 років.

Дослідження  проводилися  за наведеною схемою (рис. 1).

Матеріалом для  дослідження  були кнури і свиноматки української степової білої породи; кнури порід дюрок, ландрас і великої чорної та матки української степової білої породи; кнури порід дюрок, ландрас, великої чорної і матки української степової білої та помісі. Лабораторні дослідження  проводили в лабораторії агроекології Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова „Асканія -Нова”.

На першому етапі досліджень вивчали комбінаційну здатність семи ліній і дев’яти родин української степової білої породи свиней за показниками продуктивності свиноматок (багатоплідність, великоплідність, молочність, маса гнізда і кількість поросят у 2-місячному віці), а також комплексний показник

Продуктивність свиней української степової білої породи при чистопорідному розведенні і схрещуванні |

Вплив внутрішньопорідної селекції на підвищення продуктивності свиноматок | Вплив міжпорідного схрещування і комбінаційної здатності ліній на відгодівельні та м’ясні якості підсвинків |

Оцінка різних ліній та родин за власною продуктивністю | Вплив поєднаності родин і ліній на продуктивність маток, відгодівельні та м’ясні якості підсвинків |

Порівняльна оцінка дво- і трипорідних поєднань порід українська степова біла; дюрок; ландрас; велика чорна |

Відгодівельні якості | М’ясні якості |

Вплив стресочутливості на відгодівельні та м’ясні якості молодняка | Вік досягнення живої маси 100 кг, середньодобові прирости,

витрати кормів | Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, довжина туші, маса заднього окосту |

Економічна ефективність чистопорідного розведення та схрещування |

Рис. Схема досліду

відтворювальних  якостей (КПВЯ) за методикою В.А.Коваленка (1981).

З метою виявлення  кращих поєднань генотипів порід української степової білої (УСБ), дюрок (Д), ландрас (Л) та великої чорної (ВЧ) було відібрано 40 свиноматок української степової білої породи,  які за принципом аналогів розділили на 4, групи по 10 голів в кожній. Після  парування  в період поросності і лактації свиноматки утримувались за технологією, яка прийнята у господарстві.

Годівля  тварин проводилась відповідно до норм Інституту свинарства з урахуванням наявності кормів у господарстві.

У першій серії дослідів після  відлучення у віці 60 днів з кожного поєднання  було відібрано для  відгодівлі по 20 поросят аналогів (10 кнурців і 10 свинок). Одночасно з цих же груп відібрано по 10 голів чистопорідних і двопорідних свинок поєднань >Д ? ?УСБ, >Л ? ?УСБ з метою послідовного вирощування  і використання  у другій серії дослідів. Свинки при досягненні живої маси 120-130 кг покриті кнурами порід,  які використовувалися  у першій серії дослідів.

Контрольну відгодівля молодняка різних генотипів проводилась в умовах господарства.

Ефект комбінаційної здатності оцінювали з використанням моделі Гріфінга в модифікації В.К.Савченка (1966) та А.А.Поляничкіна (1980).

Ріст і розвиток ремонтного молодняка визначали на основі їх індивідуального зважування  і вимірювання  до 8-місячного віку перед ранковою годівлею з кінцевим визначенням швидкості росту. При досягненні підсвинками живої маси 100 кг визначали середньодобовий приріст, прижиттєву товщину шпику на рівні 6-7 грудних хребців, витрати кормів на 1 кг приросту.

Оцінку відгодівельних та м’ясних  якостей чистопорідних і помісних свиней проводили методами контрольної відгодівлі та контрольного забою за методикою Полтавського науково-дослідного інституту свинарства (1987).

За результатами забою враховували: забійних вихід, %; довжину туші, см; товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, мм; масу заднього окосту, кг; площу „м’язового вічка”, см2.

Морфологічний склад туші визначали шляхом обвалки її правої половини та зважування  м’яса, сала і кісток.

Хімічний склад продуктів забою (найдовшого м’яза спини і сала) проводили за загальноприйнятими методиками (1987).

З метою вивчення  метаболічних процесів в організмі свиней різних генотипів проведені гематологічні дослідження  за морфологічними та біохімічними показниками за загальноприйнятими методиками. Кров брали у 3 підсвинків з кожної групи перед забоєм при досягненні живої маси 100 кг. Визначали: вміст гемоглобіну за методикою І.Д.Дервіза, А.І.Воробйова (1959), кількість лейкоцитів (в рахунковій камері Гор’яєва); загальний білок на рефрактометрі; білкові фракції за методикою Олла, Маккорда в модифікації С.А.Карпюка (1962); бактерицидну активність за методикою О.В.Смірнової та Т.А.Кузьміної (1968), лізоцину активність за методом В.Т.Дорофійчука (1968); фагоцитарну активність за методикою В.В.Нікольської (1968).

Для  визначенн  стресостійкості 125 голів піддослідних поросят було оцінено за галотановим тестом в модифікації Інституту свинарства УААН.

Експериментальний цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики (М.А.Плохинський, 1969).

РЕЗУЛЬТАТИ власних ДОСЛІДЖЕНЬ

Репродуктивні  якості свиноматок різних ліній. Відтворні  якості найбільш поширених ліній і родин української степової білої породи наведені в таблиці 1. Як свідчать дані, у стаді спостерігалася  тенденція до диференціації тварин в лініях за ознакою багатоплідності. Так, в середньому по стаду багатоплідність склала – 10,3 голови, коливання за лініями такі: від 9,8 (лінії Нового) до 10,4 голів (лінії Дружка). Лінії Асканія, Задорного, Степняка були практично подібними - від 10,1 до 10,3 голів на опорос. За великоплідністю не встановлено лінійної диференціації (за винятком лінії Асканія  - 1,15 кг), але в цілому великоплідність недостатня.

За ознакою молочності маток встановлено суттєві відмінності (P<0,05) між лініями Степняка і Дружка, а також Степняка, Нового, Асканія.

Встановлені також істотні відмінності за масою гнізда на час відлучення у 60 діб. Більш високі показники цієї ознаки характерні для  лінії Асканія  і Дружка (відповідно 141 і 140 кг), а мінімальні і подібні для  інших ліній (Нового, Задорного, Степняка – від 130 до 133 кг). У даному випадку також недостатня  диференціація  лінії за масою гнізда при відлученні. За живою масою 1 поросяти при відлученні виділялася  ліні  Нового – 16,3 кг. У тварин інших ліній ця  ознака була на рівні 15,3...15,9 кг.

Таблиця  1 – Відтворні  якості свиноматок провідних ліній

Лінії | n | Багато-плід-

ність, голів | Молоч-ність,

кг | 60 діб | КПВЯ, бали | кількість порсят,

голівмаса

гнізда,

кг | середня маса 1 по-росяти, кг | збереже-ність, % | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Асканій | 95 | 10,2±0,22 | 45,9±1,08* | 8,7±0,17 | 141,0±2,33 | 15,9±0,17 | 85,3 | 103,05 | Новий | 26 | 9,8±0,30 | 45,0±1,11* | 8,6±0,45 | 130,1±5,49 | 16,3±0,16 | 87,8 | 98,2 | Задорний | 94 | 10,3±0,17 | 43,2±1,20 | 8,4±0,16 | 131,0±2,81 | 15,3±0,27 | 81,6 | 97,86 | Степняк | 102 | 10,1±0,21 | 40,1±1,11 | 8,4±0,14 | 133,0±2,44 | 15,7±0,19 | 83,2 | 97,41 | Дружок | 174 | 10,4±0,16 | 47,0±0,79* | 9,0±1,00 | 141,0±1,88 | 15,6±0,10 | 86,5 | 104,59 | В середньому по стаду | 639 | 10,3±0,22 | 44,3±0,86 | 8,7±0,38 | 137,0±2,53 | 15,7±0,27 | 84,5 | 101,28 | Примітка: *Р<0,05

У таблиці 2 наведені показники відтворних якостей свиноматок при внутрішньолінійних поєднаннях. Відмінності виявлені тільки між поєднаннями ліній Асканія і родини  Асканії - за масою гнізда на час відлучення  (153,2 кг) і живою масою 1 голови (17,2 кг). Інші поєднання  мали подібні, але значно нижчі показники. Так, маса гнізда на – 22,2…12,2 кг, а середня  маса 1 голови на час відлучення  – 1,9…0,8 кг.

Таблиця 2 – Відтворні якості свиноматок при внутрішньолінійних поєднаннях

Поєднання | n | Багато-плід-

ність,

голів | Молоч-ність,

кг | У 2 місяці | КПВЯ, бали | кількість поросят,

голів | маса гнізда,

кг | середня маса 1 голови,

кг | збереже-

ність, % | Х±SxХ±SxХ±SxХ±SxХ±Sx | Асканій |

Асканія | 71 | 10,1±0,26 | 43,9±2,13 | 8,9±0,18 | 153,2±5,2 | 17,2±0,54 | 88,1 | 107,27 | Надія | 24 | 10,3±0,22 | 46,0±1,08 | 8,6±0,17 | 161,0±2,3 | **

18,7±0,17 | 83,5 | 109,86 | Новий | Надьожная | 26 | 9,9±0,28 | 48,9±2,33 | 8,8±0,49 | 142,0±4,85 | 16,1±0,62 | 88,9 | 103,97 | Степняк | Верба | 65 | 10,0±0,22 | 43,0±1,35 | 8,3±0,15 | ***

158,0±2,48 | ***

19,0±0,27 | 83,0 | 106,59 | Волна | 37 | 10,3±0,32 | 46,3±1,64 | 8,6±0,31 | 137,0±4,33 | 16,0±0,20 | 83,5 | 101,55 |

Задорний |

Культура | 35 | 10,1±0,32 | 42,5±1,05 | 8,6±0,27 | 133,0±2,65 | 15,3±0,11 | 85,1 | 98,79 | Шкода | 59 | 10,±0,19 | 44,8±0,96 | 8,4±0,16 | 131,0±2,60 | 15,4±0,38 | 81,6 | 98,01 | Дружок | Думка | 113 | 10,4±0,16 | 47,0±0,79 | 9,0±0,10 | 140,8±1,88 | 15,6±0,10 | 86,5 | 104,52 | Лента | 61 | 10,7±0,22 | 48,4±1,40 | 9,1±0,15 | 141,8±2,68 | 15,5±0,13 | 85,0 | 105,95 | Примітка: **Р<0,01; ***Р<0,001

Також встановлено високу масу гнізда поросят на час відлучення  у родини Верби лінії Степняка (158 кг).

У таблиці 3 приведені дані відтворних якостей у міжлінійних поєднаннях.

Достатньо висока багатоплідність виявлена в поєднанні ліній Бериславець ? Дружок (12  голів) та Бериславець ? Задорний (11,1 голів). Були виявлені небажані, з низькою багатоплідністю, поєднання  ліній. Зокрема Степняк ? Задорний (9,0 голів), Степняк ? Дружок (9,9 голів) і Асканій ? Дружок (9,9 голів). За показниками маси гнізда на час відлучення  максимальні значення були отримані в поєднанні Бериславець ? Дружок, а поєднання  кнурів лінії Бериславця з матками лінії Задорного не дало високих показників цієї ознаки – 135,9 кг. Низькі показники порід з недостатньою багатоплідністю отримані в поєднанні Степняк ? Задорний (121,4  кг) та Смілий ? Задорний (126,2 кг).

Проміжні значення  маси гнізда на час відлучення, отримані від свиноматок лінії Степняка у поєднанні з лінією Бериславця (146,3 кг) та Смілий ? Асканій (144,9 кг). Низькі показники маси гнізда отримані також в цілому у поєднаннях з лінією Асканія (123,6…132,6 кг) та Смілого (121,1…143,3 кг).

Таблиця 3 – Відтворні якості свиноматок при міжлінійних поєднаннях

Поєднання | n | Багатоплід-

ність,

голів | Молочність,

кг | У 2 місяці | КПВЯ, бали

кнури

лінії | матки лінії | кількість поросят,

голів | маса гнізда,

кг | середня маса 1 поросяти, кг | збереже-

ність, % | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Асканій | Задорний | 11 | 10,5±0,53 | 42,5±1,328,6±0,28 | 132,6±4,5015,4±0,36 | 81,9 | 99,02 | Асканій | Дружок | 12 | 9,9±0,57 | 41,0±1,188,2±0,23 | 124,1±3,0015,3±0,25 | 82,8 | 93,69 | Асканій | Степняк | 10 | 10,1±0,48 | 44,8±1,518,0±0,25*** | 123,6±3,1015,4±0,18 | 79,2 | 98,48 | Бериславець | Асканій | 9 | 10,6±0,23 | 46,1±2,478,7±0,33 | 136,1±6,6015,8±0,84 | 82,0 | 101,84 | Бериславець | Степняк | 12 | 11,2±0,28** | 48,0±2,109,2±0,36 | 146,3±7,1516,0±1,80 | 82,1 | 108,29 | Смілий | Асканій | 13 | 10,3±0,40 | 48,7±1,978,6±0,20 | 144,9±6,3616,5±0,81 | 83,5 | 101,78 | Бериславець | Задорний | 14 | 11,1±0,36 | 48,4±1,238,9±0,20 | 135,9±3,9316,0±0,25 | 80,2 | 103,67 | Бериславець | Дружок | 13 | 12,0±0,45*** | 48,5±1,559,9±0,21*** | 163,0±2,0216,5±0,27 | 82,5 | 117,47 | Степняк | Дружок | 12 | 9,9±0,31 | 46,9±1,268,9±0,17 | 144,3±3,69 | 16,0±0,18 | 89,9 | 104,84 | Смілий | Дружок | 8 | 10,5±0,42 | 41,8±1,208,4±0,18 | 133,1±5,6815,8±0,70 | 80,0 | 98,40 | Смілий | Степняк | 7 | 10,9±0,73 | 45,0±1,549,0±0,70 | 143,3±6,0015,8±0,48 | 82,6 | 105,35 | Смілий | Задорний | 6 | 9,7±0,40 | 40,8±2,037,8±0,32 | 126,2±8,1416,1±0,38 | 80,4 | 92,86 | Степняк | Задорний | 9 | 9,0±0,54 | 40,6±3,628,0±0,31 | 121,4±4,6315,0±0,03 | 88,9 | 90,97 | Задорний | Степняк | 7 | 10,3±0,63 | 45,6±2,688,1±0,40 | 140,4±8,4017,3±0,60 | 78,6 | 100,88 | Задорний | Асканій | 6 | 11,3±0,55 | 44,2±1,458,8±0,41 | 137,5±5,3315,6±0,42 | 77,9 | 102,86 | Примітка: **Р<0,01; ***Р<0,001

У цих поєднаннях виявилась також нижча жива маса одного поросяти на час відлучення  - 15,0…16,1 кг, а максимальні показники отримані в поєднанні Задорний ? Степняк - 17,3 кг, але при недостатній збереженості поросят до 2-місячного  віку (78,6%).

Визначені показники загальної та специфічної комбінаційної цінності ліній при їх використанні  як батьківських, так і материнських форм (табл. 4).

Таблиця  4 – Показники загальної комбінаційної здатності за відтворними  якостями

Лінії | Форма | батьківська | материнська | багато-плідність,

гол | маса гнізда,

кг | маса одного

поросяти, кг | багато-плідність, гол | маса гнізда,

кг | маса одного поросяти, кгАсканій | -0,3 | -10,90 | -0,5 | +0,2 | 3,61 | +0,11 | Бериславець | +0,7 | +8,84 | +0,2 | - | - | - | Степняк | -1,0 | -4,0 | -0,4 | +0,1 | 0,32 | +0,2 | Задорний | +0,3 | 2,1 | +0,6 | -0,4 | -8,83 | -0,2 | Дружок | - | - | - | +0,1 | +4,28 | 0,0 | Смілий | -0,2 | +0,03 | +0,2 | - | - | - |

Так, за багатоплідністю максимальні показники загальної комбінаційної здатності отримані по лінії Бериславця  (+0,7 голів), а міжлінійної - для  лінії Степняка (-1,0 голів). Також значні відмінності отримані за показником живої маси гнізда на час відлучення  +8,84 кг для  лінії Бериславця  та - 10,9 кг для  лінії Асканія. Для  інших ліній суттєвих відмінностей не встановлено.

За середньою масою одного поросяти на час відлучення  високою загальною комбінаційною здатністю характеризувалися тварини лінії Задорного (+0,6 кг), низькою - лінії Асканія  (-0,5 кг).

За показниками специфічної комбінаційної здатності ознаки були близькими, або дещо вищими за ефекти загальної комбінаційної здатності. За багатоплідністю максимальні значення  ефекту специфічної комбінаційної здатності отримано в поєднанні Задорний ? Асканій  (+0,7 голів) та Дружок ? Бериславець (+0,7 голів), мінімальні - в поєднанні Асканій  ? Бериславець 

(-0,7 голів). Значні відмінності у величині специфічної комбінаційної здатності виявлені також за ознакою маси гнізда на час відлучення. Максимальні її значення  отримані в поєднанні Асканія ? Задорного (+13,65 кг), а мінімальні - в поєднанні Бериславець ? Асканій (–12,85 кг), Дружок ? Смілий (-8,05 кг) і Дружок ? Асканій (-6,95 кг). За середньою масою одного поросяти максимальні значення  були виявлені у поєднанні Степняк ? Задорний (+0,60 кг) та Дружок ? Степняк (+0,50 кг), мінімальні - в поєднанні Степняк ? Смілий (-0,50 кг) і Асканій ? Задорний (-1,0 кг).

Ріст і розвиток чистопорідного молодняка в різних формах підбору. Встановлено, що при близьких значеннях середньої маси для кнурців і свинок у 2-місяному віці (відповідно 18,3 кг…18,6 і 18,2…18,4 кг) в різних варіантах підбору в подальшому краще росли нащадки від міжлінійних поєднань. Так, кнурці, отримані від внутрішньолінійних поєднань, мали масу у 8-місячному віці 127,6 кг, а у міжлінійному - 136,0 кг. Аналогічно свинки у внутрішньолінійних поєднаннях мали живу масу в даному віці 115,8 кг, а у міжлінійному – 127,0 кг. У цілому по обох статевих групах виявилась вірогідна перевага нащадків, отриманих від міжлінійних поєднань, вона склала 11,7 кг (P<0,05).

Кращі показники за віком досягнення живої маси 100 кг (207 діб) отримали від міжлінійного підбору. Тварини, отримані від внутрішньолінійного підбору, мали більший вік досягнення живої маси 100 кг (+4 доби) та нижчий рівень середньодобових приростів (-9 г) у порівнянні з міжлінійним поєднанням. Конверсія  корму у кнурців була на рівні 5,12 кг корм. од. на 1 кг приросту, у свинок – 5,17 корм. од. Аналіз динаміки основних промірів ремонтного молодняку не виявив значних відмінностей між групами.

Крім того, ми використали модель Т.Бріджеса для  оцінки закономірностей росту кнурців і свинок, отриманих у внутрішньолінійному і міжлінійному підборі кнурів і свинок. Більш високою кінетичною швидкістю росту характеризувалися  кнурці і свинки від міжлінійного підбору. Тому основним резервом подальшого збільшення  енергії росту свиней є оцінка і відбір ремонтного молодняка за енергією росту.

Ефективність схрещування  свиноматок української степової білої породи з кнурами порід дюрок, ландрас та великої чорної породи. Відтворні якості свиноматок у дво- і трипорідному варіантах схрещування  наведені в таблиці 5.

Таблиця  5 – Відтворні якості свиноматок

Породи | nБагато-плід-

ність,

гол. | Молоч-ність,

кг | У 2 місяці | КПВЯ, бали |

кількість поросят,

гол. | маса гнізда,

кг | середня маса 1 поросяти,

кг | збереже-

ність, % | ? | ? | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | І етап досліджень | УСБ | УСБ | 9 | 10,4±0,32 | 48,0±2,10 | 8,3±0,18 | 134,5±7,37 | 16,3±0,90 | 79,8 | 100,31 | Д | УСБ | 10 | 9,9±0,58 | 46,3±2,45 | 8,7±0,25 | **

158,7±10,1 | 18,2±0,50 | 87,8 | 109,04 | Л | УСБ | 9 | 10,7±0,50 | 49,3±2,79 | ***

10,0±0,39 | **

167,5±7,33 | 16,8±0,36 | 83,3 | 118,19 | ВЧ | УСБ | 10 | 10,0±0,36 | 49,5±0,99 | 9,5±0,31 | 157,3±5,57 | 16,6±0,35 | 95,0 | 122,9 | ІІ етап досліджень | УСБ | УСБ | 20 | 11,0±0,35 | 49,6±166 | 9,8±0,23 | 162,4±4,6 | 16,6±0,25 | 89,1 | 116,16 | Д | УСБ?Л | 20 | 12,0±0,49 | 49,7±2,19 | 10,5±0,39 | 168±7,30 | 16,0±0,39 | 87,5 | 121,56 | Л | УСБ?Д | 10 | 10,9±0,36 | 44,3±3,07 | 9,5±0,32 | 156,3±5,5 | 16,5±0,35 | 87,2 | 111,34

ВЧ | УСБ?Д | 10 | 10,7±0,50 | 40,5±3,60 | 9,1±0,31 | 156,4±0,78 | 17,2±0,78 | 85,0 | 108,69 | ВЧ | УСБ?Л | 20 | **

10,5±0,23 | 47,1±1,67 | 9,4±0,25 | 154,1±5,62 | 16,4±0,28 | 89,5 | 110,64 | Примітка: **Р<0,01; ***Р<0,001

Дещо більша багатоплідність виявлена у свиноматок, поєднаних з кнурами порід ландрас та українська степова біла (10,67; 10,4 голів). За живою масою поросят на час народження  не встановлено суттєвих відмінностей за винятком помісей з породою дюрок (1,20...1,25 кг). За ознакою молочності кращими були поєднання  маток з кнурами породи ландрас - 49,3 кг та великої чорної - 49,5 кг.

На час відлучення  у двомісячному віці в гніздах залишалося  по 9,6...10,0 голів поросят із загальною масою гнізда від 134,5 до 168,0 кг. Збереження  поросят від народження  до відлучення  у свиноматок усіх дослідних груп було високим, хоча вірогідної різниці між ними не встановлено.

Під час схрещування  помісних свиноматок >Д ? ?УСБ з кнурами породи ландрас та >Л ? ?УСБ, з кнурами породи дюрок багатоплідність підвищилась відповідно на +0,6, +0,3 голови порівняно з чистопорідними тваринами.

Найважчими на час відлучення  серед двопорідних поєднань були помісні поросята >Д ? ?УСБ - 18,2 кг , а серед трипорідних - >ВЧ ? ?(УСБ ? Д) - 17,2 кг. Отримані майже близькі показники репродуктивних  якостей дво- і трипорідних помісей, при цьому встановлено, що використання  плідників великої чорної породи забезпечує більш високі показники збереженості поросят до відлучення  (95% в двопорідному поєднанні і 89,5% в трипорідному).

Відгодівельні та м’ясні якості свиней. На контрольній відгодівлі найбільш скороспілими виявилися  помісні тварини >Д ? ?УСБ - 181 доба і >Л ? ?УСБ – 185 діб, що швидше від свиней поєднання  >ВЧ ? ?УСБ на +6…+1 добу і чистопорідних ровесників на +8…+4 доби (табл. 6).

Трипородні помісі >Д ? ?(Л ? УСБ) та >Л ? ?(Д ? УСБ) перевищували аналогів української степової білої породи за середньодобовим приростом на +45…+61 г та на 8-12 днів раніше досягали живої маси 100 кг і на -0,04-0,1 корм. од. менше витрачали кормів на 1 кг приросту. За показником віку досягнення  живої маси 100 кг кращими були трипорідні помісі >Д ? ?(Л ? УСБ) – 174 доби. Чистопорідні тварини мали цей показник вищим на +12 діб (Р<0,01). Вказані помісі мали також максимальні значення  середньодобового приросту – 761 г і мінімальну товщину шпику (23,0 мм). Дещо поступалися  їм помісі >Л ? ?(Д ? УСБ) – відповідно 178 діб, 745 г і 23,5 мм. Використання  кнурів великої чорної породи виявилось менш ефективним і помісні тварини наближались за даними відгодівельних ознак до чистопородних свиней української степової білої породи.

Оцінка м’ясних  якостей тварин свідчить про перевагу помісей за такими ознаками: забійний вихід (77,5% у помісей >Д ? ?УСБ, що на 9,1% більше ніж у чистопорідних ровесників Р<0,001); товщина шпику була значно меншою у поєднанні >Д ? ?УСБ (24 мм) та >Л ? ?УСБ (25 мм). Помісі >Д ? ?УСБ перевищували чистопорідних тварин за масою окосту (Р<0,05), яка була більш високою серед дослідних груп - 11,0 кг. Вихід м’яса в поєднанні >Д ? ?УСБ склав 61,3% і >Л ? ?УСБ - 60,4%. У чистопорідних тварин та помісей з великою чорною породою він дорівнював відповідно 57,6 і 58,1% (Р<0,001). Довжина напівтуші була у всіх поєднаннях майже однакова (96-97 см).

Трипорідні помісі мали значно вищий забійний вихід на 7,1% порівняно з чистопорідними тваринами української степової білої породи.

Таблиця 6 – Відгодівельні та м’ясні якості помісних тварин (n=20, n=3)

Породи | Вік досягнення живої маси 100 кг, діб | Середньо-добовий приріст, г | Товщина шпику на рівні 6-7 гр. хребців, мм | Затрати корму на 1 кг приросту, корм. од. | Забійний вихід,

% | Довжина туші,

см | Площа „м’язового вічка”, см2Маса окосту,

кг | ? | ? | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | Х±Sх | І етап досліджень | УСБ | УСБ | 189±3,34 | 685±5,54 | 30,0±0,09 | 3,78±0,09 | 68,4±0,95 | 96,0±0,00 | 31,8±0,46 | 10,6±0,09 | Д | УСБ | 181±1,96 | 737±4,93***24,0±0,08***3,60±0,03 | 77,5±0,30** | 96,6±0,70 | 32,3±0,54 | 11,0±0,12 | Л | УСБ | 185±1,10 | 728±5,31** | 25,0±0,04***3,67±0,09 | 77,3±1,09 | 97,0±0,00 | 33,8±0,69 | 11,0±0,23 | ВЧ | УСБ | 186±3,26 | 712±4,96***29,0±0,06 | 3,70±0,04 | 75,7±0,84 | 95,6±0,69 | 31,6±0,49 | 10,9±0,18 | ІІ етап досліджень | УСБ | УСБ | 186±2,87 | 700±6,24 | 30,6±0,09 | 3,70±0,09 | 67,7±0,87 | 93,0±0,10 | 30,6±0,38 | 10,4±0,12 | Д | УСБ?Л | 174±1,87 | 761±5,64 | 23,0±0,11 | 3,60±0,05 | 79,6±0,94 | 96,0±0,10 | 34,6±0,45 | 12,6±0,19 | Л | УСБ?Д | 178±3,12 | 745±5,21 | 23,5±0,08 | 3,66±0,04 | 78,5±0,78 | 96,5±0,14 | 34,0±0,56 | 12,8±0,23 | ВЧ | УСБ?Д | 183±4,26 | 707±6,11 | 28,0±0,09 | 3,71±0,04 | 76,7±0,98 | 95,0±0,12 | 32,2±0,49 | 11,3±0,15 | ВЧ | УСБ?Л | 183±3,82 | 726±7,12 | 28,0±0,10 | 3,70±0,06 | 76,8±1,02 | 95,0±0,28 | 32,0±0,61 | 11,0±0,27 | Примітка: **Р<0,01; ***Р<0,001

За довжиною туші також встановлена перевага трипорідних помісей, отриманих від плідників зарубіжної селекції. У цих тварин вірогідно нижча товщина шпику (23,0...23,5 мм порівняно з 28,7 мм в українській степовій білій породі). До їх переваги також слід віднести більш високі показники площі "м’язового вічка",  яка становить для м’ясних тварин 34,0...34,6 см2, а також масу окосту – 12,6...12,8 кг в порівнянні з 10,4 кг у свиней української степової білої породи та 11,0...11,3 кг у помісей з використанням кнурів великої чорної породи.

Аналіз хімічних та фізичних показників м’яса і сала тварин дослідних груп показав, що вологоутримуюча здатність була найбільш високою у помісей з використанням кнурів великої чорної породи, що може свідчити про його кращі кулінарні та смакові  якості. Але суттєвих відмінностей між групами за цим показником не встановлено. Взагалі при порівняльній оцінці хімічних  якостей найдовшого м’яза спини і шпику свиней не встановлено вірогідної різниці між показниками.

Гематологічні показники чистопорідних і помісних тварин. За рівнем лейкоцитів і загального білка суттєвих відмінностей між групами чистопорідних, дво- і трипорідних помісей не встановлено. У той же час, як у дво-, так і трипорідних помісей у сироватці крові містилася  дещо більша кількість альбумінів, що сприяло підвищенню м’ясності туш свиней.

Встановлена дещо підвищена бактерицидна активність сироватки крові свиней української степової білої породи, що в певній мірі свідчить про їх високу адаптованість до умов середовища. Всі інші морфологічні і біохімічні показники крові знаходилися  в межах норми.

Стресостійкість свиней. Сумнівно реагуючи на фторатан, поросята були у всіх поєднаннях, але в різній кількості і на різному рівні (табл. 7).

Таблиця 7 – Рівень стресочутливості свиней різних генотипів, %

Поєднання | n | Судороги у тварин | сумнівні | стресостійкі | кнури | матки | регідність | тремор | УСБ | УСБ | 36 | 2,8 | - | 5,6 | 91,7 | Д | УСБ | 24 | 8,3 | 4,2 | 16,7 | 70,8 | Л | УСБ | 24 | 4,2 | 8,3 | 20,8 | 66,7 | Вч | УСБ | 8 | 12,5 | - | 12,5 | 75,0 | Д | Л? УСБ | 12 | - | 8,3 | 8,3 | 83,4 | Л | Д? УСБ | 8 | - | - | 12,5 | 87,5 | Вч | Д? УСБ | 8 | - | - | - | 100 | Вч | Л? УСБ | 5 | - | - | 20,0 | 80,0 |

Так, сама висока кількість сумнівно реагуючих на фторатан поросят знаходилася  в групах, де батьківською формою були кнури породи ландрас (20,8…12,5%). Усі інші тварини, які показали негативну реакцію на фторатан, віднесені до стресостійких. Найбільша кількість таких поросят була у групах української степової білої породи (91,7%) та трипорідних помісей велика чорна ? дюрок ? українська степова біла (100%).

Економічна ефективність. У результаті економічних розрахунків встановлено, що від 1 голови двопорідних помісей чистий прибуток був вищим на 14,3 грн, а рентабельність відповідно на 6,1% в порівнянні з чистопорідними тваринами.

Трипорідні помісі за рахунок більш високої інтенсивності росту, менших затрат кормів і кращої скоростиглості в порівнянні з чистопорідними аналогами мали на відгодівлі більш низьку собівартість 1 ц приросту живої маси на 36,7 грн. Це зумовило підвищення  рентабельності відгодівлі тварин дослідних груп на 14,8%. Загальний економічний ефект у розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняка становив: двопорідного – 20370 грн., трипорідного – 22160 грн.; чистопорідного – 18990 грн.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідами удосконалені методичні підходи виробництва високоякісного помісного молодняка свиней в південному регіоні України на базі встановлених породно-лінійних поєднань відселекціонованих за репродуктивними і м’ясними якостями генотипів української степової білої, великої чорної та ландрас і дюрок порід.

2. Встановлено генотипові відмінності ліній і родин української степової білої породи за показниками репродуктивних якостей. Так, максимальні показники багатоплідності мали матки ліній Дружка та родин Думки і Лєнти від 10,4 до 11,1 гол. За масою гнізда при відлученні кращими виявились лінії Асканія і родини Надії. Встановлені генотипові відмінності є базою для отримання внутрішньопорідного гетерозису при використанні міжлінійного підбору.

3. Встановлені суттєві ефекти загальної і специфічної комбінаційної здатності ліній свиней української степової білої породи, що є підставою для вибору їх оптимальних поєднань. Високі ефекти специфічної комбінаційної здатності свідчать про переважно неадитивний тип успадкування відтворних якостей свиней.

4. Використання тварин української степової білої породи із породами дюрок, ландрас і великою чорною в дво- і трипорідних варіантах схрещування сприяє підвищенню багатоплідності маток (від 2,9 до 9,1%) (Р<0,01), відгодівельних і м’ясних якостей дво- і трипорідних комбінацій. За репродуктивними якостями кращими були поєднання >Л?+УСБ: багатоплідність 10,7 голів, маса гнізда у 2 місяці 167,5 кг.

5. Помісні тварини на відгодівлі мали середньодобові прирости 737...728 г і перевершували чистопорідних тварин на +52…+43 г (Р<0,001), що скорочувало період відгодівлі на -8…-4 доби.

6. Більший забійний вихід установлено у молодняка свиней поєднання >Д ? +УСБ на +9,1% порівняно з чистопорідними тваринами (Р<0,01). Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями склала 24,0 мм у поєднаннях >УСБ ? +УСБ – 30 мм. Встановлено суттєві відмінності в морфологічному складі туш дослідних тварин. Так, найбільший вихід м’яса властивий поєднанням >Д ? +УСБ - 61,3%. Серед трипорідних помісей кращими за вмістом м’яса в туші було поєднання >Д ? +(Л ? УСБ) - 64,4%.

7. Встановлено, відгодівельний помісний молодняк вивчених поєднань при досягненні живої маси 100 кг характеризується доволі високими показниками рівня протеїну в м’язовій тканині (22,43-21,67%), а також технологічними якостями за рівнем “зв’язаної води (58,77-55,84%).

8. Біохімічні показники крові дослідних тварин знаходились у межах фізіологічної норми. За окремими гематологічними показниками чистопорідні тварини мали тенденцію до більш високих