У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Панченко Віктор Михайлович

УДК.612.825+612.821.3+612.7

ІНДИВІДУАЛЬНІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ

ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ПРОФЕСІЙНОМУ ВІДБОРІ КАНДИДАТІВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

03.00.13 – фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі Військово-медичного управління Служби безпеки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

Інститут фізіології імені О.О.Богомольця

НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу фізіології головного мозку

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Макарчук Микола Юхимович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

доктор біологічних наук, професор

Шабатура Микола Никанорович,

Київський національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

Провідна установа: Науково-дослідний інститут геронтології АМН України

Захист відбудеться 28.05.2003 р. о13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, пр. акад. Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий 25.04.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми, їх ролі в процесі навчання, в становленні і розвитку професійних навичок привертає постійну увагу у науковців і практиків (М.В.Макаренко, 1987, 1991; П.В.Сімонов, 1987). Дослідженнями в диференціальній психофізіології, фізіології вищої нервової діяльності накопичено достатньо даних, що дозволило розробити практичні рекомендації, які знайшли застосування в окремих галузях народного господарства. Проте наші знання про зв’язок між індивідуальними варіаціями людської поведінки – з одного боку, та особливостями комплексу психофізіологічних функцій - з другого, залишаються недостатніми.

Важливість таких досліджень щодо людини полягає в тому, що, будучи націленими на подальше вивчення індивідуально-типологічних властивостей та значення їх в цілеспрямованій поведінці за умов впливу на організм різних факторів зовнішнього середовища, вони відкривають шлях до розуміння біологічних основ індивідуальних відмінностей між людьми, розшифруванню нейрофізіологічних механізмів складних психічних функцій та ін. (В.Д.Небиліцин, 1990; М.В.Макаренко, 1991). Якщо урахувати і те, що динамічні характеристики психофізіологічних функцій, як правило, визначають кінцевий результат дій і вчинків людини, то стає незаперечним, фізіологічно активні системи забезпечують цілісну структуру її індивідуальної поведінки. Як вважає В.С.Мерлін, (1986), “без знання реальних основ індивідуальних психологічних відмінностей рухатись в практику неможливо”.

Сказане не викликає сумніву, що вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми, їх ролі в успішності професійної діяльності є однією із важливих проблем сучасної фізіології вищої нервової діяльності, диференціальної психофізіології, фізіології праці та спорту, педагогіки тощо.

Проблема професійного відбору взагалі і військових спеціалістів зокрема давно стала предметом наукових досліджень як за кордоном, так і в нашій країні. Багатьом видам військової діяльності властива наявність стресових ситуацій. Служба в підрозділах СБ України є специфічним видом професійної діяльності, яка характеризується надмірним емоційним напруженням і великою ціною помилки. Співробітники спецслужб нерідко діють в обстановці реальної небезпеки, несуть високу ступінь відповідальності за прийняте рішення і свої професійні дії. В той же час відомо, що багато практично здорових людей виявляються непридатними до такої діяльності. Тому для таких професій і потрібен перш за все профвідбір з урахуванням індивідуальних психофізіологічних відмінностей (М.П.Захараш і співавт., 2001; О.В.Матюха, 2001).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є продовженням комплексних досліджень, започаткованих М.В.Макаренком, індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми і їх ролі в надійності професійної діяльності. Вона виконана в межах теми Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України “Аналіз міжнейронних зв’язків в корі і підкоркових структурах головного мозку під час виконання реальних функцій” (номер держреєстрації 0199U004037).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи: удосконалити систему психофізіологічного відбору кандидатів на військову службу за умов підвищеного нервово-психічного навантаження на основі визначення зв’язків індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, характеристик психофізіологічних функцій з професійно важливими якостями цього контингенту військовослужбовців.

Для досягнення мети вирішували такі задачі:

1.

Дослідити індивідуальні особливості психофізіологічних функцій (сенсомоторні реакції і пам’ять) у осіб з різними рівнями функціональної рухливості та сили нервових процесів.

2.

Вивчити взаємозв’язки між параметрами електричної активності головного мозку (амплітуди, індексу і частоти альфа-ритму) і характеристиками психофізіологічних функцій.

3.

Визначити роль індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, параметрів електричної активності головного мозку, показників сенсомоторних та психічних функцій при професійному відборі кандидатів на військову службу, яка пов’язана з підвищеним емоційним напруженням.

Об‘єкт дослідження: психофізіологічні функції, властивості основних нервових процесів у кандидатів на військову службу в особливих умовах.

Предмет дослідження: індивідуальні відмінності психофізіологічних функцій, параметри електричної активності головного мозку у людей з різними типологічними особливостями вищої нервової діяльності та їх роль при професійному відборі.

Методи дослідження. Для досягнення мети і вирішення задач дослідження застосовували: аналіз та узагальнення наукової літератури з проблеми; методи дослідження властивостей основних нервових процесів (функціональної рухливості та сили); вимірювання латентних періодів зорово-моторних реакцій на подразники різного ступеня складності; визначення об’єму короткотривалої різномодальної пам’яті; реєстрацію електричної активності головного мозку; експертні оцінки кандидатів на військову службу; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на контингенті кандидатів на військову службу в особливих умовах проведені комплексні обстеження з визначенням у них рівнів функціональної рухливості та сили основних нервових процесів, характеристик електричної активності головного мозку та реакцій сенсомоторної сфери на подразники різного ступеня складності, а також об’єму короткотривалої різномодальної пам’яті.

Доповнена і поглиблена інформація, одержана іншими авторами щодо психофізіологічних відмінностей між людьми і залежності їх від індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, вперше отримано дані щодо зв’язку параметрів простих зорово-рухових реакцій з властивостями основних нервових процесів, що обумовлено специфічністю обстеженого контингенту.

Вперше показано, що параметри обсягу слухової пам’яті зв’язані з рівнем функціональної рухливості та сили основних нервових процесів, а зорової – лише з властивістю функціональної рухливості.

Наукова значущість роботи полягає у новизні одержаних даних, які свідчать, що успішність професійної діяльності військових співробітників в особливих умовах залежить від властивостей основних нервових процесів: функціональної рухливості та сили, а також від продуктивності короткотривалої слухової пам’яті та сенсомоторної реактивності на подразники різного ступеня складності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані достовірні відмінності поміж групами безумовно придатних, придатних з певними обмеженнями і особливо з групою непридатних за показниками індивідуально-типологічних властивостей, об’єму короткотривалої слухової пам’яті та характеру сенсомоторного реагування на подразники різного ступеня складності. Експериментально отримані характеристики психофізіологічних функцій людини заслуговують використання в системі тестів професійного відбору.

Абсолютні значення вивчених нами властивостей є нормативним підґрунтям при вирішенні питання придатності кандидата до військової служби з підвищеними нервово-психічними вимогами.

Методики, які застосовували для виявлення індивідуальних відмінностей, високо інформативні; впродовж останніх років вони успішно використовуються в практиці психологічної служби СБ України.

Особистий внесок здобувача. Аналіз наукової літератури по предмету дисертації, формування загальної мети і конкретних завдань досліджень, проведення обстежень на контингенті кандидатів на військову службу, опис, узагальнення результатів належать автору. Інтерпретація отриманих результатів та висновки обговорені з науковим керівником, д.б.н., проф. Макаренком М.В. Статистична обробка фактичного матеріалу в більшій мірі проведена самим здобувачем.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на 25-му Зібранні по проблемах ВНД, присвяченому пам’яті І.П.Павлова, Ленінград, 1977; Республіканській науковій конференції “Фізіологічні механізми фізичної і розумової працездатності при спортивній і трудовій діяльності, Львів, 1981; ХІY Всесоюзному з’їзді фізіологічного товариства, Баку, 1983; ХІІ, ХІІІ, ХY, XYI з’їздах Українського фізіологічного товариства (Львів, 1986; Харків, 1990; Донецьк, 1998; Вінниця, 2002); І та ІІ Всесоюзних конференціях “Принципи і механізми діяльності мозку людини”, Ленінград, 1985, 1989; Об’єднаній науковій медико-технічній конференції, Вінниця, 1983; Всесоюзній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження член-кореспондента АН СРСР та АПН Л.Г.Вороніна, 1988; ІІІ Всесоюзному симпозіумі “Проблеми оцінки та прогнозування функціональних станів організму в прикладній фізіології”, Фрунзе, 1988; ІІ Всесоюзному симпозіумі “Фізіологічне нормування праці”, Донецьк, 1989; Наукових конференціях “Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність”, Київ-Черкаси, 1997, 2001; Симпозіумі “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”, Київ-Черкаси, 1999.

Публікації. Здобувачем опубліковано 44 наукові праці, з них 15 за матеріалами дисертації, в тому числі 10 статей у спеціальних фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів: огляду літератури, методики досліджень, результатів власних досліджень та їх узагальнення і висновків. Основний зміст дисертації викладений на 145 сторінках компьютерного тексту, робота містить 5 таблиць та ілюстрована 28 рисунками. Список літератури включає 287 найменувань вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень

Аналіз даних літератури показав, що зв’язок індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності з параметрами психофізіологічних функцій, електричної активності головного мозку досліджений недостатньо, як і їх роль при професійному відборі кандидатів на військову службу в особливих умовах.

Контингент та методики досліджень. Обстежено 195 практично здорових чоловіків у віці 18-25 років, які проходили професійний психофізіологічний відбір на військову службу за умов підвищеного нервово-психічного напруження.

Функціональну рухливість та силу основних нервових процесів досліджували за методикою М.В.Макаренка (1983) на приладі ПНДО (прилад нейродинамічних обстежень). Функціональну рухливість (ФР) і силу нервових процесів (СНП) досліджували в режимі “зворотного зв’язку”. Суть цього режиму полягає в тому, що при правильних відповідях обстежуваного при диференціюванні позитивних і гальмівних сигналів час експозиції сигналів автоматично зменшується на 0,02 сек., а при помилкових реакціях - збільшується на таку ж величину. Показниками функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) є час (в сек.) переробки 120 сигналів та величина мінімальної експозиції (в мсек.). Чим менший час, затрачений на проходження заданої серії позитивних і гальмівних сигналів, та менша мінімальна експозиція, тим більш високий показник функціональної рухливості нервових процесів.

Силу основних нервових процесів визначали за кількістю переробленої інформації впродовж 5-ти хв. Вважається, чим більший цей показник, тим вищий рівень СНП.

Зорово-моторні реакції різного ступеня складності визначали також на приладі ПНДО. Досліджували латентні періоди простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР), реакції вибору одного з трьох (РВ 1-3) та реакції вибору двох із трьох подразників (РВ 2-3).

Час центральної переробки інформації (ЧЦПІ) обчислювали за різницею між ЛП РВ 1-3, ЛП РВ 2-3 та ЛП ПЗМР. В наших дослідженнях

ЧЦПІ1 = ЛП РВ 1-3 - ЛП ПЗМР;

ЧЦПІ2 = ЛП РВ 2-3 - ЛП ПЗМР.

Електричну активність головного мозку реєстрували на електроенцефалографі фірми “Оріон” (Угорщина) в фоні (стан умовного спокою) та при функціональних пробах. Під час дослідження обстежувані знаходились у світло- і звукоізольованій камері в напівлежачому положенні в стані спокійного неспання. Для запису електричної активності головного мозку електроди розміщували за загально прийнятою системою: 10-20 симетрично над лобними (F), висковими (Т), тім’яними (Р) і потиличними (О) проекціями мозку. Реєстрацію здійснювали бі- і монополярно з відвідним вушним референтним електродом. При записі електроенцефалограми обстежуваному пропонували сидіти спокійно і розслабитись.

Результати обстежень піддавались якісному і кількісному аналізу. За допомогою візуальної оцінки електроенцефалограми виявляли наявність патологічних патернів та їх просторове розміщення, тобто можливі функціональні, чи органічні зміни у різних відділах головного мозку. Для кількісного аналізу використовували результати заміру амплітуди, частоти та індексу альфа-активності електроенцефалограми, зареєстрованих в стані умовного спокою в зоні потиличної проекції мозку.

Обсяг короткочасної різномодальної пам’яті на числа досліджували так. Для зорового запам’ятовування обстежуваним пред’являли на таблиці впродовж 30-ти сек. десять двохзначних чисел, такий же період часу вони утримували ці числа у пам’яті, після чого у довільному порядку відтворювали їх.

Аналогічно визначали об’єм слухової пам’яті: обстежуваним впродовж 30-ти сек. зачитували 10 двохзначних чисел і після 30-ти сек. затримки вони їх називали. Чим більшу кількість чисел відтворювали обстежувані, тим вищим був показник обсягу пам’яті.

Статистично обробляли результати з використанням комп’ютерних програм SPSSWin, EXEL, визначаючи вірогідність різниці між середніми величинами, яку оцінювали за допомогою параметричного t – Стьюдента та непараметричного критерію Колмогорова-Смірнова і проводили кореляційний аналіз з використанням непараметричного коефіцієнта кореляції Спірмена.

Результати досліджень та їх обговорення

Параметри сенсомоторних реакцій у людей з різними властивостями основних нервових процесів. У науковців, які займаються психофізіологічними дослідженнями, є дві чітко сформовані думки щодо фізіологічних основ та діагностичної цінності сенсомоторного реагування і, особливо, швидкісних актів простих зорово-моторних реакцій. Одні автори вважають, оскільки латентні періоди реакцій на прості подразники генетично обумовлені, то їх можна застосовувати як критерій рухливості основних нервових процесів (Л.С.Богаченко, В.К.Фаддеєва, 1953; В.В.Мочалін, Т.В.Туманова, 1971). Інші вчені находять, що ці характеристики не зв’язані з властивостями нервових процесів, і визначають, в основному, функціональний стан організму (Т.Д.Лоскутова, 1975; Є.І.Теплицька, 1982; М.В.Макаренко, 1984).

Щоб внести певну ясність у цю проблему, ми досліджували характеристики сенсомоторних реакцій на подразники різного ступеня складності у осіб з різними властивостями основних нервових процесів.

При аналізі результатів досліджень всіх обстежених розподілено на групи за рівнем властивостей основних нервових процесів: високим, середнім та низьким параметром кожної властивості. Статистична обробка показала, що групи, розподілені як за ФР, так і за силою нервових процесів, достовірно відрізняються за показниками латентних періодів сенсомоторних реакцій різного ступеня складності.

На рис. представлені гістограми параметрів ЛП ПЗМР, РВ 1-3 та РВ 2-3 у осіб з різною функціональною рухливістю нервових процесів. Як видно між групами з високим та низьким рівнем ФРНП виявлені достовірні відмінності за всіма показниками сенсомоторного реагування. Встановлено, що чим складнішим було завдання по вибору сигналів, тим більш чіткі відмінності виявлені між групами.

Подібна залежність сенсомоторного реагування отримана у груп осіб з різними параметрами сили основних нервових процесів.

Отже, у осіб з високими рівнями ФР та СНП латентні періоди сенсомоторних реакцій на навантаження різного ступеня складності достовірно коротші, ніж у обстежених з низькими параметрами цих властивостей. Такі відмінності підтверджує і кореляційна залежність між цими показниками (r = 0,20 – 0,59; р < 0,01).

Щодо індивідуальних особливостей часу центральної переробки інформації при навантаженні різного ступеня складності у осіб з різними властивостями основних нервових процесів виявлена така тенденція: у обстежених з високими значеннями цих властивостей ЧЦПІ був коротший для реакції вибору одного із трьох подразників, а при більш складному навантаженні - вибору двох із трьох подразників ця тенденція збереглась і відмінності між групами були достовірні (р < 0,01).

Таким чином, одержані дані не лише доповнюють результати досліджень школи М.В.Макаренка, в яких для визначення властивостей основних нервових процесів використовувалась методика заданого ритму, а є новими, оскільки індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності визначались в режимі “зворотного зв’язку” переробки інформації. При цьому виявлена кореляційна залежність властивостей основних нервових процесів з параметром ЛП ПЗМР, що в інших дослідженнях майже не зустрічається.

Ми погоджуємося з висновками тих авторів, які стверджують, що за параметрами сенсомоторного реагування можна виявляти функціональний стан організму. Показник мінімальної експозиції сигналу дає нам підставу використовувати його як інформативний допоміжний параметр ФРНП (r = 0,80; р < 0,001).

Параметри зорової та слухової пам’яті у людей з різними властивостями основних нервових процесів. Аналізуючи індивідуальні показники обсягу пам’яті, ми виявили деякі відмінності її у осіб, які відрізнялись між собою як за рівнем функціональної рухливості і сили основних нервових процесів, так і в залежності від модальності пам’яті (слухова, зорова). Середні показники обсягу запам’ятовування досить чітко відмінні між всіма групами обстежених в залежності від рівня функціональної рухливості нервових процесів. Чим вищий рівень цієї властивості, тим кращі показники пам’яті. Найвищий обсяг різномодальної пам’яті зареєстровано в групі осіб з високою функціональною рухливістю. У осіб із середнім та низьким рівнем ФРНП показники пам’яті були нижчими і відрізнялися між собою.

У групах обстежених з різними параметрами сили основних нервових процесів різниця в показниках обсягу пам’яті залишилась такою ж, як і між групами з різними рівнями функціональної рухливості, але не з такою достовірністю, як в останніх. Більшою мірою це стосується зорової короткотривалої пам‘яті.

Достовірність відмінностей індивідуальних особливостей обсягу пам’яті у осіб з різними властивостями основних нервових процесів підтверджується і наявністю кореляційного зв’язку типологічних характеристик вищої нервової діяльності з показниками обсягу різномодальної короткотривалої пам’яті (r = 0,20 - 0,28; р < 0,01). Між об’ємом зорової пам’яті та працездатністю головного мозку такої залежності немає.

Отримані дані узгоджуються з гіпотезою академіка М.Н.Ліванова (1975, 1977), яку підтвердила В.І.Вороновська (1989) про значення основних властивостей нервових процесів у здійсненні мнемічної функції.

Відображення індивідуальних характеристик психофізіологічних функцій в параметрах електричної активності головного мозку. В літературі є роботи про зв’язок параметрів альфа-ритму з продуктивністю пам’яті, уваги, характером сенсомоторної реактивності, а також з індивідуально-типологічними властивостями вищої нервової діяльності. Ці дані становлять певний інтерес як в теоретичному аспекті, так і в прикладному, але вони не завжди узгоджені і суперечливі.

При аналізі отриманих результатів за фоновими показниками альфа-ритму всі обстежені розподілені на три групи: з високими, середніми та низькими величинами цих параметрів. Виявилось, що між параметрами частоти альфа-ритму – з одного боку, амплітудою та індексом альфа-активності – з другого, існує кореляційний зв’язок. Коефіцієнти кореляції (r = -0,245 з амплітудою та r = -0,319 з індексом), при р < 0,01. Ці дані свідчать, що особи з високою частотою альфа-ритму характеризуються нижчою амплітудою альфа-потенціалів та меншим індексом і, навпаки, обстежуваним з низькою частотою альфа-активності притаманні вищі показники амплітуди та індексу альфа-ритму. Висока кореляція виявлена також між показниками амплітуди та індексу альфа-ритму (r = 0,620; р < 0,001).

Наглядним підтвердженням зв’язку між параметрами електричної активності головного мозку є також дані відмінностей середніх значень цих характеристик у груп обстежених, розподілених за величиною амплітуди альфа-ритму. Показники частоти альфа-активності у осіб з різною амплітудою достовірно відрізняються (t1-3 = 3,89; t1-2 = 3,19, при p < 0,001-0,01). Тобто у осіб з низькою амплітудою альфа-ритму середня величина частоти достовірно вища порівняно з особами із середньою та високою амплітудою альфа-потенціалів.

Досить чіткі відмінності між групами обстежених з різною амплітудою альфа-потенціалу виявлені і за показником індексу альфа-ритму. Найвищим він зафіксований у групі осіб з високою амплітудою (70,68%), а найнижчим (27,17%) – у осіб з низькою амплітудою (p < 0,001).

Відображення індивідуальних особливостей психофізіологічних функцій в параметрах електричної активності головного мозку визначалось за показниками сенсомоторної реактивності (прості та складні зорово-рухові реакції, часу центральної переробки інформації), обсягом зорової та слухової пам’яті, а також властивостями основних нервових процесів у осіб з різними характеристиками альфа-потенціалів (частотою, індексом і амплітудою).

Отримані результати досліджень сенсомоторного реагування у осіб з різною амплітудою альфа-ритму свідчать, що у групі з високою амплітудою альфа-активності показники латентних періодів реакцій вибору були достовірно коротші, ніж у групі з низькою амплітудою цього ритму. Величина латентних періодів простої сенсомоторної реакції поміж трьома групами майже не відрізнялась. Відмінності середніх величин часу центральної переробки інформації зберігають таку ж тенденцію, як і показники складних реакцій вибору (p < 0,05).

Стосовно зв‘язку показників пам’яті з параметрами альфа-ритму, то вони виявились такими: продуктивність зорової пам’яті у осіб з різною амплітудою альфа-ритму відмінностей не мала. Проте виявлено достовірні відмінності показників слухової пам’яті у групах осіб з високою та середньою амплітудою альфа-ритму порівняно з групою осіб з низькою амплітудою.

Щодо зв’язку властивостей основних нервових процесів з параметрами амплітуди альфа-ритму виявлено, що вищі показники ФР і СНП були в групі обстежених з більш високою амплітудою альфа-ритму (p > 0,05).

Ми вивчали характеристики психофізіологічних та нейродинамічних функцій не лише у зв’язку з амплітудою альфа-ритму, але і в залежності від частоти та індексу альфа-потенціалів. Виявилось, що поміж середніми значеннями параметрів нейродинамічних та психофізіологічних функцій у груп обстежених з різною частотою альфа-активності ні достовірних відмінностей, ні загальної тенденції прояву відмінностей не виявлено.

Характер відображення індивідуальних особливостей сенсомоторного реагування (в тому числі і часу центральної переробки інформації), властивостей основних нервових процесів, продуктивності зорової та слухової пам’яті в параметрах індексу альфа-активності мав таку ж тенденцію, яка була зафіксована в групах обстежених з різною частотою цього ритму. Достовірна різниця відзначена лише за показниками продуктивності слухової пам’яті між групами з високим і низьким індексом альфа-ритму, де вона була більша у представників з високим індексом.

Експериментальні дані, отримані в цьому розділі роботи, досить різнорідні і різноспрямовані у осіб з різними параметрами альфа-активності в електроенцефалограмі. Разом з тим простежується тенденція до відображення індивідуальних особливостей психофізіологічних функцій та властивостей основних нервових процесів в параметрах альфа-ритму, яка проявляється в тому, що особи з високою амплітудою цього ритму, за винятком продуктивності зорової пам’яті, мали і більш високі, а інколи і достовірно вищі показники психофізіологічних та нейродинамічних функцій. Окрім того, поміж параметрами альфа-ритму електричної активності головного мозку (амплітудою, частотою та індексом) виявлена кореляційна залежність.

Зв’язок електрофізіологічних, нейродинамічних та психічних функцій з професійно важливими якостями кандидатів на військову службу в особливих умовах. Багато видів професійної діяльності, особливо військових, доводиться здійснювати за умов високих нервово-емоційних напружень. Із літератури відомо, що далеко не всі практично здорові люди можуть успішно працювати та витримувати ці напруження. Як правило, з ними справляються лише особи із сильною та урівноваженою нервовою системою, досить високими показниками сенсомоторної та вегетативної сфери, емоційно стійкі до стресових ситуацій. Тому для прийняття на військову службу, пов’язану з роботою за умов підвищеного нервово-психічного навантаження, необхідно проводити суворий професійний психофізіологічний відбір (В.І.Варус, 1995; А.І.Єна, 2001; В.В.Маслюк, 2001).

Після проведення професійного відбору всіх кандидатів на військову службу розподілили на три групи:

·

I група - безумовно придатні;

·

II група - придатні з певними обмеженнями;

·

III група – непридатні.

Причому експерти при вирішенні питання про придатність кандидатів на військову службу в особливих умовах оцінювали їх психофізіологічні характеристики за допомогою загально визнаних методик відбору і не були знайомі з результатами наших досліджень.

Дослідженнями встановлено, що показники функціональної рухливості нервових процесів та працездатності головного мозку (СНП) відрізнялись у осіб з різним рівнем придатності до військової служби за умов підвищеного нервово-психічного навантаження. Кандидати першої групи за показниками властивостей основних нервових процесів відрізняються від групи кандидатів придатних з певними обмеженнями та групи непридатних. Від першої до третьої групи чітко простежується тенденція до погіршення показників, хоча відмінності в параметрах між групами не завжди достовірні. Отже, особи третьої групи за показниками властивостей основних нервових процесів характеризуються значно нижчими величинами в порівнянні з особами першої групи. Кандидати другої групи посідали проміжне місце між I і III групами.

Для з’ясування зв’язку сенсомоторних характеристик нервової системи з професійно важливими якостями працівників цього контингенту були проведені аналогічні порівняння. Індивідуальні відмінності поміж групами кандидатів збереглись майже такими, як і при аналізі за показниками властивостей основних нервових процесів. У більшості порівнянь, а саме: за параметрами латентних періодів на прості зорові сигнали та реакції вибору одного з трьох подразників достовірні різниці були між першою і третьою та між другою і третьою групами (р < 0,05). За показниками реакції відповідей на більш складні сенсомоторні навантаження (латентні періоди реакції вибору двох із трьох сигналів) виявлені між групами подібні відмінності, але вони не так чітко проявляються, що, певно, пов’язано саме із складністю завдання.

За параметром часу центральної переробки інформації між групами обстежуваних спостерігається подібна залежність, як і за середніми значеннями латентних періодів реакції вибору двох із трьох сигналів. Як правило, найкоротший час центральної переробки інформації був у групі безумовно придатних кандидатів, а довший - в групах придатних з певними обмеженнями та непридатних. Отже, особи другої і третьої груп придатності до військової служби в особливих умовах при диференціюванні позитивних та гальмівних сигналів витрачають більше часу, ніж представники першої групи.

При вивченні продуктивності короткотривалої пам’яті у груп кандидатів з різним рівнем придатності до військової служби встановлено, що за показниками обсягу зорової пам’яті немає відмінностей між групами досліджуваних. При аналізі продуктивності слухової короткотривалої пам’яті у цих же груп достовірно вищою продуктивність виявилась у осіб групи безумовно придатних (p < 0,05). Між другою і третьою групами ці відмінності були відсутні. Визначення параметрів альфа-ритму електроенцефалограми у груп обстежуваних з різними професійно важливими якостями не виявили достовірних відмінностей.

Результати дослідження електричної активності головного мозку дозволяють стверджувати, що її аналіз лише за кількісними показниками альфа-потенціалів (частота, амплітуда та індекс) не дає достатньої інформації для прийняття рішення щодо придатності кандидатів до військової служби в особливих умовах. Але візуальний аналіз електричної активності мозку з урахуванням показників інших ритмів ЕЕГ (бета, тета і дельта), їх потужності і просторового розміщення не втрачає свого значення для професійного відбору, оскільки дозволяє виявляти функціональні та органічні порушення в діяльності центральної нервової системи, які можуть спричинити пароксизмальні стани, що виключає можливість зарахування осіб на військову службу з підвищеним емоційно-вольовим напруженням.

ВИСНОВКИ

1.

Виявлена роль властивостей основних нервових процесів в індивідуальних проявах психофізіологічних функцій і визначена важливість цих показників для професійного відбору кандидатів на військову службу в особливих умовах.

2.

Встановлено прямі достовірні кореляційні зв’язки функціональної рухливості та сили нервових процесів зі швидкісними характеристиками сенсомоторних реакцій на навантаження різної складності.

3.

Виявлена пряма позитивна залежність між показниками функціональної рухливості нервових процесів та продуктивністю короткочасної зорової і слухової пам’яті. Параметри працездатності головного мозку були пов’язані лише з об’ємом слухового запам’ятовування.

4.

Встановлено зв’язки між величинами амплітуди, індексу та частоти альфа-ритму електроенцефалограми: показник індексу з амплітудою альфа-потенціалів має тісний позитивний зв’язок, тоді як частота альфа-активності з параметрами індексу та амплітуди альфа-ритму - зворотний.

5.

Відсутня кореляційна залежність між параметрами електричної активності мозку (показники амплітуди, індексу і частоти альфа-ритму) та властивостями нейродинамічних функцій (швидкість сенсомоторного реагування, функціональна рухливість нервових процесів та працездатність головного мозку). Однак у осіб з високою амплітудою альфа-потенціалів латентні періоди реакції вибору виявились коротшими, ніж в групі з низькою амплітудою цього ритму.

6.

Визначені відмінності за обсягом короткочасної слухової пам’яті у осіб з різними параметрами альфа-активності. У обстежених з кращою продуктивністю слухового запам’ятовування показники амплітуди та індексу альфа-ритму були вищими.

7.

Особи, відібрані на військову службу, яка пов’язана з підвищеним нервово-психічним навантаженням, за допомогою загально визнаних методик професійного відбору за результатами наших досліджень істотно відрізняються від тих осіб, які такий відбір не пройшли. Відібрані кандидати характеризуються більш високими рівнями показників індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, більшою швидкістю сенсомоторних реакцій на подразники різного ступеня складності, а також кращим слуховим запам’ятовуванням.

8.

Результати роботи використовуються в СБ України при професійному психофізіологічному відборі кандидатів на військову службу та розстановці кадрів військових співробітників, які працюють в особливих умовах.

Список опублікованиХ робіт за темою дисертації

1.

Сиротский В.В., Вороновская В.И., Кольченко Н.В., Панченко В.М. Особенности кратковременного произвольного запоминания у людей с различным уровнем функциональной подвижности нервных процессов // Физиол. журн. АН УССР. – 1980. – Т. 26, №2. – С. 171-178.

2.

Сиротский В.В., Вороновская В.И., Говоруха Л.И., Трофимчук Г.Е., Зуев С.Н., Панченко В.М., Майоренко П.П., Пилькевич Н.А. Значение индивидуально-типологических свойств нервной системы при подготовке спортсменов высшего класса // Физиол. журн. АН УССР. – 1982. – Т.28, № 3. – С. 274-278.

3.

Майдиков Ю.Л., Макаренко Н.В., Кольченко Н.В., Киенко В.М., Гавриличев А.Л., Панченко В.М. Связь успешности профессиональной деятельности операторов наблюдателей с психофизиологическими и личностными особенностями // Физиол. человека. – 1986. – Т.12, №5. – С. 798-802.

4.

Майдиков Ю.Л., Макаренко Н.В., Панченко В.М., Майоренко П.П., Герасимов А.В. Значение нейродинамических и личностных особенностей человека-оператора в условиях групповой деятельности // Психол. журн. –1990. – Т. 11, №4. – С. 47-51.

5.

Майдиков Ю.Л., Макаренко Н.В., Майоренко П.П., Панченко В.М. Особенности реагирования кардиореспираторной системы в условиях сенсомоторной деятельности в зависимости от уровня функциональной подвижности нервных процессов // Физиол. человека . – 1991. – Т. 17, №6. – С. 23-28.

6.

Макаренко Н.В., Вороновская В.И., Панченко В.М. Связь индивидуальных психофизиологических свойств с успешностью обучения в вузе // Психолог. журн. – 1991. - Т. 12, №6. – С. 98-104.

7.

Макаренко Н.В., Вороновская В.И., Ковтун Т.В., Панченко В.М. Электроэнцефалографические корреляты временных характеристик простых сенсомоторных реакций у людей с различным уровнем функциональной подвижности нервных процессов // Физиол. человека. – 1992. - Т. 18, №3 . – С. 33-41.

8.

Макаренко Н.В., Вороновская В.И., Панченко В.М., Киенко В.М. Кратковременная память у людей с различной функциональной подвижностью нервных процессов // Физиол. человека. – 1993. – Т. 19, №2 – С. 13-19.

9.

Макаренко М.В., Борейко Т.В., Лизогуб В.С., Мацейко І.І., Никоненко О.П., Панченко В.М., Спринь О.Б. Вікові зміни вищої нервової діяльності людини // Вісник Черкаського держ. у-ту ім. Б.Хмельницького. “Актуальні проблеми фізіології”. Випуск 1. Черкаси, 1996. – С. 49-53.

10.

Захараш М.П., Панченко В.М., Гергель В.М., Матюха О.В., Вороновська В.І., Макаренко М.В., Загородна Т.В. Інформативні психофізіологічні показники при професійному відборі кандидатів на військову службу в особливих умовах // Збірник наукових праць №8, МО України, цент. НДІ озброєння та військової техніки збройних сил України, 2001. – С. 101-102, ДСК.

11.

Гергель В.М., Матюха О.В., Виноградова Л.В., Панченко В.М. ”Сенсомоторна та аффективно - вольова регуляція, інтелектуальні особистісні особливості співробітників підрозділів Головного Управління ”А”// Методичні рекомендації по психологічному та психофізіологічному професійному відбору. Під загальною редакцією Захараша М.П., ВМУ СБ України.- Київ, 2001. –35 с., ДСК.

12.

Захараш М.П., Матюха О.В., Панченко В.М., Вороновська В.І., Макаренко М.В. Зміни психофізіологічних функцій у людей молодого віку // Матер. симпозіуму “Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”. – Київ-Черкаси . - 1999. - С. 35.

13.

Захараш М.П., Макаренко М.В., Панченко В.М., Вороновська В.І., Гергель В.М., Матюха О.В., Демиденко І.М. Параметри сенсомоторних реакцій у людей з різними індивідуально-типологічними особливостями нервової системи // Матер. наук. конф. “Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність”.– Київ-Черкаси. - 2001. – С. 44.

14.

Захараш М.П., Матюха О.В., Панченко В.М., Гергель В.М., Макаренко М.В., Вороновська В.І. Зв’язок амплітуди альфа-ритму ЕЕГ з деякими показниками психофізіологічних функцій. – Там же. – С. 45.

15.

Захараш М.П., Панченко В.М., Гергель В.М., Матюха О.В., Вороновська В.І., Макаренко М.В., Демиденко І.М. Продуктивність короткочасної різномодальної пам’яті у людей з різними нейродинамічними характеристиками нервової системи і значення їх для професіонального відбору // Матеріали XYI з’їзду Українського фізіологічного товариства. – Вінниця, 2002. – Фізіол. журн. НАН України. – 2002. – 48, №2. – С. 120-121.

АНОТАЦІЇ

Панченко В.М. Індивідуальні психофізіологічні відмінності та їх значення при професійному відборі кандидатів на військову службу в особливих умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню зв’язків індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності з характеристиками психофізіологічних функцій, параметрами електричної активності головного мозку та з’ясуванню їх ролі при професійному відборі кандидатів на військову службу, яка пов’язана з підвищеним емоційним напруженням.

Дослідженнями встановлена кореляційна залежність між параметрами сенсомоторних реакцій різного ступеня складності, обсягом короткочасної різномодальної пам’яті та рівнями властивостей основних нервових процесів – коротші латентні періоди зорово-моторних реакцій, більший об’єм слухової пам’яті у осіб з вищими показниками функціональної рухливості та сили нервових процесів, тоді як ефективність зорового запам’ятовування залежить лише від функціональної рухливості.

Параметри альфа-ритму електроенцефалограми (амплітуда, індекс та частота) мають поміж собою прямі залежності: якщо між показниками амплітуди та індексу існує тісний позитивний зв’язок, то між частотою альфа-потенціалів та індексом і амплітудою виявлено зворотний. У обстежених з вищою амплітудою альфа-ритму порівняно з групою осіб із низькою величиною цього параметра відзначено більший обсяг короткотривалої слухової пам’яті, коротші сенсомоторні реакції вибору, а також дещо кращі показники властивостей основних нервових процесів та часу центральної переробки інформації.

Результати професійного психофізіологічного відбору показали, що відібраним кандидатам на військову службу, пов’язану з підвищеним нервово-психічним навантаженням, притаманні достовірно швидші сенсомоторні реакції, вищі рівні показників властивостей основних нервових процесів і краще слухове запам'ятовування.

Ключові слова: параметри альфа-ритму електроенцефалограми, властивості основних нервових процесів, сенсомоторні реакції різного ступеня складності, обсяг короткочасної зорової та слухової пам’яті, професійний психофізіологічний відбір військовослужбовців.

Панченко В.М. Индивидуальные психофизиологические различия и их значение при профессиональном отборе кандидатов на военную службу в особых условиях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению связей индивидуально-типологических свойств высшей нервной деятельности с характеристиками психофизиологических функций, параметрами электрической активности головного мозга и выяснения их роли при профессиональном отборе кандидатов на военную службу в условиях с повышенным эмоциональным напряжением.

Исследованиями установлена корреляционная зависимость между параметрами сенсомоторных реакций разной степени сложности, продуктивностью кратковременной слуховой памяти и уровнями свойств основных нервных процессов – латентные периоды зрительно-моторных реакций были короче, а объем слухового запоминания больше у лиц с высшими показателями функциональной подвижности и силы нервных процессов. Эффективность мнемической функции для зрительной модальности была связана только с функциональной подвижностью нервных процессов.

Параметры времени центральной переработки информации (при выполнении сложного задания) были лучше у обследованных с высокими показателями как функциональной подвижности, так и силы нервных процессов. При определении свойств основных нервных процессов на приборе ПНДИ (прибор нейродинамических исследований) в режиме “обратная связь” регистрируемый параметр - минимальная экспозиция сигнала - имеет тесную связь с уровнем функциональной подвижности нервных процессов и может использоваться как дополнительный показатель, характеризующий данное свойство.

Параметры альфа-ритма электроэнцефалограммы (амплитуда, индекс, частота) взаимозависимы: между показателями индекса и амплитуды имеется прямая корреляционная связь, а показатель частоты альфа-потенциалов с амплитудой и индексом этого ритма связан обратной зависимостью. У обследованных с высокой амплитудой альфа-ритма при сравнении с группой лиц с низкими значениями этого параметра обнаруживается больший объем кратковременной слуховой памяти, более короткие сенсомоторные реакции выбора, а также несколько лучшие показатели свойств основных нервных процессов и времени центральной переработки информации.

При проведении профессионального психофизиологического отбора установлено, что отобранные кандидаты на военную службу в условиях с повышенными нервно-психическими нагрузками имели достоверно более быстрые сенсомоторные реакции (простая и с выбором), высокие уровни свойств основных нервных процессов и лучшее слуховое запоминание. Полученные данные могут быть использованы в качестве научного обоснования для усовершенствования системы профессионального психофизиологического отбора, оптимизации учебного процесса и расстановки кадров военных сотрудников данного контингента.

Ключевые слова: параметры альфа-ритма электроэнцефалограммы, свойства основных нервных процессов, сенсомоторные реакции разной степени сложности, объем кратковременной разномодальной памяти, профессиональный психофизиологический отбор.

V.M. Panchenko. Individual psychophysiological distinctions and their value for professional selection of candidates for military service in special conditions.- Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the candidate of biological sciences in speciality 03.00.13 - physiology of man and animals. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to investigation links of individual-typical properties of high nervous activity with character psychophysiological functions, alpha-rhythm EEG parameters and participation their elucidate in occupational selection of candidates for military service in conditions with high emotional strain.

The investigations fix correlations between sensomotor reactions parameters, short memory and level of basic nervous processes features. The sensomotor reactions are shorter, acoustical memory is larger for persons with high functional mobility and strength of the nervous processes but visual memory is related only with functional mobility of the nervous processes.

By realising professional psychophysiological selection it was fixed, that all the candidates for a military service in conditions


Сторінки: 1 2





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Синтез та властивості N-трифторометилсульфонілімінопохідних карбонільних сполук - Автореферат - 17 Стр.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ВВ МВС УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Автореферат - 29 Стр.
УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ - Автореферат - 28 Стр.
Прогнозування показників НАДІЙНОСТІ МЕХАНІЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ бортової апаратури - Автореферат - 21 Стр.
КОНЦЕПЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ АДАПТАЦІЇ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ СПАДЩИНІ ДЖОНА ДЬЮЇ - Автореферат - 30 Стр.
ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ УШКОДЖЕННЯХ ОРГАНІВ ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ, УСКЛАДНЕНИХ ЗАОЧЕРЕВИННОЮ ГЕМАТОМОЮ - Автореферат - 27 Стр.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА КОНТРАКТОМ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ - Автореферат - 21 Стр.