насамперед моральною. Координатами її розуміння і адекватної поведінки є моральні цінності (добро, обов’язок, честь, совість, щастя, сенс життя, гідність тощо), що обумовлюють їх домінуюче значення в системі освітньо-виховної соціалізації молодих людей
? Філософський прагматизм Дж.Дьюї творчо поєднувався з новаторською методикою шкільної освіти. Морально-виховна функція процесу навчання, з точки зору Дж.Дьюї, полягає у духовному збагаченні особистості, яке б дозволило їй успішно адаптуватися до культурного середовища.
? Критерієм ефективного виховання є оптимальність прийнятого морального рішення в ситуації невизначеності й альтернативності розв’язання моральної ситуації. Для цього необхідні жива уява, свідомі ідеали та інтереси, володіння діалектичним мисленням, з притаманними йому творчою своєрідністю, критичністю, сміливістю, самостійністю, діалогічністю тощо. Те, наскільки позитивно людина може розв’язати моральну ситуацію, свідчить про її здатність вільно і ефективно існувати в новому культурному середовищі.
? Суттєвою рисою адаптивної моделі, запропонованої Дж.Дьюї, було положення про виховання індивіда як “соціально зацікавленої особистості”. Надаючи в процесі адаптації вирішального значення соціальному середовищу, Дж.Дьюї водночас наголошував на виключній можливості людини як суб’єкта суспільного життя.
? Необхідність розвитку у молодої людини навичок самостійної творчості забезпечує в майбутньому формування в неї здатності до інноваційного мислення й, отже, конкурувати в соціально-економічному світі праці й зайнятості.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Концепція культурної адаптації Джона Дьюї в американській філософії освіти // Зб. наук. праць Нац. пед. ун-ту ім.М.Драгоманова. – Вип.6. – К.: 2001. - С.21-28.
2. Соціокультурна ситуація та її адаптативна роль у соціально-філософській спадщині Дж.Дьюї // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб.наук.праць. (відп.ред-р Лях В.В.) – Вип. 28. – К.: Укр.центр дух.культури, 2002. – С.45-56.
3. Моральне виховання в школі як чинник демократичної соціалізації молоді // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб.наук.праць. – Вип. 31.- К.: Укр.центр культури, 2002. – С.38-48.
4. Демократія та освіта (з педагогічної спадщини Дж.Дьюї) // Наук.записки: Соц.-гуманіт.дисципліни: Нац.держ. пед.ун-т ім. Драгоманова. – К.: 1998. - С.62-66.
5. Дж.Дьюї – освітянський теоретик і практик //Наук.записки: Соц.-гуманіт.дисципліни. – К.: Нац. держ. пед. ун-т ім.Драгоманова, 1998. – С.81-85.
6. Моральне виховання у педагогічній системі Дж.Дьюї. – К.: Київський держ. ун-т культури і мистецтв, 1998. – 19 с.
7. Взаємодія демократії і морального виховання в педагогічній теорії Дж.Дьюї // Нац держ. пед. ун-т ім.М.Драгоманова/ Наук. записки: Соц.-гуманіт.дисципліни. – К.: 1998. – С.12-16.
8. Дж.Дьюї про моральний вибір як адаптивний фактор набуття духовного досвіду// Духовність як основа консолідації суспільства/ Міжвід. наук.зб., Ін-т „Проблеми людини”, К.: 1999. – Т.16. – С.194-201.
9. Соціальна обумовленість культурного досвіду (за Дж.Дьюї) //Вісник КНУКіМ (Київського нац. ун-ту культури і мистецтв): Зб.наук.праць – Вип.3, К.: 2000, Серія „Педагогіка”. – С.60-69.
10. Професійна освіта в теорії трудового виховання Дж.Дьюї // Професійна освіта, К.: 2000. - № 3. - С.130-135.
11. Прогресивна освіта як чинник культурної адаптації людини (у світлі педагогічної спадщини Джона Дьюї) //Рідна школа. - № 10. -2000. – С.73-75.
12. Соціальна педагогіка Дж.Дьюї: методологічний аспект // Вісник КНУКіМ: Зб.наук.праць – Вип.3, К.: 2001, Серія „Педагогіка”. - С.106-115.
13. Соціально-педагогічний експерименталізм Дж.Дьюї: моральний аспект // Вісник Книжкової палати. – 2002. - № 5.- С.21-24.
АНОТАЦІЇ
Пішванова В.О. Концепція культурної адаптації в соціально-філософській спадщині Джона Дьюї. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2003.
На основі аналізу творів класика американської соціально-філософської думки, одного з фундаторів філософії прагматизму Джона Дьюї, багаточисельних робіт зарубіжних і вітчизняних авторів, що стосуються проблематики його творчого спадку, в дисертації досліджується як самостійна наукова проблема сформульована та розроблена Дж.Дьюї концепція культурної адаптації як провідного механізму процесу соціалізації, формування соціально активної особистості. В роботі розкривається також вчення Дж.Дьюї про культурний досвід як визначальний фактор соціалізації молоді в контексті досягнення нею життєвого успіху, доводиться методологічна значимість поглядів Дж.Дьюї на органічність зв’язку навчання та виховання як обов’язкової умови „соціального пристосування”, показано значення цінностей демократії в контексті концепції культурної адаптації.
Ключові слова: Дж.Дьюї, соціальна філософія, культурна адаптація, соціалізація, прагматизм, інструменталізм, експерименталізм, культурний досвід, моральне виховання, соціальна демократія.
Пишванова В.О. Концепция культурной адаптации в социально-философском наследии Джона Дьюи. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Інститут высшего образования АПН Украины. - Киев, 2003.
На основе анализа произведений классика американской социально-философской мысли, одного из фундаторов философии прагматизма Джона Дьюи, многочисленных работ зарубежных и отечественных авторов, касающихся проблематики его творческого наследия, в диссертации исследуется сформулированная и разработанная Дж.Дьюи концепция культурной адаптации как основного механизма процесса социализации, формирования социально активной личности. В работе раскрывается также учение Дж.Дьюи о культурном опыте как определяющем факторе социализации молодежи в контексте ее жизненного успеха, доказывается методологическая значимость взглядов Дж.Дьюи на органичность связи обучения и воспитания как обязательного условия „социального приспособления”, показано значение ценностей демократии в контексте концепции культурной адаптации.
Ключевые слова: Дж.Дьюи, социальная философия, культурная адаптация, социализация, прагматизм, инструментализм, экспериментализм, культурный опыт, нравственное воспитание, социальная демократия.
Pishvanova V.О. The Concept of cultural adaptation in the social and philosophical heritage of John Dewey. Мanuscript.
The dissertation for the competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences by specialty 09.00.03 – Social philosophy and philosophy of history. –The Institute of Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev. - 2003.
On the basis of the analysis of the works of John Dewey – the classicist of the American social philosophical idea, one of the founders of pragmatism, and also works of foreign and domestic authors concerning the problems of his creative heritage, the concept of a sociocultural adaptation as the decisive mechanism of the socialization progress of the individual to an environment, thus formation of socially active person, formulated and developed by John Dewey, is investigated in the dissertation.
There is proved in thesis, that the concept of cultural adaptation, entry of the person in the world of social realities, in order, being there, to influence on it, is a core of the social philosophy of John Dewey, a quintessence of his pragmatic doctrine. The nature of concept of „cultural adaptation” in comprehension of John Dewey is a process of selfdetermination of the human personality in social conditions of life by change of stereotypes of consciousness and behaviour, forms of public organization and regulation, norms and values, directions and technologies of activity, and also nomenclature of her social products, mechanisms of communication and translation of social experience. In the work the concept of cultural adaptation of J.Dewey is described as the optimistic intention with an anticrisis directedness to form the active vital position of the person, the base of which is rationall criticism and creatively targeted activity by criteria of a profit and success („strategic educational pragmatism”). Cultural adaptation is an antipode to „the violent adaptation”; it denies the repressive procedure of education and provides innovative development of the aducationaly adequate effective cultural politics of the state.
In the research the conceptual value of the doctrine of J.Dewey about cultural experience as the mechanism of solution of the basic problem of socialization of youth in a context especially actual recently harmonization of personal and public interests as major factor of achievement of life success: „to have an experience is to live” is pointed out. The J.Dewey’s doctrine about cultural experience as the determining factor of youth’s socialization in the context of vital success, is shown in the dissertation, the pedagogue’s views on limitation of connection of training and education as obligatory condition of the “social adaptation” are explained, the role of values of democracy in a context of the concept of cultural adaptation is shown. The sociocultural experience of the individual, the interrelation and interaction of its components, social conditionality, the social cultural situation, individual features of the person etc. are delt with as the main adaptive factors of social philosophy of J.Dewey.
John Dewey connects the display of person’s intellectual and moral qualities with individual experience as the main condition of self-realization of the man, which causes adaptation by new cultural environment.
The problems of unity of education and upbringing in the concept of cultural adaptation and participation in this process, first of all schools as public institute of the young man’s socialization is examined ib work. The moral-educational function of process of training and education at school, from the point of John Dewey’s views, consists of development the abilities, incorporated in human nature, spiritual enrichment of the person, which would give human opportunity to adapt for cultural environment. That’s why a moral aspect of John Dewey’s pedagogical experimentalism is analyzed in details.
The separate attention in work is given to the interaction of democracy and moral education being conceptual installation of John Dewey’s social phylosophy. The necessity of recognition of democracy as a determining condition of cultural adaptation is proved, in this education as the factor democratic socialization of youth is done. The well-known thesis of John Dewey that criterion of effective moral education is the optimality of the accepted decision of a moral situation is also explained in the work in details: the interrelation between skill of the man to solve a moral situation and his ability to adaptation in new cultural environment is proved.
It is also stressed that the philosophical heritage of John Dewey can ratify in a society a recognition of the fact of inseparability of school functions from process of cultural adaptation, or democratic activity of a society, during which the anybody’s individuality is realized and morally brought up man is formed. The necessity for the young man to develop the skills of independent creativity ensures hereafter the forming of ability of innovation intellection and, therefore, to compete in a social-economical world of work and employment. The methods of moral education, which is justified and practically approved by John Dewey, has received gratitude all over the world, including Ukraine. Innovation directedness of the concept of cultural adaptation of John Dewey has especial value in our country taking into account the complex of social and economic realities of the development of the market mechanism, in particular problems of education of young generation in conditions of the society of a transient period.
Keywords: John Dewey, social philosophy, cultural adaptation, socialization, pragmatism, instrumentalism, experimentalism, cultural experience, ethic education, social democracy.
Підписано до друку 20.03.2003 р. Формат 60х84 1/16.
Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 1,0.
Наклад 100. Зам. № 45.
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
01015, Київ, вул.Січневого повстання,21.