НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ПИВОВАРОВ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.9

ПОДАТКОВА І КРЕДИТНО-ФІНАНСОВА ЗЛОЧИННІСТЬ:

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2003

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі кримінології та кримінально-виконавчого права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник –

кандидат юридичних наук, доцент Кальман Олександр Григорович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Мельник Микола Іванович, заступник керівника Головного науково-експертного Управління Апарату Верховної Ради України;

- кандидат юридичних наук, доцент Перепелиця Олександр Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри кримінального права.

Провідна установа –

Національна академія внутрішніх справ України, кафедра кримінології і юридичної соціології, Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ.

Захист відбудеться 5 лютого 2004 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

Автореферат розіслано 29 грудня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шепітько В.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення ринкових відносин в Україні зумовлює необхідність проведення низки соціально-економічних, політичних, правових та інших реформ, для яких характерною рисою є реорганізація механізму господарювання в цілому й окремих його ланок. Ці процеси супроводжуються загостренням криміногенної обстановки, значним зростанням окремих груп злочинів - як загальнокримінальної спрямованості, так і в сфері економіки. Недовершене врегулювання питань власності, відсутність дійового контролю за законністю надходжень грошових коштів, що використовуються під час приватизації, незбалансованість кредитно-фінансової системи, високий ступінь монополізації деяких галузей народного господарства, незавершеність проблеми оподаткування та інші чинники не лише ускладнюють економічну ситуацію у країні, а й сприяють значному поширенню кримінальних проявів у цій сфері. За своєю структурою фінансова злочинність охоплює злочинні діяння, передбачені, зокрема, статтями 207, 209 - 212, 222, 223 Кримінального кодексу України11 Кримінальний кодекс України – надалі КК України.

. У дисертації акцентовано увагу на вивченні й аналізі таких із них, як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів22 Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів – надалі ухилення від сплати податків (ст.212 КК України) і шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222 КК України). Такий вибір пояснюється значною питомою вагою цих видів злочинів у структурі злочинних посягань економічної спрямованості та їх тенденцією до зростання. Зазначені протиправні діяння є найбільш типовими серед сучасних податкових і кредитно-фінансових злочинів в Україні. Слід зауважити, що шахрайство з фінансовими ресурсами й ухилення від сплати податків – це злочини з досить високим ступенем латентності, що характерно для всього масиву злочинів фінансового спрямування. Удосконалюються засоби їх учинення, з’являються нові, витончені “винаходи” в галузі фінансових зловживань. Різноманітні способи вчинення названих злочинів викликають нагальну потребу їх наукового аналізу й узагальнення, систематизації раніше накопиченого досвіду. Дослідження сучасної податкової і кредитно-фінансової злочинності вимагає інтегративного підходу до проблеми загальних положень її попередження, визначення її сутності й поняття фінансової злочинності в цілому та податкової і кредитно-фінансової злочинності, зокрема, класифікації розглядуваних злочинів.

Кримінально-правовим і кримінологічним проблемам ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, як-от: П.П. Андрушка, В.І. Антипова, Л.П. Брич, М.Б. Бучко, В.Н. Вересова, Б.В. Волженкіна, П.Т. Геги, Д.І. Голосниченка, А.Є. Гутника, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, В.Є. Еминова, А.А. Казіни, О.Г. Кальмана, Я.М. Кураш, В.Д. Ларичева, В.В. Лисенка, В.Р. Мойсика, В.О. Навроцького, В.М. Поповича, Є.Л. Стрельцова та ін. Проте з часом істотно змінюється соціальний зміст податкової і кредитно-фінансової злочинності. До того ж, останнє десятиріччя проблематика фінансової злочинності вивчалася в основному в рамках наук кримінального права та криміналістики.

Усе це свідчить про необхідність проведення комплексного кримінологічного дослідження сучасної податкової та кредитно-фінансової злочинності в Україні та розробки пропозицій щодо шляхів вдосконалення заходів попередження як зазначених видів злочинних діянь, так і фінансової злочинності в цілому. Вищенаведене й обумовило обрання теми поданої до захисту дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження спрямовано на виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. №1376/2000 (розділ V), і є складовою частиною, передбачених планом наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права (№ 0186.0.070883).

Мета і завдання дослідження. Метою даної наукової роботи є комплексний кримінологічний аналіз сучасної податкової і кредитно-фінансової злочинності в Україні шляхом дослідження ухилення від сплати податків й шахрайства з фінансовими ресурсами, що передбачає дослідження кількісних і якісних параметрів цих видів злочинності, їх детермінації й особи злочинця, розробку науково обґрунтованих рекомендацій по вдосконаленню практики боротьби з ними та їх попередження.

Для досягнення цієї мети автор поставив перед собою наступні завдання, які і становлять зміст дисертаційного дослідження:

- визначити стан сучасної наукової розробки порушеної проблеми в кримінологічній науці;

- провести історично-порівняльний аналіз практики застосування кримінально-правових норм про відповідальність за злочини, вчинені у сфері оподаткування й кредитно-фінансовій сфері;

- визначити категорію “фінансова система України”, її структурні елементи з точки зору їх кримінологічного значення в механізмі детермінації податкової і кредитно-фінансової злочинності;

- проаналізувати різні підходи до тлумачення понять економічної, фінансової, кредитно-фінансової, податкової злочинності у спеціальній літературі, сформулювати власне розуміння фінансової злочинності в цілому та її загальної структури, окреслити критерії віднесення тих чи інших злочинів саме до зазначених видів злочинності;

- надати загальну кримінологічну характеристику сучасної податкової та кредитно-фінансової злочинності шляхом дослідження ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами, вчинюваними також в сукупності з службовими злочинами;

- виявити типовіші кримінологічні риси особи злочинців, діяння яких поєднані з учиненням злочинів у сфері податкової та кредитно-фінансової діяльності;

- з’ясувати фактори, що детермінують ці злочини;

- розробити науково обґрунтовані і практично здійснимі заходи, спрямовані на подолання злочинності у податковій та кредитно-фінансовій сферах і у фінансовій сфері в цілому, а також пропозиції по вдосконаленню відповідних норм права, що регулюють суспільні відносини в цих сферах і надають можливості досягнути мети попередження зазначених видів злочинності.

Об’єктом дослідження є податкова і кредитно-фінансова злочинність як найбільш типові і розповсюджені прояви фінансової злочинності.

Предметом дослідження є кримінологічна характеристика сучасної податкової і кредитно-фінансової злочинності, дослідженої шляхом вивчення таких найпоширеніших злочинних діянь, як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і шахрайство з фінансовими ресурсами (ст.222 КК України), їх кількісно-якісні показники в Україні (рівень, структура, динаміка, тенденції подальшого розвитку, оцінка рівня їх латентності), причини й умови, що їх детермінують, характерні риси й особливості особи злочинців, які вчиняють злочини у сфері фінансової діяльності, заходи загальносоціального й спеціально-кримінологічного їх попередження, необхідність розробки комплексних програм попередження і боротьби із зазначеними видами злочинів.

Методи дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи пізнання, зокрема:

- історичний – при аналізі розвитку кримінального законодавства в частині регламентації відповідальності за ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами;

- системно-структурний – під час здійснення обробки й узагальнення отриманого емпіричного матеріалу, розробки класифікації злочинів фінансового спрямування;

- порівняльно-правовий – у процесі комплексного аналізу кримінально-правових норм у взаємозв’язку з нормативними положеннями інших галузей права - адміністративного, податкового, фінансового та ін.;

- конкретно-соціологічні та статистичні методи збирання, узагальнення й аналізу інформації – в перебігу дослідження матеріалів кримінальних справ, документів органів податкової служби й анкетування працівників правоохоронних органів.

Емпірична база дисертаційного дослідження складається з вивчення й аналізу понад 300 кримінальних справ, що були розглянуті судами або знаходились у провадженні органів слідства Харківської, Донецької, Полтавської і Сумської областей у 1999-2002 р.р. (за статтями 1482, 1485 КК України 1960 р., статтями 212, 222 КК України 2001р.), опитування засуджених за цими статтями, анкетування 100 працівників правоохоронних органів, контент-аналізу офіційної й комерційної преси за 1997-2003 р.р., аналізу статистичних звітів і довідок МВС України, Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України, судових оглядів та інших матеріалів стосовно теми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів визначається комплексним характером дослідження проблеми злочинності в податковій та кредитно-фінансовій сферах у її кримінологічному і кримінально-правовому аспектах, поєднаного з її розробками в галузях економіки, податкового, адміністративного, фінансового права, теорії управління. Конкретний внесок дисертанта в розв’язанні питань що стосуються вивчення і попередження злочинів у сфері фінансової діяльності держави, полягає в тому, що ним розроблено низку пропозицій, які мають значення для науки і практики боротьби з досліджуваними злочинними проявами. До найбільш вагомих результатів, що відбивають новизну дисертаційної роботи, віднесені наступні теоретичні положення і практичні рекомендації, які виносяться на захист:

- розроблена комплексна кримінологічна і кримінально-правова характеристика злочинів у податковій і кредитно-фінансовій сферах - ухилення від сплати податків, шахрайства з фінансовими ресурсами. Проаналізовано рівень, структуру й динаміку даних злочинів. Обґрунтовано положення про значну латентність цих злочинних діянь, проведено їх порівняння за кримінально-правовими та кримінологічними ознаками, сформульовано положення щодо тотожності кримінологічних характеристик вивчених злочинів з іншими злочинами фінансової спрямованості й обґрунтовано їх наукове та практичне значення;

- визначено поняття “фінансова злочинність”, його найбільш значущі критерії, запропоновано класифікацію фінансових злочинів з виокремленням таких їх різновидів, як податкова та кредитно-фінансова злочинність;

- проаналізовано проблему легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом як різновиду злочинів у сфері фінансової діяльності, окреслено певні перспективні напрямки кримінологічного дослідження з цієї проблематики;

- на підставі критичного переосмислення чисельних класифікаційних систем щодо способів і форм підготовки, здійснення і приховування злочинцями фактів учинення податкових і кредитно-фінансових злочинів по-новому, з урахуванням потреб практики боротьби з дослідженими видами злочинних проявів класифіковані зазначені способи і форми;

- науково обґрунтована необхідність комплексного кримінально-правового та кримінологічного дослідження злочинних діянь не тільки у сфері податкових і кредитно-фінансових відносин, а й таких супутніх злочинів, як зловживання владою або службовим становищем, службове підроблення, викрадання з використанням службового становища тощо, зроблено висновок про комплексний характер злочинної діяльності в податковій і кредитно-фінансовій сферах;

- по-новому за низкою ознак соціально-демографічного, кримінально-правового й морально-психологічного характеру вивчено особу злочинців, які вчинили ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами;

- уперше висловлені пропозиції щодо розробки і прийняття в Україні Концепції боротьби зі злочинами в податковій і кредитно-фінансовій сферах, а також запропоновані загальна структура і зміст проекту вказаного документу;

- запропоновано низку напрямків комплексної системи заходів щодо підвищення ефективності попередження розглядуваних видів злочинів.

Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації мають як теоретичне, так і спеціально-галузеве прикладне значення для розвитку кримінологічної доктрини і правоохоронної практики. Результати дослідження поглиблюють кримінологічні знання з проблеми фінансової злочинності в цілому і податкової та кредитно-фінансової злочинності зокрема. Висновки, що містяться в роботі, можуть бути враховані під час підготовки проекту Податкового кодексу України, загальнодержавних програм боротьби зі злочинністю, у тому числі й вищезазначеної Концепції боротьби зі злочинами в податковій і кредитно-фінансовій сферах, та інших законодавчих і підзаконних нормативних актах з питань оподаткування і кредитно-фінансової діяльності, а також у навчальному процесі викладання курсу кримінології.

Апробація результатів дослідження. Головні результати дисертаційної роботи оприлюднені автором на науково-практичній конференції “Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи” (м. Київ, 25 червня 1997 р.), науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Становлення правової системи демократичної України та юридична наука” (м. Харків, 16-17 червня 1998 р.), міжнародному науково-практичному семінарі “Фінансова злочинність” (м. Харків, 12-13 лютого 1999 р.), дев’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Корупція, економічні злочини: шляхи подолання та удосконалення правових чинників розвитку суспільства” (м. Донецьк, 18 жовтня 2000 р.), науковій конференції молодих вчених “Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті” (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.).

Публікації. Головні положення дисертації викладені дисертантом у чотирьох статтях, надрукованих у фахових наукових виданнях, і шести тезах доповідей на зазначених конференціях.

Структура дисертації зумовлена її цілями й завданнями і складається зі вступу, 3-х розділів, які містять 7 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел кількістю 248 найменувань. Загальний обсяг праці – 229 сторінок, текст дисертації – 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі дисертаційної роботи обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються ступінь наукової розробленості проблеми та її зв’язок з науковими програмами й темами, формулюються мета й завдання дослідження, його об’єкт, предмет, вказуються методи дослідження, емпірична база, розкриваються наукова новизна роботи, науково-теоретичне і практичне значення отриманих результатів, міститься інформація про апробацію дисертації та її структуру.

Розділ 1. “Злочинні посягання у сфері фінансової діяльності” складається із трьох підрозділів, у яких надається уявлення про фінансову систему України та злочинні діяння, що на неї посягають, аналізуються кримінально-правові ознаки ухилення від сплати податків та шахрайства з фінансовими ресурсами, наводяться кількісно-якісні показники кримінологічної характеристики цих злочинів.

Підрозділ 1.1. “Загальна характеристика фінансової системи та податкової і кредитно-фінансової злочинності” присвячено вивченню основних елементів фінансової системи України, що є необхідним для визначення їх ролі в механізмі детермінації податкової та кредитно-фінансової злочинності. Фінансова система України схематично розглядається як система, що складається з державних фінансів, фінансів первинних ланок економіки (підприємств) і фінансів населення. Структура державних фінансів - це комплекс таких взаємопов’язаних структурних елементів, як бюджетна, податкова, банківська системи, кредитування й ринок цінних паперів.

На сучасну систему фінансових правовідносин в Україні посягає низка злочинних діянь, сукупність яких і становить фінансову злочинність. Підкреслюється, що в теорії кримінологічної науки, кримінальному праві, криміналістиці немає єдиної точки зору щодо її тлумачення. Існують розбіжності й у визначенні співвідношення фінансової злочинності з економічною, господарською злочинністю, злочинами економічної спрямованості тощо. Проаналізувавши різні точки зору, автор доходить висновку, що поняття “економічна злочинність” є родовим серед вищезгаданих. Отже, економічна злочинність охоплює злочині, що передбачаються розділами 6 (“Злочини проти власності”) і 7 КК України (“Злочини у сфері господарської діяльності”). Дотримуючись принципу термінологічної єдності, всю сукупність злочинів, які посягають на господарські відносини і про які йдеться у розділі 7 КК України, дисертант визначає як господарську злочинність. Остання, у свою чергу, з урахуванням відмінностей видового об’єкта посягання представлена декількома групами, зокрема, фінансовою злочинністю, яку складає низка злочинів, що посягають на суспільні відносини у сфері фінансового господарювання держави, суб’єктів підприємницької діяльності, громадян шляхом незаконного “запуску” фінансового механізму й переміщення фінансових коштів або створення відповідних умов для їх переміщення чи, навпаки, умов для його “неспрацьовування”. При цьому критеріями віднесення злочинних діянь саме до фінансової злочинності є: 1) наявність певного предмета посягання – матеріальних коштів (грошові, валютні кошти, цінні папери, інші матеріальні кошти); 2) порушення або ж створення умов для порушення процесу їх нормального, тобто законного, руху; 3) в цілому єдність видового об’єкта посягання – правовідносин у сфері фінансової діяльності господарюючих суб’єктів.

Для більш повного розкриття теми дослідження автор звертається до проблеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і вказує на очевидний і міцний соціально-економічний зв’язок цього злочину із податковою і кредитно-фінансовою злочинністю.

У підрозділі 1.2. “Кримінально-правові ознаки ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст.212 КК України) та шахрайства з фінансовими ресурсами (ст.222 КК України)” міститься аналіз кримінологічно значущих елементів складу ухилення від сплати податків та шахрайства з фінансовими ресурсами, коротко розглядається історія їх появи в КК України. Дисертант вважає, що уявлення про кримінологічну характеристику тих чи інших злочинних діянь і розробка заходів їх попередження є неможливими без ретельного вивчення ознак складів розглядуваних злочинів, оскільки кримінальне право, зокрема, вчення про склад злочину, певною мірою визначає зміст і межі кримінологічного дослідження того чи іншого виду злочинів.

Досліджуючи об’єктивні і суб’єктивні елементи складів ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами, автор зосереджує увагу на тих питаннях, які не отримали у спеціальній літературі однозначного вирішення. Так, він вважає, що суспільні відносини, які є безпосередніми об'єктами цих двох складів злочинів, являють собою лише частину відносин, що виникають між окремими ланками (інститутами) фінансової системи держави й суб'єктами підприємницької діяльності з приводу руху матеріальних цінностей. Тому ці діяння посягають не на всю фінансову систему в цілому, а лише на її частину - податкову систему або систему кредитування.

Автором проаналізована спірна позиція стосовно того, що корисливий мотив і корислива мета є обов'язковими ознаками ухилення від оподаткування, і зроблено висновок про наявність інших мотивів, зокрема, так званого мотиву корпоративного інтересу.

Поглиблений аналіз положень кримінального закону і нормативних актів різних галузей права щодо суб’єкта ухилення від сплати податків, шахрайства з фінансовими ресурсами і вивчення матеріалів практики надали змогу зробити висновок про доцільність встановлення кримінальної відповідальності за вказані злочинні діяння з вісімнадцятирічного віку. Оскільки лише кримінальний закон є єдиною підставою кримінально-правової відповідальності, в роботі підкреслюється, що виключно законодавчим шляхом можуть заповнюватися наявні прогалини у кримінально-правовій регламентації відповідальності за вчинення зазначених видів злочинів.

У підрозділі 1.3. “Кримінологічна характеристика ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та шахрайства з фінансовими ресурсами” дисертант зазначає, що під час розгляду кримінологічної характеристики окремого виду злочинності основну увагу слід зосередити на статистично значущих показниках цього виду злочинності та особи злочинця, що відбивають їх кількісний і структурний стан (рівень, структуру, динаміку злочинів, рівень їх латентності, істотні риси і властивості особи злочинця). З огляду на вищезазначені позиції, дається кількісно-якісний аналіз податкової і кредитно-фінансової злочинності на прикладі ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами, називаються основні риси особи злочинців, які вчиняють ці види злочинних діянь.

Констатується, що разом із поступовим зменшенням загальної чисельності зареєстрованих злочинів в Україні існує тенденція до зростання кількості тих із них, що вчиняються у сфері економіки, і на сьогодні негативний процес її криміналізації не зупинений. За офіційними даними МВС України до 2001 р. в Україні відбувалося неухильне зростання фактів ухилення від сплати податків. Показники 2001-2002 рр. свідчать про досить значну чисельність цих злочинів, хоча з тенденцією до зниження (у 2001 р. – 8481 факт ухилення від сплати податків, за 9 місяців 2002 р. – 4027), що, як вбачається, ще не відбиває реальної ситуації. Що стосується шахрайства з фінансовими ресурсами, то зазначається, що до 1998 р. відбувалося зростання кількості виявлених фактів цього злочину – з 1129 випадків у 1995 р. до 2642 у 1998 р. Однак у 1999 р. - 2001 р.р. спостерігалося зниження числа фактів шахрайства з фінансовими ресурсами: у 2001 р. вчинено лише 471 злочин. Критично аналізуючи результати емпіричних досліджень, автор обґрунтовує думку про незадовільний стан роботи правоохоронних органів у напрямку виявлення й розслідування зазначених злочинів і окреслює головні причини такого становища.

Указується, що з точки зору найбільш характерних ознак сучасна податкова злочинність в Україні має “міський” характер (78,7 %); за формою ухилення від сплати податків найчастіше полягає в заниженні (53,7 %) або прихованні (23,2 %) об'єкта оподаткування; незаконне використання податкових пільг не має значного поширення (7,2 %), а такі форми вчинення злочину, як просте неподання податкової звітності (3,4 %) і заниження об'єкта оподаткування у поєднані з його приховуванням і неподанням податкової звітності (3,4 %), зустрічаються рідко. Щодо шахрайства з фінансовими ресурсами зазначається, що воно, як і ухилення від сплати податків, теж має “міський” характер (94,6 %). “Універсальним способом його вчинення є обман. У межах цього способу вирізняються форми, у яких цей обман втілюється: 1) вимушене надання завідомо неправдивої інформації в документах з метою одержання кредиту, субсидії, субвенції, дотації для використання одержаних коштів за цільовим призначенням; 2) свідоме надання завідомо неправдивих відомостей в документах з метою одержання кредиту, субсидії, субвенції, дотації, але при цьому суб’єкт знає наперед, що кошти після їх одержання будуть використовуватися на цілі, не передбачені договором. Як показують результати досліджень, ці форми незаконного одержання кредитних коштів поширені приблизно однаково.

Підкреслюється, що ступінь латентності ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами можна оцінювати лише приблизно, порівнюючи латентність даних злочинів відносно один одного. Проте ухилення від сплати податків характеризується вищим ступенем латентності, ніж шахрайство з фінансовими ресурсами. Це пояснюється низкою причин, а саме: значною кількістю платників податків порівняно з числом суб’єктів господарювання і громадян, які звертаються до кредитно-фінансових установ з метою отримання коштів; відсутністю налагодженої системи дійового контролю за сплатою податків; труднощами виявлення й доведення факту ухилення від сплати податків порівняно з документованою процедурою для оформлення кредиту, субсидії, субвенції тощо. Стверджується, що виявлені під час дослідження найбільш важливі ознаки кримінологічної характеристики вивчених злочинів слід вважати характерними для сучасної податкової і кредитно-фінансової злочинності в Україні.

Проведено аналіз рис і властивостей особи злочинців, які ухилялися від сплати податків і вчиняли шахрайство з фінансовими ресурсами. Зокрема, дослідження показало, що найактивнішими неплатниками податків слід визнати осіб віком 30 - 39 років (28,8 %), 25 - 29 років (27,0 %) і 40 - 49 років (26,2 %). Більш “дорослими” є фінансові шахраї, які вчиняли злочин у віці 40-49 років (39,5 %), 30-39 років (34,2 %) і 25-29 років (21,0 %). У цілому ж податковий і кредитно-фінансовий злочинець характеризується високим освітнім цензом: 48,3 % - 81,6 % винних мали вищу освіту, всі на момент вчинення злочину займалися суспільно корисною працею, посідаючи переважно керівні посади в суб’єктах господарювання (59,6 % винних в ухиленні від сплати податків були керівниками підприємств, установ, організацій; 12,3 % – головними (старшими) бухгалтерами; 27,3 % – підприємцями без утворення юридичної особи тощо).

Автором ретельно перевірено гіпотезу про те, що злочини в податковій і кредитно-фінансовій сферах найчастіше вчиняються у співучасті керівника суб'єкта підприємницької діяльності і головного (старшого) бухгалтера. Проте співучасть зазначених осіб була виявлена не більш ніж у 2,7 % вивчених кримінальних справ. Узагальнюючи отримані результати, дисертант виявив низку причин такого становища у практиці правоохоронних органів і висловив рекомендації що удосконалення правоохоронної діяльності.

При вивченні соціально-психологічної характеристики податкового і кредитно-фінансового злочинця акцентовано увагу на мотиваційній сфері його суспільно небезпечної діяльності. Особам, які вчиняли ці види злочинів, властива корислива-споживча спрямованість, прагнення до надмірного володіння матеріальними благами й цінностями, що, як правило, не можна бути здобути шляхом законної діяльності.

Розділ 2. “Детермінація податкової та кредитно-фінансової злочинності” складається із двох підрозділів, у яких досліджуються загальні питання причинної обумовленості розглядуваних злочинних проявів, а також аналізуються фактори, що безпосередньо призводять до вчинення злочинів у податковій і кредитно-фінансовій сферах.

У підрозділі 2.1. “Проблемні питання детермінації злочинності” зазначається, що проблема детермінації злочинної поведінки ще й дотепер не знайшла свого однакового розуміння й вирішення. З точки зору дисертанта, найважливіше місце в поясненні джерел злочинності займають концепція соціального детермінізму і філософська категорія причинності, яка серед усього різноманіття детермінуючих зв'язків є його основним видом. Автор підтримує позицію тих науковців, які всі зв'язки, опосередкування і взаємодії злочинності з іншими соціальними явищами і процесами, тобто всю сукупність видів криміногенної детермінації, називають терміном “фактор”, або “криміногенний фактор”.

Розрізняючи в явищах соціального характеру рівень загального, особливого й одиничного, треба виділяти фактори, що детермінують усю злочинність у цілому, окремі види і групи злочинів, а також учинення одиничних злочинних діянь. Отже, що стосується системи злочинності на рівні загального й особливого, необхідно виділяти криміногенні фактори та їх групи. На рівні ж одиничного злочину можна і слід встановлювати причинно-наслідкові комплекси (причини, умови, конкретні життєві ситуації та інші різновиди впливу зовнішнього середовища на особу). Підкреслюється, що в причинах і умовах конкретного злочину на перший план висуваються властивості і стани конкретної особи у взаємодії її з мікросередовищем (обставинами життєдіяльності й виховання) і ситуаціями, у яких ця особа перебуває.

У підрозділі 2.2. “Причини й умови вчинення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та шахрайства з фінансовими ресурсами” наголошується, що детермінація ухилень від сплати податків, а також шахрайства з фінансовими ресурсами в цілому схожа. Серед факторів, що детермінують вказані види злочинів, вирізняються об’єктивні і суб’єктивні. Стосовно розподілу факторів цих видів злочинності на причини й умови зазначається, що не завжди можна чітко визначити природу того або іншого фактору у механізмі існування й відтворення зазначених видів злочинності.

Усі фактори злочинності в податковій та кредитно-фінансовій сферах слід розглядати в розрізі різноманітних видів суспільних відносин, серед яких економічні відіграють роль базисних. Згідно з першою класифікацією факторів ці відносини треба віднести до факторів об’єктивного порядку. Стосовно поділу усіх факторів на причини та умови, відзначається, що економічні фактори, поряд із соціальними й суспільно-психологічними, є причинами в детермінації досліджуваних видів злочинності. Роль умов, на думку дисертанта, відіграють політичні і правові фактори. Паралельно розглядаються фактори, що виступають причинами й умовами податкової та кредитно-фінансової злочинності, через їх взаємозв'язок і взаємозумовленість.

Поряд із вищезгаданими класифікаціями усіх факторів, що детермінують податкову та кредитно-фінансову злочинність, пропонується розподілити ці фактори також залежно від їх природи і значення у факторному комплексі на: 1) привертаючі; 2) провокуючі й 3) сприяючі вчиненню злочинів. Автор зауважує, що запропонований поділ факторів податкової та кредитно-фінансової злочинності певною мірою умовний, тому що ці чинники можуть відігравати різну роль у причинно-наслідковому комплексі вчинення конкретного злочину.

Дисертант поділяє позицію, згідно з якою вчинення кожного окремого злочину детермінується, з одного боку, сукупністю зовнішніх об'єктивних обставин, а з іншого – особистісними особливостями окремої людини: її потребами, поглядами, інтересами, звичками, цілями, мотивами, ставленням до різних соціальних цінностей, прийнятих у суспільстві. Виходячи саме з такого розуміння детермінуючих факторів на рівні індивідуального злочину, у роботі за низкою нових напрямків аналізується злочинна поведінка осіб, що вчиняли ухилення від сплати податків та шахрайство з фінансовими ресурсами. Підкреслюється, що особливістю дії криміногенної життєвої ситуації в механізмі злочинної поведінки є те, що здебільшого такі життєві ситуації створюються самими винними завчасно, інколи протягом тривалого часу.

Розділ 3. “Попередження податкової та кредитно-фінансової злочинності” складається із двох підрозділів, у яких характеризується система сучасних заходів попередження злочинності взагалі, а також теоретичних та практичних аспектів протидії податковій і кредитно-фінансовій злочинності, розроблених шляхом аналізу ухилення від сплати податків та шахрайства з фінансовими ресурсами.

У підрозділі 3.1. “Загальносоціальні заходи попередження” підкреслюється, що боротьба із злочинністю здійснюється у двох основних напрямках - шляхом застосування покарання до осіб, які вчинили злочин, і шляхом попередження злочинів. При цьому попередження є найбільш раціональним і гуманним напрямком у подоланні злочинності.

Істотне зниження рівня злочинності в податковій і кредитно-фінансовій сферах може бути досягнуто у першу чергу в процесі реалізації заходів загальносоціального попередження, позитивна дія яких спрямовується на розвиток і вдосконалення всієї системи суспільних відносин. На думку дисертанта, під загальносоціальним попередженням слід розуміти комплекс перспективних соціально-економічних, організаційно-управлінських, правових і культурно-виховних заходів, спрямованих на подальший розвиток і вдосконалення суспільних відносин й усунення причин й умов негативних суспільних явищ взагалі.

До економічних заходів цього різновиду попередження з урахуванням специфіки розглядуваних злочинів слід віднести подолання безробіття, вчасну виплату заробітної плати, пенсії, інших видів соціальної допомоги, реальну підтримку вітчизняного товаровиробника, перехід від екстенсивних механізмів економічного розвитку виробництва до інтенсивних, орієнтування економіки на обслуговування внутрішнього ринку, стимулювання науково-технологічного процесу тощо. Значна увага повинна приділятися заходам по впорядкуванню фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання та прискоренню впровадження сучасних кредитно-інвестиційних механізмів розвитку малого бізнесу, зміцненню та стабілізації національної валюти і фінансової системи держави взагалі, покращенню контролю за діяльністю комерційних банків, стимулюванню розвитку сучасної моделі фондового ринку, підвищенню дієвості системи гарантування вкладів фізичних осіб у банківській системі, вдосконаленню системи оподаткування, зокрема, проведення в Україні повномасштабної податкової реформи.

Пріоритетними зонами уваги держави в соціальній політиці мають стати підвищення якості життя населення, розв’язання проблеми бідності, становлення середнього класу, соціального захисту та пенсійної реформи, здоров’я населення, освіти, культури, житлової політики, житлово-комунального господарства та ін. Проте вирішувати зазначені проблеми треба паралельно з проблемами економічного характеру, але не за залишковим принципом.

Серед правових заходів як найважливішої ланки загальносоціального попередження злочинності слід виокремити удосконалення чинного законодавства, усунення прогалин правового регулювання фінансових відносин, приведення законодавства у відповідність до міжнародно-правових документів, прийняття законів України “Про кредит”, “Про державний реєстр застав”. Вбачається необхідність внесення доповнень у кримінальне законодавство з метою передбачення відповідальності за злочини, пов’язані з несанкціонованим проникненням у системи електронних платежів, а також деталізації відповідальності за вчинення зазначених злочинів порівняно з існуючими кримінально-правовими нормами.

До першочергових заходів організаційно-управлінської спрямованості необхідно віднести налагодження ефективної взаємодії між правоохоронними й контролюючими органами, створення в Україні спеціалізованого фінансово-аналітичного центру з відповідними повноваженнями для координації зусиль правоохоронних і контролюючих органів у боротьбі зі злочинністю у кредитно-фінансовій і банківській сферах, накопичення в єдиному банку даних інформації про суб’єктів підприємництва та обіг грошових коштів на банківських рахунках.

Особливо підкреслюється важливість прийняття й реалізації довгострокових соціальних програм і комплексних заходів, які є гарантією істотного зниження рівня злочинності, окремих видів (груп) злочинів, у тому числі й злочинності у податковій та кредитно-фінансовій сферах.

Підрозділ 3.2. “Спеціально-кримінологічне попередження ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та шахрайства з фінансовими ресурсами” присвячений заходам спеціально-кримінологічної спрямованості в попередженні податкової і кредитно-фінансової злочинності, що розроблені шляхом вивчення ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами. Автор доходить висновку, що не завжди є можливим вирізнення таких напрямків попереджувальної роботи, як запобігання і припинення. Тому головне навантаження покладається саме на профілактичну попереджувальну роботу.

Указується, що різноманітні засоби профілактики доцільно згрупувати в такі напрямки, як: соціально-економічний, організаційно-управлінський, правовий і виховний.

До першочергових соціально-економічних заходів профілактики треба віднести розробку науково обґрунтованої концепції доходів держави, стратегічне й тактичне закріплення якої повинно знайти місце в Податковому кодексі України, а також у загальнодержавних і регіональних (галузевих) програмах (концепціях), спрямованих на розвиток існуючої системи оподаткування й подолання негативних тенденцій і явищ; розробку системи економічних засобів захисту внесків, капіталів, інших видів доходів підприємців від інфляції, злочинних посягань, протиправного втручання в їх діяльність державних та інших органів; обмеження готівкового грошового обігу поряд із широким запровадження безготівкових розрахунків із застосуванням сучасних банківських технологій; скорочення переліку податкових пільг та упорядкування процедури їх надання; широке впровадження довгострокового кредитування населення тощо.

Дійовими організаційно-управлінськими заходами дисертант вважає заходи, спрямовані на розробку проблем управління кредитними ризиками; оптимізацію шляхів виявлення і розслідування конкретних фактів вчинення злочинів у фінансовій сфері; створення єдиної інформаційно-аналітичної, облікової й ідентифікаційно-пошукової систем; забезпечення безперебійного функціонування механізму контролю за доходами і витратами фізичних і юридичних осіб; подальше удосконалення порядку відкриття і функціонування рахунків у кредитно-фінансових установах; вдосконалення системи бухгалтерського й податкового обліку, аудиту та контролю відповідно до міжнародних стандартів тощо.

Одним з найефективніших шляхів подолання податкової і кредитно-фінансової злочинності є послідовне й рішуче вдосконалення правової бази, спрямоване на сприяння нормальному функціонуванню податкової і кредитно-фінансової сфер; проведення обов’язкової економіко-кримінологічної експертизи проектів нових нормативних актів; постійний моніторинг ефективності чинного законодавства та ін. В основу цілісної системи нормативних документів, спрямованих на боротьбу із злочинами в податковій і кредитно-фінансовій сферах, слід покласти базовий документ у вигляді Концепції. На сьогодні в Україні немає такого загального документа концептуального і стратегічного призначення, який був би присвячений подоланню податкової і кредитно-фінансової злочинності. Автором розроблено загальну структуру і зміст Концепції боротьби зі злочинами в податковій і кредитно-фінансовій сферах України як нормативного акта комплексного характеру. На базі цієї Концепції пропонується також розробити державну Програму боротьби з досліджуваними видами злочинів.

Серед заходів виховного характеру підкреслено значення всебічної організаційної і просвітницької роботи з усіма верствами населення, а не тільки з платниками податків. Конкретними формами виконання цих завдань мають стати організація моніторингу, опитування у вигляді анкет, вивчення листів і запитів платників податків із подальшим їх узагальненням та аналізом, розробка цілісної загальнодержавної програми щодо формування податкової культури населення тощо.

Технічні заходи попередження податкових та кредитно-фінансових злочинів полягають у впровадженні в управління економікою та фінансами нових інформаційних технологій, науково-технічних приладів, пристроїв тощо, що дозволить не лише попередити вчинення злочинів, але й оптимізувати документообіг, заощадити час виконання поставлених завдань. При цьому неодмінно повинні враховуватись питання надійного захисту інформації від несанкціонованого доступу, її викривлення, знищення та ін. Автор доходить висновку, що реалізація комплексу запропонованих заходів попередження сприятиме зниженню рівня фінансової злочинності в цілому.

У Висновках стисло викладено основні результати дослідження, сформульовано пропозиції щодо подальшої розробки на теоретичному рівні кримінологічної проблеми податкової і кредитно-фінансової злочинності та вдосконалення практики боротьби з цими видами злочинних проявів. Зокрема, це стосується:

- визначення поняття фінансової злочинності з урахування положень кримінального права та кримінології, а також вирізнення інтегративного критерію, покладеного в основу віднесення тих чи інших злочинів саме до цього різновиду злочинності;

- аналізу способів учинення зазначених злочинів з позицій можливості запровадження конкретних заходів протидії фінансовій злочинності шляхом дослідження ухилення від сплати податків і шахрайства з фінансовими ресурсами та надання оцінки рівня їх латентності,

- окреслення відмітних рис злочинців фінансового спрямування порівняно із законослухняними громадянами та правопорушниками інших категорій;

- перевірки гіпотези щодо співучасті керівника суб'єкта підприємницької діяльності і головного (старшого) бухгалтера в ухиленні від сплати податків;

- виявлення і аналізу мотиваційних підстав учинення злочинів у податковій і кредитно-фінансовій сферах;

- вивчення та градації детермінуючих факторів, що впливають на існування й відтворення податкової і кредитно-фінансової злочинності;

- попередження податкової і кредитно-фінансової злочинності та фінансової злочинності в цілому шляхом здійснення широкого комплексу заходів загальносоціальної та спеціально-кримінологічної спрямованості;

- необхідності розробки Концепції боротьби зі злочинами в податковій і кредитно-фінансовій сферах України.

Список робіт, опублікованих автором

1. Пивоваров В.В. Питання детермінації існування та відтворення злочинності // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. Вип.43. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. С.151-156.

2. Пивоваров В.В. Визначення і шляхи кримінологічного вивчення фінансової злочинності // Право України. 2003. №1. С. 107-111.

3. Пивоваров В.В. Фактори існування і відтворення фінансової злочинності // Право України. 2003. №3. С. 65-70.

4. Пивоваров В.В. Концепція боротьби з податковою та кредитно-фінансовою злочинністю як правовий захід спеціально-кримінологічного попередження фінансової злочинності в Україні // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. Вип. 21: У 2-х ч. Х., 2003. Ч. 2. С. 47-53

5. Пивоваров В.В. Финансовая система как объект уголовно-правовой охраны и предмет криминологических исследований // Проблемы совершенствования украинского законодательства и повышение эффективности правоприменительной деятельности: Темат. сб. науч. тр. / Отв. ред. Н.И. Панов. Харьков: Нац. юрид. акад. Украины, 1997. С. 145-151.

6. Пивоваров В.В. Финансовая преступность: объект посягательств и вопросы криминологических исследований // Теневая экономика, проблема борьбы с организованной преступностью в сфере экономики: Сборник материалов "круглого стола". Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1997. С. .

7. Пивоваров В.В. До питання кримінально-правового захисту фінансової системи України // Становлення правової системи демократичної України та юридична наука: Короткі тези доп. та наук. повідом. наук. конф. молодих вчених та аспірантів / За ред. М.І. Панова. Х.: Нац. юрид. акад. України, 1998. С.60-61.

8. Пивоваров В.В. До питання кримінально-правового захисту фінансової