НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗСОХА ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 634.11:631.53.03:581.5

Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні

в умовах Донбасу

06.01.07 – плодівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті садівництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Омельченко Іван Климович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник

селекційно - технологічного відділу зерняткових порід.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Балабак Анатолій Федорович,

Уманська державна аграрна академія,

завідуючий кафедрою екології,

декоративного садівництва і лісівництва

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Литвин Наталія Іванівна,

Мліївський інститут садівництва

Ім.Л.П.Симиренка УААН,

завідуюча відділом інтенсивних технологій

Провідна установа: Інститут зрошуваного садівництва ім.М.Ф.Сидоренка

УААН, відділ агротехніки і розсадництва, м.Мелітополь

Захист відбудеться “19” червня 2003 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, корпус 3, аудиторія № 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий “16” травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф. Балабайко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на високу цінність плодів яблуні, виробництво їх у південно–східному Степу України дуже відстає від потреб, що викликано рядом негативних чинників і, в першу чергу, недостатнім використанням адаптивних до екологічних умов клонових підщеп як основи сучасних технологій інтенсивного садівництва.

Існуючий сортимент і підщепи яблуні не проявляють належної стійкості до умов довкілля, які в останні десятиріччя істотно змінилися. Збільшилася пагубна дія природних стресів та їх багатогранність, змінилося функціонування фітопатогенів. Недостатньо ефективними в умовах Донбасу виявилися технології з використанням клонових підщеп М.9, ММ.106 та ін.

В регіонах з різко континентальним кліматом, до яких належить Донбас, значною проблемою є недостатня зимостійкість насаджень яблуні на клонових підщепах. Це вимагає пошуку нових, стійких до місцевих умов вирощування підщеп, на яких рекомендовані виробництву сорти проявляють скороплідність, високу зимостійкість і врожайність конкурентоспроможних плодів. Звідси виникає необхідність всебічного випробування і виділення перспективних клонових підщеп (карликових, напівкарликових і середньорослих) у маточнику, розсаднику і саду, розробки і вдосконалення інтенсивних технологій вирощування на них високоякісного садивного матеріалу.

Ці положення і визначають актуальність наших досліджень, особливо в умовах експансії зарубіжних технологій та продукції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в плані державної програми “ Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження і вирощування високоякісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”. Реєстраційний номер 0196U18182.

Мета і завдання досліджень. Основна мета досліджень полягала в комплексному вивченні, виділенні та впровадженні у виробництво нових і перспективних карликових, напівкарликових і середньорослих клонових підщеп та вдосконаленні прийомів вирощування одно- і дворічних саджанців, здатних давати урожай на другий рік після садіння в сад, а також визначенні на підставі одержаних результатів ряду скороплідних і високопродуктивних сорто-підщепних комбінувань у розсаднику для створення інтенсивних насаджень яблуні.

Мета досягається вирішенням таких завдань: –

господарськобіологічна оцінка нових і перспективних клонових підщеп яблуні у маточнику конкурсного випробування;–

оцінка морозостійкості кореневої системи цих підщеп та визначення критичних температур для неї грунту;–

встановлення тривалості періоду до початку обкорінення та якості коріння відсадків клонових підщеп;–

удосконалення способів вирощування маточних насаджень клонових підщеп та вивчення їх впливу на вихід і якісні показники відсадків;–

підбір кращих сорто-підщепних комбінувань яблуні для одержання кронованих скороплідних одно- і дворічних саджанців;–

вивчення впливу щільності розміщення і товщини кореневої шийки відсадків на якісні показники саджанців;–

удосконалення способів стимулювання кроноутворення в однорічних саджанців;–

визначення впливу висоти окулірування на вихід стандартних однорічних кронованих саджанців;–

встановлення залежності якісних показників саджанців “кніп-баум” від сорто-підщепних комбінувань;–

економічна оцінка клонових підщеп та виробництва садивного матеріалу за вдосконаленою технологією.

Об’єкт досліджень – прийоми ефективного вирощування клонових підщеп і кронованих саджанців яблуні в умовах Донбасу.

Предмет досліджень – клонові підщепи і саджанці різних сортів яблуні.

Методи досліджень – польові, лабораторні та порівняльні методи, багатофакторні рендомізовані повторення, варіаційна статистика, кореляційний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Донбасу на основі багаторічних досліджень виділено групу нових карликових, напівкарликових і середньорослих підщеп, які за комплексом господарськобіологічних ознак істотно переважають районовані.

Теоретично обгрунтовано і визначено градієнти температури ґрунту, які призводять до вимерзання кореневої системи, та виділено серед нових і перспективних підщеп найбільш морозостійкі та високопродуктивні.

Встановлено високу ефективність вирощування нових клонових підщеп за допомогою створення горизонтального ряду в маточнику при зрошенні.

Встановлено якісні параметри відсадків, оптимальні схеми розміщення їх в розсаднику, кращі сорто-підщепні комбінування яблуні, які сприяють одержанню кронованих саджанців.

Удосконалено прийоми зняття апікального домінування для стимулювання кроноутворення у саджанців та покращення їх якості залежно від висоти окулірування.

Доведено можливість вирощування дворічних стандартних саджанців з однорічною кроною на клонових підщепах “ кніп – баум”, щеплених узимку.

Науково – практичне значення одержаних результатів. Вдосконалено елементи технології вирощування відсадків і кронованих саджанців, які дозволяють покращити якісні показники останніх, знизити собівартість та забезпечити ранній вступ дерев у пору плодоношення. Розроблено рекомендації щодо використання нових і перспективних клонових підщеп та сорто-підщепних комбінувань для створення інтенсивних насаджень яблуні.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку на Артемівській дослідній станції розсадництва, Львівській і Подільській дослідних станціях Інституту садівництва УААН та в 12 господарствах різних форм власності Луганської, Донецької та Харківської садівничих корпорацій.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданні вченої ради Інституту садівництва УААН, координаційних нарадах з питань інтенсифікації і кооперації в садівництві і виноградарстві у 1999 – 2002 рр., міжнародних семінарах “Високоінтенсивні технології – у садівництво” (Уманська державна аграрна академія, 2000, 2001 рр.), “Проблеми вирощування високоякісного садивного матеріалу для інтенсивного садівництва” (Уманська державна аграрна академія, 2001р.), в наукових закладах і передових господарствах Польщі, 2002р., на Артемівській ДСР,1999, 2002 рр.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети, розробці програм і завдань, обгрунтуванні методики, безпосередньому проведенні експериментальних досліджень, узагальненні одержаних результатів, аналізі літературних джерел за темою, написанні дисертаційної роботи та наукових статей. Особистий внесок автора у проведенні комплексних досліджень за темою становить 75-80 %.

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 8 наукових праць, які містять основні положення досліджень та висновки, в тому числі 5 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Роботу викладено на 204 сторінках комп’ютерного тексту. Вона включає 6 розділів, висновки та рекомендації виробництву, містить 57 таблиць, 6 рисунків. У додатках налічується 13 таблиць. Список використаних літературних джерел охоплює 312 праць, у тому числі 95 зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

Клонові підщепи яблуні та їх роль в сучасному садівництві

В розділі характеризується значення насаджень на слаборослих підщепах у перебудові садівництва, аналізується поширення та використання клонових підщеп, дається їх агробіологічна оцінка в маточниках, розсадниках і садах різних країн світу. Але зарубіжний досвід створення насаджень яблуні на слабо- та середньоморозостійких підщепах М.9 і ММ.106, яким би привабливим він не здавався, без достатнього вивчення не можна переносити в практику садівництва районів з різко континентальним кліматом.

Умови, об’єкти і методика проведення досліджень

Дослідження виконані в 1991 – 2001 рр. на Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва (ІС) УААН.

Клімат Донбасу – однієї з підзон південно – східного Степу різко континентальний. Тепловий режим характеризується такими показниками: середня температура січня мінус 6…7, липня + 21…22, максимальна температура - плюс 40, абсолютний мінімум - мінус 39…41оС. Сума активних температур вище 10оС дорівнює 3000 –3200оС, тривалість періоду із середньодобовою температурою вище 15оС – 120-125, безморозного періоду – 160-170 днів. Середньорічна сума опадів – 450-490, а за теплий період – 300-350 мм.

Погодні умови в період проведення основних досліджень виявилися складними для розсадництва, особливо в зиму 1997 – 1998 рр. Дуже сильні морози (- 30.5оС) 16 та 17 грудня 1997 р. пошкодили підщепи в маточнику. Літо було спекотним, з травня по жовтень випало тільки 194 мм опадів при нормі 269 мм. Зими 1998 – 1999 і 1999 – 2000 рр. були м’якими та сприятливими для перезимівлі плодових рослин. Заморозки, що спостерігалися на початку травня, не вплинули на стан маточників клонових підщеп і саджанців у розсадниках.

Грунти зони – чорноземи звичайні середньогумусні та чорноземи звичайні середньо – та сильно еродовані, а також дернові ґрунти на елювії карбонатних порід.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний, легкоглинистого гранулометричного складу на лесовидних суглинках. Вміст гумусу в орному шарі 5.0, а на глибині 40 – 60 см - 2.3%, рН водний – 7.2-7.5. Об’ємна маса ґрунту 1.18-1.25 г/см3. Ґрунтові води знаходяться на глибині більше 8 – 12 м.

На дослідних ділянках маточника клонових підщеп і полях розсадника при зрошенні, за даними лабораторії агрохімії станції, вологість грунту в шарі 0-50 см була в межах 23,5-25,8%, забезпеченість його легкогідролізованим азотом складала 81,8-83,1 мг на 1 кг абсолютної сухої маси, рухомим фосфором – 4,2-4,6 і обмінним калієм – 36,5-38,0 мг на 100 г повітряно-сухої маси.

Наявний вміст вологи та елементів живлення в шарі ґрунту 0-50 см у роки досліджень забезпечив нормальний ріст і розвиток клонових підщеп у маточнику і саджанців у розсаднику.

І. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування

В досліді 1 проводили господарсько-біологічну оцінку нових і перспективних клонових підщеп яблуні. Досліджували 25 підщеп: карликові – М.9 (контроль), 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д , ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, КД 6, КД 7, КД 9, напівкарликові – 54_(контроль), М.26, 57-545, Д 1161, КД 1 і середньорослі – ММ.106 (контроль), 57-490, Д 471, Д 1904, КД 2, 2-182.

В досліді 2 визначали морозостійкість кореневої системи клонових підщеп у польових і лабораторно-польових умовах, які наведено в досліді 1.

В досліді 3 вивчали вплив різних способів створення маточних насаджень на ріст і продуктивність відсадків клонових підщеп 62-396, Д 1071, 54-118, Д 1161, ММ.106 і Д 471. Вирощування відсадків вертикальним способом проводили в маточнику, закладеному за схемою садіння 1 х 0.25, а методом створення суцільного горизонтального ряду – 1 х 0.5 м.

ІІ. Агро-біологічна оцінка клонових підщеп у розсаднику та розробка прийомів вирощування на них саджанців яблуні

В досліді 1 вивчали вплив різних сорто-підщепних комбінувань на ріст, розвиток та вихід стандартних одно – і дворічних саджанців яблуні. Досліджувались комбінування сортів Айдаред, Голден Делішес, Глостер, Джонаголд, Едера, Кінг Девід, Ренет Симиренка, Спартан і Чемпіон з підщепами М.9 (контроль), 62-396, Д1071, Д 1827, Д , Д 3017, Д 3038, КД 9, 54-118 (контроль), М.26, 57-545, Д 1161, ММ.106 (контроль), 57-490, Д 471 і Д 1904.

В досліді 2 вивчали вплив щільності розміщення підщеп на гілкування та вихід однорічних саджанців (1991 – 1993 рр.). Досліджували сорт Джонатан на підщепі М.9. Схеми садіння 1 х 0.1 (контроль); 1 х 0.2; 1 х 0.3 та 1 х 0.4 м.

В досліді 3 вивчали вплив якості підщеп на вихід кронованих одно – та дворічних стандартних саджанців. Досліджували сорт Джонаголд на підщепах М.9 і М.26 з товщиною умовної кореневої шийки 8 (контроль), 10 і 12 мм.

В досліді 4 вивчали вплив різних механічних способів зняття апікального домінування на галуження однорічних саджанців. Використано сорти Айдаред, Глостер і Чемпіон на підщепі М.9. Застосували прийоми: пінцирування (контроль), кербування та видалення молодих листочків біля точки росту.

В досліді 5 досліджували вплив висоти окулірування різних підщеп на вихід кронованих стандартних однорічних саджанців. Вивчали висоту окуліровки 5 (контроль), 15, 25, 35, 45 і 55 см сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан на підщепах М.9, Д , 54-118 і ММ.106.

В досліді 6 досліджували вплив сорто-підщепних комбінувань на якісні показники дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою (”кніп-баум”). Використано сорти Айдаред, Голден Делішес і Спартан, щеплені на Д , 54-118, Д 1161 і Д 471 (контроль).

Схема садіння підщеп у маточниках і розсадниках 1 х 0.25 м. Стаціонарні польові досліди закладено рано навесні однорічними відсадками першого товарного сорту з чотириразовим повторенням. На дослідних ділянках висаджено по 10 облікових рослин кожної підщепи, в розсаднику - по 15, а у варіантах відповідно до 40 і 60. Варіанти розміщено рендомізовано. Дослідні ділянки зрошувані. Грунт на них утримували в пухкому і чистому від бур’янів стані. Системи поливу, удобрення і захисту рослин відповідали рекомендаціям зони діяльності станції.

Дослідження проводилися за основними методиками для вивчення клонових підщеп яблуні: “Методика вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР” (Андрієнко М.В., Гулько І.П., 1990), “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996), “Программно-методические указания по агротехническим опытам с плодовыми и ягодными культурами” (Седов Е.Н., Огольцова Т.П., 1999) та ін.

Морозостійкість кореневої системи підщеп оцінювали за методикою М.О.Соловйової [1967], площу листкової поверхні – методом Ф.А.Волкова [1968], сумісність сорто-підщепних комбінувань – за методикою В.А.Коровіна [1979], загальну і чисту продуктивність фотосинтезу – за Н.І.Саксом і Т.К.Мельником [1969]. Якість відсадків і саджанців визначали за ОСТУ 10.126-88 [1988].

Статистичну обробку результатів виконували методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим [1985] із застосуванням відповідних ком’пьютерних програм М.О. Бублика [1991]. Економічну та енергетичну оцінку вирощування відсадків та саджанців визначали за методикою, виданою під ред. О.М. Шестопаля [1992].

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування

Господарсько-біологічна оцінка 25 нових і перспективних клонових підщеп яблуні селекції Артемівської дослідної станції розсадництва ІС УААН, Краснокутської дослідної станції (ДС) ІС УААН та Мічурінського державного аграрного університету (Росія) дозволила систематизувати їх за основними біологічними та господарськими ознаками в умовах Донбасу.

У маточнику конкурсного випробування дуже слабим ростом характеризуються відсадки М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, (висота 55-61 см), слабим – ДОН 70-49, КД 4, КД 5, КД 6, КД 7, КД 9, М.26, Д 1161, Д 1904, 2-182 (62-70 см), середнім – ДОН 70-456, 57-545, КД 1, Д 471, ММ.106 (70-80 см) і сильним – 54-118, 57-490, КД 2 (80-90 см).

Діаметр умовної кореневої шийки відсадків є найтиповішим на третій-шостий рік експлуатації маточника і в середньому у 25 підщеп складав 8.4 мм (табл.1). Найвищим цей показник був у карликових підщеп - Д 1071, Д 1827, Д , Д 3038, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 9, напівкарликових – М.26 і КД 1 і середньорослих – 57-490, Д 471, КД 2, 2-182, а найнижчим – у М.9, 62-396, Д і ММ.106. У підщеп Д 1827, Д 3017, Д 3038, КД 9, Д 1161, Д 471, Д 1904 вихід відсадків з діаметром кореневої шийки 5-10 мм перевищував 75, а в Д , КД 6, КД 7, КД1, 57-490 – 70-74% від загальної кількості. В усіх інших підщеп цей показник був нижчим. Сильно переростали відсадки (від 24.7 до 42.3% від загальної кількості) у підщеп М.9, 62-396, ДОН 70-49, ДОН 70-456, серії КД, а також М.26, 54-118, 57-545, ММ.106, 57-490 та ін.

З віком насадження та збільшенням виходу відсадків з куща спостерігалася тенденція до зменшення їх діаметра кореневої шийки.

Галуження відсадків. Усі підщепи схильні до утворення розгалужень. Слабе галуження відсадків (1.1-1.4 бала) відмічено у Д 3017, Д 3038, КД 9, ММ.106, середнє (2-3 бічних розгалуження, або 1.5-1.7 бала) - у М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д , КД 4, КД 7, М.26, 57-545, Д 1161, КД 1, Д 471, Д 1904, КД 2, а сильне (більше 1.8 бала) - у ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 5, 54-118, 57-490, 2-182.

Зимостійкість підщеп визначається генетипом і ступенем визрівання тканин відсадків. До групи зі слабим ступенем зимостійкості (не більше 4.5 бала) віднесено відсадки підщеп М.26, 54-545, ММ.106, з середнім (4.6-4.8 бала) - М.9, ДОН , ДОН 70-456, КД 4, КД , КД 6, 54-118, Д 1161, 57-490, Д 471 і з високим (4.9-5.0 балів) -62-396, Д 1071, Д , Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 7, КД 9, КД 1, Д 1904, КД 2 і 2-182. Відсадки останньої групи своєчасно закінчують ріст, що забезпечує їм високу зимостійкість.

Таблиця 1 - Господарсько-біологічна характеристика та продуктивність клонових підщеп у маточнику конкурсного випробування, середнє за 1998 – 2001 рр.

Підщепа | Діаметр

умовної

корене-вої

шийки, мм | Тривалість

періоду до

початку

корене- утворення у підщеп,

днів | Здатність до обко-рінення відсадків, бали | Довжина коренів

відсадка,

см | Кіль-кість

пагонів в кущі, шт. | Вихід стандартних відсадків з три-шестирічного маточника

з куща,

шт. | з 1 га, тис. шт.

Карликові

М.9 (к) | 8.0 | 46 | 3.8 | 7.6 | 6.8 | 3.1 | 123.7

62-396 | 7.7 | 23 | 4.3 | 7.9 | 6.7 | 4.4 | 175.6

Д 1071 | 8.7 | 37 | 4.3 | 8.6 | 6.5 | 4.6 | 183.5

Д 1827 | 8.6 | 32 | 4.5 | 9.6 | 6.6 | 5.0 | 199.5

Д 2386 | 8.5 | 30 | 4.5 | 8.8 | 7.4 | 5.4 | 215.5

Д 3017 | 8.6 | 28 | 4.6 | 8.8 | 7.3 | 5.7 | 227.4

Д 3038 | 8.5 | 28 | 4.8 | 9.0 | 7.4 | 6.0 | 239.4

ДОН 70-49 | 8.5 | 31 | 3.8 | 7.6 | 9.7 | 5.1 | 203.5

ДОН 70-56 | 8.6 | 30 | 3.6 | 8.0 | 6.7 | 4.6 | 183.5

КД 4 | 8.3 | 31 | 4.0 | 7.7 | 5.2 | 3.4 | 135.7

КД 5 | 8.5 | 30 | 3.6 | 7.8 | 5.3 | 3.7 | 147.6

КД 6 | 8.4 | 29 | 3.8 | 8.0 | 6.1 | 4.3 | 171.6

КД 7 | 8.4 | 28 | 3.7 | 7.8 | 6.3 | 4.6 | 183.5

КД 9 | 8.6 | 27 | 3.9 | 8.3 | 6.4 | 4.8 | 191.5

НІР 05 | 0.4 | 4.8 | 1.0 | 0.9 | 1.0 | 18.3

Напівкарликові

54-118 (к) | 8.4 | 30 | 4.5 | 8.4 | 9.3 | 5.4 | 215.6

М.26 | 8.7 | 51 | 4.0 | 8.3 | 6.9 | 3.5 | 139.7

54-545 | 8.3 | 32 | 4.3 | 8.0 | 5.7 | 3.7 | 147.6

Д 1161 | 7.4 | 40 | 4.0 | 8.6 | 7.4 | 5.9 | 235.4

КД 1 | 8.7 | 27 | 3.5 | 7.9 | 5.2 | 3.8 | 151.6

НІР 05 | 0.4 | 5.5 | 0.6 | 0.8 | 0.7 | 15.5

Середньорослі

ММ.106 (к) | 8.6 | 35 | 4.0 | 8.5 | 8.7 | 5.4 | 216.4

57-490 | 8.7 | 28 | 4.1 | 8.7 | 8.9 | 6.3 | 251.4

Д 471 | 8.8. | 29 | 4.3 | 8.7 | 8.5 | 6.5 | 259.4

Д 1904 | 8.4 | 30 | 4.8 | 8.7 | 8.3 | 6.6 | 263.4

КД 2 | 8.8 | 28 | 3.6 | 8.0 | 5.5 | 4.0 | 159.6

2-182 | 9.0 | 32 | 4.0 | 8.0 | 6.1 | 4.2 | 167.6

НІР 05 | 0.5 | 4.2 | 0.7 | 0.9 | 0.6 | 11.1

Важливе значення при оцінці підщеп є їх посухостійкість. Як показали дослідження, підщепи селекції Артемівської дослідної станції розсадництва (Д 1071, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 1904) характеризуються високою посухостій-кістю.

Досліджувані підщепи виявилися стійкими до ураження борошнистою росою і паршею (до 0.3 – 1.2 бала) та пошкодження зеленою попелицею.

Площа листя відсадків у підщеп Д 3017, Д 3038 збільшилася на 6.2-12% порівняно з М.9, а в Д 1161, Д 471 і Д 1904 – на 3.5-5.6% по відношенню до контрольних 54-118 і ММ.106. У перерахунку на 1 га площі загальна листкова поверхня цих відсадків становила 11.1 – 12.2 тис.м2.

Обкорінення та якість кореневої системи відсадків. Якість відсадків, отриманих в маточнику, знаходиться в прямій залежності від розвитку кореневої системи і визначається тривалістю періоду до початку коренеутворення, ступенем їх обкорінення, а також довжиною коренів. Останній показник залежить від тривалості періоду до обкорінення. У підщеп з коротким періодом до початку цього процесу коренева система більш розвинена. Ступінь розвитку кореневої системи залежить і від умов вирощування (див. табл. 1).

Тривалість періоду від підгортання пагонів до початку коренеутворення у досліджуваних підщеп коливалась від 23 до 51 дня. За цим показником вони діляться на: дуже легкообкорінювані (до 30 днів) - 62-396, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 2386, КД 6, КД 7, КД 9, КД 1, Д 471, 54-118, 57-490; легкообкорінювані (31-35 днів) – Д , ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, 57-545, ММ.106, 2-182, середньообкорінювані (36-44 дні) - Д 1071, Д і важкообкорінювані (понад 45 днів) - М.9 і М.26. Найвищий бал обкорінювання (більше 4,5) відмічено у підщеп Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, 54-118 та Д .

Найбільша довжина кореневої системи була у підщеп Д 1071, Д 1827, Д , Д 3017, Д 3038, Д 1161, 54-118, ММ.106, 57-490, Д 471, Д 1904 (8,4-9,6 см), а найменша – в М.9, 62-396, ДОН 70-49, КД 4, КД 5, КД 7 (7,6 –7,9 см).

Морозостійкість кореневої системи підщеп. В дослідних насадженнях коренева система підщеп 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 4, КД , КД , 54-118, 57-545, Д 1161, КД 1, 57-490, Д 1904, Д 471, 2-182 витримує без пошкодження зниження температури ґрунту до мінус 12,5…13оС, а М.9 і ММ.106 – до мінус 10…11оС.

Продуктивність клонових підщеп. Її визначає репродуктивна здатність маточних кущів. Незалежно від віку і погодних умов високою репродуктивністю характеризуються підщепи ДОН 70-49, 54-118, ММ.106, 57-490, Д 471, Д 1904 (8,3-9,7 пагонів з куща), середньою – Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1161 (7,3-7,4), нижче середньої – М.9, 62-396, М.26, Д 1071, Д 1827, ДОН 70-456, КД 6, КД 7, КД 9 і 2-182 (6,1-6,9) і низькою – КД 4. КД 5, 57-545, КД 1, КД 2 (5,2-5,7 пагонів з куща). Повну характеристику формам підщеп можна дати за виходом стандартних відсадків. Найвищим цей показник був у карликових підщеп - Д 3017 і Д 3038, напівкарликових – Д 1161 і середньорослих – Д 1904 і Д 471. Вони відповідно перевищували контрольні М.9, 54-118 і ММ.106 на 83,8-93,5; 9,2 і 14,9-21,7%.

Вирощування підщеп Д 1071, 54-118, Д 471 і ММ.106 за допомогою створення горизонтального ряду в маточнику забезпечило вихід 30,5-33,6 пагонів з погонного метра, або в 3-4 рази більше, ніж при вертикальному способі. За рахунок зменшення кількості перерослих і розгалужених відсадків покращилася якість підщеп, збільшився коефіцієнт розмноження, що дозволило довести вихід стандартного садивного матеріалу до 224,8-268,0 тис. шт. з 1 га, або підвищити його на 10,5-18,6%, порівняно з вертикальним способом вирощування.

Агробіологічна оцінка клонових підщеп у розсаднику та прийомів вирощування на них саджанців яблуні

Підбір сорто-підщепних комбінувань. Сила росту таких комбінувань певною мірою залежала від біологічних особливостей їх основних компонентів та умов вирощування. За ростовими показниками виділились комбінування сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд, Едера, Ренет Симиренка і Спартан з підщепами 62-396, Д 1071, Д 3017, Д 3038, 54-118, Д 1161, Д 471 і Д 1904 (табл. 2). Найбільш стриманим ростом характеризувалися досліджувані сорти на карликових і напівкарликових підщепах.

Найбільшу площу листкової поверхні в перерахунку на 1 га відмічено у саджанців Айдареда, Голден Делішеса, Джонаголда і Едери на Д 3038, 54-118, Д , Д 471 і Д 1904.

Загальна і чиста продуктивність фотосинтезу в однорічних саджанців на карликових підщепах 62-396, Д 1071 і Д 3038 становила: в сорту Айдаред – відповідно 1.73-1.76 і 0.83-0.86, Едера – 1.80-1.84 і 0.93-0.95 г/м2 на годину і була вищою, ніж на напівкарликових і особливо середньорослих підщепах.

Сумісність сорто-підщепних комбінувань. У сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд, Едера, Ренет Симиренка, Спартан, Кінг Девід, щеплених з досліджуваними підщепами, не відмічено фактів несумісності за вмістом в їх листках елементів живлення (N – 2.6- 2.8%, Р – 0.21-0.25, К –1.6-1.7% на суху масу), концентрацією хлорофілу “а + в” (248.8 – 297.5 мг/100 г), активністю каталази (900-2010 мг О2 за 1 год.). У прищепи та підщепи визначено однакову кількость вуглеводів (відповідно 1,72-2,33 і 2,06-2,58%).

Гілкування саджанців. Найбільший відсоток саджанців з бічними пагонами був у сорту Джонаголд на підщепах М.9, 62-396, 57-490 (32,6-44,0%) та Д , ММ.106 і Д 471 (25,1 – 27,3%), а в Айдареда – на Д 3038, 54-118 і Д 471 (8,3-9,5%). Середня довжина пагона на цих саджанцях була в межах 24.6-31.3 см. В однорічок сортів Едера і Спартан бічні пагони на цих підщепах не утворювались. У комбінуваннях сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд і Едера з підщепами Д , Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 471, Д 1904 вихід стандартних однорічних саджанців на 14.5 – 24.7, а дворічних – на 11.8 – 24.4% був більшим порівняно з М.9, 54-118 і ММ.106.

Коренева система. В саджанців Едери і Джонаголда на підщепах 62-396, Д , і ММ.106 біля 81,9-87,0 % коренів розміщувалися в шарі ґрунту - 0-20 см, а у комбінаціях з Д 3038, 54-118, Д 1161 і Д 471 вони проникали на глибину 40 см. Щодо однорічних саджанців Едери, найбільші довжина і маса кореневої системи були у щеплених на Д 1161 і Д 471 – відповідно 39.8 і 38.72 м та 31.6 і 32.92 г. На підщепі Д 3038 цей показник складав відповідно 28.2 м і 25.3 г, або порівняно з 62-396 був вищим на 24.7 і 37.3%. Довжина коренів з фракцією до 1 мм в обох сортів на всіх досліджуваних підщепах складала 92,8-97%.

Стимулювання кроноутворення у саджанців. Використання підщеп з товщиною умовної кореневої шийки 8-12 мм не вплинуло на висоту і діаметр штамба саджанців. Водночас встановлено чітку закономірність між кількістю передчасних пагонів у них і товщиною підщепи. У Джонаголда на М.9 і М.26 з товщиною кореневої шийки 12 мм утворилося на 53.7-64.9% більше бічних пагонів, ніж при товщині 8 мм. У дворічних саджанців цього ж сорту з товщиною підщеп 12 мм кількість одно-дворічних пагонів на рослину складала: на М.9 – 17.3, на М.26 – 14.7 шт., а при товщині 8 мм була на 27.2 і 70.9% менше. Вихід стандартних однорічних саджанців сорту Джонаголд на М. 9 і М. 26 становив 29,0-29,4, а дворічних – 27,1-29,0 тис. шт/га.

Застосування пінцирування, кербування та видалення молодих листочків біля точки росту окулянтів Айдареда, Глостера і Чемпіона при досягненні висоти 70-80 см, як способу зняття апікального домінування по-різному впливало на стимулювання в них кроноутворення (табл. 3).

Найефективнішим із способів стимулювання кроноутворення в однорічок на підщепі М.9, що вивчалися, є три- п’ятиразове видалення молодих листочків біля точки росту. Це сприяє гілкуванню більшої кількості саджанців, збільшенню кількості пагонів і кута відходження їх від стовбура. Вихід стандартного садивного матеріалу в середньому по трьох сортах у цьому варіанті був на 5.7% більше, ніж при пінцируванні та на 12.5% порівняно з кербуванням. Середня довжина пагона саджанців на всіх варіантах становила 22.9-23.8 см. Висота і діаметр штамба в розгалужених саджанців були на 7-15% менші, ніж у нерозгалужених.

Таблиця 3 - Вплив різних прийомів зняття апікального домінування на показники росту і вихід однорічних саджанців на М.9, середнє за 1998 – 2000 рр.

Варіант | Кількість

рослин з

бічними пагонами, % | Кількість

пагонів на

саджанець,

шт. | Кут

відходження бічних пагонів від стовбура, 0 | Вихід

стандартних саджанців,

тис. шт./га

Глостер | Чемпіон | Глостер | Чемпіон | Глостер | Чемпіон | Глостер | Чемпіон

Пінцирування (к) | 42.3 | 51.2 | 4.1 | 6.5 | 32 | 41 | 31.4 | 32.1

Кербування | 12.5 | 15.8 | 0.9 | 1.6 | 71 | 90 | 29.7 | 30.4

Видалення молодих листочків біля точки росту | 63.1 | 68.5 | 3.9 | 7.0 | 73 | 85 | 33.3 | 34.3

НІР 05 | 3.8 | 4.2 | 0.36 | 0.42 | 4.2 | 3.7 | 1.9 | 2.05

При вирощуванні саджанців сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан на підщепах М.9, Д 1071, 54-118, М.26 і ММ.106 окулірування до висоти 35 і 45 см стимулювало ростові процеси в рослин та закладання бічних пагонів (табл. 4).

Таблиця 4 - Вплив висоти окулірування на показники росту і вихід стандартних однорічних саджанців сорту Айдаред на підщепі Д 1071, середнє за 1998-2000 рр. Схема садіння 1 х 0,25 м.

Висота окуліру-вання,

см | Показники росту і якості саджанця | Вихід стандартних саджанців

висо-та, см | діа-метр шта-мба,

мм | кіль-кість рослин з бічни-ми па-гонами,

% | кіль-кість біч-них паго-нів, шт. | сере-дня дов-жина паго-на, см | тис. шт.

з 1 га | % від виса-дже-них під-щеп | процент

І сорту | ІІ сорту

5 (к) | 134,2 | 13,5 | 2,5 | 1,0 | 20,1 | 36,9 | 92,5 | 73,5 | 26,5

15 | 139,5 | 14,6 | 8,6 | 1,0 | 20,8 | 35,6 | 89,2 | 72,6 | 27,4

25 | 134,7 | 13,8 | 22,7 | 3,5 | 21,3 | 34,6 | 86,7 | 74,7 | 25,3

35 | 144,2 | 15,6 | 22,8 | 4,5 | 25,6 | 34,2 | 85,7 | 78,3 | 21,7

45 | 145,3 | 16,7 | 20,6 | 4,0 | 28,3 | 29,2 | 73,2 | 75,1 | 24,9

55 | 146,7 | 17,3 | 16,7 | 3,5 | 31,2 | 28,3 | 70,9 | 71,3 | 28,7

НІР05 | 4,3 | 0,6 | - | 0,3 | 2,5 | 2,7 | -

Окулірування клонових підщеп товщиною не менше 9 мм на висоті від 15 до 25 см забезпечує вихід 33-35,6 тис./га стандартних однорічок, або на 9,2-21,9% більше, ніж при висоті 45 см. Проведення цієї операції на висоті 25-35 см сприяє одержанню кронованих однорічок та слаборослості і скороплідності дерев у саду. Питома навантаженість 6-річних дерев сорту Спартан на М. 9 і Д 1071 при висоті окулірування 25 і 35 см відповідно становила 11,2-11,1 і 10,8-10,9 кг/м3 об’єму крони, або була на 10,9-13,5% більше, ніж при висоті 15 см.

Вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою. Однорічки сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан на підщепах Д 1071, 54-118, Д 1161 і Д 471, одержаних зимовим щепленням за показниками діаметра штамба і їх висоти не відповідають стандарту (табл. 5). Такі саджанці залишали на дорощування. Вкорочування їх на висоті 65 см забезпечило утворення у саджанців досліджуваних сортів по 6,2-8,3 бічного пагона з кутами відходження від стовбура 60-85о при середній довжині пагонів 39.4 – 52.4 см. В порівнянні з висотою вкорочування 25 см кути відходження від стовбура були з більшими на 10о ...12о. Вихід стандартних дворічних саджанців від зимового щеплення у сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан становив 28,4-33,3 тис. шт. з 1 га. Із них 97,1-99,5% рослин мали крону з 7-8 пагонів.

Таблиця 5 - Показники росту і виходу стандартних саджанців сорту Айдаред залежно від типу підщеп, щеплених зимою, середнє за 1996-1999 рр.

Підще-па | Однорічні саджанці | Дворічні саджанці

діаметр штамба,

мм | ви-сота,

см | діаметр штамба,

мм | ви-сота,

см | кіль-кість гілку-ючих рос-лин, % | кіль-кість паго-нів на рос-лину, шт. | сере-дня дов-жина паго-на, см | кіль-кість квіту-ючих рос-лин, % | вихід

стандартних саджанців

тис. шт./га | в т. ч. І сорту, %

Д 1071 | 8,2 | 76,2 | 15,4 | 146 | 98,5 | 7,3 | 42,6 | 17,1 | 33,3 | 86,5

54-118 | 9,2 | 78,9 | 16,2 | 154 | 98,4 | 7,5 | 46,4 | 4,6 | 31,6 | 82,4

Д 1161 | 8,8 | 79,4 | 17,7 | 170 | 99,2 | 8,2 | 48,8 | 12,5 | 33,0 | 87,5

Д 471 | 9,1 | 84,7 | 17,3 | 151 | 98,0 | 8,0 | 51,3 | 10,4 | 32,3 | 85,3

НІР05 | Fф<F05 | 6,5 | 2,1 | 16,3 | - | Fф<F05 | 4,1 | - | 1,2 | -

Придатність нових і перспективних клонових підщеп яблуні для умов Донбасу

В розділі відображено результати агробіологічної оцінки нових клонових підщеп у маточних насадженнях, полях розсадника і в садах Донбасу. Стриманим ростом в саду характеризувалися дерева основних сортів яблуні на карликових підщепах Д 1071, Д 3017, Д 3038 і напівкарликовій Д 1161. Урожайність 13-річних дерев сортів Ренет Симиренка і Спартана на Д 1071 і Д 471 була на 20-71,1% вищою, ніж на М. 9 і М. 4.

Найбільш адаптованими до умов вирощування у Донбасі виявилися карликові підщепи Д 1071, Д 3017, Д 3038, 62-396, напівкарликові – 54-118, Д 1161 і середньорослі – Д 471 і Д 1904.

З метою вирощування безвірусних саджанців яблуні на Артемівській ДСР запропоновано систему, яка включає обстеження маточників клонових підщеп і садів з наступним тестуванням відібраних, найбільш здорових і продуктивних рослин на наявність вірусів. При цьому автор для оздоровлення саджанців використовував імуноферментний аналіз і деревні індикатори, при необхідності – також сухо повітряну термотерапію. Ця система дозволила оздоровити підщепи і сорти та уникнути втрат врожаю, зумовлених хронічними віруними та мікоплазмовими захворюваннями.

Економічна та енергетична оцінка клонових підщеп і саджанців яблуні

Серед нових і перспективних клонових підщеп у маточнику за економічними показниками виділилися Д 3038, Д 1161, Д 471 і 54-118 (табл. 6).

Енергетичний еквівалент відсадків з 1 га у Д 3038, Д 1161 і Д 471 становив 400.2-441.0 тис. мегаджоулів, що відповідно на 93,5; 9,2 і 20,1% більше, ніж у контрольних підщеп. Коефіцієнт енергетичної ефективності нових підщеп складав 1.86-1.91, а контрольних – 1.36-1.81.

Прибуток з 1 га маточних насаджень підщеп Д 3038, Д 1161 і Д 471 становив 116.7-130.2 тис. грн., або на 191,2; 13,2 і 23,3% більше, ніж у контролі. У підщеп 62-396, Д , Д 1161, ММ.106 і Д 471 цей показник у маточнику суцільного горизонтального ряду зріс на 12.4-21.4% порівняно з вертикальним при рівні рентабельності 173.3-206.9%.

Таблиця 6 - Економічна оцінка вирощування відсадків яблуні залежно від типу підщеп, середнє за 1998 - 2001 рр.

Показники | Підщепи

карликові | напівкарликові | середньорослі

М. 9 (к) | Д 3038 | 54-118 (к) | Д 1161 | ММ.106 (к) | Д 471

Вихід стандартних відсадків,

тис. шт. з 1 га |

123.7 | 239.4 | 215.6 | 235.4 | 216.4 | 259.4

Виробничі

витрати на 1 га, тис. грн. | 51.9 | 60.5 | 58.6 | 59.9 | 56.7 | 64.4

Виробнича собівартість 1 тис. відсадків, грн. | 419.6 | 252.7 | 271.8 | 254.5 | 261.9 | 248.3

Виручка від

реалізації,

тис., грн. з 1 га | 92.8 | 179.6 | 161.7 | 176.6 | 162.3 | 194.6

Прибуток на

1 га, тис.грн. | 40.9 | 119.1 | 103.1 | 116.7 | 105.6 | 130.2

Рентабельність, % | 78.7 | 196.9 | 175.9 | 194.8 | 186.2