ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

РОМАНЮК ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 378.147

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Спеціальність: 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ТЕРНОПІЛЬ-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, м. Київ, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення.

Офіційні опоненти: |

доктор педагогічних наук, професор

Сиротенко Анатолій Йосипович,

Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України; головний науковий співробітник.

кандидат педагогічних наук, доцент

Сушанко Віктор Володимирович,

Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа: | Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти,

м. Київ.

Захист відбудеться “ 27 ” лютого 2003 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 в : у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, 46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 46027,

м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2.

Автореферат розіслано “ 24 ” січня 2003 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Основною метою навчання, на початку ХХІ століття є не тільки засвоєння суми знань (цьому сприяє розвиток глобальних комп’ютерних мереж), а й розвиток особистості та формування її мислення. Специфіка підготовки військового фахівця вимагає постійного вдосконалення його професійної та методичної майстерності. Сучасні соціальні зміни надто інформаційні, а специфічні умови служби і навчання у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ) є перепоною на шляху підготовки спеціаліста високого рівня. Основною відмінністю підготовки курсанта ВВНЗ є: чітка регламентація роботи курсанта (розклад доби); велика кількість додаткового навантаження (тренування зі стройової підготовки, фізичне загартування, вивчення документів, що регламентують військову службу, участь у гарнізонних заходах); виконання обов’язків із служби військ (внутрішні наряди, вартова та гарнізонна служба, обов’язкова підготовка до неї). Усе це породжує проблеми в організації навчально-виховного процесу ВВНЗ, що ускладнює процес підготовки і контролю набутих знань, умінь та навичок у майбутніх офіцерів. Традиційна система навчання за такого підходу не завжди відповідна вимогам стандартів щодо ефективної підготовки військових фахівців. Тому необхідно переглянути підходи до структури навчання, особливо контроль оцінювання знань в умовах стрімкої, динамічної та ритмічної організації військової служби взагалі та її складової – навчально-виховного процесу ВВНЗ.

Формування конкурентноспроможного випускника ВВНЗ ураховує потреби країни та її збройних сил, а модель фахівця передбачає його вміння самостійно та кваліфіковано виконувати обов’язки на первинних посадах. За цих умов об’єктивною потребою є формування достатнього рівня теоретичних знань і професійних навичок, методичної підготовки, яку можна встановити за наслідками контролю. Аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про зростання інтересу викладачів до використання модульно-рейтингового навчання та контролю як основного методу педагогічного стимулювання навчально-виховного процесу.

Деякі аспекти педагогічної технології у вищий школі узагальнив В.Безпалько. Він розробив комплекс засобів педагогічної технології для вищої школи та шляхи її практичного застосування. Серед сучасних дослідників, котрі працюють в Україні, варто виділити наукові праці І.Підласого. Вони присвячені проблемі технологій дидактичного процесу. Деякі питання педагогічної технології вищої школи дослі-джували відомі українські вчені: А.Алексюк, В.Бондар, Є.Березняк, Я.Бурлака, С.Гончаренко, І.Зязюн, Б.Кобзар, В.Мадзігон. О.Мороз, Н.Ничкало, М.Стельмахович, М.Чернінський. М.Ярмаченко та ін.

Серед великої кількості розробок новітніх технологічних структур у сфері освіти оригінальними та змістовними визнані модульні технології навчання для середньої освіти (К.Вазіна, Дж. Рассел, П.Юцявічене), для вищої освіти (А.Алексюк, А.Гуцинськи, Г.Овенс, Є.Сковін, П.Третьяков).

Певне історіко-теоретичне обґрунтування у галузі професійно-технічної та вищої технічної освіти має принцип модульності, реалізація якого характеризується міждисциплінарністю і багатоаспектністю (В.Огнев’юк та А.Фурман).

Зросла кількість праць, присвячених упровадженню модульних технологій навчання і рейтингових систем контролю та оцінювання знань студентів. Це свідчить, що цей напрям є пріоритетним у педагогічній науці. Водночас вивчення стану наукової розробки обраних для дисертаційних досліджень кола питань свідчить, що, незважаючи на наявність низки наукових статей, дисертаційних досліджень О.Аксьонова, Л.Гуляєва, Ф.Козак, Л.Малаканової, Н.Пивовар, В.Рябової, Н.Шиян з питань застосування модульно-рейтингової технології у навчально-виховному процесі закладів освіти різних рівнів акредитації ще не стала предметом цілісного наукового дослідження.

Вивчення теоретичних засад і практичних передумов організації модульного навчання показало, що належним чином не проведена теоретико-методологічна експертиза застосування інноваційної моделі в навчально-виховному процесі військових закладів освіти. Сучасні підходи до проблеми впровадження модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань курсантів, зокрема, щодо соціальної зорієнтованості змісту, вивчення умов її застосування, як передумови розбудови системи підготовки військових фахівців та її інтеграції з новаторським потенціалом військово-педагогічної школи означені у програмі, навчально-методичній літературі та публікаціях І.Біжана, С.Залкіна, В.Карпенко, Б.Найденова, Ю.Приходько, А.Челпанова (з питань організації навчально-виховного процесу у вищому військовому навчальному закладі за модульним принципом); В.Афанасенко, М.Деменко, А.Кривошелика, Е.Лусса, М.Нещадима, Я.Подоляка, В.Талалаєва (з питань організації контролю засвоєння знань щодо використання модульно-рейтингової технології навчання). Модульно-рейтингова технологія має суттєві переваги над іншими системами навчання й доцільна для впровадження в навчально-виховний процес у вищих військових навчальних закладах. Вона дає можливість відмовитися від заліково-екзаменаційної сесії, що інтенсифікує процес навчання, підвищує якість навчання й водночас дозволяє найбільш об'єктивно оцінювати рівень знань, умінь і навичок курсантів.

Таким чином вибір теми дисертації “МОДУЛЬНО- РЕЙТИНГОВА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ” зумовлений важливим науковим завданням – з’ясувати, у чому новизна модульно-рейтингової технології навчання, виявити її прогностичну ефективність у діяльності сучасного військового закладу освіти. Тема затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 9 від 26 квітня 2002 року) та рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 30 квітня 2002 р.).

Об’єктом дослідження є професійна підготовка у вищому військовому навчальному закладі, а предметом вивчення є модульно-рейтингова технологія навчання та контролю засвоєння знань курсантами як складна сукупність методів безперервної педагогічної взаємодії.

Мета дослідження – на основі теоретико-методологічного аналізу дидактичних теорій і технологій навчання обґрунтувати та розробити модульно-рейтингову технологію навчання для підготовки фахівців в системі вищої військової освіти.

В основу дослідження покладено припущення про те, що ефективність модульно-рейтингової технології навчання залежить, з одного боку, від рівня системного обґрунтування модульного навчання як розвивальної дидактичної моделі, а з іншого – від масштабу поширення інноваційних процесів на зміст і способи навчальної діяльності викладача та курсанта, характеру їхньої ділової взаємодії та стилю мислення.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези сформульовані такі завдання дослідження:

1. Обґрунтувати як загальнодидактичну проблему використання модульно-рейтингової технології навчання у вищих військових закладах освіти.

2. Розробити інноваційну технологію модульного навчання з рiзнорiвневим рейтинговим контролем у вищому військовому навчальному закладі з урахуванням його специфіки;

3. Розробити критерії якостi професiйної пiдготовки курсантiв ВВНЗ в умовах модульно-рейтингової технології навчання.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є концепція розвитку інноваційних процесів у суспільстві та теорія освітньої інноватики, складовими якої є:

§

§

§

§

Реалізацію мети, перевірку гіпотези, розв’язання завдань науково-педагогічного пошуку забезпечувала система методів дослідження:

§

§

§

Основною базою дослідно-експериментальної роботи була кафедра “Бойового застосування (вузлових підрозділів зв’язку)” Полтавського військового інституту зв’язку. Дослідження проводились у три етапи з 1996 по 2002 рр.

У дослідженні були задіяні 720 курсантів, 12 викладачів, 22 особи інженерно-технічного персоналу.

Наукова новизна одержаних результатів у тому, що вперше розроблено iнновацiйну технологію модульного навчання у ВВНЗ з урахуванням його специфiки, яка передбачає: поділ змісту навчального матеріалу на базові та елективні модулі, побудова модулів на основі об’єднання змісту декількох професійно-орієнтованих дисциплін (змістовий модуль); різнорівневий підхід до організації і оцінювання результатів професійної діяльності курсантів; розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання, формування ініціативи і самостійності курсантів на основі диференціації й індивідуалізації навчання; орієнтація навчального процесу на пошуково-творчі рівні самостійної пізнавальної діяльності курсантів; розробка і застосування системи різнорівневих професійно-орієнтованих завдань і задач, що підвищують рівень дієвості знань курсантів.

Подальшого розвитку набули критерії якостi професійної пiдготовки курсантiв в умовах модульно-рейтингової технології навчання у ВВНЗ: позитивне ставлення до професійної діяльності (мотиваційний рівень); знання теоретичних основ процесу практичної підготовленості як частини цілісної системи підготовки офіцерів, знання курсантами психологічних основ процесу виконання обов’язків (орієнтаційний рівень); володіння вміннями та навичками практичної підготовленості (операційний рівень); здатність курсантів адекватно сприймати завдання для виконання обов’язків; високо розвинуті почуття успіху у курсантів за своєчасне виконання завдань (емоційно-оцінювальний рівень); сформованість умінь у постійному самовихованні та самоосвіті (вольовой рівень).

Теоретичне значення результатів полягає у визначенні дидактичного змісту поняття “модульно-рейтингова технологія навчання та контролю засвоєння знань” та обґрунтуванні принципів, параметрів, критеріїв і показників дидактичного пізнання освітніх систем і технологій, а також у концептуальному підтвердженні положення про багаторівневу дидактичну організацію технологічного забезпечення сучасного освітнього процесу у вищій військовій школі залежно від запропонованої модульно-рейтингової моделі навчання.

Практичне значення результатів дослідження визначається тим, що в ньому подано теоретично обґрунтовану і експериментально апробовану інноваційну технологію формування прогностичних знань у курсантів, яка може бути використана в процесі вузівської підготовки майбутніх військових фахівців-зв’язківців. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо формування прогностичних умінь та навичок у майбутніх офіцерів, інтегрований за змістом спеціальний курс дисципліни “Бойове застосування підрозділів із засобами зв’язку (вузлових)” кафедри “Бойового застосування (вузлових підрозділів зв’язку)” Полтавського військового інституту зв’язку.

Положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при визначенні змісту інших спеціальностей військових фахівців і фахівців цивільних спеціальностей різних напрямів.

Впровадження результатів дослідження використано у практиці роботи кафедри “Бойового застосування (вузлових підрозділів зв’язку)” Полтавського військового інституту зв’язку (довідка № 4/70 від 16.11.2001 р.), кафедри “Тактико-спеціальної підготовки” Київського військового інституту управління та зв’язку (довідка № 117/3808 від 21.11.2001 р.), природничо-географічному факультеті Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка №07-10/1508 від 26.12.2002 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю підходів до дослідження модульних технологій навчання, застосуванням комплексу методів, адекватних предметові, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, експериментальним підтвердженням наукових висновків дослідження.

Апробація роботи здійснювалася у виступах з доповідями на Всеукраїнській науково-практичній конференції: "Восьмі Каришинські читання. Науково-методичні підходи до викладення дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття" (Полтава - 2001) та Міжнародній науково-практичній конференції: "Дев’яті Каришинські читання." (Полтава - 2002).

Основні результати дослідження висвітлені окремим розділом науково-дослідної роботи "Дослідження модульно-рейтингової системи організації педагогічного процесу з метою підвищення його ефективності щодо підготовки військових фахівців (Шифр - МОДУЛЬ)" (Довідка № 4/18 від 26.02.2002 р.), у 6 друкованих працях: з них 2 - у збірниках матеріалів конференцій, 4 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту 182 сторінки. Список використаних джерел містить 214 найменувань, з них 2 іноземною мовою. Додатків 63 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, систему методів дослідження, розкрито його етапи, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, показано шляхи апробації і впровадження результатів експериментального дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні основи модульних технологій у вищих навчальних закладах” – на основі аналізу науково-методичної літератури, законодавчих і нормативних документів вивчено основні етапи розвитку педагогіки вищої школи, стан підготовки кваліфікованих спеціалістів (у тому числі військових) на етапі перебудови системи професійної освіти в Україні і створення вищих військових закладів освіти (військових інститутів й університетів). Виявлено і обґрунтовано педагогічну суперечність між професійними вимогами до підготовки спеціаліста та здатністю існуючої системи вищої військової освіти задовольняти ці вимоги.

Аналіз літературних джерел показав, що на всіх етапах розвитку суспільства в основі професійної підготовки спеціалістів (у тому числі військових) домінував діяльнісний підхід, який “з’явився” значно раніше традиційної системи навчання і завжди був визначальним при оцінюванні якості підготовки спеціалістів. Діяльнісний підхід у професійному навчанні проявляється у двох взаємопов’язаних основних формах: інтелектуально-розумовій навчальній діяльності, де результатом засвоєння знань є творча переробка, розвиток та здійснений на цій основі навчальній діяльності, результатом якої є навчальні, а згодом і професійні вміння та навички.

У розділі проаналізовано досвід організації модульного навчання та умови його ефективного впровадження. Модульне навчання включає у себе дидактичні системи з акцентом використання модулів в процесі суб’єкт – суб’єктної взаємодії викладача і курсантів. Модульне навчання активно впроваджується в системах професійної освіти та забезпечує більш успішну стосовно традиційного навчання підготовку спеціалістів. Розглянуто десять оригінальних та змістовних версій модульного навчання, що існують тепер. Розглянуто різні підходи до організації модульного навчання й встановлено, що у поєднанні з рейтинговим контролем у різних педагогічних системах названа вище технологія підвищує показники професійного навчання в середньому на 25-30%. При цьому скорочується час на навчання, формується самостійність, творчість, ініціативність курсантів при виконанні обов’язків за призначенням.

Установлено, що використання модульної технології у професійній підготовці забезпечує: спрямованість навчально-виховного процесу на самостійну пошуково-творчу пізнавальну діяльність, диференціацію і індивідуалізацію за темпами засвоєння матеріалу, методами різнорівневого оволодіння матеріалом, методами контролю і самоконтролю, перехід до суб’єкт-суб’єктного навчання. Реалізація названих умов стимулює внутрішню та зовнішню активність курсантів, їх самостійну творчу діяльність, формує у них глибокі дійові знання, забезпечує розвиток на основі умінь та навичок професійної діяльності.

Теоретично обґрунтовано, що ефективність діяльнісного підходу в умовах модульної технології може бути підвищена, якщо будуть реалізовані ідеї теорії поетапного формування розумових дій, понять, ідеї контекстного навчання. Концепція контекстного навчання (навчання в контексті діяльності або професійне навчання) є теоретико-методологічною основою впровадження нових форм і методів у практику спеціального навчання. У процесі навчання змінюється діяльність викладача і курсанта. Це не проста передача суми знань та їх засвоєння. Така діяльність забезпечує зворотний зв’язок у навчанні, об’єктивний контроль знань, умінь і навичок курсантів. Встановлено, що поєднання модульного навчання з контекстно-діяльнісним можливе, якщо буде створено такі умови:

1. Постановка навчальних цілей буде здійснюватися на основі аналізу результатів діяльності курсантів мовою і в термінах дисципліни, що вивчаються. При цьому створюються умови для самостійного вибору засобів досягнення поставленої навчально-професійної мети;

2. Розробка орієнтовних основ діяльності викладачами і курсантами, що включають навчально-професійні задачі і завдання, роз’вязання яких формує конкретні навички спеціаліста в межах обраної спеціальності.

Контекстно-діяльнісний підхід до спеціального навчання створює сприятливі умови для набуття міцних знань, формування професійних умінь і навичок щодо професійній діяльності курсантів вищого військового навчального закладу на етапі отримання освіти та при виконанні обов’язків згідно зі штатною посадою за призначенням, у майбутньому. Цей підхід дає можливість організувати процес навчання на творчих рівнях самостійної пізнавальної діяльності курсантів.

У розділі зроблено висновок про те, що модульне навчання в умовах діяльнісного підходу має значні потенційні можливості для підвищення якості професійної підготовки курсантів вищих військових закладів освіти.

У другому розділі – “Технологія модульно-рейтингового навчання та контролю засвоєння знань як умова вдосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів” – проведено аналіз педагогічних умов підвищення якості спеціальної підготовки курсантів, розкрито можливості модульного навчання та рейтингового контролю засвоєння знань у спеціальній підготовці майбутніх офіцерів, досліджено напрямки реалізації ідей діяльнісного підходу до навчання в умовах інноваційної технології вивчення спеціальних дисциплін у вищому військовому закладі освіти.

На основі системно-діяльнісного аналізу видів і змісту самостійної пізнавальної та навчально-фахової діяльності курсантів вищого військового закладу освіти в розділі обґрунтовано основні шляхи формування професійної готовності майбутніх офіцерів.

Розроблено і обґрунтовано експериментальну методику модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань у процесі вивчення дисциплін кафедри “Бойового застосування (вузлових підрозділів зв’язку)”; яка передбачає: поділ змісту навчального матеріалу на базові та елективні модулі, побудова модулів на основі об’єднання змісту декількох професійно-орієнтованих дисциплін (змістовий модуль); різнорівневий підхід до організації і оцінювання результатів професійної діяльності курсантів; розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання, формування ініціативи і самостійності курсантів на основі диференціації і індивідуалізації навчання; орієнтація навчального процесу на пошуково-творчі рівні самостійної пізнавальної діяльності курсантів; розробка і застосування системи різнорівневих професійно-зорієнтованих завдань і задач, що підвищують рівень дієвості їх знань.

Описано хід формуючого педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Основною відмінністю експериментальної методики від існуючої технології навчання є модульна технологія, проникнута різнорівневим рейтинговим контролем. До неї входять два типи модулів: базові модулі, що розкривають навчальну інформацію і зміст діяльності з оволодіння цією інформацією та елективні модулі, які забезпечують організаційну сторону модульно-рейтингової технології навчання та контроль засвоєння знань. Модуль в умовах нашого експерименту, як основа модульного навчання, є цілісним блоком інформації, який містить програму діяльності і методичне керівництво з досягнення дидактичної мети.

Ефективність модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань забезпечується:

·

·

·

·

·

Для визначення ефективності професійного навчання в умовах експериментальної методики було виділено основні і додаткові критерії та відповідні їм показники: позитивне ставлення до професійної діяльності (на мотиваційному рівні); знання теоретичних основ процесу практичної підготовленості як частини цілісної системи підготовки офіцерів, знання курсантами психологічних основ процесу виконання обов’язків (на орієнтаційному рівні); володіння уміннями та навичками практичної підготовленості як частиною цілісної системи підготовки офіцерів (на операційному рівні); здатність курсантів адекватно сприймати завдання для виконання обов’язків; високо розвинуті почуття успіху у курсантів за своєчасне виконання завдань (на емоційно-оціночному рівні); сформованість умінь у постійному самовихованні та самоосвіті (на вольовому рівні).

Для здійснення модульно-рейтингового контролю та оцінки якості засвоєння змісту навчання для кожного змістового модуля було встановлено максимальну кількість балів, які може набрати курсант під час навчання за результатами модульно-рейтингового контролю. На основі цих результатів ми визначили рейтинг курсантів за кількістю отриманих балів. Загальний рейтинг випускника з певної спеціальності (спеціалізації) складається з інтегральної оцінки засвоєння всіх навчальних дисциплін, за якими здійснювалося навчання у вищому військовому навчальному закладі, та результатів державної атестації, яка визначалася Державною екзаменаційною комісією. Структура модульно-рейтингового контролю показана на рис. 1.

Рейтинг випускника

Рейтинг, визначений закладом | Рейтинг, визначений ДЕК

Рейтинг за результатами вивчення навчальних дисциплін | Проміжні рейтинги (рейтинг за курс, семестр) | Рейтинг за результатами комплексного державного екзамену | Рейтинг за результатами захисту дипломної роботи (проекту)

Рейтинг зі змістового модуля

Рис. 1. Структура рейтингу випускника

Максимальна кількість балів, які може набрати курсант за знання змістового модуля дорівнює кількості годин, відведених на вивчення даного модуля (сумарно заняття під керівництвом викладача й самостійні заняття), визначається освітньо-професійною програмою та тематичним планом з навчальної дисципліни. Максимальна кількість балів, які може набрати курсант під час вивчення навчальної дисципліни дорівнює кількості годин, відведених на вивчення даної навчальної дисципліни.

Максимальна кількість балів, які може набрати курсант за курс навчання в навчальному закладі дорівнює загальному бюджету часу, відведеному освітньо-професійною програмою та навчальним планом для підготовки фахівця даної спеціальності (спеціалізації).

Для зручності планування модульно-рейтингового контролю доцільно з навчального та тематичного планів зробити виписку максимального навчального часу (табл. 1,2).

Таблиця 1.

Розподіл максимального рейтингу дисципліни

Дисципліна | Напрям підготовки | Кількість балів

Загальна кількість | Виділено на усі модулі | Виділено на семестрову звітність

Бойове застосування (вузлових підрозділів зв’язку)” | Військові науки | 136 | 108,8 | 27,2

Телекомунікації | 152 | 121,6 | 30,4

Таблиця 2.

Розподіл максимальних рейтингів дисципліни між модулями

Напрям підготовки | Номер модуля | Семестрова звітність

6 семестр | 7 семестр

Модуль 1 | Модуль 2 | Модуль 3 | Модуль 4 | Модуль 5 | Модуль 6 | Модуль 7

Військові науки | 12 | 16 | 12 | 12 | 16 | 30 | 10,8 | 27,2

Телекомунікації | 14 | 20 | 14 | 14 | 19,6 | 30 | 10 | 30,4

Шкала оцінки кожного змістового модуля складається з послідовного ряду цифр від нуля до максимального числа балів з даного змістового модуля. Але робочими балами є бали, що розташовані на шкалі оцінок між критичним балом, який відповідний числу, що дорівнює 50% від максимального балу, та максимальним балом.

У випадку отримання курсантом під час модульно-рейтингового контролю кількості балів менше критичного балу засвоєння змістовного модуля йому не зараховується, про що робиться позначка у відомості модульно-рейтингового контролю. Згідно з розпорядженням начальника факультету курсантові встановлюється індивідуальний строк повторного модульно-рейтингового контролю, але не пізніше модульно-рейтингового контролю з наступного змістовного модуля даної навчальної дисципліни або початку нового семестру, якщо навчальна дисципліна закінчується в поточному семестрі. Якщо після двох спроб курсант не подолав “критичного балу” згідно з розпорядженням начальника вищого військового навчального закладу він відраховується від дальшого навчання встановленим порядком.

Критерій “рівень теоретичних знань” (ТЗ) дає можливість вимірювати і оцінювати знання курсантів, виявлені в процесі вивчення дисциплін кафедри, а також споріднених кафедр, що забезпечують базові знання курсантів. Цей критерій визначається шляхом отримання балів рейтингу в процесі вивчення дисципліни за 4 рівнями. Перший рівень – догматичний, оцінка знань “низька” (курсант отримав менш, ніж 50% балів максимального рейтингу за дисципліну); другий рівень – репродуктивний, оцінка знань “середня” (50-69% балів); третій рівень – пошуковий, оцінка знань “висока” (70-84% балів); четвертий рівень – творчий, оцінка знань “дуже висока” (85-100%), знання мають інноваційний характер.

За критерієм “рівень практичних умінь та навичок” (ПУН) вимірювали та оцінювали у курсантів вищого військового закладу сформованість основних груп умінь та навичок. Оволодіння ними на певному рівні дозволяє зробити висновок про ступінь сформованості професіоналізму майбутнього офіцера-зв’язківця. Перший рівень – копіювально-діяльнісний, оцінка вмінь і навичок “низька”(курсант отримав менш, ніж 50% балів максимального рейтингу); другий рівень – репродуктивно-діяльнісний, оцінка вмінь і навичок “середня” (50-69% балів); третій рівень – пошуково-діяльнісний, оцінка знань “висока” (70-84% балів); четвертий рівень – творчий, оцінка вмінь і навичок “дуже висока” (85-100%), курсант здатний самостійно виконувати обов’язки на основі створеної ним орієнтованої основи дій.

Традиційна чотирьохбальна система оцінювання була основою допоміжних критеріїв: середній бал, якість, абсолютна успішність. Результати дослідження свідчать, що курсанти недооцінюють вплив індивідуальних якостей особистості на успішність виконання професійних функцій. Ці результати підтверджують традиційні погляди на професійну підготовку, коли знанням та методиці надається перевага. Виявлений тісний зв’язок між теоретичною підготовкою та формуванням професійних умінь та навичок, коефіцієнт кореляції яких знаходиться в межах 0,51-0,86.

Формуючий педагогічний експеримент проводився з курсантами трьох основних спеціалізацій. На кожній із них перевірялась модульно-рейтингова технологія з дисципліни “Бойове застосування частин та підрозділів із засобами зв’язку (вузлових)”.

На етапі констатуючого експерименту, у групах (експериментальних та контрольних), був визначений початковий рівень (технічна підготовка) готовності курсантів до виконання обов’язків у складі чергової зміни вузла зв’язку, який показав, що групи приблизно рівні на початковому етапі експериментальної роботи.

Так, у групах не зареєстровано жодного курсанта з високим рівнем готовності до виконання обов’язків за призначенням, середнім рівнем готовності володіли: 39% курсантів контрольної групи і 37% та 34% курсантів експериментальних груп (перший рік експерименту); 39% курсантів контрольної групи та 37% та 34% курсантів експериментальних груп (другий рік експерименту); 40% курсантів контрольної і 39% та 37% відповідно у експериментальних групах (третій рік експерименту).

Виявлення початкового рівня готовності до виконання обов’язків забезпечило можливість далі прослідкувати динаміку розвитку цього процесу, здійснити порівняльний аналіз:

§

§

Істотним є те, що курсанти експериментальних груп на завершальному етапі експерименту досягли пошуково-творчих рівнів засвоєння знань, умінь та практичних навичок за критеріями ТЗ та ПУН, у той же час у контрольних групах він залишився на репродуктивному рівні.

Основною умовою досягнення позитивних результатів є модульно-рейтингова технологія навчання та контролю засвоєння знань навчальної дисципліни, яка передбачає:

·

·

·

·

ВИСНОВКИ

1. На основi теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми дослідження виявлено головну суперечнiсть, яка існує у системі сучасної вищої школи: між вимогами до військової професії та існуючими умовами підготовки майбутнього офіцера. Здiйснено порiвняння рiзних за завданнями, змiстом, формами i методами дiяльностi сучасних технологiй навчання та модульно-рейтингової технології в умовах ВВНЗ. Це дало можливiсть розробити і конкретизувати структуру, зміст, шляхи впровадження інноваційної технології навчання та контролю засвоєння знань у навчально-виховний процес військового закладу освіти.

2. Підготовка майбутніх офіцерів до практичного виконання обов’язків за призначенням повинна здійснюватись як цілісний процес формування у них єдності і взаємозв’язку особистих якостей і необхідних знань, умінь I навичок. Головним напрямом у підготовці майбутніх офіцерів-зв’язківців є формування необхiдної кількості знань, умінь та навичок, які трансформуються у готовність до практичного виконання обов’язків за штатною посадою у військах.

3. Ефективність модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань забезпечується:

·

·

·

·

·

4. Розроблено iнновацiйну технологію модульного навчання у ВВНЗ з урахуванням його специфiки, яка передбачає: поділ змісту навчального матеріалу на базові та елективні модулі, побудова модулів на основі об’єднання змісту декількох професійно-орієнтованих дисциплін (змістовий модуль); різнорівневий підхід до організації і оцінювання результатів професійної діяльності курсантів; розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання, формування ініціативи і самостійності курсантів на основі диференціації й індивідуалізації навчання; орієнтація навчального процесу на пошуково-творчі рівні самостійної пізнавальної діяльності курсантів; розробка і застосування системи різнорівневих професійно-орієнтованих завдань і задач, що підвищують рівень дієвості знань курсантів.

5. Для визначення ефективності професійного навчання в умовах експериментальної методики було виділено основні і додаткові критерії та відповідні їм показники: позитивне ставлення до професійної діяльності (на мотиваційному рівні); знання теоретичних основ процесу практичної підготовленості як частини цілісної системи підготовки офіцерів, знання курсантами психологічних основ процесу виконання обов’язків (на орієнтаційному рівні); володіння уміннями та навичками практичної підготовленості як частиною цілісної системи підготовки офіцерів (на операційному рівні); здатність курсантів адекватно сприймати завдання для виконання обов’язків; високо розвинуті почуття успіху у курсантів за своєчасне виконання завдань (на емоційно-оціночному рівні); сформованість умінь у постійному самовихованні та самоосвіті (на вольовому рівні).

6. На основі теоретичного і експериментального досліджень сформульовано рекомендації щодо впровадження модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань з підготовки майбутніх фахівців військової справи, що також можуть бути реалізовані у навчально-виховному процесі вищої професійної школи:

-

-

-

7. Запропонована у дослідженні технологія ефективна і не вимагає додаткових витрат на підготовку майбутніх офіцерів до практичної діяльності за призначенням.

Дисертація не претендує на вичерпний розгляд усіх аспектів дослідження даної проблеми.

Перспективними є дослідження змісту і методики психолого-педагогічної підготовки викладачів до реалізації інноваційної технології навчання у ВВНЗ; питань упровадження технології різнорівневого рейтингового контролю в системі підготовки майбутніх офіцерів.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Романюк І.М. Модульно-рейтингова технологія навчання та контролю засвоєння знань у вищому військовому закладі освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2003.

Розкрито педагогічні умови підвищення якості спеціальної підготовки курсантів вищого військового навчального закладу. Досліджено навчальний процес на кафедрі при вивченні циклу спеціальних дисциплін. На основі індивідуалізації і диференціації розроблено модель модульно-рейтингової технології навчання та контролю засвоєння знань курсантами, до якої входить комплекс форм, методів і прийомів, що спрямовані на підвищення якості спеціальної (професійної) підготовки майбутніх офіцерів-зв’язківців.

Ключові слова: модульно-рейтингова технологія навчання, контроль засвоєння знань, структурно-логічна схема вивчення модулів навчальних дисциплін, навчально-виховний процес у військовому навчальному закладі, інноваційні технології, професійна діяльність військового фахівця.

Романюк И.Н. Модульно-рейтинговая технология обучения и контроля усвоения знаний в высшем военном учебном заведении. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Тернопольский государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, Тернополь, 2003.

Раскрыто педагогические условия повышения качества специальной подготовки курсантов высшего военного учебного заведения. Исследовано учебный процесс на кафедре при изучении цикла специальных дисциплин. На основе индивидуализации и дифференциации разработана модель модульно-рейтинговой технологии обучения и контроля усвоения знаний курсантами, включающая комплекс форм, методов и приемов, направленных на повышение качества специальной (профессиональной) подготовки будущих офицеров-связистов.

Основные усилия экспериментальной технологии направлены на создание оптимальных условий быстрого перехода обучаемых к исследовательско-творческим уровням учебно-профессиональной деятельности. Решение проблемы использования модульно-рейтинговой технологии в учебно-воспитательном процессе происходило за счет переориентации учебного процесса на творческие уровни самостоятельной познавательной деятельности курсантов, формирования у будущих офицеров действенных знаний и необходимой профессиональной компетентности. Постановка целей обучения, как правило, создавалась через результат деятельности обучаемых. Цель обучения не просто ставилась, а разъяснялась, раскрывались действия педагога и его помощников при проведении практических занятий.

Обосновано использование широкого спектра методов и приемов обучения. Приоритетными были методы личностно-ориентированного обучения, которые разрешают по возможности каждому курсанту избрать свой путь и свой темп продвижения к поставленной цели. Использовалась индивидуализация обучения, особенно при решении задач боевого применения подразделений и частей связи, выполнения обязанностей при выполнении заданий в составе дежурных расчетов, боевых постов, элементов узла связи и узла связи в целом.

Исходя из цели исследования, нами выделены такие критерии показателей учебно-воспитательного процесса: средний балл, дисперсия, среднеквадратичное отклонение, коэффициент вариации и нормальное распределение, на основании которых мы сделали вывод о направленности курсанта на освоение будущей специальности; уровень его теоретических знаний; уровень практической выучки в выполнении обязанностей по предназначению; темпах приближения к максимально возможному результату.

Проведенное исследование на основании анализа результатов формирующего эксперимента свидетельствует, что качество профессиональной подготовки курсантов высших военных учебных заведений повысится, если процесс будет организован в условиях модульно-рейтинговой технологии обучения и контроля усвоения знаний обучаемыми.

Ключевые слова: модульно-рейтинговая технология обучения, контроль усвоения знаний, структурно-логическая схема прохождения модулей учебных дисциплин, учебно-воспитательный процесс в военном учебном заведении, инновационные технологии, профессиональная деятельность военного специалиста.

Romaniuk I.M. Modular-rating technology of education and mastering control in the military institution of higher education. – Manuscript.

Thesis on getting the academic degree of candidate of pedagogical science in the specialty 13.00.04 – theory and methodology of professional education. – Ternopil State Pedagogical University named after V. Hnatuk, Ternopil, 2003.

There were highlighted the pedagogical conditions of the special training quality control of the cadets of the military institution of higher education. While studying the cycle of special subjects there was researched the educational process at the department. On the basis of individualization and differentiation there was developed the model of the modular-rating technology of education and mastering control by the cadets. This model includes the complex of forms, methods and ways the aim of which is to improve the special (professional) training quality of the future officers-signalers.

Key words: the modular-rating technology of education, mastering control, the structural-logical scheme of passing of educational subjects modules, the educational process at the military institution of higher education, innovating technologies, the professional activity of the military expert.

Редакційно-видавничий відділ

Тернопільського державного педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

46027, м. Тернопіль, вул. М.Кривоноса, 2

Підписано до друку 15.01.2003 р.

Формат 60х90/16. Папір друкарський. Друк офсетний. Обсяг 1 друк. арк.

Наклад 100 прим. Замовлення № 37.