ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

РАССКАЗОВА ОЛЬГА ІГОРІВНА

УДК 379.825

ОРГАНІЗАЦІЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

У ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.05 – соціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Тамара Олександрівна,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г. С. Сковороди,

завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Тетяна Іванівна,

Запорізький інститут підвищення кваліфікації

керівних кадрів освіти,

завідувач кафедри педагогічної

майстерності і нових технологій;

кандидат педагогічних наук

Редіна Валентина Андріївна

Харківська обласна станція юних туристів,

директор.

Провідна установа: Волинський державний університет

ім. Лесі Українки, кафедра соціальної

педагогіки, Міністерство освіти і науки

України, м. Луцьк.

Захист відбудеться “_18_“_березня____ 2003 р. о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .051.19. у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. № 6-82.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, .

Автореферат розісланий “__16__” __лютого__ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Гапон Е.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження і ступінь наукової розробки проблеми. В умовах відродження національної системи освіти позашкільні заклади стають невід'ємним компонентом освітньої структури, який сприяє всебічному, гармонійному розвитку особистості, соціальній адаптації та самореалізації людини в суспільстві. Позашкільні заклади, що працюють у соціально-культурній і освітній сферах, доповнюють шкільну освіту, створюють позитивне виховне середовище для учня.

В Україні сьогодні існує досить розвинена мережа позашкільних закладів. 2000 року вона складалася з 1497 закладів, охоплювала понад 1,2 мільйона учнів і 35 тисяч педагогічних працівників. Аналіз сучасного стану подібних закладів дозволяє зробити висновок, що їх діяльність має спільну рису – творчий характер. Даний факт пояснюється тим, що творчість як свідомий продуктивний прояв людського "Я" найбільше відповідає особливостям соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу, який орієнтовано на створення умов для цілеспрямованого, активного, самостійного проведення вихованцями свого вільного часу.

Аналіз творчої складової соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу грунтується на сучасних дослідженнях сутності творчості, в яких було розкрито різні її аспекти: з діяльнісних позицій творчість вивчалася вітчизняними науковцями В. П. Івановим, О. І. Клепіковим, І.Т. Кучерявим, А. Г. Спіркіним, В. А. Цапком, А. Г. Шуміліним, Л. В. Яценком, зокрема, творчу діяльність учнів розглядали В. І. Андреєв, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, С. О. Сисоєва, А. Г. Спіркін; творчість як феномен людської культури аналізували Б. Г. Ананьєв, С. С. Батенін, М. М. Бахтін, М. С. Каган, В. А. Малахов, В. Ф. Овчинников, А. Х. Чаплигін; вивченню творчості як форми прояву внутрішньої сутності людини були присвячені роботи В. І. Андреєва, Д. Б. Богоявленської, Р. М. Грановської, А. З. Зака, В. О. Кан-Калика, Н. В. Кичука, О. Н. Лука, В. О. Моляки, Я. О. Пономарьова, М. М. Поташника, Н. Ф. Тализіної, В. А. Цапка; питання формування творчої особистості привертали увагу В. І. Андреєва, Г. С. Костюка, О. М. Матюшкіна, В. О. Моляки, В. В. Рибалки, С. О. Сисоєвої та ін.

Проблема організації творчої діяльності особистості в соціально-культурній сфері, зокрема у позашкільному закладі, завжди привертала увагу сучасних науковців. Концептуальні та методичні засади такої діяльності вивчалися А. Ф. Воловиком, який розглядав творчі процеси в дозвільній сфері. Проблеми становлення особистості дітей та молоді в соціальному середовищі вивчали Г. М. Лактіонова, О. Г. Карпенко, І. Д. Звєрєва, В. М. Іванова та ін. Творчі аспекти позашкільного педагогічного процесу ґрунтовно досліджувала Т. І. Сущенко. Соціально-педагогічний аспект діяльності позашкільних закладів розглядали: О. А. Бездверна-Хомерікі, А. Й. Капська, І. М. Пінчук та інші вчені.

Останнім часом ученими і педагогами-практиками здійснюються спроби збагатити діяльність позашкільних закладів через упровадження в їх роботу нових освітніх технологій, зокрема етапів та засобів організації творчої діяльності учнів (С. М. Букреєва, В. М. Гнатюк, Н. Т. Гурець, І. В. Корсун, Ю. В. Пелех, В. А. Редіна, Г. І. Сорока та ін.). Проте запровадження зазначених технологій у практику діяльності позашкільних закладів відбувається досить повільно через недостатнє врахування реальних особливостей та труднощів сучасної позашкільної роботи. Тому можливості позашкільної освіти у справі розвитку та соціального становлення підростаючого покоління залишаються реалізованими лише частково. Через це стан організації творчої діяльності учнів не відповідає завданням сучасних позашкільних закладів, що полягають в об’єднанні зусиль різних соціальних сфер, зокрема освітньої та соціально-культурної, спрямуванні їх на формування особистості з розвинутими соціально-творчими характеристиками. Отже, проблема обґрунтування придатних до практичної реалізації в сучасних умовах етапів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі та розробки відповідних засобів соціально-педагогічного забезпечення лишається недостатньо вивченою.

З огляду на актуальність даної проблеми було обрано тему дослідження: “Організація творчої діяльності учнів у позашкільному закладі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану досліджень кафедри соціальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди за темою “Розробка теоретико-методологічних та методичних основ соціальної педагогіки”, напряму – “Організація творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу”, а також у рамках плану роботи методичної ради Центру позашкільної освіти (ЦПО) Жовтневого району м. Харкова на 1998-2003 рр. за темою “Формування всебічно розвиненої особистості в умовах комплексного позашкільного закладу освіти”. Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні від 5.12.2000 року, протокол № .

Об’єкт дослідження – соціально-педагогічний процес позашкільного закладу.

Предмет дослідження – організація творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка етапів та засобів організації творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що позашкільний заклад розглядається як соціальний інститут, у якому взаємодіють виховні впливи освітньої і соціально-культурної сфер, відбувається процес партнерського співробітництва педагога та учнів, спрямований на розвиток творчих характеристик особистості, на здобуття нею творчого досвіду колективної дозвільної діяльності.

Провідну ідею дослідження втілено в гіпотезі, яка грунтується на припущенні, що творчі характеристики особистості учнів, а також творчий досвід їх колективної дозвільної діяльності формуються та збагачуються завдяки застосуванню спеціально розроблених етапів і засобів організації творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу.

Об’єкт, предмет і мета дослідження зумовили визначення таких завдань:

1.

2.

3.

4.

Методологічною основою дослідження є основні положення теорії пізнання, сучасні наукові філософські, соціально-педагогічні, психолого-педагогічні підходи до вивчення соціально-педагогічних явищ в освітній та соціально-культурній сферах.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, що розкривають:

-

-

-

-

-

-

-

Рішення висунутих у дослідженні завдань, перевірка гіпотези та аналіз результатів дослідження здійснювалися за допомогою сукупності методів: 1) теоретичні – теоретичний аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація проблеми дослідження, моделювання етапів та засобів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі, прогнозування впливу розроблених засобів на формування творчих характеристик особистості учнів, на процес здобуття ними досвіду творчої діяльності; 2) емпіричні – соціально-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний) з метою перевірки висунутої гіпотези, спостереження, бесіди, анкетування, вивчення документації позашкільного закладу (статут, плани, програми, протоколи засідань методичної ради тощо) та продуктів діяльності учнів (творчі роботи, доповіді, індивідуальні плани робіт тощо) з метою вивчення сучасного стану та особливостей діяльності позашкільного закладу; психолого-педагогічні методики діагностики творчих характеристик особистості учнів, методи визначення рівня розвитку дозвільного об’єднання.

Експериментальна база дослідження. Розроблені в дослідженні етапи та засоби організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі впроваджені у соціально-педагогічний процес ЦПО Жовтневого району м. Харкова. У масовому констатуючому експерименті взяли участь 60 керівників гуртків та 2816 учнів; експериментальна та контрольна групи складалися відповідно з 6 керівників, 180 гуртківців геолого-краєзнавчого відділу та 6 керівників, 184 гуртківців біологічного відділу ЦПО.

Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає в тому, що з позицій системного підходу розкрито сутнісні характеристики творчої діяльності учнів; із застосуванням діяльнісного та функціонального підходів обґрунтовано основні її компоненти, функції та етапний характер; розкрито особливості функціонування позашкільних закладів як установ, що здійснюють свою діяльність у соціально-культурній та освітній сферах; визначено творчий аспект соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу; із застосуванням структурно-функціонального підходу теоретично розроблено етапи та засоби організації творчої діяльності учнів, які було апробовано в соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу; визначено творчі характеристики особистості учнів, на розвиток яких впливають розроблені засоби.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблені етапи та засоби організації творчої діяльності учнів можуть бути застосовані в діяльності широкої мережі закладів, які працюють у сфері дозвілля: клубів, гуртків, центрів дитячої та юнацької творчості тощо.

Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі підвищення кваліфікації працівників позашкільних закладів на спеціальних курсах, для вдосконалення організаційно-методичної роботи даних закладів: проведення педагогічних рад, семінарів, а також викладачами дисциплін педагогічного спрямування в закладах педагогічної освіти.

Особистим внеском дисертанта в публікації, підготовлені у співавторстві, є аналіз особливостей роботи позашкільних закладів, вивчення практичного досвіду організації в них діяльності учнів.

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихідних теоретичних позицій, використанням комплексу теоретичних та емпіричних методів, адекватних меті, предмету і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки для проведення експерименту, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних, можливістю відтворення експерименту.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на наукових семінарах та засіданнях, що проводилися кафедрами педагогіки і соціальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди протягом 1998-2002 рр. Результати дослідження доповідалися на ІІІ та ІV Харківських Міжнародних Сковородинівських читаннях "Філософія, класика та сучасність" (1996, 1997 рр.), Міжнародній науково-методичній конференції "Неперервність розвитку професійно-творчих здібностей учнів та студентів у системі освіти" (Київ-Мелітополь, 1997 р.), Міжнародній науковій конференції "Творча особистість у системі неперервної професійної освіти" (Харків, 2000 р.), науково-практичній конференції "Розвиток критичного мислення в умовах особистісно орієнтованого навчання і виховання" (Харків, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми професійної підготовки педагогічних працівників" (Житомир, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні підходи до реформування освіти" (Кіровоград, 2001 р.), Всеросійській науково-практичній конференції "Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической культуры" (Бєлгород, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього" (Мелітополь, 2001 р.), на обласному форумі "Освіта, наука, виробництво – шляхи інтеграції" (Харків, 2002 р.), Міжнародній конференції "Освіта для майбутнього розвитку" (Київ, 2002 р.).

Результати дослідження відтворено в 12 публікаціях, у яких достатньою мірою висвітлено зміст, основні положення та результати дослідження, з них 5 опубліковано в наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (197 найменувань), додатків (А – Р). Основний зміст викладено на 172 сторінках, додатки представлено на 29 сторінках. Дисертація містить 16 таблиць, 2 схеми, 33 діаграми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, рівень її розробленості, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження; визначено методологічну та теоретичну основу дослідження, наукову новизну, практичне значення роботи, а також вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів.

У першому розділі “Теоретичні питання дослідження проблеми організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі” здійснено різнобічний теоретичний аналіз категорій “творчість”, “творча діяльність”, “творча особистість”, розкрито і проаналізовано провідні наукові підходи до визначення поняття “творчість”.

У ході дослідження було визначено особливості соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу, що відбувається як у соціально-культурній, так і в освітній сферах, і в зв’язку з цим має певні цілі, завдання, зміст, методи та форми. Уточнено визначення соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу, проаналізовано творчий аспект його складових.

Вивчення динаміки розвитку творчих характеристик особистості учнів (активності, здатності до саморегуляції, комунікативно-творчих умінь) у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу дозволило обґрунтувати застосування у дослідженні таких рівнів їхньої дозвільної діяльності: нижчий (споживання), середній (творчості), вищий (екстеріоризації). Нижчий рівень пов’язаний зі споживчим ставленням учнів до культурних надбань, для нього не характерні самостійні дії щодо перетворення оточуючого середовища та самоперетворення. Середній – передбачає здійснення процесів самовдосконалення, досягнення особистісно значущого творчого результату. Вищий – пов’язаний із перетворенням оточуючої дійсності, впливом на соціально-культурну сферу (А. Ф. Воловик, В. А. Воловик).

Застосування педагогічного проектування, за умови врахування особливостей соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу, забезпечило ґрунтовну теоретико-методичну розробку етапів та засобів організації творчої діяльності учнів. Організація діяльності учнів згідно з даними етапами має характер замкненого циклу, що починається зі створення педагогом та учнями цільової ідеї-моделі і завершується діяльністю учнів з пропаганди даної ідеї в соціальному середовищі. Вказаний цикл складається з етапів: підготовчого (моделювання), оперативного (проектування) і заключного (конструювання), кожен з яких передбачає застосування специфічних засобів соціально-педагогічного забезпечення діяльності учнів.

Комплекс засобів організації творчої діяльності учнів на підготовчому етапі спрямовано на створення педагогом та учнями цільової ідеї-моделі як прообразу майбутньої діяльності; на оперативному етапі здійснюється формування в учнів уміння проектувати свою діяльність, відбираючи цілі, завдання, принципи, методи та форми майбутньої діяльності; на заключному етапі відбувається ще більша деталізація проекту, учні набувають умінь його реалізовувати, оцінювати результат власних зусиль та вносити у проект необхідні корективи. Теоретичний аналіз особливостей організації творчої діяльності учнів було здійснено шляхом декомпозиції підготовчого, оперативного і заключного етапів на відносно самостійні, але взаємопов’язані підетапи.

Організація творчої діяльності учнів відбувалася із застосуванням: на підготовчому етапі – різноманітних рекламних засобів (плакати, об’яви, емблеми, бесіди, лекції, ігри), походів, екскурсій, адаптаційних занять, занять з елементами планування учнями власної дозвільної діяльності, занять з використанням творчих ситуацій; на оперативному етапі – спеціально розроблених занять із застосуванням диспутів, дискусій, “мозкового штурму”, адаптаційних ігор тощо; на заключному етапі найдійовішими стають масові заходи у формі концертів, вікторин, змагань, конкурсів тощо.

Таким чином, у дослідженні теоретично розроблено етапи і засоби організації творчої діяльності учнів, особливості практичної реалізації яких ґрунтовно вивчалися нами у другому розділі дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Експериментально-дослідна робота з організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі” обґрунтовано теоретичні основи проведення експериментального дослідження, що полягають у визначенні суб’єктивно-продуктивної та об’єктивно-продуктивної груп критеріїв оцінювання результативності застосування розробленого нами комплексу засобів на різних етапах організації творчої діяльності учнів. Суб’єктивно-продуктивну групу складають творчі характеристики особистості, які зазнають найбільш істотних змін у процесі організації творчої діяльності учнів. Серед них такі якості, як активність та самостійність, а також комунікативні уміння гуртківців. Обґрунтовування вибору суб’єктивно-продуктивних критеріїв оцінки результату творчої діяльності учнів у позашкільному закладі здійснювалося нами з урахуванням поглядів на розвиток характеристик творчої особистості учнів таких учених, як В. І. Андреєв, Л. С. Виготський, І. П. Колошина, А. І. Кулюткін, В. І. Лозова, А. М. Матюшкін, Л. А. Пономарьов, С. Л. Рубінштейн, Н. Ф. Тализіна та ін. Зазначені критерії вивчалися за допомогою таких показників, як глибина пізнавального інтересу учнів до предмета дозвільної діяльності, рівень здатності особистості до саморозвитку та самоосвіти, рівень комунікативно-лідерських умінь.

Об’єктивно-продуктивні критерії, які пов’язані з позитивною зміною навколишнього соціального середовища, а також оточення індивіда віддзеркалюють тенденції розвитку дозвільного об’єднання (гуртка). Серед критеріїв даної групи нами було обрано творчий досвід колективної дозвільної діяльності, що вивчався нами за допомогою таких показників, як рівень розвитку дозвільного об’єднання та результативність масової роботи, яку воно проводить. Обґрунтування критеріїв та показників даної групи здійснювалося на основі аналізу наукових праць сучасних дослідників А.Ф. Воловика, В.А. Воловика, Г.І. Сороки.

Було визначено різні аспекти експериментального дослідження, що проводилося упродовж 1993 – 2002 рр. на базі Центру позашкільної освіти (ЦПО) Жовтневого району м. Харкова та складалося з трьох етапів: констатуючого, формуючого, контрольного.

Констатуючий експеримент мав на меті вивчення стану організації роботи учнів у позашкільному закладі, виявлення особливостей впливу дозвільної діяльності на творчі характеристики особистості і колективу гуртківців, порівняння контрольної та експериментальної груп за визначеними критеріями. У констатуючому експерименті були використані такі методи:

-

-

-

-

Констатуючий експеримент було реалізовано упродовж 1993 – 1999 рр. За даними звітів (1993-1995 рр.), у Центрі працювало в середньому 62 педагоги, гуртки відвідував 2861 учень, майже всі вони (60 педагогів та 2804 учні) взяли участь у початковій стадії констатуючого експерименту. Було вивчено особливості організації діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу, визначено характерні ознаки та склад учасників експерименту – експериментальної групи (6 керівників, 180 гуртківців) туристсько-краєзнавчого відділу і контрольної групи (6 керівників, 184 гуртківці) біологічного відділу.

Як показав аналіз мети, змісту, методів та форм роботи ЦПО Жовтневого району м. Харкова, відображених у статуті та звітах, Центр може розглядатися як типовий позашкільний заклад, що має ґрунтовні традиції існування та відповідає Державній концепції позашкільної освіти. Анкетування керівників та спостереження за організацією роботи у гуртках виявило, що педагоги прагнуть оновлення змісту, форм та методів діяльності колективів. Більшість із них будує власну роботу за етапами та застосовує різноманітні засоби, проте не систематичне та не підкріплене науковим обґрунтуванням використання даних засобів, як правило, не дає очікуваних результатів.

Грунтовне вивчення особливостей роботи гуртків біологічного (контрольна група) та туристсько-краєзнавчого (експериментальна група) відділів показало, що організація діяльності учнів у них має багато спільних рис: застосовуються аналогічні форми та методи, зміст має спільну спрямованість на вивчення наук природничого циклу, керівники гуртків мають однаковий рівень фахової кваліфікації. З метою зіставлення контрольної та експериментальної груп методами спостереження, анкетування та тестування було проведено дослідження творчих характеристик особистості гуртківців, таких як активність, самостійність, а також комунікативні уміння. Методами тестування та анкетування було вивчено пізнавальні інтереси гуртківців, здобуто середні коефіцієнти прояву таких показників, як рівень прагнення до самоосвіти та саморозвитку, комунікативно-творчі уміння. Результати констатуючого дослідження дали змогу зробити висновок про тотожність експериментальної та контрольної груп за визначеними показниками.

За даними констатуючого експерименту та на основі теоретичних положень складено програму формуючого експерименту, який було розпочато у вересні 1999 року. Формуючий експеримент мав на меті перевірку розроблених етапів (моделювання, проектування, конструювання) та засобів соціально-педагогічного забезпечення творчої діяльності учнів експериментальної групи на кожному з них.

Етап моделювання було розподілено на три підетапи (пасивного інтересу, активного інтересу, цілеспрямованого активного інтересу учнів). Дослідження, проведені методами анкетування та спостереження за діяльністю учнів контрольної та експериментальної груп, показали, що процеси, які відбувалися під час реалізації засобів соціально-педагогічного забезпечення на даному етапі, впливали на ефективність спільної творчої діяльності в експериментальній групі, а також на успішність індивідуального розвитку особистості кожного з її членів, оскільки були спрямовані на створення в учнів позитивної мотивації, закладали правильні основи емоційного спілкування в колективі, допомагали сформувати потребу в такому спілкуванні, сприяли підвищенню рівня адаптованості особистості до позашкільного колективу.

Виходячи з припущення, що кожному з етапів організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі відповідає певний рівень дозвільної діяльності, ми проводили дослідження даного рівня в контрольній та експериментальній групах на кожному з етапів (А. Ф. Воловик, В. А. Воловик). Результати діагностики на етапі моделювання підтвердили дані, здобуті методом спостереження; вони свідчать про те, що учні контрольної групи здебільшого оцінювали колектив як відповідний ІІ стадії розвитку (рівень споживання), тоді як гуртківці експериментальної групи вважали, що їхній колектив досяг стану, що відповідає ІІІ стадії і готовий перейти в новий стан, що відповідає стадії ІV (рівень творчості).

На підставі наведених даних можна відзначити, що в гуртках експериментальної групи, які працювали у напрямі організації творчої діяльності вихованців, на цьому етапі сформувалися міцні, взаємоадаптовані колективи однодумців, об'єднаних спільною метою дозвільної діяльності. Члени таких колективів відрізнялися від учнів контрольної групи високим рівнем активності, яка грунтувалася на усвідомленні власних і колективних потреб та інтересів, сформованості особистісно і соціально значущих мотивів до відвідання гуртка, прагненні до позитивно спрямованих, активних форм дозвільної діяльності. Методами спостереження, анкетування, бесіди було встановлено, що, на відміну від учнів контрольної групи, гуртківці експериментальної мали чітку цільову настанову зі спільної дозвільної діяльності та високий потенціал до її реалізації.

Головною метою наступного етапу (проектування) було надання учням можливості засвоїти навички активної цілеспрямованої свідомої творчої діяльності зі створення проектів своєї дозвільної роботи в гуртку. Основною формою діяльності учнів як експериментальної, так і контрольної груп у цей період були заняття гуртка. Різноманітні за змістом заняття в експериментальній групі викликали в учнів інтерес та прагнення до спільної діяльності. Мета і завдання кожного окремого заняття формулювалися відповідно до загальної мети етапу та цілей підетапів (цілепокладання, обгрунтування принципів, відбору форм і методів, засвоєння змісту діяльності). Кожне заняття складалося з низки стандартних блоків: діагностико-мотиваційного, цілепокладання, регламентуючого, процесуального, змістовного, результативного, що передбачали застосування відповідних засобів соціально-педагогічного забезпечення.

Аналіз організації творчої діяльності учнів на етапі проектування показав, що в результаті застосування розроблених засобів у гуртківців формуються навики проектування мети, принципів, змісту, методів і форм власної дозвільної діяльності. Для вивчення змін, що відбувалися в колективах експериментальної та контрольної груп, нами було проведено опитування, результати якого, підтвердивши дані, здобуті методом спостереження, засвідчили, що учні контрольної групи в основному оцінюють колектив як такий, що відповідає ІІІ стадії розвитку (рівень споживання, готовність перейти на рівень творчості), тоді як гуртківці експериментальної групи вважають, що їхній колектив досягнув стану, що відповідає ІV стадії (рівень творчості) і готовий перейти в новий стан, що відповідає стадії V (рівень екстеріоризації).

На підставі наведених даних можна відзначити, що в гуртках експериментальної групи, які працювали у напрямі організації творчої діяльності вихованців на цьому етапі, учні оцінили колектив як об'єднання однодумців, здатних до самостійних дій, спрямованих на досягнення соціально і особистісно значущого результату. Методом включеного спостереження та аналізу продуктів діяльності учнів як контрольної, так і експериментальної груп було встановлено, що на етапі проектування учні експериментальної групи засвоїли навики активної цілеспрямованої творчої діяльності щодо створення проектів власної роботи у гуртку, вони свідомо обирали цілі, завдання та правила дозвільної діяльності, творчо підходили до засвоєння змісту, пропонували доцільні форми та методи організації занять гуртка. Учні контрольної групи в цей період також проявляли певні зусилля під час роботи у гуртку, але на заняттях вони діяли в основному за планом, який пропонував їм педагог, їхні активність та самостійність були значно нижчими, ніж в учнів експериментальної групи.

Впровадження розроблених засобів на етапі конструювання було спрямовано на формування і закріплення в учнів навиків доводити створені проекти до рівня реалізації, готувати ті або інші заходи у сфері дозвілля. Даний етап складається з трьох підетапів: демонстрації, пропаганди та організації діяльності інших людей, які є взаємопов’язаними та спрямованими на пробудження інтересу оточуючого соціального середовища (батьків, гуртківців, однокласників тощо) до творчих досягнень колективу.

Під час контрольного експерименту було здійснено зіставлення та узагальнення результатів вивчення показників в контрольній та експериментальній групах, що були здобуті в ході констатуючого та контрольного експериментів. Аналіз цих результатів дав підстави для висновку, що застосування засобів організації творчої діяльності учнів експериментальної групи сприяло розвиткові в них самостійності, надбанню комунікативних умінь. Тим часом показники даних критеріїв в учнів контрольної групи не зазнали істотних змін (табл.). Дані анкетування та спостереження за роботою гуртків контрольної та експериментальної груп свідчать, що в ході застосування розроблених засобів в учнів туристсько-краєзнавчого відділу значною мірою поглибилися пізнавальні інтереси до предмета дозвільної діяльності, сформувалася додаткова мотивація до відвідання гуртків, що ґрунтується на чіткому усвідомленні мети і майбутніх результатів діяльності.

Аналіз результатів застосування методики вивчення рівнів дозвільної діяльності колективу та методу спостереження за роботою учнів під час формуючого експерименту дозволяють стверджувати, що застосування засобів організації творчої діяльності позитивно впливає не тільки на індивідуальну, а й на колективну творчість учнів, сприяє становленню сформованого дозвільного колективу, що відрізняється сталістю виховних відносин, у створенні яких бере участь кожний з його членів. Ступінь сформованості такого колективу відбивається у рівні розвитку дозвільного об’єднання. Учні контрольної групи в основному оцінюють колектив як такий, що відповідає ІV стадії розвитку (рівень творчості), тоді як гуртківці експериментальної групи вважають, що їхній колектив досяг стану, що відповідає VІ стадії (рівень екстеріоризації).

Таблиця

Результати тестування учнів контрольної та експериментальної групи за рівнями здатності саморозвитку і самоосвіти та комунікативно-лідерських умінь

Зріз

Група

Здатність до саморозвитку та самоосвіти | Комунікативно-лідерські уміння.

Середній бал | Рівень | Середній бал, | Рівень

Початковий | Експериментальна | 34,5 | Середній | 5,41 | Середній

Контрольна | 34,0 | Середній | 5,43 | Середній

Кінцевий | Експериментальна | 37,0 | Високий | 6,34 | Значно вищий від середнього

Контрольна | 34,5 | Середній | 5,43 | Середній

Отже, учні експериментальної групи оцінюють свою групу як колектив, який може здобути соціальне визнання творчих результатів, збагачувати норми та цінності мікросоціуму, активно пропагувати свою дозвільну діяльність та організовувати дозвілля інших. На думку учнів контрольної групи, їхній колектив спроможний здійснювати різноманітну творчу діяльність, але в основному в межах колективу, сприяючи розвиткові кожного його члена, але не маючи соціальної віддачі. Така закономірність розвитку експериментальної та контрольної груп відбивається в результативності масової роботи учнів. Аналіз даних щодо участі гуртків біологічного та туристсько-краєзнавчого відділів у масових заходах ЦПО, районних, міських, обласних заходах за 1999-2002 навчальні роки показав, що в експериментальній групі відбулося кількісне й якісне зростання результативності масової роботи, підвищився рівень активності та самостійності учнів під час підготовки та участі у заходах.

У цілому ґрунтовне вивчення підсумків формуючого експерименту показало, що застосування засобів організації творчої діяльності сприяє досягненню учнями суб’єктивно-продуктивних та об’єктивно-продуктивних результатів, які оцінювалися за наведеними вище критеріями. Зроблені узагальнення дозволяють стверджувати, що впровадження даних засобів у позашкільному закладі позитивно впливає на формування таких творчих характеристик особистості учнів, як активність, самостійність та комунікативні уміння; сприяє створенню міцного, одностайного творчого колективу, що характеризується високим рівнем дозвільної діяльності та результативністю масової роботи.

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

1.

· вивчити сутність поняття “творчість” та “творча діяльність” людини, особливості творчої діяльності учнів, її компоненти та функції;

· розглянути різні аспекти функціонування позашкільного закладу як соціально-педагогічної системи, що діє в соціально-культурній та освітній сферах; розкрити термін “соціально-педагогічний процес позашкільного закладу”, оцінити характер його впливу на розвиток творчих характеристик особистості;

· обґрунтувати теоретичні основи організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі, виявити динаміку формування творчих характеристик особистості учня.

2.

· такий процес будується на основі інтересів учнів та спрямований на задоволення їхніх потреб у культурному дозвіллі, отже, організація творчої діяльності учнів можлива лише з урахуванням їхніх особистих потреб, інтересів, мотивів;

· дозвільна діяльність учнів може здійснюватися на таких рівнях: споживання, творчості, екстеріоризації, урахування яких дозволило обґрунтувати засоби організації діяльності учнів на різних етапах (моделювання, проектування, конструювання);

· організація творчої діяльності передбачає поступовий рух до саморегуляції, самоорганізації, самодіяльності, самоконтролю учнів;

· організація творчої діяльності учнів можлива лише в процесі узгодження усіх компонентів соціально-педагогічного процесу (мети, принципів, змісту, методів та форм);

· аналіз компонентів соціально-педагогічного процесу виявив наявність в кожному з них творчого аспекту, притаманного позашкільній педагогіці. Урахування даної особливості соціально-педагогічного процесу дозволяє узгоджувати всі його компоненти при організації творчої діяльності учнів.

3.

· використання засобів соціально-педагогічного забезпечення організації творчої діяльності на етапі моделювання сприяє закріпленню в учнів позитивного ставлення до роботи дозвільного колективу, формуванню в них цільової ідеї – моделі майбутньої творчої діяльності у вигляді певної настанови, що існує у свідомості учнів;

· організація творчої діяльності учнів на етапі проектування позитивно впливає на засвоєння учнями навиків цілепокладання, відбору принципів майбутньої творчої діяльності, сприяє розвиткові самостійності, формуванню навиків застосування творчих методів і форм, властивих дозвільній сфері, та, за їх допомогою, опанування і перетворення змісту дозвільної діяльності.

· у процесі використання засобів організації творчої діяльності на етапі конструювання відбувається формування в учнів комунікативних умінь, готовності до реалізації демонстраційних, агітаторських та організаторських дій щодо надання результату власної творчої діяльності соціального статусу в мікросоціумі.

4.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми вдосконалення соціально-педагогічного процесу позашкільного закладу у напрямі організації творчої діяльності учнів. Перспективними є дослідження питань підготовки педагогів до здійснення позашкільної роботи, розробки методичного забезпечення етапів організації творчої діяльності в гуртках різного профілю; визначення перспективних засобів допомоги у творчому розвитку обдарованих дітей у дозвільному середовищі.

Результати дослідження відображені в 12 публікаціях, у яких достатньою мірою висвітлено зміст, основні положення та результати дослідження, з них 5 – опубліковано в наукових фахових виданнях:

1. Рассказова О. І. Організація творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. – Харків: Харківська держ. академія декоративного мистецтва, 2002. – №7. – С. 32–38.

2. Рассказова О. І. Теоретико-методичні питання формування особистісних та професійних якостей студентів у процесі соціально-педагогічної підготовки // Наукові записки. – Вип.32. Част. ІІ. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка, 2001. – С. 147–151.

3. Рассказова О. І. Організація соціально-творчої діяльності учнів в умовах позашкільного закладу // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 2000. – Вип. 6. – С.63–65.

4. Рассказова О. І. Історія та сучасність соціального виховання учнів у позашкільних закладах // Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем соціальної педагогіки. – Харків: Каравелла, 2000. – С. 144–151.

5. Немировська Л. І., Рассказова О. І. Дослідження проблеми організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі із застосуванням методу анкетування // Педагогіка та психологія. – Харків: Сфера, 1998. – С. 71–75.

6. Рассказова О. І., Ричкова Л. В. Контроль як компонент реалізації колективних форм діяльності у позашкільному педагогічному процесі // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – № 103 (170). – С. –70.

7. Рассказова О. І. Соціально-педагогічна система позашкільного закладу як сполучна ланка між освітньою та соціально-культурною сферами // Матеріали Міжнар. конференції "Освіта для майбутнього розвитку". – 2002. – С.92–94.

8. Рассказова О. И. Творческая деятельность – условие самореализации учащихся и педагога во внешкольном учреждении // Матер. Всероссийской научно-практ. конф. "Творческая самореализация личности в контексте профессионально-педагогической культуры". – Белгород: Изд-во БелГУ, 2001. – С. 291–292.

9. Рассказова О. И. Творческий аспект организации деятельности учащихся в педагогическом процессе внешкольного учреждения // Матер. Міжнар. наук. прак. конференції "Творча особистість у системі неперервної професійної освіти". – Харків: Харківський держ. політех. ун-т, 2000. – С. –310.

10. Рассказова О. И. Реализация педагогических условий управления учебно-творческой деятельностью школьников // Матер. Междунар. научно-методич. конф. "Непрерывность развития профессионально-творческих способностей учащихся и студентов в системе образования". – Киев – Мелитополь, 1997. – С.71–74.

11. Рассказова О. И. Диагностическое направление в деятельности социального педагога // Матер. ІІІ Харківських Міжнародних Сковородинівських читань: "Філософія: класика і сучасність". – Харків, 1996. – С. 72–73.

12. Рассказова О. І. Проектування засобів творчої діяльності учнів у педагогічному процесі позашкільного закладу // Зб. матер. Всеукр. науково-пр. конференції "Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього". – Мелітополь, 2002. – С. 137–141.

АНОТАЦІЇ

Рассказова О. І. Організація творчої діяльності учнів у позашкільному закладі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2002.

У дисертації на основі вивчення сучасних філософських та психолого-педагогічних наукових праць із проблем творчості проаналізовано провідні концептуальні положення теорії творчості та на їх основі обґрунтовано доцільність застосування у дослідженні таких наукових підходів, як діяльнісний, що дозволив схарактеризувати суттєві компоненти творчої діяльності учнів, а також функціональний, за допомогою якого здійснено визначення функцій такої діяльності та ін.

Позашкільний заклад розглянуто як систему, в якій реалізується соціально-педагогічний процес. Ґрунтовний аналіз особливостей даного процесу дозволив визначити творчий аспект основних його компонентів (мети, принципів, змісту, методів і форм). У виконаному дослідженні було вивчено рівні дозвільної діяльності: споживання, творчості, екстеріоризації, вперше обґрунтовано етапний характер організації творчої діяльності учнів у соціально-педагогічному процесі позашкільного закладу, визначено відповідні засоби соціально-педагогічного забезпечення на кожному етапі. Експериментальна перевірка розроблених етапів та засобів організації творчої діяльності учнів дала змогу дійти висновку, що їх застосування в соціально-педагогічному процесі сучасного позашкільного закладу забезпечує розвиток характеристик творчої особистості: активності та самостійності учнів, набуття ними комунікативних умінь; здобуття творчого досвіду колективної дозвільної діяльності.

Ключові слова: соціально-педагогічна система, соціально-педагогічний процес, позашкільний заклад, організація творчої діяльності учнів.

Рассказова О. И. Организация творческой деятельности учащихся во внешкольном учреждении. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. – Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, 2002.

В диссертации на основе теоретического анализа научных работ изучены ведущие концептуальные положения теории творчества, определены подходы к изучению творческой деятельности учащихся, охарактеризованы сущность и компоненты такой деятельности (субъект, объект, цель, средства, результат), выделены функции творческого процесса: нормативная, организационная, воспитательная, оценивающая, коррекционная, коммуникативная и др.

Изучение и обобщение трудов современных исследователей социально-культурной сферы и опыта работы современных внешкольных учреждений позволило рассмотреть внешкольное учреждение как систему, в которой реализуется социально-педагогический процесс. В ходе исследования данного процесса доказано наличие в каждой его составляющей (цели, задачах, принципах, содержании, методах и формах) творческого компонента. Выделены основные особенности социально-педагогического процесса внешкольного учреждения:

- организация творческой деятельности учащихся должна строиться с учетом их потребностей, интересов, мотивов, в условиях объединения усилий педагогов и кружковцев в процессе духовного сотрудничества;

- организация творческой деятельности предполагает постепенное движение к саморегуляции, самоорганизации, самодеятельности, самоконтролю учащихся;

- организация творческой деятельности учащихся возможна лишь при согласовании всех компонентов социально-педагогического процесса.

Изучение динамики развития творческих характеристик личности учащихся (активности, самостоятельности, коммуникативно-творческих умений) в социально-педагогическом процессе внешкольного учреждения позволило обосновать применение в исследовании таких уровней досуговой деятельности учащихся, как: потребление, творчество, экстериоризация. В процессе исследования обоснованы этапы организации творческой деятельности учащихся внешкольного учреждения: подготовительный (моделирования), оперативный (проектирования), заключительный (конструирования).

В ходе анализа проблемы организации творческой деятельности учащихся на основе педагогического проектирования был разработан комплекс средств, которые эффективно способствуют развитию творческих характеристик личности учащегося, приобретению им опыта творческой досуговой деятельности.

На этапе моделирования средства организации творческой деятельности учащихся направлены на создание педагогом и учащимися целевой идеи – модели будущей