ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Рула Олександр Миколайович

УДК 619:616.995.773.4:636.22/.28

ГІПОДЕРМОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І РОЗРОБКА

ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМ В УМОВАХ

ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.

Наукові керівники: доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник

Машкей Ігор Анатолійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач відділу паразитології;

доктор ветеринарних наук, професор Шеховцов Віталій Степанович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, головний науковий співробітник лабораторії гельмінтології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Микитюк Володимир Васильович, Бєлгородська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри паразитології та ветсанекспертизи;

кандидат ветеринарних наук, доцент Пономаренко Алла Миколаївна, Харківська зооветеринарна академія, доцент кафедри паразитології.

Провідна установа Полтавська державна аграрна академія, кафедра паразитології, патанатомії і ветсанекспертизи, Міністерства аграрної політики України, м. Полтава

Захист відбудеться “18” грудня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .359.01 в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “16” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук Бабкін А. Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток тваринництва – одна з основних умов забезпечення добробуту народу. Успіх у цій галузі залежить не лише від форм господарювання, якісної годівлі, а й від здоров’я поголів’я, зокрема профілактики і лікування захворювань викликаних ектопаразитами.

За даними багатьох дослідників (Macchioni G. 1985; Toure S. M., Uilenberg G. 1994; Feral P. 1991 та ін.) найбільших економічних збитків із ектопаразитів завдають підшкірні оводи. Ці втрати різноманітні і складаються не тільки зі зниження продуктивності, недоотримання м’яса і його вибракування, а й зі зменшення цінності шкіри, затримання розвитку молодняку, погіршення стану здоров’я і зниження резистентності організму ураженої тварини до різних захворювань.

До цього часу в лісостеповій зоні України не проводилось цілеспрямованих досліджень зональних особливостей біології підшкірних оводів великої рогатої худоби, внаслідок чого обробку тварин проводили без урахування особливостей їх розвитку. Так, наприклад, перші лікувальні обробки проводять занадто рано, коли личинки ІІ стадії ще не утворили свищових отворів і жовен, або, навпаки, занадто пізно, коли личинки уже визріли і випали на залялькування.

Як відомо (Семенов П. В., 1987), пара підшкірних оводів Hypoderma bovis або H. lineatum за одну генерацію дає до 13 дорослих мух, які вже в наступному році (якщо не проводити обробки) уражають до 60 % усього поголів’я тварин. Отже, постійної загрози зростання інвазії і пов’язаних з цим витрат можна запобігти тільки шляхом своєчасних обробок тварин на великих територіях.

Про ступінь ураженості великої рогатої худоби підшкірними оводами і фактори його встановлення є багато робіт (Орлов С. Д., 1959, 1962; Ямов А. М., 1965 – 1992; Галат В. Ф., 1966 – 2001; Непоклонов А. А., 1966 – 2001; Євстаф’єв М. Н., 1973 – 1992; Окунєв А. М., 1986 – 1995; Метелиця В. К., 1987, 1993; Титаренко В. Ф., 2000; та інші.). Роботи К. А. Бреєв (1956, 1965), М.В. Вороніна (1962, 1964), Г. І. Гетта (1962, 1975), Н. Х. Мамаєва (1984), І. А. Архипова (1998, 1999) та інших показують, що найбільш ефективним у боротьбі з підшкірними оводами є комплексний метод, який включає в себе: загальні профілактичні заходи, направлені на запобігання ураженню тварин; ранню хіміотерапію системними інсектицидами, обробку клінічно хворих тварин як системними інсектицидами, так і препаратами місцевої дії.

На даний момент вибір вітчизняних високоефективних препаратів для боротьби з гіподермозом недостатній, а імпортні препарати дорогі і малодоступні для широкого використання в ветеринарній практиці або застарілі у порівнянні зі світовим рівнем. Розширення економічних зв’язків, прозорість кордонів, розвиток підприємницької діяльності та, головне, відсутність свого виробництва, дозволило закордонним фірмам наводнити ринок України великою кількістю різноманітних інсектицидів. На жаль, за повної відсутності конкуренції з боку нашої промисловості, а також гострого дефіциту відповідних препаратів на територію України завозяться високоподразливі препарати, які заборонені в цивілізованих країнах.

У зв’язку з цим виникла необхідність у розробці високоефективних заходів та препаратів для боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби, що має значне народногосподарське значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Роботу виконували відповідно до державних завдань: 08.03. Вивчити закономірності формування паразитоценозів сільськогосподарських тварин і теоретично обгрунтувати розробку високоефективних екологічно безпечних заходів боротьби (1996 – 2000 рр.), номер державної реєстрації 0197U00761; 10.02.(09) Розробити нові екологічно безпечні засоби захисту тварин від паразитів; 09.02. Розробити екологічно безпечні препарати і заходи боротьби з ектопаразитами тварин. (2001 – 2005 рр.), номер державної реєстрації 0101U001612.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчити поширення гіподермозу великої рогатої худоби в зоні лісостепу України в сучасних умовах ведення тваринництва і запропонувати для практичної ветеринарної медицини вітчизняний високоефективний інсектицидний препарат та визначити оптимальні дози його застосування з урахуванням особливостей біології підшкірних оводів.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі:

· вивчити видовий склад і особливості біології підшкірних оводів великої рогатої худоби у зоні лісостепу України (Харківська область);

· вивчити епізоотологію гіподермозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах з різною формою власності зони лісостепу України в сучасних умовах ведення тваринництва;

· визначити тривалість клінічного прояву гіподермозної інвазії у зоні лісостепу України;

· визначити основні економічні збитки, нанесені тваринництву гіподермозом великої рогатої худоби;

· провести порівняльну оцінку ефективності ряду інсектицидних препаратів у боротьбі з гіподермозом і визначити їх ларвоцидну дію в зв’язку з особливістю біології підшкірного овода;

Об?єкт дослідження: велика рогата худоба двох вікових груп (молодняк, корови), імаго і личинки підшкірного овода (Hypoderma bovis Der, 1776) та кімнатної мухи (Musca domestica L.).

Предмет дослідження: поширення цієї хвороби, особливості біології підшкірного овода, лікувальна ефективність ряду сучасних інсектицидних препаратів.

Методи дослідження: роботу виконували відповідно до загальноприйнятих у паразитології методів: еколого-фауністичного (розповсюдження гіподермозу в умовах громадських та приватних господарств – В. М. Воронін (1964), В. Н. Дядечко (1965), В. Ф. Галат (1966) та ін.), ентомологічного (візуальне спостереження, збирання сачком за методиками І. С. Івашкова (1959), К. Я. Груніна (1962), С. Д. Орлова (1962), К. К. Фасулати (1971) та ін.), токсикологічного (вплив інсектицидів на імаго і личинок кімнатних мух – відповідно до методики ВООЗ (1974–1975).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено вивчення поширення гіподермозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах різної форми власності зони лісостепу України (Харківська область).

Установлено, що захворення великої рогатої худоби на гіподермоз викликається єдиним видом підшкірних оводів – Hypoderma bovis De Geer (1776), личинки якого паразитують у організмі тварин протягом року.

Визначено строки розвитку лялечок і період початку та закінчення льоту оводів, а також динаміку клінічного прояву гіподермозу, який триває з січня по вересень.

Доведено вплив віку тварин на тривалість розвитку підшкірних оводів.

На підставі цих особливостей біології підшкірних оводів розроблені методи боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби, які включають в себе: лікувальні – весняні; профілактичні – літньо-осінні з застосуванням препарату ектоцид.

Визначено основні економічні збитки, нанесені гіподермозом великої рогатої худоби в період максимального ураження (в середньому на одну тварину – 38,92 грн.).

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень нами: 1) запропоновано для впровадження у виробничих умовах ефективні комплексні лікувально-профілактичні схеми з включенням різних препаратів та оптимальних строків їх застосування при гіподермозі великої рогатої худоби; 2) на підставі проведених досліджень розроблено ”Рекомендації щодо профілактики та лікування гіподермозу великої рогатої худоби”, які були схвалені та затверджені вченою радою ІЕКВМ УААН (протокол № 10 від 2 листопада 2002 р.); 3) розроблена нами “Тимчасова настанова щодо використання інсектицидного препарату ектоцид проти гіподермозу великої рогатої”; препарат ектоцид упроваджений у 5 господарствах Харківської та Донецької областей; 4) личинки кімнатної мухи (Musca domestica L.) використовувались як біологічні тест-моделі під час проведення токсикологічного контролю інсектицидів.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні всього запланованого об’єму методичних та експериментальних робіт, обгрунтуванні та аналізі одержаних результатів. Визначення токсичності інсектицидних препаратів для імаго кімнатної мухи (Мusca domestika L.) проводили разом із співробітниками лабораторії паразитології ІЕКВМ УААН (Міщенко О. О., Машкей А. М.). Визначення видів підшкірних оводів проводили спільно з кандидатом біологічних наук О. О. Міщенком, за що виносимо йому подяку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях і звітних сесіях вченої і методичної рад ІЕКВМ УААН (м.Харків, 1999–2001 рр.) та науково-практичних конференціях: “Стан та перспективи розвитку ветеринарної науки” (Харків, ) та “80 років ІЕКВМ” (Харків, 2002).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць (5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 162 сторінках комп’ютерного тексту, містить вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення отриманих результатів та їх аналіз, висновки, список використаних джерел і додатки. Роботу ілюструють 36 таблиць і 6 малюнків. Список використаної літератури налічує 265 джерел, у тому числі 92 іноземних, додатки – 12 сторінок.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1999–2001 років у лабораторії арахноентомології ІЕКВМ УААН і тваринницьких господарствах Харківської області.

Вивчення фауни оводів, біології та екології підшкірного овода Hypodermaі розробку ефективних методів боротьби з ним проводили в умовах зони лісостепу України (Харківська область) у трьох базових тваринницьких господарствах та приватних секторах. Розроблений інсектицидний препарат ектоцид впроваджено у 5 господарствах Харківської та Донецької областей.

Вивчення біотичних, абіотичних та антропогенних факторів проводили методом аналізу загальних даних з екології ї фенології підшкірних оводів, систематизованих відповідно до умов Харківської області і доповнених власними дослідженнями. Як початковий матеріал, були використані статистичні дані ветеринарного відділу облсільгоспуправління, Вовчанської метеостанції та інші.

Епізоотологічний стан щодо гіподермозу (розповсюдження, ступінь інвазованості тварин личинками оводів, динаміка окремих фаз розвитку) вивчали на 11016 тваринах великої рогатої худоби різних вікових груп у тваринницьких господарствах з різними формами власності.

Визначення періоду міграції личинок І стадії проводили за методами І. С. Івашкова (1959) і С. Д. Орлова (1962). За три роки (1999 – 2001) на Вовчанському м’ясокомбінаті і забійних пунктах господарств було обстежено 110 туш великої рогатої худоби.

Спостереження за тваринами на пасовищі при вивченні тривалості льоту овода проводили візуально (метод В. М. Вороніна (1964). Відлов комах проводили за допомогою ентомологічного сачка діаметром 30 см (Н. Г. Олсуф’єв, 1934; К. К. Фасулаті, 1961).

Динаміку утворення жовен і вихід личинок на залялькування вивчали на 30 коровах і 20 телятах 1,5–2 - річного віку. Обстеження тварин проводили два рази на місяць з січня по листопад. Знайдені жовна відмічали, вистригаючи шерсть навколо них.

Вивчення тривалості розвитку 50 личинок у жовнах проводили у СБК “Мрія” Вовчанського району Харківської області з січня по жовтень за методом М. В. Вороніна (1964) з використанням тканинних ковпачків для збирання личинок. Отриманих личинок консервували у 70 % етиловому спирті з попереднім проварюванням (Фасулаті К. К., 1961; Воронін В. М., 1964). Виховування лялечок у лабораторних умовах проводили за методом В.Ф. Галата (1966). Контролем були лялечки, розміщені в зовнішньому середовищі (метод М. В. Вороніна, 1964). Було проведено спостереження за розвитком 41 личинки у фазі лялечки.

Визначення загального періоду клінічного прояву гіподермозу, а саме – екстенсивність інвазії (кількість інвазованих тварин у групі) та інтенсивність інвазії (кількість личинок на уражену тварину) проводили у господарствах та приватному секторі Вовчанського району Харківської області. Всього за три роки (1999–2001 рр.) було обстежено 7275 тварин великої рогатої худоби. Дослідження проводили з січня по листопад один раз на місяць шляхом огляду і пальпації тварин.

Підрахунки збитків, нанесених гіподермозною інвазією, від зниження надоїв молока, середньодобового приросту маси тіла молодняку та якості шкіряної сировини були проведені загальноприйнятим методом І. Н. Нікітіна з співавторами (1987).

Вивчаючи токсичну дію інсектицидних препаратів, використали лабораторну тест-модель підшкірного овода – личинки та імаго кімнатної мухи (Musca domestica L.). Всього було використано 1500 імаго мух і 2500 личинок ІІ – ІІІ стадії. Чутливість кімнатної мухи до інсектицидів вивчали за допомогою методів В. А. Лінєвої з співавторами (1961) і ВООЗ (1972, 1974).

Виробничі випробування ефективності інсектицидних препаратів проводили на 299 тваринах великої рогатої худоби. Екстенсефективність та інтенсефективність інсектицидних препаратів визначали методом А. А. Непоклонова і Г. А. Таланова (1966).

Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Ехсеl.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Видовий склад і особливості біології підшкірних оводів великої рогатої худоби у зоні лісостепу України (Харківської області). З метою вивчення видового складу підшкірних оводів нами проведено збір личинок у господарствах Харківської області в період з травня по вересень 1999–2001 рр. Всього зібрано 315 личинок I – III cтадії. При визначенні в лабораторії арахноентомології ІЕКВМ УААН отриманих личинок за допомогою визначника К. Я. Груніна (1963) було встановлено, що всі вони відносяться до виду строка Hypoderma bovis De Geеr (Diptera: Hypodermatidae).

З квітня по листопад 2000 року проведено спостереження за розвитком 41 лялечки підшкірного оводу H. bovis. В лабораторних умовах залялькувалось – 94,1 % личинок, тривалість періоду становила 2–3 доби (2,5 ± 0,13); в природніх умовах – 87,5 %, а період становив 1–6 діб (2,96 ± ,43). Термін розвитку лялечок у лабораторних і природніх умовах значно коливався, що пов’язано з кліматичними показниками температури і вологості. Взагалі, період розвитку підшкірних оводів у фазі лялечки, у середньому, становив у лабораторних умовах 27,7±1,3 діб (з коливанням від 19 до 34 діб), а в природніх – 34,8±2,04 діб (з коливанням від 24 до 48 діб). У зовнішньому середовищі довший час розвивались лялечки, які заляльковувались в ранні (початок травня) і пізні строки (кінець серпня і вересня), а швидше – ті, що залялькувались наприкінці травня, у червні, липні і на початку серпня, тобто, коли встановилась стійка тепла погода. Нами спостерігалась значна загибель лялечок підшкірного овода. Так, з 24 личинок, розміщених у зовнішньому середовищі, закінчило свій розвиток 54,2 %, в лабораторних з 17 личинок – 68,7 %.

Перший літ самок підшкірного овода в 2000 році відмічений 26 червня в безвітряну і сонячну погоду при температурі повітря 28 ?С, а останній – 13 вересня, у зв’язку з погіршенням погодних умов. У 2001 році літ оводів почався 19 червня, в цей день була висока температура – до 22,6 ?С, а закінчився – 23 вересня. У дощову та хмарну погоду, а також при сильних вітрах льоту оводів не відмічали.

Таким чином, літ самок підшкірного овода на пасовищах лісостепової зони України (Харківська область) починається з першої половини червня і продовжується до середини вересня (приблизно 3,5 місяці), а за сприятливих погодних умов – до жовтня (приблизно 4 місяці).

З метою вивчення динаміки заселення хребтових каналів личинками підшкірного овода I стадії за три роки (1999–2001 рр) обстежено 110 туш великої рогатої худоби різних вікових груп на Вовчанському м’ясокомбінаті.

При обстеженні 37 уражених хребтових каналів було вилучено 189 личинок (ЕІ – 33,6ІІ –5,1 личинки на уражений канал). У результаті проведених досліджень було встановлено, що заселення хребтових каналів личинками починається з середини листопада по червень (приблизно 6,5 місяців) і набуває максимуму в лютому (ЕІ – 75,0% і ІІ – 8,2 личинки на уражений хребтовий канал) (табл. 1).

Таблиця 1

Сезонна динаміка паразитування личинок підшкірного оводу в

хребтових каналах великої рогатої худоби.

Місяці | Обстежено хребтових каналів | Кількість уражених каналів | ЕІ, % | Кількість личинок (екз.) | ІІ, екз.

Січень | 9 | 6 | 66,6 | 47 | 7,8

Лютий | 12 | 9 | 75,0 | 74 | 8,2

Березень | 11 | 7 | 63,6 | 31 | 4,4

Квітень | 16 | 6 | 37,0 | 14 | 2,3

Травень | 12 | 2 | 16,6 | 3 | 1,5

Червень | 5 | __ | __ | __ | __

Липень | 7 | __ | __ | __ | __

Серпень | 7 | __ | __ | __ | __

Вересень | 3 | __ | __ | __ | __

Жовтень | 4 | __ | __ | __ | __

Листопад | 17 | 4 | 23,5 | 8 | 2,0

Грудень | 7 | 3 | 42,9 | 12 | 4,0

Всього | 110 | 37 | __ | 189 | __

Слід відмітити, що личинки, які виходили зі хребтових каналів, були у середньому, 10,060,44 мм довжиною і 1,30,11 мм шириною.

Динаміка утворення жовен личинками підшкірного овода у молодих тварин 1,5–2 – річного віку починається з лютого і продовжується до першої половини серпня (приблизно 6,5 місяців), максимально – наприкінці травня; у корів – з березня по вересень (приблизно 7 місяців), максимально – наприкінці червня. З отриманих даних видно, що період підходу личинок підшкірного овода під шкіру у молодняку починається на місяць раніше, ніж у дорослих тварин. В середньому, по двох вікових групах тварин період утворення жовен у лісостеповій зоні розтягнутий і продовжується з лютого до першої половини вересня (приблизно 7 місяців). Також слід зазначити, що розвиваються личинки у жовнах молодих тварин швидше, ніж у дорослих.

Випадіння личинок з жовен у молодих тварин відбувається більш інтенсивно („дружно”), ніж у дорослих, з кінця квітня до першої половини серпня (приблизно 4 місяці), максимально – наприкінці червня, у корів – з травня по жовтень, максимально – наприкінці липня (приблизно 5 місяців). Випадіння личинок з жовен по двох вікових групах тварин триває з кінця квітня до жовтня (приблизно 5,5 місяця). Більше загиблих личинок III стадії відмічено у дорослих (22,6 %), ніж у молодих тварин (11,3 %).

При вивченні тривалості розвитку личинок III стадії підшкірних оводів у жовнах було встановлено, що вона залежить від часу утворення норицевих отворів у шкірі тварини. Нами було відзначено, що личинка, яка утворила отвір у лютому, виходила на залялькування через 2 місяці (73 доби). В подальшому цей період зменшувався і досягав мінімуму в другій половині червня (в середньому 45,0±1,5 діб), після чого знову збільшувався і в першій половині серпня становив 50 діб. Але слід відмітити, що личинки, які випали у середині вересня і жовтня, не проходили повного циклу розвитку в стадії лялечки. В середньому, тривалість розвитку личинок у жовнах за весь період становив 56,10±2,59 доби. Також була відмічена значна загибель личинок у жовнах , в середньому 16,1 %.

Епізоотологія гіподермозу великої рогатої худоби у тваринницьких господарствах з різною формою власності зони лісостепу України в сучасних умовах ведення тваринництва. У 1999 році у лісостеповій зоні України (Харківська область) з метою вивчення розповсюдження гіподермозу проведено обстеження 1083 тварин великої рогатої худоби, з них: корів 978 і молодняку – 105 (1,5 – 2-річного віку). Дослідженнями встановлено, що в колективних господарствах зони лісостепу екстенсивність інвазії (ЕІ) гіподермозу, в середньому, становила 77,0±6,3 %, а інтенсивність інвазії (ІІ) – 4,7±1,2 личинки на уражену тварину. У приватному секторі ЕІ – 51,8±4,0 %, а ІІ – 3,1±0,4 личинки на уражену тварину. Слід відмітити, що ЕІ в 1,4, а ІІ – в 1,5 раза вища у тварин колективних господарств, ніж у приватному секторі.

В середньому, екстенсивність інвазії гіподермозу в зоні лісостепу становила 66,4±12,6 %, а інтенсивність інвазії – 3,9±0,8 личинки на уражену тварину.

Тривалість клінічного прояву гіподерматозної інвазії у зоні лісостепу України. Протягом трьох років (1999–2001 рр.) було проведено дослідження динаміки клінічного прояву підшкірнооводової інвазії в умовах лісостепу України в СБК „Мрія”, ПОП „Дружба”, СТОВ „Колос”, а також в селах Захарівка, Василівка і Вовчанські Хутори Вовчанського району Харківської області. Всього обстежено 7275 тварин великої рогатої худоби, з них: корів – 4999 і молодняку (1,5–2-річного віку)– 2276 голів (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка клінічного прояву гіподермозу великої рогатої худоби в лісостеповій зоні України за три роки (1999–2001 рр.).

Місяці | Дорослі (корови) | Молодняк

ЕІ, % | ІІ, личинок на уражену тварину | ЕІ, % | ІІ, личинок на уражену тварину

Січень–– | 6,0±2,5 | 1,83±0,02

Лютий | 3,03±0,7 | 1,25±0,09 | 13,1±2,9 | 1,73±0,07

Березень | 10,9±1,9 | 1,80±0,18 | 27,7±4,1 | 3,03±0,24

Квітень | 25,7±5,4 | 3,64±0,27 | 45,8±6,3 | 4,57±0,46

Травень | 51,7±3,3 | 3,61±0,26 | 63,8±5,1 | 6,11±0,54

Червень | 69,1±3,8 | 4,49±0,40 | 72,1±4,5 | 6,73±0,61

Липень | 60,9±3,5 | 3,72±0,34 | 44,6±7,2 | 4,03±0,36

Серпень | 40,3±5,3 | 2,63±0,31 | 24,6±7,8 | 2,0±0,20

Вересень | 5,9±3,3 | 1,55±0,14 | 1,7±1,2 | 1,67±0,01

Жовтень | 1,05±0,6 | 1,25±0,01––

Листопад––––

В середньому | 32,21±7,8 | 3,59±0,45 | 35,02±7,81 | 4,83±0,68

Дослідженнями встановлено, що клінічний прояв гіподермозної інвазії у господарствах і приватному секторі починався: у молодняку з січня-лютого, максимально – на початку червня; у корів – з лютого-березня, максимально - наприкінці червня.

Останні личинки підшкірного оводу III стадії випадали на залялькування у корів – у вересні – на початку жовтня; у молодняку – у серпні – на початку вересня. Слід зазначити, що максимальна кількість інвазованих тварин співпадала у часі з максимальним утворенням жовен, відмічених при одноразовому обстеженні: у молодняку – на початку червня; у корів – наприкінці

червня. В середньому клінічний прояв гіподермозної інвазіі тривав по двом віковим групам тварин (молодняк, корови) – приблизно 8,5 місяця.

Основні економічні збитки, нанесені тваринництву гіподермозом великої рогатої худоби. Робота щодо визначення основних збитків, що спричиняються гіподермозом великої рогатої худоби, проводилась на базі СБК “Мрія” і Харківського шкіряного заводу. При гіподермозній інвазії збиток на одну тварину становив: від недоотримання молока за 2 місяці (червень–липень) – 19,52 грн.; від зниження середньодобового приросту маси тіла однієї голови молодняку за місяць (травень) – 13,5 грн.; при вибраковуванні шкірної сировини – 5,9 грн. Загальний збиток нанесений тваринництву гіподермозом у перерахунку на одну тварину становив 38 грн. 92 коп.

Порівняльна оцінка ефективності ряду інсектицидних препаратів у боротьбі з гіподермозом і визначення їх ларвоцидної дії в зв’язку з особливістю біології підшкірного овода. У лабораторних токсикологічних дослідженнях як лабораторна тест-модель підшкірного овода була використана кімнатна муха Мusca domestiсa . При визначенні токсичності інсектицидних препаратів для імаго кімнатної мухи було встановлено, що ЛД50 препарату ектоцид і бутокс–50 склаладала 0,01 і 0,004 мкг/самку. Також було встановлено, що препарат ектоцид за 24 години в максимальній дозі (3,0 см3) призводив до загибелі 95,0% личинок кімнатної мухи II і III стадії, в мінімальній дозі (0,5 см3) – 72,5%, а бутокс–50 – 75,0% і 40,0% відповідно. Препарат гліцетинат–2% за 24 години в максимальній дозі (0,3 см3) призводив до загибелі 85,0% личинок, а в мінімальній (0,08 см3) – тільки на другу добу загибель личинок становила лише 2,5%.

У четвертій серії досліджень ми вивчали вплив вищезазначених препаратів на ембріогенез при личинковому та ляльковому метаморфозі, а також на вихід з них повноцінних мух. Ектоцид в мінімальній дозі (0,5 см3) сприяє нормальному розвитку і вильоту 30,0% мух, в максимальній (3,0 см3) – загибелі всіх лялечок. Було відмічено, що при використанні препаратів бутокс–50 і гліцетинат–2 % в мінімальних дозах (0,5 і 0,08 см3) вилетіло – 65,0 % мух і максимальних (3,0 і 0,3 см 3) – 15,0 і 5,0% відповідно.

Вивчивши токсикологічні властивості інсектицидних препаратів на імаго і личинках кімнатної мухи, особливості біології та екології підшкірного оводу строки і створивши фенологічну таблицю (таблиця 3), ми у виробничих умовах випробували ряд інсектицидних препаратів: ектоцид, бутокс–50, гліцетинат–2 % та біомектін–1 % – у боротьбі з підшкірним оводом, зокрема, визначили ларвоцидну ефективність при лікувальних весняних і профілактичних літніх та осінніх обробках.

У першому дослідженні, проведеному 3 травня 2000 року, під час виробничих випробувань були використані препарати ектоцид і бутокс–50. Лікувальну обробку тварин проводили з урахуванням технології ведення тваринництва і біології підшкірного овода (випадіння личинок III стадії на залялькування).

Препарати наносили на шкіру тварин за допомогою обприскувача типу „Автомакс”, при режимі роботи 3 атмосфери. В цьому досліді було використано 110 голів великої рогатої худоби: перша група (35 тварин) оброблялась 0,05 %-ною водною емульсією ектоцид у дозі 100–150 см3; друга (33 тварини) оброблялись 0,005 %-ною емульсією бутокс–50 у дозі 200–250 см3; третя (42 тварини) не оброблялась та служила контролем. Усі тварини, що використовувались у досліді, були в однакових умовах годівлі та утримання.

Таблиця 3

Фенограма розвитку підшкірнооводової інвазії великої рогатої худоби в

лісостеповій зоні України (Харківська область)

Місяць, декада

I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII

1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3

- | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ? | ? | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

- | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

- | - | - | - | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | = | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

- | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

- | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | - | - | - | - | - | - | - | - | -

? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ?

- | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | ? | - | - | - | -

- | - | - | - | - | - | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦ | ¦

? , -, = – вікова стадія розвитку личинок; 0 0 0 – лялечки; + + + – імаго;

• • • – період нанесення шкоди тваринництву (• • • – максимальної);

? ? ? – період профілактики; ¦ ¦ ¦ – періоди лікування.

Після проведення обробок вищевказаними препаратами значних відхилень у стані здоров’я тварин нами не відмічено, крім незначної сльозотечі та кашлю при обробці бутоксом–50, але вони зникали через 30 хвилин після повного вивітрення препарату з приміщення.

Облік проведених заходів проводили у першій декаді червня. Екстенсефективність (ЕЕ) ектоциду і бутоксу–50 становила 40,0 % і 30,3а інтенсефективність (ІЕ) – 69,7 і 55,9 % відповідно.

Літні обробки тварин у системі профілактичних заходів гіподермозу мають велике значення, так як вони направлені на боротьбу з імаго і личинками підшкірних оводів I стадії. Згідно з аналізом отриманих даних динаміки утворення жовен ми провели три літні профілактичні обробки (червень, липень, серпень) з використанням вищезазначених препаратів на відповідних групах тварин. Облік літніх профілактичних обробок був проведений у травні 2001 року.

У 2000 році експериментально у виробничих умовах досліджували ефективність двох вітчизняних препаратів – ектоцид (м. Харків) і гліцетинату–2% (м. Львів) – та двох імпортних – бутоксу–50 (Німеччина) і біомектину–1 % (Польща) при ранній хіміотерапії (жовтень, листопад). Слід відмітити, що дана обробка була проведена з урахуванням паразитування личинок підшкірного овода I стадії в хребтових каналах великої рогатої худоби та закінчення льоту овода (кінець вересня).

Препарати ектоцид і бутокс–50 застосовували на першій групі (31 тварина) і другій (28 тварин) у вищезазначених дозах з повторною обробкою через 25 діб. Гліцетинат–2 % наносили двічі з інтервалом 14 діб на суху шкіру в області попереку 10 тваринам третьої піддослідної групи методом втирання в дозі 20,0–25,0 см3..

Профілактичну дію препарату біомектин – 1% на личинок I стадії випробували на четвертій піддослідній групі тварин (3 голови), якій вводили підшкірно дозу 1 см3 на 50 кг маси тіла. Тварини п’ятої групи (26 голів) не оброблялись, а служили контролем.

Облік результатів досліду проводили в травні 2001 року. При епізоотологічному обстеженні тварин першої групи, обробленої ектоцидом, було встановлено, що ЕЕ препарату становить 84,2 %, а ІЕ – 93,5 %; другої групи (бутокс–50): ЕЕ – 53,5 %, а ІЕ – 69,7 %; третьої групи (гліцетинат–2ЕЕ – 18,6 %, а ІІ 45,0 %; четвертої (біомектин–1 %): ЕЕ і ІЕ – 100,0 %.

У травні 2001 року була проведена пізня лікувальна весняна обробка клінічно хворих тварин препаратами ектоцид, бутокс–50 і гліцетинат–2Перші два препарати застосували аналогічно, як і рік тому. Препарат гліцетинат–2застосували безпосередньо в жовна в дозі 1,0–1,5см3 дворазово, з інтервалом 4 доби. Контролем була четверта, необроблена група тварин. Облік результатів досліду проводили через місяць. Отримані результати подані в таблиці 4.

З таблиці 4 видно, що ЕЕ і ІЕ після обробки піддослідних тварин для препарату ектоцид становлять: 87,1 і 89,9 %; бутоксу – 50: 60,7 і 68,9%; гліцетинату – 2%: 40,0 і 59,2 %.

Аналізуючи отримані результати проведених лікувальних та профілактичних обробок тварин протягом 2000–2001 рр., ми дійшли до висновку, що найбільш високу екстенс- та інтенсефективність при виробничих випробуваннях було отримано під час застосування біомектину–1” (ЕЕ, ІЕ =100%). Високий результат ефективності був отриманий і за використання препарату ектоцид (ЕЕ – 87,1%, ЕІ – 89,9%). Але слід зазначити, що ціна річної комплексної обробки препаратом ектоцид дешевша у 7,4 раза, ніж біомектином – 1 %.

Таблиця 4.

Результати лікувального використання інсектицидних препаратів при гіподермозі великої рогатої худоби (травень 2001 р.).

Препарат | Доза препарату на тварину (см3) | Облік результатів досліду (червень 2001р.)

Тварин у досліді (гол.) | З них уражених | Всього личинок | ЕЕ

(%) | ІЕ

(%)

гол. | ЕІ,% | Всього | ІІ, екз.

Ектоцид | 100,0-150,0 | 31 | 4 | 12,9 | 7 | 1,8 | 87,1 | 89,9

Бутокс-50 | 200,0-250,0 | 28 | 11 | 39,3 | 21 | 1,9 | 60,7 | 68,9

Гліцетинат-2% | 1,0-1,5 на жовен | 10 | 6 | 60,0 | 12 | 2,0 | 40,0 | 59,2

Контроль | __ | 26 | 17 | 65,4 | 130 | 7,6 | __ | __

висновки

1. У cхідній частині України (зона лісостепу) у господарствах, що мають різні форми власності, вивчено розповсюдження гіподермозу великої рогатої худоби; встановлено особливості біології і екології підшкірних оводів; визначено лікувальну і профілактичну ефективність найбільш перспективних інсектицидних препаратів та розроблено екологічно безпечну систему боротьби з гіподермозом великої рогатої худоби.

2. На території зони лісостепу України (Харківська область) гіподермоз великої рогатої худоби спричиняється видом – Hypoderma bovis De Geеr (1776).

3. Підшкірнооводова інвазія широко розповсюджена в зоні лісостепу України, екстенсивність інвазії становить 66,4±12,6а інтенсивність – 3,9±0,8 личинки на одну уражену тварину.

4. Розвиток лялечок підшкірних оводів у лабораторних умовах триває від 19 до 34 діб (в середньому 27,7±1,3), а в зовнішньому середовищі – від 24 до 48 діб (в середньому 34,8±2,04). Лялечки скоріше розвиваються за теплої стійкої погоди (липень, початок серпня). Літ оводів починається з першої половини червня і продовжується до середини вересня (3,5 місяці), а за сприятливих погодних умов – до жовтня (4 місяці).

5. Паразитування личинок H. bovis І стадії у хребтових каналах великої рогатої худоби триває з листопада по червень (максимальна інтенсивність інвазії – 8,2 личинки у лютому). Личинки підшкірних оводів, що виходять з хребтових каналів, мають у середньому довжину – 10,060,44 мм і ширину – 1,3 0,11 мм.

6. Підхід личинок H. bovis під шкіру тварин і утворення жовен у молодняку і корів відбувається з лютого по вересень (приблизно 7 місяців), а випадіння личинок на залялькування – з квітня до жовтня (приблизно 5,5 місяців). Тривалість розвитку личинок у жовнах коливається від 45 до 73 діб (у середньому 56,1±2,6). Загальна тривалість клінічного прояву гіподермозу становить приблизно 8,5 місяця.

7. Основні економічні збитки, нанесені гіподермозом великої рогатої худоби тваринництву при найбільш вираженій інвазії (на одну тварину) виникають за рахунок: 1) недоотримання молока за 2 місяці (червень – липень) – 19,52 грн.; 2) зниження середньодобового приросту маси тіла молодняку за місяць (травень) – 13,5 грн.; 3) вибракування шкірної сировини – 5,9 грн.

8. Застосування робочих розчинів ектоцид і бутокс–50 в максимальній дозі (3 см3) на площу 72,75 см2 викликає через 24 години загибель 95,0 і 75,0% личинок кімнатної мухи Musca domestica L. (біологічна тест-модель личинкової стадії підшкірного овода), в мінімальній (0,5 см3) – 72,5 і 40,0%. Застосування препарату гліцетинат–2в максимальній дозі (0,32 см3) призводить до загибелі 65,0% личинок, у