Національна Академія наук України

Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки

імені Г. М. Доброва НАН України

РОМАНЕЦЬ Ореста Володимирівна

УДК: 930:573.2/6(092)

М. Ф. КАЩЕНКО – ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, ОРГАНІЗАТОР НАУКИ

(1855-1935)

07.00.07 – історія науки і техніки

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України.

Науковий керівник:

доктор історичних наук

РУДА Світлана Петрівна

Центр досліджень науково-технічного потенціалу

та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України,

провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

САВЧУК Варфоломій Степанович,

Дніпропетровський національний університет,

професор кафедри фізики

доктор біологічних наук

КЛИМЕНКО Світлана Валентинівна

Національний ботанічний сад

імені М. М. Гришка НАН України,

головний науковий співробітник

Провідна установа: Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, м. Київ

Захист відбудеться “24” червня 2003 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.189.01 в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М.Доброва НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Т. Г. Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України.

Автореферат розісланий “23” травня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник Л. С. Лобанова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Тему дисертаційного дослідження обрано з огляду на розвиток біографічної галузі історії науки і техніки в Україні. Персоналізація вітчизняної історії науки уможливлює визначення етапів розвитку наукових напрямків, надає історії української науки портретної конкретики. За словами В. І. Вернадського, “ніде, ні в одній країні, можливо, як нашій, охорона талановитих людей і їх спадку не є такою нагальною”.

Історико-науковий аналіз діяльності академіка, доктора зоології і медицини М. Ф. Кащенка (1855-1935) як вченого, педагога, організатора науки є актуальним з огляду на масштабність та різноплановість його наукового внеску. У галузі розвитку мікроскопічної техніки, ембріології, селекції рослин він мав досягнення світового рівня, котрі уславили вітчизняну науку. Вчений був одним з перших академіків Української академії наук, у котрій репрезентував біологічні науки.

Особистість М. Ф. Кащенка приваблює безкорисливим, натхненним ставленням до наукової праці. Задля розв’язання актуальних наукових завдань учений сміливо брався за розробку нової для нього проблематики, “з нуля” створював академічні та вузівські кафедри. Надзвичайно захоплюючись роботою в царині “чистого знання”, він, однак, прагнув, щоб наукові здобутки впроваджувалися в практику. Одночасно з науковою працею вчений проводив педагогічну роботу, котру любив “до самозабуття”.

Внаслідок історичних пертурбацій, специфічних внутрішніх процесів у науковій спільноті персональний внесок М. Ф. Кащенка в розвиток української науки не достатньо відомий. Отже нагальним є відтворення історичної пам’яті про вченого-енциклопедиста, котрий сприяв становленню вітчизняної біологічної науки. Актуальним є дослідження, що систематизує, доповнює вже здійснений аналіз наукової спадщини М. Ф. Кащенка і виповнює прогалини життєпису. Окрім того, з огляду на значну часову відстань від років наукової діяльності вченого дане дослідження уможливлює встановлення прогностичного значення його ідей, їх впливу на розвиток біологічної науки в Україні.

Історіографія проблеми. Короткі відомості про життєвий шлях та науковий доробок М. Ф. Кащенка подано в багатьох довідкових виданнях. У окремих біографічних виданнях аналогічні дані викладено досить докладно. Грунтовний аналіз окремих напрямків наукових робіт М. Ф. Кащенка, здійснений ученими-біологами, висвітлено в збірках праць університетів, у котрих він працював, та виданнях академічних установ. Пріоритетні дослідження М. Ф. Кащенка у галузі ембріології опрацювали О. П. Дибан, Ю. М. Квітницький-Рижов, А. В. Коваленок, С. Д. Шахов. Доробок з фауністики, систематики було проаналізовано О. П. Маркевичем, С. Д. Титовою, І. П. Лаптєвим. Внесок у становлення сибірського плодівництва висвітлено М. А. Лісавенком та ін. Розроблені М. Ф. Кащенком теоретичні засади селекції рослин та практичні результати їх застосування в Україні опрацьовано М. М. Гришком, Л. Л. Кохановою, І. М. Шайтаном, С. В. Клименко та ін.

Внесок М. Ф. Кащенка в становлення Української академії наук зафіксовано С. В. Кульчицьким, С. П. Рудою, Ю. В. Павленком, Ю. О. Храмовим та ін. [1]

Однак всеохопливого історико-наукового дослідження всіх напрямків наукової діяльності М. Ф. Кащенка здійснено не було. Поза увагою дослідників залишилась величезна педагогічна спадщина вченого. Отже обрана тема досі не була предметом спеціального дослідження.

1. Дыбан А. П. Некоторые вопросы патологической эмбриологии человека // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. – 1955. – №4. – С. 6-17. Квитницкий-Рыжов Ю. Н. Эмбриологические исследования Н. Ф. Кащенко (к столетию со дня рождения) // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. – 1955. – Т. 32. – № 4. – С. 71-76. Коваленок А. В. Н. Ф. Кащенко как эмбриолог // Ученые записки Томского государственного университета им. В. В. Куйбышева. – 1950. – Т. 15. – С. 41-46. Шахов С. Д. Аномалии развития зародышей человека. – К.: Госмедиздат, 1950. – 91 c. Маркевич А. П., Квитницкий-Рыжов Ю. Н. Научная деятельность Н. Ф. Кащенко в области зоологии // Известия Академии наук СССР. – М.: Изд. АН СССР, 1951. – № 4. – С. 14-22. Титова С. Д. Вопросы паразитологии в трудах Н. Ф. Кащенко // Ученые записки Томского государственного университета им. В. В. Куйбышева. – 1950. – Т. 15. – С. 65-68. Лаптев И. П. Н. Ф. Кащенко как зоолог и исследователь фауны Сибири // Там же. – С. 47-63. Лисавенко М. А. Основоположник Сибирского научного плодоводства // Известия Академии наук СССР. – М.: Изд. АН СССР, 1951. – № 4. – С. 23-31. Н. Н. Гришко. Творец новых форм растений Н. Ф. Кащенко // Известия Академии наук СССР. – М.: Изд. АН СССР, 1951. – № 4. – С. 3-14. Развитие биологии на Украине. – К.: Наукова думка, 1984. – Т. 1. – 416 с. И. М. Шайтан. Культура персика. – К.: Урожай, 1967. – 195 с. С. В. Клименко. Ідеї М. Ф. Кащенка надихають на нові звершення // Дім, сад, город. – 2002. – № 7. – С. 32-34. С. Кульчицький, Ю. Павленко, С. Руда, Ю. Храмов. Історія Національної Академії України в суспільно-політичному контексті 1918-1998 рр. – К.: Фенікс, 2000. – 257с.

Джерельна база дослідження. Аналіз наукової спадщини здійснено на основі оригінальних праць ученого, чорнових автографів до незавершених та неопублікованих робіт. Використано матеріали фондів М. Ф. Кащенка Інституту архівознавства НБУ ім. В. І. Вернадського, Київського міського державного архіву, академічного фонду Інституту рукописів НБУ ім. В. І. Вернадського, бібліотеки Інституту зоології НАНУ, Інституту садівництва УААН, архіву Президії НАНУ. Аналіз подальшого розвитку наукових досліджень ученого здійснено за сучасними науковими працями, матеріалами з мережі Інтернет.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тематика дисертаційного дослідження має місце в площині наукової теми відділу історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАНУ “Розробка методологічних і методичних основ створення “Біографічного словника діячів природознавства і техніки України”; підготовка реєстру персоналій і створення рукопису словника” (номер державної реєстрації теми 0101 U 02614).

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження: здійснення історико-наукового аналізу наукової спадщини М. Ф. Кащенка, встановлення її місця і ролі для розвитку вітчизняної науки в контексті світової науки.

Задачі дослідження:

·

·

·

·

·

Об’єктом дослідження є персональний науковий доробок академіка М. Ф. Кащенка та його значення для розвитку науково-освітньої галузі в Україні та за кордоном. Предметом дослідження є внесок ученого у розвиток мікроскопічної техніки, ембріології, селекції рослин, зоогеографії, прикладної зоології, еволюційного вчення; наукові ідеї в галузі екології, геронтології; методика викладання біологічних дисциплін.

При виконанні дисертаційної роботи використано методи наукового дослідження: історико-науковий, інтерв’ювання, встановлення логічних зв’язків, порівняльного аналізу. Історико-науковий метод застосовано при опрацюванні джерельної бази. Метод інтерв’ювання фахівців використано при дослідженні подальшого розвитку наукових ідей М. Ф. Кащенка. Методи встановлення логічних зв’язків та порівняльного аналізу – для визначення місця і ролі наукової спадщини вченого в розвитку сучасної біологічної науки.

Наукова новизна одержаних результатів.

· Вперше здійснено комплексний аналіз науково-дослідницької, науково-організаційної, педагогічної та просвітницької діяльності академіка М. Ф. Кащенка.

· Опрацьовано всі напрямки його наукових досліджень; виокремлено пріоритетні результати. Уперше цілісно висвітлено доробок у галузі геронтології та екології.

· Показано подальший розвиток ідей М. Ф. Кащенка в конкретних наукових установах.

· Складено докладний життєпис, розширено та уточнено біографічні дані.

· Доповнено відомості з історії Київського акліматизаційного саду, висвітлено маловідомі факти.

· Вперше здійснено детальний аналіз педагогічної спадщини вченого.

Практичне значення одержаних результатів. Результати отримані при виконанні роботи можуть бути використані для теоретичних історико-наукових досліджень, впроваджені в навчальні курси з біології та історії біології. Уточнені біографічні дані потрібно використовувати при укладанні довідкових та біографічних видань. Педагогічний доробок М. Ф. Кащенка в актуалізованому вигляді рекомендовано до використання в сучасному освітньому процесі.

Апробація результатів дисертації на V Міжнародній науково-практичній конференції НТУУ “КПІ” “Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (Київ, 1999); І та ІІ “Добровських конференціях з наукознавства та історії науки” (Київ, 2001, 2002); ІХ підсумковій науково-практичній конференції медичного факультету Сумського держуніверситету “Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини” (Суми, 2001); І конференції молодих учених Центральної сільськогосподарської бібліотеки УААН “Історія науки та освіти в Україні” (Київ, 2002); ХІХ Міжнародному Київському наукознавчому симпозіумі (Київ, 2002).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 статей та 4 тези доповідей загальним обсягом 2, 5 друкованих аркуша.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, пяти розділів, що містять тринадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (250). Загальний обсяг дисертації складає 185 сторінок.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертації “Життєвий та творчий шлях М. Ф. Кащенка” здійснено детальний виклад біографічних даних ученого.

М. Ф. Кащенко народився 1.05.1855 року на хуторі Веселому Лукашівської волості Олександрівського повіту (нині Запорізька обл.) у багатодітній поміщицькій родині. Попри несприятливі житлові, матеріальні та родинні обставини закінчив гімназію у м. Катеринославі зі срібною медаллю. Навчався на медичних факультетах Московського (1875) та Харківського (1876-80) університетів. З 1881 р. працював асистентом при ембріологічному кабінеті медичного факультету в Харківському університеті. У 1882 р. був обраний стипендіатом до отримання професорського звання з ембріології і порівняльної анатомії. У 1884 р. захистив дисертацію, за яку отримав ступінь доктора медичних наук і звання приват-доцента. Викладав у Харківському університеті (1885-86), перебував у закордонних відрядженнях (1886-88) в Італії та Німеччині.

У 1888-1912 рр. працював у Томському університеті, де очолював кафедру зоології та порівняльної анатомії медичного факультету, в 1894-95 рр. обіймав посаду ректора. Вченого було нагороджено орденом св. Володимира третього ступеню (1909).

Переїхав до Києва, завідував кафедрою зоології сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту (1912-21). Очолював роботу створеного ним Київського акліматизаційного саду (1915-33). Був обраний одним з перших академіків Української академії наук (УАН). У 1918-19 рр. керував роботою ІІ Фізико-математичного відділу. У 1919-27 рр. був директором Зоологічного музею УАН. У 1933 р. за рішенням засідання політбюро ЦК КП(б)У вченого було переведено на пенсію.

Помер М. Ф. Кащенко 29.03.1935 р. Його поховано на території Лук’янівського меморіалу в Києві.

Другий розділ “Основні результати наукової діяльності М. Ф. Кащенка” містить сім підрозділів. У підрозділі “Внесок М. Ф. Кащенка в розвиток мікроскопічної техніки, гістології та ембріології” виділено пріоритетні результати досліджень.

Розробивши власний метод “графічної реконструкції мікроскопічно малих об’єктів”, учений уперше в історії світової науки виявив існування ектомезенхіми; вказав на походження мезенхіми з різних зародкових шарів; відстежив етапи розвитку людського ембріона у віці чотирьох тижнів; зафіксував процес відшнуровування передньої частини первинної травної порожнини у ембріонів акулових риб; висловив думку про диференціальний вплив середовища на перебіг ембріогенезу. Він дослідив генезис та архітектуру кісток жаб, етапи розвитку чотирипалого тритона.

В роботі “Про атрофічні людські зародки” (1883) вперше описав патологічний розвиток ембріонів на ранніх етапах онтогенезу. При виконанні дисертаційної роботи “Епітелій людського хоріона і його роль у гістогенезі посліду” (1884) вперше встановив існування в тканинах патологічних ембріонів “безликих елементів”, котрі надалі отримали назву клітин “Кащенка-Гофбауера”.

Підготував монографії “Історія розвитку тритона” (1887) та у співавторстві зі З. І. Стрельцовим “Основи ембріології і короткий курс історії розвитку людини і деяких тварин” (1888), котрі залишилися не опублікованими.

Про досягнення М. Ф. Кащенка в даній галузі писали Гертвіг, Гіс, Вальдейєр, Рюккерт, Дорн та інші всесвітньо відомі вчені.

У підрозділі “Внесок М. Ф. Кащенка в розвиток зоології в Україні та Росії” показано здобутки вченого як першого зоолога в Сибіру та першого зоолога, котрий очолив даний напрямок в Українській академії наук.

Працюючи в м. Томську, вчений розробив концентричну систему вивчення “тваринного населення” на той час дикого краю. З метою здійснення зоогеографічних досліджень здійснив наукові експедиції на Алтай (1898, 1900), вздовж Сибірської залізниці (1899). Відкрив нові види та підвиди тварин. Під час експедиції на озера Барабинського степу (1891), встановивши, що чайки можуть спричинювати епізоотію ремнеців, розробив методи боротьби з лігульозом. В експедиціях здійснювалося колектування для зоологічного музею Томського університету. Наукове опрацювання матеріалу М. Ф. Кащенко здійснював, зокрема, у зоологічному музеї, що у Петербурзі, тогочасної Імператорської Академії Наук. До нього передав, знайдений при розкопках в околицях Томська, кістяк мамонта.

За результатами зоогеографічних досліджень уклав “Визначник ссавців Томського краю” (1900), “Огляд ссавців Західного Сибіру і Туркестану” (1905) та ін. У 1901 р. отримав від Московського університету ступінь доктора зоології honoris causa без представлення дисертації.

Розпочав працювати на кафедрі зоології УАН (1918), коли в Україні не було досліджено навіть склад хребетних тварин. Очоливши Зоологічний музей УАН (1919), уклав програму наукових робіт з систематики, зоогеографії, екології, порівняльної морфології тварин та музеєзнавства. Керував роботою молодих учених, виголошував доповіді на наукових засіданнях. Потрібно відзначити, що цю роботу він проводив, будучи тяжко хворим, за низки несприятливих обставин. У 1924 р. подавав прохання про звільнення, однак в Всеукраїнській академії наук не було фахівця, котрий міг очолити зоологічні дослідження. 1927 р. М. Ф. Кащенко залишив посаду директора Зоологічного музею ВУАН.

У підрозділі “М. Ф. Кащенко – основоположник сибірського наукового плодівництва” висвітлено результати досліджень, котрі було розпочато в 1902 р. Учений розробив методи виведення сортів плодових рослин для місцевості, де морози сягають –50є ?. Працював з кордонними формами, здійснював щеплення та гібридизацію. Застосування останнього методу обґрунтував у статті “Наукова основа і практичне значення гібридизації” (1910). Упродовж десяти років вивів сорти яблунь Багрянка Кащенка, Бугристе Кащенка, Сибірське золото, Янтарка Кащенка; сорт дині Доктор Дочевський, сорт кукурудзи Іммер Томський; махрову троянду Маргарита Кащенко та ін.

У підрозділі “М. Ф. Кащенко і розвиток акліматизації рослин в Україні” показано визначні здобутки в галузі, котра не була фаховою. Працюючи в Києві, започаткував декілька напрямків селекційних робіт: з плодовими, лікарськими, технічними та декоративними культурами. Окрім названих методів, у Києві застосовував власний метод “форсованої акліматизації підсушуванням”.

Під час першої світової війни, працюючи з лікарськими рослинами, отримав холодовитривалі форми валеріани, лаванди, рицини, опійного маку та багатьох інших лікарських рослин. У 1925 р. отримав гібридний дигіталіс, аналог котрого американські вчені вивели на три роки пізніше.

З 1914 р. працював над виведенням витривалого до низьких температур сорту персика, котрий у 1926 р. назвав Серпневим. Лише кількість персикових дерев на ділянках Київського акліматизаційного саду в 1933 р. складала 509 екземплярів.

Зібрав великий селекційний фонд айви, кизилу, винограду, персика, абрикоса, актинідії, мушмули та ін.

Працюючи з декоративними рослинами, вчений уперше інтродукував у Києві катальпу, іудине дерево, птеростиракс щетинистий, маакію маньчжурську, черемху маакову; випробував айву японську, індиго Жерардове, леспеденцію, фонтанезію, японський чарівний горіх та ін.

У підрозділі “Внесок М. Ф. Кащенка в розвиток еволюційної теорії” показано глибокий аналіз теорій розвитку життя на Землі, походження людини та висновки щодо звязку живого та неживого, поширення різних видів рослин та тварин, значення для їх видоутворення діяльності людини, розвитку в процесі філогенезу емоційної сфери тощо. Висвітлено оригінальні погляди щодо впливу еволюційного вчення на суспільні відносини.

Обстоюючи сумісність еволюційного вчення з етичними нормами, М. Ф. Кащенко спростовував “надто грубі уявлення про процес боротьби за життя”.

На його думку, “коли виявилося, що тіло кожної живої тварини являє собою по суті колонію окремих живих одиниць, подібно до того, як і організм суспільний складається з певного числа одна від одної не залежних особистостей, виявилася також схожість загальних законів індивідуального і колегіального розвитку організмів”. Вважав, що турбота про життя близьких людей “настільки ж, якщо не більше, необхідна для збереження виду, як і турбота про підтримку власного індивідуального життя”. Звідси вчений робив висновок, що альтруїзм є таким же фактором у боротьбі за існування, як і егоїзм: “Жодна з вищих тварин не могла б існувати без материнської любові. А тварини суспільні не могли б існувати без дисципліни, без самопожертви окремих індивідів заради своїх близьких”. На думку вченого, вищим ступенем органічної еволюції стане морально досконала людська істота.

Підрозділ “Геронтологічні розвідки М. Ф. Кащенка. Теорія смерті, старіння, довголіття та покращання людського роду” присвячено історико-науковим дослідженням, метою котрих було “викладення сучасного стану питання про смерть і довголіття і висловлення деяких власних поглядів”. У праці “Смерть і довголіття з біологічної точки зору” (1914) здійснив аналіз ідей Бюффона, Флуранса, Бючлі, Вейсмана, Гертвіга, Блера, Макса Ферворна, Майнота, Мечникова та ін.

Вважав, що смертність живих істот як біологічний феномен розвинулася паралельно розвитку здатності тканин до диференціації, внаслідок котрої в організмі накопичуються “щільні продукти”. Одноклітинні організми відкидають їх у вигляді цито- і плазмонекронів – зачатків “трупа”, рослини накопичують у вигляді гістонекронів. Вищі тварини, тканини яких є високо диференційованими, внаслідок накопичення цих речовин старіють і помирають. Учений аналізував “старовинні способи омолодження”, макробіотику Гуфеланда. Висловлював неоднозначні погляди щодо селекції серед людей з метою покращання людського роду.

В підрозділі “Екологічні погляди М. Ф. Кащенка” показано прогностичну інтуїцію щодо розв’язання екологічних проблем. Учений розглядав проблему утилізації органічних відходів як загальнобіологічну. У 1927 р. пропонував, замість спалювати органічні рештки, переробляти їх на добрива. Зазначав, що спалювати біомасу не вигідно не лише з економічної, а й з біологічної точки зору, оскільки у такий спосіб ми змушуємо природу вдруге утворювати органічні речовини з неорганічних. Ці ідеї корелюють з новітніми розробками в галузі біоенергетики, котрі нині активно впроваджуються в Нідерландах, Данії, Німеччині, а в останні роки і в Україні.

Показано, здійснений ученим, аналіз причин вимирання диких тварин у різних регіонах Землі. М. Ф. Кащенко пропонував збільшувати мережу памяток природи для тварин, котрі постраждали внаслідок господарської діяльності людини, – на зразок національних парків Європи. Водночас вважав такі заходи недостатньо ефективними, оскільки дикі тварини погано розмножуються в заповідних зонах. На його думку, деякі види тварин можна вберегти від знищення лише шляхом їх акліматизації.

Висвітлено погляди та діяльність у галузі формування екологічної свідомості дітей. Показано діяльність започаткованої ним у м. Томську дитячої природоохоронної організації “Травневі спілки”.

Третій розділ “Організаційна діяльність М. Ф. Кащенка” містить два підрозділи. Перший з них – “Участь М. Ф. Кащенка в становленні Академії наук України”. Вчений репрезентував біологічну галузь у складі “Комісії по виробленню законопроекту про заснування Академії Наук”, очолював кафедру акліматизації. Керував роботою ІІ Фізико-математичного відділу УАН (1918-19). На розгляд комісії ним було подано чи не найбільшу кількість записок щодо структури майбутньої Академії. У 1918 р. подав на її розгляд записки про створення зоологічного музею, лабораторії експериментальної зоології, зоотомічної лабораторії, акліматизаційного саду.

У підрозділі “М. Ф. Кащенко – засновник та керівник Київського акліматизаційного саду” висвітлено маловідомі факти з історії цієї наукової установи, показано організаційні, фінансові та інші труднощі, котрі доводилося долати її директору.

Сад був ним закладений восени 1913 р. на території Київського політехнічного інституту. У 1915-17 рр. акліматизаційні роботи в саду фінансувало Міністерство землеробства Росії, в 1918 р. – Міністерство земельних справ України. У 1918 р. сад було введено до числа перших наукових установ УАН. Відповідно до складеного ученим статуту, “знаходячись під вищим науковим керівництвом УАН, сад безпосередньо підкоряється Наркомпросу і його Науковій комісії”. У 1918 р. він організував дві філії саду: біля свого приватного будинку та на території зоологічного саду. В 1919 р. ініціював створення позаміського відділу Київського акліматизаційного саду в с. Немішаєво для роботи з лікарськими рослинами, котрий однак було знищено під час бойових дій.

Коли в 1920 р. в Україні розпочався голод, – за словами М. Ф. Кащенка, “небувалий голод”, сад відвідала ревізійна комісія від УАН за участю С. Іваницького, М. Шарлеманя, котра звинуватила вченого в “змішуванні... інтересів власних і службових”. За висновком комісії, розташування службових приміщень Київського акліматизаційного саду в приватній садибі вченого “приносить Академії самісіньку шкоду”. У 1920-21 рр. у Київському політехнічному інституті працювала Організаційна рада, діяльність котрої була спрямована на пролетаризацію вузу. Рада ухвалила рішення звільнити вченого з посади професора зоології. В березні 1920 р. інститут відвідав нарком освіти України Гринько, котрий видав наказ про негайне припинення “приватного господарювання Кащенка”. Новопризначений ректор М. А. Кухаренко заборонив пересадити рослини на інші ділянки саду. З 1922 р. М. Ф. Кащенко продовжував акліматизаційні роботи в філіях саду. Вчений звертався у різні установи, вишукуючи фінансування та можливість отримати територію для розширення робіт. За рішенням наукового комітету Укрголовпрофосвіти сад виділено в окрему установу, передано до науково-дослідних кафедр народного комісаріату освіти. Натомість у ВУАН створено кабінет акліматизації, на основі котрого, з ініціативи Кащенка, у 1929 р. відкрито музей акліматизації. У 1931 р. сад передано до установ біоботанічного циклу першого, природничо-технічного відділу ВУАН. 15.12.1933 р. постановою Президії ВУАН М. Ф. Кащенка звільнено з посади директора, за його словами, “без будь-якого попереднього повідомлення про розгляд цього питання”. Вчений писав: “Таке ставлення до академіка вважаю за неприпустиме викривлення політики партії до висококваліфікованих робітників науки”. 15.01.1934 р. Київський акліматизаційний сад було реорганізовано на сектор акліматизації Ботанічного інституту ВУАН.

Розділ “Педагогічна та популяризаторська діяльність М. Ф. Кащенка” містить підрозділ “Внесок М. Ф. Кащенка в розвиток вищої біологічної освіти України та Росії”. Викладацькій діяльності вчений присвятив 37 років свого життя. В 1884 р. викладав у Харківському університеті порівняльну анатомію. В 1885-86 р. проводив теоретичні і практичні курси з гістології і ембріології, у 1888 р. водночас читав на фізико-математичному факультеті курс порівняльної гістології. У 1889-1921 рр. викладав зоологію в Томському університеті, Київському політехнічному інституті. Брав участь у розробці правил захисту докторських дисертацій та порядку заміщення викладацьких посад в університетах (1903). У 1910-11 рр. був ініціатором створення і одним з перших викладачів Вищих жіночих Сибірських курсів. Упродовж тривалої педагогічної діяльності керував науковими роботами студентів та аспірантів. У Києві викладав у фармакологічному технікумі, на курсах при Київському акліматизаційному саді, селекційно-насінних курсах. Розробив схему організації учбової частини вищого Інституту садівництва.

В розділі висвітлено погляди вченого щодо організації кафедр біологічних дисциплін у вузах. Проаналізовано укладені ним плани лекційних та практичних курсів, котрі в роки його педагогічної діяльності були авторськими. Наприклад, у практичні курси він запровадив оригінальні досліди з неорганічними речовинами, котрі нагадують процеси, що відбуваються в живій клітині.

Підрозділ “М. Ф. Кащенко – автор навчальної та науково-популярної літератури” присвячено аналізу опублікованих методичних матеріалів та відповідних архівних джерел. Уперше в імператорській Росії видав грунтовний посібник з зоології для медичних факультетів під назвою “Коротке керівництво з зоології, переважно для студентів медицини” (1891-92). Вважав, що студенти повинні отримувати природничі знання з “демонстративних лекцій, практичних занять”, а призначення навчальної літератури – “приводити в систему відомості і допомагати в запам’ятовуванні того, що не може бути грунтовно засвоєно на лекціях”.

Надзвичайно захопливий матеріал містить рукопис “Вибрані розділи біології для медиків” (1909-10), викладений бездоганною дидактичною мовою. Подано гіпотези стародавніх мислителів (Арістотеля, Плінія) та науковців (Гельм-Гольца, Мережковського, Альтмана та ін.) щодо загальнобіологічних проблем. Наведено цікаві факти з життя тварин, котрі учений особисто спостерігав під час полювань, роботи на пасіці тощо.

Нині, коли в Україні існує проблема наявності якісної навчальної літератури з біології, напрацьовки М. Ф. Кащенка, в актуалізованому вигляді, значно полегшили б її розв’язання. Згадані вище матеріали можуть бути використані при розробці курсів та написання підручників з зоології, загальної біології; а популярна брошура “Перетворення живої природи” (1928) – в курсах ботаніки, генетики, загальної біології.

В підрозділі “Участь М. Ф. Кащенка в діяльності наукових товариств” показано невтомну просвітницьку діяльність. Учений брав активну участь у роботі наукових товариств, до котрих залучав чиновників, меценатів, учителів, студентів, учнів, усіх “любителів природи”. Він видавав популярні брошури, читав лекції, організовував виставки, передавав до бібліотек власні книжки.

Був обраний членом товариств природодослідників при Петербурзькому, Харківському, Томському, Київському університетах, Московського товариства дослідників природи, любителів природознавства і любителів акваріума, Харківського товариства дослідних наук, Київського товариства дослідників природи та багатьох інших.

У 1895 р. учений організував Томське відділення Імператорського Московського товариства сільськогосподарських наук. Надалі відділення було реорганізовано в самостійне Західно-Сибірське товариство сільського господарства. У 1899 р. в Томську було відкрито відділ Російського товариства захисту тварин, до якого увійшов М. Ф. Кащенко. Одна з виголошених ним у товаристві доповідей започаткувала створення “Травневих спілок” у Томську. У 1908 р. М. Ф. Кащенко реорганізував товариство садівництва, котре існувало в Томську з 1892 р., однак фактично не працювало. На його засіданнях він виголосив декілька доповідей та публічних лекцій.

Розроблені ним методи просвітницької діяльності не втратили свого значення і дотепер.

У підрозділі “М. Ф. Кащенко і розвиток музейної справи” проаналізовано записки, подані вченим до “Комісії з вироблення законопроекту про утворення УАН”, з питань організації музеїв, зокрема, музею антропології, котрі містили рекомендації структури музеїв. Показано діяльність у галузі створення Зоологічного музею УАН, музею акліматизації, зоологічного музею Київського політехнічного інституту, зоологічного музею Томського університету. М. Ф. Кащенко був ентузіастом музейної справи, одним із тих, хто заклав методичні і практичні основи нинішнього статусу науково-технічного музею України.

Завершує дисертаційне дослідження розділ “Подальший розвиток наукових ідей М. Ф. Кащенка”. В Томському університеті нині працюють три кафедри, котрі розробляють зоологічну тематику: зоології хребетних і екології, кафедра іхтіології і гідробіології і кафедра зоології безхребетних. “Кожна з цих кафедр має право вважати Миколу Феофановича засновником”, – говорить д. б. н., директор зоологічного музею Томського університету С. С. Москвітін.

Роботи в галузі сибірського наукового плодівництва продовжує Сибірський ботанічний сад Томського університету, в котрому колектують всі відселектовані на основі матеріалів М. Ф. Кащенка сорти рослин.

У 1939 р. з використанням сорту персика Серпневий в Інституті садівництва УААН було виведено сорт Київський ранній.

Київський акліматизаційний сад у 1944 р. увійшов до складу Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР. У 1953 р. його було названо “Акліматизаційний сад ім. М. Ф. Кащенка”. У 1975 р. територію, на котрій був розташований сад, було відведено для будівництва Вищої партійної школи.

Співробітники перенесли частину рослин на інші ділянки ботанічного саду. Нині роботи тривають у відділі акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду НАНУ. Роботи з плодовими рослинами продовжили І. М. Шайтан, О. М. Комарницька, Л. М. Чуприна, Л. Л. Коханова, С. В. Клименко та інші. Було виведено сорти абрикоса, зокрема, Пам’ять Кащенка, персика; айви, зокрема, № 18 Кащенка; сорти кизилу, хеномелесу, нові форми шефердії, обліпихи, мушмули, сорти актинідії та ін.

Таким чином, деякі напрямки робіт М. Ф. Кащенка продовжуються вченими-біологами на теренах України та Росії, що, однак, не є достатнім з огляду на невичерпність джерела наукової спадщини біолога-екциклопедиста.

ВИСНОВКИ:

1. Вперше здійснений комплексний історико-науковий аналіз наукової спадщини М. Ф. Кащенка показує, що його наукові ідеї були новітніми для свого часу, і, водночас, мали прогностичне значення. Вченому належать пріоритети, що спричинили розвиток нових напрямків біологічної науки. Його ім’я увічнено в історії науки. Виявлені ним “безликі елементи” в патологічних ембріонах отримали назву клітин Кащенка-Гофбауера. На його честь названо сорти плодових культур виведені на основі зібраного ним генофонду рослин. Відкритий ним вид сибірської слєпушонки отримав назву Ellobіus kastschenkoi.

2. Вперше висвітлено оригінальні теорії щодо смерті, старіння, довголіття та покращання людського роду, котрі досі цілісно не було висвітлено, вочевидь, з огляду на їх неоднозначність.

3. Вперше структуровано екологічну спадщину. Про прогностичну інтуїцію свідчать погляди щодо переробки органічних решток (1927), котрі корелюють з сучасними розробками в цій галузі.

4. Показано, що за безпосередньої участі М. Ф. Кащенка як одного з перших академіків Української академії наук відбулося становлення біологічної галузі академічної науки в Україні. Історія Інституту зоології НАНУ, Зоологічного та Палеонтологічного музеїв Центрального науково-природничого музею НАНУ сягає корінням створеного з ініціативи М. Ф. Кащенка у 1919 році Зоологічного музею УАН. Відділ акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАНУ має історичні зв’язки зі створеним ученим Київським акліматизаційним садом, котрий був однією з перших наукових установ Української академії наук.

5. У низці біографічних видань зустрічаються фактичні помилки. Вказано роки перебування М. Ф. Кащенка на посаді ректора Томського університету з 1894 р. до 1912 р. Насправді він працював на цій посаді півтора року (1894-95). Помилковими є дані про перебування вченого на посаді директора Київського акліматизаційного саду до 1935 р. Офіційно він обіймав цю посаду до 1933 р.

6. Вперше опрацьовано педагогічну спадщину М. Ф. Кащенка, показано, що вона не втратила свого значення, рекомендовано впроваджувати її в навчальний процес. Методи, запропоновані М. Ф. Кащенком для формування екологічної свідомості дітей, нині використовує Спілка охорони птахів Росія, котра поновила в м. Томську діяльність природоохоронної організації “Травневі спілки”.

7. З огляду на визначний внесок ученого в розвиток сучасної біологічної науки в Україні рекомендовано поновити клопотання (№ 110/91 від 24.09.1968 року) про встановлення премії імені М. Ф. Кащенка в галузі ембріології, систематики та зоогеографії тварин, селекції плодових рослин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Визначні біологи-викладачі Київського політехнічного інституту // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. – К.: Молодь України, 1999. – Вип. 1. – С. 261-263.

2. М. Ф. Кащенко – вчений, педагог, організатор науки (1855-1935) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. – К.: Молодь України, 2000. – Вип. 3. – С. 191-198.

3. Академік М. Ф. Кащенко – один із засновників Української академії наук // Нариси з історії природознавства і техніки: Зб. наук. пр. – К.: Фенікс, 2000. – № 43. – С. 29-35.

4. Проблеми організації науки в Україні в 20-30-ті рр. ХХ ст. // Наука та наукознавство. – 2000. – № 1-2. – С. 200-204.

5. Внесок академіка М. Ф. Кащенка у розвиток музейної справи в Україні // Збереження пам’яток науки і техніки в музеях: історія, досвід, перспектива: Зб. наук. пр. – К.: Друкарня Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2001. – С. 103-107. (У співавторстві з Рудою С. П.)

6. М. Ф. Кащенко – основоположник патологічної ембріології // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки: Зб. наук. пр, 2000. – Вип. 7. – С. 137-140.

7. Теорія академіка М. Ф. Кащенка про смерть, старіння, довголіття та покращання людського роду // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць Дніпропетровського університету, 2001. – Вип. 5. – С. 228-232.

8. Академік М. Ф. Кащенко і розвиток акліматизації рослин в Україні // Наука та наукознавство. – 2002. – № 1. – С. 131-137.

9. М. Ф. Кащенко – основоположник сибірського плодівництва // Нариси з історії природознавства: Зб. наук. праць. – К.: Фенікс, 2002. – № 44. – С. 133-138.

10. Екологічні погляди М. Ф. Кащенка // Історія науки та освіти в Україні: Матеріали І конференції молодих учених Центральної сільськогосподарської бібліотеки УААН. – К. – 2002. – С. 112-115.

11. Гуманістичні аспекти в науковій та популяризаторській творчості М. Ф. Кащенка // Міжнародна науково-практична конференції “Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму”, НТУУ “КПІ”. – Ч. 2. – К. – 1999. – С. 125.

12. Академік М. Ф. Кащенко про еволюційне походження живого світу та проблеми сучасного видоутворення // Матеріали І Добровської конференції: Додаток до журналу “Наука та наукознавство”. – № 4. – К. – 2001. – С. 257-260.

13. Діяльність М. Ф. Кащенка в галузі селекції та акліматизації лікарських рослин // Сучасні проблеми клінічної та експериментальної медицини / ІХ підсумкова науково-практична конференція медичного факультету Сумського державного університету. – Суми. – 2001. – С. 92-93.

АНОТАЦІЯ

Романець О. В. М. Ф. Кащенко – вчений, педагог, організатор науки (1855-1935). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07. – Історія науки і техніки. – Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України. – Київ, 2003.

У дисертації представлено історико-науковий аналіз творчої спадщини академіка, доктора медицини, зоології М. Ф. Кащенка. Висвітлено внесок вченого у розвиток мікроскопічної техніки, ембріології, гістології, зоогеографії, практичної зоології, селекції рослин, еволюційного вчення. Вперше цілісно викладено наукові ідеї в галузі екології та геронтології.

Показано подальший розвиток започаткованих ученим напрямків наукових досліджень. Висвітлено значення науково-організаційної діяльності для становлення та структурування Української академії наук.

Вперше здійснено детальний аналіз педагогічної спадщини вченого. Висвітлено його просвітницьку діяльність: участь у діяльності наукових товариств, внесок у розвиток музейної справи.

Ключові слова: М. Ф. Кащенко, Українська академія наук, ембріологія, зоологія, акліматизація, геронтологія, екологія, музейна справа.

ANNOTATION

Romanets O. V. M. F. Kaschenko – scientist, educator, organizer of science (1855-1935). – Manuscript.

The Dissertation is presented to obtain the Candidate of degree in Historic sciences in specialіty 07.00.07. – The History of Science and Technique. – H. M. Dobrov Center for Scientific and Technological Potential and Science history Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2003.

The PhD thesis represents historical-scientific analysis of M. F. Kaschenko’s activity, doctor of medicine and zoology, who was a member of the Ukrainian Academy of Sciences. Present work is dedicated to study his works on microscopy, embryology, histology, zoogeography and practice zoology, acclimatization of plants, theory of Darwin. It focuses on his ideas in field of gerontology and ecology, organizing work for establishing of Ukrainian Academy of Sciences. The PhD thesis analyzes Kaschenko’s pedagogical works, which may be useful for modern educational process. They consider his activity in scientific societies and organizing of museums.

Key words: M. F. Kaschenko, Ukrainian Academy of Sciences, embryology, zoology, acclimatization, gerontology, ecology, museums.

АННОТАЦИЯ

Романец О. В. Н. Ф. Кащенко – ученый, педагог, организатор науки (1855-1935). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07. – История науки и техники. – Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки имени Г. М. Доброва НАН Украины. – Киев, 2003.

В диссертации представлен историко-научный анализ творческого