ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

РОВНИЙ ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

УДК 352 / 338. 242. 4: 164.08

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ

(на прикладі районної державної адміністрації)

Спеціальність 25.00.04 – Регіональне управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Ларіна Рена Рінатівна,

Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки

України, доцент кафедри маркетингу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Амітан Веніамін Наумович, АТ “Данко”, віце-президент (м.

Донецьк)

кандидат економічних наук, Лук`янченко Олександр Олексійович, міський голова (м. Донецьк)

Провідна установа - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ регіональної економіки (м. Київ)

Захист дисертації відбудеться “30” травня 2003 р. о 15 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.170.01 у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 163а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 163а.

Автореферат розісланий 25 квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід до ринкових відносин значно змінює характер усіх раніше діючих механізмів управління регіонами, переводячи їх у площину первинного забезпечення необхідної прибутковості товаровиробника, усіх господарюючих та ринкових структур.

Але основою регіональної політики держави є управління соціально-економічним розвитком. Тому необхідно знайти оптимальне поєднання територіального (місцевого) самоврядування та державного управління у відповідності до ситуації, що складається в країні та конкретному регіоні.

Відомо, що основою розвитку економіки макротериторій та держави є ситуації на мікротериторіях (сільських та міських районах). Зараз більшість робіт у галузі управління пов`язані з питаннями управління макротериторіями. В той же час залишаються актуальними проблеми управління мікротериторіями (територіальними одиницями). Саме на цьому рівні можливо і необхідно знаходити шляхи ефективного використання власних продуктивних сил, наявного ресурсного капіталу, створювати відповідні умови для соціально-економічного розвитку та соціального забезпечення.

Критичне осмислення всього спектру питань теорії та практики управління соціально-економічними процесами в межах територіальної одиниці, визначення критеріїв та методів управління, створення та реалізація реальних програм, спрямованих на підвищення добробуту усіх мешканців території має важливе теоретичне та прикладне значення.

Разом з цим ряд принципових аспектів цього напрямку потребують уточнювання, подальшого розвитку. Необхідність теоретичного обґрунтування й розробки практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління розвитком територіальної одиниці зумовила вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових розробок щодо створення та впровадження інноваційних систем управління в умовах ринкової економіки, що виконані безпосередньо автором та з його участю в межах державної бюджетної теми кафедри маркетингу Донецької державної академії управління “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер державної реєстрації 0100U003067). В рамках цієї теми автором розроблено методику оцінки ефективності управлінської логістизації територіальної одиниці.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних підходів та методичних заходів стратегічного управління розвитком територіальної одиниці на основі принципів корпоративності та методів логістики.

Для досягнення загальної мети в дисертації поставлені і вирішені такі задачі:

проаналізовано та уточнено поняття “територіальна одиниця”;

обгрунтовано особливості формування стратегії управління на рівні територіальної одиниці;

доведено ефективність логістичного підходу до формування стратегії розвитку територіальної одиниці;

розроблено концептуальну схему логістичного управління територіальною одиницею та механізм визначення її стійкості;

запропоновано методику визначення ефективності територіальної логістизації стратегічного управління;

розкрито територіальні особливості зв`язку та взаємозалежності інтересів держави, регіону, території та суб`єктів підприємницької діяльності;

побудовано логістичну модель управління соціально-економічним розвитком територіальної одиниці, використання якої значною мірою забезпечує підвищення інвестиційного потенціалу та виведення усіх підприємств у розряд рентабельних;

обгрунтовано та практично опробовано стратегію управління розвитком територіальної одиниці на прикладі сільського району.

Об`єктом дослідження є державне управління територіальною одиницею на прикладі Добропільської районної державної адміністрації.

Предметом дослідження є механізми, форми та методи управління територіями в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, концептуальні положення в області державного управління соціально-економічним розвитком регіону, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретичною основою досліджень послугували наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі державного та регіонального управління, стратегії управління, логістики.

Інформаційною базою дослідження є діючі законодавчі та нормативні документи, що регулюють питання управління територіями, статистичні дані про становище окремих регіонів України, які дозволили робити відповідні висновки щодо наявності та причин виникнення проблем у регіонах.

У роботі використаний системно-структурний аналіз (при дослідженні особливостей розвитку регіонів України та класифікації організаційних систем), методи функціонального аналізу (при аналізі структури територіальної системи України), полікритеріальний підхід (в аналізі взаємодії населення територіальної одиниці, виконавчої влади та представницької влади), метод порівняльного аналізу (у дослідженні особливостей розвитку територій), методи математичної статистики (в оцінці ефективності логістизації організаційно-економічних процесів територіальної одиниці).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат полягає в обґрунтуванні методології комплексного підходу до стратегії управління розвитком територіальної одиниці, заснованого на принципах логістики, що дозволить підвищити ефективність програм розвитку територіальної одиниці. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:

Вперше:

розроблено концептуальну схему логістичного управління територіальною одиницею та запропоновано механізм визначення її стійкості при збалансованому районному відтворенні;

обгрунтовано логістичний підхід до формування стратегії розвитку територіальної одиниці, що дозволяє інтегрувати різноманітні організаційно-економічні процеси та оптимізувати потоки, які формуються в різних економічних системах.

Удосконалено:

уявлення про роль та межі дії важелів управління узгодженням інтересів держави, територій, населення, які дозволяють забезпечити пріоритети інтересів регіону над інтересами окремих підприємств та організацій;

схему ситуаційного аналізу конкретної територіальної одиниці, на базі якої складається її бізнес-досьє в сфері виробничої та товарної політики, що дозволяє керівництву ефективно здійснювати не тільки процес стратегічного і тактичного планування, але й оцінку ступеня виконання відповідних цілей та завдань.

Знайшли подальший розвиток:

обгрунтування поняття “територіальна одиниця”. Вона характеризується як просторова соціально-економічна цілісність, що має структури виробництва усіх форм власності, з концентрацією населення, робочих місць, духовного життя людини, наявністю місцевих органів управління на своїй території;

принципи корпоративного управління територіальними одиницями, дотримання яких дозволить сформувати чітку та ефективну систему звітності та підзвітності представницької влади та ради керівників підприємств перед населенням територіальної одиниці за якість і результати своєї діяльності;

моделі управління фінансовим оздоровленням підприємств, мобілізацією кредитно-фінансових ресурсів на самих важливих принципових напрямках розвитку територіальної одиниці, пожвавленням інвестиційної активності;

функціональне структурування управління територіальною одиницею на рівні районної державної адміністрації.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, засоби й отримані результати являють собою методичну базу формування стратегії управління розвитком територіальної одиниці – сільського району.

До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

формування, впровадження та реалізації стратегічної програми розвитку територіальної одиниці;

розробки схеми критеріїв стратифікації ринкового простору територіальної одиниці та обґрунтування ринкової стратегії сільського району;

формування ієрархічної структури логістичної системи територіальної одиниці у вигляді множини, яка включає елементи всіх її рівнів;

оцінки ефективності логістизації територіальної одиниці на основі розрахунку коефіцієнту обігового капіталу, величини чистого дисконтованого прибутку, коефіцієнту компромісів та межею логістичного індексу.

Оптимізація структури районної державної адміністрації дозволила, з одного боку, збагатити зміст функцій управління, а, з іншого - створити єдину систему управління з урахуванням його корпоративних основ.

Така науково обґрунтована система управління дозволила Добропільському району за рівнем соціально-економічного розвитку зайняти провідне місце в Донецькій області, повністю ліквідувати збиткові підприємства, заборгованість по заробітній платні, забезпечити зростання суспільного валового продукту та збільшити продуктивність праці як в сільському господарстві, так і в промисловому секторі.

Прикладні аспекти дисертаційної роботи, методики реалізації стратегії управління комплексним розвитком територіальної одиниці використовуються при формуванні стратегії розвитку Добропільського району (довідка Донецької обласної державної адміністрації від 08.01.03 № 5-9-492) та при викладанні курсів лекцій по стратегічному маркетингу і регіональному маркетингу в Донецькій державній академії управління (довідка Донецької державної академії управління від 09.01.03 за № 05-12 /01).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі формування стратегії управління розвитком територіальної одиниці. Вони є внеском в удосконалення системи управління територіальними одиницями. Ідеї співавторів наукових праць здобувача в роботі не були використані. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях в Донецькій державній академії управління в 2000-2002 роках (м. Донецьк), на Першій всеукраїнській науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (Ялта – Луганськ СНУ, 2001), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (Ялта – Луганськ СНУ, 2002 р.), на другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Підготовка, використання, роль і значення соціально-економічного розвитку регіонів” (Слав`яногорськ, 2002 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 8 наукових працях загальним обсягом 3,02 д.а., в тому числі особисто автору належить 2,8 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновку, викладених на 208 сторінках друкованого тексту, у тому числі 5 таблиць і 31 рисунків, які наведені на 22 сторінках. Список використаних джерел із 148 найменувань приведений на 12 сторінках і 3 додатки на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні основи формування регіональної системи соціально-економічного управління. При вивченні проблеми удосконалення управління соціально-економічними процесами в регіонах принципово важливе значення має чітке формулювання цього поняття. Аналіз літературних джерел показав, що існують різноманітні тлумачення поняття “регіон”, які можна згрупувати за єдністю природного потенціалу, спеціалізації господарства та економічних зв`язків. Але всі автори вважають регіон складовою частиною господарського комплексу країни і самостійність регіону повинна сполучатися із загальними задачами розвитку ринкових відносин в регіоні.

В роботі визначено, що в умовах трансформації економічної системи України однією з найбільш актуальних проблем є розробка нових форм та методів управління, які враховують регіональні особливості. Важливим є визначення можливості використання різних форм державного регулювання, яке відносно регіонального розвитку виступає в формі державного територіального управління.

Оскільки соціально-економічні процеси, які відбуваються на відповідній території, різні за своїми масштабами, структурою пріоритетів, то механізм управління регіоном повинен бути досить гнучким та здатним реагувати на зміни в державній економічній політиці.

Наявність цієї проблеми обумовлена економічними реформами, що проходять в Україні, протилежністю концепцій, програм, моделей та методів їх реалізації, специфікою протікання реформ, які пов`язані з особливостями політичного, економічного, соціального, етнонаціонального розвитку регіонів.

Сьогодні загальнодержавна адміністративна система управління розвивається в напрямку формування національно-територіального та регіонального економічного суверенітету, яка має забезпечити підвищення ефективності економіки на принципах самоврядування та самофінансування. Раціоналізація цих процесів визначає нові підходи до управління економікою регіону, окремої територіальної одиниці. Для забезпечення ефективності державного управління необхідні нові сучасні форми організації управління регіонами.

В будь-якій соціально-економічній системі в управлінні економікою неминучим є поєднання двох начал – централізація та децентралізація. Для рішення цієї проблеми необхідно знайти раціональне сполучення територіального (місцевого) самоврядування та державного управління.

Зараз потребується уточнення змісту регіонально-економічної політики у відповідності до ситуації, що склалася в країні. В цілому аналіз стану теорії та практики державного управління регіональною політикою показує, що необхідно враховувати цілі та задачі стратегії розвитку територій в межах сільських та великих міських районів, які мають усі основні ознаки управляємих обмежених територій. Саме ситуація на таких територіях і визначає стан області та держави в цілому.

Розділ 2. Методика організаційно-економічного структурування територіального управління. В сучасних умовах розвитку економічного життя України основою формування стратегічних планів є плани розвитку мікрорегіональних територіальних одиниць. Територіальна одиниця визначається як територіально та соціально-економічна просторова цілісність, що характеризується наявністю структур виробництв усіх форм власності, концентрацією населення, робочих місць, духовного життя людини і має місцеві органи управління на своїй території.

Територіальна одиниця як економічний район має визначенні властивості: спеціалізація, комплексний взаємозв`язок основних складових і територіальних структур району, керованість, наявність виробничої та соціальної інфраструктури.

Рішення актуальних задач розвитку територіальних одиниць пропонується проводити в такій послідовності:

проаналізувати досягнутий рівень господарювання та розміщення продуктивних сил на території

оцінити ступінь використання природно-ресурсного потенціалу

науково обґрунтувати концепцію економічного і соціального розвитку, розвитку господарчих комплексів та об`єктів інфраструктури

визначити ефективність варіантів розвитку

Систему управління територіальною одиницею і стратегію розвитку запропоновано будувати на основних принципах логістики. Новизною саме логістичного підходу, який сприяє підвищенню гнучкості всієї соціально-економічної системи території і швидкій адаптації до зміни умов макро- і мікросередовища, є взаємозв`язок та інтеграція процесів управління виробництвом, запасами, транспортно-складським господарством, капіталом, персоналом, інформаційними потоками в межах поєднання територіальної одиниці в єдину систему. Принципова схема логістичного управління територіальною одиницею (ТО), що відображує систему наукових поглядів представлена на рис.1.

Важливим моментом при управлінні логістичними системами є їхня рівновага, стійкість та можливість розвитку. Незважаючи на те, що мають право існувати тільки стійкі системи, розвиваються тільки ті, які здатні на якийсь час ставати нестійкими під впливом різних факторів. Враховуючи, що поняття стійкості та нестійкості, з одного боку, мають суто математичне визначення, а, з іншого боку, є визначальним для процесу розвитку, слід розглядати можливість використання цих уявлень для будування математичних моделей розвитку ТО.

Рис.1. Концептуальна схема логістичного управління ТО

Логістику територіальних одиниць слід розглядати як складну систему, в якій можна визначити основні характеристики процесів. Виходячи із поєднання аспектів управління політичним, економічним і соціальним розвитком окремих територій країни і соціально-політичних аспектів окремих регіонів, наявності внутрішніх потреб і ресурсів побудована логістична модель реалізації державної регіональної політики (рис.2) і створена класифікація організаційних систем, які є невід`ємним атрибутом управлінської діяльності.

Рис.2. Логістична модель реалізації державної регіональної політики

В ході дослідження показано, що організація і управління соціально-економічним розвитком територіальної одиниці базується на принципах корпоративного управління.

Логістична структура економічної сфери територіальної одиниці заснована на взаємному зв`язку її елементів, обігу грошей, товарів, послуг, що забезпечують життєдіяльність населення даної території і повинна забезпечувати компроміс між різними, часто протилежними інтересами (рис.3)

здібності населення

гроші

товари, послуги, продукти

гроші + прибуток

Рис.3. Логістична структура економіки ТО

Становлення місцевого самоврядування потребує наявності кадрів, які володіють методами корпоративного господарювання, формування науково-методичної бази, створення регіонального бізнес-інкубатору. При цьому перехід до сучасного корпоративного управління передбачає зміну суті діяльності органів місцевого самоврядування. З інструменту адміністративного примушення їх необхідно перетворити в інструмент прийняття науково обґрунтованих та збалансованих рішень. Крім того, потребується також посилення стратегічного характеру діяльності, демократизація процесу розробки та прийняття рішень з боку органів місцевого самоврядування.

Організацію соціально-економічного розвитку територіальної одиниці, що побудована на принципах корпоративного управління, можна представити схематично (рис.4).

Рис.4. Структура корпоративного управління соціально -

економічним розвитком території

При цьому необхідно сформувати чітку та ефективну систему звітності та підзвітності представницької влади та ради керівників підприємств перед населенням за якість та результати своєї діяльності. Крім того, для ефективного виконання адміністраторами своїх функцій їм необхідно надати відповідні повноваження. У відповідності до даної системи управління рішення, які приймаються за метою розвитку конкретної територіальної одиниці, необхідно затвердити населенням цієї території, яке одночасно є і виборцями.

Розділ 3. Стратегія управління комплексним розвитком територіальної одиниці. Комплексний розвиток територій є головним завданням регіональних та місцевих органів управління шляхом створення і реалізації стратегічних програм розвитку, як цілеспрямованого процесу мобілізації усіх можливостей території.

Програми розвитку територіальної одиниці можна класифікувати за територіальною ознакою, функціональною орієнтацією, змістом проблем, які необхідно вирішувати, масштабністю програмної задачі, галузевої локалізації, чіткої цільової спрямованості.

Розробка ефективних програм розвитку територіальної одиниці можлива у випадку, коли будуть створені умови для вирішення таких задач:

вирівнювання міжрайонних відмінностей соціально-економічного розвитку;

бездефіцитне районне господарювання в умовах ринкової економіки;

розвиток виробництв і сфер діяльності як рентабельних господарств;

підвищення добробуту населення території;

охорона навколишнього середовища;

духовне відродження територіальної одиниці, збереження її історичного спадку;

розвиток культурного потенціалу території;

стабілізація суспільно-політичного та правового становища в межах територіальної одиниці.

Урахування цих задач дозволило створити алгоритм аналізу і прийняття рішень щодо розвитку територіальної одиниці, ієрархію критеріїв стратифікації ринкового простору територіальної одиниці, що було реалізовано на території Добропільського району Донецької області (рис.5).

Рис.5. Ієрархія критеріїв стратифікації ринкового простору ТО

Оптимізація структури районної державної адміністрації дозволила, з одного боку, розширити функції управління, а с другого – побудувати єдину систему управління з урахуванням корпоративних основ (рис.6).

Рис.6. Механізм корпоративного управління на території

Добропільського району

На базі ситуаційного аналізу, бізнес-досьє територіальної одиниці, логістичних принципів управління організовано процес тактичного і стратегічного планування, контролю його виконання, оцінки ступеню виконання поставлених задач, інформаційного забезпечення та взаємодії.

Важливою особливістю сучасного розвитку територіальної одиниці є оцінка, реалізація та підвищення інвестиційного потенціалу, під яким розуміється здатність підприємств та галузей господарювання сільського району ефективно сприймати та засвоювати інвестиції. Різкі відмінності в рівні інвестиційного потенціалу підприємств, широкий діапазон показників призвели до необхідності групування підприємств за галузевими ознаками і визначення внеску кожної галузі в формування загального рівня інвестиційного потенціалу Добропільського району.

Економічне зростання та фінансова стабілізація промислових і сільських підприємств району відбувається шляхом постійної взаємодії таких напрямків: вирішення соціальних проблем, розвиток невиробничої сфери, покращення обслуговування сільського населення, його соціальний захист, підвищення добробуту сільських мешканців.

Основні напрямки програми економічного та соціального розвитку Добропільського району можуть бути виконані не тільки за умов чіткого планування, але й за умов чіткого координування та контролю з боку керівництва району. Такі їхні дії забезпечили Добропільському району за 2001-2002 рр. достатньо високий рейтинг соціально-економічного розвитку (табл.1).

Таблиця 1

Зведений рейтинг Добропільського району за рівнем соціально-економічного розвитку в період 2001-2002 рр.

Показники | Місце, 2001 рік | Місце, 2002 рік

Сільськогосподарське виробництво | 10-12 | 8-10

Промислове виробництво | 1-2 | 2-3

Випуск товарів народного споживання | 2-3-4 | 3

Торгівля | 5 | 17

Послуги | 16 | 15

Фінансове становище підприємств | 1 | 4

Стан місцевого бюджету | 8-9 | 2-3

Забезпеченість пенсійного фонду | 3-5 | 14

Заробітна платня | 15 | 4-5

Зайнятість | 3 | 8-9

Платежі за житлово-комунальні послуги | 2-4 | 2

Загальна сума місць | 71 | 82

Середня сума місць | 6,45 | 7,45

Зведений рейтинг | 3 | 7

Таким чином, науково-обгрунтована система керівництва, розробка стратегічних програм розвитку та їх реалізація дозволили Добропільському району за рівнем соціально-економічного розвитку зайняти в 2001 році 3-є місце, а в 2002 році 7 місце в Донецькій області, повністю ліквідувати збиткові підприємства та заборгованість по заробітній платні. При цьому суспільний валовий продукт зріс з 26,9 млн. грн. у 1996 році до 226,6 млн. грн. в 2002 році. Продуктивність праці збільшилась в 1,7 разів в сільському господарстві та в 17,6 разів в промисловому секторі.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної соціально-економічної проблеми – підвищення ефективності функціонування територіальної одиниці на основі застосування принципів логістики в управлінні територіальним розвитком.

Основними теоретичними та практичними результатами наукового дослідження є розробка основних напрямків удосконалення підходів до розробці стратегічної програми розвитку територіальної одиниці.

Основні висновки і результати, які одержано в ході проведених наукових досліджень, зводяться до такого:

1.Визначено важливість розробки стратегічних планів управління розвитком територіальних одиниць, які необхідно розробляти та впроваджувати на базі проведення ситуаційного аналізу, що дозволяє виявити перспективні напрямки розвитку конкретної території.

2.Визначено, що територіальна одиниця характеризується як просторова соціально-економічна цілісність, що має структури виробництва усіх форм власності, з концентрацією населення, робочих місць, духовного життя людини, наявністю місцевих органів управління на своїй території.

3.Проаналізовано характеристики та властивості економічного району та територіальної одиниці, що дозволило виявити їхні загальні риси: спеціалізація, комплексність, керованість, наявність виробничої та соціальної інфраструктури.

4.Обгрунтовано необхідність використання основних принципів логістики при формуванні стратегії розвитку територіальної одиниці, що дозволить підвищити ефективність її функціонування.

5.Визначено принципову новизну логістичного підходу до управління територіальною одиницею, суть якого полягає у взаємозв`язку та інтеграції процесів управління виробництвом, запасами, транспортно-складським господарством, капіталом, персоналом, інформаційними потоками в межах територіальної одиниці як єдиної системи.

6.Визначено важливість логістизації організаційно-економічних процесів територіальної одиниці, а також запропоновано чотирьохрівневу логістичну систему Добропільського району, що дозволяє не тільки виявити кількісні і якісні характеристики потоків, що формуються в системі, а також оптимізувати їх.

7.Побудовано логістичну модель реалізації державної регіональної політики виходячи з наявності внутрішніх потреб і ресурсів та запропоновано класифікацію організаційних систем, які є невід`ємним атрибутом управлінської діяльності районної державної адміністрації.

8.Доведено, що організація та управління соціально-економічним розвитком територіальної одиниці базується на принципах корпоративного управління. Це твердження дозволило побудувати та ефективно реалізувати схему механізму корпоративного управління, що забезпечує узгодження інтересів держави, регіону та окремої людини на території сільського району.

9.Розроблено напрямки моделювання логістичної системи територіальної одиниці, які дозволяють упорядкувати цей процес та підвищити гнучкість всієї соціально-економічної системи території в напрямку її оперативної адаптації до змінних умов мікро- та макросередовища.

10.Розроблено ієрархію критеріїв стратифікації ринкового простору Добропільського району, яка дозволяє при розробці програми стратегічного розвитку територіальної одиниці чітко уявляти не тільки природні фактори або порівняльні переваги тієї чи іншої територіальної одиниці, але й її відмінності, особливості, специфіку, історичні та культурні коріння.

11.Запропоновано схему проведення ситуаційного аналізу Добропільського району, яка дозволила скласти бізнес-досьє на дану територіальну одиницю, що надало можливість зробити оцінку ступеня виконання поставлених цілей та задач, упорядкувати структуру і функції управління територіальною одиницею.

12.Розроблено схему інформаційної взаємодії Добропільської районної державної адміністрації та органів державної влади України, підприємств, установ та організацій, населення району, яка дозволила організаційно обгрунтувати та реалізувати обрану стратегію розвитку конкретної територіальної одиниці.

13.Побудовано модель управління соціально-економічним розвитком територіальної одиниці на засадах оптимального поєднання усіх аспектів регіональної політики України.

14.Обгрунтовано, що комплексний розвиток території є головною задачею регіональних та місцевих органів державного управління через створення і реалізацію стратегічних програм розвитку, як цілеспрямованого процесу мобілізації усіх можливостей території.

15.Проведено групування підприємств Добропільського району за галузевою ознакою і визначено внесок кожної галузі в формування загального рівня інвестиційного потенціалу району з метою раціонального використання ресурсів господарств району та оптимізації джерел їх інвестування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Ровний В.Г. Формування стратегії управління розвитком територіальної одиниці (на прикладі районної державної адміністрації). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук по державному управлінню за спеціальністю 25.00.04 – Регіональне управління. – Донецька державна академія управління, Донецьк, 2003.

Розглянуто особливості формування регіональної системи управління та роль держави в усуненні протиріч системи управління регіонами. Надано характеристику регіону як цілісної соціально-економічної системи. Виявлені проблеми формування регіональної політики. Запропонована та обґрунтована необхідність формування стратегії управління на рівні територіальної одиниці. Проаналізовано та уточнено формулювання поняття “територіальна одиниця”. Досліджено та обгрунтовано логістичний підхід до формування стратегії розвитку територіальної одиниці, який засновано на всебічному та комплексному рішенні питань руху потоків, що формуються та переміщуються в процесі функціонування територіальної одиниці та розроблена концептуальна схема логістичного управління територіальною одиницею, запропоновано механізм визначення її стійкості. Побудована модель управління соціально-економічним розвитком територіальної одиниці. Запропонована методика оцінки ефективності логістизації територіальної одиниці, що заснована на розрахунку коефіцієнту обігового капіталу, величини чистого дисконтованого прибутку, коефіцієнту компромісів та межею логістичного індексу. Проаналізовані проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств, обґрунтовані рекомендації щодо підвищення інвестиційного потенціалу та виведення усіх підприємств в розряд рентабельних. Обґрунтована та реалізована стратегія управління розвитком територіальної одиниці на прикладі сільського району.

Ключові слова: стратегія розвитку, територіальна одиниця, логістизація, корпоративне управління, форми відносин, моделі управління, соціально-економічний розвиток, інвестиційний потенціал.

АННОТАЦИЯ

Ровный В.Г. Формирование стратегии управления развитием территориальной единицы (на примере районной государственной администрации). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.04 – Региональное управление. – Донецкая государственная академия управления, Донецк, 2003.

Показано, что существуют различные толкования определения понятия “регион”: по общности природного потенциала, специализации хозяйства и экономических связей. Вместе с тем регионы являются составными частями хозяйственного комплекса страны, а их самостоятельность сочетается с общими задачами развития рыночных отношений. Проанализировано состояние теории и практики государственного управления региональной политикой, которое показало необходимость учета целей и задач стратегии развития территорий в рамках сельскохозяйственных и крупных городских районов, имеющих все основные признаки управляемых ограниченных территорий, ситуация в которых определяет состояние области и государства в целом. Выявлены наиболее значимые задачи управления экономической деятельностью регионов совместно с предприятиями и организациями, расположенными на их территории, а также проблемы формирования региональной политики. Показано, что в современных условиях развития экономической жизни Украины основой формирования стратегических планов являются планы развития микрорегиональных территориальных единиц. Определено, что территориальная единица характеризуется как пространственная социально-экономическая целостность, имеющая структуры производства всех форм собственности, с концентрацией населения, рабочих мест, духовной жизни человека, наличием местных органов управления на своей территории. Предложено создавать систему управления территориальной единицей и стратегию ее развития на основных принципах логистики, что позволит повысить гибкость всей социально-экономической системы территории и оперативно адаптироваться к изменяющимся условиям макро- и микросреды. Логистику территориальных единиц предложено рассматривать как сложную систему, в которой можно выделить основные характеристики таких процессов как материально-вещественные и информационные со взаимосвязью различных уровней управления ими. Исходя из объединения аспектов управления политическим, экономическим и социальным развитием отдельных территорий страны и социально-политических аспектов отдельных регионов, наличия внутренних потребностей и ресурсов построена логистическая модель реализации государственной региональной политики и осуществлена классификация организационных систем управления. Показано, что организация и управление социально-экономическим развитием территориальной единицы базируется на принципах корпоративного управления.

Обосновано, что комплексное развитие территорий является главной задачей региональных и местных органов управления через создание и реализацию стратегических программ развития, как целенаправленного процесса мобилизации всех возможностей территории. Программы развития территориальной единицы можно классифицировать по территориальной принадлежности, функциональной ориентации, содержанию решаемых проблем, масштабности программной задачи, отраслевой локализации, строгой целевой направленности.

Учет всех задач развития территориальной единицы позволил создать алгоритм анализа и принятия решений по ее развитию, схему критериев стратификации ее рыночного пространства. Оптимизация структуры райгосадминистрации позволила, с одной стороны, расширить функции управления, а, с другой - создать единую систему управления с учетом корпоративных принципов. На основе ситуационного анализа, бизнес-досье территориальной единицы, логистических принципов организован процесс тактического и стратегического планирования, контроля его исполнения, оценки степени исполнения поставленных задач, информационного обеспечения и взаимодействия.

Выявлено, что важной особенностью современного развития территориальной единицы является оценка, реализация и повышение инвестиционного потенциала, под которым понимается способность предприятий и отраслей района эффективно воспринимать и осваивать инвестиции.

Показано, что научно-обоснованная система руководства, создание стратегических программ развития, их реализация позволили Добропольскому району по уровню социально-экономического развития занять в 2001 году 3-е, а в 2002 году 7 место в Донецкой области, полностью ликвидировать убыточные предприятия и задолженность по заработной плате. При этом общественный валовой продукт вырос с 26,9 млн. грн. в 1996 году до 226,6 млн. грн. в 2002 году. Производительность труда в сельском хозяйстве увеличилась в 1,7 раза, а в промышленном секторе - в 17,6 раз.

Ключевые слова: стратегия развития, территориальная единица, логистизация, корпоративное управление, формы отношений, модели управления, социально-экономическое развитие, инвестиционный потенциал.

ANNOTATION

Rovny V.G. The formation of the management strategy of the development of the territorial unit (on an example of the regional state administration).

The thesis for candidate’s degree on state management by specialty 25.00.04 - regional management.- Donetsk State Academy of Management of the Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk.

The work is considered the features of formation of a regional control system and role of the state in elimination of the contradictions of a region control system. It is given the characteristic of region as whole social economic system. It is detected the problems of formation of the regional politics. It is offered and substantiated the necessity of formation of the management strategy at a level of the territorial unit. It is analysed and specified the concept " territorial unit ". It is investigated and detected the logistic approach to formation of the development strategy of the territorial unit, basing on the all-round and complex decision of questions of movement of flows, forming and moving during formation of territorial unit, and also it is developed the conceptual logistic circuit of territory management by unit, it is offered the mechanism of definition of its stability. It is created the management model of social economic development of the territorial unit. It is offered the technique of an estimation of logistic efficiency of the territorial, basing on account of the factor turnaround capital, the sizes pure discount profit, the factor of the compromises and logistic border index. It is analised the problems of increase of efficiency of the enterprise activity, it is reasonable the recommendations for increase of investment potential and removing of all enterprises in the category profitable. It is reasonable and realized the management strategy of development of the territorial unit on an example of agricultural area.

Key words: the development strategy, the territorial unit, the logistic, the corporate management, the relation forms, the management model, the social economic development, and the investment potential.