6. Окрім розгалужених семантико-парадигматичних зв’язків, системність та організованість ТМХР визначається відношеннями між похідними й непохідними термінами. За цією ознакою відтворено словотвірну стратифікацію ТсХР. Вона включає терміни - прості слова, терміни - складні слова й терміни складені. Терміни - прості слова розподіляються на непохідні й похідні. У творенні останніх виявлено закономірну для української мови продуктивність афіксального способу терміноназивання та, конкретніше, суфіксації як засобу творення назв процесів (декалькування, грунтування, фляндрівка), властивостей (яворівський, емалевий, геометричний), агентивних і предметних назв (мальовщик, поливувальник; колісце, паличка, ріжок, пензлик), префіксації як засобу творення процесуальних назв (розписати, нафарбувати), циркумфіксації – у творенні назв процесів і властивостей (оконтурювати, витиньковувати; під(над)глазурний).

7. Складені терміни утворюються в ТМХР за допомогою синтаксичного способу найменування нових назв на позначення складних понять і реалій МХР. Продуктивними й регулярними щодо більшості мТГ зафіксовано такі структурні типи термінів-словосполук, охарактеризованих на основі частиномовних особливостей: N+A – 606 найменувань, N+N – 201 термін-словосполучення, V+N (41), N+A+N (107 термінів).

8. У результаті функціонально-семантичної стратифікації ТМХР виявлено, що конкретногалузеві терміни у складі цієї термінології об’єднуються в мікромови теорії й технології МХР. Мікромова теорії простежується в спеціальному комунікативному середовищі, у мові наукових текстів на рівні мистецтвознавчого аналізу вжиткових виробів, оздоблених розписом. Мікромова технології є мова переважно навчальних текстів, її використовують на рівні професійного відтворення технічних процесів і прийомів розпису. Функціонально-стилістичний потенціал цих мікромов вивчено в спеціальному та неспеціальному комунікативних середовищах. Установлено, що цей потенціал варіюється від номінативного вживання термінів до явищ повної та часткової детермінологізації.

Визначені особливості системної організації МХР на семантичному, структурному, граматичному, функціональному рівнях обґрунтували необхідність виділення ТсХР як окремої розвиненої, хоча й незамкненої конкретногалузевої підсистеми у складі української національної термінології.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Дослідження термінології художнього розпису в контексті української терміно- й мистецтвознавчої генези // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки: Збірник наукових статей / Гол. ред. Толок В.О. – № 2. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С. 89-95.

2. Прості терміни-словосполуки в терміносистемі мистецтва художнього розпису // Ономастика і апелятиви: Збірник наукових праць / За заг. ред. В.О. Горпинича. – Вип. 17. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 109-118.

3. Структура термінів-словосполучень в українській і російській термінології мистецтва художнього розпису // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. – Вип. 42. – Черкаси: ЧДУ, 2002. – С. 43-50.

4. Сучасне мистецтво художнього розпису як об’єкт мистецтво- й термінознавчих досліджень // Образотворче мистецтво, дизайн та культурознавство в ХХІ ст.: тенденції та перспективи розвитку: тези доповідей. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 43.

АНОТАЦІЯ

Рисіч Ю.Й. Становлення й розвиток терміносистеми художнього розпису в українській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню терміносистеми художнього розпису з погляду її становлення й розвитку. Відтворено поетапне формування й розвиток термінології мистецтва художнього розпису, подано її періодизацію. Проілюстровано сукупність екстралінгвістичних чинників, що зумовлювали становлення терміносистеми, зокрема в площині релігійних, торговельно-економічних, культурно-політичних зв’язків українського та ін. народів, в аспекті розвитку науки й техніки розпису. Доведено, що системність, якої мистецтво художнього розпису досягло на позамовному рівні, визначає і внутрішньомовну його організованість.

Специфічні риси терміносистеми художнього розпису як конкретногалузевої у складі української національної термінології висвітлено через з’ясування лексико-семантичних, словотвірних, граматичних особливостей її структурної організації, унаочнення спектра семантико-парадигматичних зв’язків між її складниками, функціонально-стилістичного потенціалу термінів.

Ключові слова: мистецтво художнього розпису, терміносистема художнього розпису, конкретногалузева термінологія, термін, терміногрупа.

АННОТАЦИЯ

Рысич Ю.И. Становление и развитие терминосистемы художественной росписи в украинском языке. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2003.

Диссертация посвящена изучению современной украинской терминосистемы художественной росписи с точки зрения ее становления и развития. В работе отображено поэтапное формирование и развитие терминологии искусства художественной росписи (далее – ИХР). Составлена ее периодизация с учетом влияния внеязыковых и языковых факторов на формирование данной терминосистемы.

Под воздействием этих факторов ИХР как самостоятельная научная дисциплина окончательно сформировалась во второй половине 80-х гг. ХХ в., в то время как отдельные техники росписи возникли еще в период до нашей эры. Вследствие изучения истории развития художественной росписи как технологической системы констатируем на современном этапе развитие в первую очередь техник росписи ткани (в данном случае – их модернизация), писанок и декоративной росписи (здесь – возрождение и обновление давних традиционных техник).

В экстралингвистической сфере выделяем также межъязыковые интерференции украинского и других народов, определяющие пополнение терминофонда ИХР заимствованными из других языков элементами. В результате проведенного анализа установлено, что наибольшее количество отраслевых терминов было заимствовано украинским языком непосредственно из греческого, польского и русского языков, опосредованно последними двумя – из латинского, немецкого, французского, итальянского, голландского языков.

Выявленная в плоскости науки, техники и межъязыковых контактов системность ИХР обуславливает внутриязыковую организованность данной терминологии. Собственно как терминосистема она обозначивается в середине прошлого века и на современном этапе представляет сформированную, но требующую упорядочения систему терминов. Среди основополагающих интралингвистических факторов, повлиявших на системно-структурную ее организацию, выделяем спецификацию способов терминообразования, имплементацию, семантизацию и дефинирование слов-терминов в специальной сфере, также вовлечение терминов из прилегающих терминологий и т.д.

Определяющую роль в обеспечении структурно-парадигматической целостности терминологии ИХР играют логико-семантические связи и обусловленные ими корреляции между элементами данной терминологической системы. Диапазон этих связей рассматривается в работе путем выделения макро- и микротерминогруп. Первые состоят из терминологических единиц, систематизирующих понятия из отдельных видов росписи (например, росписи ткани, керамики, стекла, дерева, стенописи и т.п.). Вторые включают термины, называющие объекты и предметы росписи, технологические процессы и приемы, виды орнаментации, мотивы и элементы орнаментов, инструменты, материалы росписи и т.д.

Семантические корреляции между составляющими данной терминосистемы конкретизированы относительно терминологической полисемии, терминологической вариантности и гиперо-гипонимии. Терминологическая полисемия представлена в терминологии ИХР явлениями метафоризации, метонимизации и расширения значения однопланового знака. Терминологическая вариантность характеризуется с помощью группирования единиц терминосистемы в терминологические ряды, которые иллюстрируют спектр модификаций – от фонетических до синтаксических – терминов, обозначающих одно понятие. Гиперо-гипонимия обозначена в свою очередь как универсальный способ парадигматической организованности изучаемой терминосистемы, что подтверждают выявленные структурные типы родо-видовых груп, а также многочисленные терминологические гнезда.

Терминосистема художественной росписи стратифицирована в работе и на словообразовательном и функционально-семантическом уровнях. Так, первый уровень изучен с помощью выделения продуктивных и регулярных словообразовательных типов, установления частотных и менее частотных способов афиксального терминообразования, выявления грамматических особенностей структурных типов поликомпонентных наименований. Второй уровень проанализирован на основе стратов “микроязык теории”, “микроязык технологии” и выяснения функционально-стилистического потенциала составляющих эти страты терминов в специальной и неспециальной коммуникативной сфере.

Ключевые слова: искусство художественной росписи, терминосистема художественной росписи, узкоотраслевая терминология, термин, терминогруппа.

ANNOTATION

Rysich J.J. Becoming and development of the terminological system of artistic painting in Ukrainian. – Manuscript.

Thesis for the Candidate of Philology degree in the field of Linguistics. Specialization 10.02.01 – Ukrainian Language. – Dniepropetrovsk National university, Dniepropetrovsk, 2003.

The dissertation is dedicated to investigation of artistic painting system of terms from the point of view of its becoming and development. Gradual formation and development of artistic painting terminology is produced, the terminology periodization is compiled. The whole complex of extralinguistic factors which were conditioned by the terminological system formation particularly in the sphere of religious, trade, economical, cultural and political relations between Ukrainian and other peoples in the aspect of development in science and technique of painting is shown. It is proved that artistic panting achieved organization on the extra-language level which defines the intra-language organization of this art.

The specific features of terminological system of artistic painting as specific branch of terminology in Ukrainian national terminology are determined by means of clearing up lexic-semantic, word-forming, grammar pecularities of its structural organization and by means of using the visual method spectrum of semantic-paradigmatical links between its component and functіanal-stylistic potential of terms.

Key words: artistic painting, terminological system of artistic painting, specific branch terminology, term, terminological group.