НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Штанько Дмитро Олександрович

УДК 351.761.3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ

НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА

ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН СЕРЕД МОЛОДІ

Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України, м. Харків.

Науковий керівник – | доктор юридичних наук, професор

Бандурка Олександр Маркович,

Верховна Рада України, народний депутат.

Офіційні опоненти – | доктор юридичних наук, професор

Калюжний Ростислав Андрійович,

Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри теорії держави та права;

кандидат юридичних наук,

Єгупенко Владислав Вадимович,

Управління МВС України на Південній

залізниці, начальник.

Провідна установа – | Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова, кафедра адміністративного та підприємницького права, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса.

Захист відбудеться “ 10 ” жовтня 2003 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “ 9 ” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Мошенський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Суттєве погіршення ситуації у сфері обігу наркотиків в Україні, помітне зростання пов’язаної з цим злочинності, а також посилення зв’язків вітчизняних наркоторговців з зарубіжним наркотичним бізнесом значно актуалізували проблему боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Проблема незаконного розповсюдження наркотиків має чітко визначену соціальну спрямованість: наркоманія домінує переважно в молодіжному середовищі і завдає значного руйнівного впливу на суспільство. За даними МВС України, на початок 2003 р. загальна кількість громадян України, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, склала понад 100 тис., з них близько 5 тис. – неповнолітні. Зважаючи на латентність цього явища, реальні цифри, на думку дисертанта, є набагато більшими. Спираючись на дані проведених соціологічних опитувань, автор стверджує, що близько 30% молоді мали досвід вживання наркотиків.

Поширення наркоманії обумовлює необхідність застосування у боротьбі з нею новітніх засобів організаційного, правового, економічного, психолого-педагогічного та медичного характеру. Низка прийнятих за останні роки законодавчих актів і державних програм свідчить про зростання ролі організаційно-правових і адміністративно-правових засобів протидії наркоманії та правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Разом з тим, недостатня урегульованість питань, пов’язаних із застосуванням правоохоронними органами багатьох адміністративно-правових заходів у сфері боротьби з порушенням порядку законного обігу наркотиків негативно впливає на ефективність протидії цьому явищу в молодіжному середовищі. У свою чергу, широке застосування адміністративно-правових заходів попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотиків обумовлює потребу в подальшому науковому вивченні зазначених питань.

Аналізові проблем, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, присвячено праці багатьох учених, зокрема Л.М. Анісімова, П.М. Білого, С.П. Гірницького, С.П. Дудківської, Н.І. Золотарьової, Н.А. Карповича, О.В. Козаченка, О.В. Колесника, Н.Ш. Курманова, Н.А. Мірошніченка, А.А. Музики, Ю.В. Рахуби, В.М. Смітієнка, М.С. Хрупи, С.А. Шалгунової та ін. Їх наукові праці відіграли надзвичайно важливу роль у дослідженні проблематики соціально-правових, правоохоронних, педагогічних та інших проблем протидії наркоманії.

Однак, зважаючи на традиційну недооцінку суспільством криміногенного значення поширення наркоманії, відсутності ефективної практики та невелику кількість наукових розробок питань протидії цьому явищу, актуальною є необхідність систематизації, аналізу та узагальнення організаційно-правових і адміністративно-правових заходів протидії наркоманії, в першу чергу серед молоді, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, внесення відповідних пропозицій та рекомендацій.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.4.5 і п.5.68 затвердженої МВС України тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. та п.6.4 головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр. Обрана тема дослідження безпосередньо пов’язана із виконанням завдань Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки та Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз організаційно-правових та адміністративно-правових проблем протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді; визначення основних напрямків її оптимізації; розробка і обґрунтування пропозицій до чинного законодавства та рекомендацій щодо вдосконалення системи державного управління з означеного кола питань.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:

- визначити сучасний стан поширення наркоманії серед населення України в цілому та серед молоді зокрема, виявити та дослідити причини й умови, які сприяють незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у молодіжному середовищі;

- здійснити системний аналіз правового регулювання обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні з метою удосконалення шляхів протидії незаконному обігу наркотиків серед молоді;

- обґрунтувати концептуальні підходи до організаційно-правових засад та адміністративно-правового регулювання заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;

- визначити напрямки вдосконалення заходів адміністративного примусу, зокрема заходів адміністративного попередження та адміністративного припинення правопорушень, які використовуються з метою протидії незаконному обігу наркотиків;

- проаналізувати організаційні засади протидії незаконному обігу наркотиків в органах державного управління України;

- комплексно дослідити загальні та індивідуальні організаційно-правові заходи попередження наркоманії серед молоді;

- обґрунтувати шляхи удосконалення організаційно-правових засад протидії наркоманії у молодіжному середовищі;

- проаналізувати досвід зарубіжних країн щодо протидії наркоманії серед молоді та можливості його використання в Україні;

- розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії наркоманії серед молоді.

Об’єктом дослідження є проблеми правовідносин у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади, форми та методи діяльності органів державної влади й недержавних організацій у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та поширення наркоманії у молодіжному середовищі.

Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. В роботі використовуються наступні методи наукового пізнання: історико-правовий для вивчення процесу становлення протидії незаконному обігу наркотиків серед молоді в часовій перспективі; формально-юридичний для аналізу правових норм, які регулюють обіг наркотиків в Україні, з метою їх оптимізації; порівняльно-правовий для вивчення досвіду протидії наркоманії серед молоді в зарубіжних країнах; системно-функціональний з метою аналізу протидії незаконному обігу наркотиків як системи, що складається з взаємозалежних елементів, та ролі кожного з них; соціологічний для проведення контент-аналізу антинаркотичного законодавства, документації органів державної влади та громадських організацій, які здійснюють антинаркотичну діяльність; анкетування молоді з метою вивчення ступеня її охоплення профілактичними заходами, а також оцінки їх ефективності; інтерв’ювання експертів – працівників наркологічних установ, співробітників підрозділів міліції, представників громадських організацій – з метою вивчення рівня їх взаємодії, а також виявлення чинників, що перешкоджають їх ефективній діяльності; статистичний для вивчення даних щодо кількості осіб, які перебувають на наркологічному і профілактичному обліку; числа скоєних злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, виявлених злочинців, ліквідованих організованих злочинних груп тощо.

Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали наукові праці фахівців з теорії держави та права, теорії управління та адміністративного права, галузевих правових наук, соціології, педагогіки та психології: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.І. Веремеєнка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.П. Клюшніченка, Л.В.Коваля, А.Т. Комзюка, В.В. Копейчикова, О.П. Коренєва, Є.В. Кубка, В.М. Марчука, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, І.М. Пахомова, В.П. Пєткова, П.М. Рабіновича, В.І. Ремньова, Н.А. Саніахметової, А.О. Селіванова, В.М. Селіванова, В.Ф. Сіренка, В.О. Соболєва, В.Д. Сорокіна, В.С. Стефанюка, В.Я. Тація, Ю.А. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, В.І. Шишкіна, О.Н. Ярмиша та ін.

Нормативно-правовою та емпіричною базою дослідження є законодавчі та інші нормативно-правові акти України; статистичні дані, які характеризують поширення наркоманії серед молоді, пов’язану з цим криміногенну обстановку та її динаміку в Україні; узагальнення практики управлінської діяльності органів внутрішніх справ та інших суб’єктів щодо організації протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин; публікації у періодичних виданнях; довідкова література; відомчі аналітичні матеріали; огляди та інші службові документи, які містять інформацію з досліджуваної проблеми. Використано також результати проведених дисертантом у м. Києві та Харківській області серед 200 респондентів соціологічних досліджень стану поширення незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні монографічних досліджень, в якому проаналізовано організаційно-правові та адміністративно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді, визначено місце та роль цих заходів у боротьбі з адміністративними правопорушеннями, пов’язаними з наркотиками, з’ясовано їх зміст і форми, напрацьовано пропозиції до чинного законодавства та практики його застосування.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень і висновків. Основні з них такі:

1) одержала подальший розвиток характеристика системи причин та умов, які сприяють виникненню та розповсюдженню наркоманії; доведено, що основне місце серед них займають соціально-економічні негаразди, відсутність у молоді чітких соціальних орієнтирів тощо;

2) комплексно розкрито конкретні дефініції, пов’язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а саме: законний та незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, наркозасоби, наркоситуація, наркоспожівачі, облік і т.д.;

3) дістав подальший розвиток системний аналіз норм міжнародного та вітчизняного права, яке регулює правовідносини у сфері порушення порядку обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, зокрема доведено зростаючий вплив на формування національного законодавства міжнародно-правових норм;

4) поглиблено соціально-правову характеристику поширення наркоманії, а саме: підкреслюється, що тенденція зростання темпів наркотизації молоді стає своєрідним барометром кризових явищ у суспільстві; прогнозується, що таке зростання буде продовжуватися через відкритість кордонів, погіршення життєвого рівня населення; відповідно більш прискореними темпами почне поширюватися злочинність, пов’язана з феноменами наркотизму;

5) удосконалено визначення поняття адміністративних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;

6) обґрунтовано доцільність поділу адміністративно-правових заходів попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на групи: заходи адміністративного попередження, що застосовуються до фізичних та окремо до юридичних осіб, та заходи адміністративного припинення – особистого, майнового та фінансового характеру;

7) одержало подальший розвиток визначення організаційних засад державного управління в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, сформульовано власну модель управління, яка передбачає посилення значення державних координуючих та контролюючих органів, поліпшення їх співпраці та залучення до цього недержавних організацій;

8) обґрунтовано необхідність та розроблено пропозиції щодо модернізації управлінської моделі протидії наркотизму шляхом: посилення державного контролю за організацією ранньої профілактичної діяльності, наукової обґрунтованості профілактичних заходів, удосконалення взаємодії суб’єктів профілактики, об'єднання зусиль всіх правоохоронних органів, забезпечення законності, гуманності і диференціації попередження наркотизму згідно з узятими Україною зобов’язаннями перед міжнародним співтовариством;

9) детальніше у порівнянні з існуючими науковими працями вивчені загальні та індивідуальні організаційно-правові заходи протидії (профілактики) наркоманії в сучасних умовах і доведена пріоритетність використання комплексу профілактичних заходів;

10) обґрунтовано доцільність використання досвіду зарубіжних країн з питань регулювання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та вироблено рекомендації щодо можливого його використання в Україні;

11) автор пропонує доповнити і внести зміни до чинного адміністративного та кримінального законодавства України, які можуть забезпечити удосконалення та оптимізацію організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки організаційно-правових засад протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді;

- у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення положень деяких законодавчих і підзаконних правових актів;

- у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність державних органів та громадських організацій у сфері протидії поширенню наркоманії серед молоді. Зокрема, пропозиції дисертанта враховано при розробці “Програми комплексних заходів, спрямованих на недопущення розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин серед ад’юнктів, курсантів, слухачів та ліцеїстів навчальних закладів системи МВС України”;

- окремі зауваження і пропозиції дисертанта до проекту постанови Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства в сфері заходів протидії незаконному обігу наркотиків певною мірою враховані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №4 “Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”;

- у навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” і “Управління в органах внутрішніх справ”. Деякі положення дисертації увійшли до навчального посібника, підготовленого за участю автора;

- у правовиховній сфері положення і висновки дисертації можуть бути використані в профілактичній діяльності, підвищенні рівня правової культури молоді та працівників правоохоронних органів.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу організаційно-правових засад протидії наркоманії серед молоді. У підготовленому дисертантом у співавторстві посібнику “Адміністративна відповідальність” автору належить параграф 1 глави 4 “Загальна характеристика наркотичних засобів та психотропних речовин як предметів адміністративних правопорушень”, в якому наведено характеристику наркотичних засобів та психотропних речовин як предметів адміністративних правопорушень.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях: “Боротьба зі злочинністю та забезпечення громадського порядку” (м. Харків, 2002 р.) та “Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Одеса, 2002 р.), а також на засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Теоретичні напрацювання автора використовуються в процесі викладання в Національному університеті внутрішніх справ курсу “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у навчальному посібнику і 5 наукових статтях у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (192 найменування). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ особистий внесок здобувача в їх одержання‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 “Соціально-правова характеристика незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин та стану боротьби з ними в Україні” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 “Сучасний стан розповсюдження наркоманії на території України” на основі аналізу статистичних та аналітичних даних Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших органів державної влади, до компетенції яких входить протидія наркоманії, викладено вибіркову характеристику сучасного стану розповсюдження наркоманії серед молоді на території України за період 1996-2002 рр.

Значну увагу приділено аналізу стану злочинності, пов’язаної з порушенням порядку законного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, зважаючи на прямий зв’язок поширення наркоманії серед молоді зі зростанням кількості злочинів і правопорушень у цій сфері. У роботі досліджено окремі демографічні, соціологічні, кримінологічні та інші аспекти розповсюдження наркоманії серед молоді на території України.

Аналіз сучасного стану злочинів і правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, дозволив автору сформулювати висновок,, що найбільша частка осіб, залучених до незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, – це молодь віком до від 14-ти до 30-ти років.

Зроблено висновок про те, що наркоситуація, яка складається в Україні, та її несприятливий прогноз зобов’язують суспільство і державу постійно знаходити нові шляхи протидії цьому явищу, визначати стратегічні напрямки та найбільш ефективні заходи зі скорочення попиту та пропозиції на наркозасоби. Зазначена діяльність зокрема полягає у подальшому удосконаленні механізму боротьби на державному рівні з незаконним обігом наркотиків шляхом реформування структури правоохоронної системи та приведення її у відповідність із світовими стандартами, інтеграції України у європейський інформаційний простір.

У підрозділі 1.2 “Загальна соціально-правова характеристика наркотизації молоді” аналізуються причини й умови, які впливають на поширення наркоманії серед молоді.

Дисертант звертає увагу на те, що поширення наркоманії в молодіжному середовищі не можна розглядати лише в правовому або організаційному аспекті. Слід обов’язково звертати увагу на економічні, соціологічні, педагогічні, психологічні та інші детермінанти, які мають прямий вплив на досліджувану проблему та враховувати їх у практичній діяльності.

У підрозділі дисертант визначає низку понять, пов’язаних із досліджуваною проблемою, зокрема таких як наркотизм, законний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, наркозасоби тощо. Так, автор вважає, що наркотизм є негативне соціальне явище, яке поєднує соціальний, правовий, кримінологічний, економічний, біологічний і екологічний аспекти та проявляється в захворюванні на наркоманію і сукупності протиправних дій, пов’язаних з наркотиками.

У результаті проведеного аналізу широкого спектру наукових праць, а також газетних і журнальних публікацій та узагальнення діяльності правоохоронних органів з наркозалежною молоддю зроблено висновок щодо доцільності поділу існуючих причин та умов вживання молоддю наркотичних засобів і психотропних речовин на об’єктивні (зовнішні) – умови, в яких існує молодь і суб’єктивні (внутрішні) – спілкування з наркозалежними особами, негативний приклад батьків, навколишнього середовища і т.і.

У дисертації запропоновано класифікацію причин та умов поширення наркотизму серед молоді на соціально-політичні, соціально-економічні, правові, ідеологічні, інформативні, психологічні, екологічні та біологічні.

Зазначено, що поєднання вікових особливостей молоді та економічного, соціального, інформаційного та культурного становища в Україні впливає на темпи поширення наркотизації серед зазначеної групи населення. Виходячи з цього, важливим завданням протидії наркотизації молоді є залучення її до здорового і корисного способу життя шляхом створення відповідних соціально-економічних умов, поліпшення організації та співпраці соціальних центрів з відповідними державними установами, правоохоронними органами, закладами освіти і, насамперед, із сім’ями.

Підрозділ 1.3 “Правове регулювання обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні” присвячено аналізу норм національного та міжнародного права, які регулюють обіг наркотичних засобів і психотропних речовин.

В роботі зазначається, що система законодавства, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів, складається з норм, які містяться в міжнародних договорах, ратифікованих Україною: Женевській Конвенції про заборону незаконної торгівлі наркотичними засобами 1935 р., Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961р., Конвенції про психотропні речовини 1971 р., Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р.

Норми національного права з досліджуваної теми закріплені у Кримінальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, законах України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними” від 15 лютого 1995 р., “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, постанові Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р. “Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 рр. і Програмі реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 рр., розробленої на основі зазначеної Концепції, інших нормативно-правових актах.

Особлива увага в підрозділі приділяється аналізу законів України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” і “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживанню ними”. В процесі аналізу зазначених законів дисертант виділяє принципи, на яких ґрунтується державна політика у сфері обігу і протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, зокрема такі, як державна монополія на усі види діяльності, пов’язаної з обігом наркотиків, пріоритетність заходів профілактики наркоманії, залучення недержавних організацій і громадян до антинаркотичної діяльності та розвиток міжнародного співробітництва.

У роботі здійснено порівняльний аналіз адміністративно- та кримінально- правових норм, які встановлюють відповідальність за порушення правил обігу наркотиків. На підставі цього аналізу автор пропонує запровадити адміністративну відповідальність: за вживання без призначення лікаря наркотичних засобів та психотропних речовин; за пропаганду або незаконну рекламу наркотичних засобів і психотропних речовин; за вживання наркотичних засобів у громадських місцях. За вчинення означених правопорушень особами, які не досягли 16-річного віку, адміністративна відповідальність, на думку дисертанта, повинна наставати для батьків чи опікунів.

Дисертант вважає, що слід декриміналізувати частину 1 статті 310 КК України “Посів або вирощування снотворного маку чи конопель”, так як вона із-за колізії в законодавстві на практиці не застосовується зважаючи на те, що широкого застосування набула стаття 106-2 КПАП України “Незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель”.

Зазначається, що удосконалення правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, має набути характеру безперервного, превентивного, планомірного, науково обґрунтованого процесу.

Розділ 2 “Адміністративно-правове регулювання протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 “Система заходів адміністративного примусу щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” аналізується місце і роль адміністративного примусу як одного з найпоширеніших правових заходів впливу на суспільні відносини, які виникають у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

Наголошується, що заходи адміністративного примусу є одним з найбільш ефективних засобів адміністративно-правового попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Враховуючи це, детально розглянуто такі поняття як: адміністративний примус; адміністративна діяльність щодо попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; правові засади та мета застосування адміністративного примусу; критерії його класифікації з урахуванням точок зору провідних вітчизняних і зарубіжних науковців; об’єкт, на який впливають зазначені заходи; коло суб’єктів впливу.

Дисертант не погоджується з думкою деяких авторів щодо застосування примусу тільки до правопорушників. Адже примус формують різноманітні заходи впливу, які можуть бути застосовані і за відсутності факту правопорушення з метою його запобігання.

На основі проведеного аналізу автором зроблено декілька нових висновків. Так, всю сукупність заходів адміністративного примусу, які використовуються для протидії незаконному обігу наркотичних речовин, пропонується поділити на чотири групи: заходи адміністративного попередження; заходи адміністративного припинення; заходи адміністративного стягнення; заходи адміністративно-процесуального забезпечення.

У підрозділі 2.2 “Адміністративно-правові заходи з попередження і припинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів” дисертант окремо розглядає адміністративно-правові заходи попередження та припинення, які застосовуються з метою протидії розповсюдженню наркоманії.

У роботі конкретизовано визначення поняття та змісту заходів попередження й припинення правопорушень у сфері обігу наркотиків, здійснено їх класифікацію. Так, заходи адміністративного попередження правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, що застосовуються правоохоронними органами, і зокрема органами внутрішніх справ України, залежно від кола осіб, до яких вони можуть бути застосовані, поділяються на дві основні групи: ті, що застосовуються до фізичних осіб, і ті, що застосовуються до юридичних осіб незалежно від форми власності.

У підрозділі звертається увага на те, що у чинному законодавстві не визначені поняття адміністративного огляду і догляду. Зважаючи на це, в адміністративній діяльності нерідко застосовується обшук, передбачений кримінально-процесуальним законодавством. Дисертант доводить, що огляд і догляд є встановленим законодавством правом визначених правоохоронних органів і належать лише до адміністративно-правових заходів, які застосовуються посадовими особами цих органів.

До заходів адміністративного припинення, які застосовуються визначеними правоохоронними органами у сфері обігу наркотичних засобів, віднесено: заходи припинення особистого характеру (адміністративне затримання, усунення від керування транспортним засобом особи, яка перебуває у стані сп’яніння (в тому числі і наркотичного); заходи припинення майнового характеру (вилучення наркотичних засобів, анулювання відповідних ліцензій і вилучення службової або особистої зброї, затримання транспортного засобу); заходи припинення фінансового характеру (накладення штрафу та інші фінансові стягнення).

З огляду на принцип презумпції невинуватості, пропонується законодавчо закріпити поняття “підозрюваний у вчиненні адміністративного правопорушення” та окреслити підстави, які можуть бути достатніми для припущення, що особа вчинила це правопорушення.

Зазначається, що більш чіткого законодавчого врегулювання потребують примусові заходи медичного характеру. Цьому може сприяти розробка Закону України “Про медичну допомогу і гарантії прав громадян, хворих на наркоманію та алкоголізм”. Зазначений нормативно-правовий акт повинен визначити підстави, перелік і порядок застосування примусових заходів медичного характеру, права й обов’язки такої категорії осіб.

Розділ 3 “Організаційні засади удосконалення протидії незаконному обігу наркотиків та поширення наркотизму серед молоді” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 “Організаційні засади протидії незаконному обігу наркотиків в Україні” розглянуто систему організаційних засад протидії розповсюдженню наркоманії на державному рівні.

Дисертант зазначає, що за сучасних умов протидія зловживанню (немедичному вживанню) наркотиків є важливою складовою діяльності держави та потребує координації зусиль центральних і місцевих органів влади, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій, налагодження тісного співробітництва з міжнародними організаціями, науково обґрунтованого визначення основних напрямів державної політики у цій сфері, насамперед: розробка та реалізація економічних важелів, що протистоять наркотизму, підвищення рівня його ранньої профілактики, послідовне цілеспрямоване скорочення обсягів незаконного обігу наркотиків, формування у суспільстві неприйнятного ставлення до наркоманії, спеціальна підготовка персоналу для боротьби з наркотизмом.

З метою формування ефективної моделі державного управління цією сферою суспільних відносин проаналізовано Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 рр. і Програму реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 рр.

У підрозділі проаналізовано функціональні обов’язки таких суб’єктів виконавчої влади, до компетенції яких входить протидія наркотизму, як: Кабінету Міністрів України, Координаційної ради по боротьбі з наркоманією при Кабінеті Міністрів України, МВС України та ін.

Зазначається, що організаційні засади політики держави у сфері обігу наркотиків та запобігання їх витоку до незаконного обігу базуються на таких основних принципах: спрямованості застосування організаційно-правових заходів на зменшення витоку наркотиків із легального обігу до незаконного та їх пріоритетності; спрямованості організаційних заходів на зменшення попиту на наркотики; ліцензування усіх видів діяльності, пов’язаної з обігом наркотиків; узгодженості діяльності органів виконавчої влади; стимулювання діяльності, спрямованої на антинаркотичну пропаганду; розвиток міжнародної співпраці; організацію виконання законодавства України про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори відповідними органами виконавчої влади.

Виходячи з проведеного аналізу існуючої системи організаційних заходів протидії наркоманії, обґрунтовано необхідність модернізації управлінської моделі в сфері протидії незаконному обігу наркотиків в цілому та серед молоді зокрема. Вона передбачає суттєве посилення ролі координуючих органів та недержавних організацій.

У підрозділі 3.2 “Загальні та індивідуальні організаційно-правові заходи попередження наркотизму” розглянуто відповідний комплекс заходів, які застосовуються компетентними державними органами, установами та недержавними організаціями.

У роботі проведено аналіз та здійснено класифікацію комплексу заходів попередження незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Стверджується, що провідну роль у протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин відіграють профілактичні заходи. У контексті досліджуваної теми здійснено аналіз поняття профілактики, її форм і методів, проведено класифікацію заходів профілактичного впливу. Робиться висновок про те, що основною метою загальної профілактики наркотизму є формування здорового способу життя в суспільстві.

У дисертації доводиться, що основний акцент у боротьбі з поширенням наркоманії в молодіжному середовищі має бути спрямований на індивідуальну профілактику і обов’язкове залучення потенціалу сім’ї. Досвід підтверджує, що для досягнення позитивного результату профілактики серед молоді наркоманії як соціального явища необхідні глибокі знання суб’єктами профілактичного впливу новітніх досягнень у галузі психології та педагогіки. При індивідуальному профілактичному впливі, як структурному елементі соціальної профілактики наркоманії, знання психології та наявність спеціально підготовлених фахівців дозволяє предметно встановити психічний стан людини, ступінь антисоціальної спрямованості її поведінки, визначити доцільні заходи впливу.

Зазначається, що заходи профілактики наркоманії серед молоді будуть ефективними лише за умови їх комплексного застосування з урахуванням позитивного міжнародного досвіду.

У заключному підрозділі 3.3 “Використання зарубіжного досвіду протидії наркоманії серед молоді” проаналізовано як позитивний, так і негативний досвід протидії незаконному обігу наркотичних засобів зарубіжних країн (США, Голландія, Норвегія, Росія).

На основі проведеного аналізу доводиться доцільність використання в Україні досвіду “жорсткого антинаркотичного контролю” США і несвоєчасності й недоцільності лібералізації обігу наркотиків, яка здійснюється в Голландії та деяких Скандинавських країнах.

Критичне осмислення досвіду державної політики США у сфері протидії наркотизму дозволило окреслити її основні позитивні напрацювання, які можуть бути використані при подальшому формуванні організаційно-правових засад протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді в Україні. До них можна віднести: а) забезпечення комплексного програмного характеру заходів, які реалізуються шляхом чіткої взаємодії усіх відомств, що безпосередньо або побічно протидіють наркоманії; б) чітку постановку мети кожного фінансування та цільового використання коштів; в) створення єдиної системи інформаційного забезпечення; г) участь суспільства у здійсненні відповідної програми (залучення громадських організацій, недержавних установ, сімей тощо); д) залучення до протидії наркоманії армійських формувань та ін.

На думку автора, позитивний зарубіжний досвід створює можливість для широкого міжнародного співробітництва з питань координації заходів боротьби з наркоманією та наркозлочинністю і підвищує її ефективність. Незаконний обіг наркотиків належить до сфери транснаціональної злочинності, боротьба з якою потребує значної уваги як українського суспільства, так і міжнародної спільноти. Більшість країн вважають неодмінною детермінантою успіху в боротьбі з наркоманією об’єднання зусиль у рамках світового співтовариства.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило автору сформулювати низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад протидії наркоманії серед молоді. Основні з них такі:

1. З метою попередження загрози наркотизації суспільства в Україні здійснюється комплекс заходів, насамперед правового характеру. Умовно їх можна розділити на три групи: розробка нового, удосконалення чинного адміністративного законодавства та практики його застосування; удосконалення кримінального та розробка новітнього кримінально-процесуального законодавства; формування оптимальної управлінської моделі та ефективне здійснення заходів організаційного характеру. При цьому особлива роль відводиться удосконаленню діяльності правоохоронних органів, на які покладено завдання попередження, виявлення, припинення правопорушень й розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.

2. Проблема адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин набуває особливої актуальності в контексті загальнодержавного процесу протидії зазначеному явищу. Важливе місце у запобіганні поширення наркотизму займає формування у пересічних громадян (здебільшого у молоді) стійких переконань щодо його негативної сутності та наслідків як у вигляді застосування заходів державного примусу, так і у вигляді фізичної й розумової деградації наркотизованої особи.

3. Адміністративними правопорушеннями у сфері обігу наркотичних засобів слід вважати протиправні, винні (умисні або необережні) карані діяння, які посягають на суспільні відносини в галузі охорони здоров’я та благополуччя населення, громадської моралі і проявляються в порушенні встановлених державою правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, їх незаконному розповсюдженні та вживанні і за які передбачено адміністративну відповідальність. Вказані правопорушення можна умовно розділити на дві групи: ті, що пов’язані із вживанням наркотичних засобів та ті, що сприяють розповсюдженню наркотичних засобів.

4. Доцільно сформувати окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення в сфері обігу наркотиків, оскільки вони мають єдині ознаки родового об’єкта. Вона буде складатися з правових норм, які передбачають відповідальність за:

1) незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів або (та) психотропних речовин у невеликих розмірах;

2) вживання наркотичних засобів або (та) психотропних речовин без призначення лікаря;

3) ухилення особи, яку було визнано наркоманом у встановленому законом порядку, від лікування в медичному закладі;

4) залучення неповнолітніх до вживання наркотичних засобів або (та) психотропних речовин;

5) керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

6) невиконання вимог щодо проходження медичного огляду на алкогольне або наркотичне сп’яніння;

7) невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів наркотиковмісних рослин;

8) незаконний посів або культивування наркотиковмісних рослин;

9) невжиття заходів щодо знищення наркотиковмісних рослин;

10) порушення правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (виробництва, виготовлення, переробки, зберігання, обліку, реалізації, продажу, розподілу, пересилання, придбання, знищення), які спричиняють їх розкрадання або іншу суспільно небезпечну шкоду;

11) невиконання або порушення термінів виконання запитів, пов’язаних з правилами обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

12) поширення відомостей про способи та методику виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, а також можливих місць їх придбання або зберігання (включаючи виготовлення відповідної книжкової продукції, продукції ЗМІ та поширення такої інформації в мережі Інтернет);

13) виконання несанкціонованих робіт на об’єктах, діяльність яких зупинена контролюючими органами;

14) порушення правил, приписів або протидія контролюючим органам у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

5. Вимагає вдосконалення кадрове та організаційно-правове забезпечення у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

6. Формування та реалізація активної, превентивної державної політики, спрямованої проти зловживання наркотиками, є найбільш ефективною формою довгострокового попередження. Водночас необхідно доповнити існуючі урядові програми механізмом, в основу якого покласти чітку взаємодію правоохоронних органів з установами та закладами освіти, культури, охорони здоров’я, спорту, індустрії розваг, а також засобами масової інформації. Результатом такої взаємодії має стати широкомасштабна контрпропаганда молодіжної наркоманії та формування здорового способу життя.

7. Особливості незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, його масштаби та форми розповсюдження обумовлюють необхідність періодичного вивчення його реального стану з метою подальшої оптимізації і напрацювання ефективних заходів протидії цьому явищу у відповідності з реаліями сьогодення та з урахуванням як національного, так і світового досвіду.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Штанько Д.О. Загальнопрофілактична діяльність органів внутрішніх справ по скороченню незаконного обігу наркотиків і зловживання ними // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 16. – С.35-38.

2. Штанько Д.О. Взаємодія ОВС із державними установами та громадськими організаціями як метод профілактики наркоманії серед неповнолітніх // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 17. – С.167-170.

3. Штанько Д.О. Міжнародні правові акти, що забезпечують боротьбу з наркотизмом, та їх імплементація в Україні // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 18. – С.204-208.

4. Штанько Д.О. Наркотизація молоді: аспекти, проблеми і наслідки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 20. – С.11-14.

5. Штанько Д.О. До питання легалізації вживання наркотиків на території України // Право і безпека. – 2002. – Вип. 4. – С.163-165.

6. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник /За заг. ред. д.ю.н., професора І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2003. – 112 с.

АНОТАЦІЇ

Штанько Д.О. Організаційно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням здійснення організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді. Подана соціально-правова характеристика незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та стану боротьби з ним, здійснено системний аналіз нормативно-правового регулювання обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні. Досліджено систему адміністративно-правового регулювання протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, визначено організаційні засади протидії наркотизму серед молоді і шляхи удосконалення протидії незаконному обігу наркотиків, проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо протидії наркоманії для можливого застосування ефективних заходів у національній практиці боротьби з нею. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії наркоманії серед молоді.

Ключові слова: наркотичні засоби, психотропні речовини, адміністративно-правові