ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Свіржевський Микола Петрович

УДК 378.147.81

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, декан педагогічно-індустріального факультету.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Прокопенко Іван Федорович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, ректор;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Носаченко Ірина Марківна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, старший науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти.

Провідна установа: | Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, кафедра трудового навчання і креслення, Міністерство освіти і науки України, м.Київ.

Захист відбудеться 21 травня 2003 року о 1530 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “ 17 ” квітня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти наголошено, що система освіти має забезпечувати формування трудової і матеріальної життєтворчої мотивації, активної громадянської та професійної позицій; навчання основних принципів побудови професійної кар‘єри і навичок поведінки в сім‘ї, колективі і суспільстві, системі соціальних відносин і, особливо, на ринку праці.

Державна програма “Вчитель” визначила, що освіта є пріоритетною сферою в соціально-економічному, духовному і культурному розвитку Української держави. Ключова роль у системі освіти належить учителю. Саме через діяльність педагога реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, розвиток вітчизняної науки і техніки, збереження і примноження культурної спадщини.

На сучасному етапі розбудови України, формування її економіки на ринкових засадах, вдосконалення суспільних відносин і виховання національно свідомих громадян особливо актуальною стає проблема економічного виховання населення взагалі, підростаючого покоління зокрема.

Перехід до ринкових відносин вимагає вміння практично застосовувати економічні знання, використовувати їх у процесі будь-якого способу організації виробництва – від державного підприємства до приватного бізнесу. Практичні знання з економіки лежать в основі підприємництва, дозволяють самостійно приймати рішення, дають змогу відкрити свою справу.

В економічному житті суспільства беруть участь усі його члени, в тому числі й учні, хоча вони ще безпосередньо не вступають у виробничі відносини. Свідома й активна участь сучасної учнівської молоді в економічному житті та діяльності в майбутньому вимагає вже на рівні шкільного навчання послідовного здійснення її економічного виховання в загальній системі виховної роботи школи, забезпечення формування в неї економічної культури як результату діяльності людей у сфері економічного життя, нагромадження суспільством економічного досвіду і економічних знань.

З огляду на це Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), розглядаючи шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки школярів, передбачила ознайомлення їх з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності, формування в них техніко-технологічних і економічних знань, вироблення практичних умінь та навичок, необхідних для залучення їх до продуктивної діяльності та оволодіння певною професією.

Концепцією 12-річної загальної середньої освіти визначено, що старша школа є профільною. Вивчення основ економіки в профільній старшій школі може здійснюватися за різними рівнями складності (за змістом і обсягом навчального матеріалу). Економічна освіта є невід’ємною складовою освіти громадянина і необхідною умовою розбудови економічно міцної держави.

На основі економічного виховання формуються такі особистісні якості школяра, як бережливість, заощадливість, господарність, необхідні не лише у виробничо-економічній діяльності, а й у стосунках поза сферою матеріального виробництва, у щоденному житті. Тому така підготовка молоді є важливою умовою підвищення продуктивності праці, забезпечення наукового рівня господарювання, активності громадян в управлінні виробництвом.

Значні потенційні можливості в плані економічного виховання школярів притаманні практично всім навчальним предметам. Але особлива роль у цьому відношенні відводиться трудовому навчанню і пов’язаній з ним суспільно корисній, продуктивній праці, профорієнтації та позакласній виховній роботі трудового спрямування.

У реалізації можливостей трудового навчання в економічному вихованні учнів важливе місце належить учителю трудового навчання. Учителів за цією спеціальністю в Україні готують у 15 вищих навчальних закладах (ВНЗ) ІІІ-ІV рівнів акредитації. Назви факультетів у них різні. Так, у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова і у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського факультети називаються “педагогічно-індустріальними”, у Тернопільському та Херсонському державних педагогічних університетах назва така: “інженерно-педагогічний”, в інших зустрічаються назви “індустріально-педагогічний”, “технолого-педагогічний” тощо. В подальшому ми використовуємо назву “педагогічно-індустріальний” факультет. Від економічної обізнаності майбутнього вчителя, його методичної підготовленості залежить, наскільки йому вдасться реалізувати ці потенційні можливості. Тому до економічного виховання учнів майбутнього вчителя трудового навчання слід готувати вже під час навчання у вищому навчальному закладі.

Теоретичні проблеми професійної підготовки і формування особистості вчителя розглянуто в працях О.А.Абдуліної, О.А.Дубасенюк, І.А.Зязюна, М.П.Лещенко, І.Ф.Прокопенка, С.О.Сисоєвої, В.О.Сластьоніна, О.С.Солодухіної; зміст і методи навчання у вищих навчальних закладах – у публікаціях І.М.Богданової, О.Бульвінської, П.М.Воловика, А.С.Линди, В.О.Онищука, М.М.Фіцули та ін. Окремі питання педагогічної технології вищої школи досліджені українськими вченими (А.М.Алексюк, В.Ю.Биков, В.І.Бондар, С.У.Гончаренко, Р.С.Гуревич, В.А.Козаков, О.Г.Мороз, Н.Г.Ничкало, В.К.Сидоренко, С.О.Сисоєва та ін.).

Дослідженням проблеми економічного виховання молоді опікуються представники різних галузей знань: філософи вивчають гносеологічний аспект економічного виховання (В.П.Андрущенко, В.В.Куценко, В.І.Шинкарук та ін.); економісти розглядають виховання як істотний фактор формування сучасного економічного мислення особистості (Л.О.Пономарьов, В.Л.Попов, В.П.Чичканов та ін.); психологи розглядають проблеми економічної психології (Л.І.Божович, Г.С.Костюк, К.К.Платонов та ін.); педагоги досліджують зміст і методику економічної освіти й виховання учнів (А.Ф.Аменд, Р.М.Мачулка, А.С.Нісімчук, І.М.Носаченко, В.М.Мадзігон, О.С.Падалка, В.К.Розов, І.А.Сасова, Б.П.Шемякін, П.П.Шемякін, О.Т.Шпак і ін.).

Водночас вивчення показало, що дослідженню педагогічних аспектів економічного виховання не приділяється належної уваги, зокрема, підготовці студентів вищих педагогічних навчальних закладів до роботи в школі з економічного виховання учнів, слухачів системи післядипломної освіти. У цьому відношенні мають наукове і практичне значення праці педагогів В.І.Абрамова, А.К.Ахметова, Ю.К.Васильєва, В.О.Дідуха, О.М.Кравчук, В.М.Мадзігона, А.С.Нісімчука, О.С.Падалки, І.Ф.Прокопенка, В.К.Розова, І.А.Смолюка, Л.П.Тимчишин, Б.П.Шемякіна, О.Т.Шпака та інших, у яких розглядаються загальні питання підготовки майбутніх учителів до економічного виховання учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Особливої уваги у контексті нашого дослідження заслуговує монографія О.Т.Шпака “Економічна підготовка педагогічних кадрів в системі безперервної освіти”, в якій на широкому експериментально-дослідному матеріалі розглядаються методологічні, наукові, організаційні і методичні основи проблеми економічної підготовки педагогічних кадрів у системі безперервної освіти; аналізуються структура, форми, напрями, засоби практичної реалізації цієї проблеми, обґрунтовується прогностичний підхід до формування активної та свідомої економічної діяльності суб‘єктів.

На жаль, серед наявних праць педагогів є лише дисертаційне дослідження, присвячене такій підготовці вчителів математики (О.М.Кравчук). Надто мало наукових публікацій, які б розкривали систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів у процесі вивчення предметів цього циклу та у позакласній роботі з трудового виховання (М.М.Вільотник, В.О.Дідух, С.Д.Лукаш, Л.П.Тимчишин, Д.О.Тхоржевський).

Недостатнє вивчення цього питання педагогічною наукою дозволяє констатувати, що сучасна професійна підготовка студентів за спеціальністю “Трудове навчання” не задовольняє належною мірою потреби, пов’язані з підготовкою учнів до життя і діяльності в складних економічних умовах сьогодення. Майбутній учитель трудового навчання нерідко змушений самотужки заповнювати прогалини в своїй економічній підготовці, щоб реалізувати завдання економічного виховання школярів у процесі навчально-виховної діяльності.

Актуальність підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів зумовлюється також необхідністю усунення певних суперечностей:

-

-

-

На підставі вивчення теорії і практики розвитку економічної освіти в Україні, аналізу процесу формування підготовленості студентів педагогічно-індустріальних факультетів до економічного виховання учнів, ми дійшли висновку про необхідність пошуку ефективних шляхів підготовки майбутніх учителів трудового навчання до вирішення завдань економічного виховання школярів.

Актуальність і недостатня наукова розробленість цієї проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до тематичного плану наукових досліджень Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, є складовою дослідницької проблеми " Теорія і технологія виховання й навчання у системі народної освіти" ( тема № 36) і пов’язано з планом науково-дослідної роботи Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України як частина науково-дослідної теми “Розвиток педагогічної майстерності вчителя в умовах інтегративних процесів у освіті ” (РК № 0101U000102).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 1 від 31.08.1998 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 14.06.1999 р.).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів трудового навчання до виховної роботи з учнями загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – зміст, форми, методи і засоби підготовки майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи, виявленні педагогічних умов її ефективної реалізації.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що діяльність учителя трудового навчання в нових соціально-економічних умовах трансформації суспільства, модернізації шкільної освіти доцільно розглядати як певний тип професійної діяльності, що потребує відповідної підготовки. Із позиції загальнонаукової методології проблема підготовки вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів розглядається на основі історичного, особистісно-орієнтованого і діяльнісного підходів до об’єкта вивчення; комплексного підходу, що ґрунтується на соціальній детермінованості розвитку особистості; активності особистості, що визначає сутність людини як творця. Підвищенню ефективності підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів сприяють певні педагогічні умови організації системи роботи в цьому напрямі на основі сучасних педагогічних технологій.

Гіпотеза дослідження: процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів є достатньо ефективним, якщо:

-

-

-

Реалізація поставленої в дисертації мети передбачала розв’язання таких конкретних завдань дослідження:

- проаналізувати теорію і практику підготовки майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів;

- розробити і експериментально перевірити зміст підготовки студентів до економічного виховання учнів, виявити ефективні шляхи його реалізації в навчально-виховному процесі педагогічно-індустріального факультету;

- опрацювати систему критеріїв і показників для виявлення рівня підготовленості майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів;

- з’ясувати педагогічні умови забезпечення ефективної підготовки студентів педагогічно-індустріального факультету до економічного виховання школярів;

- скласти й експериментально перевірити програму спецкурсу “Методика економічного виховання учнів у навчально-виховній діяльності вчителя трудового навчання”;

- розробити методичні рекомендації для викладачів і студентів педагогічно-індустріальних факультетів вищих навчальних закладів з питань економічного виховання учнів.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які ґрунтуються на:

- філософії сучасної освіти (Г.П.Васянович, Б.С.Гершунський, С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, О.Я.Савченко та ін.);

- теорії діяльності й розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, В.В.Давидов, О.М.Леонтьєв, В.О.Моляко, В.В.Рибалка, Б.О.Федоришин, Т.С.Яценко та ін.);

- психологічних і педагогічних основах ефективної підготовки майбутніх учителів (А.М.Алексюк, В.С.Безрукова, Н.М.Буринська, В.Р.Ільченко, О.П.Кондратюк, В.О.Онищук, Р.С.Гуревич, Ю.І.Мальований, К.К.Платонов, В.К.Сидоренко, Н.Ф.Тализіна та ін.);

- педагогічних засадах економічної освіти (І.В.Іткін, В.М.Мадзігон, А.С.Нісімчук, В.Д.Попов, І.Ф.Прокопенко, В.К.Розов, О.Т.Шпак та ін.).

Дослідження базувалось також на положеннях Національної доктрини розвитку освіти, нормативно-правових документах Міністерства освіти і науки України, Концепції економічної освіти школярів (проект), Конвенції, рекомендації ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій.

У процесі дослідження використовувались такі методи :

а) теоретичні: вивчення праць педагогів, психологів, філософів, економістів, методистів, а також офіційних документів із проблем економічного виховання учнівської та студентської молоді; аналіз навчальних планів, програм і підручників, методичних посібників педагогічно-індустріальних факультетів і загальноосвітніх шкіл; аналіз навчально-методичної документації для студентів з педагогічної практики;

б) емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, інтерв’ювання; дослідно-експериментальна перевірка рекомендацій із методики викладання навчальних предметів на педагогічно-індустріальному факультеті з точки зору економічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та методики роботи з економічного виховання учнів у школі під час педагогічної практики студентів; статистичні і математичні методи обробки результатів дослідження.

Дослідження проводилося протягом 1996-2002 рр. у три етапи. На першому з етапів (1996-1997 рр.) здійснювався аналіз психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, вивчалася планувальна та програмно-методична документація педагогічно-індустріальних факультетів, узагальнювалися матеріали передового та масового педагогічного досвіду з питань економічного виховання школярів. Уточнювалися вихідні теоретичні положення, об‘єкт, предмет, мета та завдання дослідження, розроблялися гіпотеза, програма та методика дослідження.

На другому етапі (1997-1999 рр.) розроблялися концептуальні засади економічного виховання учнів загальноосвітніх середніх шкіл, обґрунтовувалася теоретична модель підготовленості майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів, розроблялися її структурні компоненти і критерії оцінювання діяльності вчителів, опрацьовувалися експериментальні матеріали. Здійснювався констатуючий експеримент і готувалися матеріали для проведення формуючого експерименту.

На третьому етапі (1999-2002 рр.) проводилася експериментальна перевірка гіпотези дослідження щодо поліпшення процесу підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання школярів під час професійної діяльності. Розроблялися методичні рекомендації для студентів педагогічно-індустріальних факультетів, учителів шкіл. На цьому етапі систематизувалися, узагальнювалися та математично оброблялися результати науково-експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження: різними видами пошуково-експериментальної роботи було охоплено 459 студентів педагогічно-індустріального факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, 120 учителів трудового навчання загальноосвітніх шкіл Вінницької, Хмельницької, Житомирської та інших областей, 100 випускників середніх загальноосвітніх шкіл цих же областей, які стали студентами першого курсу педагогічно-індустріального факультету. У процесі пошуково-експериментальної роботи вивчався досвід роботи вищих педагогічних навчальних закладів України з підготовки вчителів трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено теоретичну модель підготовленості майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів у процесі професійної діяльності, розкрито зміст її структурних компонентів, критеріїв оцінки рівня такої підготовленості; визначені основні напрями змісту, ефективні форми і методи роботи з метою збагачення студентів економічними знаннями та формування вмінь і навичок їхнього практичного застосування; розкриті основні взаємозв’язки економічного виховання у процесі вивчення предметів циклу трудового навчання, суспільно корисної, продуктивної праці, профорієнтації, позаурочної виховної роботи; обґрунтовані педагогічні умови, що сприяють підвищенню економічної культури майбутніх учителів трудового навчання; набула подальшого розвитку методика економічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Теоретичне значення роботи. У дослідженні обґрунтовано та розширено теоретичні знання щодо підготовки майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи, опрацьовані умови ефективного формування знань, умінь та навичок навчально-виховної діяльності з економічного виховання учнів, які можна перенести в галузь дослідження інших педагогічних аспектів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що: розроблені науково-практичні рекомендації для працівників педагогічно-індустріальних факультетів щодо вдосконалення професійної підготовленості майбутніх вчителів трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи; розроблені методичні рекомендації для викладачів з питань реалізації змісту навчальних дисциплін з точки зору підготовки студентів до економічного виховання учнів; підготовлено дидактичні матеріали для студентів, які можуть бути використані під час педагогічної практики для економічного виховання школярів. Розроблено програму спецкурсу для студентів “Методика економічного виховання учнів у навчально-виховній діяльності учителя трудового навчання”, яка може використовуватися у вищих педагогічних навчальних закладах і на курсах інститутів післядипломної освіти.

Результати дослідження можуть бути використані при складанні навчальних планів, програм, написанні підручників і навчальних посібників для педагогічно-індустріальних факультетів, розробки дидактичних матеріалів для педагогічної практики студентів цих факультетів у школах, навчальних закладах інших типів. Положення дисертаційного дослідження можна використовувати у вивченні економічних і педагогічних дисциплін під час підготовки вчителів трудового навчання, у роботі курсів підвищення кваліфікації вчителів, майстрів виробничого навчання, викладачів.

Впровадження результатів дослідження. Проміжні та кінцеві результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес педагогічно-індустріального факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 274 від 19.12.02 р.), роботу курсів підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання інститутів післядипломної освіти Вінницької (довідка № 556 від 02.12.02 р.), Хмельницької (довідка № 137 від 12.11.2002 р.) та Житомирської (довідка № 412 від 19.11.2002 р.) областей, враховано при підготовці вчителів трудового навчання в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка № 733 / 01 від 28.10.02 р.), Хмельницькому технологічному університеті "Поділля" (довідка № 10 / 1009 від 24.10.02 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад і моделі підготовленості майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів у процесі професійної діяльності, розробці структурних компонентів і критеріїв оцінки рівня такої підготовленості, визначенні головних шляхів збагачення студентів економічними знаннями та формування вмінь і навичок їхнього практичного застосування; розробці дидактичного забезпечення підготовки студентів до економічного виховання школярів.

У спільних працях автор реалізовував ідеї та положення свого дослідження, співавтори доповнювали та допомагали реалізувати їх під час навчання дисциплін, що визначають підготовку майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням методів дослідження, адекватних поставленим завданням, чіткістю визначення предмета, мети, гіпотези і завдань дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізів результатів експерименту, позитивним досвідом впровадження їх у практику.

На захист виносяться:

1. Структурна модель підготовленості майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів у процесі професійної діяльності.

2. Система критеріїв і показників виявлення рівня підготовленості майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів.

3. Педагогічні умови забезпечення ефективної підготовки студентів педагогічно-індустріальних факультетів до економічного виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом їхнього впровадження в ході пошуково-експериментальної роботи у навчально-виховний процес педагогічно-індустріального факультету. Так, під час вивчення психологічних, педагогічних, соціально-гуманітарних і фахових дисциплін розкривалися їхні можливості стосовно економічного виховання учнів, а під час педагогічної практики майбутні вчителі трудового навчання здійснювали економічне виховання учнів відповідно до запропонованих у спецкурсі “Методика економічного виховання учнів у навчально-виховній діяльності вчителя трудового навчання” методичних рекомендацій. Про теоретичні положення і практичні рекомендації, сформульовані за наслідками пошуково-експериментальної роботи, доповідалося на засіданнях кафедр педагогіки, теорії і методики трудового та професійного навчання, на щорічних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Вінницького державного педагогічного університету (1999, 2000, 2001, 2002 рр.), на курсах і семінарах учителів трудового навчання у Вінницькому обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників (1996-2002 рр.). Із викладенням головних положень і результатів пошуково-експериментальної роботи автор виступав на Міжнародних науково-практичних конференціях у Вінниці ( 2000, 2002 рр.) і Хмельницькому ( 2001 р.).

Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових і науково-методичних працях, з них 12 написано без співавторів . У тому числі 9 статей у провідних наукових фахових виданнях, 2 тез у збірниках матеріалів конференцій, 4 брошури з методичними рекомендаціями, 1 економічний тезаурус.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (257 найменувань), 8 додатків на 25 сторінках. Робота містить 14 таблиць на 14 сторінках та 8 малюнків на 8 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 226 сторінок, основна її частина займає 180 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про організацію і проведення дослідження та апробацію його результатів.

У першому розділі – “Підготовка студентів педагогічно-індустріального факультету до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи як педагогічна проблема” - розглядаються теоретичні засади підготовки студен-тів до економічного виховання учнів, аналізується стан навчально-вихов-ного процесу педагогічно-індустріального факультету в плані формування економічної культури майбутнього учителя трудового навчання, розкриваєть-ся структура і зміст підготовленості (або структурна модель підготовле-ності) вчителя трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Аналіз психологічної і педагогічної літератури свідчить, що проблемі економічного виховання підростаючого покоління, а водночас - і питанням підго-товки вчителя до такої діяльності, приділяли значну увагу видатні педагоги К.Д.Ушинський, С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський та ін. Так, К.Д.Ушинський наголошував на важливості підготовки підростаючого покоління до економічного життя суспільства так, щоб кожен вихованець був здатним визначити своє місце в господарській сфері. С.Т.Шацький обґрунтував положення щодо доцільності економічного виховання школярів, коли під керівництвом учителів вони мають вивчати навколишнє середовище шляхом спостереження, екскурсій, збираючи матеріал і обробляючи його. Економічну доцільність, ефективність праці, економічну суть виробничого про-цесу А.С.Макаренко розглядав як логіку господарського ставлення дітей до праці, логіку відповідальності і взаємодопомоги. Досліджував еко-номічне виховання як складову формування всебічно розвиненої особистос-ті М.І.Болдирев. Економічний аспект трудового виховання розглядає Б.Т.Лихачов, який вважає, що всі види трудової діяльності повинні готувати школярів до повноцінної участі в сучасній продуктивній, по-справжньо-му економічно ефективній праці.

Зміст підготовки вчителя будь-якого навчального предмета до економічного виховання школярів залежить від теоретичної розробленості загальних основ економічного виховання учнів і здійснення цієї роботи в школі. На думку В.К.Розова, Б.Т.Шемякіна, П.Т.Шемякіна та інших дослідників, формування в учнів готовності до економічної діяльності створить потенційні можли-вості для активної участі в економічному житті. У працях А.С.Нісімчука, О.Т.Шпака розкриваються критерії оцінки рівня економічної вихованості (розвинуте економічне мислення, економічна свідомість, почуття власника, вміння прогнозувати наслідки своєї діяльності та інші).

Для досягнення мети економічного виховання школярів учитель має вирішити конкретні завдання. Їхній зміст розкривається в працях В.О.Дідуха, Л.А.Епштейна, А.С.Нісімчука, І.М.Носаченко, О.Т.Шпака. Серед них: формування основ економічних знань; вироблення економічних умінь та навичок; формування основ економічного мислення та ін.

Для досягнення мети і реалізації завдань економічного виховання у педагогічній літературі розглядається зміст економічної підготовки школярів, який визначається моделлю економічної діяльності громадя-нина сучасного суспільства: а) професійна діяльність особистості; б) особиста сфера діяльності особистості, зумовлена її побутом, культурним зростанням; в) суспільна діяльність особистості (Ю.К.Васильєв).

Як свідчить аналіз психологічної, педагогічної і методичної літератури, лише окремі статті присвячені питанням підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до економічного виховання школярів. Однак їхній зміст не дає уявлення про зміст і методику навчально-виховної діяльнос-ті педагогічно-індустріального факультету, яка забезпечила б таку фахову підготовку студентів.

З метою виявлення рівня економічної підготовленості випускників загальноосвітньої школи на етапі констатуючого експерименту було проведено анкетування ста першокурсників у перші дні навчання на педагогічно-індустріальному факультеті. Його результати засвідчили низький рівень економічних знань: опитані студенти володіють 91 економічним поняттям: з них 26-30 понять назвали 8 чол., 21-25 понять - 10 чол., 16-20 понять - 8 чол., 11-15 понять - 26 чол., 6-10 понять - 28 чол., 1-5 понять - понад 20 чол. Навчальна програма предмету “Основи економіки” для учнів 10 класу передбачає, що вони мають засвоїти близько 190 економічних понять. Серед економічних умінь і навичок студентами були названі: економити гроші - 75%, купувати речі - 27%, продавати речі - 26%, заробляти гроші - 11%, планувати майбутні витрати 27%, обмі-нювати валюту - 6%. Ці відомості допомогли у проектуванні подальшого економічного виховання майбутніх учителів трудового навчання і підготовки їх до проведення цієї роботи в школі.

У подальшому дослідженні на етапі констатуючого експерименту було виявлено, що цілеспрямованої роботи з підготовки студентів педагогічно-індустріального факультету немає. Тому передбачені в змісті навчальних предметів можливості економічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання використовуються не повною мірою. Більше того, і навчаль-ний план, і навчальні програми, і навчальні посібники не спрямовані на таку підготовку. З опитаних нами 86 студентів випускного курсу на констатуючому етапі вказують на роль навчальних предметів у їхній економічній підготовці: основи економічних знань - 82,5%, педагогіку - 72,0%, економіку, організацію і планування сільськогосподарського виробництва - 61,6%, сучасне промислове і сільськогосподарське виробництво - 48,8%, теорія і методика профорієнтації - 24,4%, теорія і методика трудового та професійного навчання - 10,4% і т.п. Не використовується належним чином у підготовці студентів до економічного виховання учнів і педагогічна практика. Саме під час практики у майбутніх учителів виникають проблеми у виявленні еконо-мічного матеріалу в темі уроку (47,6%), у визначенні тематики і змісту виховного заходу (65,1%), у виявленні умов для економічного виховання дітей в сім’ї (65,1%) і т.п.

Узагальнення результатів теоретичного аналізу, літературних, документальних та інших джерел, анкетування вчителів трудового навчання, спостереження за діяльністю студентів-практикантів, бесіди з викладачами-методистами дали змогу виділити такі компоненти та показники підготовленості майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів: психологічний, теоретичний і практичний. Показниками цих компонентів взято наступні критерії: а) психологічна готовність визначається сформованістю усвідомлення студентом необхідності проведення роботи з учнями, проявом стійкого інтересу до проблеми, наявністю необхідних особистісних рис такої роботи; б) теоретична підготовленість передбачає наявність у студента системи знань з економіки та методики еконо-мічного виховання школярів; в) практична підготовленість вимагає наявності в майбутнього вчителя системи практичних умінь з організації економічного виховання учнів у навчально-виховній роботі школи і сім’ї.

Для визначення рівня підготовленості студентів до економічного вихован-ня учнів використана трирівнева шкала: високий, середній і низький рівень. На констатуючому етапі дослідження було виявлено, що більшість студентів має низький рівень психологічної готовності (66,4%),теоретичної (51,2%) і практичної (77,9%) підготовленості.

Результати констатуючого експерименту дозволили зробити висновок, що нецілеспрямована підготовка студентів до економічного виховання учнів недостатньо забезпечує якісну підготовку до здійснення в школі виховної роботи з цього напряму. Дослідження засвідчило, що підвищення рівня підготовки до економічного виховання учнів вимагає відповідної організації усього навчально-виховного процесу на педагогічно-індустріальному факультеті.

У другому розділі – “Педагогічні умови підвищення ефективності підготовки студентів педагогічно-індустріального факультету до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи” - розкрито педагогічні умови забезпечення підготовки студентів до економічного виховання учнів, визначено зміст такої підготовки, обґрунтовано доцільність застосування ефективних організаційних форм та активних методів навчання студентів, викладено конкретні рекомендації щодо їхнього впровадження у навчально-виховний процес ВНЗ, наведено технологію методики формування в студентів необхідних практичних умінь під час педагогічної практики.

На основі узагальнення результатів наукового пошуку в змісті підготовки студентів до економічного виховання учнів визначені такі основні напрями: а) характеристика змісту і методики економічного виховання учнів загальноосвітньої школи в процесі трудового навчання, тобто під час вивчення предметів циклу “трудове навчання”; б) зміст, форми і методи економічного виховання школярів у позаурочній виховній роботі вчителя трудового навчання; в) шляхи економічного виховання учнів у суспільно корисній, продуктивній праці; г) методика реалізації економічного виховання в професійній орієнтації учнів; д) зміст і методика спільної роботи вчителя трудового навчання з батьками школярів.

Реалізація зазначених напрямів змісту в процесі пошуково-експериментальної роботи здійснювалася шляхом реалізації можливостей навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом факультету у справі економічної освіти і виховання студентів, залучення студентів до написан-ня рефератів з економічної тематики на семінарських заняттях, до розробки економічних тем у проблемній групі, написання курсових та дипломних робіт. Такий підхід до викладання навчальних дисциплін значною мірою сприяв теоретичній підготовці студентів до економічного виховання учнів. Поглибленню і розширенню теоретичної підготовки сприяло проведення спецкурсу “Методика економічного виховання учнів у навчально-виховній діяльності вчителя трудового навчання”.

Цей спецкурс, програма якого розрахована на 16 годин, дає можливість студентам педагогічно-індустріального факультету дізнатися про теоретичні основи, мету, завдання, зміст, форми і методи економічного виховання учнів під час уроків трудового навчання. Підсумком роботи над курсом можуть бути доповіді, реферати, наукові та методичні розробки студентів, кращі з яких можуть використовуватися як основа курсових і дипломних робіт.

Практична підготовка студентів до економічного виховання учнів здійснювалася шляхом виконання студентами конкретних завдань економічного змісту, завдань до навчальних занять, розробки фрагментів уроків і виховних заходів, використання у навчальному процесі ділових і рольових ігор, педагогічних ситуацій, виконання системи завдань під час педагогічної практики.

Зіставлення даних, одержаних на основі констатуючого та контрольного зрізів, дозволяє стверджувати, що у процесі пошуково-експериментальної роботи досягнуто певного поліпшення психологічної готовності, теоретичної та практичної підготовленості майбутніх учителів трудового навчання до економічного виховання учнів (див. табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка формування готовності майбутніх учителів

трудового навчання до економічного виховання школярів

Компоненти підготовленості | Г

р

у

п

и | Р І В Н І П І Д Г О Т О В Л Е Н О С Т І

високий | середній | низький

конст. зр. | контр. зр. | конст. зр. | контр. зр. | конст. зр. | контр. зр.

а/ч | %% | а/ч | %% | а/ч | %% | а/ч | %% | а/ч | %% | а/ч | %%

Психологічна

готовність | ег | 7 | 16,0 | 18 | 40,9 | 10 | 22,7 | 15 | 34,0 | 27 | 61,3 | 11 | 25,1

кг | 6 | 15,0 | 8 | 20,0 | 7 | 17,5 | 9 | 22,5 | 27 | 67,5 | 23 | 57,5

Теоретична

підготовленість | ег | 5 | 11,3 | 17 | 38,6 | 16 | 36,3 | 21 | 47,7 | 23 | 52,4 | 6 | 13,7

кг | 4 | 10,0 | 6 | 15,0 | 15 | 37,5 | 16 | 40,0 | 21 | 52,5 | 18 | 45,0

Практична

підготовленість | ег | 2 | 4,5 | 15 | 34,0 | 9 | 20,5 | 19 | 43,2 | 33 | 75,0 | 10 | 22,8

кг | 2 | 5,0 | 3 | 7,5 | 8 | 20,0 | 10 | 23,3 | 30 | 75,0 | 27 | 69,2

На основі узагальнення результатів аналізу одержаних даних можна вважати, що на завершальному етапі формую-чого експерименту серед усіх груп студентів, які мали певний рівень підго-товленості до економічного виховання учнів, відбулися кількісні й якісні зміни. Так, експериментальна група студентів, віднесена до високого рівня психологічної готовності, збільшилася з 16,0 до 40,9%.У контрольній групі цього рівня - тільки з 15 до 20%. Вагомі зміни сталися в теоретичній підготовленості: в експериментальній групі високого рівня вона зросла з 11,3 до 38,6 в контрольній групі - відповідно з 10 до 15%. Зростання рівня практичної підготовленості студентів експериментальної групи цього рівня склало з 4,5% до 34,0%, а в контрольній – з 5,0 до 7,5%. Варті уваги і ті зміни, які сталися в низькому рівні підготовленості студентів. Так, кількість студентів з низьким рівнем психологічної готовності в експериментальній групі змен-шилася у 2,5 рази (у контрольній – в 1,17 разів), теоретичної підготовленості - у 3,8 разів (у контрольній – в 1,16 разів), практичної підготовленості – у 3,3 разів (у контрольній – в 1,08 разів).

Результати пошуково-експериментальної роботи підтверджують, що нинішня теорія і практика підготовки майбутнього учителя трудового навчання до економічного виховання учнів загальноосвітньої школи малоефек-тивна і що саме пропонована педагогічна систе-ма дозволяє значною мірою інтенсифікувати цей процес.

Теоретичний аналіз проблеми та одержаних результатів пошуково-експериментальної роботи дозволили сформулювати такі висновки:

1.

2. Дослідницькі матеріали дозволили виявити основні причини недостатньої підготовленості випускників педагогічно-індустріальних факультетів до економічного виховання учнів, а саме: недостатня спрямованість на таку підготовку студентів діючих навчальних планів, навчальних програм, підручників і навчальних посібників, відсутність необхідного досвіду у професорсько-викладацького складу з цього напряму професійної підготовки; недосконала організації економічного виховання учнів у школах, де майбутні учителі проходять педагогічну практику; недостатня забезпеченість студентів необхідною економічною, навчальною та методичною літературою.

3. Підготовленість майбутніх учителів до економічного виховання учнів розглядається як інтегральна якість, у якій органічно поєднуються психологічний, теоретичний і практичний компоненти. Така підготовленість ґрунтується передусім на усвідомленні студентами соціальної значущості проведення такої роботи в підготовці школярів до діяльності в ринкових умовах, системі знань з економіки і методики економічного виховання, практичних умінь використовувати їх у навчально-виховній діяльності з свого фаху. Для визначення рівня підготовленості студентів до економічного виховання використовувалася трирівнева шкала: високий, середній і низький рівень. Обґрунтована система критеріїв, що забезпечує об’єктивну оцінку рівнів сформованості підготовленості студентів до економічного виховання школярів.

4. Розроблений зміст економічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання забезпечує ефективне використання в економічному вихованні учнів потенційних можливостей навчальних предметів циклу “трудове навчання”, суспільно корисну, продуктивну працю, профорієнтаційну роботу, позаурочну виховну роботу, роботу з батьками з урахуванням специфіки кожного з цих напрямів.

5. Технологія підготовки студентів до економічного виховання учнів передбачає таку послідовність її етапів: а) виявлення рівня економічної підготовки студентів першого курсу, актуалізація їхніх економічних знань, умінь та навичок; б) виявлення і реалізація можливостей предметів навчального плану педагогічно-індустріального факультету з точки зору економічної підготовки студентів, збагачення їх економічними знаннями, уміннями і навичками, усвідомлення ними їхньої ролі в навчально-виховній роботі з учнями; в) засвоєння студентами знань, умінь і навичок з методики економічного виховання учнів у процесі вивчення психологічно-педагогічних дисциплін, методики трудового навчання і спецкурсу “Методика економічного виховання учнів у навчально-виховній діяльності вчителя трудового навчання”; г) виявлення і реалізація студентами можливостей предметів циклу трудового навчання в плані економічного виховання учнів, поглиблення і розширення знань, умінь і навичок з методики економічного виховання під час педагогічної практики.

6. Дослідження, підтвердивши сформульовану гіпотезу, доводить, що ефективність підготовки студентів до економічного виховання учнів залежить від наявності необхідних педагогічних умов, а саме: усвідомлення студентами місця і ролі економічного виховання у формуванні всебічно розвиненої особистості школяра, значення трудового навчання, суспільно корисної, продуктивної праці, профорієнтаційної та позакласної виховної роботи в економічному вихованні учнів; забезпечення економічної спрямованості викладання навчальних предметів, передбачених навчальним планом педагогічно-індустріального факультету; створення ситуацій для можливого використання економічних знань, умінь та навичок під час навчальних занять, виробничої і педагогічної практик в умовах діяльності сучасного виробництва і школи; забезпечення студентами дотримання вимог економічного стилю життя поза навчальним процесом; формування в студентів позитивної мотивації до прагнення самостійно оволодівати економічними знаннями, уміннями і навичками та методикою їхнього формування у школярів; забезпечення викладачів і студентів відповідною економічною і методичною літературою; домінування активних методів навчання (ділові і рольові ігри, розробка фрагментів уроків і виховних заходів, вирішення системи спеціальних практичних завдань під час педагогічної практики), які спонукають студентів до самостійних пошуків, педагогічного мислення та посилення практичної спрямованості навчальних занять, що сприяють формуванню практичних умінь і навичок професійної діяльності; визначення для педагогічної практики шкіл, у яких належним чином налагоджена робота в навчальних майстернях, суспільно корисна, продуктивна праця, профорієнтаційна робота, реалізується система економічного виховання школярів; введення спецкурсу “Методика економічного виховання учнів у навчально-виховній діяльності учителя трудового навчання”; уміле поєднання економічної освіти студентів під час навчання з їхнім економічним вихованням у позанавчальний час, створення на факультеті атмосфери бережливого ставлення