КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШЕВЧЕНКО НАТАЛІЯ ІГОРІВНА

УДК 930 (410)"19" : 321 (410.1)"16"

ВЛАДНІ СТРУКТУРИ АНГЛІЇ ДОБИ РАННІХ СТЮАРТІВ

В БРИТАНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Спеціальність 07.00.06 – Історіографія,

джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент

ПАВЛЕНКО Валерій Михайлович,

доцент кафедри нової та новітньої історії

зарубіжних країн Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

ПОДАЛЯК Наталія Гордіївна,

професор кафедри зовнішньої політики

та міжнародного права Дипломатичної

Академії України при МЗС України

кандидат історичних наук,

МАВРІН Олександр Олександрович,

заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства

імені М.С.Грушевського НАН України

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Захист відбудеться "20" жовтня 2003 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "11" вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент О.І.Божко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження. Її обсяг становить 237 с. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновку, списку джерел та літератури (39 с., 395 позицій) і додатку (17 с.).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Вітчизняна історична наука на сучасному етапі свого розвитку переживає процес трансформації, який характеризується критичним переосмисленням здобутків радянської історіографії у вивченні минулого, виробленням нових організаційних форм і теоретико-методологічних засад історичних досліджень, розширенням творчих контактів із зарубіжними науковцями та дослідницькими центрами. Важливого значення в процесі організаційного становлення вітчизняної історіографії на сучасному етапі набуває вивчення доробку західних національних історіографічних шкіл.

Інтерес вітчизняних науковців до теоретико-методологічних засад сучасної історичної науки Великої Британії зумовлюється, насамперед, тим, що британська історіографія традиційно займає одне із провідних місць у світовій історичній науці, здійснюючи помітний вплив на світовий історіографічний процес. Британська історіографія Англійської революції XVII ст., яка традиційно займає чільне місце в структурі історичної науки Великої Британії, і в др. пол. ХХ ст. залишалась серед найбільш перспективних галузей дослідження національної історії. Аналіз історіографічної ситуації довкола вивчення в британській історичній науці проблематики з англійської історії доби ранніх Стюартів має наукове і пізнавальне значення, оскільки дає змогу визначити новітні підходи та дослідницькі методики, запропоновані сучасними британськими науковцями до вивчення одного із ключових періодів своєї національної історії, і дозволяє простежити особливості процесу нагромадження і розвитку знань з цієї історичної проблеми. Доробок британських науковців може бути критично оцінено та сприйнято українською історичною наукою в процесі переосмислення нею власних методологічних засад та перегляду явищ своєї національної історії.

Актуальність даної дисертаційної роботи зумовлюється і недостатньою увагою сучасної української історіографії до розробки понятійного апарату та конкретної проблематики з адміністративної історії. Відтак, досвід британських істориків в цій галузі може бути корисним для вітчизняних науковців в процесі розширення дослідницької ниви.

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі стану розробки історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії др. пол. ХХ ст., виявленні загальних тенденцій та особливостей в її вивченні, з'ясуванні дискусійних, малодосліджених питань, які потребують більш глибокого опрацювання, та окресленні перспективних напрямів подальших наукових пошуків.

Мета дослідження обумовлює його основні завдання:

- визначити і охарактеризувати основні етапи і напрями в дослідженні історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в сучасній британській історіографії, подати аналіз джерельної бази з її вивчення;

- проаналізувати стан історіографічного вивчення доробку сучасних британських істориків в дослідженні владних структур Англії доби ранніх Стюартів;

- систематизувати комплекс британських історіографічних джерел з історії владних структур Англії перш. пол. XVII ст. та виявити їх інформативність;

- висвітлити процес нагромадження і розвитку знань з історії англійського Парламенту перш. пол. XVII ст. в сучасній британській історіографії;

- на основі аналізу британської історичної літератури простежити динаміку розробки сюжетів з історії центральних та місцевих органів державного управління раннєстюартівської Англії;

- виявити підходи та дослідницькі методики в сучасній британській історіографії у вивченні соціопрофесійного складу носіїв державної влади в Англії перш. пол. XVII ст.;

- окреслити недостатньо вивчені британськими науковцями аспекти з історії організації державного управління в Англії доби ранніх Стюартів та визначити перспективи подальшого дослідження проблеми.

Метою і завданнями даної дисертації не передбачено аналіз правових засад англійської державності перш. пол. XVII ст. з погляду юридичних наук; предметом і об'єктом дисертаційної роботи визначено її історіографічну спрямованість.

Об'єктом дисертації є сукупність основних груп британських історіографічних джерел др. пол. ХХ ст. з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів.

Предметом дослідження виступає процес нагромадження та розвитку знань з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії др. пол. ХХ ст., провідні тенденції та закономірності у її вивченні.

Хронологічні рамки. Інтерес до британської історіографії др. пол. ХХ ст. викликаний тим, що цей період демонструє швидку динаміку переходу від емпіричної, фактографічної історії, з її переважаючою увагою до опису політичних подій доби ранніх Стюартів, до вироблення науково обґрунтованих концепцій, підходів та дослідницьких методик, а також розширення кола проблемних питань в дослідженні адміністративної історії Англії перш. пол. XVII ст.

Виокремлення доби ранніх Стюартів (1603 – початок 1649 рр.) в структурі адміністративної історії Англії XVII ст. ґрунтується на тому, що саме в цей період відбувається гостре протистояння державно-владних структур, зумовлене процесом перерозподілу політичного впливу між ними. Це стало певною віхою в історії розвитку англійської державності. Визначення верхньої хронологічної межі обумовлено скасуванням монархії та проголошенням першої і єдиної в англійській історії Республіки, в рамках якої склалась своєрідна структура державного управління.

Географічні межі дисертаційної роботи визначаються об'єктом дослідження, яким виступає британська наукова історична література. Однак, незважаючи на традиційну замкненість, академічна історична наука Великої Британії все ж підпадає під інтернаціональні впливи, активно засвоюючи здобутки інших національних історіографічних шкіл. Як засвідчує історіографічний аналіз, інтенсивний обмін науковими ідеями та розробками в др. пол. ХХ ст. спричинився до оновлення британської історіографії Англійської революції. Це не дозволяє при аналізі стану розробки історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в сучасній британській історіографії відмовлятися від розгляду найбільш вагомих концепцій та дослідницьких підходів, представлених англомовною історіографією США, Канади, Нової Зеландії, Австралії.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму та об'єктивності, системний, міждисциплінарний та ціннісний підходи. В роботі використані методи історіографічного аналізу: порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний, історико-типологічний, метод історіографічної критики.

Враховуючи те, що понятійний апарат, який використовується в сучасній британській історичній науці для дослідження політичної історії є більш розробленим, ніж той, яким послуговуються вітчизняні науковці при її вивченні, вважаємо доцільним використання таких вживаних в британській історіографії термінів, як "адміністративна історія" та "владні структури". Під "владними структурами" розуміємо систему вищих інстанцій влади (монарх, центральний апарат управління та Парламент), які впливали на основні внутрішні процеси суспільства і визначали зовнішню політику держави, а також органів місцевої адміністрації, бюрократію різних рівнів, які, здійснюючи державно-владні функції, забезпечували зв'язок між владою та населенням.

Автор поділяє позицію деяких сучасних українських істориків-англознавців щодо написання імен перших королів з династії Стюартів як "Джеймс І" та "Чарльз І". Крім цього, в дисертаційній роботі запроваджено новації в написанні власних назв та імен і прізвищ британських науковців.

Оскільки, незважаючи на наявність ідеологічних розмежувань в британській історіографії др. пол. ХХ ст., "поділ" істориків на ліберальних, консервативних і т.д. не завжди є науково обґрунтованим та виправданим, бо подібні дефініції є неточними, а їх застосування для аналізу наукових досліджень з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів має ряд особливостей, вважаємо за необхідне уникати таких визначень.

Наукова новизна дисертації полягає, насамперед, у виокремленні історії владних структур Англії перш. пол. XVII ст. як самостійного об'єкту дослідження при вивченні сучасної британської історіографії. Вперше у вітчизняній історичній науці узагальнено стан розробки в британській історіографії др. пол. ХХ ст. історії центральних та місцевих органів державної влади доби ранніх Стюартів та проаналізовано наукову цінність новітніх підходів та дослідницьких методик, запропонованих британськими науковцями до вивчення процесу державного управління в Англії перш. пол. XVII ст. Автором запроваджено та науково обґрунтовано класифікацію британських історіографічних джерел з теми дослідження, уточнено основні історіографічні періоди та визначено перспективні напрями досліджень з цієї проблеми в сучасній британській історіографії. Введено до наукового обігу спеціальну термінологію, яка вживається в сучасній британській історіографії для характеристики тих аспектів, що виступають предметом даного дослідження.

Наукове та практичне значення дисертації визначається декількома чинниками. По-перше, історіографічний аналіз праць британських науковців др. пол. ХХ ст. дозволив простежити динаміку історіографічного процесу в сфері вивчення історії владних структур Англії перш. пол. XVII ст. та зробити ряд узагальнень щодо методологічних засад наукового пізнання англійської дійсності доби ранніх Стюартів. По-друге, виявлено здобутки сучасної британської історіографії з даної тематики та окреслено малодосліджені її аспекти, що з часом можуть стати перспективними напрямами у вивченні адміністративної історії Англії перш. пол. XVII ст. По-третє, практичне значення результатів дисертації полягає в тому, що її основні положення, висновки та матеріали можуть бути використані як при підготовці курсів із всесвітньої історії, історіографії зарубіжних країн, теорії та методології сучасної історичної науки, так і при створенні узагальнюючих досліджень на історіографічну тематику.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації були покладені в основу доповідей та повідомлень, виголошених на міжнародному науковому семінарі з проблем порівняльної історіографії (Будапешт, 2000 р.), міжнародній науковій конференції, присвяченій 10-річчю Незалежності України "Розвиток історичної науки в Україні" (Київ, 2001), двох українсько-німецьких семінарах: "Соціальна історія в Україні та в Німеччині в 20 ст." (Київ, 2002) та "Історична наука як засіб політичної легітимізації в Україні та в Німеччині в ХХ ст." (Київ, 2002), третьому українсько-фінському науковому семінарі "Сучасні напрями історико-етнологічних досліджень: тенденції і перспективи" (Київ, 2003) обговорювались на засіданнях кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За матеріалами дослідження у фахових виданнях, затверджених переліками ВАК України, опубліковано 5 авторських статей та 2 публікації у співавторстві загальним обсягом 3 друкованих аркуші.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дисертаційної роботи "Стан наукової розробки та джерельна база дослідження" складається із трьох підрозділів. В першому з них "Основні етапи, напрями та джерела з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії другої половини ХХ ст." наголошується, що в британській історіографії вказаного періоду процес нагромадження та розвитку знань з англійської адміністративної історії перш. пол. XVII ст. відбувався швидкими темпами. Це стало можливим завдяки структурним зрушенням в системі британського академічного історичного знання і, насамперед, в результаті оновлення та розширення проблематики з політичної історії. Гострі наукові дебати в британській історіографії Англійської революції в др. пол. ХХ ст. тією чи іншою мірою були пов'язані саме із розробкою різних аспектів адміністративної історії Англії доби ранніх Стюартів.

На основі аналізу процесу нагромадження та розвитку знань з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів виокремлено три історіографічні періоди у вивченні вказаної тематики. Перший – охоплює 50-ті – поч. 70-х рр. ХХ ст. він характеризується швидкими темпами нагромадження знань з окремих проблем організації та функціонування владних структур раннєстюартівської Англії. На інтенсивності розробки окремих тем позначилися структурні зміни в британській історичній науці цього періоду, які характеризувались, насамперед, усвідомленням необхідності широкої методологічної координації та інтеграції історії та суміжних соціальних наук, запровадженням методики і техніки кількісного аналізу в конкретно-історичних дослідженнях.

Другий період, сер. 70-х – 80-ті рр. ХХ ст., позначений "ревізіоністським викликом", появу якого можна розглядати як спробу оновлення політичної історії Англії перш. пол. XVII ст. Об'єктом уваги британських істориків в цей період стали, насамперед, англійський Парламент, Королівський Двір та політичні ідеї доби ранніх Стюартів. Появу "ревізіоністського виклику" в сучасній британській історіографії Англійської революції стимулювали стрімкий процес нагромадження знань з історії Англії перш. пол. XVII ст., розробка новітніх її інтерпретацій, залучення до наукового обігу великого масиву джерельного матеріалу.

Третій період у вивченні сучасною британською історіографією історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів припав на 90-ті рр. ХХ ст. Він хронологічно співпав із завершенням століття, що традиційно передбачає підведення підсумків. Проведений історіографічний аналіз засвідчив появу в 90-ті рр. ХХ ст. великої кількості перевидань робіт британських науковців, поглиблення розробки окремих сюжетів з політичної та адміністративної історії Англії доби ранніх Стюартів, уточнення британськими істориками своїх методологічних принципів та перегляд деяких інтерпретацій англійської історії першої половини XVII ст.

З метою глибшого аналізу процесу нагромадження та систематизації знань в сучасній британській історіографії з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в даному підрозділі проведено аналіз джерелознавчих можливостей різних груп опублікованих британських історичних джерел та запроваджено їх наукову класифікацію, в основу якої покладено принципи, розроблені у вітчизняному джерелознавстві. Проведений аналіз інформаційних можливостей різних груп джерельного матеріалу дозволив встановити, що джерельна база, яка знаходиться в розпорядженні британських науковців є достатньою, а її комплексне використання складає основу для всебічного вивчення історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів.

В другому підрозділі "Стан вивчення робіт сучасних британських науковців з адміністративної історії Англії першої половини XVII ст." проаналізовано організаційні засади та напрями історіографічного вивчення доробку сучасних британських науковців в дослідженні вказаної тематики в російській радянській та пострадянській, у вітчизняній та власне британській історичній науці.

В ході дослідження історіографічних праць британських науковців було встановлено, що процес осмислення доробку британської історичної науки в сфері вивчення адміністративної історії Англії перш. пол. XVII ст. відбувався уповільненими темпами. Вказано на те, що незважаючи на більш ніж трьохсотлітні традиції в розробці історії Англійської революції, перше узагальнююче дослідження історіографічного процесу навколо її вивчення – праця Р.Річардсона – з'явилось лише у 1977 р. Окремі аспекти аналізу розробки в сучасній британській історіографії історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів стали об'єктом уваги К.Шарпа, Дж.Кларка, Ґ.Ейлмера, К.Гіла.

Радянська історіографія при вивченні доробку британських істориків в дослідженні Англійської революції виходила із основоположної ідеї про "теоретико-методологічну кризу буржуазної історіографії". Така концептуальна настанова визначала тон історіографічної критики в працях радянських істориків, зумовлювала їхні однозначні оцінки наукового доробку британських вчених, позначалася на відборі тем для історіографічних досліджень. Водночас, незважаючи на ідеологічний контроль та наявність деяких ідеологічних штампів, історіографічні огляди радянських істориків 1950-х –1980-х рр. – М.А.Барга, Т.А.Павлової, І.І.Шаріфжанова та ін. – продемонстрували високий аналітичний рівень та ґрунтовний підхід у вивченні провідних тенденцій в сучасній британській історіографії Англійської революції, хоча в їх роботах і не було представлено всебічного аналізу стану розробки англійської адміністративної історії XVII ст.

В тематиці досліджень російських науковців в 1990-ті рр. спостерігався традиційно високий інтерес до аналізу новітніх тенденцій в британській історіографії Англійської революції і, водночас, було помітне прагнення розглядати стан її вивчення в контексті дослідження загальної структури історичного знання Великої Британії, організаційних та теоретико-методологічних засад сучасної британської історичної науки.

У вітчизняній історичній науці за радянських часів стан дослідження в британській історіографії др. пол. ХХ ст. історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів не став предметом спеціальних наукових досліджень і лише починаючи з 1990-х рр. перед українськими істориками з'явились деякі можливості щодо вивчення цієї проблематики.

В третьому підрозділі "Характеристика та класифікація британських історіографічних джерел другої половини ХХ ст. з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів" проаналізовано та систематизовано джерельну базу даного дослідження, виокремлено основні групи британських історіографічних джерел, виявлено їх інформативність. Запроваджена в дисертаційній роботі класифікаційна схема історіографічних джерел враховує їх видові характеристики, форму, ступінь інформаційної насиченості та сферу призначення. За цими критеріями весь комплекс британських історіографічних джерел др. пол. ХХ ст. з історії владних структур доби ранніх Стюартів поділено на шість груп: конкретно-історичні дослідження з адміністративної історії Англії перш. пол. XVII ст.; наукові праці узагальнюючого характеру; лекційні курси; бібліографічні покажчики та рецензії; роботи з аналізом стану сучасних історичних досліджень у Великій Британії; ресурси, пропоновані мережею Інтернет. Кожна з названих груп відрізняється своєрідністю, вона більшою чи меншою мірою інформаційно насичена, проте їх комплексний аналіз дозволив подати узагальнюючу картину стану розробки історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії др. пол. ХХ ст., простежити провідні тенденції, особливості та закономірності у її вивченні.

Другий розділ "Англійський Парламент доби ранніх Стюартів в історичних дослідженнях британських науковців другої половини ХХ ст.", який складається з двох підрозділів, присвячений аналізу британської історіографії у сфері вивчення організації та функціонування англійського Парламенту в системі державного управління Англії перш. пол. XVII ст.

В першому підрозділі "Організаційні засади англійського Парламенту першої половини XVII ст. в оцінках сучасних британських істориків" розглянуто праці британських науковців К.Расселла, Д.Гірста, М.Кішланскі та ін., в яких досліджувались питання про структуру, механізм функціонування англійського Парламенту доби ранніх Стюартів, та проаналізовано сучасні підходи британських істориків до вивчення порядку формування парламентських асамблей.

Особливо жваві дискусії в сучасній британській історіографії розгорнулись навколо твердження К.Расселла про відсутність такого явища, як англійський Парламент в перш. пол. XVII ст., якщо розглядати інститут Парламенту в його сучасному розумінні. Цінність цих наукових дебатів полягала в тому, що вони засвідчили незадовільний стан понятійного апарату, який використовувався британськими спеціалістами, та сприяли його оновленню та уточненню.

Другий підрозділ "Функціональна роль Парламенту в структурі державного управління Англії доби ранніх Стюартів за працями британських дослідників другої половини ХХ ст." присвячено вивченню стану розробки в сучасній британській історіографії проблематики, пов'язаної із визначенням функцій англійського Парламенту як одного із державно-владних інститутів Англії перш. пол. XVII ст. З цією метою проаналізовано праці Дж.Кеніона, К.Расселла, Д.Гірста та ін. Особливу увагу зосереджено на дослідженні в сучасній британській історіографії інтелектуальних ідей доби ранніх Стюартів, зокрема, показано стан вивчення доктрини "Давньої Конституції" та теорії "Королівського абсолютизму".

В ході дослідження підтверджено висновок британського історика Ґ.Берґесса про те, що незважаючи на, здавалось би, природній інтерес британських науковців до аналізу функціональної ролі і місця Парламенту в структурі державного управління Англії доби ранніх Стюартів з огляду на його роль в політичному процесі в країні перш. пол. XVII ст., та до вивчення ідеологічної передісторії Англійської революції в цілому, ці теми залишались все ще доволі нерозробленими.

Наявний історіографічний матеріал, представлений працями Дж.Соммервілля, Ґ.Берґеса, Р.Екклешола, Дж.Делі, Ґ.Ґреґґа, М.Пелтонена, П.Крістіансона та ін., в цілому, дозволяє простежити окремі тенденції та оригінальні позиції британських істориків щодо аналізу закладених в доктрині “Давньої Конституції” та теорії “Королівського абсолютизму” ідей, які стосуються визначення специфічної ролі та місця Парламенту і Королівської влади в системі управління. Однак, відзначено, що британські історики продемонстрували значно більший інтерес до аналізу інтелектуальних передумов виникнення цих доктрин, їх зв’язок із теоріями, поширеними на континенті.

Третій розділ "Організація адміністративного управління в Англії доби ранніх Стюартів в працях британських істориків другої половини ХХ ст." складається із трьох логічно пов'язаних підрозділів. Головну увагу тут зосереджено на аналізі доробку сучасних британських істориків у вивченні структури державного управління Англії доби ранніх Стюартів, зокрема, в дослідженні таких її складових, як Королівський Двір, центральна та місцева адміністрація. На відміну від вивчення історії англійського Парламенту перш. пол. XVII ст., яка в роботах сучасних британських науковців зазнала "ревізії", історія організації та функціонування системи державного управління в Англії доби ранніх Стюартів лише в др. пол. ХХ ст. почала активно досліджуватись. Стимулом до розгортання цих студій послугувала поява "полеміки навколо джентрі" а також історіографічні дискусії навколо концепції "тюдорівської революції в управлінні" та наукової теорії "Двір – Країна", яка розвивалась в рамках концепції "загальноєвропейської кризи XVII ст.".

В першому підрозділі "Королівський Двір доби ранніх Стюартів в світлі досліджень сучасних британських науковців" показано, що захоплення історією політичної боротьби передреволюційної Англії впродовж тривалого часу стримувало інтерес британських дослідників до вивчення Королівського Двору доби ранніх Стюартів як державно-владного органу. Розглянуті праці британських істориків Дж.Елтона, Ґ.Ейлмера, П.Загоріна, К.Шарпа, Л.Пек та ін. засвідчили багатовимірність Двору як історичного феномену. Запропонована ними широка тематична різноманітність у вивченні Королівського Двору доби ранніх Стюартів обумовила появу різних його трактувань та визначила ряд підходів до його аналізу – адміністративно-соціологічний, політичний, культурно-історичний.

В другому підрозділі "Сучасні британські історики про організацію та механізм функціонування апарату англійської центральної адміністрації першої половини XVII ст." висвітлюються дослідницькі підходи сучасних британських науковців та розглядаються їх здобутки у вивченні цієї проблематики. Особливу увагу приділено аналізу наукового доробку Ґ.Ейлмера – визнаного фахівця з англійської адміністративної історії раннього модерного часу. Запропоновані ним дослідницькі підходи до вивчення історії владних структур Англії перш. пол. XVII ст. – хронологічний, компаративний, соціологічний – було розвинуто в працях П.Загоріна, К.Расселла, Д.Гірста, Дж.Кеніона та ін. Серед проблем, які постали перед ними в процесі дослідження цієї тематики, нами виокремлено, насамперед, нерозробленість понятійного апарату та значну залежність істориків від термінології сучасної британської цивільної служби.

В третьому підрозділі "Місцева адміністрація в Англії першої половини XVII ст. в дослідженнях сучасних британських істориків" проаналізовано сучасні підходи у вивченні специфіки місцевого управління та показано тематику історичних студій британських науковців. Розглянуті праці К.Голмса, Дж.Моррілла, А.Флетчера. В.Пел, А.Г'юз та ін. продемонстрували ґрунтовний підхід істориків до вивчення адміністративної структури на місцях. Запропонований в їх дослідженнях локальний підхід до вивчення окремих місцевих адміністрацій засвідчив свою наукову цінність, проте він виявився значно менш ефективним для реконструкції системи місцевого управління в межах всієї Англії і тому став об'єктом гострої наукової критики в ході обговорення концепції "провінційного суспільства".

В четвертому розділі "Розробка соціальних аспектів у вивченні процесу державного управління Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії другої половини ХХ ст.", який складається із двох підрозділів, висвітлено головні тенденції в розширенні та оновленні соціальних сюжетів в дослідженні англійської адміністративної історії перш. пол. XVII ст.

В першому підрозділі "Аналіз основних напрямів в сучасній британській історіографії у вивченні соціопрофесійного складу носіїв державної влади Англії першої половини XVII ст." встановлено, що розробка таких проблем, як соціальне походження, майновий та освітній ценз, родинні зв'язки, професійні навички носіїв англійської державної влади відбувалось в рамках як традиційних, так і нових напрямів. До традиційних віднесено політичну біографістику, де поруч із численними "індивідуальними" біографіями в др. пол. ХХ ст. широко розробляються і т.зв. "колективні портрети". Звернуто увагу на появу в британській історіографії др. пол. ХХ ст. компаративних біографічних студій (праці М.Ешлі, Ч.Карлтона, Д.Уілсона).

Розгляд праць Р.Тоуні, Л.Стоуна, А.Еверітта, Б.Кауарда та ін. засвідчив, що дослідження соціальних сюжетів з історії англійських владних структур перш. пол. XVII ст. відбувалась і в рамках розробки соціальної історії Англії раннього модерного часу, де в полі зору дослідників опинились проблеми структурних зрушень та соціальної мобільності в англійському суспільстві XVI-XVII ст.

В другому підрозділі "Колективний портрет" англійського Парламенту та "соціальна біографія" англійської бюрократії першої половини XVII ст. в працях сучасних британських істориків" більш докладно розглянуто такий напрям, як "колективні біографії" носіїв англійської державної влади доби ранніх Стюартів, а також проаналізовано наукову цінність методу колективної біографії (просопографії), використаного в працях британських дослідників.

Гострі наукові дискусії в сучасній британській історичній науці сприяли утвердженню досить поміркованого погляду на сфери використання просопографічного методу в конкретно-історичних дослідженнях. Однак, було визнано, що дослідницька методика, яка ґрунтується на можливостях просопографії, на суворому дотриманні обліку та систематизації інформації, може бути ефективною при вивченні окремих політичних чи адміністративно-управлінських структур, чия діяльність належним чином представлена джерельним матеріалом.

Це підтверджували результати спеціальних досліджень "колективного портрету" Довгого Парламенту (Д.Брантон і Д.Пеннінґтон, М.Кілер) та "соціальної біографії" англійської бюрократії перш. пол. XVII ст. (Ґ.Ейлмер). Великі можливості і наукова цінність просопографії визнається і в наш час, що знайшло свій вияв в реалізації великого дослідницького проекту по створенню всеохоплюючої історії англійського Парламенту у формі національного словника "парламентської біографії", до якого заплановано внести дані про 75 тис. парламентаріїв.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження, викладено основні положення, що виносяться на захист:

- Аналіз процесу нагромадження та розвитку знань з історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії др. пол. ХХ ст. дозволив виокремити три хронологічні періоди у вивченні цієї проблематики: 1950-ті - початок 1970-х рр.; середина 1970-х - 1980-ті рр. та 1990-ті рр. Дана схема періодизації не тільки відображає специфічні процеси нагромадження та узагальнення знань з історії владних структур Англії перш. пол. XVII ст., а й враховує загальні тенденції розвитку сучасної британської історіографії Англійської революції та позначає характерні риси британського історіографічного процесу др. пол. ХХ ст. в цілому;

- Залучення до наукового обігу нових масивів джерельного матеріалу та інтенсивне використання вже опублікованих джерел сприяло розгортанню досліджень з адміністративної історії Англії перш. пол. XVII ст. в сучасній британській історіографії. Проведений аналіз засвідчив, що наявна в розпорядженні британських науковців джерельна база є достатньою, а її комплексне використання складає основу для всебічного вивчення історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів;

- Незважаючи на наявність певної наукової історіографічної літератури, присвяченої деяким аспектам вивчення в сучасній британській історіографії вказаної теми, проблема комплексного аналізу новітніх концепцій, методик, дослідницьких підходів британських науковців до вивчення історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів не ставилась ні в зарубіжній, ні у вітчизняній історичній науці;

- Історіографічні джерела з теми дослідження класифіковано за шістьма основними групами, подано характеристику кожної з них, розкрито їх інформаційні можливості та науково-практичну цінність і встановлено, що лише системне вивчення та комплексне використання британських історіографічних джерел усіх груп, критичний підхід до них, дозволили здійснити історіографічний аналіз стану розробки в британській історіографії др. пол. ХХ ст. історії владних структур Англії доби ранніх Стюартів;

- "Парламентська історія" Англії перш. пол. XVII ст. залишалась однією із найбільш пріоритетних сфер вивчення в сучасній британській історіографії. Водночас, в др. пол. ХХ ст. намітилась тенденція до переорієнтації дослідницьких інтересів від суто "парламентської історії" Англії перш. пол. XVII ст. до "історії англійського Парламенту" перш. пол. XVII ст., що підтверджується аналізом самої проблематики британських досліджень;

- В др. пол. ХХ ст. в британській історіографії активізувались дослідження з організації центрального та місцевого управління Англії доби ранніх Стюартів. Істориками було запропоновано широку тематичну різноманітність у вивченні Королівського Двору, апарату центральної та місцевої адміністрації;

- Дослідження соціопрофесійного складу носіїв англійської державної влади доби ранніх Стюартів в британській історіографії др. пол. ХХ ст. відбувалось в декількох напрямах. Найбільш перспективним серед них стало вивчення т.зв. "колективних портретів" парламентаріїв та англійської бюрократії, яке ґрунтувалось на використанні методу просопографії;

- Пріоритетним напрямом подальших досліджень є створення як спеціальних історіографічних робіт, в яких було б ґрунтовно проаналізовано стан розробки британською історіографією на різних етапах її розвитку окремих аспектів адміністративної історії Англії першої половини XVII ст., так і узагальнюючих досліджень, які б висвітили цей процес на фоні загальних тенденцій розвитку британської історичної науки в конкретно-історичні періоди. Перспективним може бути і подальше проведення порівняльних досліджень структури та механізму державного управління в Англії перш. пол. XVII ст. і в тогочасних континентальних європейських державах. Значно глибшої розробки потребує аналіз функціональної ролі Парламенту в структурі державного управління в Англії перш. пол. XVII ст. Необхідно також здійснити більш предметне вивчення електоральних процесів в Англії доби ранніх Стюартів. Перспективною темою майбутніх досліджень визначено аналіз сприйняття образу управлінця та парламентарія в англійському суспільстві перш. пол. XVII ст. До науково-практичних рекомендацій віднесено подальшу розробку та уніфікацію понятійного апарату, який застосовується в наукових історичних дослідженнях з даної проблематики.

Основні положення та висновки дисертації викладено у публікаціях:

Shevchenko N. "Collective Portraits" of English State-Power Holders of the first half of the 17th century in the Studies of Modern British Historians // Ethnic History of European Nations. - Kyiv, 2003. - №14: Current Directions in Historical-Ethnological Research: Tendencies and Perspectives. - P.107-110.

Британський історик К.Расел про деякі проблеми Англійської революції XVII ст. // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Вісник. Історія. - 2002. - Вип. 59-60. - С. 110-114.

Стан та перспективи дослідження Англійської революції середини XVII ст. в сучасній вітчизняній історіографії // Там само. - 2002. - Вип. 63-64. - С. 137-138.

Основні проблеми Англійської революції у висвітленні британських істориків др. пол. ХХ ст. // Там само. - 2000. - Вип. 49. - С. 29-34.

Неоліберальна британська історіографія про деякі проблеми Англійської революції XVII ст. (причини, характер, значення, особи Кромвеля та Карла І) // Питання нової та новітньої історії: Міжвід. наук. зб. - 1998. - Вип. 44. - С.211-217 (співавтор В.М.Павленко).

Публікації, які додатково відображають результати дисертації:

6. Із історії становлення вігської концепції в британській історіографії Англійської революції сер. XVII ст. (на матеріалах британських істориків ХІХ ст.) // Проблеми архівознавства та джерелознавства: Зб. наук. праць до 90-річчя від дня народження проф. В.І.Стрельського. – К., 2001. – (Історія архівної справи: спогади, дослідження, джерела, вип. 4). – С.294-303 (співавтор В.М.Павленко).

7. Соціально-економічні аспекти англійської історії XVII ст. у творчості Максима Ковалевського // Історія та історіографія в Європі. - 2003. - Вип. 1-2. - С.94-101.

АНОТАЦІЯ

Шевченко Н.І. Владні структури Англії доби ранніх Стюартів в британській історіографії другої половини ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

В дисертації вперше на британських історіографічних джерелах другої половини ХХ ст. комплексно досліджується процес нагромадження та систематизації знань з історії організації та механізму функціонування владних структур в Англії першої половини XVII ст. Проводиться узагальнення досвіду вивчення британськими науковцями англійської адміністративної історії доби ранніх Стюартів, аналізуються новітні підходи та дослідницькі методики, запропоновані в британській історичній науці до вивчення державно-владних інститутів Англії першої половини XVII ст. Виокремлено та обґрунтовано головні етапи дослідження британськими істориками проблематики з історії організації державного управління Англії доби ранніх Стюартів. Виявлено дискусійні, маловивчені питання, які потребують глибшої розробки та визначено перспективні напрями подальших досліджень.

Ключові слова: британська історіографія, владні структури, Англійська революція, адміністративна історія, Велика Британія, Англія.

АННОТАЦИЯ

Шевченко Н.И. Властные структуры Англии эпохи ранних Стюартов в британской историографии второй половины ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2003.

В диссертации впервые на британских историографических источниках второй половины ХХ в. комплексно исследуется процесс накопления и систематизации знаний по истории организации и функционирования властных структур Англии эпохи ранних Стюартов. Проведено обобщение опыта изучения в современной британской историографии административной истории Англии первой половины XVII в. Анализируются новейшие подходы и исследовательские методики, предложенные британскими историками для изучения властных институтов Англии эпохи ранних Стюартов.

Выделено и обосновано три историографических периода в изучении британскими специалистами тематики по истории организации государственного управления Англии эпохи ранних Стюартов. Определены дискуссионные, малоизученные вопросы и намечены перспективные направления дальнейших исследований.

Ключевые слова: британская историография, структуры власти, Английская революция, административная история, Великобритания, Англия.

ANNOTATION

Shevchenko N. State-Power Structures of Early Stuart England in the Elaboration of the British Historiography of the Second Half of the XXth c. – Manuscript.

This is a qualifying thesis for Ph. D. (Candidate of History) Degree in Speciality 07.00.06. – Historiography, Source Studies and Special Historical Subjects. – Kyiv National Taras Shevchenko University, 2003.

For the first time the thesis provides the complex studying of elaboration of different aspects of English administrative history of the first half of the XVII century in the modern British Historiography. The author traces the main periods in the studying of Early Stuart state-power structures. They are: 1950-s – the beginning of 1970-s, the middle of 1970-s – 1980-s and 1990-s. It is stressed, that this periodization doesn't only coincide with the developments in the studying of the English Revolution, but also reflects the British historiographical process of the second half of the XXth c. in general.

The deep analysis of the different categories of source materials, used in the works of modern British historians, proved, that the complex studying of all kinds of historical evidences on the English history of the XVIIth c. allowed them to elaborate the different subjects of Early Stuart administrative history.

The author provides the critical review on the recent advances in the studying of English "parliamentary history" of the first half of the XVIIth c. and concludes, that among the new developments in its studying was the elaboration of the "history of the English Parliament" of the first half of the XVIIth c. The number of the problems discussed in the modern British historiography are described here, among them: the structure and composition of parliamentary assemblies, the order of their formation, their functions in the whole system of Early Stuart's Government etc.

The special attention is paid to the original approaches used by the modern British historians in the studying of the royal Household and different departments of central and local administration. The author also deals with the main directions in the studying of social aspects of Early Stuart administrative history and stresses, that these new tendencies in its development were caused by the challenge of "sociohistoricism". The author tries to illustrate the impact of "new social" history on the British political historiography by the analyzing of so called "collective portraits" ("social biographies") of ordinary English MPs and office-holders of the first half of the XVIIth c., which formed one of the new trends in the elaboration of the English administrative history.

The author plays emphasis on the severe discussions in the modern British historiography about the setting of special historical categories and terminology in the studying of the Early Stuart administrative history.

The wide spectrum of perspective themes of further researches both in the studying of the English administrative history of Early Stuart period and of critical reviews on peculiarities in the studying of its problems in the modern British historiography are outlined here.

Key words: British Historiography, State-Power Structures, English Revolution, Administrative History, Great Britain, England.