ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Склярук Наталя Іванівна
УДК 332.132: 316.32
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ МАЛИХ МІСТ
В КОНТЕКСТІ РИНКОВИХ РЕФОРМ
Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ХАРКІВ –2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській державній академії міського господарства
Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
Чечетова Наталя Федорівна,
Харківська державна академія міського господарства,
доцент кафедри “Облік і аудит”
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Качала Тамара Миколаївна
Черкаський державний технологічний університет,
завідувач кафедрою менеджменту та права
кандидат економічних наук, доцент
Бережна Алла Юріївна,
начальник відділу управління державним майном Регіонального відділення ФДМ України по Полтавській області
Провідна установа - | Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України (м. Київ), кафедра аграрної економіки
Захист відбудеться “_9 ” _жовтня 2003 року о ___14___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.089.01 в Харківській державній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків., вул. Революції, 12
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківській державній академії міського господарства за адресою: 61002, м. Харків., вул. Революції, 12.
Автореферат розісланий “_8_ ”_вересня__ 2003 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
к.е.н., доцент Лелюк Н.Є.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розбудови держави в малих містах склалася складна економічна та соціальна ситуація. Під час проведення економічних реформ не враховувалася специфіка розвитку таких міст і тому зміни в економіці малих міст йдуть дуже повільно. Натомість, малі міста мають важливе значення для подальшого розвитку господарського комплексу України, оскільки в них зосереджено 13% населення України, з цими містами пов'язана історія, національна культура, традиції і самобутність українського народу.
Великі міста, володіючи могутнім соціально-економічним потенціалом, можуть протидіяти кризовим явищам в економіці. В них інтенсивніше трансформується функціональна структура і розвиваються нові галузі економіки, створюються підприємства різних форм власності, які забезпечують робочими місцями населення і сприяють наповненню міських бюджетів. Значна концентрація освітніх установ дає можливість трудовим ресурсам міста підвищувати свою кваліфікацію, або замінити її. У великих містах більш інтенсивно проходять інноваційні процеси, змінюється їх архітектурно-будівельний вигляд, удосконалюється міське управління.
У той же час, малі міста, на відміну від великих, обмежені економічними, фінансовими, інвестиційними ресурсами. Малим містам сутужніше адаптуватися до нових соціально-економічних умов, оскільки, як правило, характеризуються недостатнім рівнем промислового розвитку, житлово-комунального господарства, благоустрою та обслуговуванням населення. Такі міста відрізняються низьким рівнем міської інфраструктури: доріг, інженерних комунікацій, благоустрою житла, освітніх, культурно-побутових, медичних установ тощо.
Значний внесок у теоретичні і методологічні дослідження міста внесли вчені: М.Вебер, Дж.Форрестер, Л.Велихов, Г.Лаппо, Б.Хорев І.Ільїн, А.Грузинов, Є.Пітюренко, П.Коваленко, В.Фінагін, В.Чумаченко та ін. У їх працях розроблялися загальні основи містобудування. В роботах М.Портера, М.Тодаро, П.Друкера, А.Томпсона, А.Дж.Стрикленда, у рамках загальноекономічної теорії, широко досліджуються причини процвітання і конкурентноздатності окремих підприємств, країн, регіонів. У працях учених: Б.Адамова, О.Алімова, В.Бесєдіна, М.Борщевського, В.Гейця, З.Герасимчук, В.Гриньової, Ф.Заставного, В.Князєва, Л.Коваленка, В.Кравченка, Ю.Лебединського, Е.Лібанової, В.Лугового, В.Мамутова, В.Найдьонова, О.Невелева, Н.Нижник, Н.Парфенцевої, Е.Панченка, Є.Перцика, В.Піла, І.Розпутенка, Д.Стеченко, В.Фінагіна, Л.Чернюк, М.Чумаченка, Т.Качала, П.Руснака розглядаються питання управління регіонами. Проте питанням стратегії розвитку малих міст в нових економічних умовах увага приділена ще не достатньо. Соціально-економічна значущість проблеми розвитку малих міст в контексті ринкових реформ, що відбуваються в Україні, наявність при цьому невирішених теоретичних, правових, методичних, організаційних питань зумовили вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з основними напрямками наукових досліджень факультету "Економіки і менеджменту" і кафедри "Облік і аудит" Харківської державної академії міського господарства, які виконувалися у межах держбюджетної науково-дослідної роботи "Проблеми рівноваги економічних систем у ринкових умовах" за 2000 р. №697 від 15.01.01 р. та за 2001 р. №716 від 25.02.02 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних основ та практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку економіки малих міст України в умовах ринкових реформ.
Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені такі задачі:
систематизувати теоретичні розробки з питань економічного розвитку малого міста;
здійснити оцінку сучасних соціально-економічних тенденцій розвитку малих міст України, виходячи з їх ролі та значення в народногосподарському комплексі країни;
дослідити сукупність факторів, що впливають на розвиток малих міст;
обґрунтувати методичні підходи до вибору основних критеріїв стратегії розвитку малих міст;
розробити методику стратегічного планування соціально-економічним розвитком малого міста;
визначити науково-методичні підходи щодо оцінки потенціалу малого міста;
розробити організаційно-економічний механізм стратегії розвитку малого міста в умовах ринкових перетворень.
Об'єктом дослідження є економічний комплекс малих міст України та Харківського регіону.
Предметом дослідження є процес формування організаційно-економічного механізму стратегії розвитку економіки малого міста.
Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і закордонних учених, присвячені проблемам розробки теоретичних основ системного регулювання розвитком малих міст, а також законодавчо-нормативні документи Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України з питань регіональної політики.
Емпіричну базу дисертаційної роботи склала звітність Державного комітету статистики, Державного комітету з питань житлово-комунального господарства, підприємств різних форм власності та підпорядкування.
Для вирішення поставлених завдань застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: метод узагальнення – для визначення тенденцій розвитку малих міст і більш точного визначення окремих положень дослідження; дедуктивний метод – для деталізації і систематизації критеріїв, показників і факторів розвитку малих міст; статистичний аналіз – для вивчення, угруповання, порівняння, оцінки й інтерпретації фактичних даних щодо економічного потенціалу розвитку малих міст; системний підхід для характеристики системи потенціалів розвитку малого міста; графічний – для наочного відображення динаміки і структури окремих економічних показників, методи статистичного та економічного аналізу – для визначення факторів, які формують стратегію розвитку малих міст.
Наукова новизна одержаних досліджень полягає в комплексному обґрунтуванні теоретичних та методологічних основ формування стратегії розвитку економіки малих міст у період трансформації економіки, зокрема:
вперше:
обґрунтовано організаційно-економічний механізм розробки стратегії розвитку малих міст, з врахуванням особливостей їх генезису, сучасного стану розвитку, рівня власного потенціалу та можливостей державної підтримки;
удосконалено:
методику оцінки потенціалу розвитку малого міста, яка на відміну від існуючих, що у більшості містять розрахунок економічного потенціалу, передбачає комплексну оцінку ресурсних можливостей розвитку малого міста і розглядає потенціал розвитку малого міста як цілісну систему потенціалів різного виду, а саме: природно-ресурсного, економічного, соціального, організаційного та потенціалу територіального розташування;
методику стратегічного планування соціально-економічним розвитком малого міста, в якій враховано особливості таких міст, зокрема: обмеженість у фінансових та інвестиційних ресурсах; залежність від державних програм розвитку регіонів, де вони розташовані; нерозвиненість ринкової інфраструктури, недостатній освітній рівень трудових ресурсів; необхідність першочергового вирішення проблеми зайнятості населення, як-то створення нових робочих місць і працевлаштування населення, підвищення його кваліфікації і перекваліфікації;
дістали подальшого розвитку:
визначення сутності малого міста, яке розглядається не з традиційної точки зору щодо кількості проживаючих в ньому жителів, а як складна соціально-економічна система, що динамічно розвивається за певних сприятливих умов;
склад основних критеріїв, показників та факторів розвитку малих міст з урахуванням сучасних тенденцій реформування економіки країни;
механізм державної підтримки економічного розвитку малих міст, який містить нові підходи щодо фінансової підтримки державою реалізації стратегічних планів розвитку малих міст України;
організаційна структура управління малим містом та її функції при реалізації нової економічної політики.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання основних положень і методичних рекомендацій, як результатів дослідження автора, дозволить сформувати стратегію розвитку малих міст, розробити ефективні форми управління містом. Методичні розробки дисертації запропоновані до впровадження і використані при розробці планів розвитку м. Куп’янська (Довідка Виконавчого комітету м. Куп’янська № 412-11 від 10.03.2003), у матеріалах щодо формування концепції розвитку малих міст Харківської області (Довідка Головного управління економіки та ринкових відносин Харківської обласної державної адміністрації № 01-1/1681 від 16.05.2003).
Результати дослідження використані у процесі викладання навчальних курсів “Економіка міста”, „Регіональна економіка”, „Адміністративний менеджмент” студентам економічних спеціальностей вищих навчальних закладів (довідка № 1792 від 14.04.2003).
Особистий внесок здобувача. Положення і рекомендації, викладені в дисертації і виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї і розробки приналежні співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. Висновки і положення дисертації носять цілком самостійний характер.
Апробація результатів дисертації. Методичні розробки і практичні рекомендації роботи були представлені й обговорені на науково-практичних конференціях "Стійкий розвиток міст" (м. Харків, 2002 р.) “Управління розвитком соціально-економічних систем, глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2002), “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.)"
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових робіт, загальним обсягом 3,5 умовн.-друк.арк., з яких 3,1 умовн.-друк.арк. належить особисто автору.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота містить 175 сторінок машинописного тексту, 19 таблиць, 26 малюнків, 17 додатків, список використаної літератури з 164 найменувань.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі, методи дослідження, наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення.
У першому розділі - "Теоретичні основи дослідження проблем економічного розвитку малих міст" – розглядаються сутність категорії „мале місто”, генезис малих міст, основні критерії, показники і фактори розвитку малого міста, економічні і соціальні проблеми розвитку малих міст у сучасних умовах реформування економіки.
Для розробки системи управління соціально-економічним комплексом міста важливо вивчити економічну основу розвитку міста. В роботі докладно проаналізовано генезис малих міст України. Поняття “мале місто” у теоретичних наукових розробках та офіційних матеріалах є не однозначним, його зміст змінювався в залежності від функцій, які виконувало те чи інше місто. В роботі визначено два основних шляхи становлення малих міст. Перший має глибокі історичні корені, коли малі міста виступали великими промислово-торговими транспортними центрами, однак згодом ці функції були втрачені або придбали внутрірайонне значення. Другий шлях виникнення малих міст – це перетворення колишніх робітничих селищ, створених біля великих промислових об'єктів (шахт, рудників, електростанцій) в нові міста.
Для оцінки рівня розвитку будь-якого малого міста в дисертації розроблено систему критеріїв його розвитку, показників що їх вимірюють та досліджено зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на розвиток міста. Систематизація зазначеного, надає можливість оцінити потенційну стійкість та перспективи розвитку кожного малого міста, на підставі цього вибрати найбільш важливі напрямки діяльності органів влади для виводу міста з економічної кризи. Зокрема, на розвиток малих міст в Україні впливають.
Слабка економічна база міста. Монопрофильна, недостатньо диверсифійована міська економіка, яка залежить від роботи одного чи декількох містоутворюючих підприємств, що мають недостатнє завантаження виробничих потужностей.
Низький рівень соціального розвитку. Недозабезпеченість населення міста практично всіма основними видами послуг житлово-комунальної сфери водо- тепло- газо- електропостачанням, водовідведенням) та послуги соціально-культурної сфери. Низький рівень благоустрою міст, незадовільна ситуація з утилізацією твердих відходів. Недостатній рівень розвитку транспортних зв'язків із сільськими населеними пунктами, розташованими в зоні впливу малого міста. Незадовільний стан дорожнього господарства, багатьох об'єктів комунальної інфраструктури.
Порушення відтворювальної функції міста. Погіршення умов життя населення, скорочення тривалості життя, зниження чисельності обумовлює підвищення “навантаження” на працюючих за рахунок утриманців і пенсіонерів. Обмеженість місць для праці, незначні можливості населення в перекваліфікації й одержанні освітніх послуг, погіршення якості трудових ресурсів приводить до загострення демографічної ситуації в малих містах.
Відсутність фінансової бази, необхідної для надання якісних суспільних і адміністративних послуг. Хронічний дефіцит бюджету міста, обумовлений як ослабленням податкової бази, так і неефективним витрачанням бюджетних коштів. У структурі самого бюджету особливо серйозно недофінансуються соціальні статті, як правило, відсутній бюджет розвитку.
??????????? ?????????????-???????????? ????????? ??????????? ????? ?????? ?????????????? ? ???????? ?????????, ?? ??? ??????????? ????????? ?????????? ?????????-??????????? ????????? ????? ???? ?? державному, регіональному і місцевому рівнях.
В роботі зроблено висновок, що малі міста виявилися найменш захищеними ланками вітчизняної економіки. Не накопивши багатого економічного потенціалу, володіючи слабкою фінансовою базою, залишившись без централізованих надходжень, малі міста практично не можуть самостійно вийти з економічної стагнації без певної державної підтримки. Перед малими містами постає задача подолання руйнівних тенденцій і збереження господарського комплексу міст як економічної одиниці.
У другому розділі – „Обґрунтування стратегії розвитку малих міст в контексті ринкових реформ” - визначаються основні критерії вибору стратегії розвитку малого міста, напрями стратегічного планування соціально-економічним розвитком малого міста, методичні підходи щодо оцінки потенціалу малого міста.
Аналіз генезису і сучасного стану малих міст виявив необхідність розробки стратегії їх розвитку і виходу із кризового становища. В основу запропонованої у дисертаційній роботі стратегії розвитку малих міст покладено тезу, що функціонування та розвиток малого міста можна, певним чином, порівняти з великим підприємством, що займається виробництвом і реалізацією продукції та одночасно вирішує соціальні проблеми своїх працівників. Відповідно, сучасні методи стратегічного управління, що мають місце в підприємницькій сфері, можуть бути адаптовані для умов розвитку малого міста.
У роботі визначено і обґрунтовано наступні принципи розробки і реалізації стратегії стійкого розвитку міста.
??????? ??????????? ??????????? ?? ????????? ??????? ???????? ?????????????? ? ?????????? ?????, ???????????? ?????????????, ???????? ??????, ??????.
Принцип діяльності органів міського самоврядування в інтересах суспільно визнаних цілей і напрямків. Стратегічне управління надає органам міського самоврядування можливість орієнтуватися у своїй поточній діяльності на стратегічні цілі розвитку міста, погоджені з міським співтовариством.
Принцип корегування цілей та напрямів розвитку міста. Стійкий розвиток – це не якесь невизначене представлення про “світле майбутнє”, і не конкретний, застиглий стан, це творчий процес досягнення збалансованості у всіх сферах розвитку міста, тому мета і напрямки розвитку міста мають корегуватися в залежності від обставин, що склалися.
Принцип трансформації стратегії в конкретні програми і поточні плани заходів (єдність між стратегією і тактикою в розвитку міста). Процес стратегічного планування не закінчується, а тільки починається розробкою і прийняттям стратегії розвитку, тому до обґрунтованих пріоритетів розвитку, викладених у стратегії, неодмінно мають розроблятися конкретні програми і проекти, як інструменти і механізми реалізації стратегії.
Для вибору стратегічних напрямків розвитку малого міста пропонується використовувати матрицю життєвого циклу і цілей розвитку міста, що включає такі етапи розвитку муніципального утворення, як відродження, росту, розвитку.
На етапі відродження малого міста здійснюється перелом негативних тенденцій, які мають місце в соціально-економічному розвитку міста. Результатом етапу відродження має бути досягнута стабілізація показників соціально-економічного розвитку міста.
На етапі росту відбувається подальше кількісне збільшення показників соціально-економічного розвитку міста. Результатом цього етапу має стати більш повне й ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу міста.
На етапі розвитку міста відбувається освоєння нових високотехнологічних виробництв, якісна зміна структури економіки міста, підвищення його конкурентноздатності до середньосвітового рівня. Пріоритетний розвиток одержать високотехнологічні галузі і підприємства, а також сфера культури і дозвілля.
У дисертаційній роботі запропоновано алгоритм формування і реалізації стратегічного плану розвитку малого міста. Проведені дослідження показали, що формування стратегічного плану розвитку малих міст має свої специфічні риси, до яких варто віднести наступні:
значно менший за обсягом стратегічний план та процедура його формування, а також його велика конкретність, оскільки це пов'язано з тим, що малі міста є нескладними соціально-економічними системами і кількість елементів, взаємозв'язків між ними значно менша;
при розробці стратегічного плану малого міста більша увага приділяється програмному аспекту планування, оскільки стратегічний план розвитку малих міст має, з однієї сторони, більш конкретні цілі, а з іншої - обмеженість таких міст у ресурсах, змушує формувати останній, як сукупність пріоритетних цільових програм, об'єднаних у єдину систему;
наявність фінансових обмежень потребує визначення черговості реалізації програм;
особлива увага в стратегічному плані має приділятися соціальним аспектам, і, насамперед, проблемі зайнятості населення, оскільки вирішення проблеми працевлаштування, підвищення кваліфікації і перекваліфікації, має першочергове значення;
залежність стратегічних планів малих міст від державних програм, стратегічних планів регіонів, де вони розташовані і, насамперед, це стосується інвестиційних ресурсів, оскільки розміщення нових виробництв багато в чому залежить від влади в регіоні;
нерозвиненість ринкової інфраструктури, низький освітній рівень, обмеженість управлінських можливостей і інших необхідних умов для здійснення процедур стратегічного планування.
Здійснюючи вибір стратегії розвитку будь-якого міста необхідно виявити власний потенціал цього малого міста, інформація щодо якого сприяла б виявленню раціональних шляхів і перспектив соціально-економічного розвитку міста.
Детальне вивчення існуючих методик визначення потенціалу міст показує, що у більшості з них обґрунтовується економічний потенціал міста. У роботі визначено, що для комплексної оцінки ресурсних можливостей розвитку малого міста необхідно розглядати потенціал його розвитку, як цілісну систему потенціалів різного виду. У процесі дослідження виділені наступні види потенціалів: природно-ресурсний, економічний, соціальний (якості життя), організаційний і потенціал територіального розташування.
Проведені у роботі дослідження дозволили зробити висновок, що загальний потенціал малого міста може бути визначений як сума складових його окремих потенціалів по наступній формулі:
, (1)
де, П – загальний потенціал малого міста;
Пі – окремі потенціали (природно-ресурсний, економічний,
соціальний, територіального розташування та організаційний);
N – число окремих потенціалів.
ki - коефіцієнти, які характеризують питому вагу кожного виду
потенціалу у загальному потенціалі малого міста.
Окремі потенціали розвитку малих міст пропонується визначати по формулі:
(2)
де, Пj – складові окремого потенціалу;
n – число компонентів, що характеризують окремий потенціал (наприклад, при оцінці економічного потенціалу компонентами виступають виробничий, фінансовий, інноваційний, експортний, інформаційний потенціали).
У дисертаційній роботі розрахунок потенціалу було виконано по малим містам Харківської області, зокрема у таблиці 1 наведено приклад розрахунку виробничого потенціалу.
Дослідження показали, що найбільший загальний потенціал розвитку мають наступні малі міста Харківської області: Куп’янськ, Чугуїв, Балаклея, Первомайський. Середній рівень загального потенціалу мають Красноград, Зміїв, Валки, Богодухів, а низький потенціал розвитку – Дергачі, Вовчанськ, Люботин, Барвенково (табл.2).
Таблиця 1
Індекс виробничого потенціалу малих міст Харківщини
Назва міста | Обсяг виробничої продукції в розрахунку на 1 жителя тис. грн./чол. | Індекс | Завантаженість виробничих потужностей, % | Індекс | Обсяг інвестицій в основний капітал, тис. грн. | Індекс | Кількість малих підприємств на 10тис. чол. | Індекс | Питома вага збиткових підприємств по усіх видах діяльності, % | Індекс | Загальний індекс виробничого потенціалу
Куп’янськ | 5077,97 | 1 | 40 | 0,5852 | 1302 | 0,186 | 20 | 0,1944 | 60,66 | 0,5476 | 0,5026
Люботин | 868,64 | 0,1398 | 32 | 0,4667 | 1140 | 0,1576 | 26 | 0,3611 | 66,67 | 0,3357 | 0,2922
Первомайський | 1252,71 | 0,2183 | 21 | 0,3037 | 896 | 0,1148 | 25 | 0,3333 | 75,76 | 0,0152 | 0,1971
Чугуїв | 996,46 | 0,166 | 21 | 0,3037 | 2770 | 0,4436 | 28 | 0,4167 | 47,83 | 1 | 0,466
Балаклея | 1910,31 | 0,3527 | 36 | 0,5259 | 5941 | 1 | 17 | 0,1111 | 56,67 | 0,6883 | 0,5356
Барвенково | 184,22 | 0 | 68 | 1 | 479 | 0,0416 | 21 | 0,2222 | 76,19 | 0 | 0,2528
Богодухів | 632,74 | 0,0917 | 45 | 0,6593 | 2584 | 0,4109 | 25 | 0,3333 | 55,58 | 0,7267 | 0,4444
Валки | 237,35 | 0,0109 | 34 | 0,4963 | 3079 | 0,4978 | 30 | 0,4722 | 64,29 | 0,4196 | 0,3794
Вовчанск | 2184,91 | 0,4088 | 14,4 | 0,2059 | 242 | 0 | 13 | 0 | 50 | 0,9235 | 0,3076
Дергачі | 557,9 | 0,0764 | 0,5 | 0 | 5423 | 0,9091 | 49 | 1 | 56,34 | 0,6999 | 0,5371
Зміїв | 277,03 | 0,019 | 15 | 0,2148 | 766 | 0,0919 | 32 | 0,5278 | 74,47 | 0,0606 | 0,1828
Красноград | 328,19 | 0,0294 | 30 | 0,437 | 4278 | 0,7082 | 28 | 0,4167 | 50 | 0,9235 | 0,503
Таблиця 2
Загальний потенціал малих міст Харківщини
Назва міста | Індекс якості життя | Індекс економічного розвитку | Індекс природно-ресурсного потенціалу | Загальний потенціал | Ранг
Куп’янськ | 0,6136 | 0,7513 | 0,2249 | 0,5947 | 1
Люботин | 0,3767 | 0,2502 | 0,1373 | 0,2946 | 11
Первомайський | 0,6896 | 0,2713 | 0,3018 | 0,4855 | 4
Чугуїв | 0,6548 | 0,3521 | 0,5579 | 0,5378 | 2
Балаклея | 0,6639 | 0,3568 | 0,4853 | 0,5318 | 3
Барвенково | 0,3874 | 0,1389 | 0,2625 | 0,2838 | 12
Богодухів | 0,4463 | 0,2439 | 0,3617 | 0,3647 | 8
Валки | 0,5287 | 0,2018 | 0,244 | 0,3723 | 7
Вовчанск | 0,4266 | 0,1879 | 0,2879 | 0,3239 | 10
Дергачі | 0,3664 | 0,3157 | 0,2425 | 0,3289 | 9
Зміїв | 0,6468 | 0,1228 | 0,2745 | 0,4101 | 6
Красноград | 0,5904 | 0,2765 | 0,2965 | 0,4368 | 5
Наявність інформації про потенціал малого міста дає можливість визначитися зі стратегією соціально-економічного розвитку малого міста. На підставі виконаних розрахунків потенціалів малих міст Харківщини в роботі запропоновані стратегії розвитку зазначених міст (табл. 3). Зокрема, підвищення якості життя населення є пріоритетним напрямком для Куп’янська, Люботина, Дергачей; підвищення рівня економічного розвитку для міст Первомайського, Чугуєва, Балаклеї, Валок, Змійова, Краснограда; підвищення якості життя і рівня економічного розвитку для міст Барвенково, Богодухова, Вовчанська.
Таблиця 3
Рекомендовані стратегії розвитку малих міст Харківщини
Назва
Міста | Індекс якості життя
(ЯЖ) | ранг | Індекс економічного розвитку (ЕР) | ранг | Індекс природно-ресурсного потенціалу (ПРП) | ранг | Вибір загальної стратегії розвитку | Окремі стратегії по складовим компонентам
ЯЖ | ЕР
Куп’янськ | 0,6136 | 5 | 0,7513 | 1 | 0,2249 | 11 | ЯЖ | УРЖ | В
Люботин | 0,3767 | 11 | 0,2502 | 7 | 0,1373 | 12 | ЯЖ | Д,
УРЖ,ЯС | В
Первомайський | 0,6896 | 1 | 0,27126 | 6 | 0,3018 | 4 | ЕР | УРЖ | В
Чугуїв | 0,6548 | 3 | 0,3521 | 3 | 0,5579 | 1 | ЕР | УРЖ | В
Балаклея | 0,6639 | 2 | 0,3568 | 2 | 0,4853 | 2 | ЕР | Д | Ф
Продовження табл. 3
Барвенково | 0,3874 | 10 | 0,1389 | 11 | 0,2625 | 8 | ЕР, ЯЖ | УРЖ, ЯС | В,Ф
Богодухів | 0,4463 | 8 | 0,2439 | 8 | 0,3617 | 3 | ЕР, ЯЖ | Д,
УРЖ | Ф
Валки | 0,5287 | 7 | 0,2018 | 9 | 0,244 | 9 | ЕР | ЯС | Ф
Вовчанск | 0,4266 | 9 | 0,1879 | 10 | 0,2879 | 6 | ЕР, ЯЖ | Д, ЯС | В
Дергачі | 0,3664 | 12 | 0,3157 | 4 | 0,2425 | 10 | ЯЖ | Д, ЯС | Ф
Зміїв | 0,6468 | 4 | 0,1228 | 12 | 0,2745 | 7 | ЕР | ЯС | В,Ф
Красноград | 0,5904 | 6 | 0,2765 | 5 | 0,2965 | 5 | ЕР | Д, ЯС | Ф
де: УРЖ – умови та рівень життя; Д – демографічний потенціал; ЯС – якість
середовища; В – виробничий потенціал; Ф - фінансовий потенціал.
У третьому розділі обґрунтовано основні напрямки формування організаційно-економічного механізму стратегії розвитку малих міст. Зокрема, визначено основні елементи державної підтримки економічного розвитку малих міст; організаційну структуру управління та її функцій при реалізації нової економічної політики малого міста; напрямки стимулювання економічної активності малого підприємництва; запровадження нових технологій управління розвитком малого міста.
У дисертації визначено сутність організаційно-економічного механізму розвитку малого міста. Зокрема, організаційно-економічний механізм - це інструмент управління соціально-економічним розвитком міста, в основу якого покладено складний господарський комплекс, економічна самостійність місцевих органів та суб'єктів господарювання, а результатом узгодженої взаємодії цих ланок є створення в малому місті сприятливого середовища для формування і розвитку ринкових відносин, ділової активності, ініціативи та комфортності проживання. Слід зазначити, що формування такого механізму має здійснюватися на державному, регіональному, місцевому рівнях.
Реалізація стратегічного плану розвитку потребує певних фінансових ресурсів. З огляду на низький економічний потенціал малих міст розраховувати в повній мірі тільки на внутрішні ресурси не доводиться. У дисертаційній роботі запропоновано удосконалити механізм державного фінансування малих міст. Зокрема, щорічно при затвердженні Державного бюджету України використовується механізм бюджетного вирівнювання територій. Обсяг дотацій вирівнювання з Державного бюджету, що надаються бюджету муніципальних утворень (Ti), визначається як різниця між розрахунковим обсягом витрат (Vi) і прогнозним обсягом доходів, що акумулюються на її території (Di), із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (і ). На основі проведених досліджень, пропонується у розрахунках, поряд з використанням коефіцієнта вирівнювання, застосовувати коефіцієнт, який враховуватиме загальний потенціал малого міста, що дозволить таким містам отримати додаткові кошти на свій розвиток. Формула розрахунку матиме наступний вигляд:
Тi= ?i * К п.р (Vi - Di) (3)
Кп.р. = 1+П (4),
де: К п.р – коефіцієнт, що враховує потенціал розвитку малого міста;
П - індекс загального потенціалу малого міста.
Отримані додаткові кошти будуть спрямовані на реалізацію програм з урахуванням їх пріоритетності.
Використовуючи розрахунки потенціалу міста, у роботі уточнено методику розрахунків видатків місцевих бюджетів. Зокрема, пропонується у формулі розрахунку видатків загального фонду бюджету адміністративно-територіальної одиниці (Vi), що враховується при визначенні трансфертів і визначається, як сума розрахункових показників по основних функціях цих бюджетів, врахувати видатки на реалізацію пріоритетних напрямків стратегії розвитку міста (Vstr). Формула розрахунку матиме наступний вигляд:
Vi = Vyi + Vzi + Voi + Vsi + Vki + Vpri + Vfi + Vbi + Vwi + Vpi +Vkvi +
+Vrvi +Vdi + Vzabi+ Vhi + Vstr , (5)
де Vyi – розрахунковий обсяг видатків на утримання органів управління;
Vzi – розрахунковий обсяг видатків на охорону здоров'я;
Voi – розрахунковий обсяг видатків на освіту;
Vsi – розрахунковий обсяг видатків на соціальний захист і соціальне
забезпечення;
Vki – розрахунковий обсяг видатків на культуру і мистецтво;
Vpri– розрахунковий обсяг видатків на утримання засобів масової інформації;
Vfi – розрахунковий обсяг видатків на фізичну культуру і спорт;
Vbi – розрахунковий обсяг видатків на капітальний ремонт
житлового фонду і благоустрій;
Vwi – розрахунковий обсяг видатків на утримання об'єктів соціальної сфери
підприємств, що передаються у комунальну власність;
Vpi – розрахунковий обсяг видатків на правоохоронну діяльність;
Vkvi – розрахунковий обсяг видатків на капітальні вкладення;
Vrvi – розрахунковий обсяг видатків на організацію порятунку на воді;
Vdi – розрахунковий обсяг видатків на інші заходи;
Vzabi – розрахунковий обсяг видатків на погашення заборгованості
по заробітній платі та інших соціальних виплатах;
Vhi – розрахунковий обсяг видатків на нерозподілений резерв
коштів місцевих бюджетів;
Vstr - видатки на реалізацію пріоритетних напрямків стратегії розвитку міста.
Зміна економічного середовища, формування ринкових відносин, розвиток конкуренції висувають підвищені вимоги до органів місцевого самоврядування, передбачають посилення їх відповідальності за долю міста, добробут населення, поліпшення якості міського середовища. Сьогодні міська влада практично є єдиною силою, яка зобов'язана забезпечити міський розвиток. В роботі доводиться, що ефективне міське управління входить у ряд перспективних умов і факторів стабілізації і переходу до підйому і розвитку міської економіки. Відповідно, у дисертації пропонується удосконалити організаційну структуру управління міської адміністрації в такий спосіб щоб ця структура відповідала стратегічним функціям розвитку міста.
Економічна база міста є тією основою, що дозволить місту продовжувати своє подальше існування та розвиток, забезпечуючи збереження робочих місць, надходження податків до місцевого бюджету. Тому активізація підприємницької діяльності, розвиток інфраструктури – має стати тією ланкою, яка може вивести мале місто з депресивного стану і сприятиме вирішенню економічних, соціально-демографічних, фінансових проблем малого міста. У дисертаційній роботі пропонуються нові форми взаємодії місцевої влади з містоутворюючими підприємствами, зокрема пропонується створення партнерських відносин в управлінні господарством міста. В роботі доведено, що такі відносини можуть будуватися тільки в малому місті, оскільки місто обмежено малою територією, незначним колом суб'єктів підприємницької діяльності, крім того, важливим чинником є тісний контакт між громадянами міста. Запропонована форма організації може бути оформлена у вигляді господарського товариства, спільного підприємства, але найбільш прийнятною є приватно-громадське партнерство (ПГП). Сутність такої взаємодії полягає в наступному: суб'єкти підприємницької діяльності беруть участь своїми вільними коштами у фінансуванні міста. Одночасно вони здобувають право голосу при розподілі фінансових засобів міста на вирішення задач визначених стратегічним планом розвитку міста. Для цього адміністрація міста і підприємства, різних форм власності створюють єдиний орган управління містом, у якому кожен учасник має право голосу. В результаті такої організації управління містом відбувається не додаткове вилучення коштів за рахунок запровадження нових місцевих податків для вирішення поточних проблем міста, а добровільне і, безумовно, вигідне інвестування вільних коштів.
Нові умови розвитку суспільства (інтернаціоналізація економічних зв'язків, інформатизація всіх аспектів життя, загострення конкуренції між містами, країнами тощо) приводять до того, що багато методів і прийомів менеджменту, які довели свою результативність у комерційному секторі, безумовно, можуть бути перенесені в практику муніципального управління. В роботі обґрунтована економічна доцільність запровадження таких нових технологій сучасного менеджменту, як бенчмаркінг, створення тимчасових робочих груп, міський маркетинг. Застосування зазначених нових технологій поряд з приватно-громадським партнерством сприятиме істотному підвищенню ефективності муніципального управління, створить інвестиційно привабливою економіку міста та стимулюватиме розвиток малого міста.
ВИСНОВКИ
На основі проведених досліджень зроблені наступні висновки і пропозиції.
1. Вивчення існуючої в Україні практики регулювання розвитком регіонів дозволило зробити висновок щодо відсутності науково-методичної бази управління процесами перебудови економіки малих міст та аргументувати об’єктивну необхідність розробки та запровадження організаційно-економічного механізму формування та реалізації стратегії їх розвитку.
2. Неврахування специфіки малих міст при реформуванні економіки поставило більшість таких міст перед проблемою виживання. Найбільш гострими загальними проблемами розвитку малих міст України у роботі визначено наступні: слабка економічна база міста; низький рівень соціального розвитку; порушення відтворювальної функції міста; відсутність фінансової бази, необхідної для надання якісних суспільних і адміністративних послуг; відсутність організаційно-економічного механізму управління малим містом, адекватного новим умовам господарювання та ринкової економіки.
3. Визначені в роботі критерії розвитку малих міст та показники, що їх вимірюють дозволять оцінити потенційні можливості стійкого розвитку малих міст, правильно вибрати найбільш важливі напрямки діяльності органів місцевого управління. Вважаємо, що поряд з інтегральними показниками слід застосовувати і окремі показники, що характеризують рівень економічного і соціального розвитку міста. Такими показниками можуть виступати: обсяги виробництва товарів і ринкових послуг, галузева структура економіки, обсяг інвестицій в основний капітал, рівень розвитку виробничої інфраструктури, розвиненість інформаційної мережі тощо. Однак, сучасні підходи до оцінки розвитку міст мають враховувати не тільки виробництво, але й охорону здоров'я, стан навколишнього середовища, рівність можливостей в економічній сфері, підприємницьку ініціативу громадян, культурне життя.
4. Доведено, що основою стійкого розвитку малого міста має стати економічно обґрунтована стратегія, розроблена із залученням всіх активних сил міста, яка поєднує інтереси місцевої влади, бізнесу і населення та прийнята як офіційна програма діяльності місцевої влади. Стійкий розвиток міста припускає: по-перше - перетворення його в стійку систему, що розвивається (зростання виробництва, створення надійних умов і гарантій для підприємницької діяльності, створення сприятливого клімату для інвестицій і інновацій); по-друге, раціональне використання природних ресурсів та збереження екологічної рівноваги в місті; по-третє, стабільне підвищення якості життя всіх громадян міста.
5. У роботі доведено, що головна мета управління територіями за допомогою методів фінансово-бюджетної політики полягає не у вирівнюванні рівня їх розвитку, а у створенні рівних можливостей для їх росту на основі диференційованого підходу до окремих муніципальних утворень, з урахуванням ступеня економічного потенціалу, бюджетної забезпеченості, загальної соціально-економічної ситуації. Такий підхід дозволить більш раціонально розподіляти обмежені бюджетні ресурси у відповідності із програмами та прогнозами розвитку муніципальних утворень, а також забезпечити цільове і контрольоване використання коштів.
6. На основі проведеного дослідження, пропонується запровадити у роботу регіональних та місцевих органів влади використання відпрацьованих у дисертації розробок:
методику оцінки потенціалу розвитку малого міста, яка на відміну від існуючих, що у більшості містять розрахунок економічного потенціалу, передбачає комплексну оцінку ресурсних можливостей розвитку малого міста і розглядає потенціал розвитку малого міста як цілісну систему потенціалів різного виду, а саме: природно-ресурсного, економічного, соціального (якості життя), організаційного та потенціалу територіального розташування;
методику стратегічного планування соціально-економічним розвитком малого міста, в якій враховано особливості таких міст, зокрема: обмеженість у фінансових та інвестиційних ресурсах; залежність від державних програм розвитку регіонів, де вони розташовані; нерозвиненість ринкової інфраструктури, недостатній освітній рівень трудових ресурсів; необхідність першочергового вирішення проблеми зайнятості населення, як-то створення нових робочих місць і працевлаштування населення, підвищення його кваліфікації і перекваліфікації;
механізм державної підтримки економічного розвитку малих міст, який містить нові підходи щодо фінансової підтримки державою реалізації стратегічних планів розвитку малих міст України;
пропозиції щодо удосконалення організаційної структури управління малим містом та визначені функції її діяльності при реалізації нової економічної політики.
7. У роботі обґрунтована економічна доцільність запровадження таких нових технологій сучасного менеджменту, як бенчмаркінг, створення тимчасових робочих груп, міський маркетинг в практику муніципального управління. Застосування зазначених нових технологій поряд з приватно-громадським партнерством сприятиме істотному підвищенню ефективності муніципального управління та активізації підприємницької діяльності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Склярук Н.И. Новые технологии управления малыми городами // Вісник Харківського національного університету. Зб. наук. праць. – Харків, 2001.-№503.- С.103-109.
2. Склярук Н.И Формирование стратегии развития малых городов Украины// Коммунальное хозяйство городов: Науч.-тех. сб. Вып. 40. Серия: К.: Техніка, 2002.- С.179-182.
3. Склярук Н.И Основные направления государственной поддержки развития малых городов Украины // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-тех. сб. Вып.46. К.: Техніка, 2002.- С.26-31.
4. Склярук Н.И. Проблемы функционирования рынка труда в малых городах Харьковской области // ХПИ Вісник НТУ “Харківський політехнічний інститут”. Зб.наук. праць. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2002. №8-2. - С. 16-22.
5. Чечетова Н.Ф. Склярук Н.И. Финансовые ресурсы - экономическая основа развития малых городов // Міжнародний науковий журнал “Механізм регулювання економіки”: автору особисто належить – запропоновано способи взаємодії органів місцевої влади з містоутворюючими підприємствами. – Суми: ИТД “Университетская книга”, №1, 2003. - С. 130-138).
6. Склярук Н.И. Стратегическое планирование социально- экономического развития малого города //Коммунальное хозяйство городов: Науч.-тех. сб. Вып.48 . К.: Техніка, 2003.- С.114-119.
7. Склярук Н.И Обоснование потенциала малого города; // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-тех. сб. Вып.50 . К.: Техніка, 2003.- С.157-161.
8. Склярук Н.И. Предпринимательство как фактор стабильности экономики малых городов // Праці Другої Міжнародної третьої Всеукраїнскої наукової конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем, глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”.Ч. 1.-Донецьк: ДонНУ, 2002.- С. 317-319.
9. Склярук Н.И. Маркетинговая стратегия города // Праці Всеукраїнскої наукової конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи. Т.2 .- К.: ІАЕ УААН, 2003.-С. 131-133.
Анотація
Склярук Н.І. Формування стратегії розвитку малих міст в контексті ринкових реформ. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з спеціальності 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Харківська державна академія міського господарства.
У дисертації досліджуються теоретико-методологічні основи формування організаційно-економічного механізму розвитку малого міста. Висвітлюються актуальні проблеми управління та формування економічного потенціалу малого міста в умовах трансформації економіки України. Аналізується економічна сутність малих міст, генезис їх розвитку. На основі методики системного підходу досліджуються особливості управління малими містами в сучасних умовах, визначається сучасний потенціал розвитку малих міст, фінансовий механізм регулювання розвитку й використання виробничого потенціалу. Визначено стратегію розвитку малого міста, підходи до управління економічним комплексом міста з урахуванням інтересів суб’єктів економіки, місцевої влади, шляхи формування механізму організаційно-економічного розвитку малого міста.
Ключові слова: управління малим містом, стратегія розвитку малого міста, системний підхід, муніципальний менеджмент, потенціал розвитку малого міста.
Annotation
Sklyaruk N.I. Strategy for small cities development
