Харківський державний педагогічний університет

ім. Г.С.Сковороди

Саєнко Наталія Віталіївна

УДК 378.147

Періодична преса як засіб оволодіння

іноземною мовою студентами вищих

технічних навчальних закладів

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті

ім. Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член–кореспондент АПН України

Лозова Валентина Іванівна,

Інститут педагогіки і психології Харківського державного

педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди,

директор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дмитренко Тамара Олександрівна,

Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С.Сковороди,

завідувач кафедри соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Ткачов Сергій Іванович,

Харківський гуманітарний університет

“Народна українська академія”,

декан факультету “Соціальний менеджмент”.

Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій, Міністерство освіти і науки України,

м. Тернопіль.

Захист відбудеться 17 грудня 2003 року о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди за адресою: 61002 , м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2-

ауд. 215-В).

Автореферат розіслано 15 листопада 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради _________________________Золотухіна С.Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Процес обміну інформацією в сучасному світі відбувається вкрай інтенсивно. В усіх країнах комунікація стає все більш складним соціально-культурним явищем, яке стосується різних видів діяльності і невіддільне від політичного, соціального, економічного, наукового, освітнього і технологічного розвитку. Отже, значний і постійно зростаючий обсяг інформації студенти одержують через засоби масової інформації (ЗМІ), що вимагає пошуків оптимальних шляхів педагогічно цілеспрямованого використання їх у навчанні.

Сучасні ЗМІ представлені пресою, радіо, телебаченням, комп'ютерними мережами, за допомогою яких інформація поширюється на великі територіально розосереджені аудиторії. Періодична преса традиційно є одним з основних засобів у системі масової інформації і пропаганди. Так, матеріали газет містять факти, їхню оцінку, характеристику процесів і тенденцій розвитку сучасної дійсності. Відповідно до своєї позиції газета виражає думку з найважливіших політичних і суспільних проблем, прагне на основі матеріалів, що друкуються, надавати читачу повну інформаційну картину світу, більш глибокому пізнанню якої сприяє володіння іноземними мовами як умови інтеграції особистості в систему світової культури, взаєморозуміння людей і співпраці між ними. Тому робота студентів з газетою на заняттях з іноземної мови допомагає не тільки зняттю бар'єра, що закриває доступ до світової інформаційної системи, але й формуванню особистості як активного члена суспільства. Крім того, друкована періодика дає можливість студентам оволодівати унікальним тематичним розмаїттям лексики, тому що газета виступає як носій найсучаснішого варіанта мови; її можна розглядати як невичерпну в змістовому плані основу для комунікативної діяльності.

Таким чином, друкована періодика на заняттях з іноземної мови у закладах освіти викликає незаперечний інтерес. Однак, як засвідчує аналіз, робота з газетним матеріалом у ВНЗ здебільшого є одноманітним процесом, що часто зводиться просто до складання так званих “тисяч друкованих знаків”. Проведені спостереження показують, що студент лише за умови педагогічно доцільно організованої підготовки зможе опанувати активний суспільно-політичний словник, розвивати мовні навички і навчатися спілкуватися в означених рамках .

У психолого-педагогічній і методичній літературі досліджуються питання використання періодичної преси з метою обґрунтування виховної функції засобів масової комунікації, виявлення впливу засобів масової інформації на студентство (С.А.Абдоков), виховання в школярів інтересу до політичних знань (С.А.Кіперман), формування політичної культури молоді (Г.А.Амінєв, А.О.Копаньова й ін.). Опубліковано посібники і науково-методичні рекомендації (Н.В.Баранова, Д.В.Малявін, М.С.Латушкіна, Є.В.Розен і ін.) з питань форм і методів роботи з газетним матеріалом. Проте в педагогічній науці не знайшли відбиття проблеми, пов’язані з розробкою теоретичних і методичних питань використання матеріалів, які пропонуються газетою, радіо, телебаченням. На жаль, відсутня спеціальна педагогічна література з організації цієї роботи в технічному ВНЗ.

Таким чином, необхідність подолання суперечності між визнанням важливості й доцільності роботи студентів з періодикою та відсутністю теоретичного і технологічного обґрунтування організації цієї роботи зумовило тему дослідження - “Періодична преса як засіб оволодіння іноземною мовою студентами вищих технічних навчальних закладів”.

Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах” (РК №01 – 200199004109).

Об'єкт дослідження – навчально-пізнавальна діяльність студентів вищих технічних закладів освіти.

Предмет дослідження – етапи організації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ з періодичною пресою.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність основних етапів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ з періодикою та технологію їх реалізації у процесі вивчення іноземної мови.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на таких положеннях: преса забезпечує пошуки способів входження студентів у сучасний світ політики, економіки, культури, сприяє професійній підготовці їх не тільки як вузьких фахівців, а й припускає відхід від технократизму і спрямовує навчальний процес на формування цілісної особистості; культура студента як інтегрована якість особистості характеризується єдністю знань картини світу, уміннями і навичками наукового пізнання, ціннісним ставленням до його результатів, забезпечуючи її самоорієнтацію. Оволодіння іноземною мовою є не самоціллю, тому що головною метою ії вивчення є залучення до культури людства. Ефективність цього процесу визначається технологією організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, тобто засобами досягнення мети. Педагогічно доцільна організація роботи з періодикою може забезпечувати формування здатності суб'єкта адекватно орієнтуватися в соціокультурному середовищі, здійснювати вільний вибір підходів, позицій, самореалізовуватися в професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження: успішність навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ в роботі з друкованою періодикою на заняттях з іноземної мови передбачає реалізацію діагностико-підготовчого, змістовно-процесуального та контрольно-коригувального етапів, що забезпечують компетентність студентів, розвиток у них позитивної мотивації, формування суспільно-політичного словника і мовних навичок, сприяють їхньому вільному спілкуванню на суспільно-політичні теми.

Об'єкт, предмет, мета та гіпотеза дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

1. Вивчити, проаналізувати наукові праці з питань використання періодичної преси в навчально-пізнавальній діяльності студентів, виявити її функції, а також форми і методи роботи з нею.

2. Науково обґрунтувати етапи організації роботи студентів з газетним матеріалом у технічному ВНЗ.

3. Розробити й експериментально перевірити технологію здійснення етапів діяльності з газетним матеріалом під час вивчення іноземної мови.

4. Підготувати посібники, науково-методичні рекомендації щодо організації роботи з періодичною пресою на заняттях з іноземної мови для викладачів технічних ВНЗ.

Методологічну й теоретичну основу дослідження становлять філософські, психолого-педагогічні ідеї та положення про взаємозв'язок і взаємообумовленість явищ і процесів навколишнього світу, про особистість як суб'єкта діяльності і відносин, про системний підхід як загальний принцип науки, а також наукові теорії про розвиток особистості в діяльності (К.А.Альбуханова-Славська, Л.П.Буєва, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, М.С.Каган, О.М.Леонтьєв, А.К.Маркова, А.В.Петровський), про особливості пізнавальної діяльності (Л.С.Виготський, В.В. Давидов, П.Я.Гальперін), цілісність педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, Г.А.Ільїна, Б.М.Наумов). Принципове значення для дослідження мали праці вчених, які розробляли основні положення теорії активізації пізнавальної діяльності учнів (І.Я. Мітнер, В.І.Лозова, М.М.Скаткін, І.Ф.Харламов, Г.І.Щукіна), теорію комунікативного підходу до вивчення іноземних мов (І.О.Зимня, Є.І.Пасов, R.Ellis, W.Littlewood, H.Widdowson); положення про інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок (S.Holden, J.Willis).

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези використано такі методи дослідження:

-теоретичні: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури з метою визначення стану розробленості досліджуваної проблеми; синтез, порівняння, узагальнення, систематизація;

-емпіричні: педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези, анкетування викладачів та студентів, спостереження, вивчення письмових робіт студентів для виявлення результативності експериментального дослідження;

-статистичні: методи математичної статистики та якісного аналізу одержаних даних.

Експериментальною базою дослідження був Харківський національний автомобільно-дорожній університет. Різними видами дослідження охоплено 186 студентів і 48 викладачів. Дослідження здійснювалось у 1996-2002рр.

На першому етапі (1996-1998 рр.) основну увагу зосереджено на виборі та обґрунтуванні теми дослідження, вивченні педагогічної, психологічної та науково-методичної літератури. Було уточнено понятійний апарат дослідження, підготовлено програму дослідно-експериментальної роботи, здійснено констатуючий експеримент, визначено та обґрунтовано критерії, за якими оцінювалися здобуті результати дослідження.

На другому етапі (1998-2000 рр.) науково обґрунтовано організацію роботи студентів з друкованою періодикою, проведено формуючий та контрольний експерименти. За результатами виконаного дослідження сформульовано основні положення та висновки, здійснено апробацію запропонованої технології роботи з періодикою, проведено статистичну обробку експериментальних даних.

На третьому етапі (2000_рр.) систематизовано та оформлено результати дослідження у вигляді кандидатської дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення здобутих результатів роботи полягає в тому, що:

- уперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено основні етапи організації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних ВНЗ у роботі з газетним матеріалом на іноземній мові;

- розроблено технологію реалізації визначених етапів;

- одержали подальший розвиток напрями забезпечення творчої діяльності студентів в умовах використання засобів масової інформації;

- уточнено сутність та методи використання періодичної преси в навчально-пізнавальній діяльності студентів технічних ВНЗ.

Практичне значення результатів проведеного дослідження полягає в тому, що:

- розроблено, апробовано та впроваджено в педагогічний процес вищих технічних навчальних закладів технологію реалізації основних етапів роботи студентів з газетним матеріалом;

- підготовлено навчально-методичний посібник “Сто газетных статей на английском языке”, який може бути використаний викладачами ВНЗ і студентами в роботі з друкованою періодикою;

- написано підручник “Англійська мова для студентів транспортних вищих навчальних закладів”, призначений викладачам і студентам технічних ВНЗ для вивчення граматики і розвитку мовних навичок.

Вірогідність результатів дослідження й основних висновків забезпечено теоретичною і методологічною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю застосованого комплексу методів дослідження конкретній меті й завданням, дотриманням вимог щодо організації та проведення педагогічного експерименту, багаторічним експериментальним дослідженням і критичним аналізом його результатів, використанням об'єктивних показників рівнів сформованості навичок роботи з періодичною пресою в студентів експериментальних груп, математичною обробкою кількісних показників. Матеріали дослідження можуть бути використані під час проведення науково-практичних семінарів та конференцій викладачів ВНЗ, а також у системі підвищення кваліфікації викладачів вищої школи та ін.

Особистий внесок здобувача у статтях, надрукованих у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов діяльності студентів технічних ВНЗ з використанням друкованої періодики на заняттях з іноземної мови, експериментальної перевірки поетапного підходу до організації роботи з газетним матеріалом, що знайшло відбиття в створенні посібника на допомогу викладачам іноземних мов.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження, його основні положення і результати доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформація культури в системі вищої технічної освіти” (Харків, 1995), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Вивчення іноземної мови державними службовцями як засіб інтеграції України в Європейське Співтовариство” (Харків, 2002), “Педагогічні засади формування в підростаючого покоління активної громадської позиції” (Київ, 2002), на засіданнях кафедр загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

Публікації. Результати дослідження відображені в 11 публікаціях, з них: 9 одноосібних і 2 у співавторстві. Серед них 5 публікацій у провідних наукових фахових виданнях, 2 статті в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, 2 статті в збірниках наукових робіт, 1 підручник та 1 навчально-методичний посібник.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 176 сторінок друкованого тексту, з них 154 сторінки основного тексту, 13 сторінок списку літератури, 9 сторінок додатків. Робота містить 10 таблиць, 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, викладено методологічні й теоретичні основи, висвітлено основні етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, основні методи дослідження, наведено дані про апробацію та впровадження результатів наукової праці.

У першому розділі “Питання використання періодичної преси в навчально-пізнавальній діяльності студентів у педагогічних дослідженнях” розглядаються сутність ЗМІ, їх функції в навчально-виховному процесі ВНЗ, види, форми і методи використання їх у навчально-пізнавальній діяльності студентів, а також особливості роботи з газетою в технічному ВНЗ.

Вивчення наукової і педагогічної літератури доводить, що газета, як періодичне видання, присвячене подіям поточного політичного і громадського життя, є одним із провідних засобів масової інформації, що виконує такі функції в навчально-виховному процесі ВНЗ, як: а) інформування, тобто ознайомлює з найрізноманітнішою поточною інформацією про суспільно-політичне життя, що розширює кругозір студентів, збагачує його культурологічними знаннями про життя інших країн, розкриває актуальність і значення тієї чи іншої події (І.Р.Гальперін, B.Jensen); б) формування суспільної свідомості, тобто студенти акумулюють деякі ідеї і погляди, що в певній мірі формує їхню свідомість і визначає їхнє сприйняття світу, а в масового читача відповідно виробляється суспільна свідомість (Г.М.Васильєва, B.McNair, S.Cohen, D.Hallin і ін.); в) виховання соціальної активності, політичної культури особистості, формування смаку до політики, умінь оцінювати події через призму загальнолюдських гуманних цінностей (О.П.Симанчук, А.В.Бичков, Г.М.Васильєва); г) розвиток пізнавального інтересу до періодичної преси завдяки врахуванню читацьких інтересів студентів, поєднанню різних форм і методів ії використання на заняттях; д) розвиток самостійності, яка виявляється у виборі студентом того матеріалу, що входить у сферу його інтересів; е) оволодіння державною мовою, що особливо актуально в сучасних умовах становлення України як суверенної держави. Шкільна програма навчання української мови передбачає, в основному, роботу з класичною художньою літературою, а газета пропонує найсучасніший варіант мови з усіма його лексичними і стилістичними особливостями, що охоплює величезний спектр суспільно-політичного життя в усьому світі. Переклад цих матеріалів збагачує лексику студента; ж) розважальна: в газетах представлені відповідні рубрики, що дозволяють зняти психологічну напругу, відпочити, розслабитися, покращити настрій, тому вони завжди знаходять свого читача.

Незважаючи на важливість періодичної преси у значному поширенні мовної компетенції студента і формуванні його соціальної активності, викладачі технічних ВНЗ, як виявило проведене нами анкетування (опитано 48 викладачів), працюють з газетним матеріалом здебільшого стихійно, без використання систематизованих методів і прийомів. При цьому всі опитані вказали на необхідність спеціально організованого підходу до роботи з періодикою, розуміючи важливість оволодіння цим аспектом мовної підготовки.

Аналіз науково-педагогічної і методичної літератури дає підставу назвати різні форми і методи використання газетної інформації в навчальному процесі. Серед найбільш цікавих можна виділити такі як політінформація - оглядова, тематична, проблемна (З.А.Жихарєва та ін.), політичні диспути, бесіди за “круглим столом”, дидактичні ігри, захисти рефератів на політичні теми (Г.А.Амінєв), дискусійний політклуб, політичний театр, “суди” історії, тематичні стінгазети (С.А.Абдоков), ділова гра “Редакція” (Н.А.Ерецька) тощо.

У дисертації з’ясовано, що робота з періодичною пресою в технічному ВНЗ має свої особливості:

- іноземна мова займає визначне місце в процесі гуманітаризації змісту освіти; роботу ж з періодичною пресою можна розглядати як один із засобів реалізації гуманістичної спрямованості вищої освіти, його впливу на критичне мислення і творчість особистості;

- основна мета навчання у вищому навчальному закладі – виховання компетентного фахівця з широким кругозором, знанням мов і культур інших народів, політично грамотного, що вміє аргументовано відстояти свою точку зору в будь-якій дискусії. Оволодіння іноземною мовою в сучасному світі є умовою побудови відкритої системи освіти, що дає широкий доступ до світових інформаційних ресурсів, одержання різноманітної оперативної актуальної інформації;

- іноземна мова – це такий предмет у технічному ВНЗ, крім ділової української мови, у завдання якого входить навчання мовленнєвої діяльності, але кількість годин, що відведено на вивчення іноземної та ділової української мови, складає приблизно 5% і 0,6% від загальної кількості годин на підготовку фахівця у ВТНЗ. При цьому навчання спілкуванню на суспільно-політичні теми можна розглядати як єднальну ланку між побутовим і професійним спілкуванням, без якого останнє було б украй обмеженим;

- випускник технічного ВНЗ має можливість продовжувати самоосвіту в суспільно-політичній сфері вивчення мови більшою мірою, ніж у будь-якій іншій, у зв’язку з доступністю преси іноземною мовою і каналів радіо - й телемовлення. Знання мови сприяє реалізації принципу безперервності освіти, якому в системі навчання в усьому світі надається в наш час велике значення.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна перевірка поетапної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з періодичною пресою” науково обґрунтовано етапи організації роботи студентів з газетним матеріалом, описано педагогічний експеримент, у ході якого перевірялась ефективність упровадження запропонованого підходу до використання періодики в навчанні, представлено аналіз результатів апробації запропонованої технології роботи з періодикою та статистичної обробки експериментальних даних.

Відповідно до гіпотези дослідження організація роботи з газетним матеріалом передбачала такі три етапи:

1) діагностико-підготовчий;

2) змістовно-процесуальний;

3) контрольно-коригувальний.

Основна мета діагностико-підготовчого етапу - визначення вихідного мовного рівня студентів перед початком роботи з друкованою періодикою та підготовка до реалізації наступних етапів. Завданнями і змістом цього етапу були: а) формування позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою; б) добір викладачем варіантів змісту газетної інформації з урахуванням читацьких і професійних інтересів студентів, надання можливості їм вільного вибору тем, забезпечення виконання обов'язкового компонента навчальної програми; в) обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, тобто здійснення добору словника, розробка передтекстових та післятекстових завдань, навчально-комунікативних і проблемних ситуацій; г) ознайомлення студентів зі структурою газети, її жанровими і стилістичними особливостями. Формуванню позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою сприяла роз'яснювальна бесіда про користь і необхідність вивчення такого матеріалу. У ході експерименту для формування позитивної мотивації особлива увага приділялася розвитку пізнавального інтересу. З метою забезпечення активізації пізнавальної діяльності студенти включалися у виконання творчих завдань, брали участь у диспутах, дискусіях, бесідах за “круглим столом”, рольових іграх, що сприяло освоєнню студентами соціального досвіду носіїв іноземної мови. Позитивна мотивація також формувалася завдяки організації колективних, групових форм роботи, в рамках яких здійснювалися взаємодопомога, взаємоконтроль, взаємооцінювання студентів.

Важливим завданням діагностико-підготовчого етапу було також створення ситуацій вибору змісту інформації газетних статей. Анкетування, проведене в студентських групах технічного університету (опитано 186 студентів), дозволило виявити пріоритетні читацькі інтереси студентів, які відбивали специфіку, головним чином, юнацької аудиторії, типової для технічного ВНЗ. Інтереси розподілилися у такий спосіб: спорт – 24 %, наука і техніка – 19 %, культура – 16 %, кримінальна хроніка, аварії, катастрофи – 13 %, світська хроніка – 11 %, кросворди, гороскопи – 8політика – 5 %, бізнес – 4 %. Проте студенти погоджувалися з тим, що не можна зводити інтереси в роботі з газетою тільки до цікавих тем, тому що політика і бізнес – це найважливіші аспекти суспільно-політичного життя, не орієнтуватися в яких сучасна молодь не може.

На діагностико-підготовчому етапі здійснювалась обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, кожний з яких оброблявся таким чином: виділялася обов'язкова для засвоєння лексика і розроблялася система перед- і післятекстових вправ на трьох рівнях: репродуктивному, реконструктивному і творчому.

Наступний крок цього етапу - ознайомлення студентів з особливостями газетних текстів, стилю, жанрів періодичної преси. Викладач звертав увагу студентів на деякі особливості перекладу газетних текстів, наприклад, транслітерацію, калькування, екстралінгвістичні аспекти перекладу, особливості перекладу фразеологічних сполучень і т.ін. Теоретичні знання про особливості газетного стилю готували студентів до практичної роботи з газетними текстами, знімаючи труднощі, що неминуче виникають у процесі такої діяльності.

Перед початком роботи з друкованою періодикою на діагностико-підготовчому етапі проводилося тестування з метою визначення вихідного мовного рівня студентів. Відповідно до його результатів на наступних етапах здійснювався диференційований підхід до навчання, який передбачав підготовку завдань різного змісту, вибір форм і методів навчання залежно від навчальних можливостей студентів.

Метою змістовно-процесуального етапу було безпосереднє оволодіння газетним матеріалом, що припускало розв’язання таких завдань: а) повторення базової гра-матики в рамках введено-коригувального курсу, оволодіння мовними „штампами” спілкування; б) накопичення суспільно-політичної лексики; в) інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок – читання, говоріння, аудіювання і письма _на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях; г) вихід на вільне спілкування за суспільно-політичними темами. Для реалізації зазначених завдань використовувалися оптимальні форми і методи роботи з газетним матеріалом.

Організація роботи з друкованою періодикою здійснювалася в процесі комунікативної діяльності студентів, що вимагало актуалізації опорних знань. Так, спілкування на суспільно-політичні теми передбачало знання студентами граматичної структури мови і володіння необхідним словниковим запасом, включаючи вільне оперування деякими усталеними виразами чи „штампами” спілкування, без яких неможлива практично жодна бесіда. З цією метою роботу з газетним матеріалом починали після введено-коригувального граматичного курсу. Як правило, у ВНЗ приходить молодь, яка вже опанувала елементарні граматичні структури, тому під час введено-коригувального курсу ці знання треба було актуалізувати чи, якщо група недостатньо сильна, засвоїти необхідний матеріал. У введено-коригувальному курсі відбувалося повторення мовних „штампів”, а в деяких випадках вивчення їх, тому що мало хто з випускників шкіл ними володіє. Через дефіцит часу, відведеного на іноземну мову в технічному ВНЗ, найбільш доцільним у вивченні “штампів” спілкування виявилося використання елементів методик інтенсивного навчання (наприклад, Г.О.Китайгородської), коли за обмежений час при відповідній побудові заняття засвоюється великий обсяг матеріалу. Після опанування студентами знань граматики і мовних “штампів”, необхідних для елементарного рівня спілкування, здійснювався перехід до формування їхнього суспільно-політичного словникового запасу. Кожній статті, відібраній з урахуванням доцільності її вивчення, передував список слів, призначених для обов'язкового засвоєння, після чого нова лексика відпрацьовувалася серією лексичних вправ. Потім здійснювалася безпосередня робота зі статтею, при цьому передбачався інтегрований розвиток чотирьох мовних навичок на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях з переважним використанням завдань проектного типу, тобто таких, які привчають студентів творчо мислити, самостійно планувати свої дії, прогнозуючи можливі варіанти вирішення завдань, що стоять перед ними.

Ефективним способом активізації пізнавальної діяльності студентів у роботі з суспільно-політичною лексикою було прослуховування інформаційних повідомлень іноземною мовою по радіо і перегляд телевізійних новин по телебаченню з подальшим виконанням завдань, які виводять студентів на рівень обговорення матеріалу, що був прослуханий чи побачений.

У ході постійного і різноманітного тренування у спілкуванні в різних ситуаціях поступово вирішувалося завдання переходу від накопичення знань до вільного оперування ними. Навчально-пізнавальна діяльність студентів була організована у вигляді політінформацій з наданням студентам можливості вибору тем повідомлень. У цьому разі перевага надавалася тематичним політінформаціям, політичним диспутам, бесідам за “круглим столом” і т.ін. Широко практикувалося проведення дидактичних ігор, виконання проектів, які дозволяли при такій організації роботи з друкованою періодикою наголошувати на колективних (групових) формах діяльності, котрі забезпечували активність спілкування, що дуже важливо для комунікативного підходу до вивчення мови.

Участь у творчих проектах, під час виконання яких студенти набувають знань та вмінь у ході планування й виконання практичних завдань-проектів, не тільки сприяла самореалізації їхньої особистості, але й допомагала здійснювати подальше самонавчання, формування здатності самостійно і відповідально керувати своєю власною навчальною діяльністю в світлі ідей автономного чи самокерованого навчання. Досвід показав, що багато студентів після завершення курсу навчання іноземної мови в університеті підтримують свій мовний рівень саме завдяки читанню преси і прослуховуванню каналів ВВС, CNN та ін.

Метою контрольно-коригувального етапу було виявлення індивідуальних результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів в роботі з газетним матеріалом, їхнє оцінювання і корекція залежно від рівнів засвоєння мови.

В узагальненому вигляді поетапна організація роботи з газетним матеріалом подана в табл. 1.

Таблиця 1.

Етапи організації роботи з газетним матеріалом

Діагностико-підготовчий етап |

Змістовно-процесуальний етап | Контрольно-коригувальний етап

Формування позитивної мо-тивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою | Введено-коригувальний граматичний курс, оволодіння мовними “штампами” спілкування | Тестування

Добір викладачем варіантів газетної інформації з урахуванням читацьких інтересів студентів, надання можливості вибору тем, що їх цікавлять | Накопичення активного суспільно-політичного словника | Оцінювання

Обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів | Інтегрований розвиток усіх 4-х мовних навичок: читання, говоріння, аудіювання, письма | Корекція

Ознайомлення студентів зі структурними, жанровими і стилістичними особливостями газети | Вихід на спілкування у заданих ситуаціях

Використання оптималь-них для конкретної групи форм і методів роботи: рольові ігри, дебати, диспути, інсценівки

Вихід на вільне спілкування за суспільно-політичними темами

Для проведення педагогічного експерименту були виділені групи студентів Харківського національного автомобільно-дорожнього університету: експериментальна (Е - 78 осіб), в якій на заняттях здійснювалася поетапна організація навчально-пізнавальної діяльності студентів в роботі з друкованою періодикою, та контрольна група (К – 76 осіб), в якій заняття проводилися за традиційною методикою.

Для оцінки ефективності впливу пропонованого підходу до роботи з друкованою періодикою на результати навчально-пізнавального процесу було визначено такі критерії: сформованість мовних умінь і навичок (читання, говоріння, аудіювання, письмо); якість знань; характер пізнавального інтересу до роботи з друкованою періодикою іноземною мовою; ступінь самореалізації особистості на основі надання вибору та можливості особистісної творчості в роботі студентів з друкованою періодикою.

Критеріями оцінки сформованості навичок читання були ступінь усвідомлення матеріалу і швидкість читання. Для оцінки ступеня усвідомлення матеріалу студентам було запропоновано декілька незнайомих газетних текстів із серією завдань, що перевіряють повноту розуміння інформації, підраховували кількість правильних відповідей на кожного студента, яка виявилася підставою для визначення рівня сформованості навички читання. Якщо кількість правильних відповідей студента становила більше, ніж 80% від максимально можливої кількості правильних відповідей, то його рівень оцінювався як високий, 60-80 % - як достатній, а менш 60 % - як елементарний.

Відсоткове співвідношення кількості студентів у групі з різними рівнями засвоєння знань (рівні: I-високий, II-достатній, III-елементарний) визначали за формулою: Li= ni/N 100%, де Li-відсоткове співвідношення числа студентів з i_им рівнем; i- показник рівня I, II чи III; ni – кількість студентів з i-им рівнем; N – загальна кількість студентів у групі.

Для визначення швидкості читання (за методом М.А.Майорової) підраховувалася кількість слів на одиницю часу, прочитаних кожним студентом за умови розуміння змісту, виводилася середня цифра на групу (обчислювалося відсоткове відношення цієї цифри до максимальної програмної норми 190 слів/хв).

Для оцінки умінь говоріння (методика Г.О.Китайгородської) студенту пропонувалася конкретна тема суспільно-політичного характеру, давалася одна хвилина на обмірковування, і він повинен був протягом двох хвилин висловитися з цієї теми. Відповідь записувалася на магнітофонну плівку, а потім розшифровувалася й оцінювалася за такою бальною системою: одне змістотворче висловлення – 1 бал, одна готова форма, блок, ідіома – 1 бал, ступінь складності синтаксису оцінювався відповідно 1-2-3 бали залежно від складності речень (3 – вищий бал). Таким же способом оцінювалися ступінь повноти розгорнення повідомлення і нестандартності висловлення, підраховувалася кількість значеннєвих і граматичних помилок на одиницю висловлювання (одна помилка – мінус 1 бал). Після цього було підраховано загальну кількість балів всієї групи, визначався середньо-арифметичний бал у кожній групі перед експериментом і після нього, виводився показник приросту сформованості навички говоріння, як: П=Б2/Б1, де Б1 – середній бал оцінки сформованості навички говоріння перед експериментом; Б2 – середній бал після експерименту, а в контрольних групах Б1 – середній бал оцінки сформованості навички говоріння констатуючих даних і Б2 – контрольних даних.

Для перевірки сформованості навичок письма студентам була запропонована тема суспільно-політичного характеру, і протягом 15 хвилин вони мусили написати свої міркування з цієї теми. Підрахунок балів здійснювався так само, як і під час оцінки говоріння. Результати майже цілком збіглися.

Як основні об'єкти контролю аудіювання були обрані повнота і глибина розуміння з виділенням таких рівнів: перцептивно-сенсорна база, глобальне, детальне і критичне розуміння (Н.І. Гез, Л.П. Смирнова).

Перевірка сформованості перцептивно-сенсорної бази студентів здійснювалася за допомогою диктанту, що являв собою уривок з газетного тексту. Під час оцінювання якості виконаної роботи за кожне слово, що відповідає тексту диктанту, давався один бал. Підраховувалося загальне число балів у групі, за формулою співвідношення суми правильно написаних слів до загального числа слів була виведена їх середня величина, визначено приріст.

Для оцінки рівня глобального розуміння прослуханого матеріалу студентам було запропоновано тест на множинний вибір. Після прослуховування фрагмента радіоновин ВВС (Британська радіомовна корпорація) необхідно було відповісти на запитання до тексту повідомлення, що висвічували, як випробовувач зрозумів його в цілому. Кожна правильна відповідь давала один бал. Підраховувалася загальна кількість балів у групі, і за співвідношенням до загальної кількості правильних відповідей визначався у відсотках рівень глобального розуміння прослуханого матеріалу. Для оцінки рівня детального розуміння студенти після прослуховування радіоповідомлення мусили відповісти на спеціально складені запитання до тексту повідомлення. Кожна правильна відповідь приносила бал, а рівень детального розуміння оцінювався за тією ж формулою.

Рівень критичного розуміння тексту оцінювався за допомогою фрагмента радіозапису, який студенти аналізували, висловлюючи свої судження за відведений проміжок часу. Підраховувалася кількість правильних щодо змісту і граматики суджень, виводилася середня кількість суджень у групі перед експериментом і після нього.

З метою визначення повноти знань суспільно-політичної лексики і глибини засвоєння знань студентам були запропоновані діагностичні тести. Для оцінки ступеня засвоєння лексики використовувалися клоуз-тести (cloze-test), які передбачали пропуск контрольного слова або словосполучення в тому місці речення газетної статті, де воно відповідало граматичним правилам оформлення висловлення. За кожну правильну відповідь студент одержував 1 бал, за неправильну відповідь або відмовлення від неї – 0 балів. Якщо для своєї відповіді випробувач вибирав не те слово, що було потрібно вставити, а близьке йому за значенням, – 0,5 балів. При оцінці якості виконання тесту загальну суму балів порівнювали з реально набраною кількістю балів (метод Н.І.Красюк).

Група завдань на визначення рівня засвоєння знань передбачала завдання на репродуктивному, реконструктивному і творчому рівнях, розроблених для певної газетної статті. Для оцінки повноти знань та визначення рівня знань використовувався коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу, ґрунтуючись на методиці Г.В. Єльнікової.

Для дослідження зміни характеру пізнавального інтересу та емоційно-зацікавленого ставлення до роботи з газетою студентам було запропоновано заповнити дві анкети. Аналіз результатів першої анкети проводився на основі розроблених Г.І.Щукіною критеріїв розвитку пізнавального інтересу, обробка даних здійснювалася за допомогою бальної шкали Н.В.Кузьміної. Друга анкета виявляла емоційно-зацікавлене ставлення до роботи з газетою, яке вимірювалося із застосуванням графічної шкали у вигляді оцінного листа, що зображує діапазон певної якості від відсутності її до крайнього прояву.

Щоб виявити, наскільки запропонована технологія роботи з періодикою впливає на розвиток творчого потенціалу особистості і чи дає їй можливість самореалізуватися, було визначено такі критерії, як участь у вирішенні творчих і проблемних завдань, прояв ініціативи в підготовці політінформації, організації дискусій, виконання великого обсягу самостійної роботи, спрямованої на читання, реферування, аудіювання матеріалів з тем суспільно-політичного характеру.

Для одержання даних щодо здатності до самореалізації особистості студентам було запропоновано відповісти на запитання анкети, після чого зміни оцінювали згідно із співвідношенням Стауфера, та двох тестів (В.І.Андреєв). Перший тест оцінював рівень творчого потенціалу особистості, другий – її здатність до саморозвитку і самоосвіти. Результати цих тестів показали, що кількість студентів з більш високим рівнем творчого потенціалу і здібностей до саморозвитку та самоосвіти значно зросла в експериментальних групах порівняно з контрольними.

Результати експериментальної роботи представлено у табл.2.

Таблиця 2.

Узагальнені результати експериментальної роботи (у % та індексах)

Показники і критерії | Експериментальна група

(78 осіб) | Контрольна група

(76 осіб)

констатуючий експеримент | контрольний експеримент | констатуючі дані | контрольні дані

Сформованість спеціальних мовних навичок

1. Читання

§

- високий рівень | 13,0 | 52,8 | 11,0 | 11,0

- достатній рівень | 31,7 | 34,5 | 38,6 | 61,1

- елементарний рівень | 55,3 | 12,7 | 50,4 | 27,9

§

2. Індекс сформованості навички говоріння | 9,8 | 20,9 | 9,5 | 12,3

3. Індекс сформованості навички письма | 9,6 | 19,8 | 9,7 | 12,6

4. Рівень сформованості навичок аудіювання

§

§

§

§

Якість засвоєння знань | Запропоновані різні види завдань

§

- репродуктивний | 40,3 | 59,7 | 85,0 | 15,0 | 34,2 | 65,8 | 58,3 | 41,7

- реконструктивний | 29,0 | 71,0 | 76,7 | 23,3 | 32,1 | 67,9 | 55,0 | 45,0

- творчий | 22,6 | 77,4 | 70,3 | 29,7 | 25,0 | 75,0 | 32,1 | 67,9

§

Сформованість пізнавального інтересу

§

- високий | 11,9 | 75,5 | 14,0 | 34,0

- середній | 58,0 | 23,4 | 54,9 | 46,4

- низький | 30,1 | 1,1 | 31,1 | 19,6

§

Самореалізація особистості

§

§

- ближчий до середнього | 94 | 60 | 95 | 91

- ближчий до високого | 6 | 40 | 5 | 9

§

- ближчий до середнього | 91 | 68 | 93 | 92

- ближчий до високого | 9 | 32 | 7 | 8

Аналіз даних, які відбиті у табл.2, дозволив зробити висновок про те, що поетапна робота з газетним матеріалом позитивно вплинула на розвиток основних мовних навичок, пізнавального інтересу, якість знань, створювала умови для самореалізації особистості, виявлення творчості.

Теоретичне обґрунтування етапів та аналіз експериментальних даних дають підставу зробити такі висновки:

1. У дисертації на основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури доведено, що використання періодичних друкованих матеріалів в навчально-пізнавальній діяльності для опанування іноземної мови студентами технічних ВНЗ сприяє розвитку їхньої загальної культури, відкриває безмежний доступ до системи світових засобів масової комунікації, забезпечує знайомство з останніми науковими досягненнями в тій чи іншій галузі в розвинутих країнах. Робота з періодикою дає змогу готувати політично і соціально компетентного фахівця з широким кругозором. Використання періодичної преси можна розглядати як засіб реалізації гуманістичної спрямованості вищої освіти, виховання у студентів якостей інформованих громадян, які здатні до критичного мислення, аналізу суспільних проблем, прийняття на себе соціальної відповідальності.

2. У дослідженні розкрито особливості роботи з періодикою у вищих технічних навчальних закладах освіти під час вивчення іноземних мов. Володіння іноземною мовою є в сучасному світі умовою побудови відкритої системи освіти, що дає людині свободу вибору напрямку самонавчання, широкого доступу до світових інформаційних ресурсів, одержання оперативної актуальної інформації будь-якого характеру. Основною метою вивчення мови у ВТНЗ є оволодіння системою мовних навичок і умінь, що забезпечують можливість участі студентів у професійно орієнтованому спілкуванні, а навчання спілкуванню на суспільно-політичні теми є єднальною ланкою між побутовим і професійним спілкуванням, без якого останнє було б вкрай обмеженим.

3. У роботі обґрунтовані, узагальнені й уточнені основні функції періодичної преси в навчальному процесі (інформування, формування суспільної свідомості, виховна, розвиток пізнавального інтересу, розвиток самостійності, оволодіння державною мовою, розважальна), форми і методи роботи з нею (оглядові, тематичні, проблемні політінформації, політичні диспути, бесіди за “круглим столом”, дидактичні ігри, публічні захисти рефератів на політичні теми, вирішення проблемних політичних завдань, дискусійний політклуб, політичний театр, “суди історії”, тематичні стінгазети, ділова гра “Редакція” та ін.).

4. У дослідженні науково обґрунтовано етапи організації роботи з газетним матеріалом і технологію їх здійснення.

4.1. Діагностико-підготовчий етап, основна мета якого - визначення вихідного мовного рівня студентів перед початком роботи з друкованою періодикою для подальшої диференціації навчання та підготовка до реалізації наступних етапів, вирішував такі завдання: формування позитивної мотивації пізнавальної діяльності студентів у ході роботи з друкованою періодикою, відбір викладачем варіантів змісту газетної інформації з урахуванням читацьких і професійних інтересів студентів, обробка викладачем газетних статей з метою конструювання їх як навчальних текстів, тобто складання словника, розробка дотекстових і післятекстових завдань, навчально-комунікативних і проблемних ситуацій, ознайомлення студентів