Автор | Гра слів | Пов-тор | Цита-ція | Порів-няння | Лексико-синтак-сичні алогізми | Лексичні засоби іронії | Транспо-зиція синтак-сичних структур | Нарос-тання | Вставні конст-рукції | Алюзії | Іншо-мовна лексика | Власні імена | Мета-фори

Дороті Паркер— | 53 | 21 | 14 | 11 | 9 | 6 | 5 | 5 | 4 | 3— | 2

Фланнері О’Коннор— | 9 | 14 | 29 | 9——— | 5 | 9— | 9 | 6

Ленгстон Х’юз | 24 | 4 | 4 | 12 | 24 | 4— | 2——— | 1 | 2

ВИСНОВКИ

Проблеми гумору, іронії, сатири та їх реалізації в художньому творі знаходять відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних лінгвістів і літературознавців. Більшості праць властивий полемічний характер, оскільки в них не завжди має місце чітке розмежування понять гумор, іронія, сатира, що призводить до двозначності і суперечливості у їх трактуванні, неадекватності тлумачення художнього твору, диференціації гумористичних і сатиричних елементів, звуження аналізу мовностилістичних засобів реалізації категорій комічного. Категорії гумору, іронії і сатири аналізуються переважно на прикладі творів визначних гумористів і сатириків, хоча гумористичні, сатиричні та іронічні компоненти властиві творам, які в загальній структурі тексту не є комічними.

У дослідженні категорії гумору, іронії і сатири розглядаються у тексті, його дискурсній організації, аналізуються гумористично, сатирично і іронічно забарвлені елементи творів, у яких гумористична, сатирична й іронічна критика пов’язані безпосередньо з авторською прагматикою.

Гумор і сатира розглядаються як дві сторони категорії комічного. Гумор як форма комічного — це спосіб відображення комічних явищ дійсності художніми засобами. Це критика, що передбачає не знищення об’єкта висміювання, а його виправлення, вдосконалення, орієнтує на позитивні зміни. Гумористичний сміх відзначається м’якою, стриманою тональністю.

Іншою щодо змісту і прагматики є сатира. Це форма комічного, яка полягає у негативному переосмисленні об’єктів критики, якими є явища і події, які уявляються неспіввідносними з ідеалом і потребують сатиричного викриття.

Особливої уваги у проаналізованих творах набула іронія. Доцільно відмовитись від її тлумачення лише як тропу, головною ознакою якого є подвійний смисл. Таке розуміння і тлумачення призводить б до спрощеного, звуженого підходу до аналізу мовних засобів іронії, обмеження його лише засобами лексичного рівня.

Як показав аналіз мовної фактури текстів, іронія — повноправна форма комічного поряд із гумором і сатирою. Це відображення прихованого значення, що відрізняється, або є протилежним до явного, мовними засобами (мовна іронія) або ситуаціями твору (екстрамовна іронія). Мовна іронія включає два типи: ситуативна іронія — явний тип іронії, що реалізується у мікро- і макроконтексті, і асоціативна іронія — прихований тип іронії, що реалізується переважно у мегаконтексті. Таке розуміння іронії дало змогу виявити діапазон аналізу мовних засобів її реалізації від лексичного рівня до синтаксичного і текстового, довести, що іронія — явище значно складніше, глибше і змістовніше.

Аналіз зразків жанру американського “short story” показав, що їх мовний стиль відзначається стислістю, компактністю зображально-виражальних засобів, обмеженою кількістю актуалізації семантики на одиницю тексту, домінуванням і повтором певного стилістичного засобу. Ці особливості стилю американських коротких оповідань вплинули на характер мовної репрезентації гумору, іронії і сатири — вони відзначаються стислістю, внаслідок чого в американському “short story” використовуються переважно неускладнені засоби образності, у тому числі синтаксичні. Характер цих засобів зумовлюється також загальними особливостями американської гумористично-сатиричної літературної традиції — перебільшенням, гіперболічним загостренням, гротескністю образів, алогічністю мовної будови, подекуди доведеною до абсурду.

Аналіз мовного стилю американських коротких оповідань та дані кількісного обстеження виявили продуктивність засобів гумору, іронії і сатири: 19,2% проаналізованих мовних засобів комічного складають неускладнені привербальні і приад’єктивні порівняння; 16,5% становлять лексико-синтаксичні алогізми — алогічне поєднання декількох синтаксично однорідних членів речення; 14,6% — субстантивні і дієслівні метафори, причому особливо плідно письменники використовують субстантивну метафору, в той час як продуктивність дієслівної метафори обмежена; 12,8% складає діалогічне і авторське цитування. У багатьох випадках цитація поєднується з повтором, який становить 11,1% мовних засобів комічного; 13,2% складають лексико-семантичні засоби реалізації ситуативної іронії — семантизація лексем і актуалізація іронії атрибутивними словосполученнями, що дає підставу зробити висновок про конструктивність використання цього типу іронії; 7,3% — вставні конструкції, що передають суб’єктивне ставлення мовця до висловлювання, вступаючи у відношення стилістичного контрасту з основним висловлюванням; незначною продуктивністю (5,3%) серед виділених засобів відзначаються власні імена — прізвища і прізвиська персонажів. Вагомими засобами реалізації гумору, іронії і сатири є імена історичних і міфічних персонажів. Зафіксовано також інші засоби гумору, іронії і сатири, але їх частотність обмежена.

Зіставний аналіз використання гумору, іронії і сатири в коротких оповіданнях Дороті Паркер, Фланнері О’Коннор і Ленгстона Х’юза показав, що для мовного стилю кожного з цих письменників характерним є використання індивідуального інвентаря мовних засобів з домінуванням одного або двох. Так, 39,8% мовних засобів комічного у творчості Дороті Паркер складає повтор, 15,8% — цитація. Стиль Фланнері О’Коннор відзначається домінуванням порівнянь (32,2%) і цитації (15,6%). Конструктивними засобами гумору, іронії і сатири в оповіданнях Ленгстона Х’юза є гра слів (31,2%) і лексико-синтаксичні алогізми (31,2%). Зауважимо, що у творчості даних письменників має місце плідне використання засобів комічного, які загалом є непродуктивними для американського “short story” (алюзії у Фланнері О’Коннор, гра слів у Ленгстона Х’юза, транспозиція синтаксичних структур у Дороті Паркер). І навпаки, засоби, продуктивні для американських коротких оповідань в цілому, не відзначаються продуктивністю у творах проаналізованих письменників, що пов’язано з авторською прагматикою, індивідуальним стилем та іншими вербальними та екстравербальними чинниками.

Узагальнюючи спостереження над мовним стилем американського “short story”, доходимо висновку про домінування в них іронії як форми комічного. Гумор, іронія і сатира не є ізольованими способами відображення дійсності. В американсь-ких коротких оповіданнях має місце також їх тісний взаємозв’язок. Крім того, гумо-ристичне, іронічне і сатиричне зображення в окремих текстах межує з трагічним.

Подальші дослідження цієї проблеми можуть мати такі напрямки:

·

·

·

Основні положення дисертації викладено в наступних публікаціях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

АНОТАЦІЯ

Шонь О.Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2003.

Дисертацію присвячено аналізу вербальної презентації та когнітивного потенціалу засобів гумору, іронії і сатири в американському короткому оповіданні (“short story”). У роботі здійснено визначення та диференціацію цих понять відповідно до сучасного стану текстолінгвістики. Зроблено спробу комплексного аналізу цих категорій в американському короткому оповіданні, виділено іронію як повноправний концепт комічного, що дозволило поглибити сприйняття її прагматики, системно представити і дослідити мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири на сучасному етапі, визначити рівень їх продуктивності на основі зіставного дослідження функціонування мовних засобів комічного у різних авторів, зокрема для виявлення спільних та індивідуальних тенденцій у відборі лексичного матеріалу для реалізації індивідуально-авторської прагматики. Проаналізовано характерні риси американського гумору, його місце і розвиток в американській літературі, особливості функціонування у жанрі короткого оповідання, зумовленість вживання мовних засобів реалізації гумору, іронії і сатири специфікою малої прози.

У роботі здійснено аналіз продуктивних мовних засобів актуалізації гумору, іронії і сатири на різних рівнях. Проведено зіставне дослідження використання гумору, іронії і сатири в коротких оповіданнях Д. Паркер, Ф. О’Коннор, Л. Х’юза.

Ключові слова: гумор, сатира, іронія, ситуативна іронія, асоціативна іронія, суб’єктивно-оцінна модальність

АННОТАЦИЯ

Шонь Е.Б Языково-стилистические средства реализации юмора, иронии и сатиры в американских коротких рассказах. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2003.

Диссертация посвящена анализу вербальной презентации и когнитивного потенциала средств юмора, иронии и сатиры в американском коротком рассказе (“short story”). В работе определены и дифференцированы эти понятия в соответствии с современным состоянием текстолингвистики как науки. Предпринята попытка комплексного анализа этих категорий в американском коротком рассказе, выделена ирония как полноправный концепт комического, что дало возможность углубить восприятие ее прагматики, системно представить и исследовать языково-стилистические средства реализации юмора, иронии и сатиры на современном этапе, определить уровень их продуктивности на основе сопоставительного исследования функционирования языковых средств комического у разных авторов, в частности для выявления общих и индивидуальных тенденций в отборе лексического материала для реализации индивидуально-авторской прагматики. Определены черты американского юмора, его место и тенденции развития в американской литературе, особенности функционирования в жанре короткого рассказа, обусловленность использования языковых средств юмора, иронии и сатиры спецификой малой прозы.

В работе осуществлен анализ продуктивных языковых средств юмора, иронии и сатиры на разных языковых уровнях. Проведено сопоставительное исследование использования юмора, иронии и сатиры в коротких рассказах Д. Паркер, Ф. О’Коннор, Л. Хьюза.

Ключевые слова: юмор, сатира, ирония, ситуативная ирония, ассоциативная ирония, субъективно-оценочная модальность.

RESUME

ShonLinguostylistic Means of Realization of Humour, Irony and Satire in American Short Stories. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philological Sciences, Speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – L’viv Ivan Franko National University, L’viv, 2003.

The thesis deals with the analysis of verbal presentation and cognitive potential of means of humour, irony and satire in American short stories. Definition and differentiation of these notions are given according to the present state of linguistics of the text. The attempt of complex analysis of these categories in American short stories is made. Irony as the equal concept of the comic is singled out. It allowed to extend apprehension of its pragmatics, systematically represent and investigate linguostylistic means of realization of humour, irony and satire at present, define the level of their productivity on the basis of comparative analysis of functioning of linguistic means of the comic in works of different authors, specifically for defining common and different tendencies in selection of lexical material for realization of individual author’s pragmatics. Characteristic features of American humour, its place and development in American literature, peculiarities of functioning in the genre of short story, determination of usage of linguistic means of humour, irony and satire by specific features of the genre are analyzed.

The following conclusions are made:

Humour and satire are considered as two aspects of the category of the comic, way of reflecting comic phenomena of reality by means of literary description. Humour is the criticism, which aims not at the destruction of the object of ridicule, but at its correction and improvement. The tone of humorous laughter is mild and reserved.

Satire is a form of the comic, which aims at negative consideration of the objects of criticism. These objects are phenomena and events, which do not conform to the ideal and deserve criticism.

Irony is defined not as a secondary means of description but as equal form of the comic. It is reflection of implicit meaning, which differs from or is contrary to overt meaning, by verbal means (verbal irony) or situations of the story (situational irony). Verbal irony includes two types: situational irony – overt type of irony realized in micro-and macrocontext, and associative irony, which is realized mostly in megacontext. This understanding of irony allowed widening the scope of analysis of linguistic means from lexical level to syntactic and textual levels.

Analysis of American short stories proved that compression and compactness of linguistic means, prevailing and repetition of the certain stylistic means characterize their style. These peculiarities of style of American short stories influenced the character of linguistic means of humour, irony and satire. They are remarkable for conciseness, that is why in American short stories unextended means of description are used. Nature of these means is also determined by general peculiarities of American humorous and satirical literary tradition – overstatement, hyperbolical accentuation, grotesque characters, illogical statements approaching to the point of absurdity.

In the process of analysis of American short stories and using the data of statistic investigation the following productive means of humour, irony and satire are distinguished: simile, lexico-syntactic illogical statements – illogical combinations of syntactically homogeneous members of the sentence, metaphors, citation, repetition, lexico-semantic means of situational irony, parenthetical constructions which express subjective attitude of the speaker, proper names of the characters – names, surnames, nicknames and names of historic and mythical characters.

Comparative analysis of humour, irony and satire in the short stories of Dorothy Parker, Flannery O'Connor and Langston Hughes showed that the style of each of these writers is characterized by individual inventory of linguistic means. Thus, 39,8% of linguistic means of the comic in the stories of Dorothy Parker constitute repetitions, 15,8% - citations. Flannery O'Connor’s style is characterizes by prevailing of simile (32,2%) and citation (15,6%). Productive means of humour, irony and satire in Langston Hughes’ stories are pun (31,2%) and lexico-syntactic illogical statements (31,2%). It is stated that style of these writers is marked by productive use of the means, which are not generally productive in American short stories (allusion in Flannery O’Connor’s short stories, pun in Langston Hughes’ works, transposition of syntactic structures in Dorothy Parker’s short stories). On the contrary, generally productive linguistic means of humour, irony and satire are not marked by productivity in the short stories of the writers under analysis.

It is stated that the prevailing form of the comic in American short stories is irony. But humour, irony and satire are not isolated means of description of reality, their close intercommunication as well as verge on the tragic is the chief characteristic feature of American short stories.

Key words: humour, satire, irony, situational irony, associative irony, subjective evaluative modality.

Підписано до друку “ 18 ” вересня 2003 р.

Формат 60х90/16. Папір друкарський. Друк RESO.

Обл.-вид. арк. ,0. Ум.друк.арк. ,9.

Зам. № . Наклад 100 прим.

Видрук оригінал-макету:

редакційно-видавничий відділ

Тернопільського державного педагогічного

університету імені Володимира Гнатюка,

м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2