НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СУХАРЕНКО ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК: 636.084:636.597.8:678.084

ВПЛИВ АНТИОКСИДАНТНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОБМІН РЕЧОВИН,

ПЕРЕТРАВНІСТЬ КОРМІВ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАЧОК

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України (м. Мелітополь)

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Калитка Валентина Василівна, Таврійська

державна агротехнічна академія, завідувач

кафедри загального землеробства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини

УААН, провідний науковий співробітник;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Москалик Олександр Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі.

Провідна установа: Одеський державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Одеса.

Захист відбудеться “24квітня 2003 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомиться у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “20березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поліщук В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сільськогосподарській птиці м’ясного напрямку продуктивності властива висока інтенсивність росту та підвищена потреба у жирових компонентах комбікормів, що обумовлює її надзвичайно високу чутливість до дії стрес факторів, особливо в період формування адаптаційних механізмів. Застосування антиоксидантів у годівлі курчат-бройлерів гальмує процеси ліпопероксидації і виявляє в організмі вітаміностабілізуючий ефект, що сприяє підвищенню інтенсивності росту молодняку та збереженості поголів’я. Проте, стосовно каченят-бройлерів на сьогодні практично відсутні системні дослідження їх адаптаційних можливостей щодо впливу антиоксидантних препаратів на їх ріст і розвиток. Тому проблема науково-практичного обґрунтування застосування в годівлі качок антиоксидантних препаратів та розробка норм по введенню їх до складу комбікормів і строків згодовування, з’ясування їх впливу на продуктивність птиці і якість продукції є актуальною і потребує подальшого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрах загального землеробства і тваринництва та мисливствознавства Таврійської державної агротехнічної академії як складова частина наукової теми “З’ясування фізіолого-біохімічних механізмів підтримки антиоксидантного гомеостазу у сільськогосподарської птиці з метою управління її продуктивністю” (номер державної реєстрації 0101U000693) згідно державної науково-технічної програми “Виробництво, переробка і зберігання сільськогоспо-дарської продукції.”

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень – з’ясувати вплив антиоксидантних препаратів стибілу та дистинолу на перетравність поживних речовин, продуктивність, якість продукції та встановити оптимальні норми їх введення до раціону каченят-бройлерів.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

- вивчити вплив антиоксидантів дистинол та стибіл на інтенсивність росту, збереженість поголів’я, витрати корму залежно від строків введення їх до раціону каченят;

- встановити оптимальні норми введення вказаних антиоксидантів до комбікорму при вирощуванні каченят;

- вивчити вплив антиоксидантів дистинол і стибіл на ріст і розвиток ремонтного молодняку качок, їх продуктивність, якість інкубаційних яєць і виводимість каченят;

- дослідити ефективність використання у складі комбікормів дистинолу та стибілу окремо та в суміші з диметилсульфоксидом при вирощуванні каченят-бройлерів за умов гіпертермії;

- з’ясувати вплив антиоксидантів на стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), забезпеченість вітаминами, деякі біохімічні та морфологічні показники крові каченят, забійний вихід та якість м’ясної продукції;

- вивчити перетравність поживних речовин раціону і використання азоту в організмі каченят при застосуванні антиоксидантів дистинолу та стибілу у складі різних комбікормів;

- визначити економічні показники виробництва м’яса каченят-бройлерів при використанні добавок антиоксидантів в комбікормах.

Об’єкт дослідження –синтетичні та штучні антиоксиданти дистинол, стибіл та диметилсульфоксид, каченята-бройлери, інкубаційні яйця, тушки птиці.

Предмет дослідження –біохімічні показники ПОЛ, морфологічні показники крові, якість продукції, перетравність поживних речовин і продуктивність каченят.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна оцінка ефективності застосування антиоксидантних препаратів дистинол і стибіл в комбікормах при вирощуванні каченят-бройлерів. Отримані результати доповнюють знання про особливості біологічної дії синтетичних і біогенних антиоксидантів в організмі сільськогосподарської птиці, а саме їх вплив на інтенсивність росту, життєздатність, перетравність поживних речовин і баланс азоту, стан процесів ПОЛ і тканинних біоантиоксидантів, морфологічні та біохімічні показники крові каченят різного віку. Показано, що характер біологічної дії вказаних антиоксидантів визначається ступенем оксидативного стресу у добових каченят, дозою і терміном згодовування їм антиоксидантних препаратів. Вперше встановлені оптимальні дози і строки введення дистинолу і стибілу до складу комбікормів різної поживності при вирощуванні м’ясних каченят і ремонтного молодняку качок.

Вперше проведено порівняльну оцінку впливу дистинолу і стибілу на продуктивність каченят при утриманні їх за умов високої температури і сонячної радіації. Встановлено, що біогенний антиоксидант стибіл в умовах гіпертермії найбільш ефективно стимулює метаболічні процеси в організмі, що позитивно впливає на приріст живої маси качок.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано доцільність використання антиоксидантів дистинолу і стибілу в складі комбікормів різної поживності при вирощуванні каченят-бройлерів і ремонтного молодняку качок. Внесення до комбікорму дистинолу в дозі 0,025%, а стибілу – 1-2% від маси комбікорму забезпечує підвищення приросту живої маси каченят на 33,2-47,0%, збереженості поголів’я на 3,4-12,0% та знижує затрати комбікорму на

1 кг приросту на 6,9-15,8%.

Результати досліджень впроваджено в агрофірмі ім. Т.Г. Шевченка Меліто-польського району Запорізької області, що забезпечило економічний ефект в розмірі 922 грн. на 1000 вирощених каченят, що підтверджено відповідним актом.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні всього об’єму експериментальної частини роботи, статистичній обробці результатів, аналізі та узагальненні отриманих даних, апробації та підготовці до друку результатів дослідження, підборі та аналізі даних літератури. Методологія та загальна схема дослідження були відпрацьовані разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Таврійської державної агротехнічної академії (Мелітополь, 1999-2002 р.р.), міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів” (Полтава, 1999), міжнародній науковій конференції “С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000), міжнарод-ній науково-методичній конференції “Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продуктів тваринництва” (Вінниця, 2000), міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2002).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 6 статтях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 133 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 32 таблиці, 6 рисунків та 5 додатків. Список використаних джерел включає 164 назви, у тому числі 24 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились протягом 1998-2001 рр. у птаховідділенні СВК “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” Мелітопольського району, Запорізької області на качках пекінської породи з добового до 10- або 52-тижневого віку за планом і методиками, затвердженими науково-технічною радою Таврійської державної агротехнічної академії. Були проведені сім науково-господарських дослідів, два наукових (фізіологічних) та один виробничий.

Експерименти проводились у двох повторностях методом груп. Групи каченят формували в добовому або тижневому віці за принципом аналогів, по 50-100 голів у кожній. При проведені дослідів дотримувалися технологічних параметрів утримання птиці, раціонів і режимів годівлі. Каченятам піддослідних груп згодовували повнораціонні розсипні комбікорми власного виробництва з вмістом обмінної енергії 288 ккал/100 г і сирого протеїну 18,0% (1-20 дн.), 16,2% (21-70 дн.), збагачені вітамінами і мікроелементами (досліди 3,5,7). В дослідах 1, 2, 4, 6, використовували комбікорми, дефіцитні на 10-15% за обмінною енергією і протеїном. Каченятам дослідних груп у різні вікові періоди додавали до основного комбікорму антиоксиданти дистинол, стибіл і стибіл в комплексі з диметилсульфоксидом, згідно зі схемою дослідів (табл. 1).

При використанні добавок стибілу комбікорм дослідних груп вирівнювали за обмінною енергією і протеїном відносно контрольної групи.

Збереженість поголів’я та споживання комбікормів, по групам визначали щоденно. Визначення живої маси каченят проводилось щотижня індивідуальним зважуванням. На основі динаміки живої маси розраховували середньодобовий приріст та інтенсивність росту за формулою Броді.

М’ясні якості качок оцінювали за методикою Т.М. Поливанової шляхом забою трьох голів птиці з кожної групи у 70-денному віці.

Перше бонітування ремонтного молодняку качок проводили у віці 56 днів, а друге при переведенні птахів в цех батьківського стада (120 днів) за загальноприйнятою методикою. Для племінної птиці, окрім загальної несучості, визначали вік досягнення 50% несучості. В період найвищої несучості були проведені два закладання яєць на інкубацію. Перед інкубацією визначали морфологічні та біохімічні показники якості яєць: масу яєць шляхом зважування з точністю до 0,01 г; висоту повітряної камери – вимірюванням штангенциркулем у попередньо зварених яйцях; вміст каротиноїдів у жовтку за оптичною густиною гексанових екстрактів (=440 нм), вміст вітаміну А в жовтку – за оптичною густиною його комплексу з трьоххлористою сурмою.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Досліди | Групи | Умови годівлі | Строки введення добавки, дні

1 | 1(к)

2

3

4

5 | Комбікорм (К)

К+0,025% дистинолу

К+0,025% дистинолу

К+0,025% дистинолу

К+0,025% дистинолу | _____

1 – 28

1 – 35

7 – 35

7 – 42

2 | 1(к)

2

3

4 | К

К+0,0125% дистинолу

К+0,025% дистинолу

К+0,050 дистинолу | _____

7 – 35

7 – 35

7 – 35

3 | 1(к)

2

3

4

5 | К

К*+1% стибілу

К* +1% стибілу

К* +1% стибілу

К* +1% стибілу | _____

1 – 28

1 – 35

7 – 35

7 – 42

4 | 1(к)

2

3

4 | К

К*+0,5% стибілу

К*+1% стибілу

К*+2% стибілу | _____

1 – 35

1 – 35

1 – 35

5 | 1(к)

2

3

4 | К

К*+0,5% стибілу

К*+1% стибілу

К*+2% стибілу | _____

7 – 42

7 – 42

7 – 42

6 | 1(к)

2

3 | К

К*+2% стибілу

К+0,025% дистинолу | _____

7 – 35

7 – 35

7 | 1(к)

2

3

4 | К

К+0,025% дистинолу

К*+1% стибілу

К*+1% стибілу+0,01% ДМСО | ______

7 – 42

7 – 42

7 – 42

* - комбікорм дослідних груп вирівняно за обмінною енергією і протеїном, відносно контрольної групи

Інкубацію яєць здійснювали в промислових інкубаторах Універсал-55. Оцінку інкубації проводили згідно з рекомендаціями ВНДТІП.

Для характеристики процесів перекисного окиснення ліпідів і стану неферментативної системи антиоксидантного захисту організму каченят у зразках тканин на початку і в кінці періоду введення добавок антиоксидантів визначали такі показники: вміст загальних ліпідів гравіметричним методом після екстракції їх по Фолчу; вміст малонового диальдегіду спектрофотометричним методом за реакцією з 2-тіобарбітуровою кислотою. Концентрацію каротину визначали фотометрично за оптичною щільністю ( = 440 нм) гексанових екстрактів з тканин. Вміст вітаміну А в тканинах визначали за кольоровою реакцією Карра-Прайса з хлоридом сурми (ІІІ). Вміст вітаміну Е визначали спектрофотометрично за кольоровою реакцією з залізодипіридиловим реактивом. При визначенні вітамінів А і Е в тканинах каченят зразок тканин попередньо піддавали гідролізу в присутності 60% розчину гідроксиду калію в етиловому спирті.

Для оцінки біологічної цінності качиного м’яса в грудному м’язі визначали вміст гігроскопічної води, білка і жиру за відомими методиками.

В зразках комбікормів, використовуваних під час проведення фізіологічних дослідів визначали гігроскопічну вологу шляхом висушування при температурі 100-1050С, загальний азот за методом К’єльдаля, сирий жир – екстракцією гексаном в апараті Сокслета, сиру клітковину за методом Геннеберга-Штомана, сиру золу – спалюванням зразка біоматеріалу в муфельній печі. Визначення проводили згідно з рекомендаціями ВНДТІП для зоотехнічних лабораторій. У виділеннях птахів визначали ті ж показники, які досліджувалися в кормі. За різницею у кількості надходження до організму поживних речовин з кормом і виведення їх з виділеннями визначали коефіцієнти перетравності досліджуваних складників корму і баланс азоту.

У кінці фізіологічного досліду відбирали проби крові, де визначали гемоглобін за методом Салі, кількість еритроцитів і лейкоцитів – підрахунком в камері Горяєва. Вміст холестерину в крові визначали методом Ілька за кольоровою реакцією Лібермана-Бурхарда. Загальний білок у сироватці крові визначали рефрактометричним методом.

Залишок іонолу в продуктах забою птиці визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі “Міліхром-2” за відомою методикою.

Аналітичні дослідження проведені в лабораторії кафедри хімії та біотехнології ТДАТА.

В дослідах використані іонол виробництва Стерлітамакського дослідно-промислового заводу (Росія), диметилсульфоксид виробництва ВАТ “Фармак”,

м. Київ. Для аналітичних досліджень використовувались реактиви фірм “Reanal” (Угорщина), “Реагент” (Україна) кваліфікації ч.д.а. або х.ч.

Економічну ефективність застосування антиоксидантних препаратів в комбікормах для м’ясних каченят визначали за методикою ВАСГНІЛ.

Статистична обробка отриманих результатів проведена методами параметричної статистики з використанням t-критерію вірогідності Ст’юдента на комп’ютері Pentium 400 (ІІ) за програмою MS Excel 2000 з розрахунком значень середньої арифметричної , середньоквадратичного відхилення (), середньо-квадратичного відхилення від середньої арифметичної (m), критерію Ст’юдента (t).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Перший науково-господарський дослід. Протягом досліду качкам згодо-вували комбікорм дефіцитний на 10-15% за обмінною енергією і протеїном. Згідно з схемою досліду (табл.1) до раціону каченят-бройлерів дослідних груп вводилась добавка антиоксиданту дистинол (0,025%), який згодовували тваринам у складі комбікорму у різні періоди вирощування.

Введення препарату дистинол до раціону каченят з добового до 28-35-денного віку (гр. 2 і 3) не забезпечує стабільного збільшення інтенсивності їх росту у період згодовування добавки, тоді як введення добавки до раціону каченят з 7-денного віку більш ефективно впливає на приріст живої маси. Середньодобовий приріст живої маси за весь період вирощування в каченят другої групи був вищим на 18,9%, а в каченят третьої групи на 22,1% (р0,05) порівняно з контролем (табл.2). Каченята 4 і 5 груп мали більш високу (в 1,5-2,0 рази) інтенсивність росту, що забезпечило збільшення середньодобового приросту їх живої маси за весь період вирощування, порівняно з контролем, на 33,2% і 34,4% відповідно.

Незалежно від строків введення в комбікорм антиоксиданту дистинол, збереженість каченят в дослідних групах зростала на 10% порівняно з контрольною групою.

Введення дистинолу до раціону каченят сприяло зниженню на 2,3-6,9%, порівняно з контрольною групою, витрат комбікорму на 1 кг приросту живої маси. Ефективність впливу дистинолу зростала при введенні його каченятам з 7-денного віку.

Таблиця 2

Показники вирощування каченят-бройлерів при згодовуванні

антиоксиданту дистинол, n=60

Показники | Групи

1 (к) | 2 | 3 | 4 | 5

Середньодобовий приріст живої

маси за період вирощування, г |

21,7 |

25,8 |

26,5 |

28,9 |

29,2

Збереженість поголів’я, % | 83,3 | 93,3 | 93,3 | 93,3 | 93,3

Витрати комбікорму на 1кг

приросту живої маси, кг |

4,4 |

4,3 |

4,2 |

4,1 |

4,1

Другий науково-господарський дослід. Використовували раціон дефіцит-ний за обмінною енергією і протеїном. Каченятам дослідних груп з 7- до 35-денного віку додавали до комбікорму різні кількості препарату дистинол, згідно схеми досліду (табл.1).

Введення дистинолу до раціону каченят стабілізує процеси ПОЛ в організмі, що позитивно впливає на інтенсивність їх росту.

Середньодобовий приріст живої маси за весь період вирощування в каченят дослідних груп був вищим на 25,8-39,6% порівняно з каченятами контрольної групи (табл.3).

Таблиця 3

Показники вирощування качок при застосуванні антиоксиданту дистинол, n=50

Показники |

Групи

1(к) | 2 | 3 | 4

Середньодобовий приріст живої маси, г

за період 1-35 днів

за період 1-70 днів |

24,4

24,0 |

25,0

30,2 |

27,6

33,5 |

26,6

31,5

Збереженість поголів’я, % | 84 | 92 | 98 | 96

Витрати комбікорму на 1кг приросту живої маси, кг |

4,2 |

4,1 |

3,8 |

3,9

Збереженість поголів’я в дослідних групах була вищою на 6-14%, порівняно з контрольною групою. Найбільший ефект виявив дистинол в кількості 0,025% від маси корму. Вказана доза дистинолу виявилась оптимальною і збоку зниження затрат комбікорму на 1 кг приросту живої маси. При цьому вони знизилися майже на 10%, як порівняти з контролем.

Отже, результати проведених досліджень свідчать, що дистинол необхідно додавати до раціону молодняку з 7 доби в кількості 0,025% від маси комбікорму. Окрім того, значний ефект післядії дистинолу в такій дозі дозволяє виключити його з раціону каченят за 3-4 тижні до забою птиці, що забезпечує повне виведення іонолу і отримання екологічно чистої продукції.

Третій науково-господарський дослід. Качкам згодовували повнораціонний комбікорм. До раціону птиці дослідних груп додавали антиоксидантний препарат стибіл 1% від маси корму в різні вікові періоди, згідно схеми досліду (табл.1).

Високий вміст МДА в тканинах добових каченят і значні коливання цього показника протягом відгодівельного періоду негативно позначилося на інтенсивності росту каченят контрольної групи і за приростом живої маси вони не відповідали нормативним показникам.

Малоефективним виявилось додавання стибілу до комбікорму каченят з добового віку. Середньодобовий приріст живої маси у каченят другої і третьої груп лише на 7,3 і 10,7% перевищує цей показник для каченят контрольної групи. Значно вищим виявився ростостимулюючий ефект стибілу при додаванні його до комбікорму каченят з 7-денного до 35- або 42-денного віку. Так, каченята четвертої і п’ятої груп мали стабільно більш високий приріст живої маси, який зберігався протягом усього відгодівельного періоду. В 70-денному віці їх жива маса перевищувала живу масу качок контрольної групи на 33,0% і 37,4%, а відповідний показник для качок другої і третьої груп – на 19,9-28,3% (табл.4).

Збереженість поголів’я в дослідних групах на 4-12% була вищою, ніж в контрольній групі. Однак, найвища збереженість поголів’я була в групах, де стибіл згодовували з 7-денного віку протягом 4-5 тижнів.

Таблиця 4

Вікова динаміка живої маси качок, г, Мm, n=50

Вік, дні | Групи і періоди введення препарату, дні

1 (к) | 2 | 3 | 4 | 5

1 | 47,11,3 | 46,91,2 | 47,21,3 | 47,01,4 | 46,81,2

7 | 101,32,7 | 104,32,8 | 105,13,0 | 102,32,6 | 101,72,8

14 | 192,56,4 | 221,56,0* | 219,36,1* | 217,56,7* | 216,46,1*

21 | 327,512,7 | 348,714,0 | 347,413,4 | 379,413,8* | 381,214,5*

28 | 512,419,5 | 587,322,4* | 592,423,1* | 614,524,1* | 617,124,7*

35 | 961,526,9 | 961,531,4 | 1027,632,7 | 1098,326,4* | 1092,427,3*

42 | 1112,239,4 | 1276,342,8* | 1281,736,4* | 1414,727,9* | 1448,528,1*

56 | 1643,457,6 | 1872,149,7* | 1888,447,8* | 1937,452,0* | 1989,551,3*

70 | 1840,558,9 | 1970,559,1а | 2041,850,2*а | 2448,139,6* | 2528,738,4*

* - різниця вірогідна порівняно з контролем, р0,05;

а – різниця вірогідна порівняно з четвертою групою, р0,05

При введенні стибілу до раціону каченят з добового віку знижувалися затрати комбікорму на 0,2-0,3 кг комбікорму (на 5,6-8,3% порівняно з контролем), а при згодовуванні стибілу з 7-денного віку – на 0,5 кг комбікорму (на 13,9% порівняно з контролем).

Четвертий науково-господарський дослід. Використовували раціон дефіцитний за обмінною енергією і протеїном. Стибіл додавали з 7- до 35-денного віку в різній концентрації, згідно схеми досліду (табл.1).

Каченята 7-денного віку, взяті для проведення досліду, відзначалися високим рівнем МДА як в тканинах печінки, так і в плазмі крові, що обумовлено дією оксидативного стресу в добовому віці та ймовірним ушкодженням системи антиоксидантного захисту організму.

Згодовування стибілу в кількості 0,5 і 1,0% від маси комбікорму гальмує процеси перо-ксидації. В групах 2 і 3 вміст МДА в тканинах качок був нижчий в 1,6 і 2,2 рази, як порівняти з контролем (табл.5).

Гальмування перекисних процесів в організмі каченят другої та третьої дослідних груп призводить до збереження ліпідів і їх вміст в печінці в 1,5 і 1,3 рази був вищим, ніж у каченят контрольної групи. В той же час згодовування стибілу в кількості 2% від маси корму викликало інтенсифікацію перекисних процесів і вміст МДА в печінці каченят четвертої групи був на 24,9% більшим, ніж в контрольній групі.

Стабільний ростостимулюючий ефект в період згодовування стибілу проявляється при додаванні його до комбікорму у кількості 2% від маси корму. Середньодобовий приріст живої маси за весь період вирощування у дослідних групах на 13,6-39,0% перевищував цей показник для контрольної групи (табл.6).

Таблиця 5

Вміст ліпідів і МДА в тканинах каченят-бройлерів при застосуванні антиоксиданту стибіл, Мm, n=3

Групи | Загальні ліпіди, % | МДА, нмоль/г тканини печінки | МДА, нмоль/мл плазми крові

1-добові каченята

29,800,10 | 1065,255,5 | 1786,622,7

7-добові каченята

1 | 23,490,28 | 492,446,8 | 1195,419,7

2 | 23,600,20 | 497,342,0 | 1204,113,0

3 | 23,500,26 | 511,427,6 | 1189,326,0

4 | 23,630,19 | 504,535,0 | 1199,515,8

35-добові каченята

1 | 6,480,17 | 116,22,5 | 442,36,4

2 | 9,730,27* | 73,89,9* | 141,27,4*

3 | 8,130,34* | 52,511,6* | 236,05,9*

4 | 7,200,31* | 145,10,9* | 370,59,4*

70-добові каченята

1 | 10,320,35 | 207,79,5 | 297,07,7

2 | 11,210,50 | 174,68,2* | 264,56,8*

3 | 11,840,42* | 168,47,3* | 282,36,2

4 | 10,730,46 | 234,510,1 | 320,78,4

* - різниця вірогідна порівняно з контролем, р0,05

Таблиця 6

Показники вирощування качок при використанні антиоксиданту стибіл, n=50

Показники | Групи

1 (к) | 2 | 3 | 4

Середньодобовий приріст

живої маси, г:

за період 1-35 днів

за період 1-70 днів |

24,4

24,0 |

23,5

27,3 |

25,0

29,1 |

27,6

33,4

Збереженість поголів’я, % | 84 | 90 | 92 | 96

Витрати комбікорму на 1кг

приросту живої маси, кг |

4,2 |

4,0 |

3,7 |

3,8

Збереженість поголів’я в дослідних групах зростала на 6-12% порівняно з контролем. Найвища збереженість поголів’я відмічена при додаванні стибілу в дозі 2% від маси корму.

Під впливом стибілу знижуються на 4,8-11,9% затрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси. Оптимальною в цьому відношенні є доза в 1% від маси корму.

П’ятий науково-господарський дослід. Згодовували повноцінний комбікорм. Стибіл додавали до раціону каченят дослідних груп в різних концентраціях з 7-до 42-денного віку, згідно схеми досліду (табл.1).

Взяті для проведення досліду 7-денні каченята мали низький вміст МДА як в тканинах печінки (216,5 нмоль/г), так і в плазмі крові (620,8 нмоль/г), що свідчить про відсутність в них ознак оксидативного стресу. Вірогідне зниження, порівняно з контролем, вмісту МДА в тканинах печінки і плазмі крові викликало згодовування стибілу в кількості 1% від маси комбікорму.

Згодовування препарату стибіл з 7- до 42-денного віку на тлі повноцінного раціону забезпечує підвищення середньодобового приросту живої маси каченят другої групи на 5,5%, третьої – на 16,2% і четвертої – на 20,3% порівняно з контролем.

Ефект післядії стибілу також залежить від дози добавки. Найбільший приріст живої маси після виключення препарату з раціону каченят спостерігався при згодовуванні його в кількості 1% від маси комбікорму. Збільшення дози стибілу до 2% не супроводжується адекватним підвищенням приросту живої маси, а тому каченята третьої і четвертої груп за весь період вирощування мали рівнозначний середньодобовий приріст живої маси, який на 22,6-23,2% перевищував цей показник для каченят контрольної групи (табл.7).

Таблиця 7

Показники вирощування качок, при застосуванні антиоксиданту стибілу, n=50

Показники | Групи

1 (к) | 2 | 3 | 4

Середньодобовий приріст

живої маси, г:

за період 1-42 дні

за період 1-63 дні |

41,9

33,2 |

44,2

35,9 |

48,7

40,7 |

50,6

40,9

Збереженість поголів’я, % | 84 | 86 | 92 | 92

Витрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси, кг |

3,8 |

3,6 |

3,2 |

3,3

Згодовування стибілу в кількості 0,5% від маси корму забезпечує підвищення збереженості поголів’я на 2% як порівняти з контролем. Збільшення дози добавки до 1-2% підвищує збереженість поголів’я на 8%.

Під впливом стибілу знижується на 5,3-15,8% затрати комбікорму на 1 кг приросту живої маси. Оптимальна доза для цього показника 1% від маси корму.

Отримані в дослідах 3,4,5 результати свідчать, що для стабілізації ліпопероксидації і забезпечення високої продуктивності каченят необхідно використовувати препарат стибіл на тлі неповноцінного раціону годівлі в кількості 2% від маси комбікорму, а на тлі повноцінного раціону достатнім є введення стибілу в кількості 1% від маси комбікорму. Оптимальний термін введення добавки складає 28-35 днів починаючи з 7-денного віку.

Шостий науково-господарський дослід. Використовували дефіцитний раціон. В раціон дослідних груп додавали стибіл (гр.2) і дистинол (гр.3), згідно схеми досліду (табл.1).

Вже в 3-тижневому віці жива маса каченят дослідних груп 2 і 3 на 21,1% і 38,8% (р0,05) перевищувала живу масу каченят контрольної групи. За впливом на приріст живої маси після виключення добавок з раціону годівлі каченят, стибіл більш ефективний, ніж дистинол.

Вихід ремонтного молодняку в другій групі склав 77,0%, в третій – 70,0%, а в контрольній – тільки 59,0%. Зростає збереженість поголів’я каченят, за вісім тижнів вона складала 94,0% - в другій групі, 96,0% - в третій, проти 86,0% - в контрольній групі.

Антиоксиданти позитивно впливають на початок яйцекладки, так у качок 2-ої групи яйцекладка розпочалася раніше на 4 дні, а у качок 3-ої групи – на 3 дні, ніж у качок контрольної групи (табл.8). Вірогідно знизився на 5 і 3 дні вік досягнення качками дослідних груп 50% несучості. В цілому середня інтенсивність несучості в дослідних групах на 8,7% (гр.2) і 7,3% (гр.3) перевищувала відповідний показник для качок контрольної групи. Знизилися затрати комбікорму на 10 шт. яєць. Для другої групи таке зниження складало 13,8%, а для третьої – 6,9%, порівняно з контролем.

Таблиця 8

Показники яєчної продуктивності качок-несучок під впливом антиоксидантів дистинол і стибіл, Мm, n=75-105

Показники | Групи

1 (к) | 2 | 3

Кількість початкових несучок, гол. | 75 | 105 | 100

Вік знесення першого яйця, днів | 202 | 198 | 199

Вік настання 50% несучості, днів | 218 | 213 | 215

Одержано яєць на початкову несучку, шт. | 101 | 118 | 115

Інтенсивність несучості, % | 62,0 | 70,7 | 69,3

Витрати комбікорму на 10 шт. яєць, кг | 5,8 | 5,0 | 5,4

Вивід каченят в період досягнення 50% несучості, % |

49,11,0 |

56,30,8* |

55,20,7*

* - різниця вірогідна порівняно з контролем, р0,01

Морфологічні показники яєць для дослідних і контрольної груп практично не різняться. В той же час середня маса яєць, отриманих від несучок дослідних груп на 21% більша, ніж в контролі. Заплідненість по групам практично не відрізняється. Біохімічний аналіз яєць показав, що вміст каротиноїдів в жовтку яєць, отриманих від несучок дослідних груп, в 2,5-3,0 рази перевищує цей показник для контрольної групи. А підвищення вмісту вітаміну А в жовтку яєць дослідних несучок складає 220%, як порівняти з контролем. Підвищення якості інкубаційних яєць, отриманих від несучок дослідних груп, супроводжується зростанням виводу каченят на 7,2% (гр.2) і 6,1% (гр.3), як порівняти з контрольною групою.

Сьомий науково-господарський дослід. Проведено дослідження впливу різних анти-окси-дантів на адаптивні можливості організму і продуктивність каченят-бройлерів за умов гіпертермії і обмеженого доступу до води. Згодовували повноцінний комбікорм, до раціону дослідних груп додавали антиоксидантні препарати дистинол (гр.2), стибіл (гр.3) і стибіл в комплексі з диметилсульфоксидом (гр.4) згідно схеми досліду (табл.1).

Середньодобові температури в період відгодівлі каченят перевищували нормативні показники на 16-180С. Тому каченята контрольної групи відставали в рості.

Введення до раціону каченят антиоксидантних препаратів позитивно впливає на інтенсивність їх росту. В період згодовування домішок антиоксидантів найбільший вплив на приріст живої маси каченят виявив біогенний препарат стибіл. Середньодобовий приріст живої маси у каченят третьої групи на 15,4% перевищував цей показник для каченят контрольної групи (табл.9). Застосування стибілу в комплексі з ДМСО (гр.4) і дистинолу (гр.2) виявила менший вплив на ріст каченят і середньодобовий приріст живої маси в цих групах був вищим відповідно на 14,2% і 9,8% як порівняти з контролем. Але за дії теплового стресу ростостимулюючий ефект, досліджуваних антиоксидантів, зростає особливо після виключення їх з раціону каченят. Тому за весь період вирощування середньодобовий приріст живої маси у каченят дослідних груп на 33,3-47,0% перевищував цей показник для аналогів з контрольної групи.

Збереженість поголів’я в 4-ій групі на 10% була більшою, в 3-ій – на 6,7% і в 2-ій – на 3,4%, ніж в контрольній групі. Затрати кормів знижувались на 11-13%.

Введення антиоксидантів до раціону каченят стабілізує процеси ліпопероксидації, що супроводжується зростанням вмісту в тканинах печінки ретинолу і -токоферолу. При цьому найвищий ефект виявляє дистинол.

Таблиця 9

Показники вирощування каченят-бройлерів при використанні

антиоксидантів дистинол і стибіл, n=60

Показники | Групи

1 (к) | 2 | 3 | 4

Середньодобовий приріст

живої маси, г;

- за період введення антиоксидантів

(7-42 дн.)

- за період вирощування (1-70 дн.) |

24,7

21,9 |

27,1

29,2 |

28,5

32,2 |

28,2

29,9

Збереженість поголів’я, % | 83,3 | 86,7 | 90,0 | 93,3

Витрати комбікорму на 1кг приросту живої маси, кг |

4,6 |

4,1 |

4,0 |

4,1

Антиоксиданти позитивно впливають на забійний вихід і біологічну цінність качиного м’яса. За дії антиоксидантів середня маса тушок птахів дослідних груп перевищила на 37-55% цей показник для контрольної групи. Каченята дослідних груп, порівняно з аналогами контрольної групи, мали на 1,4-1,7% вищий забійний вихід і на 1,9-2,8% більшу забійну цінність. Результати хімічного аналізу грудного м’яза свідчать про те, що вірогідних розбіжностей між аналогами контрольної і дослідних груп не спостерігається.

Перший фізіологічний дослід. Цей дослід був проведений на тлі шостого науково-господарського досліду, використовували каченят 35-денного віку. Встановлено, що згодовування каченятам у складі комбікорму 1% стибілу (група 2) і 0,025% дистинолу (група 3) суттєво впливало на перетравність поживних речовин корму. Так, коефіцієнти перетравності органічної речовини у каченят дослідних груп, порівняно до аналогів контрольної групи, збільшилися на 4,2-5,1%, сирого протеїну на 3,3-4,0% (р0,05) (табл.10). Перетравність жиру у каченят, яким згодовували стибіл була на 8,0% вища відносно контролю, а у випадку дистинолу таке підвищення складало 7,4% (р0,05). Перетравність клітковини підвищилась відносно контролю на 4,6% і 5,0% (р0,05).

Таблиця 10

Перетравність поживних речовин та баланс азоту у каченят , %, Мm, n=3

Показники | Групи

1 (к) | 2 | 3

Органічна речовина | 78,910,72 | 84,020,68* | 83,140,66*

Протеїн | 79,490,74 | 83,450,89* | 82,770,68*

Жир | 68,920,89 | 76,941,08* | 76,290,54*

Клітковина | 13,840,60 | 18,410,84* | 18,820,63*

Прийнято азоту з кормом, г | 5,120,09 | 5,800,11* | 5,630,07*

Виділено, г

з калом

з сечею |

1,050,08

2,280,10 |

0,960,07

2,420,06 |

0,970,07

2,360,08

Утрималось у тілі, г | 1,790,10 | 2,420,13* | 2,300,09*

Використання азоту, %

до прийнятого

до перетравленого |

34,9

44,0 |

41,7

50,0 |

40,9

49,4

* - різниця вірогідна порівняно з контролем, р0,05

Експериментальні дані свідчать про позитивний баланс азоту в каченят усіх груп. Проте у каченят, які отримували з кормом антиоксидантні препарати, використання азоту сирого протеїну було вищим відносно контролю на 6,8% - при згодовуванні стибілу і на 6,0% - при використанні дистинолу (табл.10). Використання азоту перетравного протеїну було більшим на 5,4% і 6,0% порівняно з контролем.

Другий фізіологічний дослід. Цей дослід був проведений на тлі сьомого науково-господарського досліду, використовували 42-денних каченят. Проведене дослідження дало можливість з’ясувати зміни в перетравності поживних речовин раціону і баланс азоту під впливом антиоксидантів на тлі гіпертермії і високої сонячної радіації південного регіону України.

Свідченням стресового стану організму каченят контрольної групи було значне зменшення вмісту еозинофілів (112/мм3 крові), проти 157-290 в 1мм3 крові у аналогів з дослідних груп. Гіпертермія негативно вплинула на споживання корму, особливо, каченятами контрольної групи.

Найбільш ефективно антиоксиданти діють на ліпідний обмін. При цьому коефіцієнти перетравності ліпідів у каченят дослідних груп, порівняно до аналогів контрольної групи, збільшуються на 14,1-15,6%. Вміст холестерину в крові каченят дослідних груп знижується на 21,3-32,6%, що свідчить про нормалізацію обміну ліпідів.

При використанні дистинолу (гр.2) виявлено тенденцію до підвищення перетравності органічної речовини і протеїну. Різниця між відповідними показниками для каченят першої і другої груп невірогідна (р0,05). В той же час добавки стибілу (гр.3) і стибілу в комплексі з ДМСО (гр.4) сприяли підвищенню перетравності органічної речовини на 3,5-3,9% і протеїну на 3,0-3,5%, як порівняти з контролем (р0,05). За дії дистинолу перетравність клітковини не змінюється, а при використанні стибілу і стибілу з ДМСО збільшується на 4,7-6,0% (р0,05).

Встановлено позитивний баланс азоту в каченят усіх груп. Але у каченят 3-ої і 4-ої груп використання азоту сирого протеїну було вищим, ніж у аналогів контрольної групи на 6,5-6,7%, а використання азоту перетравленого протеїну збільшилося на 6,4-6,7%.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
АНТИОКСИДАНТНОГО ПРЕПАРАТУ СТИБІЛ

Виробнича перевірка проводилась за методом груп-аналогів на каченятах-бройлерах протягом 63 днів. В добовому віці було сформовано 2 групи – контрольна і дослідна по 800 голів у кожній. Каченятам дослідної групи до комбікорму власного виробництва, дефіцитного на 20% за обмінною енергією і протеїном, додавали антиоксидантний препарат стибіл в кількості 1% від маси комбікорму.

Встановлено, що збереженість поголів’я у дослідних групі була на 4% вища, ніж у контрольній. Середня жива маса 1 гол. качок у 9-тижневому віці у дослідній групі склала 1961г, що на 23,2% вище, ніж у контрольній. Витрати комбікорму на приріст живої маси в дослідній групі знизився на 9,1%, як порівняти з контролем. Використання комбікорму з оптимальною добавкою стибілу знижує собівартість 1 ц приросту живої маси на 12,2%.

При вирощуванні 800 голів каченят прибуток в дослідному варіанті склав 738 грн. У порівнянні з контрольним варіантом чистий прибуток на одну вирощену голову склав 1,01 грн., а рентабельність виробництва качиного м’яса зросла на 9,1%. Таким чином, додавання до комбікорму антиоксидантного препарату стибіл, забезпечує отримання економічного ефекту в розрахунку на 1000 голів каченят в розмірі 922 грн.

ВИСНОВКИ

1. Інтенсивність росту каченят в ранній період постнатального онтогенезу залежить від збагачення їх раціонів антиоксидантними препаратами адаптогенної дії. Одержані результати науково обґрунтовують доцільність включення до комбікормів антиоксидантів дистинол і стибіл, використання яких при вирощуванні каченят стабілізує процеси ліпопероксидації, збільшує перетравність поживних речовин корму в організмі, що забезпечує підвищення продуктивності та якості продукції.

2. Введення синтетичного антиоксиданту дистинол в комбікорм каченят-бройлерам в кількості 0,025% за масою з 7 – до 35-42-денного віку підвищує середньодобові прирости живої маси на 33,2-39,6%, збереженість поголів’я – на 3,4-9,3%, знижує затрати комбікорму – на 6,9-10,9%.

3. Встановлено, що оптимальною дозою антиоксиданту стибіл при введенні до повноцінного комбікорму для каченят-бройлерів є 1% за масою, а до дефіцитного за поживними речовинами комбікорму – 2% за масою. Додавання такої кількості стибілу до раціону каченят з 7 – до 35-42-денного віку забезпечує підвищення середньодобового приросту живої маси на 39,0-47,0%, збереженості поголів’я – на 6,7-12,0%, знижує витрати комбікорму на – 11,9-15,8%.

4. Введення антиоксидантів до раціону каченят-бройлерів стабілізує процеси ПОЛ, що супроводжується зростанням вмісту основних ендогенних біоан-тиоксидантів ретинолу, -токоферолу і каротинів в тканинах печінки та в плазмі крові, зниженням вмісту холестерину та незначним підвищенням рівня гемоглобіну і кількістю еритроцитів у крові, які змінювались в межах фізіологічної норми. Підвищення кількості еозинофілів в крові каченят за дії антиоксидантів на тлі теплового стресу свідчить про адаптогенний ефект добавок.

5. Включення до комбікормів каченят-бройлерів на відгодівлі антиоксидантів дистинолу і стибілу або дистинолу забезпечує підвищення середньої маси тушок на 37-55%, забійного виходу – на 1,4-1,7% і не викликає вірогідних змін в якості м’яса.

6. Згодовування антиоксидантів стибіл і дистинол ремонтному молодняку качок забезпечує підвищення виходу несучок на 11-18%, інтенсивності яйцекладки – на 7,3-8,7%, покращує якість інкубаційних яєць, що сприяє зростанню виводу каченят на 6,1-7,2%.

7. Введення до раціонів каченят-бройлерів синтетичного антиоксиданта дистинол у кількості 0,025% від маси комбікорму сприяє підвищенню перетравності органічної речовини на 1,5-4,2%, протеїну – на 0,9-3,3%, жиру – на 7,4-14,1%, клітковини – на 5,0% та збільшує відносне утримання азоту в тілі на 0,7-6,0% від прийнятого з кормом і на 0,4-5,4% від перетравленого в організмі. За умов гіпертермії позитивний вплив антиоксиданту дистинол на перетравність поживних речовин, окрім перетравності жиру, і утримання азоту в тілі різко знижується.

8. Згодовування каченятам-бройлерам біогенного антиоксиданта стибіл у кількості 1% від маси комбікорму забезпечує підвищення перетравності органічної речовини на 3,9-5,1%, протеїну – на 3,5-4,0%, жиру – на 8,0-14,3%, клітковини – на 5,0-6,0% та збільшення відносного утримання азоту в тілі на 6,8-7,1% від прийнятого з кормом і на 6,0-6,7% від перетравленого в організмі.

9. Використання комбікормів з оптимальною добавкою антиоксиданту стибіл знижує собівартість 1 ц приросту живої маси на 12,2%, підвищує рентабельність виробництва м’яса на 9,1%. Економічний ефект вирощування 1000 каченят складає 922 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення продуктивності каченят-бройлерів необхідно згодовувати їм біогенний антиоксидант стибіл з 7 – до 35-42-денного віку у кількості 1% від маси комбікорму, при використанні повноцінного раціону або 2% від маси комбікорму при використанні комбікорму дефіцитного за протеїном.

Синтетичний антиоксидант дистинол доцільно вводити до раціону каченят у кількості 0,025% від маси комбікорму в такі ж строки.

Для отримання високої продуктивності качок-несучок