на інший рівень функціонування, що відкривало можливість убачання у власному досвіді іншого сенсу. Результати, отримані в процесі тренінгової роботи, подано в таблиці3.
Таблиця 3
Результативність наративного тренінгу
Смислові зміни в породженні наративів |
Зміст змін | Зміни типів
наративів | Зміни рівнів функціонування наративів
до тренінгу | після тренінгу | до тренінгу | після тренінгу
Досягнення зв’язності наративу | розкриття в наративі трав- муючих подій | амбівале-
нтний | емоційно-не-гативний | некон-
структи-вний | конструк-
тивний
Зростання подієвої
насиченості наративу | розкриття в наративі біль- шої кількості подій з їх дета- льним описом і оцінкою автора | амбівале-
нтний | емоційно-не-гативний | некон-
структи-вний | конструк-
тивний
Зростання
емоційної насиченості наративу | розкриття емо-
ційного став- лення автора до життєвих подій | амбівален-
тний | емоційно-не-гативний,
емоційно-позитивний
некон-
структи-вний | конструк-тивний
Досягнення
цілісності | формування нових смислів через викорис-
тання метафори | емоційно-негатив-ний | емоційно-позитивний | реконст-руктив-
ний | синтезу-ючий
Результати даного етапу дослідження дали підставу зробити висновок: в залежності від сприймання власного досвіду особистість по-різному інтерпретує історію власного життя, створюючи різні типи наративів. Рівень наративу залежить від того, наскільки особистість усвідомлює, приймає власний досвід та вміє конструювати історію свого життя.
Неприйняття власної особистості та породження деструктивних наративів тісно взаємопов’язані. Тому прийняття історії свого життя сприяє прийняттю власної особистості, оскільки в цьому випадку досвід, що досі не сприймався, включається в систему "Я“концепції". Початком формування наративних способів осмислення власного досвіду є молодший шкільний вік, з дітьми даного віку необхідно проводити певну психопрофілактичну роботу, спрямовану на розвиток позитивного ставлення до себе та власного життя.
Основна проблема юнацького віку – це проблема самовизначення, як особистісного, так і професійного. Схильність осіб даного віку до самопізнання дає можливість успішного проведення тренінгової роботи, спрямованої на прийняття власного досвіду та власної особистості, що є однією з умов попередження породження домінуючих наративів негативного характеру.
Функція наративу як засобу саморозвитку особистості полягає в знаходженні того змісту досвіду, що особистістю не сприймався. Переосмислення даного змісту веде до цілісного сприймання власного життя та власної особистості.
Висновки.
У дисертації теоретично обгрунтовано та емпірично вивірено новий підхід до саморозвитку особистості як до процесу, що включає в себе усвідомлення та прийняття власного досвіду. Показано, що ефективним засобом такого усвідомлення та прийняття є породження текстів-наративів. Узагальнення результатів дослідження підтвердило нашу гіпотезу та дало підстави для таких висновків:
1.
Необхідними умовами особистісного саморозвитку людини є: її активність в конструюванні свого внутрішнього світу та уявлень про себе; здатність знаходити нові способи інтерпретації і навіть конструювання подій власного життя; включення особистого досвіду в систему “Я-концепції” та цілісне сприймання власної особистості; усвідомлення необхідності особистісного саморозвитку, внаслідок чого відбувається зміна певних переконань, поглядів, настановлень; самоприйняття як необхідна умова для позитивних змін і реалізації можливості саморозвитку; саморозкриття як умова досягнення змін різних аспектів “Я” шляхом осмислення свого внутрішнього світу та власного досвіду; самопізнання як шлях до розуміння власної особистості.
2.
Процес породження наративу має певну специфіку, що відрізняє його від процесу створення інших видів текстів, а саме: 1) в процесі породження наративів визначаються і будуються так звані інтервали самоідентичності особистості, як умови рефлексії людиною важливих моментів у власному розвитку, які призводять до якісних змін особистості; 2) усвідомлюється “Я-концепції” особистості, що здійснюється шляхом аналізу викладених в автонаративі життєвих подій, на підставі яких людина робить висновок про притаманні їй риси характеру та якості особистості; 3) усвідомлюються життєві стратегії (самовизначення), що відбувається на підставіособливої форми рефлексії досвіду свого життя; 4) інтенсифікується самопізнання, яке здійснюється шляхом дослідження внутрішніх основ самої особистості (ресурсів, перешкод, суперечностей, що знаходять вияв в конкретних подіях життя).
Отже, породження людиною автонаративу як засобу розкриття змісту власної “Я-концепції” шляхом опису тих подій життя, які кардинально вплинули на усвідомлення власного “Я” та розвиток її особистості, сприяє усвідомленню власного досвіду, а отже є важливою умовою саморозвитку.
3.
Процес породження автонаративу у дітей та дорослих зумовлюється такими чинниками: здатність особистості до саморозкриття; певний рівень усвідомлення власних проблем та якостей; емоційне (позитивне, негативне, невизначене) ставлення до подій власного життя; схильність до переживання депресивних станів, наявність певних страхів, рівень тривожності; емоційне ставлення до власної особистості; ступінь самоприйняття особистості; певна “концепція життя”; рівень функціонування досвіду (мікро- чи макроструктурний); використання емоційної, смислової чи когнітивної схеми інтерпретації власного досвіду.
4.
В залежності від усвідомлення власного досвіду, ступеню розкриття його в автонаративі, переважаючої схеми інтерпретації, змісту “концепції життя”, механізмів прояву та розкриття особистості в автобіографічних текстах, особистість породжує різні типи текстів-наративів (амбівалентний, емоційно-негативний, емоційно-позитивний та емоційно-нейтральний)
Визначені типи наративів істотно відрізняються між собою, оскільки кожен тип (окрім емоційно-нейтрального) може функціонувати на певних рівнях в залежності від того, наскільки особистість вміє конструювати та реконструювати історію свого життя, приймати власний досвід та трансформувати його у зв’язну розповідь. Суттєвим у визначенні рівня функціонування наративу є здатність людини створити “нову історію” власного життя, що є важливим чинником саморозвитку особистості.
5.
Функціонування наративів проявляється на різних рівнях:
-
неконструктивний, що зумовлений наявністю домінуючої історії;
-
конструктивний, на якому особистість ставиться до власного досвіду не як до пасивно сприйнятих доконаних фактів, а як до історії, що може конструюватися, сприяючи переосмисленню власного досвіду;
-
реконструктивний, на якому людина знаходить у власному досвіді інший сенс. Останнє є умовою створення нової історії, яка приймається особистістю як частина власного життя;
-
синтезуючий (цілісний) - створення цілісної історії життя, сповненої усвідомлених цінностей, сенсів та переконань.
6.
Функція наративу як засобу саморозвитку особистості полягає у виявленні того змісту досвіду, що нею не приймався і що його переосмислення призводить до цілісного сприймання власного життя та власного “Я”. Використання наративу в процесі психологічного консультування найбільш ефективне за умов: готовності особистості до самоприйняття та прийняття свого досвіду як частини власного життя; здатності особистості переосмислювати власний досвід та конструювати нові наративи, коли досвід чи його осмислення змінюються.
7.
Розроблений та апробований наративний тренінг сприяє: осмисленню та реконструюванню особистої історії життя, усвідомленню життєвих сценаріїв, виявленню настановлень, переконань учасників, їх особистих рис та якостей (в юнацькому віці), вільному вираженню власних емоцій, потреб, проблем та позитивній оцінці дитиною свого досвіду (в молодшому шкільному віці), що є важливими умовами саморозвитку особистості.
Дальше дослідження наративу як засобу саморозвитку особистості потребує вивчення особливостей його породження та функціонування у досліджуваних інших вікових груп, а також аналізу впливу індивідуальних властивостей особистості на породження різних типів текстів-наративів.
Основний зміст дисертації відображено у 9 публікаціях автора:
1.
Шиловська О.М. Наратив як засіб організації суб’єктивного досвіду людини //Психологія. Зб. наук. пр. НПУ ім.М.П.Драгоманова. Випуск 3 (10). – К.: Вид-во НПУ ім.М.П.Драгоманова. - 2000. - С.23-29.
2.
Шиловська О.М. Автобіографія як засіб усвідомлення власного досвіду особистості //Психологія. Зб. наук. пр. НПУ ім.М.П.Драгоманова. Випуск 12. – К.: Вид-во НПУ ім.М.П.Драгоманова. - 2001. - С.9-16.
3.
Шиловська О.М. Особливості усвідомлення власного досвіду дітьми молодшого шкільного віку //Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. пр.
Т.ІІІ, Част.7.- Київ.-2001. – С.266-273.
4.
Шиловська О.М. Структура, властивості й типи наративів //Наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Вип.22. Актуальні проблеми сучасної української психології. – К.: Нора-прінт. –2002. – С.313-325.
5.
Шиловська О.М. Особливості функціонування наративу як засобу саморозвитку особистості //Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка, Т.3. – К.:Міленіум. – 2002. – С.325-327.
6.
Шиловська О.М. Наратив як засіб саморозвитку та духовного становлення особистості //Українська еліта та її роль в державотворенні. Зб. наук. пр. Військового гуманітарного інституту НАОУ. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ.- 2000. – С.351-355.
7.
Шиловська О.М. Особливості функціонування наративу у дітей та дорослих //Актуальні проблеми психології. Т.2. Психологічна герменевтика. Вип.2. За ред. Н.В.Чепелєвої. – К.:Видавничий дім Дмитра Бураго. – 2002. – С.120-130.
8.
Шиловська О.М. Особливості функціонування наративу як засобу усвідомлення власного досвіду //Психологія в медичній та соціальній практиці. – Київ.- 2002. – С.60-66.
9.
Шиловська О.М. Особливості усвідомлення власного досвіду дітьми та дорослими //Мова і культура. Науковий щорічний журнал. Т.1 Філософія мови і культури. Част.2. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2002. – С.257-264.
АНОТАЦІЇ
Шиловська О.М. Психологічні особливості породження наративу як засобу саморозвитку особистості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Інститут психології ім.Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена дослідженню психологічних особливостей наративу як засобу усвідомлення власного досвіду та власного “Я”, що є важливим чинником саморозвитку особистості.
Визначено типи текстів-наративів та чинники, що впливають на їх породження; виділені особливості наративу, що відрізняють його від інших видів текстів; розкрито рівні функціонування наративу в залежності від того, наскільки особистість вміє конструювати та реконструювати історію свого життя, приймати власний досвід та трансформувати його у зв’язну розповідь. Виявлено психологічні умови, за яких використання наративу в процесі психологічного консультування є ефективним та апробовано тренінг саморозвитку особистості, спрямований на усвідомлення та прийняття власного досвіду, з дітьми молодшого шкільного віку та юнаками.
Доведено, що усвідомлення і прийняття власного досівду, що відбувається в процесі породження тексту-наративу, є важливим чинником саморозвитку особистості і найбільш ефективне за умов позитивного ставлення до власної особистості та здатності людини переосмислювати власний досвід та конструювати нові наративи.
Ключові слова: наратив, автонаратив, саморозвиток особистості, самоприйняття, усвідомлення особистого досвіду, тип наративу, рівень функціонування наративу.
Шиловская Е.Н. Психологические особенности порождения нарратива как средства саморазвития личности. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00. 01 – общая психология, история психологии. – Институт психологии им.Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 2003.
Диссертация посвящена исследованию психологических особенностей нарратива как средства осознания личного опыта и своего “Я”, являющегося важным фактором саморазвития личности.
На основе анализа и обобщения психологической литературы обоснована актуальность темы исследования, охарактеризованы основные подходы к рассмотрению нарратива как средства саморазвития личности, направления его изучения (в часности, как средства самопонимания, самопрезентации, осмысления и переосмысления жизненного опыта), раскрыты необходимые условия саморазвития личности. Кроме того, виделены лингвистические, семиотические и психологические особенности нарратива, которые отличают его от других видов текстов; раскрыто понятие автонарратива как средства изучения внутренних основ личности, содержания ее “Я-концепции”, путем описания тех жизненных событий, которые кардинально повлияли на осознание собственного “Я” и его развитие.
Раскрыты факторы, которые определяют процесс порождения нарратива: степень самораскрытия личности; уровень осознания личностных проблем, свойств и качеств; склонность к переживанию депрессивных состояний, наличие определенных страхов, уровень тревожности; эмоциональное отношение к своей личности; степень самопринятия личности; создание определенной концепции жизни; функционирование опыта на микро- или макроструктурном уровне; эмоциональное (положительное, отрицательное, неопределенное или нейтральное) отношение к событиям своей жизни.
В зависимости от осознания собственного опыта, степени раскрытия его в автонарративе, содержания “концепции жизни”, механизмов проявления и раскрытия личности в автобиографических текстах, личность порождает разные типы нарративов:
-
амбивалентный тип (порождается в процессе создания автобиографии испытуемыми, у которых преобладает неопределенное отношение к собственному опыту);
-
эмоционально-негативный тип (порождается в процессе создания автобиографии испытуемыми, у которых преобладает отрицательное отношение к собственному опыту);
-
эмоционально-позитивный тип (порождается в процессе создания автобиографии испытуемыми, у которых преобладает положительное отношение к собственному опыту);
-
эмоционально-нейтральный тип (порождается в процессе создания автобиографии испытуемыми, которые описывают формальные события жизни, не выражая своего отношения к ним).
Виделены типы личности, которые склонны к порождению определенного типа нарратива, раскрыты их психологические особенности, рассмотрены причины порождения разных типов нарративных текстов у детей и взрослых.
На основании эмпирического исследования была разработана программа индивидуальной коррекционной работы с детьми и взрослыми, в процессе которой выделены уровни функционирования нарратива:
-неконструктивный уровень, который обусловлен наличием доминирующей истории. На данном уровне функционирования нарратива человек не просто описывает формальные даты и события своей жизни, он раскрывает область собственных проблем, но не видит путей их решения. Формируется определенная доминирующая история – “история потери”, “история поражения”, “история безысходности”, выйти за пределы которой личность не в состоянии, поскольку наличие травмирующей ситуации ограничивает ее;
-конструктивный уровень, на котором личность начинает переосмысливать свой опыт путем исследования своего прошлого, особенно той его части, которая не раскрывалась на формальном уровне. Это открывает возможность для новой интерпретации тех аспектов опыта, которые не принимались ранее;
-реконструктивный уровень открывает возможность переосмыслить свой опыт не только в эмоциональном, но и в когнитивном плане, что открывает возможность найти в нем новый смисл. Переосмысление опыта в когнитивном аспекте является условием создания новой истории, которую личность может принять как часть собственной жизни;
-синтезирующий уровень – создание целостной истории жизни, наполненной личностными смыслами, ценностями, убеждениями.
Наработки нарративной психологии целесообразно использовать в групповой работе при определении методов и прийомов профилактики порождения отрицательно насыщеных доминирующих нарративов у детей и создания новых нарративов у взрослых. С этой целью был разработан и апробирован тренинг саморазвития личности для детей и нарративный тренинг для юношей. Выделены условия, при которых групповая работа, направленная на осознание и принятие собственного опыта, является наиболее эффективной: готовность участников группы к самораскрытию; наличие между ними обратной свызя; активность каждого участника группы; откровенность в выражении эмоций, чувств, мыслей, переживаний и их свободная вербализация; лабильность в восприятии собственного опыта.
Ключевые слова: нарратив, автонарратив, саморазвитие личности, самопринятие, осознание личного опыта, тип нарратива, уровень функционирования нарратива.
Shilovska L.N. Psychological peculiarities of narrativ’s production as the way personality’s selfdevelopment. – Manuscript.
The dissertation for Candidate degree in Psychological Sciences by speciality 19.00.01– General Psychology and History of Psychology. – G.S. Kostyuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2003.
The dissertation is devoted to research of psychological peculiarities of narrative as the way of realizing of own experience and own personality, what is important factor of personality’s self-development.
Types of text-narratives and factors, which influence on their production are defined; peculiarities of narrative, which distinguish it from peculiarities of creating other kinds of texts are detached; level’s of narrative’s functioning depending on that, how personality can construct and reconstruct the history of own live, take own experience and transform it in coherent story are revealed. Psychological conditions, in which the most effective use of narrative in the process of psychological consulting are bound out and training of personality’s self-development which children of junior school-age and youth, which is directed on realizing and taking of own experience is tried.
It’s proofed, that realizing and acceptance of own experience, what is going on in the process of text outing narrative is an important factor of personality’s self-development and the most effective in the conditions of positive attitude towards own personality and afealty of human to comprehend own experience and constructive new narratives.
Key world: narrative, autonarrative, level’s of narrative’s functioning, personality’s self-development, realize of own experience, self-perception, narrative’s training.