КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СЛАБА Оксана Володимирівна

УДК 811.112.2373.45

АНГЛОАМЕРИКАНІЗМИ В ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

(на матеріалі галузевої лексики з економіки)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор

Пророченко Ольга Петрівна

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології,

професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Омельченко Лариса Федорівна,

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра граматики та історії англійської мови, професор

кандидат філологічних наук, доцент,

Морозова Валентина Володимирівна,

Київський національний університет технології та дизайну, кафедра іноземних мов, завідувач кафедри

Провідна установа Харківський національний університет

ім.В.Н.Каразіна,

кафедра німецької філології,

Міністерство освіти і науки України,

м. Харків

Захист відбудеться “___” ________________ 2003 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, м.Київ, вул. В.Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (м.Київ, вул. В.Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “ ” _______________ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.Е.Левицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна мовознавча наука визнає, що одним із найважливіших зовнішніх чинників мовних змін і розвитку мови є контактування мов, яке є одним із наймогутніших стимулів мовних змін (Р.О.Будагов, А.І.Домашнєв, Є.В.Розен, Б.О.Серебренніков, О.А.Стишов, B.Carstensen, M.Lehnert). Більше того, мовні контакти розглядаються сьогодні як один з аспектів творчості у мові (В.В.Акуленко).

Пропонована праця присвячена вивченню зовнішніх і внутрішніх причин взаємодії німецької і англійської мов, а також виявленню різних шляхів входження запозичень-термінів англо-американського походження в галузеву лексику з економіки німецької мови. Зміни, які відбулися й відбуваються в економічному та політичному житті Німеччини й у всьому світі в цілому (сучасні тенденції зближення світових культур, тенденції до інтеграції та глобалізації, проблеми міжнаціонального спілкування), вимагають докорінних змін у підході до розв’язання економічних питань. Впровадження нових науково-технічних технологій, які дістали значного поширення в багатьох розвинутих країнах світу, вплинуло на формування та подальший розвиток економічної фахової лексики німецької мови.

Незважаючи на те, що процеси впливу різної запозиченої лексики на словниковий склад німецької мови та її входження до нього хоч і були вже предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних мовознавців, зокрема, впливу латинської (А.Я.Матвєєв), англійської (Ю.Г.Коротких, А.П.Майоров, Н.Поліщук, H.Bus, B.Carstensen, R.Glahn, M.Lehnert, L.Lejasblusa, H.J.Meyer, S.Mьller, S.Zeltina), французької (В.І.Комлєв, Л.М.Рибакова), російської (А.К.Карпусь, Є.В.Опельбаум) мов на лексику німецької мови, а також питання асиміляції й упорядкування запозичених термінів фінансово-економічної системи (Н.Л.Кон-стан-тинова), суспільно-політичної лексики (Т.Б.Крючкова), лексики з машино-будування (Л.В.Слєпухіна), технічної підсистеми мови (А.Л.Білогуб), економіки торгівлі (Т.І.Перепелиця), проте питання комплексного аналізу входження англоамериканізмів у німецьку лексико-семантичну систему, їх статус в ній та адаптація в німецькій мові залишаються недостатньо висвітленими, що зумовило актуальність теми дослідження.

Актуальність обраної теми визначається, по-перше, загальною тенденцією в сучасній науці про мову до дослідження та осмислення динамічних процесів у мові, а по-друге, вивченням лексико-семантичних, структурних ознак у механізмі формування німецької галузевої лексики завдяки впливу англоамериканізмів, зумовлених також розвитком нової комунікативно-прагматичної дослідницької парадигми.

Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертація виконана в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету “Взаємодія одиниць різних рівнів мови й мовлення” (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 26 січня 1998 року), яка є складовою частиною держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Типологія та функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний, комунікативний і прагматичний аспекти”, що розробляється КНЛУ (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Метою дисертаційного дослідження є встановлення наслідків взаємодії англоамериканізмів і термінів галузевої лексики з економіки в сучасній німецькій мові.

Окреслена мета дослідження передбачає вирішення низки конкретних завдань, а саме:

1)

2)

3)

4)

5)

6)

7)

8)

Об’єктом дослідження є галузева лексика з економіки сучасної німецької мови, яка є гетерогенною системою і складається з референтно й семантично пов’язаних між собою підсистем (мікросистем), що об’єднуються за рахунок інтегральної семи “сфера економічних відношень”.

Предметом вивчення є взаємодія англоамериканізмів і термінів галузевої німецької лексики з економіки з урахуванням мовних та позамовних чинників, що зумовлюють кількісні та якісні зміни в досліджуваній предметній галузі.

Матеріалом дослідження слугували 2000 лексичних одиниць – прості та складні англо-американські запозичення-терміни, а також похідні, складні слова та словосполучення, у яких основа слова, означальний або основний компонент має англо-американське походження. Ці лексичні одиниці були виокремлені шляхом суцільної вибірки із лексикографічних джерел, виданих до та після об’єднання Німеччини, а також з тих текстів німецьких періодичних видань з економічної тематики, які відбивають різні періоди розвитку словникового складу німецької мови, зокрема мовні взаємозв’язки німецької й англійської мов.

Для досягнення мети дисертаційного дослідження були використані такі методи: описовий метод для систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних та функціональних властивостей англоамериканізмів на сучасному етапі мовного розвитку; метод кореляції мовних і позамовних явищ для встановлення взаємозв’язку та взаємозумовленості історичних змін у житті носіїв німецької мови і проникнення англоамериканізмів у німецьку спеціальну лексику; компонентний аналіз для визначення та опису семантичної структури досліджуваних англоамериканізмів; зіставний семантичний аналіз для виявлення категорій, які відбивають семантичні відношення англоамериканізмів з німецькими спеціальними термінами, – синонімії, антонімії, полісемії, омонімії тощо; морфемний аналіз для встановлення спільних кореневих морфем у запозичених англоамериканізмах шляхом зіставлення їх зі спільнокореневими словами-термінами та для об’єднання останніх у словотвірні гнізда; словотвірний аналіз для встановлення словотвірної структури запозичених мовних одиниць і відношень словотвірної похідності між твірним словом та дериватом, тобто виокремлення значущих твірних основ і словотвірних елементів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено системний аналіз економічної галузевої лексики як самостійної лексико-семантичної підсистеми сучасної німецької мови; встановлено зміни в семантичній структурі запозичених англоамериканізмів-термінів; визначено вплив англоамериканізмів на подальший розвиток досліджуваної німецької галузевої лексики на семантичному, лексичному та словотвірному рівнях.

Теоретичне значення дослідження полягає в розкритті взаємодії англо-американських запозичених слів з німецькою загальновживаною та терміноло-гіч-ною лексикою, у виявленні особливостей функціонування й поповнення економічної лексики сучасної німецької мови англоамериканізмами, а також з’ясуванні мовних та позамовних чинників, які сприяють цим процесам. Отримані результати дозволяють визначити словотвірний потенціал англо-американізмів, глибше зрозуміти механізм взаємодії англійської й німецької мов у контексті міжмовних контактів та осмислити когнітивну основу цієї взаємодії.

Практичне значення дослідження визначається тим, що обґрунтовані в ньому положення, а також проаналізований фактичний матеріал можуть бути використані в теоретичному курсі з лексикології німецької мови й на семінарських заняттях (розділи “Запозичення як один із шляхів розвитку та збагачення словникового складу німецької мови”, “Соціальна диференціація словникового складу німецької мови”, “Словотвір як один із шляхів збагачення словникового складу німецької мови”). Виокремлений шар економічної запозиченої лексики (англоамериканізмів) та їх словотвірний аналіз можуть слугувати основою для створення німецько-українського словотвірного словника економічних запозичень-термінів англо-американського походження. Результати дослідження можуть бути використані також на заняттях з практики німецької мови у спеціальних вищих навчальних закладах, при підготовці курсу лінгво-країнознавства, при написанні методичних рекомендацій, а також у навчальній лексикографії.

Особистий внесок дисертанта полягає у виявленні шляхів та закономір-ностей проникнення англоамериканізмів у німецьку мову, механізму їх входження в спеціальну лексику та в показі особливостей їх адаптації в лексико-семантичній системі німецької мови, в подальшій розробці, уточненні та розширенні знань про міжмовні зв’язки.

Апробація отриманих результатів. Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжвузівських науково-практичних конференціях молодих вчених (Київ 2000-2002 рр.), Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики“ (Черкаси 2001р.),
II Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми менталінгвістики“ (Черкаси 2001р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в п’яти наукових статтях автора, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і списку джерел ілюстративного матеріалу, а також додатка.

Загальний обсяг роботи становить 213 сторінок, обсяг тексту дисертації – 164 сторінки, список використаних джерел розміщений на 29 сторінках. Додаток має обсяг 20 сторінок.

Список використаних джерел складається з 268 найменувань наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів. Список довідкових джерел містить 43 назви.

Додаток містить словник англо-американських економічних термінів та їх дериватів.

ОСНОВНИЙ ТЕКСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми та актуальність обраної для дослідження проблеми, визначаються конкретні завдання, методи, об’єкт та предмет дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність роботи, формулюються основні положення, які виносяться на захист, прогнозується особистий внесок дисертанта.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження“ висвітлюється проблема мовних контактів у сучасній мовознавчій науці та визначаються їх типи; підкреслюється динамізм та відкритість лексики; розгля-нуто запозичення як наслідок взаємодії англійської та німецької мовних систем в умовах інтернаціоналізації науки й техніки, а також нормативну прийнятність запозичень у мові-реципієнті.

У сучасній науці про мову усталилася думка про те, що одним із найважливіших чинників історичного розвитку мови, її еволюції є мовні контакти, взаємодія мов (Б.О.Серебренніков). Ця проблема перемістилася в наше сьогодення в центр лінгвістичних досліджень у зв’язку з багатовимірними та складними контактами між народами світу, які й раніше зумовлювали і продовжують зумовлювати в наш час взаємодію мов цих народів (В.В.Акуленко, А.С.Д’яков, Т.Р.Кияк, О.П.Пророченко, О.А.Стишов, B.Carstensen, R.Glahn).
У пропонованій праці ми розглядаємо мовні контакти як одну з рушійних сил, яка спричинює зміни в мовних підсистемах (перш за все в лексичному складі мови) і відповідно зумовлює різні типи взаємодії мов, зокрема: запозичення, калькування, інтерференцію та мовну асиміляцію.

Утворення нових термінів завдяки запозиченням є найпродуктивнішим способом розширення та збагачення словникового складу мови, зокрема її термінологічних підсистем. У сучасному мовознавстві термін “запозичення” вживається у двох значеннях: у широкому й вузькому розумінні. У широкому розумінні “запозичення” розглядається у зв’язку з теорією мовних контактів, взаємодією мовних систем, як один із шляхів збагачення словникового складу мови. У пропонованій дисертації цей термін використовується у вузькому розумінні на позначення запозиченого слова – англоамериканізма. Запозичену лексику ми розглядаємо в синхронії з погляду на сучасну мову як на динамічну систему, в якій постійно відбуваються еволюційні процеси та явища. Тому для нас виявився дуже важливим аналіз процесу входження та пристосування англоамериканізмів до сучасної німецької мови, тобто їх номінативний та функціональний аспекти.

У процесах запозичення та засвоєння запозиченої лексики в останні десятиріччя відбуваються кількісні та якісні зміни внаслідок впливу мовних і позамовних чинників. До мовних чинників належать перш за все розширення можливостей точнішого відображення об’єктивної реальності, прагнення до подолання номінативної недостатності та до уніфікації мовних засобів, прагнення носіїв мови поповнити, поглибити й розширити уявлення про предмет або явище, деталізувати поняття, ознаки завдяки розмежуванню смислових і функціональних відтінків тощо. Особливо варто зазначити сучасну тенденцію до заміни розчленованого найменування нерозчленованим, яка активно підтримується прагненням до створення інтернаціональних термінів. Пор. в нім. мові: Floaten, n замість „frei schwankender Kurs“, Manager, m – „kaufmдnnischer Leiter“ тощо.

Крім зазначених вище лінгвістичних факторів, тут діють і позамовні чинники: суспільно-економічний розвиток, впровадження нових інформаційних технологій, загальна комп’ютеризація, а також визнання англійської мови
(її американського варіанта) як міжнародної мови, що сприяє проникненню англоамериканізмів у всі мови світу (німецьку, французьку, українську, російську та інші), активізує процеси їх пристосування.

Калькування як один із типів взаємодії мов суттєво відрізняється від звичайного лексичного запозичення: в ньому використовується власномовний матеріал, іншомовне ж слово не переходить у мову-реципієнт, а лише калькується, тобто створюється за зразком мовних одиниць чужої мови шляхом точного перекладу їх складових відповідними морфемами рідної мови.
В аналізованій підсистемі мови – економічній галузевій лексиці німецької мови – розрізняються лексико-словотвірні кальки (Sales-Manager = Verkaufsleiter, Outsider = AuЯenseiter, letter of credit = Kreditbrief) і напівкальки (Travellerscheck = Reisescheck, Full-time-Job = Ganztagsarbeit, time charter = Zeitcharter).

У процесі мовних контактів як наслідок взаємодії певної мови з іншою мовою виникають зміни у структурі та у значенні, властивостях і складі мовних одиниць, які визначаються як інтерференція. З погляду “проникності” для явищ мовної інтерференції існує якісна різниця окремих рівнів мови. Найбільш схильним до мовних змін складником мовної системи є лексика, чому значною мірою сприяє її відкритий характер порівняно з іншими рівнями мовної структури.

Значна частина запозичень, як засвідчує зібраний матеріал, у процесі функціонування уподібнюється структурі мови-реципієнта. Вони поступово починають входити в мову і використовуватися в загальновживаній лексиці, втрачаючи свій іншомовний статус. Цей процес входження супроводжується різними змінами – фонетичними, морфологічними та семантичними, а також “тиском” законів розвитку мови-реципієнта, її функціонально-стилістичних норм.

У сучасному мовознавстві для процесів функціонування мови особливої ваги набуває проблема норми, завдяки якій глибше розкривається онтологічна сутність мови (Б.О.Серебренніков). Під мовною нормою ми розуміємо сукупність найусталеніших традиційних реалізацій мовної системи, відібраних та закріплених у процесі суспільної комунікації.

Другий розділ „Взаємодія англоамериканізмів та термінів німецької галузевої лексики з економіки“ присвячено описові тенденції до інтернаціоналізації у сфері англоамериканізмів, виявленню різних типів англо-американських запозичень, аналізу змін у семантичній структурі англоамериканізмів з погляду соціального аспекту, висвітленню впливу англоамериканізмів на формування нових семантичних процесів у сфері досліджуваної німецької лексики, ролі англо-американських запозичень у збагаченні німецької галузевої лексики з економіки.

Утворення нових слів-термінів завдяки використанню слів іншої мови є одним з найпродуктивніших засобів поповнення словникового складу. Іншомовна запозичена лексика в багатьох випадках задовольняла потреби термінологічної номінації на різних етапах розвитку мови, про що свідчить історія науки й техніки. У наш час заслуговує на увагу процес запозичення англо-американських термінів, оскільки нова термінологія в багатьох випадках виникає в США у зв’язку з передовими технологіями. Адже економічний потенціал США після другої світової війни зростав нечуваними темпами. США зміцнили свої позиції та репутацію найзаможнішої та наймогутнішої держави світу.

Всі ці економічні та політичні процеси, які відбувалися й відбуваються в США та Європі, не могли не відбитися в мові. Адже мова не лише забезпечує можливості обміну знаннями між людьми, але й є необхідною умовою пізнавальної й узагалі суспільної діяльності людини. Ці події зумовили появу великої кількості запозичень англо-американського походження в німецькій мові в різних сферах суспільного життя людини, особливо в термінологічній: економічна лексика: Manager, Budget, Clearing, Leasing, Trademark, Voucher, Joint-venture; суспільно-політична: KongreЯ, Parlament, Meeting, Briefing, Bias, Black-Power, Career Girl, Downswing; наукова та технічна: Computer, User, Disk, Internet, Chip, Fax; спортивна термінологія: Boxer, Skateboard, Champion; терміни культури й мистецтва: Rock-Musik, Disk-Jockey, Entertainment, Show, Blues, Hitparade, Cool Jazz, Boogi-Woogi, Boston, Brassband тощо.

В досліджуваній лексиці діє тенденція до інтернаціоналізації, кількість інтернаціоналізмів у термінологічній лексиці постійно збільшується. Їх визна-чаль-ною рисою є функціонування не менш як у 3-х мовах, до того ж із неблизькоспоріднених мовних сімей (А.О.Білецький). Тенденція до інтеграції та диференціації мовних одиниць є основними складовими тенденції до інтернаціоналізації англоамериканізмів, де відповідно до першої створюються узагальнюючі назви для однотипних явищ (Videoaufzeichnung, Videoband, Videorecorder, Videokamera, Videokanal, Videosignal були узагальнені родовим поняттям Videotechnik), до другої – уточнюючі назви для загальних понять (Scheck: Bankscheck, Reisescheck, Barscheck, Distanzscheck, Platzscheck, Travellerscheck). Крім того, в термінологічній лексиці існує ще тенденція „мовної економії“ (О.Єсперсен), або „закон економії мовних зусиль“ (А.Мартіне), що знаходить своє вираження в абревіації, заміні описових конструкцій або складних слів точнішими й компактнішими найменуваннями для раціональнішого використання вже відомих понять: Joint-venture замість Gemeinschaftsunternehmen, Manager замість Geschдftsfьhrer, Job замість Beschдftigung або Arbeitsplatz тощо.

У пропонованому дослідженні ми виявили два типи запозичень, які належать до різних спеціальних сфер: ті, що виражають основні поняття теорії економіки та основні поняття політекономії: банківська справа (Accounting, Bond, Cash, Change, Konsols), біржові операції (Broker, Bonus, Dealer, Pool), зовнішня та внутрішня торгівля (brand, Leasing, Product Placement, cancelling, Clearing, Dumping, Export, Import), підприємницька та виробнича діяльність (Business, Manager, Know-how, Joint-venture), страхування (Claim, Covernote, Frachtbroker, damage), транспортні перевезення (Charter, Container, demmurage, overtime), електроннообчислювальна техніка (Chip, Computer, Hardware, Software, Modem).

До першого типу запозичень-термінів з економіки ми відносимо лексичні одиниці, які з’явилися в економічній лексиці німецької мови як результат процесу запозичення як внутрішньої, так і зовнішньої форми. Ці запозичення несуть нові знання, розширюючи концептуальну модель світу: Floating, overdraft, Swap, switch тощо.

Другий тип складають лексичні одиниці, що запозичуються при наявності в німецькій мові понять, формальним зовнішним вираженням яких вони є. Такі запозичення ще називають запозиченнями-проникненнями, або частковими запозиченнями: Claim, debenture, share, Outsider тощо. Серед останніх ми виділили лексико-словотвірні кальки й напівкальки.

Окрему групу запозичень складають назви-екзотизми. Це ті лексичні запозичення, які відбивають поняття або реалії життя, культури іншого народу або країни, не властиві народу-носію національної мови.

Запозичене слово, входячи в систему будь-якої мови, зазнає тиску з боку цієї системи. Аналіз мовного матеріалу засвідчує, що при запозиченні англо-американських термінів спостерігаються певні системні зміни на фонетичному, орфографічному та морфологічному рівнях при їх адаптації до німецької терміносистеми. При фонетичній асиміляції англоамериканізми можуть повністю зберігати свою вимову (Floating, Voucher, overdraft, Swap, Swing, Switch), зазнавати часткової субституції (нім. Computer [km'pju:t] та англ. computer [km'pju:t]), вимовлятися за фонетичними законами німецької мови (Bonus, Export, Konsols, Import), мати подвійну вимову (Budget з франц. та англ. вимовою) або належати до змішаного типу (пор. нім. Clerk [clб:rk] та англ. clerk [clб:k] тощо).

З погляду орфографічної асиміляції нами було виявлено англоамери-ка-нізми, які відповідають нормам німецької орфографії повністю або частково: Charter, Import, Export, Broker, Konzern, Test, Internet, Investment тощо, а також такі, які залишаються орфографічно оформленими за нормами мови-продуцента: overdraft, break-even-point, terms of trade, cancelling, letter of credit.

При морфологічній асиміляції англоамериканізми засвоюються повністю (das Budget -s, -s, der Trend -s, -s, der Scheck -s, -s, das Management -s, der Job -s, -s, der Computer -s, =, der Chip -s, -s, der Konzern -s, -e, das Clearing -s, -s, der Boom -s, -s, der Swing = і -s,) або зовсім не адаптуються до морфологічної системи німецької мови (letter of credit, fiscal policy, bordreceipt, teamwork, terms of payment, cancelling, overdraft, demmurage, brand тощо).

Розвиток значення слова та “слова в особливій функції” зазнає впливу як зовнішніх, так і внутрішніх мовних чинників і є відображенням гносеологічної та кумулятивної функції мови й результатом динамічних процесів засвоєння і зміни знань. Сутність семантичного способу полягає у використанні в ролі терміна готового слова, запозиченого з іншої лексичної підсистеми або з іншої мови. З огляду на зазначене процес запозичення англоамериканізмів відіграє в економічній підсистемі лексики сучасної німецької мови неабияку роль, адже бурхлива інтенсифікація процесів запозичення в сучасну епоху сприяє активному проникненню слів з різних сфер людської діяльності в спеціальні мови.

Цей процес багатоплановий, і його результатом є не лише поповнення лексичного складу, але й певні зміни в структурі словникового фонду, які полягають у кількості та складі різних угруповань слів, їх мовних взаємозв’язках тощо. Він сприяє також варіантності лексичних одиниць і значною мірою зумовлює цю варіантність у сфері німецької економічної терміносистеми, що призводить до формування багатозначності, омонімічних, синонімічних та антонімічних відношень, які мають специфічне вираження значення вихідних парадигматичних груп і відбивають мовними засобами систему понять та категорій економічної царини знання.

При багатозначності відбувається семантичне варіювання семем при незмінності лексем з позначенням різного значення, інакше кажучи, багатозначність можна кваліфікувати як наявність у межах семантичної структури одного слова низки значень – лексико-семантичних варіантів [ЛСВ], які мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли – семи).

Входячи в систему німецької мови, англоамериканізми потрапляють під вплив мови-реципієнта й підпорядковуються її законам. Англоамериканізми можуть запозичуватись в одному або в кількох своїх значеннях. Так, лексема der Chip(s) була запозичена з англійської мови з двома значеннями: 1) жетон для гри (в рулетку тощо), 2) чіпси (смажені тонкі картопляні скибочки). Ця лексема функціонує в наш час в комп’ютерній техніці з новим значенням “чіп, кристал інтегральної мікросхеми”, запозиченим з англійської мови. В економічній підсистемі німецької мови цей англоамериканізм вживається як частина стійкого словосполучення Blue Chips “акції високої вартості”, запозиченого з американського варіанта англійської мови. В казіно США жетони найвищої вартості синього кольору. Спочатку це поняття було перенесено з індустрії розваг до економічної підсистеми англійської мови на позначення провідних акцій США, а згодом воно розширило своє значення “акції високої вартості на біржі будь-якої країни”, з яким і було запозичено в німецьку мову.

Але не всі лексичні одиниці при запозиченні звужують своє значення. Такі багатозначні англоамериканізми як debenture, Corner, brand, Bonus тощо при входженні в економічну підсистему німецької мови зберегли свої лексико-семантичні варіанти.

Таким чином, іншомовні лексичні одиниці (англоамериканізми) при запозиченні можуть звужувати своє значення по відношенню до мови-продуцента, або зберігати свій повний набір ЛСВ і переносити його до мови-реципієнта.

Омонімія та проблеми відмежування її від полісемії завжди привертали увагу вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. У галузевій лексиці омонімія представлена досить широко. Основними джерелами омонімії є: 1) конвергенція слів; 2) розмежування двох або кількох значень багатозначного слова – дивергенція; 3) метафора й метонімія; 4) запозичення з різних мов.

Досліджуваний нами корпус анлоамериканізмів засвідчує лише один із наведених джерел омонімії – запозичення. Серед англо-американських запозичених лексичних одиниць можна виділити такі типи омонімів за походженням:

1)

2)

3)

Сучасні дослідники визнають, що розуміння синонімії як мовного явища є й по нині досить суперечливим: від універсалізації синонімічних відношень до їх повного заперечення, від недостатнього розв’язання цієї проблеми до достатнього, але яке потребує доповнень та уточнень. За основу синонімічності беруть повний або частковий збіг лексичних значень, які виражають одне поняття в цілісній сукупності його ознак. Такий підхід передбачає врахування диференційованої ролі синонімів з виділенням найважливіших диференційних ознак кожного із них.

Синонімія німецьких і запозичених слів є однією з характерних особливостей лексичної синонімії німецької мови. Спеціальна лексика, яка відрізняється від загальновживаної своєю номінативно-дефінітивною функцією, також характеризується синонімічними відношеннями. Термінологічна синонімія притаманна різним галузям знань. Незважаючи на тенденцію до точності та однозначності, термінологія не позбавлена ні від полісемії, ні від синонімії.

У досліджуваному матеріалі було виявлено англоамериканізми, які були запозичені в німецьку мову не з одним значенням, а з кількома. Тому ці багатозначні лексичні одиниці, входячи в систему німецької мови, утворюють по кілька синонімічних рядів. Синонімічні зв’язки можуть встановлюватися за основним або похідним ЛСВ, за одним або кількома варіантами, лише за основним або тільки за похідним ЛСВ тощо. Кожне слово завдяки ЛСВ, розвиваючи синонімічні зв’язки, зберігає свою специфіку, яка відрізняє його від інших слів.

Так, запозичення-термін з англійської мови Bonus m в німецькій мові багатозначне, як і в англійській. До кожного значення цього слова можна навести німецькі відповідники, що забезпечує наявність синонімічних рядів:

1. Bonus – Vergьtung – Zugabe синонімічні в значенні „біржова премія, премія в біржових операціях”,

2. Bonus – Gewinn – Profit „прибуток, доля прибутку”,

3. Bonus – Abschlag – NachlaЯ – ErmдЯigung – Rabatt „бонус, знижка”,

4. Bonus – Vorgabe – Handikap „(спорт.) фора”.

Отже, на базі одного багатозначного слова утворилися чотири синоні-мічних ряди: перший ряд утворений за основним значенням, три інших – за похідними ЛСВ.

Одним із видів відношень, у які можуть вступати запозичення, є відношення протилежності. Явище антонімії, як і явище синонімії, належить до однієї з мовних універсалій, воно властиве всім мовам, а його одиниці мають загальну структуру протилежних значень і велику подібність у структурній і семантичній організації антонімів.

За загальноприйнятим визначенням під антонімією розуміють тип семантичних відношень лексичних одиниць, що мають протилежні значення. Антонімія є формою протиставленості семантики лексичних одиниць.

Спосіб утворення антонімічних рядів за допомогою запозичених слів (англоамериканізмів) у німецькій лексиці є домінантним, про що свідчить тісний взаємозв’язок запозиченої лексики з німецькими лексичними одиницями:

Bonus – Strafe “премія – штраф”

Crash – Aufschwung крах – підйом

teamwork – Einzelarbeit “спільна робота – індивідуальна робота”

Boom – Wirtschaftskrise “економічний підйом – економічна криза” тощо.

Факти мови, досліджувані нами на основі семантичних опозицій, дають можливість аналізувати терміни економіки в тісному взаємозв’язку між собою. Так, антонімічна пара Export – Import, яка складається лише з запозичених лексичних одиниць, вступає в антонімічні відношення з німецькими лексемами: Export – Einfuhr, Import – Ausfuhr. Ці антонімічні пари мають протилежну спрямованість дії, яка базується на логічно полярних поняттях. Вони становлять так звані контрадикторні антоніми.

Англоамериканізм Boom вступає в антонімічні відношення з німецькою лексемою Wirtschaftskrise. Але недавно в німецьку мову була запозичена з англійської мови лексема Slump у значенні “раптове падіння (цін, попиту, курсу цінних паперів тощо), криза”. Отже, утворюється антонімічний ряд із двох запозичених лексем: Boom – Slump „підйом – криза“. Ці відношення реалізують контрарну протилежність і виявляють градуальні опозиції з існуванням між ними середнього, проміжного елемента: Boom – Rezession – Slump „підйом – спад, рецесія – криза“.

Термін Hardware в англійській мові спочатку вживався на позначення інструментів, приладів, апаратури. З розвитком комп’ютерної техніки він отримав спеціальне конкретне значення “апаратне забезпечення“ на противагу створеному новому терміну Software “програмне забезпечення”. Обидві ці лексичні одиниці були запозичені німецькою мовою саме з цими значеннями. Отже, утворилася антонімічна пара з двох запозичених термінів: Hardware – Software “апаратне забезпечення – програмне забезпечення”. Цей вид антонімії базується на комплементарній протилежності, де видові поняття доповнюють одне одного родовим таким чином, що заперечення одного поняття викликає значення іншого.

Третій розділ „Словотвірний потенціал англоамериканізмів як показ-ник їх пристосування до словотвірної підсистеми німецької мови“ присвячений дослідженню словотвірних гнізд; описові реалізації словотвірного потенціалу запозичених англоамериканізмів; виявленню мовних і позамовних чинників, які впливають на словотвірні можливості запозичень; їх функціонуванню в лексико-семантичній системі сучасної німецької мови.

Для нашого дослідження словотвірних моментів найважливішого значення набуває теорія морфеми. Морфема визначалась ще в класичній русистиці і визначається у сучасній мовознавчій науці як мінімальна одиниця морфологічної будови мови і як така, яка не може бути розкладеною з погляду морфології.

Для завдань та мети пропонованої дисертації важливими є лексичні морфеми, які представляють лексичну будову слова, співвіднесену з референтом предметного значення.

У нашому дослідженні процедура морфемного поділу запозичених слів проводилась шляхом виявлення спільнокореневих слів, на підставі порівняння з якими можна було б виділити корінь в аналізованих системах. Для виокремлення кореневої морфеми вважаємо достатньою повторюваність частини слова принаймі в парі слів: Familienbudget, Budgetdefizit – /budget/, Joint-venture, Venture-Betrieb – /venture/ тощо.

Наступним завданням нашого дослідження було об’єднання спільнокореневих запозичених слів в кореневі гнізда. Мовні факти засвідчують, що кореневі гнізда очолюються як вільними коренями, тобто такими, які можуть вживатися в мовленні самостійно (/boom/: Boom, Boom-Jahre, Boom-Zeit, Erdцlboom, Bau-Boom, Export-Boom; /test/: Test, Testfahrer, Testmethode, Testobjekt, Teststopp, Teststoppabkommen, Testverkaufsstelle, Testwert, Gruppentest, Warentest; /changе/: Change, exchange, changieren тощо), так і зв’язаними коренями, які в німецькій мові не вживаються без афіксів (/dump/: Dumping, Antidumping; /compute/: Computer, computerisieren, computergesteuert, Computercrash, Computertechnik, Computersystem, Computervermietung, Personalcomputer; /invest/: Investierung, Investition, Investment, Investment-Markt, investieren; /hedg/: Hedge-Geschдft, hedging; /contain/: Container, Containment, Containerfracht, Containerhafen, Containerlager тощо).

Англо-американські запозичення ми поділяємо на однокомпонентні та багатокомпонентні:

1) до однокомпонентних термінів належать англоамериканізми, які скла-да-ються з однієї лексичної одиниці, якою може бути коренева морфема. Це прості (кореневі) слова, які не можуть розкладатися на менші морфеми і не є похідними від якогось іншого слова (Boom, Chip, Clerk, Job, Test тощо).

2) до багатокомпонентних термінів входять англо-американські запози-чення, які складаються з кореня та словотвірного афікса – похідні – (fax-en, Chart-er-ung, test-en, Test-er, stopp-en, be-streik-en тощо) або з кількох основ – складні слова – (Familienbudget, Trademark, Preisstopp, Reisescheck тощо). Наші спостереження засвідчили, що багатокомпонентні терміни в сфері економіки надзвичайно продуктивні. До похідних англо-американських запозичених одиниць належать також такі слова з перед- або післякореневими елементами, які були виокремлені у запозичених термінах шляхом зіставлення споріднених слів, як Recycl-ing, Containe-r, Manage-ment, Out-side-r, over-draft, Market-ing, хоча ці англо-американські запозичення не були утворені за допомогою німецьких засобів словотвору. Складні слова з англо-американським компонентом в еконо-мічній лексиці німецької мови за способом утворення можна поділити на двочленні та багаточленні складні слова.

Як свідчить аналіз досліджуваних лексичних одиниць, двочленні складні слова з компонентом-англоамериканізмом можуть складатися як із запозичених основ у поєднанні з питомими, де англоамериканізм може бути або означальною, або основною частиною (Leasing-Gesellschaft, Hedge-Geschдft, Erdцlboom, Anlagenexport, Warentest,), так і без поєднання з питомими основами, тобто з запозиченого повністю складного слова з мови-продуцента (Sales-promoter, Management-Trust, Know-how, Joint-venture).

Багаточленні складні слова мають дві частини: означальну й основну, одна з яких (а іноді й обидві) є, в свою чергу, складним словом. Означальна та основна частини багаточленних складних слів можуть бути представлені як запози-чен-нями англо-американського походження, так і поєднанням англоамериканізмів з питомими лексичними одиницями: Budgetkostenrechnung, Clearingabhnungs-verfahren, dead-weight-Tonnage, cross-trade-Verkehr тощо.

До галузевої економічної лексики німецької мови дуже часто проникають не окремі лексичні одиниці, а цілі словосполучення, які в німецькій мові відповідають композитній структурі: bill of lading – Frachtbrief, letter of credit – Akkreditiv, small business – Kleinbusiness, time charter – Zeitcharter тощо. Ці словосполучення є стійкими, вони характеризуються внутрішньою цілісністю й позначають єдине поняття, предмет, явище або процес. О.І.Смирницький вважає їх аналітичними словами. У запозичених словосполученнях англо-американ-ського походження, як правило, перший компонент відіграє роль означення відносно другого: fiscal policy “фінансова політика”, offset account “розрахун-ковий рахунок (в емісійному банку іншої країни)”, on call “онколь (поточний рахунок у банку, який відкривають під заставу товарів, цінних паперів та інших цінностей)”, acceptance houses “акцептні будинки, акцептні контори”.

Зростання кількості англо-американських запозичених лексичних одиниць та їх активності в сучасній німецькій лексиці з економіки вимагає впорядкування їх у словотвірних словниках. Похідні та складні слова з англо-американським компонентом ми об’єднали в словотвірні гнізда. Словотвірне гніздо, на наш погляд, це всі можливі похідні від однієї лексеми, які зберігають загальний семантичний зв’язок. Вершинами словотвірних гнізд можуть бути твірні слова з вільними або зв’язаними коренями.

Для укладання словника англо-американських економічних термінів та їх дериватів ми відібрали з досліджуваного матеріалу 170 запозичень-термінів англо-американського походження, які стали вершинами словотвірних гнізд, що нараховують близько 1300 дериватів.

Словотвірні гнізда ми поділили на гнізда з високим (від 20 і більше дериватів), середнім (10–19), невисоким (5–9), низьким (до 5) словотвірним потенціалом та слова, які мають нульовий словотвірний потенціал за даними використаних джерел.

Найвищий словотвірний потенціал мають словотвірні гнізда від англоамериканізмів Manager (32), Marketing (38), Scheck (43).

У нашому дослідженні ми виявили, що словотвірні гнізда можуть складатися з іменників, прикметників, дієслів, дієприкметників та складних слів. В словотвірне гніздо ми також включили стійкі словосполучення, одним із компонентом яких є англоамериканізм. Факти мови свідчать про те, що на словотвірний потенціал англоамериканізмів впливають давність їх запозичення, соціальне замовлення на те чи інше слово, належність лексичної одиниці до назв-екзотизмів. Але не завжди ці чинники виявляються вирішальними для збільшення або зменшення словотвірного потенціалу англо-американських запозичень.

Аналіз досліджуваного матеріалу дозволяє стверджувати, що активно у процесах словотворення беруть участь приблизно 38,4% англо-американських запозичень-термінів, приблизно 61,6% запозичень мають низький словотвірний потенціал або відносяться до слів з нульовим словотвірним потенціалом. Це можна пояснити тим, що ці лексичні одиниці належать до економічної терміносистеми німецької мови й мають спеціалізоване значення, а тому й не функціонують так широко в загальновживаній мові, як інші, а отже не залучаються до процесів словотворення.

Усі радикальні перетворення, які сталися і відбуваються нині у суспільно-політичному та економічному житті Німеччини, вербалізуються в засобах масової інформації, адже їх мета – оперативно реагувати на важливі події у провідних сферах економічної та суспільно-політичної діяльності. Тому вони сприяють входженню та активному використанню запозичених терміноло-гічних одиниць, переважно з англійської мови та її американського варіанта, що складає численну групу, яка повсякденно поповнюється. Серед запозичених англо-американських термінів є одиниці, які позначають важливі економічні процеси, дії, заходи, що відбуваються в Німеччині (Engineering “послуги зі створення виробничих підприємств, об’єднань, об’єктів інфраструктури”, Factoring “різновид торговельно-комісійної операції, що поєднується з креди-туванням оборотного капіталу клієнта” тощо), назви нових професій, видів занять (Broker-Kommissionдr “агент, який виконує накази про купівлю або продаж цінних паперів або товару”, Bulls “біржові маклери, ділери тощо, спекулятивна діяльність яких ґрунтується на коливанні курсу товарів, цінних паперів та валют”) тощо.

Функціонування англо-американських термінів у засобах масової інформації також характеризується двома протилежними тенденціями: з одного боку, новий запозичений термін, спочатку відомий лише вузькому колу фахівців, використовується без коментування або додаткового тлумачення. З іншого боку, такі лексичні одиниці можуть подаватися в тексті з поясненням або наведенням синоніма чи перекладу в дужках.

У загальних висновках підсумовуються основні результати проведеного дослідження:

Одним із найважливіших чинників історичного розвитку мови, її еволюції є мовні контакти, які викликають до життя певні кількісні та якісні зрушення, що стосуються перш за все словникового складу мови як найбільш рухомого елемента мовної системи. Взаємодія англійської мови (її американського варіанта) з німецькою знайшла конкретне відображення у таких типах цього контактування: запозичення, калькування, інтерференція та мовна асиміляція.

Створення нових термінів, які концептуалізують “сферу економічних відносин”, завдяки запозиченню англоамериканізмів є найпродуктивнішим спо-со-бом розширення та збагачення словникового складу мови, зокрема, її термінологічної підсистеми з економіки. Процес запозичення супроводжується позамовними і мовними чинниками. Проведене дослідження показало, що новим поштовхом проникнення англоамериканізмів у німецьку мову стало об’єднання Німеччини в 1989 році та нові інтеграційні, економічні процеси в суспільстві не тільки Німеччини, але й багатьох країн світу.

Наше дослідження засвідчує, що в кінці XXст. – на початку XXIст. спеціальна лексика стає основним джерелом поповнення та оновлення словникового складу німецької мови, що зумовлюється позамовними чинниками – науковим та технічним прогресом, виникненням нових наукових напрямків і переглядом традиційних систем наукових знань, взаємним перетином окремих галузей науки й техніки, створенням нових наукових дисциплін, організацією численних нових галузей виробництва тощо. Все це сприяє утворенню нових слів-термінів для