НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МВС УКРАЇНИ

СИДОРЕНКО ОЛЕКСАНДРА ЮРІЇВНА

УДК 152.22+357.745.5+392.57

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СІМЕЙНО-ПОБУТОВИХ ВІДНОСИН ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ ТА УМОВИ ЇХ ОПТИМІЗАЦІЇ

Спеціальність: 19.00.06 – юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України, МВС України

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор

Моісеєв Євген Миколайович,

Національна академія внутрішніх справ України,

перший проректор з навчальної та методичної роботи

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник

Рибалка Валентин Васильович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

АПН України, завідувач відділу;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

Кулик Олександр Георгійович,

Науково-дослідний інститут проблем боротьби зі злочинністю

Національної академії внутрішніх справ України,

МВС України, начальник лабораторії

Провідна установа: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, м. Київ.

Захист відбудеться 24.10.2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.01 в Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

Автореферат розісланий 22.09.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кожне суспільство зацікавлене в існуванні міцної, духовно і морально здорової сім’ї як підґрунтя добробуту нації. Це зумовлено тим, що сім’ї надається важлива роль у вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного й соціального прогресу суспільства, поліпшенні демографічних процесів.

Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив дійти висновку, що на сьогодні однією з найменш вивчених є сімейна сфера правоохоронців. Звернення до статистики МВС України свідчить, що проблеми у сімейно-побутовій сфері мають близько 64% працівників міліції. Поряд із загальними для будь-яких сімей проблемами (зростанням кількості розлучень, зниженням рівня народжуваності, явищами сімейної дезорганізації), вивчення чинників нестабільності внутрішньосімейних відносин працівників міліції становить значну зацікавленість у зв’язку з тим, що родинні суперечності та конфлікти призводять до виникнення негативних психічних станів у правоохоронців і мають деструктивний вплив на їх поведінку й службову діяльність. В той же час специфіка професійної діяльності в системі МВС має зворотній вплив на сімейні стосунки працівників міліції, визначаючи їх певні соціально-психологічні особливості, кожна з яких здатна викликати міжособистісні конфлікти між членами сім’ї, порушення стабільності родинних відносин, а досить часто – дестабілізацію та розпад сім’ї.

Звичайно, для стабілізації й зміцнення сім’ї необхідні чинники та умови соціально-політичного, економічного, ідеологічного та побутового характеру. На сьогоднішній день розроблені деякі заходи, спрямовані на посилення правової, матеріальної та соціальної захищеності сім’ї – удосконалення законодавчої бази, надання адресної матеріальної допомоги соціально-незабезпеченим верствам населення тощо. Це, зокрема, знайшло своє відображення в Указі Президента України “Про деякі заходи щодо державної підтримки сімей з неповнолітніми дітьми працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків” від 17.03.98 р. №197/98, Указі Президента України “Про Положення про Державний комітет України у справах сім’ї та молоді” від 16.06.99 р. №664/99, Постанові ВР України “Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок” від 05.03.99 р. №475-XIV, Постанові ВР України “Про Концепцію державної сімейної політики” від 17.09.99 р. №1063-XIV, Постанові КМ України “Про Довгострокову програму поліпшення становища жінок, сім’ї, охорони материнства і дитинства” від 28.07.98 р. №431, Наказі МВС України “Про заходи щодо виконання Закону України “Про попередження насильства в сім’ях” від 28.03.02 р. №307 та інших законодавчих актах.

Але міцність сім’ї залежить також і від суб’єктивного чинника, від рівня зрілості подружжя в соціальному плані, від їхньої психологічної культури, від знання ними певних суспільних закономірностей функціонування та розвитку сім’ї, від їхнього вміння застерігати та розв’язувати сімейні конфлікти.

Загальні питання історії становлення та розвитку сім’ї феноменологічно та на науковому рівні досліджувались Геродотом, Платоном, Аристотелем, Демокритом, Ксенофонтом, Плутархом, Е. Кантом, Ф. Енгельсом, А. Шопенгауером, В. В. Розановим, А. Адлером, К. Г. Юнгом, М. Мід, Л. Г. Морганом, Ю. І. Семеновим, С. Л. Рубінштейном, Ч. Дарвіном, Е. Вестермарком, А. Гугенбюль-Крейгом, Ч. Кулі, У. Томасом, Р. Хіллом та ін. В роботі використано монографічні дослідження Е. Берна, К. Вітакера, Е. М. Ворожейкіна, Л. Я. Гозмана, С. І. Голода, В. М. Дружиніна, В. І. Зацепіна, Л. Камерон-Бендлер, С. В. Ковальова, І. С. Кона, Г. Кунова, Т. М. Титаренко, В. С. Торохтія, М. К. Тутушкіной, Л. А. Файнберга, В. П. Шейнова, Л. Б. Шнейдера, присвячені структурі та динаміці сімейних стосунків, а також праці С. В. Дворяка, Е. Г. Ейдеміллера, С. В. Ковальова, Г. С. та О. С. Кочарянів, С. Кратохвіла, Г. Навайтіса, Н. Пезешкіана, В. Сатір, В. А. Сисенко, Б. Г. Херсонського, В. В. Юстицкіс, в яких аналізуються сімейні проблеми і конфлікти та методи їх вирішення.

Стосовно ж досліджень сімейно-побутової сфери працівників міліції, слід зазначити практичну їх відсутність. Фрагментарні питання розглядались в роботах О. Я. Баєва, Т. С. Яценко, Є. М. Потапчука, М. І. Алексєєвої, М. Є. Мягер, В. М. Бондаровської. Отже, існує нагальна потреба з’ясувати, що призводить до виникнення психологічних проблем сучасної сім’ї працівника міліції (зовнішні чи внутрішні фактори), чому виникає послаблення родинних зв’язків, розрив контактів із дітьми, зростання рівня внутрішньосімейної конфліктності, що впливає на підвищення рівня суїцидальних випадків серед працівників міліції або членів їх сім’ї, а в деяких випадках і злочинів на ґрунті сімейно-побутових відносин.

Серед багатьох питань, що нині вимагають нагального вирішення, нерозробленими також залишаються питання щодо організації роботи, яка б сприяла психологічній профілактиці сімейних проблем та оптимізації взаємин серед членів родини працівників міліції. Незважаючи на те, що робота із сім’ями працівників міліції становить важливий елемент такого напряму діяльності служби психологічного забезпечення МВС України, як психологічне патронування та супроводження, на сьогодні вона практично не здійснюється внаслідок відсутності системної методики цієї роботи, її принципів та підходів із врахуванням специфіки родинних стосунків працівників міліції. Таким чином, необхідність виявлення психологічних проблем та умови оптимізації сімейно-побутових відносин працівників міліції зумовлює, на нашу думку, актуальність і доцільність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планами наукових досліджень МВС України (“Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995–2000 рр.”). Дисертаційне дослідження виконано в руслі загальногалузевого дослідження й є складовим елементом “Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999–2005 роки”. Дисертація за змістом відповідає Програмі розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням, схваленої колегією МВС України 16.12.1999 р. та Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ та Програмі її реалізації до 2005 року, затверджених Наказом МВС України від 05.04.2002 р. №334.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в з’ясуванні сутності та чинників сімейно-побутових проблем працівників міліції, опрацюванні методичних рекомендацій з психодіагностики і психопрофілактики конфліктів у сімейно-побутовій сфері та удосконаленні культури сімейних стосунків.

Зазначеною метою зумовлені задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об’єкт дослідження – сімейно-побутова сфера працівників міліції України.

Предмет дослідження – психологічні особливості сімейно-побутових відносин працівників міліції, чинники та умови їх оптимізації.

Було висунуто припущення, що стан і динаміка сімейно-побутової сфери працівників міліції зумовлені конкретними організаційно-службовими та соціально-психологічними чинниками, врахування яких при належній психодіагностичній, психопрофілактичній і психокорекційній роботі сприятиме формуванню психологічної культури сім’ї і психологічній орієнтації на конструктивне вирішення проблемно-конфліктних ситуацій та нейтралізації їх деструктивного впливу на службову діяльність працівників міліції.

Методологічним підґрунтям наукового пошуку є теорія пізнання, загальнофілософські положення теорії і практики, діалектичний зв’язок об’єктивних та суб’єктивних чинників розвитку; системний підхід до цілісних психологічних процесів та явищ; особистісно-діяльнісний підхід до формування особистості, розвитку індивідуальності та соціальної відповідальності.

Методи дослідження. Прикладна частина дослідження забезпечувалась використанням загально- та конкретно-наукових методів, зокрема, історичного, логічного, системного, порівняльного (С. Л. Рубінштейн, Е. Г. Юдін, О. Г. Спіркін, М. В. Костицький, В. Оконь). У роботі були використані теоретичні методи: аналізу й синтезу, індукції й дедукції, порівняння та узагальнення, класифікації (у процесі вивчення літературних джерел, нормативно-правової бази та проду-ктів діяльності по проблемі дослідження). Для забезпечення експериментальної частини дослідження при збиранні емпіричного матеріалу на базі Національної академії внутрішніх справ України застосовувалися: спостереження, опитування (анкетування, бесіда), експертне оцінювання, аналіз документації, стандартні та модифіковані тести-опитувальники (“Рольові очікування і домагання у шлюбі”, “Задоволеність шлюбом”, “Опитування працівників міліції щодо виникнення, запобігання та вирішення сімейно-побутових конфліктів” та інші), психопрофілактичні та психокорекційні методи. Отримані первісні дані було піддано математико-статистичній обробці з обрахуванням середніх значень, дисперсії та кореляційних залежностей. Надійність та вірогідність отриманих результатів відповідає вимогам варіаційної статистики на рівні Р=0,05.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

?

?

?

?

?

Практичне значення одержаних результатів полягає в:

– застосуванні оптимально достатніх методів здійснення ефективної психодіагностики стану сімейно-побутових стосунків працівників міліції;

– визначені методологічних підходів щодо психопрофілактики дисгармоній та психокорекції конфліктних взаємин у сім’ях працівників міліції;

– розробці рекомендацій щодо необхідного рівня організації цієї роботи працівниками кадрових апаратів та фахівцями служби психологічного забезпечення МВС України.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ, 1999); “Проект “Гармонія”: попередження насильства в сім’ї” (Київ, 1999); “Україна: поступ у майбутнє” (Київ, 2000); “Проблеми взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку з населенням” (Донецьк, 2000); “Органи внутрішніх справ на початку третього тисячоліття: проблеми протидії злочинності” (Дніпропетровськ, 2000); “Психологічна допомога сім’ї: досвід, проблеми, перспективи” (Київ, 2003).

Публікації за темою дисертації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 6 наукових статтях, 3 з яких розміщені у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів та шести підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 211 сторінках. Список використаних джерел складається з 230 найменувань, з яких 22 іноземними мовами. Основний текст проілюстровано 10 таблицями та 24 рисунками, 20 додатками, які розміщені на 51 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Історико-гносеологічний аналіз розвитку сімейно-побутових відносин в суспільстві” розглядаються основні тенденції зародження й зміни такого суспільного інституту як сім’я, а також специфічні закономірності становлення сучасної форми шлюбно-сімейних відносин.

Теоретичний аналіз розпочато з вивчення першоджерел – древніх текстів, які представляють собою відображення дійсності у свідомості первісних людей та впродовж усієї історії людства (міфів, релігійних та філософських текстів, інших добутків давньої літератури). Автором були проаналізовані основні напрямки еволюції сімейних відносин і репродуктивної діяльності людства.

Психологічні особливості сучасної сім’ї представлені розглядом основних функ-цій сім’ї; структури сім’ї; системи сімейних взаємин; сімейних ролей; сімейних під-систем; стадій становлення сім’ї; циклів і фаз сімейного життя; мотивацій взяття шлюбу; задоволеності шлюбом; факторів стабільності сім’ї; рівнів психологічного здоров’я сім’ї; готовності до створення сім’ї.

Дослідження сучасної сім’ї свідчать про недостатній рівень готов-ності подружжя до шлюбу. Це спричинюється багатьма факторами: завищеними очікуваннями від шлюбу, особистісною незрілістю подружжя, комунікативною некомпетентністю та ін.

На успішність підготовки до шлюбу і корекції психологічних проблем сімейного життя, безумовно, впливають політика держави щодо соціального захисту сім’ї та взаємодія соціальних інститутів (громадських орга-нізацій тощо). Тому крім стихійного формування готовності до шлюбу як складової загального процесу становлення особистості, актуальною є спеціальна підготовка до сімейного життя.

Таким чином, вивчення науково-літературних джерел дозволило зробити наступні висновки:

1. Сімейні відносини – це складний феномен, складна психічна реальність, котра включає і міфологічні, і релігійні, і філософські, і сучасні рівні свідомості, індивідуальні й колективні, онтогенетичні, соціогенетичні і філогенетичні підстави. Сімейні стосунки несуть на собі ознаки народного світогляду різних епох від слідів міфологічної свідомості, виявлених у поетичних метафорах, від ремінісценцій соціальних інститутів первісно-родового суспільства до відображення людських взаємин доби феодалізму та пізніших епох. Ці уявлення створюють органічну цілісність, переконливість зображення стосунків між людьми різного сімейного статусу, їх складності, драматизму або довірливого вираження глибоко особистих, мало не потаємних почуттів та переживань.

2. На сьогоднішній день можна навести велику кількість вітчизняних і зарубіжних дослідників, які займаються проблемами сім’ї і шлюбу. У більшості монографій знайшли відображення мотиви вступу в шлюб, функції сім’ї, причини сімейних конфліктів і розлучень, методи сімейної терапії. Але коло психологічних робіт, у яких предметом вивчення є еволюція сім’ї, її структура, специфіка відносин, як подружніх, так і дитячо-батьківських, істотно обмежене. З відомих робіт можна навести праці А. Г. Харчева, Л. Б. Шнейдера і В. М. Дружиніна.

3. Причина недостатнього вивчення психологічних проблем родинного існування, очевидно, полягає в тому, що поглиблені дослідження сімейних відносин і процесу виховання дітей у сім’ї почалися лише в кінці XIX на початку XX ст. Кількісна й якісна еволюція сім’ї вивчалася, з одного боку, на основі даних етнографії, відомостей про життя народів і племен, що збереглися на первісному рівні розвитку, а з іншого боку, за допомогою аналізу древніх письмових джерел. Були розпочаті цікаві спроби простежити розвиток типів, моделей сім’ї на основі порівняння світових релігій (В. М. Дружинін), біблійних текстів (Д. Ларю) тощо.

4. Можна погодитися з твердженням, що кожна культура, кожний етап розвитку суспільства породжує певну нормативну модель сім’ї, точніше, групу моделей. Структура нормативної моделі містить у собі елементи нормативних членів сім’ї, кожний з який характеризується певним статусом, тобто позицією з визначеними правами й обов’язками, з якими пов’язана відповідна поведінка.

5. Поряд з нормативною моделлю сім’ї існують і відхилення від норми, викликані неповторністю й часто-густо несполучністю людських характерів, складністю життєвих психологічних колізій, тиском непереборних обставин, в тому числі й економічних, соціальних, психологічних тощо.

У другому розділі “Психологічні аспекти сімейно-побутових проблем і конфліктів у родинах працівників міліції” був проведений аналіз того соціального середовища, у якому існує сім’я. Було виявлено, що найбільш типовою формою сімейно-побутових розладів є конфлікти. По оцінках фахівців у 80–85% сімей відбуваються конфлікти, а в інших 15–20% виникають сварки за різними приводами. Унікальність сімейних відносин обумовлює не тільки специфіку психологічної діагностики виникнення й протікання конфліктів у родині, але й особливим чином відображається на соціальному й психічному здоров’ї всіх її членів.

Особлива роль була відведена психологічній діагностиці сімейно-побутових дисгармоній працівників міліції. З урахуванням специфіки професійної діяльності в системі МВС, були проаналізовані сімейні конфлікти працівників міліції з метою виявлення різних психологічних проблем родинного життя. Зокрема, нами на базі Національної академії внутрішніх справ України у 2001–2002 роках була розроблена і застосована діагностична процедура у вигляді опитування щодо виникнення, запобігання та вирішення сімейно-побутових конфліктів у працівників міліції. Загальна кількість обстежених працівників міліції становила близько 500 осіб, що, враховуючи загальну чисельність особового складу (генеральна сукупність), дозволяє визнати вибірку достатньо репрезентативною. Отримані первісні емпіричні дані було піддано математико-статистичній обробці з обрахуванням середніх, дисперсії та t-критерію Стьюдента.

Диференційні характеристики масиву обстежених розподілилися за їх спеціалізацією (службою), віком, стажем роботи в правоохоронних органах України, ознаками сімейного стану тощо. Була отримана наступна картина тематики конфліктів у сім’ях працівників міліції:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

–

–

–

–

–

При цьому виявилося, що зони конфліктів змінюються в залежності від стажу подружнього життя. Молоді пари найчастіше мають конфлікти в наступних зонах: взаємини з родичами (28,6%), побутова сфера (22,9%), проведення дозвілля (15,7%). Конфлікти в цих зонах значно зменшуються із збільшенням стажу сімейного життя. У подружжя із стажем більше десяти років спільного життя значимими зонами стають фінансові проблеми (38,7%), міжособистісні відносини (24,3%), виховання дітей (15,4%). Однак одна галузь конфліктів актуальна практично на будь-якому етапі життя сім’ї – це міжособистісні відносини подружжя.

Цікавий і той факт, що тематика ситуативних і хронічних конфліктів різна. Ситуативні зіткнення виникають у більш очевидних і безпечних сферах (шкідливі звички, ведення господарства), тоді як тематика хронічних конфліктів торкає більш принципові зони (інтимні або партнерські відносини, відносини з родичами, виховання дітей тощо).

Перевага тих або інших моделей поведінки респондентів у сімейному конфлікті відображає установки членів родини на його динаміку й спосіб вирішення. Нами було з’ясовано, що більшість працівників міліції обирають конструктивний шлях при вирішенні сімейно-побутових конфліктів. При цьому способи поведінки в конфлікті, які найчастіше використовує подружжя, залежать від орієнтації учасників конфлікту на свої інтереси й інтереси протилежної сторони. Виявилося, що перевага віддається таким: взаємне переконання та взаємні поступки (компроміс) – 43,8% відповідей респондентів, усунення причини конфлікту (співробітництво) – 25,4%, емоційно-бурхлива реакція (конфронтація) – 9,4%, погодження та задоволення висунутих претензій (поступка або пристосування) – 9%, просторове припинення контакту (відхід або відхилення) – 7,5%, погроза застосування психологічного чи фізичного впливу (примушення) – 1%.

Також було виявлено, що в сім’ях працівників міліції існує стабільна тенденція відособлення конфліктних стосунків: зокрема, в більшості випадків респонденти нікого не залучають із метою посередницького вирішення міжособистісних проблем – 68,2% відповідей. В інших випадках вони залучають до конфлікту батьків, друзів та знайомих – по 9,7% відповідей; інших родичів і дітей – по 1,3%.

Отже, у конфліктних взаєминах велике значення мають загальний рівень конфліктності й спосіб поведінки в конфлікті. При цьому не стільки рівень конфліктності створює тип конфліктної сім’ї, скільки тенденція конфліктів до хронічного перебігу через неконструктивну поведінку при виникненні розбіжностей.

У нашому дослідженні також виявилося, що конфліктуючі сім’ї потребують допомоги сторонніх осіб, спеціалістів або служб, тому що найчастіше самостійно важко знайти вихід із конфлікту. Разом із тим, за нашими даними, по допомогу до спеціаліста-психолога для вирішення внутрішньосімейних конфліктів працівники міліції звертаються дуже рідко. Відсутність контактів із психологом пояснюється або переконанням респондентів у необхідності самотужки вирішувати власні сімейні конфлікти, або відсутністю справжнього фахівця по місцю служби, що слід віднести саме до недоліків в організації діяльності служби психологічного забезпечення в системі МВС.

У третьому розділі “Шляхи та напрями вирішення сімейно-побутових проблем працівників міліції” були визначені труднощі, котрі виникають при вирішені сімейних проблем. Вони, в першу чергу, пов’язані з: а) проблемою розробки й упровадження методичного інструментарію, який би не шкодив респондентам і їхнім сімейним відносинам; б) впливом самого факту участі піддослідних у дослідженні на їхні взаємини й психічний стан; в) характером впливу експериментатора на спосіб життя в сім’ї, близькість і інтимні відносини.

Отже, методологічні підходи до проблеми практичної роботи з нормалізації сімейно-побутових відносин у дисертаційному дослідженні представлені наступним чином. Керуючись основними завданнями служби психологічного забезпечення в системі МВС, роботу практичних психологів щодо надання допомоги сім’ям працівників міліції доцільно, на нашу думку, організувати по трьом основним напрямкам:

1.

2.

3.

Для реалізації першого напрямку роботи із сім’ями працівників міліції практичні психологи мають змогу використовувати багатий арсенал цілеспрямованих методів: бесіду, групові й індивідуальні консультації, обговорення книг, статей, фільмів, організацію й проведення диспутів і т. п. Зокрема, дієвим засобом підготовки до сімейного життя є проведення занять за курсом “Етика й психологія сімейного життя”, на яких, поряд із питаннями про міжособистісні відносини, психологічний клімат сім’ї, особлива увага повинна приділятися наслідкам порушення сімейних відносин (можливі джерела порушень сімейних відносин, типові “зони” конфліктів у різні роки сімейного існування тощо).

Другий напрямок – безпосередня робота з сім’ями працівників міліції здійснюється у наступних формах: індивідуальна психотерапія з окремим членом сім’ї, групова психотерапія з окремими членами або з усією сім’єю в цілому. При цьому використовуються різні психотерапевтичні техніки: директиви, сімейна дискусія, обумовлене спілкування, техніки, котрі формують уміння й навички, програвання сімейних ролей та інші. Психологічна допомога сім’ям працівників міліції складається з наступних етапів: знайомство з сім’єю, входження в сім’ю, вивчення сім’ї, аналіз інформації, корекція сімейних відносин, вихід із сім’ї. При цьому використовуються наступні методи: соціальний патронаж, консультування, тренінгові групи для членів сімей тощо.

Згідно третього напрямку працівники міліції та члени їх сімей потребують психологічного захисту та допомоги. Це пов’язано, в першу чергу, з професійними обов’язками, які виконують правоохоронці, і особливостями умов виконання службових завдань: ситуаціями професійного ризику, впливом екстремальних чинників, агресивністю середовища, психічними та фізичними перевантаженнями тощо.

Таким чином, психологічна допомога сім’ї передбачає вивчення нагальних потреб працівників міліції і членів їх сімей та виявлення потенціалу служби психологічного забезпечення, який міг би задовольнити ці потреби у відповідності з науково обґрунтованими нормативами і діючим законодавством. А від якості організації психологічної допомоги сім’ям працівників міліції значною мірою залежить вирішення психологічних проблем працівників міліції, їх самопочуття, соціальна захищеність, що у свою чергу впливає на виконання ними основних професійних завдань, пов’язаних з охороною правопорядку та боротьбою із злочинністю.

У висновках проведеного теоретичного та експериментального дослідження, результати якого відповідають поставленій меті та сформульованим задачам, представлені підсумки та визначені перспективи подальшої роботи. У роботі наведене наукове узагальнення психологічних проблем у сфері сімейно-побутових відносин працівників міліції та викладено авторське бачення умов оптимізації сімейних відносин зазначеної категорії осіб. Отримані дані дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

СПИСОК ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Сидоренко О. Ю. Психологічні проблеми сімейно-побутових відносин працівників міліції та умови їх оптимізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06. – юридична психологія. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню психологічних проблем в сімейно-побутовій сфері працівників міліції та організації роботи, яка б сприяла психологічній профілактиці сімейних конфліктів та визначенню умов оптимізації взаємин серед членів родини працівників міліції.

Провідна ідея дослідження полягає в припущенні, що стан і динаміка сімейно-побутової сфери працівників міліції зумовлені конкретними організаційно-службовими та соціально-психологічними чинниками, врахування яких при належній психодіагностичній, психопрофілактичній і психокорекційній роботі сприятиме формуванню психологічної культури сім’ї і психологічній орієнтації на конструктивне вирішення проблемно-конфліктних ситуацій та нейтралізації їх деструктивного впливу на службову діяльність працівників міліції.

Враховуючи те, що робота із сім’ями працівників міліції становить важливий напрям діяльності служби психологічного забезпечення МВС України, автором, на підставі даних проведеного дослідження, була запропонована системна методика цієї роботи, сформульовані її принципи та підходи із врахуванням специфіки родинних стосунків працівників міліції.

Ключові слова: сімейно-побутові відносини, сімейно-побутові розлади і конфлікти, соціально-психологічна допомога, психодіагностика, психопрофілактика, психокорекція, соціальний патронаж.

АННОТАЦИЯ

Сидоренко А. Ю. Психологические проблемы семейно-бытовых отношений работников милиции и условия их оптимизации. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06. – юридическая психология. – Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 2003.

В диссертационном исследовании осуществлен теоретико-гносеологический анализ взглядов и научных концепций на проблему семейных отношений в обществе, обобщены социокультурные и психологические факторы формирования семейной сферы. Автором были проанализированы основные направления эволюции семейных отношений и репродуктивной деятельности человечества, установлены факторы влияния социально-бытовой среды на динамику семейных отношений работников милиции Украины и на соответствующие изменения в структуре личности.

Для обеспечения экспериментальной части исследования была разработана и апробирована авторская методика, результаты которой позволили обнаружить основные психологические и функциональные детерминанты семейных проблем и межличностных конфликтов в семейно-бытовой сфере работников милиции.

Изучение факторов нестабильности внутрисемейных отношений работников милиции представляет значительный интерес в связи с тем, что семейные разногласия и конфликты приводят к возникновению отрицательных психических состояний у работников милиции и оказывают деструктивное влияние на их поведение и служебную деятельность. В то же время специфика профессиональной деятельности в системе МВД оказывает обратное влияние на семейную сферу работников милиции, определяя ее социально-психологические особенности, каждая из которых способна вызвать межличностные конфликты среди членов семьи, нарушение стабильности родственных отношений, дестабилизацию и даже распад семьи.

Несмотря на то, что работа с семьями работников милиции составляет важный элемент такого направления деятельности службы психологического обеспечения МВД Украины, как психологическое патронирование и сопровождение, на сегодня она практически не осуществляется вследствие отсутствия системной методики этой работы, его принципов и подходов с учетом специфики родственных отношений работников милиции.

Неразработанными на сегодняшний день остаются также вопросы, касающиеся организации роботы по психологической профилактике семейных проблем и оптимизации взаимоотношений среди членов семей работников милиции. Поэтому автором была предложена методика проведения психодиагностической, психопрофилактической и психокоррекционной работы с семьями работников милиции с целью предотвращения и разрешения проблемно-конфликтных ситуаций, содействия продуктивному функционированию семейной ячейки.

Таким образом, от уровня организации психологической помощи семьям работников милиции в значительной степени зависит решение психологических проблем работников милиции, их самочувствие, социальная защищенность, которая в свою очередь влияет на выполнение ими основных профессиональных задач, связанных с охраной правопорядка и борьбой с преступностью.

Ключевые слова: семейно-бытовые отношения, семейные разногласия и конфликты, социально-психологическая помощь, психодиагностика, психопрофилактика, психокоррекция, социальный патронаж.

SUMMARY

Sidorenko A. U. Psychological problems of family-household attitudes of workers of militia and a condition of their optimization. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.06. – juridical psychology. – National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kiev, 2003.

Dissertational research is devoted to revealing of psychological problems in family-household sphere of workers of militia, the organization of work on psychological preventive maintenance of family conflicts and definition of conditions of optimization of mutual relations among members of family of workers of militia.

The main idea of research will consist in the assumption, that the condition and dynamics of family-household sphere of workers of militia are caused by concrete organizational-service and social-psychological factors, which account at corresponding psychological diagnostics, preventive maintenance and correctional work will assist formation of psychological culture of family and psychological orientation to the constructive decision of conflicts situations and neutralization of their destructive influence on service activity of workers of militia.

Taking into account that work with families of workers of militia makes the important direction of activity of service of psychological maintenance of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, the author, on the basis of the data of the lead research, had been offered a system technique of this work, its principles and approaches are formulated in view of specificity of related attitudes of workers of militia.

Keywords: family-household attitudes, family disagreements and conflicts, the social-psychological help, psychological diagnostics, psychological preventive maintenance, psychological correction, social home nursing.