Інститут педагогіки АПН України

Сойчук Руслана Леонідівна

УДК 37.035.3 (410) “19”

Реформування змісту трудового навчання

в об’єднаній школі Великої Британії

в 70-90-ті роки ХХ ст.

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор,

Лісова Світлана Валеріївна,

Міжнародний університет “Рівненський

економіко-гуманітарний інститут” імені

академіка Степана Дем’янчука, декан

факультету довузівської підготовки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

Вихрущ Анатолій Володимирович,

Тернопільський експериментальний

інститут педагогічної освіти, ректор

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник,

Мельниченко Борис Федорович,

Інститут педагогіки АПН України,

провідний науковий співробітник

лабораторії порівняльної педагогіки

Провідна установа Волинський державний університет ім.Лесі Українки,

кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Луцьк

Захист відбудеться 23 травня 2003 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розіслано “20” квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Березівська Л.Д.

Загальна характеристика дослідження

Актуальність і доцільність дослідження. Зміни, що відбуваються нині в усіх сферах життя України, потребують невідкладного розв’язання багатьох проблем у галузі освіти. Адже думка про те, що освіта – це наймогутніше знаряддя для формування майбутнього, давно підтверджена на практиці передовими країнами Європи. Саме освіта спроможна створити кваліфіковану і творчу робочу силу, здатну брати участь у “розумовій революції”, що є рушієм економіки.

Нині ведеться пошук шляхів розбудови національної системи освіти України. Тому виникає потреба об’єктивного порівняльно-педагогічного вивчення проблем становлення і розвитку трудового навчання в розвинутих країнах, насамперед у Великій Британії з її багатовіковими традиціями в цій сфері. Спеціальне порівняльне дослідження, проведене за визначеними критеріями і методикою, дасть змогу відповісти на конкретні питання організації, змісту й побудови навчального процесу й окреслити власні теоретичні орієнтири в потоці освітніх інновацій та змін.

Як зазначено в Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства…” Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). – К., 1994. – С.5.

Щоб вітчизняна освіта посіла належне місце серед європейських країн, слід дотримувати визначених програмою основних шляхів реформування, а також досконало вивчати й осмислювати передовий світовий досвід. Це потрібно для успішного використання раціональних та оптимальних досягнень зарубіжної школи у процесі розбудови української національної системи освіти. Вступ України до Європейської Спільноти зобов’язує її узгодити свої та європейські стандарти в галузі освіти, зокрема трудової підготовки.

Докорінна перебудова нашого суспільства висуває нові завдання перед загальноосвітньою і професійною школою. Досвід економічно розвинутих зарубіжних країн переконує, що в умовах ринкових структур і відносин педагогічні зусилля дедалі більше спрямовуються на розв’язання завдань трудового навчання й виховання учнівської молоді.

Міжнародна педагогіка важливим фактором підвищення стандартів освіти вважає уроки трудового навчання, а також продуктивну діяльність учнів. Проблема трудового навчання є однією з головних умов формування всебічно розвиненої особистості, що безпосередньо пов’язано з моральним, розумовим, естетичним та фізичним вихованням.

За сучасних умов стає необхідним вивчення досвіду країн, що просунулися далеко вперед, використовуючи соціально-економічний проґрес, у розв’язанні тих чи інших національних проблем. На особливу увагу заслуговує країна, що упродовж століть займала перші позиції у світі, країна з усталеними традиціями в суспільному житті, яка зазнала на зламі 70-90-х років ХХ ст. небувалого спаду економіки, проте залишилась однією з найрозвинутіших завдяки реформам, в освітній сфері.

Ідеться про Велику Британію, яка здійснила зміни в навчальному процесі, об’єктивно переглянула зміст, форми й методи трудового навчання в об’єднаній школі й розпочала процес оновлення і стандартизації навчальних планів та програм. Потреба у високій підготовці молодого покоління, зумовлена перетвореннями в економіці країни, вимагала змінити становище в освіті, суспільстві й насамперед створити єдину школу, що давала б кожному учневі значний досвід практичної підготовки та основні знання. Увага зосереджується на британській об’єднаній школі, яка є основним, найбільш масовим навчальним закладом підготовки молоді до життя.

Проблеми реформування зарубіжної системи освіти досліджують провідні вчені багатьох країн. Так російські вчені Б.Л.Вульфсон, А.М.Джуринський, Н.М.Воскресенська, В.П.Лапчинська та ін., зосереджують увагу на школі окремих країн, З.О.Малькова, М.І.Кондакова, М.Д.Нікандров та ін. – на системі освіти за кордоном у більш узагальненому аспекті, К.І.Салімова, М.Б.Павлова, А.І.Піскунов та ін. – на проблемах трудового навчання і виховання молоді, М.О.Соколова, О.Н.Кузьміна, М.Л.Родіонов, В.А.Рижов та ін. – на зарубіжній та професійній освіті, В.Я.Пилиповський – на питаннях формування особистості .

Значний досвід з порівняльної педагогіки й дослідження зарубіжних освітніх закладів нагромадили українські вчені. Інтерес дослідників зосереджується на: реформуванні зарубіжної системи освіти (Б.Ф.Мельниченко, О.І.Локшина, Л.М.Латун, О.Б.Рибак та ін.); професійно-педагогічній підготовці британських учителів (Л.П.Пуховська, А.В.Парінов та ін.); питаннях професійної освіти (Н.Г.Ничкало, Н.В.Абашкіна, В.О.Кудін).

У 90-ті роки активізувалося вивчення проблем трудового навчання та підготовки британської молоді до майбутнього професійного життя українськими науковцями (Г.В.Терещук, К.В.Корсак та ін.). Проблеми трудового навчання у Великій Британії знайшли своє відображення в кандидатських дисертаціях (Г.Л.Алексевич, М.І.Мірошниченко, О.Б.Рибак та ін.).

Вітчизняні здобутки з проблеми трудового навчання учнів у середній школі України відображені в працях українських дослідників, серед яких наукові дослідження, присвячені проблемам: трудового навчання та виховання (Д.О.Тхоржевський, А.В.Вихрущ, Ю.А.Грицай, М.А.Машовець, Б.О.Попов); трудовій культурі й культурі праці (С.В.Лісова, І.М.Косик, Н.В.Дупак, Г.В.Бєлєнька); психолого-педагогічним умовам (В.Ф.Колесникова); науково-педагогічним основам (В.М.Мадзігон, М.А.Рябухін); відповідальному ставленню до праці (М.В.Левківський, В.В.Савченко ).

Як свідчить вивчення наукових джерел і навчально-методичної літератури, оволодіння новими навчальними досягненнями відповідно до сучасних вимог організації навчально-виховного процесу в об’єднаній школі є одним із найактуальніших питань підготовки молоді до трудового життя у Великій Британії в умовах посилення технізації оновленого суспільства.

Відповідно до нових соціально-економічних умов в Україні порушується проблема про громадянське виховання учнівської та студентської молоді в умовах незалежності України, про формування національно-виробничого потенціалу, що відповідав би сучасним економічним та суспільним вимогам, оскільки нині в державі існує об’єктивна потреба оновлення змісту, форм і методів навчання й виховання у навчальних закладах різних рівнів акредитації з урахуванням світового досвіду.

Таким чином, в умовах реформування освіти в Україні та пошуку шляхів підготовки випускників середніх навчальних закладів до трудового життя за світовими стандартами освіти досвід британських педагогів у справі трудового навчання учнів в об’єднаній школі наприкінці ХХ ст. становить як теоретичний, так і практичний інтерес.

Актуальність зазначеної проблеми та необхідний пошук шляхів її розв’язання й зумовили вибір теми дослідження “Реформування змісту трудового навчання в об’єднаній школі Великої Британії в 70-90-ті роки ХХ ст.” і визначили його напрями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою теми Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій Рівненського держаного гуманітарного університету “Громадянське виховання учнівської, студентської молоді в умовах суверенної України”, державний обліковий номер 0102 V 005600. Тема дисертаційного дослідження закоординована радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні за № 273 (протокол № 5 від 20.06.2000 р.).

Об’єкт дослідження – процес трудового навчання і трудової підготовки учнів в об’єднаній школі Великої Британії у другій половині ХХ ст.

Предмет дослідження – суть, особливості й тенденції розвитку трудового навчання і трудової підготовки молоді в об’єднаній школі Великої Британії в 70-90-х роках ХХ ст.

Мета дослідження – виявити внутрішні і зовнішні фактори, що вплинули на реформування змісту трудового навчання в об’єднаній школі Великої Британії в 70-90-х роках ХХ ст.; проаналізувати досягнення британських педагогів з трудового навчання учнівської молоді; розглянути теоретико-методичні принципи побудови навчальних планів і програм, а також можливості використання британського досвіду з трудового навчання, профорієнтації та трудової підготовки в сучасному педагогічному процесі в Україні.

Об’єкт, предмет і мета дослідження зумовили такі завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Методологічною основою дослідження є теорія соціально-педагогічного пізнання, система порівняльного аналізу подій і явищ у сфері трудового навчання, у динаміці його розвитку; філософські положення щодо явищ об’єктивної дійсності; принципи системного підходу, що потребує вивчення явищ і фактів, властивих британському суспільству.

Теоретичну основу дисертації становлять дослідження з таких проблем:

-

-

-

-

-

-

-

У дисертації використано такі методи дослідження: порівняльний аналіз, теоретичне узагальнення, історико-генетичний аналіз. Провідним був метод аналізу документів і положень міністерства освіти Англії та Уельсу, навчальних планів і програм, наукових джерел з педагогіки загальноосвітньої школи і статистичних відомостей.

Метод порівняльного аналізу дав змогу виявити загальне і специфічне в педагогічних дослідженнях, а також у практиці планування та організації трудового навчання в Україні відповідно до єдиних європейських вимог.

Метод історико-генетичного аналізу використовувався для вивчення конкретних теоретико-практичних проблем, порівняння сучасного стану трудового навчання з минулим.

Основними джерелами дослідження стали офіційні документи уряду Великої Британії щодо реформи середньої загальноосвітньої та вищої педагогічної освіти, положення міністерства освіти, навчальні плани і програми об’єднаних шкіл, матеріали британської педагогічної преси (Comparative Education, The Times Educational Supplement, Education for Teaching), методичні посібники, наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з проблем освіти, зокрема трудового навчання учнів на Заході.

Істотне значення для дослідження мало вивчення наукових праць українських учених з таких питань:

-

-

-

-

-

-

-

Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи протягом 1998-2002 рр.

На першому етапі (1998-1999) вивчався стан проблеми; розроблялася концепція дослідження; визначалася програма дослідницької роботи.

Другий етап (1999-2000) полягав у вивченні проблеми на основі джерельної бази, збиранні, аналізі та синтезі фактологічного матеріалу.

На третьому етапі (2000-2002) визначалася концептуальна структура дослідження; остаточно оброблялися дані, проводилося їх уточнення, осмислення та узагальнення; оформлявся текст дисертаційного дослідження й апробувалися головні результати роботи.

Хронологічні рамки дослідження: 70-90-ті роки ХХ ст.

Вихідний рубіж – початок 70-х років ХХ ст. У цей період відбувся стрімкий прорив СРСР у космос, що загострило суперечності між традиційною системою освіти за рубежем й основними вимогами часу. Можна стверджувати, що саме в ці роки розпочалися реформи освітньої сфери першого порядку в зарубіжних країнах, спрямовані на розв’язання ситуації, що склалася.

Реформи 70-80-х років у Великій Британії істотно вплинули на демократизацію освіти. Вони супроводилися активним громадським рухом і характеризувалися інтенсивним упровадженням інновацій у навчальні заклади.

Завершується дослідження кінцем 90-х років ХХ ст., коли у Великій Британії відбувалися реформи освітньої сфери другого порядку, розпочаті на початку 90-х років. Саме в цей період спостерігається тенденція до оновлення, удосконалення й підвищення рівня освіти, піднесення престижу предметів практичного спрямування, зближення загальноосвітньої підготовки із професійною відповідно до потреб оновленої школи, суспільства та вимог Європейської Спільноти.

Територіальні межі дослідження охоплюють Велику Британію (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії).

Наукова новизна дослідження:

- вперше проведено цілісний аналіз теорії і практики трудового навчання, його реформування та сучасного стану в загальноосвітній школі провідних країн світу наприкінці ХХ ст.; виявлено, що реформування сфери освіти, зокрема трудового навчання, у цей період відбувалося в кожній розвинутій країні; результатом реформ стало введення трудового навчання як невід’ємної складової до загальної освіти і запровадження відповідного предмета. Наприклад: у Великій Британії – “Дизайн і технологія”, у Франції – “Технологія”, у США – “Освіта для кар’єри”, у Німеччині – “Технологія виробництва”, “Працезнавство”, у Японії – “Ознайомлення зі світом професії і праці”;

- розкрито особливості перетворень у національній системі Великої Британії, зокрема трудового навчання, у 70-90-х роках ХХ ст., а саме: створення мережі об’єднаних шкіл; розробка та впровадження програм з налагодження зв’язків між бізнесом, промисловістю і освітою (“Професійно-технічна освітня ініціатива”, “Ініціатива – освіта – бізнес”, центри партнерства й бізнесу, міні-підприємство в школі, “Зони активності”); введення предмета “Дизайн і технологія” до Національного навчального плану; прийняття нової концепції трудового навчання учнів у школі;

- з’ясовано значення трудового навчання в процесі формування особистості, у підготовці до професійного майбутнього; досліджено ставлення громадськості до трудового навчання учнів та зміну поглядів науковців щодо цієї проблеми; встановлено, що саме предмет “Дизайн і технологія” спрямований на підготовку молоді до праці, до життя в оновленому суспільстві, починаючи зі школи;

- розглянуто соціально-педагогічні проблеми трудового навчання учнів, його структуру, зміст, організацію й методику трудового навчання в найбільш масових школах Великої Британії, що дало можливість охарактеризувати невід’ємний елемент предмета “Дизайн і технологія” – проектну діяльність; установлено, що технологія дедалі більше вивчалася через проекти, а в основі проектів було закладено алгоритми процесу дизайну, тому метод проектів став змістом навчального предмета, а його використання на заняттях стало обов’язковим;

- виявлено, що трудове навчання органічно поєднується з профорієнтацією в системі підготовки випускників шкіл до майбутнього трудового життя;

- визначено й теоретично обґрунтовано провідні напрями підготовки вчителя трудового навчання у Великій Британії, проаналізовано вимоги щодо професійно-педагогічних якостей учителя у кінці ХХ ст.;

- у науковий обіг уведено нові й маловідомі документи уряду Великої Британії, положення міністерства освіти, навчальні плани і програми об’єднаних шкіл та матеріали британської педагогічної преси, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених з проблем освіти, які достатньо розширили і конкретизували науково-педагогічні уявлення про реформування змісту трудового навчання в об’єднаній школі Великої Британії в 70-90-ті роки ХХ ст.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що подано цілісне уявлення про розвиток трудового навчання в розвинутих країнах світу в другій половині ХХ ст., обґрунтовано тенденції розвитку системи трудового навчання в об’єднаній школі Великої Британії та специфіку освітніх реформ у сфері трудового навчання, проаналізовано соціально-педагогічні проблеми трудового навчання учнів, інтеґраційні шляхи розв’язання питань трудової підготовки молоді в багатьох зарубіжних країнах. Вивчення цієї проблеми дає змогу чіткіше окреслити напрями реформ у сфері трудового навчання в Україні.

Практичне значення дослідження полягає в творчому використанні деяких позитивних елементів трудового навчання британських учнів у системі середньої освіти України. У дисертації йдеться про варіативність навчальних планів і програм, зміст, форми й методи роботи на заняттях праці та інновації в системі трудового навчання Великої Британії. Результати дослідження можуть використовувати педагогічні працівники, що займаються як практичною, так і теоретичною освітньою діяльністю в Україні.

Результати і висновки є обґрунтованою системою для вивчення процесу підготовки випускників шкіл до трудового життя в провідних країнах світу, зокрема Великій Британії, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників еволюції, для розуміння сучасного стану української системи трудового навчання та її майбутнього розвитку.

Матеріали дослідження можна використовувати для розробки відповідних напрямів реформування шкільної освіти в Україні, організації навчально-виховного процесу в середніх освітніх закладах, для розробки спецкурсів і проведення спецсемінарів у вищих педагогічних закладах, а також у ході вивчення курсу “Порівняльна педагогіка” та вивчення відповідних тем.

Вірогідність та аргументованість наукових результатів і висновків дослідження визначаються використанням першоджерел англійської науково-педагогічної літератури, докладним аналізом широкого кола літератури та джерел, методологічною обґрунтованістю, відповідністю методів меті, об’єкту й предмету дослідження.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження були науковим джерелом для написання статей, а також доповідалися й обговорювалися на засіданнях Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій Рівненського державного гуманітарного університету, методологічних семінарах Міжнародного університету “РЕГІ” ім. академіка Степана Дем’янчука й Рівненського державного гуманітарного університету.

Головні положення роботи репрезентовано на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні виховні технології в системі діяльності навчальних закладів освіти: проблеми, перспективи” (10-11 січня 2002 р., м. Рівне), Міжнародній науковій конференції “Психолого-педагогічні та економічні проблеми гуманізації навчально-виховного процесу в закладах освіти” (16 травня 2002 р., м. Рівне).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 8 наукових працях: 4 наукові статті в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, та 4 наукові статті в наукових журналах.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (310 позицій на 23 с.) і додатків (17 на 28 с. тексту). Основний зміст дисертації викладено на 188 с. У роботі подано 4 таблиці (на 3 с.), 2 рисунки (на 2 с.). Повний обсяг дисертації становить 238 с.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні й теоретичні основи, методи та джерельну базу дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію здобутих результатів.

У першому розділі “Проблеми трудового навчання у Великій Британії в 70-90-ті роки ХХ ст.” показано в динаміці цей період розвитку шкільної освіти загалом і трудового навчання зокрема у провідних країнах світу. При цьому особливу увагу зосереджено на Великій Британії. Розкрито соціально-політичні передумови реформування освіти й трудового навчання як глобальної проблеми, головні тенденції розвитку системи трудового навчання, досліджено шляхи оновлення освіти в розвинутих країнах світу в 70-90-ті роки.

Розглядаючи систему освіти і трудове навчання відповідної країни, простежуємо те, що будь-які соціально-політичні й економічні зміни обов’язково призводять до повного або часткового реформування, оновлення чи вдосконалення системи навчальних закладів. Слід зауважити, що кожна з країн підходила до цієї проблеми по-своєму, ураховуючи власні національні традиції. Це означає, що реформування системи освіти є дзеркальним відображенням нового якісного стану розвитку суспільства. 70-ті роки характеризуються зниженням рівня освіти в провідних країнах світу, що й спричинило перегляд її змісту. Змінюються погляди науковців на предмет “Трудове навчання”: він став обов’язковим для вивчення. Спостерігається тенденція до посилення зв’язків трудового навчання з основами наук, школи – з виробництвом, що сприяє підвищенню рівня підготовки молоді до трудового життя.

У процесі дослідження констатовано, що в розвинутих країнах світу погляди науковців на проблему трудового навчання дещо збігалися. Саме в недостатній професійній підготовці вбачалася першопричина складної ситуації на ринку праці серед молоді. Тому вся державна політика країн США, Японії, Франції, Італії, Німеччини та Великої Британії була спрямована на озброєння учнів професійними знаннями, уміннями й навичками, на злиття професійної підготовки школярів із загальноосвітньою та підготовкою до трудового життя через предмети практичного спрямування, а саме через трудове навчання. Тому в середині 80-х років до навчальних програм зарубіжних шкіл уведено предмет “Технологія” як інтеґрований курс, що передбачає вивчення матеріалу з фізики, хімії, мистецтва, дизайну, бізнесу, ремесла, домашньої економіки та комп’ютера. Програми трудового навчання в повній середній школі в останні десятиріччя стали невід’ємною складовою загальної освіти. Вони покликані надавати школярам допрофесійну й професійну підготовку. Починаючи із середини 80-х років, трудове навчання виконує функцію загального розвитку особистості, а основне завдання – наблизити учнів до виробничої сфери, дати фундаментальну базову підготовку в напрямі професіоналізації.

Слід зауважити, що кожна з країн реформувала систему освіти, зокрема трудове навчання, по-своєму і пропонувала вивчення відповідних спеціальних дисциплін: у Великій Британії – “Дизайн і технологія”; у Франції – “Технологія”; у Японії – “Ознайомлення зі світом професії й праці”; у Німеччині – “Технологія виробництва”, “Працезнавство”; у США – “Освіта для кар’єри”.

Проаналізувавши процес становлення системи трудового навчання у Великій Британії, можна визначити такі періоди його становлення: І – 80-ті роки ХІХ ст. – 1902 р.; ІІ – 1902-1976 рр.; ІІІ – 1976-1988 рр.; ІV – 1988-90-ті роки; V – поч. 90-х років-до цього часу. Кожен із періодів характеризується ухваленням законодавчих актів, що впливали на вивчення та викладання цього предмета в школах країни. Проте історично вагомими вважаються прийняті закони 1944 та 1988 рр. Зазначені періоди є своєрідними в поглядах на трудове навчання, оскільки з розвитком суспільства ухвалювалися відповідні державні документи, що й змінювало ставлення до цієї проблеми. Трудовому навчанню в ІV-V періодах почали відводити значну роль у формуванні особистості, спроможної жити та діяти в сучасному суспільстві. Реформи 80-90-х років спрямовані на зближення загальної та професійної освіти з метою підготовки молоді до трудового майбутнього. Розглядаючи проблему трудового навчання у Великій Британії, варто зазначити, що власне терміна “трудове навчання” у її школах не існує. Натомість викладається курс “Дизайн і технологія”, де активно використовується метод проектів.

У розділі розглянуто процес демократизації освіти на початку 70-х років, завдяки якому було скасовано тестування на визначення рівня інтелектуальної обдарованості в більшості шкіл країни та створено об’єднану школу, єдину школу, що давала кожному учневі багатий досвід практичної підготовки до майбутнього життя та базові знання. Процес становлення мережі об’єднаних шкіл тривав до кінця 80-х років. Концепція об’єднаної школи відображала зменшення процесів диференціації навчання в школі. Основна увага зосереджувалася на індивідуалізації навчальної діяльності: право вибору кожним учнем власного комплексу навчальних дисциплін. Нині об’єднана школа – наймасовіша школа в країні. Прийом школярів до об’єднаної школи відбувається після закінчення ними початкової ланки, дітей набирають з різним рівнем розумових здібностей і можливостей. Єдиної сталої моделі навчального закладу не існує, натомість пропонується декілька варіантів організації об’єднаної школи.

Система трудового навчання Великої Британії пройшла тривалий і складний шлях розвитку, але все-таки зберегла притаманну їй традиційність. У ході навчання використовуються диференційований та індивідуальний підходи, з урахуванням інтересів, нахилів та здібностей учнів; увесь процес трудового навчання спрямований на розвиток творчих здібностей і вмінь школярів виявляти й розв’язувати проблеми. З метою трудової підготовки підростаючого покоління практикується тісне поєднання предмета “Дизайн і технологія”, виробничої практики, допрофесійних курсів та міні-підприємництва.

У процесі змін, упродовж 70-90-х років, зміст трудового навчання набув таких основних рис:

-

-

-

-

-

-

Оскільки економічний розвиток у країні зумовлює появу нових професій і спеціальностей, то виникає потреба взаємодії загального й професійного навчання. Уряд намагається розробляти найефективніші заходи щодо взаємодії між бізнесом, промисловістю й освітою.

У розділі розглянуто інноваційні заходи, програми, які розроблялися та впроваджувалися в навчально-виховний процес британських шкіл з метою поліпшити підготовку випускників шкіл до самостійного життя, піднести престиж професійно-технічної освіти. Це положення про екзамен для отримання Сертифіката про допрофесійну освіту (CPVE); програми “Ініціатива”, “Міні-підприємство в школі”; практика учнів на підприємствах, у торгівлі, адміністрації, сфері обслуговування; програми “Ініціатива – освіта – бізнес”, “Професійно-технічна освітня ініціатива”, “Зони активності”.

Уся діяльність держави зосереджена на встановленні та взаємодії зв’язків між загальною освітою, профорієнтацією і трудовим навчанням, підготовкою до дорослого майбутнього учнів об’єднаних шкіл Великої Британії.

У розділі зроблено висновок, що реформи системи трудового навчання 70-90-х років покликані підвищити професійну підготовку випускників шкіл, щоб забезпечити ринок праці більш кваліфікованими спеціалістами та піднести значущість трудового навчання в оновленому суспільстві.

У другому розділі “Соціально-педагогічні проблеми трудового навчання учнів в освітній системі Великої Британії” розглянуто теоретико-методичні основи побудови навчальних планів і програм педагогічної освіти, зміст, організаційні форми й методику викладання трудового навчання в об’єднаній школі Великої Британії; систему професійної орієнтації британських учнів у поєднанні з трудовим навчанням, а також підходи до професійної підготовки вчителя трудового навчання.

Згідно з результатами дослідження можна констатувати, що в 70-90-х роках ХХ ст. у Великій Британії змінилися погляди науковців на мету підготовки школярів до професійного життя, на предмет “Трудове навчання” в середніх навчальних закладах.

У розділі показано, що середина 80-х років ознаменувалася прийняттям Закону (1988), який вніс істотні зміни в систему освіти. Це Національний навчальний план, що має рекомендаційний характер; до навчальних планів шкіл (з 1-го по 11-й класи) уведено предмет “Технологія” як обов’язковий для вивчення. У процесі реформування його замінено на предмет “Дизайн і технологія” (1990). Зміна на “Дизайн і технологію” пояснюється тим, що технологія дедалі більше вивчалася через проекти, а в основі проектів лежали алгоритми процесу дизайну. Метод проектів став змістом навчального предмета. Використання методу проектів на уроках є обов’язковим.

“Дизайн і технологія” охоплює 10% навчального часу та поєднує різноманітні розділи з трудового навчання в єдиний предмет. Навчальна програма “Дизайн і технологія” (1996) передбачає дві мети досягнень (“Дизайн” і “Моделювання”). “Інформаційні технології” виділено в окремий предмет для вивчення.

Основне завдання оновленого змісту трудового навчання – дати молоді знання, практичні вміння та навички, що знадобляться їй у майбутній трудовій діяльності й суспільному житті; розвивати всі здібності учня, його творчий потенціал; бути обов’язковим для всіх учнів; використовувати міжпредметні зв’язки; мати зв’язок зі спецкурсами, позашкільним навчанням.

Освітній системі Великої Британії притаманна традиційність: кожна школа складає свій навчальний план і програми, керуючись рекомендаціями міністерства освіти. Тематика і зміст навчальних програм розробляються з урахуванням пропозицій учнів і батьків, можливостей школи і реґіональних потреб. Тому викладання предмета “Дизайн і технологія” в школах країни не має єдиних стандартів. Навчання праці в британських школах цілком базується на врахуванні інтересів, здібностей і нахилів учнів. Відповідно до цього розроблено рівні досягнень, що використовуються під час оцінювання учнів на ключових етапах.

У розділі аналізуються зміст ключового етапу КЕ-3, КЕ-4 (що відповідає середній школі), рівні досягнень учнів з предмета “Дизайн і технологія” та навчальні програми “Дизайн і технологія”, “Мистецтво і дизайн”. Ці програми мають рекомендаційний характер і передбачають опрацювання різних тем та розділів з дизайну, ремесла, технології і домогосподарства. Кожен ключовий етап (КЕ-3 і КЕ-4) визначає такі параграфи:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Під час аналізу програм звертається увага на розв’язання в процесі занять з курсу “Дизайн і технологія” таких завдань:

-

-

-

У процесі дослідження констатовано: щоб практично підготувати молодь до майбутнього трудового життя, дати їй знання з різних предметів, навчальний процес з дизайну і технології здійснюється за допомогою проектів з використанням різноманітних методів і засобів навчання. Проект – це будь-який практичний задум, який реалізовується учнем. При цьому він самостійно визначає мету, складає план, практично його здійснює, оцінює та випробовує якість виробу. Виріб може бути, як готовий до використання, так і деталь складної конфігурації, електрична схема, комп’ютерна програма тощо. Позитивною ознакою методу проекту є те, що знання та навички учень здобуває не теоретично в готовому вигляді, а в ході виконання конкретного завдання. Увага зосереджується на тому, що при розробленні будь-якого проекту необхідно проводити детальні розрахунки та розробляти можливі варіанти виконання, обмірковувати естетичний вигляд, ураховувати міцність і безпеку, а також вартість розробки, при цьому враховувати властивості та якості матеріалів і компонентів, що використовуються, вибирати предмети, засоби та відповідні способи виготовлення, з’єднання матеріалів, а також дотримуватися запланованого поетапного виконання робіт та використовувати технічні засоби навчання. Плануючи свій проект, потрібно враховувати реальні можливості й можливості школи, попит споживачів та їхню думку. При оцінюванні свого проекту слід визначити недоліки та шляхи їх подолання, а також якість виробу й безпеку для здоров’я. Під час навчання додатково використовуються такі методи: тести, дослідження, експерименти (у поєднанні з діловою грою), навчальні бесіди, екскурсії, проблемні ситуації. Широко практикується групова та індивідуальна самостійна робота школярів із залученням технічних засобів навчання.

У розділі розглянуто поетапність планування та виконання роботи над проектом, а також форми контролю вчителя за діяльністю учнів. Робота над проектом передбачає такі етапи:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Вибір теми проекту може бути зумовлений регіональними проблемами (природними, соціальними, трудовими, культурними) або рекомендаціями Національного навчального плану.

З метою стандартизації змісту освіти затверджено три види професійних кваліфікацій: загальноосвітні кваліфікації, загальнонаціональні професійні кваліфікації, національно-професійні кваліфікації. Допускається поєднувати кілька різних видів кваліфікацій в одному курсі навчання. Відповідність кваліфікації встановленим стандартам та гарантія якості, а також набуття випускником кваліфікації контролюються Національною радою з питань професійних кваліфікацій.

Особливе місце в навчальних планах шкіл належить профорієнтації, що допомагає учням обрати предмети для більш поглибленого вивчення та спеціальність для майбутньої трудової діяльності. Використання різноманітних методів під час профорієнтаційної роботи сприяє врахуванню нахилів, здібностей та інтересів учнів, осмисленню ними свого місця в трудовій діяльності. У дослідженні проаналізовано програми “Основи вибору професії”, “Гайденс” та спеціальний предмет “Профорієнтація”, на який виділено час у навчальному плані об’єднаних шкіл. Звертається увага на міжпредметний зв’язок його з виробничою практикою.

Неабияким досягненням реформ 80-90-х років стала спроба поєднати трудове навчання з профорієнтацією, пов’язати загальноосвітню підготовку випускників шкіл із професійною. Висвітлено тенденцію до підвищення рівня освіти, її якості: у країні ухвалено стандарти професійних кваліфікацій, зміст освіти відповідає вимогам суспільного життя.

Визначено стандарти підготовки викладача, кваліфікаційна характеристика якого повинна відповідати рівню випускника вищого педагогічного закладу. Система педагогічної освіти Великої Британії в 90-ті роки характеризується наявністю широкопрофільних, багатоваріантних і багатоступеневих видів підготовки вчителя. Учителі трудового навчання 90-х років, на відміну від своїх колег 70-х років – це універсальні фахівці, здатні працювати в школах різних типів.

Дослідження показало, що державна політика країни спрямована на поліпшення якості освіти, професійну підготовку випускників шкіл, посилення професіоналізму й компетентності як школярів, так і вчителів навчальних закладів, на досягнення відповідності школи і всього навчального процесу запитам нового суспільства та вимогам Європейської Спільноти.

Дослідження дає підстави для таких основних висновків:

1. Розпочате із середини 70-80-х років ХХ ст. реформування освіти в провідних країнах світу пов’язане з різким зниженням її рівня, що й спричинило оновлення змісту освіти. Насамперед змінилися погляди науковців на предмет “Трудове навчання”. Посилилися його зв’язки з основами наук та підвищився рівень підготовки молоді до трудового життя. Основні заходи, вжиті урядами розвинутих країн, були спрямовані на розв’язання таких завдань: усебічний розвиток особистості; підготовка молоді до вступу в світ праці, до активної участі в житті суспільства; розвиток творчих навичок та вмінь розв’язувати проблемні ситуації.

Трудове навчання в провідних країнах світу є обов’язковим предметом для вивчення, починаючи з початкової школи, та відображає особливості національних традицій освітньої системи тієї чи іншої країни, того чи іншого історичного походження й територіального розміщення школи.

2. У становленні системи трудового навчання Великої Британії простежується п’ять періодів, кожен з яких характеризується прийняттям відповідних державних документів під впливом як внутрішніх потреб, так і загальносвітових тенденцій розвитку освіти.

3. Аналіз концептуальних документів, педагогічної літератури показав, що в зв’язку з більш високим економічним, соціальним і технологічним рівнем розвитку британського суспільства наприкінці 80-х – на початку 90-х років зростає потреба в компетентних фахівцях. Тому проведення у Великій Британії реформ ставило за мету підготувати молодь до праці, до життя в оновленому суспільстві, починаючи зі школи. Насамперед навчання цього передбачалося ґрунтувати на оволодінні школярами трудовими навчальними досягненнями під час проходження курсу “Дизайн і технологія”, допрофесійних курсів, навчання на основі міні-підприємства, практики на виробництві, навчання загальноосвітніх предметів.

4. Унаслідок реформ 80-х років розроблено нову концепцію трудового навчання в школі, яка має на меті надавати більшу самостійність учням у питанні вибору освіти і професії, створити умови, за яких вони могли б самі себе творити й формувати як особистостей. Розробляються та впроваджуються різноманітні задуми і проекти із налагодження зв’язків між бізнесом, промисловістю й освітою. З’явилася потреба в новому підході до трудового навчання, переглянуто зміст і завдання предмета та введено курс “Дизайн і технологія” до Національного навчального плану. Цей курс пропонується для вивчення учням перших років навчання в об’єднаній школі як обов’язковий, а з четвертого року навчання входить до переліку обов’язкових предметів на вибір.

5. Викладається трудове навчання у вигляді інтеґрованого курсу “Дизайн і технологія” (залежно від історичного походження й територіального розміщення школи та сучасних потреб реґіону), має суспільно корисний характер і спрямований на задоволення здібностей та інтересів учнів. У технологічній підготовці учнів важливу роль відіграє проектна діяльність.

6. До праці молодь готується за такими напрямами: заняття “Дизайну і технології”; профорієнтація; виробнича практика. Науковці країни вважають, що саме через профорієнтацію можна встановити тісніший зв’язок між школою і виробництвом, допомогти молоді в правильному виборі освіти і сфери професійної діяльності. Професійна орієнтація британських учнів відбувається під впливом гармонійного поєднання внутрішньошкільної профорієнтації із зовнішньошкільною.

7. Суспільство, яке постійно розвивається, вимагає оновлення та вдосконалення знань педагогів. Унаслідок реформ утворилася нова багатоступенева схема підготовки вчителя, що сприяє наближенню її до реформованої школи. Концепція підготовки викладацьких кадрів полягає у формуванні вчителя-професіонала, спроможного працювати в школах різних типів, у поповненні освітніх закладів компетентними спеціалістами, що відповідає вимогам нового суспільства.

8. Велика Британія розпочала реформування освітньої сфери наприкінці 80-х років і активно його проводила й у 90-ті роки. Проте деякі напрями модернізації освіти відповідно до суспільних змін характеризуються результатами реформ першого порядку, традиціями країни та реґіональними особливостями. Спостерігається тенденція до оновлення, удосконалення й підвищення рівня освіти, піднесення престижу предметів практичного спрямування, зближення загальноосвітньої підготовки із професійною відповідно до потреб оновленої школи, суспільства і вимог Європейської Спільноти.

9. В умовах реформування освіти в Україні доцільно використовувати досвід європейських країн, зокрема з таких питань:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Британські проекти й програми зближення загальноосвітньої підготовки із професійною та налагодження зв’язків із промисловістю й бізнесом могли б сприяти втіленню в життя ориґінальних вітчизняних задумів і впровадженню програм щодо трудової діяльності школярів в Україні.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1.