МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШАПОВАЛ ВАДИМ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 622.3.013: 658.152.1

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ

ОСНОВНИХ ФОНДІВ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ

ШЛЯХОМ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.06.01 - “Економіка, організація і управління

підприємствами”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі прикладної економіки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Прокопенко Василь Іванович,

Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри прикладної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Петенко Ірина Валентинівна, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), професор кафедри маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент

Короленко Сталіна Миколаївна, Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Кривий Ріг), доцент кафедри економічного аналізу і фінансів.

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), кафедра економіки народного господарства.

Захист відбудеться "23" січня 2004 р. об 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 у Національному гірничому університеті за адресою:

49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К.Маркса, 19, ауд. 4/53

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою:

49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий "17" грудня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

канд. екон. наук, доц. О.П. Грідін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Результативне функціонування гірничо-збагачувальних комбінатів України, що виробляють марганцеву продукцію, визначається реалізацією їхнього внутрішнього потенціалу, зокрема, ефективним використанням наявних основних фондів. Найбільшим виробником цієї продукції в Україні є Орджонікідзевський комбінат, який виробляє марганцевий концентрат і агломерат - важливу сировину металургійного комплексу України. Важливість стратегічного підходу для розв'язання проблем комбінату на сучасному етапі зумовлюється зменшенням попиту на марганцеву продукцію, обмеженими запасами мінеральної сировини в родовищі та подальшим скороченням обсягів її видобутку та переробки. Таке скорочення призводить до вивільнення основних фондів, які можуть бути спрямовані на створення нових комерційних, природоохоронних та соціальних проектів.

Напрямки підвищення ефективності використання основних фондів повинні визначатися існуючим станом підприємства, зумовленим впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища його функціонування. Найбільш ефективною стратегією подальшого розвитку гірничо-збагачувальних комбінатів, яка враховує також інтереси держави та інших суб'єктів господарювання, що зацікавлені в результатах виробничої діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), вважається диверсифікація виробництва.

Традиційні резерви росту і шляхи збільшення ефективності експлуатації фондів гірничо-збагачувальних комбінатів пов'язуються з удосконаленням організації діючих виробництв. Вітчизняні вчені приділяють недостатньо уваги основним фондам як капіталу для розвитку інших видів діяльності на гірничих підприємствах. Однак сьогодні, у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку основної продукції цих підприємств, потенціал спеціалізованої товарно-ринкової комбінації істотно знижується, що впливає на необхідність визначення нового підприємницького підходу до управління наявними основними фондами. Тому в дисертаційній роботі поставлена наукова задача, що полягає в теоретичному обґрунтуванні економічних важелів підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом диверсифікації виробництва.

Дисертаційна робота виконана в межах тематичних планів науково-дослідницьких робіт (НДР) Національного гірничого університету (НГУ) у сфері підвищення ефективності ресурсозбереження при видобутку корисних копалин, які входять до складу цільової комплексної держбюджетної програми "Створення економічних методів управління матеріальними, природними і фінансовими ресурсами". У НДР за темою "Розробка раціональної структури управління акціонерним товариством "Орджонікідзевський ГЗК" автор розробив наукові рекомендації з формування організаційно-виробничої структури Орджонікідзевського ГЗКу в умовах зниженого попиту на марганцеву продукцію (№ ДР 0196U014143).

Метою дисертаційного дослідження є визначення економічних важелів підвищення ефективності використання основних фондів гірничо-збагачувальних підприємств на підставі синергетичних ефектів у результаті застосування вказаних фондів у напрямку диверсифікації виробництва. Для реалізації зазначеної мети сформульовані наступні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Об'єкт дослідження – управління виробничими фондами гірничо-збагачувальних підприємств.

Предмет дослідження – економічні важелі з управління ефективністю використання основних фондів підприємств.

Для вирішення поставлених завдань використані наступні методи дослідження: аналіз і наукове узагальнення – для встановлення впливу середовища функціонування гірничо-збагачувальних підприємств на ефективність експлуатації основних фондів; аналітичний – при дослідженні методів визначення розміру амортизаційних відрахувань і синергетичного ефекту при диверсифікації виробництва; техніко-економічний аналіз – для дослідження рентабельності основних фондів і виробничих витрат гірничо-збагачувальних підприємств; маржинальний аналіз – з метою розрахунку рівня беззбитковості підприємства при багатопрофільному виробництві; статистичний – при встановленні статистичних залежностей виробничої потужності від обсягу основних фондів, а також рентабельності продукції від рентабельності основних фондів; дослідження операцій – для вирішення задачі розподілу капіталовкладень між диверсифікаційними проектами.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

1.

2.

Основним науковим результатом є теоретичне обґрунтування ефективності впровадження диверсифікації виробництва на гірничо-збагачувальних комбінатах за рахунок підвищення інтенсивності використання їх основних фондів. А саме:

1.

2.

3.

4.

5.

Практичне значення результатів роботи. Запропоновані напрямки послідовної диверсифікації виробництва на Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінаті, які в умовах сталого низького попиту на марганцеву продукцію сприятимуть підвищенню ефективності використання наявних основних фондів. Надані рекомендації з удосконалення методу управління спеціалізованим устаткуванням гірничо-збагачувальних підприємств на основі поширення комплексної переробки мінеральних ресурсів та давальницької сировини як пріоритетних напрямків диверсифікації виробництва. Розроблено методику розподілу обмеженого обсягу капіталовкладень між диверсифікаційними проектами, що дозволяє отримати найбільший прибуток від їх сумісного впровадження на підприємстві. Складено методичні рекомендації з формування рівня беззбитковості в умовах диверсифікованого виробництва. Встановлена залежність собівартості продукції технологічного цеху від частки сумісних умовно-постійних витрат, що визначається завантаженням основних фондів. Розподіл витрат за видами продукції дозволяє управляти їхньою собівартістю та оптимізувати обсяги виробництва.

На основі виконаних досліджень складено методичні рекомендації з управління ефективністю використання основних фондів гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом диверсифікації виробництва. Рекомендації затверджені та прийняті до використання на Орджонікідзевському ГЗКі (довідка від 26 серпня 2003 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і наукових завдань, ідеї роботи, наукових висновків і методичних рекомендацій, здійсненні аналітичних досліджень, в обробці та узагальненні отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження схвалені на науково-технічних радах Орджонікідзевського ГЗКу і проектного інституту "Кривбаспроект" (м. Кривий Ріг). Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях: “Управління трудовими ресурсами: проблеми й перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 1997), “Проблеми й перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (м. Дніпропетровськ, 1999-2001), "Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель" (м. Дніпропетровськ, 2002); засіданнях кафедри прикладної економіки НГУ (1999-2003).

Публікації. Основні положення та результати роботи опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 4,4 д.а., з них автору належить 3,78 д.а., в тому числі 8 статей у журналах і збірниках наукових праць, 4 статті у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій, підрозділи у двох монографіях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків, які викладені на 158 сторінках тексту. Робота містить 31 таблицю, 33 рисунки, список використаних джерел із 147 найменувань, додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Визначення напрямку поліпшення ефективності експлуатації основних фондів гірничо-збагачувальних комбінатів" визначено, що підприємницька активність економічних суб’єктів, державне управління в умовах ринкових відносин стимулюють здійснення систематичних заходів на підприємствах для підтримки їх рентабельності і конкурентоспроможності. Увага багатьох науковців, постійно зосереджена на пошуку резервів збільшення потенціалу підприємств, що сприяв би відповідному розвитку України.

Суттєвий доробок до теоретичного обґрунтування подальшого розвитку економіки гірничих підприємств і гірничодобувної галузі в цілому здійснили О.І. Амоша, О.С. Галушко, Л.М. Зайцева, С.М. Короленко, В.Я. Нусінов, І.В. Петенко, Т.Б. Решетілова, В.І. Саллі, В.П. Скубенко, А.М. Турило та інші вчені. Велике значення при цьому приділяється реалізації потенційних можливостей підвищення ефективності використання наявних ресурсів. Яо я_________________________________________Якість використання основних фондів підприємств гірничо-металургійного комплексу завжди була важливим науковим і практичним завданням. Багато фахівців, серед яких М.І. Агошков, В.Ю. Будавей, М.А. Віленський, О.В. Дейнега, М.Ш. Доветов, Я.В. Моссаковський, Т.Н. Найдьонов, П.М. Олексієнко, В.В. Пакулін, С.І. Парпула, В.С. Пащенко, Н.В. Римар, Н.Д. Свірідова, В.К. Сенчагов, М.М. Тимуш, М.Й. Шабанов, І.М.Школа, суттєво сприяли вирішенню цього питання, розглядаючи як загальну систему відтворення і накопичення основного капіталу, так і окремі аспекти ефективності експлуатації основних засобів. Проте вивчення наукових теорій, сучасних економічних поглядів, ідей свідчить, що в їх працях недостатньо розглянуто вплив особливостей функціонування гірничо-збагачувальних підприємств на заходи з поліпшення використання основних фондів. При вивченні управління основними фондами найбільша увага тради-ційно приділяється удосконаленню технологій та організації діючого виробництва. При скороченні обсягів марганцеворудного виробництва основні фонди, що вивільняються, не розглядаються як капітал для розвитку іншої підприємницької діяльності на підприємстві.

На сучасному етапі найбільш ефективним засобом підвищення фондорентабельності рекомендована диверсифікація виробництва, яка досліджується в працях провідних фахівців з менеджменту (І. Ансофф, М.І. Баканов, Г. Бірман, І. Бланк, Р. Дамарі, Ф. Котлер, П. Ленд, А.В. Мертенс, Я. Моуден, С.Шмідт). Поширення номенклатури продукції, яка випускається при використанні наявних фондів, дозволяє отримати додатковий прибуток підприємству, а також врахувати інтереси споживачів продукції, держави та інших суб'єктів суспільства. Тобто, при визначенні напрямку поліпшення використання основних фондів слід врахвувати особливості тенденції розвитку середовища функціонування підприємства.

Зниження попиту на марганцеворудну продукцію Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату (ОГЗКу), починаючи з 1996 року, призвело до скорочення обсягів видобутку сирої руди і випуску її концентрату в 1,8...2,3 рази. Основні виробничі фонди комбінату мають низький ступінь завантаженості: потужності кар'єрів використовуються на 68,3 %, збагачувальних фабрик – на 73,4 %, агломераційної фабрики – на 25,7 %. В умовах надмірності виробничих потужностей на ОГЗКу не приймаються заходи щодо виявлення шляхів їх альтернативного використання (поза сферою виробництва марганцевого концентрату). Аналіз динаміки показників ефективності експлуатації основних фондів ОГЗКу показує, що у період з 1976 по 1991 рік, який характеризується ста-більними економічними умовами функціонування, фондовіддача по гірничій масі знизилася на 7,2 %, видобутку руди – на 25,2 %, випуску марганцевого концентрату – на 44,8 %.

Різноманіття устаткування надає можливість використовувати мобільні основні засоби (кар'єрно-дорожня техніка, технологічний і пасажирський автотранспорт, верстатне устаткування тощо) в диверсифікаційних проектах, а також створювати нові проекти, схожі з основним виробництвом і одержувати синергетичний ефект, зумовлений спільною експлуатацією наявних технологій і техніки (виробництво агломератів). За допомогою статистичного аналізу визначено, що залежність вартості фондів кар'єру від обсягу видобутку руди відбивається рівнянням ОФ =-0,011Q2+54,3Q-12866 (R2 = 0,83). Зменшення видобутку руди на 200 тис.т/рік дозволяє вивільнити основні фонди загальною вартістю в середньому 11,5 млн. грн. (кар'єрні екскаватори з місткістю ковша 5…8 м3, бульдозери, трактори, автотранспорт).

Диверсифікація діяльності комбінату підвищує економічну ефективність його функціонування, а також соціальну відповідальність, яка полягає у створенні нових робочих місць, збереженні кваліфікованого персоналу підприємства, раціональному і комплексному використанні ресурсів родовища, вирішенні екологічних проблем, тобто сприянні сталому розвитку регіону.

У другому розділі "Теоретичні основи диверсифікації виробництва марганцевих гірничо-збагачувальних комбінатів" досліджено підприємницький інтерес до видобутку і переробки мінеральних ресурсів вітчизняних та закордонних підприємств з метою поширення поточного бізнесу. Диверсифікація виробництва на сучасних вітчизняних гірничих підприємствах здійснюється шляхом поступового збільшення кількості комерційних напрямків (супутнє та допоміжне виробництва), що пов'язано з еволюцією основного виробництва, та не обумовлено підприємницькою активністю в реалізації існуючого виробничого потенціалу підприємств. Визначено, що робота комбінату в традиційній сфері бізнесу призводить до поступового зниження прибутковості поточної діяльності та не забезпечує економічної стабільності на довгостроковий термін. Диверсифікація гірничо-збагачувального виробництва обмежується умовою збереження необхідного для споживачів обсягу випуску марганцевого концентрату, який є важливою сировиною для розвитку інших галузей народного господарства. Отже, виробництво марганцевого концентрату залишається одним з підприємницьких орієнтирів ОГЗКу для подальшого функціонування.

Визначено, що, крім виробництва мінеральної сировини, Орджонікідзевський ГЗК має також розвивати наступні спеціалізації: виробництво товарів народного споживання, надання послуг соціально-культурного й оздоровчого характеру. З метою збільшення інтенсивності використання вільних основних фондів на сучасних ГЗКах пропонується впроваджувати концентричний вид диверсифікації (рис. 1). Це пов'язано із застосуванням близьких до основного виробництва технологій при комплексному використанні ресурсів родовища (видобутку вапняку, піску, виробництва залізорудного агломерату, глини керамзитової, стінових каменів та гранітних блоків).

При оцінці впливу економічних важелів з управління ефективністю використання основних фондів на рентабельність продукції досліджено можливості додаткового фінансування диверсифікаційних проектів з використанням амортизаційних відрахувань. При цьому взято до уваги вплив інфляції, норми прибутку диверсифікаційних проектів та їх комерційного ризику на розмір амортизаційних сум. Сполучення уповільнених і прискорених способів амортизації дозволяє економістам управляти собівартістю продукції шляхом зміни розміру амортизаційних сум, виходячи з особливостей кожного етапу життєвого циклу продукції комбінату, її конкурентоспроможності. За умови великої вартості фондів гірничих підприємств використання амортизаційних відрахувань у диверсифікаційних проектах забезпечує акумулювання додаткового обсягу грошових ресурсів підприємства, що дозволить своєчасно оновлювати основні фонди.

У результаті досліджень визначено, що залежність рентабельності марганцевої руди ОГЗКу від фондорентабельності може бути описана параболічною функцією. Щорічне зменшення інтегрального коефіцієнта використання основних фондів на 2 % сприяє форму-ванню частини фондів, які не використовуються в основному виробничому процесі. Це є передумовою зменшення фондорентабельності по видобутку руди - на 40 %, її рентабель-ності - на 35 %. Середній темп зниження рентабельності продукції складає 2,5 % щорічно.

Основне профільне виробництво Орджонікідзевського ГЗКу значно переважає над додатковим за масштабами: питома вага собівартості основної продукції у загальному обсязі виробничих витрат становить 93 %. Додаткові виробництва здійснюються переважно за рахунок витрат марганцевого виробництва, а побіжні вимагають однакового з основним технологічного устаткування, гірничо-транспортної техніки, збагачувальних машин тощо.

Аналіз витрат на додаткові виробництва ОГЗКу дозволив визначити, що спільність витрат на розкрив, утримання основних фондів, амортизацію, електроенергію, оплату праці персоналу основного і додаткових виробництв надають комбінату можливість отримати економію в розмірі 10–-% собівартості продукції побіжних виробництв і забезпечити їх рентабельність. Тому найбільш ефективно будуть використовуватися основні фонди ОГЗКу за рахунок синергізму в разі послідовної диверсифікації виробництва комбінату, яка буде представляти комбінацію її можливих видів (див. рис. 1).

Віднесення марганцевого виробництва до основного є умовним, тому що у випадку збільшення попиту на іншу продукцію, воно може перейти до додаткового та навпаки. Імовірність переходу підприємства в інші сфери бізнесу при диверсифікації виробництва сприяє структурним змінам на підприємстві. У зв'язку з цим проаналізовано структуру основного та додаткових виробництв гірничо-збагачувального підприємства і можливості її цілеспрямованого перетворення з метою підвищення ефективності використання основних фондів.

З урахуванням технологічних і технічних особливостей основного виробництва найбільш перспективними для ОГЗКу диверсифікаційними проектами визначено випуск електролітичного марганцю та його сполук, переробка бідних марганцевих руд, шламів та інших відходів металургійного переділу, випуск брикетованого марганцевого дріб'язку, суміші суглинків для виробництва цегли, керамзитового гравію, сировини для цементної і будівельної промисловості тощо. У цілому діючі та заплановані на ОГЗКі диверсифікаційні проекти дозволяють створити до 470 робочих місць і потребують асигнувань у сумі понад 10 млн. грн.

Внаслідок впровадження диверсифікаційних проектів, що сприяють вирішенню еколого-соціальних задач (зниження забруднення навколишнього середовища гірничо-збагачувальним виробництвом, збереження персоналу підприємства, сприяння розвитку міста), комбінат отримує додаткові позитивні ефекти, що позначаються на його виробничому потенціалі, відносинах із зовнішнім оточенням.

У третьому розділі "Економічна оцінка диверсифікації виробництва гірничо-збагачувальних комбінатів" теоретично обґрунтовано критерій ефективності впровадження диверсифікації виробництва у взаємозв'язку з ефективністю використання основних фондів технологічних цехів гірничо-збагачувальних комбінатів. У результаті аналізу структури витрат Орджонікідзевського ГЗКу за ступенем їхньої еластичності до обсягу реалізації продукції визначено, що значну частку постійних витрат складають амортизація і утримання основних фондів. Отже, собівартість продукції комбінату знаходиться у великій залежності від обсягу виробництва. Завантаженість виробничих потужностей на рівні беззбитковості відповідно до існуючих обсягів виробництва концентрату та агломерату складає 92 % та 95,7 %, що зумовлює мінімальний запас їх фінансової сталості (8,0 % і 4,3 %). Поширення його номенклатури дозволяє знизити рівень беззбитковості виробництва. Цей критерій визначає імовірність зменшення витрат на виробництво продукції і обсягу її випуску внаслідок впровадження однорідних проектів.

Зміна ефективності використання основних фондів багатопрофільного підприємства виникає за рахунок синергізму взаємодіючих виробництв при виготовленні продукції на базі однорідних технологій. Обґрунтовано, що для Орджонікідзевського ГЗКу найбільший синергізм має місце при випуску марганцевого та залізорудного агломератів. При випуску обох агломератів та збільшенні коефіцієнта інтенсивної завантаженості наявних основних фондів фабричні постійні витрати зменшуються з 24,19 до 6,44 грн./т, а це призводить до зниження собівартості продукції по фабриці з 299 до 160 грн./т., а також рентабельності продукції.

Теоретично обґрунтовано, що при зростанні сумісних постійних витрат, які можуть розподілятися між окремими видами продукції, збільшуються можливості знижувати собівартість агломератів (рис. 2). Відповідно до визначеної частки загальних постійних витрат у розмірі 686 тис.грн./міс. собівартість марганцевого агломерату зменшується на 44,2 грн./т (27,6 % до фактичної собівартості), що зумовлює збільшення собівартості залізорудного агломерату на 7,6 грн./т (7,7 % до фактичної собівартості).

Оптимальність величини сукупних постійних витрат для двох видів продукції буде спостерігатися у випадку, якщо залежність обсягу продукції від частки сукупних умовно-постійних витрат не є прямолінійною (описується поліномом n-ого ступеня). Для таких умов визначено, що мінімальна собівартість виробництва обох агломератів дорівнює 270,1 грн./т., що відповідає оптимальному розподілу основних фондів за видами продукції: марганцевий агломерат – 60 %, залізорудний – 40 %. Розрахунковий обсяг виробництва марганцевого агломерату складає 26,3 тис.т/міс., залізорудного – 23,4 тис.т/міс.

Запропоновано алгоритм розподілу обмежених інвестицій між диверсифікаційними проектами гірничо-збагачувального підприємства, який дозволяє визначити оптимальний (виходячи з найбільшого сумарного прибутку по всіх розглянутих проектах) обсяг інвестування проектів. Задача вирішена графоаналітичним методом на основі функцій прибутку від обсягу капіталовкладень у проекти. Функція мети буде максимізувати загальний прибуток підприємства від реалізації прийнятих видів продукції при різних обсягах інвестицій. При реалізації n проектів (виробництв) цільова функція має вигляд:

.

При визначенні функції запропоновано враховувати екологічний ризик гірничо-збагачувального виробництва, який здатен підвищити імовірність зменшення чи неотримання прибутку. Це зумовлюється тим, що при додаткових капіталовкладеннях і нарощуванні потужностей комбінату необхідно спрямовувати більше коштів на підтримку відповідності виробництва природоохоронним нормам. Отже, графік функції П=(А) розташовується нижче звичайного, і утворюється зона зниження прибутковості диверсифікаційного проекту.

Оптимальний план розподілу інвестицій між n проектами диверсифікованого виробництва встановлюється в наступному порядку:

1)

2)

3)

для сумарного графіка, отриманого на етапі 2, за допомогою кореляційного аналізу встановлюють рівняння регресії, що описує функцію спільного прибутку

4)

5)

6)

7)

8)

9)

10)

З використанням запропонованої методики, наприклад, визначено план розподілу 1 млн. грн. між трьома виробничими проектами ОГЗКу (марганцевий концентрат, марганцевий і залізорудний агломерати), який дозволяє підприємству одержати економію виробничих витрат у розмірі 214,3 грн./т. Аналіз структури продукції відповідно до цієї економії свідчить, що пріоритетом інвестування користуються виробництва з більш великим ступенем промислової обробки сировини, а це підтверджує доцільність диверсифікації та її перших напрямків, зумовлених синергетичними ефектами при спільному використанні наявних фондів і технологій.

ВИСНОВКИ

У дисертації, що є завершеною науковою працею, отримані нові результати, які полягають у теоретичному визначенні економічних важелів підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих комбінатів шляхом послідовної диверсифікації виробництва на підставі синергізму при визначенні рівня беззбитковості багатопрофільного виробництва, що має важливе наукове і практичне значення для поліпшення сучасного стану економіки гірничо-збагачувальних підприємств України. У результаті дисертаційного дослідження сформульовані такі науково-практичні висновки та рекомендації:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Рекомендації щодо використання отриманих результатів

Результати дисертаційного дослідження запропоновані до використання в роботі планово-економічних служб гірничо-збагачувальних комбінатів ДАК "Укррудпром" та проектних інститутів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

Опубліковано в інших виданнях:

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

У працях, опублікованих у співавторстві, особисто автором виконано:

[2] - аналітичні дослідження розподілу обмеженого обсягу інвестицій між диверсифікаційними проектами;

[1,3,11] - теоретичне обґрунтування доцільності диверсифікації виробництва гірничо-збагачувального комбінату та важелів, що сприяють підвищенню ефективності використання його наявних основних фондів;

[9] - аналіз процесу формування продукції і використання ресурсів гірничо-збагачувального виробництва у взаємозв'язку з техніко-економічними показниками;

[13] - визначення критерію економічної ефективності початкових етапів диверсифікації виробництва гірничо-збагачувального підприємства;

[10,14] - дослідження додаткових ефектів, що зумовлюються диверсифікацією виробництва Орджонікідзевського ГЗКу.

АНОТАЦІЯ

Шаповал В.А. Підвищення ефективності використання основних фондів гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом диверсифікації виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - “Економіка, організація і управління підприємствами”. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2003.

Обґрунтовано підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих гірничо-збагачувальних підприємств шляхом впровадження диверсифікації виробництва на базі початкового та оперативного синергізму. Визначено, що на сучасних ГЗКах доцільно впроваджувати концентричний вид диверсифікації. Теоретично досліджена залежність рентабельності марганцевої руди від рентабельності основних фондів, що надає можливість кількісно оцінити вплив економічних важелів щодо управління ефективністю використання фондів гірничо-збагачувальних комбінатів на показники прибутковості.

Для визначення економічної ефективності початкових етапів диверсифікації виробництва запропоновано використовувати зниження рівня беззбитковості функціонування підприємства. Розроблені теоретичні положення щодо розрахунків оптимальної величини сукупних постійних витрат для двох видів продукції. Запропоновано методику оптимального розподілу інвестицій, які спрямовуються на створення та обслуговування основних фондів диверсифікаційних проектів.

Ключові слова: гірничо-збагачувальне підприємство, основні фонди, рентабельність основних фондів, диверсифікація виробництва, беззбитковість, синергізм.

АННОТАЦИЯ

Шаповал В.А. Повышение эффективности использования основных фондов горно-обогатительных комбинатов путем диверсификации производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - “Экономика, организация и управление предприятиями”. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2003.

Обосновано повышение эффективности использования основных фондов марганцевых горно-обогатительных предприятий путем диверсификации производства на основе начального и оперативного синергизма. Определено, что на современных ГОКах целесообразно проводить концентрический вид диверсификации. Теоретически исследована зависимость рентабельности марганцевой руды от рентабельности основных фондов, что предоставляет возможность количественно оценить влияние экономических рычагов относительно управления эффективностью использования основных фондов горно-обогатительных комбинатов на показатели прибыльности.

Для определения экономической эффективности начальных этапов диверсификации производства предложено использовать снижение уровня безубыточности предприятия. Разработаны теоретические положения для расчета оптимальной величины совокупных постоянных затрат для двух видов продукции. Предложена методика оптимального распределения инвестиций, которые направляются на создание и обслуживание основных фондов диверсификационных проектов.

Ключевые слова: горно-обогатительное предприятие, основные фонды, рентабельность основных фондов, диверсификация производства, безубыточность, синергизм.

THE ANNOTATION

Shapoval V.A. Increasing the efficiency of the capital assets maintenance at ore mining and processing enterprises is achieved by production diversification. - Manuscript.

The thesis of obtaining the degree of a Candidate of Economic Sciences code is 08.06.01 - " Economy, organization and management of the enterprises ". National mining university, Dnepropetrovsk, 2003.

During the course of research aimed at increasing of the capital assets utilization efficiency the entire range of factors of internal and external operating environment has been analyzed; among them those which highlight the results of economical activity and development prospects. Obtained results together with the evaluation of capital assets of Joint-Stock Company "Ordzhonikidze ore mining and processing enterprise" maintenance efficiency have allowed us to identify diversification as a way of solving the matter of research.

It has been proved that under current conditions when market demand for manganese ore is low and the output volume of extracted and processed ore has decreased, the economic efficiency of the Company’s capital assets is increasing owing to involving its underutilized premises into new projects. It is assumed that production diversification process shall be implemented stage by stage. The priority is given to the projects which stipulate for joint utilization of available capital assets and technologies, which means initial and operative synergism. It is revealed that concentric diversification is considered expedient to implement on the today's mining enterprises. It is theoretically proved that manganese ore profitability related with capital assets of enterprise profitability. This allows quantifying the influence of the capital assets of ore mining and processing enterprises maintenance efficiency management onto production cost and products profitability.

It is substantiated that together with implementation of the diversification projects which provide for settlement of environmental and social issues (such as decrease of environment pollution level by ore mining and processing production, personnel retention, development of local economics) the enterprise also gains additional benefits which influence positively to its production potential and external relations.

The volume of decreasing the marginal recoupment level (i.e. breakeven point) is offered to be the economic efficiency index of production diversification implementation initial stages owing to decreasing the specific semi-constant costs of calculated items reflecting depreciation and costs deduction. Such effect is enabled by the synergetic effect caused by joint utilization of capital assets within the diversification projects. It is determined that production cost of a technological shop depends on a share of joint semi-constant costs which indicated by level of capital assets utilization. The optimal value of the specific semi-constant costs per each kind of product can be calculated in accordance with developed methods; such approach makes it possible to manage the products production cost and to optimize the volume of production.

The method of optimal investments allocation planning (in respect of those distributed for diversification project capital assets accumulation and renovation) has been updated and improved. It is asserted that the curve of revenues gained from the volume of the said investment into each diversification project is extremal. Therefore, the optimal distribution plan of the available capital assets can be analytically developed based on differentiation of the function at its maximal points. The methods for optimal investments allocation has been offered for the manufacturing enterprises where the level of production costs reduction is determined taking into consideration the volume of investments into the certain project.

The achieved results of research are offered to be implemented by planning economical departments of the ore mining and processing enterprises comprising “UKRRUDPROM” State-owned Joint Stock Company and design offices.

Key