КИЇВСЬКИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

МЕЛЕЩЕНКО ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 002.7:681.3

КОМП'ЮТЕРНІ I ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЯК ГАРАНТ ІНТЕГРАЦІЇ ЖУРНАЛІСТИКИ УКРАЇНИ

В СВІТОВИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР

10.01.08 - журналістика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук

Київ 1998

Дисертацією є рукопис “Комп’ютерні і телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір”

Робота виконана в Інституті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант – доктор історичних наук, професор Москаленко Анатолій Захарович, директор інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Іванченко Роман Григорович, завідувач кафедри Київського національного технічного університету “Політехнічний інститут”,

доктор політичних наук Бебик Валерій Михайлович, директор Київського Інституту менеджменту та Міжрегіональної академії управління персоналом,

доктор технічних наук, професор Петров В’ячеслав Васильович, директор Інституту проблем реєстрації інформації, член-кореспондент НАН України

Провідна організація – Львівський університет імені Івана Франка Міністерства освіти України

Захист відбудеться 28 грудня 1998 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.01.08 Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Київ, вул.Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка: м.Київ, вул.Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “27” листопада 1998 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук,професор В.П.Олійник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У другій половині ХХ сторіччя інформація, управління та організація, наче потужні "локомотиви" прогресу, надали нової якості людській цивілізації. Для провідних країн світу цей перехід відбувся у 60-х - середині 80-х років. Фактично розпочалася нова епоха - технологічна, в якій домінуючу роль відіграють інформаційні технології. Її основний сенс - зміна способу виробництва, за якого виготовлення продукції виправдано з економічної, соціальної та екологічної точок зору.

У журналістиці подібні підходи існували завжди, незважаючи на те, що саме мати на увазі - журналістику як комплекс каналів передачі масової інформації або журналістику як систему різних творів (переважною мірою власне журналістську творчість). Так, історичний розвиток технічних можливостей масової комунікації під впливом НТР привів наприкінці ХХ сторіччя до величезної “щільності” потоків масової інформації. Що стосується журналістської майстерності і змістовного наповнення діяльності засобів масової інформації (ЗМІ), то звичайна редакційна практика передбачає випробувальний строк на стажерській посаді для кандидатів у професійні комунікатори. Для журналістів, які прагнуть або підвищити свою кваліфікацію до рівня власних кореспондентів при редакторах, або стати журналістами-міжнародниками, у великих редакціях, що мають зарубіжні корпункти, та в світових інформаційних агентствах існують розроблені практичні рекомендації Див., напр.: Как писать для АПН. - М., 1988; Слово, или Как писать для агентства Ассошиейтед Пресс / Пер. с англ. - М., 1991; Вільямз С. Як писати для своїх читачів /Пер. з англ. - К., 1995.. Масова комп'ютеризація суспільства і, відповідно, впровадження інформаційних технологій у журналістику, в засоби масової комунікації приводить до революційних змін в існуючих технічних засобах і технологічних процесах.

Історіографія теми. Процес впровадження інформаційних технологій у журналістику надто динамічний, знаходиться в постійному русі, що обумовлюється провідним науково-технічним і технологічним впливом. Через це дана проблематика до останнього часу знайшла лише часткове вiдображення в журналiстикознавствi. Внаслідок постійних революційних змін, яких зазнають знаряддя журналістської праці та редакційно-виробничий процес, існуючі науковi працi аналізують тільки окремі аспекти комп'ютеризації системи ЗМІ України. Відсутні наукові роботи, якi узагальнюють заявлену тему, дають сучасне уявлення про спектр комп'ютерних і телекомунiкаційних технологій, пристосованих саме для редакцій. Теоретична i практична журналiстика має у своєму розпорядженнi лише окремi розділи в дисертацiйних дослiдженнях, монографіях, підручниках, посібниках, а також деякі науковi статтi.

Весь цей доробок можна роздiлити на кiлька груп, застосовуючи кілька класифікацій.

Першу групу становить спецiальна лiтература, присвячена людській цивілізації, її технологічним характеристикам, особливостям і протиріччям Див., напр.: Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., 1993; Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. - М., 1977; Гудожник Г. Цивилизация: развитие и современность // Вопросы философии. - 1986. - N3. - С.33-43; Данилевский Н.Я. Россия и Европа. - М., 1991; Ковальченко И.Д. Возможное и действительное и проблемы альтернативности в историческом развитии // История СССР. - 1986. - N4. - С.83-104; "Круглый стол" о соотношении понятий “цивилизация” и “культура” в свете марксистско-ленинского учения об общественно-экономических формациях // Новая и новейшая история. - 1983. - N4. - С.68-69; Культура и цивилизация. Сб. ст. - М., 1984; Мечников Л. Цивилизация и великие исторические реки. - М., 1995; Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. - К., 1996; Панарин А. Возвращение в цивилизацию или “формационное одиночество”? // Философские науки. - 1991. - N8. - С.3-16; Померанц Г.С. Выход из транса. - М., 1995; Семенов Ю.Н. Социальная философия А.Тойнби. - М., 1980; Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992; Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987; Тойнби А.Дж. Постижение истории / Пер. с англ. - М., 1991; Его же. Цивилизация перед судом истории. - М.; СПб., 1995; Цивилизации / Сб. ст. - Вып.1. - М., 1992; Цивилизация в современном мире. - М., 1983; Цивилизация и исторический процесс. - М., 1983; Цивилизация: теория, история и современность. - М., 1989; Шевченко В.Н. Возвращение в цивилизацию или поиск реального пути? // Философские науки. - 1991. - N8. - С.17-33; Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993; Его же. Человек и техника // Культурология - ХХ век: Антология. - М., 1995. - С.454-494; Яковец Ю. У истоков новой цивилизации. - М., 1993; Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991; Adams R.M. The Evolution of Urban Society. - Chicago, 1966; Flannery K.V. Archeological Systems Theory and Early Mesoamerica // Anthropological Archeology in Americas. - Washington, 1968; Leroi-Gourhan A. Le geste et la parole. - Paris, 1965; Servicе E.R. Originе of the State and Civilization. - New York, 1975 та ін., але вона лише певною мiрою стосується безпосередньо теми даної дисертацiйної працi.

Другу групу становлять видання, що узагальнили здобутки власне технологічної науки Див., напр.: Бондаренко А.Д. Современная технология: теория и практика. - Киев; Донецк: Выща шк., 1985; Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм в XVI-XVIII вв.: В 3-х т. - М., 1988-1992; Горчаков Л.М. Введение в теорию технологических процессов.- Ростов-н/Д, 1988; Каширин В.П. Философские вопросы технологии: (Социологические, методологические и техноведческие аспекты). - Томск, 1988; Лем С. Сумма технологий. - М., 1968; Смирнов С.В. Становление основ общественного производства (Материально-технический аспект проблемы). - К.: Наук. думка, 1983 та ін., але досліджені методи, способи та прийоми стосуються здебільшого різноманітних галузей людського знання, а не журналістики конкретно.

Третю групу становить лiтература, присвячена висвiтленню рiзних аспектiв використання комп'ютерiв Див., напр.: Арисава Макото. Что такое компьютер. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988; Белов В.А. Работаем с dBase III Plus. - М.: Мир, 1989; Богумирский Б.С. Руководство пользователя ПЭВМ. - СПб, 1992; Борковский А.Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике (с толкованиями). - М.: Рус. яз., 1987; Боув Т., Родс Ч. Настольная издательская система PAGEMAKER для персональных компьютеров. - М., 1991; Вычислительные сети и сетевые протоколы. - М.: Мир, 1982; Гилстер П. Навигатор Internet. - М., 1996; Дей А.К. Ventura Publisher 2.0: Практическое пособие. - М.: Компьютер, Финансы и статистика, 1992; Мультимедиа. - К., 1995; Мячев А.А. Персональные ЭВМ: краткий энциклопедический справочник. - М.: Финансы и статистика, 1992; Norton Commander 3.0: Для пользователей IBM-совместимых персональных компьютеров. - М.: И.В.К.-СОФТ, 1991; Обработка данных с помощью компьютера. - К.: Выща шк., 1991; Попков А.И. Введение в практическую информатику. - Томск: Радио и связь, 1990; Потоцкий В.К. Работаем с системой Clipper.- М.: Мир, 1990; Финогенов К.Г. MS-DOS 4.01. - М., 1991; Шомье Ж. Банки данных. - М.: Энергоатомиздат, 1981; VisualBasic. - К., 1993 та ін.. Проте вона розкриває в основному або загальнi поняття iнформатики, або специфiку програмування, або інструкції з користування конкретними інформаційними технологіями без урахування фахової спеціалізації користувачів.

Четверту групу складають дисертацiйнi дослiдження Ю.Л.Афанасьєва, Н.С.Байгарової, Н.М.Буркової, А.А.Васильєва, Л.Е.Ведмедової, В.М.Дриянського, Н.Н.Євтєєвої, Л.М.Кудрявцевої, А.Я.Лаздиня, М.Т.Стахова, Л.П.Турунтаєва Афанасьев Ю.Л. Роль моделирования в художественном отражении и его проявление в музыке: Дис... на соиск. учен. степени канд. филос. наук. - К., 1976; Байгарова Н.С. Программная поддержка гибкой технологии ввода документов в БД системы международной справочной информации в редакции газеты: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. физ.-мат. наук. - М., 1988; Буркова Н.М. Математические модели русского словообразования и их применение в автоматизированных информационных системах: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. техн. наук. - Харьков, 1986; Васильев А.А. Разработка методов автоматизации ввода потоков данных в информационных системах: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. техн. наук. - М., 1989; Ведмедева Л.Е. Ценностные аспекты информационных процессов (методологический анализ): Дис... канд. филос. наук. - Одесса, 1989; Дриянский В.М. Исследование и разработка интерактивных моделей поиска в документальных информационных системах: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. физ.-мат. наук. - К., 1981; Евтеева Н.Н. Программное обеспечение для автоматизированной обработки международной справочной информации: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. физ.-мат. наук. - М., 1988; Кудрявцева Л.Н. Советская газета. Основные направления и тенденции развития материально-технической базы в условиях научно-технической революции: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. ист. наук. - М., 1974; Лаздинь А.Я. Разработка методов автоматической рубрикации для решения задач информационного поиска: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. физ.-мат. наук. - М., 1990; Стахов М.Т. Научно-техническая революция и роль современных технических средств в подготовке журналистских кадров: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. ист. наук.- М., 1974; Турунтаев Л.П. Модели и алгоритмы обоснования решений при автоматизации планирования научно-исследовательской деятельности в вузе: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. техн. наук. - Томск, 1986.. Хоча вони i дають певнi поняття про комп'ютерні й телекомукаційні технології, зокрема, бази i банки даних, органiзацiю тематичного пошуку iнформацiї, проте мало стосуються практики редакційної роботи і всебічно не охоплюють тему, якій присвячене дане дисертаційне дослідження.

П'яту групу становлять наукові праці зарубіжних вчених Bagdikian B. The information Machines. - N.Y., 1971; Breed W. Mass Communication and sociokultural integration // People, society and mass communications / Dexter L., White D. (Eds.). - N.Y., 1970; Communication technology and social policy. Ed. by G.Gerbner, L.P.Gross, W.N.Melody. - London-Sydney-Toronto, 1973; Cooper T.W. Communication Ethics and Global Change. - N.Y., 1989; Dexter L.A., White D.M. (eds.). People, Society and Mass Communication. - N.Y., 1964; Ellul J. Propaganda. The Formation of Men's Attitudes. - N.Y., 1966; Ellmore R. Terry. Mass Media Dictionary. - Illinois, 1992; Floyd K. Baskette, Jack Z. Sissors, Brian S. Brooks. The Art of Editing.- New York; London, 1982.- 504 p.; de Fluer M.L., Dennis E.E. Understanding Mass Communication. - Boston, 1988; Habermas J. Theorie des kommunikativen Handelns. - M., 1981; Hiebert R.E., Ungurait D.F., Bohn Th. Mass Media: An Introduction to Modern Communication. - N.Y., 1975; Information Society for Richer, for Poorer / Ed. by N.Bjo Andersen, M.Earl, O.Holst, E.Mumdorf. - Amsterdam, 1982; Innis H. Empire and Communication. - Toronto, 1950; Introduction to Mass Communication Research / Ed. by P.Nafziger, D.White. - Louisiane State Univ. Press, 1968; Lippman W. Public Opinion.- N.Y., 1965; Martin J. Technology Changes but Human Nature Statys the Same // Computer World. - 1986, Novemb.; Mass Communications / Schramm W. (Ed.). - Urbana, 1960; Masuda G. The Information Society as Post-Industrial Society. - Tokyo, 1981; McLuhan M. Understanding media. The extensions of man. - London, 1967; The Medium is the message. - New York-Toronto-London, 1967; Culture is our business.- Toronto, 1970 etc., проте результатами їхньої роботи слід користуватися обережно як внаслідок специфіки досліджуваних об'єктів на місцевому матеріалі (який не можна сліпо переносити на український грунт), так і в зв'язку із згаданими революційними змінами у журналістиці, що вимагають переосмислення багатьох положень цих робіт.

Ще одну групу становлять дослідження представників наукових дисциплін, які, як і журналістика, мають одну й ту ж мету - оптимізацію управління в різних інформаційних системах. Йдеться, зокрема, про кібернетику, психологію, соціологію, філософію, педагогіку Абдеев Р.Ф. Генезис механизма управления, его системоорганизующая роль и философский статус // Теория, методология и практика системных исследований: Тез. докл. - М., 1984. - С.165-168; Его же. Механизм управления, его генезис и системоорганизующая роль // Философские науки. - 1990. - N 4. - С.105-113; Абрамова Н.Т. Кибернетическая модель и построение теории: Эксперимент, модель, теория. - Москва; Берлин, 1980; Амосов Н.М. Моделирование мышления и психики. - К., 1965; Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Зуєв К.А. Гуманізм як сучасна проблема. - К., 1996; Анохин П.К. Психическая форма отражения действительности // Ленинская теория отражения и современность. - София: Наука и искусство, 1969. - С.108-139; Афанасьев В.Г. Мир живого: Системность, эволюция и управление. - М., 1986; Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. - М.: Наука, 1986; Братко О.А. Психологія і кібернетика. Моделі психічної діяльності. - К., 1968; Бриллюен Л. Наука и теория информации. - М.: Физматгиз, 1960; Винер Н. Кибернетика и общество. - М.: Сов. радио, 1958; Его же. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. - М.: Сов. радио, 1968; Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. Мышление и речь. Проблемы психологического развития ребенка. - М., 1956; Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. - М., 1987; Громов Г.Р. Национальные информационные ресурсы: Пробл. пром. эксплуатации. - М.: Наука, 1984; Грушин Б.А. Мнение о мире и мир мнений. Проблемы методологии исследования общественного мнения. - М.: Политиздат, 1967; Губерський Л.В. Ідеологія в системі українознавства // Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства: Матеріали Першої міжнародної конференції. - К., 1993.- С.63; Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. - М., 1982; Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації (Соціально-культурний аспект). - К.: Наук. думка, 1992; Зинченко В.П. и др. Инженерная психология. - М.: Мысль, 1964; Кон И.С. Социология личности. - М., 1967; Крижанівський В.І. Деякі концептуальні та методичні підходи до вивчення історії української державності // Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства: Матеріали Першої міжнародної конференції. - К., 1993. - С.64-65; Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики.- М., 1981; Пригожин И. От существующего к возникающему. - М., 1985; Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. - М., 1989; Шмальгаузен И.И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. - М.: Изд-во АН СССР, 1969 та ін.. Але ці науки мають свій предмет дослідження, виробили свій інструментарій, і вже хоча б цим праці представників названих дисциплін лише частково стосуються заявленої в даній дисертації теми.

Наступну групу становлять наукові праці вчених близького зарубіжжя, насамперед Росії, де виділяються журналістські підрозділи в Московському, Воронезькому та інших університетах. Весь цей доробок Див., напр.: Вартанова Л.Е. Газета и ЭВМ // Вестн. Моск. ун-та, Сер.10, Журналистика. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - N2. - С.74-84; Золотухин А.А. О понятиях "зависимость и независимость СМИ" в новом информационном порядке России // Изучение истории и практики печати России в условиях демократизации общества: Тезисы научно-практической конференции. - Воронеж, 1992. - С.10-13; Иванов И.В. Основные закономерности эффективного пропагандистского воздействия с позиции кибернетики // Вестн. Моск. ун-та, Сер.10, Журналистика. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - N4. - С.32-35; Коханова Л.А. Функциональная грамотность - проблему ставит печать // Вестн. Моск. ун-та, Сер.10, Журналистика. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - N6. - С.3-15; Лаврентьева Е.В., Накорякова К.М. Электронная журналистика. Редакционная обработка журналистских материалов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991; Ольшанський Т.А. Україна та її образ у польських засобах масової інформації // Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства: Матеріали Першої міжнародної конференції. - К., 1993. - С.110-112; Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995 та ін. хоча й присвячений вивченню проблем сучасного стану журналістики, її комп'ютеризації, проте так і не розкриває тему, якій присвячене дане дисертаційне дослідження.

Окрему групу становлять монографiї, підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, статтi, тези доповiдей на наукових конференцiях, публiкацiї в пресi представників української школи журналістики. Тут варто назвати наукові праці А.З.Москаленка Москаленко А.З. Основи журналістики: Конспект лекцій. - К., 1994; Його ж. Підготовка та перепідготовка журналістів у країнах Центральної Європи та Співдружності незалежних держав: Проект програми (У рамках семінару "Вільна преса в демократичній державі"): Європейська Академія Берліна. - Берлін, 1995; Його ж. Університетська освіта - основа формування інформаційної еліти // Журналістика й проблема формування нової політичної еліти в посткомуністичних державах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К., 1996. - С.3-7; Його ж. Проблеми розвитку масової комунікації на сучасному етапі // Вісник Київ. ун-ту: Сер.Журналістика. - К., 1995. - Вип.2. - С.3-25; Його ж. Ера інформації й демократичне суспільство // Вісник Київ. ун-ту: Сер.Журналістика. - К., 1996. - Вип.3. - С.3-16; Його ж. Журналістика на сторожі інтересів людини // Українська журналістика-96: Матеріали науково-практичної конференції.- К., 1996.- С.3-7; Його ж. Інформаційні проблеми сучасності //Роль засобів масової інформації в суспільно-культурному процесі в Україні: Матеріали наук. конф. - К., 1995. - С.3-9; Його ж. Преса як бізнес і соціальна інформація // Засоби масової комунікації як форма бізнесу: Тези і виступи міжнар. наук.-практ. конф. - К., 1992. - С.7-9; Його ж (у співавт.). Масова комунікація. - К.: Либідь, 1997. - 216 с.; Його ж. Вступ до журналістики. - К.: Школяр, 1997. - 298 с., В.І.Шкляра та А.А.Чічановського Чічановський А.А., Шкляр В.І. Політика. Преса. Влада. - Київ-Москва, 1993; Їхня ж. Світ інформації: особистість, суспільство, держава. - Київ-Москва, 1995; Їхня ж. Інформаційний простір як глобальна проблема сучасності // Вісник Київ. ун-ту: Сер.Журналістика. - К., 1995. - Вип.2. - С.44-53; Чичановский А.А. В тенетах свободы: Политологические проблемы взаимодействия властных структур, средств массовой информации и общества в новых геополитических условиях. - М., 1995; Шкляр В.І. Бар'єри слова. - К., 1995; Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра: Історико-теоретичний нарис/ Авт. кол.: В.І.Шкляр (керівник), О.К.Мелещенко, О.Г.Мукомела, І.С.Паримський. - К., 1996., присвячені вивченню масової комунікації, міжнародного інформаційного обміну, світового інформаційного простору, науковий доробок В.В.Різуна, В.Ф.Іванова та О.К.Мелещенка Різун В.В. Основи комп'ютерного набору і коректури. - К., 1993; Його ж. Моделювання і технологія редакторських систем. - К., 1995; Його ж. Літературне редагування. - К., 1997; Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В.В.Різуна. - К., 1994; Різун В.В., Мелещенко О.К. Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС. - К., 1992; Іванов В.Ф., Мелещенко О.К., Різун В.В. Основи комп'ютерної журналістики. - К., 1995; Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп'ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. - К., 1996; Мелещенко О.К. Паперові та електронні інформаційні моделі. - К., 1995; Його ж. Проблеми використання персональних ЕОМ в редакційному процесі // Журналістика. Преса. Телебачення. Радіо. - К., 1990. - Вип.22. - С.27-35; Дисплейленд: Сторінки світового огляду / Упоряд. О.К.Мелещенко. У 2-х ч.- К., 1995., Б.І.Чернякова Черняков Б.І. Використання засобів електронної інформатики в журналістиці і дослідженнях засобів масової інформації //Журналістика. Преса. Телебачення. Радіо. - К., 1990. - Вип.22. - С.18-27. Його ж. Народження фотожурналістики. - К., 1996; Его же. Фотография в изобразительной журналистике: генезис технических и творческих возможностей. - К., 1996; Його ж. Винайдення і впровадження технологій фотографічного ілюстрування періодики // Вісник Київського університету. Серія Журналістика. - К., 1997. - Вип.4. - С.201-219., В.Я.Миронченка Миронченко В.Я. Основи інформаційного радіомовлення. - К., 1996., О.Д.Пономаріва Пономарів О.Д. Мовний портрет сучасного журналіста // Журналістика й проблема формування нової політичної еліти в посткомуністичних державах: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К., 1996. - С.48-50., Г.Г.Почепцова Почепцов Г.Г. Имидж-мейкер: Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов. - К., 1995; Его же. Тоталитарный человек: Очерки тоталитарного символизма и мифологии. - К., 1994., І.Ю.Слісаренка Слісаренко І.О. Міжнародна тематика в українських ЗМІ // Роль засобів масової інформації в суспільно-культурному процесі в Україні: Матеріали наукової конференції. - К., 1995. - С.72-74., а також дослідження українського телерадіопростору, газетно-журнального ринку України в наукових роботах В.П.Олійника Олійник В.П. Реклама чи паблік рілейшнз? І журналістика // Роль засобів масової інформації в суспільно-культурному процесі в Україні: Матеріали наукової конференції. - К., 1995. - С.78-80., В.В.Бугрима та І.Г.Мащенка Бугрим В.В., Мащенко В.І. Телебачення прямого ефіру: Навч. посібник. - К., 1991; Бугрим В.В. Нові телерадіокомунікації України й космічні орбіти україномовних програм //Роль вищих навчальних закладів (інституцій) у розвитку українознавства: Матеріали Першої Міжнародної конференції. - К., 1993. - С.41-43; Мащенко І.Г. Глобальне телебачення. - К., 1992; Його ж. Горизонти всесвітнього телебачення. - К., 1991; Його ж. Українське телебачення: штрихи до портрета. - К., 1995.,

В.Й.Здоровеги Здоровега В.Й. Преса і влада // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доп. і повідомл. І Всеукраїнської наук.-теорет. конференції. - Львів, 1993. - С.8-13., В.В.Лизанчука Лизанчук В.В. Українське державотворення і свобода слова // Вісник Київського університету. Серія Журналістика. - К., 1995. - Вип.2. - С.26-43., А.І.Мамалиги Мамалига А.І. Стильові проблеми сучасної реклами (період становлення ринкової економіки) // Преса у політичній системі суспільства: Тези доповідей на конференції факультету журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка. - К., 1992. - С.37-38..

I, нарештi, Закони України в iнформацiйній сфері, iншi законодавчi акти Українське законодавство: засоби масової інформації. - К., 1995. склали ще одну, окрему групу. Вони стали методологiчною i теоретичною основою для написання даної дисертацiї. Крім цього, автор спирався в своїй роботі на системний, історико-порівняльний методи, а також метод моделювання.

Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов’язаний з науково-дослідними планами інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, а також може бути використаний під час корекції галузевих планів міністерства інформації, урядової програми підтримки державних ЗМІ та національної програми інформатизації.

Виходячи з цього, поставлено за мету - дослiдити специфiку інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір. Для досягнення поставленої мети необхiдно виконати такi завдання: на основі наявного вітчизняного та зарубіжного досвіду проаналізувати ситуацію, що склалася з масовою комп'ютеризацією національної системи ЗМІ України, вивчити вплив комп'ютерних технологій на зміни в редакційно-виробничому процесі, дослідити сучасний стан та розвиток телекомунікаційних технологій в національному інформаційному просторі, визначити освітні, психологiчнi та інші проблеми, що постають перед журналiстами у ході масштабного освоєння iнформацiйних ресурсів і входження української журналістики в світовий інформаційний простір.

Часовi рамки дослiдження визначаються перiодом 1991-1998 рр., від проголошення незалежності та суверенітету Української держави, розбудови системи ЗМІ, формування національного інформаційного простору, масової комп'ютеризації української журналістики та спроб інтеграції в середовище інформаційно розвинених держав шляхом створення власного інформаційного продукту та залучення до світових журналістських стандартів.

Предмет дослiдження - процеси комп'ютеризації української журналістики, а також тенденцiї, проблематика публікацій та ефірних матеріалів.

Наукова новизна. Пропонована дисертацiя вперше узагальнює процеси комп'ютеризації журналістики України з входженням її у світовий інформаційний простір. Крiм того, новим є системне дослiдження впливу інформаційної технології як на редакційно-видавничий процес, так і на журналістські методи роботи з інформацією. Порівняно з працями представників наукових шкіл А.З.Москаленка (зокрема, В.В.Різуна, В.Ф.Іванова111 Різун В.В. Основи комп'ютерного набору і коректури. - К., 1993; Його ж. Моделювання і технологія редакторських систем. - К., 1995; Його ж. Літературне редагування. - К., 1997; Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В.В.Різуна. - К., 1994; Різун В.В., Мелещенко О.К. Інформаційні мережі в засобах масової інформації. Канал ИНФО-ТАСС. - К., 1992; Іванов В.Ф., Мелещенко О.К., Різун В.В. Основи комп'ютерної журналістики. - К., 1995; Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп'ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. - К., 1996.1), В.Й.Здоровеги (зокрема, В.З.Партика Партыко В.З. Автоматизация издательского процесса. - М., 1990.), Є.П.Прохорова (зокрема, Л.Є.Вартанової, Л.А.Коханової, Л.М.Кудрявцевої, Є.В.Лаврентьєвої, К.М.Накорякової, М.Т.Стахова Вартанова Л.Е. Газета и ЭВМ // Вестн. Моск. ун-та, Сер.10, Журналистика. - М., 1988. - N2. - С.74-84; Коханова Л.А Функциональная грамотность - проблему ставит печать // Вестн. Моск. ун-та, Сер.10, Журналистика. - М., 1991. - N6. - С.3-15; Кудрявцева Л.Н. Советская газета. Основные направления и тенденции развития материально-технической базы в условиях научно-технической революции: Автореф. дис... на соиск . учен. степени канд. ист. наук. - М., 1974; Лаврентьева Е.В., Накорякова К.М. Электронная журналистика. Редакционная обработка журналистских материалов. - М., 1991; Стахов М.Т. Научно-техническая революция и роль современных технических средств в подготовке журналистских кадров: Автореф. дис... на соиск. учен. степени канд. ист. наук. - М., 1974.), в яких аналізуються в основному комп’ютерні технології як інструмент фіксації та консервації інформації, у даному дисертаційному дослідженні дістали подальший розвиток розроблені параметри тиражування й трансляції інформації, що знаходять своє вираження у вигляді телекомунікаційних технологій у журналістиці. Також відштовхуючись від результатів, отриманих А.З.Москаленком9, В.І.Шклярем, А.А.Чічановським10 під час аналізу проблем формування світового та національного інформаційного простору України, у даному дисертаційному дослідженні дістали подальший розвиток питання оформлення національного інформаційного простору України.

Практичне значення дисертацiї полягає в тому, що вона сприятиме розширенню уявлень щодо комп'ютеризацiї журналістики України, допоможе осмислити технологічні зміни в редакційно-видавничому процесі i через порiвняльний аналiз із світовими журналістськими стандартами надасть можливiсть вийти на сучасну практику редакцiйних колективiв, якi наполегливо шукають власне творче обличчя й вперто змагаються з конкурентами за свою ринкову нішу. Результати дослiдження можуть бути використанi за подальшої розробки поставлених i розглянутих у дисертацiї проблем. Вони можуть репрезентувати iнтерес і для сучасної української журналiстики, яка в умовах нацiонального вiдродження виробляє i формує рiзнi системи поширення масової iнформацiї. Результатами дослiдження в освітньому плані, а також під час підвищення кваліфікації чи перекваліфікації можуть скористатися працiвники редакцiй та колективи журналістських підрозділів вищих навчальних закладiв.

Одержані результати частково - у переведенні редакційно-видавничих процесів системи ЗМІ України на комп’ютерну основу - знайшли практичне застосування. Бази і банки даних та весь спектр телекомунікаційних технологій поки масово не використовуються в українській журналістиці. Отже, розроблені автором рекомендації щодо їхнього використання сприятимуть подальшому розвитку усієї національної системи засобів масової інформації України та її інтеграції в світовий інформаційний простір. Практична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони цілком придатні для негайного використання в практиці роботи редакцій у масштабах усієї країни. Оскільки автор ряд праць опублікував у співавторстві з В.В.Різуном і В.Ф.Івановим11, то деякі ідеї та розробки потребують обов’язкового зазначення конкретного особистого внеску. Йдеться, зокрема, про ідею комп’ютерної журналістики та розробку її складових. Автору належить детальна розробка складових комп’ютерної журналістики, особливо в частині телекомунікаційних технологій.

Апробація роботи. Основнi положення i результати дослiдження оприлюднено на 13 міжнародних, всеукраїнських і вузівських конференціях: на І і ІІІ мiжнародних наукових конференцiях "Мова і культура" (К., 1992; К., 1994), Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї "Засоби масової комунiкацiї як форма бiзнесу" (К., 1992), наукових конференціях інституту (факультету) журналiстики Київського унiверситету iм. Тараса Шевченка (К., 1992; К., 1993; К., 1994; К., 1995; К., 1996; К., 1997), Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiї "Изучение истории и практики печати в условиях демократизации общества" (Воронеж, Росія, 1992), на І Всеукраїнській науково-практичній конференції "Українська періодика: історія і сучасність" (Львів, 1993), на ІІ Українській науково-методичній конференції "Використання персональних ЕОМ в навчальному процесі вищого навчального закладу" (Львів, 1993), на Міжнародній науково-практичній конференції "Журналістика й проблеми формування нової політичної еліти в посткомуністичних державах" (К., 1996), на засiданнях кафедр періодичної преси, журналiстської майстерностi та міжнародної журналістики інституту (факультету) журналiстики Київського унiверситету iменi Тараса Шевченка протягом 1991-1998 рр.

Структура роботи. Дисертацiя складається iз вступу, трьох розділів, висновкiв та списку використаних джерел.

Повний обсяг дисертації становить 385 сторінок, обсяг використаних джерел із 148 найменувань становить 21 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми, новизну, практичне значення, визначено мету і завдання дослідження, його часові рамки, методи вивчення предмету, викладено історіографію проблеми.

Перший розділ "Розвиток комп'ютерних і телекомунікаційних технологій як передумова інтеграції журналістики України в світовий інформаційний простір" носить в цілому описово-систематизуючий характер, оскільки описує розвиток інформаційних технологій, за допомогою яких сучасна єдина система журналістики поширює масову інформацію в світовому інформаційному просторі.

У підрозділі 1 "Генеза комп’ютерних і телекомунікаційних технологій" простежується поступ людської цивілізації з точки зору творення культури, найвищою формою прояву якої стали саме технології. Їхній розвиток відбувався по двох напрямках: у вигляді технологій матеріальних виробів і у вигляді інформаційних технологій. Мільйон років людство виготовляло інструменти для роботи з матеріальними об’єктами, поки не було винайдено інструменти для реєстрації інформаційних образів. Ще майже 5 тисяч років обробка інформаційних образів залишалася незмінною - на рівні рахівниці. І лише винахід друкарського верстата - машини для масового тиражування зафіксованих на матеріальному носії знань Це загальноприйнята в європейській історіографії технічного прогресу версія, згідно з якою факт появи за багато століть до І.Гутенберга друкарських верстатів на Далекому Сході (у Кореї та Китаї) аж ніяк не впливав на наступні значно пізніші їхні "перевідкриття" в країнах Заходу. - (Авт.).- створив інформаційні передумови прискореного зростання продуктивних сил. Ідея наділити подібні інструменти “інтелектуальністю” матеріалізувалася в 1940-х роках у вигляді комп’ютера, який використовує електронний носій інформації, залишаючи папір лише для представлення даних у більш зручному вигляді.

Саме перенесення акцентів за останні 30 тисяч років з технологій матеріальних виробів на технології інформаційні привело до того, що вперше в людській історії у другій половині ХХ сторіччя основним предметом праці в суспільному виробництві стає інформація замість матеріальних об’єктів. Про це, зокрема, свідчать дані, отримані американським дослідником М.Поретом Porat M.U. Global Implication of the Information Society // Journal of Communication. - 1978. - N1. - Vol.28..

Найважливiше значення iнформацiйних технологiй полягає саме в тому, що вони вiдкривають шляхи НТР, знижуючи питоме споживання маси та енергiї. Хоча обробка кожної одиницi iнформацiї вимагає енергiї, а зберiгання iнформацiї вимагає речовини та простору, цi витрати незмiримо меншi витрат енергiї, речовини, простору, а як правило, i часу, нiж подiї реального свiту, що вiдображаються цими iнформацiйними процесами.

Інформація взагалі, і інформаційні дані в електронному вигляді зокрема, перетворились на глобальні, невичерпні ресурси людства, для якого розпочалася нова епоха розвитку цивілізації - епоха інтенсивного освоєння цих інформаційних ресурсів. Фактично на планеті Земля сформувалася людська інформаційна цивілізація, основною ознакою якої є глобальна технологічність. Її відлік починається з моменту "видачі в ефір" радіосигналів.

Основні риси людської інформаційної цивілізації: 1) зміна основного предмета праці в суспільному виробництві приводить не до спаду виробництва, а до зростання його ефективності за рахунок застосування передових технологій, роботизації й підвищення кваліфікації працюючих, збільшуючи одночасно масу вільного часу громадян - для дозвілля, туризму, підвищення культури, для самоосвіти; 2) інформація стає новим ресурсом людства, дозволяючи створювати високоефективні матеріали часто "з нічого", з дешевих компонентів; 3) наукоємні виробництва з мінімальним використанням сировини та енергії дозволяють навіть малим державам, які часто не мають власних природних ресурсів, досягати вражаючих успіхів в економіці - прикладів тому достатньо, особливо в Азії; 4) держава в новій цивілізації будувається за принципом відомих чотирьох гілок влади - законодавчої, виконавчої, судової та інформаційної, причому остання пронизує усі інші та означає свободу преси, гласність, величезну кількість загальнодоступних банків даних, а реалізується через Інтернет, глобальні інформаційні мережі, системи супутникового телебачення та інші складові інформаційних технологій; 5) небачено зростає динамізм економіки, створюються глобальні ринкові механізми, які, обмінюючись усе зростаючими потоками даних, інформації та знань, на шляхах безпаперової технології управління створюють новий, більш динамічний базис економічного прогресу; 6) зводяться нанівець відомі соціальні категорії (класова боротьба, зубожіння пролетаріату і т.ін.), а також поділ світу на капіталістичний і комуністичний. Однак виникають нові дисбаланси - між “швидкими” і “повільними” економіками з небезпекою зростаючого відриву перших від других; 7) у добре поставлені системи освіти й охорони здоров'я вкладаються все більші капітали для їх удосконалення; 8) успіхи в охороні природи.

У редакційно-видавничій сфері інформаційні технології являють собою технологічну схему збирання, запису, зберiгання, пошуку, перегляду, аналiзу, передачі, розповсюдження інформації на основі електронно-обчислювальної техніки та програмних продуктів. Відповідно до названих вище технологічних операцій інформаційні технології можуть бути розділені на дві великі групи: комп'ютерні і телекомунікаційні. Комп'ютерні технології беруть на себе виконання практично всіх операцій, окрім дистриб’юції. Останню забезпечують технології телекомунікаційні. У майбутньому, очевидно, подібна класифікація застаріє, оскільки найбільш характерною тенденцією розвитку інформаційних технологій є цілеспрямована інтеграція систем обробки й передачі інформації.

На існуючій технологічній основі виникають інформаційна індустрія, індустрія інформаційних послуг, робочі формулювання яких пропонуються автором. Інформаційна індустрія - це полісемантичне утворення, що може включати в себе як в цілому, так і окремо 1) комп’ютеробудування як самостійну галузь промисловості із застосуванням інтелектуальної машинної техніки; 2) створення програмного забезпечення для комп’ютерів; 3) інформаційні технології як технологічні операції на основі електронно-обчислювальної техніки та програмних продуктів. Інформаційні послуги - теж полісемантичне утворення, що може включати в себе 1) сукупне позначення підприємств і організацій, що виконують роботи із задоволення чиїхось інформаційних потреб, 2) окремий сегмент ринку інформаційних технологій.

У сучасних умовах людської інформаційної цивілізації процес глобальної самоорганізації соціуму виявляється, зокрема, в інтеграції держав, їхніх економіки, культури, журналістики.

У підрозділі 2 “Комп’ютерна журналістика” першого розділу підкреслюється, що розвиток інформаційних технологій наприкінці ХХ сторіччя привів до утворення єдиного інформаційного простору, в якому діє єдина система журналістики, що за допомогою електронних засобів соціального спілкування формує масову свідомість у світових масштабах без огляду на міждержавні кордони. З’являється журналістика комп'ютерна, яку можна визначити як сферу журналістської діяльності, в якій для здійснення редакційно-виробничих процесів використовуються спеціальні засоби електронно-обчислювальної техніки, комп'ютерні й телекомунікаційні технології. До спеціальних засобів належать: апаратне забезпечення у вигляді персональних комп'ютерів і периферії до них і різноманітне програмне забезпечення, що дозволяє вирізняти складові комп'ютерної журналістики Див.: В.Іванов, О.Мелещенко. Комп'ютерна журналістика // Сучасна українська журналістика: поняттєвий апарат / За ред. А.З.Москаленка. - К., 1997. - С.25-27..

Строго кажучи, це не окремий напрямок у журналістиці (теж саме можна сказати про комп'ютерні лінгвістику, соціологію тощо), оскільки революційні зміни здійснюються не в творчості, а в існуючих технічних засобах. Останні здатні матеріалізувати різноманітні операції з інформацією. Внаслідок цього на певному етапі комп'ютерна журналістика є самостійним напрямком, оскільки відкриваються принципово нові шляхи роботи з інформацією: представлення текстових, графічних, аудіо- і відеоданих, збирання, запис, зберігання, доступ, пошук, перегляд, аналіз, відображення і навіть відновлення втраченої інформації, її передача, розповсюдження, а в кінцевому підсумку - видання журналістської продукції Див.: Іванов В.Ф.,