ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
АПН УКРАЇНИ
ТИМОЩУК Ігор Григорович
УДК 179.9:159.947.23:37.015.3
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України
Науковий керівник доктор психологічних наук, професор
Семиченко Валентина Анатоліївна,
Центральний інститут післядипломної
педагогічної освіти АПН України,
проректор з наукової роботи
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Бондаренко Олександр Федорович, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра психології, завідувач
кандидат психологічних наук, професор Моргун Володимир Федорович, Полтавський державний університет ім. В.Г. Короленка, кафедра психології, завідувач
Провідна установа Інститут психології ім.. Г.С. Костюка АПН України,
лабораторія методології і теорії психології, м. Київ
Захист дисертації відбудеться 23 грудня 2003р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою:
04053, м. Київ -53, вул. Артема, 52-А
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України
(04053, м. Київ – 53, вул. Артема, 52 –А).
Автореферат розісланий 22 листопада 2003р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Снісаренко О. С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.
Актуальність дослідження. Актуальність проблеми формування морально-етичної відповідальності як професійно-значимої якості майбутнього практичного психолога обумовлена особливими вимогами, що накладає відповідна професійна діяльність на особистість фахівця. Надання психологічної допомоги іншій людині вимагає від виконавця не лише володіння психологічними знаннями та техніками, а і особливої структури особистості, де провідне місце належить таким якостям, як: гуманістична спрямованість, здатність до емпатії, рефлексивність, і, перш за все, відповідальність. Це зафіксовано у професійному Кодексі психолога, де однозначно стверджується, що психолог несе повну відповідальність за наслідки того впливу, який він здійснює на іншу людину.
В останні роки в науковому просторі значно підвищився інтерес до проблеми відповідальності як необхідної умови виховання вільної особистості, здатної до реалізації цінностей демократичного суспільства. Не обходять цього і психологи. Сьогодні спостерігається помітне збільшення досліджень, присвячених вивченню психологічних аспектів загальнолюдських, національних, професійних морально-етичних проблем. І вітчизняні, і закордонні автори активно звертаються до даної, у недалекому минулому сугубо ідеологічної теми (Г.Балл, О.Бондаренко, Ф.Василюк, Г.Васянович, Н.Гвритишвілі, Є.Носенко, В.Панок, В.Рибалко, А.Реан, В.Семиченко, В.Татенко, Н. Чепєлєва й ін.). В їх роботах розкриваються види професійно-етичних порушень, що спостерігаються в процесі діяльності практичних психологів, дається аналіз причин та механізмів виникнення відповідних викривлень професійної етики на рівні особистості.
У той же час, практичний аспект проблеми залишається явно недостатньо розробленим. Теза про те, що процес професійного становлення і подальшого удосконалювання практичних психологів неможливий без формування морально-етичних аспектів особистості, ще не знайшла свого теоретичного і методичного обґрунтування. Підготовка майбутніх практичних психологів, яка сьогодні відбувається в масових масштабах, не супроводжується психологічним контролем розвитку професійної відповідальності, глибоким і всебічним аналізом ціннісно-орієнтаційної, смислотворчої сфери особистості. Водночас, у психологічній і педагогічній літературі мало представлені дослідження, присвячені технологіям формування і розвитку морально-етичних цінностей, етичної спрямованості особистості, недостатньо адекватних, надійних методів діагностики даного особистісного утворення. Вищевикладене свідчить про те, що назріла певна необхідність ввести в навчально-виховний процес закладів, що готують практичних психологів, завдання формувати морально-етичні якості, і зокрема – відповідальність у студентів, забезпечивши для цього необхідні теоретичні та організаційно-методичні основи.
Звичайно ж, проста статистика порушень професійно-етичних норм в галузі практичної психології не може дати студентам уявлення про всю складність і глибину проблеми професійної морально-етичної відповідальності, не дозволяє сформувати необхідних особистісних якостей. Проблема ускладнюється тим, що процес нівелювання, викорінювання, негативної гіпертрансформації етичних і моральних установок і цінностей, що спостерігається у суспільстві, не минув, на жаль, як студентської молоді, так і вже працюючих практичних психологів.
Як показує досвід, серед студентів і практикуючих психологів часто домінує перекручене, з установкою на миттєве досягнення результатів, ставлення до психології, джерелом якого є зниження, а часом і повна втрата духовності як основи людського існування. Саме цей фундаментальний пласт психічного життя людини виявився забутим у змісті гіпертехнологічного навчання. Глибинною онтологічною основою збереження духовних взаємин між людьми у професійних стосунках і є морально-етична відповідальність психолога за методи, результати, а головне - призначення своїх специфічних професійних інтенцій.
Формування морально-етичної відповідальності надзвичайно важливо вже в студентському віці, при освоєнні професійних норм. Даний період є основою вибору життєвої стратегії, у якій саме морально-етична відповідальність спеціаліста перед суспільством, іншими людьми, самим собою за результати власної діяльності відіграє найважливішу роль.
Безумовна актуальність поставленої проблеми та її явна нерозробленість у сучасній теорії і практиці психології і педагогіки обумовила вибір теми дисертаційного дослідження: “Формування морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з тематикою науково-дослідної роботи кафедри психології Гуманітарного інституту “Артек”, та науково-дослідної теми Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти “Науково-методичні засади підготовки наукових і педагогічних кадрів для закладів післядипломної педагогічної освіти”, № держреєстрації 0103U003243.
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ЦIППО АПН України 17 квітня 2002р. – протокол №4. Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №5 від 14.05. 2002р.).
Об’єкт дослідження – процес особистісного розвитку майбутніх практичних психологів у період навчання у вищому навчальному закладі.
Предмет дослідження – психологічні особливості й умови формування морально-етичної відповідальності як важливого особистісного утворення майбутнього практичного психолога.
Мета дослідження полягає в визначені сутності та розкритті психологічних умов формування морально-етичної відповідальності як базового компонента розвитку особистості студентів-психологів у процесі професійної підготовки.
Як гіпотези дослідження були висунуті наступні припущення:
морально-етична відповідальність є значущим компонентом у загальній системі цінностей особистості майбутнього практичного психолога;
системоутворюючими факторами морально-етичної відповідальності (етичними модусами) є: мотиви особистості (усвідомлювані і неусвідомлювані), життєві смисли та відповідні їм цілі, система домінуючих цінностей суб'єкта (професійних, особистісних, екзистенціальних);
формування у студента-майбутнього психолога морально-етичної відповідальності як особистісного утворення може бути забезпечене в процесі навчання за спеціальною програмою роботи, що включає теоретичні, практичні і тренінгові складові.
Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез визначено таку сукупність завдань:
1. Здійснити теоретичний аналіз літератури з проблеми морально-етичної відповідальності і визначити методологічну базу дослідження.
2. Виявити й описати специфіку морально-етичної відповідальності практичного психолога, розкрити її зв’язки з іншими особистісними якостями.
3. Розробити методичну базу та виявити рівні сформованості морально-етичної відповідальності у студентів-психологів при традиційній системі навчання
4. Розробити і експериментально перевірити комплексну розвивально-корегуючу програму формування морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога.
У якості теоретико-методологічної бази дослідження виступили концептуальні ідеї сучасних психологів щодо механізмів розвитку особистості (Г.Балла, Б.Братуся, А.Брушлинського, Л.Колберга, А.Маслоу, К.Роджерса, Е.Фромма, В.Франкла, Е. Нойманна, К.Юнга та ін.), феномену морально-етичної відповідальності як сутності професійної діяльності практичних психологів (М.Боришевського, О.Бондаренко, К.Муздибаєва), теоретичних і методичних засад процесу професійної підготовки (А. Реана, В.Рибалки, С.Рубінштейна, В.Семиченко, В.Слободчикова), підготовки практичних психологів (Н.Гвритишвілі, Є.Ісаєва, З. Кисарчук, О.Киричука, Д.Леонтьєва, В.Моргуна, Н.Мусхелішвілі, Є.Носенко, В.Панка, В. Татенко, Н.Чепєлєвої, В.Чудновського).
Методи дослідження: відповідно до гіпотез і задач здійснено теоретичний аналіз філософської, психологічної, соціологічної і педагогічної літератури з проблеми, на основі якого розроблено модель морально-етичної відповідальності практичного психолога. В емпіричній частині дослідження використовивалися тести і опитувальники, проективні методи, бесіди, різні види спостережень, психолого-педагогічні консультації, використовувались також матеріали самоспостережень і самозвітів студентів, що дало можливість визначити рівні сформованості морально-етичної відповідальності у студентів, виявити її зв’язки з іншими особистісними якостями. Здійснювався кількісний і якісний аналіз отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики (кореляційний і факторний аналіз). Проведено формуючий експеримент, що мав лонгитюдний характер.
Організація дослідження. Дослідно–експериментальна робота проводилася у три етапи протягом 1998-2002р.
Перший етап (1998-1999р.)- вивчення і аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження; обґрунтування вихідних теоретичних положень, визначення об’єкта, предмета, мети і завдання дослідження; формулювання робочої гіпотези, розробка програми та методики дослідження.
Другий етап (1999-2000р.) – уточнення та доповнення програми і методики дослідження, розробка методики діагностики рівнів сформованості морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога.
Третій етап (2000-2002р.)- експериментальна перевірка розробленої програми, порівняльний аналіз навчальних і кінцевих результатів експерименту, формулювання висновків.
Експериментальною базою дослідження виступили психологічні факультети Гуманітарного Інституту “Артек”, Таврійського екологічного інституту. Дослідженням протягом двох років було охоплено 108 студентів.
Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
-
морально-етична відповідальність розглядається не тільки як поняття соціально-суспільне, ідеологічно маркіроване (з відповідними конотаціями), що є традиційним і загальноприйнятим в психологічній, педагогічній, психолого-педагогічній і філософській літературі. Морально-етична відповідальність розглядається як багатокомпонентне особистісне утворення, що обумовлює розвиток і формування морально-етичних установок і, у цілому, є компонентом моральної самосвідомості практичного психолога. У ході роботи простежена динаміка трансформації розглянутого інтегративного особистісного утворення безпосередньо у навчально-виховному процесі вищого навчального заклад;
-
теоретично обґрунтований, експериментально перевірений і реалізований новий компонент професійної підготовки майбутніх практичних психологів, спрямований на формування морально-етичної відповідальності особистості як суб’єктно-орієнтованого, ціннісно-змістового, багатокомпонентного утворення з властивими йому специфічними особливостями генезису і динаміки трансформації. Виділено рівні сформованості морально-етичної відповідальності (їх характерні риси, психологічні критерії й діагностичні ознаки);
-
уперше запропоновані й апробовані методи, прийоми, способи проведення комплексних психотренінгових занять, спрямованих на формування морально-етичної відповідальності, описана специфіка їх проведення зі студентами-психологами. Розроблено окремі психологічні вправи, спрямовані на стимуляцію розвитку морально-етичних аспектів особистості майбутнього практичного психолога, а також методи психопрофілактики порушень в галузі професійно-етичних і морально-етичних установок. Розроблено і випробувано комплексні психолого-педагогічні завдання (вправи), що сприяють посиленню і виробленню морально-етичних цінностей, орієнтирів;
-
простежено, виявлено й описано взаємозв'язок морально-етичної відповідальності з іншими характеристиками особистості (самовизначенням, моральною самооцінкою, совістю, здатністю до рефлексії), значимими для професійної діяльності практичного психолога.
Теоретична значущість дослідження полягає у:
-
розширенні і поглибленні знань про роль, специфіку, структуру, компоненти і способи прояву морально-етичної відповідальності;
-
розкритті доцільності й адекватності використання концепцій і теорій екзістенціально-гуманістичної орієнтації для формування морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога;
-
систематизації окремих підходів, розрізнених цілей і засобів психолого-педагогічного впливу для вирішення практичних завдань професійної підготовки майбутніх психологів;
-
виявленні характеру зв'язку між рівнем сформованості морально-етичної відповідальності і рівнем розвитку самосвідомості.
Практична значущість роботи полягає у:
- розробці й апробації методики визначення рівнів сформованості морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога, що може бути використана як інструмент діагностування професійної придатності практичного психолога, засіб раннього прогнозування і психопрофілактики конфліктів і порушень в галузі морально-етичних відносин практичного психолога;
-
розробці і реалізації розвивально-корекційної тренінгової програми з формування морально-етичної відповідальності особистості студентів-психологів;
-
доповненні нормативного змісту навчальних дисциплін “Вступ до спеціальності”, “Практична психологія”, “Психологічне консультування” та ін. положеннями щодо морально-етичної відповідальності практичного психолога.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася реалізацією обґрунтованих теоретичних положень, відповідністю використаних методик меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, застосуванням методів математичної статистики при обробці результатів (кореляційний та факторний аналіз), лонгітюдним характером експерименту.
Апробація роботи. Результати проведеного дисертаційного дослідження були представлені на наукових конференціях і науково - практичних семінарах Таврійського екологічного інституту (2001-2003 р.) і Гуманітарного інституту “Артек” (2000-2003 р.), на міжнародній конференції “Освіта без границь” (Артек, 2000- 2001р.), на засіданнях кафедри психології та звітних наукових конференціях Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (2001-2002 рр.).
Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Прикладні аспекти проведеного дослідження було використано у практиці. практичних психологів Гуманітарного інституту “Артек” (акт реалізації від 10.11.2002р.), Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організації при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (акт реалізації вид 27.09.2002р.).
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 153 найменувань, і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 185с., основний текст - 170с. За матеріалами дисертації надруковано 9 одноосібних статей, в том числі 3 у фахових виданнях.
ОСНОВНИЙ ЗМIСТ ДИСЕРТАЦIЇ.
У вступi розкривається актуальнiсть проблеми, визначаються об’єкт, предмет, мета, завдання й основнi гiпотези дослiдження, розкривається наукова новизна, теоретичне i практичне значення, експериментальна база дослiдження, вiдображенi апробацiя та впроводження результьатiв дослiдження.
У першому розділі - “Теоретико - методологічний аналіз проблеми морально - етичної відповідальності особистості” дається теоретичний аналіз проблем морально-етичної відповідальності особистості у філософській і психологічній літературі. Розглянуто генезис наукових поглядів на мораль, етику і моральність в роботах відомих філософів: Демокрита, Эпікура, І. Канта, В.Гегеля, Ж.П. Сартра, Э.Муньє, Є.Агацці. Доведено, що поняття морально-етичної відповідальності за своїм змістом є міждисциплінарною категорією, яка об’єднує філософію, етику, культурологію, історію, етнографію, юриспруденцію, педагогіку і психологію. Жодна сфера людської діяльності, як теорії, так і практики, не може бути емансипована від морально-етичних норм, правил і принципів. При цьому у галузі науки виділяють два основних типи етичної оцінки, що в свою чергу відповідають двом видам етики: внутрішній і зовнішній. Перша – це ознаки об’єктивності, точності, чесності, надійності, тобто того, що притаманне будь-якій ефективній науковій діяльності. Друга – це власне етика і мораль, яка відповідає на питання, що можна, а що забороняється у науковій діяльності.
Є.Агацці, вводячи в контекст власне етичного дискурсу категорію відповідальності, класифікує такі її види: відповідальність за постановку цілей діяльності; відповідальність за засоби її здійснення; відповідальність за наміри (мотиви) постановки цілей; відповідальність за наслідки діяльності.
Це ж саме справедливо і відносно будь-якої практичної діяльності.
Всебічний аналіз категорії відповідальності розглянутий у зв'язку з близькими їй за предметним змістом категоріями волі (Г. Балл, Д.Леонтьєв), буття (Є.Ісаєв, В.Чудновський), суб'єктивного світу (А.Брушлинський), зрілості (Б.Братусь), самовизначення (Т.Снегирьова) і самодетермінації (Д.Леонтьєв), спрямованості
(С. Рубинштейн), моральної самосвідомості і самовідношення (Л.Анциферова, О.Реан), самосуб'єктного ставлення (М.Боришевський), онтогенетичного розвитку (Л.Виготський, М. Лісіна, Я.Коломінський, Д.Фельдштейн), суб'єктивності і суб’єктності (О.Асмолов, В.Татенко) на філософсько-методологічних основах психологічної науки (О.Киричук, В.Слободчиков, М. Ярошевский). Розглянуто специфіку діяльності практичного психолога з психологічного консультування і психотерапії (А.Абрамова, Ю. Альошина, О.Бондаренко, Ф.Василюк, Н.Чепєлєва, Т.Яценко), психотренингової та інших видів психотехничної роботи (І.Дубровіна, О.Марасанов, Є.Носенко), висвітлено психолого-педагогічні аспекти розвитку і формування особистості (О.Реан, В.Семиченко, О.Славська, О. Сапогова, Н. Чепєлєва, Д. Фельдштейн і ін.).
Проведений аналіз наукової літератури довів, що, незважаючи на відсутність цілеспрямованих досліджень проблеми формування морально-етичної відповідальності у майбутніх психологів, у роботах окремих авторів неодноразово підкреслювалася актуальність відповідних завдань. На необхідність формування особистісно-професійних якостей, безпосередньо пов’язаних з морально-етичною відповідальністю, вказує Н.Чепєлєва, розкриваючи науково-методичні проблеми побудови моделі особистості психолога-практика. Етико-педагогічні аспекти роботи психолога висвітлює Л.Хоружа, підкреслюючи, що особистість психолога є носієм морально-етичних цінностей. Основою етики є гуманізм, який треба формувати в системі професiйної підготовки.
Вітчизняними психологами (О.Бондаренко, В.Семиченко, Є.Носенко, О.Сапогова, О.Киричук, Н.Коломінський) відмічаються недоліки у підготовці сучасних практичних психологів: авторитарний стиль спілкування, низький рівень самоаналізу, нездатність усвідомлювати життєві цілі, переважання теоретичних знань над практичними, низький рівень професійної самоактуалізації, відсутність мотивації на особистісне зростання і невміння професійно сприяти особистісному зростанню інших. Внаслідок цього рівень підготовки до професійної діяльності є недостатнім для забезпечення відповідального ставлення та якісного виконання професійних завдань.
У роботі визначені та описані основні сфери реалізації морально – етичної відповідальності:
- суб’єкт-суб’єктної сфери реалізації морально-етичної відповідальності, яка проявляється у відповідальності за зміст міжособистісних стосунків, стиль спілкування, а також у відповідальності за специфіку впливу, який практичній психолог надає на свого клієнта;
- самосуб’єктної реалізації морально-етичної відповідальності у професійній сфері. Останнє проявляється у відповідальності особистості за відповідність її внутрішніх інтенцій. Це також відповідальність практичного психолога за те, наскільки його особистісні інтереси, цінності та ідеали співвідносяться з цінностями та ідеалами професійного психолога;
- самосуб’єктної реалізації морально – етичної відповідальності у сфері життєвого простору психолога-практика. Це проявляється у тому, наскільки психолог у своєму житті керується принципом відповідального ставлення до людей, а також відповідального ставлення до свого життя, в цілому. У цієї сфері відповідальність є самостійне формування сенсу у своєму житті, психологічне здоров’я (як вирішення та профілактика психологічних проблем), а також формування етичних та моральних ідеалів, загальний моральний розвиток та самореалізація особистості, поглиблення процесів самопізнання.
Розгляд філософських, психологічних, психолого-педагогічних і консультативно-психотерапевтичних концепцій, що висвітлюють проблему морально-етичної відповідальності, довів необхідність її подальшого дослідження як багатокомпонентного особистісного утворення. Відповідальність можливо трактувати як показник соціальної зрілості особистості. Сфера самосуб’єктної реалізації морально-етичної відповідальності у життєвому просторі психолога-практика проявляється у тому, як психолог керується та орієнтується у своєму житті екзистенціально-гуманістичними відношеннями до інших людей. У сферу самосуб’єктної реалізації входить відповідальність за реалізацію екзистенціально-гуманістичних цінностей. Морально-етична відповідальність також проявляється у самостійному пошуку та формуванні сенсу життя, формуванні етичних ідеалів, у загальному етичному розвитку та самореалізації особистості, поглибленні самопізнання у професійній сфері.
На основі проведеного теоретичного моделювання запропонована структура морально-етичної відповідальності, що складається з наступних шкал:
1.
Морально-етична рефлексія – здатність до швидкого і глибокого розуміння моральних і аморальних аспектів власних комунікативних інтенцій. Це також здатність рефлексувати дію факторів, що перешкоджають прояву відповідальної поведінки, чітке усвідомлення способів і можливостей прояву відповідальності. Морально-етична рефлексія розглядається як базовий механізм самосвідомості особистості (В. Столін, С. Пантелєєв, М. Лекторський) та соціальної відповідальності особистості (К. Муздобаєв). Особливістю морально - етичної рефлексії є те, що вона дозволяє розуміти і приймати відповідальне рішення.
2.
Морально-етична мотивація – глибинне внутрішнє прагнення особистості створювати етичну атмосферу взаємодії з іншою людиною, бажання встановлювати особливого роду відносини близькості, емпатії, прихильності. Етична мотивація є підставою для формування морально-етичної системи цінностей і світоглядних установок особистості. Основна мета морально-етичної мотивації – формування здатності практичного психолога конструктивно аналізувати поведінку та вчинки іншої людини, а також створювати етичну атмосферу спілкування з нею. Морально-етична мотивація визначається також у глибинному прийнятті іншої людини, особливому ставленні людини до сенсу свого життя.
3.
Альтруїстичні почуття – емоційна складова (емпатія, любов, чуйність, гідність, обов’язок), що відбиває гуманно-відповідальне значення відносин особистості. Альтруїстичні почуття є внутрішнє ставлення людини до світу, яке придає особливий сенс людському життю ( О. Леонтьєв). Практичний психолог - це професія, де міра впливу визначається ступенем відкритості іншої людини у ситуації професійної взаємодії та можливістю психолога використовувати цю відкритість для створення нових динамічних тенденцій у внутрішньому мірі людини.
4.
Моральна інтуїція – компонент, за допомогою якого суб'єкт моментально усвідомлює і віддає перевагу одним (в нашому випадку гуманістичним) цінностям перед іншими (антигуманними, аморальними, егоцентричними і прагматичними). Морально-етична інтуїція відповідає за вибір особистості, виконує оперативну оцінку морально – етичних ситуацій, орієнтує особистість на дії та вчинки, зв’язує самость та самосвідомість, самосвідомість та совість, виконує функцію керівництва діями особистості у психологічних конфліктах, сигналізує про морально – етичну специфіку ситуації.
5.
Екзистенціальна відповідальність – компонент, який відповідає за чітке усвідомлення суб'єктом сенсу життя, що сприяє виробленню і “повторному огляду” власних смислоутворюючих цінностей. Іншими словами, це відповідальність людини стосовно власного буття. Екзистенціальна відповідальність попереджає втрату сенсу життя. Вона допомагає відрізнити соціально - зрілу особистість від соціально – незрілої.
6.
Морально-етичні цінності - компонент, що синтезує й інтегрує в єдиний особистісний гештальт такі психологічні утворення, як: світогляд, установки, інтереси й ідеали суб'єкта, основні з них - цінності добра, справедливості, любові і чесності.
У другому розділі “Експериментальне дослідження морально-етичної відповідальності практичного психолога” з метою виявлення рівнів сформованості відповідної якості в майбутніх практичних психологів була створена й апробована спеціальна діагностична методика.
Процедура розробки відповідної методики включала такі етапи:
1)Практикуючим психологам і студентам-старшокурсникам психологічних спеціальностей пропонувалось, спираючись на теоретичні знання і власний емпіричний досвід, експлікувати такі вчинки і ситуації, за допомогою яких можна досліджувати морально-етичну сферу особистості.
2) На основі первинних описів було визначено окремі твердження та складено модель опитувальника з виявлення рівнів морально-етичної відповідальності. Додатково було включено ряд додаткових питань з метою подолання соціально бажаних відповідей.
3) Групі експертів (усього 100 осіб) пропонувалось оцінити запропоновані індикатори за рядом показників: зрозумілість, доступність, доцільність та ін. За результатами проведеного опитування було відібрано 64 утвердження, які, за думкою експертів, найбільш точно і повно відображують особливості морально-етичної відповідальності особистості практичного психолога.
4) Виділено 6 шкал, які відповідають структурним компонентам моделі морально-етичної відповідальності (рефлексії, інтуїції, екзистенціальної відповідальності, морально-етичної мотивації, альтруїстичних емоцій, морально-етичних цінностей) та додаткову шкалу, яка дозволяє проконтролювати відповіді за показником соціальної бажаності.
5) Проведена процедура стандартизації опитувальника на виборці 120 осіб.
6) Для перевірки надійності методики проведена процедура оцінювання її стійкості до перетестування (ретестова надійність) і надійності за внутрішньою узгодженістю.
Використання даної методики дозволило вирішити наступні завдання:
- показати, що морально-етична відповідальність являє собою багатокомпонентне психологічне утворення;
- емпіричним шляхом підтвердити наявність різних рівнів сформованості морально-етичної відповідальності у студентів-психологів;
- виділити основні рівні сформованості морально-етичної відповідальності у студентів-психологів;
- здійснити психологічний аналіз тенденцій формування морально-етичної відповідальності студентів - психологів у процесі професійної підготовки;
-показати, що рівень морально-етичної відповідальності може підвищуватися в процесі тренінгової і консультативно-психотерапевтичної роботи.
У дослідженні брали участь - студенти 1- 5 курсів (усього 90 чоловiк) ТЕІ і ГІ “Артек”. Аналіз отриманих даних довів, що: високий рівень сформованості морально-етичної відповідальності спостерігається у 11% (10 чол.) випробуваних; середній рівень сформованості морально-етичної відповідальності - 48% (43 чол); низький рівень сформованості морально-етичної відповідальності - 41% (37 чол.).
На основі створеного опитувальника, після виявлення ступенів сформованості морально-етичної відповідальності у майбутніх практичних психологів, було поставлено завдання визначати зв’язок морально-етичної відповідальності з структурою інших особистністних якостей. Були використані 16PF-опитувальник Р.Кеттела, опитувальник С.Пантилєєва, який виявляє особливості самосвідомості, методика УСК (дослідження рівня розвитку локусу контролю) Дж. Роттера.
Співставлення рівнів сформованості морально-етичної відповідальності з результатами тестування за іншими методиками довело:
- студенти з низьким рівнем сформованості морально–етичної відповідальності характеризуються: когнітивною і мотиваційною ригідністю, конфлiктністю – це 1 фактор (19,8% вiд загальної дисперсiї); схильністю до спiвчуття, тривожністю - 2 фактор (21% вiд загальної дисперсiї); відсутністю мотивації до проникнення у власний внутрішній світ, неадекватністю самооцінки, відсутністю екзистенціальної відповідальності, слабкістю „Я” - 3 фактор (27,4% вiд загальної диcперсiї);
- студенти з середнім рівнем сформованості морально – етичної відповідальності характеризується: високім рівнем розвитку рефлексії, гнучкістю мислення - це 1 фактор (17% від загальної дисперсії ); самовпевненістю, що іноді граничить з упертістю, відсутністю морально – етичних цінностей, низьким рівнем екзистенціальної відповідальності - 2 фактор (13,2% від загальної дисперсії); стримуванням, домінантністю - 3 фактор (16,2% від загальної дисперсії);
- студенти, які мають високий рівень сформованості морально – етичної відповідальності характеризуються: високою рефлексивністю, сформованими морально-етичними цінностями - це 1 фактор, високою нормативністю поведінки, експресивністю, довірою, високим рівнем самоконтролю, високим рівнем співчуття - 2 фактор (28,9% від загальної дисперсії). Усі фактори мають приблизно рівний процент повноти дисперсії.
Узагальнені результати представлені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Взаємозв’язок морально–етичної відповідальності з іншими особистностними якостями.
Рівень сформованості МЕВ | Особливості самосвідомості | Особливості процесів мислення та рефлексії | Особливості емоційно- почуттєвій сфери | Особливості поведінковій сфери
Низький | Неадекватність самооцінки, слабкість “Я”, низький рівень самоконтролю | Ригідність | Тривожність, схильность до співчуття | Конформність,низька нормативність поведінки
Середній | Адекватність “Я” | Високий рівень рефлексії | Низький рівень емпатії та альтруїстичних емоцій, | Домінантність, незалежність
Високий | Високій рівень самоконтролю адекватність самооцінки, прагнення до самореалізації | Високий рівень розвитку рефлексії | Життєрадісність, імпульсивність, довіра, експресивність, високий рівень співчуття | Толерантність та висока нормативність поведінки
Третій розділ - “Психолого-педагогічна програма формування морально-етичної сфери особистості майбутнього практичного психолога” присвячений визначенню змісту та експериментальному обґрунтуванню ефективності розробленої комплексної корекційно-розвивальної програми з формування морально - етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів.
У формуючому експерименті, який здійснювався протягом 10 місяців (з вересня 2000 р. по червень 2001 р.) взяли участь 108 студентів 2-5 курсів Гуманітарного інституту “Артек” і Таврійського екологічного інституту.
Зміст проведеної роботи полягав у стимулюванні морально-етичної відповідальності, непрямому і безпосередньому (відповідно до конкретної задачі) психолого-педагогічному впливі на систему цінностей особистості через створення стимулюючих умов, сприяючих необхідним змінам, встановлення специфічного психологічного клімату в групі.
Теоретичний компонент програми містив лекції і семінари, основною метою яких було ознайомлення студентів з найбільш представленими у світовій науковій і культурологічній думці філософсько-антропологічними, психологічними, педагогічними, етичними концепціями, теоріями і окремими авторськими уявленнями, світоглядними підходами, що розкривають феномен, структуру, сутність, принципи функціонування, роль і специфіку проявів морально-етичної відповідальності особистості. Сутність проведеної роботи полягала у психолого – педагогічному впливі на систему цінностей особистості майбутніх практичних психологів, якій сприяв виникненню конструктивно – позитивної мотивації формування суб’єктної відповідальності особистості у сфері міжособистосних стосунків, а також розумінню специфіки професійних та екзистенціальних аспектів відповідальності особистості майбутніх практичних психологів.
Тобто в експериментальній роботі послідовно здійснювалося розкриття проблеми морально-етичної відповідальності особистості на різних рівнях її прояву: онтологічному (розкривалася природа морально-етичної відповідальності особистості), гносеологічному (виявлялися форми, види проявів та функції морально-етичної відповідальності особистості), конкретно-науковому (виявлялися психологічні механізми прояву морально-етичної відповідальності особистості в реальній поведінці практичних психологів).
Практична частина програми була реалізована в роботі проблемно-тематичних груп і психологічної майстерні.
В процесі експериментальної роботи використовувались методи: психотерапевтичні, що включають групову і індивідуальну психотерапію і психологічне консультування; тренінгові - лабораторний тренінг, тренінг з розвитку сензитивності; методи, що сприяють особистісному росту і стимулюють розвиток самопізнання - тренінг розвитку морально-етичної рефлексії, тренінг комунікативної етичної компетентності особистості та ін.
Доцільність використання тих чи інших методів була обумовлена конкретними цілями і завданнями роботи. До завдань першого блоку відносяться: рішення психологічних проблем поліпшення самопочуття і соціальної адаптації; підвищення ефективності і комфортності особистісного самовияву. Завданнями другого блоку виступають: розвиток інтенції на самопізнання, морально-етична саморегуляція; розвиток комунікативних умінь і навичок міжособистісного спілкування і взаємодії, розвиток спеціальних професійних якостей, умінь і здібностей, стимуляція особистісного росту, розвиток рефлексивних здібностей, уміння аналізувати складні морально-етичні ситуації, уміння робити морально-етичний вибір. До основних прийомів групової психотерапії, що застосовувалися в тренінговій роботі, відносяться: групова ампліфікація, груповий метакоментар, групове переконання, групова вербалізація, групова інтерпретація, групова кларифікація. Групова робота, яка містила елементи психологічного консультування та психотерапії, була спрямована, по - перше, на створення сприятливого психологічного клімату, якій допомагав саморозкриттю та самореалізації учасників групи, по - друге – на вибір методів впливу та специфіки їх використання у процесі практичної роботи, і, нарешті – на емоційну та екзистенціальну підтримку учасників групи.
Проводилися також дискусійні столи і тематичні семінари, переглядались, спеціально підібрані з тематики дослідження, кіно- і відеофільми з обов'язковим наступним психолого-педагогічним і філолофсько-етичним аналізом і обговоренням, аналіз і читання творів художньої літератури по досліджуваній проблематиці, використовувалися елементи бібліотерапії, відеотерапії, трансформованої (відповідно до тематики і поставлених цілей) психодрами, терапії творчим самовиявленням і терапії мистецтвом, психологічні ігри, техніки, демонстрація, обговорення й аналіз індивідуальних і групових консультативних і психотерапевтичних сеансів з рішення психологічних проблем, що сприяли усвідомленню, формуванню і реалізації індивідуальної системи морально-етичних цінностей.
Загальні цілі програми: формування ціннісного, гуманістично орієнтованого світогляду особистості; розвиток індивідуальних морально-етичних ціннісних орієнтирів особистості; формування етичної сфери самосвідомості особистості; розвиток морально-етичного і морального потенціалу особистості; формування здатності до рефлексії у морально-етичних ситуаціях, що вимагають індивідуального вибору, розвиток довіри до інших людей, розвиток здатності до морального вибору, розвиток здатності до морально-етичного осмислювання своєї діяльності. У процесі дослідження було також визначено, що високий і низький рівень рефлексії у учасників експерименту веде при рішеннях морально – етичних ситуаціях до нерозуміння, а низький та високий рівень мотивації – до конфлікту цінностей.
Для перевірки ефективності реалізованої корекційно-розвиваючої програми було проведено діагностування рівнів сформованості морально-етичної відповідальності особистості на початку і наприкінці відповідної роботи.
Були отримані наступні результати, які представлені у таблиці.
Таблиця 2.
Результати діагностики рівня сформованості морально - етичної відповідальності майбутніх практичних психологів (усього 90 чоловік) в процесі реалізації програми
Рівень | До експерименту | Після експерименту
Низький | 41% -37 чоловік | 28% - 25 чоловік
Середній | 48% - 43 чоловіка | 54% - 48 чоловік
Високий | 11% - 10 чоловік | 18% - 17 чоловік
Були також здійснені:
- контент-аналіз творів студентів для одержання якісної інформації про підвищення рівня сформованості морально-етичної відповідальності. У якості одиниць квантифікації виступали наступні смислові одиниці (слова): відповідальний, сензитивний, гуманний, свобода, стійкість, совість, мораль, етика, чесність, зобов’язоність, альтруїзм та ін. (позитивна ознака), практичність, раціональність, прагматичність, безтурботність, нетерплячість та ін. (негативна ознака);
- аналіз особливостей прояву морально-етичної відповідальності особистості студентів-психологів у різних життєвих ситуаціях. Характеристика давалася експертами, у якості яких виступали викладачі, що вели лекційні і семінарські заняття з студентами з різних психологічних дисциплін;
- аналіз думок учасників щодо сформованості морально-етичної відповідальності у однокурсників.
Якісний аналіз також підтвердив, що в процесі реалізованої програми роботи у студентів значно підвищився рівень відповідального ставлення до вибору засобів вирішення професійних ситуацій, до взаємодії з іншими людьми, сформувалось вміння виділяти і ефективно вирішувати на гуманістичній основі ситуації морального вибору.
Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки:
1.Морально-етична відповідальність - це багатокомпонентне утворення, у структуру якого входять: морально-етична рефлексія, морально-етична мотивація, морально-етичні цінності, екзистенціальна відповідальність, морально - етична інтуїція, альтруїстичні почуття.
2.Виділено й описано основні функції морально-етичної відповідальності практичного психолога: стимуляція самосвідомості, стимуляція рефлексії, розвитку інтуїції, стимуляція мотивації самовизначення особистості, ініціація формування екзістенціально-гуманістичних цінностей особистості, профілактика порушень у морально-етичній сфері особистості практичного психолога.
3.Доведено, що морально-етична відповідальність практичного психолога є особистісною цінністю, що формується в процесі цілісного, всебічного розвитку особистості майбутнього практичного психолога.
4.Запропоновано психодіагностичну методику, що дозволяє досліджувати рівень сформованості морально-етичної відповідальності особистості практичного психолога.
5.Підтверджено, що за традиційних умов професійної підготовки рівень сформованості морально-етичної відповідальності майбутніх практичних психологів залишається явно недостатнім.
6.Експериментально підтверджена наявність зв’язку між рівнем морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога і іншими особистісними якостями.
7.Експериментально підтверджено ефективність розробленої й впровадженої в навчально-виховний процес комплексної корекційно-розвивальної програми формування морально-етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів, яка містить: тренінгову, психотерапевтичну та педагогічну роботу.
В цілому аналіз і інтерпретація результатів експериментального дослідження підтверджують, що морально - етична відповідальність формується і має тенденцію до підвищення в спеціально створених умовах комплексного психолого-педагогічного впливу, який надає можливість ідентифікації суб'єктів навчання і виховання з загальнолюдськими і професійними морально-етичними ідеалами і зразками поведінки.
Проведене дослідження відкриває подальші перспективи науково-практичного висвітлення проблеми морально-етичної відповідальності: розширення методичної бази, вивчення гендерних і вікових особливостей розвитку відповідної особистісної якості як у студентів, так і у практикуючих психологів, тенденцій змін, що спостерігаються в онтогенезі особистості, розкриття механізмів впливу морально-етичної відповідальності на розвиток інших особистісних якостей, тощо.
Основні положення дисертації відображені в наступних публікаціях:
1.
Тимощук І.Г. Практические аспекты формирования морально – этической ответственности у студентов психологов // Проблеми сучасної педагогічної освіти.- Київ, „Педагогічна преса”, випуск 4, 2002. –с.218-222.
2.
Тимощук І.Г. Конституирующие характеристики психотерапевтической деятельности //Материалы 5-х Костюковских чтений. - Киев, №3, 1996.- С.336- 340.
3.
Тимощук І.Г. Методика дослідження рівня морально-етичної відповідальності майбутнього психолога // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – Київ, №4,–2002.- С.158-163.
4.
Тимощук І.Г. Художественная метафора как метод воздействия в психотерапии //Материалы 3-х Костюковских чтений. -Киев, №1, 1994.- С.315-316.
5.
Тимощук І.Г. Безконфликтность как возможный способ жизнеосуществления //Материалы тезисов 3-ей Международной научно - практической конференции. -Киев-Черновцы, 1995. - С.15-16.
6.
Тимощук І.Г. Статус морально-этической ответственности будущего практического психолога в период становления современной психологической культури //Материалы научно-методической конференции профессорско-преподавательского состава Гуманитарного института “Артек”. – Артек, 2000р.-С.85 -88.
7.
Тимощук І.Г. Методическое пособие “Основи психологического консультирования. -Симферополь, 2002р. -18с.
8.
Тимощук І.Г. Психологическая антропология: методическое пособие. Полтавский государственный педагогический университет им. В.Г. Короленко, Кримский психолого-педагогический факультет. -Симферополь, 2000р. -8с.
9.
Тимощук І.Г. Формування моральної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога //Педагогічний процес: теорія і практика: збірник наукових праць. -Київ, Видавництво П/П Екмо, випуск 1, 2003. - с.233-241.
Анотація
Тимощук І.Г. Формування морально-етичної відповідальності особистості майбутнього практичного психолога. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. Київ. - 2003р.
У роботі розкрита й описана сутність і структура морально-етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів, що містить у собі наступні компоненти: морально-етичну рефлексію, морально - етичну мотивацію, морально-етичні цінності, морально-етичну інтуїцію, екзистенціальну відповідальність, альтруїстичні почуття.
Розроблена й апробована методика, що дозволяє діагностувати рівень сформованості морально-етичної відповідальності особистості практичних психологів. В констатуючому експерименті показано, що за традиційних умов професійної підготовки рівень сформованості морально-етичної відповідальності майбутніх фахівців залишається недостатнім.
Запропоновано та впроваджено комплексну корекційно-розвивальну програму формування морально-етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів, експериментально підтверджено її ефективність.
Ключові слова: морально - етична відповідальність, екзистенціальна відповідальність, моральність, процес формування особистісних цінностей, особистісний розвиток майбутніх фахівців, професійна підготовка практичних психологів.
Аннотация
Тимощук И.Г. Формирование морально-этической ответственности личности будущего практического психолога.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины. Киев.- 2003.
Работа посвящена раскрытию сущности и экспериментальному исследованию такого важного компонента личностного развития, как формирование морально-этической ответственности. В процессе теоретического анализа показано, что несмотря на явный интерес психологов к данной проблеме, наблюдающийся как у зарубежных (К.Роджерс, А.Маслоу, Э.Фромм, В.Франкл, Э.Нойманн, К.Г.Юнг), так и у отечественных учёных (Г.А.Балл, Б.С.Братусь, М.И.Боришевский, А.Ф.Бондаренко, Н.Гвриташвили, Е.И.Исаев, З.И.Кисарчук, Д.А.Леонтьев, К.К.Мудзыбаев, Э.Л.Носенко, В.Г.Панок, А.А.Реан, С.Л.Рубинштейн, В.А.Семиченко, В.А.Слободчиков, Н.В.Чепелева и др.) остается еще много нерешенных теоретических и практических проблем. Одной из наиболее актуальных является проблема формирования морально-этической ответственности как профессионально значимого качества личности будущего практического психолога в процессе профессиональной подготовки.
В ходе теоретического анализа разработана модель структуры морально-этической ответственности, состоящая из следующих компонентов:
- морально-этической рефлексии как способности к быстрому и глубокому пониманию моральных и аморальных аспектов собственных коммуникативных интенций, способности рефлексировать действие факторов, которые препятствуют проявлению ответственного поведения;
- морально-этической мотивации как глубинного внутреннего стремления личности создавать этическую атмосферу взаимодействия с другим человеком, стремления устанавливать отношения психологической близости, эмпатии, склонности;
- альтруистических чувств – эмоциональной составляющей (эмпатия, любовь, чуткость, достоинства, долг), отражающих гуманно-ответственное значение отношений личности;
- нравственной интуиции – компонента, с помощью которого субъект мгновенно осознает и отдает предпочтение одним (в нашем случае – гуманистическим) ценностям перед другими (антигуманными, аморальными, эгоистичными, прагматичными);
- экзистенциальной ответственности – компонента, который отвечает за осознание субъектом смысла жизни, выработки и критической оценки собственных смыслообразующих ценостей;
- морально-этических ценностей – компонента, который синтезирует (интегрирует в единый личностный гештальт) такие личностные образования, как: мировоззрение, установки, интересы, идеалы субъекта, основные из которых – ценности добра, справедливости, любви и честности.
Предложена и валидизирована методика (опросник) диягностики уровней сформированности морально-этической ответственности у практических психологов. В процессе исследования студентов 1-5 курсов Таврического экологического института и Гуманитарного института “Артек” выявлено, что у 11% (10 человек) респондентов отмечается высокий уровень сформированности морально-этической ответственности, у 48% ( 43 человека) - средний и у 41% (37 человек) - низкий.
Показана взаимосвязь уровня сформированности морально-этической ответственности с другими личностными качествами. Доказано, что испытуемые с низким уровнем сформированности характеризуются низким уровнем рефлексии, когнитивной и эмоциональной ригидностью, неспособностью к глубокому самоанализу, отсутствием мотивации к проникновению в собственный внутренний мир, слабо развитыми интроспективными способностями, низким уровнем критичности мышления, конформностью, социально желательным поведением, неадекватной самооценкой, эмоциональной неустойчивостью.
Для оказания формирующего воздействия разработана и апробирована коррекционно-развивающая программа работы со студентами-будущими психологами, включающая совокупность теоретических и практических занятий. В процессе работы со студентами использовались психотерапевтические, тренинговые методы, направленные на личностное развитие. Основные направления работы: формирование ценностного, гуманистически ориентированного мировоззрения личности, развитие индивидуальных морально-этических ценностных ориентиров личности, формирование этической сферы самосознания, развитие морально-этического и нравственного потенциала личности, формирование рефлексии на морально-этические ситуации, требующие индивидуального нравственного выбора.
Для проверки эффективности реализованой коррекционно-развивающей программы было проведено диагностирование уровней сформированности морально-этической ответственности студентов в начале и в конце соответствующей работы. Получены следующие результаты: количество студентов с высоким уровнем сформированности морально-этической ответственности после эксперимента составило 18% (рост - 7%),
