МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Ткаченко Ірина Михайлівна

УДК 616.314 – 089.28 + 616.31418 –002.4

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА РІЗНИХ МЕТОДІВ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ІІ ТА ІІІ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

14. 01. 22 - стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Полтава – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України (ректор - доктор медичних наук, професор В.М. Ждан).

Науковий керівник: - доктор медичних наук, професор Король Михайло Дмитрович, Українська медична стоматоло-гіч-на академія МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії

Офіційні опоненти:

-

-

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться “23” грудня 2003р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01. при Українській медичній стоматологічній академії (36024, м.Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії за адресою: 36024, м.Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий “14” листопада 2003 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хвороби тканин пародонта займають значне місце серед стоматологічних захворювань, що обумовлено високою розповсюдженістю, складністю діагностики та іноді - відсутністю довгострокових позитивних результатів лікування (В.М. Балін 1995; Г.Н. Вишняк 1999; Ю.І. Силенко, 1999).

Розповсюдженість захворювань тканин пародонта в пацієнтів від 30 років та старших, які звернулися за стоматологічною допомогою, за даними деяких авторів, сягає до 80%, підвищуючись у пацієнтів старших вікових груп (А.М. Ковалевський, 1996; Т.І. Лемецька, 1998).

На сучасному етапі розвитку комплексне лікування хронічного генералізованого пародонтита різного ступеня тяжкості має багато варіантів, які поєднують у собі застосування найсучасніших фармацевтичних препаратів у сполуці з ортопедичними та хірургічними методами, що надалі дозволяє отримати добрий та стійкий результат.

При хронічному генералізованому пародонтиті ІІ та ІІІ ступеня тяжкості у тканинах пародонта виникає стан декомпенсації, який ускладнюється появою травматичних вузлів та травматичної артикуляції. Це змінює тактику лікування, що допомагає повернути жувальному апаратові акомодаційну спроможність та змінити артикуляційні та силові взаємовідносини між зубними рядами. Саме цьому вибір шинуючої конструкції залежно від ступеня тяжкості хвороби та проведеного протетичного лікування є фактором успіху комплексного лікування. За даними літератури не визначено показань до застосування шинуючих конструкцій залежно від стану тканин пародонта зубів, які шинуються, їхніх антагоністів, ступеня рухомості, топографії та величини дефекту зубного ряду, естетичних факторів.

Успіх лікування залежить від удалого поєднання ортопедичних та хірургічних методів і, зокрема, препаратів, які застосовуються для терапевтичного лікування генералізованого пародонтиту. Використання препаратів імунокорегуючої дії, за даними літератури - досить перспективний напрямок у лікуванні хвороб пародонта (Е.Ю. Нечай, 1990; Л.Ф. Сідельникова, 1999; В.Д. Шаповалова, Л.М. Михальова, 2002).

Ефективність лікувальних заходів та доцільність використання шинуючих конструкцій можна оцінити багатьма методами, які досить повно описані в літературних джерелах (Т.В. Нікітіна, 1982; Н.А. Рябухіна, 1991; В.В. Хазанова, В.А. Дмитрієва, 1991). Тим часом, нині досить важко вирізнити імунологічні показники, які б достовірно характеризували активність захворювання в різні терміни лікування залежно від обраного методу. В літературних джерелах також не зустрічаються характеристики стану імуноцитів ясен за різних ступенів тяжкості пародонтиту, та кількості окремих субпопуляцій у різні терміни лікування залежно від обраної шинуючої конструкції.

Таким чином актуальність проблеми полягає у індивідуальному диференційованому виборі методу лікування та порівнянні між собою методів шинування у лікуванні пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної теми Української медичної стоматологічної академії “Особливості третинної профілактики захворювань зубощелепної системи із застосуванням нових патогенетичних підходів та технологій” (номер державної реєстрації 0197 U 02016420). Автор є виконавцем зазначеної роботи.

Мета дослідження - підвищення ефективності комплексного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня тяжкості з використанням суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції з застосуванням імунокоректора “Імудон”.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1.

2.

3.

4.

5.

Об’єкт дослідження. Порушення імунних властивостей слизової оболонки альвеолярного відростка, прогресуюча резорбція кісткової тканини пародонта у пацієнтів, хворих на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня тяжкості.

Предмет дослідження. Методи ортопедичного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня тяжкості із застосуванням суцільнолитої шини власної конструкції, шинуючої стрічки Фібер-сплінт та додаткового використання у консервативному лікуванні препарату “Імудон”.

Методи дослідження. 1. Клінічні: загальні, спеціальні (рентгенологічний та реопародонтографічний методи).

2. Лабораторні: дослідження стану імуноцитів слизової оболонки ясен за ІІ та ІІІ ступенів тяжкості пародонтиту, та кількості окремих субпопуляцій у різні терміни лікування для оцінки ефективності вибору шинуючої конструкції та запропонованого лікування з використанням “Імудону”.

3. Статистичні: для аналізу отриманих результатів клінічних спостережень та вивчення поширеності пародонтиту.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше дана оцінка морфологічного стану імуноцитів ясен за пародонтиту ІІ та ІІІ ступенів тяжкості залежно від їх функціонального стану та кількості окремих субпопуляцій у різні терміни лікування, зважаючи на вибір шинуючої конструкції та застосування імунокоректора “Імудон”.

Проведена порівняльна оцінка ефективності застосування різних видів шинуючих конструкцій у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості довела доцільність застосування власної суцільнолитої інтраканальної шини, особливо за пародонтиту ІІІ ступеня тяжкості.

Вперше вивчена можливість застосування імунокоректора “Імудон” у комплексі з різними ортопедичними методами лікування генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості та дана порівняльна оцінка цих методів.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений та апробований метод патогенетичної терапії генералізованого пародонтиту із застосуванням суцільнолитої шини власної конструкції та додатковим уведенням у лікувальні заходи препарату “Імудон” за ІІ та ІІІ ступенів тяжкості генералізованого пародонтиту. Проведена порівняльна оцінка з іншими методами лікування.

Рекомендований метод лікування генералізованого пародонтиту показав високу ефективність суцільнолитої шини власної конструкції у поєднанні з імунокоректором “Імудон” у порівнянні з іншими методами комплексного лікування генералізованого пародонтиту різного ступеня тяжкості. Це проявлялося в збільшенні терміну ремісії понад 6 місяців, можливості не видаляти зуби з ІІ-ІІІ ступенем рухомості, стабілізації гігієнічних, пародонтологічних, імунологічних показників та даних рентгенологічних і реографічних досліджень за термін спостереження 1,5 роки.

Методи впроваджені у практику в ортопедичному відділенні Полтавської обласної стоматологічної поліклініки, на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтіїї УМСА, ортопедичному відділеннні Харківської обласної стоматологічної поліклініки, ортопедичному відділеннні Чернігівської обласної стоматологічної поліклініки, на базі стоматологічної поліклініки НГДУ м. Охтирка.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автором самостійно проведений аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми та патентно-інформаційний пошук, сформульовані мета та основні завдання. Розроблена методика виготовлення суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції.

Всі клінічні та лабораторні дослідження виконані автором самостійно, проведена математико-статистична обробка отриманих результатів за допомогою комп’ютерних програм, аналіз отриманих результатів, зроблені висновки та представлені практичні рекомендації.

Імунологічні дослідження проведені в ЦНДЛ Української медичної стоматологічної академії (завідувач - д. мед. н., проф. Кайдашев І.П.).

Апробація результатів дисертації. За темою дисертації були зроблені доповіді на міжнародній конференції “Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (Полтава, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні методи реабілітації ортопедичних та ортодонтичних хворих” (Полтава, 2002), ювілейній обласній науково-практичній конференції “Питання організації стоматологічної ортопедичної допомоги в сучасних умовах” (Полтава, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології лікування і профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих” (Вінниця, 2003), та на апробаційній раді “Стоматологія” при Українській медичній стоматологічній академії (Полтава, 2003).

Публікації. За темою дисертаційної роботи надруковано 5 статтей у журналах, ліцензованих ВАК України, з них 4 - без співавторів, 1 тези. Отриманий деклараційний патент України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 190 сторінках принтерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, двох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 300 джерел, з яких 56 – іноземних авторів. Робота ілюстрована 62 рисунками, 20 таблицями, має 2 додатки.

Основний зміст роботи

Об’єкти та методи клінічних досліджень. Для вирішення поставлених завдань проведено комплекс клінічних та параклінічних досліджень за хворими на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня та практично здоровими людьми, які складали контрольну групу. За віком пацієнти розподілялися за номенклатурою ВООЗ у віковому проміжку від 31 до 60 років.

Обстеження проводили згідно розробленої схеми з використанням загальних та спеціальних методів дослідження.

І. Загальні дослідження включали аналіз скарг хворих, анамнез захворювання та життя, наявність або відсутність супутніх захворювань.

ІІ. Спеціальні дослідження.

1. Для визначення хронічного запалення слизової оболонки використовували пробу Шиллера-Писарева, гігіенічний індекс, парадонтальний індекс, індекс кровоточивості. Спостереження проводилися до лікування, після лікування, через 6 місяців та 1,5 років після закінчення лікування.

2. Для оцінки функціонального стану зубного ряду використовували реопародонтологічні дослідження, які проводили за допомогою діагностичного комп’ютерного комплексу, розробленого на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії УМСА (м. Полтава). Усі обстежені були розподілені на три групи: І групу (контрольну) складали 15 осіб; ІІ група - хворі на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня, для ортопедичного лікування яких застосовували шинуючу стрічку “Фібер-Сплінт” виготовлену на зуби фронтальної ділянки нижньої щелепи, кількістю 46 осіб; ІІІ група - пацієнти з ІІ та ІІІ ступенем генералізованого пародонтиту, для ортопедичного лікування яких застосовувалася суцільнолита шина власної конструкції, виготовлена для зубів, розташованих у фронтальній ділянці нижньої щелепи, кількість яких також складала 46 осіб.

Таблиця 1

Розподіл хворих у групах за віком та статтю

Вік | І група | ІІ група | ІІІ група

чоловіки | Жінки | чоловіки | жінки | чоловіки | жінки

абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | %

31-40 | 3 | 2,8 | 2 | 1,9 | 6 | 5,6 | 10 | 9,3 | - | - | 5 | 4,7

41-50 | 6 | 5,6 | 1 | 0,9 | 8 | 7,5 | 7 | 6,5 | 12 | 12,2 | 10 | 9,3

51-60 | 2 | 1,9 | 1 | 0,9 | 6 | 5,6 | 9 | 8,4 | 7 | 6,5 | 12 | 12,2

Всього | 15 | 46 | 46

Хворі ІІ та ІІІ груп залежно від додаткового застосування у лікуванні імунокоректора “Імудон” були поділені на 4 підгрупи.

Об’єкти та методи експериментальних досліджень. Для проведення експериментальних досліджень застосовували методику вивчення місцевого імунітету шляхом дослідженння антигенів лейкоцитів за допомогою моноклональних антитіл (CD-маркерів). Відомо, що в епітелії виявляються епітеліоцити, лейкоцити та відросткові клітини. Розглядаючи популяцію лейкоцитів виявили, що найбільша розповсюдженість припадає на гранулоцити та лімфоцити. Співвідношення хелпери-супресори складає 4:1-6:1.

Збільшення кількості лімфоцитів свідчить про залучення в запальний процес імунної системи та перехід із гострого запалення у хронічне. Т-лімфоцити одними з перших реагують на на зміни в стані епітеліальних клітин. У пасивному стані ці клітини не мають маркерів CD4 та CD8, однак після стимуляції вони можуть диференціюватся, або в Т-хелпери або в Т-кілери.

Методи експериментальних досліджень. Оцінку стану локального імунітету проводили за допомогою імуногістохімічного дослідження біоптатів ясенних міжзубних сосочків фронтальної ділянки нижньої щелепи величиною 2-3 мм?. Матеріал ясенного міжзубного сосочка у пацієнтів, які складали групи порівняння, відбирали до початку лікування, у 6-місячний термін та термін 1,5 років після проведеного лікування, під плексуальною анестезією, без шкоди для здоров’я, згідно з рішенням біоетичної комісії. Дослідний матеріал занурювали в 6% розчин карбоксиметилцелюлози (Sigma, USA) та проводили заморожування дослідних зразків за допомогою рідкого азоту. Із заморожених блоків виготовляли зрізи на кріостаті товщиною 5 - 7 мкм. Із кожної отриманої серії зрізів один фарбували гематоксилін-еозином за загальновідомою методикою з метою подальшого порівняння гістоархітектоніки, характеру розташування та чисельності імунних клітин. Виявлення субпопуляційних маркерів імуноцитів з дослідного відділу слизової оболонки проводили непрямим біотин-екстравідин-пероксидазним методом. Як первинні антитіла використовували HLA-DR, CD20, СD3, CD4, CD8 (“Сорбент”, Росія).

Результати досліджень. Поширеність захворювань на хронічний генералізований пародонтит у різних вікових групах населення м. Полтави та Полтавської області висока та складає: у віковій групі 31 до 40 років близько 22%; у віковій групі від 41 до 50 років приблизно 33%. У віковій групі від 51 до 60 років та старших - 45%. Отже, аналіз статистичних даних за період 5 років (з 1997 по 2001), вказує на тенденцію зростання кількості хворих на пародонтит І, ІІ та ІІІ ступеня тяжкості у старшій віковій групі. Дослідження проводили для обгрунтування оптимальних показань та протипоказань застосування суцільнолитої внутріш-ньоканальної шини власної конструкції (Деклараційний патент України від 16.06.2002.) та комплексного ортопедичного лікування пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості з додатковим включенням у лікування препарата імунокорегуючої дії. Вперше проведено дослідження імуногістохімічних показників слизової оболонки при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ та ІІІ ступеня тяжкості на різних етапах лікування та проаналізовано отримані результати. Вивчена можливість застосування імунокоректору “Імудон” в комплексі з ортопедичними методами лікування хронічного генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеню та дана їх порівняльна оцінка.

Лікування хворих на пародонтит планували з дотриманням принципів індивідуального підходу до кожного з пацієнтів, комплексного використання лікарських маніпуляцій та фармакологічних препаратів, зокрема “Імудону” та шинуючих засобів.

Нами була застосована суцільнолита шина власної конструкції при захворюванні на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня. Показаннями для застосування якої було: - висота коронок не менше 7 мм, -достатня товщина коренів зубів на які спирається шина, - рухомості зубів І-ІІІ ступеня,- дефекту зубного ряду протяжністю 1-2 зубів, особливо в осіб молодого віку.

Відносні протипоказання - нахил або поворот зубів навколо осі зуба. У такому випадку необхідно поєднувати шину з реставраційною технікою.

Препарування заздалегідь підготовлених за загально прийнятою методикою зубів для виготовлення суцільнолитої шини власної конструкції проводилося з язикової поверхні зубів. На відстані 2-3 мм від ріжучого краю робили паз глибиною 1,5-2 мм та шириною близько 2 мм. При препаруванні звертали увагу на кількість емалі на бокових поверхнях зубів, при цьому резекція емалі повинна бути рівномірною за об’ємом. Під контролем рентгенівських знімків готували канали стандартними п’єзоримерами, які відрізняються діаметром робочої частини. Кореневому каналу зуба надавали циліндричної форми та формували його на 2/3 довжини кореня кожного зуба.

Для виготовлення шини використовували стандартні штифти різних типорозмірів. Препарування у вигляді сходинки дозволить зменшити можливість рухомості суцільнолитої шини, що, надалі, знизить кількість випадків розцементування шини та покращить стабілізацію зубного ряду. Завдяки цьому забезпечується прицизійність комплексу “штифт-тканини зуба”, надалі така точність спостерігається у припасуванні шини в порожнині рота. На відпрепаровану з язикового боку поверхню зубів, що шинуються, наносили стрічку воску для моделювання, потім крізь стрічку в підготовлені канали вставляли розігріті до температури 45-65?С стандартні штифти. Принцип внутрішньоротового моделювання заключався у поєднанні воску та стандартних штифтів. Отримуючи суцільнолиту шину з ливарні, проводили перевірку в порожнині рота. Суцільнолита шина фіксувалася на полімерний матеріал подвійного твердіння “Біфікс” фірми Voco.

Провівши оцінку гігієнічних та пародонтальних показників до лікування, у 6-місячний термін та у термін 1,5 років після його закінчення у дослідних підгрупах можна зазначити, що різниця між показниками в підгрупах у 6-місячний термін та у термін 1,5 років була досить незначною. Але в підгрупі 3Б відмічені більш високі значення проби Шиллера-Писарева на 3,53 бали та пародонтального індексу ПІ на 1,11 у 6-місячний термін, порівняно з іншими.

Аналізуючи рентгенограми пацієнтів дослідних груп до проведення ліку-вальних заходів та у термін 1,5 років після його закінчення дійшли висновку, що стадія ремісії рентгенологічно підтвержується в 75% хворих підгрупи 2А, 72,7% пацієнтів підгрупи 2Б. Оцінюючи показники підгрупи 3А встановили, що стадія ремісії відмічається у 83,3% пацієнтів цієї групи, а в підгрупі 3Б цей показник становив 86,3%.

Проаналізувавши показник реографічного індексу (РІ) відмічено його підвищення після лікування в пацієнтів усіх дослідних підгруп на величину приблизно 0,003 – 0,005 Ом, що підтверджує, на нашу думку, поліпшення кровообігу в досліджуваних тканинах після проведення комплексного лікування пародонтиту у термін 6 місяців та 1,5 років.

Порівнюючи індекс переферичного тонусу судин (ПТС) пацієнтів підгрупи 2А та 3А після лікування, можна зазначити, що в підгрупі 3А підвищення індексу ПТС становило 1,05 %, що приблизно на 0,1 % більше, ніж у підгрупі 2А. У підгрупі 3Б зміна індексу ПТС у бік збільшення становила 2,72 %. Порівнюючи значення з аналогічними показниками підгрупи 2Б, відмічаємо більш кращі результати на величину 1,39% у підгрупі 3Б, дані наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Кількісні показники реограм пацієнтів дослідних підгруп у термін лікування 6 місяців та 1,5 років після закінчення лікування

Термін дослідження | Групи та

Підгрупи | Показники реограми

РІ
(Ом) | ПТС

(%) | ІПО

(%) | ІЕ
(%)

Через 6

місяців |

2А | 0,0950,001 | 12,910,24 | 81,842,07 | 71,462,01

2Б | 0,0950,001 | 12,720,89 | 72,850,89 | 70,061,06

3А | 0,0960,001* | 13,090,11* | 78,131,43* | 71,391,38*

3Б | 0,0960,001* | 13,040,11* | 84,12,17** | 71,191,85*

Через

1,5 років | 2А | 0,0940,001 | 11,890,32 | 80,011,32 | 69,841,34

2Б | 0,0950,001 | 12,020,64 | 70,810,43 | 68,911,43

3А | 0,0950,001* | 13,010,16** | 76,321,06** | 69,72,12*

3Б | 0,0960,001* | 13,010,12** | 83,71,86** | 70,010,88*

Примітки: * - вірогідність відмінностей у порівнянні з показниками другої групи p › 0,05; ** - p ‹ 0,05.

Збільшення індексу переферичного опору (ІПО) в пацієнтів підгрупи 3Б було більшим, ніж у хворих підгрупи 2А на 4,93 % і на 4,53 %, ніж у пацієнтів підгрупи 2Б. Як і в підгрупі 3А, зміна показників у термін спостереження 1,5 років була мінімальною, що вказує на нормалізацію показників судинного русла при комплексному лікуванні із застосуванням суцільнолитої шини власної конструкції та імунокоректора “Імудон”.

Порівнянням показників індексу еластичності (ІЕ) пацієнтів підгруп 2А та 3А встановлене підвищення показників після лікування на 4,47% та на 3,91% відповідно. Оцінюючи показники у підгрупах 2Б та 3Б, також відмічено підвищення показників на 3,89 % та 6,39 %.

Нами також проаналізована загальна кількість поломок у термін спостереження 1,5 років. У ІІ групі загальна кількість поломок у термін 1,5 років після завершення лікування дорівнювала 10, що складало близько 10,90,02% від загальної кількості шин, які були виготовлені для зубів фронтальної ділянки нижньої щелепи в групах ІІ та ІІІ.

У підгрупі 2А кількість розривів шинуючої конструкції виготовленої за допомогою армуючої стрічки Фібер-сплінт у поєднанні з фотополімерним композитом при пародонтиті ІІ ступеня дорівнювала 2, що становить 2,20,01% від загальної кількості виготовлених шин.

У той же час при пародонтиті ІІІ ступеня цей показник підвищувався і дорівнював 5, що складало 5,40,02%. У підгрупі 2Б при спостереженні в термін 1,5 років після лікування розривів шинуючої стрічки при пародонтиті ІІ ступеня тяжкості не спостерігалося. Дані наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Частота поломок шинуючих конструкцій у лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості

Групи, підгрупи | Ступінь тяжкості пародонтиту | Кількість шин, що ламалися за різних ступенів тяжкості пародонтиту |

Усього шин

ІІ | ІІІ | ІІ | % | ІІІ | %

ІІ | 2 А | 19 | 5 | 2 | 2,20,01 | 5 | 5,40,02 | 24

2 Б | 13 | 9 | - | - | 3 | 3,30,02 | 22

ІІІ | 3 А | 19 | 5 | - | - | 2 | 2,20,03 | 24

3 Б | 15 | 7 | 1 | 1,10,02 | - | - | 22

У групі ІІ вона дорівнювала 6, що складало близько 6,5 % від загальної кількості шин, які були виготовлені для зубів фронтальної ділянки нижньої щелепи в групах ІІ та ІІІ. Частіше поломки спостерігалися при пародонтиті ІІІ ступеня і шинуванні зубів із ІІІ та ІІ ступенем рухомості. Оцінюючи кількість поломок у групі ІІІ, можна зазначити, що кількість поломок становила 2, що складає 2,2 % від загальної кількості виготовлених шинуючих конструкцій. Поломки здебільшого стосувалися сколу частини зубів, які були депульповані.

Характеризуючи стан імуноцитів слизової оболонки ясен при пародонтиті, слід зазначити, що нами проводилась не тільки констатація факту наявності та кількості окремих субпопуляцій, але також була зроблена спроба реконструкції функціональних явищ на основі структурних особливостей.

При пародонтиті ІІ ступеня тяжкості відмічалося посилення міграції HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин у товщу багатошарового плескатого епітелію, що відображає значне антигенне навантаження, внаслідок зниження механічних захисних властивостей епітелію. У той же час зміни майже не торкнулися кількості CD4+ регуляторних субпопуляцій Т-клітин та CD8+ ефекторних Т-клітин. При пародонтиті ІІІ ступеня тяжкості імунні показники у слизовій оболонці ясен переходять на якісно новий рівень: HLA-DR+ антигенрепрезентуючі клітини починають рухатись із товщі багатошарового плескатого епітелію в підлеглі тканини, можливо, в лімфоїдні фолікули та регіонарні лімфовузли, із збільшенням кількості CD4+ регуляторних субпопуляцій Т-клітин та зменшенням кількості CD8+ ефекторних Т-клітин на верхівках сосочків.

Ці дані відображають із високим відсотком вірогідності переміщення головних дій з епітелію (місця першого контакту з антигенами) в особисту пластинку, регіонарні лімфовузли, що, по-суті, відповідає розвитку ефекторних реакцій гіперчутливості. Ці висновки підтверджуються роботами Міхальова Л.М. та співавт.(2002) про зміни загальної кількості клітин лімфоплазмоцитарного інфільтрату з перерозподілом їхнього складу у власне слизовій оболонці по мірі погіршання патологічного процесу в пародонті.

Досліджені нами зміни кількості CD4+ та CD8+ Т-клітин можна зіставити з даними про дисбаланс цитокінів у ротовій рідині хворих на пародонтит.

Оцінюючи ефективність у 6-місячний термін та у термін 1,5 років після застосування композитної та суцільнолитої шин, можна зробити висновок про пріоритет останньої як при пародонтиті ІІ, так і ІІІ ступеня тяжкості хвороби. При цьому ефективність суцільнолитої шини була більш явна при пародонтиті ІІІ ступеня тяжкості. Фактично стан імуноцитів нагадував картину за ІІ ступеня тяжкості: відмічене збільшення HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин, із напрямком руху в епітелій, наявність значної кількості CD4+ регуляторних субпопуляцій Т-клітин у товщі епітелію та поблизу базальної мембрани, поодинокі CD8+ клітини. На нашу думку, ці зміни відображають відновлення функціонування епітеліального шару як субстрату першого кордону імунологічної реактивності організму.

Застосування імунокоректора “Імудон” привело до підвищення активності HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин, збільшення кількості CD3+ клітин у ділянці базальної мембрани, підвищення кількості як регуляторних CD4+, так і ефекторних CD8+ клітин.

Отже отримані результати свідчать про високу ефективність запропонованого нами метода. На тлі застосування імунокоректора “Імудон”, різниця в ефективності застосування шин була виражена менш яскраво, але за показниками кількості регуляторних CD4+ клітин у багатошаровому плескатому епітелії суцільнолита шина була досить ефективною.

Проведені клінічні дослідження обґрунтовують доцільність застосування запропонованого методу комплексного ортопедичного лікування, доводять покращання клініко-лабораторних показників, зокрема показників імунологічного стану слизової оболонки ротової порожнини у досліджуваних групах при ІІ – ІІІ ступені тяжкості генералізованого пародонтиту.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці ефективного методу лікування генералізованого пародонтиту з використанням суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції та додатковим застосуванням імунокоректора “Імудон”, та його клініко-лабораторній оцінці у порівнянні з іншими методами комплексного ортопедичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту.

1. Поширеність хронічного генералізованого пародонтиту в різних вікових групах населення м. Полтави та Полтавської області висока та складає 83,8% (у віковій групі від 31 до 40 років - близько 22%; у віковій групі від 41 до 50 років - приблизно 33%; у віковій групі від 51 до 60 років та старших - 45%). Спостерігається тенденція зростання кількості хворих на пародонтит ІІ та ІІІ ступеня тяжкості у старшій віковій групі - 40,7% та 41,1% від загальної кількості хворих у цій групі.

2. Розроблена суцільнолита внутрішньоканальна шина, з включенням в її конструкцію стандартних внутрішньоканальних штифтів, методика її виготовлення та визначені показання до її використання при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ та ІІІ ступеня тяжкості, особливо з рухомістю зубів ІІ і ІІІ ступеня та наявністю хронічних вогнищ запалення у періапікальних тканинах.

3. Уведення в комплекс лікувальних дій при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ-ІІІ ступеня тяжкості шинуючих конструкцій, особливо суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції та препарату імунокорегуючої дії “Імудон”, значно покращує клінічний стан тканин пародонта, сприяє зменшенню запальних локальних реакцій, ліквідує рухливість зубів та сприяє їх укріпленню.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень дали порівняльну оцінку методу лікування при якому застосовувалась суцільнолита внутрішньоканальна шина та методу, при якому для шинування зубів використовувалась шинуюча стрічка Фібер-сплінт, та виявили, що при шинуванні зубів шиною власної конструкції показники індексної оцінки гігієни порожнини рота та стану тканин пародонта пацієнтів у віддалені терміни (6 місяців та 1,5 років) після завершення лікування були значно кращими та майже наближалися до норми.

При рентгенологічному дослідженні стадія стабілізації рентгенологічно підтвержується у 83,3% пацієнтів ІІІ групи. Досліджуючи показники реопародонтограми, слід зазначити, що досить суттєва зміна відмічена з боку індексу периферичного опору, який зазнав змін із 70,55% до 78,13%. Майже аналогічне підвищення показників стосується індексу еластичності. У термін спостереження 1,5 років показники підтримувалися на цьому ж рівні.

5. Дали оцінку стану імуноцитів слизової оболонки при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ та ІІІ ступенів тяжкості та кількості окремих субпопуляцій у різні терміни лікування залежно від вибору шинуючої конструкції та запропонованого патогенетичного лікування і з’ясували, що в разі застосування суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції в шестимісячний термін після лікування відмічене збільшення HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин із напрямком руху в епітелій.

Також відмічена наявність значної кількості CD4+ регуляторних субпопуляцій Т-клітин у товщі епітелію та поблизу базальної мембрани та поодинокі CD8+ клітини, що вказує на нормалізацію імунологічної картини в дослідних тканинах.

Застосування препарату імунокорегуючої дії привело до посилення фагоцитарної активності, стимуляції та підвищення кількості імунокомпетентних клітин.

Уведення у комплексне лікування “Імудону” привело до підвищення активності HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин, збільшення кількості CD3+ клітин у ділянці базальної мембрани, підвищення кількості як регуляторних CD4+, так і ефекторних CD8+ клітин. Преперат викликав аналогічні зміни у пацієнтів усіх дослідних груп. Базуючись на кореляції цих змін із покращанням клінічної картини, ми оцінюємо цей ефект як сприятливий.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

2.

Відносні протипоказання - нахил або поворот зубів навколо осі зуба. У такому випадку необхідно поєднувати шину з реставраційною технікою.

3.

Список праць опублікованих за темою дисертації

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

анотація

Ткаченко І.М. Порівняльна характеристика різних методів ортопедичного лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня тяжкості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія. - Полтава, 2003.

Виноситься на захист робота, у якій доводиться ефективність запропонованого методу ортопедичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості з використанням суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції та додаткового застосування імунокоректора “Імудон”, та дається його клініко-лабораторна оцінка. Дана порівняльна оцінка запропонованої шинуючої конструкції та шини, виготовленої за допомогою стрічки Фібер-сплінт з додатковим використання фотополімерного матеріалу.

Отримані результати свідчать про вдале розв’язання завдань, пов’язаних із розробкою раціонального способу ортопедичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості із додатковим включенням у лікування препарату імунокорегуючої дії “Імудон”. При цьому доведене покращання клініко-лабораторних показників, зокрема показників імунологічного стану слизової оболонки ротової порожнини, даних реопародонтологічних показників та рентгенологічних досліджень.

Розроблений та перевірений метод виготовлення суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції.

Ключові слова: хронічний генералізований пародонтит, суцільнолита шина, нижня щелепа, імунологічні дослідження.

АННОТАЦИЯ

Ткаченко И.М. Сравнительная характеристика различных методов ортопедического лечения больных хроническим генерализованным пародонтитом ІІ и ІІІ степени тяжести. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. - Украинская медицинская стомато-логическая академия. - Полтава, 2003.

На защиту выносится работа, в которой на основании комплексного клинико-лабораторного исследования предложен эффективный метод лечения хронического генерализованного пародонтита ІІ и ІІІ степени тяжести с применением цельнолитой внутриканальной шины собственной конструкции и дополнительного использования в лечении иммунокоректора “Имудон”. Проведена сравнительная клинико-лабораторная оценка предложенного метода лечения с использованием цельнолитой шины собственной конструкции с методом, при котором для шинирования зубов при хроническом генерализованном пародонтите ІІ и ІІІ степени тяжести использовалась шинирующая лента Фибер-сплинт. Дана оценка морфологического состояния иммуноцитов десны при различной степени тяжести пораженя тканей пародонта патологическим процессом в зависимости от функционального состояния и количества отдельных субпопуляций в различные сроки лечения принимая во внимание выбор шинирующей конструкции и применения иммунокоректора “Имудон”.

Под наблюдением находилось 92 пациента с диагнозом хронический генерализованный пародонтит ІІ и ІІІ степени тяжести и 15 практически здоровых людей, которые составили контрольную группу. В зависимости от проведенного лечения пациенты были разделены на группы и подгруппы. По возрасту пациенты распределились согласно номенклатуре ВОЗ.

Для разрешения поставленой задачи были проведены клинические, лабораторные и статистические методы исследования. Лабораторные исследования включали наблюдение за состоянием иммуноцитов слизистой оболочки и количеством отдельных субпопуляций в различные сроки лечения в зависимости от тяжести процесса и вида шинирующей конструкции.

На основании клинико-лабораторных исследований пациентов представленных групп установили, что при применении шины собственной конструкции показатели гигиенических и пародонтальных индексов в отдаленные сроки наблюдения нормализовались или же имели тенденцию к улучшению. Анализируя рентгенограммы пациентов исследуемых групп, пришли к выводу, что стадия ремиссии рентгенологично подтверждается у 75% пациентов подгруппы 2А, 72,7% пациентов подгруппы 2Б. Оценивая показатели в подгруппе 3А установили стадию ремиссии у 83,3% пациентов, а в подгруппе 3Б этот показатель составил 86,3%.

На основании лабораторных исследований дали оценку состояния иммуноцитов десны при пародонтите ІІ и ІІІ степени тяжести и количества отдельных субпопуляций в различные сроки лечения в зависимости от выбора шинирующей конструкции и предложенного патогенетического лечения. В результате исследований пришли к заключению, что в случае применения цельнолитой внутриканальной шины собственной конструкции в промежуток наблюдения 1,5 года, отмечается увеличение HLA-DR+ антигенрепрезентирующих клеток с направлением движения в эпителий. Отмечается большое количество CD4+ регуляторных субпопуляций Т-клеток в толщине эпителия и поблизости базальной мембраны. Это указывает на нормализацию иммунологической картины в исследуемых тканях.

Разработан и научно обоснован метод изготовления цельнолитой внутриканальной шины собственной конструкции при лечении пациентов с диагнозом хронический генерализованный пародонтит ІІ и ІІІ степени тяжести.

Ключевые слова: хронический генерализованный пародонтит, цельнолитая внутриканальная шина, нижняя челюсть, иммунологические исследования.

АNNOTATION

Tkachenko I.M. Comparative characteristic of different methods of orthopedic treatment of patients with chronic generalized paradontitis of II-III degree. – Manuscript.

Dissertation for Candidate of Medical Science, speciality 14.01.22 – stomatology. Ukrainian Medical Stomatological Academy. - Poltava, 2003.

In this manuscript the author on the ground of complex clinico-laboratorial research offers effective method of treatment of chronic generalized paradontitis of II and III degree by using selfmade cated intracanal splint and additional using of immunocorrection “Imudon”.

Analized the roentgenograms of patients of examing groups the author came to the conclusion that the stage of remission was confirmed roentgenically with 75% patents of subgroup 2A, and 72,7% patients of subgroup 2Б. Estimating the indication in subgroup 3A the author defined the stage of remission with 83,3% patients and in subgroup 3Б the indication was 86,3%. On the base of labaratory examinations the author estimated the condition of immunocytes of mucous membrane of gingivae under paradontitis of II and III degree and the guantity of separate subpopulations during different treatment periods depending on choice of splint construction and suggested pathogenetics treatment. As a results of researches the author concluded that in case of appling selfmade cated intracanal splint during 1,5 yeas period of supervision we can note the increasing of MLA-DR+ antigenpresenting cells with direction of movement into epithelium. The anthor noticed a big amount of CD4+ regulator subpopulations of T-cells in thicknen of epithelium and near a basilar membrane. It indicates to normalization of immunologic picture in examining tissue.

The method of manufacturing of selfmade casted intracanal splint was worked out and well-grouded.

Key-words: chronic generalized paradontitis, casted intracanal splint, lower jaw, immunologic research.