МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

ТЕРЕЩЕНКО ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА

УДК 614.1; 614.8.067.1; 614.8.067.3; 616.082; 615.825-83.

Наукове обґрунтування системи медико-соціальної

та трудової реабілітації контингентів дорослого населення,

постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

14.02.03 – соціальна медицина

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті.

Науковий керівник: доктор медичних наук, профессор

Єрошкіна Тетяна Василівна,

Дніпропетровський національний університет,

професор кафедри соціальної, експертної медицини та

медичного менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Пономаренко Віктор Михайлович,

Український інститут громадського здоров’я МОЗ України,

директор

доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна,

Інститут урології АМН України, головний науковий співробітник відділу епідеміології та організаційно-методичної роботи

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра соціальної гігієни та організації охорони здоров’я, м. Харків

Захист відбудеться “ 16 ” жовтня 2003 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ – 57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ – 57, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий “ 11 ” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Яворовський О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша еколого-техногенна катастрофа ХХ століття за масштабами впливу на природне середовище та здоров'я населення країни. За даними МОЗ України, постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС визнано 2 640 169 осіб, з них 552 195 дітей (О.О. Бобильова і співавт., 2001).Незважаючи на здійснення численних державних програм з мінімізації медико-соціальних наслідків аварії, показники стану здоров'я постраждалого населення мають стійку тенденцію до погіршення (А.М. Сердюк, 1996; В.М. Пономаренко, А.М. Нагорна, 1999; А.Ф. Цыб, В.И. Иванов, 2000; А.Ю. Романенко і співавт., 2000). Тому проблема подальшого вивчення стану здоров'я потерпілого контингенту і розробки більш ефективних лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів щодо його збереження і сьогодні залишається актуальною.

Розроблені різноманітні програми реабілітації для певних категорій постраждалих, зокрема дітей, дорослих осіб з ураженням нервової системи, органів травлення, системи кровообігу. Н.Р.Хоменко, Б.О.Ледощуком (1998) запропонована система медичної реабілітації різних за станом здоров’я контингентів учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – здорових, працездатних і непрацездатних. Але до неї не були включені евакуйовані та переселенці. До цього часу не розроблена система реабілітації для осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС і працюють на промислових підприємствах в умовах значного екологічного навантаження. Аналіз повноти та ефективності реабілітаційних заходів щодо цього контингенту хворих не проводився, не вивчалась наступність і спадкоємність дій медичних і немедичних служб, які існують на підприємствах, у процесі реабілітації хворих з позицій системного підходу. Усе вище наведене і обумовило актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною соціально-гігієнічних досліджень Дніпропетровського національного університету в межах НДР „Фундаментальні дослідження впливу синергічних екопатогенних чинників та наукове обґрунтування нових комплексних методів діагностики, корекції та профілактики порушень стану здоров’я населення” (№ держреєстрації 0197U000655); „Наукове обґрунтування шляхів удосконалення системи реабілітаційних заходів для дорослих та дітей, які постраждали при ліквідації аварії на ЧАЕС” (№ держреєстрації 0197U000661), в яких дисертантом виконані окремі фрагменти дослідження щодо вивчення стану здоров'я дорослого постраждалого населення, динаміки його змін за післяаварійний період та розробка системи медико-соціальної реабілітації означених осіб – мешканців промислового регіону. Тема дисертації була узгоджена на засіданні Проблемної комісії “Соціальна медицина” 19.09.2002 р. (протокол № 6).

Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні і розробці оптимізованої системи медико-соціальної та професійної реабілітації контингентів дорослого населення, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС, яке мешкає і працює в умовах промислового, екологічного навантаженого регіону. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1.Вивчити стан здоров'я та оцінити ефективність медико-соціальної реабілітації потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мешкають у промислово навантаженому, екологічно несприятливому регіоні.

2.Вивчити стан здоров'я потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, які працюють на промислових підприємствах і зазнають сполученої дії радіаційного та екологічного факторів, а також стан їх медичної, соціальної та професійної реабілітації, виявити резерви та шляхи підвищення результативності цих заходів.

3.Оцінити стан спадкоємності та наступності в діяльності медичних установ і немедичних служб у реабілітації потерпілих, розробити концепцію вдосконалення їх медико-соціальної і професійної реабілітації, окремо для працюючого і непрацюючого контингенту.

4.Науково обґрунтувати, з позицій системного підходу, концептуальну модель медико - соціальної та професійної реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС – працівників промислових підприємств.

Об’єкт дослідження: доросле населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС та мешкає у Дніпропетровській області, функції і структура медичних установ щодо їх діяльності у процесі медико-соціальної та професійної реабілітації постраждалих.

Предмет дослідження багатоплановий, комплексний, що відображає всі основні властивості й сутність об’єкту дослідження та включає: сучасний стан здоров’я і організації медичної допомоги потерпілим від аварії на ЧАЕС; повнота і ефективність медико-соціальної та професійної реабілітації означених осіб; розробку концептуальної моделі системи медико-соціальної та професійної реабілітації на територіальному рівні та для працюючих на промислових підприємствах.

В процесі роботи були використані такі методи дослідження: аналітичний, соціологічний, експертних оцінок, медико-статистичний – для вивчення стану здоров’я, повноти та ефективності реабілітації різних контингентів дорослого постраждалого населення; експертних оцінок, медико-статистичний – для вивчення наступності і спадкоємності у діяльності медичних і немедичних закладів у процесі реабілітації; системного аналізу, описового моделювання, організаційного експерименту – на етапі розробки і впровадження моделі системи медико-соціальної та професійної реабілітації постраждалих від аварії на ЧАЕС.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі комплексного соціально-гігієнічного дослідження вперше вивчено стан здоров’я різних контингентів дорослого населення, яке потерпіло від аварії на ЧАЕС і мешкає у теперішній час в умовах промислово навантаженого регіону та зазнає сполученої дії радіаційного та екологічного факторів.

Вперше вивчено стан медико-соціальної допомоги працюючому контингенту потерпілих – працівникам металургійної промисловості, розроблена методика взаємодії медичних і немедичних установ у створені більш досконалої системи реабілітації зазначених осіб.

Розроблена концептуальна модель медико-соціальної та професійної реабілітації постраждалих осіб, які працюють на промислових підприємствах, на основі поліпшення взаємодії, спадкоємності і наступності у діяльності медичних установ та немедичних служб.

Розроблена методика визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації потерпілому населенню.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення заходів з медико-соціальної та професійної реабілітації різних контингентів дорослого населення на територіальному рівні, а також для працівників промислових підприємств; проведені аналізу стану здоров'я потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС – мешканців Дніпропетровської області у динаміці за післяаварійний період, зокрема їх захворюваності, інвалідності, смертності; проведені оцінки спадкоємності і наступності у діяльності медичних установ та немедичних служб у відтворені здоров'я потерпілих від аварії на ЧАЕС – працівників промислових підприємств.

Впровадження результатів дослідження в практику здійснюється на державному, галузевому та регіональному рівнях, а також на підприємствах металургійної та гірничодобувної промисловості, у медико-санітарних частинах, санаторіях-профілакторіях, міських поліклініках. За матеріалами дослідження видано Інформаційний лист “Про стан та перспективи вдосконалення системи медико-соціальної реабілітації осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС – працівників підприємств металургійної і гірничодобувної промисловості”, який був схвалений і рекомендований до впровадження постановою Секретаріату президії Центрального комітету профспілки працівників металургійної і гірничодобувної промисловості України № СТ-6 від 06.12.2001; Інформаційний лист “Використання концепції вдосконалення системи медико – соціальної та професійної реабілітації контингентів населення, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС” № 67-2003 /Укрмедпатентінформ МОЗ України/.

Матеріали дослідження включені у методичні розробки лекцій і практичних занять для студентів медичних факультетів Дніпропетровського, Сумського і Луганського університетів, а також для слухачів Запорізького інституту удосконалення лікарів, слухачів зонального навчально – методичного центру Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто була обрана тема дисертації, поставлені і сформульовані мета та завдання дослідження, визначені адекватні шляхи і методи їх досягнення, необхідний обсяг вивчення матеріалу; організоване проведення дослідження стану здоров'я та медичного забезпечення різних контингентів потерпілих; виконана статистична обробка і науковий аналіз отриманих результатів; сформульовані основні положення, висновки, рекомендації щодо впровадження. Розробка концептуальної моделі системи медико-соціальної та професійної реабілітації потерпілих від аварії на ЧАЕС – працівників промислових підприємств виконана при консультативній допомозі наукового керівника, д.м.н., проф. Єрошкіної Т.В.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжнародних семінарах у рамках VII та VIII Міжнародних конференцій “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 2001, 2002); 6 -го з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001); 9 -го конгресу Світової федерації українських лікарських товариств (Луганськ, 2002); Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2002); Всеукраїнської науково-практичної конференції “Медицина: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровськ, 2003); на щорічних підсумкових наукових конференціях Дніпропетровського університету (1999 – 2002рр.).

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 15 друкованих працях (з них 5 – самостійні); 4 – у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 5 розділів, заключення, висновків, основних пропозицій та шляхів їх реалізації, списку використаної літератури (всього 195 джерел, у тому числі 20 іноземних), додатків. Дисертація викладена на 193 сторінках машинописного тексту (основний текст – 139). Робота ілюстрована 32 таблицями і 11 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Базою дослідження була обрана Дніпропетровська область, яка має найбільш розвинену металургійну промисловість та є типовою серед промислових регіонів по ресурсному та медико-соціальному забезпеченню постраждалих осіб. Період дослідження охоплював 1992 – 2001 роки.

Відповідно до поставленої мети та завдань, дослідження виконувалось в кількох напрямках. Перший етап дослідження присвячений обґрунтуванню мети, завдань, обсягу і методів дослідження. Вивчено було також стан здоров’я, диспансеризації та медико-соціальної і професійної реабілітації постраждалих від аварії на ЧАЕС, у тому числі працівників 7 потужних металургійних підприємств області, за комплексом факторів, що діють в умовах інтенсивної промислової зони.

Стан здоров’я дорослого постраждалого населення вивчався за показниками поширеності захворювань, первинної захворюваності, інвалідності та смертності, за класами хвороб. Групування хвороб проводилось згідно з “Міжнародною статистичною класифікацією хвороб” (МКХ – 10).

На другому етапі вивчалась повнота медичної реабілітації потерпілих осіб за запропонованою методикою шляхом визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації, а також аналізувалась спадкоємність і наступність у діяльності медичних закладів та немедичних служб у процесі реабілітації потерпілих.

На третьому та четвертому етапах дослідження проводився пошук альтернатив та розробка концептуальних моделей системи медико-соціальної та професійної реабілітації постраждалих осіб, які працюють на промислових підприємствах, та для непрацюючих осіб. Були обрані оптимальні варіанти рішень, які дозволили удосконалити медико-соціальну допомогу постраждалим від аварії на ЧАЕС.

Статистична обробка даних здійснювалась із використанням персонального комп’ютера Pentium 3, за допомогою програмного забезпечення OFFICE XP, Excel.

Шляхи та способи досягнення мети і виконання завдань, які були поставлені у дослідженні, відображені на табл. 1.

Таблиця 1

Програма, методи і обсяг дослідження

Мета дослідження | Наукове обґрунтування та розробка оптимізованої системи медико-соціальної та професійної реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС

Завдання

дослідження |

Оцінка стану здоров'я та ефективності реабілітації осіб, потерпілих від аварії на ЧАЕС, – мешканців Дніпропетровської області |

Вивчення та оцінка стану здоров'я і якості реабілітації потерпілих – працівників промислових підприємств |

Вивчення спадкоємності та наступності у діяльності медичних закладів і немедичних служб у процесі реабілітації потерпілих |

Віднайдення резервів медико-соціальної та професійної реабілітації потерпілих, розробка концептуальної моделі

Методи

дослідження |

Безпосереднього спостереження, аналітичний, соціологічний, експертних оцінок |

Аналітичний, соціологічний, медико-статис-тичний |

Аналітичний, експертних оцінок, медико-статистичний |

Системного аналізу, моделювання, організаційного експерименту

Обсяг

первинного

матеріалу |

3 лікувально-профілактичних заклада, 1815 осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС |

7 підприємств, 7 МСЧ та ЛПЗ, 790 осіб |

2 підприємства, 2 МСЧ, 2 санаторії-профілакторії, 108 осіб |

7 МСЧ, 6 санаторіїв-профілакторіїв

Результати дослідження та їх обговорення. Дослідженням встановлено, що стан здоров’я потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС невпинно погіршується. Збільшення показників захворюваності спостерігається в усіх когортах спостереження. За даними Дніпропетровського обласного реєстру, у 2001 році з усіх потерпілих, що мешкають на території області, здоровими визнано лише 5,9 % проти 83 % у 1987 році. Показник поширеності захворювань серед потерпілих збільшився з 1992 по 2001 рік майже у 3 рази (рис. 1).

За рівнем захворюваності три перші рангові місця займають хвороби органів дихання – 1746,70/000; системи кровообігу – 820,90/000; органів травлення – 801,10/000 відповідно. За основними класами хвороб рівень захворюваності серед потерпілих осіб значно відрізняється від рівня тих, хто не підпав під дію факторів Чорнобильської аварії, зокрема, за хворобами ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (в основному за рахунок хвороб щитовидної залози) – в 5,9 рази; органів травлення – в 3,6 рази; системи кровообігу – в 1,7 рази; нервової системи – в 1,5 рази, причому рівень захворюваності на ВСД у постраждалих вищий в 2,6 рази.

Відмічено також вірогідний ріст показника інвалідності (t = 2,1; p < 0,05). Рівень первинної інвалідності потерпілого населення збільшився з 1987 по 1992 роки з 19,20/000 до 248,70/000, тобто у 12,9 рази. З 1993 року спостерігається його поступове зменшення до 78,40/000 у 2001 році, але він у 1,6 рази перевищує аналогічний показник серед дорослого непотерпілого населення області (48,10/000). У структурі захворювань, що призвели до інвалідності, перші рангові місця займають хвороби системи кровообігу (48,6%), нервової системи (17,8%), органів травлення (10,8%) відповідно. Показник смертності за досліджуваний період серед осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС, збільшився в 2,2 рази і досяг 14,60/00 (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка показників смертності серед дорослого

потерпілого та непотерпілого населення Дніпропетровської області

Роки | Абсолютний приріст, 0/000 | Темп росту, % | Темп приросту, %

Потерпілі від аварії | Непотерпіле населення | Потерпілі від аварії | Непотерпіле населення | Потерпілі від аварії | Непотерпіле населення

1992–– | 100 | 100––

1996 | 51,1 | 24,3 | 177,6 | 118,3 | 77,6 | 18,3

1999 | 6,4 | - 2,0 | 187,3 | 116,8 | 5,5 | - 1,3

2000 | 10,1 | 5,6 | 202,6 | 121,0 | 8,2 | 3,6

2001 | 12,5 | - 3,7 | 221,6 | 118,2 | 9,4 | - 2,3

Серед причин смертності на першому місці знаходяться хвороби системи кровообігу (33,1%), на другому – травми та отруєння (31,8%), на третьому – злоякісні новоутворення (18,4%), на їх частку в сукупності припадає 83,3% всіх випадків. Темпи погіршення здоров’я потерпілих вірогідно вищі, ніж серед умовно непотерпілого населення Дніпропетровської області.

Стан здоров’я потерпілих осіб, що перебували на обстеженні та лікуванні в спеціалізованому відділенні обласної клінічної лікарні ім. Мечникова в 1999 – 2001 роках, теж незадовільний: у всіх госпіталізованих виявлено великий відсоток відхилень від норми майже за всіма лабораторними показниками, зокрема біохімічного аналізу крові (у 54,2% випадків), загального аналізу сечі (47,4%) та вмісту цукру крові (45,0%). Також виявлені суттєві зміни за результатами інструментальних методів дослідження: найбільший їх відсоток зареєстровано при проведенні електроенцефалографії, ультразвукової діагностики внутрішніх органів і щитовидної залози, реоенцефалографії, електрокардіографії. У більшості пацієнтів відмічається декілька захворювань. Так, у 69,8 % пацієнтів реєструвались хвороби нервової системи, у 64,5% – ще й хвороби системи кровообігу, а у 35,5% – додатково і хвороби органів травлення. Майже половина обстежених мала зміни з боку щитовидної залози. Групу інвалідності, відносно якої встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською аварією, мають 44,6 % пацієнтів відділення.

Дослідженням встановлено, що усім госпіталізованим до відділення надається консультативна допомога, безкоштовне медикаментозне лікування; фізіотерапевтичним лікуванням та масажем охоплюється відповідно 83,1% та 82,2% пацієнтів. Майже 90% хворих виписуються із стаціонару з покращанням стану здоров’я.

В той же час, завдяки методиці визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації потерпілих, виявлено, що у 5% пацієнтів спеціалізованого відділення обсяг та повнота медичної реабілітації склали менше 50,0%. Аналіз отриманих даних з’ясував, що причина такої оцінки – недоліки, зумовлені, перш за все, недостатньо повним обсягом проведення лікувальних заходів в медичній реабілітації; надання рекомендацій при виписці із стаціонару, а саме рекомендацій щодо режиму праці, подальшого диспансерного спостереження та санаторно-курортного лікування. В середньому обсяг медичної реабілітації хворим з діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія в умовах спеціалізованого відділення обласної лікарні м. Дніпропетровська склав 63,7%, в інших випадках, навіть при одержанні позитивних результатів, не всі можливості були використані по збільшенню реабілітаційного потенціалу пацієнтів.

Шляхом соціологічного дослідження з залученням хворих спеціалізованого відділення обласної лікарні також вивчена можливість інтенсифікації його роботи. Як “незадовільний” стан свого здоров’я оцінили 75,9% опитаних пацієнтів відділення, а 96,4% вважають, що потребують систематичного відновлювального лікування у стаціонарних умовах, у зв’язку з чим, додатково бажали б отримати лікування з використанням голкорефлексотерапії 49,1% респондентів; 6,7% - гіпнотерапію; 18,3% - консультацію і лікування у психотерапевта; 10,3% - у сексопатолога.

Вивчення стану амбулаторно-поліклінічної допомоги потерпілим дозволило встановити, що охоплення диспансерним наглядом цього контингенту хоч і високе, але неповне і складає в цілому 85,9%. Найгірше охоплені диспансерним спостереженням особи І групи первинного обліку (84,4%). Жодного оглянутого не визнано здоровим. Кількість рецидивів захворювань у середньому на одного постраждалого збільшилась із 4,8 у 1999р. до 6,6 у 2001р. (на 43,4%). Всім особам, охопленим медичними оглядами, проведено медико-соціальну реабілітацію з використанням відновлювального лікування в умовах денного стаціонару поліклініки. Комплексна реабілітація, з застосуванням для кожного хворого декількох етапів оздоровлення, не використовувалась.

Особливо важливим питанням щодо умов життєзабезпечення потерпілих від аварії на ЧАЕС є стан здоров’я осіб працездатного віку. На думку академіка Є.Г. Гончарука, проблема формування трудового потенціалу країни викликає необхідність оцінювати питання охорони та зміцнення здоров’я працюючих із соціальних позицій, у тісному зв’язку не тільки з роботою медичних закладів, але й зі способом життя людини, умовами його праці та відпочинку, психологічного мікроклімату в колективі тощо.

На диспансерному обліку з приводу різних захворювань знаходяться 63,4% досліджених працівників. Більшість працюючих (84,5 ± 0,9%) хворіла протягом року від одного до чотирьох разів. Не хворіло лише 9,0 ± 0,1% постраждалого контингенту. За тривалістю захворювання найбільшу частку склали особи, що хворіли більше 10 днів (38,4 ± 0,2%). На думку працівників підприємств, основними причинами, що сприяли виникненню рецидивів захворювань (в порядку пріоритетності), є: тяжка фізична праця, шкідливі чинники на виробництві (підвищена або знижена температура, запиленість та загазованість повітря, шум), погана організація робіт, несприятливий психологічний клімат у колективі тощо. Умови праці оцінили як “задовільні” лише 28% опитаних, належні санітарно-побутові умови – 59,8%. Не мають належних умов для відпочинку під час перерви 42,3% працівників; 10,8% відповіли, що відпочивають у приміщеннях для паління, а 35,1% – взагалі не відпочивають, бо не мають підміни при безперервному робочому процесі.

З багатьох причин (поганий стан здоров’я, підвищена стомлюваність після роботи, віддаленість спортивних комплексів, уведення плати за користування ними тощо) більшість працюючих, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, не користуються спортивно-оздоровчими об’єктами, які функціонують на підприємствах. Не зважаючи на те, що більшість підприємств мають розвинену мережу оздоровчих закладів, в них оздоровлено протягом досліджуваного періоду незначна кількість постраждалих осіб (табл.3).

Таблиця 3

Охоплення досліджуваного контингенту оздоровленням

на промислових підприємствах (у %)

Умовне позначення | Місце оздоровлення

підприємства | Заводська або цехова база відпочинку | Санаторій | Санаторій-профілакторій

Завод № 1 | 15,3 | 2,9 | 5,9

Завод № 2 | 23,5 | 4,9 | -

Завод № 3 | 21,1 | 2,8 | 4,4

Завод № 4 | 20,3 | 8,0 | 4,0

Завод № 5 | 30,4 | 16,0 | 14,1

Завод № 6 | 24,8 | - | 6,8

Завод № 7 | 17,9 | 4,2 | 5,9

Mm | 21,92,2 | 5,51,0 | 5,91,1

У цілому оздоровчу роботу на підприємствах 58,6% постраждалих оцінила як „таку, що потребує поліпшення”, 24,2% дали оцінку „незадовільно” і лише 17,2 % вважали її задовільною.

Незважаючи на численні заходи щодо соціального захисту постраждалих від аварії на ЧАЕС залишаються невирішеними багато питань їх медико-соціальної та професійної реабілітації. Однією з причин низької ефективності проведених заходів є недостатня комплексність у підході до охорони здоров’я вказаного контингенту, відсутність чіткої взаємодії в діяльності різних служб, установ та організацій, що підтверджено експертною оцінкою спадкоємності між медико-санітарними частинами, стаціонарами міських лікарень, санаторіями-профілакторіями, іншими оздоровчими об’єктами, які функціонують на промислових підприємствах. Частково використовуються такі етапи відновлювального лікування: стаціонар – медико-санітарна частина (у 43,2% випадків), стаціонар –МСЧ – ділянки легкої праці (у 27,1%), стаціонар – МСЧ – санаторій-профілакторій (у 3,4%). Інші сполучення різних етапів реабілітації спостерігались лише інколи (від 0,8 до 2,5% випадків). Недостатній взаємозв’язок спостерігається між окремими відділеннями та спеціалістами вищенаведених установ, а також із спеціалізованим відділенням обласної лікарні.

Реалізація системного управління медико - соціальною та професійною реабілітацією осіб, що постраждали від аварії та працюють на промислових підприємствах в умовах значного екологічного навантаження, можлива через запропоновану концептуальну модель (рис. 2), принциповою особливістю якої є підвищення ефективності діяльності функціонуючих діагностичних, лікувальних, реабілітаційних закладів, поєднаних з немедичними службами, які мають відношення до створення умов праці, харчування, побуту тощо, шляхом їх оптимальної координації, інтеграції та взаємодії у єдину систему. Головною її метою є збереження та зміцнення здоров’я працівників промислових підприємств, зокрема тих, хто потерпів внаслідок аварії на ЧАЕС. Цільові завдання системи поділені за двома основними напрямками. Перший включає всі заходи, що можуть покращити якість і ефективність лікувально-профілактичної допомоги і медико-соціальної реабілітації. Другий – заходи щодо забезпечення професійної реабілітації постраждалого населення.

Впровадження системи медико-соціальної та трудової реабілітації осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС і працюють на промислових підприємствах, було здійснено в умовах обмеженого організаційного експерименту поетапно, із залученням необхідного кола установ: медико-санітарної частини з її кабінетами та відділенням реабілітації, денним стаціонаром; відповідного лікувального відділення стаціонару міських лікарень; санаторію-профілакторію; санаторно-курортних установ та об’єктів оздоровлення і відпочинку; ділянок (цехів) професійної реабілітації підприємства. Уточнення діагнозу та розробка більш вдосконаленої індивідуальної програми реабілітації проводилось у спеціалізованому відділені обласної лікарні. Реалізувати медичні рекомендації при проведенні професійної реабілітації можливо за умови відновлення функціонування спеціалізованих цехів (ділянок) з полегшеними та нешкідливими умовами праці, які дозволили (у комплексі з іншими етапами реабілітації) на базових підприємствах досягти до 18% часткової реабілітації інвалідів з переатестацією другої групи інвалідності у третю та до 9% - повної реабілітації інвалідів. Впровадження моделі на базових підприємствах дало можливість знизити їх захворюваність та ступінь інвалідизації та отримати економічний ефект. Рецидиви основних захворювань зменшились на 11,6 ± 3,2%, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у випадках на 3,5 ± 0,9%, в днях – 5,4 ± 1,8%, первинної інвалідності –на 17,3%; економічний ефект склав від 15,6 до 27,2 тис. грн. за рік, тобто в середньому 309,0 ±3,4 грн. на одну особу.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення однієї з актуальних медико-соціальних задач щодо вдосконалення медичного забезпечення та поліпшення здоров’я осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС, завдяки науковому обґрунтуванню системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, що відповідає основним напрямкам державної політики стосовно соціального захисту постраждалих громадян.

1. Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлено, що незважаючи на численні наукові дослідження, державні програми з мінімізації медико-соціальних наслідків аварії, стан здоров’я постраждалого населення має незадовільні показники, у зв’язку з чим, на підставі виявлення закономірностей його змін, розроблено науково обґрунтовану концептуальну модель системи медико-соціальної та професійної реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, яке мешкає і працює в умовах промислово навантаженого регіону.

2. Встановлено, що аварія на Чорнобильській АЕС призвела до значного погіршення стану здоров’я потерпілого населення Дніпропетровської області. Питома вага визнаних здоровими (за результатами диспансеризації) склала у 2001 році лише 5,9% проти 83% у 1987 році. Показник поширеності захворювань потерпілих збільшився з 1992 року по 2001 рік майже у 3 рази і досяг 380360/000. За рівнем захворюваності перші рангові місця займають хвороби органів дихання, системи кровообігу, органів травлення відповідно. Відмічено вірогідний ріст показника первинної інвалідності, який у 1,6 разів перевищує аналогічний показник серед дорослого непотерпілого населення області і становить 78,40/000. Показник смертності збільшився у 2,2 рази і становить 14,60/00. Темпи погіршення вказаних показників здоров’я серед потерпілих вірогідно вищі, ніж серед умовно непотерпілого населення області.

3. Встановлено, що однією з причин низької ефективності проведених медико-соціальних заходів постраждалому населенню є недостатня комплексність у підході до охорони здоров’я вказаного контингенту, відсутність чіткої взаємодії в діяльності різних служб, установ та організацій з проблеми їх медико-соціальної та професійної реабілітації, що підтверджено експертною оцінкою спадкоємності між медико-санітарними частинами, стаціонарами міських лікарень, санаторіями-профілакторіями, іншими оздоровчими об’єктами, котрі функціонують на промислових підприємствах. Недостатній взаємозв’язок існує на рівні цих закладів - між окремими відділеннями та спеціалістами, із спеціалізованим відділенням обласної лікарні.

4. Визначено, що з позицій системного підходу медико-соціальна реабілітація на територіальному рівні повинна здійснюватись поетапно, із залученням наступних установ: обласного реабілітаційного центру для осіб, постраждалих від аварії (спеціалізоване відділення обласної лікарні); профільних відділень НДІ; спеціалізованих профільних центрів; реабілітаційних центрів в містах та сільській місцевості на базі територіальних ЛПЗ; санаторно – курортних об’єктів, в діяльності яких необхідне забезпечення наступності, спадкоємності та послідовності реабілітаційних заходів.

5. Доведено, що медико – соціальна та професійна реабілітація осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС і працюють на промислових підприємствах, повинна забезпечуватись наступними установами: медико-санітарною частиною з її кабінетами та відділенням реабілітації, денним стаціонаром; профільним та відновним відділенням стаціонару МСЧ або лікарні; санаторієм-профілакторієм; санаторно-курортними установами та об’єктами оздоровлення і відпочинку; мережею їдалень громадського (у тому числі дієтичного) харчування; ділянками (цехами) професійної реабілітації підприємства. Необхідне також перебування потерпілого у спеціалізованому відділенні обласної лікарні з метою уточнення діагнозу та розробки більш досконалої індивідуальної програми реабілітації.

6. Запропонована концептуальна модель системи медико – соціальної та професійної реабілітації осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС і працюють на промислових підприємствах, яка суттєво підвищує ефективність діяльності наявних медичних закладів та немедичних служб шляхом їх об’єднання в єдину систему, головною метою якої є збереження та зміцнення здоров’я працівників підприємств, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС. Впровадження моделі на базових підприємствах сприяло комплексному оздоровленню постраждалих осіб, що дало можливість знизити їх захворюваність та ступінь інвалідизації та отримати економічний ефект. Рецидиви основних захворювань зменшились на 11,6 ± 3,2%, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у випадках на 3,5 ± 0,9%, в днях – 5,4 ± 1,8%, первинної інвалідності –на 17,3%; економічний ефект склав від 15,6 до 27,2 тис. грн. за рік, тобто в середньому 309,0 ±3,4 грн. на одну особу.

7. Розроблено методику визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації потерпілих, застосування якої дозволяє завідувачу відділення, головному лікарю чітко визначити недоліки в кожному з етапів реабілітаційного процесу та вплив кожного з них на сумарний результат (інтегральний показник). Методика може бути легко адаптована до визначення інтегрального показника обсягу та повноти медичної реабілітації хворого з будь-яким іншим діагнозом, в іншому відділенні.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Єрошкіна Т.В., Сапа Ю.С., Терещенко Л.А. Організація медико - соціального забезпечення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС: Навч. посібник. – Д., ДНУ, 2002. – 64 с. Дисертантом проведено аналіз літератури, досліджено стан здоров’я дорослого постраждалого населення Дніпропетровської області.

2. Терещенко Л.А. Оцінка стану здоров’я осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Мед. перспективи. – 2002. –Т. VІІ, № 1. – С. 158 – 160.

3. Терещенко Л.А. Динаміка стану здоров’я потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС та основи організації реабілітаційних заходів // Мед. реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2002. – № 3(31). – С. 42 – 44.

4. Терещенко Л.А. Перспективи підвищення ефективності медико-соціальної реабілітації пацієнтів чорнобильського контингенту // Мед. перспективи. – 2002. –Т. VІІ, № 3. – С. 127 – 129.

5. Концепція вдосконалення медико-соціальної та професійної реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС/ Т.В. Єрошкіна, Л.А. Терещенко, О.П. Татаровський, С.С. Борисенко // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2002. – Вип. 10, Т. 1. – С.163 – 168. Дисертантом проведено аналіз показників загальної захворюваності, інвалідності та смертності постраждалих осіб у динаміці, узагальнення даних щодо оздоровлення працюючого контингенту.

6. Єрошкіна Т.В., Терещенко Л.А. Про стан та перспективи вдосконалення системи медико – соціальної реабілітації осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС – працівників підприємств металургійної і гірничодобувної промисловості: Інф. лист – Дніпропетровськ, 2001. – 2 с. Дисертантом проведено збір матеріалу стосовно оздоровлення постраждалих осіб на підприємствах галузі.

7. Використання концепції вдосконалення системи медико – соціальної та професійної реабілітації контингентів населення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС/ Т.В. Єрошкіна, Л.А. Терещенко, Ю.С. Сапа, С.С. Борисенко: Інф. лист /МОЗ України, Укрмедпатентінформ. – К.: 2003. – 2с. Дисертантом зібрані та проаналізовані данні щодо медико-соціальної ефективності впровадження запропонованої концепції.

8. Терещенко Л.А. Металлургия, горнодобывающая промышленность и экология // IV Міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” : Тез. доп. – Дніпропетровськ, 1997.–ч. III.–Т. 2.–С. 36.

9. Данилова М.В., Терещенко Л.А. Особенности структуры и клиники психоневрологических нарушений у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Сб. научно-практических статей “К 200-летию областной клинической больницы им. И.И.Мечникова”. – Днепропетровск, 1998.– С. 318 – 320. Дисертанту належить проведення без посереднього обстеження хворих неврологічної групи та обробка отриманих результатів.

10. Єрошкіна Т.В., Кононенко Г.О., Терещенко Л.А. Комплексна оцінка стану здоров’я ліквідаторів аварії на ЧАЕС, котрі мешкають у Дніпропетровській області // Вісник Дніпропетровського університету. – 2000. – Вип. 2.– С. 44 – 46. Дисертантом розроблена статистична карта для вивчення стану здоров’я потерпілого від аварії, проведено аналіз основної та супутньої патології серед цього контингенту.

11. Медико-социальные аспекты заболеваемости лиц чернобыльского контингента Приднепровского региона / Л.А. Терещенко, М.В. Данилова, Л.А. Трунова, В.И. Пашковский // Вісник Дніпропетровського університету. – 2000. – Вип. 2.– С. 127 – 130. Дисертантом проведено аналіз літератури, узагальнення та оформлення даних стосовно неврологічної групи хворих.

12. Терещенко Л.А. Шляхи вдосконалення системи реабілітації населення, яке постраждало в результаті аварії на ЧАЕС // VІІ Міжнар. конф. „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Тез. доп. – Дніпропетровськ, 2001.– Т. 2. – С. 32 – 33.

13. Єрошкіна Т.В., Терещенко Л.А., Кононенко Г.О.Про стан здоров’я ліквідаторів аварії на ЧАЕС - мешканців Дніпропетровської області // Українські медичні вісті. VI з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства (18 – 19 травня 2001, Чернівці). – К., 2001. – Т. 4, 1(62). - С. 44. Дисертантом проведена систематизація і узагальнення даних Дніпропетровського обласного реєстру стосовно стану здоров’я постраждалих осіб.

14. Єрошкіна Т.В., Терещенко Л.А., Шаталов В.І. Організація медико-соціального забезпечення осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: теорія та практика // VIII Міжнар. конф. „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Тез. доп. – Дніпропетровськ, 2002.– Т. 2.– С. 26. Дисертантом проаналізована частість використання окремих етапів відновного лікування працівників промислових підприємств, а також обсяг і ефективність проведених їм реабілітаційних заходів.

15. Результаты изучения состояния медико-социальной помощи студентам, которые пострадали от аварии на ЧАЭС / Л.А. Терещенко, О.Н. Соловьев, Т.В. Линник, В.А. Гуртовый // VIII Міжнар. конф. „Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”: Тез. доп. – Дніпропетровськ, 2002.– Т. 2.– С.57 – 58. Дисертантом проведено узагальнення одержаних результатів, сформульовані висновки.

АНОТАЦІЯ

Терещенко Л.А. Наукове обґрунтування системи медико-соціальної та трудової реабілітації контингентів дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03.-соціальна медицина; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації системи медико-соціальної та трудової реабілітації різних контингентів дорослого населення, яке постраждало від аварії на ЧАЕС, і мешкає у теперішній час у промислово навантаженому регіоні. Вивчено стан здоров’я зазначених осіб, динаміку його показників (захворюваність, інвалідність, смертність) за післяаварійний період, а також ефективність медико-соціальної допомоги різним контингентам потерпілих, зокрема непрацюючим особам та тим, що працюють на промислових підприємствах. Досліджені взаємозв’язки системи “спосіб життя – здоров’я” потерпілих осіб і процесів формування стану здоров’я для робітників промислових підприємств, встановлена залежність частості захворювань від регулярності, повноти та якості диспансерізаіції, оздоровлення, реабілітаційних заходів. Запропоновано концептуальні моделі системи медико-соціальної та професійної реабілітації різних контингентів потерпілого населення на основі науково-обгрунтованої концепції поліпшення взаємодії, спадкоємності і наступності у діяльності існуючих медичних установ та немедичних служб. Наведені данні про соціальну та економічну ефективність впровадження.

Ключові слова: аварія на ЧАЕС, стан здоров’я населення, медико-соціальна реабілітація, професійна реабілітація, концептуальна модель.

АННОТАЦИЯ

Терещенко Л.А. Научное обоснование системы медико-социальной и трудовой реабилитации контингентов взрослого населения, пострадавшего в результате аварии на Чернобыльской АЭС. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03. – социальная медицина; Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2003.

Диссертация посвящена проблеме оптимизации системы медико-социальной и трудовой реабилитации различных контингентов взрослого населения, которое пострадало в результате аварии на ЧАЭС и проживает в настоящее время на территории промышленно нагруженного региона. Изучено состояние здоровья пострадавших от аварии на ЧАЭС в динамике за послеаварийный период, проведен анализ их заболеваемости, уровня инвалидности и смертности по данным Днепропетровского областного регистра. Отмечены негативные тенденции в состоянии здоровья: повышение уровня общей заболеваемости, показателей инвалидности и смертности у пострадавших от аварии на ЧАЭС в сравнении с непострадавшим населением региона.

Изучена эффективность медико-социальной и профессиональной реабилитации пострадавших на этапах лечения и обследования в территориальной поликлинике, в специализированном отделении областной больницы, в медико-санитарных частях и санаториях-профилакториях предприятий. Исследованы взаимосвязи системы “образ жизни – здоровье” с процессами формирования состояния здоровья для категории пострадавших, которые в настоящее время работают на промышленных предприятиях и подвержены сочетанному воздействию факторов радиационного и экологического происхождения. Установлена зависимость частоты заболеваемости от регулярности, полноты и качества диспансеризации, оздоровления, реабилитационных мероприятий.

Разработана методика определения интегрального показателя объема и полноты медицинской реабилитации пострадавшим от аварии на ЧАЭС на примере больных с диагнозом дисциркуляторная энцефалопатия. Использование методики позволяет заведующему отделением, главному врачу определять недостатки на этапах реабилитационного процесса, а также влияние каждого из них на суммарный результат (интегральный показатель). Методика может быть легко адаптирована для определения интегрального показателя объема и полноты медицинской реабилитации пациентов с любым другим диагнозом.

Установлено, что одной из причин низкой эффективности реабилитационных мероприятий есть недостаточная комплексность в подходе к охране здоровья данного контингента, отсутствие четкого взаимодействия в деятельности различных служб и организаций по проблеме их медико-социальной и профессиональной реабилитации, что подтверждено экспертной оценкой преемственности между МСЧ, стационарами городских больниц, санаториями-профилакториями, другими объектами оздоровления, которые функционируют на промышленных предприятиях.

Предложены концептуальные модели системы медико-социальной и профессиональной реабилитации разных контингентов пострадавших: на территориальном уровне – для неработающих лиц, а также для трудящихся крупных промышленных предприятий. В основу предложенных моделей положена научно-обоснованная концепция улучшения взаимодействия, преемственности и последовательности в функционировании медицинских учреждений и немедицинских служб в процессе реабилитации пострадавших. Доказано, что медико-социальная и трудовая реабилитация пострадавших от аварии на ЧАЭС – трудящихся промышленных предприятий должна обеспечиваться медико-санитарной частью с ее кабинетами и отделением реабилитации, дневным стационаром; профильным и восстановительным